ЕЛІС ПОЛ: ПОПРАВКА ДО КОНСТИТУЦІЇ ЦІНОЮ

ТЮРЕМНОГО УВ'ЯЗНЕННЯ
Прийняття Дев'ятнадцятої поправки до Конституції пов'язують з ім'ям
Еліс Пол. Американки від самого початку якось інтуїтивно використовували всі
правила лобіювання, проводячи колосальну просвітницьку роботу у всіх
штатах, але часто йшли слідами британського руху суфражисток, повторюючи
їхні форми протесту. Коли мирні зусилля суфражисток з лобіювання виявилися
безрезультатними, Пол та її колеги сформували у 1916 році «Національну
жіночу партію», де ввели методи, частина з яких використовується рухом за
виборчі права у Британії – демонстрації, паради, масові мітинги, пікети біля
Білого дому і голодування. Всі дії висвітлювалися у публікаціях щотижневої
газети «Суфражистки».
В'язниця, де на знак протесту Пол влаштувала голодування, і звідки її
потім перевели в психіатричне відділення лікарні, у поєднанні з
демонстраціями та супутнім висвітленням у пресі – все це тиснуло на
адміністрацію Вільсона. У січні 1918 року Вільсон оголосив, що жіноче
виборче право – це необхідний захід. У 1920 році була прийнята дев'ятнадцята
поправка до Конституції США.

ФРАНЦІЯ І ПРАВО НА РОЗЛУЧЕННЯ

Ім'ям французької письменниці та журналістки Олімпії Де Гуж названа
одна з паризьких площ і кілька французьких шкіл. Ледве Францію можна
вважати батьківщиною жіночого руху, але ця країна гідно оцінила зусилля
Олімпії.
Де Гуж однією з перших закликала до встановлення права на розлучення,
що зрештою було декретовано. Вона виступала за права незаконнонароджених
дітей, за створення пологових будинків, національних майстерень для
безробітних та нічліжок для бездомних. Була автором «Декларації прав жінки і
громадянки», відхиленої Національним конвентом (1791).