“Ромео і Джульєтта”

Іван Стешенко український перекладач

народився 1873 року в Полтаві в багатодітній сім'ї козацького Ромео
роду. У 1882—1892 роках Іван навчався в Полтавський
класичній гімназії. По закінченні історико-філологічного “Авжеж, умру: того сюди й прийшов я. Юначе добрий мій, о,
факультету Київського університету не дратуй Безумного, який удався в розпач. Тікай, тікай
святого Володимира (1896) Вільно володів французькою, звідсіль! Облиш мене... Згадай хоч про померлих... Хай ця
німецькою, іспанською, італійською, багатьма слов'янськими думка Про долю їх злякає і тебе. Благаю, не штовхай мене
мовами, перекладав зарубіжну поезію.. Разом із Лесею на гріх Іще новий і не гніви даремно... О, йди собі! Клянуся
Українкою, Михайлом Коцюбинським та іншими в 1896 році небом, я Люблю тебе ще більше, ніж себе; Таж зброю маю я
заснував у Києві групу Українська соціал-демократія. Але вже лиш проти себе... Тікай хутчій! Живи і пам'ятай: Тебе
1897 року був заарештований за участь у студентських безумний врятував. Прощай!...”
заворушеннях Протягом 1897—1900 років разом із дружиною
жив на чернігівському хуторі Миколи Садовського, займався
перекладацькою та літературною працею. Повернувся до
Києва 1900 року. Продовжив викладати словесність у жіночій
гімназії та Музично-драматичній школі Миколи Лисенка. 1905
року був вдруге заарештований і відсторонений від
педагогічної роботи. Вбитий у Полтаві 30 липня 1918 року
невідомими злочинцями. Похований на Байковому
кладовищі в Києві.