народився 1873 року в Полтаві в багатодітній сім'ї козацького Ромео роду. У 1882—1892 роках Іван навчався в Полтавський класичній гімназії. По закінченні історико-філологічного “Авжеж, умру: того сюди й прийшов я. Юначе добрий мій, о, факультету Київського університету не дратуй Безумного, який удався в розпач. Тікай, тікай святого Володимира (1896) Вільно володів французькою, звідсіль! Облиш мене... Згадай хоч про померлих... Хай ця німецькою, іспанською, італійською, багатьма слов'янськими думка Про долю їх злякає і тебе. Благаю, не штовхай мене мовами, перекладав зарубіжну поезію.. Разом із Лесею на гріх Іще новий і не гніви даремно... О, йди собі! Клянуся Українкою, Михайлом Коцюбинським та іншими в 1896 році небом, я Люблю тебе ще більше, ніж себе; Таж зброю маю я заснував у Києві групу Українська соціал-демократія. Але вже лиш проти себе... Тікай хутчій! Живи і пам'ятай: Тебе 1897 року був заарештований за участь у студентських безумний врятував. Прощай!...” заворушеннях Протягом 1897—1900 років разом із дружиною жив на чернігівському хуторі Миколи Садовського, займався перекладацькою та літературною працею. Повернувся до Києва 1900 року. Продовжив викладати словесність у жіночій гімназії та Музично-драматичній школі Миколи Лисенка. 1905 року був вдруге заарештований і відсторонений від педагогічної роботи. Вбитий у Полтаві 30 липня 1918 року невідомими злочинцями. Похований на Байковому кладовищі в Києві.