Одеський національний університет імені І. І.

Мечникова
(повне найменування вищого навчального закладу)

Факультет міжнародних відносин, політології та соціології

(повне найменування інституту/факультету)

Кафедра міжнародних відносин

(повна назва кафедри)

Дипломна робота
на здобуття ступеня вищої освіти «магістр»

на тему: « Зовнішня політика адміністрації Б. Обами: концептуальне

підґрунтя та практична реалізація»

«The foreign policy of the B. Obama administration: conceptual background and practical
realization»

Виконав(ла): студент(ка)
денної форми навчання
спеціальності 291 – «Міжнародні відносини,
суспільні комунікації та регіональні студії
(шифр і назва напряму підготовки або спеціальності)
Яровенко Анна Андріївна
(прізвище,ім’я,по-батькові)

Керівник к.політ. н., доц. Дубовик В.А. _________

(науковий ступінь, вчене звання,прізвище та ініціали, підпис)
Рецензент д.політ. н., проф. Коваль І.М.
(науковий ступінь, вчене звання,прізвище та ініціали)

Рекомендовано до захисту: Захищено на засіданні ЕК №__3__

Протокол засідання кафедри протокол № ___ від ______2018 р.
№ ___ від _______2018р. Оцінка______________/___
___/____
(за національною шкалою, шкалою ЕСТS, бали)
Завідувач кафедри
Голова ЕК
Брусиловська О.І.
(підпис) Брусиловська
О.І.
(підпис)
 2

Одеса – 2018
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ
1.1. Поняття та сутність зовнішньої політики держави……………………...6
1.2. Фактори впливу на зовнішню політику держави………………………15

РОЗДІЛ 2. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА АДМІНІСТРАЦІЇ США

2.1. Послідовність зовнішньої політики Б. Обами в умовах глобальної
економічної кризи……………………………………………………………..22
2.2. Зовнішня політика адміністрації Барака Обами на Близькому
Сході...................................................................................................................29
2.3. Політичний курс адміністрації Б. Обами щодо Корейських
держав................................................................................................................34
2.4. Європейський вектор зовнішньої політики адміністрації
Б.Обами………………………………………………………………………..44

РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ США ТА

ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
3.1. Проблеми функціонального забезпечення американської зовнішньої
політики………………………………………………………………………..56
3.2. Напрями покращення зовнішньої діяльності США……………………63

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...75
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….79
 3
ВСТУП

З появою держави, тобто універсальної політичної організації, що діє

на основі адміністративно–територіального поділу і громадянства та
здійснює за допомогою спеціалізованого апарату управління, арбітрування
та легальний примус, виникла необхідність у співпраці та спілкуванні з
іншими державами, у діяльності, що виражає загальний курс держави в
міжнародних справах (у зовнішній політиці). Зовнішня політика є однією з
найважливіших функцій держави, що визначає її сутність.
В ході передвиборчої кампанії Б.Обама заявляв про свої наміри
кардинально змінити підходи до вирішення багатьох міжнародних
проблем - розпочати виведення американських військ з Іраку, встановити
прямий діалог з такими «проблемними» країнами як Іран, Сирія, Куба,
відмовитись від практики превентивних війн та односторонніх дій,
відновити партнерські відносини з союзниками, перезавантажити
відносини з Росією, підключити Сполучені Штати до міжнародних зусиль
у сфері боротьби з кліматичними змінами і так далі. Тому актуальність
роботи полягає у визначенні основних напрямів зовнішньої політики
адміністрації Б. Обами.
Різні аспекти відносин та зовнішньої політики Б. Обами висвітлено у
наукових працях вітчизняних, американських та російських дослідників
міжнародних відносин. Серед робіт українських вчених важливе місце
посідають дослідження І.Д. Дудко, О.В. Коломійця, Д.М. Лакішика, Г.І.
Мернікова, М.А. Миронової, І.І. Погорської, В.М. Шамраєвої, О.В.
Шевчука та інших.. Науковий аналіз стану американсько-європейських
відносин на початку ХХІ століття та останніх років, зокрема, можна
простежити у доробках російських вчених: А.В. Жидкова, Є.В. Журбея,
О.В. Ломтєва, Д.М. Мацепури, О.В. Приходька і т.д. Сучасний стан
трансатлантичних відносин та неоднозначність зовнішньополітичної
діяльності адміністрації Б. Обами досліджено у працях американських
 4
експертів: Ф. Бурвела, К. Волкера, М. Еган, М. Коулс, Дж. П. К’юінлана,
Дж. Ститс, Д. Хемілтона та ін.
Зовнішню політику політику адміністрації Барака Обами на
Близькому Сході досліджували Ю. Г. Власюк, Б. М. Гончар, А. Денисенко,
О. Б. Пікулик, Ю. Скороход.
Діяльність адміністрації Б. Обами щодо корейських держав
досліджували І. С. Погорєлова, Є.А. Макаренко, С.Севастьянов.
С. В. Желіховський, М. Ю. Лимар, М.В. Фесенко досліджувли
Європейський вектор зовнішньої політики адміністрації Б. Обами.
Проте, віддаючи належне теоретичній та практичній цінності
попередніх наукових здобутків щодо зовнішньої політики адміністрації
Б.Обами, існує досить багато невирішених питань.
Метою дипломної роботи є розвиток теоретичних положень і
розробка організаційних рекомендацій з удосконалення зовнішньої
політики адміністрації Б.Обами.
Досягнення поставленої мети вимагає виконання таких завдань:
– визначити поняття та сутність зовнішньої політики держави;
– проаналізувати фактори, що впливають на зовнішню політику
держави;
– визначити послідовність зовнішньої політики Б. Обами в умовах
глобальної економічної кризи;
– розглянути зовнішню політику адміністрації Барака Обами на
Близькому Сході;
– дослідити політичний курс адміністрації Б. Обами щодо
Корейських держав;
– розглянути Європейський вектор зовнішньої політики
адміністрації Б.Обами;
– проаналізувати проблеми функціонального забезпечення
американської зовнішньої політики;
– визначити напрями покращення зовнішньої діяльності США.
 5
Об’єктом дослідження є відносини, що виникають в процесі
дослідження зовнішньої політики адміністрації Б.Обами.
Предметом дипломної роботи є зовнішня політика адміністрації
Б.Обами.
Для вирішення поставлених завдань використано методи
теоретичного узагальнення і порівняння (розкриття сутності зовнішньої
політики), причинно-наслідкового та абстрактно-логічного зв’язку, аналізу
і синтезу (виявлення основних напрямів удосконалення зовнішньої
політики), індукції та дедукції (з метою розробки та використання нових
методів удосконалення зовнішньої політики).
Методи дослідження обрані у відповідності до мети та завдань
наукового дослідження. Вони визначаються сутністю та складністю
зовнішньої політики США.
Методологічну основу дослідження становлять положення
політології, іміджеології, менеджменту, маркетингу, а також дослідження
вітчизняних і закордонних PR – фахівців; Інтернет - джерела, присвячені
проблемам зовнішньої політики.
Результати дослідження можна використовувати у навчальному
процесі при викладанні дисциплін відповідного спрямування:
«Політологія», «Зовнішньо - економічна політика», «Зовнішня політика
США», «Політичний маркетинг та менеджмент» та інші.
Обсяг і структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу,
трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг
роботи становить 84 сторінок, список використаної літератури становить
56 найменувань.
 6

ВИСНОВКИ

Виконавши роботу, визначили, що зовнішня політика – це діяльність

держави на міжнародній арені, яка регулює відносини з іншими
суб’єктами зовнішньополітичної діяльності, спирається на економічний,
демографічний, військовий, науково-технічний і культурний потенціали
взаємодіючих держав.
Сучасна інтерпретація змісту зовнішньої політики не може
обмежуватися вузько-прикладним підходом, який зводить її призначення
до прагматичних завдань оцінки адекватності чинного законодавства в цій
сфері та його подальшого вдосконалення.
Виділяють наступні чинники, які формують зовнішню політику:
економічні, політико-ідеологічні, географічні, населення, історичні.
З початку свого президентства Б.Обама проголосив
«перезавантаження» відносин з багатьма країнами.
Спочатку Б. Обама пообіцяв вирішити всі проблеми на Близькому
Сході по можливості мирним шляхом, вивести війська з Іраку, владнати
ситуацію в Афганістані. Однак ситуація в близькосхідному регіоні
залишається напруженою. В Іраку тривають теракти, що робить вивід
військ звідти проблематичним. Афганська війна, куди відправляється усе
більше американських військовослужбовців, і зовсім залишається
ключовим головним болем для США.
Барак Обама висловив тверде переконання, що Схід і Захід мають
достатньо спільного, щоб розвивати дружні дво- та багатосторонні
відносини, посилювати взаємозв’язки, відкидаючи теорію зіткнення
цивілізацій. Президент акцентував увагу на спільних цінностях Сходу і
Заходу, таких як принципи правосуддя, прогресу та мирного
співіснування.
Керівництво Білого дому на чолі з Бараком Обамою засуджувало
 7
застосування військової сили та масове насильство у Сирії, про що
свідчать неодноразові заяви президента. 18 травня 2011 р. Обама
запровадив санкції проти президента Сирії Башара аль-Асада та шести
його соратників як відповідь на безперервні кровопролиття. Крім того,
санкції були запроваджені Міністерством фінансів США проти ряду
представників вищих кіл Сирії.
Корейському півострову відводиться важлива роль у забезпеченні
стабільності у Північно-Східній Азії (ПСА). Стратегія Б. Обами
спрямована на укріплення американських позицій в даному регіоні,
запобігання конфлікту і збереження стабільності на півострові, зміцнення
союзу із РК та вирішення ядерної проблеми. Водночас, методи її реалізації
відрізняються. До того ж з’явились нові чинники, що суттєво впливають на
ситуацію на півострові (зокрема, зміна керівництва в РК і КНДР).
Позиція американської дипломатії з ядерної програми залишалася
незмінною. Адміністрація США неодноразово наголошувала, що готова до
шестисторонніх переговорів з КНДР, але спочатку їй необхідно покращити
відносини з РК. Проте, міжкорейські відносини не покращувалися.
Після ядерного випробування і погіршення міжкорейських відносин
позиція США стала більш жорсткою: вони відмовилася від діалогу,
заохочувальних заходів щодо КНДР і посилили санкції; координують свої
дії з РК. На жаль, поки США не вдалося розробити чіткої стратегії щодо
КНДР, що призвела б до денуклеаризації півострова.
З початку свого президентства Б. Обама окреслив майбутню
співпрацю з Європою в рамках НАТО-ЄС. У ході своїх перших
європейських турне і новообраний президент, і держсекретар запевняли,
закликаючи НАТО та ЄС працювати більш згуртовано, що адміністрація Б.
Обами покладе новий початок трансатлантичним відносинам.
Адміністрація Б. Обами виокремила наступні напрями співпраці з
Європейським Співтовариством:
1) подолання глобальної кризи та реформування міжнародної
 8
фінансової системи (в тому числі, перегляд можливостей та шляхів
розширення «молодим» країнам з ринковою економікою прав у межа
міжнародних фінансових структур: ЄС розглядають дану можливість за
рахунок скорочення американських квот, США – за рахунок європейських
на користь третіх країн);
2) урегулювання ситуації на території Афганістану та Пакистану –
«центральному фронті у боротьбі з міжнародним тероризмом» (визначення
боротьби з «Аль-Каїдою» та іншими терористичними структурами як
першочергового завдання у сфері національної безпеки);
3) забезпечення енергетичної безпеки (США прагнуть зменшити
залежність американської економіки від імпорту нафти за рахунок
використання альтернативних джерел енергії);
4) пошук шляхів запобігання змінам клімату (з метою уникнення
«нових війн старого типу» - за продовольство, водні ресурси та родючі
землі);
5) зняття «напруги», пов’язаної з планами розгортання
американської стратегічної ПРО у Східній Європі (17 вересня 2009 року Б.
Обама оголосив про відмову від створення позиційного району ПРО в
Польщі та Чехії, зосереджуючи увагу на нестратегічній ПРО в Європі, що
надало США можливість політично вигідніше продовжити роботу по
створенню такої системи під егідою НАТО, зберігаючи за собою
одноосібне право визначати її склад, райони дислокації і етапи
дооснащення).
Справжнім приниженням для Обами стало втручання в сирійський
конфлікт Росії. Воно не тільки перекреслило можливість повалення
режиму Асада, але в кінцевому підсумку вирвало у Америки лідерство і
ініціативу в сирійському врегулюванні. І ось уже партнер США по НАТО -
Туреччина – вважає за краще взаємодіяти з цього питання з Москвою, а не
з Вашингтоном.
Зрозуміло, у адміністрації Обами були незаперечні
 9
зовнішньополітичні успіхи. Це і угода щодо ядерної програми Ірану, і
відновлення відносин з Кубою, і подальше зближення з Індією, і
консолідація навколо США ключових союзників в Європі і Азії, і
підписання угоди про транстихоокеанське партнерство.
Трансформація сучасного міжнародного середовища вимагає від
політичної еліти країни постійної уваги до сучасних інформаційних
технологій. За рахунок поєднання традиційної зовнішньополітичної
діяльності з сучасними комунікативними технологіями президенти,
прем’єр-міністри, міністри, глави зовнішньополітичних відомств, посли
провідних країн світу стали активно використовувати соціальні медіа для
спілкування з зовнішньою та внутрішньою громадськістю, що дозволило
здійснювати моніторинг впливу таких акторів на світові політичні
процеси.
Функцію підвищення ефективності зовнішньополітичної діяльності
США відіграють такі сервіси, основною задачею яких є зміцнення
ефективності та потенціалу всередині політичної системи США, та які
спрямовані на підвищення ефективності діяльності Держдепартаменту,
функцією яких є здебільшого інформованість і мобільність персоналу,
поліпшення взаємодії між підрозділами. Одним з таких сервісів є соціальна
мережа «Corridor», що орієнтована на користування нею співробітниками
Департаменту зовнішньої політики та представниками інших владних
структур США, надає можливість публікувати звіти про професійні
досягнення, розширювати базу професійних контактів, ознайомлюватись з
досвідом діяльності колег з інших країн, формувати групи та обговорення
професійних тематик.
 10
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Баштанник В., Суліма Є. Удосконалення управлінської діяльності

у системі зовнішньої політики України: методологія проблеми/ В.
Баштанник, Є. Суліма // Вісник Нац. академії держ. упр. при Президентові
України. – 2003. – № 3. – С. 52–65.
2. Борисенков А.А. Внешняя политика – вид политического влияния
/ А. А. Борисенков // Политика и общество. – 2012. – №4(88). –С.25-33
3. Власюк Ю. Г. Зовнішня політика адміністрації Барака Обами на
Близькому Сході: позиція США щодо Сирії / Ю. Г. Власюк, О. Б.
Пікулик // Науковий вісник Волинського національного університету імені
Лесі Українки. Міжнародні відносини. - 2012. - № 21. - С. 99-103
4. Внешняя политика России в условиях глобальной
неопределенности: монография / под ред. П.А. Цыганкова. – М.:
Издательство «Русайнс», 2015. – 280 с.
5. Войтович П. П. Зовнішня політика держави: визначення змісту
поняття / П. П. Войтович // Актуальнi проблеми держави i права. – 2007. –
№3. – С.6-8
6. Галака С.П. Проблема нерозповсюдження ядерної зброї у
міжнародних відносинах.– К.: Київський університет, 2002.–278 с.;
Шевчук О.В. Китай між США та Росією: геостратегічні відносини. –
Миколаїв: ТОВ «Фірма Іліон», 2008. - 448 с.; Шергін С.О. АТР: Історія і
сучасність. – К.: Вища школа, 1993. – 91 с.
7. Гамидов С. Влияние энергетических ресурсов на внешнюю
политику государства [Електронний ресурс] / С.Гамидов // Режим доступа:
http://sci-article.ru/stat.php?i=1413659527
8. Гончар Б. М. Вашингтон і палестино-ізраїльський конфлікт:
політика Барака Обами / Б. М. Гончар // Актуальні проблеми новітньої
історії зарубіжних країн (до 105-ї річниці з дня народження д.і.н., проф. В.
Я.Тарасенка та 20-річчя встановлення дипломатичних відносин між
 11
Україною та Державою Ізраїль). – Зб. наук. праць. – К.: Логос, 2013. –
С.67-68.
9. Гуменюк Н. Обама переміг: президентські вибори у США вкотре
продемонстрували поділ суспільства й ефективність нових технологій
[Електронний ресурс] /Н. Гуменюк// Режим доступу:
http://tyzhden.ua/World/64454
10.Денисенко А. Політика Сполучених Штатів Америки щодо
військово-політичного конфлікту у Сирії / А. Денисенко // Емінак. - 2015. -
№ 4. - С. 104-110.
11.Зельман О.М. Виборчі технології та політична реклама як
інструмент становлення політичного лідера /О.М. Зельман// Граны. – 2016.
– № 1 (129) . – С.30-34
12.Зозульов О.В. Полторак К.А. Роль інтернет-технологій у процесі
узгодження економічних інтересів суб’єктів ринку [Електронний
ресурс] /О.В. Зозульов, К.А. Полторак// Режим доступу:
file:///C:/Users/User/Downloads/evntukpi_2013_10_67.pdf
13.Иришин Г. События в Северной Африке и на Ближнем Востоке:
международные факторы / Г. Иришин // Мировая экономика и
международные отношения. – 2012. – № 7. – С. 107–121.
14.Казанцев Ю. И. Международные отношения и внешняя политика
России ХХ век / Ю. И. Казанцев . – Ростов-на-Дону : Феникс, 2002 . – 352
с.
15.Камінський Є. Америка і світ після президентських виборів у
США / Є. Камінський // Зовнішні справи. – 2008. – № 12. – С. 17−20.
16.Камінський Є. Американський гегемонізм у контексті
трансформації світоустрою/ Є. Каменський// Глобалізація і глобальне
управління: історичний, соціальний та політологічний виміри. Матеріали
міжвідомчої науково-практичної конференції - К: Центр вільної преси,
2009. – C.31.- 153 с.
17.Квастин А. Ориентиры восточно-азиатской политики президента
 12
США Б. Обамы/А. Квастин // Информационно-аналитический бюллетень
«У карты Тихого океана». – № 8 (206). – Владивосток: ИИАЭ ДВО РАН,
2009. – 16 с.
18.Киссинджер Г. Мировой порядок / Г. Киссинджер. – Москва:
АТС, 2015. – 512 с
19. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-
ВР // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
20.Лимар М. Ю. Європейський вектор зовнішньої політики
адміністрації Б. Обами / М. Ю. Лимар // Грані. - 2014. - № 8. - С. 131-137.
21.Мальський М., Занько Ю., Мацях М. Проблеми наукового
дефініювання та особливості наукової інтерпретації поняття зовнішньої
політики/ М.Мальський, Ю.Занько, М. Мацях// Вісник Львів. Ун-ту. –
2004. – Вип. 11. – С. 3-11
22.Мгалоблишвили В.И. Внешняя политика государства» как
категория современной политической науки / В.И. Мгалоблишвили //
Международный научный журнал «инновационная наука». – 2015. – №10.
– С.212-214
23.Мишин В. Взгляд изнутри: позиция КНДР // Информационно-
аналитический бюллетень «У карты Тихого океана. – № 16 (214). –
Владивосток: ИИАЭ ДВО РАН, 2009. – 83 с. – С. 5-11
24.Піпченко Н. О. Традиції та інновації зовнішньополітичної
діяльності США, ЄС та Росії / Н. О. Піпченко // Нова парадигма. - 2013. -
Вип. 116. - С. 89-96.
25.Погорєлова І. С. Зовнішня політика адміністрації Б. Обами щодо
корейських держав / І. С. Погорєлова // Актуальні проблеми міжнародних
відносин. - 2012. - Вип. 107(2). - С. 21-27
26. Политика США в Восточной Азии в начале XXI в. // Материалы
круглого стола Владивосток, ИИАЭ ДВО РАН,16 апреля 2009 г. – 44 с
27. Политология: Учеб. /М.А. Василик, В.А. Гутов, Ю.В. Косов и др.;
 13
Под ред. М.А. Василика. – М.: Гардарики, 2001. – 588 с.
28. Політологія для вчителя : навч. посібн. для студ. педагогічних
ВНЗ / за заг. ред. : К. О. Ващенка, В. О. Корнієнка. – К. : Вид-во імені М.
П. Драгоманова, 2011. – 406 с.
29.Політологія: Навч. посіб. для студентів, викладачів ВНЗ / За ред.
М.П. Гетьманчука. – К., 2010. – 415 с.
30.Почепцов Г. Вибори Обами як новий етап розвитку виборчих
технологій [Електронний ресурс] /Г. Почепцов// Режим доступу:
http://osvita.mediasapiens.ua/ethics/manipulation/vibori_obami_yak_noviy_etap
_rozvitku_viborchikh_tekhnologiy/
31.Почепцов Г. Г. Інформаційна політика [Електронний ресурс] /Г.Г.
Почепцов// Режим доступу: http://pidruchniki.
ws/15840720/politologiya/informatsiyna_politika_-_ pocheptsov_gg
32.Рибченко Т.О. Послідовність зовнішньої політики Б. Обами в
умовах глобальної економічної кризи в контексті політики ДЖ.Буша-
молодшого / Т.О. Рибченко // Актуальні проблеми міжнародних відносин.
– 2010. – Вип. 93 (Частина І). – С.144-150
33.Саваневський М. Як Обама зробив це: Вступ [Електронний
ресурс] / М. Саваневський //Режим доступу:
http://watcher.com.ua/2009/05/25/yak-obama-zrobyv-tse-vstup/
34.Севастьянов С. Оценка американских подходов к обострению
обстановки на Корейском полуострове // Информационно-аналитический
бюллетень «У карты Тихого океана». - № 16 (214). – Владивосток: ИИАЭ
ДВО РАН, 2009. – С. 38-43.
35.Скороход Ю. Близькосхідна політика адміністрації Барака
Обами / Ю. Скороход // Американська історія та політика. - 2016. - № 2. -
С. 157-163.
36.СМИ24. Барак Обама: биография - [Електронний ресурс]. - Режим
доступу: https://24smi.org/celebrity/561-barak-obama.html
37. Соснін О.В., Воронкова В.Г., Постол О.Є. Сучасні міжнародні
 14
системи та глобальний розвиток (соціально-політичні, соціально-
економічні, соціально-антропологічні виміри): Навчальний посібник. –
Київ: Центр навчальної літератури, 2015. – 556 с
38. Спикмэн Н. Дж. География и внешняя политика [Електронний
ресурс] /Н. Дж. Спикмэн//file:///C:/Users/User/Downloads/geografiya-i-
vneshnyaya-politika-chast-pervaya.pdf
39.Тупчієнко Л.С. Питання вироблення та здійснення зовнішньої
політики [Електронний ресурс] / Л.С. Тупчієнко // Режим доступу:
file:///C:/Users/User/Downloads/Nvdau_2001_5_16.pdf
40.Худолій А. О. Зовнішня політика США у світлі сирійського
конфлікту / А. О. Худолій // Наукові праці [Чорноморського державного
університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська
академія"]. Серія : Політологія. - 2014. - Т. 228, Вип. 216. - С. 52-55.
41.Чиркин В.Е. Основы сравнительного государствоведения. – М.:
Изд. дом "Артикул", 1997. – 352 с.
42.Шамраєвa В.М. Основи зовнішньополітичної концепції
президента США Б. Обами / В.М. Шамраєва// Теорія та практика
державного управління. – 2012. – Вип. 2 (37). – С. 407-414.
43. Щедрова Г.П., Барановський Ф.В., Новакова О.В., Пашина Н.П.
Основи політології: Навчальний посібник/ Г.П. Щедрова, Ф.В.
Барановський. – Луганськ: вид-во Сну ім. В. Даля, 2005.– 170с.
44.Gerges F. A.The Obama approach to the Middle East: the end of
America’s moment?/ F.A.Gerges // International Affairs. – 2013. – №89 (2). –
P. 299-323.
45.Clawson P. The Iranian Opposition, the Nuclear Issue, and the West /
P. Clawson, R. Takeyh // Washington Institute for Near East Policy Watch. −
2009. − № 1622. – 19 January. – P. 14–28.
46. Dr. Saadat Demirci The Effect of Geographical Factors on State
Policies and Economy https://www.avekon.org/papers/771.pdf
47. Fauley M. Внешняя политика США при Трампе: Америка великая
 15
или смешная? [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://webcache.googleusercontent.com/search?
q=cache:TdW_3bXqDjwJ:https://ria.ru/world/
20180118/1512845200.html+&cd=4&hl=ru&ct=clnk&gl=ua&client=opera
48.Frankel J. The Making of Foreign Policy. – London, 1963. – P. 15.
49.Haass R. N. The Irony of American Strategy. Putting the Middle East
in Proper Perspective / R. N. Haass // Foreign Affairs. – May/June 2013. – Vol.
92. – № 3. – Р. 57-67.
50.Hamilton D.S. Shoulder to Shoulder: Forging a Strategic U.S.–EU
Partnership / D.S. Hamilton. – Washington, DC: JohnsHopkins University
Center for Transatlantic Relations, 2010. – 344 р.
51.Kaplan F. Obama’s Way. The President in Practice / F.Kaplan //
Foreign Affairs. – January/February 2016. – Vol. 95. - №1. – P.46-63.
52.Krieg A. Externalizing the burden of war: the Obama Doctrine and US
foreign policy in the Middle East / A. Krieg // International Affairs. – 2016. – №
92 (1). – P. 97-113.
53.National Security Strategy [Electronic resource] // The White House,
Washington. – 2010. – May. – Regime to access:
http://www.whitehouse.gov/sites/default/files/rss_viewer/national_security_strat
egy.pdf - Title from the screen.
54.Pollock D. New «Arab Street» Polls: United States Gaining Ground,
Iran Losing / D. Pollock // Washington Institute for Near East Policy Watch. −
2009. − № 1549. – 10 July. – P. 94–108.
55.Schenker D. Obama in Cairo: Another Step toward Rapprochement? /
D. Schenker // Washington Institute for Near East Policy Watch. − 2009. − №
1523. – 29 May. – P. 11–26.
56.Van Rompuy H. Europe on the World Stag [Electronic resource] / H.
Van Rompuy // London, Chatham House. – 2012. - 31 May. - Regime to access:
http://www.consilium.europa.eu/uedocs/cms_data/docs/pressdata/en/ec/
130552.pdf - Title from the screen.