Professional Documents
Culture Documents
Курсова Козак Н. ПРм-12
Курсова Козак Н. ПРм-12
КУРСОВА РОБОТА
на тему : «Суд як обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних
правовідносин»
Національна шкала________
Кількість балів:______ Оцінка: ECTS__
Члени комісії ______ ___________
______ ___________
______ ___________
(підпис) (прізвище та ініціали)
Тернопіль - 2024
ЗМІСТ
ВСТУП..............................................................................................................
ВИСНОВКИ.....................................................................................................
2
ВСТУП
3
У сучасному суспільстві суд є важливим елементом правової системи, а
його роль у цивільних процесуальних правовідносинах надзвичайно значна.
Право на судовий захист є одним з найважливіших гарантій громадянських
прав та свобод. Суд як обов'язковий суб'єкт цивільних процесуальних
правовідносин забезпечує реалізацію цього права та вирішення правових
конфліктів.
Суд виступає у ролі нейтрального та об'єктивного арбітра в цивільному
процесі. Його завдання полягає в розгляді спорів між сторонами та прийнятті
обґрунтованих рішень на основі доказів та закону. Суд не лише вирішує
конфлікти, але й забезпечує дотримання прав і законних інтересів всіх
учасників процесу.
Цивільний суд як обов'язковий суб'єкт цивільних процесуальних
правовідносин здійснює керівництво судовим процесом та забезпечує
додержання процесуальних правил. Він забезпечує правильне і справедливе
вирішення справ, роз'яснює сторонам їхні права та обов'язки, а також
контролює хід судового розгляду.
У цивільних процесуальних правовідносинах суд виступає як гарант
реалізації конституційних прав та свобод громадян. Він забезпечує рівність
перед законом, вирішуючи спори об'єктивно та справедливо.
Отже, суд як обов'язковий суб'єкт цивільних процесуальних
правовідносин відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні правової
стабільності та захисту прав громадян. Його діяльність спрямована на
забезпечення справедливості та вирішення правових конфліктів у мирний
спосіб, що є важливою складовою правової демократії в сучасному
суспільстві.
У ст. 124 Конституції України суд визначений як єдиний
юрисдикційний орган, який здійснює правосуддя, юрисдикція якого
поширюється на будь-який юридичний спір. Делегування функцій судів, а
4
також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не
допускаються.
Влада суду в цивільному процесі зводиться в основному до двох
пунктів:
1) суд і від його імені головуючий керують судовим засіданням;
2) суд здійснює правосуддя в цивільних справах іменем держави,
вирішує справи по суті, а судові рішення, що набрали чинності, обов’язкові
для всіх державних установ, підприємств, громадських організацій,
службових осіб, громадян і підлягають виконанню.
Особливість процесуальних відносин полягає у тому, що суд згідно з
законом має першочергову роль у виконанні завдань, поставлених перед
цивільним судочинством. Суд є ключовим органом державної влади, на якого
законом покладено обов'язок розглядати та вирішувати цивільні справи по
суті. Тому суд відіграє керівну роль у процесі. Окрім керівництва процесом та
контролю за всіма учасниками, суд пояснює права та обов'язки учасників
справи, дотримується їхнього виконання, попереджає про наслідки вчинення
чи невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам справи у реалізації їхніх
прав, створює умови для докладного й вичерпного дослідження доказів,
встановлює фактичні обставини та правильно застосовує закон при розв'язанні
цивільних справ.
Метою цієї курсової роботи є аналіз ролі суду як головного суб’єкта
процесуальних правовідносин та характеру його повноважень. При здійсненні
правосуддя в цивільних справах суд, учасники цивільного процесу
здійснюють чимало процесуальних дій, вступають у відносини між собою.
Основними завданнями є:
1. Визначення суду як обов'язкового суб'єкта цивільних процесуальних
правовідносин;
2. Визначення функцій суду у цивільних процесуальних
правовідносинах;
5
3. Розгляд гарантій незалежності та об'єктивності судового рішення
та впливу зовнішніх факторів на судовий процес.
6
РОЗДІЛ 1. Визначення суду як обов'язкового суб'єкта цивільних
процесуальних правовідносин
12
ухвалює законне та обґрунтоване судове рішення, коли судді не є прямо чи
побічно заінтересованими в результаті розгляду справи.
Цивільно-процесуальні норми, що регулюють відносини між судом і
учасниками справи, наділяють кожного учасника процесу своїми власними
процесуальними правами та обов'язками. Права суду в процесі пов'язані з його
компетенцією, тож вони виступають його обов'язками перед державою та
суспільством. Без процесуальних прав та статусу суб'єкта правовідносин суд
не міг би виконувати свої функції. Суд може виступати від імені суб'єкта
процесу у формі одного судді або колегіального складу суддів. Деякі права
суду носять диспозитивний характер, оскільки від його розсуду залежить
прийняття рішення щодо виклику свідків, відкладення справи або проведення
огляду на місці. Процесуальні права учасників процесу відповідають
обов'язкам суду. Виконання процесуальних прав та обов'язків забезпечує
об'єктивне та справедливе вирішення цивільних справ. Суд, вступаючи у
процесуальні відносини з учасниками справи, зберігаючи неупередженість,
зобов'язаний створювати необхідні умови для всебічного та повного розгляду
обставин справи.
Правовий статус суду складається з ряду важливих аспектів, серед яких
можна виділити такі:
1. Суд як незалежний та об'єктивний орган правосуддя. Одним із
основних принципів правового статусу суду є його незалежність та
об'єктивність. Суд повинен діяти незалежно від будь-яких впливів та тисків з
боку будь-яких сторін або інших органів влади. Це забезпечує правильне та
справедливе вирішення справи на підставі закону та доказів.
14
права та свободи осіб, які беруть участь у судовому процесі, від будь-яких
порушень чи недоліків, здійснюючи контроль за додержанням їх
процесуальних прав та запобігаючи будь-яким формам дискримінації чи
несправедливості.
7. Роль суду у забезпеченні правопорядку та стабільності. Суд
відіграє важливу роль у забезпеченні правопорядку та стабільності в
суспільстві через розгляд цивільних справ та вирішення цивільних конфліктів.
Його рішення є обов'язковими для виконання та створюють підґрунтя для
забезпечення законності та порядку в суспільстві.
8. Принципи справедливості та доступу до правосуддя. Суд має
дотримуватися принципів справедливості та забезпечувати доступ до
правосуддя для всіх громадян без будь-яких обмежень чи дискримінації. Це
включає в себе забезпечення можливості для всіх сторін брати участь у
судовому процесі, отримувати правову допомогу та мати можливість
ефективно захищати свої права.
Правовий статус суду у цивільному процесі визначається комплексом
нормативно-правових актів, принципами правосуддя та міжнародними
стандартами. Суд у цивільному процесі виступає як незалежний та
об'єктивний орган правосуддя, який забезпечує вирішення цивільних спорів
на підставі закону та справедливості.
Правовий статус суду включає в себе гарантії незалежності та
об'єктивності суддів, що є важливими передумовами для забезпечення
справедливості у цивільному процесі. Крім того, суд відіграє важливу роль у
захисті прав людини та громадянина, забезпеченні правопорядку та
стабільності в суспільстві, а також забезпеченні принципів справедливості та
доступу до правосуддя.
Правосуддя представляє собою спосіб реалізації судової влади, що
проявляється через судову систему. Воно розглядається як спосіб виконання
судових рішень та є частиною судової влади. Судова влада означає
взаємовідносини, у яких одна сторона підпорядковується рішенням іншої, і у
15
випадку відмови виконати ці рішення суд може застосувати примус. На
перший погляд, у процесі судових відносин суд виступає як авторитетний
учасник, але це не так - суд несе відповідальність перед державою, яка надала
йому повноваження, і має обов'язок забезпечити виконання цих повноважень
перед учасниками судового процесу. Права суду та його обов'язки щодо
учасників цивільного процесу та держави є невід’ємною частиною його
діяльності.
Цивільні процесуальні правовідносини функціонують через проведення
учасниками процесуальних дій та вступ у відносини між ними. Ці норми є
правовими, оскільки вони регулюються нормами цивільного процесуального
права. Вони формулюють суб'єктивні права та обов'язки їх учасників.
Процесуальні правовідносини відрізняються від матеріальних відносин, таких
як цивільні, сімейні, трудові тощо, оскільки в них є владний характер з боку
суду. У цивільних процесуальних відносинах відсутня рівність між судом та
іншими учасниками, а їх відносини визначаються владою та
підпорядкуванням. Суд має унікальний обсяг компетенції, який не може бути
переданий іншим учасникам. Як суд, так і інші учасники мають як права, так і
обов'язки. Наприклад, суд має обов'язок прийняти позовну заяву у цивільній
справі відповідно до процесуального кодексу, якщо вона подана відповідно до
закону. Також він зобов'язаний розглянути та задовольнити обґрунтоване
клопотання щодо долучення до справи доказів.
Отже, цивільні процесуальні відносини мають складну природу,
відмінну від відносин влади та підпорядкування між судом і іншими
учасниками процесу. Твердження про те, що суд керує процесом, вирішує
клопотання сторін та вирішує справу, не відображає повності його ролі. Це
стосується як прав та обов'язків суду перед державою, так і перед учасниками
судового процесу.
Отже, правовий статус суду у цивільному процесі є важливим
елементом судової системи, який забезпечує реалізацію принципів
справедливості та забезпечення законності в суспільстві.
16
РОЗДІЛ 2. Функції суду у цивільних процесуальних
правовідносинах
18
1. Надання Платформи для Розгляду Справ: Суд надає сторонам
можливість представити свої аргументи, докази та позиції з метою
вирішення конфлікту. Він виступає об'єктивним арбітром у вирішенні
суперечок та приймає обґрунтовані рішення на основі представлених
фактів та правових норм.
2. Забезпечення Правової Відповідності: Суд забезпечує додержання
правових норм та принципів справедливості під час вирішення спорів.
Він враховує встановлені законом права та обов'язки сторін, а також
засади справедливості та рівності перед законом.
3. Стимулювання Медіації та Посередництва: Суд може сприяти
врегулюванню спорів шляхом медіації або посередництва, що дозволяє
сторонам добровільно досягти компромісу без проведення публічного
судового розгляду.
4. Захист Прав та Інтересів Сторін: Однією з основних функцій суду є
захист прав та інтересів сторін у цивільному процесі. Суд забезпечує
виконання угод, контрактів та рішень, а також приймає заходи для
захисту слабких чи незахищених сторін.
Першим етапом вирішення спору є розгляд позову або заяви, в яких
сторони викладають свої вимоги та аргументи. Суд вивчає подані матеріали,
включаючи документи, свідчення та інші докази, щоб зрозуміти суть спору та
становище сторін.
Далі відбувається проведення судового слідства, під час якого сторони
мають можливість представити свої докази та аргументи, а також переконати
суд у правомірності своєї позиції. Суд вирішує, які докази є релевантними та
приймається до уваги при прийнятті рішення.
Після цього суд виносить рішення, яке може бути задовільним для
однієї сторони та незадовільним для іншої. Однак важливо, щоб рішення було
об'єктивним та справедливим, враховуючи всі аспекти справи та
дотримуючись принципів правосуддя.
19
У випадку незгоди з рішенням суду, сторони мають можливість подати
апеляційну скаргу до вищого судового органу, який перегляне справу та може
прийняти нове рішення або підтвердити попереднє. Цей процес може тривати
деякий час, проте мета його полягає в досягненні справедливості та законності
в кожному конкретному випадку.
Отже, функція вирішення спорів між сторонами в цивільному процесі є
важливим елементом судової діяльності, спрямованим на забезпечення
правосуддя та вирішення цивільних справ у відповідності з законом та
справедливістю. Роль суду у цьому процесі полягає у забезпеченні правової
відповідності, захисті прав та інтересів сторін, а також стимулюванні
альтернативних методів вирішення спорів для досягнення мирного та
ефективного врегулювання конфліктів.
21
Крім того, суд виконує функцію забезпечення відповідності процедур
справедливому та безперешкодному доступу до правосуддя. Це означає, що
судові процедури мають бути доступними, зрозумілими та ефективними для
всіх учасників процесу, щоб кожна сторона могла належним чином захищати
свої права та інтереси.
Отже, функція захисту прав та інтересів учасників цивільного процесу є
фундаментальною у судовій системі. Ця функція забезпечує справедливість,
рівність та прозорість у судовому процесі і гарантує, що кожна сторона має
можливість належно захистити свої права та інтереси.
22
Крім того, судове вирішення сприяє підтримці довіри до судової
системи серед громадян, оскільки воно демонструє, що всі учасники
суспільства рівні перед законом і що правосуддя може бути здійснене
справедливо та безперечно.
Отже, функція забезпечення правопорядку через судове вирішення
відіграє критичну роль у підтримці законності, стабільності та порядку в
суспільстві. Вона забезпечує вирішення конфліктів, захищає права громадян
та організацій і сприяє підтримці довіри до судової системи.
23
незалежність суддів та їхнє відокремлення від впливу виконавчої та
законодавчої влади. Також розглядається важливість процедурного та
етичного стандартів у забезпеченні незалежності суддів та уникненні
конфлікту інтересів.
Крім того, в розділі аналізується поняття об'єктивності судового
рішення. Об'єктивність вимагає, щоб судді враховували лише факти та закон у
процесі винесення рішення, уникнувши будь-якого упередження чи впливу
зовнішніх факторів. Зокрема, акцентується увага на важливості забезпечення
рівності сторін перед законом та можливості кожної сторони вільно захищати
свої права в судовому процесі.
Судова система, як ключовий елемент правової держави, забезпечує
реалізацію правосуддя та здійснення прав і свобод громадян. Однак, для
ефективності та довіри до судової системи необхідно, щоб судові рішення
були незалежними та об'єктивними. У цьому розділі розглянемо гарантії, що
забезпечують незалежність та об'єктивність судового рішення, та їхнє
значення для правосуддя.
1. Значення незалежності суддівства
Незалежність суддівства є основним принципом правової держави, який
гарантує, що судді можуть виносити рішення лише на підставі закону та не
піддаються впливу зовнішніх чинників. Головними аспектами незалежності
суддівства є:
Відокремлення влади: Судова влада повинна бути відокремленою від
виконавчої та законодавчої, щоб уникнути впливу політики на судові
рішення.
Незалежність суддів: Судді повинні мати гарантовану незалежність у
своїй діяльності та бути захищеними від будь-якого тиску або впливу.
2. Механізми забезпечення незалежності суддівства
Для забезпечення незалежності суддівства існують різноманітні
механізми, серед яких:
24
Конституційні гарантії: Конституція та законодавство країни містять
положення, що гарантують незалежність суддівства та відокремлення
влад.
Процедурні правила: Закони та процедурні норми передбачають
правила, які обмежують втручання у судовий процес ззовні.
Етичні норми: Судді повинні дотримуватися високих етичних
стандартів, що включають недопущення корупції та відмову від будь-
яких форм впливу.
3. Значення об'єктивності судового рішення
Об'єктивність судового рішення полягає в тому, що судді враховують
тільки факти та закон у своїх вирішеннях, уникнувши упередження чи
піддавання впливу. Це важливо для забезпечення справедливості та
дотримання прав людини.
4. Механізми забезпечення об'єктивності судового рішення
Для забезпечення об'єктивності судового рішення існують такі
механізми, як:
Принцип вільного доказування: Судді повинні враховувати всі доступні
докази та аргументи, незалежно від їхнього походження чи статусу.
Право на обґрунтований вирок: Судді повинні мотивувати свої рішення
на підставі фактів та закону, щоб забезпечити прозорість та
відповідність правосуддя.
Гарантії незалежності та об'єктивності судового рішення є
фундаментальними для правосуддя та довіри до судової системи. Їхнє
дотримання забезпечує справедливість та законність у судових рішеннях, що є
важливим для забезпечення прав людини та розвитку демократії. Розуміння та
реалізація цих гарантій є ключовим завданням для сучасної судової системи.
В сучасному правовому просторі запобігання корупції та забезпечення
правосуддя є одними з ключових завдань. В цивільному процесі, як і в інших
сферах правосуддя, незалежність та об'єктивність є важливими принципами,
які гарантують рівність перед законом та справедливість рішень суду. Дана
25
курсова робота присвячена вивченню механізмів забезпечення цих принципів
у цивільному процесі
В сучасному правовому середовищі забезпечення незалежності та
об'єктивності у цивільному процесі є важливим завданням для забезпечення
рівності перед законом та справедливих судових вирішень. Ці принципи не
лише гарантують дотримання прав і свобод громадян, а й забезпечують довіру
громадськості до правосуддя.
1. Незалежність суддів
Незалежність суддів є краєвидом фундаментальної засади верховенства
права. Вона виражається в тому, що судді повинні приймати рішення
виключно на підставі закону, без будь-якого тиску чи впливу ззовні. Для
забезпечення цієї незалежності існують різні механізми:
Гарантії незалежності: Це закріплені у законі права та привілеї, які
забезпечують суддям можливість приймати незалежні рішення без
страху від впливу зовнішніх чинників.
Система внутрішнього контролю: Внутрішні органи контролю
забезпечують дотримання нормативів поведінки суддів і вживають
заходів у разі їх порушення.
2. Прозорість судового процесу
Прозорість у цивільному процесі гарантує, що судовий процес
відбувається публічно та доступно для громадськості. Це включає:
Публічність судових засідань: Засідання суду відбуваються у
відкритому порядку, що дозволяє громадськості стежити за ходом
розгляду справи.
Публічність судових рішень: Судові рішення, як правило, є
публічними документами, які доступні для ознайомлення будь-якій
зацікавленій стороні.
3. Гарантії незалежності сторін
26
Важливою складовою забезпечення об'єктивності у цивільному процесі
є гарантії незалежності сторін від будь-якого недобросовісного впливу. До
таких гарантій можуть відноситися:
Право на адвоката: Забезпечення сторонам права на захист через
адвоката, який допомагає збирати докази та представляти їхні інтереси в
суді.
Право на обґрунтоване рішення: Суд повинен мотивувати свої
рішення, щоб сторони могли розуміти підстави прийнятого вироку та
мати можливість його оскаржити.
Механізми забезпечення незалежності та об'єктивності у цивільному
процесі відіграють ключову роль у забезпеченні справедливості та довіри до
правосуддя. Їхнє ефективне функціонування дозволяє гарантувати
дотримання прав і свобод громадян, а також забезпечує незмінність закону як
основного принципу правової держави.
27
використовувати свій статус або грошову потужність для впливу на рішення
суду в свою користь.
3. Засудження у громадському медіа
Громадське медіа може мати значний вплив на судовий процес через
свою здатність створювати громадську думку та формувати погляди
громадськості на певні справи. Це може призвести до попереднього
засудження підсудних або впливу на об'єктивність судового розгляду.
4. Соціокультурні уявлення та стереотипи
Стереотипи та упередження, які існують у суспільстві, можуть впливати
на судовий процес, особливо коли йдеться про рішення, пов'язані з етнічними,
расовими або соціальними питаннями. Це може призводити до необ'єктивних
рішень суду, які ґрунтуються на стереотипах та упередженнях, а не на доказах
та законі.
5. Внутрішні політичні та організаційні фактори
Внутрішні конфлікти в судовій системі або між суддями, адвокатами та
іншими учасниками судового процесу також можуть впливати на
об'єктивність та ефективність судового розгляду.
У великій мірі залежить від суддів, адвокатів та інших учасників
судового процесу забезпечити, щоб ці зовнішні фактори не порушували
правосуддя та не впливали на незалежність та об'єктивність судового процесу.
28
ВИСНОВКИ
29
правопорядку, а також встановленню істини у справах, для чого йому надано
відповідні повноваження. Суд є активним суб’єктом, адже його повноваження
в цивільних процесуальних правовідносинах мають активний характер при
спрямуванні процесу в напрямку встановлення об’єктивної істини. Суд
зацікавлений у реалізації суб’єктами своїх процесуальних прав, а також у
здійсненні судочинства.
30
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ЦивільнийпроцесуальнийкодексУкраїни.
ОфіційнийвебсайтВерховноїРадиУкраїни. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/1618-15#n7423. 2. Цивільнийпроцес (загальначастина): навч. посібник.
2-гевид., доп. іперероб. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-твнутр. справ; ЛіраЛТД,
2017. 192 с. 3. Теоретичніпроблемицивільногопроцесуальногоправа: підруч.
Зазаг. Ред. М. Ясинка. К. Алерта, 2016. 883 с. 4. Курсцивільногопроцесу:
підруч. Заред. В. В. Комарова. Xарків: Право, 2011. 1352 с. 5. Справа
“СокуренкоіСтригунпротиУкраїни” (ЗаявиNo 29458/04 таNo 29465/04). URL.:
https://zakon.rada.gov.ua/ laws/card/974_115?lang=ru (датазвернення:
11.12.2019). 6. КлейнманА. Ф. Советскийгражданскийпроцесс. М.:
ИздательствоМГУ, 1954. 407 с. 7.
Великийенциклопедичнийюридичнийсловник. Заред. акад. НАНУкраїниЮ. С.
Шемчушенка. 2-гевид., перероб. ідопов. К.: Вид-во “Юридичнадумка”, 2012.
1020 с. 8. ЛуспеникД.
Якісамеіякновелицивільногопроцесувплинулинасудовупрактику //
Законібізнес.No 36 (1386) 08.09. – 14.09.2018 р. 9. СтояноваТ. А. Науково-
практичнийаналізцивільноїюрисдикціїпершоїтаапеляційноїінстанціїусвітліпри
йняттяновогоЦивільного-процесуальногокодексу //
НауковийвісникУжгородськогонаціональногоуніверситету, Серія “Право”,
Вип. 47, Т. 2, 2017, с. 13–17. 10. Порівняльнийцивільнийпроцес: навч.-метод.
посібник. Харків: ХНУіменіВ. Н. Каразіна, 2018. 156 с
Конституція України: закон України // Відомості Верховної Ради
України (ВВР). – 1996. - № 30. - ст. 141 2. Цивільний процесуальний кодекс
України від 18.03.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №
40– 42. – Ст. 492. 3. Безлюдько І.О. Цивільне процесуальне право: навчальний
посібник / І.О. Безлюдько, С.С. Бичкова, В.І. Бобрик та ін. ; за заг. ред. С.С.
Бичкової. — К.: Атіка, 2006. — 384 с. 4. Бичкова С.С. Цивільний
процесуальний правовий статус осіб, які беруть участь у справах позовного
31
провадження : монографія / С.С. Бичкова. – К. : Атіка, 2011. – 420 с. 5.
Васильєва-Шаламова Ж. В., Гуменюк К. П. До питання про поняття сторін як
основних учасників цивільного процесу / Ж. В. Васильєва-Шаламова, К. П.
Гуменюк // Актуальні проблеми держави і права. – 2014. - С.205-211 6.
Гарієвська М. Б. Роль суду як суб’єкта цивільних процесуальних
правовідносин в Україні / М.Б. Гарієвська // Міжнародне приватне право:
розвиток і гармонізація. – 2013. - С.195-198 7. Захарова О.С. Суб’єктний склад
цивільних процесуальних правовідносин /О.С. Захарова // Вісник Академії
адвокатури України. - №3 (16). – 2009.- с. 21-26 8. Тертишніков В.І. Цивільний
процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар / В.І. Тертишніков. –
Х. : Видавець ФОП Вапнярчук Н.М., 2007. – 576 с. 9. Тичинська Л.А. Правові
засади учасників цивільного процесу як елемент цивільно-процесуальних
відносин / Л.А. Тичинська // Наше право. - №1. – 2015. – С.137-141. 10. Фурса
С.Я., Фурса Є.І., Щербак С.В. Цивільний процесуальний кодекс України:
Науково-практичний коментар / У двох томах. – К. : Видавець С.Я. Фурса :
КНТ, 2006. – 425 с. 11. Фурса С.Я., Щербак С.В., Євтушенко О.І. Цивільний
процес України. Проблеми і перспективи: Науково-практичний посібник. – К.
– 2006. – 448 с. 12. Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України:
Академічний курс: Підручник для студентів юридичних спеціальностей
вищих навчальних закладів — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2005.
- С.24-25 13. Яценко Н.І. Особливості участі суду в цивільних процесуальних
відносинах / Н.І. Яценко // Вісник Київського національного університету
імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. – №89. – 2011. – с.105-107
32