НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ

АРХЕОЛОГIЧНI
ДОСЛIДЖЕННЯ
В УКРАIНI
2016

КИЇВ * 2018
 К иївська о бл а сть
нологічної належності. Кілька років тому при
викопуванні колодязя на вул. Дніпровській
на глибині близько 2 м виявлено порожнину
з нанесеним кіптявою хрестом на склепінні;
у результаті колодязь викопано дещо далі,
а утворений провал засипано. Застосування
на цьому місці георадарів дозволило спе-
ціалістам простежити аномалію, що про-
довжувалась у північно-східному напрямку,
де, за спостереженням В. циліцького наявне
заглиблення — можливий слід провалу над
входом. Закладені поперек схилу і гаданого
входу траншеї розмірами 6,2 × 1,5 і 4,0 × 1,0 м,
доведені до максимальної глибини понад 5 м
(цей показник враховує і нижній 1 м, вив-
чений зондажами за допомогою буру), але
під шарами дерну (10 см) та гумусованого
суглинку (15—20 см) простежено лише од-
норідний лесоподібний суглинок з норами
тварин у верхньому горизонті (з огляду на
зведення у козацькі часи ходу в товщі зами-
ву давньоруського храму Антонієвих печер
у Чернігові, стратиграфія вивчалась дуже
ретельно). Водночас, за даними т. Бобровсь-
кого, фіксацію георадарами аномалій у лесі
могла спричинити різна вологість, що ціл-
Л. В. Чміль, В. К. Козюба, Н. В. Хамайко
АРХЕОЛОГІЧНІ РОЗВІДКИ НА НИЖНЬОМУ ТЕТЕРЕВІ
Авторами було проведено розвідку окре-
мих ділянок лівого берега р. тетерів у межах
Іванківського р-ну Київської обл. обстежен-
ня проводилось між населеними пунктами
Фрузинівка—Прибірськ та Іванків—Колен-
цівське. У результаті було досліджено сім
пам’яток, п’ять з яких виявлено вперше, а
також зафіксовано шість місцезнаходжень
(рис. 1: 1—7).
1. Фрузинівка. Давньоруське поселення
розташоване на західному краю села. Відо-
ме з хІх ст. як городище («оран-город») між
сс. оране і Фрузинівка. Займає мис і части-
ну плато високого (до 10 м) берега р. тетерів.
Рис. 1. Схема розташуван-
ня пам’яток, обстежених
2016 р. на нижньому те-
тереві: 1 — Фрузинівка;
2—4 — оране; 5 — хочева,
6 — Прибірськ; 7 — Іван-
ків-4
101
ком можливо з урахуванням напрямку схилу
і пошкодження склепіння камери. Подальші
дослідження споруди відкладено на май-
бутнє. У ході описаних робіт крім кераміки
козацької доби зафіксовано уламки посуду
періоду палеометалів і черняхівської (визна-
чення є. В. Синиці) культури (рис. 1: 1, 37—
40), хоч для останньої топографія обстеженої
території і невластива, та розчищено округ-
ло-овальне, діаметром 0,6—0,8 м, скупчення
шматків обпаленого граніту і печини — ос-
нову виносного вогнища й кістки кінцівок
крупного копитного неподалік, що свідчить
про відкриття невідомої раніше пам’ятки.
Наведені дані переконливо демонстру-
ють перспективність та необхідність деталь-
нішого археологічного вивчення регіону.
Водночас, турбують простежені на багатьох
пунктах навколо села сліди, властиві для гра-
біжницьких пошуків рухомих археологічних
артефактів з використанням металосканую-
чої апаратури; крім того, в ур. «янча» наявні
досить глибокі шахти нез’ясованого призна-
чення, викопані кілька років тому прибу-
лими на низці автомобілів «Mercedes-Benz
Geländewagen» особами.
орієнтовний розмір пам’ятки — 170 × 50 м. Її
більша частина задернована. У східній час-
тині поселення на городі знайдено уламки
давньоруської кераміки, фрагменти шлаків
і криці, уламок пірофілітового пряслиця.
огляд берегового урвища засвідчив, що на
пам’ятці відсутні сліди рову, і вона не є го-
родищем.
2. Оране. Багатошарову пам’ятку відкрито
у південно-західній частині села. Вона зай-
має мисоподібне піщане підвищення, що на
2 м здіймається над заплавою тетерева. Пло-
ща поселення частково попсована ямами для
виїмки піску. розмір пам’ятки — 175 × 100 м.
 К иївська о бл а сть

Рис. 2. Кераміка та глиняне прясло з поселень в ораному (1—9), біля ораного (10—13), біля Прибірська (14—25),
у хочеві (26, 27)

Серед підйомного матеріалу та з зачис- 3. Оране. Поселення розташоване на схід-

ток заглиблень: сколи кременю, кілька де-
сятків уламків ліпної кераміки та фрагмент
глиняного прясла (рис. 2: 9) з п’ятьма висту-
пами (збереглися два) доби бронзи — ран-
ньозалізного часу; понад сотня уламків дав-
ньоруської кераміки, у тому числі 14 вінець
хІ—хІІ ст. (рис. 2: 1—8), стінка амфори (?),
уламок пірофіліту; кілька фрагментів кера-
міки хVІІ—хVІІІ ст.
ному краю дюнного підвищення на пів-
денно-західному краю села, за 200 м від по-
переднього. Матеріал виявлено на ділянці
розміром 50 × 25 м. Серед знахідок — кілька
уламків ліпної кераміки, стінки і вінця дав-
ньоруського і післямонгольського (?) часу.
4. Оране. Уточнено місце розташування
давньоруського поселення, відкритого роз-
відкою о. В. Сєрова 1993 р. Пам’ятка займає

102
 К иївська о бл а сть
край корінного берега на південний захід
від села. На поверхні і при шурфуванні
знайдено півсотні уламків кераміки, серед
якої 4 вінця хІ — першої половини хІІІ ст.
(рис. 2: 10—13).
5. Хочева. У північно-східній частині села се-
ред піщаних бугрів правого берега р. хочева
виявлено до півсотні уламків кераміки хVІІ—
хVІІІ ст., у тому числі вінця першої половини
хVІІ ст. (рис. 2: 26, 27). Матеріали були скон-
центровані на ділянці розміром 50 × 30 м.
6. Прибірськ. Велике багатошарове поселен-
ня знайдено в заплаві на південний захід від
села. Пам’ятка займає дюну розміром 300 ×
50—80 м, розташовану біля русла тетерева.
На поверхні зібрано півтора десятка уламків
ліпної кераміки з наколами і насічками, се-
ред яких — 2 вінця, що відносяться до доби
Л. В. Чміль, В. К. Козюба, Е. Ю. Починок, А. М. Оленич
ОБСТЕЖЕННя ГУТ У КИЇВСЬКОМУ ПОЛІССІ
У квітні 2016 р. співробітники ІА НАН
України л. В. Чміль, В. К. Козюба, е. Ю. По-
чинок та співробітник Архітектурно-архео-
логічної експедиції А. М. оленич провели
розвідку південно-західної частини Іван-
ківського р-ну Київської обл. Метою був
пошук залишків гут та склоробного вироб-
ництва на місці колишніх сіл Гута ханівсь-
ка і тальська Гута, відомих з кінця хVІІІ ст.
У результаті розвідки було виявлено 2 гути-
ща на місці згаданих сіл, а також невідому
раніше археологічну пам’ятку на правому
березі р. тетерів. На межі Іванківського та
Бородянського р-нів було оглянуто велику
земляну споруду, яка відома як «городище
хVІІІ ст.» біля с. Мирча (рис. 1: 1—4).
1. Гута Ханівська. Місце колишнього с. Гута
ханівська розташоване на краю невисокого
(близько 2 м) плаского правого берега тете-
рева навпроти с. Підгайне (колишнє ханів) і
оточене лісом. На місці пам’ятки на ділянці
довжиною 0,7 км зібрано велику кількість
підйомного матеріалу, серед якого до сотні
уламків кераміки хVІІІ—хІх ст. (у тому чис-
лі 13 вінець і 16 денець) і відходи скляного
виробництва — фрагменти шлаків, кераміч-
них тиглів тощо.
Серед підйомного матеріалу — великий
фрагмент (1/4) склоплавильного тигля із
залишками застиглої опалової скломаси бла-
китно-зеленого відтінку розмірами 31,5 ×
103
бронзи (?). також знайдено понад сотню
уламків кераміки хVІІ—хVІІІ ст., серед якої
25 уламків вінець горщиків, 2 вінця макітер,
уламки тарілок, які, переважно, відносять-
ся до першої половини — середини хVІІ ст.
(рис. 2: 14—25).
7. Іванків-4. У заплаві тетерева на півден-
ний захід від смт Іванкова на дюні розміром
80 × 40 м було зібрано до півсотні уламків
ліпної кераміки доби бронзи — ранньозаліз-
ного часу, а також кілька — пізньосеред-
ньовічного часу, а ще уламок шлаку і криці.
ще у 6 місцях (Фрузинівка, оране, хоче-
ва — по 1, Прибірськ — 3) виявлено не чис-
ленні археологічні матеріали різного часу.
ці пункти, після додаткового обстеження,
можуть поповнити перелік пам’яток Іван-
ківського району.
22,5 см, і ще близько 65 дрібних фрагментів
тиглів, вкритих білим вогнетривким шаром з
потьоками по ньому зелено-жовтого, корич-
невого та фіолетового відтінків. товщина
стінок тиглів складає 1,1—3 см, переважно —
2,0—2,2 см, денець — близько 4 см. Знайдено
10 вінець тиглів, що мають прямокутний у
перетині профіль і горизонтально зрізаний
верхній край, які, ймовірно, належали посу-
динам з дуже великим діаметром (судячи з
найбільшого фрагмента) і які звужувались
донизу. товщина вінець — 1—2,5 см. Вияв-
лено 2 фрагменти придонних частин, один
з яких містить залишки темної скломаси на
дні. Серед інших знахідок — 37 фрагментів
Рис. 1. Схема розташування пам’яток, обстежених у
2016 р.: 1 — Гута ханівська, 2 — тальська Гута, 3 — ях-
нівка, 4 — Мирча