Есе на тему: "Ми незламні українці!

"
Український народ волелюбний, який завжди відстоював і відстоює
свою незалежність і самостійність. Зараз наша ненька - Україна
переживає тяжкі часи. Але це не зупиняє нас. Ми всі об’єдналися задля
однієї мети: перемоги та волі! І тепер працюємо кожен на своєму
«фронті».
Військові, добровольці, волонтери, медики та всі: від малого до
великого українця намагаються наблизити нашу перемогу. Наші найкращі
і найсміливіші янголи-охоронці-військові захищають нас, віддають життя
за наше майбутнє. Як тільки важко і страшно їм буває, але вони справжні
козаки. В жилах наших захисників пульсує козацька кров і тому вони
обов’язково переможуть.
І ніхто, а тим більше ніщо не зможе зламати таких сильних воїнів.
Адже любов і молитва кожного українця обіймає і зігріває наших
захисників. Всі намагаються допомогти нашим Збройним Силам України.
Хто чим може, тим і допомагає: хто малює і пише листи воїнам,
підтримуючи морально і підіймаючи бойовий дух. Хто пече коржики, хто
робить поробки і продає їх, віддаючи гроші на ЗСУ, хто просто підтримує
словом.
Волонтери… Медики… Це люди з великої літери. Вони виконують
титанічну роботу, знаходять потрібні речі, одягають, годують не тільки
військових, а й людей, які постраждали від російського агресора, рятують
беззахисних тваринок. Це Титани, яких ніколи і ніяк не здолати! Медики
працюють без відпочинку, рятуючи життя людям, забуваючи про втому,
про біль втрати, адже, як тільки важко йти далі, якщо знаєш, що сьогодні
не вдалося…і життя обірвалося… Медики несуть відповідальність за життя
інших людей, їх святий обов’язок: рятувати без права на помилку. Це
дуже важливо в цій нелегкій справі. Зараз, в цей складний час, всі лікарі
країни об’єднали свої зусилля і роблять все, щоб прискорити нашу
перемогу своїми великими, хоч і буденними справами.
Я думаю, що кожен із них вірить в нашу перемогу, знає, що все буде
добре, тому що нашу волю не зламати. Ми – українці і пишаємось цим.
Український народ незламний, сильний, відважний, мужній, який
ніколи не здається. Історія нашого народу є цьому доказом. Скільки б нас
не примушували терпіти біль і страждання, скільки б нашу землю не
поливали кров’ю і не перекопували танками, наш народ витримає все і не
залишить це просто так. Ще попереду багато труднощів, але якщо ми
пройшли до сьогодні, то справимося і з іншим. Ще давно, багато років
тому, українці билися за останній кусок хліба, це був страшний
голодомор. Війна, яка була давно, і яка йде зараз. Ми пройдемо всі
труднощі і будемо жити мирно.
Наші славні воїни віддають своє життя, захищаючи рідну країну, наших
людей . Я дуже вдячний їм за це і бажаю перемоги, щоб вони швидше
повернулися додому до своїх рідних живими і здоровими.