Міністерство освіти і науки України Державний торговельно-

економічний університет Кафедра міжнародного менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Експорт сільськогосподарської продукції ПІІ «Вайтера Україна»

Студента(ки) ___курсу___групи
ФТМ денної форми навчання спеціальності 076 «Підприємництво,
торгівля та біржова діяльність» ОП «Товарознавство та організація
зовнішньої торгівлі»
Прізвище та ініціали____________
Керівник______________________ (посада, вчене звання, науковий ступінь,
прізвище та ініціали)

Кількість балів____________
Члени комісії __________ _________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
__________ __________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
__________ __________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

Київ 20___

Зміст
 2

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА СУБ’ЄКТА ЗЕД
1.1 Коротка характеристика підприємства
1.2 Аналіз виробничо-господарської (торговельної) діяльності ПІІ «Вайтера
Україна»
1.3 Аналіз товарного асортименту ПІІ «Вайтера Україна»
1.4 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ПІІ «Вайтера Україна»
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ КОН’ЮНКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
2.1 Визначення конкурентів-експортерів на ринку збуту
2.2 Аналіз покупців сільськогосподарської продукції зі зростаючим попитом
РОЗДІЛ 3. ТАРИФНО-НЕТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ
3.1 Аналіз тарифного регулювання експорту сільськогосподарської продукції
3.2 Аналіз інструментів нетарифного регулювання
3.3 Аналіз інструментів торговельного захисту
РОЗДІЛ 4. СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
4.1 SWOT-аналіз ПІІ «Вайтера Україна»
4.2 PEST-аналіз ПІІ «Вайтера Україна»
РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТі
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП
 3

Актуальність теми дослідження. Сільське господарство є головною

галуззю української економіки, так як воно забезпечує продовольчу безпеку
країни та забезпечує населення країни життєво необхідними продуктами
харчування.
Показниками рiвня розвитку сільського господарства є число активно
зайнятого населення в цій галузі, а також частка в структурі ВВП. Основу для
вирощування сільськогосподарських культур, в тому числі зернових, є земля. Її
стан і рівень раціонального використання залежить від кількості виробленої
продукції.
В даний час, країна великими темпами нарощує обсяги експорту зерна i
збільшує число ринків збуту. Через погану врожайність і скорочення посівних
площ, знизився обсяг виробництва, в тому числі експорту. Україна має великий
потенціал для поліпшення виробництва зерна на світовому ринку.
Сприятливі агрокліматичні умови сприяють формуванню сильного
зернового сектора в сільському господарстві України. Зі зростанням доходів
населення країни стабілізувалось споживання зернових і продуктів їх
переробки. Утворені надлишки Україна відправляє на експорт.
Поведінка України на міжнародному зерновому ринку є прикладом малої
країни в міжнародній торгiвлi: ціна на зернові корелює з деяким лагом з
міжнародним зерновим ринком і внутрішній зерновий ринок швидко транслює
все коливання, яке відбувається на світовому ринку. У країні досить
розвинений механізм державного втручання в зерновий ринок (товарні,
закупівельні інтервенції).
Мета роботи. Здійснити дослідженння експорту сільськогосподарської
продукції на прикладі ПІІ «Вайтера».
Завданння дослідження:
 Здіснити коротку характеристику підприємства;
 Аналіз виробничо-господарської (торговельної) діяльності ПІІ
«Вайтера Україна»;
 4

 Аналіз товарного асортименту ПІІ «Вайтера Україна»;

 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ПІІ «Вайтера Україна»;
 Визначення конкурентів-експортерів на ринку збуту;
 Аналіз покупців сільськогосподарської продукції зі зростаючим
попитом;
 Аналіз тарифного регулювання експорту сільськогосподарської
продукції;
 Аналіз інструментів нетарифного регулювання;
 Аналіз інструментів торговельного захисту;
 SWOT-аналіз ПІІ «Вайтера Україна»;
 PEST-аналіз ПІІ «Вайтера Україна».
Об’єкт дослідження. ПІІ «Вайтера».
Предмет досліджння. Експорт сільськогосподарської продукції ПІІ
«Вайтера».
Методи дослідження. При написнні курсової роботи було використано
наспні загальнонаукові та спеціальні методи. У роботі моделювання, аналіз,
синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, математичні методи.
Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, п’яти
розділів, висновку та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи
становить – 41 сторінка.

РОЗДІЛ 1
 5

ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА СУБ’ЄКТА ЗЕД

1.1 Коротка характеристика підприємства

ПІІ «Вайтерра Україна» є лідером на ринку сільськогосподарської

продукції, включаючи зерно, олійні та бобові культури, цукор, рис, бавовну,
рослинні олії та біодизель. Компанія присутня на всіх ключових імпортних та
експортних ринках світу.
ПІІ «Вайтерра Україна» здійснює операції в 37 країнах світу. ПІІ
«Вайтерра Україна», дочірня компанія Viterra, почало маркетингову діяльність
в Україні в 1996 році[1].
ПІІ «Вайтерра Україна» вагомо присутнє у всіх основних
сільськогосподарських областях України. Шість маркетингових офісів даної
компанії охоплюють 24 області[1].
Основна діяльність ПІІ «Вайтерра Україна» – заготівля та маркетинг,
побудовані на мережі високоякісних активів, що складається з двох лінійних
елеваторів, олійно-екстракційного заводу, глибоководного портового зернового
та найкращого у своєму класі олійного терміналів.
Крім того, залізничні активи ПІІ «Вайтерра Україна» дозволяють нам
вчасно та ефективно здійснювати доставку продукції нашим клієнтам.
Насамперед ПІІ «Вайтерра Україна» купуємо сільськогосподарську продукцію
безпосередньо від виробників та сільськогосподарських холдингів на всіх
можливих умовах[1].
Управління повним ланцюгом постачання ПІІ «Вайтерра Україна»
гарантує відповідність продукції, що постачається, вимогам кінцевих
споживачів, її надійність та високу якість.
З фокусом на сталий розвиток, безпеку, надійність і високу якість
ланцюга постачання, маркетингу та переробки, компанія прагне захистити
клієнтів, працівників, місцеві громади та навколишнє середовище.
 6

1.2 Аналіз виробничо-господарської (торговельної) діяльності ПІІ

«Вайтера Україна»

Успіх ПІІ «Вайтера Україна» забезпечують сучасні технології та

прогресивні моделі управління бізнесом (Six Sigma, Business Excellence тощо),
що дозволяє ефективно вирішувати поточні проблеми та з впевненістю
слідувати шляхом розвитку в майбутнє.
Місією ПІІ «Вайтера Україна» є задоволення потреб споживачів у засобах
захисту рослин, насінні, добривах, агротехнологічною підтримкою, трейдингу
с/г продукцією та підвищенні соціального рівня персоналу через виробництво
та реалізацію продукції підприємства, експорті продукції.
Організаційна структура ПІІ «Вайтера Україна» є лінійно-
функціональною, в основі якої лежать зв’язки «керівник-підлеглий».
Тут використовують лінійні та функціональні звязки, створенні як лінійні
так і функціональні підрозділи. У підпорядкуванні технічного директора є:
управління технічного забезпечення (технологічно-конструкторський відділ,
відділ планування та логістики) та управління якістю (відділ економічного
контролю, відділ матеріально-технічного забезпечення). У підпорядкуванні
директора з фінансів є: бухгалтерія, економічний відділ, фінансовий відділ,
відділ зовнішньоекономічної діяльності.
У підпорядкуванні директора з персоналу є: відділ персоналу та
заробітної плати, відділ навчання та розвитку персоналу, відділ охорони праці
та навколишнього середовища. У підпорядкуванні директора з маркетингу та
збуту є: управління маркетингу та збуту.
В основу цієї структури покладено принцип розподілення повноважень і
відповідальності за функціями та прийнятті рішень по вертикалі.
Функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні
відповідних управлінських функцій. Функціональні керівники мають право
безпосередньо впливати на виконавців.
 7

На розробленні нормативні та регламентуючі документи, що визначають

відповідність між відповідальністю і повноваженнями керівників різних видів
рівнів і підрозділів; дотримання норм керованості, особливо в перших
керівників і їхніх заступників, котрі формують раціональні інформаційні
потоки, що децентралізують оперативне управління виробництвом і
враховують специфіку роботи різних підрозділів, що характеризує ефективне
функціонування організації вцілому.
ПІІ «Вайтера Україна» у своїй діяльності керується Конституцією
України[2], Цивільним кодексом України[3], Господарським кодексом
України[4], Земельним кодексом України[5], Податковим кодексом України[6],
Законом України «Про підприємництво»[7], Законом України «Про
зовнішньоекономічну діяльність», постановами Кабінету Міністрів України та
іншими нормативно правовими актами.
Безумовно, основні засади, які визначають загальні повноваження всіх
виробничо-господарських формувань, в тому числі і сільськогосподарських
підприємств, сформульовані в Конституції України. Вона має найвищу
юридичну силу, і всі закони та підзаконні акти, що приймаються в державі,
повинні їй відповідати. В ній закріплені основоположні норми, які стосуються
державного устрою, компетенції держави в регламентації господарської
діяльності взагалі й аграрного виробництва зокрема.
Положення Конституції визначають права, свободи та обов’язки
громадян, які повною мірою розповсюджуються і на працівників сільського
господарства. Господарський кодекс України визначає загальні положення
діяльності суб’єктів господарювання всіх форм власності, порядок їх
утворення, реорганізації та ліквідації. Стосовно агропромислового комплексу ці
положення стосуються державних сільськогосподарських підприємства, кінних
заводів, підприємств, що здійснюють матеріально-технічне забезпечення,
ремонтно-технічне та інше обслуговування сільськогосподарських підприємств.
Земельний Кодекс України від 25.10.2001 р. є одним із найважливіших
джерел аграрного права, оскільки земля є основним засобом виробництва, і без
 8

неї неможливе здійснення сільськогосподарської діяльності. Нормами Кодексу

встановлено форми власності на землю, компетенція державних органів в
області регулювання земельних відносин, визначений порядок надання земель у
власність та користування, порядок та підстави припинення права власності та
користування, встановлені види сільськогосподарського землекористування,
права та обов’язки власників та землекористувачів. Земельний Кодекс
встановлює правовий режим земель сільськогосподарського призначення,
відповідальність за порушення земельного законодавства.
ПІІ «Вайтера Україна» проваджує підприємницьку діяльність відповідно
до положень Статуту стосовно предмету закупівлі, що має підтвердження у
Відомостях з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України
та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-
підприємців та громадських формувань.
У таблиці 1.1 подано обсяг активів ПІІ «Вайтера Україна» у період з 2020
по 2022 роки.
Таблиця 1.1

Обсяг активів ПІІ «Вайтера Україна» у період з 2020 по 2022 роки

Показники Роки Відхилення
2022 від 2020 2022 від 2021
2020 2021 2022 абсолютн відносн абсолютн відносн
е (+,-) е% е (+,-) е%
Середньорічний 1060,8 1146,85 1845,4 86 8,11% 698,55 60,91%
обсяг сукупного 5
капіталу, тис.
грн
Середньорічний - -1403,5 -616,6 418, 95 -22,9% 786,9 -66,6
обсяг власного 1822,5
капіталу, тис.
грн
 9

Продовження таблиці 1.1

Середньорічний 829,6 931,9 1615,25 102,3 12,3% 683,35 73,33%
обсяг
оборотного
капіталу, тис.
грн
Чистий дохід 5683,9 6461,9 12859,2 778,5 13,70% 6397,3 99%
(виручка) від
реалізації, тис.
грн
Собівартість 4773 5314,5 11040,6 541,5 11,35% 5726,1 107,74%
реалізованої
продукції
Чистий -286, -235,6 118,4 51,2 -17,86% 358,3 -150,3%
прибуток 6

Для того щоб мати повне уявлення про стан оборотного капіталу на
підприємстві необхідно провести аналіз структури, руху, а також оборотних
коштів.
Для подальшого аналізу, перш за все, визначимо склад оборотних коштів
ПІІ «Вайтера Україна», який можна проаналізувати виходячи з показників
(Таблиця 1.2)
Таблиця 1.2
Склад оборотних коштів на кінець 2020-2022 рр.
Група оборотних 2020 р., 2021 р., 2022 р., Абсол. Темп росту,
коштів тис.грн тис.грн тис.грн відхилення %

Матеріальні оборотні 690 1240 700 +1000 5,3

кошти
Разом 690 1240 700 +1000 2630
Дебіторська 118 116 100 18
заборгованіст(кошти в
розрахунках)

Разом 118 116 100 +2000 21,24

Короткострокві 116 104 554 +430 435,3
фінансові вкладення
Грошові кошти 1532 1432 1965,7 +430 173,7
Інші оборотні активи 3106 3535 3896 +790 125,4

Загальна сума 7523 12153 13604 +6081 180,8

 10

За період 2020-2022 р. сума оборотного капіталу ПІІ «Вайтера Україна»

зросла на 60813 тис. грн або на 80,8%. Зростання оборотних коштів пов'язаний,
перш за все, зі збільшенням розмірів дебіторської заборгованості, темпи
зростання якої становив 819,2%. Зросли матеріальні оборотні кошти на 1595
тис. грн. або 5,3%. Особливо зросли суми за статтею готова продукція (на
30,5%), виробничі запаси зросли на 1565 тис. грн. або 59,3%. В цілому
структура оборотних ПІІ «Вайтера Україна» залишилася задовільною.
Забезпеченість обіговими коштами повинна бути не тільки достатньою за
величиною в активі балансу, але і сприятливою за структурою і надійної за
джерелами фінансування. Тому що проблема створення оптимальної (тобто
розумної з точки зору підприємства поєднання власних оборотних коштів,
кредитів та кредиторської заборгованості) структури джерел формування
оборотних коштів ПІІ «Вайтера Україна» в ринкових умовах. Джерелами
формування капіталу виступають власні, позикові, залучені кошти.
Позитивним моментом можна вважати той факт, що в структурі джерел в
2020 році зросла питома вага власних джерел, темп зростання яких склав
672,8% внаслідок зростання прибутку підприємства звітного року. На
підприємстві в 2020 році був сформований резервний капітал у розмірі 2915
тис. грн. Але в той же час значно знизилася питома вага позикових джерел
оборотних коштів у загальному обсязі з 64,6% у 2020 році до 36,3% у 2022 році.
Таким чином, підприємство стало більш фінансово стійко внаслідок збільшення
чистого прибутку, і у нього знижується залежність від позикових коштів.

1.3 Аналіз товарного асортименту ПІІ «Вайтера Україна»

ПІІ «Вайтера Україна» пропонує найкращі сорти насіння, а саме (рис. 1.1):
 11

Кукурудза Соняшник Ріпак Сорго Соя Пшениця

Овес Ячмінь Цукровий Горох Льон Нут

буряк польовий

Рис. 1.1 Сорти насіння, що реалізує ПІІ «Вайтера Україна»

Джерело: побудовано автором на основі даних [1]

Гарантом високої врожайності для сільськогосподарського підприємства є

якісне (сертифіковане) насіння, яке використовується при засіванні поля.
Насіння, що реалізується ПІІ «Вайтера Україна» відповідає всім показникам
якості товару, а саме:
 Якість і сертифікування;
 Чистота та відсутність домішок;
 Відсутність дефектів (тріщини, порожнє насіння);
 Зручність у вирощуванні;
 Стійкість до шкідників і захворювань;
 Невибагливість до погодних умов, стану ґрунтів;
 Ідеальна смакова і зовнішня якість підсумкового продукту[1].
Підприємство слідує світовим стандартам селекції, зберігання і обробки
насіння, яке стане запорукою гарного росту врожаю сільськогосподарського
підприємства.
В компанії власноруч займаються вирощуванням насіння основних
сільськогосподарських культур. Насіння протравлюється і фасується на
 12

насіннєвому заводі за допомогою якісного обладнання з Німеччини. Це

дозволяє підприємству:
 Впровадити досвід кращих міжнародних компаній, що займаються
селекцією і генетикою сільськогосподарських рослин до аграрної
промисловості України;
 Бути впевненими в якості і врожайності насіння;
 Забезпечити клієнтів повною консультативною підтримкою[1].
Досвід інженірингу ПІІ «Вайтера Україна», проектування і
обслуговування комплексних складських приміщень – це результат роботи для
правильного та належного зберігання насіння. Щоб покупець міг купити
професійне насіння і спокійно приступити до посіву й вирощування,
підприємство:
 Підтримує оптимальну температуру, освітлення і вологість повного
збереження якості продукції на шляху від виробника до сільгоспгосподарства;
 Приймає всі необхідні заходи для запобігання механічних
пошкоджень і тріщинуватості;
 Підтримує чистоту насіння;
 Зберігає насіння здоровим і стійким до погодних умов і хвороб[9].
Багатьом аграріям хотілось би купити насіння оптом від відомого
іноземного виробника. Єдине, що їх зупиняло – це витрата часу та коштів на
пошук і доставку такої продукції до України. З нами ця проблема вже не
актуальна, бо ми працюємо з міжнародними компаніями, визнаними найбільш
довіреними виробниками і селекціонерами якісних сортів і гібридів. Серед
партнерів ПІІ «Вайтера Україна» присутні такі виробники, як Euralis, Limagrain,
Monsanto, Pioneer, DSV, RAGT, SES Vanderhave, Syngenta і багато інших
лідерів галузі.
Компанія ПІІ «Вайтера Україна» є найбільшим дистриб’ютором
широкого спектру товарів та послуг для задоволення потреб агропідприємств
 13

пропонує оптовий продаж добрив. Клієнт має змогу купити оптом основні
мінеральні добрива або спеціальні добрива.
Добрива – це один з найважливіших і незамінних ресурсів для
підвищення врожайності й покращення якості сільгосппродукції. Тільки при
застосуванні повного набору елементів живлення є можливість досягнути
максимального врожаю гарної якості, які були закладені генетикою сортів та
гібридів сільськогосподарських культур.
Традиційним способом застосування добрив є внесення у ґрунт, що
передбачає отримання рослинами повної норми потрібних елементів, що
споживаються через кореневу систему.
Ефективність застосування добрив із найбільш доступними формами
елементів живлення для рослин є науково доведеним. Використання основного
мінерального добрива для сільськогосподарських культур забезпечує
мінеральне живлення такими елементами, як: азот, фосфор, калій, сірка, вапняк
та інших мікроелементи у висококонцентрованій кількості, що дозволяє
задовільнити потребу культури мінеральними елементами впродовж періоду
вегетації.
Коєфіціент використання добрив – показник, що демонструє кількість
використання елементів живлення з добрив. Загальновідомі показники цього
коефіцієнта для азоту з мінеральних добрив – становлять 50%, для фосфору –
до 15%, а також калію – до 60%[1].
Дії, що направлені на підвищення цього показника під час першого року
використання добрив сприятимуть реалізації потенціалу вирощування с/г
культур та забезпеченню високої рентабельності. Як результат, міндобрива
забезпечуючи підвищену доступність елементів, покращують економіку
рослинництва у господарстві.
ПІІ «Вайтера Україна» пропонує наступні види добрив:
 Азотні;
 Фосфорні;
 Калійні;
 14

 Комплексні добрива;
 Спеціальні добрива Росаферт;
 Мікродобрива Розалік, Розасоль, Премиант та Аміноквелант.
Група азотних добрив – аміачна селітра, карбамід, селітра вапняково-
аміачна, сульфат амонію, КАС (карбамідно-аміачна суміш), тощо;
Група фосфорних добрив – моноамонійфосфат (амофос), сульфоамофос,
супефосфат амонізований, суперагро, тощо;
Група калійних добрив – калій хлористий гранульований;
Група комплексних добрив – нітроамофоска, діамофоска, різні марки
тукосумішей, тощо; сірчані добрива – тіосульфат амонію (Thio-Sul®)
Спеціальні та мікродобрива крупа спеціальних добрив, представлена
добривами Росаферт (ROSAFERT) від бельгійської компанії Rosier; рідкі
добрива Розалік (ROSALIQ) від Rosier; кристалічні Розасоль (ROSASOL) від
бельгійської компанії Rosier; спеціальні добрива з лінійки Премиант та
Аміноквелант.
Серед чинників, які впливають на ціноутворення на ПІІ «Вайтера
Україна» мають місце лише внутрішні чинники, а саме ефективність
використання ресурсів, вартість обладнання, яке використовується та само
ліквідність браку.
Успіх ПІІ «Вайтера» заключається у наступних ключових моментах:
 Маркетинг. Через свою мережу компанія постачаємо якісні
сільськогосподарські товари безпосередньо від виробників своїм клієнтам.
Вайтерра Україна вагомо присутня у всіх основних сільськогосподарських
областях України. Шість маркетингових офісів компанії охоплюють 24 області.
Насамперед ПІІ «Вайтера Україна» купує сільськогосподарську продукцію
безпосередньо від виробників та сільськогосподарських холдингів на всіх
можливих умовах.
 Логістика. Розгалужена мережа транспортних активів, яка
ефективно постачає продукцію компанії. Наші залізничні активи дозволяють
 15

нам вчасно та ефективно здійснювати доставку продукції до портових

терміналів. Через нашу мережу ми транспортуємо сировину у напрямках
складських, переробних потужностей та портових терміналів вантажівками,
вагонами та баржами. Власні залізничні активи дозволяють нам своєчасно та
ефективно доставляти продукцію. Вайтерра Україна має доступ до однієї з
найбільших транспортних мереж у світі у поєднанні зі своїм досвідом та
знанням логістики.
 Зберігання. Ми пропонуємо власні потужності зі зберігання у
ключових регіонах вирощування. Наші потужності зі зберігання в Україні
представлені двома елеваторами, що ефективно обладнані для приймання зерна
авто та залізничним транспортом, безпечного його зберігання та подальшого
транспортування маршрутними поїздами до різноманітних пунктів
призначення. Основні хаби зберігання це: Балтське ХПП, Любашівський
елеватор.
 Переробка. Ми перетворюємо сировину на корисну продукцію. В
Україні Вайтерра управляє власним олійноекстракційним заводом,
розташованим у Харківській області, який виробляє соняшникову олію та шрот.
Компанія також здійснює переробку насіння соняшнику, сої та ріпаку на
умовах давальницької переробки третім особами.
 Портові термінали. Компанія володіє портовими терміналами у
ключових місцях. Два сучасних портових термінали у портах Чорноморськ та
Миколаїв формують важливу частину сільськогосподарської мережі Вайтерра
шляхом утворення експортних коридорів для українського зерна, рослинної олії
та шроту до інших країн.
 Стійкість. Ми працюємо за сертифікацією ISCC EU. Мета ПІІ
«Вайтера» – позитивно впливати на навколишнє середовище де б ми не
працювали, і розвивати стійкість у всіх наших ланцюгах постачання, від
первинного виробника до кінцевого споживача. Ми працюємо відповідно до
вимог ISCC EU, що сертифікує всі види сільськогосподарської та лісової
сировини, відходи, біогаз і водорості.
 16

 ПІІ Вайтерра Україна закуповує стале зерно (кукурудзу, ріпак,

насіння соняшнику) та соняшникову і ріпакову олію. Орієнтовний перелік
документів для поставки стійкої сільськогосподарської сировини для
господарств, які не мають власного ISCC сертифікату:

1.4 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ПІІ «Вайтера Україна»

Формування системи планування зовнiшньоекономiчної дiяльностi має на

увазi ретельний розгляд всix альтернативних варіантів у сферi
зовнiшньоекономiчної дiяльностi, що вiдносяться до довгострокових цiлей i
їхнє обгрунтування для прийняття тих або iнших рiшень та включає ряд цiлей,
що є обов’язковою умовою виживання фiрми. Способи досягнення стратегiчної
мети залежать вiд багатьох факторiв
Успix у досягненнi довгострокових цiлей зовнiшньоекономiчної
дiяльності ПІІ «Вайтера» залежить вiд впливу як зовнiшнix, так i внутрiшнix
факторiвю До внутрiшнiх факторiв вiдносяться: органiзацiйна структура фiрми;
гнучкiсть системи управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю; органiзацiя
мiжнародного маркетингу; принципи дiяльностi менеджерiв у сферi
зовнiшньоекономiчної дiяльностi; якiсть i швидкiсть одержання iнформацiї, що
має вiдношення до зовнiшньоекономiчної дiяльностi; створення спонукальних
мотивiв для персоналу, зайнятого в сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi
фiрми.
Зовнiшнi фактори роблять досить сильний вплив на довгостроковi цiлi
3ЕД i зв’ язанi з icнуючою нацiональною зовнiшньоекономiчною полiтикою,
ступенем розвитку мiжнародних економiчних вiдносин i тенденцiями в
розвитку світової інтеграції i структури факторiв ринкiв країни (стратегiчного
поля дiяльностi фiрми).
Kpiм установлення цiлей необхідно сформулювати i найбiльш ефективнi
способи досягнення стратегiчних цiлей. Вони можуть бути наступнi:
 17

 постачання товарів, послуг на ринок країни з розгортанням

торговельно-збутової мережi фiрми у цiй країні;
 прямi капiталовкладення в економіку країни для будiвництва нових
пiдприємств i наступного випускутоварiв;
 придбання вже iснуючих пiдприємств, що потерпають вiд
фiнансових труднощiв, з метою зростання випуску товарів;
 органiзацiя спiльних пiдприємств;
 спiльне використання торговельної марки й iн.
При цьому для обгрунтування партнерських вiдносин варто враховувати
тaкi фактори:
 полiтичнi, економiчнi i соцiальнi;
 склад розуму i психологiю людей, що живуть у країні;
 коливання курсу національної валюти і валютні ризики;
 збереженiсть товару при перевезеннях до країни i по країні;
 вартість транспортування товару до цієї країни.
Органiзацiя зовнiшньоекономiчної дiяльностi пов’язана з необхiднiстю
збирання найбiльш повної iнформацiї про фiнансове становище партнера,
вибором методу страхування вiд валютного ризику, складанням
зовнiшньоторговельного контракту, вибором методу платежiв[8].
При аналiзi альтернативних варіантів, що вiдносяться до довгострокових
цiлей, виникає необхiднiсть прийняття стратегiчних iнвестицiйних рiшень, що
припускають попереднiй аналiз наступних проблем:
 ступінь і причини незадоволення попиту на конкретні види
продукції;
 у чому конкурентні переваги альтернативної продукцiї у зазначенiй
господарськiй зонi;
 причини вiдсутностi iнiцiатив нацiональних фiрм щодо взаємодiї з
iноземними фiрмами з виробництва конкретної продукцiї.
 18

Розробка стратегії ЗЕД пiдприємства припускає дослiдження світового

ринку, визначення глобальної i локальної цiлей ЗЕД, вибiр кращих зон
господарювання (ceгментів, нiш), де ця дiяльнiсть у бiльшiй мipi дозволить
досягти обраних цiлей, приведення експортного потенцiалу фiрми у
вiдповiднiсть з цими цiлями, вибiр партнерiв. Основною метою при цьому
повинне бути досягнення стратегiчної вiдповiдностi мiж цiлями фiрми,
потенцiйними можливостями i потребами споживачiв[9].
Найважливiшим принципом такого пiдходу до управлiння фiрмою є
цiльова орiєнтацiя всix елементiв виробничої системи, а також виробничої i
соцiальної iнфраструктури, що обслуговує цю систему, на рiшення проблем, що
виникають употенцiйного споживача товapiв i послуг, виведених фiрмою на
ринок. Основними етапами циклiчного управлiння фiрмою на принципах
маркетингу є: ситуацiйний аналiз; маркетинговий синтез; стратегiчне
планування; тактичне планування; маркетинговий контроль.
Ядром розроблювальної стратегії є виявлення ринкових можливостей у
сферах, де фiрма буде мати явну конкурентну перевагу.
Пicля розробки загальних стратегiчних планiв кожному виробництву слiд
розробити плани маркетингу. Саме тому стратегiчне управлiння, що базується
на маркетингових принципах, має бути побудоване за циклiчною (кiльцевою)
схемою управлiння фiрмою, за допомогою якої можна вiльно орiєнтуватися на
кон’юнктуру ринку, що постiйно змінюється [10, с.254].
Планування ЗЕД являється об’єктивно необхідним для будь-якого
підприємства-суб’єкта ЗЕД. Це визначається, насамперед, прагненням
підприємств, функціонуючих в умовах глобалізації ринку, одержати
додатковий прибуток за рахунок більш повного використання переваг
міжнародної праці, міжнародної економічної інтеграції; передбачити
несприятливі дії зовнішніх факторів, різноманітні непередбачені обставини,
котрі можуть відбутися на світовому ринку, і головне, необхідність
прогнозування свого майбутнього. Для цього важливо визначити яким буде
ринок в майбутньому, в якому буде розвиватися, чого чекають споживачі від
 19

підприємства, які його можливості у збільшенні експортного потенціалу,

об’єму продажу і т.д.
 20

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ КОН’ЮНКТУРИ РЕГІОНАЛЬНОГО РИНКУ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

2.1 Визначення конкурентів-експортерів на ринку збуту

Конкуренція виступає як спроможність товаровиробників створювати для

себе певні переваги в конкурентному ринковому середовищі на основі
максимального використання досягнень агротехнічного прогресу організації
праці, виробництва і управління, товаровиробники, які домагаються високої
продуктивності праці, низької собівартості продукції підвищення її якості і
споживної вартості стають конкурентоздатними на ринку.
Таким чином умови конкуренції стимулюють розвиток агротехнічного
прогресу, впровадження наукової організації праці, виробництва і управління.
В умовах ринкової економіки саме конкуренція змушує впроваджувати
найпродуктивніші методи ведення землеробства і тваринництва, систематично
підвищувати родючість ґрунтів здійснювати комплексно-меліоративні роботи,
постійно удосконалювати систему утримування і годівлі продуктивної худоби
та розвивати селекційно-племінну роботу.
Однак, треба відзначити, що в сучасних кризових умовах конкуренція
обертається дуже великим лихом для багатьох сільськогосподарських
виробників . Так господарства Карпат, Полісся та деяких інших районів, які
використовують найменш родючі землі і ведуть своє сільське господарство в
малосприятливих умовах не витримують конкуренції і згортають
сільськогосподарське виробництво.
Необмежена конкуренція, веде до банкрутства великої кількості
підприємств, зростання їх збитковості, сповільнення агропромислового
виробництва. Необмежена конкуренція породжує безробіття, стагнацію
розвитку продуктивних сил, скорочення виробничих потужностей підприємств,
 21

зміцнює привілеї корумпованих і мафіозних груп суспільства, підриває роль

економічних стимулів розвитку економіки [11, с. 213].
За даними Державної митної служби, експорт товарів із України у 2022
році скоротився на 35%, до $44,2 млрд. Скорочення вдарило по всіх галузях.
Експорт у агрропромисловому комплексі у 2022 році становив $20,9 млрд.
Більш детальніше зображено на рис. 2.1 та рис. 2.2.

Обсяг експорту
30

25 24
20 20.9
19 18.9
Обсяг експорту
15 15 15.6

10

0
2017 2018 2019 2020 2021 2022

Рис. 2.1 Обсяг експорту галузі, $ млрд

Джерело: побудовано автором на основі даних [11]

Позиції експорту
4%
5%
Зернові культури
Соняшникова олія
Інші олії та жири
18%
Насіння та плоди олійних
44%
М'ясо та м'ясопродукти
Інше
3%

26%

Рис. 2.2 Основні екпортні позиції

Джерело: побудовано автором на основі даних [11]
 22

Аналізуючи конкурентів-експортерів на ринку збуту можна сказати, що в

даній галузі здійснює діяльність досить багато підприємств. Деякі з них
займайть лідируючі позиції по експорту зернової продукції, зокрема Kernel,
МХП, Нібулон. Аналіз конкурентів ПІІ «Вайтера» поданий у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Конкуренти-експортери ПІІ «Вайтера» (дані за 2022 рік)
№ Назва Обсяг експорту (млрд. доларів
США)
1. Kernel $1,8 млрд. доларів США
2. МХП $1,8 млрд. доларів США
3. АДМ Юкрейн $513 млн. доларів США
4. Нібулон $581 млн. доларів США
5. Вайтера Україна $388 млн. доларів США
6. Сантрейд $379 млн. доларів США
7. Cargill $326 млн. доларів США
8. Прометей $280 млн. доларів США
9. COFCO $229 млн. доларів США
10. Louis Dreyfus $185 млн. доларів США

Із таблиці 2.1 можна зробити висновок, що головними конкурентами ПІІ

«Вайтера» є Kernel МХП АДМ Юкрейн, Нібулон та Сантрейд. На ринку
експорту сільськогосподарської продукції ПІІ «Вайтера» знаходиться на
посередньому рівні та активно розвитває свою експортну діяльність.

2.2 Аналіз покупців сільськогосподарської продукції зі зростаючим

попитом

У 2022 році Україна експортувала 38,5 млн тонн вітчизняного збіжжя. Це

на 32% менше, ніж у рекордному 2019 році[12].
Виручка від експорту українського зерна склала торік $9,1 млрд.
На зовнішні ринки у 2022 році було поставлено:
 23

 Кукурудзи – 25,0 млн тонн, що на 1% більше показника 2021 року

(24,7 млн тонн);
 пшениці – 11,2 млн тонн (-44%);
 ячменю – 2,1 млн тонн, на 3,6 млн тонн менше, аніж роком раніше;
 жита – близько 53 тис. тонн, скорочення на 61%.
Найбільшими покупцями вітчизняного зерна у 2022 році, як і раніше,
були країни Азії, Африки та Європи. При цьому торік збільшився акцент на
європейський ринок.
Посилення європейського вектора у вітчизняному експорті зернових
призвело до суттєвих змін у рейтингу основних споживачів цього виду
агропродукції.
Китай, який з 2020 року впевнено утримував лідерство у топ-10
найбільших імпортерів українського збіжжя, у 2022 році поступився Румунії,
яка 2021 року навіть не входила до топ-20 основних споживачів зернових.
Якщо 2021 року вартісні обсяги поставок цього виду сільгосппродукції до
Румунії становили лише $1,8 млн, то 2022 року вони значно збільшилися і
сягнули $1243 млн. Частка Румунії у вітчизняному експорті зернових склала
торік 13,6% вартості експорту цієї товарної групи[12].
Китай із часткою у 12,1% забезпечив собі друге місце у рейтингу.
Туреччина, яка 2021 року посіла третє місце у списку основних
споживачів українського збіжжя, 2022 року із часткою у 9,6% опустилася на 4
рядок у рейтингу, поступившись Іспанії, частка якої склала 10,8%.
Крім того, 2022 року в десятці найбільших покупців зерна в Україні
відбулись зміни: Румунія, Польща, Італія, Угорщина та Південна Корея
витіснили з топ-10 Індонезію, Іран, Пакистан, Лівію та Туніс.
Загалом топ-10 основних імпортерів українського зерна у 2022 році
виглядає так:
1. Румунія (13,6%),
2. Китай (12,1%),
3. Іспанія (10,8%),
 24

4. Туреччина (9,6%),
5. Польща (7,0%),
6. Єгипет (5,9%),
7. Італія (4,4%),
8. Угорщина (4,4%),
9. Нідерланди (3,7%),
10. Південна Корея (2,1 %)[12].
Сукупно ці 10 держав сформували близько 74% вартісного обсягу усіх
закупівель зернопродукції в Україні.
 25

РОЗДІЛ 3
ТАРИФНО-НЕТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

3.1 Аналіз тарифного регулювання експорту сільськогосподарської

продукції

Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні

почало розвиватися з моменту набуття Україною державної незалежності в
1991 році, коли ліквідується державна монополія на зовнішню торгівлю та
змінюються принципи управління ЗЕД. Прийнятий в 1993 р. Єдиний митний
тариф визначив такий рівень митного обкладання, який характеризував
економіку України 90-х років як відкриту[13].
Відповідно до Закону «Про Митний тариф України» з 1 липня 2001 року
в Україні набув чинності новий Митний тариф України. З його запровадженням
в Україні були здійсненні наступні заходи:
 встановлені ставки ввізного мита на рівні, що сприяє використанню
важелів митно-тарифного регулювання у аспектах бюджетної політики та
захисту національних товарних ринків;
 ставки мита на товари 1-24 групи та на підакцизні товари збережено
на рівні, встановленому законами України;
 в основному ставки ввізного мита приведені у відповідність з
Концепцією трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки згідно з
системою ГАТТ/СОТ;
 в основу тарифної класифікації покладено[14].
Період з 2008 по 2012 р. характеризується відносною стабільністю
законодавчої бази по відношенні до митно тарифного регулювання експорту та
імпорту, оскільки це зумовлено співпрацею з Світовою організацією торгівлі.
Починаючи з 2013 року по сьогоднішній день в Україні спостерігається
нестабільність у політичному житті. Різко змінюються важливі
 26

макроекономічні показники, зменшується загальна територія та кількість

населення, ведуться бойові дії.
Відповідно значне зменшення рівня обсягів експортно імпортних
операцій в першу чергу зумовлене вище переліченими факторами, а не змінами
в рівні митних ставок, відповідно дослідження зміни обсягів
зовнішньоекономічних торгівельних операцій України в період 2013- 2016 рр.
через призму зміни середньозважених ставок митного тарифу не матиме
ніякого сенсу та наукової цінності[14].
Зрозуміло що у попередні періоди різного роду макроекономічні фактори
також мали місце у формуванні обсягів зовнішньоекономічних торгівельних
зв'язків України, проте визначальним фактором була ставка ввізного та
вивізного мита, оскільки вона безпосередньо впливає на рівень
конкурентоспроможності товарів на внутрішньому ринку.
І враховуючи яскраво виражену тенденцію до зниження процентних
ставок на ввезення товарів, що виробляються за кордоном, можна зробити
висновки про лібералізацію умов постачання в Україну готової продукції, що
робить нашу державу ринком збуту для товаровиробників у розвинутих
країнах, а низький загальний рівень якості товарів що виробляються на
території України, ускладнює реалізацію продукції навіть на внутрішньому
ринку.
Таким чином Україна стає фактично сировинно орієнтованою аграрною
країною, що звичайно ні в якому разі не можна розглядати як позитивне явище
і така ситуація немає нічого спільного з інтенсивним методом розвитку
економіки. При цьому проблеми в судовій системі та корупційна складова
позволяє окремим групам людей здійснювати незаконний експорт стратегічно
важливих сировинних ресурсів у великих обсягах уникаючи при цьому сплати
податків.
Така ситуація зумовлює вичерпування сировинних запасів України і
немає ніяких реальних передумов для того щоб відбувалися якісь реальні зміни
в економічному житті нашого суспільства. Аналізуючи дані офіційної
 27

статистики, практично завжди спостерігається переважання імпорту над

експортом, що призводить до негативного платіжного балансу держави і як
наслідок зростає дефіцит бюджету, а це негативно позначається на ціні
національної валюти та на рівні життя населення.

3.2 Аналіз інструментів нетарифного регулювання

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі – це сукупність

обмежувально-заборонних заходів, які перешкоджають проникненню
іноземних товарів на внутрішні ринки та стимулюють розвиток експортного
потенціалу держави як суб'єкта глобальних економічних відносин [15].
Використання нетарифних регуляторних методів у світі є неоднозначним,
а іноді досить суперечливим. Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГАТТ) та
Світова організація торгівлі (СОТ) спрямована на максимальне скорочення
нетарифних регуляторних методів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Але використання методів регулювання тарифів, зокрема зниження рівня
митних ставок, не дає повної картини рівня реального протекціоністського
захисту внутрішніх ринків країн.
Усі нетарифні заходи, використовувані як бар'єри, можна розділити на дві
групи: економічну та адміністративну. Економічні нетарифні заходи
включають: пара-тарифні інструменти (директивна митна оцінка, внутрішні
імпортні та вирівнювання податків і зборів); заходи щодо стимулювання
експорту (демпінг, субсидії, експортне кредитування).
Адміністративні нетарифні заходи включають: заборону (ембарго);
кількісні обмеження (ліцензування та квоти, обмежувальна ділова практика
(включаючи «добровільні» обмеження експорту), монопольні заходи, технічні
бар'єри, санітарні та фітосанітарні норми.
До економічних нетарифних заходів належать:
1. Паратарифні інструменти (заходи) — це платежі і збори з товару, що
перетинає митний кордон, за винятком митного податку. Ці збори і платежі є
 28

оплатою праці митників, компенсацією витрат митниці у процесі митної

очистки імпорту. Крім того, і держава намагається дедалі більшою мірою
використовувати ці платежі і збори для поповнення казни, збільшуючи їх
розміри. Дані платежі і збори оплачує імпортер. Але понесені ним збитки
враховуються обома партнерами ще під час підписання контракту
купівліпродажу.
Внутрішні податки та збори є прихованими методами торговельної
політики, спрямованими на підвищення внутрішньої ціни імпортних товарів та,
як наслідок, скорочення його конкурентоспроможності на внутрішньому ринку.
Вони не підлягають міжнародному регулюванню, але повністю перебувають у
компетенції національних органів, як центральних, так і місцевих. Внутрішні
податки та збори виконують фіскальну функцію — поповнення державного
бюджету з метою наступного фінансування, зокрема, державних органів, які
відповідають за регулювання, контроль та спостереження за
зовнішньоторговою діяльністю.
2. Демпінг як правило, є ситуацією міжнародної цінової дискримінації,
коли ціна продукту, що продається в країні-імпортері, менша, ніж ціна цього
продукту на ринку країни-експортера. Таким чином, у найпростіших випадках
демпінг визначається просто шляхом порівняння цін на двох ринках. Проте
ситуація рідко, якщо взагалі коли-небудь, така проста, і в більшості випадків
необхідно провести низку складних аналітичних кроків для визначення
відповідної ціни на ринку країни-експортера (відома як «нормальні значення» )
та відповідну ціну на ринку країни-імпортера (відома як «експортна ціна»), щоб
мати змогу провести відповідне порівняння. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про
захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» «демпінг –
ввезення на митну територію України товару за цінами, нижчими від
порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду
національному товаровиробнику подібного товару».
3. Субсидія є формою фінансової допомоги чи підтримки, яка
поширюється на економічний сектор (або інститут, бізнес чи індивід), як
 29

правило, з метою сприяння економічній та соціальній політиці. Субсидії

здійснюються у різних формах, зокрема: прямі (грошові гранти, безвідсоткові
позики) та непрямі (податкові пільги, страхування, позики з низьким відсотком,
прискорене знецінення, знижки на оренду). Субсидія застосовується з метою
збалансування регіональних та місцевих бюджетів, зміцнення їх доходної бази
та завжди передається безповоротно і безвідплатно з вищих ланок бюджетної
системи нижчим ланкам для фінансування конкретних заходів та установ, тобто
мають цільовий характер. Субсидії надаються:
 національним виробникам, які конкурують з імпортерами;
 експортерам, що конкурують на зовнішньому ринку;
 імпортерам, з метою їх підтримки або для вирішення певних
питань.
4. Експортне кредитування – це фінансовий метод зовнішньоекономічної
політики, що передбачає фінансове стимулювання національного розвитку
експорту національними виробниками. Воно може здійснюватись у таких
видах: субсидування позик національним експортерам – кредити у державних
банках за процентними ставками нижче ринкових; державні позики іноземним
імпортерам що підлягають обо’язковому дотриманню своїх зобов’язань щодо
купівлі товарів тільки з фірм тієї країни, яка їм цю позику надала; страхування
експортних ризиків національних експортерів, що включають комерційні
ризики (неплатоспроможність імпортера на оплату поставки) та політичні
ризики (непередбачувані дії уряду, які перешкоджають імпортерам виконати
свої зобов´язання перед експортером).
Протягом останнього десятиліття існує широкомасштабна практика
укладання угод про «добровільні» обмеження експорту та встановлення
мінімальних цін на імпорт, встановлених провідними західними країнами на
слабших експортерів у економічному або політичному сенсі.
Добровільне обмеження експорту – метод державного регулювання
зовнішньої торгівлі, що передбачає зобов'язання одного з партнерів зовнішньої
торгівлі обмежувати або не розширювати обсяг експорту. Таке зобов'язання
 30

може бути прийняте внаслідок укладення офіційної або неофіційної угоди про
встановлення квот на експорт товару, а також щодо підприємств, фірм,
компаній, які порушили закон про добросовісну конкуренцію в тих країнах,
куди експортуються товари цих виробників[16].
Особливістю цих типів обмежень є встановлення нетрадиційних методів,
коли торгові бар'єри країни-імпортера вводяться на кордоні країни-експортера,
а не імпортера. Таким чином, експортеру накладається угода про «добровільні»
обмеження експорту під загрозою застосування санкцій для обмеження
експорту певних товарів в імпортній країні.
Аналогічним чином, встановлення мінімальних цін на імпорт має суворо
дотримуватися фірм-експортерів у контрактах з імпортерами країни, яка
встановила такі ціни. У випадку зниження експортних цін нижче мінімального
рівня, країна-імпортер встановлює антидемпінгове мито, що може призвести до
виходу з ринку.

3.3 Аналіз інструментів торговельного захисту

Тарифне регулювання зовнішньої торгівлі шляхом встановлення

додаткових мит в умовах ринку є основним методом регулювання державою
експорту та імпорту товарів. Підставами встановлення додаткових мит є
демпінг, що здійснюється іноземним експортером, надання субсидій суб’єктам
підприємництва з боку держави, що має негативні наслідки в міжнародній
торгівлі. Уведення додаткових мит у таких випадках визнається винятком із
загального принципу вільної торгівлі. У той же час тарифне регулювання є
звичайним засобом регулювання зовнішньої торгівлі.
Застосування антидемпінгових заходів регулюється Угодою про
застосування статті VI ГАТТ 1994 року, або, як її іноді називають у літературі,
Антидемпінговим кодексом [1], що входить до складу загального пакета
багатосторонніх торговельних угод, діючих у рамках ГАТТ/СОТ. Прийняття
Антидемпінгового кодексу було пов’язано з хвилею протекціонізму, що
 31

охопила всі держави – учасниці ГАТТ у 70-ті рр. ХХ ст. Ужиття

антидемпінгових заходів з метою захисту національних виробників стало
темою тривалих раундів багатосторонніх переговорів у рамках ГАТТ, які
проводилися в період з 1972 по 1979 р. Антидемпінговий кодекс є обов’язковим
для всіх держав – членів СОТ та містить базове визначення демпінгу, випадки
відхилення від нього, процедуру проведення антидемпінгового розслідування,
види антидемпінгових заходів, підстав для їх перегляду тощо.
Відповідно до п. 1 ст. VI ГАТТ 1947 р. демпінг, через який товари однієї
країни потрапляють на ринок іншої країни за вартістю, меншою, ніж нормальна
вартість товарів, повинен осуджуватися, якщо він спричиняє матеріальну
шкоду чи створює загрозу матеріальної шкоди промисловості, створеній на
території сторони, чи значно затримує створення вітчизняної промисловості
[17].
З цього визначення демпінгу випливає, що засуджується не просто
продаж імпортного товару за низькими цінами, а продаж, що тягне за собою
цілком конкретне погіршення в економічному становищі країни. Тільки в
цьому випадку дії іноземного експортера (продаж за низькими цінами) можуть
розглядатися як недобросовісна конкуренція по відношенню до національних
виробників, що виправдовує застосування спеціальних антидемпінгових
заходів у зовнішній торгівлі з метою припинення недобросовісної конкуренції.
Як було зазначено вище, за своїм змістом антидемпінгові заходи є винятком із
загального принципу свободи торгівлі, який пізніше був покладений в основу
ГАТТ.
Прийняття принципу вільної торгівлі за основу розвитку міжнародної
торгівлі означало, що держави, які беруть участь у ГАТТ, беруть на себе
зобов’язання не використовувати митні тарифи з метою протекціонізму. При
прийнятті ГАТТ державиучасники зберегли чинність національного
законодавства, що обмежує імпорт демпінгових товарів. Пізніше при укладанні
угод у рамках ГАТТ державиучасники взяли на себе також зобов’язання
 32

дотримуватися правил, установлених у цих угодах щодо порядку прийняття

антидемпінгових заходів.
Антидемпінгове законодавство активно використовується для
регулювання зовнішньої торгівлі в практиці розвинених країн: коли необхідно
захистити національний ринок від імпорту будь-якого товару чи національну
промисловість від конкуренції з боку іноземних експортерів або внутрішній
ринок від поставок товарів з-за кордону, звертаються саме до такого засобу, як
антидемпінгові мита. Іншою проблемою, з якою зустрічаються держави при
забезпеченні інтересів вітчизняних компаній, є випадки адресного сприяння з
боку країни-експортера суб’єктам підприємницької діяльності, безпосереднім
результатом чого є набуття ними певної вигоди.
У такому випадку може йти мова про необхідність застосування Угоди
про субсидії і компенсаційні заходи [18], яка також входить до складу
багатосторонніх торговельних угод ГАТТ, є обов’язковою для всіх країн –
членів СОТ та конкретизує положення статей VI, XVI, XXIII ГАТТ.
Поняття субсидій міститься у ст. 1 вищезазначеної Угоди, де під нею
визначається будь-яке фінансове сприяння суб’єктам підприємництва з боку
держави у формі фактичної або потенційної прямої передачі грошових коштів
(надання позик, збільшення капіталу, видача гарантій), будь-яка форма
державної підтримки доходів або цін, прямим або похідним результатом якої є
збільшення експорту з її території чи зменшення на її територію імпорту.
Державні субсидії можуть справляти великий вплив на операції з
експорту та імпорту, навіть коли вони стосуються їх лише опосередковано.
Отримання експортером субсидій і різного роду дотацій від своєї держави може
бути використано ним у конкурентній боротьбі з іноземними виробниками, у
тому числі з метою витіснення національних виробників країни-імпортера з їх
власного ринку. Тому ГАТТ містить у собі положення про те, в яких випадках
використання державних субсидій може бути розглянуто як порушення умов
вільної торгівлі. У разі встановлення таких порушень держави – учасники
 33

ГАТТ вправі вживати відповідні заходи із захисту свого ринку та

компенсаційні мита.
Нарешті, у випадках, якщо товар імпортується в такій збільшеній
кількості, в абсолютному або відносному виразі до вітчизняного виробництва, і
на таких умовах, що завдає або загрожує завданням серйозної шкоди галузі
вітчизняного виробництва аналогічних товарів або товарів, що безпосередньо
конкурують з імпортованими, можуть застосовуватись захисні заходи,
передбачені Угодою про захисні заходи [19], яка конкретизує положення ст.
XIX ГАТТ та є обов’язковою для всіх країн – членів СОТ. Захисні заходи
можуть застосовуватися до імпортованих товарів незалежно від їх походження.
Основна відмінність цих заходів від антидемпінгових полягає в тому, що
для їх запровадження немає необхідності встановлювати «недобросовісну
практику» з боку окремих підприємств або держав-постачальників. Відповідно
спеціальні захисні заходи застосовуються до всіх держав – членів СОТ. Країна,
яка застосовує такі заходи, може бути зобов’язана сплатити компенсацію іншим
членам, торгівля яких зазнає негативного впливу цих заходів. Це багато в чому
пояснює, чому антидемпінгові заходи застосовуються значно частіше, ніж
спеціальні захисні заходи.
Розглянуті вище інструменти торговельного захисту, які складають певну
систему, застосовуються при здійсненні демпінгового або субсидованого
імпорту, який, і на цьому слід наголосити, визнаватиметься незаконним не в
усіх випадках, а лише за наявності факту або загрози нанесення шкоди
відповідним галузям виробництва країни-імпортера.
Історія застосування інструментів торговельного захисту свідчить, що
такі засоби набували найбільшого поширення в часи, що мали на собі відбиток
економічної кризи, а саме коли загострювалася проблема збуту товарів на
внутрішніх ринках, не використовувались у повному обсязі виробничі
потужності, а самі виробництва зазнавали збитків.
 34

Розділ 4
Стратегічний аналіз перспектив зовнішньоекономічної діяльності

4.1 SWOT-аналіз ПІІ «Вайтера Україна»

Мною було було здійснено SWOT-аналіз ПІІ «Вайтера Україна» дані

подані у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1
SWOT-аналіз ПІІ «Вайтера»
Сильні сторони S Слабкі сторони W
1. Привабливість інвестиційного клімату. 1 Недостатнє оновлення основних
Збільшення кількості ефективних фондів.
логістичних операторів. 2. Низький рівень розвитку матеріально-
2. Адаптованість та гнучкість організаційної технічної бази, фундаментальних
структури логістичних систем. наукових досліджень.
3. Кваліфікована робоча сила. 3.Недостатня кількість об'єктів
4. Зовнішньоекономічні зв’язки регіону, логістичної інфраструктури складських
розвиток транскордонного співробітництва. комплексів, транспортних розв'язок.
5. Вигідне географічне розташування регіону.
6. Достатня конкурентоспроможність
виробництва.
7. Сильна система корпоративного
управління.
Ринкові можливості O Ринкові загрози T
1. Високий рівень підприємницької 1. Недостатня інвестиційна активність.
активності, спрямованої на реконструкцію та 2. Нестабільна політична ситуація в
випуск нового обладнання. країні.
2. Система моніторингу і аудиту логістичної 3. Зростання конкуренції з боку компаній
діяльності з іноземними інвестиціями.
3. Обґрунтування маркетингової стратегії
4. Розвиток інформаційних технологій
 35

Підсумовуючи здійснений аналіз можна сказати, що виникають чинники,

які дозволяють у наш час і в майбутньому розвивати експортну діяльність ПІІ
«Вайтера». До цих чинників можна зарахувати: наявність унікальних
виробничих комплексів, наявність на ринку кваліфікованих фахівців з
маркетингу, систему моніторингу і аудиту маркетингової діяльності.

4.2 PEST-аналіз ПІІ «Вайтера Україна»

Проведемо PEST-аналіз ПІІ «Вайтера Україна»

Таблиця 4.2

PEST-аналіз ПІІ «Вайтера Україна»

Фактор Позитивні фактори Негативні фактори

Політичні Стабільна політична ситуація в Україні - Нестабільність політичної
Створює сприятливий інвестиційний клімат ситуації в Україні
та підвищує рівень довіри до бізнесу.
Процес децентралізації в Україні - Сприяє
розвитку місцевого самоврядування та
підвищує рівень самостійності регіонів, що
може призвести до збільшення інвестицій у
регіони
Економічні Стабільний економічний розвиток України - Зниження економічного
Сприяє зростанню попиту на товари та зростання в Україні
послуги, що виробляє компанія.
Зростання середнього класу в Україні -
Сприяє збільшенню попиту на товари та
послуги середнього класу, до яких належать
продукти харчування, що виробляє компанія.
Соціальні Зростаючий інтерес до здоров’я та здорового Зниження рівня доходів
харчування - Сприяє збільшенню попиту на населення
здорові продукти харчування, до яких
належать продукти, що виробляє компанія.
Зміна способу життя населення - Сприяє
збільшенню попиту на готові продукти
харчування, які виробляє компанія.
Технологічн Розвиток технологій в галузі харчової Зростання конкуренції в
і промисловості - Дозволяє компанії галузі харчової
підвищити ефективність виробництва та промисловості
знизити витрати, що може призвести до
зростання прибутку компанії.
 36

PEST-аналіз ПІІ «Вайтера Україна» показує, що компанія має ряд

позитивних факторів для розвитку. Стабільна політична ситуація в Україні,
зростаючий економічний розвиток, зростаючий інтерес до здоров’я та
здорового харчування та розвиток технологій в галузі харчової промисловості
сприяють збільшенню попиту на продукти харчування, що виробляє компанія.
Негативними факторами для розвитку компанії є зниження економічного
зростання в Україні та можливе зниження рівня доходів населення. Компанія
повинна враховувати ці фактори при розробці стратегії розвитку.

Розділ 5. Оцінка результативності зовнішньоекономічної діяльності

Для того, щоб надати раціональну оцінку результативності експортної

поставки зерна пшениці озимої до Італію ПІІ «Вайтерра», слід виконати аналіз
потенційної операції. Контрагентом було обрано Barilla G. e R. Fratelli S.p.A –
італійська транснаціональна компанія із виробництва продуктів харчування.
Найбільша у світі компанія з виробництва макаронних виробів. Умови, на яких
компанії ведуть переговори, зазначені у таблиці
Таблиця 5.1
Умови здійснення майбутньої альтернативної операції
Найменування умови Дані
Найменування товару Пшениця озима
Код УКТ ЗЕД 1001190000
Країна-експортер Україна
Країна походження Україна
Країна-імпортер Італія
Ціна за тонну, евро 203,3
Загальна кількість, т 15000
Умови постачання DAP Генуя
Курс НБУ, грн/евро 39,9
Джерело: Побудовано автором

Вартість реалізації пшениці озимої на ринку України складає 4930 грн за

тонну.
 37

Відповідно до умови DAP Генуя експортер зобов’язаний нести витрати та

відповідальність до місця призначення (табл. 5.2).
Таблиця 5.2

Витрати експортера на виконання умов поставки DAP Генуя

Стаття витрат Сума витрат

Експортні формальності (митне очищення в МР 18000 грн
«експорт»
Навантаження на транспортний засіб 2100 грн
Перевезення до Генуї 28000 грн
Страхування 31000 грн
Сукупні витрати експортера 57900 грн
Джерело: складено автором за даними підприємства

На основі наведених вище даних розрахуємо ефективність реалізації на

внутрішньому ринку та ефективність експортної операції у таблиці 5.3.

Таблиця 5.3

Показники ефективності альтернативної експортної операції ТОВ

«МОЛОЧНА КОМПАНІЯ «ГАЛИЧИНА»
Показники Реалізація на Експортна операція
внутрішньому ринку
Кількість одиниць товару, т 15000 од
Виробнича собівартість партії, грн 287000 грн
Ціна од.товару на умовах EXW 4930 грн 4930 грн
Додаткові витрати пов’язані з 14000 грн 18000 грн
реалізацією партії товару, грн
Ціна од.товару відповідно 7930 грн
контракту 7930 грн
Ціна реалізації партії товару 4930х 15000 = 7395000 7930 х 14000 =
грн 11895000 грн
Ефект ( прибуток) від реалізації на 7395000 грн – (287000 + 118950000 – (287000 +
зовнішньому ринку 14000) = 7395000 – 18000) = 118950000 -
301000 = 7094000 грн 357900 = 118592100
Чистий прибуток 101680 грн 269042 грн
Ефективність операції 7395000 / 301000 = 24,5 11895000 / 357900 =
33,2
Джерело: розраховано автором
 38

Таким чином, ефективності альтернативної експортної операції ПІІ

«Вайтера» складає 24,5, коли ефект від реалізації на внутрішньому ринку –
33,2. Звідси можна зробити висновок, що запропонована в роботі експортна
операція буде успішною, прибутковою, зможе розширити ринок збуту ПІІ
«Вайтера» та обізнаність компанії у Італію.

Висновки та пропозиції

Успix у досягненнi довгострокових цiлей зовнiшньоекономiчної

дiяльності ПІІ «Вайтера» залежить вiд впливу як зовнiшнix, так i внутрiшнix
факторiвю До внутрiшнiх факторiв вiдносяться: органiзацiйна структура фiрми;
гнучкiсть системи управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю; органiзацiя
мiжнародного маркетингу; принципи дiяльностi менеджерiв у сферi
зовнiшньоекономiчної дiяльностi; якiсть i швидкiсть одержання iнформацiї, що
має вiдношення до зовнiшньоекономiчної дiяльностi; створення спонукальних
мотивiв для персоналу, зайнятого в сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi
фiрми.
На ринку експорту сільськогосподарської продукції ПІІ «Вайтера»
знаходиться на посередньому рівні та активно розвитває свою експортну
діяльність. Головними конкурентами ПІІ «Вайтера» є Kernel МХП АДМ
Юкрейн, Нібулон та Сантрейд.
Аналіз нетарифних інструментів, що використовуються в Україні,
показує, що тіньові економічні відносини в цьому напрямку виникають між
органами влади та суб'єктами господарювання під час видачі ліцензій, дозволів,
 39

сертифікатів відповідності, субсидій, субсидій тощо, а також пов'язані з

діяльністю, яка приносить економічні вигоди та переваги, отримання
конкурентних переваг на міжнародних та національних ринках, одержання
економічних та матеріальних благ під час нелегального імпорту товарів в
Україну, вивіз експорту з метою отримання відшкодування ПДВ тощо. Тіньова
економіка у сфері нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі викликає
багато інших складних проблем, таких як спотворення показників міжнародної
торгівлі, негативно впливає на розвиток конкуренції між національними
виробниками, спричиняє нелегальні імпортні потоки в країну загалом поганої
якості продукти, викликає торговельні та політичні протиріччя між країнами
тощо.
Розглянуті у роботі інструменти торговельного захисту, які складають
певну систему, застосовуються при здійсненні демпінгового або субсидованого
імпорту, який, і на цьому слід наголосити, визнаватиметься незаконним не в
усіх випадках, а лише за наявності факту або загрози нанесення шкоди
відповідним галузям виробництва країни-імпортера.
Історія застосування інструментів торговельного захисту свідчить, що
такі засоби набували найбільшого поширення в часи, що мали на собі відбиток
економічної кризи, а саме коли загострювалася проблема збуту товарів на
внутрішніх ринках, не використовувались у повному обсязі виробничі
потужності, а самі виробництва зазнавали збитків.
Здійснивши SWOT-аналіз ПІІ «Вайтера» можна сказати, що виникають
чинники, які дозволяють у наш час і в майбутньому розвивати експортну
діяльність ПІІ «Вайтера». До цих чинників можна зарахувати: наявність
унікальних виробничих комплексів, наявність на ринку кваліфікованих
фахівців з маркетингу, систему моніторингу і аудиту маркетингової діяльності.
 40

Список використаних джерел

1. Офіційний веб-сайт ПІІ «Вайтера». URL: https://viterraukraine.com.ua/

2. Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28
червня 1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-
%D0%B2%D1%80#Text
3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
4. Господарський кодекс України від 16 березня 2003 року URL:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15
5. Земельний кодекс України відвід 25 жовтня 2001 року. URL:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14.
6. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року URL:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17.
7. Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 року
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-12#Text
8. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства : підручник / А. А. Мазаракі, Т.
М. Мельник, О. В. Дьяченко та ін. / за заг. ред. А. А. Мазаракі, Т. М. Мельник. –
Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2019.– 652 с.
 41

9. Хрупович С.Є. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: навчальний

посібник для студентів усіх форм навчання напряму підготовки 6.030504
«Економіка підприємства», спеціальності: 076 «Підприємництво, торгівля та
біржова діяльність» / Світлана Хрупович. – Тернопіль, 2017.- 137 с.
10.Гобела В. В. Управління зовнішньоекономічною діяльністю & Management of
Foreign Economic Activity : навчальний посібник. Львів : ЛьвДУВС, 2021. 244 с.
11.Конкурентоспроможність підприємства: навчальний посібник / І.А. Дмитрієв,
І.М. Кирчата, О.М. Шершенюк  Х.: ФОП Бровін О.В., 2020. 340 с
12.Найбільшим імпортером українського зерна в 2022 році стала Румунія. 1
березня 2023 року. URL: https://elevatorist.com/novosti/16167-naybilshim-
importerom-ukrayinskogo-zerna-v-2022-rotsi-stala-rumuniya
13.Бережнюк І. Г. Митне регулювання України: національні та міжнародні аспекти
[Текст]: монографія / І. Г. Бережнюк. – Дніпропетровськ : Академія митної
служби України, 2009. – 543 с.
14.Гуцул С. Ф. Проблеми митного регулювання в Україні в умовах євроінтеграції
[Електронний ресурс].
http://www.khai.edu/csp/nauchportal/Arhiv/GCH/2013/GCH413/pdf/15. pdf.
15.Нетарифне регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності: методи та
інструменти. [Електронний ресурс] / Режим доступу –
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vamsu_du/2010_1/Gnez_lov.htm
16.Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / Редкол.: …С. В. Мочерний
(відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – 864 с.
17.Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) [Електронний ресурс] :
Міжнар. док. від 30.10.1947. – Режим доступу:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_264/conv/find?text=%E4 %E5 %EC%EF
%B3 %ED%E3.
18.Угода про субсидії і компенсаційні заходи [Електронний ресурс] : Міжнар. док.
від 15.04.1994. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/981_015.
19.Угода про захисні заходи [Електронний ресурс] : Міжнар. док. від 15.01.1994. –
Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/981_016/conv.
42