Professional Documents
Culture Documents
КУРСОВА Яготин НМА
КУРСОВА Яготин НМА
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти аналізу нематеріальних активів
підприємства
1.1. Економічна характеристика та класифікація нематеріальних
активів підприємства
1.2. Огляд інформаційних джерел з аналізу нематеріальних активів
підприємства
1.3. Особливості та методика аналізу нематеріальних активів
підприємства
РОЗДІЛ 2. Оцінка фінансового стану та нематеріальних активів ТДВ
«Яготинський маслозавод»
2.1. Загальна характеристика діяльності ТДВ «Яготинський
маслозавод»
2.2. Основні показники фінансового стану ТДВ «Яготинський
маслозавод»
2.3. Аналіз нематеріальних активів ТДВ «Яготинський маслозавод»
РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення використання нематеріальних
активів ТДВ «Яготинський маслозавод».
3.1. Підвищення ефективності використання нематеріальних активів
3.2. Удосконалення методики аналізу нематеріальних активів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
2
ВСТУП
Актуальність. Нематеріальні активи є невід’ємною складовою
інноваційного розвитку та конкурентоспроможності підприємства на
ринку, саме вони формують розрив між балансовою та ринковою вартістю
підприємства. Наявність у підприємства нематеріальних активів є
необхідною вимогою, яка диктується сучасними ринковими реаліями, адже
їх використання може забезпечити стабільний розвиток, підвищення
ринкової вартості підприємства, а також високу конкурентоспроможність.
Як об’єкт наукового пізнання нематеріальні активи (далі – НМА) є
складним і багатогранним структурним елементом, який відповідно до
вимог розвитку сучасної ринкової економіки здебільшого ототожнюється з
об’єктом інтелектуальної власності. та впровадження інноваційних
процесів у господарську діяльність підприємств. Цінність НМА
визначається майбутньою економічною вигодою, яку вона може принести
в процесі свого використання. А для того, щоб отримати максимальний
ефект, українським підприємствам необхідно правильно управляти НМА, а
саме систематично проводити оперативний контроль, аналізувати обсяги
та ефективність їх використання.
Питанням економічної сутності та аналізу нематеріальних активів
підприємства присвячені праці таких науковців: Божко В.П., Бойчик І.М.,
Бразілій Н.М., Головко В.І., Гороховець Ю.А., Грабовецький Б.Є., Дерун
І.А., Диба В.М., Карацева Н.З., Криштопа І.І., Магомедова М.М.,
Омельченко О.Л., Польова Т.В., Романенко О.В., Сизоненко О.В.,
Успаленко В.І., Чуб Ю.В. та інших.
3
Метою написання курсової роботи є визначення сутності та
класифікації нематеріальних активів у сучасних умовах господарювання,
визначення методів їх оцінки, а також практичні рекомендації, спрямовані
на покращення стану використання нематеріальних активів.
Відповідно до поставленої мети в роботі передбачено вирішення
таких основних завдань:
- дослідити сутність нематеріальних активів як економічної категорії;
- розгляд інформаційних джерел аналізу нематеріальних активів
підприємства;
- огляд методики аналізу нематеріальних активів;
- проведення аналізу фінансового стану та нематеріальних активів;
- надати пропозиції вдосконалення ефективності використання
нематеріальних активів.
Об’єктом дослідження є ТДВ «Яготинський маслозавод», а
предметом – нематеріальні активи ТДВ «Яготинський маслозавод».
Структура курсової роботи. Відповідно до мети та визначених
завдань курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, восьми
підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний
обсяг курсової роботи становить 47 аркушів.
4
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти аналізу
нематеріальних активів підприємства
5
підтверджений майновими правами, використання якого призведе до
отримання очікуваних економічних вигід у майбутньому, може бути
ідентифіковано, достовірно оцінено та використано більше 12 місяців у
різних видах діяльності суб’єкта господарювання [9, с. 8].
В.М. Диба пропонує таке визначення нематеріальних активів:
«нематеріальні активи – це інтелектуальні ресурси, ідентифікація яких
відбувається в результаті реєстрації майнових або немайнових прав
інтелектуальної власності, які контролюються підприємством внаслідок
минулих інтелектуальних активів. діяльність», використання якої
передбачає збільшення майбутніх економічних вигод та підвищення
інноваційного потенціалу підприємства» [3, c.39].
Польова Т.М. трактує нематеріальні активи як законодавчо визнані
нематеріальні активи підприємства, у вигляді різноманітних прав, що
мають певне призначення, реальну вартість і здатні приносити прибуток
або інші вигоди їх власнику (користувачу) [18, c.16].
Серед зарубіжних учених також існують різні погляди на сутність
поняття «нематеріальні активи». Так, Дж. Р. Хітчнер вважає, що
«нематеріальні активи є частиною людського капіталу, який створюється
освітою, досвідом, кваліфікацією співробітників компанії, а також
структурним капіталом, який включає такі елементи, як процес
документообігу та організаційна структура. є кодифікованими
матеріальними описами конкретних знань, якими можна володіти та, за
необхідності, продавати».
Каплан Р. та Нортон Д. пропонують розглядати нематеріальні активи
як основне джерело створення вартості підприємства та розділяти їх на три
складові: 1) людський капітал (навички, талант, знання); 2) інформаційний
капітал (бази даних, інформаційні системи, мережі та технології); 3)
організаційний капітал (культура, лідерство, відповідний персонал,
командна робота, управління знаннями).
6
У нормативно-правових актах України, які регулюють різні питання
щодо нематеріальних активів, визначення цього поняття відрізняються.
Наприклад, відповідно до Закону України «Про державне регулювання
діяльності у сфері трансферу технологій» [7] нематеріальний актив — це
об’єкт (об’єкти) права інтелектуальної власності, а також інші подібні
права, що визнаються в порядку, передбаченому Законом України «Про
державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій».
встановлені законом. Закон України «Про державне регулювання
діяльності у сфері трансферу технологій». встановлений законом об'єкт
права власності.
Податковий кодекс України також містив визначення
нематеріальних активів як права власності на результати інтелектуальної
діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні
права, що визнаються об’єктом права власності (інтелектуальна власність),
право користування майном та майнові права платника податків у
встановленому законодавством порядку, у тому числі права користування
природними ресурсами, майно та майнові права, набуті в установленому
законом порядку [9]. Проте Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII п.
14.1.120. Виключено Податковий кодекс, який містив визначення
нематеріальних активів.
Отже, з юридичної точки зору нематеріальні активи розглядаються
як право власності на результати інтелектуальної діяльності, або об’єкти
права інтелектуальної власності. У зв'язку з цим вважаємо за доцільне
дослідити ці поняття.
Вивчення та аналіз економічної літератури, а також нормативно-
правових актів дозволило встановити, що на сьогодні відсутня єдність у
підходах до класифікації нематеріальних активів. Проте відомо, що
науково обґрунтована класифікація є основою організації бухгалтерського
обліку, економічного аналізу та аудиту.
7
Перш за все, вважаємо за доцільне дослідити класифікації
нематеріальних активів, які використовуються з метою відображення цих
активів в системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності суб’єктів
господарювання.
У Н(П)СБО 8 «Нематеріальні активи» [16] усі нематеріальні активи
поділяються на 6 груп: права користування природними ресурсами; права
користування майном; права на комерційні позначення; права на об'єкти
промислової власності; авторське право та суміжні права; інші
нематеріальні активи.
Таку ж класифікацію містить План рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій [8], в якому для цих груп нематеріальних рахунків передбачено
відповідні субрахунки, а саме: 121 «Права на використовувати природні
ресурси»; 122 «Права користування майном»; 123 «Права на комерційні
позначення»; 124 «Права на об'єкти промислової власності»; 125
«Авторське право і суміжні права» 127 «Інші нематеріальні активи».
У МСФЗ 38 «Нематеріальні активи» з метою розкриття інформації
про нематеріальні активи у фінансовій звітності запропоновано поділити їх
на такі класи: а) торгові марки; б) назви та назви видань; в) комп’ютерне
програмне забезпечення; г) ліцензії та привілеї; д) авторські права, патенти
та інші права промислової власності, права на послуги та використання; д)
рецепти, формули, моделі, проекти та прототипи; та f) нематеріальні
активи в стадії розробки.
Водночас у стандарті зазначено, що ці класи можна розділити на
менші класи або об’єднати у більші класи, якщо це веде до отримання
більш релевантної інформації для користувачів фінансової звітності [12].
Таким чином, наведений перелік нематеріальних активів у МСБО 38
не є вичерпним. Водночас стандарт перераховує елементи, які не належать
до нематеріальних активів, а саме: внутрішньо створений гудвіл, витрати
8
на дослідження, внутрішньо створені бренди, заголовки, назви публікацій,
списки клієнтів та інші об’єкти подібного характеру.
Аналіз положень Н(П)СБО 8 та МСБО 38 показав, що ці стандарти
містять класифікацію нематеріальних активів за такими ознаками, як строк
корисного використання та спосіб отримання нематеріальних активів. За
строком корисного використання нематеріальні активи поділяються на:
нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання,
тобто для яких неможливо передбачити період, протягом якого ці активи,
як очікується, принесуть економічні вигоди; нематеріальні активи з
визначеним строком корисного використання, тобто з обмеженим
періодом принесення економічної вигоди підприємству.
За способом придбання нематеріальні активи можна класифікувати
на такі групи: 1) отримані (придбані) окремо: придбані нематеріальні
активи; отримано безкоштовно; придбаний в результаті обміну на
аналогічний товар; придбаного внаслідок обміну на неподібну річ;
включені до статутного капіталу; 2) отримані в результаті злиття
підприємств; 3) отримані в результаті розробки (створені самим
підприємством).
До нематеріальних активів також відноситься гудвіл. Зауважимо, що
в НП(С)БО 8 гудвіл не розглядається у складі нематеріальних активів.
Натомість питання обліку гудвілу, що виникає внаслідок придбання
іншого підприємства, містить НП(С)БО 19 «Об’єднання підприємств», у
якому гудвіл визначається як перевищення вартості придбання над
часткою покупця у справедливій вартості підприємства. придбані
ідентифіковані активи, зобов'язання та умовні зобов'язання на дату
придбання [14].
Податковий кодекс України трактує гудвіл як нематеріальний актив,
вартість якого визначається як різниця між ринковою та балансовою
вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що
9
виникає в результаті використання кращих управлінських якостей
підприємство, домінуюче становище на ринку товарів, послуг, нових
технологій тощо [17].
10
Суб’єкти господарювання України
11
«Фінансова звітність», складається із: звіту про фінансовий стан; звіт про
прибутки та збитки та інший сукупний дохід; звіт про зміни у власному
капіталі; Звіт про рух грошових коштів; примітки, що містять короткий
виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення [1]. Що стосується
проміжної фінансової звітності, то МСФЗ надають суб’єктам
господарювання можливість обирати, яку проміжну звітність складати:
повну чи скорочену. Повна проміжна фінансова звітність повинна містити
весь комплект фінансової звітності та враховувати всі вимоги, зазначені в
МСБО 1 «Подання фінансової звітності». Скорочена проміжна фінансова
звітність відповідно до МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність» повинна
містити, як мінімум, скорочений звіт про фінансовий стан; консолідований
звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід, консолідований звіт
про зміни капіталу; зведений звіт про рух коштів; та деякі пояснювальні
записки [2].
Річна фінансова звітність суб’єктів господарювання групи 2 згідно з
НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» складається з:
балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту
про загальний дохід), звіту про фінансові результати. рух грошових
коштів, звіт про власний капітал і примітки до фінансової звітності, а
проміжна фінансова звітність - тільки з балансу та звіту про фінансові
результати [3].
Суб’єкти господарювання групи 3 складають фінансову звітність, яка
включає лише баланс та звіт про фінансові результати, форма і порядок
складання яких визначені НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» [4].
Відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
[3] інформація, що надається у фінансовій звітності, має бути чіткою та
зрозумілою для її користувачів за умови, що вони мають достатні знання
та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Крім того, фінансова звітність
повинна: – містити лише релевантну інформацію, яка впливає на
12
прийняття рішень користувачами, дозволяє своєчасно оцінити минуле,
теперішнє та господарювання суб’єктів в Україні І група Складати
фінансову звітність згідно з МСФЗ Група III Складати фінансову звітність
згідно з НП ( В) )БО 25 «Спрощена фінансова звітність» ІІ група Складати
фінансову звітність за НП(С)БО, крім НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова
звітність» майбутні події, підтверджувати та виправляти їх оцінки,
зроблені в минулому; – бути достовірними (правдивими), тобто не містити
помилок і спотворень, які можуть вплинути на рішення користувачів
звітності; - надати можливість користувачам порівнювати фінансову
звітність підприємства за різні періоди та фінансову звітність різних
підприємств.
При розкритті інформації про нематеріальні активи компанії, які
складають фінансову звітність за МСФЗ, повинні враховувати вимоги
наступних стандартів: МСБО 1 «Подання фінансової звітності», МСБО 34
«Проміжна фінансова звітність», МСБО 38 «Нематеріальні активи», МСБО
36 «Активи від знецінення», МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу» або МСФЗ для
малих і середніх підприємств (далі – МСФЗ для МСП).
Розкриття інформації про нематеріальні активи суб’єктами
господарювання, які складають звітність згідно з Національними
положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, повинно
здійснюватися відповідно до вимог НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до
фінансової звітності», НП(С) BO. 8 «Нематеріальні активи», або НП(С)БО
25 «Спрощена фінансова звітність».
Аналіз форм фінансової звітності, передбачених НП(С)БО 1 [3]
«Загальні вимоги до фінансової звітності», показав, що інформація про
нематеріальні активи міститься у таких звітах: баланс (звіт про фінансовий
стан); звіти про фінансові результати; звіти про рух грошових коштів; звіти
про власний капітал; примітки до фінансової звітності.
13
1.3. Особливості та методика аналізу
нематеріальних активів підприємства
Серед найбільш поширених у практиці напрямів економічного
аналізу НМА виділяють наступні його види (рисунок 1.2.). Аналіз обсягу
НМА передбачає визначення частки, яку займають дані активи у складі
всіх активів підприємства.
15
порівнюються з майбутніми цілями компанії, стратегічні напрямки
розвитку. має бути продуманий портфель НМА компанії (створення,
придбання нових або вдосконалення чи оновлення існуючих НМА).
Найважливішим є аналіз ефективності використання НМА. На
практиці загальним показником оцінки ефективності НМА є їх
прибутковість. Якщо темпи зростання витрат компанії на НМА на
підприємстві нижчі за темпи зростання прибутку, то можна говорити про
ефективне управління ними. Проте є ряд недоліків показника, а саме: 1)
показник обсягів НМА у звіті про фінансовий стан не дає змоги зрозуміти,
чи пов’язане їх збільшення з їх переоцінкою чи з придбанням нових
об’єктів; 2) прибуток підприємства відображає не тільки ефективність
використання НМА, а й інших активів; 3) якщо підприємство отримає
збиток, то значення цього показника втратить свій економічний сенс,
навіть якщо самі НМА використовувалися ефективно. Тому пропонується
використовувати іншу базу порівняння, зокрема вартість підприємства на
ринку капіталу. Крім того, враховується сукупний інтелектуальний капітал
(ІК) підприємства.
Аналіз НМА в контексті залучених ресурсів, пов'язаних із
співвідношенням суми НМА на одиницю залученого капіталу. Якщо
значення показника зростає, то компанія збільшує частку залучених
коштів, які спрямовує на інтелектуальну діяльність, що є позитивною
інформацією для стейкхолдерів, оскільки може свідчити про зростання її
ринкової вартості в майбутньому.
Аналіз використання НМА також полягає в аналізі інтелектуального
капіталу (ІК) підприємства, а не тільки визнаних активів. Тобто є потреба у
складанні інтегрованої звітності та окремих нефінансових показників.
При аналізі показників стану, руху та ефективності використання
НМА на практиці часто використовують аналіз коефіцієнтів, який
передбачає розрахунок відповідних показників. Ці показники включають:
16
ступінь зносу, рівень обслуговування, частоту оновлення та період
поновлення, швидкість утилізації, коефіцієнт оборотності, повернення
НМА, потужність, озброєння, прибутковість НМА, капіталізацію НМА та
коефіцієнт довгострокового фінансування НМА. Методика розрахунку цих
показників представлена в таблиці 1.1.
17
Продовження табл.. 1.1.
18
де ЧП – чистий прибуток (непокритий збиток); НА – середньорічна
вартість необоротних активів; НМА – середньорічна вартість НМА; ЧД –
чистий дохід від реалізації товарів, робіт, послуг; А – середньорічна
вартість активів підприємства.
Для факторного аналізу рентабельності НМА будемо
використовувати такі показники: - рентабельність продажів – визначає
частку чистого прибутку в чистому доході від реалізації продукції
підприємства; показує, скільки чистого прибутку припадає на одиницю
чистого доходу від реалізації продукції підприємства. Показник
рентабельності продажів характеризує найважливіший аспект діяльності
підприємства - реалізацію основної продукції/послуг. Чим більше темп
зростання прибутку перевищує темп зростання доходу, тим більша
ефективність використання ресурсів підприємства, в тому числі і НМА. -
частка необоротних активів у валюті балансу - визначається шляхом
ділення вартості необоротних активів на загальну вартість активів
підприємства, тобто показує, скільки грошових одиниць необоротних
активів припадає на одна грошова одиниця всіх активів підприємства. Для
кращого функціонування підприємства його необоротні та оборотні активи
повинні бути збалансовані. Якщо частка необоротних активів значно
зростає, не створюючи бажаного прибутку, то ефективність використання
необоротних активів низька. - індекс оборотності необоротних активів -
визначається відношенням чистого доходу до середньорічної вартості
необоротних активів і показує, скільки грошових одиниць чистого доходу
від реалізації товарів, робіт, послуг припадає на одну грошову одиницю.
необоротних активів підприємства. Нормативне значення показника
залежить від сфери діяльності підприємства, але чим вищий цей показник,
тим ефективніше підприємство використовує свої необоротні активи (в
тому числі необоротні) для отримання доходу. - відношення
середньорічної вартості всіх активів до середньорічної вартості НМА -
19
показує, скільки гривень загальної суми активів припадає на гривню
нематеріальних активів підприємства. Необґрунтоване збільшення частки
НМА у майні підприємства (темп їх зростання перевищує темп зростання
доходу) свідчить про погіршення структури балансу підприємства та
неефективне використання НМА.
Для проведення факторного аналізу показника рентабельності НМА,
за умови мультиплікативності моделі, можна використовувати метод
абсолютних і відносних різниць, а також логарифмічний і метод
ланцюгових підстановок. Розглянемо більш детально логарифмічний
метод, оскільки він найбільш ефективний для цих типів моделей. При
застосуванні цього методу вплив факторів за умови чотирифакторної
мультиплікативної моделі розраховуватиметься так:
де а1, b1, с1, d1 – факторні показники звітного періоду, а0, b0, с0, d0
– факторні показники базового періоду, Т0 – показник залежної змінної
базового періоду, Т1 – показник залежної змінної звітного періоду.
Таким чином вплив всіх факторів на результуючий показник буде
становити:
20
РОЗДІЛ 2. Оцінка фінансового стану та нематеріальних активів
ТДВ «Яготинський маслозавод»
21
інших випадках, передбачених чинним законодавством. Держава не
володіє акціями підприємства.
12 квітня 2017 року чергові загальні збори акціонерів ПАТ
«Яготинський маслозавод» протоколом №1 прийняли рішення про
припинення Публічного акціонерного товариства «Яготинський
маслозавод» шляхом перетворення його в товариство з додатковою
відповідальністю «Яготинський маслозавод». Затверджено план, порядок
та умови перетворення Публічного акціонерного товариства «Яготинський
маслозавод» у Товариство з додатковою відповідальністю «Яготинський
маслозавод». Затверджено порядок та умови обміну акцій на частки у
статутному капіталі Товариства-правонаступника. Призначено комісію з
припинення (перетворення) Публічного акціонерного товариства
«Яготинський маслозавод».
8 грудня 2017 року відбулися установчі збори учасників Товариства з
додатковою відповідальністю «Яготинський маслозавод». Про створення
Товариства з додатковою відповідальністю «Яготинський маслозавод», яке
є повним правонаступником Публічного акціонерного товариства
«Яготинський маслозавод», визначення його місцезнаходження та
забезпечення його статутного капіталу. Про затвердження Статуту
Товариства з додатковою відповідальністю «Яготинський маслозавод».
17 квітня 2018 року відбулася зміна організаційно-правової форми
підприємства: припинено державну реєстрацію Публічного акціонерного
товариства «Яготинський маслозавод» (скорочено ПАТ «Яготинський
маслозавод»), а Товариство з Зареєстровано ДВЗ «Яготинський
маслозавод» (скорочено ТВ «Яготинський маслозавод»). Державна
реєстрація проведена 17 квітня 2018 року, реєстраційний номер
13511450000003802.
Вищим органом управління ТДВ «Яготинський маслозавод» є
Загальні збори учасників.
22
Організаційну структуру товариства затверджено рішенням
Наглядової ради товариства від 08.12.2021 (рис. 2.1).
Протягом 2021 року не було злиття, приєднання, поділу, виділення,
перетворення.
Основні види діяльності: Переробка молока, виробництво масла та
сиру (КВЕД 10.51). Обсяг виробництва забезпечується за рахунок
виробництва продукції наступної номенклатури: сир і сирні продукти;
масло; молоко питне; кисломолочна продукція в асортименті.
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР
Заступник
Відді
Філія генеральног
Начальни Приймальн л
«Яготинськ о директора
к зміни я кадрі
е для дітей» з охорони
в
праці
Заступни
Радник к Відділ Департамент
генеральног директор контролю інформаційни
о директора а по якості х технологій
реалізації
Головний
Заступник генерального директори з економічних питань
бухгалтер
23
2.2. Основні показники фінансового стану
ТДВ «Яготинський маслозавод»
25
Рис. 2.2. Показники ліквідності ТДВ «Яготинський маслозавод»
26
Рис. 2.3. Показники рентабельності ТДВ «Яготинський маслозавод»
27
фінансового ризику, при цьому є збільшення коефіцієнтів автономії та
фінансової стабільності. Загалом є позитивна тенденції.
28
Отже, спостерігається значне зменшення показників ділової активності,
така тенденція є негативної.
29
Рис. 2.6. Оцінка банкрутства за моделлю Альтмана
30
За даними табл. 2.6., бачимо, що відбулися наступні зміни:
Коефіцієнт зносу збільшився на 0,011 пункти, що є негативним. Коефіцієнт
придатності зменшився на 0,011 пункти, що є негативним. Коефіцієнт
оновлення зменшився на 0,285 пункти, що є негативним. Період оновлення
збільшився на 5,053 пункти, що є позитивним. Протягом звітного періоду
не було вибуття НМА, тому відсутні розрахунки по цьому пункту. Віддача
зменшилась на 156,291 пункти, що є негативним. Оборотність зменшилась
на 255,466 пункти, що є негативним. Місткість збільшилась на 0,0017
пункти, що є негативним. Рентабельність зменшилась на 31,129 пункти, що
є негативним. Озброєність збільшилась на 0,661 пункти, що позитивним.
Коефіцієнт довгострокового фінансування зменшився на 0,0006 пункти,
що є негативним. Отже, спостерігаються незначні позитивні тенденції, але
загалом показники не відповідають позитивній динаміці та мають
негативну тенденцію показники стану, руху та ефективності використання
нематеріальних активів ТДВ «Яготинський маслозавод».
31
Коефіцієнт зносу розраховується як співвідношення між
накопиченоб амортизацією та первісною вартістю нематеріальних активів.
Як бачимо, різниця НМА між 2021 та 2019 роками складає 698 тис.грн.;
різниця первісної вартості склала 4612 тис. грн.; накопиченої амортизації –
3914 тис. грн..
2019 рік:
2020 рік:
33
2021 рік:
34
РОЗДІЛ 3. Шляхи вдосконалення використання нематеріальних
активів ТДВ «Яготинський маслозавод».
35
обґрунтування набору показників (наведених у розробленій
концептуальній моделі), вибору кола виконавців (залежить від
організаційного характеру). структура та обсяги конкретного будівельного
підприємства) та встановлення термінів виконання аналітичних процедур.
Основним етапом є систематизація та аналітична обробка даних про
нематеріальні активи будівельних підприємств з метою виявлення
причинно-наслідкових зв’язків та ступеня впливу різних факторів на
ефективність їх використання.
Заключним етапом є узагальнення результатів аналізу та оформлення
їх у підсумковий документ (консолідований звіт або звіт про нематеріальні
активи чи інтелектуальний капітал будівельного підприємства) та надання
конкретних пропозицій щодо ефективності використання нематеріальних
активів на підприємстві.
На основі об’єктів аналізу використання нематеріальних активів
формуються наступні завдання: аналіз обсягу та динаміки нематеріальних
активів; аналіз структури та стану нематеріальних активів за видами,
умовами використання та правової охорони; аналіз рентабельності
(рентабельності) і рентабельності інвестицій нематеріальних активів;
аналіз ліквідності нематеріальних активів та рівня ризику вкладення
капіталу в нематеріальні активи.
Контроль ефективності використання нематеріальних активів є
перспективним видом контролю у сфері підприємництва. З його
допомогою здійснюється контроль управління нематеріальними
ресурсами, за результатами якого формуються самостійні висновки про
ступінь ефективності управління ними, результативність рішень, що
приймаються керівниками та економічне використання коштів і
витрачених на це ресурсів.
Тому в сучасних умовах українським підприємствам необхідно
розробити методику контролю ефективності використання нематеріальних
36
активів, яка враховуватиме особливості та традиції розвитку національної
системи бухгалтерського обліку, напрацювання вітчизняних науковців. у
сфері економічного контролю та економічного аналізу, а також усі
позитивні сторони вищезазначеного підходу, які можуть бути застосовані
вітчизняними підприємствами.
37
формування майбутньої економічної вартості на основі встановлення
можливих шляхів підвищення ефективності використання наявних
нематеріальних активів у існуючих та нових бізнес-процесах з
урахуванням зміни фундаментальних факторів вартості.
Удосконалені традиційні методи економічного аналізу
нематеріальних активів у більшості випадків передбачають змістовне
розширення нематеріальних активів до рівня нематеріальних ресурсів та
встановлення їх ролі у формуванні вартості підприємства. Основною
гіпотезою представників цього підходу є необхідність забезпечення
формування аналітичної інформації про стан і динаміку всіх
нематеріальних драйверів створення вартості підприємства. При цьому
зв’язок між такими драйверами та ринковою вартістю підприємства
вважається постійною величиною, тому необхідність встановлення рівня
впливу конкретного нематеріального драйвера на вартість підприємства
вважається непотрібною. У складі методів, віднесених до першої групи,
можна виділити дві групи показників, які розроблені з метою підвищення
ефективності ціннісно-орієнтованого управління нематеріальними
активами.
Ціннісно-орієнтовані методи економічного аналізу нематеріальних
активів передбачають одночасне використання даних бухгалтерського
обліку та інформації з фінансових ринків про ринкову вартість
підприємства під час їх реалізації. Таким чином, ринкова вартість, яка
відображає оцінку компанії інвесторами відповідно до їх очікувань щодо її
майбутньої прибутковості, слугує критерієм порівняння при розрахунку
різних аналітичних показників щодо нематеріальних активів компанії. Такі
методи припускають, що ринкова вартість компанії, яка встановлюється на
фінансових ринках, є функцією різних видів активів підприємства, зокрема
нематеріальних.
38
Ринкова вартість (ринкова капіталізація підприємства) – це
динамічне поняття, яке перебуває під впливом постійних змін через зміну
очікувань інвесторів щодо майбутньої прибутковості підприємства.
Ринкова вартість використовувалася в системі економічного аналізу і
раніше, але її активне застосування в умовах постіндустріальної економіки
виправдано необхідністю усунення недоліків системи бухгалтерського
обліку підприємства, яка не дозволяє забезпечити формування достовірної
та актуальної інформації про нематеріальні рушії створення вартості.
Аналіз ринкової вартості, у співвідношенні з іншими обліковими
показниками, дозволяє відобразити всі нематеріальні ресурси, які
забезпечують створення вартості підприємства.
Загалом систему показників нематеріальних активів слід розглядати
як потужний інструмент організаційних змін, що дозволяє підвищити
ефективність їх використання з урахуванням особливостей наявних на
підприємстві бізнес-процесів та обраної стратегії витрат. управління.
Система показників нематеріальних активів дозволяє спрямувати зусилля
співробітників на виконання конкретних дій, пов’язаних з
нематеріальними драйверами, які сприятимуть зростанню вартості
підприємства. Використання таких показників забезпечує формування
інформаційного середовища для суб’єктів ціннісно-орієнтованого
управління та інших видів внутрішніх і зовнішніх користувачів, що сприяє
досягненню стратегічних цілей підприємства.
39
ВИСНОВКИ
Основними чинниками зростання вартості компанії та ефективності
виробництва в сучасній економіці є нематеріальні активи, які мають
досить складну природу походження. Таким чином, найбільш актуальними
є питання оцінки ефективності виробництва як з боку науково-дослідних
компаній, так і з боку реального сектору економіки. Новим об’єктом
спостереження, обліку, аналізу та управління в господарській практиці є
нематеріальні активи. Питома вага нематеріальних активів у загальній сумі
активів вітчизняних суб’єктів господарювання вкрай низька порівняно з
іноземними. Наявність у складі майна нематеріальних активів
характеризує обрану суб’єктом господарювання стратегію як інноваційну.
Нематеріальні активи розрізняють за двома критеріями: вони не
мають матеріальної форми і мають здатність приносити економічні вигоди
(дохід) організації. Нематеріальні активи є одним з найскладніших об'єктів
дослідження зовнішнього аудитора, оскільки вони не мають матеріальної
форми і є нематеріальними. Особливу увагу приділено властивостям
нематеріальних активів, які залежать від можливості одночасного
використання, унікальності, відсутності внутрішньої цінності та
можливості опосередкованого впливу на результати. Фактори, що
стосуються нематеріальних активів підприємства, залежать від надійності
та терміну правової охорони, обліку, балансової та ринкової вартості,
новизни, кількості користувачів тощо.
Для визначення стану основних нематеріальних активів та
ефективності їх використання можна використовувати показники, що
характеризують: рівень забезпеченості підприємства нематеріальними
активами; їх стан; ефективність їх використання. Стан нематеріальних
активів характеризують такі показники: коефіцієнт оновлення; рівень
відсіву; фактор росту; швидкість зносу; фактор фізичної підготовки.
40
Ефективність використання нематеріальних активів характеризується
показниками рентабельності нематеріальних активів, рентабельності
нематеріальних активів.
Ефективність використання нематеріальних активів на українських
підприємствах є низькою, тому є шляхи підвищення їх використання:
ефективність управління нематеріальними активами можна оцінити за їх
ринковою вартістю, ринковою капіталізацією, оцінити за сукупністю
показників та з використанням традиційних індикаторів.
Результати аналізу показали, що показники ефективності
використання нематеріальних активів мають багатоаспектний характер,
тому спостерігається зниження рентабельності нематеріальних активів та
рентабельності продажів, але рентабельність інвестицій у нематеріальні
активи та їх товарообіг зростає. При цьому темпи зростання чистого
прибутку випереджають темпи зростання нематеріальних активів, але
темпи зростання нематеріальних активів випереджають темпи зростання
прибутку від реалізації продукції. Для підвищення ефективності
використання нематеріальних активів необхідно вдосконалити правову
охорону та захист прав на нематеріальні активи, облікову політику,
страхування нематеріальних активів, оптимізацію структури ресурсного
потенціалу тощо.
Вивчаючи міжнародний досвід роботи з нематеріальними активами,
необхідно відзначити актуальну для сучасної української економіки
проблему, яка полягає у приведенні існуючої в нашій країні системи
обліку та звітності у відповідність до міжнародних стандартів та вимог
ринкової економіки.
Отже, було розкрито тему дослідження та практично розглянути
аналіз нематеріальних активів у ТДВ «Яготинський маслозавод».
41
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
42
10. МСБО 1 «Подання фінансової звітності». URL:
https://mof.gov.ua/ storage/files/IAS-1_ukr_2016.pdf
11. МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність».
URL:https://mof.gov.ua/ storage/files/IAS-34_ukr_2016.pdf
12. МСБО 38 «Нематеріальні активи». URL:
https://mof.gov.ua/storage/files/ IAS-38_ukr_2016.pdf
13. НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : затв.
наказом Мва фінансів України від 7.02.2013 № 73. URL: https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/z0336-13
14. НП(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»: затв. наказом М-ва
фінансів України від 7.07.1999 № 163. URL: https://zakon.rada.gov.ua
/laws/show/z0499- 99
15. НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» : затв. наказом
М-ва фінансів України від 25.02.2000 р № 39. URL: https://zakon.rada.gov.ua
/laws/ show/z0161-00
16. НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» : затв. наказом М-ва
фінансів України від 18.10.1999 р. № 242. URL: https://zakon.rada.gov.ua
/laws/main/z0750-99
17. Податковий Кодекс України від 11.10.2011 № 2755–17. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий Кодекс України від
11.10.2011 № 2755–17. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
18. Польова Т.В. Облік, аудит і аналіз нематеріальних активів :
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.06.04. Київ,
2006. 23 с.
19. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні:
Закон України від 16 липня 1999 р. № 996–ХІV. URL:
https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/996-14
43
20. Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу
технологій: Закон України від 14.09.2006 р. № 143–V. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/ main/143-16
21. Романенко О. В. Методичне забезпечення аналізу
використання нематеріальних активів підприємства. Облік і фінанси. 2012.
№ 4(58). С. 21–24.
22. Сизоненко О.В. Облік, контроль і аналіз операцій з
нематеріальними активами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.
екон. наук : 08.00.09. Київ, 2011. 23 с
23. Успаленко В.І., Божко В.П., Омельченко О.Л., Магомедова
М.М., Карацева Н.З. Фінансове обґрунтування рівня міжнародної
економічної інтеграції: Навчальний посібник. – Х.: ХНУБА. 2016 – 32 с.
24. Чуб, Ю. В. Аналіз наявності та використання нематеріальних
активів [Текст] / Юлія Володимирівна Чуб // Економічний аналіз : зб. наук.
праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол.: В.
А. Дерій (голов. ред.) та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр
Тернопільського національного економічного університету «Економічна
думка», 2014. – Том 15. – № 3. – С. 225-229.
44
ДОДАТКИ
Додаток А
Баланс (Звіт про фінансовий стан)
Актив Код рядка 2018 2019 2020 2021
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи 1000 2498 4086 5558 4784
Первісна вартість 1001 4587 7285 10409 11897
Накопичена амортизація 1002 2089 3199 4851 7113
Основні засоби 1010 216956 288984 299742 449730
ІІ. Оборотні активи
Запаси 1100 122105 111350 106923 166210
Дебіторська заборгованість за продукцію,
1125 285378 315882 414886 443374
товари, роботи, послуги
Дебіторська заборгованість за
1130 8154 8745 8394 7737
розрахунками: за видана ми авансами
З бюджетом 1135 24 37 13105 912
Дебіторська заборгованість за розрахунками
1145 233296 380464 386072 389719
із внутрішніх розрахунків
Інша поточна дебіторська заборгованість 1155 418 913 7416 7762
Гроші та їх еквіваленти 1165 13430 33152 19270 10217
Усього за розділом ІІ 1195 666776 851741 956393 1027446
Баланс 1300 960957 1217950 1357108 1549405
Пасив Код рядка 2018 2019 2020 2021
І. Власний капітал
Нерозподілений прибуток
1420 397186 450918 524553 587459
(непокритий збиток)
Усього за розділом І 1495 400983 454715 528350 592784
ІІ. Довгострокові зобов’язання та забезпечення
Усього за розділом ІІ 1595 201670 163493 219143 201451
ІІІ. Поточні зобов’язання та забезпечення
Поточна кредиторська заборгованість за:
1610 0 0 6225 8185
довгостроковими зобов’язаннями
Товари, роботи, послуги 1615 116092 155939 172321 201194
Розрахунки з бюджетом 1620 11153 13066 14344 4840
Розрахунки зі страхування 1625 841 1266 1486 1794
Розрахунки з оплати праці 1630 2918 4645 5293 6461
Доходи майбутніх періодів 1665
Усього за розділом ІІІ 1695 358304 599742 609615 755170
IV. Зобов’язання, пов’язані з
необоротними активами, утримуваними 1700
для продажу, та групами вибуття
45
Додаток Б
І. фінансові результати
Стаття Код рядка 2019 2020 2021
Чистий дохід від реалізації
продукції (товарів, робіт, 2000 3201672 3495741 3166323
послуг)
Собівартість реалізованої
продукції (товарів, робіт, 2050 2342351 2566752 2657868
послуг)
Валовий прибуток 2090 859321 928989 508455
Валовий збиток 2095
Фінансові результати від операційної діяльності
Прибуток 2190 367869 297379 223338
Збиток 2195
Чистий фінансовий результат
Прибуток 2350 253732 184741 129547
Збиток 2355
46
Додаток В
47