Rośliny nasienne: Rośliny nagozalążkowe

Cechy charakterystyczne roślin nasiennych:

Przystosowanie do życia na lądzie: Rośliny nasienne są przystosowane do życia
w środowisku lądowym poprzez wytwarzanie nasion, które służą jako forma
przetrwalnikowa i umożliwiają rozprzestrzenianie się gatunku.
Typowe organy: Posiadają korzenie, łodygi i liście (organy wegetatywne) oraz
kwiaty (organy generatywne).
Przemiana pokoleń: W cyklu rozwojowym roślin nasiennych występuje
heteromorficzna przemiana pokoleń z wyraźnie dominującym sporofitem.
Budowa tkankowa: Organy wegetatywne mają skomplikowaną budowę tkankową
i często przyrastają wtórnie.

Cechy charakterystyczne nagozalążkowych:

Jednopłciowe kwiaty: Kwiaty są jednopłciowe, co oznacza, że męskie i żeńskie
organy rozrodcze są oddzielone.
Nieosłonięte zalążki i nasiona: Zalążki i nasiona nie są osłonięte (stąd nazwa
nagozalążkowe).
Drzewiaste rośliny wieloletnie: Większość to drzewa i krzewy z intensywnym
przyrostem wtórnym.
Drewno i łyko: Drewno zbudowane z cewek, łyko z komórek sitowych.
Szpilkowe liście: Liście w formie szpilek, redukcja blaszki liściowej,
przystosowane do ograniczania transpiracji.
Zimozielone: Większość roślin szpilkowych nie zrzuca liści na zimę, co pozwala
na fotosyntezę przez cały rok.
Odporność na suszę i mróz: Redukcja blaszki liściowej i obecność korkowicy
sprawiają, że są odporne na długotrwałą suszę i silne mrozy.

Budowa nagozalążkowych:
Korzenie i łodygi: Intensywny przyrost wtórny, korzenie główne i boczne.
Szpilki: Redukcja blaszki liściowej, przystosowane do ograniczania transpiracji.
Kwiaty męskie i żeńskie: Kwiaty są jednopłciowe, pręciki (mikrosporofile)
produkują mikrospory, owocolistki (makrosporofile) zawierają makrospory.

Rozmnażanie się nagozalążkowych:

Kwiaty jako organy rozrodcze:
Mikrosporofile (pręciki): Męskie organy rozrodcze, zawierają mikrosporangia
(woreczki pyłkowe) produkujące mikrospory i gametofity męskie z komórkami
plemnikowymi.
Makrosporofile (owocolistki): Żeńskie organy rozrodcze, zawierają
makrosporangia (zalążki) produkujące makrospory i gametofity żeńskie z
komórkami jajowymi.

Znaczenie nagozalążkowych:
Ekosystemy leśne: Stanowią ważny składnik lasów mieszanych, szczególnie w
Europie Środkowej, oraz dominują w północnej części Europy, Azji i Ameryki
Północnej.
Fotosynteza przez cały rok: Dzięki zimozielonym liściom, rośliny te mogą
przeprowadzać fotosyntezę przez cały rok, co jest kluczowe dla ekosystemów
leśnych.

Proces zapłodnienia:
Łagiewka pyłkowa: Przenosi komórki plemnikowe do wnętrza zalążka.
Powstanie zarodka i nasienia: W wyniku zapłodnienia powstaje zarodek, a
zalążek przekształca się w nasienie, które jest strukturą przetrwalnikową i służy do
rozprzestrzeniania się gatunku.

Płoidalność roślin nasiennych:

 Nasienne rośliny (Spermatophyta) charakteryzują się diploidalnością (2n) w
stadium sporofitu, co oznacza, że posiadają dwa zestawy chromosomów.
 Sporofit: Jest to dominująca faza w cyklu życiowym roślin nasiennych,
reprezentowana przez diploidalne rośliny wielokomórkowe.
  Gametofit: W roślinach nasiennych jest silnie zredukowany i haploidalny (n), co
oznacza, że posiada jeden zestaw chromosomów. Gametofit męski (ziarno pyłku)
oraz gametofit żeński (w woreczku zalążkowym) są haploidalne.

Płoidalność roślin nagozalążkowych:

 Nagozalążkowe (Gymnospermae), podobnie jak wszystkie nasienne rośliny, mają
diploidalny (2n) sporofit jako dominującą fazę życiową.
 Mikrosporofile i makrosporofile: Organy te wytwarzają mikrospory i
makrospory poprzez mejozę, co prowadzi do powstania haploidalnych
gametofitów.
 Gametofit męski: Powstaje z mikrospory i jest haploidalny (n). Ziarno pyłku,
które jest gametofitem męskim, zawiera komórki generatywne i wegetatywne.
 Gametofit żeński: Powstaje z makrospory i również jest haploidalny (n). Znajduje
się w zalążku i wytwarza komórki jajowe (n).

Procesy związane z płoidalnością:

Procesy w sporoficie (2n):
1. Mejoza: W woreczkach pyłkowych (mikrosporangiach) i zalążkach
(makrosporangiach) sporofit przechodzi mejozę, produkując haploidalne
mikrospory i makrospory.
2. Zapłodnienie: Plemniki z haploidalnego ziarna pyłku łączą się z haploidalną
komórką jajową w zalążku, co prowadzi do powstania diploidalnej zygoty (2n).
3. Rozwój zarodka: Zygota rozwija się w diploidalny zarodek, który staje się nowym
sporofitem.

Procesy w gametoficie (n):

1. Mitotyczne podziały: Mikrospory i makrospory przechodzą mitotyczne podziały,
tworząc odpowiednio gametofity męskie i żeńskie.
2. Tworzenie gamet: Gametofity wytwarzają haploidalne gamety (plemniki i
komórki jajowe).

Podsumowanie:
 Diploidalność (2n): Dominująca faza życiowa w roślinach nasiennych i
nagozalążkowych jest diploidalnym sporofitem.
 Haploidalność (n): Gametofity męskie i żeńskie, powstałe z mikrospor i
makrospor, są haploidalne i silnie zredukowane.
  Mejoza i zapłodnienie: Procesy te prowadzą do przejścia między diploidalną i
haploidalną fazą życiową, umożliwiając rozmnażanie płciowe i zachowanie
zmienności genetycznej.

Насінні рослини: Голонасінні рослини

Характерні риси насінних рослин:
 Пристосування до життя на суші: Насінні рослини пристосовані до життя в
сухопутних умовах шляхом утворення насіння, яке служить формою для
виживання і поширення виду.
  Типові органи: Мають корені, стебла та листя (вегетативні органи), а також
квіти (генеративні органи).
 Чергування поколінь: У циклі розвитку насінних рослин відбувається
гетероморфне чергування поколінь з виразним домінуванням спорофіту.
 Будова тканин: Вегетативні органи мають складну будову тканин і часто
наростають вторинно.

Характерні риси голонасінних:

 Однодомні квіти: Квіти однодомні, тобто чоловічі та жіночі органи
розмноження розділені.
 Не вкриті насінні зачатки та насіння: Насінні зачатки та насіння не вкриті
(звідси назва голонасінні).
 Дерев'янисті багаторічні рослини: Більшість з них - це дерева та кущі з
інтенсивним вторинним наростом.
 Деревина та луб: Деревина складається з трахеїд, луб - з ситоподібних
клітин.
 Хвої: Листя у вигляді хвої, редукція листкової пластинки, пристосовані до
обмеження транспірації.
 Вічнозелені: Більшість хвойних рослин не скидають листя на зиму, що
дозволяє їм здійснювати фотосинтез протягом усього року.
 Стійкість до посухи та морозу: Редукція листкової пластинки і наявність
коркової тканини роблять їх стійкими до тривалої посухи та сильних морозів.

Будова голонасінних:
 Корені та стебла: Інтенсивний вторинний наріст, головні та бічні корені.
 Хвої: Редукція листкової пластинки, пристосовані до обмеження транспірації.
 Чоловічі та жіночі квіти: Квіти однодомні, тичинки (мікроспорофіли)
продукують мікроспори, плодолистки (мегаспорофіли) містять мегаспорангії.

Розмноження голонасінних:
 Квіти як органи розмноження:
 Мікроспорофіли (тичинки): Чоловічі органи розмноження, містять
мікроспорангії (пилкові мішки), які продукують мікроспори та чоловічі
гаметофіти з сперматозоїдами.
  Мегаспорофіли (плодолистки): Жіночі органи розмноження, містять
мегаспорангії (насінні зачатки), які продукують мегаспори та жіночі
гаметофіти з яйцеклітинами.

Значення голонасінних:
 Лісові екосистеми: Є важливим компонентом змішаних лісів, особливо в
Центральній Європі, і переважають у північній частині Європи, Азії та
Північної Америки.
 Фотосинтез протягом усього року: Завдяки вічнозеленим листям, ці
рослини можуть здійснювати фотосинтез протягом усього року, що є
ключовим для лісових екосистем.

Процес запліднення:
 Пилкова трубка: Переносить сперматозоїди до насінного зачатка.
 Утворення зародка та насіння: В результаті запліднення утворюється
зародок, а насінний зачаток перетворюється в насіння, яке служить для
виживання і поширення виду.

Плоїдність насінних рослин і голонасінних

Плоїдність насінних рослин:
 Насінні рослини (Spermatophyta) характеризуються диплоїдністю (2n) на
стадії спорофіту, що означає наявність двох наборів хромосом.
 Спорофіт: Це домінуюча фаза в життєвому циклі насінних рослин,
представлена диплоїдними багатоклітинними рослинами.
 Гаметофіт: У насінних рослин сильно редукований і є гаплоїдним (n), тобто
має один набір хромосом. Гаметофіт чоловічий (пилкове зерно) та гаметофіт
жіночий (в зародковому мішку) є гаплоїдними.

Плоїдність голонасінних рослин:

 Голонасінні (Gymnospermae), подібно до всіх насінних рослин, мають
диплоїдний (2n) спорофіт як домінуючу фазу життєвого циклу.
 Мікроспорофіли і макроспорофіли: Ці органи утворюють мікроспори і
макроспори шляхом мейозу, що призводить до утворення гаплоїдних
гаметофітів.
  Чоловічий гаметофіт: Утворюється з мікроспори і є гаплоїдним (n). Пилкове
зерно, яке є чоловічим гаметофітом, містить генеративні та вегетативні
клітини.
 Жіночий гаметофіт: Утворюється з макроспори і також є гаплоїдним (n).
Знаходиться в насінному зачатку і утворює яйцеклітини (n).

Процеси, пов'язані з плоїдністю:

Процеси у спорофіті (2n):
1. Мейоз: У пилкових мішках (мікроспорангіях) і насінних зачатках
(макроспорангіях) спорофіт проходить мейоз, утворюючи гаплоїдні
мікроспори і макроспори.
2. Запліднення: Сперматозоїди з гаплоїдного пилкового зерна зливаються з
гаплоїдною яйцеклітиною в насінному зачатку, що призводить до утворення
диплоїдної зиготи (2n).
3. Розвиток зародка: Зигота розвивається в диплоїдний зародок, який стає
новим спорофітом.

Процеси в гаметофіті (n):

1. Мітотичні поділи: Мікроспори і макроспори проходять мітотичні поділи,
утворюючи відповідно чоловічі і жіночі гаметофіти.
2. Утворення гамет: Гаметофіти утворюють гаплоїдні гамети (сперматозоїди і
яйцеклітини).

Підсумок:
 Диплоїдність (2n): Домінуюча фаза життєвого циклу в насінних і
голонасінних рослин - це диплоїдний спорофіт.
 Гаплоїдність (n): Чоловічі і жіночі гаметофіти, що утворилися з мікроспор і
макроспор, є гаплоїдними і сильно редукованими.
 Мейоз і запліднення: Ці процеси забезпечують перехід між диплоїдною і
гаплоїдною фазами життєвого циклу, дозволяючи статеве розмноження і
збереження генетичної різноманітності.