1

Тема 6. ЕКСИТОН ШИНАДА-СУГАНО

Задача про водневоподібний екситон Ван'є-Мотта має аналітичний

розв'язок не лише для тривимірного, але й для двовимірного (2D) простору
(Шинадо і Сугано, 1966).
Екситон Ван'є-Мотта, що описує відносний рух взаємодіючих е і h; має
розміри більші ніж атомні та параболічні зони, у моделі ефективних мас, як
відомо, задовільняє рівнянню Шредінгера:
НФ( , , ) = ЕФ( , , ), (1)
де
ℏ² ² ² ℏ² ² ℮²
Н=− + − · − ; (2)
2µ ² ² µ‖ ² ℰ
У (1) і (2) ( , , ) відносні координати е і h; µ , µ‖ − перпендикулярна і
паралельна приведені маси; ℰ − діелектрична проникність кристалу.
Енергія відраховується від дна зони провідності. Вважається, що µ‖
безмежна. Тоді, z комутує із Н, а Ф отримується визначеною при фіксованому
значенні z, яке є неперервним квантовим числом. Для розрахунків інтенсивності
керованих переходів, зазвичай, тільки Ф при z=0 є ефективною. Тоді задача
зводиться до розв'язання двовимірного рівняння для водневоподібного атома.
ℏ² ² ² ²
− + − Ф = ЕФ; (3)
2µ ² ² ℰ +
Будемо вважати : ( , , о) ≡ ; µ ≡ µ. Здійснивши перехід до полярної
²
+ системи координат ⃗( , ), хвильва функція, яка задовільняє
² ²

рівняння (3) може бути розділена на радіальну та кутову частини:

Ф( ⃗) = ( )℮ ; (4)
√

де – ціле число.
Радіальна частина задовільняє рівнянню:
ℏ 1 ℮
− − − ( ⃗) = Е ( ⃗) (5)
2µ

Спектри квазічастинок у конденсованих системах різної розмірності, укл.Сеті Ю.О.

 2
1 ² 2 ℏ ℮ 2
− + + =0
² ℏ²
1 ² ² 2 ℏ ℮ 2
+ − + + =0
² ² ℏ²
ℏ
Позначення: = ; λ= ; ɑБ = ; − радіус Бора
ɑБ √ µ℮

℮
= −4 ; = ; =− ; −постійна Рідберга (6)
ℏ²

℮ ℏ ℏ ℮
ρ= (−4 ) = − = − = 2r − =2 − ;
ɑБ ɑБ ℏ ℮ ℮ ℏ ℏ

r= − ;
ℏ

Тоді
2℮ ℏ 2
+ − + + = 0;
ℏ
2℮ ℏ 2 2 2
+ − + (− ) + (− ) =
2 ℏ ℏ 4 ℏ
2
= + − + (− ) − =
ɑБ ℏ 4
1
= + − + − =
2 ɑБ 4
(− )
ℏ
1
= + − + − =
2 ℏ 4
(− )
ℏ ℮

= + − + − =
4
(− )

= + − +2 − ;
4

Введемо функцію: R=℮ ( );

[ + − +2 − ]℮ ( )=0;

Спектри квазічастинок у конденсованих системах різної розмірності, укл.Сеті Ю.О.

 3
1
℮ ( )= − ℮ ( )+℮ ( ) =
2
1 1 1
= ℮ ( )+ ℮ ( )− ℮ ( )
4 2 2
1
+ ℮ ( )=℮ ( )−℮ ( )+ ℮ ( );
4
1 1 1
[ − + + − − +2 − ] ( ) = 0;
4 2 4
У результаті отримали рівняння
1
[ + (1 − ) + (2 − − )] ( ) = 0;
2
яке може бути переписане в наступній формі:
1
+ (1 − ) + 2 − − ( ) = 0; (7)
2
Розв′язок рівняння (5) або (7) у областях Е< 0 і E> 0 можна розглядати
окремо.
1. Звя'зні стани екситона (Е< ).

Для E < 0 розв`язкам рівняння (5) відповідають зв`язані стани та

дискретний енергетичний спектр. У цьому випадку λ є дійсною величиною:
1
= (− ) ; (8)
2
| |
Робимо заміну F( )= ( ) в рівнянні (7):
² 1 ²
+ (1 − ) + 2 − − = 0;
² 2

= ( ) = ( )+ ( );

Спектри квазічастинок у конденсованих системах різної розмірності, укл.Сеті Ю.О.

 4
²
= ( )+ ( ) =
²

= ( − 1) ( )+ + ( )

²
+ ( )=
²
²
= ( )+2 ( )+ ( − 1) ( );
²

+2 + ( − 1) + (1 − ) + + 2

1
− − ( ) = 0;
2

+2 + − + + −

1
− + 2 − − ( ) = 0;
2
1
+2 + − − +2 − ( ) = 0;
2
1
+ (2 +1− ) + 2 − − ( ) = 0;
2
Зробивши заміну F = ρ| | L , рівняння (7) отримується у вигляді:
1
+ (2| | + 1 − ) + 2 − −| | = 0; (9)
2
Порівнюючи рівняння (9) із диференційним рівнянням Лагерра:

+( +1− ) +( − ) = 0; (10)

видно, що розв’язок (9) задається приєднаними поліномами Лагерра:

| |
( )= | |( ), | | ≤ ; (11)
де n- ціле додатнє число, включаючи «0», і пов’язане із λ наступним
співвідношенням:

Спектри квазічастинок у конденсованих системах різної розмірності, укл.Сеті Ю.О.

 5
1 1 1 1
=2 − ; = − ;− = ; (12)
2 2 1
− ( + )
2

У результаті, власні значення енергії рівняння (3) знаходять як:

=− , = 0,1,2 ; (13)
1
( + )
2
Відповідні нормовані власні функції:

( − | |)! | | | |
Ф ( ⃗) = | |( ) ; (14)
1
( + ) {( + | |)!}
2
Аргументи використані при отриманні цих результатів, точно співпадають
із тими, які зазвичай використовують у 3D випадку. Помітна різниця між 3D та
2D випадками полягає у тому, що у 2D випадку знаменник у формулі для енергії

(13) – це (n + ) навідміну від n2 у 3D, а також те, що n починається з нуля.

2.Незв’язані екситонні стани (Е > ).

Для Е > 0 розв’язки рівняння (5) відповідають незв’язаним станам та
неперервному енергетичному спектру екситона. Представляючи хвильовий
вектор k , вираз для власних значень енергії може бути записаним наступним
чином:
ℏ
= ; (15)
2
ℏ ℏ 2ℏ ℏ
= = = = = Б ;
2 2
Тепер = Б ; (16)
отже λ є чисто уявною:
1
=− , = ; (17)
2 Б

Із такою диференційне рівняння, яке відповідає (9), тепер запишеться:

1
+ (2| | + 1 − ) − | |+ + =0; (18)
2

Спектри квазічастинок у конденсованих системах різної розмірності, укл.Сеті Ю.О.

 6
Розв’язок якого постійний при =0 і задається виродженою
гіпергеометричною функцією:
1
( )= | |+ + ; 2| | + 1 ; ; (19)
2
Вироджена гіпергеометрична функція F(a;c; ) є розв’язком
диференціального рівняння:

+( − ) − = 0; (20)

Тоді нормовані хвильові функції записуються як:

| | 1
( − ) + 1
Ф ( ⃗) = 2 (2 )| |
| |+ + ; 2| |
(2| |!) cos 2

+ 1; 2 ; (21)

де S- площа двовимірного кристала

При m=0,∏ ( − ) + замінюється 1.

Спектри квазічастинок у конденсованих системах різної розмірності, укл.Сеті Ю.О.