КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Аналіз господарської діяльності»

на тему «Аналіз нематеріальних активів підприємства»
(за матеріалами ПАТ «Яготинський маслозавод»)
 ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти аналізу нематеріальних активів
підприємства
1.1. Економічна характеристика та класифікація нематеріальних
активів підприємства
1.2. Огляд інформаційних джерел з аналізу нематеріальних активів
підприємства
1.3. Особливості та методика аналізу нематеріальних активів
підприємства
РОЗДІЛ 2. Оцінка фінансового стану та нематеріальних активів ТДВ
«Яготинський маслозавод»
2.1. Загальна характеристика діяльності ТДВ «Яготинський
маслозавод»
2.2. Основні показники фінансового стану ТДВ «Яготинський
маслозавод»
2.3. Аналіз нематеріальних активів ТДВ «Яготинський маслозавод»
РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення використання нематеріальних
активів ТДВ «Яготинський маслозавод».
3.1. Підвищення ефективності використання нематеріальних активів
3.2. Удосконалення методики аналізу нематеріальних активів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

2
 ВСТУП
Актуальність. Нематеріальні активи є невід’ємною складовою
інноваційного розвитку та конкурентоспроможності підприємства на
ринку, саме вони формують розрив між балансовою та ринковою вартістю
підприємства. Наявність у підприємства нематеріальних активів є
необхідною вимогою, яка диктується сучасними ринковими реаліями, адже
їх використання може забезпечити стабільний розвиток, підвищення
ринкової вартості підприємства, а також високу конкурентоспроможність.
Як об’єкт наукового пізнання нематеріальні активи (далі – НМА) є
складним і багатогранним структурним елементом, який відповідно до
вимог розвитку сучасної ринкової економіки здебільшого ототожнюється з
об’єктом інтелектуальної власності. та впровадження інноваційних
процесів у господарську діяльність підприємств. Цінність НМА
визначається майбутньою економічною вигодою, яку вона може принести
в процесі свого використання. А для того, щоб отримати максимальний
ефект, українським підприємствам необхідно правильно управляти НМА, а
саме систематично проводити оперативний контроль, аналізувати обсяги
та ефективність їх використання.
Питанням економічної сутності та аналізу нематеріальних активів
підприємства присвячені праці таких науковців: Божко В.П., Бойчик І.М.,
Бразілій Н.М., Головко В.І., Гороховець Ю.А., Грабовецький Б.Є., Дерун
І.А., Диба В.М., Карацева Н.З., Криштопа І.І., Магомедова М.М.,
Омельченко О.Л., Польова Т.В., Романенко О.В., Сизоненко О.В.,
Успаленко В.І., Чуб Ю.В. та інших.

3
 Метою написання курсової роботи є визначення сутності та
класифікації нематеріальних активів у сучасних умовах господарювання,
визначення методів їх оцінки, а також практичні рекомендації, спрямовані
на покращення стану використання нематеріальних активів.
Відповідно до поставленої мети в роботі передбачено вирішення
таких основних завдань:
- дослідити сутність нематеріальних активів як економічної категорії;
- розгляд інформаційних джерел аналізу нематеріальних активів
підприємства;
- огляд методики аналізу нематеріальних активів;
- проведення аналізу фінансового стану та нематеріальних активів;
- надати пропозиції вдосконалення ефективності використання
нематеріальних активів.
Об’єктом дослідження є ТДВ «Яготинський маслозавод», а
предметом – нематеріальні активи ТДВ «Яготинський маслозавод».
Структура курсової роботи. Відповідно до мети та визначених
завдань курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, восьми
підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний
обсяг курсової роботи становить 47 аркушів.

4
 РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти аналізу
нематеріальних активів підприємства

1.1. Економічна характеристика та класифікація

нематеріальних активів підприємства
У сучасній економічній літературі немає однозначного тлумачення
терміну «нематеріальні активи». І. М. Бойчик вважає, що нематеріальні
активи – це права власності та захист доступу до нематеріальних ресурсів
підприємства, використання їх у господарській діяльності з метою
отримання доходу [1, с. 199].
Сизоненко О.В. трактує нематеріальні активи як ресурси або права
на ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій,
використання яких, як очікується, призведе до економічних вигод у
майбутньому [22, с. 7].
Досліджуючи економічний зміст нематеріальних активів, Бразил
Н.М. зазначає, що сутність нематеріальних активів проявляється в тому,
що вони є одним із видів ресурсів підприємства, які представляють собою
різноманітні права та привілеї, в тому числі отримані за рахунок
інтелектуальних види діяльності, об'єкти інтелектуальної власності, що
дають можливість власнику здійснювати підприємницьку діяльність,
спрямовану на отримання додаткових економічних вигод порівняно з
конкурентами. Маючи нематеріальну природу, вони втілюються лише в
процесі виробництва і реалізації продукції і тільки в поєднанні із засобами,
предметами праці та праці, оскільки саме в цьому поєднанні проявляється
ефект від їх використання [2, с. 8].
Криштопа І.І. визначає нематеріальний актив як немонетарний актив,
що не має матеріальної форми, як ресурс підприємства, контрольований
ним у результаті минулих подій, що має матеріальний носій,

5
підтверджений майновими правами, використання якого призведе до
отримання очікуваних економічних вигід у майбутньому, може бути
ідентифіковано, достовірно оцінено та використано більше 12 місяців у
різних видах діяльності суб’єкта господарювання [9, с. 8].
В.М. Диба пропонує таке визначення нематеріальних активів:
«нематеріальні активи – це інтелектуальні ресурси, ідентифікація яких
відбувається в результаті реєстрації майнових або немайнових прав
інтелектуальної власності, які контролюються підприємством внаслідок
минулих інтелектуальних активів. діяльність», використання якої
передбачає збільшення майбутніх економічних вигод та підвищення
інноваційного потенціалу підприємства» [3, c.39].
Польова Т.М. трактує нематеріальні активи як законодавчо визнані
нематеріальні активи підприємства, у вигляді різноманітних прав, що
мають певне призначення, реальну вартість і здатні приносити прибуток
або інші вигоди їх власнику (користувачу) [18, c.16].
Серед зарубіжних учених також існують різні погляди на сутність
поняття «нематеріальні активи». Так, Дж. Р. Хітчнер вважає, що
«нематеріальні активи є частиною людського капіталу, який створюється
освітою, досвідом, кваліфікацією співробітників компанії, а також
структурним капіталом, який включає такі елементи, як процес
документообігу та організаційна структура. є кодифікованими
матеріальними описами конкретних знань, якими можна володіти та, за
необхідності, продавати».
Каплан Р. та Нортон Д. пропонують розглядати нематеріальні активи
як основне джерело створення вартості підприємства та розділяти їх на три
складові: 1) людський капітал (навички, талант, знання); 2) інформаційний
капітал (бази даних, інформаційні системи, мережі та технології); 3)
організаційний капітал (культура, лідерство, відповідний персонал,
командна робота, управління знаннями).

6
 У нормативно-правових актах України, які регулюють різні питання
щодо нематеріальних активів, визначення цього поняття відрізняються.
Наприклад, відповідно до Закону України «Про державне регулювання
діяльності у сфері трансферу технологій» [7] нематеріальний актив — це
об’єкт (об’єкти) права інтелектуальної власності, а також інші подібні
права, що визнаються в порядку, передбаченому Законом України «Про
державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій».
встановлені законом. Закон України «Про державне регулювання
діяльності у сфері трансферу технологій». встановлений законом об'єкт
права власності.
Податковий кодекс України також містив визначення
нематеріальних активів як права власності на результати інтелектуальної
діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні
права, що визнаються об’єктом права власності (інтелектуальна власність),
право користування майном та майнові права платника податків у
встановленому законодавством порядку, у тому числі права користування
природними ресурсами, майно та майнові права, набуті в установленому
законом порядку [9]. Проте Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII п.
14.1.120. Виключено Податковий кодекс, який містив визначення
нематеріальних активів.
Отже, з юридичної точки зору нематеріальні активи розглядаються
як право власності на результати інтелектуальної діяльності, або об’єкти
права інтелектуальної власності. У зв'язку з цим вважаємо за доцільне
дослідити ці поняття.
Вивчення та аналіз економічної літератури, а також нормативно-
правових актів дозволило встановити, що на сьогодні відсутня єдність у
підходах до класифікації нематеріальних активів. Проте відомо, що
науково обґрунтована класифікація є основою організації бухгалтерського
обліку, економічного аналізу та аудиту.

7
 Перш за все, вважаємо за доцільне дослідити класифікації
нематеріальних активів, які використовуються з метою відображення цих
активів в системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності суб’єктів
господарювання.
У Н(П)СБО 8 «Нематеріальні активи» [16] усі нематеріальні активи
поділяються на 6 груп: права користування природними ресурсами; права
користування майном; права на комерційні позначення; права на об'єкти
промислової власності; авторське право та суміжні права; інші
нематеріальні активи.
Таку ж класифікацію містить План рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій [8], в якому для цих груп нематеріальних рахунків передбачено
відповідні субрахунки, а саме: 121 «Права на використовувати природні
ресурси»; 122 «Права користування майном»; 123 «Права на комерційні
позначення»; 124 «Права на об'єкти промислової власності»; 125
«Авторське право і суміжні права» 127 «Інші нематеріальні активи».
У МСФЗ 38 «Нематеріальні активи» з метою розкриття інформації
про нематеріальні активи у фінансовій звітності запропоновано поділити їх
на такі класи: а) торгові марки; б) назви та назви видань; в) комп’ютерне
програмне забезпечення; г) ліцензії та привілеї; д) авторські права, патенти
та інші права промислової власності, права на послуги та використання; д)
рецепти, формули, моделі, проекти та прототипи; та f) нематеріальні
активи в стадії розробки.
Водночас у стандарті зазначено, що ці класи можна розділити на
менші класи або об’єднати у більші класи, якщо це веде до отримання
більш релевантної інформації для користувачів фінансової звітності [12].
Таким чином, наведений перелік нематеріальних активів у МСБО 38
не є вичерпним. Водночас стандарт перераховує елементи, які не належать
до нематеріальних активів, а саме: внутрішньо створений гудвіл, витрати

8
на дослідження, внутрішньо створені бренди, заголовки, назви публікацій,
списки клієнтів та інші об’єкти подібного характеру.
Аналіз положень Н(П)СБО 8 та МСБО 38 показав, що ці стандарти
містять класифікацію нематеріальних активів за такими ознаками, як строк
корисного використання та спосіб отримання нематеріальних активів. За
строком корисного використання нематеріальні активи поділяються на:
нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання,
тобто для яких неможливо передбачити період, протягом якого ці активи,
як очікується, принесуть економічні вигоди; нематеріальні активи з
визначеним строком корисного використання, тобто з обмеженим
періодом принесення економічної вигоди підприємству.
За способом придбання нематеріальні активи можна класифікувати
на такі групи: 1) отримані (придбані) окремо: придбані нематеріальні
активи; отримано безкоштовно; придбаний в результаті обміну на
аналогічний товар; придбаного внаслідок обміну на неподібну річ;
включені до статутного капіталу; 2) отримані в результаті злиття
підприємств; 3) отримані в результаті розробки (створені самим
підприємством).
До нематеріальних активів також відноситься гудвіл. Зауважимо, що
в НП(С)БО 8 гудвіл не розглядається у складі нематеріальних активів.
Натомість питання обліку гудвілу, що виникає внаслідок придбання
іншого підприємства, містить НП(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», у
якому гудвіл визначається як перевищення вартості придбання над
часткою покупця у справедливій вартості підприємства. придбані
ідентифіковані активи, зобов'язання та умовні зобов'язання на дату
придбання [14].
Податковий кодекс України трактує гудвіл як нематеріальний актив,
вартість якого визначається як різниця між ринковою та балансовою
вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що

9
виникає в результаті використання кращих управлінських якостей
підприємство, домінуюче становище на ринку товарів, послуг, нових
технологій тощо [17].

1.2. Огляд інформаційних джерел з аналізу

нематеріальних активів підприємства
Інформаційне забезпечення є важливим етапом і необхідною умовою
організації та аналізу нематеріальних активів. Це пояснюється тим, що від
якості, обсягу, складу та змісту вихідних даних залежить ефективність
аналітичного дослідження, об'єктивність і ефективність його результатів.
Під інформаційним забезпеченням аналізу нематеріальних активів
підприємств ми розуміємо сукупність актуальної інформації, необхідної
для поглибленого аналізу нематеріальних активів, що перебувають у
власності підприємства, пошуку шляхів підвищення ефективності їх
використання та обґрунтування управлінських рішень щодо
нематеріальних активів. активів. .
Усю сукупність інформації, яка використовується при аналізі
нематеріальних активів, можна розділити на дві великі групи: зовнішню і
внутрішню (рис. 1.1). Зовнішня інформація необхідна для забезпечення
керівництва підприємства необхідними даними про стан зовнішнього
середовища, в якому воно функціонує. Джерелами зовнішньої інформації
для аналізу нематеріальних активів є: внутрішнє законодавство України,
яке включає закони та підзаконні акти, норми міжнародного права, що
регулюють різні питання, пов'язані з нематеріальними активами;
статистичні дані та інформація про стан ринку інтелектуальної власності;
матеріали загальноекономічних, маркетингових та інших досліджень,
пов'язаних з об'єктами інтелектуальної власності.

10
 Суб’єкти господарювання України

І група ІІ група ІІІ група

Складають Складають фінансову звітність за Складають фінансову
фінансову звітність НП(С)БО, крім НП(С)БО 25 звітність за НП(С)БО 25
за МСФЗ «Спрощена фінансова звітність» «Спрощена фінансова
звітність»
Рис. 1.1. Класифікація вітчизняних суб’єктів господарювання за
концептуальними основами складання фінансової звітності

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та

фінансову звітність в Україні» [5] підприємства, що становлять суспільний
інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти господарювання, які
здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які
здійснюють господарську діяльність за видами , перелік яких визначається
КМУ, складають фінансову звітність за МСФЗ. Усі інші підприємства
самостійно визначають доцільність застосування МСФЗ для складання
фінансової звітності.
Мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі
товариства та представництва суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності,
крім тих, які зобов'язані складати фінансову звітність за МСФЗ,
підприємств, які ведуть спрощений облік доходів і витрат відповідно до
податкового законодавства, складають скорочену фінансову звітність.
заяви. звітність згідно з вимогами НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова
звітність».
Отже, враховуючи наведені норми Закону України «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», можна виділити
три групи суб’єктів господарювання залежно від використання ними
різних підходів до складання фінансової звітності. буде різним Таким
чином, повний комплект річної фінансової звітності суб’єктів
господарювання, що належать до групи 1, відповідно до вимог МСБО 1

11
«Фінансова звітність», складається із: звіту про фінансовий стан; звіт про
прибутки та збитки та інший сукупний дохід; звіт про зміни у власному
капіталі; Звіт про рух грошових коштів; примітки, що містять короткий
виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення [1]. Що стосується
проміжної фінансової звітності, то МСФЗ надають суб’єктам
господарювання можливість обирати, яку проміжну звітність складати:
повну чи скорочену. Повна проміжна фінансова звітність повинна містити
весь комплект фінансової звітності та враховувати всі вимоги, зазначені в
МСБО 1 «Подання фінансової звітності». Скорочена проміжна фінансова
звітність відповідно до МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» повинна
містити, як мінімум, скорочений звіт про фінансовий стан; консолідований
звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід, консолідований звіт
про зміни капіталу; зведений звіт про рух коштів; та деякі пояснювальні
записки [2].
Річна фінансова звітність суб’єктів господарювання групи 2 згідно з
НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» складається з:
балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту
про загальний дохід), звіту про фінансові результати. рух грошових
коштів, звіт про власний капітал і примітки до фінансової звітності, а
проміжна фінансова звітність - тільки з балансу та звіту про фінансові
результати [3].
Суб’єкти господарювання групи 3 складають фінансову звітність, яка
включає лише баланс та звіт про фінансові результати, форма і порядок
складання яких визначені НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» [4].
Відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
[3] інформація, що надається у фінансовій звітності, має бути чіткою та
зрозумілою для її користувачів за умови, що вони мають достатні знання
та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Крім того, фінансова звітність
повинна: – містити лише релевантну інформацію, яка впливає на

12
прийняття рішень користувачами, дозволяє своєчасно оцінити минуле,
теперішнє та господарювання суб’єктів в Україні І група Складати
фінансову звітність згідно з МСФЗ Група III Складати фінансову звітність
згідно з НП ( В) )БО 25 «Спрощена фінансова звітність» ІІ група Складати
фінансову звітність за НП(С)БО, крім НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова
звітність» майбутні події, підтверджувати та виправляти їх оцінки,
зроблені в минулому; – бути достовірними (правдивими), тобто не містити
помилок і спотворень, які можуть вплинути на рішення користувачів
звітності; - надати можливість користувачам порівнювати фінансову
звітність підприємства за різні періоди та фінансову звітність різних
підприємств.
При розкритті інформації про нематеріальні активи компанії, які
складають фінансову звітність за МСФЗ, повинні враховувати вимоги
наступних стандартів: МСБО 1 «Подання фінансової звітності», МСБО 34
«Проміжна фінансова звітність», МСБО 38 «Нематеріальні активи», МСБО
36 «Активи від знецінення», МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу» або МСФЗ для
малих і середніх підприємств (далі – МСФЗ для МСП).
Розкриття інформації про нематеріальні активи суб’єктами
господарювання, які складають звітність згідно з Національними
положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, повинно
здійснюватися відповідно до вимог НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до
фінансової звітності», НП(С) BO. 8 «Нематеріальні активи», або НП(С)БО
25 «Спрощена фінансова звітність».
Аналіз форм фінансової звітності, передбачених НП(С)БО 1 [3]
«Загальні вимоги до фінансової звітності», показав, що інформація про
нематеріальні активи міститься у таких звітах: баланс (звіт про фінансовий
стан); звіти про фінансові результати; звіти про рух грошових коштів; звіти
про власний капітал; примітки до фінансової звітності.

13
 1.3. Особливості та методика аналізу
нематеріальних активів підприємства
Серед найбільш поширених у практиці напрямів економічного
аналізу НМА виділяють наступні його види (рисунок 1.2.). Аналіз обсягу
НМА передбачає визначення частки, яку займають дані активи у складі
всіх активів підприємства.

Напрямки економічного аналізу нематеріальних активів підприємства

Аналіз Аналіз Аналіз ефективності Аналіз

обсягів динаміки використання НМА використання
НМА НМА НМА

Аналіз Аналіз Аналіз НМА у контексті

структури забезпеченості залучення ресурсів
НМА НМА
Рис. 1.2. Напрямки економічного аналізу нематеріальних активів

На практиці традиційно прийнято знаходити частку НМА у складі

необоротних активів. Такі розрахунки доцільно проводити на початку та
наприкінці звітного періоду, оскільки це дозволить прослідкувати напрями
змін протягом року та спрогнозувати подальші перспективи. Як правило,
збільшення частки НМА в активах компанії свідчить про її інноваційний
розвиток і збільшення її конкурентних переваг за умови, що зростання
вартості НМА не викликано їх переоцінкою внаслідок інфляційних
процесів у країні.
Аналіз структури (вертикальний аналіз) НМА дозволяє встановити
структуру інвестицій підприємства в об’єкти НМА, тобто знайти частку
кожного виду НМА в їх загальному обсязі. Цей напрямок аналізу слід
також проводити в розрізі окремої групи НМА, наприклад, за терміном
корисного використання, що дозволить компанії вчасно відреагувати на
необхідність переоформлення охоронних документів на НМА або на
14
необхідність придбання нових НМА для підтримки ефективної роботи
підприємства та забезпечення його безперебійності.
Аналіз динаміки НМА (горизонтальний аналіз) передбачає оцінку
зміни обсягу НМА в розрізі їх груп у вартісному виразі. Цей напрямок
аналізу доцільно використовувати як для одного звітного періоду (на
початок і кінець року), так і в порівнянні з попередніми роками. Як
свідчать результати аналізу наукових підходів, на сучасному етапі
підприємства, які активно застосовують інновації у своїй діяльності,
припинили активне збільшення обсягів НМА. Це пояснюється тим, що
насамперед компанії розраховують отримати економічну додану вартість
від їх використання, а не просто збільшити їх обсяги. У НМА, на відміну
від інших необоротних активів, немає чіткого прямого зв’язку між
витратами, понесеними на НМА, і вартістю, яку вони створюють
(капіталізацією).
Аналіз захищеності НМА передбачає оцінку рівня їх потреби на
підприємстві. Деякі дослідники, зокрема О. В. Романенко [21, с. 22],
вважають, що його можна визначити, виходячи з обсягу НМА та суми
понесених витрат на дослідження та розробки. За умови, що ці значення
більші у основного конкурента, такі витрати слід капіталізувати у
собівартості НМА. Однак такий підхід суперечить суті НМА, оскільки
більшість НМА, створених іншим підприємством, є унікальними
результатами його інтелектуальної діяльності і забезпечити себе такими
активами практично неможливо. Також інвестиції в дослідження і
розробки можуть не окупитися, і компанія, врешті-решт, не отримає
інтелектуальний продукт, який можна зареєструвати. Тому компанії
важливо передбачити конкурентні переваги, які їй зможуть надати нові
НМА, а не звертати увагу лише на їхні обсяги. Аналіз захищеності НМА
доцільно проводити після проведення аудиту, після встановлення
показників значень параметрів кожного НМА, в результаті чого вони

15
порівнюються з майбутніми цілями компанії, стратегічні напрямки
розвитку. має бути продуманий портфель НМА компанії (створення,
придбання нових або вдосконалення чи оновлення існуючих НМА).
Найважливішим є аналіз ефективності використання НМА. На
практиці загальним показником оцінки ефективності НМА є їх
прибутковість. Якщо темпи зростання витрат компанії на НМА на
підприємстві нижчі за темпи зростання прибутку, то можна говорити про
ефективне управління ними. Проте є ряд недоліків показника, а саме: 1)
показник обсягів НМА у звіті про фінансовий стан не дає змоги зрозуміти,
чи пов’язане їх збільшення з їх переоцінкою чи з придбанням нових
об’єктів; 2) прибуток підприємства відображає не тільки ефективність
використання НМА, а й інших активів; 3) якщо підприємство отримає
збиток, то значення цього показника втратить свій економічний сенс,
навіть якщо самі НМА використовувалися ефективно. Тому пропонується
використовувати іншу базу порівняння, зокрема вартість підприємства на
ринку капіталу. Крім того, враховується сукупний інтелектуальний капітал
(ІК) підприємства.
Аналіз НМА в контексті залучених ресурсів, пов'язаних із
співвідношенням суми НМА на одиницю залученого капіталу. Якщо
значення показника зростає, то компанія збільшує частку залучених
коштів, які спрямовує на інтелектуальну діяльність, що є позитивною
інформацією для стейкхолдерів, оскільки може свідчити про зростання її
ринкової вартості в майбутньому.
Аналіз використання НМА також полягає в аналізі інтелектуального
капіталу (ІК) підприємства, а не тільки визнаних активів. Тобто є потреба у
складанні інтегрованої звітності та окремих нефінансових показників.
При аналізі показників стану, руху та ефективності використання
НМА на практиці часто використовують аналіз коефіцієнтів, який
передбачає розрахунок відповідних показників. Ці показники включають:

16
ступінь зносу, рівень обслуговування, частоту оновлення та період
поновлення, швидкість утилізації, коефіцієнт оборотності, повернення
НМА, потужність, озброєння, прибутковість НМА, капіталізацію НМА та
коефіцієнт довгострокового фінансування НМА. Методика розрахунку цих
показників представлена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. – Показники стану, руху та ефективності

використання нематеріальних активів
Назва показника Формула Оцінювання за
динамікою
Показники стану нематеріальних активів
1) Коефіцієнт зносу Має зменшуватися
нематеріальних
активів
2) Коефіцієнт Має збільшуватися
придатності
нематеріальних
активів
Показники руху нематеріальних активів
3) Коефіцієнт Має збільшуватися
оновлення
нематеріальних
активів
4) Період оновлення Має збільшуватися
нематеріальних
активів
5) Коефіцієнт вибуття Має збільшуватися
нематеріальних
активів
Показники ефективності використання нематеріальних активів
6) Віддача Має зростати
нематеріальних
активів
7) Оборотність Має зростати
нематеріальних
активів

17
 Продовження табл.. 1.1.

8) Місткість Має зменшуватися

нематеріальних
активів
9) Рентабельність Має збільшуватися
нематеріальних при чистому
активів прибутку
10) Озброєність Має зростати
нематеріальними
активами
11) Коефіцієнт Має зростати
довгострокового
фінансування НМА

Найпоширенішим видом аналізу в економічній практиці є

детермінований факторний аналіз, тобто аналіз залежностей між
показниками. Методи детермінованого факторного аналізу призначені для
вимірювання впливу факторів на результативний показник. Інформація,
яку може отримати підприємство в результаті факторного аналізу,
дозволить визначити шляхи та резерви підвищення ефективності
використання НМА, а також своєчасно виявити та скорегувати негативні
показники, які можуть спричинити серйозні наслідки для підприємства в
майбутнє. успішна робота компанії. Неефективне використання НМА
призводить до скорочення обсягів виробництва або реалізації, що зменшує
дохід і прибуток підприємства.
Як зазначалося вище, найважливішим показником аналізу НМА є
рентабельність нематеріальних активів, яка характеризує ефективність
використання НМА підприємства і розраховується як співвідношення
чистого прибутку від основної виробничої та невиробничої діяльності.
підприємств до середньорічної величини НМА.
Тому нижче подано моделей для його факторного аналізу:

18
 де ЧП – чистий прибуток (непокритий збиток); НА – середньорічна
вартість необоротних активів; НМА – середньорічна вартість НМА; ЧД –
чистий дохід від реалізації товарів, робіт, послуг; А – середньорічна
вартість активів підприємства.
Для факторного аналізу рентабельності НМА будемо
використовувати такі показники: - рентабельність продажів – визначає
частку чистого прибутку в чистому доході від реалізації продукції
підприємства; показує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю
чистого доходу від реалізації продукції підприємства. Показник
рентабельності продажів характеризує найважливіший аспект діяльності
підприємства - реалізацію основної продукції/послуг. Чим більше темп
зростання прибутку перевищує темп зростання доходу, тим більша
ефективність використання ресурсів підприємства, в тому числі і НМА. -
частка необоротних активів у валюті балансу - визначається шляхом
ділення вартості необоротних активів на загальну вартість активів
підприємства, тобто показує, скільки грошових одиниць необоротних
активів припадає на одна грошова одиниця всіх активів підприємства. Для
кращого функціонування підприємства його необоротні та оборотні активи
повинні бути збалансовані. Якщо частка необоротних активів значно
зростає, не створюючи бажаного прибутку, то ефективність використання
необоротних активів низька. - індекс оборотності необоротних активів -
визначається відношенням чистого доходу до середньорічної вартості
необоротних активів і показує, скільки грошових одиниць чистого доходу
від реалізації товарів, робіт, послуг припадає на одну грошову одиницю.
необоротних активів підприємства. Нормативне значення показника
залежить від сфери діяльності підприємства, але чим вищий цей показник,
тим ефективніше підприємство використовує свої необоротні активи (в
тому числі необоротні) для отримання доходу. - відношення
середньорічної вартості всіх активів до середньорічної вартості НМА -

19
показує, скільки гривень загальної суми активів припадає на гривню
нематеріальних активів підприємства. Необґрунтоване збільшення частки
НМА у майні підприємства (темп їх зростання перевищує темп зростання
доходу) свідчить про погіршення структури балансу підприємства та
неефективне використання НМА.
Для проведення факторного аналізу показника рентабельності НМА,
за умови мультиплікативності моделі, можна використовувати метод
абсолютних і відносних різниць, а також логарифмічний і метод
ланцюгових підстановок. Розглянемо більш детально логарифмічний
метод, оскільки він найбільш ефективний для цих типів моделей. При
застосуванні цього методу вплив факторів за умови чотирифакторної
мультиплікативної моделі розраховуватиметься так:

- вплив фактора а; - вплив фактора b;

- вплив фактора с; - вплив фактора d,

де а1, b1, с1, d1 – факторні показники звітного періоду, а0, b0, с0, d0
– факторні показники базового періоду, Т0 – показник залежної змінної
базового періоду, Т1 – показник залежної змінної звітного періоду.
Таким чином вплив всіх факторів на результуючий показник буде
становити:

20
 РОЗДІЛ 2. Оцінка фінансового стану та нематеріальних активів
ТДВ «Яготинський маслозавод»

2.1. Загальна характеристика діяльності

ТДВ «Яготинський маслозавод»
Організаційна структура та опис діяльності підприємства.
Товариство з додатковою відповідальністю «Яготинський маслозавод»
(далі - ТДВ «Яготинський маслозавод», або Товариство).
Скорочена назва: ТДВ «Яготинський маслозавод».
Код ЄДРПОУ: 00446003.
Організаційно-правова форма: товариство з додатковою
відповідальністю.
Юридична та фактична адреси: Київська обл., м. Яготин, вул.
Шевченка, 213, індекс 07700.
Електронна адреса: ymz_info@milkalliance.com.ua
Офіційна сторінка в мережі Інтернет, де розміщена інформація про
компанію: milkalliance.com.ua
Коротка історія Товариства. ТДВ «Яготинський маслозавод»
розпочав свою діяльність у 1956 році. У лютому 1994 року шляхом
корпоратизації об'єднання було перетворено у відкрите акціонерне
товариство «Яготинський маслозавод». Внаслідок внесення змін до
Статуту товариства рішенням загальних зборів акціонерів у 2011 році
(протокол Ж.1 від 04.04.2014 р.) товариству змінено найменування на
«публічне акціонерне товариство». На даний час акціонерами товариства є
фізичні та юридичні особи, які набули права власності на акції товариства
в процесі приватизації, на вторинному ринку цінних паперів, а також у
порядку спадкування громадян, правонаступництва юридичних осіб та в

21
інших випадках, передбачених чинним законодавством. Держава не
володіє акціями підприємства.
12 квітня 2017 року чергові загальні збори акціонерів ПАТ
«Яготинський маслозавод» протоколом №1 прийняли рішення про
припинення Публічного акціонерного товариства «Яготинський
маслозавод» шляхом перетворення його в товариство з додатковою
відповідальністю «Яготинський маслозавод». Затверджено план, порядок
та умови перетворення Публічного акціонерного товариства «Яготинський
маслозавод» у Товариство з додатковою відповідальністю «Яготинський
маслозавод». Затверджено порядок та умови обміну акцій на частки у
статутному капіталі Товариства-правонаступника. Призначено комісію з
припинення (перетворення) Публічного акціонерного товариства
«Яготинський маслозавод».
8 грудня 2017 року відбулися установчі збори учасників Товариства з
додатковою відповідальністю «Яготинський маслозавод». Про створення
Товариства з додатковою відповідальністю «Яготинський маслозавод», яке
є повним правонаступником Публічного акціонерного товариства
«Яготинський маслозавод», визначення його місцезнаходження та
забезпечення його статутного капіталу. Про затвердження Статуту
Товариства з додатковою відповідальністю «Яготинський маслозавод».
17 квітня 2018 року відбулася зміна організаційно-правової форми
підприємства: припинено державну реєстрацію Публічного акціонерного
товариства «Яготинський маслозавод» (скорочено ПАТ «Яготинський
маслозавод»), а Товариство з Зареєстровано ДВЗ «Яготинський
маслозавод» (скорочено ТВ «Яготинський маслозавод»). Державна
реєстрація проведена 17 квітня 2018 року, реєстраційний номер
13511450000003802.
Вищим органом управління ТДВ «Яготинський маслозавод» є
Загальні збори учасників.

22
 Організаційну структуру товариства затверджено рішенням
Наглядової ради товариства від 08.12.2021 (рис. 2.1).
Протягом 2021 року не було злиття, приєднання, поділу, виділення,
перетворення.
Основні види діяльності: Переробка молока, виробництво масла та
сиру (КВЕД 10.51). Обсяг виробництва забезпечується за рахунок
виробництва продукції наступної номенклатури: сир і сирні продукти;
масло; молоко питне; кисломолочна продукція в асортименті.

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР

Заступник
Відді
Філія генеральног
Начальни Приймальн л
«Яготинськ о директора
к зміни я кадрі
е для дітей» з охорони
в
праці
Заступни
Радник к Відділ Департамент
генеральног директор контролю інформаційни
о директора а по якості х технологій
реалізації

Головний
Заступник генерального директори з економічних питань
бухгалтер

- Бухгалтерія Торговий відділ

Планово-
- Служба Цех
- Відділ праці та економічни
виписки - Буфет експедиції
зарплати й відділ
продукції

Заступник генерального Заступник генерального

Начальник виробничої Санітарний
директора по закупівлі директора – начальник
лабораторії (керівник ГБХП) лікар
сировини служби безпеки
- Заступник начальника
- Відділ закупівлі сировини - Фізико-хімічна лабораторія - Тарний цех
служби безпеки
- Мікробіологічна
- Юристи
лабораторія

Директор технічний Завідувач виробництва

- Заступник завідувача
- Головний мехінік - Компресорний цех - Маслоцех
виробництва
- Ремонтно-механічний
- Котельня - Головний технолог - ВІП цех
цех
- Цех перепобки
- Служба КВПІА - Автотранспортна дільниця - Технолог
сироватки
- Метролог-еколог - Локальні очисні споруди - Приймально-апаратний цех - Гофротарний цех
- Головний енергетик - Вантажна дільниця - Сирний цех - ЦЕХ УПМ
- Відділ матеріально-
- Електроцех
технічного постачання
- Відділ капітального
- Центральний склад
будівництва

Рис. 2.1. Організаційна структура ТДВ «Яготинський маслозавод».

23
 2.2. Основні показники фінансового стану
ТДВ «Яготинський маслозавод»

Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є

результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин
підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських
факторів і характеризується системою показників, що відображають
наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Аналіз фінансового стану – комплекс дій щодо вивчення й аналізу
результатів фінансово-господарської діяльності підприємства з метою
визначення ступеня ефективності використання основних фондів і
оборотних коштів для реалізації програм (статутних
завдань)пфдприємства, виявлення можливих недоліків, порушень,
невикористаних резервів підвищення результативності діяльності.
При аналізі показників фінансового стану використовують наступні
групи:
Оцінка ліквідності. Ліквідність суб’єкта господарювання
характеризується наявністю в підприємства ліквідних засобів у формі
залишку грошей у касі, грошових коштів на рахунках у банку та тих
елементів оборотних активів, що легко реалізуються (табл. 2.1., рис. 2.2.).
Оцінка рентабельності. Показники рентабельності дають змогу
оцінити ефективність, прибутковість фінансово-господарської діяльності
Рентабельність показує скільки одиниць прибутку (валового, чистого)
отримує підприємство на одиницю елементів виробництва (реалізованої
продукції, загального капіталу, виробничих фондів, власного капіталу
тощо), що сприяли його створенню (табл. 2.2., рис. 2.3.).
Оцінка фінансової стійкості. Фінансова стійкість характеризується
такою структурою фінансових ресурсів та їх розміщенням в активах
24
підприємства, таким рівнем чистих грошових надходжень, які
забезпечують стабільне функціонування підприємства в умовах
стабільного ринку (табл. 2.3., рис. 2.4.).
Оцінка ділової активності. Ділова активність комплексна
характеристика діяльності підприємства; у фінансовому аспекті
проявляється у швидкості обороту його коштів. Позитивною є тенденція
до зростання коефіцієнтів ділової активності у часі (табл. 2.4., рис. 2.5.).
Оцінка ймовірності банкрутства. Банкрутство – це документально
підтверджена нездатність суб'єкта господарювання платити за своїми
зобов'язаннями і фінансувати основну поточну діяльність у зв'язку з
відсутністю коштів (табл. 2.6., рис. 2.7.).

Талиця 2.1. – Оцінка ліквідності ТДВ «Яготинський маслозавод»

Відхилення
Роки 2019 2020 2021
(2021-2019)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,055 0,032 0,014 -0,042
Коефіцієнт швидкої ліквідності 1,235 1,393 1,140 -0,094
Коефіцієнт загальної ліквідності 1,420 1,569 1,361 -0,060

Аналіз показників ліквідності. 1. За звітний період показник

зменшився з 0,055 до 0,014, тобто на 0,042 пункти. 2. За звітний період
показник зменшився з 1,235 до 1,140, тобто на 0,094 пункти. 3. За звітний
період показник зменшився з 1,420 до 1,361, тобто на 0,06 пункти. Отже,
спостерігається зниження всіх показників ліквідності, тобто є негативна
тенденції.

25
 Рис. 2.2. Показники ліквідності ТДВ «Яготинський маслозавод»

Талиця 2.2. – Оцінка рентабельності ТДВ «Яготинський маслозавод»

Відхилення
Роки 2019 2020 2021
(2021-2019)
Коефіцієнт економічної рентабельності 0,789 0,722 0,350 -0,439
Коефіцієнт рентабельності капіталу 0,233 0,143 0,089 -0,144
Коефіцієнт фінансової рентабельності 0,593 0,376 0,231 -0,362
Коефіцієнт рентабельності реалізованої
0,079 0,053 0,041 -0,038
продукції

Аналіз показників рентабельності. 1. За звітний період показник

зменшився з 0,789 до 0,350, тобто на 0,439 пункти. 2. За звітний період
показник зменшився з 0,233 до 0,089, тобто на 0,144 пункти. 3. За звітний
період показник зменшився з 0,593 до 0,231, тобто на 0,362 пункти. 4. За
звітний період показник знизився з 0,079 до 0,053, тобто на 0,038 пункти.
Отже, спостерігається негативна тенденція зниження всіх показників
рентабельності.

26
 Рис. 2.3. Показники рентабельності ТДВ «Яготинський маслозавод»

Талиця 2.3. – Оцінка фінансової стійкості ТДВ «Яготинський маслозавод»

Відхилення
Роки 2019 2020 2021
(2021-2019)
Коефіцієнт автономії 0,37 0,39 0,38 0,01
Коефіцієнт фінансової залежності 2,68 2,57 2,61 -0,06
Коефіцієнт фінансової стабільності 0,60 0,64 0,62 0,02
Коефіцієнт фінансового ризику 1,68 1,57 1,61 -0,06

Аналіз показників фінансової стійкості. 1. За звітний період показник

збільшився з 0,37 до 0,38, тобто на 0,01 пункти. 2. За звітний період
показник зменшився з 2,68 до 2,61, тобто на 0,06 пункти. 3. За звітний
період показник збільшився з 0,6 до 0,62, тобто на 0,02 пункти. 4. За
звітний період показник зменшився з 1,68 до 1,61, тобто на 0,06 пункти.
Отже, спостерігається зниження показників фінансової залежності та

27
 фінансового ризику, при цьому є збільшення коефіцієнтів автономії та
фінансової стабільності. Загалом є позитивна тенденції.

Рис. 2.4. Показники фінансової стійкості ТДВ «Яготинський

маслозавод»

Талиця 2.4. – Оцінка ділової активності ТДВ «Яготинський маслозавод»

Відхилення
Роки 2019 2020 2021
(2021-2019)
Коефіцієнт оборотності оборотних активів 4,22 3,87 3,19 -1,02
Коефіцієнт оборотності дебіторської
5,19 4,55 3,77 -1,42
заборгованості
Коефіцієнт оборотності кредиторської
20,93 18,66 15,00 -5,93
заборгованості
Коефіцієнт оборотності власного капіталу 7,48 7,11 5,65 -1,83

Аналіз показників ділової активності. 1. За звітний період показник

зменшився з 4,22 до 3,19, тобто на 1,02 пункти. 2. За звітний період
показник зменшився з 5,19 до 3,77, тобто на 1,41 пункти. 3. За звітний
період показник зменшився з 20,93 до 15, тобто на 5,93 пункти. 4. За
звітний період показник зменшився з 7,48 до 7,11, тобто на 1,83 пункти.

28
Отже, спостерігається значне зменшення показників ділової активності,
така тенденція є негативної.

Рис. 2.5. Показники ділової активності ТДВ «Яготинський

маслозавод»

Талиця 2.5. – Оцінка ймовірності банкрутства ТДВ «Яготинський маслозавод»

Модель Альтмана
Показники / Роки 2019 2020 2021
Х1 - ліквідність (оборотний капітал / сума активів) 0,699 0,705 0,663
Х2 - рентабельність активів (нерозподілений прибуток / сума
0,370 0,387 0,379
активів)
Х3 - дохідність активів (прибуток до сплати відсотків / сума
0,338 0,231 0,154
активів)
Х4 - фінансова стійкість (власний капітал / залучений
0,596 0,638 0,620
капітал)
Х5 - оборотність активів (виручка від реалізації / сума
2,939 2,715 2,179
активів
Z=0,717X1+0,847X2+3,107X3+0,42X4+0,995X5 5,038 4,520 3,702
Підприємство фінансово
Висновок
стійке і стабільне
Z < 1,23 ймовірність банкрутства висока
Z > 1,23 ймовірність банкрутства низька

29
 Рис. 2.6. Оцінка банкрутства за моделлю Альтмана

2.3. Аналіз нематеріальних активів

ТДВ «Яготинський маслозавод»
Наступним етапом аналізу стану підприємства є оцінка
нематеріальних активів. Основні розрахунки навелено у табл. 2.6.
Таблиця 2.6. – Оцінка нематеріальних активів ТДВ «Яготинський
маслозавод»
Назва показника 2019 2020 2021 Відхилення
Показники стану нематеріальних активів
1) Коефіцієнт зносу НМА 0,455 0,439 0,466 0,011
2) Коефіцієнт придатності НМА 0,545 0,561 0,534 -0,011
Показники руху нематеріальних активів
3) Коефіцієнт оновлення НМА 0 0,596 0,311 -0,285
4) Період оновлення НМА 0 2,136 7,189 5,053
5) Коефіцієнт вибуття НМА 0,001 0 0 0
Показники ефективності використання нематеріальних активів
6) Віддача НМА 394,601 290,127 238,310 -156,291
7) Оборотність НМА 539,365 395,133 283,899 -255,466
8) Місткість НМА 0,0025 0,0034 0,0042 0,0017
9) Рентабельність НМА 42,745 20,882 11,615 -31,129
10) Озброєність НМА 4,550 5,863 5,211 0,661
11) Коефіцієнт довгострокового
фінансування НМА 0,0066 0,0074 0,0060 -0,0006

30
 За даними табл. 2.6., бачимо, що відбулися наступні зміни:
Коефіцієнт зносу збільшився на 0,011 пункти, що є негативним. Коефіцієнт
придатності зменшився на 0,011 пункти, що є негативним. Коефіцієнт
оновлення зменшився на 0,285 пункти, що є негативним. Період оновлення
збільшився на 5,053 пункти, що є позитивним. Протягом звітного періоду
не було вибуття НМА, тому відсутні розрахунки по цьому пункту. Віддача
зменшилась на 156,291 пункти, що є негативним. Оборотність зменшилась
на 255,466 пункти, що є негативним. Місткість збільшилась на 0,0017
пункти, що є негативним. Рентабельність зменшилась на 31,129 пункти, що
є негативним. Озброєність збільшилась на 0,661 пункти, що позитивним.
Коефіцієнт довгострокового фінансування зменшився на 0,0006 пункти,
що є негативним. Отже, спостерігаються незначні позитивні тенденції, але
загалом показники не відповідають позитивній динаміці та мають
негативну тенденцію показники стану, руху та ефективності використання
нематеріальних активів ТДВ «Яготинський маслозавод».

Аналіз динаміки, страктури та складу нематеріальних активів.

Проаналізувавши баланс та примітки до фінансової звітності можемо
сказати що за звітний період нематеріальні активи на підприємстві
збільшились. У табл. 2.7 та на рис. 2.7 наведено динаміку вартісті
нематеріальних активів ТДВ «Яготинський маслозавод».

Таблиця 2.7. – Динаміка вартості та зносу нематеріальних активів

ТДВ «Яготинський маслозавод».
Актив 2019 2020 2021 Відхилення
Нематеріальні активи, тис.грн. 4086 5558 4784 698
Первісна вартість, тис.грн. 7285 10409 11897 4612
Накопичена амортизація, тис.грн. 3199 4851 7113 3914
Коефіцієнт зносу, частка од. 0,44 0,47 0,60 0,16

31
 Коефіцієнт зносу розраховується як співвідношення між
накопиченоб амортизацією та первісною вартістю нематеріальних активів.
Як бачимо, різниця НМА між 2021 та 2019 роками складає 698 тис.грн.;
різниця первісної вартості склала 4612 тис. грн.; накопиченої амортизації –
3914 тис. грн..

Рис. 2.7. – Нематеріальні активи підприємства

Коефіцієнт співвідношення нематеріальних активів і основних

засобів: Косна = НМА / ОЗ, де НМА – вартість нематеріальних активів; ОЗ
– вартість основних засобів. Цей показник показує можливість подальшого
використання, ступінь невідшкодування витрат на формування
нематеріальних активів.
2019 рік початок: 2498 / 216956 = 0,012
2019 рік кінець = 2020 рік початок: 4086 / 288984 = 0,014
2020 рік кінець = 2021 рік початок: 5558 / 299742 = 0,019
2021 рік кінець: 4784 / 449730 = 0,011
Абсолютний приріст середньорічної залишкової вартості
нематеріальних активів: де
32
 дані по нематеріальним активам відповідно на початок та
кінець року за звітний перід; дані по нематеріальним
активам відповідно на початок та кінець року за базисний період.
2020 рік: (4086+5558)/2 – (2498+4086)/2 = 1530
2021 рік: (5558+4784)/2 – (4086+5558)/2 = 349
Порівнюючи показник 2020 року з 2021 бачимо, що він знизився на
1181 тис. грн. або на 438,4%. Можемо зробити висновок, що підприємство
зменшило свої нематеріальні активи.
Темп зростання середньорічної залишкової вартості нематеріальних
активів:
дані по нематеріальним активам відповідно на
початок і кінець року за звітний період; дані по
нематеріальним активам відповідно на початок та кінець за
базовий період.
2020 рік: ((4086+5558)/2) / ((2498+4086)/2) *100 = 146,48
2021 рік: ((5558+4784)/2) / ((4086+5558)/2) *100 = 107,24
Як бачимо проведених розрахунків темпу зростання середньорічної
залишкової вартості нематеріальних ресурсів, різниця показників за 2020
та 2021 роки складає 73,21%. Тобто підприємство за цей період не
накопичувало нематеріальні ресурси.
Віддача нематеріальних активів, характеризує обсяг продажів
продукції, робіт, послуг, які припадають на 1 гривню середньорічної
вартості нематеріальних активів (ВНМА). Його розрахунок здійснюється
за формулою: ВНМА = СВП / НМАс, де ВНМА – показник віддачі
нематеріальних активів, СВП – собівартість випушеної продукції; НМАс –
середньорічна вартість нематеріальних активів ((початок+кінець)/2).

2019 рік:

2020 рік:

33
 2021 рік:

З наших розрахунків ми бачимо, що у 2019 році показник віддачі

нематеріальних активів був найвищим, тобто підприємство в цей час
активно використовувало нематеріальні активи.
Ємність нематеріальних активів, характеризує потребу в
нематеріальних активах для виробництва продукції, робіт, послуг вартісю
1 грн (ЄНМА). Цей показник є зворотним по відношенню до віддачі
нематеріальних активів і розраховується за формулою: ЄНМА = НМАс /
СВП = 1/ВНМА, де ВНМА – показник віддачі нематеріальних активів;
СВП – собівартість випущеної продукції
2019 рік: 1 / 711,53 = 0,0014
2020 рік: 1 / 532,3 = 0,0019
2021 рік: 1 / 513,99 = 0,0019
З наших розрахунків бачимо, що вищим показник був у 2020 та 2021
роках, а у 2019 році – нижчим. Отже, у 2019 році 1 грн нематеріальних
ресурсів 0,0014 грн вартості виробництва продукції; а у 2020 та 2021 роках
1 грн нематеріальних активів 0,0019 грн вартості виробництва продукції.

34
 РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення використання нематеріальних
активів ТДВ «Яготинський маслозавод».

3.1. Підвищення ефективності використання

нематеріальних активів
Для достовірної оцінки використання нематеріальних активів, що
мають і не мають матеріальної (матеріальної) форми та прийняття
відповідних управлінських рішень керівництвом підприємства необхідне
глибоке вивчення питань, пов’язаних з їх контролем. Важливим є
впровадження такого групування нематеріальних активів, яке допоможе в
найкоротші терміни та у зручний спосіб оцінити ефективність їх
використання.
Інформація про нематеріальні активи підприємства, які мають і не
мають матеріальної (матеріальної) форми, потрібна не тільки внутрішнім, а
й зовнішнім користувачам. Сьогодні важливо створити умови для
залучення інвестицій з метою підвищення рентабельності діяльності. І
інвестори повинні бути впевнені, що вкладені ними кошти дійсно
принесуть очікувану вигоду. Тому керівники повинні приділяти
максимальну увагу контролю ефективності діяльності підприємства,
зокрема, визначальним чинникам його розвитку – нематеріальним активам,
щоб мати можливість виявити його проблемні аспекти та створити умови
для їх вирішення. Це допоможе зробити компанію конкурентоспроможною
в сучасному ринковому середовищі.
З метою забезпечення комплексності економічного аналізу
нематеріальних активів на підприємствах пропонується проводити його за
такими етапами: підготовчий, основний, заключний.
Підготовчий етап передбачає складання плану аналізу на основі
врахування основної мети та завдань аналізу нематеріальних активів,

35
обґрунтування набору показників (наведених у розробленій
концептуальній моделі), вибору кола виконавців (залежить від
організаційного характеру). структура та обсяги конкретного будівельного
підприємства) та встановлення термінів виконання аналітичних процедур.
Основним етапом є систематизація та аналітична обробка даних про
нематеріальні активи будівельних підприємств з метою виявлення
причинно-наслідкових зв’язків та ступеня впливу різних факторів на
ефективність їх використання.
Заключним етапом є узагальнення результатів аналізу та оформлення
їх у підсумковий документ (консолідований звіт або звіт про нематеріальні
активи чи інтелектуальний капітал будівельного підприємства) та надання
конкретних пропозицій щодо ефективності використання нематеріальних
активів на підприємстві.
На основі об’єктів аналізу використання нематеріальних активів
формуються наступні завдання: аналіз обсягу та динаміки нематеріальних
активів; аналіз структури та стану нематеріальних активів за видами,
умовами використання та правової охорони; аналіз рентабельності
(рентабельності) і рентабельності інвестицій нематеріальних активів;
аналіз ліквідності нематеріальних активів та рівня ризику вкладення
капіталу в нематеріальні активи.
Контроль ефективності використання нематеріальних активів є
перспективним видом контролю у сфері підприємництва. З його
допомогою здійснюється контроль управління нематеріальними
ресурсами, за результатами якого формуються самостійні висновки про
ступінь ефективності управління ними, результативність рішень, що
приймаються керівниками та економічне використання коштів і
витрачених на це ресурсів.
Тому в сучасних умовах українським підприємствам необхідно
розробити методику контролю ефективності використання нематеріальних

36
активів, яка враховуватиме особливості та традиції розвитку національної
системи бухгалтерського обліку, напрацювання вітчизняних науковців. у
сфері економічного контролю та економічного аналізу, а також усі
позитивні сторони вищезазначеного підходу, які можуть бути застосовані
вітчизняними підприємствами.

3.2. Удосконалення методики аналізу нематеріальних активів

Управління нематеріальними активами як фактором створення
вартості підприємства є безперервним процесом, для підвищення його
ефективності необхідно вирішити наступні завдання: визначити складові
нематеріальних активів, які мають найбільш значущу цінність з точки зору
погляд на створення його вартості; запровадити механізми виявлення
нестач та надлишків нематеріальних активів на підприємстві; визначити
основних внутрішніх користувачів обліково-аналітичної інформації про
нематеріальні активи; розробити моделі політики та прийняття рішень на
основі показників, що характеризують використання нематеріальних
активів на підприємстві; розробити канали передачі обліково-аналітичної
інформації про нематеріальні фактори створення вартості зовнішнім
користувачам.
Основною метою вдосконаленої методології економічного аналізу
нематеріальних активів має стати інтерпретація даних про нематеріальні
ресурси підприємства з метою формування об’єктивної думки про процес
трансформації вартості його нематеріального капіталу, який відбувається
через бізнес-процеси підприємства, в яких він використовується і
забезпечує створення вартості протягом тривалого часу. Реалізація
визначеної мети передбачає як аналіз існуючого процесу формування
вартості підприємства шляхом використання його наявних нематеріальних
активів з урахуванням впливу внутрішніх і зовнішніх факторів формування
та знищення їх вартості, так і проведення економічного аналізу процесу

37
формування майбутньої економічної вартості на основі встановлення
можливих шляхів підвищення ефективності використання наявних
нематеріальних активів у існуючих та нових бізнес-процесах з
урахуванням зміни фундаментальних факторів вартості.
Удосконалені традиційні методи економічного аналізу
нематеріальних активів у більшості випадків передбачають змістовне
розширення нематеріальних активів до рівня нематеріальних ресурсів та
встановлення їх ролі у формуванні вартості підприємства. Основною
гіпотезою представників цього підходу є необхідність забезпечення
формування аналітичної інформації про стан і динаміку всіх
нематеріальних драйверів створення вартості підприємства. При цьому
зв’язок між такими драйверами та ринковою вартістю підприємства
вважається постійною величиною, тому необхідність встановлення рівня
впливу конкретного нематеріального драйвера на вартість підприємства
вважається непотрібною. У складі методів, віднесених до першої групи,
можна виділити дві групи показників, які розроблені з метою підвищення
ефективності ціннісно-орієнтованого управління нематеріальними
активами.
Ціннісно-орієнтовані методи економічного аналізу нематеріальних
активів передбачають одночасне використання даних бухгалтерського
обліку та інформації з фінансових ринків про ринкову вартість
підприємства під час їх реалізації. Таким чином, ринкова вартість, яка
відображає оцінку компанії інвесторами відповідно до їх очікувань щодо її
майбутньої прибутковості, слугує критерієм порівняння при розрахунку
різних аналітичних показників щодо нематеріальних активів компанії. Такі
методи припускають, що ринкова вартість компанії, яка встановлюється на
фінансових ринках, є функцією різних видів активів підприємства, зокрема
нематеріальних.

38
 Ринкова вартість (ринкова капіталізація підприємства) – це
динамічне поняття, яке перебуває під впливом постійних змін через зміну
очікувань інвесторів щодо майбутньої прибутковості підприємства.
Ринкова вартість використовувалася в системі економічного аналізу і
раніше, але її активне застосування в умовах постіндустріальної економіки
виправдано необхідністю усунення недоліків системи бухгалтерського
обліку підприємства, яка не дозволяє забезпечити формування достовірної
та актуальної інформації про нематеріальні рушії створення вартості.
Аналіз ринкової вартості, у співвідношенні з іншими обліковими
показниками, дозволяє відобразити всі нематеріальні ресурси, які
забезпечують створення вартості підприємства.
Загалом систему показників нематеріальних активів слід розглядати
як потужний інструмент організаційних змін, що дозволяє підвищити
ефективність їх використання з урахуванням особливостей наявних на
підприємстві бізнес-процесів та обраної стратегії витрат. управління.
Система показників нематеріальних активів дозволяє спрямувати зусилля
співробітників на виконання конкретних дій, пов’язаних з
нематеріальними драйверами, які сприятимуть зростанню вартості
підприємства. Використання таких показників забезпечує формування
інформаційного середовища для суб’єктів ціннісно-орієнтованого
управління та інших видів внутрішніх і зовнішніх користувачів, що сприяє
досягненню стратегічних цілей підприємства.

39
 ВИСНОВКИ
Основними чинниками зростання вартості компанії та ефективності
виробництва в сучасній економіці є нематеріальні активи, які мають
досить складну природу походження. Таким чином, найбільш актуальними
є питання оцінки ефективності виробництва як з боку науково-дослідних
компаній, так і з боку реального сектору економіки. Новим об’єктом
спостереження, обліку, аналізу та управління в господарській практиці є
нематеріальні активи. Питома вага нематеріальних активів у загальній сумі
активів вітчизняних суб’єктів господарювання вкрай низька порівняно з
іноземними. Наявність у складі майна нематеріальних активів
характеризує обрану суб’єктом господарювання стратегію як інноваційну.
Нематеріальні активи розрізняють за двома критеріями: вони не
мають матеріальної форми і мають здатність приносити економічні вигоди
(дохід) організації. Нематеріальні активи є одним з найскладніших об'єктів
дослідження зовнішнього аудитора, оскільки вони не мають матеріальної
форми і є нематеріальними. Особливу увагу приділено властивостям
нематеріальних активів, які залежать від можливості одночасного
використання, унікальності, відсутності внутрішньої цінності та
можливості опосередкованого впливу на результати. Фактори, що
стосуються нематеріальних активів підприємства, залежать від надійності
та терміну правової охорони, обліку, балансової та ринкової вартості,
новизни, кількості користувачів тощо.
Для визначення стану основних нематеріальних активів та
ефективності їх використання можна використовувати показники, що
характеризують: рівень забезпеченості підприємства нематеріальними
активами; їх стан; ефективність їх використання. Стан нематеріальних
активів характеризують такі показники: коефіцієнт оновлення; рівень
відсіву; фактор росту; швидкість зносу; фактор фізичної підготовки.

40
Ефективність використання нематеріальних активів характеризується
показниками рентабельності нематеріальних активів, рентабельності
нематеріальних активів.
Ефективність використання нематеріальних активів на українських
підприємствах є низькою, тому є шляхи підвищення їх використання:
ефективність управління нематеріальними активами можна оцінити за їх
ринковою вартістю, ринковою капіталізацією, оцінити за сукупністю
показників та з використанням традиційних індикаторів.
Результати аналізу показали, що показники ефективності
використання нематеріальних активів мають багатоаспектний характер,
тому спостерігається зниження рентабельності нематеріальних активів та
рентабельності продажів, але рентабельність інвестицій у нематеріальні
активи та їх товарообіг зростає. При цьому темпи зростання чистого
прибутку випереджають темпи зростання нематеріальних активів, але
темпи зростання нематеріальних активів випереджають темпи зростання
прибутку від реалізації продукції. Для підвищення ефективності
використання нематеріальних активів необхідно вдосконалити правову
охорону та захист прав на нематеріальні активи, облікову політику,
страхування нематеріальних активів, оптимізацію структури ресурсного
потенціалу тощо.
Вивчаючи міжнародний досвід роботи з нематеріальними активами,
необхідно відзначити актуальну для сучасної української економіки
проблему, яка полягає у приведенні існуючої в нашій країні системи
обліку та звітності у відповідність до міжнародних стандартів та вимог
ринкової економіки.
Отже, було розкрито тему дослідження та практично розглянути
аналіз нематеріальних активів у ТДВ «Яготинський маслозавод».

41
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства: навч. посібн. Київ: Атіка,

2004. 480 с.
2. Бразілій Н.М. Облік і аудит нематеріальних активів (на
прикладі підприємств харчової промисловості) : автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня канд. екон. наук : 08.06.04. Київ, 2007. 21 с.
3. Головко В. І., Дерун І. А. Економічний аналіз : практикум.
Київ, 2014. 100 с.
4. Гороховець Ю. А. Методика економічного аналізу
нематеріальних активів: стан і пропозиції щодо вдосконалення. Бізнес
Інформ. 2018. № 3. С. 236–241.
5. Грабовецький Б. Є. Економічний аналіз : навчальний посібник.
Вінниця : ВНТУ, 2013. 85 с.
6. Диба В. М. Облік та аналіз нематеріальних активів в умовах
інституційних змін: теорія і методологія : дис. на здобуття наук. ступеня
докт. ек. наук : спец. 08.00.09. Київ, 2017. 390 с.
7. Диба В.М. Облік та аналіз нематеріальних активів в умовах
інституційних змін: теорія і методологія:дис. ... д-ра екон. наук: 08.00.09.
Київ, 2017. – 466 с.
8. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського
обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств
і організацій : затв. наказом М-ва фінансів України від 30.11.1999 №
291.URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99 (дата звернення
2.08.2019).
9. Криштопа І.І. Методика та організація обліку та контролю
нематеріальних активів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
екон. наук : 08.00.09. Київ, 2008. 21 с.

42
 10. МСБО 1 «Подання фінансової звітності». URL:
https://mof.gov.ua/ storage/files/IAS-1_ukr_2016.pdf
11. МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність».
URL:https://mof.gov.ua/ storage/files/IAS-34_ukr_2016.pdf
12. МСБО 38 «Нематеріальні активи». URL:
https://mof.gov.ua/storage/files/ IAS-38_ukr_2016.pdf
13. НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : затв.
наказом Мва фінансів України від 7.02.2013 № 73. URL: https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/z0336-13
14. НП(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»: затв. наказом М-ва
фінансів України від 7.07.1999 № 163. URL: https://zakon.rada.gov.ua
/laws/show/z0499- 99
15. НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» : затв. наказом
М-ва фінансів України від 25.02.2000 р № 39. URL: https://zakon.rada.gov.ua
/laws/ show/z0161-00
16. НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» : затв. наказом М-ва
фінансів України від 18.10.1999 р. № 242. URL: https://zakon.rada.gov.ua
/laws/main/z0750-99
17. Податковий Кодекс України від 11.10.2011 № 2755–17. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий Кодекс України від
11.10.2011 № 2755–17. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
18. Польова Т.В. Облік, аудит і аналіз нематеріальних активів :
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.06.04. Київ,
2006. 23 с.
19. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні:
Закон України від 16 липня 1999 р. № 996–ХІV. URL:
https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/996-14

43
 20. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу
технологій: Закон України від 14.09.2006 р. № 143–V. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/ main/143-16
21. Романенко О. В. Методичне забезпечення аналізу
використання нематеріальних активів підприємства. Облік і фінанси. 2012.
№ 4(58). С. 21–24.
22. Сизоненко О.В. Облік, контроль і аналіз операцій з
нематеріальними активами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
екон. наук : 08.00.09. Київ, 2011. 23 с
23. Успаленко В.І., Божко В.П., Омельченко О.Л., Магомедова
М.М., Карацева Н.З. Фінансове обґрунтування рівня міжнародної
економічної інтеграції: Навчальний посібник. – Х.: ХНУБА. 2016 – 32 с.
24. Чуб, Ю. В. Аналіз наявності та використання нематеріальних
активів [Текст] / Юлія Володимирівна Чуб // Економічний аналіз : зб. наук.
праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол.: В.
А. Дерій (голов. ред.) та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр
Тернопільського національного економічного університету «Економічна
думка», 2014. – Том 15. – № 3. – С. 225-229.

44
 ДОДАТКИ

Зведені дані для розрахунків за звітністю підприємства

Додаток А
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
Актив Код рядка 2018 2019 2020 2021
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи 1000 2498 4086 5558 4784
Первісна вартість 1001 4587 7285 10409 11897
Накопичена амортизація 1002 2089 3199 4851 7113
Основні засоби 1010 216956 288984 299742 449730
ІІ. Оборотні активи
Запаси 1100 122105 111350 106923 166210
Дебіторська заборгованість за продукцію,
1125 285378 315882 414886 443374
товари, роботи, послуги
Дебіторська заборгованість за
1130 8154 8745 8394 7737
розрахунками: за видана ми авансами
З бюджетом 1135 24 37 13105 912
Дебіторська заборгованість за розрахунками
1145 233296 380464 386072 389719
із внутрішніх розрахунків
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 418 913 7416 7762
Гроші та їх еквіваленти 1165 13430 33152 19270 10217
Усього за розділом ІІ 1195 666776 851741 956393 1027446
Баланс 1300 960957 1217950 1357108 1549405
Пасив Код рядка 2018 2019 2020 2021
І. Власний капітал
Нерозподілений прибуток
1420 397186 450918 524553 587459
(непокритий збиток)
Усього за розділом І 1495 400983 454715 528350 592784
ІІ. Довгострокові зобов’язання та забезпечення
Усього за розділом ІІ 1595 201670 163493 219143 201451
ІІІ. Поточні зобов’язання та забезпечення
Поточна кредиторська заборгованість за:
1610 0 0 6225 8185
довгостроковими зобов’язаннями
Товари, роботи, послуги 1615 116092 155939 172321 201194
Розрахунки з бюджетом 1620 11153 13066 14344 4840
Розрахунки зі страхування 1625 841 1266 1486 1794
Розрахунки з оплати праці 1630 2918 4645 5293 6461
Доходи майбутніх періодів 1665
Усього за розділом ІІІ 1695 358304 599742 609615 755170
IV. Зобов’язання, пов’язані з
необоротними активами, утримуваними 1700
для продажу, та групами вибуття

Середня кількість працівників 2019 2020 2021

Шапка балансу 898 948 918

45
 Додаток Б

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)

І. фінансові результати
Стаття Код рядка 2019 2020 2021
Чистий дохід від реалізації
продукції (товарів, робіт, 2000 3201672 3495741 3166323
послуг)
Собівартість реалізованої
продукції (товарів, робіт, 2050 2342351 2566752 2657868
послуг)
Валовий прибуток 2090 859321 928989 508455
Валовий збиток 2095
Фінансові результати від операційної діяльності
Прибуток 2190 367869 297379 223338
Збиток 2195
Чистий фінансовий результат
Прибуток 2350 253732 184741 129547
Збиток 2355

46
 Додаток В

Примітки до фінансової звітності

8. Нематеріальні активи. Нематеріальні активи Товариства
представлені в фінансовій звітності наступним чином:

Найменування статті 2019 2020 2021

Балансова вартість на початок
2498 4086 5558
звітного періоду у т.ч.
Первісна (переоцінена) вартість 4587 7285 10409
Знос 2089 3199 4851
Придбано за кошти 0 3411 1488
Всього надійшло 0 3411 1488
Вибуття у зв’язку з реалізацією або
6 0 0
ліквідацією, у т.ч.
Вибуття первісної (переоціненої)
30 287 0
вартості
Вибуття зносу 30 287 0
Всього вибуття 6 0 0
Амортизаційні відрахування 0 1939 2262
Балансова вартість на кінець
4086 5558 4784
звітного періоду, у т.ч.
Первісна (переоцінена) вартість 7285 10409 11897
Знос 3199 4851 7113

47