МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНМЙ УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЛЕКТРОНІКИ

Кафедра МТС

Звіт
З лабораторної роботи №3
«3 ДИСКРЕТНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ ФУР’Є»

Виконав: Прийняв:

Ст. гр. ТРРЗВС-22 Завідуюча кафедри МТС

Ткачов Денис Русланович Свид І.В.

Харків 2024
1 Мета роботи Вивчити дискретне перетворення Фур'є (ДПФ) періодичних
послідовностей і послідовностей з кінцевою довжиною і опанувати
програмні засоби його обчислення в MATLAB з використанням алгоритмів
швидкого перетворення Фур'є (ШПФ).
2. Вихідні дані до лабораторної роботи (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 – Вихідні дані до лабораторної роботи

Змінна Призначення Значення Ідентифікатор

N бр Номер N бр Nb =
бригади
N Період N=64 N=
(довжина)
послідовності
fд Частота f д=2000 ( N бр∗mod 5+1 ) Fs =
дискретизації
T Період 1/Fs
дискретизації 1
T=
f0
A1 Амплітуди A1=1+ 0.01¿ N бр A1 =
A2 дискретних A2=2 A∗A1 A2 =
гармонік
f1 Частоти fд f1 =
f 1=
дискретних 8
гармонік
f2 Частоти f 2=1.5∗f 1 f2 =
дискретних
гармонік

3. Хід роботи
Завдання на лабораторну роботу пов'язане з обчисленням ДПФ і містить такі
пункти: 1. Обчислення амплітудного і фазового спектрів періодичної
послідовності.

3.1 Aмплітудний і фазовий спектри періодичної послідовності x n( )

(ідентифікатор x) з періодом N:
 (1.1)

Рисунок 1.1 – графіки періодичної послідовності.

Амплітудний спектр речової періодичної послідовності дорівнює модулю
ДПФ ¿ X ( k )∨¿ з точністю до множника

(1.2)
Рисунок 1.2 - графіки амплітудного спектру
 Рисунок 1.3 – Фазовий спектр періодичної послідовності.

3.1.1 Зв'язок дискретного нормованого часу з дискретним часом:

Дискретний час відображає моменти відліку сигналу, які вимірюються в
дискретних одиницях (відліках). Дискретний нормований час відображає ті ж
самі моменти відліку, але віднормовані до довжини періоду сигналу. Тобто,
дискретний нормований час вказує на те, в якому відношенні до періоду
знаходиться кожен відлік.

3.1.2. Зв'язок частоти f (Гц) з дискретною нормованою частотою:

Частота f вимірюється в герцах і вказує на кількість циклів сигналу за
одиницю часу. Зв'язок між ними полягає в тому, що дискретна нормована
частота виражає частоту сигналу у відношенні до частоти дискретизації,
тобто в нормованих одиницях.

3.1.3. Вид амплітудного і фазового спектрів:

Він показує, які частоти присутні у сигналі та з якою амплітудою. Фазовий
спектр вказує на фазові зсуви цих складових відносно початку координат
часу. Разом вони дають повну інформацію про частотний склад сигналу, його
амплітуди та фазові характеристики.

Рисунок 1.4 - графіки модуля ДПФ кінцевої послідовності та амплітудного

спектра періодичної послідовності

Коли ми обчислюємо ДПФ кінцевої послідовності, ми отримуємо спектр

сигналу, який включає амплітуди різних частотних компонентів, що
складають цю послідовність. Модуль ДПФ показує амплітуди цих
компонентів без урахування їх фазових характеристик.

Коли сигнал є періодичним, його амплітудний спектр можна отримати з

модуля ДПФ кінцевої послідовності шляхом відображення амплітуд різних
частотних компонентів. Таким чином, модуль ДПФ кінцевої послідовності
дозволяє нам аналізувати амплітудний спектр періодичної послідовності,
визначаючи наявні частотні компоненти та їхні амплітуди.

3.2 Обчислення ДПФ кінцевої послідовності

Пояснення:
3.2.1 Зв'язок дискретного нормованого часу з дискретним часом: Дискретний
час відображає моменти відліку сигналу, які вимірюються в дискретних
одиницях (відліках). Дискретний нормований час відображає ті ж самі
моменти відліку, але віднормовані до довжини періоду сигналу. Тобто,
дискретний нормований час вказує на те, в якому відношенні до періоду
знаходиться кожен відлік.

3.2.2 Зв'язок частоти f (Гц) з дискретною нормованою частотою: Дискретна

нормована частота відображає частоту сигналу у відношенні до частоти
дискретизації. Частота f вимірюється в герцах і вказує на кількість циклів
сигналу за одиницю часу. Зв'язок між ними полягає в тому, що дискретна
нормована частота виражає частоту сигналу у відношенні до частоти
дискретизації, тобто в нормованих одиницях.

3.2.3 Вид амплітудного і фазового спектрів: Амплітудний спектр відображає

амплітуди різних частотних складових сигналу. Він показує, які частоти
присутні у сигналі та з якою амплітудою. Фазовий спектр вказує на фазові
зсуви цих складових відносно початку координат часу. Разом вони дають
повну інформацію про частотний склад сигналу, його амплітуди та фазові
характеристики.
Рис.1.3 графіків модуля дпф кінцевої послідовності та амплітудного спектра
періодичної послідовності

Дискретний нормований час відображає дискретні відліки часу у відношенні

до періоду дискретизації сигналу. Він вимірюється у відліках часу, де один
відлік відповідає одному інтервалу дискретизації. Дискретний час визначає
моменти відліку сигналу, а дискретний нормований час дозволяє відобразити
ці моменти у відношенні до загального періоду.

Частота f (в герцах) відповідає фізичній частоті сигналу, тобто кількості

циклів сигналу за одиницю часу. Дискретна нормована частота відображає
частоту у відношенні до частоти дискретизації. Вона вимірюється у відліках
частоти, де один відлік відповідає одному інтервалу частоти дискретизації.
Таким чином, дискретна нормована частота дозволяє відобразити частоту
сигналу у відношенні до загального діапазону частот.
Амплітудний спектр відображає амплітуди різних частотних компонентів
сигналу, тоді як фазовий спектр вказує на зсув фаз між цими компонентами.
Амплітудний спектр дозволяє визначити внесок кожної частоти у загальну
форму сигналу, тоді як фазовий спектр вказує на зсув у часі між цими
компонентами. Візуалізація амплітудного і фазового спектрів допомагає
аналізувати структуру сигналу та визначати важливі характеристики сигналу.

3.3 Визначення амплітуд і частот дискретних гармонік

3.3.1 вихідні параметри function-файла fft_e1:

значення амплітуд, дискретних нормованих частот і абсолютних

частот (Гц) гармонік:

Пояснення:
3.3.1 Cенс вихідних параметрів function- файла fft_e1: Для виділення
корисного сигналу за першим критерієм.

3.3.2 Дискретна нормована частота вимірюється у відліках частоти і

відображає частоту сигналу у відношенні до частоти дискретизації. Зазвичай
вона виражається у відсотках або у відношенні до максимальної частоти, яка
може бути виміряна.

Абсолютна частота гармоніки вимірюється у герцах і вказує на фізичну

частоту цієї гармоніки у сигналі.

Таким чином, відповідність між значеннями дискретних нормованих частот і

абсолютних частот гармонік полягає в тому, що дискретна нормована частота
дозволяє відобразити частоту сигналу у відношенні до загального діапазону
частот, тоді як абсолютна частота гармоніки вказує на конкретну фізичну
частоту цієї гармоніки у сигналі.

3.4 Граничні значення порогів для першого і другого критеріїв виділення

корисного сигналу.

Перший критерій – при заданому порозі ε 1 значення модуля ДПФ ¿ X (k )∨¿

відносять до корисного сигналу, якщо виконується умова:

(3.4)

Другий критерій – при заданому порозі ε 2 значення модуля ДПФ ¿ X (k )∨¿

відносять до корисного сигналу, якщо виконується умова:
 (3.5)

Де Pc p - середня потужність адитивної суміші сигналу з шумом:

Для адитивної суміші s ( n ) визначити:

граничні значення порогу: e1_low = 0.33382, e1_up = 1 (перший критерій);
граничні значення порогу: e2_low = 1.7893, e2_up = 16.0566 (другий критерій)

Пояснення, як розраховуються граничні значення порогів ε 1 та ε 2:

Граничні значення порогів e1 та e2 визначаються для використання у процесі

виділення корисного сигналу з адитивної суміші сигналу та шуму за
допомогою Дискретного Перетворення Фур'є (ДПФ).

1. Граничне значення порогу e1:

Граничне значення порогу e1 визначається як деякий малий поріг, порівняно з
нулем, який використовується для автоматичного визначення амплітуд і
частот гармонік у амплітудному спектрі періодичної послідовності. Це
значення порогу допомагає відокремити корисний сигнал від шуму в аналізі
сигналів.

2. Граничне значення порогу e2:

Граничне значення порогу e2 вибирається на основі аналізу амплітудних
гармонік, які відповідають корисному сигналу згідно з другим критерієм
виділення корисного сигналу. Це значення порогу використовується для
визначення, які амплітуди гармонік відповідають корисному сигналу та які
можуть бути віднесені до шуму.
Отже, граничні значення порогів e1 та e2 встановлюються з урахуванням
специфіки сигналу та шуму, що дозволяє ефективно виділити корисний
сигнал у вхідних даних за допомогою аналізу ДПФ.

Рисунок.1.6 Амплітудного спектра періодичної послідовності

3.5 Виділення корисного сигналу за першим критерієм

Рисунок.1.6 Змішаний сигнал (адитивна суміш s(n) на періоді N)
Рисунок.1.7 амплітудного спектра адитивної суміші s(n) на шкалі дискретних
нормованих частот;
Рисунок.1.8 амплітудного спектра адитивної суміші s(n) нормованого до його
максимального значення.
3.6 Виділення корисного сигналу за другим критерієм.

Рисунок.1.9 квадрата амплітудного спектра адитивної суміші s(n)

нормованого до її середньої потужності.

Значення порогу e2 = 1.7893;

Пояснення: Обрали e2_low = 1.7893, вибір був обґрунтований:

Де

при умові що
Зовнішня функція fft_e2 призначена для визначення значень модуля ДПФ
(MODm) та дискретних нормованих частот (m) гармонік які згідно з другим
2

Критерієм: |
X ( k )|
> ε 2, при заданому порозі ε 2:
P cp

Амплітуди (Xk) котрі мають значення більше за поріг ε 2 від середньої

потужності адитивної суміші. Таким чином, цей критерій дозволяє
відокремити корисний сигнал від шуму на основі амплітуд гармонік у спектрі
сигналу.

Застосування другого критерію для виділення корисного сигналу може бути

неефективним у випадку, коли корисний сигнал має дуже низьку амплітуду
порівняно з шумом або коли шум має дуже велику амплітуду порівняно з
корисним сигналом.

Якщо амплітуда корисного сигналу дуже мала, амплітуди гармонік, які

відповідають корисному сигналу, можуть бути недостатньо великими, щоб
задовольнити умову другого критерію. У такому випадку, шум може
переважати над корисним сигналом у спектрі, і другий критерій може не
виявити корисний сигнал ефективно.
Отже, у випадках, коли корисний сигнал має дуже низьку амплітуду або коли
шум має дуже велику амплітуду порівняно з корисним сигналом,
застосування другого критерію для виділення корисного сигналу може бути
неефективним.

3.7 Відновлення аналогового сигналу.

Відновити періодичний аналоговий сигнал x (t) (ідентифікатор xa) по

відліках ДПФ X (k ) періодичної послідовності x (n). Для обчислення
значень сигналу x (t) використати формулу:

де відліки Xa ( k ) пов’язані з відліками ДПФ X ( k ) співвідношенням:

задаючи значення часу t (ідентифікатор t) на інтервалі t ∈[0 ; ( N−1 ) T ] з кроком

Δt =0.25 T .

У тих самих точках обчислити значення початкового аналогового сигналу

x вих ( t ) (ідентифікатор xt), на основі якого отримана послідовність x ( nT ):
 Рисунок.1.10 графіки послідовності та модуля її дпф, відновленого
аналогового сигналу та його спектру і вхідного аналогового сигналу.

3.7.1 Зв'язок модуля ДПФ послідовності із спектром аналогового сигналу:

Модуль Дискретного перетворення Фур'є (ДПФ) послідовності є

інструментом для аналізу частотного складу сигналу. Кожен коефіцієнт ДПФ
відображає амплітуду та фазу відповідної гармоніки у спектрі сигналу.

Спектр аналогового сигналу може бути відтворений з використанням модуля

ДПФ послідовності шляхом відповідного обчислення та інтерполяції. Для
відновлення аналогового сигналу з фінітним спектром за відліками ДПФ
використовують ряд Котельникова-Шеннона, який дозволяє відтворити
аналоговий сигнал з дискретних відліків.
3.7.2. Результат візуального порівняння відновленого і початкового сигналів:

Після відновлення аналогового сигналу з використанням ДПФ і ряду

Котельникова-Шеннона можна порівняти отриманий відновлений сигнал з
початковим аналоговим сигналом. Візуальне порівняння дозволяє оцінити
точність відновлення та виявити можливі відхилення.

Якщо відновлений сигнал добре відтворює початковий сигнал, це свідчить

про ефективність процесу відновлення та правильність використання ДПФ та
ряду Котельникова-Шеннона. Наприклад, якщо відновлений сигнал має
схожу форму та характеристики з початковим сигналом, то можна
стверджувати про успішне відновлення.

3.8. Відновлення спектральної щільності кінцевої послідовності:

Обчислити значення спектральної щільності кінцевої послідовності x ( n )

довжини N в L = 2N точках на періоді ω
^ д=2 π двома способами:

за формулою (ідентифікатор XW), яка визначає значення спектральної

щільності в L точках, які рівновіддалені, на періоді ω
^ д при L>N:

за формулою (ідентифікатор XZ):

Рисунок.1.11 графіки ДПФ та спектральної щільності кінцевої
послідовності, обчисленої двома способами;

3.8.2 Спектральна щільність кінцевої послідовності x(n) довжини N:

на періоді ω д=2 π /T пов'язана з відліками ДПФ X(k) співвідношенням:

зв'язок між ДПФ і спектральною щільністю полягає в тому, що ДПФ дозволяє

аналізувати частотний склад сигналу, а спектральна щільність вказує, як
потужність сигналу розподілена по частотах у спектрі, з можливістю
отримання цієї інформації на основі результатів ДПФ.

3.8.3 алгоритми обчислення значень спектральної щільності за

формулами (3.9) та (3.10);

Формула (3.9):
Результати цих обчислень представляють собою значення спектральної
щільності в L точках на періоді d.
Формула (3.10):
Для обчислення значень спектральної щільності за формулою (3.10)
використовується ДПФ кінцевої послідовності x(n) довжиною N.
Обчислення ДПФ здійснюється за допомогою швидкого алгоритму,
наприклад, алгоритму FFT (Fast Fourier Transform).
Результатом обчислення ДПФ є комплексні коефіцієнти X(k), які
представляють амплітуду та фазу сигналу на дискретних нормованих
частотах k.
Далі, для отримання значень спектральної щільності використовується
модуль кожного комплексного коефіцієнта X(k), що відображає амплітуду
сигналу на відповідній частоті.

3.8.4 Відповідність між частотами ω (радіани) піків спектральної щільності

та їхніми дискретними нормованими частотами визначається наступним
чином:

1. Дискретні нормовані частоти k відповідають частотам у дискретному часі,

де k = 0, 1, ..., N-1, де N - довжина послідовності.
2. Частоти ω (радіани) відповідають реальним частотам у домені частот, які
вимірюються в радіанах за одиницю часу.
3. Для зв'язку між дискретними нормованими частотами k та реальними
частотами ω можна використовувати наступну формулу:
 ω = 2πk/N,

де N - довжина послідовності, k - дискретна нормована частота, а ω - реальна

частота в радіанах.

3.9 Зменшення періоду дискретизації за частотою в ході обчислення ДПФ.

Рисунок 1.12 графіків кінцевих послідовностей, ДПФ та спектральних

щільностей;
3.9.1 Пояснення:

1. Причина зміни періоду дискретизації за частотою:

При зміні періоду дискретизації (тобто часового інтервалу між відліками

сигналу), змінюється максимальна частота, яка може бути правильно
виявлена в результаті ДПФ. Згідно з теоремою Котельникова (або теоремою
про дискретизацію), щоб уникнути втрати інформації при дискретизації
аналогового сигналу, частота дискретизації повинна бути принаймні удвічі
більшою за максимальну частоту сигналу. Таким чином, зміна періоду
дискретизації приводить до зміни максимальної частоти, яку можна
правильно відтворити.

2. Чи змінюється при цьому роздільна здатність:

Роздільна здатність, тобто здатність розрізняти між двома частотами, також

змінюється разом з зміною періоду дискретизації. Зменшення періоду
дискретизації зазвичай призводить до збільшення роздільної здатності,
оскільки максимальна частота, яку можна аналізувати, збільшується,
дозволяючи розрізняти більше дрібних деталей у частотному спектрі сигналу.

3. Чому дорівнює роздільна здатність:

Роздільна здатність ДПФ визначається формулою:

f
N
f - ширина частотного діапазону, який аналізується, і ( N ) - кількість точок у
вихідній послідовності. Зменшення періоду дискретизації (збільшення
частоти дискретизації) збільшує загальну ширину частотного діапазону, тим
самим збільшуючи роздільну здатність.
4. З якою метою зменшують період дискретизації за частотою:
Зменшення періоду дискретизації за частотою важливе для покращення
роздільної здатності і отримання більш деталізованого представлення
частотного спектру сигналу. Це особливо корисно при аналізі сигналів з
високими частотами або сигналів, які містять дрібні деталі в частотному
спектрі, такі як сигнали зі сложеною структурою або сигнали з вузькими
смугами частот.

3.10 Контрольні запитання та завдання

3.10.1Формули ДПФ:

зворотне ДПФ:

3.10.2 Обертаючий множник: Обертаючий множник - це комплексний

множник, який використовується для зсуву сигналу у часовому або
частотному домені. В контексті ДПФ обертаючий множник дозволяє
зсувати сигнал у частотному домені.
3.10.3 Розділення за частотою під час обчислення ДПФ: Розділення за
частотою під час обчислення ДПФ дорівнює частоті між сусідніми
точками у частотному спектрі. Розділення за частотою визначається
як Δf=Nfs, де fs - частота дискретизації, а N - кількість відліків сигналу.
3.10.4 БПФ: БПФ (Бінарне перетворення Фур'є) - це алгоритм для
обчислення Дискретного перетворення Фур'є (ДПФ), який
використовується для швидкого обчислення перетворення Фур'є.
3.10.5 Порядок складності алгоритмів ДПФ та БПФ Кулі—Тьюкі:
o ДПФ має квадратичну складність O(N2), де N - кількість відліків
сигналу.
 o БПФ Кулі—Тьюкі має лінійну складність O(NlogN), що робить
його ефективнішим для великих значень N.
3.10.6 Основні властивості ДПФ:
o Лінійність: ДПФ є лінійним оператором.
o Періодичність: ДПФ періодичне з періодом, що дорівнює
довжині сигналу.
o Співвідношення з оберненим перетворенням: ДПФ та обернене
ДПФ пов'язані зворотним перетворенням Фур'є.
3.10.7Дискретна нормована частота: Дискретна нормована частота - це
частота, яка вимірюється у відносних одиницях відносно частоти
Найквіста. Вона використовується для визначення частот у дискретних
сигналах і визначається як ω=N2πk, де k - дискретна частота, а N -
кількість відліків сигналу.