Тема 3.

Еластичність попиту та пропозиції

1. Аналіз еластичності попиту
1.1.Цінова еластичність попиту: суть, види методологія обчислення
1.2. Визначники цінової еластичності попиту
1.3. Еластичність попиту і загальний виторг виробника
1.4. Інші концепції еластичності попиту: перехресна еластичність попиту та
еластичність попиту за доходом
2. Аналіз еластичності пропозиції
2.1.Цінова еластичність пропозиції: суть, види методологія обчислення
2.2. Визначники цінової еластичності пропозиції

1.1.Цінова еластичність попиту: суть, види методологія обчислення

Згідно із законом попиту споживачі зі зниженням ціни здебільшого купують
більше товарів і послуг, і - навпаки. Однак чутливість споживачів до зміни ціни є
різною для різних товарів. Їхня реакція на зміну величини попиту на один і той же
продукт, як правило, суттєво змінюється у разі зміни його ціни у різних межах.
Економісти вимірюють ступінь чутливості споживачів щодо змін у ціні товару, за
допомогою концепції цінової еластичності попиту. Еластичність попиту за ціною
відображає відсоткову зміну величини попиту на товар, зумовлену одновідсотковою
зміною його ціни, за незмінності всіх інших визначників попиту. Її іноді називають
прямою еластичністю попиту.
Ступінь цінової еластичності попиту вимірюють за допомогою коефіцієнта
еластичності попиту (Ed), обчисленого за формулою:
% Qd
Ed = (1),
% P
де %ΔQd - відсоток зміни величини попиту на продукт, а %P - відсоток зміни
ціни продукту.
Коефіцієнт еластичності попиту за ціною зазвичай є від'ємним. Проте, економісти
ігнорують від'ємний знак, і беруть до уваги лише абсолютне значення цього
коефіцієнта (за модулем)
Попит на товар є еластичним Ed > 1, якщо одновідсоткова зміна ціни спричиняє
більшу, ніж на один відсоток зміну у величині попиту.
Якщо одновідсоткова зміна ціни спричиняє меншу, ніж на один відсоток зміну
величини попиту на певний товар, то попит є нееластичним (Еd < 1). Наприклад, якщо
зниження ціни на 2% збільшує величину попиту на 1%, то Еd = - 0, 5.
Якщо відсоткова зміна величини попиту дорівнює відсотковій зміні ціни, то попит
є одинично еластичним попитом за ціною.
Випадок, коли споживачі абсолютно нечутливі до зміни ціни певного товару,
виражають за допомогою терміну «абсолютно, або досконало нееластичний» попит.
Цей вид еластичності попиту простежується тоді, коли зміна ціни товару не спричиняє
жодної зміни у величині попиту. Як приклад можна навести попит на інсулін хворих

P
D1

P0 D2

0 Q0 Qd
гострою формою цукрового діабету. Графічно цей випадок зображують за допомогою
кривої попиту, паралельної до вертикальної осі.
У разі, коли споживачі абсолютно чутливі до зміни ціни певного товару, прийнято
вживати термін «абсолютно, або досконало еластичний» попит. У цьому випадку,
найменше зниження ціни товару спонукає споживачів збільшувати обсяг його купівлі
від нуля до межі їхньої купівельної спроможності, і навпаки, найменше підвищення
ціни зменшує величину попиту до нуля. Прикладом абсолютно еластичного попиту є
попит на продукт окремої фірми, яка продає його на ринку чистої конкуренції. На
рисунку абсолютно еластичний попит зображено лінією D2.
Коли йдеться про еластичність попиту, нерідко достатньо сказати, що він
еластичний чи нееластичний. В інших випадках потрібно обчислювати точне значення
коефіцієнта еластичності попиту. Для цього використовують формули обчислення
коефіцієнтів його дугової і точкової еластичності. Розгляньмо спочатку як
обчислюють коефіцієнт дугової еластичності попиту.
Перший крок до конкретизації формули (1) - це з'ясування способу вимірювання
відсоткових відношень. Зазвичай обчислення відсоткового відношення полягає у
використанні вихідного значення змінної у знаменнику, а зміни її значення - у
чисельнику дробу. Наприклад, якщо величина попиту на помідори спочатку становила
10 000 тонн на місяць, а потім зменшилася на 2500 тонн, говорять, що величина
попиту зменшилася на 25% (2500 / 10 000 • 100).
Тут варто звернути увагу на одну незручність, що виникає при обчисленні такого
виду відсоткових змін. Річ у тім, що однакова кількісна зміна в протилежному напрямі
дає іншу відсоткову зміну величини попиту на певний товар. Збільшення обсягу
попиту на помідори з 7500 тонн на місяць до 10 000 тонн на місяць забезпечить 33%-е
збільшення величини попиту:
(10 000 - 7500) : 7500×100 = 33%.
Зазначена незручність спонукала економістів запровадити міру еластичності, як
попиту, так і пропозиції, яка б відрізнялась універсальністю. Відомий математик і
економіст Р. Ален запропонував використовувати середню точку інтервалу, в якому
відбуваються зміни, як знаменник дробу. Формула середньої точки Алена не єдино
можлива, але вона прижилася з роками і нині економісти її широко застосовують. Для
знаходження середньої точки інтервалу достатньо взяти, наприклад, суму початкового
і кінцевого значень величини попиту і поділити її на два. У нашому прикладі середня
точка інтервалу дорівнює:
(7500 + 10 000) : 2 = 8750.
Тепер, якщо за знаменник використовувати цю величину, то зміна величини
попиту на 2500 тонн спричиняє його зміну на 28,6%, незалежно від того чи величина
попиту зменшується чи збільшується. Позначимо через Q1 і Q2 величину попиту
відповідно до і після її зміни. Тепер відносну зміну у величині попиту можна
обчислити так:
(Q2 - Q1) : (Q2 + Q1) : 2.
Аналогічний підхід можна використати для визначення відсоткової зміни ціни.
(Р2 – Р1) : (Р2 + Р1) : 2,
де Р1 і Р2 – це відповідно початкова ціна і ціна після її зміни
Тепер формула середньої точки набуде такого вигляду:
Ed = ((Q2 - Q1) : (Q2 + Q1) : 2) : ((Р2 – Р1) : (Р2 + Р1) : 2), або
 Q2 − Q1
Q + Q1
Ed = 2 .
P2 − P1
P2 + P1
Недолік формули середньої точки полягає в тому, що вона може ввести в оману,
якщо її застосовувати до дуже широких інтервалів змін у ціні та величині попиту.
Відтак її рекомендують застосовувати до відносно невеликих інтервалів змін ціни. У
більшості випадків доводиться обчислювати коефіцієнт еластичності для окремої
точки на кривій попиту. Якщо крива попиту є прямою, то в загальному випадку їй
відповідатиме лінійна функція:
Qd=a - bP.

T D (Q d =a - b ·P )

P2
?P
P1
?Q

a
0 Q2 Q1 Qd

Як видно з рисунку, кутовий коефіцієнт b = а : Т = Qd : Р. Якщо врахувати, що

коефіцієнт Ed ми можемо в загальному вигляді записати як
Qd
Qd P
Ed = Qd =  , (3)
P P Qd
P
то формула для обчислення коефіцієнта точкової еластичності попиту набуде
вигляду:
bP P
Ed = = (4)
a − bP T − P
Тепер можна отримати зручну для користування формулу обчислення коефіцієнта
точкової еластичності попиту. Для цього потрібно виразити чисельник і знаменник у
формулі (4) за допомогою геометричних величин:
0P
Ed = , оскільки РТ = 0Т - 0Р,
PT
де 0Р – геометричний вираз ціни, що відповідає точці у якій вимірюють Ed.
 В серединній точці лінії попиту (точка А) коефіцієнт еластичності попиту завжди
дорівнює одиниці, оскільки в ній 0Р = РТ. На цій кривій містяться також еластичний і
нееластичний інтервали. В межах еластичного інтервалу розташовані всі точки, для

P
12
T
11
Еластичний інтервал
10
9
Точка одиничної
8 еластичності
B
7
6 Нееластичний
5 інтервал
A
4
3
2
C a
1
0
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Q
11

яких коефіцієнт еластичністі попиту більший, ніж одиниця. Отже, в цих точках попит
еластичний. В межах нееластичного інтервалу розташовані всі точки, в яких
коефіцієнт еластичності попиту менший від одиниці. Отже, у цих точках попит
нееластичний. Варто також звернути увагу на те, що в точці а попит абсолютно
нееластичний (Ed = 0), а при наближенні до точки Т на нескінченно малу відстань
попиту стає абсолютно еластичним (Ed = ).

1.2. Визначники цінової еластичності попиту

Замінюваність. Важливим визначником еластичності попиту на товар, є
наявність товарів-замінників (взаємозамінюваних товарів). Коли у товару є близький
товар-замінник, то попит на нього має тенденцію до відносної еластичності, оскільки
люди легко можуть переходити на товари-замінники у разі підвищення ціни на товар,
еластичність якого розглядається. Наприклад, попит на кукурудзяну олію відносно
еластичний, оскільки її можна легко замінити будь-якою іншою рослинною олією у
процесі приготування їжі. З іншого боку, попит на сіль відносно нееластичний,
оскільки для неї немає товарів-замінників.
Питома вага видатків на товар у бюджеті споживача. Чим більшою є частка
видатків на деякий продукт у бюджетах його споживачів тим вищою буде за інших
однакових умов еластичність попиту на нього. На такі товари, як сіль, сірники, олівці,
питома вага яких у бюджеті родини незначна, попит відносно нееластичний. У той же
час попит, скажімо, на легкові автомобілі, нерухомість є відносно еластичним, тому
що ці товари займають вагоме місце у бюджеті споживача.
Предмети розкоші і предмети першої необхідності. Попит на предмети першої
необхідності, як правило, нееластичний, а на предмети розкоші - еластичний. Хліб і
електроенергія - предмети першої необхідності. Підвищення цін не спричиняє
істотного зменшення їхнього споживання для побутових потреб. Попит на сіль
зазвичай є вкрай нееластичним, зокрема і тому, що вона є предметом першої
необхідності.
Час. Одне з найважливіших міркувань щодо визначення еластичності попиту —
це часові межі, в яких споживачі ухвалюють рішення про покупки. Через деякі
обставини в коротких проміжках часу попит на більшість продуктів менш еластичний,
ніж у довгих часових інтервалах. Одна з причин цього - повне пристосування до зміни
ціни якогось товару може вимагати змін в асортименті і кількості продуктів, що
входять у споживчий «кошик». Класичний приклад - ціна на бензин. Коли в 70-х роках
у західних країнах ціни на бензин стрімко зросли, спочатку багато людей намагалися
зменшити регулярність поїздок, але обсяг спожитого бензину зменшився незначно.
Однак з часом автовласники пристосувалися до ситуації. Вони купляли економічніші
автомобілі, шукали житло ближче до місця праці чи частіше використовували послуги
муніципального транспорту. Поступово величина попиту на бензин впала значно
більше, ніж відразу після підвищення цін на нього.

1.3. Цінова еластичність попиту та загальний виторг виробника

Економістам добре відомо, що видатки споживачів залежать не тільки від ціни
товару, але й від еластичності попиту за ціною. Загальні видатки споживачів (ТЕ) на
придбання деякої кількості товару – це добуток його ціни (Р) на цю кількість товару
(Q): ТЕ = Р×Q.
Загальні видатки споживачів дорівнюють загальному виторгу (TR), який
отримують фірми від реалізації цієї кількості товару. Отже:
TR = Р×Q.
Виробникові важливо знати, як зміниться їхній виторг (видатки споживачів), якщо
ціна товару зросте (знизиться)? Відповідь залежить від цінової еластичності попиту
цього товару. На рисунку загальний виторг (загальні видатки) зображено площею

p
T

p1 e

a
0 Q
Q

прямокутника 0Р1еQ1.
Припустімо, що ціна товару знизилась до Р2. На рисунку зображено три
прямокутники – А, В і С. Отож можемо виразити графічно TR1 i TR2 за допомогою цих
прямокутників:
TR1 = Р1 × Q1 = A + B,
TR2 = Р2 × Q2 = A + С.
 p

p1 e1
B e 2N
•
A C
a
0
Q1 Q2 Q

Збільшення TR при зниженні ціни за умови, що Ed > 1

Зіставивши ці площини доходимо висновку, що TR2 > TR1, оскільки:
А + С > А + В.
Еластичність попиту за ціною в межах дуги e1e2, більша за одиницю. Якщо ціна
цього товару зросте від Р2 до Р1 то, зрозуміло, виторг виробників зменшиться з TR2 до
TR1, оскільки С > В.
Нехай тепер попит на товар відносно нееластичний.

N
p3 • e3
p4 B e4
A C
0 Q3 Q4 Q

Дуга е3е4 міститься на нееластичному відрізку кривої D. Тому при зниженні ціни
TR зменшиться, і навпаки, він збільшиться унаслідок її зростання:
TR3 = Р3 × Q3 = A + B,
TR4 = Р4 × Q4 = A + С.
Отже, TR3 > TR4 позаяк В > С.
У випадку Ed = 1 TR при зміні ціни не зміниться, оскільки В = С.
Не важко зрозуміти, що за досконало нееластичного попиту (Ed = 0) зниження ціни
спричинятиме зменшення TR.

1.4. Інші концепції еластичності попиту: перехресна еластичність попиту та

еластичність попиту за доходом

Економісти використовують також й інші види еластичності, які

застосовують з метою вивчення впливу нецінових чинників (рівень цін
взаємозамінних та взаємодоповнюваних товарів, середній дохід споживачів певного
товару) на попит у цілому.
Чутливість попиту до змін у доході, тобто гранична величина переміщення кривої
попиту, у разі зміни доходу, вимірюється за допомогою еластичності попиту за
доходом. Цей вид еластичності визначається як відношення відсотка зміни величини
попиту на товар до відсотка зміни доходу споживачів цього товару. Вимірювання
еластичності попиту за доходом базується на припущенні, що ціна товару в
конкретний момент не змінюється. Використовуючи знайомі нам позначення Q1 і Q2,
які характеризують величину попиту до і після зміни доходів (початковий рівень
доходу позначимо як Y1, а кінцевий – Y2), формулу середньої точки для обчислення
коефіцієнта еластичності попиту за доходом (income Еd) можна виразити так:
Q2 − Q1
%Qd Q2 + Q1
incomeEd = = .
%P Y2 − Y1
Y2 + Y1
Числове значення еластичності попиту за доходом тісно пов'язане з поняттям
нормальних благ (їх ще називають товарами вищої споживчої цінності) і товарів
нижчої споживчої цінності. Для нормальних благ підвищення доходу викликає
підвищення попиту на них. Оскільки в цьому випадку дохід і попит змінюються в
одному і тому ж напрямі, еластичність попиту за доходом на товари вищої споживчої
цінності матиме додатний коефіцієнт. Навпаки, для товарів нижчої цінності
збільшення доходу викликає зменшення попиту. Тут дохід і попит змінюються в
протилежних напрямах, тому еластичність попиту за доходом для товарів нижчої
цінності матиме від'ємний коефіцієнт.
Поняття еластичності попиту за доходом є корисним для розуміння ще однієї
суттєвої відмінності - між предметами розкоші і предметами першої необхідності.
Економісти вивели таке правило: до предметів розкоші відносять ті блага, для
яких коефіцієнт еластичності попиту за доходом більший за одиницю, а до предметів
першої необхідності відносять ті блага, для яких цей коефіцієнт менший за одиницю.
Іншим неціновим чинником, що спричинює зміну попиту на певний товар, як
відомо, є зміна ціни деякого іншого товару. Такі економічні залежності можуть
виражатися в рамках поняття перехресної еластичності попиту, яку визначають як
відсоткову зміну величини попиту одного товару, зумовлену одновідсотковою зміною
ціни іншого товару. Формула середньої точки для обчислення коефіцієнта перехресної
еластичності попиту (Edxy)виглядає так само, як формула середньої точки для
обчислення коефіцієнта еластичності попиту за ціною, з тією лише різницею, що
чисельник у цьому випадку показує відсоток зміни величини попиту на один товар, а
знаменник - відсоток зміни ціни деякого іншого товару:
Q2 ( x) − Q1 ( x)
Q ( x) + Q1 ( x)
Ed xy = 2 ,
P2 ( y ) − P1 ( y )
P2 ( y ) + P1 ( y )
де Q1(x) і Q2(x) величини попиту на товар Х відповідно до і після зміни ціни
товару Y; Р1(y) і Р2(y) – відповідно початкова ціна і ціна товару Y після її зміни.
Перехресна еластичність попиту пов'язана з поняттями товарів-замінників і
комплементарних товарів. Оскільки яловичина і курчатина є взаємозамінними
товарами стосовно одне одного, підвищення цін на яловичину збільшує попит на
курчатину; у цьому випадку перехресна еластичність попиту виражатиметься
додатним коефіцієнтом. Навпаки, автомобільне мастило і бензин є
взаємодоповнюваними товарами, і зростання цін на бензин, за інших однакових умов,
зменшить попит на мастило. Таким чином, перехресна еластичність попиту
виражатиметься від'ємним коефіцієнтом. У випадку, коли ринки двох товарів не
взаємодіють між собою то обчислений для них Edxy дорівнюватиме нулю.

2.1.Цінова еластичність пропозиції: суть, види методологія обчислення

Поняття еластичності поширюється не лише на попит. Його також
використовують для визначення реакції величини пропозиції на зміну ціни.
Еластичність пропозиції за ціною визначають як відсоток зміни у величині
пропозиції продукту, зіставлений з відсотком зміни у ціні продукту. Зауважимо, що
формула середньої точки для обчислення коефіцієнта еластичності пропозиції за
ціною збігається з аналогічною формулою для обчислення коефіцієнта дугової
еластичності попиту. Відмінність полягає лише у тому, що параметр Q у
чисельнику цієї формули тепер позначає величину пропозиції, а не величину попиту,
як раніше:
Q ( x) 2 − Q ( x )1
Q ( x) 2 + Q ( x )1
Es = .
P (v) 2 − P(V )1
P (V ) 2 + P( v )1
Отже, дугова еластичність пропозиції характеризує чутливість виробників
деякого товару до зміни його ціни в межах визначеної дуги на кривій пропозиції.
Оскільки між зміною у ціні і у величині пропозиції існує пряма залежність,
значення коефіцієнта еластичності пропозиції є додатним. На рисунку показано
розрахунок коефіцієнта дугової еластичності пропозиції для двох окремих випадків:
1) лінія пропозиції S1 – це промінь, проведений з початку координат. В межах
будь якої дуги на цій лінії еластичність пропозиції є одиничною (Es1 = Es2
= 1);
2) лінія пропозиції S2 є кривою зі змінною еластичністю. В межах дуги АВ
пропозиція є еластичною (Es1), тоді як в межах дуги MN вона є
нееластичною за ціною (Es1).

P
11
10
9 N
Es 1=1,0
8
7 S1 M Es 4=0,41
6
5 S2
4 Es 2=1,0
3 B
A
2
1 Es 3=3,4
0
0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Обсяг пропозиції Q s
 Економісти розмежовують три основні типи еластичності пропозиції за ціною:
еластична (Es1); нееластична (Es1); одинично еластична пропозиція (Es = 1).
Поряд з дуговою еластичністю пропозиції економісти використовують у разі
потреби й інший її вид – точкову еластичність пропозиції. Вона характеризує
чутливість продавців деякого продукту до зміни його ціни в окремо взятій точці на
кривій пропозиції. Формула для обчислення коефіцієнта точкової еластичності
пропозиці (Es) подібна до формули визначення коефіцієнта точкової еластичності
попиту:
Es = 0Р : РТ,
де 0Р – геометричний вираз ціни, що відповідає точці, в якій визначають
еластичність пропозиції;
PT = 0Т - 0Р; 0Т - довжина відрізка на вертикальній осі від початку системи
координат до точки перетину цієї осі прямою лінією пропозиції
На рисунку показано розрахунок коефіцієнтів еластичності пропозиції для точок
А і В. Варто звернути увагу на те, що лінія пропозиції S1 перетинає вертикальну вісь
вище початку системи координат, у точці Т1. Така лінія пропозиції характеризує
відносно еластичну пропозицію в будь-якій її точці, оскільки в будь-якій її точці Es
завжди буде більше, ніж одиниця. Якщо ж лінія пропозиції перетинає вертикальну вісь
нижче початку системи координат (таке розташування має крива S2; вона перетинає
вісь ціни у точці Т2), то вона характеризує відносно нееластичну пропозицію в будь-
якій її точці, оскільки в кожній її точці Es завжди буде менше, ніж одиниця.

0
S1
P
A
6• • Es = 6 = 1,5
6-2
5•
S2
4•
3•
T1= • B•
Es = 24 = 0,5
2 1•
0 • • • • •
Qs
-1 •
T2=- •
2 -3 •

На рисунку представлені три криві пропозиції, які характеризують еластичність

пропозиції рівну одиниці (крива S1); абсолютно, або досконало еластичну пропозицію

P
S 1 (Es = 1)
S 3 (Es = 0)

Ps

S 2 (Es = )

0 Q* Qs

(крива S2); абсолютно, або досконало нееластичну пропозицію (крива S3).

 2.2. Визначники цінової еластичності пропозиції
Оперуючи поняттям еластичність пропозиції за ціною, економісти беруть до
уваги визначники, від яких вона залежить. Одним із найважливіших визначників
еластичності пропозиції будь-якого продукту є мобільність факторів його
виробництва. В цьому випадку термін «мобільність» має виражати ту легкість, з якою
необхідні фактори виробництва можуть бути залучені з інших галузей у дану галузь, а
також їхнє перетікання у зворотному напрямку. Класичним прикладом мобільних
ресурсів є вантажний транспорт.
Навпаки, цілі групи товарів виробляють за допомогою значно менш мобільних
ресурсів. Характерним у цьому відношенні є ринок нафти і нафтопродуктів. На
початку 70-х років у зв'язку з різким зростанням цін на нафту у виробників з'явилися
додаткові стимули для буріння нових нафтових свердловин. Однак, при обмеженій
кількості бурових вишок та іншого високоспеціалізованого обладнання (не кажучи
вже про незначну кількість місць, придатних для цих цілей) десятикратне підвищення
цін на нафту за десятиліття викликало лише відносно невелике збільшення її
видобутку.
Другим важливим чинником, що визначає еластичність пропозиції, є час. Як і у
випадку з попитом, еластичність пропозиції за ціною має тенденцію збільшуватися в
довгих часових інтервалах. Частково це випливає із мобільності економічних ресурсів.
Ще одним визначником еластичності пропозиції є умови та вартість зберігання
пропонованої продукіції. Якщо умови зберігання деякого продукту погані, а вартість
зберігання є високою, то це впливатиме на зниження його еластичності пропозиції.
Можна згадати ще й такий визначник еластичності пропозиції, як вартість
розширення виробництва продукту. Якщо розширення виробництва товару, що
подорожчав потребує значних капіталовкладень, то виробники не відразу відреагують
на підвищення ціни збільшенням обсягу виробництва за рахунок додаткових
капіталовкладень. Більше того, вони можливо утримаються від будь-яких додаткових
капіталовкладень, якщо вважатимуть, що за деякий час ціна цього товару може
повернутися до попереднього рівня. Отже, зазначений визначник впливатиме на
зниження еластичності пропозиції товарів, вартість розшрирення виробництва яких є
значною.