доповідь на тему:

Сексуальні розлади у жінок, їхні причини

2024 Р.
-13
 Формування сексуальності - це складний процес у психосексуальному і
соматосексуальному напрямках, який починається в ембріональному періоді
онтогенезу і закінчується з настанням статевої зрілості. З моменту народження
дитини її психосексуальний розвиток відбувається під впливом психологічних
факторів, такі як сексуальна орієнтація, статеворольова поведінка, сексуальна
самосвідомість, а також соціальні норми поведінки, школа, сім'ї, дитячі та
молодіжні колективи, ЗМІ. Грубі деформації можуть виникати на ранніх
стадіях психосексуального розвитку, якщо вони порушуються.
Жіноча сексуальність поєднує сексуальну ідентичність, сексуальну
функцію, сексуальні відносини і формується впродовж усього життя під
впливом вікових особливостей, міжособистісного спілкування, стану
репродуктивного та сексуального здоров’я, соціальних передумов.
Сексуальні проблеми жінок будь-якого віку є достатньо поширеними
на тлі супутньої патології. Так, ЖСД можуть проявлятися на тлі різних
медичних станів: гінекологічних, урологічних, проктологічних,
дисметаболічних, серцево-судинних, неврологічних тощо.
Запальні захворювання органів малого тазу та сечовивідної системи,
ендометріоз, ендокринні порушення, травматичні ушкодження геніталій,
функціональні розлади тазового дна є найбільш частими причинами
виникнення сексуальних розладів у жінок репродуктивного віку. Ступінь
прояву сексуальних дисфункцій посилюється на межі менопаузи та з
віком зростає.
Супутні психічні захворювання впливають на сексуальну функцію по-
різному, індивідуально у кожної пацієнтки, у відповідності до
індивідуальної сексуальної історії, наявності сексуальних травм в
минулому, розладів харчової поведінки, можливості розладів особистості
в анамнезі, які мають певний вплив на сексуальну функцію. Так, 70%
пацієнток з депресією відзначають зниження лібідо. Більша
поширеність тривожних розладів у жінок порівняно з чоловіками (30,5% до
19,2%) та депресивних розладів (21% до 13%) підвищує значимість оцінки
та лікування супутньої психіатричної патології.
Сексуальне невдоволення, сексуальна апатія та навіть огида можуть
з’являтись за умови наявності спектру сексуальних розладів у чоловіка, в
контексті наявності сексуального насильства.
Слід зазначити, що сексуальні дисфункції як у чоловіків, так і у жінок
асоціюються з низькою якістю життя, низькою самооцінкою, погіршенням
міжособистісних стосунків, депресією та тривогою.
Жіночі сексуальні проблеми не слід завжди сприймати як
сексуальні розлади, або навіть дисфункції з потребою в подальшому у
проведенні спеціалізованого лікування. За таких умов важливо звертати увагу
на першопричину даної проблеми і обґрунтувати підходи щодо її усунення.
 До того ж, слід звернути увагу на можливість відсутності проявів
жіночності, сексуальної привабливості на тлі особистого, або ж, скоріше,
міжособистісного дистресу.
Якість почуттів, що народжуються в спілкуванні з партнером,
певна зміна статусу, стосунків істотно впливають на жіночу статеву функцію,
спричиняючи перелік сексуальних дисфункцій.
Жіночі сексуальні дисфункції (ЖСД) – поняття асоціативне й існує
як єдиний діагноз, що узагальнює різні сексуальні розлади у жінок: при
порушенні бажання (ПСБ), збудження (ПСЗ), досягнення оргазму (ПДО),
наявності сексуального болю.
У 2001 році, R. Basson запропонувала нелінійну модель жіночої
сексуальної реакції, яка висвітлює мотивацію сексуальної поведінки та
ступенів дослідження сексуального задоволення, взяту за основу при
створенні класифікації жіночих сексуальних дисфункцій.
Класифікація жіночих сексуальних дисфункцій поєднує:

•Розлад сексуального інтересу/бажання жінок

Відсутність або зменшення почуття сексуального інтересу,
бажання, відсутність сексуальних думок, фантазій та відсутність будь-
яких реакцій бажання. Зменшення сексуального інтересу за період
тривалості відносин.

•Сексуальна відраза
Надзвичайне занепокоєння та/або відраза перед
очікуванням/або спробою будь-якої сексуальної активності.

•Суб’єктивний розлад сексуального збудження

Відсутність або помітне зниження когнітивного збудження і
сексуального задоволення від будь-якого типу сексуальної стимуляції.
Вагінальна недостатність або інші ознаки фізичних реакцій.

•Генітальний розлад сексуального збудження

Скарги на відсутність або порушення статевого збудження. Можливі
скарги на деякий набряк вульви та порушення лубрикації за умови
використання сексуальної стимуляції будь-якого типу та зниження
сексуальних відчуттів від пестощів геніталій. Суб’єктивно статеве збудження
можливе від негенітальних сексуальних подразників.
 •Комбінований розлад генітального та суб‘єктивного збудження
Відсутність або помітне зниження суб‘єктивного сексуального
збудження та усвідомлення сексуального задоволення від будь-якого типу
сексуального акту, стимуляції, а також скарги на відсутність або
порушення статевого збудження (набряк вульви, порушення лубрикації).
•Стійкий розлад сексуального збудження
Спонтанне, нав’язливе та небажане збудження статевих органів
(наприклад, поколювання, пульсація, періодичний біль) за відсутності
сексуального інтересу та бажання. Будь-яке усвідомлення суб‘єктивного
збудження є типовим, але не завжди неприємним. Збудження не знімається
одним або кількома оргазмами, а відчуття збудження зберігається
годинами, навіть днями.

•Розлад жіночого оргазму

Незважаючи на оцінку високого сексуального збудження,
спостерігається або відсутність оргазму, або помітне зниження
інтенсивності оргазму, відчуття або помітна затримка оргазму від будь-
якого виду стимуляції.

•Диспареунія
Постійний або періодичний біль під час спроби або повного входу в піхву
та/або статевого акту. Це біль в геніталіях, який відчувається до, під час або
після статевого акту. На думку Г.Кочаряна та авт., про диспареунію можна
говорити і тоді, коли біль неорганічного походження виникає і поза СА (не
лише перед ним та безпосередньо опісля) та пов’язаний з сексуальною
проблематикою, а також коли мова йде не тільки про біль, але й про виражений
фізичний дискомфорт в геніталіях, що відчувається під час коїтуса.

•Вагінізм
Постійні або періодичні труднощі жінки при введенні в піхву пеніса,
пальця та/або будь-якого предмету, незважаючи на те, що жінка висловила
бажання це робити. Часто існує фобічне уникнення та очікування (страх)
болю, хвилювання у супроводі мимовільного скорочення м’язів таза.
За таких умов слід виключити/усунути структурні або інші фізичні
відхилення (Basson et al).

Згідно з Діагностичним та статистичним посібником з психічних розладів

Американської психіатричної асоціації, існують такі типи сексуальних розладів
у жінок: розлад сексуального інтересу (збудження), розлад оргазму та розлад
генітально-тазового болю (пенетрація).
 Кочарян виділив ряд психоемоційних факторів, які є причиною
гіпоактивного статевого потягу у жінок, а також порівняв дані про
гіпосексуальну поведінку в різних етнічних регіонах і виявив, що жінки зі
Східної Азії мають нижчий сексуальний потяг порівняно з жінками
канадського походження.

Герасименко Л.О. вивчала вплив посттравматичного стресового розладу

(ПТСР) на сексуальну сферу особистості і визначила, що 95,4 % жінок з ПТСР
мають недостатній рівень сексуальної комунікації, що стало наслідком
констеляції патопсихологічних та негативних соціально-психологічних
факторів. У своєму дослідженні Григоренко та ін. вивчали сексуальні
дисфункції у жінок різного віку, де також проаналізовано класифікацію
жіночих сексуальних дисфункцій (ЖСД) та причини її виникнення, а також
підкреслили важливість застосування міждисциплінарного підходу при оцінці
та лікуванні сексуальних дисфункцій у жінок.

Ряд сучасних дослідників вивчали питання жіночої сексуальної

дисфункції та її вплив на загальне самопочуття жінок. Фалєва проаналізувала
підходи до вивчення сексуальних розладів та їх вплив на психосоматичне
здоров'я, наголошуючи на необхідності профілактичних заходів, психокорекції
емоційних станів, таких як тривога, стрес та депресії, корекції установок щодо
сексу, оскільки вони підвищують ймовірність розвитку психосоматичних
захворювань.

Сучасні дослідження ЖСД мають комплексний погляд, враховуючи

біологічні, психологічні та соціокультурні чинники. Дослідження вивчають
роль нейробіології, психологічних елементи, такі як образ тіла та психічне
здоров'я, динаміка стосунків, культурні впливи та різноманітні стратегії
лікування. Інклюзивність, технологічні втручання та тривалий вплив ЖСД на
цілісне здоров'я жінок є ключовими моментами, що розкривають нюанси та
прогресивне розуміння цього складного питання.

Однак існують розбіжності в класифікації ЖСД, з варіаціями у

визначеннях та діагностичних критеріїв. Крім того, культурні відмінності та
суспільні норми призводять до розбіжностей у поглядах на те, що є
нормальною сексуальною функцією, а це в свою чергу додає протиріч у цій
багатогранній сфері.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Romashchenko O., Hryhorenko V., Melnykov S., Biloholovska V., Myronenko
N., Dzhuraieva L. SEXUAL DYSFUNCTIONS IN WOMEN OF
DIFFERENT AGES National Academy of Medical Sciences of UkraineState
Institution “ Academician O.F. Vozianov Institute of Urology of the National
Academy of MedicalSciences of Ukraine” DOI: 10.37321/UJMH.2022.1-2-07
2. Liana Spytska SEXUAL DISORDERS IN WOMEN: CAUSES AND THEIR
CORRECTION Department of Practical Psychology and Social Work.
Volodymyr Dahl East Ukrainian National University. 01042, 17 John Paul II
Str., Kyiv, Ukraine DOI: https://doi.org/10.47307/GMC.2023.131.4.15
3. Garnik Kocharyan SEXUAL DYSFUNCTIONS AND
TRANSFORMATIONS OF BEHAVIOR Publisher: Kharkov: Academy of
Sex Research ISBN 966-95092-7-0