Визначення та основні принципи

статевого виховання

2024 Р.
ГРУПА ФФПМ-13З
Марченко Марія і Медина Світлана
 Статеве виховання є комплексним процесом, спрямованим
на формування свідомого і гармонійного сприйняття статі та
статевих відносин. Воно становить основу для розвитку
здорової статевої ідентичності, розуміння взаємин між
статями, формування понять про репродуктивне й інтимне
здоров'я та здоров'я загалом.

Д. Ісаєв вважає, що статеве виховання фактично

розпочинається з перших років життя дитини і триває
впродовж усіх вікових періодів її становлення як особистості
взагалі та як представника певної статі. Цей процес
відбувається завдяки тому, що дитина постійно включена в
усю складну систему життєдіяльності людей
 Основні завдання статевого
розвитку

01 Усвідомлення статевої приналежності;

02 Засвоєння статевої ролі в сім’ї;
03 Засвоєння статевої ролі в суспільстві;
04 Реалізація власної сексуальності.
 Важливо наголосити на тому, як же ж
здійснювати грамотно статеве виховання. І,
звісно, для цього важливо дотримуватись
конкретних принципів (за О. Кузнецовою):

01 врахування вікових та індивідуальних особливостей статі;

02 врахування інтелектуального рівня, наявних знань про статі;
03 зрозумілість; індивідуальний підхід;
04 диференційований характер, адресність;
05 поетапність і послідовність;
06 правдивість;
07 єдність моральних знань, установок і реальної поведінки,
взаємин між статями
 Також ще додають часто до попереднього
переліку наступні принципи:

08 етичність;
09 парність;
10 цілісність (тобто, це й фізичне, й моральне виховання);
11 комплексність (батьки та педагоги виховують);
12 єдиний підхід (родичі говорять одну й ту ж інформацію);
13 неперервність (супроводжуються всі етапи ПСР);
14 бажана здвоєність (наявність чоловічої та жіночої фігур).
 Можна ще зважити й на наступні засади, щоб ще більш якісно
здійснювати виховання.

Принцип інформації
Він передбачає надання об'єктивної, вчасної та доступної
інформації про фізіологію та анатомію статевих органів, методи
контрацепції, захист від статево-переданих захворювань, а
також освіту щодо важливості здорового стилю життя

Принцип поваги до особистості

Це означає створення безпечного середовища, де кожна
особистість має право на вільний вибір, діалог та підтримку.
Важливо відзначити, що повага до інших не повинна залежати
від їх статі, орієнтації чи ідентичності.
 Можна ще зважити й на наступні засади, щоб ще більш якісно
здійснювати виховання.

Принцип гендерної рівності

Він ставить перед собою завдання підтримки рівних прав і
можливостей для всіх особистостей, незалежно від їх статі чи
гендерної ідентичності. Це включає в себе боротьбу з
гендерними стереотипами, дискримінацією та насильством.

принцип відкритості та комунікації

Вільний діалог між дітьми та дорослими, учителями та учнями є
запорукою успішного статевого виховання. Відкритість сприяє
взаєморозумінню, допомагає виявляти та вирішувати проблеми
та питання, пов'язані зі статевою сферою.
 Типові помилки, які допускають батьки під час
статевого виховання:

аналогія з дорослими (дорослі схильні сексуалізувати поведінку, дії

через свій життєвий досвід);
жорстке привчення до гігієни;
дуже емоційні заборони (доторків до статевих органів, дитячих
сексуальних ігор);
згладжування статевих відмінностей;
уникання питань/ неправдиві відповіді;
виховання фіксації на цнотливості;
неадекватні емоційні реакції дорослих на прояви дитячої сексуальності.
Випадки, коли потрібна допомога (й швидше за
все доведеться працювати не лише з дитиною
та її станом, а й досліджувати ситуацію в сім’ї
та здійснювати комплексну роботу) :

сексуальні знання випереджають вік;

нав’язливе оголення дитини, змушує інших роздягатись;
потайки демонструє статеві органи, незважаючи на заборону;
неадекватні реакції на розмови про пологи, появу дітей;
ігри з фекаліями, їх розмазування (після 5-6 років);
прагне імітувати/ здійснити СА без одягу, орально-генітальні
контакти.
 Отож, статеве виховання є комплексним процесом,
спрямованим на формування свідомого і гармонійного
сприйняття статі та статевих відносин. Воно становить
основу для розвитку здорової статевої ідентичності,
розуміння взаємин між статями, формування понять про
репродуктивне здоров'я та здоров'я загалом. Саме тому тема
статевого виховання вічна та завжди актуальна.
Список використаної літератури:
1. Слободченко Л., Шкіряк-Нижник З., Синчук Л., Жилка Н., Романенко Т., Слепакурова
І. Статеве виховання дітей в сім’ях // ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та
гінекології імені О.М. Лук’янової НАМН України», Київ Національна медична
академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ – Бібліотека сімейного
лікаря та сімейної медсестри № 6 (75) 2018 С. 51 – 55.
2. Десятник К., Теслюк С. Теоретичні основи статевого виховання дітей молодшого
шкільного віку / К. Десятник, С. Теслюк // Науковий вісник СНУ імені Лесі Українки.
Серія : Педагогічні науки. – Луцьк, 2017. – № 2(351). – С. 3–7.
3. Ярмоленко Ю., Гілевич М. Млечі про інтимні речі // Юнісофт // Харків, 2021.
4. Исаев Д. Н. Половое воспитание и психогииена пола у детей // Д. Н. Исаев, В. Е
Каган. – Л. : Медицина, 1980.
5. Кузнецова О. А. Статеве виховання як педагогічна проблема / О. А. Кузнецова //
Науковий вісник ПДПУ ім. К. Д.Ушинського : Збірник наукових праць. – Одеса, 2002.
– Вип. 4–8.
6. Каган В. Е Психосексуальное воспитание детей и подростков. / В. Е. Каган. – Л. :
Медицина, 1990.
7. Гончаренко А. М. Особливості виховання гуманних взаємин хлопчиків і дівчаток
дошкільного віку / А. М. Гончаренко // Теоретико-методичні проблеми виховання
дітей та учнівської молоді. – К. : Наук. думка, 1999. – Кн. 2.