Білет № 1

1.Обгрунтуйте історичну необхідність виникнення дизайну.

Причини виникнення й позиції щодо терміну "дизайн" розбігаються. Одні дослідники вбачають сутність дизайну лише в зв’язку з
організацією форми, вважаючи, що він зародився ще в давні часи. Інші вважають, що поява дизайну була обумовлена необхідністю
регулювати виробництво й споживання. Причиною й часом виникнення вважають кризу 20-30-х років XX століття. Саме тоді термін
"дизайн" набуває розповсюдження. Дизайн як дисципліна з проектування пов’язаний із розвитком індустріального виробництва.
.Дизайн як компонувальна діяльність, бере відлік від знарядь первісної людини, де останній вперше зіткнувся з поняттями зручності
знарядь праці, питаннями підвищення продуктивності, компоновки предметів, перших натяків на ергономіку предметів
Індустріальне виробництво - “нелюдяні, холодні предмети” Із приходом століття індустріалізації дизайнер став створювати прототипи
виробів.

2.Лінія. Геометричне та графічне визначення лінії.

Лінія по формі характеризується протяжністю або розвитком на площині в одному координатному напрямі (у довжину).
Характер лінійно графічної форми у більшості визначається матеріалом та технікою виконання.

3.Штрих.
Коротка риска, лінія, яка є одним з основних елементів рисунка, креслення.

Білет № 2

1.Дайте визначення понять «дизайн», «графічний дизайн».

Дизайн – ‘это сочитание искусства и технологий
«Дизайн» - це творча діяльність, метою якої є визначення формальних якостей промислових виробів. Ці якості включають і зовнішні
риси виробу, але головним чином ті структурні і функціональні взаємозв'язки, які перетворюють виріб на єдине ціле як з точки зору
споживача, так і з погляду виготівника. Дизайн прагне охопити всі аспекти навколишнього середовища людини, яке обумовлене
промисловим виробництвом.

Графічний дизайн — це вид сучасного мистецтва, який полягає в створенні графічних об'єктів (листівок, логотипів, візиток, веб-сайтів)
за допомогою різних видів графіки.
Графічний дизайн – це мистецтво, мета якого не тільки задовольнити естетичні запити клієнта, але й вирішити конкретні рекламні
завдання.

2.Поясніть, що таке контраст форм, контраст величин, контраст тону. Наведіть приклад.
Сутність контрасту - це перехід між двома несумісними речами, наприклад, чорне і біле.
Різко підкреслена протилежність між однорідними якостями пластичних форм або просторових компонентів
Поняття "контрастні відношення" означає різко виражені відзнаки між однорідними властивостями об`єктів або предметів (розміру,
форми, тону, кольору, фактури, напрямку та ін.)

3.Нюанс.
Нюанс — це відхилення, ледве помітний перехід, відтінок у кольорі, звуці, формі. Задача нюансової погодженості колірного
середовища вимагає одноколірності композиції, використання принципів нюансової розтяжки кольору і колірної подібності.
Розповсюдженим прикладом побудови нюансово погодженого колірного середовища є використання зближених кольорів, кольорів
однієї групи.

Білет № 3

1.Охарактеризувати період становлення дизайну як професійного виду проектно-художньої діяльності.

Походження дизайну, як сфери художнього формоутворення масових індустріальних виробів, історики пов'язують з кінцем
XIX і початком XX ст. Мотивацією для визрівання перших форм дизайну були не тільки комерційні потреби індустріального
виробництва, але і соціокультурні настрої з приводу наступу техніки і технологій на «людський світ». Суспільне неприйняття
індустріальних продуктів привело до виникнення в Англії і розповсюдження в багатьох країнах «руху мистецтв і ремесел».
Використане англійцями для позначення нового виду діяльності слово «design» в їх лексиконі є багатозначним. Ним
називають «задум, проект, намір», а також «план, малюнок, креслення». Англійське слово «design» походить від латинського
дієслова «designo» в значенні «позначити, обкреслити», яким в епоху Відродження називали проектно-художнє втілення
якої-небудь ідеї. У нашій країні з кінця XIX століття до спеціального ужитку увійшов термін «промислове мистецтво», пізніше
- «технічна естетика» і «художнє конструювання»
Становлення дизайну було відразу ж пов'язане з потребою в підготовці професійних кадрів, для чого різні форми дизайн-
освіти в різний час виникали в багатьох країнах. всесвітньо відомі діячі дизайну: П. Беренс, А. Ван де Вельде, Р. Земпер, В.
Кандінський, Н. Ладовський, Е. Лісицкий, М. Ван Дер Рої.

2.Фактура.
Фактура (від лат. Factūra - обробка, будова) - характер поверхні художнього твору, її обробки в образотворчих мистецтвах,
живопису або скульптурі.
Також під фактурою розуміють декоративно-прикладні характеристики поверхні різних матеріалів з тактильно-візуальної
точки зору, наприклад, «фактура дерева».
Займає проміжне становище між таким станом форми як гладка поверхня і рельєф

3.Колір.
Розрізняють спектральні і неспектральні хроматичні кольори (наприклад, пурпурний або коричневий колір), а також
ахроматичні кольори (білий, сірий, чорний).
Неперервний спектр кольорів можна спостерігати на дифракційної решітці. Хорошою демонстрацією спектру є природне
явище веселки. Вперше неперервний спектр на сім кольорів розбив Ісаак Ньютон. В українській термінології основними
кольорами спектру називають червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий

Білет № 4

1.Назвіть два основні напрямки в становленні світового дізайну.

Що стосується початкової розробки поняття дизайну, то цей процес був пов'язаний з двома напрямами: репрезентацією
на промислових виставках науково-технічних досягнень національного і міжнародного рівня і розвитком професійного
дизайнерського навчання.
Становлення дизайну було відразу ж пов'язане з потребою в підготовці професійних кадрів, для чого різні форми
дизайн-освіти в різний час виникали в багатьох країнах. Такі всесвітньо відомі діячі дизайну, як П. Беренс, А. Ван де Вельде,
Р. Земпер, В. Кандінський, Н. Ладовський, Е. Лісицкий, М. Ван Дер Рої, В. Татлін та інші спробували себе на педагогічній
дорозі
Ще однією значущою передумовою в становленні дизайн-освіти була підготовка фахівців-художників для
промисловості в приватному училищі, створеному в 1825 р. за ініціативою графа Ц.Г.Строганова.
Важливу роль в становленні дизайн-освіти зіграли учбові центри в Німеччині.

2.Пропорції.
Пропорції (зв'язки частин і цілого) — один з найважливіших засобів гармонізації. Під пропорцією розуміється відношення
частин цілого між собою і цим цілим.
Основні пропорції:арифметична ,геометрична, гармонійна, золотий перетин
Вибір та використання такого засобу гармонізації, як пропорції, дозволяє художнику створювати роботу, що максимально
відповідає законам гармонії і естетичним потребам людини. Застосування певних пропорційних відносин може надати
велику виразність художньому образу, глибше розкрити його. Щоб створювати гармонійні, тобто цілісні твори, художник
повинен вивчати та застосовувати закони природи. Необхідно сказати, що проблема пропорцій — одна з найскладніших
художніх проблем, що вимагають осмислення.
3.Сіметрія, асиметрія.
Симетричність (від грец. симетрія - розмірність) композиції є розміщенням частин предмета на площині чи у просторі,
коли одна його половина є ніби дзеркальним відображенням іншої. У залежності від наявності цієї ознаки в організації
предмета чи їх групи в дизайні розрізняють симетричну та асиметричну композицію. Подібне композиційне рішення навіює
думку про спокій, силу, міцність, чіткість, парадність, офіційність предмета чи обстановки. Особливо у випадку абсолютної
симетричності, коли в основу композиції покладено дві взаємно перпендикулярні осі симетрії.
Асиметрія привносить свободу, динамізм, що робить роботуого більш складною і цікавою. Асиметричність (від грец.
асиметріа - невідповідність) композиції є довільним розміщенням елементів об'єкта на площині чи у просторі, коли симетрія
порушена або відсутня

Білет 5
1.Поясніть, що означає декоративне малювання приближенне до реальності.
1.Декоративна композиція – це своєрідний художній світ. До головних художніх якостей декоративно-образотворчої композиції
відносять декоративне перетворення натури, умовність зображення, святковість, кольоровість, виразність.
Початкове значення декоративності проявляється в орнаменті, в основі якого лежить предметна форма, що
переходить спочатку в символ, а потім удекоративний мотив (сонячний круг, вигин хвилі і).
Декоративне малювання наближене до реальності – це перетворення реального зображення на декоративне з маленькою похибкою
(не сильно відходячи від оригіналу), використовуючи при цьому принципи декоративно- образотворчої композиції.
2.Форма, контрформа.
2. Контрформа – це фон, який може бути додатковою формою.
Контрформа - це художній прийом, що дозволяє з різних за змістом форм скласт инове зображення. Причому читається в
першу чергу та форма, на яку звернено увагу.
3.Пляма.
3.Пляма – це універсальний засіб, в якому приховано знаходяться точка, лінія, колір, тон. Пляма має певну характеристику тону
(темніше-світліше), це дає відчуттям "маси".
У плями величезні образотворчі можливості, вони посилюютьсяу взаємодії з іншими графічними засобами композиції.
рух точки створює лінію, рух лінії створює пляму.
На відміну від точки і лінії пляма, як правило, заповнює більшу частину графічної площині.
 Билет 6
1.Графічний дизайн. Особливості застосування графічних матеріалів.
1.Дизайн – це поєднання мистецтва і технології. Граф дизайн – це художньо-проектна діяльність по створенню гармонійного та
ефективного візуально-комунікативного середовища.
Граф матеріали: гуаш, туш, вугілля, сангіна, соус, пастель…
граф засоби:крапка, лінія, пляма, тон, фактура, середовище, контраст, нюанс, ритм, гіпербола, колір
2.Образність, асоціативність.
2.Образ – сприйняття форми, як цілого.
мета образної або асоціативної організації форми – зробити її більш зрозумілою для зорового сприйняття .
3.Поділ площини на частини.
3.Предмет, що закомпонований на площині(якщо він ділить її на частини), має ділити площину на різні за масою, формою підплощини.
В такому разі композиція буде цікавішою

Білет № 7

1.Тенденції розвитку дизайну: Російський ВХУТЕМАС і Німецький БАУХАУЗ. Назвіть засновників цих шкіл.
Вища школа художнього конструювання та індустріального будівництва Баухауз («Будинок будівництва», 1919 р.) функціонувала як
перший в світі науково-експериментальний центр. Провідним педагогічним принципом Баухауза було «з'єднання навчання і ремесла»
все також по подібності середньовічних гільдій будівельників храмів, проте тут «прагнули створити справжню співдружність учнів та
вчителів» [1, С.90]. У основі освіти лежало прикладне навчання, провідним методом якого було наставництво. Надалі наставництво
змінили експерименти по методу бригадного самонавчання студентів.
Особливим моментом в історії дизайн-освіти стало явище авангардних художніх течій, які виникали на початку ХХ ст., і трансляція їх
досягнень в спеціальних учбових закладах, як початкових форм дизайн-освіти. Ця практика детально висвітлена в дослідженнях
багатьох авторів. Ми лише відзначимо досвід Вищих художньо-технічних майстерень (ВХУТЕМАС), які були створені в 1920 р. на
базі Строгановського училища у зв'язку з необхідністю реорганізації системи художньої освіти в країні і з метою підготовки художників-
майстрів вищої кваліфікації для промисловості, а також інструкторів і керівників для професійно-технічної освіти [1, С.82].
Специфіка ВХУТЕМАСА полягала у рівноправному положенні як факультетів художнього, так і факультетів виробничого напряму, в
добровільному виборі студентом педагога і майстерні, в сумісності навчання і тісного спілкування учнів і педагогів, їх творчих контактів.
Все це народжувало плідне творче середовище учбового закладу. Хоча за основу бралося загальне художнє навчання, кожен великий
педагог цієї освітньої установи в своїй майстерні намагався розробити методи, сприяючі розвитку у студентів культурної уяви,
творчості, художня сторона якої виявлялася у винахідництві [
2.Тон.
Цветовой тон — качество цвета, в отношении которого этот цвет можно
приравнять к одному из спектральных цветов. Ахроматические цвета не имеют
цветового тона.
3.Колір.
Розрізняють спектральні і неспектральні хроматичні кольори (наприклад, пурпурний або коричневий колір), а також
ахроматичні кольори (білий, сірий, чорний).
Неперервний спектр кольорів можна спостерігати на дифракційної решітці. Хорошою демонстрацією спектру є природне
явище веселки. Вперше неперервний спектр на сім кольорів розбив Ісаак Ньютон. В українській термінології основними
кольорами спектру називають червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій та фіолетовий

Білет № 8

1.Російський напрямок дизайну. Тенденції розвитку.

У СРСР у Москві в 1918 році був створений Художньо Технічна Рада. В 1919 році створюється Художньо Технічна Рада в складі
Раднаркому Праці й Оборони. В 1920 році В. И. Ленін підписав декрет про створення Державних Вищих Художньо-технічних
Майстерень із факультетами :архітектурний, живопису, скульптури, текстильного, керамічний, дерева й залізо обробки. Створено Ру по
промисловому мистецтву в складі ВСНХ. Тоді ж в 1920 році були організовані Вищі Художньо- Технічні Майстерні ВХУТЕМАС (директор
А. Родченко), які проіснували до 1932 року
ВХУТЕМАС, спочатку (до 1921року) - Вільні художні майстерні, основаные в 1918 у Москві на базі Московського училища живопису,
ліплення й зодчества й Строгановского художньо-промислового училища. Діяльність формалістів у Вхутемасе вела до розвалу й
ліквідації художнього утворення. В 1926-1927 ВХУТЕМАС був реорганізований у ВХУТЕИН.
ВХУТЕИН - Вищий державний художньо-технічний інститут. Заснований у Москві в 1926-27 на базі Вхутемаса. Однак у програмах і
практиці навчання Вхутеина ще зберігалися елементи формалізму. В 1930 ВХУТЕИН був закритий. Замість нього були створені
Московський архітектурний інститут і Московський художній інститут
2.Що таке рівновага у композиції та від яких факторів вона залежить.
Рівновага залежить від розташування основних мас композиції, від організації композиційного центру, від пластичної і ритмічної
побудови композиції, від її пропорції, від колірних, тональних і фактурних відносин окремих частин між собою і цілим і т.ін. Рівновага
проявляється по-різному в симетричних і асиметричних композиціях. Наявність симетрії ще не є гарантією врівноваженості в
композиції. Кількісна невідповідність симетричного елемента і площини (або диспропорція частин і цілого) робить її візуально
неврівноваженою. Людина завжди тяжіє до рівноваги форм, що створює більш повний психологічний комфорт, гармонію проживання
в предметно-просторовому середовищі. Урівноважити симетричну композицію набагато легше, ніж асиметричну, і досягається це
більш простими засобами, оскільки симетрія вже створює передумови для композиційної рівноваги. Вдало знайдена симетрична
композиція сприймається легко, незважаючи на складність її побудови. Асиметрична ж часом потребує більш тривалого осмислення і
розкривається поступового. Проте, твердження, що симетрична композиція є більш виразною неправомірне. Історія мистецтв
доводить, що асиметрично побудовані за законами гармонії композиції ніяк не поступаються, з погляду художньої цінності,
симетричним.
3.Ритм. Дайте визначення понять метричний ряд, ритмічний ряд.
Метричні та ритмічні ряди повторності. Метричний лад (метр) – визначається функціональними особливостями предметів: структура
внутрішнього простору громадського транспорту, яка складається із однакових рядів містить для пасажирів.
Метричний ряд є простим видом повторності, якщо він складається із одного елемента і складним, якщо він базується на декількох
елементах.
Ритмічний лад (ритм) – рівномірне чергування розмірність, порядок поєднання, ліній об’ємів, площин. Ритм – це рух. Кінь, що скаче,
ритмічно відбиває такт, ритмічним є перестук коліс поїзда, ритмом позначена і музика (звуки чергуються в швидкій послідовності).

Білет № 9

1.Німецький напрямок дизайну. Тенденції розвитку..

Вперше проблеми викладання основ дизайну були заявлені як мають самостійні значення при обговоренні підсумків Першої
Всесвітньої промислової виставки, що проходила в Лондоні в 1851 році.
Це зробила спеціальна комісія займалася реформою художньої освіти та розвитком художньої промисловості, очолювана сером Генрі
Колом.
У вийшла тоді ж книзі «Наука, промисловість і мистецтво» Готфріда Земпера, були дані конкретні пропозиції щодо реформи системи
освіти в художніх школах з ідеєю спеціалізації навчання за основними видами дизайнерської діяльності після загальних вступних
курсів.
У 1907 р. в Мюнхені була створена організація, що отримала назву (der Werkbund - «Виробничий союз». У цьому місті протягом 5 років
до переїзду в 1912 р. у Берлін перебувало її правління.
das Bauchaus - вища школа промислового мистецтва БАУХАУЗ (нім. Bauhaus - «будинок будівництва»). Вища школа будівництва й
художнього конструювання - мистецький навчальний заклад та мистецьке об'єднання (1919-1933). Заснована в 1919 у Веймарі
(Німеччина) дало мистецтву ХХ ст. багато чудових ідей і ряд видатних діячів. У 1925 переведена в Дессау, у 1933 скасована
фашистами. Керівники (В. Гропіус, Х. Мейер, Л. Міс ван дер Рое) розробляли естетику функціоналізму, принципи сучасного
формоутворення в архітектурі і дизайні, формування матеріально-побутового середовища засобами пластичних мистецтв.
Девіз Баухауза: «Нове єдність мистецтва і технології». Вплив ідей Баухауза найбільш помітно у функціональній архітектурі сучасних
офісів, фабрик і т.п.
Кредо Баухауза - художник, ремісник і технолог в одній особі - справило глибокий вплив на прикладне та образотворче мистецтво, від
книжкового ілюстрування та реклами до меблів та кухонного начиння.
Напрями діяльності: педагогічне (готували до 2,5 тис чол.), Практичне, організаційне (після ліквідації дав життя іншим організаціям),
теоретичне (а. - обгрунтування комплексного підходу в проектуванні речей тобто [надійність, призначення,
композиція, людина , економіка, екологія], б .- логіка промислового мислення дизайнера, функція - призначення - конструкція, форма -
наслідок функціональних і конструктивних особливостей предмета, функція і конструкція визначають форму, крім родових у речі багато
і видових функцій) Школа дала поштовх зародженню сучасного мистецтва предметного середовища.
Мета дизайнерської діяльності представники Баухауза бачили в перетворенні форм реального світу і завдяки цьому в гуманізації всієї
практичної предметного середовища. Вони вважали, що головне завдання дизайнера - проектування промислових виробів і їх систем з
позицій високої відповідальності перед людиною і суспільством.
Баухауз був заснований в 1919 архітектором Вальтером Гропіусом, об'єднав Вищу школу мистецтва і Школу прикладного мистецтва у
Веймарі. Програма навчання в школі припускала поєднання мистецтва з будівельноютехнікою - як у середньовічних ремісничих
гільдіях, але на сучасній основі.
Вальтер Гропіус (1883-1969), німецький архітектор, один з основоположників функціоналізму, засновник знаменитої школи Баухауз
Гропіус відбирав викладачів з людей, які поділяли його переконання щодо єдності мистецтва, ремесла і техніки. На його
думку, художники повинні конструювати картини як архітектори, що працюють над своїми проектами.Машини сприймалися не як
неминуче зло, а вважалися позитивною силою і найбільш досконалим з інструментів майстра. У якості викладачів Гропіус запрошував
людей обдарованих, творчо сміливих, одержимих пошуком нових шляхів розвитку художньої школи У 1925 р. Баухауз переїхав в
Дессау (поблизу Лейпціга). Тут Гропіус спроектував для школи нову будівлю, яка вважається одним із шедеврів архітектури
функціоналізму. Після переїзду в Дессау в роботі школи намітилася тенденція до більшого утилітаризму і до машинної естетики,
склався власний стиль Баугаузу.
У 1932 р. під тиском влади Баухауз довелося перевести в Берлін, а менш ніж через рік він був закритий нацистами.
Баухауз зміг проіснувати як унікальна вища художня школа до 1932 року. З приходом до влади націонал-соціалістів він був закритий як
розсадник демократичних ідей, що об'єднував до того ж майстрів різних національностей.
Багато викладачів і студенти Баухауза емігрували до США і привезли туди свої ідеї.
2.Характеристики композиції.
Компози́ція від латинського compositio — складання, поєднання, створення, побудова) зазвичай вживається у двох значеннях. З одного
боку, композиція — це побудова художнього твору, яка обумовлена його змістом, призначенням і характером. А з другого боку
композицією називають і сам твір, тобто кінцевий результат діяльності художника. Композиція є одним з основних організуючих
компонентів кожного художнього твору. Саме композиція надає йому цілісність, підпорядковує його елементи один одному і цілому.
Композиція «тримає» простір, організує його і підпорядковує так званим законам композиції.
Засоби гармонізації композиції
Ритм Ритм надає композиції динамізм і породжує рух з більш складною характеристикою. Динаміка ритму обумовлюється
закономірним чергуванням однорідних елементів і простору.Вплив на спостерігача активно-динамічного ритму багато в чому залежить
від тривалості його сприйняття. У пасивно-динамічному ритмі головним стає характер кожного елемента, його просторове положення,
виразність композиційних елементів. Ритм буває простим, коли змінюється якась одна закономірність (форма, колір, фактура або
відстань між елементами), і складним, коли зміни відбуваються відразу за декількома параметрами. Наприклад, змінюється
конфігурація форми і відбувається насичення за кольором, або змінюється відстань між елементами і одночасно зменшується форма,
яка також змінює свою фактурну характеристику. Ритм не лише збагачує композицію, але й допомагає її організувати.. Ритм може бути
виражений за допомогою всіх образотворчих засобів: існують ритми форм (крапки, лінії, плями та їх поєднання), ритми кольору
(ахроматичні та хроматичні), ритми, виражені фактурою.
Контраст, нюанс, тотожність Якщо контраст — це максимальна зміна якостей образотворчих засобів, нюанс — мінімальне,
то тотожність — повторення цих якостей. Для того щоб контраст або нюанс став засобом гармонізації, потрібно скласти йому пару —
тоді з'явиться можливість для порівняння. Наприклад, контраст великого і малого елемента, круглого і квадратного, чорного і білого,
зеленого і червоного, гладкого і шорсткого і т. ін. Як тільки з'явилося це порівняння, з'явилося і співвідношення кількості білого і
чорного, зеленого і червоного, малого і великого. Тому у створенні гармонійної композиції дуже важливим є момент співвідношення..
Всі три вищезгаданих засоби застосовуються митцями для вираження відповідних художніх образів і для створення роботи, що
відповідає законам гармонії. Контраст, нюанс і тотожність як засоби гармонії народжені самою природою і цілком успішно в ній
співіснують: розмаїття відтінків у звичайній траві — це колірний нюанс. В одній рослині можна побачити повторення форми листя:
більші знаходяться знизу, та чим вище, тим дрібніше вони стають.
Пропорції Пропорції (зв'язки частин і цілого) — один з найважливіших засобів гармонізації. Під пропорцією розуміється відношення
частин цілого між собою і цим цілим.
Основні пропорції:арифметична, геометрична, гармонійна,золотий перетин
Вибір та використання такого засобу гармонізації, як пропорції, дозволяє художнику створювати роботу, що максимально відповідає
законам гармонії і естетичним потребам людини. Застосування певних пропорційних відносин може надати велику виразність
художньому образу, глибше розкрити його. Щоб створювати гармонійні, тобто цілісні твори, художник повинен вивчати та
застосовувати закони природи. Необхідно сказати, що проблема пропорцій — одна з найскладніших художніх проблем, що вимагають
осмислення.
Масштаб Масштаб визначається правильним застосуванням систем пропорцій. Розділяючи форму на окремі деталі, можна тим самим
досягти потрібного масштабу

3.Динаміка, статика.
 Білет № 10

1.Дайте визначення понять «дизайн», «графічний дизайн».

Графічний дизайн - проектування символів-знаків, логотипів, послуги дизайнерів, що проектують поліграфічну продукцію і тд. Послуги
стайлинг і арт-дизайна, що приділяють основну увагу виразності корисних предметів. Сплав форми і змісту, реалізації й унікального
вираження даних.

2.Поясніть значення «золотого перетину».

Поняття "золотого перетину" сходить з глибокої давнини. В геометрії Евкліда воно визначено як поділ відрізка в крайньому і
середньому відносинах, тобто розподіл відрізка, при якому величина більшої його частини є середньою пропорційною всього відрізка і
його меншої частини. Введемо позначення: ціле - З, велика частина - а, менша - b. Правило "золотого перетину" виступить як
співвідношення С / а = а / b. Це співвідношення є ірраціональним. Поширеним і досить точним виразом його є такі величини: a = 0,618;
b = 0,382. Наближені цілочисельні значення "золотого перетину" можна отримати за допомогою чисел ряду Фібоначчі, в якому кожне
наступне число дорівнює сумі двох попередніх: 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21 .... З цих числі складається ряд цілочисельних відносин: 1: 2; 2: 3, 3: 5;
5: 8; 8: 13; 13: 21; ... У ряді, починаючи з відношення 5: 8, всі наступні висловлює "золотий перетин" . Будь-яке тіло, предмет, річ,
геометрична фігура, співвідношення яких відповідає "золотому перетину", відрізняються строгою пропорційністю і проводять найбільш
приємне зорове враження. У садово-парковому мистецтві застосування правил пропорційних співвідношень утруднено в зв'язку з тим,
що рослинність, розвиваючись, збільшується. Але, тим не менш, співвідношення висоти рослинного угрупування і площі експозиції, а
також рослин всередині угруповання, рослинності і архітектурних споруд, ширин доріжок і квітників, найдрібніших деталей композиції
повинні будуватися відповідно до правил застосовуваних систем пропорцій.
Принцип золотого перетину – вищий прояв структурної і функціональної досконалості цілого і його частин в мистецтві, науці, техніці
і природі.
Ще в епоху Відродження художники відкрили, що будь-яка картина має певні крапки, що мимовільно приковують нашу увагу, так
звані зорові центри. При цьому абсолютно неважливо, який формат має картина – т горизонтальний або вертикальний. Таких крапок
всього чотири, і розташовані вони на відстані 3/8 і 5/8 від відповідних країв площини.
Дане відкриття одержало назву «золотого перетину» картини. Тому, для того, щоб привернути увагу до головного елемента
фотографії, малюнка, скульптури, архітектурного ансамблю необхідно сумістити цей елемент з одним із зорових центрів. Без нього
неможливо уявити собі гармонію, красу, симетрію, визначити їх протилежності.
Переходячи до прикладів «золотого перетину» в живописі, не можна не зупинити своєї уваги на творчості Леонардо да Вінчі. Він
здобув славу неперевершеного художника, великого ученого, генія, що передбачив багато винаходів, які не були здійснені аж до XX ст..
Немає сумнівів, що Леонардо да Вінчі був великим художником, це визнавали вже його сучасники, але його особа і діяльність
залишаться покритою таємницею, оскільки він залишив нащадкам не зв'язний виклад своїх ідей, а лише численні рукописні нариси,
замітки, в яких мовиться «про все на світі».
Але втілення принципу «золотого перетину» характерне і для співвідношення форм у геометричній будові. Цей тип співвідношень
виникає при зіставленні прямолінійних (геометричних) і криволінійних (живописних) форм, тобто природних і штучних форм.
Співвідношення по геометричній будові характеризуються поняттям пластичності, або, іншими словами, гармонійним співвідношенням
форм і ліній. Прикладом пластичного рішення є садово-паркове мистецтво, де застосовується уміле вертикальне планування, або
геопластика, за допомогою якої досягається гармонійне поєднання особливостей рельєфу, дороги, малих архітектурних форм і
рослинності. Співвідношення форм по їх положенню в просторі парку мають вирішальне значення в створенні глибинно-просторової
композиції, бо садово-паркове будівництво – це мистецтво великих просторів. Співвідношення цього типу регулюються чергуванням
відкритих і закритих просторів, глибинною побудовою пейзажів, лінійної і повітряної перспективами.

3.Основні види симетрії.

Симметрия — одно из наиболее ярких и наглядно проявляющихся свойств композиции, средство, с помощью которого организуется
форма предмета (зданий, машин, станков, бытовых приборов и т. п.) или композиции, где элементы расположены правильно
относительно плоскости, оси или центра. В симметрии очень широк диапазон возможностей и аспектов художественной
выразительности. Придавая композиции торжественность, равновесие и порядок, симметрия не мешает в то же время выражению
экспрессии и динамике формы.
При повороте фигуры вокруг центра, оси или плоскости симметричные элементы полностью совмещаются друг с другом. Существуют
несколько видов симметрии.
Наиболее простой вид симметрии — зеркальный — основывается на равенстве двух частей фигуры, расположенных одна
относительно другой как предмет и его отражение в зеркале. Воображаемая плоскость, которая делит такую фигуру пополам,
называется плоскостью симметрии. Зеркальная симметрия широко распространена в предметах быта, сувенирных изделиях.
Большинство симметрично решенных сооружений имеют зеркальную плоскость симметрии, как, например, Адмиралтейство в Санкт-
Петербурге.
Другой тип симметрии — осевая симметрия — связана с вращательным движением и повтором элементов вокруг оси симметрии, т. е.
линии, при повороте вокруг которой фигура может неоднократно совмещаться сама с собой. Осевая симметрия встречается реже. Она
характерна для центричных композиций: осветительной арматуры, стиральных машин, турбин. Примером осевой симметрии могут
служить круглые храмы, различные беседки, ротонды. В наше время - здания цирка, многие спортивные сооружения, павильоны
выставок.
Характерной разновидностью является винтовая симметрия, которая получается в результате винтового движения точки или линии
вокруг неподвижной оси. Винтовая симметрия обычно применяется в элементах различного рода машин, станков, самолетов,
пароходов.
Симметрия и асимметрия помогают достигать художественной выразительности статичных и динамичных композиций. В
художественном конструировании постоянно приходится сталкиваться с самыми различными проявлениями симметрии и
асимметрии, потому что при их помощи устанавливается определенный порядок размещения форм, связанный с назначением
предмета, с той работой, которую он должен выполнять и красотой самого предмета. Практика пластических искусств дает нам
многочисленные примеры самого разнообразного использования симметрии и асимметрии. В одних случаях композиция
приближается к абсолютной симметрии. В других, при наличии общей симметричной основы, прослеживается явная асимметрия
деталей. В третьих, наоборот, асимметричная в целом композиция состоит из симметричных частей. И наконец, композиция может
быть и в целом, и в деталях полностью асимметрична.
Симметрия и асимметрия при правильном их использовании в композиции могут стать важнейшим средством решения объемно-
пространственных задач и задач гармонизации форм.
В дизайнерской практике применяется асимметрия, т. е. сочетания и расположение элементов, при котором ось или плоскость
симметрии отсутствует. В такой композиции особенно важна зрительная уравновешенность всех ее частей по массе, фактуре, цвету.
 Білет № 11

1.Охарактеризувати період становлення дизайну як професійного виду проектно-художньої діяльності.

проаналізувавши етапи становлення графічного дизайну, можна

сказати : історичні корені цього виду художньо-проектної
діяльності йдуть у глибоку старовину, коли людина вперше відчула себе
елементом соціуму й відчула потребу в передачі інформації ритуального,
магічного або іншого характеру. Надалі розвиток цієї області діяльності
визначався загальносвітовим суспільним прогресом і був тісно пов’язаний з
технологічними інноваціями й науковими відкриттями. Серед найзначніших
винаходів слід назвати створення рухомих набірних літер, літографії,
цинкографії та фотографії. Графічний дизайн як професія заявив про себе
тоді, коли були створені необхідні соціально-економічні умови й виникла
суспільна потреба в ній. Як професія соціально зумовлена, графічний дизайн
напрямупов’язанийз різнимиаспектамижиття суспільства, оскільки характер
тих або інших галузей графічного дизайну визначається соці ально-
економічним, політичним і культурним станом суспільства.

2.Яким чином досягається динамізм у композиції.

3.Гармонічна цілісність.???

Білет № 12

1.Назвіть два оновні напрямки в становленні світового дізайну.

Дизайн як професія сформувався у ХХ ст. Але ті чи інші його осо-

бливості виявилися ще на початку розвитку суспільства.
Зазвичай виділяють два основні напрями особливостей становлення
й еволюції світового і вітчизняного дизайну: Російське (ВХУТЕМАС)
Das Bauchaus — Вища школа промислового мистецтва Баухауза
(нім. Bauhaus — «будинок будівництва»). Девіз Баугауза: «Нова єдність мистецтва
і технології». Вплив ідей Баугауза найпомітніший у функціональній
архітектурі сучасних офісів, фабрик. Кредо Баугауза — художник,
ремісник і технолог в одній особі — значно вплинуло на прикладне й
образотворче мистецтво, від книжкового ілюстрування та реклами до
меблів і кухонного начиння. Напрями діяльності: педагогічні (готу-
вали до 2,5 тис. осіб), практичні, організаційні (після ліквідації дав
життя іншим організаціям), теоретичні (а) обґрунтування комплекс-
ного підходу в проектуванні речей, тобто надійність, призначення,
композиція, людина, економіка, екологія, б) логіка промислового мис-
лення дизайнера, функція — призначення — конструкція, форма —
наслідок функціональних і конструктивних особливостей предмета,
функція та конструкція визначають форму, крім родових у речі багато
і видових функцій). Школа сприяла зародженню сучасного мистецтва
предметного середовища. Представники Баугауза вважали, що головне завдання дизай-
нера — це особливості проектування промислових виробів і їх систем
з позицій відповідальності перед людиною та суспільством.
Розвиток дизайну в Росії (1923–1932) можна вва-
жати час становлення його професійної моделі. Росія стає одним з най-
важливіших центрів формування дизайну. Відбувається становлення
школи професійної підготовки дипломованих дизайнерів — вироб-
ничих факультетів ВХУТЕМАС. Дизайн переорієнтовується на ви-
рішення практичних завдань: розробку побутового обладнання для
житла, обстановки робітничих клубів, громадських інтер’єрів.
Основною метою особливостей сучасного дизайну є організація
предметного середовища з урахуванням загальних процесів у сфе-
рах праці, побуту та культури. У цей період формуються оригі-
нальні творчі концепції дизайну, що визначили його подальший
розвиток.
1933–1960 виявився досить сумним для розвитку
дизайну в Росії: він перестає бути інтегруючою творчою діяльністю,
розвиток якої визначався універсальною концепцією (незалежно від
специфіки об’єкта). Принцип стандартизації застосовувався не тільки
до людини, а й до створюваного штучного середовища.
Основними параметрами світового дизайну були такі: вивчати
художній потенціал машини, задовольняти своїм продуктом одно-
типні потреби людей. Інтегративним параметром стала властивість
дизайнерського твору бути результатом дотепного і винахідливого
художньо-технічного вирішення.
Підсумовуючи особливості становлення й еволюції світового та
вітчизняного дизайну, можна відзначити, що вже в той час були за-
кладені всі його основні напрями і тенденції. Була широка загально-
мистецька академічна підготовка дизайнерів, які відігравали помітну
роль не тільки в професійному оформленні дизайну, а й у культурі
в цілому.
Нині дизайн стає все багатограннішим і вирізняється розмаїттям
стильових проявів і взагалі формами існування професії.
На основі вивчення особливостей становлення й еволюції світового
та вітчизняного дизайну, в подальшому досліджуватимемо найважли-
віші характеристики дизайну, стилі і принципи.

2.Співвідношення форм. Маштаб, Пропорції, Модуль.

Пропорції
Пропорції (зв'язки частин і цілого) — один з найважливіших засобів гармонізації. Під пропорцією розуміється відношення частин цілого
між собою і цим цілим.
Основні пропорції:
арифметична
геометрична
гармонійна
золотий перетин
Вибір та використання такого засобу гармонізації, як пропорції, дозволяє художнику створювати роботу, що максимально відповідає
законам гармонії і естетичним потребам людини. Застосування певних пропорційних відносин може надати велику виразність
художньому образу, глибше розкрити його. Щоб створювати гармонійні, тобто цілісні твори, художник повинен вивчати та
застосовувати закони природи. Необхідно сказати, що проблема пропорцій — одна з найскладніших художніх проблем, що вимагають
осмислення.
Масштаб
Масштаб визначається правильним застосуванням систем пропорцій. Розділяючи форму на окремі деталі, можна тим самим досягти
потрібного масштабу. Форма буде сприйматися більш або менш значущою. Необхідної виразності образу у вигляді масштабу можна
досягти, працюючи не тільки з формою, а й грамотно застосовуючи інші образотворчі засоби, такі як колір і фактура. Масштабність
твору не визначається абсолютною величиною. Невеликий за розміром твір може мати великий масштаб, висловлювати
монументальні образи. І навпаки, значний за величиною твір сприймається часом як камерний. Володіючи таким інструментом, як
масштаб, художник здатний створювати різні хвилюючі його художні образи незалежно від розміру твору.
3.Поняття стилізація та стилю.
 Білет № 13

1.Тенденції розвитку дизайну: Російський ВХУТЕМАС і Німецький БАУХАУЗ. Назвіть засновників цих шкіл.
Дизайн - це область творчої діяльності, що пролягає в проектуванні наочного світу штучного середовища, в створенні зручних і
красивих речей.
Прийнято виділяти два основних напрямки у становленні дизайну:
Російське (ВХУТЕМАС) і Німецьке (Баухауза).
В основі всіх світових шкіл дизайну лежать освітні концепції, так чиінакше висхідні до досвіду ВХУТЕМАСа-Баухауза.
До кінця 19 століття відноситься виникнення художньо-промислових училищ в Японії. Після поїздки по Європі один із реформаторів
японського традиційного художнього промислу Кайдзіро Нотомі заснував в 1887 році в місті Канадзава училище з трьома
відділеннями: мистецтва і предметного проектування, художніх ремесел традиційного типу, креслярсько-графічних робіт. Роком
пізніше відкривається Вище художньо-промислове училище в Токіо У 1907 р. в Мюнхені була створена організація, що отримала назву
(der Werkbund - «Виробничий союз». У цьому місті протягом 5 років до переїзду в 1912 р. в Берлін знаходилося її правління.
das Bauchaus - вища школа промислового мистецтва Баухауза (нім. Bauhaus -
«будинок будівництва»). Вища школа будівництва і художнього конструювання - мистецький навчальний заклад та мистецьке
об'єднання (1919-1933). Заснована в 1919 у Веймарі (Німеччина) дало мистецтва ХХ ст. багато чудових ідей і ряд видатних діячів. У 1925
переведена в Дессау, у 1933 скасована фашистами. Керівники ( В. Гропіус, Х. Мейер, Л. Міс ван дер Рое) розробляли естетику
функціоналізму, принципи сучасного формоутворення в архітектурі і дизайні, формування матеріально-побутової середовища
засобами пластичних мистецтв.
Девіз Баухауза: «Нове єдність мистецтва і технології». Мета дизайнерської діяльності представники Баухауза бачили в перетворенні
форм реального світу і завдяки цьому в гуманізації всієї практичної предметного середовища. Вони вважали, що головне завдання
дизайнера - проектування промислових виробів і їх систем з позицій високої відповідальності перед людиною і суспільством.
Баухауз був заснований в 1919 архітектором Вальтером Гропіусом , що об'єднав
Вищу школу мистецтва і Школу прикладного мистецтва у Веймарі. Програма навчання в школі припускала підключення мистецтва з
будівельною технікою
- як у середньовічних ремісничих гільдіях, але на сучасній основі.
Вальтер Гропіус (1883-1969), німецький архітектор, один з основоположників функціоналізму, засновник знаменитої школи Баугаус.
Народився 18 травня 1883 в
Берліні, вчився у Вищих технічних школах в Берліні та Мюнхені. Величезне значення для його майбутньої діяльність мала робота в
майстерні П. Беренса, одним з учнів якого був також Ле Корбюз'є. загальноєвропейську популярність принесли Гропіус будівля
взуттєвої фабрики «Фагус» в Альфельд і фабричний комплекс в Кельні. Після Першої світової війни він отримав запрошення очолити
Художню школу у Веймарі. Гропіус оновив програму навчання і розширив школу, що отримала в 1919 назву «Баугауз», а в 1925 переніс
її в Дессау.
РОЗВИТОК ВІТЧИЗНЯНОГО ДИЗАЙНУ. ВХУТЕМАС
На відміну від закордонного дизайну, який виник з потребипромисловості будь-яким чином стимулювати збут товарів,
російськадизайн вийшов з безпредметного мистецтва в основному через творчістьвиробничників і конструктивістів. Художники і
теоретики цихнапрямків дали поштовх до його виникнення.
Hа першому етапі розвитку (1917-1922) дизайн формувався на стикувиробництва і агітаційно-масового мистецтва. Основним об'єктом
сталохудожнє оформлення нових форм громадської активності мас:політичних ходів і вуличних свят.
Другий етап розвитку дизайну в Росії (1923-1932) можна вважати часомстановлення його професійної моделі. Росія стає одним
знайважливіших центрів формування дизайну. Відбувається становлення школипрофесійної підготовки дипломованих дизайнерів -
виробничихфакультетів ВХУТЕМАСа. Дизайн переорієнтується на вирішення практичних завдань: розробку побутовогообладнання для
житла, обстановки робітничих клубів, громадськихінтер'єрів ... Виробничий замовлення поки не грає визначальної ролі, іактивною
стороною залишається сам дизайн, що зберіг ентузіазмвинахідництва. Основна мета - організація предметного середовища з
урахуваннямзагальних процесів у сферах праці, побуту і культури.
Організація ВХУТЕМАСа стала одним із заходів, що мають на меті створення та розвиток радянської художньої культури. Однак
проникли до керівництва ВХУТЕМАСа формалісти застосовували в ньому потворні методи навчання, що перешкоджали розвитку
творчості молоді в дусі реалізму і національних традицій (пропаганда формалізму під виглядом пролетарського мистецтва, створення
майстерень з вульгарному ремісничо-технологічним принципом). Діяльність формалістів під ВХУТЕМАСе вела до розвалу і ліквідації
художньої освіти. У 1926-1927 ВХУТЕМАС був реорганізований у ВХУТЕІН.
ВХУТЕІН - Вищий державний художньо-технічний інститут.
Засновано в Москві в 1926-27 на базі ВХУТЕМАСа. Складався з основного
(загальноосвітнього) відділення та факультетів: архітектурного, скульптурного, живописного, поліграфічного, деревоотделочного,
металообробного і текстильного. Постановка загальної та професійної художньої освіти у ВХУТЕІНе була значно поліпшена в порівнянні
з ВХУТЕМАСом. Однак у програмах та практиці навчання
ВХУТЕМАС включав вісім факультетів: друковано-графічний, живописний, скульптурний, деревоотделочний, архітектурний та факультет
металообробки. Студенти проходили початкове дворічне навчання на основному відділенні, першим деканом якого був Олександр
Родченко. Вони долучалися до основ художньої культури, вивчали колір, обсяг, пропорції, ритм, динаміку. На графічному факультеті
ВХУТЕМАСа були відділення ксилографії, літографії, гравюри на металі, фотомеханікі і набірні-друковане. Тут викладали видатні ху??
ожнікі і вчені В.

2.Стилізація природних форм..

Стилізація - навмисна імітація формальних ознак та образної системи того чи іншого стилю в новому, незвичайному для нього
художньому контексті.
Створення стилізованої декоративної композиції необхідно починати з осмислення її в цілому. Вибрані як мотив форми повинні пройти
складний шлях перетворення, в результаті чого визначається, що є головним, аніболее істотним для вираження ідеї автора. Головний
вузол зображення і важлива деталь можуть бути виділені за рахунок композиційного розташування, акцентовані кольором, або, для
більшої переконливості, збільшені в розмірі.
Для посилення виразності образу можна перебільшувати те, що активно виділила природа. Наприклад, для хижих птахів особливістю є
потужний дзьоб, значить, його можна зобразити більше, ніж він є насправді.
При декоративної обробці (стилізації) форми можна використовувати природну фактуру, виділивши її графічно, а можна внести момент
сказачно фантастичності - орнамент.
Дуже важливим етапом в створенні малюнка стилізованої композиції є попередня ескізно-замальовчная робота, так як виконуючи
натуральні замальовки, художник глибше вивчає природу, виявляючи пластику форм, ритм, внутрішню будову і текстуру природних
об'єктів.
Ескізно-замальовчний етап проходить творчо, кожен знаходить і відпрацьовує свою манеру, свій індивідуальний почерк у передачі
всім відомих мотивів.
Роль стилізації як художнього методу останнім часом зросла, так як збільшилась потреба людей в створенні стилістично цільної,
естетично значимою навколишнього середовища.
З розвитком дизайну в області інтер'єру виникла необходіость створення творів декоративно-прикладного мистецтва, які без стилізації
не відповідатимуть сучасним естетичним вимогам.

3.Фактура.
Фактура – це характер поверхні предмета, який визначається властивостями матеріалу із якого він зроблений, і способом його
обробітки.
Характер поверхні, або фактуру, ми сприймаємо звичайні-
але візуально - як вона відображає або поглинає світло, а також Ося-
зательно - проводячи рукою по предмету. Фактура, як і колір, має фізичну характеристику, а так-
ж володіє естетичної виразністю. До фізичних свій-
ствам фактури відносяться гладкість, шорсткість, колючість,
слизькість, горбистість, пухнастість, м'якість. У багатьох випад-
ях це залежить від технології обробки матеріалів (плетені,
прорізні, тиснені, жаті, горіння і т. д.). Різноманітність і неповторність фактур дають широкі можливості для створення художньо-
го образу. Правильний вибір фактури, а значить, правильний вибір матеріалу і його обробки, помо-
жет у створенні образу. Фактура, як і колір, не може існувати без форми. важко уявити
собі форму без кольору, але фактуру поза конкретного матеріалу і форми уявити просто не-
можливо. Фактура - це такий засіб вираження художнього
образу, вплив якого позначається при безпосередньому вос-
прийнятті твору. Тільки тоді відчувається вся значимість
фактури у формуванні та розкритті образу. Тому багато
твори мистецтва, які ми бачимо не в оригіналі, не
можуть справити на нас належного враження і передати все те,
що хвилювало автора.

Білет № 14

1.Графічний дизайн. Властивості застосування матеріалів.

Графічний дизайн - поняття універсальне. Під нього можна підвести множество абсолютно різних областей дизайн-індустрії. Адже в
цілому дизайн - це процес вибору і організації графічних компонентів з метою досягнення певної мети, яка може бути або естетичною,
або мати функціональну підоснову, а частенько переслідувати обоє ці цілі. Напевно, будь-який графічний дизайн, оперуючи
невербальними, візуальними символами, може робити величезний вплив на аудиторію
В сучасній графіці використовуються ті ж принципи ліній і штрихів — векторна графіка, кольорових плям — растрова графіка, а набір
шрифтів величезний і можливості кольорових рішень необмежені. Для виконання застосовуються цифрові технології. Це полегшує
процес, а вихідний продукт стає якіснішим.
Розробляємо дизайн будь-якої поліграфічної продукції: флаєри, рекламний матеріал, візитки, плакати, дизайн конвертів.
2.Домінанта – композиційний центр.
Застосування в композиції невеликого за площею, але якісно іншого кольору (домінанти) додає їй напруженість. Домінанта є
композиційним і ідейним центром твору.

3.Геометричні та оптичні характеристики зображувальної форми.

3 Форма характеризується п’ятьма основними елементами: точкою, лінією,
плоскою формою, кольором і текстурою. Ці елементи складають словник форм,
які є в нашому розпорядженні для графічного подання інформації.
Точка в теоретичному сенсі не має виміру і вказує на місце розташування і
положення. Як зображувальний засіб вона характеризується концентрацією
форм у певному центрі, який притягує і фіксує зоровий фокус.
Лінія є одновимірне утворення і вказує напрям, протяжність або рух. Як елемент
форми лінія може застосовуватися для відображення траєкторії або маршруту
для позначення меж або ділення
Фігура (плоска, об’ємна форма) – двовимірне або тривимірне утворення.
Простір що вона займає співпадає з площиною малюнка.
Текстура є якістю поверхневої структури рисунка. Вона залежить від фізичної
будови об’єкта, але відчувається оком а не рукою.
 Білет № 15
1.Тенденції розвитку дизайну: Російський ВХУТЕМАС і Німецький БАУХАУЗ. Назвіть засновників цих шкіл.
У СРСР у Москві в 1918 році був створений Художньо Технічна Рада. В 1919 році створюється Художньо Технічна Рада в складі
Раднаркому Праці й Оборони. В 1920 році В. И. Ленін підписав декрет про створення Державних Вищих Художньо-технічних
Майстерень із факультетами :архітектурний, живопису, скульптури, текстильного, керамічний, дерева й залізо обробки. Створено Ру по
промисловому мистецтву в складі ВСНХ. Тоді ж в 1920 році були організовані Вищі Художньо- Технічні Майстерні ВХУТЕМАС (директор
А. Родченко), які проіснували до 1932 року

ВХУТЕМАС, спочатку (до 1921року) - Вільні художні майстерні, основаные в 1918 у Москві на базі Московського училища живопису,
ліплення й зодчества й Строгановского художньо-промислового училища.
Організація Вхутемаса з’явилася одним із заходів, що мають метою створення й розвиток радянської художньої культури. Однак
проникнули до керівництва Вхутемаса формалісти застосовували в ньому виродливі методи навчання, що перешкоджали розвитку
творчості молоді в дусі реалізму й національних традицій (пропаганда формалізму під видом пролетарського мистецтва, створення
майстерень по вульгарному ремісно-технологічному принципі). Діяльність формалістів у Вхутемасе вела до розвалу й ліквідації
художнього утворення. В 1926-1927 ВХУТЕМАС був реорганізований у ВХУТЕИН.

ВХУТЕИН - Вищий державний художньо-технічний інститут. Заснований у Москві в 1926-27 на базі Вхутемаса. Складався з основного
(загальноосвітнього) відділення й факультетів: архітектурного, скульптурного, мальовничого, поліграфічного, деревоотделочного,
металообробного й текстильного. Постановка загального й професійного художнього утворення у Вхутеине була значно поліпшена в
порівнянні із Вхутемасом. Однак у програмах і практиці навчання Вхутеина ще зберігалися елементи формалізму. Серед викладачів
було багато формалістів. Тому ВХУТЕИН не зміг задовільно впоратися із завданням виховання радянських художніх кадрів. (Або хтось
просто дуже хотів його закрити.) В 1930 ВХУТЕИН був закритий. Замість нього були створені Московський архітектурний інститут і
Московський художній інститут (якому пізніше було привласнене ім’я В. И. Сурикова.

Вищі художньо-технічні майстерні були відкриті в Москві 29 листопада 1920 року. ВХУТЕМАС включав вісім факультетів: печатно-
графічний, мальовничий, скульптурний, деревоотделочный, архітектурний і факультет металообробки. Студенти проходили первісне
дворічне навчання на основному відділенні, першим деканом якого був Олександр Родченко.

Родченко Олександр Михайлович ( 1891-1956), російський дизайнер, графік, майстер фотомистецтва, художник театру й кіно. Один з
основоположників конструктивізму, родоначальник нового виду мистецтва ? дизайну.ЩО таке Баухауз? У 1919 році в Дессау німецький
архітектор і педагог Вальтер Гропіус створив і очолив експериментальну школу прикладного мистецтва, що отримала назву Баухауз
(Вauhaus - нім. Будинок будівництва). За проектом Гропіуса було споруджено будинок резиденції: багатофункціональний комплекс з
корпусів, факультетів і майстерень, оточених скляними огорожами.
Баухауз займався підготовкою художників-дизайнерів. Програма навчання в школі припускала поєднання мистецтва з будівельною
технікою-як у середньовічних ремісничих гільдіях, але на сучасній основі. У 1932 році Баухауз переїхав до Берліна, а в 1933 був
закритий нацистами. У 1937 році були спроби відродити школу в Чикаго, але вона проіснувала дуже недовго.
2.Точка.

3.За рахунок яких

прийомів натюрморт
можна вважати
стилізований.
За рахунок спрщення
форм предметів і
можливості введення
інших кольорів,які не
завжди співвідносяться
до реалістичного
предмету.