Харківський національний університет міського господаства імені О.М.

Бекетова

ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ:

МЕДІА-АРХІТЕКТУРА ТА ПАРАМЕТРИЧНИЙ ДИЗАЙН

Вик. Ст. Гр. Мн Абіс 2023-1

М Рагбан Абделмунейм
Викладач: Криворучко Н. І.
I. Термін "медіаархітектура" походить від поєднання двох галузей:
медіа-мистецтва та архітектури. Він представляє собою
міждисциплінарний підхід, що поєднує елементи цифрових медіа,
технологій та архітектурного дизайну для створення динамічних та
інтерактивних об'єктів у побудованих середовищах. Медіаархітектура
виходить за межі традиційного розуміння архітектури, інтегруючи
цифрові дисплеї, системи освітлення та інтерактивні елементи в
структуру будівель та міських просторів, перетворюючи їх у динамічні
та захопливі враження.

Назва "медіаархітектура" відображає фундаментальну ідею

використання медіа та технологій як невід'ємних складових
архітектурного дизайну та міського планування. Вона підкреслює
важливість врахування динамічної взаємодії між фізичним простором,
цифровим контентом та людською взаємодією у формуванні майбутнього
наших міст та побудованих середовищ. Таким чином, медіаархітектура
представляє парадигмальний зміщення у способах концептуалізації,
проектування та сприйняття архітектури, започатковуючи нову еру
інновацій, творчості та зв'язку у міському пейзажі.
У своїй суті медіаархітектура має на меті
переосмислити взаємодію людей з побудованим
середовищем, пропонуючи нові способи
сприйняття та взаємодії з архітектурними
просторами. Шляхом використання цифрових
технологій та медіа-контенту архітекти та
дизайнери можуть покращити функціональність,
естетику та соціальну значимість будівель, а також
відповісти на сучасні виклики, такі як урбанізація,
сталість та соціальна інклюзія.

Розвиток медіаархітектури можна розділити на

кілька етапів, що відображають еволюцію цієї
сфери в часі:

Початковий етап: Початок розвитку

медіаархітектури припадає на кінець 20-го
століття, коли вперше почали використовувати
світлодіодні екрани для відображення реклами
та інформації на будівлях. У цей період
медіаархітектура була переважно
експериментальною та малорозповсюдженою.
Зростання популярності: У
2000-х роках спостерігалося
значне зростання
популярності
медіаархітектури. Технології
вдосконалювалися, і почали
з'являтися великі LED-
екрани, інтерактивні
відеоінсталяції та інші
інноваційні рішення.
Інтеграція з архітектурою: На
цьому етапі медіаархітектура
почала інтегруватися з
архітектурою, стаючи не лише
засобом візуальної комунікації, але і
частиною самого обличчя будівель.
Архітекти та дизайнери активно
використовували медіафасади як
важливий елемент у створенні
унікальних архітектурних
композицій.
Інтерактивність та інновації:
Сучасні медіафасади стали
більш інтерактивними та
мультимедійними. Вони
використовуються для
проведення мистецьких
виставок, світлових шоу,
презентацій та інших заходів,
що дозволяє розширити
можливості використання
медіаархітектури та залучити
аудиторію.
Інтеграція зі смарт-
технологіями: Останнім
часом спостерігається
зростання інтеграції
медіаархітектури зі смарт-
технологіями та інтернетом
речей. Це відкриває нові
можливості для
персоналізованих та
інтерактивних взаємодій з
аудиторією, а також для
збору даних та аналітики.

.Кожен з цих етапів

відображає прогрес та
розвиток
медіаархітектури як
сфери, що поєднує в собі
архітектуру, технології та
медіа-контент,
II. Архітектура параметричного дизайну відкриває нові можливості у
створенні будівель та споруд, використовуючи комп'ютерні алгоритми та
програмне забезпечення для створення складних форм і структур. Цей
підхід базується на використанні параметрів, які визначають форму та
властивості об'єктів, що дозволяє архітекторам ефективно
експериментувати з дизайном та швидко адаптувати проекти до змінних
вимог та умов.

Одним з ключових аспектів архітектури параметричного дизайну є

можливість створювати складні, органічні форми, які були б важко або
навіть неможливо реалізувати за допомогою традиційних методів. Це
дозволяє архітекторам створювати інноваційні та унікальні будівлі, які
відображають сучасні технології та творчий підхід до дизайну.

Архітектура параметричного дизайну також сприяє оптимізації процесу

проектування та виробництва, зменшуючи час та витрати на розробку
проектів і покращуючи якість та ефективність будівництва. Вона відкр-
иває нові перспективи для створення стійких, функціональних та
естетично привабливих об'єктів, які відповідають сучасним вимогам та
викликам у галузі архітектури та дизайну.
Архітектура параметричного дизайну
пройшла кілька етапів свого розвитку,
починаючи з виникнення ідеї про
застосування параметричних алгоритмів
у проектуванні до їх широкого
застосування в сучасній практиці
архітектурного дизайну. Основні етапи
розвитку архітектури параметричного
можна описати так:

1.Початкові дослідження: Перший

етап розвитку архітектури
параметричного дизайну пов'язаний з
дослідженням ідеї використання
параметричних алгоритмів у
проектуванні. На цьому етапі вчені та
архітектори вивчали можливості
використання комп'ютерних програм для
створення складних форм та структур.
2:Перші експерименти: Наступним
етапом було проведення перших
експериментів із застосування
параметричних методів у практичній
архітектурній діяльності. Архітектори
почали використовувати параметричні
алгоритми для створення складних
форм, оптимізації структур та
вирішення інших проектних завдань.
3:Зростання популярності:
Поступово параметричний дизайн
набував популярності серед
архітекторів та дизайнерів, які
бачили в ньому потенціал для
творчості та інновацій. З'являлися
нові програмні засоби та технології,
що дозволяли реалізовувати все
більш складні та амбіційні проекти.
4:Інтеграція в практику:
Сьогодні архітектура
параметричного дизайну стала
не лише об'єктом досліджень,
але й широко застосовується в
практичній архітектурній
діяльності. Багато проектів
реалізуються з використанням
параметричних методів, що
дозволяє архітекторам
створювати інноваційні та
ефективні рішення для
різноманітних завдань.
5:Перспективи розвитку: В
майбутньому архітектура
параметричного дизайну
продовжить активно
розвиватися, із вдосконаленням
програмних та апаратних засобів,
розширенням можливостей для
творчого експерименту та
вирішення складних
архітектурних завдань.