ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-

ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ.............6

1.1. Формування природничо-екологічної компетентності дошкільників як

психолого-педагогічна проблема........................................................................6

1.2. Основи формування природничо-екологічної компетентності

дошкільників в педагогічній спадщини В. Сухомлинського.........................13

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-

ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
ЗАСОБАМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ СПАДЩИНИ В. СУХОМЛИНСЬКОГО........24

2.1. Роль літературної спадщини В. Сухомлинського у формуванні

природничо-екологічної компетентності старших дошкільників.................24

2.2. Методичні рекомендації щодо застосування творів В. Сухомлинського

у формуванні природничо-екологічної компетентності старших
дошкільників.......................................................................................................27

ВИСНОВКИ...........................................................................................................32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................34

 3

ВСТУП

У сучасному світі формування природничо-екологічної компетентності

старших дошкільників є однією з ключових задач освіти. Оскільки
збереження природи та охорона навколишнього середовища стали
надзвичайно важливими завданнями для людства, важливо забезпечити
ефективне формування екологічної свідомості та компетентності вже на
ранніх стадіях розвитку дитини.
Одним з важливих засобів формування природничо-екологічної
компетентності є використання літературної спадщини видатного педагога
В. Сухомлинського. У своїх творах він акцентував увагу на важливості
збереження природи та екологічної свідомості і популяризував пізнавальну
діяльність з навколишнього середовища. Використання творів
В. Сухомлинського може допомогти підвищити інтерес до природи та
збільшити рівень знань у дітей про світ навколо нас.
Метою курсової роботи є дослідження методів та прийомів
формування природничо-екологічної компетентності старших дошкільників
засобами літературної спадщини В. Сухомлинського та аналіз їх
ефективності у практичній реалізації.
Завдання курсової роботи:
 проаналізувати роль літературної спадщини В. Сухомлинського у
формуванні природничо-екологічної компетентності старших
дошкільників.
 дослідити методи та прийоми формування природничо-екологічної
компетентності старших дошкільників засобами літературної
спадщини В. Сухомлинського.
 4

 розробити методичні рекомендації щодо застосування творів

В. Сухомлинського у формуванні природничо-екологічної
компетентності старших дошкільників.
 описати практичний досвід використання творів В. Сухомлинського у
формуванні природничо-екологічної компетентності старших
дошкільників на прикладі проведення серії занять з дітьми.
 проаналізувати та порівняти різні методи формування природничо-
екологічної компетентності старших дошкільників з використанням
творів В. Сухомлинського.
 описати результати дослідження ефективності застосування творів
В. Сухомлинського у формуванні природничо-екологічної
компетентності старших дошкільників на прикладі проведення
практичних занять з дітьми.
Об'єктом дослідження є процес формування природничо-екологічної
компетентності старших дошкільників.
Предметом дослідження є методи та прийоми формування
природничо-екологічної компетентності старших дошкільників засобами
літературної спадщини В. Сухомлинського, а також ефективність
використання цих методів у практичній діяльності з дітьми.
У даній курсовій роботі будуть використані такі методи дослідження:
 аналіз наукової літератури - для збору теоретичного матеріалу про
формування природничо-екологічної компетентності старших
дошкільників та методи і прийоми, що використовуються в даному
процесі.
 5

 спостереження - для опису та аналізу практичного досвіду

використання творів В. Сухомлинського в процесі формування
природничо-екологічної компетентності старших дошкільників.
 метод експертної оцінки - для отримання оцінки ефективності різних
методів формування природничо-екологічної компетентності старших
дошкільників з використанням творів В. Сухомлинського від експертів
у галузі освіти та педагогіки.
 статистичний аналіз - для обробки та аналізу результатів опитувань та
експертної оцінки ефективності різних методів формування
природничо-екологічної компетентності старших дошкільників з
використанням творів В. Сухомлинського.
Теоретичне значення курсової роботи полягає у розширенні
теоретичних знань про методи та прийоми формування природничо-
екологічної компетентності старших дошкільників засобами літературної
спадщини В. Сухомлинського, а також в ознайомленні з науковими
дослідженнями в даній галузі.
Практичне значення полягає у висвітленні практичного досвіду
використання творів В. Сухомлинського у формуванні природничо-
екологічної компетентності старших дошкільників. Результати роботи
можуть бути корисні для викладачів дошкільної освіти, які зацікавлені в
розвитку природничо-екологічної компетентності своїх учнів, а також для
студентів, які вивчають педагогічні науки.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділі,
висновків, списку використаних джерел (23 позицій). Загальний обсяг роботи
35 сторінки, обсяг основного змісту – 25 сторінок.іііі
 6

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-

ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ

1.1. Формування природничо-екологічної компетентності дошкільників

як психолого-педагогічна проблема

Однією з ключових завдань виховання старших дошкільнят є

формування вони природно-екологічної компетентності. У цьому контексті
використання творів видатного педагога та гуманіста В. Сухомлинського
може бути дуже ефективним інструментом.
Для опису практичного досвіду використання творів В.
Сухомлинського у формуванні природно-екологічної компетентності
старших дошкільнят розглянемо з прикладу проведення серії занять із
дітьми.
Опис прикладів успішного використання літературних творів В.
Сухомлинського для формування природно-екологічної компетентності
дошкільнят може містити такі аспекти:
Використання оповідань В. Сухомлинського про природу як засіб
формування екологічної свідомості. Наприклад, казки «Є ще одне
найніжніше деревце» або «Хліб – то праця людська» допомагають дітям
зрозуміти залежність людини від природи та показують, як потрібно
ставитися до природних багатств [18].
Використання казок В. Сухомлинського про природу як засоби
розвитку творчості та допомоги у формуванні етичних цінностей. Наприклад,
казка «Сергійкова квітка» вчить дітей берегти природу та дотримуватися
законів природи [18].
 7

Використання вправ з літературних творів на формування навичок

спостереження за природою. Наприклад, ви можете попросити дітей уважно
прочитати розповіді про тварин і попросити їх більше дізнатися про цих
тварин та їх життя.
Використання літературних творів для організації різноманітних
заходів та проектів, пов'язаних із навколишнім середовищем. Наприклад,
можна провести тиждень природи, під час якої діти знайомляться із
творчістю В. Сухомлинського, майструють різні іграшки із природних
матеріалів та проводять екологічні екскурсії.
Використання літературних творів на формування навичок говоріння.
Наприклад, можна попросити дітей розповісти про свої враження від
прочитаних творів, скласти сильні розповіді про природу або разом із дітьми
скласти казку чи розповідь про явища природи.
Використання літературних творів у розвиток творчих здібностей.
Наприклад, можна попросити дітей намалювати картинки за мотивами творів
В. Сухомлинського про природу, зробити вітальні листівки із природними
мотивами або створити колажі із природних матеріалів.
Використання літературних творів для формування навичок
спілкування та роботи у групі. Наприклад, можна організувати гру, у якій
діти у групах виконують завдання за творами В. Сухомлинського про
природу, разом домовляються та вирішують завдання.
Ці приклади може бути покладено основою практичного досвіду
використання творів В. Сухомлинського на формування природно-
екологічної компетентності дошкільнят.
Перше заняття має на меті ознайомити дітей зі збереженням природи та
ролью кожного з нас у цьому процесі. Вихователь може провести
інтерактивну бесіду з дітьми, використовуючи казки В. Сухомлинського "Як
 8

заходить сонце" та "Веселка". Діти дізнаються, як важливо берегти природу

та розуміти взаємозв'язок між різними елементами природи. Після цього діти
можуть створити колективний малюнок на тему "Моя роль у збереженні
природи".
Друге заняття може бути присвячене вивченню тварин. Вихователь
може прочитати дітям оповідання В. Сухомлинського "Деркач і Кріт" та
використати його для проведення бесіди про тварин та їх життя. Діти можуть
також намалювати портрети тварин та розповісти про їх особливості.
Третє заняття може бути присвячене дослідженню природних явищ.
Вихователь може показати дітям водні бульбашки та пояснити їх
походження, або дослідити, як вода падає на землю та створює калюжі.
Потім можна прочитати казку В. Сухомлинського "Гроза у лісі " та
обговорити її з дітьми, розкриваючи природні явища, що містяться у казці.
Четверте заняття може бути присвячене вивченню рослин та їх ролі в
житті. Вихователь може провести практичну роботу з дітьми, показати
різноманітні рослини та їх частини, від яких діти зможуть скласти
колективний плакат. Потім можна прочитати казку В. Сухомлинського
"Чорнобривці" та порівняти її з реальними рослинами, які були показані
дітям.
Останнє заняття може бути присвячене відновленню порушеного
екосистеми та боротьбі зі забрудненням навколишнього середовища.
Вихователь може показати дітям різні забруднення та їх наслідки, а також
розповісти про способи боротьби зі забрудненням. Діти можуть виготовити
іграшки зі сміття та створити колективний малюнок на тему "Моя планета".
[2, ст.2-7; 5]
В результаті проведення цієї серії занять, діти отримають знання та
навички, пов'язані з природою та екологією, а також розвинуть різні
 9

компетенції, такі як спостереження, аналіз, критичне мислення, моторика та

координація рухів, мовлення та уяву. Крім того, вони отримають позитивні
емоції від роботи з вихователем та спільної діяльності з друзями.
Таким чином, проведення серії занять з дітьми на прикладі
використання творів В. Сухомлинського допомагає ефективно формувати
природничо-екологічну компетентність старших дошкільників та розвивати
їхні здібності та інтерес до вивчення природи.
Є багато наукових досліджень, що описують практичний досвід
використання творів В. Сухомлинського у формуванні природничо-
екологічної компетентності старших дошкільників. Можна навести кілька
прикладів:
"Уроки мислення серед природи: Естетичні комплекси за
В. О. Сухомлинським" (автор Сухорукова Г.). У цій науковій роботі
описується досвід роботи вихователя з дітьми, під час якого
використовувалися казки та оповідання В. Сухомлинського для формування
природничо-екологічної компетентності. Діти досліджували різноманітні
природні явища, знайомилися з рослинами та тваринами, навчалися берегти
природу.
"Принципи екологічного виховання за В. О. Сухомлинським, їх суть і
значення" (автор Бортнікова Лариса Вікторівна). У цій роботі описується
досвід роботи з дітьми, під час якого використовувалися казки та оповідання
В. Сухомлинського для формування екологічної культри. Діти досліджували
різноманітні природні явища, вчилися розрізняти рослини та тварин,
знайомилися з тим, які рослини можна їсти, а які ні, та вивчали правила
поводження з природою [5].
"Використання спадщини В. О. Сухомлинського у формуванні
екологічної свідомості дітей дошкільного віку". У цій роботі описується
 10

досвід використання казок та оповідань В. Сухомлинського для екологізації

виховного процесу. Діти досліджували різноманітні природні явища, вчилися
розрізняти рослини та тварин, знайомилися з поняттям екосистеми та
навчалися робити природозберігаючі заходи. Було зазначено у роботі про
позитивний вплив на природничо-екологічні компетентності дітей [16].
У цих дослідженнях використовувалися різні методики та прийоми для
формування природничо-екологічної компетентності дітей. До таких методів
можна віднести: спостереження за природою, проведення досліджень,
виготовлення різних іграшок з природних матеріалів, проведення
екологічних екскурсій та багато іншого. Такі підходи до формування
компетентності дітей є дуже ефективними, оскільки дозволяють дітям
вчитися на практиці та здобувати нові знання через самостійну діяльність та
дослідження.
Перспективи використання літературних творів Сухомлинського для
формування природничо-екологічної компетентності дітей дошкільного віку
безмежні, оскільки книги цього автора мають потужний виховний потенціал
та зберігають свою актуальність і сьогодні.
Основні перспективи використання літературних творів Василя
Сухомлинського для формування природничо-екологічної компетентності
дітей дошкільного віку такі:
 Розвиток екологічної свідомості дітей та їхнього бажання дбайливо
ставитися до навколишнього середовища.
 Формування вмінь та навичок розуміння природних явищ та процесів.
 Розвиток дослідницьких навичок та пізнавального інтересу до природи.
 Підвищення мотивації до навчання та розвитку вмінь та навичок.
 Розвиток мовленнєвих та комунікативних навичок.
 11

 Формування етичних цінностей, пов'язаних з охороною навколишнього

середовища.
 Розвиток креативності та фантазії.
За допомогою літературних творів Василя Сухомлинського можна
зробити навчальний процес цікавим та змістовним, залучаючи дітей до
пізнання природи та її краси. Також можна залучати дітей до різних проектів
та заходів, пов'язаних із природою, що дозволяє поглибити свої знання та
навички у цій галузі.
Тому використання літературних творів Василя Сухомлинського для
формування природно-екологічної компетентності дошкільнят досить
перспективне, оскільки дозволяє поєднувати культурно-виховну та науково-
пізнавальну діяльність, що сприяє всебічному розвитку дитини. При цьому
важливо пам'ятати, що успіх такого освітнього процесу залежить від
професійної компетентності педагога, який повинен не тільки мати знання з
природничих наук, а й вміти зацікавити та мотивувати дітей до вивчення
даної теми.
Крім того, можуть бути використані технології дистанційного
навчання, що дозволяють дітям не лише отримувати нові знання про
природу, а й розвивати свої творчі здібності. Наприклад, ви можете
створювати відеоуроки за допомогою анімації та відеомонтажу, що
допоможе вам увійти до доповненої реальності та зробити процес навчання
більш інтерактивним та захоплюючим.
Варто зазначити і про недоліки використання творів В.
Сухомлинського у формуванні природничо-екологічної компетентності
старших дошкільників на прикладі проведення серії занять з дітьми:
 12

 Обмежений матеріал. Невелика кількість творів В. Сухомлинського

може обмежити матеріал, який можна використовувати для
формування природничо-екологічної компетентності.
 Вікові обмеження. Деякі твори В. Сухомлинського можуть бути
складними для дітей молодшого дошкільного віку, тому необхідно
враховувати вікові особливості дітей при виборі матеріалу.
 Неповна актуальність. Деякі твори В. Сухомлинського були написані
досить давно, тому їх актуальність може бути не повністю збереженою
в сучасному світі. [23, ст.47-49]
Таким чином, використання літературних творів Василя
Сухомлинського для формування природно-екологічної компетентності
дошкільнят має великий потенціал і може стати важливою складовою
процесу формування культури природокористування та екологічної
свідомості у майбутньому.
 13

1.2. Основи формування природничо-екологічної компетентності

дошкільників в педагогічній спадщини В. Сухомлинського

У сучасному світі при екологічних проблемах і загрозах природі

важливо формувати у дітей природно-екологічну компетентність з раннього
віку. Однією з цільових груп формування цієї компетенції є старші
дошкільнята. Однак дуже важливо знайти методи та прийоми, які будуть
цікавими та доступними для даної вікової групи дітей.
У цьому розділі будуть розглянуті методи та прийоми, які можуть бути
використані вчителями та вихователями, які використовують літературну
спадщину В. Сухомлинського для формування природно-екологічної
компетентності старших дошкільнят.
Методика Василя Сухомлинського спрямована на виховання та
навчання молоді, методику викладання мови та літератури, а також на
педагогізацію батьків. Він прагнув до гармонізації сімейного виховання
учнів, і вважав, що успішний розвиток особистості можливий лише за умови
одностайної дії школи та сім'ї на основі спільних принципів та переконань.
У своїх роботах Сухомлинський акцентував увагу на важливості
виховання колективізму в учнів, але одночасно відкидав принцип виховання
індивідуума через колектив, який може завдати духової травми вихованцеві.
Він також був проти ранньої спеціалізації (з 16 років життя), передбаченої
«Законом про зміцнення зв'язку школи з життям».
В. Сухомлинський вважав, що вади сімейного виховання, такі як
дитячий егоїзм, жорстокість, хамство, невдячність, байдужість та
лицемірство, породжуються у сім'ях, тому він розвивав систему роботи з
батьками, яка допомагала їм оволодіти основами батьківської педагогіки та
 14

мистецтва виховання. У Павлиській школі діяла школа для батьків, де

проводилися лекції та бесіди з педагогами та психологами, спрямовані на
практику виховання.
"Моє піклування про успіхи в навчанні, — писав В. Сухомлинський, —
починаються з піклування про те, що їсть і як спить дитина, яке її
самопочуття, як вона грається, скільки годин протягом дня буває на свіжому
повітрі, яку книжку читає і яку казку слухає, що малює і як висловлює в
малюнку свої думки й почуття, які почуття пробуджує в її душі музика
природи, яка улюблена казка є у дитини, наскільки чутливо сприймає вона
радощі й негаразди людей, що вона створила для інших і які почуття
пережила у зв'язку з цим".
Педагог вважав, що кожна дитина, незалежно від своїх здібностей,
повинна мати можливість розвинутися і сформувати свою особистість. Він
створив "Азбуку моралі", щоб допомогти дітям розуміти концепції добра і
зла, честі та безчестя, а також вчитися співчуттю та емпатії. Ця азбука стала
інструментом для подолання емоційного недостатку та вчила дітей вмінню
розуміти іншу людину [19].
Можна навести наступні приклади, методів та прийомів, які можна
використовувати у формуванні природно-екологічної компетентності
старших дошкільнят засобами літературної спадщини Василя
Сухомлинського:
1. Читання та аналіз творів В. Сухомлинського про природу - один із
ефективних способів формування природно-екологічної компетентності у
дітей. Літературні твори Сухомлинського про природу – цікаве та змістовне
джерело знань, здатне допомогти дітям краще зрозуміти та оцінити значення
природи для людини та планети в цілому.
 15

Наприклад, робота «Зламана яблуня» є чудовим засобом формування

природно-екологічної компетентності у старших дошкільнят. У цьому творі
автор розповідає історію про зламану яблуню та про те, як діти переживають
за її лікування та загоєння. Цей твір можна використовувати для розуміння
відносин між людиною та природою, а саме, як людина може нести
відповідальність за природу, як її можна захищати та піклуватися про неї.
Читаючи та аналізуючи твори В. Сухомлинського про природу, діти
можуть вивчати різні аспекти теми, наприклад: взаємини рослин та тварин,
біорізноманіття, взаємодія людини та природи та багато іншого. Крім того,
читання творів може сприяти розвитку у дітей критичного мислення та
емпатії, що важливо для формування екологічної компетентності.
Для максимальної ефективності читання та аналізу творів В.
Сухомлинського про природу з дітьми можна проводити спеціально
організовані заняття. Наприклад, дітям можна дати завдання записати свої
спостереження про природу, які вони бачать під час прогулянок чи дачі.
Після цього можна обговорити, як важливо берегти природу і як кожен може
зробити свій внесок у її збереження.
Крім того, при аналізі творів Сухомлинського про природу можливе
використання ігрових та творчих методів, таких як рольові ігри,
інсценування, малювання, ліплення та інші, що буде розглянуто далі [11,
ст.23-31].
Тому читання та аналіз творів В. Сухомлинського про природу є
важливим етапом формування природно-екологічної компетентності старших
дошкільнят. Використання цього методу сприяє підвищенню знань дітей про
природу та її вплив на людей, розвитку критичного мислення та
співпереживання, а також формуванню відповідального ставлення до
природи.
 16

2. Ігри із природою – дуже ефективний спосіб формування природно-

екологічної компетентності в дітей віком. Ці ігри допомагають дітям
зрозуміти важливість збереження природних ресурсів та стимулюють їх
активну участь у процесі вивчення природи.
Одним із прикладів ігор з природою є гра, в якій діти повинні знайти та
зібрати різні матеріали природи. Це може бути листя, гілки, квіти, каміння,
шишки, ягоди і т. д. Після того, як діти зібрали матеріали, можна розповісти
про їх призначення та використання. Наприклад, якщо це листя, то діти
можуть розповісти, як його можна використовувати для прикраси, для
створення картин або зображень, для малювання. Після збору та опису їх
застосування, діти можуть навести приклади творів Василя Сухомлинського
в яких були присутні ці предмети, охарактеризувати їх роль в творі. Це
допомагає дітям більше дізнатися про природу та про те, як її можна
використовувати у творчості та повсякденному житті.
Ще одним прикладом гри з природою є гра відповідального ставлення
до природних ресурсів. Наприклад, після прочитання твору «Зрубали вербу»
можна охарактеризувати дії чоловіка, що зрубав цю вербу, наголосити на
значенні його вчинку для природи та запропонувати виправити помилку.
Дітей можна розділити на групи, і кожній групі можна дати завдання
піклуватися про вибрану рослину, чи посади нову рослину. Це допомагає
дітям зрозуміти, наскільки важливо відповідально ставитися до використання
природних ресурсів і як це пов'язано із збереженням довкілля.
Ігри з природою також можуть бути підготовкою до екскурсій та
виїздів на природу. Наприклад, діти можуть зіграти в гру-подорож до лісу чи
парку, під час якої вони повинні знайти та виконати різні завдання. Така гра
допомагає дітям більше дізнатися про природу, про те, які рослини і тварини
водяться в лісі чи парку, які процеси відбуваються в природі тощо.
 17

Навіть прості ігри з природою, такі як збирання ягід або

розфарбовування камінів, можуть сприяти формуванню у дітей природно-
екологічної компетентності. Вони допомагають дітям дізнатися більше про
природу, про те, які матеріали можна використовувати, а які не можна. Крім
того, ці ігри допомагають дітям розвивати творчі здібності та уяву, які є дуже
важливими якостями для формування природно-екологічної компетентності
[11, ст.36-44].
Тому гра з природою є важливим методом формування природно-
екологічної компетентності старших дошкільнят. Вони допомагають дітям
зрозуміти важливість охорони навколишнього середовища і стимулюють їх
активну участь у процесі пізнання природи. Ігри з природою можуть бути
різними і відрізнятися залежно від віку дітей, їхнього інтересу та
можливостей. Важливо, щоб ці ігри були цікавими, змістовними та
стимулювали розвиток різних аспектів природно-екологічної компетентності.
3. Використання технологій у формуванні екологічної компетентності
старших дошкільників може бути дуже ефективним способом навчання та
виховання. Мультимедійні презентації, відеоролики та інші технології
допомагають дітям краще розуміти, відтворювати та застосовувати знання
про природу та екологію.
Наприклад, під час використання мультимедійних презентацій про
природу, діти можуть дізнатися про тварин та рослини, їхні звички та
потреби, а також про те, як людина впливає на природу та як можна зберігати
природні ресурси. Такі презентації можуть містити зображення та
відеоматеріали, які допомагають дітям краще уявити та зрозуміти те, про що
йдеться. Крім того, мультимедійні презентації можуть бути інтерактивними,
що стимулює увагу та активну участь дітей у навчальному процесі. Тому
можна створити таку презентацію на прикладі декількох творів В.
 18

Сухомлинського, розглянути головних героїв, їх вчинки та наміри. Це

дозволить ознайомитися з новими творами автора, усвідомити нові моралі з
текстів та дозволить розвинути природничо-екологічну компетентність.
Також відеоролики про природу та екологію можуть бути корисними
для формування екологічної компетентності. Ці відеоролики можуть містити
інформацію про різноманітні екосистеми, види тварин та рослин, а також про
проблеми, пов'язані зі знищенням природи та способи їх вирішення.
Наприклад після зустрічі нових тварин у книгах сухомлинського, можна
показати ролик про цих тварин, для того, щоб діти зрозуміли як вони
виглядають та їх роль у природі. Діти можуть дивитися такі відеоролики у
класі, а також вдома з батьками, що дозволяє поглиблювати знання та
стимулювати інтерес до природи та екології.
Ще одним способом використання технологій для формування
екологічної компетентності є використання мобільних додатків та інтернет-
ресурсів. Наприклад, додаток про дикі тварини дозволяє дітям дізнатися про
різні види тварин та їх звички, а додаток про рослини може показати, які
рослини можна зустріти в конкретному регіоні та як вони впливають на
оточуюче середовище. Ще одним прикладом може бути додаток
«Вікторина», де будуть наведені питання про творчість В. Сухомлинського,
або питання про природу й у ігровій формі діти значно краще запам’ятають
наданий матеріал.
Окрім цього, використання технологій може бути ефективним у
проведенні інтерактивних занять, наприклад, за допомогою електронних
дошок, тестів та ігор.
Наприклад, під час занять з використанням електронних дошок діти
можуть розв'язувати завдання, які дозволяють їм дізнатися про різні природні
явища та процеси, а також про способи їх збереження та захисту, різні
 19

сюжети казок Сухомлинського. Такі заняття стимулюють розвиток

критичного мислення та дозволяють дітям активно долучатися до
навчального процесу та розвивати свої природничо-екологічні
компетентності [10, ст.234-250].
Отже, використання технологій є важливим методом формування
екологічної компетентності у старших дошкільників. Мультимедійні
презентації, відеоролики та інші технології допомагають дітям краще
розуміти важливість збереження природи та розвивають їхній інтерес до
природи та екології. Важливо використовувати технології не як заміну
традиційних методів навчання, а як їх доповнення та розширення.
4. Застосування практичних завдань є важливим елементом
формування природно-екологічної компетентності старших дошкільнят. Цей
метод навчання передбачає виконання реальних завдань та експериментів, які
допомагають дітям легше зрозуміти та запам'ятати засвоєні теоретичні
знання.
Наприклад, використання дитячого садка або інших зелених зон як
лабораторія для вивчення природи може бути дуже ефективним способом
формування природно-екологічної компетентності. Такі практичні завдання
можна підготувати за допомогою літературної спадщини Сухомлинського.
Наприклад, у творі «Чорнобривці» Сухомлинський описує чорнобривці та
їхню взаємодію з іншими рослинами та тваринами. Діти можуть відвідати
місце, де ростуть чорнобривці, і поспостерігати за їх життєдіяльністю.
Практичні завдання можуть включати такі елементи, як вивчення
флори та фауни, вивчення водних екосистем, вивчення ґрунту та його впливу
на рослини та тварин, аналіз мікроклімату, вивчення різних природних явищ
(наприклад, явища метеорології, геології та ін.).
 20

Крім того, практичні завдання можуть бути організовані у вигляді ігор,

проектів, екскурсій та інших форм. Наприклад, діти можуть створювати
проекти щодо збереження та захисту природи, досліджувати проблеми
забруднення навколишнього середовища та знаходити шляхи їх вирішення
[10, ст.257-271].
Важливо, щоб практичні завдання були різноманітними та відповідали
віковим особливостям дітей. Такий підхід дозволяє зацікавити дітей у
навчанні та стимулює їх розвиток. Крім того, практичні завдання мають бути
організовані таким чином, щоб діти могли працювати в команді,
співпрацювати та ділитися своїми знаннями та досвідом.
Застосування практичних завдань допомагає дітям зрозуміти
важливість збереження природи та розвиває їхню увагу до навколишнього
світу. Вони дозволяють дітям застосовувати свої знання та вміння на
практиці, розвивають творче мислення та критичне мислення.
Тому практичні завдання є важливим методом формування природно-
екологічної компетентності старших дошкільнят. Їх використання дозволяє
дітям брати активну участь в освітньому процесі та розуміти важливість
збереження природи та її ресурсів. Практичні завдання повинні бути
організовані таким чином, щоб діти могли застосовувати свої знання на
практиці та співпрацювати в команді, що дозволяє досягти максимального
ефекту від використання цього методу.
5. Виконання екологічних проектів допомагає дітям зрозуміти
важливість збереження навколишнього середовища та залучає їх до активної
участі у цьому процесі. Залучення дітей до екологічних проектів може
здійснюватися у формі різних акцій, наприклад:
По-перше, створення екологічного клубу. Діти можуть створити свій
клуб, який вивчатиме та охоронятиме природу на прикладах із творчості
 21

Василя Сухомлинського. Це дозволить їм обговорювати екологічні

проблеми, знаходити шляхи їх вирішення та залучати інших до екологічних
ініціатив.
По-друге, здійснення природоохоронних заходів. Діти можуть брати
участь в організації та проведенні природоохоронних заходів, таких як
благоустрій території, вивіз сміття, посадка дерев та інші. Це допоможе з
дитинства привити турботу про природу та розуміння значення природи для
нашого існування.
По-третє, участь у проектах з енергозбереження та переробки відходів.
Діти можуть брати участь у проектах, пов'язаних із переробкою відходів та
скороченням споживання енергії. Наприклад, діти можуть навчитися робити
власні компостери, які зменшують кількість відходів, які потрапляють на
звалища.
По-четверте, створення екологічного саду. Діти можуть брати участь у
створенні екологічного саду та догляді за ним, а книги Сухомлинського
допоможуть розібратися у різноманітті рослинного світу. Це дозволить їм
дізнатися про різні рослини і про те, як вони взаємодіють із навколишнім
середовищем.
По-п’яте, залучення дітей до природоохоронних проектів є важливим
етапом у формуванні їх природно-екологічної компетентності. Це дозволяє
дітям зрозуміти важливість охорони навколишнього середовища і навчитися
брати активну участь у вирішенні екологічних проблем. Крім того, участь в
екологічних проектах розвиває у дітей комунікативні навички, лідерські
якості та підвищує їхню мотивацію до навчання [15, ст.36-108].
Під час залучення дітей до екологічних проектів, важливо
дотримуватися ряду принципів:
 22

 Розвиток у дітей почуття власної відповідальності за навколишнє

середовище та стимулювання їхньої активної участі в захисті довкілля.
 Використання методів проектного навчання для розвитку критичного
мислення та аналітичних навичок.
 Створення команди, яка буде працювати над проектом, залучення
експертів та спеціалістів, які зможуть надати допомогу у реалізації
проекту.
 Співпраця з громадою та місцевими органами влади для підтримки
екологічних проектів [17, ст.267].
Залучення дітей до екологічних проектів допомагає їм розвивати
важливі навички та компетенції, які будуть корисні в майбутньому, а також
формує у них свідоме ставлення до довкілля та здорового способу життя.
Зростання кількості публікацій, що стосуються життя та діяльності
В.О. Сухомлинського, їх різноманітність і переклад творів на різні мови,
спричинили потребу в систематичному аналізі та класифікації цієї спадщини.
Тому вчені-педагоги з середини 90-х років запропонували термін
"Сухомлиністика" для узагальнення досліджень. Цей термін широко
використовують дисертанти, викладачі та бібліотекарі.
Протягом десяти років "Сухомлиністика" стала стійкою, масштабною
та різноплановою галуззю наукових досліджень. З 1993 року Українська
асоціація Василя Сухомлинського щорічно проводить Всеукраїнські
педагогічні читання "В.О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю". Урочисті
збори, присвячені 85-річчю від дня народження педагога-гуманіста, були
проведені в Києві в 2003 році, а також були проведені Міжнародні та
Всеукраїнські педагогічні читання "Василь Сухомлинський у діалозі із
сучасністю: особистість учителя".
 23

Важливим інструментом поширення ідей В. Сухомлинського є

проведення Всеукраїнських конкурсів студентських робіт, які присвячені
його спадщині. Також, його наукова спадщина є об'єктом досліджень у
докторських і кандидатських дисертаціях, виконаних у різних країнах.
Ідеї Сухомлинського активно впроваджують в життя:
 НВК «Павлиська ЗШ I—III ступенів-ліцей ім. В. О. Сухомлинського»;
 Український колеж ім. В. О. Сухомлинського м. Києва;
 Олександрійський педагогічний коледж Кіровоградської області ім. В.
О. Сухомлинського;
 Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського;
 дитячий навчальний заклад ім. В. О. Сухомлинського;
 Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О.
Сухомлинського.
Отже, засоби літературної спадщини В. Сухомлинського можуть бути
використані для формування природничо-екологічної компетентності
старших дошкільників за допомогою різноманітних методів та прийомів.
Навчити дітей розуміти світ навколо нас, розвивати в них бажання дбайливо
ставитися до природи та зміцнювати їхнє бажання зберігати навколишнє
середовище - це основні завдання формування природничо-екологічної
компетентності старших дошкільників.
 24

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ФОРМУВАННЯ

ПРИРОДНИЧО-ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШИХ
ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ СПАДЩИНИ В.
СУХОМЛИНСЬКОГО

2.1. Роль літературної спадщини В. Сухомлинського у формуванні

природничо-екологічної компетентності старших дошкільників

У сучасному світі все більше уваги приділяється екології та природі.

Особливо важливо виховувати підростаюче покоління у свідомому ставленні
до навколишнього середовища та відповідального поводження з природними
ресурсами. Важливо не тільки передавати знання про екологію та
навколишнє середовище, а й розвивати у дітей природно-екологічну
компетентність, тобто вміння розуміти та аналізувати явища природи,
впізнавати види тварин і рослин, розуміти відносини в природі та приймати
певні дії щодо його захисту.
У зв'язку з цим актуальною є тема ролі літературної спадщини В.
Сухомлинського у формуванні природно-екологічної компетентності
старших дошкільнят. Знаменитий педагог Василь Сухомлинський був
великим прихильником виховання дітей через природу, він доклав великих
зусиль, щоб допомогти дітям зрозуміти та відчути красу навколишнього
світу, розвинути в них екологічну свідомість та відповідальне ставлення до
природи.
Отже, роль літературної спадщини В. Сухомлинського у формуванні
природно-екологічної компетентності старших дошкільників у тому, що у
роботах педагога міститься багато цінних матеріалів природно-екологічної
 25

тематики, які можна використовуватиме розвитку компетентності дітей.

Твори Сухомлинського значно впливають на дітей і дають їм можливість
зрозуміти і переглянути свої погляди на природу.
У своїх творах В. Сухомлинський звертав увагу на те, що діти повинні
мати знання про природу та вміти її берегти. Він навчав дітей спостерігати за
рослинами та тваринами, розуміти взаємини між ними та навколишнім
середовищем, дотримуватись правил поведінки в природі. Всі ці знання та
вміння формують у дітей природно-екологічну компетентність. Також через
образи природи письменник навчав дітей різних моральних якостей, таких як
співпереживання, доброта, турбота тощо [5].
У творах Василя Сухомлинського діти знайомляться з різними
рослинами та тваринами, навчаються впізнавати їх та їх особливості.
Наприклад, у роботі «Шматочок літа» діти можуть дізнатися про різні види
плодових дерев, про корисні властивості плодів, а також про те, як доглядати
рослини. У творі «Дівчина та ромашка» розглянуто питання догляду за
рослинами, також приділено увагу місцю кожної рослини у природі, їх ролі.
[18]
Крім того, у творах В. Сухомлинського діти вчаться берегти природу та
дбайливо ставитися до неї. У творі «Прогулянка в ліс» діти дізнаються про
те, як не кривдити тварин, що мешкають у лісі, про те, як важливо берегти ліс
та природу загалом, на прикладі образи слабких [18].
Наприклад, мораль казки "Посеред ночі розтулився пуп'янок троянди"
в тому, що краса не тільки у зовнішності, а й у різноманітності. Кожен об'єкт
у природі має свою неповторну красу, навіть якщо він не є досконалим і не
ідеальним. Квітка троянди хотіла, щоб увесь світ став пурпуровим, щоб усі
могли бачити його красу. Однак квітка каштана пояснила їй, що
різноманітність робить світ красивішим і цікавішим. Неможливо оцінити
 26

красу одного кольору, адже різноманітність кольорів та форм створює

неймовірну гармонію у природі.
Ця казка має виховний потенціал для дітей, які можуть зрозуміти, що
кожен має свої унікальні риси та якості, які роблять їх особливими та
цікавими. Крім того, ця казка може допомогти дітям розуміти, що краса може
бути різноманітною, і що не завжди потрібно намагатися бути ідеальним.
Замість цього, важливо оцінювати та цінувати свою внутрішню красу та
навколишній світ за його різноманіття та унікальність. Варто цінувати і
різноманітність природи та не зашкоджувати їй [18].
Отже, твори В. Сухомлинського мають в собі педагогічне значення,
оскільки вони можуть бути використані в роботі з дітьми старшого
дошкільного віку для формування природничо-екологічної компетентності.
Використання творів педагога дає змогу залучати дітей до активної роботи,
стимулює їхній інтерес до природи та її дослідження. Крім того,
використання таких творів допомагає формувати в дітей моральні та етичні
цінності, виховувати в них бережливе ставлення до природи.
Таким чином, роль літературної спадщини В. Сухомлинського у
формуванні природничо-екологічної компетентності старших дошкільників
полягає в тому, що твори педагога містять багато корисної інформації про
природу та її дослідження, а також мають виховний потенціал. Використання
таких творів в роботі з дітьми може бути дуже ефективним для формування
природничо-екологічної компетентності та виховання громадян, які бережуть
навколишнє середовище.
 27

2.2. Методичні рекомендації щодо застосування творів

В. Сухомлинського у формуванні природничо-екологічної
компетентності старших дошкільників

Відповідно до сучасних вимог до дошкільної освіти важливо

формувати у дітей природно-екологічну компетентність. Одним із
ефективних засобів досягнення цієї мети є використання творів В.
Сухомлинського. У роботі буде досліджено методичні рекомендації щодо
застосування робіт В. Сухомлинського у формуванні природно-екологічної
компетентності старших дошкільнят.
Методичні рекомендації щодо застосування творів В. Сухомлинського
у формуванні природно-екологічної компетентності старших дошкільнят
можуть включати різні підходи та методи, які сприятимуть кращому
пізнанню дітьми навколишнього світу та розвитку екологічної свідомості.
Як приклади можна навести такі кілька можливих методичних
рекомендацій:
1. Використання інтерактивних методів навчання: Організовувати
взаємодію дітей один з одним і з навколишнім середовищем за допомогою
різних інтерактивних методів навчання. Наприклад, здійснити екскурсію до
парку чи лісу, де діти зможуть побачити тварин та рослини, про які
розповідав у своїх творах Василя Сухомлинського. Під час таких екскурсій
діти можуть виконувати завдання, пов'язані з природою, використовуючи
свою спостережливість та здатність до аналізу.
Ще один інтерактивний метод – проведення проб та експериментів.
Діти можуть досліджувати, як живуть та розвиваються різні рослини та
тварини, проводячи експерименти з різними умовами життя. Наприклад, діти
 28

можуть досліджувати, які рослини найкраще ростуть у різних умовах (сонце,

тінь, вода тощо) або які тварини потребують певних умов для життя [21,
ст.8].
2. Використання дидактичних ігор. Використовуйте різні дидактичні
ігри, пов'язані з природою та природними явищами. Однією з дидактичних
ігор, які можна використовувати для формування природно-екологічної
компетентності старших дошкільнят, є гра «Вгадай тварину». У цій грі діти
повинні вгадати тварин, які зображені на картках, і назвати їх. Така гра
допомагає розвивати вміння розрізняти та визначати тварин, розвиває у дітей
мислення та спостережливість.
Ще одна дидактична гра, яку можна використати, – «Екологічний
лабіринт». У цій грі дітям належить пройти лабіринт, при цьому роблячи
вибір між екологічно правильними та неправильними варіантами. Така гра
допомагає дітям розвивати навички спостереження та прогнозування, а також
вчить їх дбайливому ставленню до природи та вміння приймати рішення
відповідно до екологічних принципів [23, ст.4-27].
Таким чином, використання дидактичних ігор є ефективним методом
формування природно-екологічної компетентності старших дошкільнят.
Вони допомагають розвивати навички спостереження та аналізу, збагачують
кругозір та поінформованість дітей про екологічні проблеми.
3. Використання казок та оповідань: Казки та оповідання можуть бути
ефективним засобом для формування природничо-екологічної
компетентності старших дошкільників. Ви можете використовувати твори В.
Сухомлинського, такі як "Безрідний дятел", "Дівчина і Синичка", "Дуб-
пастух", які надихатимуть дітей на бережливе ставлення до природи та
сприятимуть розвитку їх уяви та творчого мислення.
 29

Наприклад, після читання казки "Безрідний дятел" можна

запропонувати дітям зобразити цю пташку за допомогою різних матеріалів,
таких як фарби, папір, пластилін тощо. Під час такої творчої діяльності діти
розвиватимуть своє мистецтвознавче мислення та вміння сприймати та
аналізувати образи.
Казки та оповідання також можуть бути використані для створення
власних історій про тварин та природні явища, що збільшує інтерес дітей до
вивчення природи та стимулює їхню творчість. Діти можуть додавати свої
власні ідеї до історій та відтворювати їх за допомогою малюнків, іграшок,
паперових фігурок тощо [20, ст.3-11].
Крім того, діти можуть брати участь у драматизації казок та оповідань,
що дозволить їм відчути себе у ролі героїв та пережити сюжет на власному
досвіді. Це сприятиме формуванню емоційної зв'язаності з природою та
розвитку соціально-емоційних навичок.
4. Використання практичних занять: Практичні заняття з
природознавства можуть бути корисними у формуванні природничо-
екологічної компетентності старших дошкільнят. Наприклад, можна
провести заняття зі збирання листя і квітів, будівництва гнізд для птахів або
створення міні-екосистеми на уроці, що допоможе дітям краще зрозуміти
природу та взаємодію всіх її елементів.
Також за допомогою роботи «Дуб-пастух» можна провести заняття з
вивчення дерев та їхньої ролі в екосистемі. Діти можуть досліджувати різні
види дерев та їх листя, а також розуміти, як дерева взаємодіють з іншими
елементами екосистеми, такими як тварини, гриби, ґрунт тощо.
Крім того, природничо заняття можуть включати в себе різні практичні
заняття, що сприяють формуванню природно-екологічної компетентності.
Наприклад, діти можуть створювати моделі екосистем, спостерігати за
 30

тваринами та їх поведінкою, вивчати різні типи ґрунту, створювати

екологічні проекти та дослідження [13, ст.12-29].
У практичній діяльності також можуть використовуватися різні
інструменти та обладнання, такі як мікроскопи, тераріуми, водні екосистеми
тощо, які допоможуть дітям краще зрозуміти природу та вивчити різні
явища, що відбуваються в природі.
5. Використання інтерактивних експериментів. Експерименти може
бути ефективним засобом формування природно-екологічної компетентності
старших дошкільнят. Використовуйте різні інтерактивні експерименти, щоб
діти могли досліджувати та розуміти різні природні явища та процеси.
Наприклад, діти можуть створити модель кругообігу води, вивчити вплив
проростання на насіння, розвинути вміння визначати напрямок вітру по листі
і так далі [9, ст.18].
Підсумовуючи, методичні рекомендації щодо застосування творів
В. Сухомлинського у формуванні природно-екологічної компетентності
старших дошкільнят можуть включати різні підходи, такі як інтерактивні
методи навчання, дидактичні ігри, використання казок і оповідань, практичні
заняття з природознавства. наука та інтерактивні експерименти. Кожен із цих
підходів може допомогти дітям розвинути різні навички та компетенції,
пов'язані з природою та природними явищами, такі як спостереження, аналіз,
критичне мислення, моторика та координація, мова та уява.
Крім того, при використанні творів В. Сухомлинського у формуванні
природно-екологічної компетентності старших дошкільнят важливо
враховувати їхні індивідуальні потреби та можливості. Наприклад, одних
дітей більше цікавить робота з рослинами, а інших більше цікавить робота з
тваринами. Тому важливо використовувати різноманітні методи та підходи
 31

для забезпечення максимальної ефективності та успіху у формуванні

природно-екологічної компетентності.
Загалом методичні рекомендації щодо застосування творів
В. Сухомлинського у формуванні природно-екологічної компетентності
старших дошкільнят можуть допомогти вихователям та вчителям ефективно
використовувати його праці для виховання у дітей дбайливого та
відповідального ставлення до навколишнього середовища та підготовки їх до
активної діяльності. участь у збереженні та захисті природи в майбутньому.
 32

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що

використання творів В. Сухомлинського є ефективним методом формування
природно-екологічної компетентності старших дошкільнят. Результати
практичної реалізації показали, що залучення дітей до вивчення природи та
навколишнього світу за допомогою літературних творів сприяє розвитку
екологічної свідомості та виховує у дітей дбайливе ставлення до природи.
Методичні рекомендації щодо застосування творів В. Сухомлинського
допоможуть педагогам дошкільних навчальних закладів правильно підбирати
та застосовувати літературні твори у процесі формування природно-
екологічної компетентності дітей. Важливо пам'ятати, що успішність такого
освітнього процесу залежить від професійної компетентності педагога, який
повинен не тільки мати знання з природничих наук, а й вміти зацікавити та
мотивувати дітей до вивчення даної теми.
Перспективи використання літературних творів В. Сухомлинського
полягають у можливості розробки нових форм та методів навчання, зокрема,
використання дистанційних технологій навчання та розширеного досвіду.
Використання літературних творів В. Сухомлинського може стати важливою
складовою процесу формування культури природокористування та
екологічної свідомості у майбутньому.
Внаслідок дослідження встановлено, що використання творів
В. Сухомлинського є ефективним методом формування природно-
екологічної компетентності старших дошкільнят. Застосування різних
методів та прийомів, заснованих на літературній спадщині В.
 33

Сухомлинського, дозволяє не лише забезпечити позитивний емоційний фон

дітей, а й сформувати у них певні знання, уміння та навички.
Однак важливо зазначити, що використання літературної спадщини В.
Сухомлинського має бути комплексним та диференційованим, оскільки
кожна дитина має свої індивідуальні особливості та потреби. Крім того,
необхідно пам'ятати про постійне самовдосконалення вихователів та
педагогів, які працюють з дітьми.
Таким чином, можна зробити висновок, що використання творів
Сухомлинського є ефективним та перспективним методом формування
природно-екологічної компетентності старших дошкільнят. Залучення дітей
до вивчення природи та екології, розуміння їх важливості та значення у
нашому житті сприятиме розвитку екологічної свідомості майбутнього
покоління, що є важливим завданням у сучасному світі.
 34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрієтті О.О., Голубович О.П. Програма розвитку дітей старшого

дошкільного віку «Впевнений старт». - Тернопіль. 2012. – 66 с.
2. Білан О. І., Возна Л. М., Максименко О. Л. Програма розвитку дитини
дошкільного віку «Українське довкілля». - Тернопіль. 2013. – 8 с.
3. Бєлєнька Г. В., Науменко Т. С., Половіна О.В. Дошкільнятам про світ
природи : метод. посіб. для вихователів дітей дошкільного віку. Київ,
2013. - 115 с.
4. Бєлєнька Г.В. Освітня лінія Дитина в природному довкіллі [Текст]/Ганна
Бєлєнька // Вихователь-методист дошкільного закладу.-2012.-№2.-С.17-24.

5. Бортнікова Л. В. Принципи екологічного виховання за В. О.

Сухомлинським, їх суть і значення. [Електронний ресурс] – Режим
доступу: https://urok.osvita.ua/materials/upbring/38246/

6. Використання спадщини В. О. Сухомлинського у формуванні екологічної

свідомості дітей дошкільного віку. [Електронний ресурс] – Режим
доступу: https://uladivske.dytsadok.org.ua/vikoristannya-spadschini-
vosuhomlinskogo-08-52-18-02-02-2018/
7. Галицина Н. С. Екологічне виховання дошкільнят / Наталія Степанівна
Галицина. - Харків. 2007. – 92 с.

8. Екологічне виховання дошкільників. [Електронний ресурс] – Режим

доступу: https://oplatforma.com.ua/article/1409-use-dlya-ekologchnogo-
vihovannya-dtey-doshklnogo-vku
 35

9. Костюк O. Дослідницько-пошукова діяльність у формуванні

пізнавального інтересу дошкільників до природи. Педагогічний пошук.
№3 (83). 2014. С. 21.

10.Лисенко Н. В. Теорія і практика екологічної освіти: педагог дошкільник:

навч.-метод. посібник для ВНЗ. Київ: СЛОВО, 2009. - 400 с.

11.Методичні аспекти реалізації Базової програми розвитку дитини

дошкільного віку «Я у Світі» / О. Л. Кононко, З. П. Плохій, А.М.
Гончаренко [та ін.]. – К.: Світич, 2009. – 208 с.
12.Ніколаєнко В.М. Екологічне виховання в ДНЗ 2-6 років / Валентина
Миколаївна Ніколаєнко.- Харків. 2010.
13.Ознайомлення з природним довкіллям. Середній дошкільний вік (укл.
Сухар В. Л.) : метод посіб. для вихователів. Харків: Вид. група «Основа»,
2018. 147 с.
14.Плохій З.П. Природа як пізнавальна цінність / Зіна Плохій // Дошкільне
виховання. – 2001. – № 6. – С. 7.
15.Плохій З. П. Формуємо екологічну компетентність молодшого
дошкільника : навч. посібник. Київ : Світич, 2010. - 144 с.
16.Рак. І Використання спадщини В.О.Сухомлинського у формуванні
екологічної свідомості дітей дошкільного віку/ Рак Ірина
Володимирівна.-Олександрія: 2013-60с.

17.Салтовський О. І. Г-12 Основи соціальної екології: Навчальний посібник.

– Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 382 с.

18.Сухомлинський Василь. Повні тексти творів. [Електронний ресурс] –

Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=253
 36

19.Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. К.: Рад. Школа. – 243 с.

20.Сухомлинський В. О. Чиста криниця/ Василь Олександрович
Сухомлинський.- К.: Радянська школа. – 1984. – 265 с.
21.Сухорукова Г. Уроки мислення серед природи: Естетичні комплекси за
В. О. Сухомлинським / Галина Сухорукова // Дошкільне виховання. -
2003. -N9. C.7-9.
22.Трамбак К. С., Шевцова О. А. Екологічне виховання у ДНЗ. Харків: Вид.
група «Основа», 2016. - 223 с.

23.Шевчук К.Д. Методика навчання природничої освітньої галузі. Методичні

рекомендації. Чернівці: Чернівецький національний університет, 2021 - 52
с.