Future

images
Ukraine
Proceedings from four
seminars with Ukrainian
and Swedish architects
during 2022-2023

Образи
майбутнього
України
Матеріали чотирьох
семінарів з українськими та
шведськими архітекторами
протягом 2022-2023 років
Образи майбутнього України

Future Images for Ukraine

1
2
Образи майбутнього України
Матеріали чотирьох
семінарів, присвячених
стратегіям демократичної та
сталої відбудови, за участю
архітекторів Швеції та
України
Редколегія: Пер Мікаель Сельстрьом, Олена Олійник,
Павло Нагорний, Олександр Буряк, Крістер Ларсон

Editors: Pehr Mikael Sällström, Olena Oliynyk, Pavlo Nagornyi,

Oleksandr Bouryak, and Christer Larsson

Proceedings from four

seminars with Swedish and
Ukrainian architects on
strategies for democratic and
sustainable rebuilding

Future Images for Ukraine

3
Title: Future Images Ukraine -
Proceedings from four seminars with
Ukrainian and Swedish architects during
2022-2023.
Editors:Pehr Mikael Sällström, Olena
Nefyodova
Editorial board: Olena Oliynyk, Oleksandr
Buriak, Pavlo Nagorny, and Christer Larsson.
Cover design: Kit Oliynyk och Eugenia Bevz
Layout: Anna Novik
Publisher and copyright: © UREHERIT CPD
Ukraine.This is a nonregistered market
label co-owned by Sveriges Arkitekters
Arkitektservice AB and National Union of
Architects of Ukraine through the EU Project
Architects for Heritage in Ukraine: Recreating
Identity and Memory (UREHERIT) number
101121502 of the European Education and
Culture Executive Agency (EACEA) approved
ref. Ares (2023)2888365 – 24/04/2023.
Digital publishing on KTH DIVA:
https://www.diva-portal.org
ISBN: 978-91-989221-0-3
Sweden, Stockholm and Ukraine, Kyiv 2024
4
Назва: Образи майбутнього України - Матеріали
чотирьох семінарів з українськими та шведськими
архітекторамипротягом 2022-2023 років.
Редактори: Пер Мікаель Селлстрьом, Олена
Нефьодова
Редколегія: Олена Олійник, Олександр Буряк,
Павло Нагорний і Крістер Ларссон.
Дизайн обкладинки: Кіт Олійник та Євгенія Бевз
Оформлення: Анна Новік
Видавець і авторські права: © UREHERIT
CPD Ukraine. Це незареєстрована торгова
марка, співвласником якої є Sveriges
Arkitekters Arkitektservice AB та Національна
спілка архітекторів України через проект ЄС
«Архітектори за спадщину в Україні: відтворення
ідентичності та пам’яті» (UREHERIT) номер
101121502 з Європейська виконавча агенція з
освіти та культури (EACEA) схвалила ref. Арес
(2023)2888365 – 24.04.2023.
Цифрова публікація на KTH DIVA:
https://www.diva-portal.org.
ISBN: 978-91-989221-0-3
Швеція, Стокгольм та Україна, Київ 2024
CONTENT
CONTENT............................................ 5
FOREWORD.......................................... 11
THE PROJECT «FUTURE IMAGES FOR
UKRAINE»............................................. 13
BACKGROUND .................................... 19
THEORY and METHOD.......................... 22
Theoretical framework....................... 22
Methodological approach.................. 26
1. HOUSING FOR THE IMMEDIATE,
INTERMEDIATE AND LONG-TERM
PERSPECTIVE......................................... 29
The urgent housing situation for IDPs
and possible solutions....................... 29
IDP housing in Kyiv Region................ 30
Framing of the housing issue
in local data..................................... 32
Village of Moshchun in Kyiv Region:
Housing Reconstruction................. 35
Architectural visions for Northern
Saltivka in Kharkiv......................... 38
Swedish experiences......................... 43
Mapping urban inequalities and the
need for social amenities in refugee
camps........................................... 43
The Way Forward towards climate
adaptation by Architects Sweden.... 49
Procurement of 20 000 shelters for
Ukraine........................................ 52
Swedish policy framework for
temporary housing for refugees..... 53
Mapping the physical environment for
ЗМІСТ
ЗМІСТ........................................................... 5
ПЕРЕДМОВА ............................................. 11
ПРОЄКТ «ОБРАЗИ МАЙБУТНЬОГО
УКРАЇНИ» ................................................... 13
ПЕРЕДУМОВИ ПРОЄКТУ......................... 19
ТЕОРІЯ і МЕТОДИКА ............................... 22
Теоретичні засади ...................................... 22
Методологічний підхід................................ 26
1. ЖИТЛО НА НАЙБЛИЖЧУ, СЕРЕДНЮ
ТА ДОВГОСТРОКОВУ
ПЕРСПЕКТИВУ............................................. 29
Нагальна житлова ситуація ВПО та ідеї
щодо її вирішення......................................... 29
Житло для ВПО у Київській області........ 30
Контекстуалізація житлового питання на
основі локальних даних............................. 32
Село Мощун Київської області: питання
реконструкції житла............................... 35
Архітектурне бачення Північної
Салтівки в Харкові.................................. 38
Досвід Швеції................................................ 43
Відображення міської нерівності та
потреби в соціальних послугах у
таборах для біженців............................. 43
Шлях до кліматичної адаптації від
Спілки архітекторів Швеції................... 49
Закупівля 20 000 притулків для
України....................................................... 52
Політика Швеції щодо тимчасового
житла для біженців................................. 53
5
 the reception of refugees............... 54
Discussion: Towards a shared framework
for planning...................................... 56
Summary of strategic insights
on housing........................................ 69
2. HERITAGE BEFORE AND AFTER
THE WAR............................................... 77
The Russian attack on the heritage
of Ukraine........................................ 78
International Council on Monuments
and Sites (ICOMOS) European quality
principles...................................... 80
Cultural heritage as the basis of
national identity............................. 81
Overview of some of Ukraine’s
important cultural and historic
sites.............................................. 84
Preservation of the cultural heritage of
Ukraine during the Russian
aggression.................................... 96
Systems for heritage protection.......... 99
How heritage protection works
in Sweden.................................... 99
The Institutes for cultural heritage
protection in Ukraine.................. 100
Restoration projects in Ukraine....... 103
Svirzh castle and the urban spatial
heritage.................................... 103
Architectural monuments in the
city of Dnipro ............................ 106
Classics of Ukrainian Architectural
Avant-garde during the Troubled
Times of War.............................. 107
6
Мапування фізичного середовища для
прийому біженців................................... 54
Обговорення: на шляху до спільної
системи планування................................... 56
Резюме стратегічних ідей стосовно
житла............................................................... 69
2. СПАДЩИНА ДО І ПІСЛЯ
ВІЙНИ .................................................................. 77
Атака Росії на спадщину
України............................................................ 78
Європейські принципи якості
Міжнародної ради з охорони
пам’яток та історичних місць
(ICOMOS)................................................... 80
Культурна спадщина як основа
національної ідентичності.................... 81
Огляд деяких важливих культурно-
історичних пам’яток України............... 84
Збереження культурної спадщини
України під час російської агресії...... 96
Системи охорони спадщини ................... 99
Як працює система охорони
спадщини у Швеції ................................ 99
Установи, які займаються охороною
культурної спадщини в Україні ........ 100
Проєкти реставрації в України.............. 103
Свірзький замок і міська просторова
спадщина............................................... 103
Пам’ятки архітектури в м. Дніпро.... 106
Класика українського
архітектурного авангарду
воєнного лихоліття ............................. 107
Обговорення: чи повинна ідентичність
 Discussion: should identity be
the goal of rebuilding? .................. 112
Summary of strategic insights
on heritage.................................... 117
3. ТРАНСФОРМАЦІЯ УКРАЇНИ ............... 121
3. TRANSFORMATION OF UKRAINE...... 121
Ukraine Work Space exhibition......... 124
Opening speeches........................... 129
Swedish experiences of rethinking
urban design practices................. 131
Challenges and transformations of the
architectural profession................ 133
Reflective Practices, Part I Research... 138
Reflection and Memory................ 138
Postcolonial not Decolonized: (Post)
War Challenges in Approaching Soviet
Heritage in Ukraine..................... 145
The post-soviet situation in urban
planning..................................... 157
Reflective practices, part II. Practice.. 159
Report on the territorial initiative Open
Institute Kharkiv........................... 159
OnART Space in Kharkiv.............. 166
Visions of architectural and spatial
transformation of small towns
in Ukraine................................... 168
A new concept for the spatial
development of the City of Dnipro.178
The institutional context of the
transformation................................ 190
(Re-)Modeling of the spatial
development of Ukraine.............. 191
The decentralisation reform in Ukraine
and SALAR International’s
experience.................................. 195
бути метою перебудови?........................ 112
Резюме стратегічних ідей щодо
спадщини..................................................... 117
Виставка «Робочий простір України»... 124
Вступні промови ....................................... 129
Шведський досвід переосмислення
практики міського проєктування..... 131
Виклики та трансформації професії
архітекторів .......................................... 133
Рефлексивні практики, частина I.
Дослідження .............................................. 138
Рефлексія та пам’ять ........................... 138
Постколоніальний недеколонізований:
(після)воєнні виклики підходу до
радянської спадщини в Україні ........ 145
Пострадянська ситуація в
містобудуванні ..................................... 157
Рефлексивні практики, частина II.
Практика ..................................................... 159
Звіт про територіальну ініціативу
Відкритий інститут Харкова ............. 159
Простір OnART в Харкові ................... 166
Бачення архітектурно-просторової
трансформації малих міст України .. 168
Нова концепція просторового
розвитку м. Дніпро ............................. 178
Інституційний контекст
трансформації............................................ 190
(Пере)Моделювання просторового
розвитку України ................................. 191
Реформа децентралізації в Україні та
досвід SALAR International................ 195
7
 Transformation from within municipal
urban practices........................... 197
Discussion...................................... 199
Summary of strategic insights about
transformation................................ 202
4. SUSTAINABILITY............................... 207
The need to reform the planning system
of Ukraine...................................... 209
The need to systematize urban
planning legislation of Ukraine.... 209
Build Back Better – where, how and
what?......................................... 212
Steps for locally-led and integrated
urban planning and rebuilding in
Ukraine...................................... 216
Sustainability and architecture in Swedish
planning......................................... 221
Architectural policy in local strategic
planning in Sweden..................... 222
Monitoring state interests at the local
level............................................ 226
Gothenburg’s methodology.......... 228
Landscape planning for public
spaces........................................ 237
The Digital Twin of Göteborg....... 242
Ukraine’s pilot projects.................... 250
Bucha community experience after the
occupation.................................. 251
Kherson: problems of urban
development and ways to overcome
them.......................................... 254
Learning from a holistic pilot project
for Chernihiv by “ReStart
Ukraine”..................................... 258
8
Трансформація зсередини
муніципальних міських практик ...... 197
Обговорення ............................................. 199
Резюме стратегічних ідей щодо
трансформації ........................................... 202
4. СТІЙКИЙ РОЗВИТОК ........................... 207
Необхідність реформи системи
планування України ................................. 209
Потреба систематизувати містобудівне
законодавство України....................... 209
Відбудувати краще, ніж було – де,
як і що саме? ........................................ 212
Кроки для місцевого та інтегрованого
містобудування та відбудови
в Україні ................................................. 216
Сталий розвиток і архітектура: шведський
досвід планування ................................... 221
Архітектурна політика в місцевому
стратегічному плануванні
в Швеції .................................................. 222
Моніторинг державних інтересів на
місцевому рівні .................................... 226
Методологія м. Гетеборг.................... 228
Ландшафтне планування громадських
просторів ............................................... 237
Цифровий двійник Гетеборга .......... 242
Українські пілотні проєкти ..................... 250
Досвід громади міста Буча після
окупації .................................................. 251
Херсон: проблеми містобудування та
шляхи їх подолання............................. 254
Досвід пілотного проєкту для
Чернігова від Restart
Ukraine ................................................... 258
 A strategic planning proposal for
Makariv...................................... 263
Urban design guidelines for small
towns by «Urbanyna»................... 267
A participatory approach to strategic
planning for the recovery of the Kyiv
region......................................... 273
Discussion...................................... 279
Common ground for
collaboration.............................. 281
Lack of local capacity to coordinate
recovery..................................... 291
Advantages of the participatory
approach................................... 292
Recovery planning or comprehensive
planning.................................... 294
Pilot projects as a strategy for capacity
building..................................... 296
Summary of strategic insights from
Seminar 4...................................... 301
(1) common ground for
collaboration.............................. 301
(2) The dilemma of immediate recovery
vs. longterm sustainability............ 302
(3) Education of municipal
architects.................................... 304
(4) Legal reform to balance interests
and control architectural quality and
sustainability............................... 305
(5) Local knowledge through
participation, digital sharing and
piloting....................................... 307
Пропозиція стратегічного планування
м. Макарів ............................................. 263
Рекомендації з міського проєктування
малих міст від ГО “Урбанина”.......... 267
Підхід до стратегічного планування
відновлення Київської області за участі
громадськості...................................... 273
Обговорення.............................................. 279
Спільна основа для співпраці ......... 281
Недостатня спроможність на місцях
координувати відновлення............... 291
Переваги залучення
громадскості ....................................... 292
Планування відновлення або
комплексне планування.................... 294
Пілотні проєкти як стратегія розвитку
потенціалу............................................. 296
Підсумок стратегічних ідей
семінару 4 ................................................. 301
(1) Спільна основа для
співпраці ............................................... 301
(2) Дилема «негайне відновлення або
довгостроковий сталий
розвиток» ............................................. 302
(3) Підготовка муніципальних
архітекторів ......................................... 304
(4) Правова реформа для балансування
інтересів та контролю архітектурної
якості та сталого розвитку .............. 305
(5) Розвиток потенціалу на місцевому
рівні за рахунок залучення
громадськості, цифровізації та пілотних
проєктів ................................................ 307
9
STRATEGIC INSIGHTS FOR THE FUTURE
OF UKRAINE....................................... 310
(1) Sustainable and democratic
rebuilding....................................... 310
(2) Architectural identity and
memorialization of public space....... 313
(3) Reconfiguring national and regional
territorial functionality...................... 320
(4) Local capacity to coordinate
recovery.......................................... 323
(5) Methodology for mutual learning and
formation of data……….................. 325
(6) Organization of the practice with
local pilot projects........................... 328
REFERENCES ...................................... 333
Appendix A: National Architect’s Statement
on the need for home in the war.......... 334
Appendix B: Stockholm Statement on urgent
protection............................................ 338
ACKNOWLEDGMENTS........................ 341
Participants ........................................ 344
10
СТРАТЕГІЧНИЙ ПОГЛЯД НА МАЙБУТНЄ
УКРАЇНИ ......................................................... 310
(1) Стійке та демократичне
відновлення .............................................. 310
(2) Архітектурна ідентичність і
меморіалізація громадського
простору .................................................... 313
(3) Перевпорядкування національної
та регіональної територіальної
функціональності .................................... 320
(4) Спроможність на місцевому рівні
координувати відновлення .................... 323
(5) Методологія взаємного навчання та
формування даних ................................... 325
(6) Організація практики з місцевими
пілотними проєктами ............................. 328
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ .......................................................... 333
Додаток А: Заява національного архітектора
про необхідність дому під час війни ......... 334
Додаток B: Стокгольмська заява про
нагальний захист пам’яток .......................... 338
ПОДЯКИ .......................................................... 341
Команда проєкту............................................. 344
 Participants at Seminar 3 in Färgfabriken, Stockholm. Photo: P.M. Sällström 21.03.2023
FOREWORD
This report presents six strategic
insights into building Ukraine back
better. The project “Future Images for
Ukraine” has become a platform for
architects representing the professional
architectural associations of Ukraine
and Sweden to discuss how they can
collaborate to meet the needs of
Ukraine. We conclude that there is
strong popular support for strengthening
the identity of Ukraine as a sustainable
European democracy with its own
characteristic identity. Architects in
Sweden and Ukraine are committed
to collaborating and exchanging
knowledge on sustainable planning
ПЕРЕДМОВА
У цьому звіті представлено шість
стратегічних думок про умови відбудови
України. Проєкт «Образи майбутнього
України» став для архітекторів, які
представляють професійні архітектурні
асоціації України та Швеції, платформою
для обговорення їхньої можливої
співпраці для задоволення потреб
України. Ми робимо висновок, що
громадськість активно підтримує
зміцнення України як сталої європейської
демократії з власною неповторною
ідентичністю. Архітектори Швеції та
Україні зобов’язуються співпрацювати
у процесі взаємного обміну знаннями в
галузі сталого планування та архітектури
11
and architecture, including issues of
heritage, resource efficiency and public
participation in planning and design at
all levels: national, regional and local.
We realize that such collaboration will
also require a methodology for mutual
learning, access to open data and a
reorganization of the practice with pilot
projects in local communities to improve
the local capacity to coordinate spatial
planning for recovery. We see this as
an exciting opportunity to meet our
common future together through a better
understanding of sustainability during
a crisis. This constitutes a strong initial
framework for developing collaboration
between Ukraine and Sweden and other
countries.
City of Stockholm, September 30, 2023
Oleksandr Chyzhevskyi, President,
National Union of Architects of Ukraine
Emina Kovacic, President, Architects
12
з урахуванням питань спадщини,
ефективного використання ресурсів та
участі громадськості в плануванні та
проєктуванні на всіх рівнях управління:
національному, регіональному та
місцевому. Ми розуміємо, що для
спільного навчання, доступу до відкритих
даних та реорганізації практичної
діяльності за рахунок пілотних проєктів
в місцевих громадах для покращення
спроможності координувати просторове
планування на місцях заради відновлення
потрібно розробити нову методологію.
Ми розглядаємо це як захоплюючу
можливість зустріти наше спільне
майбутнє разом завдяки кращому
розумінню сталого розвитку в умовах
кризи. Проєкт створює міцну основу
для розвитку співпраці між Україною та
Швецією, а також іншими країнами.
м. Стокгольм, 30 вересня 2023 р.
Олександр Чижевський, Президент
Національної спілки архітекторів України
(НСАУ)
Еміна Ковачич, Голова Спілки
архітекторів Швеції
THE PROJECT “FUTURE
IMAGES FOR UKRAINE”
The project “Future Images for Ukraine”
establishes a platform for multilateral
exchange of knowledge, experience
and visions of the future between the
architects in Ukraine, Sweden and
Europe at large.
The project is one of several similar
European initiatives promoting holistic
physical planning during the war for
a swift post-war recovery. It testifies to
the commitment of Architects Sweden
to support Ukraine and European
democracy through rendering aid to the
architectural profession in Ukraine.
“Future Images for Ukraine” developed
from an initiative by Architects Sweden
[Sveriges Arkitekter] to support architects
from and in Ukraine after the Russian
invasion on February 24, 2022. The
project was enabled by a generous
funding from the Swedish Institute
[Svenska Institutet] from June 2022 until
November 2023. The project evolved
into a partnership between Architects
Sweden and the National Union of
Architects of Ukraine (NUAU). It has
been managed with the support of the
National Architect of Sweden Helena
Bjarnegård at the Boverket, the Swedish
National Board of Housing, Building and
Planning; the National Heritage Board
(RAÄ), the ArkDes Swedish National
Centre for Architecture and Design, the
City of Gothenburg, the Färgfabriken
foundation and exhibition space for
ПРОЄКТ «ОБРАЗИ
МАЙБУТНЬОГО УКРАЇНИ»
Проєкт «Образи майбутнього України»
створює платформу для обміну
знаннями, досвідом та ідеями про
майбутнє між архітекторами України,
Швеції та Європи в цілому.
Цей проєкт є одним із кількох
аналогічних європейських ініціатив,
спрямованих на просування цілісного
фізичного планування під час війни
заради швидкого повоєнного
відновлення. Він є свідченням відданої
підтримки, яку Асоціація архітекторів
Швеції надає Україні та європейській
демократії, допомагаючи архітекторам
України.
Проєкт «Образи майбутнього України» –
був розроблений з ініціативи Спілки
архітекторів Швеції, щоб підтримати
архітекторів з України та в Україні після
російського вторгнення 24 лютого
2022 р. Проєкт, співфінансований
Шведським інститутом [Svenska Institutet]
з червня 2022 р. по листопад 2023 р.,
переріс у партнерство між Спілкою
архітекторів Швеції та Національною
спілкою архітекторів України (НСАУ).
Управління проєктом здійснювалося за
підтримки Національного архітектора
Швеції у Національному комітеті
з питань житла, будівництва та
планування [Boverket] Гелени Б`ярнегoрд,
Ради національної спадщини (RAÄ),
Шведського центру архітектури та
дизайну «ArkDes», міста Ґетеборг, фонду
та виставкого простору сучасного
13
contemporary art and architecture,
and the pan-European Federation for
Cultural Heritage “Europa Nostra”
through its chapters in Sweden and in
Ukraine. The seminars also attracted
other key actors in the field, including
the Swedish Civil Contingencies Agency
(MSB), the Swedish Association of Local
Authorities and Regions (SALAR) and the
County Board of Västra Götaland.
This summary of the project presents
the professional voice of the architects
of Ukraine and Sweden as it appeared
in the open space for reflection, the
“Ukraine Work Space” moderated by
Architects Sweden from June 2022 until
November 2023. This was a series of
four networking events with seminars,
workshops and exhibitions discussing
housing, heritage, transformation
and sustainability with architects from
Ukraine and Sweden who responded to
the invitation (fig. 1).
The events have been instrumental for
fact finding and eliciting strategic insights
that can guide Ukraine’s rebuilding and
its collaboration with Sweden and other
countries. They have shed light on a
series of unique facts and formulated
strategic insights about the situation
and resources for rebuilding Ukraine,
which are summarized in this report.
They have provided valuable insights
into the core concerns of the architects
in Ukraine and their informed visions of
how, where and what to rebuild. They
have given valuable clues to how local
conditions and heritage can be used as
the foundation for a new architecture.
14
мистецтва «Färgfabriken» та відділень
загальноєвропейської федерації
культурної спадщини «Europa Nostra» у
Швеції та в Україні. Проведені семінари
також дозволили залучити деякі інші
ключові спеціалізовані організації,
зокрема Шведське агентство цивільних
надзвичайних ситуацій (MSB), Шведську
асоціацію місцевих органів влади та
регіонів (SALAR) та Раду лену Вестра-
Йоталанд.
У цьому стислому викладі проєкту,
модераторами якого виступили
представники Спілки архітекторів Швеції
[Sveriges Arkitekter], лунають професійні
думки архітекторів України та Швеції,
висловлені на платформі «Робочий
простір України» з червня 2022 р. по
листопад 2023 р. Проєкт складається
з чотирьох заходів із семінарами,
практичними заняттями та виставками
на теми житла, спадщини, трансформації
та сталого розвитку, спрямованих на
встановлення контакту та обмін досвідом
між архітекторами України та Швеції, які
прийняли наше запрошення (зобр. 1).
Проведені в межах проєкту заходи
дозволили отримати унікальні дані та
визначити стратегічні ідеї та ресурси,
на які можна спиратись при відбудові
України у співпраці зі Швецією та іншими
країнами. У цьому звіті підсумована
цінна інформація про основні виклики,
що постають перед архітекторами в
Україні, та їхнє бачення того, як, де
та що саме потрібно відновлювати.
Проєкт демонструє, як місцеві умови та
спадщину можна використовувати як
основу для нової архітектури.

Fig. 1. Workshop in the Ukraine Work Space
at Färgfabriken with Prof. Christer Larsson
(foreground). Photo: P.M. Sällström 22.03.2023
Зобр. 1. Семінар в Робочому просторі України
в художній галереї Färgfabriken з проф.
Крістером Ларссоном (на передньому плані).
Фото: П.М. Сельстрьом 22.03.2023 р.
“Ukraine Recovery Plan” proposed by
its government at the Ukraine Recovery
Conference in Lugano, Switzerland,
in July 2022, states that Ukraine will
“build back better” and align with the
European values of democracy and
sustainability. The project “Future Images
for Ukraine” testifies how strongly this
policy resonates with the architects and
urban planners in Ukraine. Their work
combines a strong technical bias with
imaginative reflection, generating project
ideas for democratic and sustainable
rebuilding.
The seminars demonstrate that planning
for sustainable democratic rebuilding
is a shared concern and that it must be
based on a differentiation between the
short-, mid-, and long-term perspective.
The main contribution to the seminars
«План відновлення України»,
представлений на Міжнародній
конференції з питань відновлення
України, яка відбулась в м. Лугано
(Швейцарія) в липні 2022 р., передбачає
відбудову «кращого, ніж було» та
відповідність європейським цінностям
демократії та сталого розвитку. Проєкт
«Образи майбутнього України» свідчить
про те, який резонанс цей політичний
курс має серед архітекторів та урбаністів
України. Їхня робота, яка поєднує
технічну специфіку з різними способами
уявного рефлексивного мислення,
спрямована на перебудову країни
демократичними та сталими методами.
Семінари свідчать про те, що планування
сталої демократичної відбудови
є спільною проблемою і що воно
має ґрунтуватися на розмежуванні
короткострокової, середньострокової та
довгострокової перспективи.
Основний внесок шведської сторони в
дискусію протягом семінарів полягає у
наголошенні на обов’язку архітекторів
знаходити баланс між турботою про
клімат та іншими інтересами, а також на
важливості стратегічного планування
для спрямування сталого розвитку, що
передбачає підтримання біорізноманіття
в містах, повторне використання старих
будівель та ретельний розрахунок
впливу на клімат з боку різних
альтернативних архітектурних проєктів.
Ми також з’ясували, що шведська
модель монополії на планування, яку має
місцевий уряд, в поєднанні з принципом
координації між громадськими та
приватними ініціативами та постійним
15
from the Swedish side was to foreground
the responsibility of architects to balance
climate change concerns with other
interests. It also demonstrated the
importance of strategic planning for
sustainable development, including the
support of urban biodiversity, reuse of
old buildings and careful calculation of
the climate impact to guide alternative
architectural designs and to promote
the importance of the quality of public
space. We have also learnt that
the Swedish model of the planning
monopoly exercised by the municipal
government, combined with the principle
of coordination between public and
private initiatives and an ongoing
dialogue between the local, regional and
national levels, can be an inspiration
for the reform of the planning system
underway in Ukraine. The Swedish
model also reveals the advantages of
balancing the governmental, economic,
professional, and public interests in
decision-making and its key role in
successful rebuilding, allowing all
these actors to find constructive ways to
collaborate.
The Swedish best practices demonstrate
how reconstruction can be based on
caring about people’s memories, careful
reuse of the existing resources, and the
explicit political objective to become a
sustainable and democratic member
state of the European Union. The project
further shows that such work depends
on the community having access to
architectural competency and sufficient
capacity to coordinate the rebuilding at
the local level.
16
діалогом між місцевим, регіональним
та національним рівнями може стати
джерелом натхнення для реформи
системи планування, яка наразі триває в
Україні. Шведська модель також вказує
на переваги забезпечення балансу
між інтересами держави, підприємців,
професійної спільноти та громади в
процесі прийняття рішень. Для успіху
відбудови надзвичайно важливо, щоб усі
ці учасники змогли знайти конструктивні
шляхи співпраці. Також досвід Швеції
демонструє, що реконструкція може
ґрунтуватися на турботі про пам’ять
людей, дбайливому повторному
використанні існуючих ресурсів та
чіткій політичній меті стати стабільною
та демократичною державою-членом
Європейського Союзу. Проте проєкт
також демонструє, що умовою для
цього є забезпечення доступу місцевої
громади до процесів архітектурного
планування та наявності в неї достатного
потенціалу для координації відбудови.
Передовий досвід Швеції демонструє,
як реконструкція може базуватися на
турботі про пам’ять людей, дбайливому
повторному використанні існуючих
ресурсів і чіткій політичній меті
стати стабільною та демократичною
державою-членом Європейського
Союзу. Крім того, проєкт показує, що
саме така робота залежить від того, чи
громада має доступ до архітектурної
компетентності та достатній потенціал
для координації реконструкції на
місцевому рівні.
Стратегічні ідеї, представлені в цьому
звіті, є результатом обговорення в
The strategic insights presented in this
report are formulated as a result of the
discussion of the four seminars by the
editorial board. The latter is indebted to
the participants who have contributed to
these insights with their rich knowledge
about architecture and planning in
Ukraine and Sweden (fig. 2).
The Project envisages potential bilateral
exchanges between professional
architects of Ukraine and Sweden and
follows the principles set up by the
Architects Council of Europe (ACE) to
aid the architects in Ukraine: support
sustainable redevelopment with fairness
and tailor-made solutions through co-
creation with Ukrainian colleagues.
The strategic insights from the Project
will inform further collaboration in
редакційній колегії результатів чотирьох
семінарів. Редакційна колегія вдячна
учасникам за внесок їхніх багатих знань
про архітектуру та планування в Україні
та Швеції (зобр. 2).
Проєкт передбачає двосторонні обміни
між професійними архітекторами
України та Швеції та відбиває принципи,
встановлені Радою архітекторів Європи
(ACE) для надання підтримки
архітекторам України: сприяння сталій
реконструкції на основі справедливості
та пошуку індивідуальних рішень шляхом
спів-творчості з українськими колегами.
Стратегічні ідеї, отримані в результаті
обміну знаннями, стануть основою для
подальшої співпраці в різних сферах,
зокрема, розвитку потенціалу, організації
та проведення архітектурних конкурсів,

Fig. 2. The workshop at the office of urban planning at the City of Gothenburg,
deputy city architect Simon Wallqvist speaking.
Photo: P.M. Sällström 02.06.2023

Зобр. 2. Семінар в офісі міського планування міста Гетеборг, виступає

заступник головного архітектора м. Гетеборг Сімон Валлквіст.
Фото: П.M. Сельстрьом 02.06.2023

17
various fields, including competency
development, architectural competitions,
participatory design methodology,
digital planning methods, heritage
reconstruction and reuse of material
resources.
The strategic insights and the specific
knowledge shared by the project
participants are presented in a full report
of all the presentations and discussions
and an immersive exhibition on the
Architects Sweden website.
The editorial board:
Pehr Mikael Sällström, Olena Oliynyk,
Pavlo Nagornyi, Christer Larsson and
Oleksandr Bouryak
18
розробки методології планування із
залученням громадськості, застосування
цифрових методів планування,
реконструкції спадщини та повторного
використання наявних ресурсів.
Стратегічні висновки та знання, котрими
учасники проєкту поділились під час
семінарів, представлені нижче в цьому
повному звіті про конференцію, а також в
матеріалах виставки, розміщеної на веб-
сайті Спілки архітекторів Швеції.
Редакційна колегія
Пер Мікаель Сельстрьом, Олена Олійник,
Павло Нагорний, Крістер Ларсон та
Олександр Буряк
BACKGROUND ПЕРЕДУМОВИ ПРОЄКТУ

The Project has exposed the Проєкт засвідчує нелюдський терор,

unimaginable terror waged by Russia on
the people of Ukraine, the monumental
destruction of civilian infrastructure and
cultural heritage and the displacement
of more than 10 million people. The
atrocities are still going on. One
way to represent the destruction is to
focus on the ruined cultural heritage.
Such research focus reveals that the
destruction is concentrated in the
northern and eastern parts of Ukraine
bordering on Russia and Belarus and
especially in the Kharkiv and the Donetsk
regions (fig. 3).
який Росія чинить щодо народу України.
Його наслідки — масштабні руйнування
цивільної інфраструктури та культурної
спадщини та вимушене переміщення
понад 10 мільйонів осіб. Цей терор
наразі не припиняється. Масштаби
руйнування можна представити,
зокрема, зосередивши увагу на нищенні
культурної спадщини. Обраний ракурс
дослідження демонструє, що руйнування
зосереджені у північній та східній
частинах України, які межують з Росією
та Білоруссю, і особливо в Харківській та
Донецькій областях (зобр. 3).

Fig. 3. Distribution of cultural heritage monuments affected by the Russian aggression as of August
2022. Image: Maryna Semenchenko 2022 for the project Future Images for Ukraine, open source

Зобр. 3. Розподіл об’єктів культурної спадщини, які постраждали від російської

агресії, станом на серпень 2022 р. Зображення Марини Семенченко, 2022 р.,
для проєкту «Образи майбутнього України», відкрите джерело

19
The images of burning public and
residential buildings with their guts
torn out by missiles and shelling have
become the symbol of the war. But the
destruction is not limited to housing:
it has also affected a broad spectrum
of infrastructure and civil services like
hospitals, libraries, theaters, and schools.
The case of the village of Moshchun, a
cottage-dominated suburb to the north of
Kyiv, can serve as an example of the most
typical scenario of destruction beyond the
emblematic images of large apartment
buildings (fig. 4).
Символом війни стали фото палаючих
громадських і житлових будинків,
уражених балістичними ракетами та
РСЗВ. Проте, руйнування не обмежується
житлом: постраждав також широкий
спектр інфраструктури та цивільних
будівель, зокрема лікарень, бібліотек,
театрів та шкіл.
Село Мощун, передмістя на північ від
Києва, де переважають житлові будинки,
є прикладом найбільш типового сценарію
руйнування, разом із незабутніми фото
зруйнованих висотних житлових будинків
(зобр. 4).

Fig. 4. Aerial view of the destruction in Lisova st, Moshchun village. Photo: Dogukan Keskinkilic/Anadolu Agency via
Getty Images
Рис. 4. Аерофотозйомка масштабів руйнувань по вул. Лісовій, с. Мощун. Фото: Догукан Кескінкилик/
агенція “Анадолу”, Getty Images

20
Yet, it is the destruction of monuments of
cultural heritage that gives the strongest
evidence proving that the Russian
aggression is not limited by military
goals: it aims at complete subjugation of
the national identity of Ukraine through
total war and acts of terror (fig. 5).
Але саме знищення об’єктів культурної
спадщини є найвагомішим доказом
того, що російська агресія є не лише
військовою: вона спрямована на повне
упокорення національної ідентичності
України шляхом тотальної війни та
терористичних дій (зобр. 5).

However, this report does not merely
document the destruction; rather, it
introduces a framework for thinking
about democratic and sustainable
rebuilding.
Однак мета цієї доповіді – не просто
задокументувати руйнування, а
запровадити основу для рефлексії
про шляхи демократичної та сталої
відбудови.

Fig. 5. Statue of Hryhorii Skovoroda which has survived the bombing of the National Literary Memorial Museum,
located in a typical classical building in the vicinity of Kharkiv dating back to the 18th century. Photo: State
Emergency Service of Ukraine, Kharkiv / Kharkivoda.gov.ua, CC BY 4.0 via Wikimedia Commons

Рис.5. Памʼятник Григорію Сковороді, який пережив бомбардування Національного літературно-

меморіального музею, розташованого в типовій класичній будівлі XVIII ст. під Харковом. Фото: Державна
служба України з надзвичайних ситуацій, Харков / Kharkivoda.gov.ua, CC BY 4.0, Wikimedia Commons

21
THEORY and METHOD
The following part briefly comments on
the theory and method of the report
to define the boundary of the findings’
validity.
Theoretical framework
Considering the project as a co-creative
process requires a reflection on the
differences in outlooks and experiences
among the participants. To begin with,
the understanding of the key concepts
of democracy and sustainability are
different in Ukraine and Sweden.
This report assumes that a realistic
approach to a future collaboration
between Ukraine and Sweden on the
rebuilding of Ukraine must be based on
the recognition of the fact that architects
in Ukraine and Sweden are guided by
different political and ethical systems
prevalent in our societies and their
personal capacity to convey architectural
ideas in a community. While we share
visions and aspirations for a sustainable
future that can constitute common
ground, we cannot assume the agency
to do that without connecting to
frameworks that mandate the architects
to contribute their best knowledge in
every specific situation. This includes,
most importantly, the trust in the architect
on the part of the public and the
stakeholders, but also the trust in those
other actors on the part of the architect.
Good architecture emerges from mutual
22
ТЕОРІЯ та МЕТОДИКА
Нижче коротко прокоментуємо
теоретичні засади та методику звіту, щоб
визначити межі достовірності отриманих
висновків.
Теоретичні засади
Розгляд проєкту як процесу спів-
творчості вимагає рефлексії щодо
відмінностей у поглядах і досвіді
учасників. Почнемо з того, що ключові
поняття демократії та сталого розвитку в
Україні та Швеції розуміють по-різному.
В основі цього звіту лежить припущення,
що реалістичний підхід до майбутньої
співпраці між Україною та Швецією у
відбудові України має ґрунтуватися на
визнанні того, що архітектори в Україні
та Швеції спираються на різні політичні
та етичні системи, які домінують у наших
суспільствах, а також на свою особисту
здатність доносити архітектурні ідеї до
спільноти. Хоча ми поділяємо бачення та
прагнення щодо сталого майбутнього,
яке запровадить спільну основу для
взаєморозуміння, ми не можемо брати на
себе таку відповідальність, не залучивши
до процесу структури, які зобов’язують
архітекторів демонструвати найвищий
професійноналізм в кожній конкретній
ситуації. Найважливішим фактором тут
є довіра громадськості та зацікавлених
сторін до архітектора, а також довіра
архітектора до цих учасників процесу.
Якісна архітектура виникає із внутрішної
взаємодії між конкретним фізичним
intra-actions between the physical
context of a specific location and specific
conversations about the project involving
many different actors.
Co-creation in urban design is an
emerging field of studies with many
contesting theories. Following the advice
in the European study Enabling the
Sustainable City, the basic pragmatic
condition for any co-creation is
time for several iterations and an
acceptance of the different frames of
understanding and interests that guide
the participants (Bina et al 2018).
Most specifically, it implies that urban
practices are conditioned by the political
administrative systems within which
they operate, but also by different
standpoints on ethical matters and
personal ethical dispositions that are
prevalent in a community and by the
way people typically see others in a
specific situation of interacting with the
political administration, different in every
location. In practice, knowledge implies
a constructive search for opportunities,
not differences and contradictions. Yet,
without acknowledging contradictions
and differences no real opportunities will
exist. Any proposal for a solution must
address a specific difference in order to
bridge it.
The main method of the project,
therefore, was to start conversations on
specific topics (fig. 6).
The conceptual framework for the
conversations focused on housing,
heritage, transformation and
sustainability. It was adopted in
контекстом та конкретним діалогом про
проєкт, в якому беруть участь багато
різних учасників.
Співтворчість у міському дизайні є
новим напрямком досліджень, який
породжує багато суперечливих
теорій. Згідно настанов європейського
дослідження “Enabling the Sustainable
City” [«Уможливити стале місто» —
прим. пер.], основною прагматичною
умовою для будь-якої співтворчості
є час на кілька ітерацій та прийняття
різних точок зору та інтересів, якими
керуються учасники [Bina 2018]. Зокрема,
це означає, що міські процеси зумовлені
політичними адміністративними
системами, в яких вони відбуваються,
а також різними точками зору на
питання етики та особистими етичними
установками, які переважають у
громаді, і ставленням до тих, хто
взаємодіє з політичним керівництвом
в кожній окремій місцевості. На
практиці, отримання знань передбачає
конструктивний пошук можливостей,
які надає окрема ситуація, а не
розбіжностей або протиріч.
Проте, якщо не визнати наявність таких
протиріч або розбіжностей, реальні
можливості не з’являться. Будь-яке
запропоноване рішення має бути
сфокусоване на конкретній розбіжності
з метою її подолання. Тому основним
методом проєкту було проведення бесід
на певні теми (зобр. 6).
Концептуальні засади проєкту,
сфокусовані на житлі, спадщині,
трансформації та сталому розвитку,
були сформульовані заздалегідь на
23
 Fig. 6. Seminar 3 setting in the Ukraine Workspace at the Färgfabriken foundation and exhibition space for
contemporary art and architecture. The map of Ukraine from Seminars 1–2 in the background reminds the
participants of the previous insights. Christer Larsson (in the foreground), with Konstantyn Miroshnychenko,
Eugenia Bevz and Anastasiia Borodienko (counterclockwise). Photo @PMSällström 22.03.2023

Зобр. 6. Проведення Семінару 3 в «Робочому Просторі України» в фонді та виставковому просторі сучасного
мистецтва «Färgfabriken». Мапа України, яка демонструється на задньому плані, нагадує учасникам
про ідеї, розроблені протягом Семінарів 1–2. Крістер Ларссон (на передньому плані) з Костянтином
Мірошниченко, Євгенією Бевз та Анастасією Бородієнко (справа наліво). Фото @PMSällström 22.03.2023

advance on the basis of a general підставі загальних припущень про

assumption of core concerns for the
living environment and the profession
of architects, physical planners,
interior architects, landscape architects
and conservation architects and the
aligned expert fields. The themes were
grounded on a qualified guess about
their core professional concerns. They
were tested and slightly modified with a
group of Ukrainian architects working
in Sweden at the time of application. A
major concern was to complement the
mainstream focus on material support
with a cultural and psychological way
of thinking typical of the architect’s
holistic approach to problem solving.
основні проблеми житлового середовища
та принципів професійної діяльності
архітекторів, планувальників, дизайнерів
інтер’єрів, ландшафтних архітекторів,
спеціалістів з охорони пам’яток та
фахівців зі споріднених сфер. Теми
формулювались на основі розуміння того,
яка проблематика може бути найбільш
актуальною для зазначених фахівців. Потім
запропоновані теми були розглянути та
дещо відкориговані групою українських
архітекторів, які на момент подання заявки
на участь в проєкті працювали у Швеції.
Головним завданням було доповнити
основной фокус на необхідності
матеріальної підтримки культурною та
психологічною складовою мислення,

24
The seminars shaped a more nuanced
idea of the different conceptual
frameworks for action in Ukraine and
Sweden. The key insights concerned
the concept of sustainability, heritage,
housing, and the perceived need to
transform the profession to resolve
the opposition of the post-soviet vs
democratic approach.
This provided the basis for a set of
general concepts that can be used to
summarize the rich strategic insights
resulting from the project.
The discussion mainly focused on
(1) the identification of shared values to
formulate goals for action; (2) a shared
concern for the identity and quality
of public space when meeting the
immediate, intermediate and long-
term needs; (3) access to economic
sustainable construction methods and
materials; (4) territorial alignment
with Europe and closure of the border
with Russia; (5) local level capacity for
coordination of planning and services
including housing, schools, care, etc.;
(6) access to geographical data to
guide efficient prioritizing in planning;
(7) the need for a simple method of
balancing long-term sustainability
with immediate needs (8) and the
interdisciplinary organization of the
practice to constitute an agency to
influence decisions together with other
disciplines, stakeholders and clients.
During the four seminars, these
empirical concepts were critically
developed into six strategic insights
concerning (1) the policy of sustainable
характерною для цілісного підходу
архітектора до вирішення поставлених
завдань. Знання, отримані на семінарах,
дозволили поглибити уявлення про
різні концептуальні рамки дій в Україні
та Швеції. Найважливіші висновки
стосуються концепції сталого розвитку,
спадщини, житла, а також усвідомлення
потреби трансформувати пост-
радянську архітектурну галузь на теренах
демократичного підходу. На цій основі
сформувалась низка наріжних концепцій,
які можна використати для узагальнення
стратегічних ідей проєкту щодо основних
обговорених проблем.
Обговорення головним чином
торкалось: 1) визначення спільних
цінностей, на підставі яких можна
сформулювати цілі для наступних дій;
2) спільної турботи про ідентичність та
якість громадського простору під час
задоволення невідкладних, тимчасових та
довгострокових потреб; 3) забезпечення
доступу до економічно сталих
будматеріалів та методів будівництва;
4) територіальної координації з Європою
та закриття кордону з Росією; 5) здатності
на місцевому рівні координувати
процеси планування та надавати
послуги, включаючи забезпечення
житлом, закладами освіти тощо; 6)
доступу до баз географічних даних для
ефективного визначення пріоритетів у
плануванні; 7) потреби в простому методі
балансування довгострокового сталого
розвитку із забезпеченням нагальних
потреб та 8) міжгалузевої організації
практики для отримання повноважень
впливати на процес прийняття рішень
разом з представниками інших галузей,
25
and democratic rebuilding; (2) the
goal of architectural identity and
memorialization in public spaces; (3)
reform of the national and regional
territorial organization; (4) capacity
building at the local level to coordinate
the rebuilding; (5) methodology for
mutual learning and (6) organization
of practice with local pilot projects.
These insights are exemplified by
the cases presented in the project.
The administrative structure
and different theories of social
organization based upon its ongoing
transformation appeared to be one
of the strongest concerns in all the
seminars. Summarized in terms of
post-soviet condition, it concerns
both the perception of architecture
and the organization of the planning
process for transformation of the built
environment. This discussion can be
understood as a tension between the
centralized and the localized models
of planning and it points out the
crucial importance of competency
and capacity to guide the local level
of the Hromadas [communities] on
the intermediary regional level of the
Oblasts.
Methodological approach
In this case, the co-creation mainly
included architects from Sweden and
Ukraine, while other actors were not
represented. This constituted a major
limitation of the scope of action, but
also enabled a trustful conversation
26
зацікавленими сторонами та клієнтами.
Протягом чотирьох семінарів ці емпіричні
концепції були переформульовані як
шість стратегічних ідей, які стосуються
1) політики сталої та демократичної
відбудови; 2) мети архітектурної
ідентичності та меморіалізації в
громадському просторі; 3) реформи
національного та регіонального
територіального устрою; 4) розвитку
потенціалу на місцевому рівні для
координації відбудови; 5) методології
взаємного навчання; та 6) організації
практики з місцевими пілотними
проєктами. Сформульовані стратегічні
ідеї проілюстровані конкретними
прикладами, представленими в проєкті.
Адміністративна структура та різні
соціальні теорії організації суспільства,
які грунтуються на його невпинній
трансформації, виявилися однією з
найбільш актуальних тем семінарів.
Розглянута з урахуванням пост-
радянської ситуації, ця тема стосується як
сприйняття архітектури, так і організації
процесу планування, спрямованого
на трансформацію архітектурного
середовища. Ця дискусія виявила
напруженість між централізованою
та локальною моделями планування
та засвідчила вирішальну важливість
компетентності та спроможності на
місцевому рівні громад, необхідну для
дій на проміжному регіональному рівні
областей.
Методологічний підхід
У цьому випадку, до спів-творчості, в
основному, долучились архітектори Швеції
within the profession and a sharing of
knowledge and experience that would
not have been possible otherwise. The
method of the fact-finding mission
was based on the organization of four
thematic seminars and workshops.
Experts and architects from Ukraine
and Sweden were invited to present
their knowledge, experience and
viewpoints on the themes and to
discuss and comment on each other’s
ideas in a hybrid meeting format. This
allowed speakers and participants
to interact both in the physical space
of the event and online and switch
between the two modes of interaction.
To enable a good dialogue, the setting
of the event was carefully planned:
several monitors and cameras provided
the online participants with a multi-
dimensional experience of the event
(fig. 7and 8).
All the speeches were translated
into Ukrainian and English by
a professional translator. The
presentations and discussions were
recorded to be available for the
summary and for those who could not
attend at the specific time. Afterwards
all the speeches were transcribed,
summarized and accompanied with
short reviews verified by the speakers
and a selection of images and
published in this book. This process has
been guided by the editorial board of
the book.
та України; інші сторони представлені не
були. З одного боку, це стало суттєвим
обмеженням, проте з іншого — дозволило
залучити спеціалістів-архітекторів,
урбаністів та планувальників до довірливої
розмови та обміну знаннями й досвідом,
що в іншому контексті було б неможливим.
Методика ознайомчої місії ґрунтувалася на
організації чотирьох тематичних семінарів
та практичних обговорень. Експертів та
архітекторів з України та Швеції запросили
поділитись своїми знаннями, досвідом
і думками на запропоновані теми, а
також обговорити та прокоментувати
ідеї інших учасників у форматі гібридної
зустрічі. Це забезпечило взаємодію
доповідачів та учасників як у фізичному
просторі заходу, так і онлайн, та надало їм
можливість обрати зручний спосіб участі.
Для забезпечення плідного діалогу захід
був ретельно спланований, а конференц-
зал обладнаний кількома моніторами
та камерами, які забезпечували ефект
присутності також для учасників онлайн
(зобр. 7 та 8).
Усі виступи були перекладені українською
та англійською мовами професійним
перекладачем. Проводився відеозапис
презентацій та обговорення для підбиття
підсумків та для забезпечення доступу
до матеріалів семінарів всім, хто не зміг
відвідати заходи в призначений час. Потім
під керівництвом редколегії всі виступи
були транскрибовані, представлені у
форматі стислих текстів, авторизованих
доповідачами, доповнені анотаціями та
добіркою зображень і опубліковані в
цьому виданні.
27
 Fig. 7. Multimedia layout for Seminar 3 at the Färgfabriken foundation and exhibition space for
contemporary art and architecture with a combined video camera and microphone set in the middle
during the panel discussion. The setup did not allow the speakers to use headsets. Olha Podushkina,
who only spoke Ukrainian, was handicapped in this setting. Photo @PMSällström2023

Зобр.7. Схема мультимедійного оснащення Семінару 3, проведеного у фонді та виставковому

просторі сучасного мистецтва та архітектури “Färgfabriken”: під час панельної дискусії
відеокамера та мікрофон встановлені посередині зали. Таке оснащення не дозволило
доповідачам використовувати аудіогарнітуру. Це виявилось незручним для Ольги
Подушкіної, яка розмовляла виключно українською. Фото @PMSällström2023

Fig. 8. AV equipment arranged for streaming, bilingual translation and bilingual recording of Seminar 3

Зобр. 8. Схема розташування аудіо- та відеоапаратури для онлайн трансляції,

двомовного перекладу та двомовного запису Семінару 3

28
1. HOUSING FOR THE
IMMEDIATE, INTERMEDIATE
AND LONG-TERM PERSPECTIVE
Seminar 1 was held at the Swedish
Centre for Architecture and Design
Arkdes on September 28, 2022. It
focused on the urgent need for housing
as a result of the Russian terror and on
the ways to apply urban planning to
enable a long-term perspective while
acting on the immediate needs. It was
opened by Tobias Olsson, Director at
Architects Sweden, and Kieran Long, the
Chief Intendant at Arkdes.
The urgent housing situation
for IDPs and possible solutions
The first seminar testified to three kinds
of tasks in terms of housing for the
internally displaced population:
1) refugee camps at least 60 km
away from the frontline for those
willing to stay close to their homes
and businesses
2) temporary housing for IDPs in
Central and Western Ukraine,
connecting them in meaningful
ways to the local communities
without conflicts or deterioration of
local safety and sense of security
3) long-term sustainable housing
solutions. In 2022, the government
claimed that 100 000 new housing
units would be completed. This
demonstrates that Ukraine has
knowledge of efficient construction
1. ЖИТЛО НА НАЙБЛИЖЧУ,
СЕРЕДНЮ ТА ДОВГОСТРОКОВУ
ПЕРСПЕКТИВУ
Семінар 1 проведено у Шведському
центрі архітектури та дизайну “Arkdes”
28 вересня 2022 року. Темою першого
семінару була гостра потреба в житлі
внаслідок російського терору та те, як
можна застосувати міське планування,
щоб забезпечити довгострокову
перспективу та водночас задовольнити
нагальні потреби. Його відкрили директор
Спілки архітекторів Швеції Тобіас Олссон
та керівник центру «Arkdes» Кіран Лонг.
Нагальна житлова ситуація
ВПО та ідеї щодо її вирішення
Перший семінар засвідчив три види
завдань щодо забезпечення житлом
внутрішньо переміщеного населення:
1) табори для біженців на відстані
щонайменше 60 км від лінії фронту
для тих, хто хоче залишитися
поблизу своїх домівок та
підприємств;
2) тимчасове житло для ВПО в
центральній та західній Україні,
яке має забезпечити інтеграцію
ВПО до місцевих громад та
не спричиняти конфлікти чи
погіршення місцевої безпеки або
послаблення відчуття захищеності;
3) довгострокове стале житло. У
2022 р. уряд України заявив про
плани завершити будівництво
100 000 нових житлових одиниць.
29
 methods, but will these buildings Це свідчить про наявність в Україні
be sustainable? How can the ефективних методів будівництва,
existing buildings, including але чи будуть такі будівлі
the partially destroyed ones, сталими? Як можна повторно
be reused? Simple methods for використовувати існуючі будівлі,
assessment of partially destroyed включаючи частково зруйновані?
buildings are needed. At the same Потрібні прості методи оцінки
time, the larger picture of where частково зруйнованих будівель,
and how people prefer to live must а також слід враховувати ширше
also be addressed. бачення того, де та як саме люди
вважають за краще жити.

IDP housing in Kyiv Region

The planner Lydia Chyzhevska gave a
brief overview of the dramatic change of
the situation in Ukraine at the beginning
of September 2022 as a result of the
Russian aggression (fig. 9).
Chyzhevska referred to UNHCR statistics
that on April 1, 2022, an estimate of
7 138 715 persons were internally
Житло для ВПО у Київській
області
Планувальниця Лідія Чижевська зробила
короткий огляд кардинальної зміни
ситуації в Україні на початку вересня
2022 р. внаслідок російської агресії
(зобр. 9).
Чижевська послалася на статистику

Fig. 9. A schematic representation of the situation in Ukraine in September 2022 when

Russia withdrew from the Kyiv area. Image: Lydia Chyzhevska 2022

Зобр. 9. Схематичне зображення ситуації в Україні у вересні 2022 р. після

відводу військ Росії з Київської області. Зобр.: Лідія Чижевська 2022

30
displaced (IDP) and were in need of
temporary housing (fig. 10). 4 137 842
more persons had left Ukraine to
become refugees in other countries,
primarily Poland, Germany and Russia.
Sweden received about 45,000 in the
first wave.1
Агентства ООН у справах біженців,
згідно з якою станом на 1 квітня 2022
року 7 138 715 осіб були внутрішньо
переміщені (ВПО) і потребували
тимчасового житла (зобр. 10). Ще
4 137 842 особи виїхали з України
та стали біженцями в інших країнах,
насамперед у Польщі, Німеччині та Росії.
У першу хвилю Швеція отримала близько
45 тис. біженців з України.1

Fig. 10. Internally displaced population in Ukraine according to Ukrainian

authorities as of September 25, 20232

Зобр. 10. Внутрішньо переміщене населення в Україні за даними

українських офіційних джерел станом на 25 вересня 2023 р.2

1
By autumn 2023, the total number of external refugees
who had left Ukraine was estimated at more than 6 million.
https://data2.unhcr.org/en/situations/ukraine)
Станом на осінь 2023 р., загальна кількість біженців, які 2
See https://data2.unhcr.org/en/country/ukr
покинули Україну, перевищує 6 млн. https://data2.unhcr.
Посилання https://data2.unhcr.org/en/country/ukr
org/en/situations/ukraine)

31
This situation has divided Ukraine into
three different zones: the war zone, the
zone adjacent to the war zone and the
least affected zone, where construction
of temporary housing is the most
feasible.
The seminar also addressed the situation
of the refugees living in camps 60 km
away from the frontline and refusing
to leave because of their desire to stay
close to their property.
Framing of the housing issue
in local data
Alexander Shevchenko, the urbanist
from the NGO ReStart Ukraine described
the situation for architecture and urban
design in Ukraine after the first 6 months
of Russian aggression in medical terms
as the trauma of the built environment.
He described in some details the
physiognomy of this trauma using the
example of the city of Chernihiv in the
north of Ukraine, which was passed
by the Russian troops on their way to
Kyiv in February 2022. About 70% of
the original population of the city, once
numbering about 250 000 people, has
now left and a large proportion of its
houses has been destroyed, including
38 important cultural heritage sites
(fig. 11 and 12). Shevchenko argued
that the situation in cities affected by
the war requires integrated strategic
planning, which must start even as the
war continues, to get ready for a swift
32
Ця ситуація призвела до розмежування
України на три різні зони: зону бойових
дій, прифронтову зону та зону, що
найменше постраждала від агресії
та надає найсприятливіші умови для
будівництва тимчасового житла.
На семінарі ми також обговорили
ситуацію тих біженців, які перебувають
у таборах за 60 км від лінії фронту
та відмовляються виїжджати, тому
що хочуть залишатися поблизу своїх
будинків.
Контекстуалізація житлового
питання на основі локальних
даних
Урбаніст Олександр Шевченко з ГО
«ReStart Ukraine» використав медичну
термінологію для опису ситуації,
що склалась для архітектури та
містопланування в Україні після перших
6 місяців російської агресії, та назвав її
травмою антропогенного середовища.
Він детально описав обличчя цієї травми
на прикладі Чернігова, де російські
війська проходили дорогою до Києва в
лютому 2022 р. З цього міста, яке колись
мало 250 000 населення, зараз виїхало
близько 70% мешканців. Велика частина
будинків була зруйнована, включаючи 38
значущих об’єктів культурної спадщини
(зобр. 11 та 12).
Шевченко наголосив, що ситуація
в містах, постраждалих від воєнної
агресії, вимагає починати інтегроване
стратегічне планування вже зараз, під
 Fig. 11. The destroyed Tarnavsky Library,
the olest library in Ukraine, Chernihiv, April 11,
2022. Photo: © Viktor/Adobe Stock 2022

Зобр. 11. Знищена бібліотека Тарнавського,

найдавніша в Україні, Чернігів.
Фото: © Viktor / Adobe Stock 2022

Fig. 12. Rough estimate of the destruction

in Chernihiv that mainly affected housing.
Image: ReStart Ukraine 2022

Зобр. 12. Приблизна оцінка руйнувань у

м. Чернігів, які переважно стосуються
житла. Зображення: ReStart Ukraine 2022

recovery when it is over. His organization
ReStart Ukraine is therefore developing
a framework to enable efficient and
democratic strategic planning in the
situation of war for a sustainable
longterm rebuilding based on a selection
of nine major planning activities that
need to be considered in an integrated
way (fig. 13). Shevchenko also argued
that the strategic plan must include a
combination of different timescales and
proposed a schematic vision of four
phases of rebuilding: from temporary
shelters, through temporary and mid-
term housing to permanent housing.
Each of these phases requires different
час бойових дій, щоб бути готовими
швидко починати відбудову, коли війна
закінчиться. Тому його організація
«ReStart Ukraine» розробляє структуру
для забезпечення ефективного
та демократичного стратегічного
планування в умовах війни для
забезпечення сталої відбудови,
орієнтованої на майбутнє, на основі
низки з дев’яти основних складових
планування, які мають розглядатись
комплексно (зобр. 13).
Шевченко висловив думку, що
стратегічний план має містити
консолідований графік, що складається

33

Fig. 13. Generic activities in strategic planning
for recovery proposed by ReStart Ukraine. Image
courtesy: ReStart Ukraine/Shevchenko 2022
Зобр. 13. Узагальнені складові стратегічного
планування процесу відновлення, запропоновані
ГО “ReStart Ukraine”. Зображення:
“ReStart Ukraine”/Шевченко 2022
kinds of context consideration and
assumptions of future developments,
in this case, mainly concerning peace,
sustainability and future local job
opportunities. Shevchenko stated that
in strategic planning this corresponds
to three different time scales: the
emergency response before the winter
within one year, the adaptation to the
new situation for the IDPs from 1 to 5
years and the sustainable development
phase from 5 to 10 years (fig. 14). Even
temporary housing should be planned in
a way that enables the establishment of
meaningful social communities without
blocking the possibilities for a long-term
sustainable rebuilding, for example, by
building in parks or in a location without
basic infrastructure. A better strategy
for Chernihiv would be to build close to
34
з різних часових етапів, та запропонував
спрощений розподіл процесу відбудови
на чотири етапи: від тимчасових
притулків, тимчасового житла та
середньострокового житла до
постійного житла. Кожний з цих етапів
вимагає окремого розгляду контексту
та планування майбутніх процесів: в
Україні, перш за все, це стосується миру,
стабільності та майбутніх можливостей
місцевого працевлаштування. Шевченко
наголосив, що в стратегічному
плануванні це передбачає три різні
часові масштаби: миттєве реагування
на надзвичайні ситуації до початку зими
(протягом одного року), адаптація ВПО
до нової ситуації (від 1 до 5 років) та етап
сталого розвитку (від 5 до 10 років, зобр.
14).
Він запропонував навіть тимчасове житло
планувати таким чином, щоб уможливити
створення значущих соціальних
спільнот та не блокувати можливості
довгострокової стійкої реконструкції,
наприклад, шляхом забудови паркових
зон або будівництва в районах без
базової інфраструктури. Для Чернігова
кращою стратегією було б будувати
біля центрів надання послуг, а також
біля місць, які населення часто відвідує,
зокрема, об’єктів культурної спадщини.
На завершення Шевченко зауважив, що
бачення майбутнього України повинно
грунтуватись на тому, що у 2030 р.
Україна має стати прикладом сталого
суспільства для всього світу. та закликав
учасників семінару дивитись на Україну
саме з такої точки зору.
service centers and points of attraction,
like cultural heritage sites. Shevchenko
concluded that the vision for the future
of Ukraine should make it an examplary
sustainable society for the whole world in
2030 and urged the participants to think
about Ukraine from that perspective.
Village of Moshchun in Kyiv Region:
Housing Reconstruction
Another more detailed example of
the effects of the Russian attack was
presented by Olena Oliynyk, Vice-
President of the National Union of
Architects of Ukraine, in her report
“Reconstruction of Private Residential
Buildings Destroyed by the War in the
Village of Moschun”. The village of
Moschun is located close to Hostomel,
the international airport north of Kyiv. It
was therefore exposed to heavy shelling
during the attack on Kyiv in March
2022 (fig. 15 and fig. 16 demonstrate
the devastating effect of the war on
private houses and the need to find
solutions to this specific problem).
Oliynyk compared different types of
destruction (complete destruction of
Fig. 14. Proposed phases of housing
reconstruction to frame the discussion.
Image: ReStart Ukraine 2022
Зобр. 14. Пропозиція для обговорення
визначення різних етапів реконструкції
житла. Зобр.: «ReStart Ukraine» 2022
Село Мощун Київської області:
питання реконструкції житла
Більш докладний приклад наслідків
російської агресії навела Віце-президент
Національної спілки архітекторів
України Олена Олійник у своїй доповіді
«Відбудова зруйнованих війною
приватних житлових будинків у селі
Мощун». Село Мощун розташоване біля
міжнародного аеропорту Гостомель на
північ від Києва, тому під час наступу на
Київ у березні 2022 р. воно пережило
багато обстрілів (див. зобр. 15 та 16, які
демонструють руйнівні наслідки агресії
для приватних будинків та необхідність
пошуку рішень цієї проблеми). Олійник
також порівняла різні типи руйнувань
(повністю зруйновані житлові групи
та інфраструктуру; зруйновану
інфраструктуру; частково зруйновані
35
housing groups and infrastructure,
destruction of infrastructure and partial
destruction of houses) and proposed
appropriate reconstruction options
(reconstruction of partially damaged
houses; reconstruction of the existing
old housing stock; construction of new
private housing), requiring private
donations and support.
окремі будинки) та запропонувала
відповідні типи реконструкції
(реконструкція частково пошкоджених
будинків; реконструкція існуючого
старого житла; нове будівництво
приватного житлового фонду), для яких
потрібні приватні пожертви та підтримка.

Fig. 15. The scale of destruction of Moshchun parcel houses: the violet dots stand for
destroyed houses and the blue dots for bomb craters. Image credit: Olena Oliynyk 2022

Зобр. 15. Масштаби руйнування приватних будинків у с. Мощун. Фіолетовими точками

позначені зруйновані будинки, синіми − вирви від снарядів. Зображення: Олена Олійник 2022

Fig. 16. Aerial view of the destruction in Lisova st,

Moshchun village. Photo: Dogukan Keskinkilic/
Anadolu Agency via Getty Images

Рис. 16. Аерофотозйомка масштабів руйнувань

по вул. Лісовій, с. Мощун. Фото: Догукан
Кескінкилик/ агенція “Анадолу”, Getty Images

36
Oliynyk substantiated her presentation
with very careful documentation of the
damage incurred and used specific
examples that made the destruction
very real for the participants (fig. 17
and 18). She had interviewed three
families and told us about their resolve
to stay and rebuild even during the
continuing aggression from Russia. The
speaker argued that this type of housing
problem would not be addressed by
the government and therefore required
private donations and support.
Fig. 17. Kitchen utensils found in the destroyed
home of the Honchar family in 82a Lisova St in the
village of Moshchun. Photo: Olena Oliynyk 2022
Зобр. 17. Кухонне приладдя, знайдене у
зруйнованому будинку родини Гончарів по вул.
Лісовій, 82а, с. Мощун. Фото: Олена Олійник 2022
The speaker referred to Slava Balbek’s
project for Bucha north of Kyiv as an
example of how architects in Ukraine
engage in pragmatic actions to
alleviate the immediate needs of the
internally displaced population in an
architecturally thoughtful way without
inflicting any extra cost. In Bucha and
Презентація Олійник спирається
на дуже докладні документальні
свідчення збитків та конкретні
приклади, які змусили учасників
відчути реальність руйнувань (зобр. 17
та зобр. 18). Доповідачка провела
опитування трьох родин та розповіла
нам про їхню рішучість залишитися та
відбудовуватися навіть під час агресії
з боку Росії. За словами доповідачки,
цей тип житлової проблеми не буде
вирішуватися урядом і тому вимагає
приватних пожертв і підтримки.
Fig. 18. The destroyed home of Tetyana
Topal in 92 Lisova st, Moshchun village.
Photo: Olena Oliynyk 2022
Зобр.18. Зруйнований будинок Тетяни
Топал по вул. Лісовій, 92, с. Мощун.
Фото: Олена Олійник 2022
У своїй доповіді Олійник також згадала
проєкт Слави Бальбека для м. Буча,
розташованого на північ від Києва, як
приклад прагматичних дій архітекторів
України, спрямованих на задоволення
нагальних потреб внутрішньо
переміщеного населення продуманими
архітектурними засобами без будь-яких
додаткових витрат.
37
other towns heavily affected by the war,
Balbek proposes to build sustainably
designed temporary houses, which
consider both the social needs of the
population and the ecological impact of
the construction (fig. 19).
Architectural visions for Northern
Saltivka in Kharkiv
The bombed housing district Northern
Saltivka, a suburb in the northeast of
Kharkiv, is another example of the
trauma of the built environment that
resulted from the first attack in February
2022 and the atrocities of the Russian
aggression (fig. 20). It also exemplifies
how images of the destroyed architecture
represent the Russian bombs striking the
entire Ukrainian society. These examples
demonstrate the deep meaning of
architecture as protection against threats
and attacks. The loss of such trust in
architecture is also an aspect of the
trauma that needs to be addressed.
38
У Бучі та інших невеликих містах,
які сильно постраждали від війни,
Бальбек пропонує будувати екологічні
за дизайном тимчасові будинки, які
враховують як соціальні потреби, так і
вплив будівництва на екологію (зобр. 19).
Fig. 19. Proposal for intermediary housing using
modular prefabrication in Bucha. The focus
is on the social aspects of the configuration.
Image credit: Slava Balbek, balbek bureau
Зобр.19. Пропозиція тимчасового житла з
використанням модульної збірної конструкції в
Бучі; увага до соціальних аспектів конфігурації.
Зображення: Слава Бальбек, «balbek bureau»
Архітектурне бачення Північної
Салтівки в Харкові
Розбомблений мікрорайон Північна
Салтівка, передмістя на північному сході
Харкова, є ще одним прикладом травми
антропогенного середовища, яка стала
результатом жорстокої російської агресії
в лютому 2022 р. (зобр. 20). Зображення
її зруйнованої архітектури унаочнюють
те, як російські бомби вражають усе
українське суспільство. Ці приклади
демонструють глибоке значення
архітектури як захисту від загроз та атак.
Втрата цієї довіри до архітектури також є
одним із аспектів травми, який потребує
уваги.
 Fig. 20. The destruction in the residential district Northern Saltivka in the north-eastern part of Kharkiv.
Photo: Ukrainian Presidential Press Service, CC BY 4.0 via Wikimedia Commons, 29 May, 2022

Зобр. 20. Руйнування мікрорайону Північна Салтівка в північно-східній частині Харкова.

Фото: Прес-служба Президента України, CC BY 4.0, Wikimedia Commons, 29 травня 2022

Architects in Ukraine react to this Архітектори в Україні реагують на

situation with technical specificity and
various imaginary representations
envisaging project possibilities to rebuild
in democratic and sustainable ways.
The creative response to the situation
can be exemplified with the concept by
Kostiantyn Rusiev, RP Project, Kharkiv.
Together with his colleague, Rusiev
has made a proposal for a quick
reconstruction of destroyed multistorey
apartment buildings in Northern Saltivka
with 3D-printed structures (fig. 21).
цю ситуацію, враховуючи технічні та
концептуальні аспекти з погляду на
можливість перебудови в демократичний
та сталий спосіб. Прикладом творчої
відповіді на ситуацію є проєкт
Костянтина Русєва з бюро «RP
Project», м. Харків. Разом з колегою він
пропонує варіант швидкої реконструкції
зруйнованих багатоквартирних будинків
на Північній Салтівці за допомогою
3D-друкованих конструкцій (зобр. 21).

39
 Fig. 21 The vision for 3D-printed infill rebuilding at North Saltivka, Kharkiv, by the architect Kostiantyn Rusiev.
Image used by permission of RP Project.

Рис. 21. Бачення відбудови на Північній Салтівці із застосуванням 3D-друку від архітектора Костянтина
Русієва. Зображення використовується з дозволу RP Project.

40
Another visionary project for Northern
Saltivka is created by the architect
Maksym Muratov and it represents a
different approach of rebuilding with
a completely new architecture. It is an
urban design based on a mixture of
housing and public functions that erases
the memory of the original district with a
completely new image. Muratov refers to
this project as his dream about Kharkiv
future (fig. 22).
Practices like these reflect architects’
contributions during the wartime and
the transformation of the profession.
Such examples demonstrate how
the destruction triggers imaginative
responses on the part of the architects to
build new homes, to document and re-
create the lost buildings and align them
with the new ideals of democracy and
sustainability.
Such projects also reflect the critical
issues for contemporary architecture,
which will transform the practice
and training for the next generation
of architects who will be rebuilding
Ukraine.
Ще один перспективний проєкт для
Північної Салтівки створив архітектор
Максим Муратов. Його проєкт втілює
інший підхід до перебудови з абсолютно
новою архітектурою. Це містобудівний
проєкт, який грунтується на поєднанні
житлових та громадських функцій та
стирає пам’ять про колишній район,
надаючи йому абсолютно новий образ.
Муратов називає цей проєкт своєю
мрією про майбутнє Харкова (зобр. 22).
Такі приклади демонструють внесок,
який архітектори роблять під час війни,
спираючись на свої знання, зміни,
які відбуваються в професії в цілому,
а також як руйнування спонукають
архітекторів творчо реагувати на
потреби споруджувати нові будинки,
документувати та відбудовувати втрачені
будівлі згідно з новими ідеалами
демократії та сталого розвитку.
Ці проєкти відображають що є ключовим
для сучасної архітектури та що
трансформуватиме практику та освіту
наступного покоління архітекторів, які
відбудовуватимуть Україну.
41
 Fig. 22. Proposal for Northern Saltivka
reconstruction by Maksym Muratov. Image
courtesy EGO House Architects 2022

Зобр. 22. Пропозиція відбудови

Північної Салтівки від архітектора
Максима Муратова. Зображення:
“EGO House Architects” 2022

42
Swedish experiences
The Swedish presentations represented
a selection of experiences and
knowledge within the field of social and
ecological sustainability to frame further
conversation.
Mapping urban inequalities and the
need for social amenities in refugee
camps
Professor Ann Legeby and the artist-
architect Elin Strand Ruin from KTH
emphasized the importance of fostering
culture in places where residents
have limited resources to support the
development of social networks and a
sense of community.
The speaker argued for the importance
of access to societal resources, such
as culture, recreation, education,
and health care on the basis of her
spatial analysis of Stockholm Region
and Sundbyberg municipality that
reveal large differences in access to
key amenities, a situation that urban
planning needs to address and which
is the topic of the European research
project Mapurban (fig. 23).3
3
See https://research.kent.ac.uk/mapurban-eu/
Див. https://research.kent.ac.uk/mapurban-eu/
Досвід Швеції
У доповідях учасників від шведської
сторони було представлено досвід
та знання у сфері соціального та
екологічного сталого розвитку, що
й визначило структуру подальшого
обговорення.
Відображення міськоі нерівності
та потреби в соціальних послугах
у таборах для біженців
Професорка Анн Легебі та художниця-
архітекторка Елін Стрaнд Руїн із
Королівського технологічного інституту
(KTH) підкреслили важливість розвитку
культури там, де мешканці мають
обмежені ресурси для формування
соціальних мереж і відчуття спільноти.
Легебі наголосила на важливості
доступу до таких суспільних ресурсів,
як культура, відпочинок, освіта та
охорона здоров’я. Вона зробила
просторовий аналіз регіону Стокгольму
та муніципалітету Сундбюберг, який
виявив значні відмінності в доступі до
ключових соціальних послуг − ситуацію,
яку має вирішити міське планування і яка
є темою європейського дослідницького
проєкту “MAPURBAN” (зобр. 23).3
43
 Fig. 23. Map of the Sundbyberg municipality northwest of Stockholm. An intensive access to
culture is provided in the central parts (red), while there are much fewer culture institutions in
districts like Hallonbergen and Rissne (green). Illustration by Ann Legeby, MAPURBAN, 2022

Зобр. 23. Карта муніципалітету Сундбюберг на північному заході від м. Стокгольм.

Активний доступ до об’єктів культури забезпечено в центральних частинах
(червоний), проте закладів культури набагато менше в таких районах, як
Галлонберген та Рісне (зелений). Зображення: Енн Легебі, “MAPURBAN”, 2022

Elin Strand Ruin argued that this is
also the case with temporary shelters
for refugees and intermediate housing
solutions for internally displaced
persons.
The art project The Kitchen Square
in Hallonberg by Elin Strand Ruin
and part of the MAPURBAN research
project demonstrate the importance
of local spaces for cultural activities.
Hallonbergen is one of the areas where
the spatial analysis conducted by the
Mapurban research project has revealed
a shortage of social amenities, like
Елін Странд Руїн довела, що аналогічна
ситуація спостерігається в тимчасових
притулках для біженців та при реалізації
тимчасових рішень щодо житла для
внутрішніх переселенців.
Художній проєкт “The Kitchen Square
in Hallonbergen” [кухонна площа в
Галонбергені – прим. пер.], авторкою
якого виступила Елін Странд Руїн, та
компонент дослідницького проєкту
“MAPURBAN” демонструють важливість
місцевих просторів для культурної
діяльності. Галлонберген є одним
із районів, де просторовий аналіз,
проведений в межах дослідницького

44
cultural institutions (fig. 24).4 Strand
Ruin claims that this event has given
a voice to the local community and
demonstrated that culture initiatives are
of utmost importance to compensate for
lack of social amenities and that they
empower the local community.
Fig. 24. The Kitchen Square, the art and architecture
project by Elin Strand Ruin in collaboration with
the pre-schools Stella Nova, Verdandi and Balder,
exhibited at Marabouparken Konsthall, as part of the
research project MAPURBAN 2022. Shazia Chaudhry,
pre-school teacher at Stella Nova, and Moawed
Eriny, mother of a student, are using the Kitchen
Square in Hallonbergen. Photo: Elin Strand Ruin
Зобр. 24. Художньо-архітектурний проєкт
Елін Странд Руїн “The Kitchen Square” [кухонна
площа – прим. пер.], реалізований у співпраці
з дошкільними закладами “Stella Nova”,
“Verdandi” та “Balder”, демонструвався в арт-
галереї “Marabouparken Konsthall” у рамках
дослідницького проєкту “MAPURBAN 2022”.
Вихователька дошкільного закладу “Stella
Nova” Шазія Чоудрі та мати одного з учнів
Моавед Еріні користуються “Kitchen Square”
у Галонбергені. Фото: Елін Странд Руїн
4 This project was exhibited at Marabouparken art
gallery. See https://marabouparken.se/matlagningsstafett-
pa-kokets-torg/ and https://marabouparken.se/elin-strand-
ruin-kokets-torg/?lang=en
проєкту “MAPURBAN” виявив брак
соціальних послуг, зокрема, закладів
культури. (зобр. 24).5 Странд Руїн
стверджує, що цей захід надав змогу
місцевій громаді бути почутими
та продемонстрував, що культурні
ініціативи є надзвичайно важливими
для компенсації відсутності соціальних
послуг та розширення можливостей
місцевої громади.
Проєктом “The Kitchen Square”
керують місцеві жінки. Він створює
громадський простір та функцію, яка
унаочнює особисті внески та реанімує
індивідуальність. Разом із Дарією
Ожигановою з Харківської школи
архітектури, переміщеної до м. Львів, Елін
Странд Руїн також ініціювала дослідження
соціальних потреб груп новоприбульців
та переміщених осіб у таборах для
біженців і тимчасових житлових районах.
У відповідь на численні кризи біженців
у світі Руїн та Ожиганова в серпні
2022 року організували практичний
семінар “Біженці та міста” у співпраці з
дослідниками з університетів Шеффілда
та Ліверпуля (Велика Британія) та
студентами Королівського технологічного
інституту (KTH) та Харківської школи
архітектури.6
Метою семінару було обговорити
розрив між фізичними рішеннями та с
5 Цей проєкт було представлено на виставці
у містецькій галереї «Marabouparken». Див. https://
marabouparken.se/matlagningsstafett-pa-kokets-torg/
and https://marabouparken.se/elin-strand-ruin-kokets-
torg/?lang=en
6 Практичний семінар ”Біженці та міста”,
проведений в серпні 2022 р. став результатом співпраці
45
The Kitchen Square is run by local
women and provides a public
place and function that manifests
personal contribution and re-activates
individual agency. Together with Daria
Ozhyhanova from Kharkiv School of
Architecture relocated to Lviv, Elin Strand
Ruin has also initiated an investigation
into the social needs of newly arrived
and displaced groups in refugee camps
and intermediate housing areas. In
response to the many refugee crises in
the world they organized the “Refugees
and Cities” workshop together with
researchers at Sheffield and Liverpool
Universities and students at KTH and the
Kharkiv School of Architecture in August
2022.7
The aim of the workshop was to discuss
the gap between the physical solutions
and the social and cultural dimensions of
displacement. The workshop “Refugees
and Cities” was an open call to explore
what architects can do for refugees:
”How could we, architects, be useful
instead of using the crisis as a showcase
for our fantasies and utopian dreams as
designers?“
The cases discussed during the seminar
exemplify the importance of planning for
the spaces for culture. The contributions
to the workshop came from different
parts of the world and provided both
7 “Refugees and Cities” workshop in August 2022
was a collaboration between KTH/Stockholm School of
Architecture, Kharkiv School of Architecture, Ukraine, SSoA/
Sheffield School of Architecture and Liverpool University, UK.
See https://www.thisstudioisopen.org/refugees
46
культурними аспектами внутрішнього
переміщення. Відкритий семінар
“Біженці та міста” мав на меті дослідити,
що архітектори можуть зробити для
біженців:
“Як ми, архітектори, можемо
бути корисними, замість того,
щоб використовувати кризу як
демонстрацію наших дизайнерських
фантазій і утопічних мрій”.
Приклади, які обговорювалися
під час практичного семінару,
продемонстрували важливість
планування просторів культури. До
семінару надійшли як історичні, так
і сучасні приклади з різних куточків
світу. Отримані матеріали засвідчили
необхідність задоволення культурних
потреб та створення можливостей
для участі громадськості у плануванні
тимчасового житла та таборів для
біженців, при цьому не лише для
задоволення виключно основних
фізіологічних потреб. Доповідачі з
самого початку продемонстрували
потенціал відновлення індивідуальної
активності в умовах внутрішнього
переміщення. Долучатись до справ
і робити особистий внесок – від
приготування їжі до декорування та
урбаністики із залученням багатьох
складових особистості, таких як спогади,
досвід, знання та соціальні навички, – все
між KTH / Стокгольмською школою архітектури (Швеція),
Харківською школою архітектури (Україна), Факультетом
архітектури університету Шеффілда та Ліверпульським
університетом (Велика Британія). Див. https://www.
thisstudioisopen.org/refugees
historical and contemporary examples. це відроджує надію та повертає нове
They point at the need to meet cultural життя навіть в умовах внутрішнього
needs and create opportunities for переміщення.
participatory engagement – in the
Це вказує на необхідність вже під час
planning for refugee camps as well
кризових ситуацій створювати процеси,
as intermediary housing, and not only
а не просто проєктувати об’єкти та
for basic physical needs. From the
продукти (будівлі/притулки тощо), які
very start, the presenters demonstrated
(лише) задовольняють основні потреби,
the potential of re-activating
залишаючи поза увагою культурні та
individual agency in the situation of
емоційні запити. Потреба дослідити,
displacement. Becoming engaged
як можна почати плідний діалог, що
and making personal investment
залучить громадянське суспільство до
and contribution – from cooking to
спів-творчості, може стати робочою
decoration and urbanism and involving
стратегією для архітекторів, яка
many dimensions of a person, such
допомагатиме їм враховувати у своїх
as memories, experiences, knowledge
проєктах соціальні та культурні аспекти
and social skills – fosters hope and
внутрішнього переміщення.
gives back a new life even in the
circumstances of internal displacement. Такий підхід кидає виклик традиційній
ролі архітектора, проте водночас
The presenters point out that during a
він вказує на важливий принцип:
crisis it is important to creat processes,
архітектурні рамки мають стимулювати
rather than design objects and products
відновлення власної ініціативи учасників,
(buildings, shelters, etc.) that address
щоб ті могли запроваджувати власні
(only) the basic needs, while overlooking
зміни (зобр. 25).
cultural and emotional essentials. The
need to explore the ways to initiate Дослідницький проєкт “MAPURBAN”,
fruitful dialogues engaging civil society in арт-проєкт “Kitchen Square” [кухонна
co-creation could be a working strategy площа] у Галонбергені та відкритий
for architects to incorporate social and семінар “Біженці та міста” — усі ці
cultural dimensions of displacement in ініціативи вказують на важливість
their designs. врахування культурних та соціальних
потреб людей у плануванні житла для
This approach challenges the traditional
внутрішньо переміщеного населення,
role of the architect, but at the same
як це відбувається в Україні з 2022
time it points out an important principle:
року, щоб розширювати можливості
architectural frameworks should trigger
внутрішньо переміщених осіб за рахунок
a re-construction of the participants’ own
проєктування як фізичних об’єктів, так
agency so that they could create their
і культурних та соціальних заходів.
own change (fig. 25).
Це має бути обов’язковою складовою
планування тимчасового житла в

47
The research project MAPURBAN,
the “Kitchen Square“ art project in
Hallonbergen, and the “Refugees
and Cities“ workshop all point out
the importance of including people’s
cultural and social needs in the planning
processes for housing for internally
dislocated population, in particular,
in Ukraine since 2022, so that the
displaced persons could be empowered
both with physical designs and
designed activities. This is imperative
for intermediary housing plans both
for settlements in Central and Western
Ukraine located at a safer distance from
the war and for the shelters along the
war zone designed for those who want
to stay close to their homes. Regardless
of the displacement circumstances, the
process that empowers people and
actively supports “the rights of refugees
to be hosts” 8, rather than treating them
as guests, will improve the chances
that they will return to normal life with
dignity even under the circumstances of
displacement and restart their new life
better and sooner.
населених пунктах у Центральній та
Західній Україні на відносно безпечній
відстані від фронту та при спорудженні
притулків уздовж зони бойових дій
для тих, хто хоче залишатися поблизу
своїх домівок. Незалежно від обставин
переміщення, процес, який розширює
можливості людей і активно підтримує
“права біженців бути господарями” 8, а
не лише гостями, покращить шанси на те,
що вони зможуть швидше повернутися
до нормального, гідного життя, навіть під
час вимушеного переміщення.
Fig. 25. A slide from the presentation by the architect
Robert Müller: the contrast between an IKEA-designed
shelter and a personal contribution changing the
façade and providing a sense of belonging.
Photo: Robert Müller

Зобр. 25. Слайд, показаний архітектором

Робертом Мюллером: контраст між дизайном
укриття, спроєктованого компанією “IKEA”, та
результатом творчої переробки фасаду, який
демонструє самовираження та ідентичність
мешканців. Фото: Роберт Мюллер
8 Sandi Hilal, Al Madafeh/The Living Room (2018–
2021), Public Art Agency Sweden
https://publicartagencysweden.com/konst/al-madhafah/
Sandi Hilal, Al Madafeh/The Living Room (2018–2021),
Public Art Agency Sweden
https://publicartagencysweden.com/konst/al-madhafah
https://arkdes.se/en/hosting-is-power-and-by-having-
power-you-become-visible/
https://arkdes.se/en/hosting-is-power-and-by-having-
power-you-become-visible/

48
The Way Forward towards climate
adaptation by Architects Sweden
Margareta Wilhelmsson, the Head of
Policy at Architects Sweden, contributed
with a summary of the statement
“The Way Forward” presented by
the Association to promote the
responsibility of architects for the
transformation of society to prevent
further climate change. The main
point of the statement is to encourage
architects to promote a climate-
responsible practice and to develop
the skills and methods needed to take
the leadership in the transformation.
The presentation was accompanied
by examples of approaches taken by
architects in Sweden with a focus on the
implementation of climate declarations
in the early stages of the architectural
design process. Climate declaration is a
tool for monitoring the climate impact of
architectural solutions and incentivizing
a practice with minimal impact. The
long-term plan is to connect this to
specific levels of impact, but this has
been delayed due to different opinions
about this approach in the Swedish
government. Architects Sweden urge to
make the requirements stricter and more
specific. The practice in Sweden has
already demonstrated that even negative
carbon impact (absorption of carbon) is
technically possible. Stricter requirements
would be an important driver for
innovation and transformation.
Шлях до кліматичної адаптації від
Спілки архітекторів Швеції
Керівниця відділу політики Спілки
архітекторів Швеції Маргарета
Вільгельмссон зробила короткий
огляд меморандуму “The Way
Forward” [шлях вперед – прим. пер.],
представленого Спілкою, щоб сприяти
відповідальності архітекторів за
трансформацію суспільства з метою
запобігання подальшим змінам клімату.
Головна ціль меморандуму полягає
в тому, щоб заохотити архітекторів
просувати екологічно відповідальну
практику та розвивати навички та
методи, необхідні для того, щоб очолити
таку трансформацію. Презентацію
супроводжували приклади підходів, які
практикують архітектори у Швеції з метою
впровадження кліматичних декларацій
на ранніх етапах процесу архітектурного
проєктування. Кліматична декларація
є інструментом для моніторингу
впливу архітектурних рішень на клімат
і стимулювання практики мінімального
впливу. Довгостроковий план передбачає
визначення конкретних рівнів впливу,
проте наразі таку роботу було відкладено
через неоднозначне сприйняття цього
підходу в уряді Швеції. Архітектори
Швеції працюють над тим, щоб вимоги
стали конкретнішими та суворішими.
Практичний приклад Швеції демонструє,
що технічно можливо зробити карбоновий
відбиток навіть негативним (за рахунок
поглинання Карбону). Суворіші вимоги
стануть важливим рушієм для інновацій і
трансформації.
49
The architect Erik Stenberg from the
School of Architecture at KTH presented
observations and tests of reuse of
panels from typical mass housing from
the 1960’s around Europe (fig. 26).
Архітектор Ерік Стенберг з Факультету
архітектури Королівського технологічного
інституту (KTH) презентував результати
спостережень та випробувань повторного
використання панелей, отриманих після
демонтажу типового масового житла
1960-х років у Європі (зобр. 26).

Fig. 26. Photo illustrating the re-assembly of a panel house. Photo: ReCreate,
Prof. Angelika Mettke and Dipl.ing. Claus Asam 2022

Зобр. 26. Фото ілюструє повторний монтаж панельного будинку. Фото:

“ReCreate”, проф. Ангеліка Меттке та дипл. інж. Клаус Асам 2022

According to Stenberg, this practice Стенберг заявив, що таке повторне

represents the highest degree of
conservation of resources next to
not building at all. He presented an
analysis of a case responsible for only
a fraction of the CO2 released from the
construction of a new building, especially
if the reconfigured building could use
the existing foundations, which could,
for example, be the case in Northern
Saltivka.
використання забезпечує найвищий
ступінь збереження ресурсів,
порівнянний з повною відмовою від
будівництва. Він навів та проаналізував
приклад, який передбачає виділення
лише незначної частини CO2, у
порівнянні зі спорудженням нової будівлі.
Такий підхід стає особливо актуальним,
якщо реконструйована будівля може
використовувати існуючі фундаменти,
як це може бути, наприклад, на Північній
Салтівці.

50
The architect Solmaz Beik from KOD
Architects presented a social approach
to sustainability. Their concept for Elastic
Homes promotes a better sharing of
resources to lessen the overall impact of
housing, but also to create spaces and
daily routines that promote socializing
and trust among the neighbours
(fig. 27).
The architect and planner Per Blomberg
from Kristianstad Municipality presented
his work on calculating the CO2 impact
of urban plans. He focused on the
impact of integration of traffic planning
with housing, work-places and services
and preserving green areas within cities
and criticized the lack of concern for that
in practice.
Архітектор Солмаз Бейк з бюро “KOD
Architects” презентував соціальний
підхід до сталого розвитку. Концепція
“Elastic Homes” [еластичні домівки –
прим. пер.] спрямована на кращий
розподіл ресурсів, щоб зменшити
загальний вплив житла, а також створити
простори та сценарії повсякденного
життя, які сприяють спілкуванню та
будують довіру між сусідами (зобр. 27).
Архітектор та проєктувальник Пер
Бломберг з муніципалітету Крістіанстад
представив свою роботу з розрахунку
впливу міського планування на викиди
CO2. Він наголосив на необхідності
інтегрованого планування дорожнього
руху у поєднанні з житлом, робочими
місцями та послугами та збереження
зелених зон у містах і розкритикував
відсутність уваги до цих аспектів, яка
спостерігається на практиці.

Fig. 27. A section demonstrating how different functions in a home can be shared
by several households. Image courtesy KOD Architects 2020

Зобр. 27. На схемі продемонстровано, як кілька домогосподарств можуть спільно

використовувати різні функції будинку. Зображення: “KOD Architects” 2020

51
Procurement of 20 000 shelters Закупівля 20 000 притулків
for Ukraine для України

Per Valandia from the Swedish Civil
Contingencies Agency (MSB) presented
their work on procuring 20 000
rapid assembly shelters for refugees
in Ukraine. The requirement is a
light prefabricated unit which can be
assembled by 4 people in 6 hours on
a feasible flat site of no less than 16.5
sq m (fig. 28). Such shelter should
be waterproof and fire-resistant/fire-
retardant and also include power supply
and bedding. The MSB engagement also
includes setting up equipment supply
and logistics hubs operated by a team
of experts who guide and manage the
assembly.
Пер Валандія зі Шведського агентства
цивільних надзвичайних ситуацій
(MSB) представив результати закупівлі
20 000 швидкозбірних притулків
для ВПО в Україні. Це має бути легка
збірна конструкція, яку можуть зібрати
4 людини за 6 годин на рівному
майданчику площею не менше 16,5 м2
(зобр. 25). Така конструкція має бути
водонепроникною та вогнестійкою/
вогнезахисною та мати блок живлення та
постіль. Шведське агентство цивільних
надзвичайних ситуацій також працює
над створенням баз для постачання
обладнання та забезпечення логістики,
якими керує команда експертів, що
координує монтаж притулків.

Fig. 28. Rapid assembly shelters supplied by the MSB for the internally
displaced population in Ukraine. Photo: MSB

Зобр. 28. Швидкозбірні притулки, надані Шведським агентством цивільних

надзвичайних ситуацій MSB для розміщення внутрішньо переміщеного населення
в Україні. Фото: Шведське агентство цивільних надзвичайних ситуацій MSB

52
Swedish policy framework for
temporary housing for refugees
Mikael Nordström, the Head of the
Unit for Building Regulation at Boverket
Swedish National Board of Housing,
Building and Planning, presented special
regulations for temporary intermediate
housing for refugees adopted by
Boverket in 2017. This happened after
an unusually large group of refugees,
over 150 000, arrived in Sweden in
2015–2016 due to the conflict in Syria,
but also in Somalia, Afghanistan and
some other countries. This became a
challenge for the local municipalities and
a critical resilience test for the Swedish
housing system. The adjustments of the
regulations concerned a combination
of the nature of the measure, the extent
and the duration. The adjustments
included a simplified fire alarm, lower
height of rooms and lower insolation
requirement and cancelled energy
consumption standards.
Політика Швеції щодо тимчасового
житла для біженців
Керівник відділу регулювання
будівництва Національного комітету з
питань житла, будівництва та планування
[Boverket] Мікаель Нордстрем
представив спеціальні правила щодо
тимчасового житла для біженців. Ці
правила були прийняті Національним
комітетом у 2017 р. після того, як
у 2015−2016 рр. до Швеції прибула
надзвичайно велика група біженців,
понад 150 000 осіб, внаслідок конфлікту
у Сирії, а також у Сомалі, Афганістані
та деяких інших країнах. Це стало
викликом для місцевих муніципалітетів
та критичним випробуванням на стійкість
шведської житлової системи. Зміни
правил стосувалися характеру заходів,
їхнього обсягу та тривалості. Корективи,
зокрема, передбачили спрощення
системи протипожежної сигналізації,
зменшення висоти приміщень та
інсоляції та скасування всіх вимог щодо
споживання енергії.
53
Mapping the physical environment
for the reception of refugees
A preliminary survey conducted by Dan
Hallemar and Veronica Hejdelind for
the Arkdes Swedish National Centre for
Architecture and Design indicates that
eventually most of the refugees were
accommodated in the existing vacant
locations all around Sweden. Only a
few new temporary residences were
constructed according to the special
regulations. One such modular housing
system was commissioned around
2017 by the municipal government in
Stockholm and managed through the
social housing organization SHIS. The
housing system is installed following
temporary building permits in the
municipality of Stockholm, for example,
in the suburb of Bromma (fig. 29).
It was recognized that this kind of
housing could be connected to the
existing infrastructure. It is built
according to special regulations
with a lower standard for individual
apartments, which is partly compensated
with shared spaces.
54
Мапування фізичного середовища
для прийому біженців
Попереднє опитування, проведене
Деном Галлемаром та Веронікою
Гейделінд для Шведського національного
центру архітектури та дизайну “Arkdes”,
показало, що зрештою більшість
біженців розмістилися в наявних
вільних приміщеннях по всій Швеції.
Відповідно до спеціальних нормативів
було побудовано лише кілька нових
тимчасових житлових приміщень. Одна
з таких модульних житлових систем
була замовлена муніципальним урядом
м. Стокгольм в 2017 р., при цьому
керівництво процесом здійснювала
організація соціального житла SHIS.
Таку житлову систему було змонтовано,
наприклад, у передмісті Бромма після
отримання дозволу на будівництво
тимчасової конструкції в муніципалітеті
Стокгольма (зобр. 29).
Конструкція такого житла уможливила
його підключення до існуючої
інфраструктури. Таке житло побудоване
за спеціальними нормами за нижчим
стандартом, проте це частково
компенсується за рахунок наявних
спільних просторів.
 Fig. 29. Temporary housing for people with a
recent residence permit in Sweden for a 2-year
maximum stay. Project by Brunnberg & Forshed.
From Arkdes report Ingemansland by Hallemar/
Hejdelind 2023. Photo: Dan Hallemar 2022

Зобр. 29. Тимчасове житло для осіб, які

нещодавно отримали дозвіл на проживання
в Швеції на період не більше 2 років.
Архітектор “Brunnberg & Forshed”. Зі звіту
Національного центру архітектури та
дизайну “Arkdes”, Ingemansland від Галлемар/
Гейделінд2023. Фото: Дан Галлемар 2022

55
Discussion: Towards a shared Обговорення: на шляху до
framework for planning спільної системи планування

The participants agree that an important Учасники одностайно погодились, що

point with planning is that it enables
balancing the short-term, intermediate
and long-term perspectives on urban
transformation. The discussion focused
on reaching an agreement about the
recovery in Ukraine based on a critique
of the Lugano Declaration and its
disregard for issues of architecture and
urban planning (fig. 30). What issues
should be included in such a framework
became the topic for further discussion.
важливість планування полягає в тому, що
воно дає змогу збалансувати нагальну,
середньострокову та довгострокову
перспективи міської трансформації.
Натомість дискусія точилась навколо
умов, необхідних для формулювання
спільної думки про відбудову Україні,
зважаючи на критику декларації,
прийнятої на конференції у м. Лугано, в
який не було приділено увагу питанням
архітектури та містобудування (зобр. 30).
Темою дискусії стало те, які саме питання
варто включити до такої системи.

Fig. 30. While discussing the strategic insights with Alexander Shevchenko during Seminar 1
on housing, the participants are making notes on post-its. Photo: PM Sällström 28.09.2022

Зобр. 30. Обговорення стратегічних ідей з Олександром Шевченком: протягом

Семінару 1, присвяченого з житловому будівництву, учасники робилять
нотатки на налипках. Фото: Пер-Мікаель Сельстрьом 28.09.2022

56
The analysis of the discussion after the
seminar elicited about 10 topics, which
can be used to establish a provisional
framework for strategic planning in
Ukraine and to continue discussion
within the project “Future Images
for Ukraine”. The issues emerged as
concerns among the participants that
caused heated discussions, such as the
debate on the concept of soviet planning
and sustainability. This indicated
that some kind of agreement would
be needed to frame a collaborative
planning for the rebuilding on the
national level to guide actions on the
regional and local levels.
The key concepts that emerged from the
discussion could be clustered within the
following topics: (1) goal-setting;
(2) shared vocabulary; (3) shared values;
(4) timeline; (5) decisions based on open
data; (6) participatory approaches;
(7) decision-making levels; 8) the agency
of the profession; (9) inter-disciplinary
collaboration; (10) business models
and (11) other things. This set of topics
constituted the initial frame for the
discussion on strategic insights about
how to plan for longterm sustainable
and democratic rebuilding while acting
on the immediate and intermediate
needs.
1. Definition of goals
The core concern of the discussion was
to define the goals for the rebuilding.
The aim of the Recovery Plan is defined
as an alignment with European
Результатом аналізу дискусії після
семінару стало визначення близько 10
тем, які можуть бути використані для
створення попередньої основи для
стратегічного планування в Україні, а
також дискусії в рамках проєкту “Образи
майбутнього для України”. Ці питання,
озвучені учасниками, які висловлювали
своє занепокоєння, викликали гарячі
дискусії, наприклад, стосовно концепції
радянського планування та сталого
розвитку. Це продемонструвало
необхідність домовитись, щоб
створити спільний план відновлення на
національному рівні для координації дій
на регіональному та місцевому рівнях.
Ключові концепції, які виникли під час
обговорення, можна згрупувати в межах
таких тем: 1) визначення цілей; 2) спільна
термінологія; 3) спільні цінності;
4) часові рамки; 5) обґрунтування рішень
даними з відкритих джерел; 6) залучення
громадськості; 7) рівень прийняття
рішень; 8) професійні повноваження;
9) міждисциплінарна співпраця;
10) бізнес-модель та 11) інші питання.
Ця низка тем склала початкову основу
для обговорення стратегічних ідей про
те, як планувати довгострокову сталу
та демократичну відбудову, водночас
задовольняючи нагальні та тимчасові
потреби.
1. Визначення цілей
Ключовим для семінару стало питання
про те, як визначити цілі відбудови.
Мета Плана відновлення визначена як
узгодження з принципами європейської
57
democracy and sustainability. But what
makes this specifically Ukrainian?
During the war goals are straightforward
and easy to understand for most
people. The country must be defended
against the Russian aggression and
the displaced people must have food,
protection, education, and jobs. But
the long-term effect of such actions
on immediate needs is that resources
for long-term rebuilding may become
unnecessarily removed. Typically,
intermediate housing is most easily
located in parks, but parks are needed
to ensure the resilience of cities against
heat waves, to provide for healthy
recreation and other services. The
experience of locating intermediate
housing outside the cities is not very
positive either, because the people
living there become segregated and
stigmatized. It is better to locate such
temporary housing next to some
existing infrastructure and services.
The pilot project for Chernihiv, which
was presented during the seminar,
demonstrated how planning could be
used to bridge immediate action with the
long-term sustainable rebuilding. The
basic idea is that modern technologies
can be used to collect and analyse data
about available services and the extent
of destruction to inform decisions within
a simplified framework of principles of
long-term sustainability that can guide
action.
2. A shared vocabulary
58
демократії та сталого розвитку. Але як
цей план враховує український контекст?
Під час війни для більшості людей
цілі прості та зрозумілі. Країну треба
захистити від російської агресії, а
переселенців треба забезпечити їжею,
захистом, освітою та роботою. Але у
довгостроковій перспективі такі дії
із забезпечення нагальних потреб
призводять до малоефективного
використання ресурсів, необхідних для
довгострокової перебудови. Зазвичай,
тімчасові житлові будинки найпростіше
розташувати в парках, проте парки
потрібні для забезпечення стійкості
міст до хвиль спеки, для здорового
відпочинку та надання багатьох
інших послуг. Досвід розміщення
тимчасового житла за межами міст
також не дуже позитивний, адже люди,
які там живуть, стають вигнанцями та
не можуть інтегруватись до громади.
Краще розташувати таке тимчасове
житло там, де є певна інфраструктура
та послуги. Пілотний проєкт для
м. Чернігів, представлений на семінарі,
продемонстрував, як можна за
допомогою планування поєднати
нагальні дії з довгостроковою сталою
відбудовою. Основна ідея полягає у
використанні сучасних технологій для
збору та аналізу даних про доступні
послуги та ступінь руйнування для
прийняття рішень в рамках принципів
довгострокового сталого розвитку, які
надалі визначатимуть напрямок дій.
2. Спільна термінологія
The discussion also focused on the
differences in the vocabulary of
architects in Sweden and Ukraine and
the need to clarify the meaning of the
core concepts, including the “soviet
system” and “sustainability”, to facilitate
a dialogue. The same should be a
concern in strategic planning, where
communication should be clear for
everyone. However, the expert position of
the architect in the traditional planning
system can be a challenge and even
though people may understand the
words, they may find it difficult to think
in terms of larger territorial entities that
are beyond their control and customary
way of thinking. Plans must therefore
be based on specific examples with
principles connected to everyday life.
3. Shared values
The participants also stressed the
importance of finding shared values, for
instance, in a situation requiring space
for socializing, like a refugee camp
(fig. 31).
The Swedish approach to sustainable
urban development is based on a
typical set of assumptions that are not
necessarily recognized in Ukraine. In the
discussion, this mainly concerned the
issue of carbon load and private cars in
cities. It seems that the right to a private
car is a core value for many Ukrainians.
On the other hand, the participants of
the project strongly shared the belief
about the importance of high-quality
public spaces. Access to green spaces in
Обговорення також стосувалося
відмінностей у розумінні термінології, яку
використовують архітектори у Швеції та
в Україні, та необхідності роз’яснювати
значення основних понять, таких як
«радянська система» та «стійкість», щоб
забезпечити плідний діалог. Це також
треба враховувати при стратегічному
плануванні, адже комунікація має бути
прозорою для всіх. Проте експертна
позиція архітектора у традиційній
системі планування може створювати
труднощі, бо навіть якщо неспеціалісти
розуміють, що позначають ті чи інші
терміни, їм може бути важко мислити
масштабами більших територій, які
знаходяться поза їхнім контролем та
звичним способом мислення. Тому плани
мають спиратись на конкретні приклади,
принципи яких пов’язані з повсякденним
життям.
3. Спільні цінності
Учасники також підкреслили важливість
пошуку спільних цінностей у ситуації,
коли потрібно забезпечити простір для
спілкування, наприклад, у таборі для
біженців (зобр. 31).
Шведський підхід до сталого розвитку
міст базується на стандартному
наборі припущень, які не обов’язково
поділяються в Україні. Під час дискусії
передусім згадувались питання
карбонового навантаження та
використання приватних автомобілів
у містах. Схоже, що право мати
особистий автомобіль є основною
цінністю для багатьох українців. З іншого
59
 боку, учасники проєкту розділяють
переконання у важливості забезпечувати
високу якість громадських просторів.
Доступ до зелених насаджень у міських
районах також є нашою спільною
цінністю, хоча це здається проблемою
для багатьох міст України.

4. Часові рамки
Ще однією темою для обговорення стала
Fig. 31. Notes on shared values and необхідність встановлення часових
concerns. Photo PM Sällström 2022 рамок та забезпечення спільного
розуміння процесу, а також цілей
Зобр. 31. Примітки щодо питання
спільних цінностей та занепокоєнь.
на кожному з його етапів. Учасники
Фото Пер Мікаель Сельстрьом 2022 схвалили пропозицію Олександра
Шевченка орієнтуватись на 10-річну
перспективу та розмежувати нагальний
urban areas also seems to be a shared
притулок, тимчасове житло та
value, even though this seems to be a
довгострокові сталі рішення.
challenge in many cities in Ukraine.
Така класифікація сприяла обговоренню
стратегій дій на кожному етапі.
4. Setting the timeline Чи буде, наприклад, прийнятним
тимчасове житло, побудоване без
Another observation concerned the
енергоефективних технологій, адже
need to establish a timeline and a
загальний досвід показує, що воно
shared understanding of the process
використовуватиметься щонайменше
and the focus for each of its stages. The
протягом 20 років? Насправді,
participants approved of the proposal
більшість представлених проєктів є
by Alexander Shevchenko to adopt a
енергоефективними та забезпечують
10-year perspective and to differentiate
низький рівень викидів Карбону.
between immediate shelters, temporary
housing and long-term sustainable
solutions.
5. Обґрунтування рішень даними
This distinction made it easier to discuss з відкритих джерел
strategies in relation to each stage. For
Ще однією проблемою, виділеною
example, would it be acceptable for
під час обговорення, є необхідність
temporary housing to be constructed
мати доступ до відкритих даних
without energy-efficient technologies, as,
про землекористування та доступ
according to general experience, it will

60
last for at least 20 years? In effect, most
of the presented projects are energy-
efficient and ensure low carbon impact.
5. Decisions based on open data
Another identified issue concerned
the need for open data about the
land use and access to local services
to guide practical activities. The case
of Chernihiv has demonstrated how
available data can already be used. At
the same time, it has shown that there
is also a need for more detailed data
and information about all the relevant
aspects of planning, including not
only water, energy and roads, but also
public transport, health care, education,
culture, food markets, etc. During the
war, more dynamic information about
people’s whereabouts is required.
6. Participatory approaches
An issue that caused some debate
was whether it would be possible to
apply participatory methods in cities,
which have lost the majority of their
population, like Chernihiv (fig. 32).
There are two main purposes of
participatory planning. One is to
substantiate priorities with the local
knowledge. The other is to respect
the local people and their wishes and
include them in the decision-making
process. However, it does not resolve
the conflict between the local and global
perspective in urban planning projects.
An important democratic principle
до місцевих послуг для того, щоб
керувати практичними діями. Приклад
Чернігова продемонстрував, як можна
використовувати наявні дані вже зараз.
Водночас, цей приклад також виявив
потребу в більш детальних даних та в
інформації про всі відповідні аспекти
планування, які стосуються не тільки води,
електроенергії та доріг, а й громадського
транспорту, охорони здоров’я, освіти,
культури, продуктових ринків тощо. Під
час війни також потрібна більш динамічна
інформація про місцезнаходження людей.
6. Залучення громадськості
Це питання викликало жваву дискусію
щодо того, чи можна застосовувати
методи залучення громадськості до
процесів планування в містах, звідки
більшість населення виїхала, наприклад, у
Чернігові (зобр. 32).
Залучення громадськості до процесів
планування має дві основні мети. Перша
полягає в тому, щоб формулювати
пріоритети на основі місцевій інформації.
Друга – в тому, щоб проявити повагу
до місцевих жителів та їхніх бажань та
залучати їх до процесу прийняття рішень.
Однак це не вирішує конфлікту між
локальною та глобальною перспективами
в проєктах міського планування.
Важливим демократичним принципом
є підзвітність обраних керівників та
ухвалення рішення щодо пріоритетів
органами місцевого самоврядування,
а не групами активістів. Проте, для
демократії також важливі місцеві
ініціативи, а вплив на процес прийняття
61
envisages that the elected leaders should
be accountable and that decisions on
priorities should be made by the local
government, not by campaign groups.
But local initiatives are also important
for the democracy and decision-making
must not be influenced exclusively by the
landowners. This is especially true for a
country like Ukraine, where most of the
land is still state-owned or sold to large
corporations. The project demonstrates
the strong culture of individual initiatives
that exists in Ukraine even during the
war.
7. Level of decision-making
The discussion also touched upon
the differences between Swedish and
Ukrainian architects’ understanding of
the decision levels. The Soviet legacy
in Ukraine is its top-down centralized
decision-making system. Architects
are identified with the state level of
planning and large institutes which make
the plans, not with the local level as
community architects. There is a position
of the city architect in some cities, yet,
like in Sweden, the actual responsibilities
of this position seem to range from
heritage conservation to strategic
planning and issuing building permits.
рішень не повинні чинити лише
землевласники. Останне твердження
особливо актуально для України, де
земля переважно все ще знаходиться у
власності держави або продана великим
корпораціям. Наш проєкт демонструє
потужну культуру індивідуальних
ініціатив, яка існує в Україні навіть під час
війни.
7. Рівень прийняття рішень
Дискусія також торкнулась питання
відмінностей у розумінні рівня прийняття
рішень шведськими та українськими
архітекторами. Радянська влада
залишила Україні у спадок централізовану
ієрархічну систему прийняття рішень.
Архітекторів ототожнюють з державним
рівнем планування та великими
інститутами, які розробляють плани; їх не
сприймають як представників місцевого
рівня, архітекторів громади. У деяких
містах існує посада головного міського
архітектора, проте, як і у Швеції, фактичні

Fig. 32. Notes concerning participation.

Photo: PM Sällström 2022

Зобр. 32. Нотатки щодо залучення

громадськості. Фото: Пер
Мікаель Сельстрьом 2022

62
Plans used to be adopted by the state посадові обов’язки такого фахівця можуть
and implemented locally with varying бути досить широкими: від збереження
success. Since 2020, a new local level спадщини до стратегічного планування та
has been introduced, referred to as видачі дозволів на будівництво.
the Hromada [community], which is
Раніше плани приймалися державою, а
very similar to the Swedish system. This
потім зі змінним успіхом реалізовувалися
new administrative entity has replaced
на місцях. З 2020 р. в Україні було
the previous system with its numerous
запроваджено новий місцевий рівень
smaller entities like towns and villages.
під назвою “громада”, що дуже
The responsibility of the Hromada is to
схоже на шведську систему. Ця нова
provide public welfare services, including
адміністративна одиниця замінила
planning. Yet, only a few of these
попередню систему, яка складалась із
Hromadas seems to have access to local
багатьох менших одиниць, зокрема селищ
architects.
та сіл. Відповідальністю цього суб’єкта є
Sweden has a more decentralized надання соціальних послуг, включаючи
way of decision-making, especially планування. Проте здається, що лише
in urban planning. This enables it to деякі з таких громад мають доступ до
formulate plans on the basis of more місцевих архітекторів.
detailed knowledge about different
У Швеції прийняття рішень, особливо
local situations. Yet, its prerequisite is
у сфері міського планування,
the development of the intermediary
відбувається менш централізовано. Це
regional level of decision-making and
дозволяє ґрунтувати плани на більш
the negotiation of local plans with the
детальному знанні плинних місцевих
regional and state interest they facilitate.
ситуацій. Але умовою для цього є
In Ukraine, much of the discussion of the
розвиток проміжного регіонального
planning reform refers to the regional
рівня прийняття рішень та узгодження
level and the large cities, not to the
місцевих планів з регіональними та
small Hromadas. This is quite similar
державними інтересами, яким вони
to the situation in Sweden, where the
сприяють. В Україні більшість дискусій
difference between large cities and local
щодо реформи планування стосується
countryside communes is also rather
регіонального рівня та великих міст, а не
pronounced. Nonetheless, the discussion
таких малих одиниць, як громади. Це не
during the seminar leaves an impression
дуже відрізняється від ситуації у Швеції,
that the Swedish system is based on a
де різниця між великими містами та
clearer distribution of competencies and
місцевими сільскими громадами також
responsibilities between the different
дуже разюча. Проте за результатами
levels of decision-making. In Ukraine,
дискусії на семінарі, здається, що
the uneven distribution of power and
шведська система базується на більш
ownership seems to be another major
чіткому розподілі повноважень та
obstacle to local decision-making,

63
because it is very easy for a few people
to control the local level against the best
interests of the whole population.
Yet one more important aspect is
balancing the regional differences in
Ukraine with the national unity. However,
the seminar shows that the profession
has a strong sense of unity and an
understanding that there should be
a shared conceptual frame to guide
effective action in every particular
location.
8. The agency of the profession
An issue that caused significant
engagement of the participants was the
agency of the profession to take initiative
in the current situation. The lack of
understanding of architecture at all levels
of public administration motivates many
architects in Ukraine to take their own
initiative to make plans for the future
based on their expert knowledge about
architectural quality and the need for
participatory approaches to get public
authorization, the way it should be done
in a democracy.
Initiatives like ReStart Ukraine, Open
Institute of Kharkiv and the Roadmap
Project by the National Union of
Architects of Ukraine are crucial for
this to happen in Ukraine. But in the
long-term perspective, they must be
connected to legitimate democratic
political decision-making and funding.
The professional organization National
Union of Architects of Ukraine (NUAU)
also constitutes an important platform
64
відповідальності між різними рівнями
прийняття рішень. В Україні нерівномірний
розподіл влади та власності також
виявляється головною перешкодою
для прийняття рішень на місцевому
рівні, оскільки кілька осіб можуть легко
контролювати місцевий рівень всупереч
інтересам решти населення.
Важливим аспектом є також
забезпечення в Україні балансу між
регіональними відмінностями та
національною єдністю. Проте обмін
думками під час семінару показав,
що представники професії відчувають
свою згуртованість та усвідомлюють
необхідність спільної концептуальної
системи, яка б дозволила ефективно
керувати діями у кожній конкретній
територіальній одиниці.
8. Повноваження
Питання, яке викликало значну
активність серед учасників, полягає
в тому, чи можуть архітектори в такій
ситуації брати на себе ініціативу.
Відсутність розуміння архітектури на всіх
рівнях державного управління спонукає
багатьох архітекторів в Україні проявляти
власну ініціативу та розробляти плани
на майбутнє, які ґрунтуються на знаннях
про якість архітектури та необхідність
залучення громадськості для ухвалення
планів демократичним шляхом.
Такі ініціативи, як “ReStart Ukraine”,
“Відкритий інститут Харкова” та проєкт
“Дорожня карта” Національної спілки
архітекторів України, мають вирішальне
значення для того, щоб це відбувалось
that gives agency to the profession. Yet,
their legitimacy is contested, and legal
reforms, such as Law No. 5655 on
Urban Planning, attempts to neutralize
their legal influence. Besides, only
about 20% of graduated architects
are members (app. 4 000) with a
negligeable proportion represented by
the architects of the young generation.
Under the law, for architectural
consultancy it is enough for the owner
to have the authority to sign drawings.
The membership qualification criterion
is 5 years of documented practice
after graduation, nonetheless, such
membership is not obligatory for getting
a legitimation, which has been obtained
by about 6 000 architects in total.
9. Inter-disciplinary collaboration
Initiatives like the Open Institute of
Kharkiv show a willingness and also
ability to establish interdisciplinary
collaborations to strengthen the
rebuilding strategy with interdisciplinary
knowledge and a broad frame of
reference.
However, this initiative has to compete
for the attention of Kharkiv Municipality,
who has invited the British consultancy of
Norman Foster to guide their decision-
making on rebuilding in order to
align with the criteria of the European
Investment Bank and other international
financial bodies, crucial for the
reconstruction.
A local initiative, like the Open Institute
of Kharkiv, has much more knowledge
в Україні зараз. Проте, в довгостроковій
перспективі такі ініціативи мають бути
пов’язані з легітимним демократичним
процесом прийняття політичних рішень
та фінансуванням.
Професійна організація Національна
спілка архітекторів України (НСАУ)
також є важливою платформою,
яка надає архітекторам можливість
реалізовувати свої повноваження.
Проте легітимність НСАУ ставиться під
сумнів, а правові реформи, такі як закон
№5655 про реформу містобудівної
діяльності, спрямовані на нейтралізацію
правового впливу Спілки. До того ж
лише близько 20% (близько 4 000)
дипломованих архітекторів є членами
НСАУ, з яких кількість архітекторів
молодого покоління є взагалі незначною.
Для архітектурного консультування
власнику достатньо мати сертифіковане
право підписувати креслення, як того
вимагає закон. Критерієм кваліфікації
є 5 років документованої практики
після закінчення навчання, проте для
отримання сертифікації членство у
НСАУ не є обов’язковим. Всього такі
сертифікати отримали близько 6 000
архітекторів.
9. Міждисциплінарна співпраця
Такі ініціативи, як “Відкритий інститут
Харкова”, свідчать про готовність та
здатність ініціювати міждисциплінарні
колаборації, щоб ґрунтувати стратегію
відбудови на міждисциплінарних знаннях
і широкій системі орієнтирів.
Проте, ця ініціатива змушена змагатись
65
about the local challenges and
opportunities and it is also capable of
delivering strategic plans for the city. It
can be assumed that they will connect
to those international advisors in
various ways, either as sub-consultants
or as experts employed by the city
administration, such as the Planning
Department. Yet, today even the big
cities like Kharkiv and Kyiv only have
very small planning departments.
10. Business model
The conversation also touched upon
the financial aspects of the rebuilding.
Yet, only one participant reflected on
the issue of a business model for the
rebuilding, the general idea being that
this was outside the responsibility of an
architect.
At the same time, the conversation has
revealed that the urban development
model in Ukraine that has developed
over the past 30 years is very dependent
on private businesses, which control
most of the resources: the situation
referred to as ‘oligarchic capitalism’.
Such private businesses have the
capacity to control urban projects. But
some municipalities also have their own
resources to invest. However, it can be
assumed that most of the projects that
address public and long-term interests
will depend on international aid and
subsidized loans. This will transform the
role of the architects.
The key question is whether this will
enable the Hromadas to hire their own
66
за увагу міської адміністрації Харкова,
яка запросила консультаційний відділ
бюро британського архітектора Нормана
Фостера керувати прийняттям рішень
щодо реконструкції, щоб задовольнити
критеріям Європейського інвестиційного
банку та інших міжнародних фінансових
організацій, які матимуть вирішальне
значення для відбудови.
Місцева ініціатива, така як “Відкритий
інститут Харкова”, має набагато більше
знань про місцеві виклики та можливості,
а також здатна розробляти стратегічні
плани для міста. Проте, можна
припустити, що вона в різний спосіб
підключатиметься до таких міжнародних
радників або в якості консультантів
або експертів, залучених міською
адміністрацією, наприклад, Відділом
планування. Утім, сьогодні навіть у таких
великих містах, як Харків і Київ, відділи
планування дуже невеликі.
10. Бізнес-модель
На семінарі також йшлося про фінансові
аспекти відбудови. Утім, лише один
учасник запропонував свої міркування
щодо бізнес-моделі цього процесу.
Загалом учасники поділяли думку, що
це не входить до сфери відповідальності
архітекторів.
Утім, розмова показала, що модель
міського розвитку в Україні, яка
склалася за останні 30 років, дуже
залежить від приватного бізнесу, який
контролює більшість ресурсів, − те,
що українці називають “олігархічним
капіталізмом”. Такий капітал має
architects to defend the public interest
in the development or whether the
current trend for NGOs and private
consultancies to work directly as advisors
to the mayor’s office will be established
as a new mode of operation. Will a
new landscape of public and corporate
housing companies form in Ukraine,
like in Sweden? If the local charities
that have emerged during the war to
collect funding for the rebuilding of
local communities, like the village of
Moshchun, become more permanent
they could become professional clients
requiring architects’ services and shape
a new market. But the fundamental
question here is whether the government
of Ukraine is willing to channel public
funding to corporate entities which can
develop from the multitude of available
local initiatives, or whether such public
funding will only be allocated with large
public organizations and even ministries,
in line with the soviet tradition. An
intermediate version would be for the
Hromadas to set up their own housing
corporations, like in Sweden. These
questions became especially urgent soon
after the seminar, when the Swedish
government began to fund intermediate
housing in Ukraine.
11. Other aspects
During the seminar, the architect Lars
Johansson from AIX argued that the
proposal of Erik Stenberg to reuse
concrete panels and foundations
of partially destroyed panel houses
could be combined with light wooden
можливість контролювати міські проєкти.
Водночас, хоча деякі муніципалітети
також мають власні ресурси для
інвестування, можна припустити, що
більшість проєктів, які стосуються
суспільних та довгострокових інтересів,
залежатимуть від міжнародної допомоги
та субсидованих позик, що надає нового
змісту ролі архітекторів.
Ключове питання полягає в тому, чи
дозволить це громадам наймати власних
архітекторів для захисту суспільних
інтересів у процесі забудови. Чи
буде сучасна тенденція, за якою ГО
та приватні консультаційні компанії
працюють безпосередньо як радники
мерії, інституціалізована як новий
формат роботи? Чи виникне новий
ландшафт державних та корпоративних
житлових компаній, як у Швеції? Якщо
місцеві благодійні організації, які
з’явились під час війни для збору коштів
на відновлення місцевих громад, таких як
с. Мощун, набудуть постійного статусу,
вони можуть стати більш професійними
клієнтами, яким потрібні послуги
архітекторів, та які можуть створити
новий тип ринку. Але фундаментальне
питання тут полягає в тому, чи
готовий український уряд надавати
державне фінансування корпоративним
структурам, які можуть сформуватись
з безлічі наявних місцевих ініціатив,
чи державні кошти будуть надаватися
лише великим громадським організаціям
і навіть міністерствам, відповідно до
радянської традиції. Компромісною
версією було б створення громадами
власних житлових корпорацій, як у
Швеції. Після закінчення семінару ці
67
constructions to fill in the gaps and
reuse the foundations. Such structures
can be assembled not only in-between
the existing houses, as proposed by
Kostiantyn Rusiev, but also on top of
them to minimize the construction cost
and the climate impact.
A group of students from the Kharkiv
State Academy of Design and Fine Arts
have presented their project proposals
for intermediate housing close to the
frontline. Pehr Mikael Sällström argued
that the social and cultural needs should
also be addressed in the refugee camps
and in the intermediate housing, yet, the
projects by the students did not address
these aspects in any way. This shows
that the concern for the social aspects
of housing is backgrounded in the
professional discourse in Ukraine. The
market housing model has resulted in
a focus on rentable and sellable space
at the expense of shared facilities in
housing districts.
68
питання стали ще більш актуальними,
коли шведський уряд почав фінансувати
тимчасове житло в Україні.
11. Інші питання
Під час семінару архітектор Ларс
Йоханссон з компанії “AIX” запропонував
поєднати пропозицію Еріка Стенберга
щодо повторного використання бетонних
панелей і фундаментів частково
зруйнованих панельних будинків з
використанням легких дерев’яних
конструкцій для відбудови втрачених
фрагментів будинків та повторного
використання фундаментів. Такі
конструкції можна монтувати не лише
між існуючими будинками, як пропонує
Костянтин Русєв, але й на них, щоб
мінімізувати вартість будівництва та
вплив на клімат.
Група студентів Харківськоі державноі
академіі дизайну і мистецтв представила
проєктні пропозиції тимчасового житла у
прикордонній зоні.
Пер Мікаель Сельстрьом наголосив, що
в таборі для біженців і в тимчасовому
житлі також слід задовольняти соціальні
та культурні потреби. Утім, такі потреби
не були жодним чином враховані в
студентських проєктах. Це вказує на те,
що турбота про соціальні аспекти житла
вважається другорядним питанням в
професійному дискурсі в Україні. Ринкова
модель житла сфокусована на створенні
помешкань, які можна орендувати
або продати, часто за рахунок втрати
спільних просторів у житлових районах.
Summary of strategic insights
on housing
The strategic insights resulting from
the discussion on housing can
be summarized as a need for a
methodological framework that enables
coordinated efficient action.
This framework includes many different
aspects. Those that were touched upon
during the discussion were mainly
(1) identifying shared values as the basis
for setting goals for action;
(2) a shared concern for the identity
and quality of public space in meeting
the immediate, intermediate and
longterm needs; (3) access to economic
sustainable construction methods and
materials; (4) territorial alignment
with Europe and closure of border
with Russia; (5) capacity for local level
coordination of planning and services,
including housing, schools, care, etc;
(6) access to geographical data to guide
efficient prioritizing in planning;
(7) a simple method for balancing
longterm sustainability with immediate
needs and (8) interdisciplinary
organization of the practice to establish
an agency to influence decisions
together with other disciplines,
stakeholders and clients.
Резюме стратегічних ідей
стосовно житла
Стратегічні висновки, отримані в
результаті дискусії щодо житла,
можна сформулювати як потребу
в методологічній структурі, яка
уможливлює скоординовані ефективні дії.
Така структура передбачає багато різних
аспектів. Обговорення торкнулось
головним чином 1) визначення спільних
цінностей, на яких базуються цілі
практичної діяльності; 2) спільної турботи
про ідентичність та якість громадського
простору при задоволенні нагальних,
тимчасових та довгострокових потреб;
3) доступу до економічно сталих методів
будівництва та будматеріалів;
4) територіальної координації з Європою
та закриття кордону з Росією;
5) потенціалу координувати
планування та послуги на місцевому
рівні, включаючи житло, школи тощо;
6) доступу до географічних даних для
ефективного визначення пріоритетів
у плануванні; 7) простої методики
балансування довгострокового
сталого розвитку із задоволенням
нагальних потреб; 8) міждисциплінарної
організації практики для отримання
повноважень впливати на рішення
разом з представниками інших галузей,
зацікавленими сторонами та клієнтами.
69
 (1) Identification of shared values
as the basis for setting goals for
action
The discussion of Soviet planning and
sustainability, as well as goals for
the recovery in the broad sense, has
demonstrated the need to address the
values that underpin the discourse of
the project. Most importantly, such goals
often express the objective to build
Ukraine as a European democratic
country. Yet, shared values will prove
to be even more important in practice,
when planners are confronted with the
public.
(2) A shared concern for the identity
and quality of public space
As a result of the massive destruction
of housing, there is a need to construct
cheap accommodation both in the
short-term and intermediate perspective.
There is a risk that these solutions will
disregard social and cultural needs
of the residents; the same is also true
for the reconstruction of the destroyed
buildings. It is therefore important to
discuss the cultural needs of memory
and identity even when planning for
intermediate housing; this could also be
referred to as memorialization.
At the same time, issues of post-soviet
identity of architecture and the re-design
of public spaces in typical residential
districts from the Soviet period, like
Northern Saltivka in Kharkiv, also
need to be addressed in planning and
designing new housing after the war. The
70
(1) Виявлення спільних цінностей
для визначення цілей діяльності
Обговорення радянського планування
та сталого розвитку, а також цілей
відновлення в широкому сенсі,
продемонструвало необхідність звернути
увагу на існування цінностей, які
лежать в основі обговорення проєкту.
Найважливішою є часто висловлювана
мета відбудувати Україну як європейську
демократичну країну. Проте, спільні
цінності стають ще більш важливими,
коли планувальники стикаються з
громадськістю.
(2) Спільна турбота про ідентичність
і якість громадського простору
Внаслідок масового руйнування
виникає потреба будувати дешеве
житло як у короткостроковій, так і
в середньостроковій перспективі.
Тут існує ризик, що ці рішення не
враховуватимуть соціальні та культурні
потреби мешканців; те ж саме стосується
і реконструкції зруйнованих будівель.
Тому важливо обговорювати культурні
потреби пам’яті та ідентичності навіть
при плануванні тимчасового житла, що
також можна назвати меморіалізацією.
Проте, питання пострадянської
ідентичності архітектури та
перепланування громадських
просторів у типових житлових районах
радянського періоду, наприклад,
Північної Салтівки в Харкові, також
потребують вирішення при плануванні та
проєктуванні нового житла після війни.
concern for such issues was exemplified
by the projects for rebuilding of
Northern Saltivka presented by Maksym
Muratov and Kostiantyn Rusiev during
the seminar. The former has adopted
the approach of progressive removal
and new development and the latter
practises reuse and careful addition to
the surviving structures.
(3) Sustainable building
The technical aspects of climate-
responsible and cost-efficient housing
construction involve exciting technical
topics, like 3D-printing, wooden houses,
reuse of foundations and concrete
panels, and prefabrication. At the same
time, more fundamental questions
are posed, concerning the rebuilding
standards and the negative impact of
oversimplified intermediary housing
solutions.
(4) Territorial reconfiguration
The issue of the territorial reconfiguration
was not discussed much, but it was
included in the conference presentations.
The presentations testify to the spread of
IDPs across Ukraine and a differentiation
between those who are staying near the
war zone in simple shelters, those who
could have gone abroad, and those who
have moved to Central and Western
Ukraine, overloading local community
services there. The presentations
communicated a split vision between,
on the one hand, the rebuilding of the
Прикладом уваги до таких проблем
стали проєкти відбудови Північної
Салтівки, представлені на семінарі
Максимом Муратовим та Костянтином
Русєвим. Перший використовує підхід
поступового видалення наявних будівель
та створення нового, а другий — підхід
повторного використання та ретельного
додавання до вцілілих конструкцій.
(3) Стале будівництво
Технічні аспекти кліматично
відповідального та економічно
ефективного житлового будівництва
передбачають цікаві технічні теми,
зокрема, 3D-друк, дерев’яні будинки,
повторне використання фундаментів і
бетонних панелей та збірні конструкції.
Водночас, є й більш фундаментальні
питання щодо стандарту відновлення, а
також боротьби з негативним впливом
занадто спрощених рішень проблеми
тимчасового житла.
(4) Територіальна реконфігурація
Територіальний устрій не став темою
активного обговорення, проте це
питання прозвучало в доповідях на
конференції. Презентації торкались
питання розселення ВПО в Україні та
розділення ВПО на тих, хто мешкає
поблизу зони бойових дій у простих
притулках, тих, хто виїхав за кордон, та
тих, хто переселився до Центральної
та Західної України, що призводить до
перевантаження місцевих комунальних
служб. Презентації засвідчили розкол
71
occupied territories after the victory in
the long-term perspective and, on the
other hand, the need for immediate
and intermediate action to alleviate
the needs of the internally displaced
population of nearly 8 million people
(IDPs). Part of such reconfiguration of the
territory is also caused by the transfer
of industries from Eastern to Central
and Western Ukraine, away from the
frontline. Another factor is the intensified
logistic connection between Ukraine
and Europe and the development of the
electric power supply lines. Together, all
these transformations resulting from the
war can be expected to bring about a
long-term re-alignment of Ukraine with
Europe and away from Russia.
(5) Capacity for local level
coordination
Another strategically important
observation elicited during the seminar
concerns the importance of the capacity
at the local level of the Hromada to
coordinate planning and building. The
administrative reform before the war
and the potential implications for the
profession of this new mode of planning
have also been addressed.
According to Lidiia Chyzhevska, before
the Russian invasion in 2022, only
about 100 of the 1 469 local Hromadas
had adopted a strategic plan for their
territorial development.9
(6) Access to geographical data
72
між необхідністю, з одного боку,
відновлення окупованих територій після
перемоги в довгостроковій перспективі,
а з іншого боку, негайних та тимчасових
дій, спрямованих на задоволення
потреб внутрішньо переміщеного
населення (ВПО), яке налічує майже 8
мільйонів осіб. Частково реконфігурація
територіального навантаження
також спричинена переміщенням
промисловості зі сходу до Центральної та
Західної України, подалі від зони бойових
дій. Ще одним фактором є зростання
обсягу транспортних перевезень між
Україною та Європою та розвиток ліній
електропостачання. Можна очікувати, що
разом усі ці трансформації, спричинені
війною, призведуть до тривалого
переорієнтування України від Росії в бік
Європи.
(5) Спроможність до координації
на місцевому рівні
Стратегічно важливим є також
спостереження про важливість
спроможності громади як одиниці
місцевого рівня координувати
планування та будівництво.
Адміністративна реформа, розпочата
перед війною, та потенційні наслідки
цього нового способу планування для
фахівців в галузі архітектури також стали
темою обговорення на семінарі.
За словами Л. Чижевської, перед
нападом Росії в 2022 р. лише близько
100 із 1 469 місцевих громад ухвалили
стратегічний план свого територіального
розвитку.10
Another aspect of the methodology is
the willingness and ambition to make
decisions informed by reliable data.
Yet, the difficulties to access data during
the war is another important strategic
insight resulting from the discussion,
which became very heated when it
touched upon the ongoing work on
the standard for the digital register
of property, the cadastre. There is
an urgent need for a shared frame
of reference in updated data on the
whereabouts of the population and the
available local services or lack thereof.
The opportunity to do that efficiently with
digital mapping technologies is currently
explored by Ukraine. The “ReStart
Ukraine” initiative has demonstrated
how to use the technology to make
planning more agile in the situation of
the war. But the success of this approach
depends on who is responsible for the
collection of such data and how it can
be made accessible to the relevant
actors. The “ReStart Ukraine” initiative
uses only publicly available data, but the
resolution of such data is not very high.
The specific planning challenge is also
the dynamic nature of the data, whereas
a plan is a fixation of reality on a specific
objective.
9 Hromada [громада], pronounced [hro’mada],
means ‘community’. Among the 1 469 Hromadas in Ukraine
625 are rural and 409 are urban. The other 435 are referred
to as settlements. Facts retrieved from https://en.wikipedia.
org/wiki/Hromada on 13.07.2023
(6) Доступ до географічних даних
Ще одним аспектом методології є
прагнення приймати рішення на підставі
надійних даних. Проте труднощі
отримання даних під час війни стали
ще одним важливим стратегічним
висновком проведеного обговорення,
яке перетворилось на гарячу дискусію,
коли учасники торкнулись поточної
роботи над стандартом для цифрового
реєстру власності − кадастру. Наразі
спостерігається нагальна потреба в
спільній системі координат стосовно
оновлених даних про місцеперебування
населення та доступні місцеві послуги
або їх відсутність. Україна вивчає
можливість зробити це в ефективний
спосіб завдяки технологіям цифрової
картографії. Ініціатива «ReStart
Ukraine» продемонструвала, як можна
користуватись такими технологіями,
щоб зробити планування більш гнучким
у ситуації війни. Успіх такого підходу
залежить від відповіді на питання про те,
хто несе відповідальність за збір даних
і як їх можна зробити доступними для
учасників процесу. Ініціатива «ReStart
Ukraine» використовує для роботи
лише дані з відкритих джерел, проте
роздільна здатність таких даних не дуже
висока. Специфічна для планування
10 Серед 1469 громад України – 625 сільських
та 409 міських, решту (435) називають селищними. Див.
https://en.wikipedia.org/wiki/Hromada (Дата звернення
13.07.2023)
73
 (7) Balancing long-term,
sustainability and immediate
needs
The first seminar has confirmed the
initial understanding that planning
can be used to bridge the immediate,
intermediate and long-term temporal
frames of action. At the same time, it
has also emphasized the importance of
having project management knowhow
and tools to set priorities, for example,
by differentiating tasks on a timeline
and defining their critical importance
for the long-term sustainability and
the immediate needs. In Ukraine, this
includes lessening the risks of military
impact with shelters and defence
constructions.
Other cases also demonstrated the
necessity to differentiate between
immediate, intermediate and long-
term responses to address combined
cultural, ecological and material needs
to build back better. For example,
the requirement to minimize carbon
footprint in new construction motivates
informed design of immediate shelters,
intermediary barracks and long-term
sustainable housing solutions.
(8) Interdisciplinary organization of
the practice
Another significant methodological issue
addressed during the seminar is the
inclusion of stakeholders and experts
from other disciplines in the planning
process. The first seminar has indicated
74
проблема також полягає в тому, що дані
є динамічними, тоді як план є фіксацією
реальності з фокусом на конкретній меті.
(7) Забезпечення балансу між
довгостроковими та нагальними
потребами і потребами сталого
розвитку
Перший семінар підтвердив початкове
припущення, що планування можна
використовувати для комбінування
нагальних, проміжних та довгострокових
перспектив та різновидів діяльності.
Водночас, обговорення підкреслило
важливість володіння ноу-хау управління
проєктами та інструментами для
визначення пріоритетів, наприклад,
шляхом розподілу завдань на графіку
виконання проєкту та визначення їхньої
важливості для довгострокового сталого
розвитку та задоволення нагальних
потреб. В Україні це передбачає усунення
ризику військових дій за допомогою
укриттів та оборонних споруд.
Інші приклади також продемонстрували
необхідність розрізняти між нагальними,
тимчасовими та довгостроковими
рішеннями для задоволення сукупних
культурних, екологічних та матеріальних
потреб, щоб відбудувати краще, ніж
було. Наприклад, вимога щодо мінімізації
викидів Карбону під час будівництва
нового житла спонукає до ретельного
проєктування як нагального житла
(укриттів), тимчасових бараків, так і
довгострокових сталих житлових рішень.
that during the first year of the war
several initiatives emerged to coordinate
and frame the rebuilding. Such initiatives
are both focused on specific locations,
like the Open Institute of Kharkiv, and
the national level, like Ro3kvit, ReStart
Ukraine, and the Road Map project
of the National Union of Architects of
Ukraine. Those NGOs have become an
important source of professional advice
to the government during the war. To
various degrees, they are all based on
multidisciplinary approaches.
These developments reflect a dynamic
culture of the initiative and a great
capacity to mobilize the resources of the
war-time Ukraine which is not limited
to the profession of architects. At the
same time, the situation also points to
the absence of city architects to advise
the political leadership in many local
administrations of the Hromadas. When
available, the city architects address
not the consumer or the producer
of architecture, but mainly different
administrative levels: national, regional
(oblast) and local (hromada).
Such a situation also brings about the
issue of organizing the practice and the
need to re-interpret the Soviet planning
economy, which still affects the way
the profession conceptualizes its own
responsibility and agency. Who will be
the client of the architects and what
agency will be given to them?
(8) Міждисциплінарна організація
діяльності
Іншим важливим методологічним
питанням, яке було розглянуто на
семінарі, було залучення зацікавлених
сторін та представників інших галузей
до процесу планування. Перший семінар
засвідчив, що протягом першого року
війни з’явилося декілька ініціатив,
присвячених координації та створенню
рамкових умов відновлення. Такі
ініціативи спрямовані як на роботу в
конкретній місцевості, як, наприклад,
Відкритий інститут Харкова, так і на
національному рівні, як, наприклад,
коаліція «Ро3квіт», ініціатива «ReStart
Ukraine» та проєкт Дорожньої карти,
створений Національною спілкою
архітекторів України. Ці громадські
організації стали важливим джерелом
професійних порад для уряду протягом
війни. Усі вони різною мірою втілюють
в своїй діяльності міждисциплінарний
підхід.
Така ситуація відображає динамічну
культуру ініціатив та велику здатність
мобілізувати ресурси України під
час війні, яку демонструють не лише
архітектори. Водночас, обговорення
показало, що в багатьох місцевих
адміністраціях громад немає
міського архітектора, який міг би
консультувати політичне керівництво.
Навіть за наявності, такі спеціалісти
задовольняють потреби не споживача
чи забудовника; переважно вони
контактують з різними рівнями
управління: національним, регіональним
(область) та місцевим (громада).
75
 Звідси також витікає питання організації
архітектурної практики та необхідність
переосмислити радянську планову
економіку, яка все ще впливає на те, як
професіональні архітектори бачать свою
власну відповідальність і повноваження.
Хто буде клієнтом архітекторів, і які
повноваження вони отримають?

76
2. HERITAGE BEFORE AND
AFTER THE WAR
Seminar 2 on heritage was a hybrid
event hosted by Architects Sweden on
November 10, 2022. The presentations
at the seminar have informed its key
conclusion: the built cultural heritage in
Ukraine is an integral part of the people
and their society expressing their history,
presence, and identity. Heritage is now
being intentionally destroyed by Russia
to deprive Ukrainians of their past,
history and their sense of belonging
to this specific place. Traditions and
local customs, especially the intangible
ones, are strong in many villages and
towns in Ukraine and need different
types of support for conservation and
documentation. Due to the aggression,
many cultural practices have been
digitalized.
Vandalism targeting cultural heritage
came into focus after the Second World
War; mobilized international efforts
resulted in the Hague Convention and
the International Court in the Hague,
as well as the foundation of UNESCO,
a specialized agency of the United
Nations.
The war in Ukraine, a war in Europe,
where a European country is being
attacked by another European country
is unfathomable. Sweden mobilizes
available resources to help. Architects
2. СПАДЩИНА ДО І ПІСЛЯ
ВІЙНИ
Другий семінар, організований Спілкою
архітекторів Швеції, був присвячений
спадщині та проводився 10 листопада
2022 р. в гібридному форматі. За
підсумками презентацій, на семінарі було
сформульовано висновок, що культурна
спадщина в Україні є невід’ємним
надбанням народу та суспільства,
яка втілює їхню історію, побутування
та ідентичність. Усе це зараз Росія
свідомо намагається знищити, щоб
позбавити українців їхнього минулого,
історії та відчуття приналежності до
цієї конкретної території. Традиції та
місцеві звичаї, особливо нематеріальні,
зберігають свою міць в багатьох
селах та містах України і потребують
різних видів підтримки для захисту та
документування. Внаслідок агресії багато
форм культурного самовираження були
переведені в цифровий формат.
Увагу до варварства щодо культурної
спадщини звернули вже після Другої
світової війни; міжнародними зусиллями
були запроваджені Гаазька конвенція
про захист культурних цінностей,
Міжнародний суд в Гаазі, а також
ЮНЕСКО, спеціалізована агенція ООН.
Війна в Україні, яка є війною в Європі,
коли на одну європейську країну нападає
інша європейська країна, виходить
за межі розуміння. Швеція мобілізує
77
Sweden has initiated a programme for
mutual exchange of knowledge between
architects and urban planners in
Ukraine and Sweden focused on issues
of temporary housing for the displaced
population, heritage and memory and
supporting the identity of Ukraine and a
sustainable rebuilding.
This seminar aims at sharing information
about heritage destruction that has
been taking place in Ukraine since
February 24, 2022, and at discussing
how to address the urgent needs
in Ukraine. Speakers from Sweden
introduced the Swedish heritage
protection practices and the Swedish
definition of cultural heritage. Their
efforts have resulted in the Stockholm
Statement on heritage at risk in Ukraine
recognizing the intentional destruction
of Ukraine’s heritage aimed at the
country’s destabilization. The Statement
additionally includes fundraising in
support of conservation workers in the
field.
The Russian attack on the
heritage of Ukraine
Tina Wik, President of “Europa Nostra
Sweden”, and Pehr Mikael Sällström
from Architects Sweden hosted the
seminar and bid the participants
welcome at the conference facilities at
Architects Sweden. The seminar was
opened by Joakim Malmström, the
director of the National Heritage Board
(RAÄ), and Olena Oliynyk, Vice-President
of the National Union of Architects of
78
наявні ресурси, щоб допомогти. Спілка
архітекторів Швеції започаткувала
програму взаємного обміну знаннями
між архітекторами та планувальниками
в Україні та Швеції, включаючи питання
тимчасового житла для переміщеного
населення, спадщини та пам’яті,
підтримки ідентичності України та сталої
відбудови.
Метою цього семінару було поширити
інформацію про руйнування спадщини,
яке триває в Україні з 24 лютого 2022
року, та обговорити, як задовольнити
її нагальні потреби. Доповідачі з боку
Швеції презентували шведське бачення
питань охорони спадщини та шведське
визначення культурної спадщини. Ці
принципи було покладено в основу
Стокгольмської заяви щодо спадщини
Україні, яка наразі перебуває під
загрозою. У Заяві засуджено навмисне
знищення української спадщини з
метою дестабілізації країни, а також
передбачено збір коштів на підтримку
спеціалістів зі збереження історичних та
культурних пам’яток, які наразі працюють
в Україні.
Атака Росії на спадщину
України
Семінар проводили президентка
шведського відділення
загальноєвропейської федерації
культурної спадщини “Europa Nostra”
Тіна Вік та представник Спілки
архітекторів Швеції Пер Мікаель
Сельстрьом. Вони привітали всіх, хто
завітав до конференц-зали Спілки.
Ukraine (NUAU). Malmström confirmed
RAÄ’s commitment to support Ukraine
to protect cultural heritage in a close
cooperation with the State Antiquarian
in Ukraine. Oliynyk emphasized the
significance of the support rendered by
Architects Sweden to the NUAU.
The seminar continued with a
documentary by the historian Maksym
Rosenfeld about the destruction of the
School of Economics of Kharkiv Karazin
National University, originally built for
the Ministry of Labour of Ukraine, on
March 2, 2022, by Russian bombing,
to provide the seminar participants with
a frame of reference for the reality of
destruction in Ukraine (fig. 33).
Fig. 33. School of Economics of Kharkiv Karazin
National University is on fire on March 2,
2022. Photo credit: Oleksandr Buriak 2022
Зобр. 33. Пожежа в будівлі економічного
факультету Харківського національного
університету імені В.Н. Каразіна 2 березня
2022 р. Фото: Олександр Буряк 2022
Семінар відкрили директор Ради
національної спадщини (RAÄ) Йоакім
Мальмстрьом та віце-президентка
Національної спілки архітекторів України
(НСАУ) Олена Олійник. Мальмстрьом,
зокрема, зазначив, що Рада національної
спадщини зобов’язується підтримувати
Україну у захисті культурної спадщини у
тісній співпраці з головою Департаменту
охорони культурної спадщини України.
Олійник наголосила на важливості
підтримки, яку отримує НСАУ від Спілки
архітекторів Швеції.
Потім учасники семінару подивились
документальний фільм історика Максима
Розенфельда про знищення економічного
факультету Харківського національного
університету імені В.Н. Каразіна
2 березня 2022 р. внаслідок російських
бомбардувань, щоб зрозуміти масштаби
руйнувань в Україні (зобр. 33). Знищена
будівля була зведена для розміщення
Міністерства праці України.
Загалом доповіді на семінарі надали
учасникам ширше розуміння розмаїття
та багатства архітектурної спадщини
в Україні та складних питань: що
саме та чию спадщину охороняти та
відновлювати після війни.
Європейські принципи якості
Міжнародної ради з охорони
пам’яток та історичних місць
( ICOMOS )
Президентка шведського відділення
загальноєвропейської федерації
культурної спадщини “Europa Nostra” Тіна
79
Altogether, the presentations at the
seminar broadened the participants’
understanding of the variety and richness
of the architectural heritage in Ukraine
and the difficult questions of what and
whose heritage to protect and rebuild
after the war.
International Council on
Monuments and Sites (ICOMOS)
European quality principles
Tina Wik introduced the ICOMOS
European quality principles for EU-
funded Interventions with Potential
Impact upon Cultural Heritage revised in
2020.
In short, the quality principles are as
following:
• All stakeholders should adhere
to international charters and
guidelines.
• Cultural assets should be used in
respectful ways to safeguard their
meaning.
• Cultural heritage should be
understood as a long-term
investment.
• Heritage should be considered
on an equal footing with financial
value.
• Funding should be programme-
based and informed with research-
based expert knowledge.
80
Вік представила Європейські принципи
якості Міжнародної ради з охорони
пам’яток та історичних місць (ICOMOS)
для фінансованих ЄС інтервенцій, які
мають потенційний вплив на культурну
спадщину, оновлені у 2020 р.
Якщо коротко, принципи якості ICOMOS
такі:
• Усі зацікавлені сторони повинні
дотримуватися міжнародних хартій
та настанов.
• Культурні цінності слід
використовувати з повагою, щоб
зберегти їхнє значення.
• Культурну спадщину слід розуміти
як довгострокову інвестицію.
• Спадщину слід розглядати на рівні з
фінансовою цінністю.
• Фінансування має надаватись в
рамках програм та ґрунтуватись
на експертних знаннях, отриманих
внаслідок проведених досліджень.
• Проєкти повинні проходити оцінку
експертів з питань спадщини на
початку та перед завершенням.
• Ініціативи мають сприяти залученню
громади.
Важливим принципом міжнародних
настанов є збереження оригінальних
матеріальних свідчень. Україна та Росія
разом підписали Гаазьку конвенцію 1954 р.,
тож зобов’язані захищати культурну
спадщину у разі збройного конфлікту.
Ця Конвенція, зокрема, передбачає, що
 • Projects should be evaluated at
their start and completion by
heritage experts.
• Initiatives should facilitate
community participation.
An important principle in the
international guidelines is the
preservation of the original tangible
evidence. Ukraine and Russia have both
signed the 1954 Hague Convention
and therefore have an obligation to
protect cultural heritage in the event of
an armed conflict. This convention, in
particular, stipulates that in the event
of hostilities, heritage monuments are
marked with the emblem of the 1954
convention (a blue shield) and such
buildings can neither be intentionally
targeted nor become collateral victims
of combat or bombing. To act otherwise,
like Russia is doing now, is a violation of
international law, which can be classified
as a war crime. Several appeals to the
court in Hague are therefore prepared.
Cultural heritage as the basis of
national identity
Dr. Natalia Moussienko, President
of “Europa Nostra Ukraine”, opened
the seminar with a speech on the
role and destinies of the defenders of
Ukraine against Russian aggression
and the eventual national Ukrainian
reconstruction. She argued that we
needed to support the workers in the
field to stay and protect the heritage
and that it would provide an important
у разі військових дій об’єкти спадщини
позначаються емблемою Конвенції
1954 р. (блакитним щитом) і що ці
будівлі не можуть бути ані навмисними,
ані супутніми цілями бойових дій чи
бомбардувань. Порушення цього
принципу, до якого наразі вдається Росія,
є порушенням міжнародного права, яке
може вважатися військовим злочином.
Тому наразі готується кілька відповідних
заяв до Міжнародного суду в Гаазі.
Культурна спадщина як основа
національної ідентичності
Президентка українського відділення
загальноєвропейської федерації
культурної спадщини «Europa Nostra»
д-р Наталія Мусієнко відкрила семінар
виступом про роль та долі захисників
України від російської агресії та про
майбутню національну відбудову
України. Вона наголосила, що ми повинні
підтримати працівників на місцях, щоб
вони могли залишитися та захищати
спадщину, та що це буде важливим
ресурсом для відновлення (зобр. 34).
Мусієнко – мистецтвознавиця, яка
документує фрески під час війни,
починаючи з 2014 р., як вона заявила, “у
гущі подій”.12 14 жовтня 2022 р. художник
Ярослав Єфремов та команда “Mural
Market” представили мурал “Україна −
щит Європи” (зобр. 35).
Мусієнко стверджує, що Україна
зробила вибір повернутися до Європи та
демократії ще під час революції Майдану
2013−2014 рр., коли народ України
повстав проти спроби Путіна змусити
81
resource for rebuilding (fig. 34).
Moussienko is an art researcher
documenting mural paintings since the
start of the hostilities in 2014 ‘in the thick
of it’ as she has stated.11
On October 14, 2022, the mural
“Ukraine as the shield of Europe” was
presented by the artist Yaroslav Yefremov
and the Mural Market Team, authored
by Nikita Titov (fig. 35).According to
Moussienko, Ukraine’s choice to turn
towards Europe and democracy was
made during the Maidan revolution
of 2013−2014, when the people of
Ukraine objected to the attempt by Putin
11 Natalia Moussienko has published her work on murals
from the Maidan at: http://www.mari.kiev.ua/sites/default/
files/inline-images/pdfs/Moussienko_MAIDAN_ART_ENG.pdf
12 Див. роботу Наталії Мусієнко, присвячену муралам
Майдану http://www.mari.kiev.ua/sites/default/files/inline-
images/pdfs/Moussienko_MAIDAN_ART_ENG.pdf
82
Україну приєднатися до його імперії на
сході.
За словами Мусієнко, революція на
Майдані стала справжнім початком
війни та призвела до окупації Криму
та частини Донбасу у 2014 р. Вона
процитувала соціолога д-ра Віктора
Степаненка з Інституту соціології
НАН України, котрий зазначає, що
“війна – це новий трагічний досвід, що
супроводжується глибокою соціальною
травмою та суворою повсякденною
реальністю українського суспільства”
і зауважує, що “високо мобілізоване
суспільство, особливо в перші три
Fig. 34. Temporary protection of the Taras
Shevchenko monument to Taras Shevchenko in
Kyiv, 2022. Photo: Natalia Moussienko 2022
Зобр. 34. Тимчасова захисна конструкція
навколо пам’ятника Тарасу Шевченку у Києві,
2022 р. Фото: Наталія Мусієнко 2022

to force Ukraine to join his empire in the
east.
Moussienko states that the Maidan
revolution was the real start of the
war, which resulted in the occupation
of the Crimea and part of Donbass
in 2014. She quotes the sociologist
Dr. Victor Stepanenko from the
Institute of Sociology at the National
Academy of Sciences of Ukraine.
He remarks that “the war is a new
tragic experience, with deep social
trauma and a harsh everyday reality
for Ukrainian society” and further
observes that “this highly mobilized
society, particularly in the first three
months of the war, again resembled
the phenomenon of the people’s
mass assembly (the Maidan) with its
daily practices of self-organization,
solidarity, mutual assistance, donations
to the army and volunteering from
both NGOs and ordinary citizens and
businesses”. According to Stepanenko,
it indicates that “solidarity, mutual
support, and assistance are still the
dominant model of behavior for the
Fig. 35. The mural “Ukraine is the Shield of Europe”
was presented in Kyiv on October 14, 2022. The
author of the image is Nikita Titov; design and
implementation by Yaroslav Yefremov and the
MuralMarket team. Photo: Natalia Moussienko 2022
Зобр. 35. 14 жовтня 2022 р. в Києві презентували
мурал “Україна – щит Європи”. Автор
зображення Микита Титов; дизайн та
реалізація Ярослава Єфремова та команди
“MuralMarket”. Фото: Наталія Мусієнко 2022
місяці війни, знову нагадало про
феномен масового народного зібрання
(Майдану) з його щоденними практиками
самоорганізації, солідарності,
взаємодопомоги, пожертвувань на
армію та волонтерством як з боку ГО,
так і звичайних громадян і бізнесу”.
Це свідчить, що “солідарність,
взаємопідтримка та допомога все ще
є домінуючою моделлю поведінки для
більшості громадян під час цієї війни”.
Степаненко посилається на соціологічні
показники доброго морального
клімату в повсякденних стосунках між
людьми в українському суспільстві
під час війни, які підтверджують цю
соціальну згуртованість. Також він
посилається на нещодавнє опитування,
яке показало, що стосунки з родичами
для переважної більшості респондентів
(94%) залишаються мирними. Крім
того, більшість громадян (89%) все
ще добре ладнають із сусідами.
Мусієнко використала цю цитату,
щоб охарактеризувати українську
модель співпраці під час російсько-
української війни як складову української
83
majority of citizens during this war”.
He refers to sociological indicators
of a good moral climate in everyday
relations between people in Ukrainian
society under the hardship of war,
which confirms social cohesion. He
also refers to a recent survey indicating
that relationships with relatives for the
vast majority of respondents (94%)
remain peaceful. Additionally, most
citizens (89%) still get on well with their
neighbours. Moussienko uses this quote
to characterize the collaborative nature
of the Ukrainian identity in the context of
the Russo-Ukrainian war.
In conclusion, Moussienko has stated
that there is much evidence to indicate
that “we are fighting not only for our
independent democratic state but,
obviously, for our identity, language,
culture, and cultural heritage”. From
the very beginning of the Russian
invasion, the residents of the Ukrainian
cities and towns began to take all
necessary measures in order to
protect the monuments, without any
funding from the state, depending
only on philanthropy. This proves the
importance of cultural heritage for
the people in Ukraine. Moussienko
has also emphasized the importance
of the participation of the Architects
Sweden and Europa Nostra Sweden in
crowdfunding for the Heritage Solidarity
Fellowship for Ukraine.13
Overview of some of Ukraine’s
important cultural and historic sites
84
ідентичності. На завершення Мусієнко
зазначила, що багато індикаторів вказує
на те, що “ми боремося не лише за нашу
незалежну демократичну державу, але
й, вочевидь, за нашу ідентичність, мову,
культуру та культурну спадщину”. За
словами дослідниці, з самого початку
російського вторгнення мешканці
українських міст та містечок почали
вживати всіх необхідних заходів
для захисту пам’яток без жодного
фінансування з боку держави, лише
за рахунок коштів благодійників, що
свідчить про важливість культурної
спадщини для народу України. Мусієнко
також підкреслила важливість участі
Спілки архітекторів Швеції та шведського
відділення “Europa Nostra” у зборі коштів
на “Стипендію солідарності у збереженні
культурної спадщини України” (Heritage
Solidarity Fellowship for Ukraine).13
Огляд деяких важливих культурно-
історичних пам’яток України
У своїй доповіді “КУЛЬТУРНА
СПАДЩИНА УКРАЇНИ – минуле, сучасне,
майбутнє. Огляд культурної спадщини
України, її руйнування, що триває, та
підтримка, необхідна для її захисту”
Олена Олійник, доктор архітектури,
професор Національної академії
образотворчого мистецтва і архітектури
у м. Київ, підкреслила, що культурна та
історична пам’ять України тісно пов’язана
з об’єктами нерухомої спадщини,
які несуть в собі етнічні коди нації,
уособлюють її самобутність, ідеали та
досягнення. Тобто концепція охорони та
In her report “CULTURAL HERITAGE OF
UKRAINE: the Past, the Present, and the
Future. An overview of Ukraine’s cultural
heritage, the ongoing destruction and
the required support”, Olena Oliynyk, a
doctor of science in architecture and a
professor at the National Academy of Art
and Architecture in Kyiv, has emphasized
that the cultural and historical memory
of Ukraine is closely linked with built
heritage objects that carry the ethnic
codes of the nation, embody its identity,
ideals and achievements. This implies
that the concept of cultural conservation
and restoration should be based
primarily on the tasks of the nation’s
identity.
The speaker has given an overview of
some of Ukraine’s important cultural and
historic sites, the ongoing destruction
and the support needed to protect them.
Oliynyk states that the national policy for
heritage conservation is torn between
the politics of independence, oligarchic
capitalism, soviet imperialistic attitudes
and aspirations to align with European
values of sustainability and democracy
(fig. 36).
Oliynyk argues that among the
previously destroyed cities only a few
had preserved their identity. Sarajevo,
Warsaw, Rotterdam or Skopje cannot
be called successful examples of
reconstruction. In Rotterdam, the
reconstruction of the city did not initially
13 https://www.europanostra.org/heritage-
solidarity-fellowship-for-ukraine-second-call-for-
applications/
реставрації культури має ґрунтуватися
насамперед на завданнях ідентичності
нації. Доповідачка зробила огляд деяких
важливих культурно-історичних пам’яток
України, руйнування, що наразі триває,
та підтримки, необхідної для їхнього
захисту.
На думку Олійник, національна політика
збереження спадщини розривається
між політикою незалежності,
олігархічним капіталізмом, радянськими
імперіалістичними настроями та
прагненнями до європейських цінностей
сталого розвитку та демократії
(зобр. 36).Олійник стверджує, що
серед зруйнованих міст лише деякі
зберегли риси своєї ідентичності.
Сараєво, Варшава, Роттердам,
Скоп’є не можна назвати успішними
прикладами реконструкції. У Роттердамі
реконструкція міста спочатку не
передбачала відновлення історичних
пам’яток; лише значно пізніше було
реалізовано спеціальну програму
реставрації пам’яток модернізму як
специфічної культурної та туристичної
принади цього міста. Головним
завданням у Дрездені та Варшаві була
не відбудова історичних центрів, а
трансформація міста за радянськими
принципами; історичні будівлі вдалось
відбудувати тільки завдяки активістам.
Радянською владою були знищені не
лише історичні будівлі, але й історичні
міські простори, бо вони були носіями
історії та ідентичності. Іншим містам,
таким як Гданськ, Ессен, Дортмунд,
пощастило більше. Тому зараз під
час реконструкції стоїть завдання не
відновлювати радянську ідентичність, а
85
 Fig. 36. Influences and threats to national identity and cultural heritage development in Ukraine.
Image from the presentation by Olena Oliynyk in Stockholm on 10 November 2022

Зобр. 36. Впливи та загрози розвитку національної ідентичності та культурної

спадщини в Україні. Схема з презентації Олени Олійник у м. Стокгольм 10.11.2022

involve the restoration of historical створити нову, засновану на зв’язках з

monuments; only much later the Європою та принципах сталого розвитку.
special programme of restoration of the
Зараз, з початком російського
monuments of the Modern Movement
вторгнення, ми зіткнулися з прямою
was implemented to provide for a
загрозою як для життя наших людей,
specific cultural and tourist attraction
так і для історико-культурної спадщини
of this city. The main task in Dresden
України. Російські війська атакували
and Warsaw was not to rebuild the
багато культурних об’єктів. Місто Київ,
historic centers, but to transform the city
де розташовані об’єкти культурної
according to Soviet principles. Historic
спадщини ЮНЕСКО Києво-Печерська
buildings were rebuilt only on the
Лавра та Софійський собор, історичний
activists’ initiative and by their efforts.
центр Чернігова, харківський Держпром,
Not only historic buildings, but also
пам’ятка археології “Кам’яна Могила” –
historic urban spaces were destroyed by
усі вони постраждали від запеклих
the Soviet power, because they were the
бойових дій. Станом на 26 жовтня
bearers of history and identity.
2022 р. Міністерство культури України
Other cities, like Gdansk, Essen and констатувало 552 епізоди пошкоджень
Dortmund, were more lucky. Therefore, і руйнувань об’єктів спадщини, з них –
the task now is not to restore the Soviet 171 пам’ятник, 146 історичних будівель,
identity, but to create a new one based

86
on the ties with Europe and the principles
of sustainable development.
According to Oliynyk, now, with the
beginning of the Russian invasion, we
are facing a direct threat both to the
lives of our people and to the historical
and cultural heritage of Ukraine. Russian
troops have attacked many cultural
sites. The city of Kyiv, with its objects of
cultural heritage listed by UNESCO:
the Pecherska Lavra monastery and
St. Sophia Cathedral, the historic center
of Chernihiv, Kharkiv Derzhprom, the
Stone Tomb archaeological monument
58 творів мистецтва, 44 музеї. Загалом
пошкоджено майже 1 000 об’єктів
культурної інфраструктури (зобр. 37).
Аналізуючи розрахований на 10 років
Національний план відновлення,
який складається з 17 національних
програм та 850 проєктів, Олійник
продемонструвала, що в цьому документі
немає жодної програми збереження
та розвитку культурної спадщини. Це
ставить під загрозу не лише відновлення
ідентичності, а й існування культурної
спадщини взагалі. У 2022 році Україна
мала 8 матеріальних об’єктів всесвітньої

Fig. 37 The distribution of the cultural heritage objects affected by the Russian
aggression as of August 2022. Ill. Maryna Semenchenko 2022

Зобр.37. Розподіл об’єктів культурної спадщини, які постраждали від російської

агресії, станом на серпень 2022 р. Зобр. Марина Семенченко 2022

87
- all of them have suffered from severe
hostilities. As of October 26, 2022,
the Ministry of Culture of Ukraine
verified 552 episodes of damage and
destructionn affecting 171 monuments,
146 historic buildings, 58 works of art,
and 44 museums. Almost 1 000 objects
of cultural infrastructure are damaged
in total (fig. 37). While analyzing the
10-year National Recovery Plan, which
consists of 17 national programmes,
including 850 projects, Oliynyk shows
that this document fails to include a
single programme for cultural heritage
conservation and development. This
endangers not only the restoration of
Fig. 38. The Pecherska Lavra monastery complex in Kyiv. Photo by Volodymir Zhydchenko
Зобр. 38. Монастирський комплекс Печерської Лаври в Києві. Фото: Володимир Жидченко
88
спадщини ЮНЕСКО. Найвизначнішим
є собор Святої Софії та пов’язані з
ним монастирські споруди в Києві,
побудовані в 1037 році та перебудовані
в стилі українського бароко в 1688
році. Також у Києві на березі Дніпра
розташований монастирський комплекс
Києво-Печерської Лаври, який утворює
чудовий краєвид (зобр. 38).
Історичний центр Львова також є у
списку ЮНЕСКО, разом із резиденцією
митрополитів у Чернівцях, дерев’яними
церквами Прикарпаття та залишками
давньогрецької колонії Херсонес у
Севастополі в Криму. Україна також
має чотири об’єкти нематеріальної
identity, but the very existence of cultural
heritage in general. In 2022, Ukraine
had 8 tangible World Heritage Sites
on the UNESCO list, the most notable
being St. Sophia cathedral and adjacent
monastic buildings in Kyiv constructed
in 1037 and rebuilt in the Ukrainian
Baroque style in 1688. Another crucial
heritage site in Kyiv, the Pecherska
Lavra monastery complex, is situated
on the Dnipro riverbank and gives a
magnificent view of the city (fig. 38).
Lviv historic city centre is also on the
UNESCO list along with the residence
of the Metropolitans in Chernivtsi, the
wooden churches of the Carpathian
region and the remains of the ancient
Greek colony of Chersonesus in
Sevastopol in the Crimea. Ukraine
also has four intangible world heritage
objects, including borshch (the beetroot
soup), and it has also proposed a
tentative list of 17 sites for the World
Heritage list with the historic city centre
of Odesa accepted in 2023. The historic
city centre of Chernihiv is also included
in this application list, but it was partly
destroyed by the Russian troops on
their way to Kyiv in February 2022.
Several other sites are threatened with
destruction, including the Derzhprom
(House of State Industry) in Kharkiv,
which is the only object of the modernist
heritage on the list (fig. 51).
Ukraine has 61 historical and cultural
preserves in total, with 14 preserves
of national importance. Renowned
architectural and urban sites and
світової спадщини, включаючи борщ.
Запропоновано орієнтовний список із
ще 17 об’єктів для внесення до Списку
всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема
історичний центр міста Одеса, який
увійшов до списку у 2023 р. Історичний
центр міста Чернігів також є в цьому
списку заявок, але він був частково
зруйнований, коли російські війска
просувались до Києва у лютому 2022 р.
Декільком іншим об’єктам у списку
загрожує знищення, наприклад Будинку
державної промисловості (Держпрому)
в Харкові, який в цьому списку є єдиним
прикладом спадщини модернізму
(зобр. 51).
Всього в Україні 61 історико-культурний
заповідник, з яких 14 є національними.
Визнані архітектурно-містобудівні
пам’ятки та сади зосереджені в західній
частині; археологічні пам’ятки − у східній
частині. Олійник особливо наголошує,
що програма відновлення, яка не надає
пріоритетного значення відновленню
ідентичності, під час реалізації призведе
до додаткової втрати ідентичності або
внаслідок вигаданої псевдо-історичної
реконструкції або через знецінення
пам’яток реалізацією тимчасових рішень,
спрямованих передусім на забезпечення
економічної ефективності. Велика
програма реставрації, запропонована
ще до війни, наразі призупинена. Її не
було включено до пропозиції щодо
Плану відновлення, представленого
на конференції в Лугано. Проте,
Олійник наголошує, що в центрі
уваги повинна бути ідентичність, та
припускає, що повторне використання
промислової спадщини Руру може бути
89
gardens are concentrated in the west of
the country, while archaeological sites
are prevalent in the eastern part. Oliynyk
particularly warns that a recovery
programme which fails to prioritize
the recovery of identity will result in
an additional loss of identity during its
implementation either through make-
believe historicizing reconstructions
or through trivialization of sites with
intermediate solutions focused on
cost efficiency. A large restoration
programme proposed before the war is
currently put on hold. It was not included
in the proposal for the Recovery Plan
presented in Lugano. Oliynyk surmises
that identity should become key and
further suggestes that the reuse of
the Ruhr industrial heritage could be
a good practice for Ukraine. Oliynyk
concluded that the urban planning
priorities should include strategic
planning, sustainable development goals
and safety and access to resources.
Strategic planning is a flexible system,
which can be used to prioritize heritage,
pedestrian zones and a system for
public spaces in the development of a
city based on careful documentation
of the available resources. Sustainable
development should be based on the 17
UNESCO principles for cultural heritage
preservation14 and benefit from new
14 See Declaration of principles to promote
international solidarity and cooperation to preserve World
Heritage. UNESCO World Heritage Convention 2019. The
principles of cooperation refer to the Convention concerning
the Protection of the World Cultural and Natural Heritage
from 1972. Published in Basic texts of the 1972 World
Heritage Convention in 2019.
90
гарним прикладом і для в Україні. За
словами доповідачки, пріоритетами
містобудування мають бути стратегічне
планування, цілі сталого розвитку та
безпека та доступ до ресурсів. На думку
Олійник, стратегічне планування —
це гнучка система, яка може бути
використана для визначення пріоритетів
спадщини, пішохідних зон і системи
громадських просторів у розвитку міста
на основі ретельного документування
наявних ресурсів. Сталий розвиток
має ґрунтуватися на 17 принципах
ЮНЕСКО щодо збереження культурної
спадщини та використовувати нові
технології, 15 переробку ресурсів та
охорону повітряних та водних ресурсів
і зелених насаджень. Безпека та доступ
до ресурсів передбачають розвиток
підземних просторів, блакитні щити на
об’єктах спадщини, низькоповерхову
забудову та інтегровані громадські
простори.
Олійник стверджує, що ідентичність в
архітектурі можна сформувати засобами
як містобудування, так і архітектурного
проєктування і мистецькими творами
та діями. Містобудування зосереджено
на якості громадських просторів та
їхній композиції. Цей підхід ґрунтується
на визнанні того, що міський простір і
просторові конфігурації мають значення
15 Див. Декларацію принципів міжнародної
солідарності та співпраці в сфері охорони всесвітньої
спадшини. Конвенція ЮНЕСКО про охорону всесвітньої
спадщини, 2019 р. Принципи співпраці аналогічні
Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної
спадщини 1972 р., див. Основний текст Конвенції про
охорону всесвітньої спадщини 1972 р.
technologies, recycling and protection of
air and water resources and vegetation.
Issues of safety and access to resources
concern development of underground
spaces, blue shields on heritage sites,
low-rise development and integrated
public spaces.
According to Oliynyk, identity in
architecture can both be achieved with
urban-planning, architectural design
and artistic works and actions. Urban
planning focuses on the quality of public
spaces and their composition. It is based
on a recognition that urban space and
spatial configurations have a meaning
to the community and memorialize
its history. Architecture can be used to
symbolize achievements, explain the
sustainability goals to the public and
introduce new progressive technologies
through stylistic devices. Artworks can
be used to memorialize, museify, and
symbolize a place. Art actions and
happenings make public spaces more
inclusive, promote social interaction and
foster community spirit. On a higher
level of public perception, they can also
be used to shape the image of the city
through the morphology and syntax
of the plan, through development of
the historic and new cultural heritage
and the memorialization of important
contemporary events in public spaces
with art works and installations to
create a new history. Using the case
of the high-rise development near the
Pecherska Lavra in Kyiv, Oliynyk warns
that the high-rise buildings destroy the
symbolic value of historic sites and the
spatial metaphors of events (fig. 39).
для громади та втілюють її історію.
Архітектуру можна використовувати
для символізації досягнень, пояснення
громадськості цілей сталого розвитку
та впровадження нових прогресивних
технологій за допомогою стилістичних
засобів. Художні твори можна
використовувати для увічнення
пам’яті, музеєфікації та символізації
місця. Мистецькі акції роблять публічні
простори більш інклюзивними,
сприяють соціальній взаємодії та
формуванню спільнот. На вищому
рівні суспільного сприйняття, їх також
можна використати для формування
іміджу міста через морфологію та
синтаксис плану, розвиток історичної
та нової культурної спадщини та
увічнення важливих сучасних подій
у громадських місцях за допомогою
мистецьких робіт і налаштованості на
створення нової історії. Використовуючи
приклад висотної забудови біля Києво-
Печерської лаври Олійник наголосила,
що висотки руйнують символічну цінність
історичних місць, які також виступають
просторовими метафорами подій
(зобр. 39).
Олійник доходить висновку, що Києву
було б дуже доцільно запровадити ці
інструменти, щоб відновити місто після
війни, та проілюструвала це на матеріалі
кількох аналітичних схем міста:
“Стратегія національної
політики України щодо культурної
спадщини має визначатися
кількома чинниками: з одного боку,
впровадженням європейських
демократичних цінностей через
91
 Fig. 39. View of the Pecherska Lavra Monastery from the Dnipro river, which shows how new high-rise development
eliminates the opportunity to appreciate the architectural mounument. Photo: © joyt / Adobe Stock

Зобр. 39. Вид на Києво-Печерську Лавру зі сторони Дніпра: видно, як нові багатоповерхівки
унеможливлюють належне сприйняття цієї пам’ятки архітектури. Фото: © joyt / Adobe Stock

Oliynyk claims that Kyiv would greatly пам’яткоохоронну доктрину, а з

benefit from implementing these tools
for the recovery of the city after the war
and exemplifies the point with a few
analytical diagrams of the city:
«The strategy of Ukraine’s
national policy regarding cultural
heritage should be determined by several
factors: on the one hand, implementation
іншого – посиленням національно-
патріотичної складової, національної
самоідентифікації. Проте втрати
культурних цінностей, нерухомої
спадщини та історичного вигляду
наших міст є незворотними та
непоправними. Будь-яка втрата
культурної спадщини неминуче

92
of European democratic values through
the monument protection doctrine
and, on the other hand, strengthening
of the national, patriotic component,
identification of the nation. However, the
losses of cultural values, built heritage
and historical appearance of our towns
are irreversible and irreparable. Any loss
of cultural heritage will inevitably affect
the present and future generations and
it leads to spiritual begging, falsification
of history, historical memory loss, and
destruction of intellectual and creative
potential of society as a whole. It cannot
be compensated by creating new
important products or developing culture
as a whole.»
According to Oliynyk, the general
reconstruction strategy must combine the
вплине на нинішні та майбутні
покоління, що призводить до духовного
жебрацтва, фальсифікації історії,
втрати історичної пам’яті, нищення
інтелектуального та творчого
потенціалу суспільства в цілому.
Вони не можуть бути компенсовані
створенням нових важливих продуктів
або розвитком культури в цілому.”
На думку Олійник, загальна стратегія
реконструкції має поєднувати принципи
сталого розвитку з відновленням
національної ідентичності на всіх рівнях
і ґрунтуватись на розумінні значення
матеріальної спадщини, як нової, так
і існуючої, для побудови спільноти з
сильною ідентичністю та впевненістю
в своєму європейському майбутньому
(зобр. 40).

Fig. 40. Identity as the goal of the recovery plan for Ukraine.
Image from the presentation by Olena Oliynyk in Stockholm on 10.11.2022

Зобр. 40. Ідентичність як мета плану відновлення України.

З презентації Олени Олійник у Стокгольмі 10.11.2022.

93
principles of sustainable development
with the restoration of national identity
at all levels and should be based on
an understanding of the importance
of tangible heritage, both new and
already existing, for the construction
of a community with a strong identity
and confidence in its European future
(fig. 40).
Oliynyk argued that the main priorities in
city planning should be flexible planning,
the creation of a system of pedestrian
zones and public spaces, sustainable
development and security issues (Fig.
41).
Reuse of resources, recreation of
biodiversity and a healthy living
environment and limiting the climate
impact of the rebuilding are also
Fig. 41. Priorities in urban planning. Image from the presentation by Olena Oliynyk in Stockholm on 10. 11.2022
Зобр. 41. Пріоритети містобудування. З презентації Олени Олійник у Стокгольмі 10.11.2022
94
Олійник наголошує, що головними
пріоритетами у містобудуванні мають
бути гнучке планування, створення
системи пішохідних зон і громадських
просторів, сталий розвиток та безпека
(зобр. 41).
Повторне використання ресурсів,
відновлення біорізноманіття і здорового
життєвого середовища та обмеження
впливу реконструкції на клімат також
є важливими питаннями, які можна
поєднати з шанобливим підходом до
існуючого антропогенного середовища
та ресурсів, які можуть надати зруйновані
будівлі.
Олійник закінчила свою презентацію,
висловивши переконання, що
реконструкція ідентичності та
меморіалізація мають бути ключовими
important concerns that can be для архітектури та громадського
combined with a respectful approach простору при відбудові України.
to the existing built environment and Найважливішим для відновлення
the resources that are embodied in the ідентичності є повага до спадщини та
destroyed buildings. збереження пам’яток та інших різновидів
історичної спадщини, втілених у різні типи
Oliynyk concludes that reconstruction
міських просторів та історичних будівель,
of identity and memorialization should
які увічнюють досягнення минулого та
be the core concerns for architecture
пам’ять про героїчні події (зобр. 42).
and public spaces in the rebuilding of
Ukraine. Reconstruction of identity must
be based upon respect for heritage
and the preservation of monuments
and other kinds of historical legacy
embedded in different types of urban
spaces and historic buildings. This will
emphasize achievements and heroic
memory (fig. 42).

Fig. 42. Identity in Architecture. Image from the presentation by Olena Oliynyk in Stockholm on 10.11.2022

Зобр. 42. Ідентичність в архітектурі. З презентації Олени Олійник у Стокгольмі 10.11.2022

95
Preservation of the cultural heritage Збереження культурної спадщини
of Ukraine during the Russian України під час російської агресії
aggression

Музеєзнавиця Олена Жукова розглядає

The museologist Olena Zhukova has
discussed cultural heritage in Ukraine as
a resource for political, social, cultural
and economic development, its current
situation and possible prospects.
According to Zhukova, Russia has
been intentionally targeting the cultural
heritage to weaken the national identity
of Ukraine. An emblematic example is
the bombing of the National Literary
Memorial Museum of the 18th century
philosopher Hryhorii Skovoroda in a
suburb of Kharkiv – a building without
any military significance (fig. 43).
культурну спадщину в Україні як ресурс
для політичного, соціокультурного та
економічного розвитку: її сьогодення та
можливі перспективи.
Жукова припускає що Росія навмисно
обрала своєю ціллю українську
культурну спадщину, щоб послабити
національну ідентичність України.
Показовим прикладом є бомбардування
Національного літературно-
меморіального музею філософа XVIII
століття Григорія Сковороди в передмісті
Харкова – споруди, яка не мала будь-
якого військового значення (зобр. 43).

Fig. 43 The statue of Hrihorii Skovoroda that survived the bombing of the National Literary
Memorial Museum in Kharkiv in a typical classical building dating back to the 18th century. Photo
(left): State Emergency Service of Ukraine, Kharkiv / Kharkivoda.gov.ua, CC BY 4.0 via Wikimedia
Commons. Photo (right): Kharkivoda.gov.ua, CC BY 4.0 , via Wikimedia Commons

Зобр. 43. Статуя Григорія Сковороди, що пережила бомбардування Національного літературно-

меморіального музею в Харкові в типовій класицистичній будівлі XVIII століття. Фото (зліва):
Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Харков / Kharkivoda.gov.ua, CC BY 4.0,
Wikimedia Commons. Фото (зправа): Kharkivoda.gov.ua, CC BY 4.0 , Wikimedia Commons.

96
Zhukova is a guest researcher at
Uppsala University in Visby, Gotland,
and Head of the Center for Museology
and Heritage Studies at the Museum
Sector at the National Academy of
Sciences of Ukraine. The researcher has
discussed several examples of Russia
targeting heritage objects in Ukraine
and stated that the cultural heritage of
Ukraine is a reflection of the historical
processes, which have been unfolding
in these parts, and that Ukraine is
interesting to the whole world precisely
because of such diversity (fig. 44).
Жукова є запрошеною дослідницею
Уппсальського університету у Вісбю
(Готланд) та керівницею Центру
розвитку музеєзнавства та спадщини
Національної академії наук України. У
своєму виступі дослідниця навела кілька
прикладів того, як Росія б’є по об’єктах
спадщини в Україні та зазначила,
що культурна спадщина України є
відображенням історичного процесу,
який розвивався на цих землях, і саме
цим розмаїттям Україна цікава всьому
світу (зобр. 44).

Fig. 44. Illustration of the diversity of cultural influences materialized on the territory of
Ukraine. Image from the presentation by Olena Zhukova at Seminar 2, 10.11 2022

Зобр. 44. Ілюстрація розмаїття культурних впливів, які матеріалізувалися на території

України. Мапа-схема з презентації Олени Жукової на Семінарі 2, 10.11.2022

97
Zhukova argues that Ukrainian identity
is based on respect for such diversity,
because otherwise all this diversity
would have been simply lost. Because it
is easy to destroy heritage, it is easy to
change identity by changing the form of
heritage, and the golden domes of the
Moscow Patriarchate are a vivid example
to illustrate the point.
These lands have a rich cultural and
material heritage of the Goths, the
Croats, the Hungarians, Slavic pagan
worship sites, Scythian barrows and
ancient heritage created by forgotten
peoples such as the Mergelev ridge
going back to the 3rd millennium
BC. In the modern era, there was the
Kyevan Rus and the Cossack republic
and the 19th century eclectic romantic
regionalism; medieval castles built to
shield Europe in the east. There is also
a mixture of religions: Orthodox and
Catholic Christians, Jews and Muslims.
In conclusion, Zhukova states that
Ukraine is characterized not so much by
the amount of heritage of a particular
type or the quality of its preservation
(here Ukraine generally is lagging
behind many other countries), but by
the diversity of the heritage of different
cultures, peoples and eras, which came
into contact on this territory.
98
На думку Жукової, українська
ідентичність – це саме ідентичність
поваги до такої різноманітності, яка
інакше просто не зберіглась би. Тому
що легко знищити спадщину, легко
змінити ідентичність через зміну
форми спадщини – і золоті куполи
Московського патріархату яскравий
тому приклад.
На землях України можна знайти багату
культурну та матеріальну спадщину
готів, хорватів, угорців, слов’янські
язичницькі капища, скіфські кургани, а
також стародавню спадщину, створену
забутими народами, наприклад, хребет
Мергелева, датований 3-м тисячоліттям
до нашої ери. У сучасну епоху —
Київська Русь і козацька республіка та
еклектичний романтичний регіоналізм
ХІХ ст.; середньовічні замки, побудовані
як східний щит Європи. Існує також
суміш релігій: православні і католики,
іудеї та мусульмани. Жукова доходить
висновку, що Україна вирізняється не
стільки кількістю спадщини того чи
іншого типу чи якістю збереження (тут
Україна взагалі пасе заднього), скільки
різноманіттям спадщини різних культур,
народів та епох, які перетиналися на цій
території.
Systems for heritage
protection
This section is dedicated to a discussion
of the different systems for heritage
protection in Sweden and Ukraine.
Hanna Gelotte Fernandez from the
National Heritage Board (RAÄ) has
presented the Swedish experience;
Olena Vasylko from the Lviv region
has explained how the system works in
Ukraine.
How heritage protection works in
Sweden
Hanna Gelotte Fernandez from the
National Heritage Board (RAÄ) has
given an introduction to how heritage
protection works in Sweden and how we
define heritage. According to Fernandez,
heritage reflects different ways of
interpreting history and she illustrated
her statement using the examples of
the monument of Peter I’s victory over
the Swedish army at Poltava and the
monument at Sävar, Umeå, in Northern
Sweden, where the last battle between
Sweden and Russia took place in 1809.
In the same year Russia built several
monuments in Poltava in honor of
Russia’s victory in the battle of Poltava in
1709 over the allied forces of Ukraine
and Sweden. Fernandez states that in
Sweden the definition of heritage is a
process in four steps: firstly, getting a
contextual understanding of the meaning
of the heritage object; secondly,
assessing the existing values and their
Системи охорони спадщини
Ця секція була присвячена обговоренню
систем охорони спадщини в Швеції
та Україні. Ганна Гелотте Фернандес
з Ради національної спадщини (RAÄ)
презентувала шведський досвід; Олена
Василько зі Львівщини пояснила, як
система охорони спадщини працює в
Україні.
Як працює система охорони
спадщини у Швеції
Ганна Гелотте Фернандес з Ради
національної спадщини (RAÄ) пояснила,
як працює система охорони спадщини
в Швеції та як в Швеції визначають
спадщину. Дослідниця стверджує, що
спадщина відображає різні способи
інтерпретації історії на прикладі
пам’ятника перемоги Петра I над
шведською армією під Полтавою
та пам’ятника в Севарі в Умео, на
півночі Швеції, де в 1809 р. відбулася
остання битва між Швецією та Росією.
Фернандес нагадує, що того ж року
Росія побудувала кілька пам’ятників
у Полтаві на честь перемоги Росії в
Полтавській битві 1709 р. над союзними
військами України та Швеції. Фернандес
зазначає, що у Швеції визначення
спадщини – це процес, який складається
з чотирьох етапів: по-перше, потрібно
зрозуміти контекстуально обумовлене
значення об’єкту спадщини; по-друге,
оцінити існуючі цінності, а також їхній
99
grade; thirdly, prioritizing by considering
what is reasonable; and fourthly,
finding the means to preserve it. This
procedure is based on a combination
of the Law on Cultural Memory, the
Planning and Building Code (PBL) and
the Environmental Protection Code. The
PBL is more change-oriented, whereas
the other two focus on protection.
The speaker further suggests that the
interpretative and pragmatic approach
enables historic and new buildings to
be combined to stand together. As a
consequence of the Russian aggression
in Ukraine the Swedish government has
given the RAÄ the task to make a plan
for protection of heritage in case of
war. Fernandez points out that Sweden
has very little experience in full-scale
rebuilding with the exceptional case of
the Katarina church which was rebuilt
after a fire in 1990 and reinaugurated
in 1995. The main focus in Sweden is
on preservation and communication of
cultural heritage and the interpretation of
cultural heritage in urban development.
The Institutes for cultural heritage
protection in Ukraine
Olena Vasylko, Director of the
Department of Architecture and
Development of Urban Planning at
the Lviv Regional State Administration,
has discussed the institutes for cultural
heritage protection, the process
organization and the current situation.
The Chief Architect of the Lviv Region
100
клас; по-третє, визначити раціональні
пріоритети; і по-четверте, знайти
засоби збереження. Ця процедура
ґрунтується на поєднанні положень
Закону про культурну пам’ять,
Проєктно-будівельного кодексу (PBL)
та Кодексу охорони довкілля. Проєктно-
будівельний кодекс більше орієнтований
на зміни, тоді як два інші нормативні
документи зосереджені на захисті. На
думку Фернандес, інтерпретаційно-
прагматичний підхід дозволяє
поєднувати історичні та нові будівлі, що
стоять разом. Через російську агресію
в Україні шведський уряд доручив Раді
національної спадщини розробити план
захисту спадщини на випадок війни.
Фернандес зауважила, що у Швеції
дуже мало досвіду повномасштабної
відбудови, за винятком проєкту церкви
Катарини зруйнованої пожежею 1990 р.
та відновленої і повторно освяченої
у 1995 р. Основна увага в Швеції
приділяється збереженню та передачі
культурної спадщини та інтерпретації
культурної спадщини в міській забудові.
Установи, які займаються
охороною культурної спадщини в
Україні
Доповідь директорки Департаменту
архітектури та розвитку містобудування
Львівської облдержадміністрації Олени
Василько присвячена інститутам
охорони культурної спадщини,
організації пам’яткоохоронного процесу
та поточному стану справ. Головна
has explained how cultural heritage
objects are preserved and protected in
Ukraine in time of peace and during
the war. The Ministry of Culture and
Information Policy of Ukraine is shaping
the state policy in this area together
with the regional state administration
implementing it at the Oblast regional
level. However, the full-scale Russian
invasion has created many new threats
and challenges in the field of heritage
conservation. In particular, it affects
the financial capabilities of the state:
the state and local budgets funds
previously allocated for the restoration
of cultural heritage objects are now
directed to support the country’s
defense capabilities and the social
sphere. Therefore, during the full-
scale war, the state authorities in every
possible way encourage and coordinate
volunteers’ contributions, ranging from
the distribution of fire extinguishers to
3D-scanning of monuments. Also, to
save Ukrainian heritage, the regional
state administration is constantly looking
for financial opportunities abroad. Thus,
in 2022, the support from the National
Institute of Polish Cultural Heritage
Abroad “Polonica” was used to cover
the dome of the wooden Transfiguration
Cathedral (1787) in the village of
Zarudka. To complete the work, the
Institute handed over 700 kg of copper
to the region (fig. 45).
There are thousands of monuments in
Ukraine: more than 2.5 thousand of
wooden churches alone, 700 of which
are located in the Lviv region, including
4 on the UNESCO World Heritage list.
архітекторка області розповіла, як
забезпечується охорона та збереження
об’єктів культурної спадщини в
Україні у мирний та воєнний час.
Формуванням державної політики у
цій сфері займається Міністерство
культури та інформаційної політики
України, а реалізує її на обласному
рівні облдержадміністрація. Однак
повномасштабне російське вторгнення
створило багато нових загроз і
викликів у сфері збереження спадщини.
Зокрема, це позначається на фінансових
можливостях держави: кошти, які раніше
виділялися на реставрацію об’єктів
культурної спадщини з державного та
місцевих бюджетів, зараз спрямовуються
на підтримку обороноздатності країни
та соціальну сферу. Тому під час
повномасштабної війни державна влада
всіляко заохочує та координує допомогу
волонтерів: від роздачі вогнегасників
до скануванні пам’яток у форматі 3D.
Також облдержадміністрація постійно
шукає фінансові можливості за кордоном
для порятунку української спадщини.
Так, у 2022 році завдяки допомозі
Національного інституту польської
культурної спадщини за кордоном
“Polonica” вдалося перекрити купол
дерев’яної Спасо-Преображенської
церкви (1787 р.) в селі Зарудка. Для
завершення робіт Інститут передав в
область 700 кг міді. (зобр. 45).
В Україні тисячі пам’яток: одних тільки
дерев’яних церков – понад 2,5 тисячі,
700 з яких розташовані на Львівщині,
чотири внесені до списку всесвітньої
спадщини ЮНЕСКО. Ситуація з їх
збереженням ускладнюється ще й тим,
101
 Fig. 45. Restoration of the wooden church in Zarudka. Photo: Olena Vasylko 2022

Зобр.45. Реставрація дерев’яної церкви в c. Зарудка. Фото: Олена Василько 2022

The situation with their preservation is що в області не вистачає відповідальних

further complicated by the fact that the
region lacks specialists responsible for
heritage conservation: in Lviv Oblast,
only 48 out of 73 communities have
appointed chief architects.
за охорону спадщини спеціалістів: у
Львівській області з 73 громад лише 48
мають головних архітекторів.

102
Restoration projects in Ukraine Проєкти реставрації в Україні

This section presents restoration projects Ця секція присвячена презентації

carried out in Ukraine. Yurii Verbovetskyi
has presented an overview of historical
cities and the restoration project for
the Svirzh castle; Ivan Revskyi – the
monuments of Dnipro, and Oleksandr
Buriak – the constructivist monuments in
Kharkiv before and during the war.
Svirzh castle and the urban spatial
heritage
Yuryi Verbovetskyi, Vice-President of the
National Union of Architects of Ukraine
(NUAU) and a conservation architect
has made an online presentation of the
efforts to protect the Svirzh castle outside
Lviv, which is built from stone and owned
by the NUAU (fig. 46).
реставраційних проєктів, які
реалізуються в Україні. Юрій
Вербовецький представив огляд
історичних міст та проєкт реставрації
Свірзького замку, Іван Ревський
презентував пам’ятники м. Дніпро,
а Олександр Буряк доповів про
конструктивістські пам’ятники Харкова
до війни та протягом воєнних дій.
Свірзький замок і міська
просторова спадщина
Віце-президент НСАУ та архітектор-
реставратор Юрій Вербовецький
зробив онлайн-презентацію про роботу
з охорони кам’яного замку Свірж під
Львовом, який належить НСАУ (зобр. 46).

Fig. 46. The castle at the village of Svirzh near Lviv, Photo by Ritus Maxim from Ukraine Travel Blog
Зобр.46. Замок у селі Свіржнер Львів, Photo/фото Рітуса Махіма з Ukraine Travel Blog

103
The castle was first mentioned in 1484
and it stood against the Turkish army
attack on Lviv in 1675. It was restored
by the NUAU during the Soviet period
in 1979–1993 as an art centre. Since
2014, NUAU has been using it for
cultural events; in 2021, it was opened
for tourists. The plan is to improve the
interior and to turn the castle into an
international cultural heritage centre.
Verbovetskyi has also presented his
research on historical cities in Ukraine.
There are 401 recognized historical
settlements in Ukraine, including
23 cities with more than 250 000
population, 194 towns with less than
50 000 population, and 141 urban
villages (fig. 47).
Fig. 47. The 401 recognized historical settlements in Ukraine. Image credit Yuryi Verbovetskyi 2022
Зобр. 47. 401 визнане історичне поселення в Україні. Зображення: Юрій Вербовецький 2022
104
Вперше замок згадується у 1484 р.;
у 1675 р. він вистояв проти нападу
турецької армії на Львів. Замок був
відновлений НСАУ за радянських часів
у 1979–1993 рр. як Будинок творчості.
З 2014 року НСАУ використовує його
для проведення культурних заходів,
а з 2021 р. замок було відкрито для
туристів. У планах – доповнити інтер’єр
і перетворити замок на міжнародний
центр культурної спадщини.
Також Вербовецький представив свої
дослідження історичних міст України. За
його даними, в Україні існує 401 визнане
історичне поселення, з яких 23 є містами
з населенням понад 250 000 мешканців,
194 міста мають населення менше
50 000 мешканців і 141 селище міського
типу (зобр. 47).
According to Verbovetskyi, there are
three main types of squares that define
the concept of public space in the
cities of Ukraine: (1) the European
squares such as the market squares in
Drohobych and Ivano-Frankivsk built
under the Magdeburg Law; (2) squares
formed during the period of the Russian
Empire, such as the round square in
Poltava; and (3) the public administrative
squares of the soviet period, such as the
Festival square in Zaporizhzhia (fig. 48).
Verbovetskyi further demonstrates that
the European squares are mainly found
in the southwest of the Carpathian
region and Galicia [Halychyna], the
Russian imperial squares are commonly
found in Central Ukraine and the Soviet
squares are evenly distributed along the
whole territory of the country.
Далі доповідач наголосив, що в містах
України є три основні типи площ, які
визначають концепцію громадського
простору: 1) європейські площі, такі як
ринок у Дрогобичі та Івано-Франківську,
побудовані за часів магдебурзького
права; 2) площі, утворені за часів
Російської імперії, наприклад, кругла
площа в Полтаві; та 3) громадські
адміністративні площі радянського
періоду, такі як Фестивальна площа в
Запоріжжі (зобр. 48). Вербовецький
продемонстрував, що європейські площі
знаходяться переважно на південному
заході Карпат і в Галичині, російські
імперські площі переважно розташовані
в центральній Україні, а радянські площі
рівномірно розподілені по всій території
країни.

Fig. 48. Photos of three types of squares: Drohobych (left), Poltava (centre)
and Zaporizhzhia (right). Image credit Yuryi Verbovetskyi 2022

Зобр. 48. Фото трьох різновидів площ: Дрогобич (ліворуч), Полтава (в центрі)
та Запоріжжя (праворуч). Фото: Юрій Вербовецький 2022

The historic squares were often replaced
with faceless small-scale buildings, like
it was the case in Ternopil. In some
towns, like Kamianets-Podilskyi, historic
squares are now reclaimed. Verbovetskyi
concludes that restoration of European
Історичні площі часто забудовували
типовими дрібними будівлями, як,
наприклад, у м. Тернопіль. У деяких
містах, наприклад, у Кам’янець-
Подільському, історичні площі тепер
відбудовані. Вербовецький завершив

105
market squares can become a symbol
of the revival of Ukraine as a European
nation. He proposes that this process
can rely upon a new state policy of
urban planning for the reconstruction of
Ukrainian historical cities based on the
participation of local communities and
stakeholders.
свою доповідь висновком, що
відновлення європейських ринків може
стати символом відродження України
як європейської нації. Він припустив, що
основою такого процесу може стати
нова державна політика містобудування
щодо відбудови українських історичних
міст, яка ґрунтується на залученні
місцевих громад та зацікавлених сторін.

Пам’ятки архітектури м. Дніпро

Architectural monuments in the city
of Dnipro Aрхітектор Іван Ревський зробив онлайн
презентацію за матеріалами свого
The architect Ivan Revskyi, PhD, has
великого дослідження різноманітних
made an online presentation of his
архітектурних пам’яток м. Дніпро: від
extensive study of the rich variety of
давніх паганських часів, козацької
architectural monuments in the city of
республіки XVII-го століття, Російської
Dnipro from the ancient pagan time,
імперії XVIII–XIX століть, до 1920–1980х рр.
through the 17th-century Cossack
Радянського Союзу. Деякі з таких
republic and the 18th–19th-century
пам’яток перебувають у жахливому стані,
Russian Empire to the 1920’s–1980’s
а деякі навіть у стоять в руїнах
of the Soviet Union. Some of these
(зобр. 49 та 50).
monuments are in a terrible state and
some even lie in ruins (fig. 49 and 50).

Fig. 49. The Dnipro Philharmonic Theater designed by Alexandr Ginsburg (1876−1949)
and built in 1913. Photo: Nataliya Shestakova. Source: Wikimedia Commons

Зобр. 49. Дніпровська філармонія, побудована в 1913 р. за проєктом архітектора Олександра

Гінзбурга (1876–1949). Фото: Наталія Шестакова, джерело: Wikimedia Commons

106
 Fig. 50. Dnipro has a unique collection of
classical, eclectic, Jugendstil and constructivist
architecture from the 18th to the 20th
Photo credits by Ivan Revskyi 2022

Зобр. 50. У Дніпрі можна знайти унікальну

колекцію класичної, еклектичної, модерної
та конструктивістської архітектури XVIII-
XX ст. Фото надані Іваном Ревським 2022

Classics of Ukrainian Architectural Класика українського

Avant-Guard during the Troubled архітектурного авангарду в часи
Times of War воєнного лихоліття

In his presentation, Oleksandr Buriak, У своїй презентації доктор архітектури,

professor of the Department of
Fundamentals of Architecture at the
Kharkiv National University of Civil
Engineering and Architecture, head
of research and doctoral research
supervisor, has discussed transformations
of the classics of Ukrainian architectural
avant-garde in Kharkiv after the Second
World War.
завідувач кафедри основ архітектури
Харківського національного університету
будівництва і архітектури, професор
Олександр Буряк навів приклади
трансформації класики українського
архітектурного авангарду в м. Харків
після Другої світової війни.

107
The speaker began his talk with the
story of the restoration of the House
of State Industry (Derzhprom), which
started the formation of a new Kharkiv
administrative center in the 1920’s.
This building had become a symbol of
Kharkiv before it was nearly destroyed
by Russian bombs in November 2022,
while it was discussed during the
seminar. Derzhprom was originally
designed by the architects Sergey
Serafimov, Samuel Kravets and Mark
Felger in 1926−1928. Today it remains
the largest constructivist building
in the world and a monument of
modernism listed by DOCOMOMO,
the International Committee for
Documentation and Conservation of
Buildings, Sites and Neighbourhoods of
the Modern Movement, and included
into the candidates’ list of UNESCO
World Heritage.
However, Derzhprom was seriously
damaged during the Second World War
and poorly renovated, although its solid
construction survived the bombing. Its
original design was carefully recovered
during the restoration that started in
2001 and was completed in 2019
(fig. 51).
After the Second World War, other
constructivist buildings from the late
1920’s and early 1930’s located
around the central square were
partly transformed into the classicist
style. According to Oleksandr Buriak,
the only successful example of the
transformation of a constructivist
building in the post-war “triumphal”
108
Свій виступ проф. Буряк розпочав
розповіддю про завершену у 2019 р.
реставрацію будівлі Держпрому у
Харкові, якою у 1920–1930-ті рр. було
започатковано формування нового
урядового центру. Ця будівля є символом
міста, і в листопаді 2022 р., коли про неї
говорили на семінарі, вона пережила
чергову загрозу знищення російськими
бомбами. Держпром був спроєктований
архітекторами Сергієм Серафімовим,
Самуїлом Кравцем та Марком Фельгером
і побудований у 1926–1928 рр. Сьогодні
Держпром залишається найбільшою у
світі будівлею в стилі конструктивізм та
пам’яткою модернізму, занесеною до
реєстру DOCOMOMO – міжнародного
комітету з документації та збереження
пам’яток архітектури та містобудування
руху модернізму, а також до
попереднього списку об’єктів всесвітньої
спадщини ЮНЕСКО.
Проте Держпром зазнав серйозних
ушкоджень під час Другої світової
війни і не був належним чином
відреставрований, хоча його
міцна конструкція витримала
бомбардування. Його первісний вигляд
було ретельно відновлено під час
реставрації 2001 –2019 рр. (зобр. 51).
Після Другої світової війни інші
конструктивістські будівлі кінця 1920-х
— початку 1930-х років, що знаходяться
на площі Свободи, було частково
перебудовано у класицизуючому
стилі. На думку Олександра Буряка,
тут єдиним вдалим прикладом
перетворення конструктивістської
будівлі у повоєнному «тріумфальному»
 Fig. 51. The Derzhprom House of State Industry
built in 1926−1928. Photos after the 2019
restoration (top right); from the 1930’s (top left),
and from 2001 before the restoration (bottom).
Architects: Sergey Serafimov, Samuel Kravets
and Mark Felger. Top photo Oleksandr Buriak;
centre and bottom photos: public domain

Зобр. 51. Будинок державної промисловості –

Держпром у м. Харків, побудований у
1926−1928 рр. На фото Держпром після
завершення реставрації в 2019 р.; в 1930х рр. та
у 2001 р. до початку реставрації. Архітектори:
Сергій Серафімов, Самуїл Кравець та Марк
Фельгер. Фото нагорі: Олександр Буряк; фото
у центрі та внизу: відкрите джерело

стилі є колишній готель «Інтернаціонал»,

style is the former ”International”, now
the ”Kharkiv” hotel (fig. 52). Oleksandr
Buriak has concluded his argument for
rebuilding constructivist architecture
with the building of Kharkiv Regional
Administration, located opposite
Derzhprom. It has got a lot of media
coverage after it was bombed and
seriously damaged by Russian missiles
on March 1, 2022, at the start of the
attack on Kharkiv (fig. 53).
нині «Харків» (зобр. 52). Свій виступ на
підтримку відбудови конструктивістської
архітектури Олександр Буряк завершив
оглядом історії будівлі Харківської
обласної адміністрації, розташованої
навпроти Держпрому, та демонстрацією
історичних кадрів. Будівля привернула
багато уваги в ЗМІ, коли вона серйозно
постраждала від російських ракет
внаслідок бомбардування 1 березня
2022 р. на початку атаки на Харків
(зобр. 53).

109

This is a rather unusual, yet not unique
for Ukraine, example of multiple stylistic
transformations: first from the late
provincial classicism of the 19th century
архітектурної концепції готелю «Інтернаціонал»
(fig. 64) to the radically constructivist
building of the Central Committee of the
Communist Party (1929–1932, architect
Yakiv Shteinberg), fig. 55 and 54 and
then, after the destruction during WW2,
into a classicist design, this time of the
Stalinist variety, which was preserved
until last year’s bombing (fig. 63).
The question is how this kind of heritage
should be restored. What historical
layer should be recovered? The School
of Economics of the Kharkiv Karazin
National University, which occupied
the former building of the Ministry of
Labour of Ukraine, is a similar case. It
was destroyed on March 2, 2022, at the
beginning of the assault (fig. 33).
The dubious proposal for the
reconstruction of this building, presented
during the seminar, sparked a heated
debate in Kharkiv about the principles of
heritage reconstruction.
110
Fig. 52. Transformation of the original architectural
concept of the International Hotel into today’s
Kharkiv Hotel. Drawing and photo: public domain
Зобр. 52. Трансформація оригінальної
після його перебудови на готель «Харків».
Малюнок та фото: відкрите джерело
Це досить незвичайний, але не унікальний
для України приклад неодноразової
стильової трансформації – спочатку
від будівель пізнього провінційного
класицизму ХІХ ст. (зобр. 64) до
радикально конструктивістського будинку
ЦК КП(б)У (1929–1932 рр., архітектор
Яків Штейнберг) (зобр. 55, зобр. 54), а
потім, після руйнування під час Другої
світової війни, зведення на цьому місці
класицистичної споруди, цього разу
сталінського різновиду, яка зберіглася до
минулорічного бомбардування (зобр. 63).
Питання полягає в тому, як відновлювати
таку спадщину. Який саме історичний
шар треба відновити? Аналогічний
випадок – економічний факультет
 Fig. 53. The classicist façade of the Kharkiv Regional
Administration destroyed in 2022 by a Russian
missile strike. Photo: Andriy Marienko/UNIAN 2022
Зобр. 53. Класицистичний фасад будівлі
Харківської обласної адміністрації, зруйнованої
у 2022 р. внаслідок російського ракетного
удару. Фото:Марієнко Андрій 2022; УНІАН
Fig. 55. The north façade of the two-storey building
designed by the architect А. Minkus and constructed
in Kharkiv in 1900 to house the Provincial Tsarist
Government and the three-storey extension by the
architect V. Velychko, constructed in 1914. This façade
was incorporated into the constructivist re-design by
Yakiv Shteinberg in 1928. Drawing: public domain
Зобр. 55. Північний фасад двоповерхового
будинку за проєктом архітектора
А.Н. Мінкуса, побудованого в Харкові у
1900 р. для губернського земства, та
триповерхова прибудова архітектора В.В.
Величко, зведена у 1914 році. Цей фасад
було включено Яковом Штейнбергом до
трансформації будівлі у стилі конструктивізму
в 1928 р. Зображення: відкрите джерело
Fig. 54. The Headquarters of the Central Committee
of the Communist Party of Ukraine (CPU) in Kharkiv
designed by the architect Yakiv Shteinberg (1928–
1932). The building of the Central Committee was
partially destroyed during the Second World War,
its ruins were dismantled, and then a new building
in the neoclassical style was erected on this site,
which in recent decades was occupied by the Kharkiv
Regional Administration. Photo: public domain
Зобр. 54. Будинок ЦК КП(б)У в Харкові за
проєктом архітектора Якова Штейнберга
(1928–1932). Будівлю ЦК було частково
зруйновано під час Другої світової війни,
її руїни розібрали, а потім на цьому місці
звели нову будівлю в неокласичному стилі,
яку в останні десятиліття займала
Харківська обласна державна адміністрація.
Зображення і фото: відкрите джерело
Харківського національного університету
імені В.Н. Каразіна (зобр. 33), який
розташовувався в колишній будівлі
Міністерства праці України. Цю пам’ятку
було зруйновано 2 березня 2022 р. на
самому початку атак на Харків.
Сумнівна пропозиція щодо реконструкції
цього будинку, представлена під час
семінару, викликала в Харкові бурхливу
дискусію про принципи відтворення
спадщини.
111
Discussion: should identity be
the goal of rebuilding?
The role of cultural heritage and memory
in the reconstruction of Ukraine was first
considered during a panel discussion
moderated by Pehr Mikael Sällström
at the end of the seminar with the
contributions from Natalia Moussienko,
Oleksandr Buriak, Olena Oliynyk, Olena
Zhukova, Lars Johansson and Tina Wik.
According to Olena Oliynyk, that should
become the focus of the rebuilding.
This discussion continued during the
workshop, where we have also discussed
the lack of attention for the tangible and
intangible heritage and memories in the
planning for the recovery of Ukraine.
The topics emerging from the workshop
to some extent overlap with the topics
of the first workshop on housing, such
as the Soviet system of planning and
planning as a method to bridge the
gap between the immediate needs and
the long-term rebuilding. Yet, those
general topics have been contextualized
in the discussion of the methodology
of the protection and rebuilding of
heritage, funding heritage conservation,
communication of best practices and
potential clashes with housing needs.
However, the discussion focused on
identity as a rebuilding objective, as
proposed by Olena Oliynyk.
Tina Wik, the President of “Europa
Nostra Sweden” has used her experience
of working with heritage reconstruction
in Bosnia to argue that rebuilding
heritage is also about reconciliation
and regaining the local identity. This
112
Обговорення: чи повинна
ідентичність бути метою
перебудови?
Питання про роль культурної спадщини
та пам’яті у відбудові України вперше
було порушено на семінарі під час
загальної дискусії наприкінці семінару,
модератором якої виступив Пер Мікаель
Сельстрьом. В обговоренні взяли участь
Наталія Мусієнко, Олександр Буряк,
Олена Олійник, Олена Жукова, Ларс
Йоханссон та Тіна Вік. Обговорення
тези Олени Олійник про те, що в центрі
відбудови має бути ідентичність,
продовжилось під час семінару-
практикуму.
Протягом семінару-практикуму ми
також обговорили брак уваги до питання
матеріальної та нематеріальної спадщини
та спогадів у плануванні відновлення
України.
Теми, які виникли під час дискусії,
певною мірою перетиналися з темами
першого семінару, присвяченого
житлу: зокрема знову обговорювалась
радянська система планування та
планування як метод знайдення
балансу між нагальними потребами та
довгостроковою реконструкцією.
Проте, такі загальні теми згадувались
в контексті обговорення методології
охорони та відбудови спадщини
та фінансування відповідних робіт,
поширення позитивного досвіду та
потенційних конфліктів з житловим
сектором. Водночас, у фокусі
обговорення залишалась тема
ідентичності як однієї з цілей відбудови,
process is beneficial for the community,
because it reconciles conflicts and brings
security and safety. Olena Zhukova has
tried to clarify her concept of diversity
of identities with the example of the
cautious approach taken by Ukrainian
administrators towards the request to
remove the monuments to Pushkin
and Dostoyevsky and other symbols of
Russian domination. She has argued that
this was not about prohibiting people
to read Pushkin or Dostoyevsky, but
rather about the need to remove the
marks of Russian imperialism from the
public space of Ukraine. It is a reversal
of what she has referred to as the so-
called Soviet model of working with
heritage by demolishing and blurring
anything specifically Ukrainian. As a
researcher, Zhukova has asked various
persons to share their perception of
Ukrainian and Russian historical sites
and their responses have shown her
that perceptions of one’s own history
can be very different. It would not
have been possible to express it during
the Soviet time and this has become
possible due to the professionalization
of cultural heritage work. It enables a
re-interpretation of the heritage from the
local viewpoint. According to Zhukova,
Ukraine could be a pilot experiment
of framing the identity as a pluralistic
experience.
In response to this proposal, Olena
Oliynyk has claimed that to change the
strong domination of Russian culture in
Ukraine one would need arguments,
which would be twice as strong. The
reactions from outside Ukraine may
запропонована Оленою Олійник.
Тіна Вік, президентка шведського
відділення загальноєвропейської
федерації «Europa Nostra», спираючись
на свій досвід роботи з реконструкцією
спадщини в Боснії, поділилась думкою,
що відновлення спадщини також є
процесом примирення, адже йдеться про
повернення місцевої ідентичності. Цей
процес корисний для місцевої громади,
адже його наслідком є врегулювання
конфліктів та безпека.
Олена Жукова спробувала прояснити
свою концепцію розмаїття ідентичностей
на прикладі обережного підходу
українських чиновників до вимоги
прибрати пам’ятники Пушкіну та
Достоєвському та інші символи
російського панування. Вона наголосила,
що йдеться передусім не про заборону
читати Пушкіна чи Достоєвського, а про
необхідність усунути сліди російського
імперіалізму з публічного простору
в Україні. Це відмова від так званої
радянської моделі роботи зі спадщиною
шляхом знищення та розмивання
будь-чого питомо українського.
З дослідницькою метою, Жукова
попросила різних людей поділитись
своїм сприйняттям українських та
російських історичних місць, і на цій
підставі вона зробила висновок, що
сприйняття власної історії може бути
дуже різним, що неможливо було б
висловити за радянських часів. Жукова
стверджує, що це стало можливим
завдяки професіоналізації роботи з
культурною спадщиною, яка дозволяє
переосмислити спадщину з місцевої
113
seem exaggerated, but they are needed.
Oleksandr Buriak argues that the
recreation of a national identity for
Ukraine is an experiment. Ukraine has
only been a free country for 30 years.
Ukraine needs the help of Sweden
and Europe to handle this new idea
of diversity. Yet, instead of importing
models from other countries, this
means helping Ukrainians to formulate
and to think about the future after the
end of communism. It is not enough
to demolish monuments: the real
process of decommunization requires
the dismantling of administrative
structures, especially in the field of urban
development, which were entrenched
in the Stalinist years. According to
Buriak, modern Ukraine is the same
soviet model complemented with
a privatization of the country. The
rebuilding must be based on a critique
of this new condition, the oligarch
model. An alignment with Europe can be
in the interest of the citizens of Ukraine
and the Ukrainian lands. Natalia
Moussienko from “Europa Nostra
Ukraine” has framed the conversation on
the cultural dimension of the rebuilding
with her documentation of war-time
mural paintings in public spaces since
2014. According to Moussienko, those
paintings testify to a change of the
image of women in Ukraine, as they
have become more active after the
attack from Russia in 2022 (fig. 56).
The space for reflection offered by
the collection of murals curated by
Moussienko has revealed that identity
is not a fixed state of mind, but an
114
точки зору. Дослідниця поділилась
думкою, що Україна може стати пілотним
експериментом із формуванням
ідентичності як плюралістичного досвіду.
У відповідь Олена Олійник зауважила,
що для зміни вираженого панування
російської культури в Україні, потрібні
аргументи вдвічі сильніші за вкоріненість
такої культури. Реакція з-за меж України
може здатися перебільшеною, але, за
словами дослідниці, вони потрібні.
Олександр Буряк висловив думку, що
відтворення національної ідентичності
є для України експериментом. Україна
була вільною країною лише протягом
30 років, тому їй потрібна допомога
Швеції та Європи, щоб впоратися з цією
новою ідеєю різноманітності. Сенс цього
полягає не в тому, щоб імпортувати
моделі з інших країн, а в тому, щоб
допомогти українцям сформулювати та
продумати майбутнє після комунізму.
Мало зносити пам’ятники: справжній
процес декомунізації вимагає
демонтажу управлінських структур,
особливо в галузі містобудування,
міцно побудованих іще в сталінські
роки. На думку Буряка, сучасна Україна
– це радянська модель, доповнена
приватизацією країни. Перебудова має
ґрунтуватися на критиці цього нового
стану − олігархічної моделі. Об’єднання
з Європою може бути в інтересах
громадян України та українських земель.
Наталія Мусієнко з українського
відділення міжнародної федерації
«Europa Nostra» запропонувала
структуру розмові про культурний
вимір відбудови презентацією

Fig. 56. Workshop setting in the Ukraine Space at
the Färgfabriken exhibition space in Stockholm.
Natalia Mousienko presents her documentation
of war-time mural paintings and the change
of perception of women they represent (with
her back in the foreground). Olena Zhukova
and Oleksandr Buriak (left); Tina Wik and Pavlo
Nagorny (right). Photo P.M. Sällström 23.11.2022
Зобр. 56. Проведення практичної частини
семінару в “Робочому просторі України” в
галереї “Färgfabriken”, м. Стокгольм. Наталія
Мусієнко представляє задокументовані нею під
час війни мурали та зміну у сприйнятті жінок,
яку вони ілюструють (на передньому плані
спиною до глядача). Олена Жукова та Олександр
Буряк (ліворуч), Тіна Вік та Павло Нагорний
(праворуч). Фото П.М. Сельстрьом 23.11.2022
ongoing re-interpretation of customs and
experience in society where heritage is
an important resource, but not the goal.
This suggests using heritage as a frame
for planning in local communities and
points back to the discussion of diversity
started by Zhukova. After this discussion,
the conversation at the workshop has
focused on the practical aspects of
heritage protection and the formulation
of a statement on the urgency of
protection of the tangible cultural
heritage of Ukraine. The presentation
by Fernandez can be used to connect
the discussion of protection and
задокументованих муралів, які з’явились
у громадських місцях під час війни,
починаючи з 2014 р. На думку Мусієнко,
ці картини свідчать про зміну образу
жінки в Україні та підвищення активності
жінок після нападу з боку Росії у 2022 р.
(зобр. 56).
Простір для роздумів, створений
колекцією муралів, куратором якої
виступає Мусієнко, відкриває розуміння
того, що ідентичність — це не фіксований
стан розуму, а постійне переосмислення
звичаїв і досвіду суспільства, в якому
спадщина є важливим ресурсом, а не
метою.
Таке розуміння вказує на можливу
стратегію використання спадщини
як основи для планування в місцевих
громадах. Також ця думка повертає
розмову до тези Олени Жукової про
різноманітність.
Після цієї розмови робота зосередилась
на практичних аспектах охорони
спадщини та формулюванні заяви щодо
актуальності охорони матеріальної
культурної спадщини України.
Презентація Фернандес надала
можливість поєднати обговорення
охорони та збереження спадщини з
необхідністю стратегічного планування,
щоб забезпечити баланс між нагальними
діями та довгостроковою сталою
відбудовою. На цьому етапі обговорення
мова могла б зайти про шведський підхід
до охорони спадщини, представлений
Фернандес, проте на це не вистачило
енергії. Натомість, ця тема була
переформульована як стратегічна ідея,
натхненна семінаром, в іншій заявці на
115
conservation to the need for strategic фінансування за програмою “Креативна
planning to bridge the immediate action Європа”, поданої безпосередньо після
with long-term sustainable rebuilding. завершення семінару.
The Swedish approach to heritage
Практичне обговорення протягом другої
protection presented by Fernandez
половини дня нагадувало дискусію про
could have surfaced at this point of
житло своїми згадками про планування
the conversation, but the energy was
часу. У цьому випадку учасники висунули
exhausted. Instead it has developed into
думку, що нагальні дії полягають в тому,
a strategic insight in another application
щоб спочатку задокументувати ступінь
of funding from Creative Europe, made
пошкодження, а потім оцінити вартість
directly after the seminar inspired by the
(одразу чи пізніше), потім (тимчасово)
conversation. The practical discussion
охороняти і, нарешті, забезпечити
after lunch has resembled the discussion
збереження на довгостроковий
on housing in terms of the timeline. In
період. Учасники відзначили,
this case, the participants have proposed
що масштаби руйнувань і брак
that urgent action requires first to
кваліфікованих працівників вимагають
document the degree of the damage,
використання об’єктивних методів
then to assess the value (urgently
огляду з використанням цифрового
or later), then to provide temporary
картографування та 3D-сканування
protection and finally to ensure long-
об’єктів. Також учасники обговорили
term conservation. The participants have
дуже практичні аспекти нагальної
observed that the scale of the destruction
охорони та чи слід її забезпечувати
and lack of qualified workers calls for
навіть до етапу документування.
rational methods of survey with digital
Обговорення завершилось висновком
mapping and 3D scanning of sites. The
про те, що рішення повинні ухвалюватись
discussion has also focused on very
на місцевому рівні, виходячи з наявного
practical aspects of the urgent protection
доступу, і що наш найкращий варіант
and whether it should be ensured
— підтримати місцевих працівників
even before the documentation. The
культурної спадщини, щоб вони
discussion has finished with a conclusion
залишалися та керували цією роботою
that the solutions must be decided upon
на місцях завдяки своїм експертним
locally, with regard to what they have
знанням.
access to and that our best option is to
support local heritage workers to stay Також обговорювались питання
and guide this work with their expert фінансування такої роботи та потреби
knowledge. The participants have also державної підтримки з боку Швеції, що й
discussed how this work can be funded стало предметом поданої заявки.
and the need for government support
from Sweden. This discussion has
motivated the application.

116
Summary of strategic insights
on heritage
This seminar was not focused on
sustainable building and planning
methods. The major strategic insight
from the discussion is that Ukraine has
rich and diverse cultural heritage and
that this important resource for the
rebuilding of Ukraine must be taken
into account in the planning for the
recovery. At the same time, Ukraine’s
determination to become recognized as
a European nation also makes a strong
impression.
1) Identity of a European country
The discussion on heritage concerns
identity and how Ukraine can develop a
new identity by aligning with European
values, expanding the discourse on
sustainable development and climate
adaptation and mitigation, and re-
interpreting its rich and multilayered
cultural heritage. From this point of view,
the role of architecture is to teach people
about the climate change and to anchor
these new concepts in the local customs.
The discussion also illustrated how
the Soviet system backgrounded local
Ukrainian heritage and promoted the
Russian version of the history. Like in
the first seminar, the discussion touched
upon the centralized decision-making
system, which is a remnant of the Soviet
period, and the unhappy marriage of
this system with capitalist practices,
which deprives the people of the power
over the land. At the same time, the
Резюме стратегічних ідей
щодо спадщини
На цьому семінарі теми сталого
будівництва та планування залишились
поза увагою. Основний стратегічний
висновок, який народився під час
дискусії, стосується того, що багатство
та різноманітність культурної спадщини
України є важливим ресурсом для її
відбудови, який слід враховувати при
плануванні відновлення. Водночас,
сильне враження також справляє
рішучість України стати визнаною
європейською нацією.
1) Ідентичність європейської країни
Дискусія про спадщину стосується
ідентичності та того, як Україна може
розвивати свою нову ідентичність
шляхом зближення з європейськими
цінностями, розвинення дискурсу щодо
сталого розвитку, адаптації до змін
клімату та пом’якшення їхніх наслідків, а
також переосмислення своєї багатої та
багатошарової культурної спадщини. З
цієї точки зору, роль архітектури полягає
в тому, щоб надати громадськості знання
про зміни клімату та закріпити ці нові
концепції за допомогою місцевих звичаїв.
Дискусія також показала, як
радянська система відсувала місцеву
українську спадщину на задній план
та розповсюджувала російську версію
історії. Як і на першому семінарі, дискусія
торкнулася централізованої системи
прийняття рішень, що залишилася
з радянських часів, і невдалого
поєднання цієї системи з практиками
117
spirit of collaboration demonstrated
during the war proves that civil society
is becoming strong in Ukraine. Strong
civil society and alignment with Europe
constitute the foundation for the post-
war development of Ukraine as a new
democracy.
2) Memorialization as a quality of
public space
The discussion highlights the question
about whose history and identity is
manifested and memorialized in the
public space. The discussion showed
that, compared to Sweden, in Ukraine,
the practice of using architecture to
symbolize and memorialize heroes
and historic events is much more alive.
Public space and demonstrations are
perceived as an active political tool,
especially after the Maidan revolution
in 2013–2014. During the ongoing
war, people frequently attack statues
and monuments, which are viewed
as symbols of Soviet occupation and
Russian imperialism.
At the same time, this also means that
modern ideals of heritage conservation
are difficult to implement. There is a
need for a discussion about the diversity
of heritage: why one specific historical
layer should be preferred to another
one and whether contradictions in the
material evidence can be accepted
the way they are. This becomes most
obvious in the case of the preservation of
the constructivist heritage of the 1920’s,
which was already partly demolished
118
капіталізму, що позбавляє народ влади
над землею. Водночас, дух співпраці,
продемонстрований під час війни,
свідчить про те, що громадянське
суспільство в Україні стає сильнішим.
Зміцнення громадянського суспільства
та зближення з Європою є основою для
повоєнного розвитку України як нової
демократії.
2) Меморіалізація як складова
публічного простору
Дискусія висвітлила питання, чия саме
історія та ідентичність проявляється та
меморіалізується в публічному простор,
та показала, що, порівняно зі Швецією,
в Україні використання архітектури
для символізації та увічнення героїв
та історичних подій є набагато більш
актуальною практикою. Громадський
простір і його використання для
демонстрацій сприймається як активний
політичний інструмент, особливо після
Майдану 2013–2014 рр. Під час війни,
яка зараз триває, люди часто атакують
статуї та пам’ятники, котрі сприймаються
як символи радянської окупації та
російського імперіалізму.
Водночас, це також означає, що сучасні
ідеали охорони спадщини важко
реалізувати. Існує потреба в дискусії
про різноманітність спадщини та про те,
чому певному історичному шару слід
надавати перевагу перед іншим, та чи
можна просто прийняти суперечливу
матеріальну спадщину такою, як вона
є. Найбільш яскраво це проявляється у
випадку збереження конструктивістської
during the Soviet time. Can it be
reconstructed? Or should we embrace
the popular conviction that it should be
replaced? And the issue of rebuilding
itself raises questions about how to
rebuild and what such rebuilding will
represent.
3) Sustainability
The seminar testified to the need to
protect monuments and the inventiveness
of its participants in finding proper
feasible conservation methods.
4) Territorial reconfiguration
The monuments in Ukraine are
immovable and therefore resist the
territorial changes caused by the war.
5) Capacity for local level
coordination
The large number of initiatives to protect
monuments all over Ukraine testifies
to the importance of the local level. At
the same time, the seminar also gives
an insight into the significance of the
regional (oblast) level for the protection
and maintanence of monuments. This
implies a potential conflict with the local
level enthusiasts who repair monuments
without sufficient expert knowledge. This
situation highlights the lack of relevant
experts in Ukraine, including a shortage
of chief architects in the hromadas. In
the Lviv region, only 30% of the local
self-government agencies have their
own architect who could give local
consultations on heritage protection
спадщини 1920-х років, яка була
частково знищена ще за радянських
часів. Чи можна її реконструювати?
Чи слід нам погодитись із поширеною
думкою про те, що її слід замінити?
Зрештою, проблема перебудови полягає
також у тому, як саме відбудовувати і які
сенси така відбудова буде представляти.
3) Стале будівництво
Семінар засвідчив необхідність охорони
пам’яток та винахідливість учасників
щодо пошуку належних економічно
ефективних методів охорони.
4) Територіальний перерозподіл
Пам’ятники в Україні є нерухомими, і
тому вони пручаються територіальним
змінам, спричиненим війною.
5) Спроможність до координації на
місцевому рівні
Численні ініціативи щодо охорони
пам’яток по всій Україні свідчать про
важливість місцевого рівня. Водночас,
семінар також надав уявлення про
значення регіонального та обласного
рівня для охорони та збереження
пам’яток. Це означає можливість
потенційного конфлікту з ентузіастами
місцевого рівня, які ремонтують пам’ятки
без достатніх експертних знань. Така
ситуація демонструє брак експертів у цій
галузі по всій Україні, а також відсутність
головних архітекторів у багатьох
громадах. У Львівській області лише
30% органів місцевого самоврядування
мають власного архітектора, який може
давати консультації на місцях щодо
119
and restoration along with other issues охорони спадщини та реставрації, а
related to architectural quality. також інших питань якості архітектури.

6) Access to data 6) Доступ до даних

The participants of the seminar have
Учасників семінару зацікавили нові
expressed an interest in the new methods
методи цифрового сканування об’єктів
of digital scanning of heritage objects
спадщини, які спрощують планування
to simplify planning for protection and
охорони та реставрації. Зацікавило
restoration. There is also an interest in
також питання отримання актуальної
updated geographic information about
географічної інформації про стан об’єктів
the status of heritage objects and the
спадщини та ступінь руйнувань, завданих
degree of destruction inflicted by the war.
війною. Також обговорювалась потреба
The need to establish local capacity to
організувати можливості оцінки збитків
assess damage has also been discussed.
на місцях.

7) Prioritizing
The discussion on heritage
protection concluded with a need for
methodological advice about prioritizing
objects, which require protection: what
needs to be done immediately and what
can wait.
7) Визначення пріоритетів
При обговоренні охорони спадщини була
озвучена потреба в методичних порадах,
як правильно розставляти пріоритети
щодо об’єктів, які потребують охорони:
що потрібно робити негайно, а що може
зачекати.

8) Interdisciplinary knowledge
The seminar on cultural heritage 8) Міждисциплінарні знання
conservation has been conducted as an
Семінар, присвячений збереженню
interdisciplinary event. It has reached out
культурної спадщини, був
to museologists, art scientists, architects,
міждисциплінарним. Він адресований
landscape architects, planners,
музеєзнавцям, мистецтвознавцям,
antiquarians and archaeologists. At the
архітекторам, ландшафтним
same time, the Ukrainian participants
архітекторам, планувальникам,
have argued that there is a lack of
антикварам та археологам. Водночас,
disciplinary differentiation in Ukraine.
українські учасники наголосили, що в
This means that the expert knowledge is
Україні бракує галузевої диференціації.
not well developed and is hard to find
Це означає, що експертні знання не дуже
locally.
розвинені, і їх важко знайти на місцевому
рівні.

120
3. TRANSFORMATION OF
UKRAINE
Seminar 3 was held at the Färgfabriken
foundation and exhibition space for
contemporary art and architecture
in Stockholm on March 21, 2023.
It focused on the discussion of the
transformative potential of the practices
identified during the first seminar on
housing and the topics of heritage and
its potential for a new transformative
identity discussed during the second
seminar, based on the combination of
past and recent history, in particular, the
modern legacy of constructivism from
the 1920’s, but also the pre-russian
republic and the pre-soviet alignment
with European culture. The seminar
opened with a critical reflection on the
war trauma and the ways it transforms
architecture and urbanism in Ukraine −
both tangible objects and the architects’
responsibility. What are the architects
concerned with? What spatial, material,
social and aesthetic ideas for cities guide
architectural imagination in Ukraine
during the war? What do these practices
tell us about the direction of the future
architecture and urbanism in Ukraine?
Russian missiles and ground attacks
transform the built environment into
uninhabitable rubble. They also
transform the public perception of
architecture as a symbol of stability into
a symbol of fragility. When the attacks by
Russia started, many people would stay
inside their homes until they were directly
3. ТРАНСФОРМАЦІЯ
УКРАЇНИ
Семінар 3 відбувся у виставковому
просторі “Färgfabriken” у м. Стокгольм
21 березня 2023 р. Він був присвячений
обговоренню трансформаційного
потенціалу практик, виявлених на
першому семінарі, присвяченого
питанням житла, а також піклуванню
про спадщину та її потенціалу для нової
трансформаційної ідентичності України,
які обговорювались під час другого
семінару в контексті поєднання минулої
та новітньої історії, зокрема, сучасної
спадщини конструктивізму 1920-х
років, до-російської республіки та до-
радянського зближення з європейською
культурою. Семінар відкрився критичним
осмисленням травми війни та того,
як вона трансформує архітектуру та
урбаністику в Україні − як матеріальні
об’єкти, так і відповідальність
архітекторів. Що турбує архітекторів?
Якими просторовими, матеріальними,
соціальними та естетичними ідеями
для міст керується архітектурна уява
в Україні під час війни? Що ці практики
кажуть нам про напрямок майбутньої
архітектури та урбаністики в Україні?
Російські ракети та наземні атаки
перетворюють забудоване середовище
на непридатні для життя руїни. У
суспільному сприйнятті архітектура із
символу стабільності перетворилась
на символ крихкості. Коли почалися
напади з боку Росії, багато людей
залишались у своїх домівках, доки в
121
hit by a bomb, as if believing that their
home was safe from the bombing.
Now the fragility of architecture and
the limited protection it secures against
the acts of war has become part of the
public awareness. The top priority for
urban reconstruction is to ensure safety
against bombings, which implies making
bombshelters accessible everywhere,
even at bus stations (fig. 57). Such
examples demonstrate the meaning
of architecture in terms of protection
against threats and attacks. The loss of
such trust towards architecture is also an
aspect of the trauma that needs to be
addressed by the practice.
них не влучала бомба, ніби їхній дім мав
захистити їх від бомбардувань. Зараз
крихкість архітектури та обмежений
захист, який вона може надати під час
воєнних дій, стали складовою суспільної
свідомості. Головним пріоритетом при
реконструкції міста є забезпечення
захисту від бомбардувань за допомогою
бомбосховищ, доступних скрізь, навіть
на автовокзалі (зобр. 57). Такі приклади
демонструють значення архітектури як
захисту від загроз і атак. Така втрата
довіри до архітектури також є одним із
аспектів травми, які треба враховувати.

Fig. 57. Bombshelter at a bus station in Kharkiv 2022.

Photo photo provided by the Kharkiv City Council

Зобр. 57. Бомбосховище на автовокзалі в м. Харків, 2022.

Фото фото надала Харківська міська рада
Karolina Keyzer and Pehr Mikael Семінар розпочали Кароліна Кейзер та
Sällström started the seminar welcoming Пер-Мікаель Сельстрьом привітанням
the participants and announcing a учасників та оголошенням хвилини
minute of silence to honour those who мовчання, щоб вшанувати тих, хто щодня
die every day to defend democracy and гине, захищаючи демократію та Україну.
Ukraine.

122
Two different aspects of transformation
have been discussed during the seminar:
a) Transformation of the
understanding of architecture:
from Soviet to European or
transitional as a critical post-
Soviet practice not only of tangible
objects but also of subjective
memories and experiences.
b) Transformation of the role of the
architect: from state to regional
and local levels of engagement
and from the public position to the
private capacity.
The seminar has been organized
into three sections. The first focused
on reflections on the transformation,
the second on reflective practices in
Ukraine and Sweden and the third
on the broader institutional context of
the transformation. The seminar was
opened by Emina Kovacic, the President
of Architects Sweden, together with
Olena Oliynyk, the Vice-President of the
National Union of Architects of Ukraine.
The presentations reflect different aspects
of the transformation, primarily, the
transformation of the profession, the new
sustainability ideals and the need for
national territorial planning to re-align
Ukraine with Europe.
У програмі семінару обговорювалися два
різні аспекти трансформації:
a) Трансформація розуміння
архітектури: від радянської до
європейської чи проміжної як
критичної пострадянської практики
не лише матеріальних об’єктів, але
й суб’єктивних спогадів та досвіду.
б) Трансформація ролі архітектора:
з державного рівня залучення
до регіонального та місцевого,
а також з позиції державного
суб’єкта до приватного.
Програма семінару складалася з
трьох секцій. Перша була присвячена
роздумам про трансформацію,
друга — рефлексивним практикам в
Україні та Швеції, третя — ширшому
інституційному контексту трансформації.
Семінар відкрили Голова Шведської
спілки архітекторів Еміна Ковачич
та віце-президент Національної
спілки архітекторів України Олена
Олійник. Презентації відображали різні
аспекти трансформації, переважно
трансформацію професії, нові
ідеали сталого розвитку і потребу
в національному територіальному
плануванні, щоб знову наблизити Україну
до Європи.
123
Ukraine Work Space exhibition
The conversation in the seminar was
framed with an exhibition of works by
Oleg Drozdov, Elin Strand Ruin and
Bojan Boric in the Ukraine Work Space.
They all reflected on the post-soviet
context of Ukraine in different ways.
Oleg Drozdov presented art works
mediated in videos. One video
presented a studio project at the Kharkiv
School of Architecture reconstructing
the constructivist understanding of
architecture that was lost during the
Stalinist purge of the 1930’s. The video
depicted making a lifesize puppet
and a dance performance, in which a
group of students interacted with the
puppet controlling it by sticks. But the
puppet was also indirectly coordinating
the group of students into a ballet-
like performance. The resulting strong
impression could be used as a figure of
thought about the contemporary cultural
situation in Ukraine (fig. 58).
The film by the Swedish artist and
architect Elin Strand Ruin re-presented
the outdoor installation “A New
Beginning for Anastasiia” made for an
open-air exhibition in Stockholm in May
2022 (fig. 59).
The installation was based on a story
told to Ruin by Anastasiia Sliusar from
Ukraine. Ruin met Anastasiia in Istanbul
a short while after the Russian attack on
Ukraine, in March 2022. Anastasiia left
Ukraine in January, 2022, because she
felt that the war was coming. As a web
124
Виставка “Робочий простір
України”
Дискусію на семінарі доповнила
виставка робіт Олега Дроздова, Елін
Странд Руїн та Бояна Боріча в «Робочому
просторі України». Усі вони по-різному
розмірковували про пострадянський
контекст України.
Олег Дроздов представив мистецькі
відеороботи, зокрема студійний проєкт
Харківської школи архітектури, який
реконструював конструктивістське
розуміння архітектури, втрачене
внаслідок сталінських чисток
1930- х років. Відеоролик зображує
виготовлення повнорозмірної ляльки
та танцювальний перформанс з нею,
під час якого група студентів керує
лялькою за допомогою тростин.
Утім, опосередковано лялька також
координує групу студентів-ляльководів
під час схожого на балет перформансу.
Перформанс створює потужний
виразний засіб, який можна використати
для рефлексії про сучасний стан
культури в Україні (зобр. 58).
У фільмі шведської художниці та
архітекторки Елін Странд Руїн повторно
представлена інсталяція на відкритому
повітрі «Новий початок для Анастасії»,
створена для безкоштовної виставки в м.
Стокгольм в травні 2022 р. (зобр. 59).
В основу інсталяції покладена історія,
яку розповіла Руїн українка Анастасія
Слюсар. Руїн познайомилася з
Анастасією в Стамбулі в березні 2022
р., невдовзі після нападу Росії на
 Fig. 58. A photoframe from a video by Oleg
Drozdov, depicting a workshop on constructivism
at the Kharkiv School of Architecture.
Screen photo: P.M. Sällström 2023
Зобр. 58. Кадр з відеозапису заняття,
присвяченого конструктивізму, в Харківській
школі архітектори, представленого Олегом
Дроздовим. Фото з екрану: П.М. Сельстрьом 2023
developer and engineer she could work
from anywhere. They met on March 12,
2022, in Istanbul, and the same day her
flight back to Ukraine was cancelled.
They had breakfast together in a hotel,
where they both were staying for several
weeks.
When they met, Ruin saw Anastasiia
“pale as a ghost and completely
electric”. She lived the day through
the news, staying in contact with the
friends and family, who were still staying
in Ukraine. Anastasiia talked to her
distraught parents. She arranged with
her friends to empty her rented room in
Lviv after the landlord suddenly decided
to double her rent. When Anastasiia’s
friends had finally moved to Lviv – an
unknown city for them – Russian missiles
started to fall on it. At the last minute,
Fig. 59. The installation “A New Beginning for
Anastasiia” by Elin Strand Ruin in Stockholm.
Photo: Elin Strand Ruin May 2022
Зобр. 59. Інсталяція “Новий початок для
Анастасії” художниці Елін Странд Руїн
Фото: Елін Странд Руїн, травень 2022 р.
Україну. Анастасія виїхала з України ще
в січні 2022 р., оскільки відчувала, що
наближається війна. Як веб-розробниця
та інженерка, вона могла працювати де
завгодно. Вони зустрілися 12 березня
2022 р. в Стамбулі, в той же день,
коли рейс Анастасії до України було
скасовано. Вони разом снідали в готелі,
де обидві прожили кілька тижнів.
Коли вони зустрілись, Елін побачила
дівчину “бліду, як привид, яка сиділа
як на голках”. Протягом всього дня
Анастасія була занурена у новини та
спілкувалась із друзями та родиною,
які все ще перебували в Україні. Вона
говорила зі своїми засмученими
батьками. Вона домовилася, щоб друзі
забрали її речі з орендованої у Львові
кімнати після того, як орендодавець
раптом вирішив подвоїти орендну плату.
125
Anastasiia managed to guide them to a
shelter (which she found online) so they
could escape the sudden airstrikes. Her
old furniture was then left standing in the
street and was never recovered.
The day after this incident, Anastasiia
wrote a text from the bottom of those
dark days. Three days of complete
breakdown when she felt that she
was going to implode. She couldn’t
shower, she couldn’t eat, she couldn’t
sleep, 24 hours a day she consumed
everything about the escalating war. In
her text, there is a turning point, when
she understands that she must allow
small steps of life for herself, parallel
to this tremendous reality, in order to
actually survive: “My life is ruined and I
disappear. I don’t know if I will see my
mother and my family again. Everything
I’ve earned, everything I’ve had in
Ukraine is equal to 0. I’m nothing, I’m
an alien here.
What I have to do now:
• I have to maintain my daily life. I
have to eat, go for walks and drink
tea in the morning.
• I have to take care of my skin.
• I have to allow myself to express
what I want and write what comes
from my heart.
• I have to believe in my idea of
learning something new (which is
still incredible!!!)
126
Коли друзі Анастасії доїхали до Львова –
в якому вони до того ніколи не були – на
місто почали падати російські ракети.
Анастасії вдалося в останню хвилину
направити друзів до укриття (яке вона
знайшла в Інтернеті), щоб вони могли
врятуватись від раптових авіаударів.
Її старі меблі так і залишились стояти
на вулиці. Наступного дня після цього
випадку Анастасія написала текст із
самої глибини тих темних днів. Три дні
повного зриву, коли вона відчула, що
в неї всередині ось-ось щось лусне.
Вона не могла митись, не могла їсти, не
могла спати, вона цілодобово читала
та дивилась все, що могла знайти про
війну. У її тексті є переломний момент,
коли вона розуміє, що повинна дозволити
собі маленькі кроки життя, паралельні
цій неосяжній реальності, просто щоб
вижити: “Моє життя зруйноване, і я
зникаю. Я не знаю, чи побачу я знову
свою матусю та свою родину. Все, що
я заробила, все, що я мала в Україні,
дорівнює нулю. Я ніщо, я тут чужа.
Що мені треба зробити зараз:
• Я маю підтримувати своє
повсякденне життя. Зранку треба
їсти, гуляти, пити чай.
• Я маю дбати про свою шкіру.
• Я маю дозволити собі висловити те,
що хочу, і написати те, що йде від
серця.
• Я маю вірити в свою ідею навчитися
чогось нового (що все одно
неймовірно круто!!!)
So my plan is:
• Find a safe place to live.
• Write to the Ukrainian Embassy in
Turkey.
• Learn about my rights.
• Obtain international IT certificates.
• Listen to my body, what do I feel?
• Please, get enough rest (it’s ok to
watch movies!)
• It is ok to take short breaks from
the news.
• I can re-build my world from zero
and I know now what I want to
have in it.
• Who said I had to give up on my
ideas, ideas about waking up
earlier and going for a walk or
meditating?
• Nothing has an effect on the war.
• I have to live, at the same time, I
have to re-start my life – to survive.
Anastasiia said, quoting an old proverb:
‘a holy place is never empty’, and
looked at me over the table.16
The public art and architecture exhibition
was situated on an abandoned site
“The Ghost Driveway” in central
Stockholm. This situation reminded Ruin
of Anastasiia and her furniture left in a
Lviv street. She found a place where the
road had been cut off from the traffic
circulation. She got the idea to stage
Отже, мій план:
• Знайти безпечне місце проживання.
• Написати до посольства України в
Туреччині.
• Дізнатися про свої права.
• Отримати міжнародні ІТ-
сертифікати.
• Прислухатися до свого тіла, що я
відчуваю?
• Відпочивати (дивитися фільми
можна!)
• Можна робити короткі перерви в
новинах.
• Я можу перебудувати свій світ з
нуля, і тепер я знаю, що я хочу мати
в ньому.
• Хто сказав, що я повинна
відмовитися від своїх ідей, ідей про
те, щоб прокидатися раніше і йти
гуляти чи медитувати?
• Ніщо не змінить війну.
• Я мушу жити, водночас я мушу
починати своє життя заново – щоб
вижити.
Вона процитувала давнє прислів’я, і
подивилася на мене через стіл: святе
місце порожнім не буває.17
Публічна виставка мистецтва та
архітектури проводилась на покинутому
“Шосе-привиді” у центрі Стокгольма.
Це місце нагадало Руїн Анастасію та
її меблі, залишені на вулиці Львова.
127
a dining table close to the edge of the
ghost road to express the dramatic loss
of Anastasiia’s home. But when Ruin
told Anastasiia by phone about her
idea of the edge, Anastasiia did not
like it and repeated the proverb. She
wanted it to represent a new beginning,
not an end. Therefore, it has become
a representation of the idea of a new
beginning for Anastasiia.
16 This is the literal translation from Wikipedia.
Anastasiia appreciated its meaning in the situation as hope
for the recovery of Ukraine.
128
Руїн знайшла місце, де шосе було
відрізане від транспортного потоку. У
неї виникла ідея поставити обідній стіл
біля краю покинутого шосе-привиду,
щоб відобразити драматичну втрату
дому Анастасією. Але коли вона
розповіла Анастасії по телефону про
цю ідею розміщення столу на краю, тій
це не сподобалося, і вона повторила
прислів’я ще раз. Анастасія хотіла, щоб
це означало новий початок, а не кінець.
Тому це стало відображенням ідеї нового
початку для Анастасії.
17 Це дослівний переклад з Вікіпедії. Для
Анастасії в її ситуації ця фраза означала надію на
відбудову України
Opening speeches
The seminar was opened by Emina
Kovacic, President of Architects Sweden,
who emphasized the importance of
supporting the planning for the future
of Ukraine even in the time of war.
According to Kovacic, when we plan for
new architecture we get hope for the
future in our communities.
In her opening speech, Olena Oliynyk,
the Vice-President of the National
Union of Architects of Ukraine, thanked
Architects Sweden for their support and
stressed the importance of including
the future identity of Ukraine in the
planning for recovery. Oliynyk stated that
discussion and exchange of experience
gradually bring us to an understanding
in what way to transform Ukraine after
the victory. After all, the whole civilized
world believes in our victory, not just
Ukrainians, so the reconstruction and
transformation of Ukraine must meet
these expectations.
According to Oliynyk, the transformation
of Ukraine is, above all, restoration and
understanding of our identity, which is
both Ukrainian and at once European.
We cannot restore destroyed cities the
way they used to be in the Soviet period,
because pro-Soviet identity, genocide
and the destruction of the Ukrainian
nation were embedded not only in Soviet
architecture, but even in urban planning.
For this reason Ukraine really needs
support in developing reconstruction
strategies which will combine European
Вступні промови
Семінар відкрила Голова Спілки
архітекторів Швеції Еміна Ковачич,
яка зазначила важливість підтримки
планування майбутнього України навіть
під час війни, адже коли ми плануємо
нову архітектуру, ми отримуємо надію на
майбутнє в наших громадах.
У своїй вступній промові віце-президент
Національної спілки архітекторів України
Олена Олійник подякувала Спілці
архітекторів Швеції за підтримку та
наголосила на важливості включення
майбутньої ідентичності України в плани
відновлення. Олійник зазначила, що
дискусія та обмін досвідом поступово
підводять нас до розуміння того, якою
має стати Україна після перемоги.
Адже в нашу перемогу вірять не лише
українці, а й увесь цивілізований світ,
тому відбудова та трансформація України
мають відповідати таким очікуванням.
Олійник наголосила, що трансформація
України – це, перш за все, відновлення
та розуміння нашої ідентичності,
яка є водночас і українською, і
вже європейською. Ми не можемо
відновити зруйновані міста такими,
якими вони були в радянські часи,
тому що прорадянська ідентичність,
геноцид і знищення української нації
були закладені не лише в радянській
архітектурі, але навіть у містобудуванні.
Олійник висловила думку, що саме тому
Україні потрібна допомога в розробці
таких стратегій реконструкції, які
поєднуватимуть європейські інновації
129
innovations with Ukrainian traditions
and will make it possible to keep our
cities recognizable and at the same time
renewed.
Oliynyk insists that we must together
examine the losses: the state of
the infrastructure, urban planning,
architecture and cultural heritage.
This inventory will be instrumental
for us to develop a series of detailed
annual programmes for each of
the areas of collaboration: urban
planning, architecture, conservation and
restoration of monuments, introduction
of European energy-saving technologies,
architectural education and further
training of architects.
The opening speeches also included
statements by Helena Bjarnegård, the
National Architect of Sweden at the
Boverket Swedish National Board of
Housing, Building and Planning and
by Oleg Drozdov, architect, founder
and President of the Kharkiv School of
Architecture temporarily relocated to Lviv.
130
з українськими традиціями. Таких,
які дозволять зберегти наші міста
впізнаваними та водночас оновленими.
Але на її думку, ми повинні вивчити
втрати разом: стан інфраструктури,
містобудування, архітектури та
культурної спадщини. Цей перелік
допоможе нам у майбутньому розробити
низку детальних річних програм
за кожним із напрямів співпраці:
містобудування, архітектура, збереження
та реставрація пам’яток, впровадження
європейських енергозберігаючих
технологій, навчання та підвищення
кваліфікації архітекторів.
У вступних промовах також прозвучали
слова Національної архітекторки Швеції
у Національному комітеті з питань житла,
будівництва та планування [Boverket]
Гелени Б’ярнегорд і засновника
та президента Харківської школи
архітектури, тимчасово переміщеної до
Львова, архітектора Олега Дроздова.
Swedish experiences of rethinking
urban design practices
The National Architect of Sweden Helena
Bjarnegård has stated her great concern
that Russian destruction of the built
environment in Ukraine has transformed
architecture from a symbol of stability to
a symbol of fragility. Trust in architecture
can be reinstated and this trauma can be
overcome with holistic urban planning.
Helena Bjarnegård has also quoted the
Lugano Declaration (July 2022) that the
destruction is an opportunity to “Build
Back Better”.
The National Architect has focused her
speech on the work with architectural
policies in Europe since 1988 when
the idea that everyone has a right for
high-quality architecture emerged.
This means that we must plan for a
future with quality, and not only with
quantity, and consider the health
of mind, body and soul. According
to Bjarnegård, the interest towards
culture growing inspite of the Russian
aggression in Ukraine demonstrates
the fundamental importance of culture
that enables sharing of responsibilities
and benefits in a community. She has
also presented different tools that she
works with to achieve this in Sweden and
within the framework of New European
Bauhaus. Bjarnegård has argued that
the European policy is more hands-
on and encouraged the participants to
use the resources that are published
Шведський досвід переосмислення
практики міського проєктування
Національна архітекторка Швеції
Гелена Б’ярнегорд заявила про своє
велике занепокоєння тим, що внаслідок
руйнування Росією антропогенного
середовища в Україні архітектура із
символу стабільності перетворилась на
символ крихкості. Подолати цю травму
та повернути довіру до архітектури
треба за допомогою цілісного міського
планування. Гелена Б’ярнегорд також
згадала Декларацію Лугано (липень
2022 р.), згідно з якою руйнування є
можливістю «відбудувати краще, ніж
було».
У своїй промові Національна архітекторка
Швеції зосередилась на роботі над
архітектурною політикою в Європі з
1988 р., коли було запропоновано ідею
про те, що право на якісну архітектуру
має кожний. Це означає, що плануючи
майбутнє, ми маємо забезпечувати
якість, а не лише кількість, та пам’ятати
про здоров’я розуму, тіла та душі. За
словами Б’ярнегорд, зростаючий інтерес
до культури, попри російську агресію
в Україні, демонструє фундаментальну
значущість культури, яка дозволяє
розподіляти в громаді відповідальність
та переваги. Вона представила різні
інструменти, які використовує, щоб
досягти цього у Швеції та в межах
Нового європейського Баугаузу.
Б’ярнегорд зауважила, що європейська
політика орієнтована на практику, і
131
on the web by the Directorate-General
on Education, Youth, Sport and Culture
of the European Union,18 including
regulations, finance, and research
and pilot projects, etc. It also includes
operational definitions of 8 quality
criteria and a toolbox with examples.
In her comment of the statement by
Helena Bjarnegård, the moderator
Karolina Keyzer has observed that this
policy work promotes quality but fails to
take into account the urgency factor in
the situation of war. Now we must also
work with survival and this, apart from
culture and trust, requires courage. We
must develop our own explanation of the
relation between the holistic approach
and culture. Christer Larsson, who also
develops his perspective in a separate
speech later on, has mentioned that
everything takes place in space and that
space is organized by architects and so
it starts and ends with the urban fabric, it
is both a tool and the result. Bjarnegård
has added to this that planning means
connecting several different levels of
decision-making at the same time in
order to connect the governance with the
very operative and practical work in the
field.
18 https://culture.ec.europa.eu/news/new-report-
provides-recommendations-to-ensure-high-quality-
architecture-and-built-environment
132
закликала учасників використовувати
ресурси, які публікує в мережі Інтернет
Директорат освіти, молоді, спорту
та культури Європейського Союзу, 18
зокрема нормативні акти, фінансову
інформацію, дослідження та пілотні
проєкти та ін. Також там можна знайти
робочі визначення 8 критеріїв якості та
інструментарій із прикладами.
У своєму коментарі до виступу Гелени
Б’ярнегорд, модераторка семінару
Кароліна Кейзер зауважила, що така
робота над архітектурною політикою
сприяє якості, проте не враховує
фактор нагальності у ситуації війни.
Модераторка наголосила, що тепер
ми також повинні працювати заради
виживання, та що для цього, окрім
культури та довіри, також потрібна
мужність. Вона також зазначила, що
ми повинні розробити своє власне
пояснення зв’язку між цілісним підходом
та культурою. Крістер Ларссон, який
також розвинув свою точку зору в
окремій промові, яку він зробив пізніше,
нагадав, що все відбувається в просторі,
і що простір організують архітектори.
Він висловив думку, що все починається
і закінчується міською тканиною, яка
водночас є як інструментом, так і
результатом. Б’ярнегорд додала до
цього, що планування передбачає
одночасний зв’язок кількох різних рівнів
прийняття рішень, з метою забезпечити
такий зв’язок між управлінням і
оперативною практичною роботою на
місцях.
Challenges and transformations of
the architectural profession
The architect Oleg Drozdov represented
the Kharkiv School of Architecture, the
Ro3kvit Coalition for Ukraine, and his
own architectural bureau “Drozdov
and Partners”, which he founded in
December 1991, when Ukraine became
an independent state. Drozdov has
argued that his initiative to start the
first private school of architecture in
Ukraine and the Ro3kvit Coalition was
a logical consequence of the political
situation in Ukraine where the quality
of the public space had deteriorated
as a consequence of the state capitalist
housing construction over the past 30
years. This has resulted in an anarchic
construction focused on profit without
any regard for the quality of the city
as a whole. Even before the war the
number of architects per population
was one of the lowest in the world and
the war has further reduced the access
to architects in Ukraine,19 resulting in
an insufficient professional care for
the built environment. In his opinion,
this motivates holistic innovation in
this field, including both technical and
19 It can be assumed that about 20 schools of
architecture in Ukraine have conferred the MA degree on
20 000 architects. 6 000 graduates have been successfully
legitimized by the National Union of Architects of Ukraine
and 4 000 were members before the war. During the war,
the number of the NUAU members has decreased to about
3 000 persons. With a population of 43 million people this
implies that there could be as many as 7200 citizens per one
legitimated architect. Drozdov argues that in reality, this
figure is even higher.
Виклики та трансформація професії
архітектора
Архітектор Олег Дроздов представив
Харківську школу архітектури, коаліцію
«Рo3квіт для України», та власне
архітектурне бюро «Дроздов і партнери»,
яке він заснував в грудні 1991, коли
Україна стала незалежною державою.
Дроздов зауважив, що його ініціатива
заснувати першу приватну вищу
школу архітектури в Україні та коаліцію
«Ро3квіт» стала логічним наслідком
політичної ситуації в Україні, де за
останні 30 років якість громадського
простору значно погіршилася внаслідок
державного капіталістичного житлового
будівництва. Це призвело до анархічної
забудови, зосередженої на прибутках,
при відсутності уваги до якості міста
в цілому. Також за словами Дроздова,
ще до війни кількість архітекторів
відносно кількості населення була
однією з найнижчих у світі, 20 і війна
ще більше зменшила доступ до
архітекторів в Україні, внаслідок чого
антропогенне середовище не має
належного архітектурного догляду.
Дроздов припустив, що це є стимулом
для комплексного оновлення в цій галузі,
яке передбачає не лише технічні, але й
20 Можна припустити, що в України вищу освіту
в 20 університетах отримали 20 000 архітекторів. З них 6
000 стали сертифікованими архітекторами, ще 4 000 були
членами Спілки до війни. Протягом війни кількість членів
Спілки зменшилась майже до 3 000 осіб. Враховуючи
43 млн. населення України, це означає, що на одного
сертифікованого архітектора припадає 7 200 громадян.
Дроздов зауважив, що в реальності співвідношення ще
менше.
133
social aspects, like new approaches
to participatory design, new ways of
working with the local material context,
new architectural methods and a
broader interdisciplinary focus. Such
factors informed his initiative to start a
new kind of architectural education after
the Maidan revolution in 2014, which
resulted in the establishment of the
Ro3kvit Urban Coalition for Ukraine in
March 2022. This is a multi-disciplinary
international coalition of experts on post-
conflict planning, which, at the time of
the seminar, consisted of more than 80
members, with the statutory requirement
of 50% Ukrainian membership. The
collaboration is based on five shared
values and a combination of education,
research and intervention. The role
of the organization is to develop the
methodology that integrates these three
areas.
Drozdov has explained that in his
understanding, the Kharkiv School
of Architecture is a public place that
arranges different kinds of activities for
the community. His pedagogic approach
is based on a re-interpretation of the
constructivist movement that developed
in Ukraine during the 1920’s, with its
return to the human dimension and the
human body as the focus of architecture,
and working on practical projects with
local communities to return the practice
to the specific context. Back in the
1920’s this was Ukraine’s important
contribution to the international modern
movement. But this spirit of innovation
was gradually removed from the
architectural environment and replaced
134
соціальні інновації, зокрема нові способи
роботи з мешканцями та місцевими
матеріальними умовами, нові методи в
архітектурній практиці та більш активне
застосування міждисциплінарного
підхіду. Ці фактори стали мотивацією
його ініціативи започаткувати новий
вид архітектурної освіти після революції
Майдану у 2014 р., результатом якої
стала коаліція «Ро3квіт», заснована у
березні 2022 р. Це міждисциплінарна
міжнародна коаліція експертів з пост-
конфліктного планування, яка на момент
проведення семінару складалась з
понад 80 осіб, 50% з яких за статутом
мають представляти Україну. Співпраця
базується на п’яти спільних цінностях
та поєднанні освіти, досліджень і дій.
Роль організації полягає в тому, щоб
розробити методологію, яка їх з’єднує.
Дроздов пояснив, що він розуміє
Харківську архітектурну школу як
публічне місце, яке організує різні види
діяльності для громади. Його особистий
педагогічний підхід ґрунтується на
переосмисленні конструктивістського
руху, який існував в Україні протягом
1920-х років, поверненні до людського
виміру та людського тіла як фокусу
архітектури та реалізації практичних
проєктів з місцевими громадами для
занурення практики в конкретний
контекст. Свого часу це був важливий
внесок у міжнародний рух модернізму.
Проте цей дух інновацій був поступово
видалено з архітектурного середовища,
на зміну йому прийшла зацикленість
на кількості та великих житлових
мікрорайонах, таких як Північна Салтівка
(зобр. 60). 22 Дроздов наголосив, що
with a focus on quantity and large-scale такий стандартизований спосіб життя
residential districts [mikrorayon], like сформував життєвий досвід і очікування
Northern Saltivka (fig. 60).21 близько 400 000 мешканців лише у
м. Харків.

Fig. 60. Northern Saltivka neighbourhood in the north-east of Kharkiv. The construction started in 1967 and was
completed in the 1970’s. This is a part of Saltivka, the largest residential area in Ukraine, built up according to the
microdistrict system, in which almost a third of the entire population of Kharkov used to live (more than 400 thousand
inhabitants out of a total of about 1 400 thousand). Photo credit: Anton Sovetskiy uploaded to Wikimedia 2012

Зобр. 60. Мікрорайон Північна Салтівка, розташований на північному сході Харкова. Будівництво
почалося в 1967 р. і завершилося в 1970-х рр. Це частина Салтівки, найбільшого жилого
масиву в Україні, забудованого за мікрорайонним принципом, у якому раніше проживала
майже третина всього населення Харкова (понад 400 тис. жителів із загальної кількості
1 400 тис.) Автор фото: Антон Радянський, завантажений на Wikimapia 2012

21 The tradition was lost during the 1930’s due
to the Stalinist persecution of artists and the mandatory
return to classicism at the time. However by the 1960’s, the
Soviet Union had completely accepted the modernist style
in architecture in its more pragmatic industrialised form as
exemplified by Northern Saltivka.
22 Традицію було втрачено внаслідок сталінських
репресій 1930-х та нав’язаного повернення до
класицизму. Проте, в 1960-ті СРСР повністю ухвалив
модерністський стиль в архітектурі в його більш
прагматичній індустріалізованій формі, як видно з
прикладу Північної Салтівки.

135
Such standardized way of life has
shaped the life experience and
expectations of around 400 000
inhabitants in Kharkiv alone. Therefore,
for people in Ukraine it is as an
important frame of reference, which
must be carefully understood and re-
interpreted. The war has become the
watershed for cultural transformation in
Ukraine that has unexpectedly activated
civil society and kick-started the change
of the architecture culture. Drozdov
argues that despite the decline in the
number of experts working in Ukraine,
the lack of adequate policy and the
energy system deficiencies, civil society
can be expected to become the staple of
the recovery (fig. 61).
Тому можна припустити, що для
мешканців України це важлива система
координат, яку треба ретельно зрозуміти
та переосмислити.
Дроздов зауважив, що війна стала
рубіконом для трансформації культури
в Україні, яка несподіваним чином
активізувала громадянське суспільство
та надала поштовх зміні архітектурної
культури. На його думку, всупереч
зменшенню кількості експертів, присутніх
в Україні, відсутності адекватної політики
та дефіциту в енергетичній системі,
можна очікувати, що громадянське
суспільство стане ключовим рушієм
відновлення (зобр. 61).

Fig. 61. Diagram illustrating the transformation of the access to competency

for the recovery in Ukraine. Image credit Oleg Drozdov 2023

Зобр. 61. Діаграма ілюструє трансформацію наявних ресурсів для

відновлення в Україні. Зображення: Олег Дроздов 2023

136
Drozdov has concluded his presentation
with a conviction that to match the
unique context of Ukraine, the recovery
strategy should be based not on
ready-made solutions or gifts, but on
cooperation. Planning for the future
is a process of rethinking the vision
of home, which should provide the
starting point for urbanism. It will also
require more inclusive institutions and
methods to adapt cities to climate
change, such as giving back the city to
nature, introducing more circular and
energy-efficient methods of construction,
while at the same time improving the
living conditions for the people. This
will require a critical re-interpretation
of the modernist legacy of Ukraine and
introduction of new policies to start
recovery now, even before the war is
over.
На завершення свого виступу Дроздов
висловив переконання, що стратегія
відновлення має ґрунтуватися не
на впровадженні готових рішень чи
подарунків, а на співпраці відповідно
до унікального контексту України.
Планування майбутнього – це процес
переосмислення того, яким може бути
дім, і таке переосмислення стає точкою
відліку для містобудівних проєктів. Цей
процес передбачає роботу інклюзивних
інститутів та застосування методів
адаптації міст до кліматичних змін,
таких як повернення міста природі,
запровадження більш енергоефективних
методів будівництва замкненого циклу
з одночасним покращенням умов життя
людей. На думку Дроздова, для цього
потрібно критично переосмислити
модерністську спадщину України та вже
під час війни починати формувати нову
політику відновлення.
137
Reflective Practices, Part I
Research
The second section was dedicated
to examples of reflection in Sweden
and Ukraine in research and practice
attempting to define the ongoing change
in Ukraine. The researchers Iryna
Matsevko and Bojan Borić demonstrated
that there is an interest in critical
discussions of the post-colonial soviet
heritage that frame the contemporary
events practically, ideologically as well as
psychologically, as argued by Hans Ruin.
Reflection and Memory
The philosopher Hans Ruin from
Södertörn university, Sweden, stated in a
reflective remark on the conference that
transformation into a sustainable future
must also include a consideration of a
sustainable past. With this concept he
referred to the processing of repressed
memories of past atrocities during
the communist rule and the need to
process those memories in the public
consciousness. In post-soviet countries
there is a need to address the trauma
caused by the prohibition to remember
all those who died during the communist
rule, as this memory haunts people
like a specter. According to Ruin,
memorialization of victims in public
space is one way of doing this, yet, it is
not enough to make private graves for
the family, even though that would be a
138
Рефлексивні практики,
частина І. Дослідження
Другу секцію було присвячено
прикладам рефлексії дослідників зі
Швеції та Україні, котрі на теоретичному
та практичному матеріалі намагались
визначити зміни, що наразі відбуваються
в Україні. Дослідники Ірина Мацевко та
Боян Борич продемонстрували наявний
інтерес до критичного обговорення
постколоніальної радянської спадщини,
котра, за ствердженням Ганса Руїна,
визначає практичний, ідеологічний
та психологічний контекст, у якому
розгортаються сучасні події.
Рефлексія та пам’ять
Філософ Ганс Руїн з університету
Седертерна (Швеція) у своєму
коментарі-рефлексії стосовно
проблематики конференції зауважив,
що перехід до сталого майбутнього має
також передбачати осмислення сталого
минулого. Під цим він мав на увазі
опрацювання притлумлених спогадів про
минулі звірства часів комуністичного
режиму та потребу опрацювати такі
спогади у суспільній свідомості. Він
наголосив, що в пострадянських країнах
існує потреба опрацювати травму,
спричинену забороною пам’ятати про
всіх тих, хто загинув під час панування
комуністичного режиму, адже ці спогади
переслідують людей, наче привид. Руїн
зауважує, що одним зі способів такого
опрацювання є вшанування пам’яті
good beginning. Likewise, it is important
now, during the war, to memorialize
traumatizing events in public space to
allow people to process these painful
memories and come to peace.
Ruin mostly works on questions of time,
history and tradition and how we inhabit
space. Recently he has published the
study “Being with the Dead”.23 In his
talk he addresses the general ethos
of the conference as being the hope
for rebuilding Ukraine and giving it
a sustainable future. He refers to this
as the discourse of the future that we
are accustomed to discuss in terms of
a sustainable future. When teaching
restoration at the Academy of Art in
Stockholm, Ruin introduced the concept
of the sustainable past, connected to the
important discourse on memory. Ruin
argues that this concept is fascinating
because it is both subjective and
objective. He posits that if it were not
for the memories we carry inside our
bodies and minds we would all be
living in a nightmare of the present
where everything would flicker past and
nothing would have any meaning accept
the immediate sensation. The memory
that we have is what preserves the art
of history – a shared space of memory.
But that is also something very objective.
Like in architecture, this ‘meme’ is both
exterior and interior to the body: that
which we think about and the monument
23 See Ruin H. (2019) Being with the Dead: Burial,
Ancestral Politics, and the Roots of Historical Consciousness.
Stanford University Press.
жертв у публічному просторі. Водночас
недостатньо просто забезпечити
приватні могили для окремих родини,
хоча з цього варто було б почати.
Так само важливо зараз, під час
війни, увічнювати травматичні події в
публічному просторі, щоб дати людям
змогу опрацювати ці болючі спогади та
досягти миру.
Переважно Ганс Руїн працює над
проблематикою часу, історії та традиції,
а також способами, в які ми населяємо
простір. Нещодавно він опублікував
дослідження “Being with the Dead”
[“Бути з мертвими» – прим. пер.]24 У
своєму виступі Руїн визначив загальний
етос конференції як надію на відбудову
України та стале майбутнє. Він назває
це дискурсом майбутнього, який
ми звикли обговорювати в термінах
сталого майбутнього. Водночас, під
час викладання реставрації в Академії
мистецтв у м. Стокгольм в Швеції,
Руїн запровадив концепцію сталого
минулого, пов’язану із важливістю
дискурсу про пам’ять. На його думку, це
цікава концепція, адже вона є водночас
суб’єктивною та об’єктивною. Якби
не спогади, котрі ми носимо в своєму
тілі та розумі, ми всі жили б у кошмарі
теперішнього, де все миготіло б повз
нас, і ніщо не мало б жодного смислу,
лише миттєве відчуття. Пам’ять, яку ми
маємо, – це те, що зберігає мистецтво
історії; спільний простір пам’яті. Проте
24 Див. Ruin H. (2019) Being with the Dead: Burial,
Ancestral Politics, and the Roots of Historical Consciousness.
Stanford University Press
139
of this; in its most concrete form – the
grave. As we shape the physical space
and the way we cultivate the physical
space that we inhabit, we also construct
the memorial landscape in which we
move.25 As we create spaces to inhabit,
we also create and preserve collective
memories. Hence there is no way that
we can separate the subjective from the
objective memory in the work we do to
cultivate space.
Ruin argues that the resulting acute
question for those who will be involved
in the reconstruction of the partly
destroyed society is whether to build new
or reconstruct. This was also the question
for many in Europe after World War II
and we know the different examples
of what they made: the large-scale
projects in order to create something
new – the progressivists’ idea – and the
antiquarians’ choices for which the Polish
are perhaps the most famous. But from
his perspective, Ruin stresses the need
to think about what it really means to
preserve an historical space in terms of
also preserving the historical memory
which is so important for a culture that
wants to retrieve its sense of balance and
history.
Ruin says that for him one of the most
inspiring philosophical books when it
25 Ruin here referred to the French philosopher
Maurice Halbwachs’ (1877–1945) work on how architecture
carries and preserves memory. He suggested that collective
memory enables social groups to situate themselves in the
world by constructing the past in a way that makes present
experience meaningful. See, for example, Halbwachs,
M. (1992) On Collective Memory. Transl. Lewis A. Coser.
Chicago: University of Chicago Press.
140
водночас це дуже об’єктивна річ. Як і
в архітектурі, відносно тіла цей “мем”
є водночас і зовнішнім, і внутрішнім –
те, про що ми думаємо, та пам’ятник
цьому: у найконкретнішому вигляді –
могила. Коли ми формуємо фізичний
простір, котрий ми населяємо, спосіб,
в який ми його культивуємо також
створює меморіальний ландшафт, де
ми рухаємося. 26 Коли ми створюємо
простори, щоб їх населити, ми також
створюємо і зберігаємо колективні
спогади. Таким чином, ми не можемо
відокремити суб’єктивну пам’ять
від об’єктивної в цій своїй роботі з
культивування простору.
На думку Руїна, внаслідок цього, перед
тими, хто братиме участь у відбудові
частково зруйнованого суспільства,
постає гостре питання: будувати
нове чи реконструювати. Це саме
питання постало також перед багатьма
європейцями після Другої світової
війни, і ми бачимо приклади того, що
вони відповіли на нього по-різному.
Прибічники прогресу пропонують
масштабні проєкти з метою створення
нового. Водночас, можна зробити вибір
на користь збереження старожитностей
– тут, мабуть, найвідомішим буде приклад
Польщі. Але, у розвиток своєї точки
26 Руїн тут послався на роботу французького
філософа Моріса Альбвакса [Maurice Halbwachs] (1877–
1945) про те, як архітектура несе та зберігає пам’ять. Він
припустив, що колективна пам’ять дозволяє соціальним
групам позиціонувати себе у світі, конструюючи минуле
таким чином, щоб надавати смисл теперішньому
досвіду. Див., напр., Halbwachs M. (1992) On Collective
Memory. Transl. Lewis A. Coser. Chicago: University of
Chicago Press.
comes to thinking about the past and
its shape, is the book published in the
early 1990’s by the French philosopher
Jacques Derrida, in which Derrida
is responding to the analysis of the
American political scientist Fukuyama’s
claim that after 1989 we had the end
of history27 and his assumption that
everything will now progress according
to the plan of liberal democracy. Now we
know with painful clarity that Fukuyama
was wrong. But in his argument against
Fukuyama, Jacques Derrida wrote the
book Specters of Marx,28 in which he
makes a comparative analysis of Marx
and Shakespeare’s Hamlet. His main
point is that the progressivists’ idea
of something simply moving forward
while leaving behind what is done, is
completely wrong. «Time», he writes,
moves in much more complicated circles
and time is a question of return to where
the old, especially the old that has not
been processed and laid to rest, will
return. In his book, Derrida states a
spectral history and he states a history of
ghostly returns.
Ruin suggests that the image, the
metaphor of the ghostly return, has
been hugely important for people
who try to think about what we are
experiencing during the past 25–30
years and especially in relation to Russia
and its post-soviet experiences. He
27 Francis Fukuyama (1992). The End of History and
the Last Man. Free Press.
зору, Руїн наголошує на необхідності
також помислити, що насправді означає
збереження історичного простору в
плані збереження історичної пам’яті,
котра має таке значення для культури,
яка прагне відновити своє відчуття
балансу та історії.
Руїн зазначає, що для нього однією з
найбільш надихаючих філософських
робіт, коли йдеться про роздуми
про минуле та його форми, є книга
французького філософа Жака Дерріда,
опублікована на початку 1990-х років.
У своїй книзі Дерріда висловлює думку
стосовно твердження американського
політолога Ф. Фукуями про те, що в
1989 році наша історія скінчилась, 27 і
відповідного припущення, що тепер
усе буде розвиватися згідно плану
ліберальної демократії. Сьогодні ми з
болісною ясністю бачимо, що Фукуяма
помилявся. Проте, критикуючи Фукуяму,
Жак Дерріда написав книгу «Привиди
Маркса» [«Spectres of Marx»]. 28 У
цій своїй роботі Дерріда аналізує
Маркса та «Гамлета» В. Шекспіра.
Його головна ідея полягає в тому, що
думка прибічників прогресу про те,
що щось просто рухається вперед,
залишаючи те, що зроблено, позаду, є
абсолютно неправильною. Час, пише
він, рухається набагато складнішими
колами; час – це питання повернення
туди, де залишається старе, особливо
28 Jacques Derrida (1994). Specters of Marx.
Psychology Press.
141
also recommends to those keen on this старе неопрацьоване та відкладене. У
topic to read the Russian social scientist своїй книзі Дерріда описує примарну
and psychologist Alexander Etkind, історію та постулює історію примарних
who 10 years ago published a book повернень.
called “Warped Mourning”.29 The book
Руїн припускає, що цей образ, ця
describes the landscape of the Russian
метафора примарного повернення,
mental society after its inability to deal
надзвичайно важлива для тих, хто
with its own haunting memories of
намагається осмислити, що ми
murders, and deportations, the wars, the
переживаємо протягом останніх 25–30
butchering, and the inability to retrieve
років, особливо по відношенню до Росії
the dead. Etkind conveys a sense «of»
та її пост-радянського досвіду. Він також
the mental landscape in Russia, written
рекомендує тим, хто цікавиться цією
from inside a brilliant Russian mind,
темою, роботи російського культуролога
about how you can create a society of
та психолога Олександра Еткінда. 10
vampires and zombies, and returns to
років тому Еткінд опублікував книгу під
the fact that people are looking for the
назвою «Warped Mourning» [«Криве горе»
dead everywhere. But he also observes
– прим. пер.], 29 в якій описано ландшафт
that they are nowhere taken care of.
російського ментального суспільства
Here the implicit conclusion is that
після його неспроможності впоратися
society that cannot relate to its own dead
з власними спогадами про вбивства та
and its own losses will be a society that
депортації, які його переслідують, наче
will become violent and unpredictable
привід; війни, різанину, неможливість
and it will react in an irrational way. In
повернути мертвих. Еткінд передає
that sense Ruin suggests that the book by
відчуття ментального ландшафту
Etkind is also a kind of premonition of
Росії з позиції блискучого російського
what we are seeing today of a destroyed
інтелектуала. Він розмірковує про те, як
psychic landscape that has to do with the
можна створити суспільство вампірів
inability to care for their own dead and
і зомбі, та повертається до того, що
their own disasters.
люди скрізь шукають мертвих, проте
While returning to his initial proposition зауважує, що про них ніде не дбають.
of the care for a sustainable past in І невисловлений висновок полягає в
тому, що суспільство, яке заплющує очі
на власних мертвих та власні втрати,
стає суспільством насильницьким
та ірраціональним, реакцію якого не
29 See Alexander Etkind (2013). Warped Mourning: можна передбачити. У цьому сенсі Руїн
Stories of the Undead in the Land of the Unburied (Cultural
припускає, що книга Еткінда також є
Memory in the Present). Stanford University Press.
своєрідним передчуттям ситуації, яку
Див. Etkind A. (2013). Warped Mourning: Stories of the
Undead in the Land of the Unburied (Cultural Memory in the ми бачимо сьогодні – зруйнованого
Present). Stanford University Press. психічного ландшафту, пов’язаного з

142
his last point, Ruin emphasizes that нездатністю потурбуватись про власних
apart from rebuilding and restoring the мертвих та власні катастрофи.
destroyed infrastructure in Ukraine, it is
На останок, повертаючись до своєї
important to think how this society, in its
початкової тези про турботу про стале
architectonic, artistic and technological
минуле, Руїн наголошує, що, окрім
practices, can now start preparing
відбудови та відновлення зруйнованої
itself for caring for all the people who
інфраструктури в Україні, важливо
have died in the process of hopefully
думати про те, як це суспільство у
preserving their society as a free nation.
своїй архітектурній, мистецькій та
That is, how can the dead be cared for
технологічній діяльності, вже зараз може
in terms of public space construction?
підготуватися до того, як піклуватися
On a very elemental level, and in
про всіх тих людей, які загинули у своїй
everybody’s mind, it suggests burial
натхненній спробі зберегти суспільство
of the dead – the immediate care
як вільну націю. Тобто, як можна
for the bodies which is so important
піклуватися про мертвих з позицій
during the war. But Ruin argues that
створення публічного простору? На
creating a burial grave and a place
найелементарнішому рівні, з точки зору
where one family can grieve is only the
пересічної людини – це означає ховати
first immediate step. Society which is
мертвих, тобто невідкладно піклуватись
traumatized in the way that this society
про тіла, що так важливо під час війни.
is, also needs to think in terms of public
Проте, за словами Руїна, створення
spaces. How can grievances, how can
могили та місця скорботи для однієї
the loss, how can the memory of all
сім’ї – це лише перший невідкладний
those people who have disappeared and
крок, адже суспільство, травмоване
have been sacrificed be memorialized
так само, як українське, також
in public space to relieve the collective
повинно пам’ятати про це, плануючи
memory of this trauma? There are
свій громадській простір. Як можна в
some interesting experiences to look
публічному просторі увіковічнити горе,
at in Europe related to this task, such
втрату, пам’ять про всіх тих людей, які
as the monuments to the soldiers who
зникли та були принесені в жертву, щоб
died in World War I in many European
звільнити колективну пам’ять від цієї
villages. He describes the monuments
травми? У цьому зв’язку Руїн згадує
that populate the landscape of Europe
дотичний досвід Європи, зокрема,
as a kind of archaeology of memorials.
сільські пам’ятники солдатам, які
For World War II, Ruin brings up the
загинули під час Першої світової війни,
experience of the former Yugoslavia
та описує пам’ятники, які населяють
dealing with its own failed war and its
ландшафт Європи, з позиції своєрідної
experiences when architects and artists
археології меморіалів. Звертаючись
collaborated in order to think in new
до теми Другої світової війни Руїн
ways about how to create public spatial
згадує досвід колишньої Югославії в

143
monuments, a new kind of monuments,
where somehow this experience of
the tragic past can be preserved as
something that can also be collectively
experienced. South Africa also holds
some interesting experiences of how
architecture can be worked out explicitly
as a way of articulating a relation to a
traumatizing past.
Ruin concludes by inviting all the
participants, architects and artists,
to contemplate how to represent
traumatizing past events to help the
collective memory to process the trauma
and find peace of mind. Because,
according to him, what we are doing
when we are rebuilding an urban
landscape is not only about restoring
material culture, but also about giving
shape to time itself.
In a comment directly following Hans
Ruin’s talk, Oleksandr Sobolev positively
responded to this proposition, sharing
a situation in his art school, where a
student who volunteered to the frontline
was killed. He says that they were
discussing how they should memorialize
this.
According to Ruin, memorialization can
be done in different ways and it requires
creative collaboration between architects
and artists.
144
опрацюванні власної поразки у війні,
співпрацю архітекторів та художників,
спрямовану на те, щоб по-новому
помислити, як створити публічні
просторові пам’ятники – новий тип
пам’ятників, в яких цей досвід трагічного
минулого можна зберегти як те, що
також можна пережити разом. Також
Руїн згадує Південну Африку з її цінним
досвідом того, як відкрито використати
архітектуру, щоб артикулювати
ставлення до травматичного минулого.
Наприкінці свого виступу Руїн
запросив всіх учасників, архітекторів
та художників, поміркувати над тим, як
відобразити травмуючі події минулого,
щоб допомогти колективній пам’яті
опрацювати травму та відчути душевний
спокій. Адже, за його словами, коли ми
відбудовуємо міський ландшафт, ми не
лише відновлює матеріальну культуру,
але й формуємо власне час.
У коментарі безпосередньо після цього
виступу Олександр Соболєв позитивно
відреагував на цю пропозицію та
розповів про ситуацію у своїй Академії
мистецтв, один зі студентів якої, котрий
пішов добровольцем на фронт, загинув.
Соболєв сказав, що в школі обговорюють,
як саме увіковічнити його пам’ять.
Руїн зауважив, що увіковічнити пам’ять
можна в різний спосіб, і що це вимагає
творчої співпраці між архітекторами та
художниками.
Postcolonial not Decolonized: (Post)
War Challenges in Approaching
Soviet Heritage in Ukraine
Dr Iryna Matsevko is an historian,
Vice-Chancellor of the Kharkiv School
of Architecture, Ukraine, which was
evacuated from Kharkiv to Lviv in March
2022. As a lecturer, she designs courses
on the cultural and social contexts
of architecture, heritage studies and
urban practices. Her academic interests
encompass social and cultural history
of Soviet Ukraine, urban heritage and
practices as a driver of sustainability in
cities and communities. Her practical
experience includes development and
management of heritage projects on
contested memories.
In her presentation, Iryna Matsevko
discusses contemporary approaches
to and academic and public debates
about the Soviet built heritage of the
1920s–1930s through a critical analysis
of postcolonial discourse in Ukraine,
applying the methodology of critical
heritage studies. Matsevko argues that
the Soviet built heritage should not be
considered only as postcolonial, but that
it should be seen in the broad context as
part of the global modernist movement,
as well as part of the architectural
heritage of Ukraine. She builds her
argument on the critique of postcolonial
theory applied to the concept of a
post-Soviet country.30 The researcher
emphasizes the influence of Ukrainian
academia on the public discourse about
the colonial past.
Постколоніальний, не
деколонізований: (після)воєнні
виклики підходу до радянської
спадщини в Україні
Ірина Мацевко – історикиня, ректорка
Харківської школи архітектури (Україна),
евакуйованої з Харкова до Львова у
березні 2022 р. Вона викладає курси,
які стосуються культурних та соціальних
контекстів архітектури, студій спадщини
та міських практик. До кола її наукових
інтересів входить соціальна та культурна
історія радянської України, міська
спадщина та практики як фактор сталого
розвитку міст та громад. Її практичний
досвід охоплює розробку та координацію
проєктів, присвячених конкуруючій
спадщині.
У своїй презентації Мацевко обговорює
сучасні підходи та дискусії, які тривають
в українському академічному середовищі
та в публічній сфері щодо радянської
архітектурної спадщини 1920–1930-х рр.,
крізь призму критики постколоніального
дискурсу в Україні із застосуванням
методології критичних студій спадщини.
За її словами, радянську архітектурну
спадщину не слід розглядати виключно
як постколоніальну; на неї треба дивитись
в широкому контексті як на складову
глобального руху модернізму, а також
як на складову архітектурної спадщини
України. Свою точку зору дослідниця
аргументує, застосовуючи критику
постколоніальної теорії до концепції
пострадянської держави.30 Мацевко
наголошує на впливі української
академічної спільноти на публічний
145
The Ukrainian researchers consider
post-coloniality to be a condition
characterized by the struggle for
autonomy by peoples enduring a history
of dependence. This ‘heroic’ reading of
postcolonial theory turned to become the
dominant discourse in Ukrainian society,
yet, it leaves out the other side of the
postcolonial condition: the hybridity of
postcolonial Ukraine. The ambivalence
of the country’s postcolonial experience
lies in the fact that it was influenced by
Ukraine’s status, on the one hand, of the
core of the tsarist and the Soviet imperial
projects, and on the other hand, of the
center of anti-tsarist and anti-Soviet
resistance.31 So, while analyzing and
discussing the Soviet heritage in Ukraine,
one should take into account that
Ukraine shared in the cultural project of
Soviet ‘imperialism’, even while suffering
from it at the same time.
According to Matsevko, in the case of
Ukraine, there is a need for a more
profound reading of the postcolonial
condition with the focus on complex
cultural interchanges between the master
and the servant, the imperial power
and the its peripheries. Here critical
rethinking of the Soviet heritage is an
opportunity for Ukraine to decolonize
itself by recognizing its participation in
the Soviet modernization project, taking
responsibility for its past and present,
30 Moore D. Ch. Is the Post- on Postcolonial the
Post- in Post-Soviet? Toward a Global Postcolonial Critique.
PMLA. Vol. 116, No. 1 (Jan., 2001), 111–128.
31 Spivak G. Ch. et al. Are We Postcolonial? Post-
Soviet Space. PMLA, Vol. 121, No. 3 (May, 2006), 828–836
146
дискурс стосовно колоніального
минулого. Українські дослідники
розглядають постколоніальність як стан,
що характеризується боротьбою за
автономію народів, котрі переживають
історію залежності. Таке “героїчне”
прочитання постколоніальної теорії є
домінуючим дискурсом в українському
суспільстві і не враховує локальні
особливості: а саме, гібридність
постколоніальної України. Амбівалентність
українського постколоніального досвіду
полягає в тому, що Україна, з одного
боку, була серцевиною царського та
радянського імперських проєктів, а
з іншого, – центром опору царизму
та радянській владі.31 Отже, аналіз та
обговорення радянської спадщини в
Україні має враховувати, що Україна
була складовою культурного проєкту
радянського “імперіалізму” і водночас
його жертвою.
Ірина Мацевко стверджує, що випадок
України потребує глибшого прочитання
постколоніальної ситуації та уваги до
складних культурних взаємозв’язків
між “господарем” та “слугою”,
імперською владою та її периферіями.
Критичне переосмислення радянської
спадщини надає Україні можливість
деколонізуватися шляхом визнання
своєї участі у радянському проєкті
модернізації та готовності взяти на
себе відповідальність за своє минуле та
сьогодення, що унеможливить спроби
маніпулювання дисонансним минулим.
Водночас, рамки деколонізації дають
змогу осмислити радянське минуле
як українську радянську спадщину
та признати її своєю і в майбутньому
and disabling any attempt at historical
manipulation. In the same time, the
de-colonization frame makes it possible
to comprehend and appropriate the
Soviet past as Ukrainian Soviet heritage,
and to protect Ukrainian society from
future tensions and conflicts on this
basis. Presenting her own criticism of
postcolonial interpretation in Ukraine,
Matsevko focuses on the concept of
heritage, which in recent decades
has gone far beyond tangibility in
heritage studies. Referring to the
leading researchers of heritage and
postcolonial studies, the speaker defines
heritage as a choice and a construct of
contemporary communities that reflects
not the past, but their contemporary
identity. She focuses on social values
of Soviet built heritage with reference to
the latest discussion in critical heritage
studies. 32 The argument that the
materialist understanding of heritage
must be complemented with a discursive
and experiential understanding,
because they are mutually contingent,
was also addressed by Hans Ruin.
Defining heritage as a process of critical
rethinking of the past that influences
the future, Matsevko emphasizes
that a comprehensive approach to
heritage is crucially important in post-
war traumatized communities. The
growing number of armed conflicts
around the world turns heritage into a
powerful instrument of manipulation and
32 Munjeri D. Tangible and Intangible Heritage: from
difference to convergence. Museum International, LVI, 1–2 /
221–222, 12–20.
захистити українське суспільство від
напруги та конфліктів на цьому ґрунті.
У своїй критиці інтерпретації
постколоніалізму в Україні, дослідниця
зосереджується на концепції
спадщини, яка в останні десятиліття
в професійному дискурсі вийшла
далеко за межі матеріальності.
Посилаючись на дослідників спадщини
та постколоніалізму, Мацевко визначає
спадщину як вибір та конструкт сучасних
спільнот, який відображає не минуле,
а їхнє ставлення до минулого і їхню
сучасну ідентичність.32 Акцентуючи
на нематеріальному вимірі спадщини,
дослідниця зосереджується в доповіді
на суспільних цінностях радянської
архітектурної спадщини.
Твердження, що розуміння спадщини як
матеріальних об’єктів треба доповнити
розумінням спадщини як дискурсу
та досвіду внаслідок їхньої взаємної
обумовленості, під час семінару також
розглядалось Гансом Руїном.
Визначаючи спадщину як процес
критичного переосмислення минулого,
що впливає на майбутнє, Мацевко
наголошує, що комплексний підхід до
спадщини вкрай важливий у повоєнних
травмованих спільнотах. Зростаюча
кількість збройних конфліктів у
всьому світі перетворює спадщину
на потужний інструмент маніпуляції
та тиску з боку конфліктуючих сторін.
Спадщина стає однією з ключових цілей
у спробі стерти колективну пам’ять
спільнот, які перебувають у стані війни.
У повоєнній спільноті спадщина може
стати як інструментом примирення,
147
pressure by the parties at war. Heritage
becomes one of the key targets in an
attempt to erase the collective memory
of communities at war. Heritage can
become both a tool of reconciliation in
a post-war community or an instrument
of stirring up and deepening the pre-
war conflicts and tensions. Therefore, a
critical reflection on the Soviet heritage in
Ukraine, which will help avoid conflicts
and societal division after the war, is
crucial now.
The main part of the presentation started
from the introduction to the discourse of
Soviet heritage in Ukraine. In Ukraine,
like in most post-communist countries,
the Soviet era is considered to be a
dissonant, undesirable heritage that
is negatively perceived by new states,
ideologies and societies. At the same
time, Soviet culture has been subject
to very contradictory interpretations
since Ukraine’s independence. The
emotional discussion has resulted in
the polarization of society into those
who believe that all Soviet memorials
and buildings must be destroyed and
those (mostly activists and young
researchers out of the academia) who
believe that all Soviet objects should
be preserved. Matsevko emphasizes
that in such a polarized situation
Soviet buildings have no chance to be
incorporated in contemporary city life
with new interpretations and new social
values: they are to be either destroyed
or conserved (fig. 62). Within such
approaches Soviet heritage has become
a trigger of social tensions and conflicts
about contested memory.
148
так і інструментом роздмухування та
поглиблення довоєнних конфліктів
та напруги. Тому зараз надзвичайно
важливою стає критична рефлексія
щодо радянської спадщини в Україні, яка
допоможе уникнути конфліктів та поділів
у суспільстві після закінчення війни.
Основну частину презентації дослідниця
розпочинає зі вступу до дискурсу
радянської спадщини в Україні. В Україні,
як і в більшості посткомуністичних
країн, радянська епоха розглядається
як дисонансна, небажана спадщина,
яка негативно оцінюється новими
державами, ідеологіями та
суспільствами. В українському
контексті часів незалежності дискусія
про радянську культуру набула вкрай
суперечливих інтерпретацій. Ґрунтована
на емоційному сприйнятті, така дискусія
призвела до поляризації суспільства,
яке розділилось на тих, хто вважає,
що всі радянські меморіали та будівлі
мають бути знищені, та тих (переважно
активістів і молодих дослідників), хто
вважає, що всі радянські об’єкти мають
бути недоторкані та збережені. Ірина
Мацевко наголошує, що в такій ситуації
поляризації радянська матеріальна
спадщина не має шансів інтегруватись
в життя сучасного міста та набути
нових інтерпретацій та суспільних
цінностей: її потрібно або знищити, або
законсервувати (зобр. 62).
У межах таких підходів радянська
спадщина стає тригером суспільної
напруги та конфліктів, що точаться на тлі
конкуруючої спадщини.
 Fig. 62. The Soviet mosaic of the University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
in Lviv, Ukraine, was damaged on its administration’s order. Activists and the Lviv
Heritage Department stopped its destruction. Photo: Oleg Drozdov 2023

Зобр. 62. За наказом адміністрації Львівського університету ветеринарної

медицини та біотехнологій було розпочато демонтаж радянської мозаїки,
яка прикрашає фасад головного корпусу. Руйнування зупинили активісти та
Управління охорони історичного середовища м. Львів. Фото Олег Дроздов

Matsevko poses important questions: Мацевко ставить важливі питання:

is heritage restricted only to something
community can be proud of? Can
community change or erase its
uncomfortable past destroying its
memorials and buildings? Can only
the art component be an argument for
preserving Soviet heritage? And, most
importantly: do Soviet objects constitute
Ukrainian heritage?
Referring to cases from Kharkiv,
Matsevko analyzes the current
discussions on the Soviet built heritage
and outlines the controversy and
challenges faced by the Ukrainian
Чи спадщина обмежується лише
тим, чим громада може пишатися?
Чи може громада змінити чи стерти
своє незручне минуле, руйнуючи
меморіали та будівлі? Чи аргументом за
збереження радянської спадщини може
бути виключно мистецька складова?
Найголовніше питання дослідниця
формулює так: чи є радянські об’єкти
українською спадщиною?
Використовуючи приклади Харкова,
Ірина Мацевко аналізує дискусії, які
зараз тривають щодо радянської
архітектурної спадщини, та окреслює

149
researchers, intellectuals and experts.
Matsevko draws attention to the fact
that Kharkiv’s built heritage has multiple
layers. Each layer is problematic and
requires critical rethinking and the
introduction of new social values. The
war has uncovered these layers in
the destroyed buildings, revealing the
richness and complexity of the 20th-
century heritage in Kharkiv. These are
the Imperial Russian layers, as Kharkiv
used to belong to the Russian Empire,
the early Soviet layers, which refer to
the city’s modernization, intellectual
development and modernity, and
the Stalinist ones, associated with
repressions, terror and control. Thus, the
ruins have already uncovered not-so-
very-comfortable (Imperial), appealing
(Early-modernist) and undesirable
(Stalinist) heritage.
The researcher has analyzed two cases
of buildings destroyed by Russian
missiles that have recently been
discussed in the academia and by the
public.
The case of the Kharkiv Regional
Administration in Svobody Square shows
the overlap of various historical layers.
It is one of the edifices dominating
the square. The building was seriously
damaged during the first weeks of the
Russian full-scale attack on Kharkiv in
March 2022 (fig. 63 and 67).
Presently the building cannot be used,
but it keeps its monumental façade,
which references Stalinist architecture.
Matsevko has shown the three historical
150
суперечності і виклики, з якими
стикаються українські дослідники,
інтелектуали та експерти.
Дослідниця зауважила, що
харківська архітектурна спадщина
є багатошаровою. Кожний шар є
проблемним, потребує критичного
переосмислення та наповнення
новими суспільними цінностями.
Війна оголила ці шари у зруйнованих
будівлях та показала багатство та
водночас складність спадщини ХХ
століття Харкова. Це шари Російської
імперії, до якої колись належав Харків,
шари раннього радянського періоду
модернізації міста, інтелектуальної
потуги та модерності, а також сталінські,
пов’язані з репресіями, терором та
контролем. Таким чином, руїни оголили
не дуже зручну (імперську), привабливу
(ранню модерністську) та небажану
(сталінську) спадщину.
Мацевко аналізує два випадки знищення
будівель російськими ракетами,
які нещодавно обговорювалися в
академічних та суспільних середовищах.
Перший приклад – Харківської ОДА
на площі Свободи – демонструє
нашарування різних історичних пластів.
Це одна з будівель-домінант площі,
яка сильно постраждала в перші
тижні російського повномасштабного
вторгнення (зобр. 63, 67).
Зараз її не можна використовувати, але
вона зберегла монументальний фасад,
який відсилає до сталінської архітектури.
Мацевко показала три історичні шари
будівлі. За часів Російської імперії тут

Fig. 63. The Kharkiv Regional Administration
in Svobody Square. Photo: Kyrylo Honchar
Зобр. 63. Харківська обласна адміністрація
на площі Свободи. Фото Кирила Гончара
layers of the building. In the imperial
time, it used to host the Provincial
Government (fig. 64); in the 1920s
it was reconstructed to become a
Constructivist building of the Central
Committee of the Communist Party of
Ukraine (fig. 65).
The transformation was achieved by
changing the side façade and adding
floors to the previous edifice. During
Fig. 65. The Central Committee of the
Communist Party of Ukraine in Kharkiv.
Source: Constructivism Kharkiv
Зобр. 65. ЦК КП(б)У в Харкові. Джерело:
Конструктивізм Харків
Fig. 64. The northern façade of the two-storey
building designed by the architect A.N. Minkus and
constructed in Kharkiv in 1900 for the Provincial
Tsarist Government and the three-storey extension
built by the architect V.V. Velychko in 1914. Image:
Vira Chypurko. Source: Constructivism Kharkiv.33
Зобр. 64. Графічне відображення фасаду будівлі
Харківської губернської земської управи. Будівля
збудована в 1900 р. за проєктом архітектора
А. Н. Мінкуса. У 1914 р. архітектор В.В. Величко
прибудував триповерховий корпус. Зображення:
Віра Чипурко. Джерело: Конструктивізм Харків.33
розташовувалась губернська земська
управа (зобр. 64). У 1920-х роках її
реконструювали та перетворити на
конструктивістський будинок ЦК КП(б) У
(зобр. 65). Перетворення відбулося
шляхом зміни бічного фасаду та
додавання поверхів до попередньої
будівлі.
Аналізуючи академічні та публічні
дискусії щодо зруйнованої будівлі,
в яких взяли участь архітектори,
історики архітектури, місцеві посадовці,
журналісти та активісти, Мацевко
робить висновок, що учасники дискусії
не виходять за межі дискурсу стилю.
Вони зосереджуються на формах та
структурах і уникають обговорення
складних соціальних контекстів
сталінської архітектури. Мацевко
наголошує на обмеженнях дискурсу
стилю, стверджуючи, що нерозуміння
151
 the Second World War, the building was
seriously damaged and after the war,
a new building with the present design
was erected on its old foundation. The
building became one of the brightest
examples of Stalinist architecture in
Kharkiv (fig. 66).
Будівля сильно постраждала під
час Другої світової війни, а після її
закінчення на старому фундаменті
звели нову споруду, яка стала одним
із найяскравіших зразків сталінської
архітектури м. Харків (її залишки можна
побачити на фото, зобр. 66).

Fig. 66. The Kharkiv Regional Committee of the Communist Party of Ukraine, built on the foundations
of the pre-war building. Image: Vira Chypurko. Source: https://constructivism-kharkiv.com/

Зобр. 66. Харківський обласний комітет КП України, збудований на фундаментах довоєнної

будівлі. Зображення: Віра Чипурко. Джерело: https://constructivism-kharkiv.com/

33 https://constructivism-kharkiv.com/

152
 Fig. 67. The Kharkiv Regional Administration in Svobody Square. Photo by Kyrylo Honchar

Зобр. 67. Харківська обласна адміністрація на площі Свободи. Фото Кирила Гончара

Iryna Matsevko has conducted a радянського минулого як складної

discourse analysis of the statements та багатовимірної спадщини заважає
and texts about the ruined building. українському суспільству переосмислити
Having analyzed academic and public роль України в радянському
discussions of architects, architectural модерністському проєкті.
historians, local officials, journalists,
Наступний приклад, наведений
and activists, the researcher has
дослідницею, відноситься до періоду
concluded that the discussants do not
1920-х років. Як перша столиця
go beyond the discourse of style. They
радянської України Харків був центром
focus on forms and structures and avoid
архітектури авангарду та модернізму
discussing intangible meanings and
(зобр. 68). Цей період Мацевко вважає
values of the building. She refers to
найбагатшим та водночас найскладнішим
the limitations of the discourse of style
для переосмислення архітектурної
arguing that the lack of understanding
спадщини Харкова. Дослідниця визначає

153
of the Soviet past as a complex and
multidimensional legacy prevents
Ukrainian society from rethinking
the role of Ukraine in the Soviet
modernization project.
The next case presented by the
researcher is the Railway Workers’
Palace of Culture which dates back to
the period of the 1920s. As the first
capital of Soviet Ukraine, Kharkiv was
the center of avant-garde and modernist
architecture (fig. 68).
Matsevko considers this period to
be the richest and at the same time
the most challenging in rethinking
the architectural heritage of Kharkiv.
The researcher defines the modernist
architecture of the 1920s as a mix of
ideas, approaches, technologies and
ideology. The involvement of the Soviet
Ukrainian artists in the global modernist
movement encouraged by their belief
Fig. 68. The Railway Workers’ Palace of Culture, Kharkiv
(1927–1932). Architect: Аleksandr Dmitriev.
Source: Wikipedia, uploaded by Avaness in 2012
Зобр. 68. Палац культури залізничників, Харків
(1927–1932 рр.). Архітектор: Александр Дмитрієв.
Джерело: Вікіпедія, завантажена Avaness et al., 2012
154
модерністську архітектуру 1920-х років
як суміш ідей, підходів, технологій
та ідеології. Залученість радянських
українських митців до світового
модерністського руху, підсилене їхньою
вірою в більшовицькі ідеї прогресу,
рівності та соціальної справедливості,
подарувало Україні величезну
архітектурну спадщину 1920-х – початку
1930-х років.
Аналіз академічної та публічної дискусій
щодо зруйнованої будівлі Палацу
культури залізничників приводить
дослідницю до таких питань: чи є
модерністська архітектура радянської
України виключно українським
надбанням? Чи виключно радянським?
Чи радянським українським? Чи
глобальним? Ірина Мацевко звертається
до досліджень українських істориків,
зокрема істориків літератури та істориків
архітектури, які схильні розділяти
«радянське» та «українське» в культурі
1920-х років. Дослідження української
модерністської літератури, мистецтва
та архітектури 1920-х років часто
«вирізаються» з радянського контексту.
Більшовики та радянські діячі з’явилися
в текстах у середині 1930-х років, коли
Сталін визнав конструктивістів загрозою
для режиму та почав проти них репресії.
Аналіз дискусії щодо зруйнованого
Палацу культури залізничників (зобр. 69)
дає Мацевко підстави стверджувати,
що дослідники уникають незручних
запитань ідеологічного навантаження
ранньої модерністської архітектури.
Дехто з учасників дискусії обмежує
модерністський рух вузькими етнічними
in Bolshevik ideas of progress, equality
and social justice gave Ukraine the
tremendous architectural heritage of the
1920s–early 1930s.
Analyses of the academic and public
discussion about the destroyed building
of the Railway Workers’ Palace of
Culture (fig. 69), has led to the following
questions: is modernist architecture of
Soviet Ukraine just Ukrainian heritage?
or Soviet? or Soviet Ukrainian? or
global? Matsevko refers to research
of Ukrainian historians, historians of
literature, and architectural historians
who tend to separate the “Soviet” from
the “Ukrainian” in the culture of the
1920s. The researcher has shown that
the Ukrainian modernist literature, art,
and architecture of the 1920s were
cut out from the Soviet context. The
Bolsheviks and the Soviets started to
emerge in the texts in the mid-1930s,
when Stalin found Constructivism
threatening to the regime and started its
repression.
The analysis of the discussion on the
destroyed Railway Workers’ Palace
of Culture gives grounds to state that
researchers avoid uncomfortable
questions about the architects’
ideological background. Some of
the discussants pin the modernist
movement within the narrow ethnic
framework using the term “Ukrainian
Constructivism”. This reference to the
ethnic Ukrainian origin of the architects
actually contradicts the modernist
concept, according to which nationality
for architects and artists becomes
Fig. 69. The Railway Workers’ Palace of Culture
hit by a Russian missile in 2022. Photo by
npu.gov.ua via Wikimedia Commons
Зобр. 69. Палац культури залізничників,
уражений російською ракетою у 2022 р.
Фото npu.gov.ua з Wikimedia Commons
межами, використовуючи термін
«український конструктивізм». Таке
посилання на етнічне походження
архітекторів, власне, суперечить
концепції модернізму, за якою
національність для архітекторів та
митців стає другорядною, а то й
третьорядною, адже вони створювали
не національну, а інтернаціональну
(глобальну) модерністську архітектуру.
Мацевко стверджує, що етнічний
підхід до архітектури 1920-х років
унеможливлює переосмислення
модерністської архітектури в Україні та
включення радянського контексту до
української спадщини, а також включення
українського модерністського руху до
світової спадщини модернізму.
Підсумовуючи, Мацевко наголошує,
що класичний підхід до архітектурної
спадщини, обмежений пам’ятками
155
of secondary, or even of tertiary архітектури з акцентом на фізичному
importance, as they were creating not аналізі наявної збудованої форми,
national, but international (global) вікових, наукових та естетичних якостей
modernist architecture. Matsevko об’єкта, є перешкодою для розуміння їх
argues that such ethnic approach to значення для суспільства. Війна відкрила
the architecture of the 1920s makes різні шари історичної забудови в Україні,
it impossible to rethink modernist вона виявила безперервність, розриви
architecture in Ukraine and to include та зміни в архітектурній спадщині, а
the Soviet context in the Ukrainian також її нематеріальні аспекти, зокрема
heritage, or to include the Ukrainian особливість, дух місця та соціальні
modernist movement in the global та культурні контексти. Розуміння
heritage of modernism. важливості нематеріальних цінностей
To summarize, Matsevko emphasizes матеріальної спадщини має вирішальне
that the classical approach to the built значення для уникнення напруги та
heritage as architectural monuments конфліктів у локальних повоєнних
with the focus on the physical analysis громадах та сприяння примиренню з
of the extant built form, age, scientific, радянським минулим та можливості його
and aesthetic qualities of the object is an присвоєння.
obstacle to understanding their meaning
in society. The war reveals various
layers of historic buildings in Ukraine,
uncovering continuity, ruptures and
change in the built heritage as well as its
intangible aspects, such as the special
quality, the spirit of place and social
and cultural contexts. Appreciation of
the importance of the intangible values
of tangible heritage is crucial to avoid
tension and conflicts within the local
communities after the war and to foster
reconciliation with the Soviet past and its
appropriation.

156
The post-soviet situation in urban
planning
Bojan Borić presented his PhD study
of post-soviet urban development in
Chisinau, “The Ghost Boulevard”. This
is a reference to the Master Plan from
1947, proposed by the Soviet architect
Alexey Shchusev, which included a
plan for the construction of Cantemir
Boulevard that was to cut through the
city’s historic fabric (fig. 70).
Fig. 70. Ghost Boulevard. Image: Bojan Borić 2021
Зобр. 70. Бульвар-привид. Фото: Боян Боріч 2021
Пострадянська ситуація в
містобудуванні
Боян Боріч представив результати своєї
докторської дисертації, присвяченої
пострадянському містобудівному
проєкту «Бульвар-привід» у м. Кишинів
(Молдова). Ідеться про створений
в 1947 р. радянським архітектором
Олексієм Щусєвим генеральний план
міста, що містив план бульвару Д.
Кантеміра, який мав би перетинати
історичну тканину міста (зобр. 70). Борич
розповів, що від цього плану відмовилися
незабаром після завершення
будівництва двох ділянок бульвару,
проте пізніше до нього ще неодноразово
повертались. Останній раз посилання
на генплан Щусєва знаходимо у плані
від 2007 р., де він використовувався
для розробки нових нормативів
землекористування, проте від нього
знову відмовились у 2012 р., оскільки
детальний план зосереджувався на
використанні привабливості старих
будівель, залишаючи не вирішеним
конфлікт між різними політичними та
економічними інтересами. За словами
Боріча, ця юридична двозначність
створила правову порожнечу, в якій
різні сторони конкурують за відповідні
простори. Ситуація демонструє, як
здатність інтерпретувати історію та
формувати спогади, смисли та цілі
опосередковується міським плануванням
з точки зору інтерпретації червоних ліній
та прийняття рішень, кого включати до
цього процесу або виключати з нього
(зобр. 71).
157
Borić has informed that the plan was
abandoned soon after the completion
of two sections of the boulevard. Yet,
it would later resurface on numerous
occasions. Most recently, it was
referenced in a 2007 plan to frame
a new land-use regulation, but it was
again abandoned in 2012, because
the detailed plan focused on using the
attraction of the old buildings without
resolving the conflict between different
political and economic agendas for
the city. Such ambiguity created a legal
void with different actors competing
to appropriate spaces. The situation
demonstrates how the power to interpret
history and to shape memories, Fig. 71. Appropriation of the Ghost
meaning and purpose is mediated by Boulevard in the Zayikin Park by an art
urban planning in terms of red lines group. Map and photo: Bojan Borić.
interpretation and decisions about who is
Зобр. 71. Присвоєння арт-колективом бульвару-
included in or excluded from this process привиду у парку імені Заїкіна. Фото: Боян Боріч
(fig. 71).

158
Reflective practices, part II.
Practice
Reflections on specific interventions
include a report on the attempts to
establish a framework for spatial
planning for the recovery of Kharkiv by
Ihor Lyaliuk; a vision for the strategic
spatial development of Uman to
accommodate pilgrimage to the grave of
the righteous (tzaddik) Rabbi Nachman
from Bratslav by Olha Podushkina;
and the vision for a new sustainable
urban district in Dnipro presented by
Natalya Kashirina and Serhyi Filimonov,
representing the local Chamber of
Architects. The projects showcase a
whole range of urban planning: from
strategy through intermediate to detailed
planning.
Report on the territorial initiative
Open Institute Kharkiv
The territorial initiative Open Institute
Kharkiv has been presented by the
urbanist Ihor Lialiuk. Despite power
outages and constant air raid alerts,
every day for the past six months they
have been working in a digital work
environment to prepare for Kharkiv’s
post-war future. The Open Institute
Kharkiv views this work as a general
audit of the spatial transformation of
Kharkiv and it is currently conducting
a series of research seminars on the
conceptual approach to reformatting
the Palace of Sports urban subcentre,
Рефлексивні практики,
частина ІІ. Практика
Матеріал для рефлексій надали доповідь
Ігоря Лялюка про спроби створити
основу просторового планування
для відновлення м. Харків; бачення
стратегічного просторового розвитку
м. Умань для забезпечення можливості
паломництва до могили праведного
(цадика) рабина Нахмана з Брацлава,
презентоване Ольгою Подушкіною; та
бачення нового сталого міського району
в м. Дніпро, представлене Наталією
Каширіною та Сергієм Філімоновим,
представниками місцевої Палати
архітекторів. Презентовані проєкти
ілюструють весь діапазон міського
планування: від стратегії до проміжного
проєкту та детального планування.
Звіт про територіальну ініціативу
“Відкритий інститут Харкова”
Про хід реалізації територіальної
ініціативи Відкритого інституту Харкова
повідомив урбаніст Ігор Лялюк. Він
сказав, що, незважаючи на перебої з
електроенергією та постійні сирени
повітряної тривоги, вони щодня
працювали в цифровому робочому
середовищі протягом останніх
шести місяців, щоб підготуватися до
післявоєнного майбутнього Харкова.
Відкритий інститут Харкова розглядає цю
роботу як загальний аудит просторової
трансформації Харкова і наразі
проводить серію науково-дослідницьких
семінарів щодо концептуального підходу
159
pilot projects of industrial co-working
space, an innovation exhibition, and
industrial and educational clusters. The
initiative has a vision to conduct such an
audit for all the cities of Ukraine and it
has already started a dialogue with the
city of Kherson about using this strategy
to plan for its recovery. The Institute
also participates in the Neighborhood
Community Development Programmes
to test social technologies for the
territorial communities formation.
Background and organization
According to Lialiuk, the initiative
started on September 20, 2022, with
an online presentation “Territorial
Capital” made by Olena Zhukova for
the invited specialists. On September 29,
2022, Yuriy Chudnovskyi moderated
a discussion about values, followed by
Oleksandr Udovichenko’s presentation
about Kharkiv industrial areas. Olha
Shapoval discussed Kharkiv IT industry
before the war and at the present
moment and outlined a development
perspective and the key points of growth.
Taras Bebeshko conducted a seminar on
finance. Mykola Serheyev held a meeting
with the Open Institute Kharkiv and
public leaders on a joint project for the
development of local self-government.
Alexander Garkavtsev spoke about the
“Tao of Passivity” and the principles
of green architecture. At the moment,
the Institute is engaged in networking
through social media such as Telegram,
and presently their network includes 140
members. The core team consists of 10
160
до переформатування субцентру «Палац
спорту», пілотних проєктів промислових
коворкінгів, виставки інновацій,
виробничого та освітнього кластерів.
Інститут прагне провести такий
аудит для всіх міст України, зокрема
вже розпочато діалог із м. Херсон
щодо використання цієї стратегії для
планування відновлення. Також Інститут
бере участь у Програмі розвитку
територіальних громад, спрямованої
на апробацію соціальних технологій
формування територіальних громад.
Передумови та організація
Лялюк розповів, що ініціатива стартувала
20 вересня 2022 р. з онлайн-презентації
«Територіальна столиця», яку Олена
Жукова провела для запрошених
спеціалістів. 29 вересня 2022 р.
відбулася дискусія з Юрієм Чудновським,
присвячена темі цінностей. Після цього
було заслухано презентацію Олександра
Удовіченка про виробничі площі Харкова.
Ольга Шаповал зробила огляд ІТ-
індустрії Харкова до війни та станом на
даний момент та окреслила перспективу
її розвитку і ключові точки зростання.
Тарас Бебешко провів семінар з фінансів.
З Миколою Сергєєвим відбулася
зустріч щодо спільного з Харківським
відкритим інститутом та громадськими
діячами проєкту розвитку місцевого
самоврядування. Олександр Гаркавцев
розповів про «Дао пасивності» та
принципи зеленої архітектури. На даний
момент основна команда Інституту
складається з 10 експертів з різних
галузей (зобр. 72). Інститут використовує
experts from different fields (fig. 72).
Kharkiv’s vision for the future
Lialiuk has presented ideas for possible
goals for the near and long-term future
reconstruction of Kharkiv, proposed
by the network of dedicated experts
from various fields of knowledge.
His presentation is an example of
how local planners and architects in
Ukraine, despite the war, are using the
соціальні мережі, зокрема Telegram, для
організації спільноти, яка зараз налічує
140 членів.
Бачення майбутнього Харкова
Лялюк представив ідеї щодо можливих
цілей найближчої та довгострокової
перспективи реконструкції Харкова,
запропоновані мережею відданих своїй
справі експертів із різних галузей.
Його презентація є прикладом того, як

Fig. 72. The core team of experts who organize events at the Open Institute Kharkiv to facilitate
strategic conversations about Kharkiv rebuilding. Image credit: Ihor Lialiuk 21.03.2023

Зобр. 72. Основна команда експертів Відкритого інституту Харкова, яка проводить заходи для
сприяння стратегічним обговоренням відбудови Харкова. Зображення: Ігор Лялюк 21.03.2023

161
participatory approach to plan for the
post-war future. Lialiuk has informed
that the first seminar “Territorial Capital
of Kharkiv: Unique and Individual
Local Assets” started on 11 October,
2022. After a month of work, seven
teams presented their results about the
identification of the territorial assets,
challenges, trends, strategies, proposals
for strategic programmes and projects,
and unique teams set up to develop
these ideas. On January 14, 2023, the
Open Institute Kharkiv for the first time
publicly presented its vision of Kharkiv
future in the Art Zone of the Kharkiv
Museum. This was followed by two more
online meetings for the public.
On February 15, 2023, Maryna
Kryachko presented the strategy for post-
war Kharkiv from the “Other Way” team.
On February 23, 2023, Lialiuk presented
the methodology for the spatial audit
of cities developed by his team, which
used the case of Kharkiv. To focus the
available resources, there is a need for
a spatial audit of the destroyed and the
intact facilities, an audit of management
decisions, an audit of education, and a
health audit. The need for up-to-date
expertise is great in each of these fields:
“it is a big topic to explore.”34
Lialiuk has remarked that the spatial
audit project is an argument for the
priority of the transportation system
as the framework for strategies
development and setting up intra-city
clusters to mobilize the available local
resources for recovery.
162
містобудівники та архітектори Україні,
попри війну, залучені до планування
повоєнного майбутнього, спираючись
на максимальне широке залучення
громадськості. Лялюк повідомив, що
11 жовтня 2022 р. стартував перший
семінар «Територіальний капітал
Харкова – унікальні та індивідуальні
місцеві надбання». Після місяця роботи,
сім команд презентували висновки
стосовно ідентифікації територіального
капіталу, викликів, тенденцій, стратегій,
пропозицій щодо стратегічних програм
і проєктів та сформували унікальні
робочі групи для розробки цих ідей.
14 січня 2023 р. Відкритий інститут
Харкова вперше публічно представив
своє бачення майбутнього Харкова
в приміщенні Арт-зони Харківського
музею. Після цього відбулися ще дві
онлайн-зустрічі з громадськістю.
15 лютого 2023 р. Марина Крячко
презентувала стратегію повоєнного
Харкова від команди «Інший шлях». 23
лютого 2023 р. Лялюк презентував
розроблену його командою методику
просторового аудиту міст на прикладі
Харкова. Щоб консолідувати ресурси,
що залишилися, потрібний просторовий
аудит руйнувань та існуючих об’єктів,
аудит управлінських рішень, аудит
освіти та аудит здоров’я. Потреба в
сучасному досвіді велика в кожній із цих
сфер – «це велика тема, яка потребує
вивчення».35 Лялюк зазначив, що проєкт
просторового аудиту є аргументом
пріоритетності транспортної системи як
основи стратегії розвитку та формування
внутрішньоміських кластерів для
мобілізації залишків наявних місцевих
Spatial Pilot Projects for Clusters
The working group of the Open Institute
Kharkiv agrees that it is very important
to continue the spatial audit of the
Kharkiv urban framework with a series
of exploratory seminars and workshops
on the following issues: (1) a conceptual
sub-center around the “Palace of Sports”
underground station; (2) a pilot project
for industrial co-working; (3) a pilot
project for an innovative exhibition and
production cluster; and (4) a pilot project
for an education cluster. The team has
started working on the key programmes
for the post-war development of Kharkiv.
By ‘sub-center’ we mean an urban
polycentric cluster located in a major
intra-city transportation hub, such
as an underground station, or at the
intersection of major urban routes (fig.
73 and 74). An industrial co-working
34 According to a report from the Centre for
Information Resilience, during the first 6 months, the
Russian attacks were probably targeting the educational
institutions, rather than indiscriminate civilian infrastructure.
Until now the shelling has continued on the daily basis,
gradually emptying the territory of human activity and
reducing its potential for recovery. As of July, 2022, the
local authorities claimed that half of all schools had been
destroyed and 21 of 24 institutions of higher education had
been damaged. See The Systematic Targeting of Educational
Infrastructure in Kharkiv by Sofia Santos with contributions
from Mirte den Braber and Guy Adam Fusfus published on
September 1, 2022 by the Centre for Information Resilience
(https://www.info-res.org/post/the-systematic-targeting-of-
civilian-infrastructure-in-kharkiv-schools-and-educational-
facilities). The Centre for Information Resilience (CIR) is
an independent, non-profit social enterprise dedicated to
exposing human rights abuses and war crimes, countering
disinformation, and combating online behavior harmful
to women and minorities. They publish a dynamic map of
the ongoing destruction of Ukraine based on the evidence
published by the local residents on social media, like
Twitter (now X). This documentation is referred to as the
Eyes on Russia Map, which is an open source on https://
eyesonrussia.org/ , mostly focused on troop movements.
ресурсів для відновлення.
Просторові пілотні проєкти для
кластерів
Робоча група Відкритого інституту
Харкова погодилась щодо важливості
продовження просторового аудиту
харківської структури міста серією
дослідницьких та практичних
семінарів, присвячених таким
темам: 1) концептуальний проєкт
переформатування субцентру
Харкова в районі станції метро
«Палац Спорту»; 2) пілотний проєкт
промислового коворкінгу; 3) пілотний
проєкт інноваційного виставково-
виробничого кластера; та 4) пілотний
35 За висновками звіту Центру інформаційної
стійкості (CIR), заклади освіти, імовірно, були свідомо
обрані мішенями обстрілу, а не просто випадково
пошкоджені під час атаки на цивільну інфраструктуру
протягом першого півріччя нападу Росії. Щоденні
обстріли тривають і досі, поступово знищуючи всі ознаки
людьської діяльності та зменшуючи потенціал для
відбудови. Вже станом на липень 2022 р. місцеві органи
влади заявили, що було знищено половину шкіл, а 21 з
24 закладов вищої освіти зазнали ушкоджень. Див. звіт
“The systematic targeting of educational infrastructure in
Kharkiv” Софії Сантос [Sofia Santos], Мірте ден Брабер
[Mirte den Braber] та Гая Адама Фусфуса [Guy Adam
Fusfus], опублікований 1 вересня 2022 р. Центром
інформаційної стійкості (https://www.info-res.org/post/
the-systematic-targeting-of-civilian-infrastructure-in-kharkiv-
schools-and-educational-facilities). Центр інформаційної
стійкості [Centre for Information Resilience] (CIR) – це
незалежна некомерційна організація, діяльність якої
присвячена виявленню випадків порушень прав людини
та воєнних злочинів, протидії дезинформації та онлайн
поведінки, яка зашкоджує жінкам та представникам
меншин. Центр публікує динамічну мапу руйнувань
України, генеровану на підставі свідчень опублікованих
очевидцями в соціальних мережах, зокрема Twitter
(тепер X). Цю документацію називають “Eyes on Russia
Map” [мапа спостереження за Росією – прим. пер.];
яка є відкритим джерелом https://eyesonrussia.org/ ,
що переважно фокусується на пересуванні військових
підрозділів.
163
space is an innovative cluster, which
combines a co-working space and a
workshop or a factory. Its operators
provide tools, equipment, space, and
training to help artisans, aspiring
entrepreneurs, students, and young
researchers develop their prototypes,
final products, innovations, and conduct
product tests. The Innovative Exhibition
and Production Cluster is a platform
that combines exhibition and production
проєкт освітнього кластера. Розпочато
роботу над пріоритетними програмами
повоєнного розвитку Харкова. Під
субцентром ми маємо на увазі міський
поліцентричний кластер, розташований
у великому внутрішньоміському
транспортному вузлі, такому як
станція метро або на перехресті
основних міських маршрутів (зобр. 73
та 74). Індустріальний коворкінг – це
інноваційний кластер, в якому поєднані

Fig. 73. Location of clusters for designated development connected to the Kharkiv
underground infrastructure. Diagram by Open Institute Kharkiv/Ihor Lialiuk 2023

Зобр. 73. Розташування кластерів для забудови, підключених до мережі метро

в Харкові. Схема Відкритого Інституту Харкова/Ігор Лялюк 2023

164
functions. These are the “embassies” of
the world’s leading new technologies,
where demonstration is combined with
production and training. An educational
cluster is an educational ecosystem:
a group of schools, universities, and
institutes located close to each other
and joined on a common educational
platform.
Microdistrict Community Development
Programme
In conclusion, Lyaliuk stressed the
importance of the Programme for the
Formation of Urban Communities,
Microdistrict Communities of Good
Neighbourliness for Kharkiv and other
cities of Ukraine. He explained that
it is a programme for developing
and testing social technology to form
social communities in neighbourhoods
as part of the programme for new
neighbourhood construction for those
who have lost their homes as a result of
the hostilities in Ukraine.
Fig. 74. The interior of the Palats Sportu [Palace of Sports
– transl.] underground station in Kharkiv. During the
Russian shelling over the past 18 months underground
spaces have been very important as shelters for the
local population. Photo: Bash Corp 2018/Wikipedia
коворкінг, цех чи фабрика. Його
оператори забезпечують інструменти,
обладнання, простір та навчання, щоб
допомогти ремісникам, дизайнерам,
підприємцям-початківцям, студентам
та молодим ученим розробляти свої
прототипи, кінцеві продукти, інновації та
проводити випробування. Інноваційний
виставково-виробничий кластер – це
платформа, яка поєднує виставкову
та виробничу функції. Це «посольства»
провідних нових технологій світу, де
демонстраційні функції поєднуються з
виробничою та навчальною. Освітній
кластер – це освітня екосистема: група
навчальних закладів (шкіл, університетів,
інститутів), які розташовані неподалік
один від одного та об’єднані спільною
освітньою платформою.
Програма розвитку громади
мікрорайону
На завершення Лялюк відзначив
важливість Програми формування
міських громад, мікрорайонних
громад добросусідства для Харкова
та інших міст України. Він пояснив, що
це програма розробки та тестування
соціальних технологій формування
соціальних спільнот у мікрорайонах у
рамках програми будівництва нових
мікрорайонів для тих, хто втратив житло
внаслідок бойових дій в Україні.
Зобр. 74. Інтер’єр станції метро “Палац
спорту” в Харкові. Під час російських
обстрілів протягом останніх 18 місяців
ці підземні приміщення набули великого
значення як бомбосховища для місцевого
населення. Фото: Bash Corp 2018/Wikipedia
165
OnART Space in Kharkiv
Oleksandr Sobolev, President of the
Kharkiv State Academy of Design and
Arts, has presented a project for the
reconstruction of the Academy campus
to make it a more open and inclusive
public space, which unlocks the
therapeutic potential of art. The project
also uses geothermal energy to improve
the campus energy performance
(fig. 75).
This project exemplifies the concerns that
are driving change in today’s Ukraine.
The Academy is currently discussing the
procedure of the project competition with
the Ministry of Culture of Ukraine, in
particular, the proposal for collaboration
between Ukrainian and Swedish
architects.
166
Простір “OnART” у Харкові
Олександр Соболєв, ректор Харківської
державної академії дизайну та
мистецтва, представив проєкт
реконструкції кампусу академії, щоб
перетворити його на більш відкритий
для публіки інклюзивний простір, який
розкриває терапевтичний потенціал
мистецтва. Проєкт також передбачає
покращення енергетичної ефективності
кампусу за допомогою геотермальної
енергії (зобр. 75).
Цей проєкт демонструє занепокоєння,
які спонукають сучасну Україну
змінюватись. Зараз з Міністерством
культури України обговорюються різні
можливості проведення конкурсу
проєктів, зокрема можливість співпраці
між українськими та шведськими
архітекторами.
 Fig. 75. The Academy of Design and Arts in
Kharkiv founded in 1921 has been damaged
by the Russian bombing. There is a proposal to
transform it into a meeting place for the local
community and an example of an energy-efficient
building. The original building is an example
of Ukrainian Art Nouveau. Image and photo:
Kharkiv Academy of Design and Arts 2023

Зобр. 75. Харківську державну академію

дизайну і мистецтв, засновану в 1921 р.,
було пошкоджено російськими обстрілами.
Пропонується перетворити її на місце
зустрічі місцевої громади та приклад
енергоефективної будівлі. Оригінальна
будівля – зразок українського архітектурного
модерну. Зображення та фото: Харківська
державна академія дизайну і мистецтв 2023

167
Visions of architectural and spatial Бачення архітектурно-просторової
transformation of small towns in трансформації малих міст України
Ukraine

У своїй доповіді Голова комісії з питань

In her presentation, Olha Podushkina, авторського права та професійної
Chairwoman of the Committee for етики Національної спілки архітекторів
Professional Ethics and Copyright at the України архітекторка Ольга Подушкіна
National Union of Architects of Ukraine, розглянула необхідність реорганізації
discussed the need for a re-organization та розробки нової моделі архітектурно-
and development of a new model of просторового планування для відбудови
architectural spatial planning to guide та розвитку повоєнної України, зокрема її
the rebuilding and development of post- малих міст.
war Ukraine and, in particular, its small
towns.
Нова модель архітектурного
планування простору
A new model of architectural spatial
planning Ольга Подушкіна стверджує, що
радянські методи планування не здатні
Podushkina argues that the Soviet
врахувати усіх нових гравців, реальну
planning model cannot take into account
економіку чи сучасні інформаційні
all the new actors, the real economy or
можливості. Радянський підхід
contemporary information technologies.
заснований на негативному способі
It stems from negative thinking and
мислення, він нездатний сприймати
lacks the capacity to see a challenge
виклик як можливість, і тому часто
as an opportunity, therefore often it
залишає по собі негідне рішення
ends up with undignified resolution
або конфлікт інтересів. Подушкіна
or unresolved conflicts of interest. The
презентувала проєкт методології,
speaker has outlined a provisional
яку вона випробувала в Умані, щоб
methodology that she tested in Uman to
розробити нову модель планування,
develop a new planning model, which
яка має 1) ґрунтуватись на аналізі
should be (1) based on an analysis of
міста, включаючи його історичну та
the town, including its historical and
культурну спадщину; 2) враховувати
cultural heritage; (2) informed by the
інтереси зацікавлених сторін та місцевої
stakeholders’ interests and the local
ситуації в цілому; 3) бути спрямованою
situation at large; (3) aimed at selecting
на вибір конкретних сфер розвитку; 4)
specific areas for development; (4)
спиратись на план розвитку міста та
framed by the general plan for the
діючі планувальні документи і нормативні
city development and the effective
акти; 5) відображати профіль місцевих
planning documents and regulations;

168
(5) underpinned by the identified profile
of the local inhabitants, their behavior
and consumption patterns; (6) stimulated
by a new type of architecture, sculptural
form and structure of residential districts,
which focus on the quality of public
spaces and access to infrastructure and
embody new democratic European
trends; and (7) balancing different types
of buildings in the urban environment.
Podushkina has also proposed that
such analysis of the planning procedure
should be used to guide the centralized
reform of urban building standards,
regulations and urban planning
documentation and recommendations
for the design of housing, public
amenities, and infrastructural spaces.
The problems with the development
of small towns in Ukraine could be
traced back to inadequate regulation
of urban development. This results in a
lack of attention to the town’s individual
identity and a strong influence of mass
culture templates or Soviet stereotypes.
At the same time, re-interpretation of
Ukraine’s heritage is a complex process
which requires a lot of resources.
Small towns lack such resources and,
therefore, they are vulnerable and can
be easily affected by macroeconomic
and macrocultural trends. Quite often
activities of local city administrations
lack professionalism, which is a result of
privatization of positions and excessive
politization. This situation also affects
urban-planning decisions. Another factor
is public inertia and general public
reliance on a benefactor (the state, a
philanthropist, a new mayor, a new
жителів, їхню поведінку та моделі
споживання; 6) надихатись новими
напрямками в архітектурі, скульптурній
формі та структурі житлових районів,
які приділяють увагу якості публічних
просторів та доступу до інфраструктури
і втілюють нові демократичні європейські
тенденції; 7) знайти оптимальний баланс
між різними типами будівельних об’єктів
у міському середовищі.
Подушкіна пропонує використати
цей аналіз процедури планування
в централізованій реформі міських
будівельних норм, нормативів
та містобудівної документації і
рекомендацій щодо проєктування
житлового фонду, благоустрою та
інфраструктурних просторів, адже
однією з причин проблем розвитку
малих міст в Україні є недостатнє
регулювання міського розвитку.
Це призводить до браку уваги до
індивідуальної ідентичності міста та
потужного впливу шаблонів масової
культури чи радянських стереотипів.
Водночас, Подушкіна наголошує, що
реінтерпретація спадщини України –
складний процес, який потребує значних
ресурсів. Малим містам бракує цих
ресурсів, тому вони вразливі та легко
стають жертвами макроекономічних
і макрокультурних тенденцій.
Подушкіна також відзначає низький
рівень професіоналізму в діяльності
представників місцевих адміністрацій,
що є наслідком приватизації посад і
заполітизованості. Така ситуація також
негативно відбивається на рішеннях
в сфері містобудування. Свою роль
також відіграє суспільна інерція, коли
169
boss, etc.), who should resolve all the
problems, and the resulting reluctance to
take the initiative. And finally, there is a
lack of communication between the local
government and the local population
and between the local community and
the world, which limits the scope and
distorts the frame of reference for the
local population: they do not know
what they can get or what they should
demand from the city authorities.
The case of Uman
Podushkina illustrates her argument with
the case of Uman, its lack of strategic
thinking for the town development and,
as a result, the declining quality of the
public space. In the case of Uman, it
stems from the lack of attention to the
real situation, shaped by the practice
of pilgrimage, which has resulted in a
chaotic agglomeration of pilgrims and
a creation of a town within the town
referred to as “Little Israel”. Superficially,
its key manifestation is a lot of garbage
in the streets, because the cleaning is not
organized efficiently. On a deeper level,
the situation has transformed the local
architecture: improvised additions to the
existing buildings are chaotically erected
without any care for the aesthetics of the
urban landscape of the town. Yet, most
importantly, there is a lack of public
spaces and functions to take care of all
the visitors in a dignified way (fig. 76).
The “Little Israel” of Uman serves
the purpose of the pilgrimage to the
grave of Tzadik Nachman, a rabbi
170
громадськість сподівається, що всі
проблеми вирішить якійсь благодійник
(держава, меценат, новий мер, новий
керівник та ін.), і тому не квапиться
проявляти ініціативу. Насамкінець, існує
брак комунікації між місцевою владою
та місцевим населенням, а також між
місцевою громадою та світом, і це
обмежує обрії та спотворює систему
координат місцевого населення: місцеві
мешканці не знають, що можуть отримати
та чого вимагати від міської влади.
Приклад м. Умань
Подушкіна проілюструвала свої висновки
на прикладі м. Умань, в якому відсутнє
стратегічне мислення щодо розвитку,
що проявляється у зниженні якості
громадського простору. У випадку
Умані причиною цього є відсутність
уваги до реальної ситуації, важливою
складовою якої є практика паломництва.
Це призводить до хаотичного скупчення
паломників, котрі створили місто в місті,
яке називають «Маленьким Ізраїлем».
Найочевиднішим проявом цього
феномену є велика кількість сміття
на вулицях через неефективність
системи його вивезення. На глибшому
рівні, ця ситуація змінила місцеву
архітектуру, адже до існуючих будівель
без огляду на естетику масово
додаються імпровізовані прибудови, які
спотворюють міський ландшафт. Але
найважливішим є відсутність доступу до
громадських місць і функцій, які б могли
забезпечити гідне перебування для всіх
відвідувачів (зобр. 76).
 Fig. 76. Illustration of the inadequate organization of the public spaces of Uman.
Photos from the presentation by Olha Podushkina March 21, 2023

Зобр. 76. Ілюстрація неналежної організації громадського простору

м. Умань. Фото з презентації О. Подушкіної 21 березня 2023

from Bratslav, who, following his will,
was buried in Uman in 1810. He was
the great-grandson of the founder of
Hasidism Tzadik Besht and became an
influential interpreter of that variety of
the Judaic faith. He commanded his
followers that by praying at his grave,
they would reach spiritual purification
and perfection. He is most famous for
promoting positive and constructive
thinking: “Always say: things are good
with me. God will hear you and say: and
you think this good is? I’ll show you what
is good!”
The scale of the pilgrimage is so large
that it has a formative power on the
built environment. The total number
Уманський «Маленький Ізраїль» слугує
паломництву до могили брацлавського
рабина цадика Нахмана, який помер
1810 р. і за заповітом був похований в
Умані. Він був правнуком засновника
хасидизму, цадика Бешта, і став
впливовою фігурою в цьому напрямі
юдейської віри. Він заповів своїм
послідовникам, що, молячись на його
могилі, вони отримають духовне
очищення та вдосконалення. Найбільш
відомий цадик Нахман просуванням
позитивного та конструктивного
мислення: «Завжди кажи: в мене все
добре. Бог почує і скаже: і ти вважаєш, що
це добре? Я тобі покажу, що добре!»
Масштаб паломництва такий великий, що

171
of pilgrims amounts to 300 000 every
year and during the major religious
celebration of the Rosh Hashanah
the town may simultaneously host
35 000–50 000 pilgrims. The local
population of Uman numbers 83 000,
which means that during the festival its
population increases by more than 50%.
Podushkina argues that this practice
has not been properly addressed in the
local urban planning. Uman needs an
architectural and spatial development
strategy to prepare for strong post-
war growth based on the valuable
architecture located in the town and
its favourable location in the middle of
Ukraine in a zone that she proposed to
call the ‘European Aubergine’ (a belt
of development expected to emerge
after Ukraine’s alignment with Europe,
when people and industries start moving
closer to the European Union) (fig.
77). Podushkina argues that the local
community can be encouraged with a
demonstration of Uman’s opportunities
to benefit from a visionary strategy of
architectural and spatial development
using the already existing architectural
attractions of the town, including the
Sofiyivka National Dendrological Park
of the National Academy of Sciences
of Ukraine which is the second largest
arboretum in Ukraine (fig. 78).
Uman also has the Agrarian National
University of Horticulture, founded
in 1899. The city center of Uman
also boasts some objects of classicist
architecture dating back to the late 18th
and early 19th century, including the
trading stalls designed and constructed
172
воно змінює архітектурне середовище.
Загальна кількість паломників щороку
сягає 300 000, а під час головного
релігійного свята Рош га-Шана в
місто зазвичай одночасно приїжджає
35 000–50 000 паломників. Місцеве
населення становить 83 000 осіб, і
це означає, що під час фестивалю
населення Умані зростає більш ніж
на 50%.Подушкіна наголошує, що
містобудування не враховує феномен
паломництва до Умані належним чином.
Умані потрібна стратегія архітектурного
та просторового розвитку, щоб
підготуватися до потужного
післявоєнного зростання завдяки
наявним архітектурним цінностям та
вигідному розташуванню міста в центрі
України в зоні, яку Подушкіна пропонує
назвати “Європейським Баклажаном” (у
поясі розвитку, поява якого очікується
після приєднання України до Європи,
коли населення та виробництва почнуть
переміщуватися ближче до країн
Євросоюзу; зобр. 77).
За словами Подушкіної, міську громаду
можна вмотивувати, якщо показати їй,
що саме Умань виграє від розбудови, яка
спирається на передбачливу стратегію
архітектурного та просторового
розвитку, сформовану з оглядом на
вже існуючі архітектурні пам’ятки
міста, включаючи Національний
дендрологічний парк «Софіївка» НАН
України, який є другим найбільшим
дендропарком в Україні (зобр. 78). В
Умані також знаходиться Аграрний
національний університет садівництва,
який був заснований тут у 1899 році.
У центрі м. Умань також зберігаються
Fig. 77. The Ukrainian Aubergine: an image from the Roadmap Project by the National Union of Architects of Ukraine
responding to the question “where to rebuild?” From the presentation by Olha Podushkina March 21, 2023

Зобр. 77. Український баклажан: ілюстрація з проєкту “Дорожня карта” НСАУ, як відповідь
на питання “де відбудовувати?” З презентації О. Подушкіної 21 березня 2023 р.

by Tepinger in 1780. Podushkina is деякі архітектурні пам’ятки класицизму

convinced that the current master plan
disables any integrated approach
to urban development and fails to
incentivize the improvement of the
architectural quality of the public
space. To counteract the low quality of
the recent architecture in Uman there
is a need to set up quality standards
for architecture and investment in
strategic pilot projects to show the way
to further development. To demonstrate
her principles of spatial development,
Podushkina proposes a plan of the
кінця XVIII – початку XIX ст., наприклад,
торгові ряди архітектора Тепінгера
1780 року. Існуючий генеральний
план унеможливлює застосування
комплексного підходу і не стимулює
покращення архітектурної якості
громадського простору. Низька
архітектурна якість багатьох новобудов
Умані спонукає до встановлення
стандартів якості архітектури та
інвестицій в рамках стратегічних
пілотних проєктів, які мають вказати
шлях подальшому розвитку міста.

173
 Щоб унаочнити свої принципи
просторового розвитку, Подушкіна
підготувала проєкт плану архітектурного
та просторового розвитку хаотично
забудованої території навколо
могили цадика Нахмана, яку
називають “Маленький Ізраїль”. Район
розташований на периферії історичного
центру міста (зобр. 79). Через велику
кількість відвідувачів ціни на нерухомість
у цьому районі вдвічі перевищують
середні ціни по Києву, що може
мотивувати інвестиції. Незважаючи на
відносно високі ціни на нерухомість,
забудоване середовище тут невиразне
та роздрібнене (зобр. 80). На цій
підставі Подушкіна робить висновок,
що новий план розвитку території має
ґрунтуватись на принципах 1) розвитку

Fig. 78. Map of the Sofiyivka National Dendrological

Park in Uman. Image from the presentation
by Olha Podushkina, March 21, 2023

Зобр. 78. Карта-схема Національного

дендрологічного парку “Софіївка”
в м. Умань. Зобр. з презентації
О. Подушкіної 21 березня 2023 р.

architectural and spatial development

of the chaotic area around the grave
of Tzaddik Nachman in the pilgrimage
area referred to as “Little Israel”. The
area is located on the periphery of
the historic city center (fig. 79). Due to Fig. 79. The location of the Grave of Tzaddik
the large number of visitors, the real Nachman on the periphery of the historic
estate prices in this area double the town and the key existing transportation
routes. Diagram by Olha Podushkina 2023
average in Kyiv, which could motivate
investment. Despite the relatively high Зобр. 79. Розташування могили цадика Нахмана
real estate prices, the built environment на периферії історичного міста та основні наявні
транспортні шляхи. Схема: О. Подушкіна 2023
here is anonymous and dispersed (fig. 80)

174

Fig. 80. Typical built environment in the area of
Little Israel in Uman. Photo: Olha Podushkina 2023
Зобр. 80. Характер наявного антропогенного
середовища в районі Малого Ізраїлю в
м. Умань. Фото: О. Подушкіна 2023
Podushkina concludes that a new
plan for the territorial development of
this area should be informed by the
following principles: (1) development of
a unique Uman identity;
(2) stabilization, densification and
preservation of the existing building
mass; (3) protection of the integrity
of Uman public space; (4) a low-rise
standard for the development (2–4
storeys); (5) volumetric and spatial
development regulations adopted for
the urban area; (6) clear regulation of
high-rise development, restricting it to
sites where it will create meaningful
accents in the urban scape;
(7) promotion of modernity and
diversity in architecture; (8) promotion
of landscaping to improve ecology,
safety and good health of the living
environment for the residents;
(9) integration of traffic planning with
the urban space planning to promote
tourism, and (10) the use of energy-
унікальної ідентичності м. Умань; 2)
стабілізації, ущільненні та збереженні
існуючої будівельної маси; 3) захисту
цілісності громадського середовища в
місті;
4) малоповерховому стандарті забудови
(2-4 поверхи); 5) виконання прийнятих
об’ємно-просторових нормативів
розвитку територій міста; 6) чіткого
регулювання висотної забудови, щоб
обмежити її місцями, де висотні будівлі
створюватимуть значущі акценти в
міському пейзажі; 7) підтримки сучасної
та різноманітної архітектури;
8) сприяння благоустрою та безпечному,
екологічному та здоровому житловому
середовищу; 9) інтегрованого
планування транспортної інфраструктури
та міського простору для сприяння
туризму та 10) використання
енергоефективних, екологічних та
економічних рішень і матеріалів.
Для реалізації цих принципів на
території “Маленького Ізраїлю” в Умані
Подушкіна запропонувала трьохетапну
стратегію розвитку (зобр. 81). Згідно із
запропонованими принципами міського
проєктування, центр відвідувачів має
розташуватись уздовж річки Уманка,
щоб забезпечити зручність паломництва,
безпечне пішохідне та рекреаційне
середовище та доступ до послуг
(зобр. 82). Архітектурне бюро, яке
очолює Подушкіна, також запропонувало
перший архітектурний ескіз, щоб
проілюструвати архітектурні задуми
запропонованого плану (зобр. 83).
Подушкіна представила свою
пропозицію місцевій владі, меру,
175
efficient, environmentally-friendly and
economic solutions and materials.To
implement those principles in the area
of Little Israel in Uman, Podushkina has
proposed a three-stage development
strategy (fig. 81). Following those
urban design principles, a visitor center
should be located in the creek along the
Umanka river to make the pilgrimage
convenient, provide a safe walkable
and recreative environment and an
access to services (fig. 82).
клієнтам та користувачам. Пропозиція
була профінансована місцевим клієнтом
як дослідницький проєкт і чекає на
рішення. Цим прикладом Подушкіна
проілюструвала свою тезу про те, що
для відбудови та розвитку повоєнної
України потрібне законодавство,
яке б містило більш чіткі директиви
стратегічного містобудування в місцевих
громадах та передбачало б, зокрема,
заяву про архітектурні принципи та
наміри архітектора, визначення місцевої

Fig. 81. Proposal for a three-stage development of the ‘Little Israel’ area in Uman. The Grave of
Tzaddik Nachman is located in the middle of the violet zone; the orange zone is to be developed during
Stage 1 and the yellow zone is to be reserved for Stage 3. Diagram: Olha Podushkina 2023

Зобр. 81. Пропозиція 3-етапного розвитку району “Маленький Ізраїль” в м. Умань. Могила
цадика Нахмана знаходиться посеред фіолетової зони. Етап 1 передбачає розвиток
помаранчевої зони, етап 3 – розвиток жовтої зони. Схема: О. Подушкіна 2023

176
 Fig. 82. Proposed detailed plan for Stage 1
with a visitor center for pilgrims in Uman.
Diagram: Olha Podushkina 2023

Зобр. 82. Пропозиція детального плану

Етапу 1 з центром для паломників у
м. Умань. Схема: О. Подушкіна 2023

Podushkina’s architectural office has спадщини, профіль користувачів, доступ

also made a first architectural sketch до громадського транспорту, а також
to illustrate the proposed architectural сталість конструкцій, озеленення та
features (fig. 83). енергетичних рішень.
Podushkina has presented her plan Вона також запропонувала, щоб
proposal to the local authority, the законодавство чітко підтримувало
mayor, customers, and users. The процедуру залучення зацікавлених
proposal was funded by a local client сторін та аналіз специфічної місцевої
as a research project and is waiting соціальної, матеріальної та історичної
for a decision. Podushkina uses this структури. Інакше пануватиме радянська
case to substantiate her argument that традиція планування згори без аналізу
a rebuilding and development of post- місцевої ситуації.
war Ukraine will require more specific
strategic urban planning directives
in local communities, including the
statement of architectural principles
and the intention of the architect, the
local heritage list, the profile of the
users, access to public transport, as
well as sustainability of constructions,
landscaping and energy solution. She
also insists that the legislation must
give clear support to participatory Fig. 83. A sketch view of the pilgrim center
architecture with a multifunctional complex in
development and require an analysis of
the foreground. Image: Olha Podushkina 2023
the specific local, social, tangible and
historical fabric. Otherwise, the Soviet Зобр. 83. Ескіз архітектури паломницького
tradition of topdown planning without центру з багатофункціональним комплексом
на передньому плані. Зобр.: О. Подушкіна 2023
analysis of the local situation will prevail.

177
A new concept for the spatial
development of the City of Dnipro
The architects Serhyi Filimonov and
Natalya Kashirina from the Initiative
of the Chamber of Architects of the
city of Dnipro have made an online
presentation of their proposal for a
strategy of the architectural and spatial
development of this city.
The strategic plan supported by the
municipal authorities is an initiative of
the Chamber of Architects of Dnipro
aimed at preparing the city for the
postwar recovery and enabling the
start of construction immediately after
the victory. It is supported by the city
government. Like the Uman project, it
can also be used to guide the ongoing
reform of the planning regulation in
Ukraine.
At the same time, the primary goal
of this project is to align the values of
the professional community in Dnipro
and to consolidate efforts to create an
instrument that will support the city’s
post-war development according to
European standards. The objective is
to introduce more sustainable methods
of urban development and improve
the current standard of living to last
for many future generations. The
architects see this as a strategy that will
improve Dnipro’s capacity to respond
to economic, environmental, political
and other crises and, if necessary, to
withstand them, and make the city more
adaptable to change.
178
Нова концепція просторового
розвитку м. Дніпро
Архітектори Сергій Філімонов та Наталя
Каширіна, представники ініціативи
Архітектурної палати м. Дніпро,
представили онлайн свою пропозицію
стратегії архітектурно-просторового
розвитку цього міста.
Стратегічний план – це ініціатива
Архітектурної палати м. Дніпро, яка
має на меті підготувати місто до
післявоєнного відновлення та дати
можливість розпочати будівництво
одразу після перемоги. Як і проєкт
для Умані, цей проєкт також може
бути використаний у поточній реформі
планування в Україні.
Але головна мета цього проєкту –
узгодити ціннісні орієнтири професійної
спільноти м. Дніпро та консолідувати
зусилля, щоб створити інструмент,
який допоможе місту після перемоги
розвиватися за європейськими
стандартами. Метою такого підходу є
запровадження більш сталих методів
розвитку та підвищення якості життя
сучасного та майбутніх поколінь.
Архітектори розуміють це як стратегію,
що покращить здатність міста
враховувати наслідки економічної,
екологічної, політичної та інших криз, а
також, за необхідності, протистояти їм
і адаптуватися до змін. Представники
Палати взяли участь у семінарі, щоб
попросити партнерів допомогти у
впровадженні європейського підходу до
формування містобудівної документації.
The architects have joined the seminar
to request the partners to assist with
the European approach to the urban
planning documentation.
The context of Dnipro
Контекст м. Дніпро
Дніпро — столиця Дніпропетровської
області, розташована по обидва боки
р. Дніпро на її найбільш крутому вигині в
90 градусів (зобр. 84) з центром у місці
злиття двох річок — Дніпра та Самари.

Dnipro is the capital of the Як і Київ, Дніпро – важливе історичне

Dnipropetrovska region, located on both
sides of the Dnipro River at its steepest
90-degree bend (fig. 84) with its center
at the confluence of two rivers, the
Dnipro and the Samara.Dnipro is an
important historical city in Ukraine, on
a par with Kyiv. Dnipro was the capital
of the Cossack republic in the 17th
century and it has a rich architectural
heritage (see the presentation from
Seminar 2 on heritage). One of its
modern landmarks is the Menora center,
місто України. Дніпро був столицею
козацької республіки в XVII ст. і зберігає
багату архітектурну спадщину (див.
презентацію з Семінару 2, присвяченого
спадщині). Сучасною пам’яткою Дніпра
став центр “Менора”, найбільший центр
єврейської громади у світі. Дніпро –
велике промислове місто України та
світовий центр ракетно-космічної
промисловості, населення якого до війни
становило близько одного мільйона осіб.
За роки війни місто стало гуманітарним

Fig. 84. View of the city of Dnipro from the south.

Photo: Alexander Ignatenko, Artem Kostyuk, www.dnepr.info

Зобр. 84. Вид на м. Дніпро з півдня.

Фото: Олександр Ігнатенко, Артем Костюк, www.dnepr.info

179
which is the largest Jewish community
center in the world. Dnipro is a world
center of the rocket and space industry
and a major industrial city in Ukraine
with a population of about 1 million
people before the war. During the war,
the city has become a humanitarian
hub for 180 000 internally displaced
persons and a medical hub for wounded
soldiers.36 The proximity to the war zone
in Donetsk and Zaporizhzhia exposes
the city to missile attacks, one of which
killed more than 40 civilians in January
2023. At the same time, Russia bombs
the city much less often, for instance, in
comparison with Kharkiv.
The workgroup focuses mostly on 10
principles of working with the spatial
components of a city: buildings, the
street and road network, and the green
frame. In general, these principles
can serve the basis for amending the
General Plan of the city.
Proposal of strategic principles for
the development of Dnipro
The concept for Dnipro’s spatial
development is drafted as a part of
a more global document “Dnipro
Strategy 2030”, which identifies the key
strategic directions and has already been
approved by the city. “The Concept for
Spatial Development” will set the spatial
priorities for the development of Dnipro’s
territory. It should be the benchmark
document for strategic planning, which
spells out the longterm spatial priorities
for urban planning and development.
180
центром для 180 тис. внутрішньо
переміщених осіб і центром медичної
допомоги пораненим бійцям.37 Близькість
до зони бойових дій, які тривають у
Донецьку та Запоріжжі, наражає місто
на ракетні обстріли, один з яких у січні
2023 року забрав життя понад 40
мирних жителів. Але загалом росіяни
обстрілюють місто набагато рідше, ніж,
наприклад, Харків.
Основну увагу робоча група зосередила
на 10 принципах роботи з просторовими
складовими міста – будівлями, вулично-
дорожньою мережею, зеленим каркасом.
Загалом ці принципи зможуть лягти в
основу змін до Генплану міста.
Пропозиція стратегічних засад
розвитку м. Дніпро
Концепцію просторового розвитку міста
розроблено в рамках більш глобального
документу «Стратегія Дніпра 2030», який
визначає основні стратегічні напрямки
та вже затверджений містом. «Концепція
просторового розвитку» запровадить
просторові пріоритети розвитку
території. Цей документ має бути
вихідним для коригування містобудівної
документації. Планується, що це буде
стратегічний документ, який визначає
довгострокові просторові пріоритети
планування та розвитку міста.
Архітектори розглядають 10 принципів
роботи з просторовими компонентами
міста: 1) компактне місто,
2) збалансованість транспортної
The architects focus on 10 principles of
working with the spatial components of
the city: (1) compact city, (2) transport
system balance, (3) street and road
network densification, (4) connected
green public spaces, (5) variety of
housing typologies, (6) basic block
formation, (7) human scale, (8) mixed
use, (9) identity and (10) natural
resource management. To promote
the compact city principle, they have
documented areas, which can be further
developed: territories of revitalization,
reconstruction of lowrise buildings, areas
with densification (infill) possibilities, and
neglected “green” areas (fig. 85).
Priority is given to infill development, as
well as transformation of abandoned
areas and their reuse. The architects
argue that this offers several advantages,
such as shorter engineering networks,
shorter travel distances and increased
buildings mass, which reduces the
cost of infrastructure maintenance. To
promote transport balance, the group
suggests establishing a public transport
hierarchy, which gives the priority to
the public transport, including the
underground, and puts private cars
in the last place. The authors propose
to increase the number of bus lines,
develop the underground, and add more
sustainable means of transportation,
such as the city tram, the cable car
across the Dnipro and river transport.
36 According to the estimates of the UNHCR, as of
November 7, 2023, this number was at 498 000. See also
footnote 2.
системи, 3) ущільнення вулично-
дорожньої мережі, 4) єдиний зелений
громадський простір, 5) різноманітність
типологій житла, 6) формування
кварталу, 7) людський масштаб,
8) змішане використання, 9) ідентичність
та 10) управління природними
ресурсами.
Для забезпечення принципу
компактного міста архітектори
задокументували території, які можна
розвивати в майбутньому, включаючи
території ревіталізації, реконструкції
малоповерхової забудови, території з
можливістю ущільнення (заповнення) та
занедбані “зелені” зони (зобр. 85).
Пріоритет надається забудові
заповнення, а також трансформації
занедбаних територій та їх повторному
використанню. Архітектори стверджують,
що це надає ряд переваг, зокрема
зменшення довжини інженерних
мереж, коротші відстані та збільшення
маси будівель, що зменшує вартість
обслуговування інфраструктури.
Щоб сприяти збалансованості
транспорту, група радить створити
ієрархію громадського транспорту, яка
ставить на перше місце громадський
транспорт та метро, а приватні
автомобілі відсуває на останнє.
Автори пропонують збільшити
кількість автобусних ліній, розвивати
метрополітен та додати більш сталі
37 За даними Управління Верховного комісара
ООН у справах біженців станом на 7 листопада 2023 р.
їхня кількість складає 498 тис. Також див. прим. 2.
181
 Fig. 85. Analysis of Dnipro areas with a potential for densification to
make the city more compact. The green stripes are creeks in the local
topography. Diagram by the Chamber of Architects, Dnipro 2023

Зобр. 85. Аналіз територій м. Дніпро, які мають потенціал для ущільнення,
що може зробити місто більш компактним. Зелені смуги — це струмки
в місцевому рельєфі. Схема: Палата архітекторів м. Дніпро 2023

In Dnipro, the density of the street засоби транспорту, зокрема, міський

network is 3-4 times lower than in трамвай, канатну дорогу через р. Дніпро
European cities. The workgroup explains та річковий транспорт.
this situation with the active right bank
У Дніпрі щільність вуличної мережі у три-
terrain, which does not have enough
чотири рази менша, ніж у європейських
highways parallel to the Dnipro River.
містах. У робочій групі пояснюють, що
The left-bank street and road network is
така ситуація є наслідном складного
fragmented due to the large number of
рельєфу правого берегу, де не вистачає
closed industrial zones. The architects
автомобільних доріг, паралельних Дніпру.
propose to double the number of
На Лівобережжі через велику кількість
cross-city highways and cross-district
закритих промислових зон вулично-
local streets. They believe that street
дорожня мережа фрагментована.
and road network densification
Архітектори пропонують подвоїти
together with human-friendly street

182
profiles can improve the quality of щільність загальноміських магістралей
life. The workgroup advises to create та районних місцевих вулиць. Вони
an uninterrupted green city frame by вважають, що ущільнення вуличної та
restricting the development of the right- дорожньої мережі та орієнтованість на
bank valleys and to create streets and людину при формуванні профілів вулиць
tracks along the natural parks in the можуть покращити якість життя.
valleys, which are now mainly occupied
Робоча група також радить втілити
by low-quality private houses. This area
концепцію єдиної зеленої рамки міста
is identified as the major potential for
шляхом обмежень забудови долин на
improvement. The group recognizes
правому березі та створити вулиці та
the need to create a hierarchy of the
доріжки вздовж природних парків в
landscaping quality and to prioritize
долинах (зобр. 85). Зараз цю територію
project implementation. For example,
переважно займають приватні будинки
the architects suggest that small public
низької якості, проте її визначено
spaces, including school grounds and
як головний потенціал міста для
yards, should be the responsibility of
оптимізації розвитку. Робоча група
their users. The workgroup also advises
бачить необхідність створення ієрархії
to reorganize the historic quarters of
якості благоустрою та визначення
the city: to lay additional passageways
пріоритетності реалізації проєктів.
and to split large quarters into smaller
Наприклад, пропонується, щоб за
ones. Upon justification, the blocks can
благоустрій невеликих громадських
be densified with medium-rise buildings
місць – шкільних ділянок, дворових
with the addition of dominants.
просторів – відповідали їхні користувачі.
The new buildings in low-rise areas
Робоча група радить реорганізувати
should align with the local scale.
історичні квартали міста – прокласти
The architects argue that this will
додаткові проїзди та розділити великі
promote comfort and empower the
квартали на менші. За обґрунтуванням
local population. To allow the large
квартали пропонується ущільнити
number of IDPs to stay, the workgroup
середньоповерховою забудовою з
proposes a strategy of infiltration. This
додаванням акцентів. Додаткові будівлі
is a strategy for the construction of
в малоповерхових районах повинні
high-quality new housing, which will
відповідати місцевому масштабу.
replace the old housing stock. So the
Архітектори стверджують, що це
old houses will become available for
сприятиме комфорту та розширенню
the IDPs at a lower cost. The analysis of
можливостей місцевого населення.
the city structure reveals the functional
Щоб надати великій кількості ВПО
separation of industrial and residential
можливість залишитися в місті, робоча
areas. A solution may lie in mixing
група пропонує стратегію проникнення:
various functions within the city area.
будівництво якісного нового житла, що
The principle should be for every city

183
district to get a more balanced mix in
the long run, for example, as a result of
introducing new local regulations, which
facilitate the procedure of changing
the function of a building. In order to
preserve cultural heritage, the architects
propose to introduce local legislative
measures aimed at encouraging
the preservation of monuments by
private owners (simplified taxation,
compensation for restoration, etc.).
Dnipro’s preserved historic environment
is not as large as, for example, Lviv’s
or Odesa’s, so the architects see that a
possible architectural strategy can be to
brand the city as a capital of modern
architecture (which Dnipro has been
since the 2000s). They also propose
introducing mandatory competitions for
the allocation of land to new projects.
Effective use of natural resources,
which is currently not legally required,
is embedded in all the listed principles.
As an industrial city, Dnipro is facing
serious ecological challenges: it ranks
fifth in Ukraine in terms of pollution.
The city fails to use sewage treatment
plants to the required extent and has few
renewable energy sources. To improve
the situation, the workgroup advocates
making new buildings passive in terms
of energy consumption.
Case studies of new districts
The outlined principles have been
embodied in two different areas of
Dnipro: in a microdistrict formed during
the Soviet times and in a development-
184
замінить старий житловий фонд. Тож
старі будинки стають доступними для
ВПО за нижчою ціною.
Аналіз структури міста демонструє
функціональне розмежування
промислової та житлової зон. Вихід
автори бачать у змішуванні різноманітних
функцій на території міста. Принцип має
полягати в тому, що кожен район міста
в довгостроковій перспективі має стати
більш збалансованим. Цього можна
досягти, наприклад, якщо запровадити
місцеві правила, що спрощують зміну
функції будівлі. З метою збереження
культурної спадщини пропонується
запровадити місцеві законодавчі заходи,
спрямовані на стимулювання збереження
пам’яток приватними власниками
(спрощене оподаткування, компенсація
реставрації тощо). Дніпро не має такого
збереженого історичного середовища,
як, наприклад, Львів чи Одеса, тому
можливою архітектурною стратегією тут
може бути брендування міста як столиці
сучасної архітектури (якою місто є з
2000-х років). Також архітектори радять,
щоб виділення землі під нові проєкти
відбувалось в результаті обов’язкової
конкурсної процедури.
Усі перераховані принципи передбачають
ефективне використання природних
ресурсів, яке наразі не вимагається
законодавством. Як промислове місто,
Дніпро має великі проблеми з екологією
і займає п’яте місце в Україні за рівнем
забруднення. Місто не використовує
в належному обсязі очисні споруди та
джерела відновлюваної енергії. Щоб
покращити ситуацію, робоча група
free area almost in the city center. Both
projects are designed in collaboration
with the Chief Architect and the
Architectural Planning Directorate for
Parks and Infrastructure.
One project by the Archobraz
architectural office is located on a
brownfield in Mandrukivka, just south
of the confluence of the rivers on
the western riverbank with a lagune
protected by an artificial embankment,
with the riverside made inaccessible by
a highway. The recreational and public
spaces in the area are inaccessible and
neglected. The proposal is based on
densification of the local street network
and reshaping the blocks to give them
clearer outlines and consolidate them,
while making them accessible. The main
streets of the district should be lined
with trees to join the green points into
a system of green corridors. Investment
will be stimulated by an electric train line
running through the center of the district
in the north-south direction parallel to
the river. Several transversal bus lines
running in the east-west direction will
improve transportation within the district
and the connection with the western part
(fig. 86).
The architects propose to turn
the thoroughfare into a 4-lane
boulevard lined with trees to make
it more permeable for visitors of the
embankment park (fig. 87).
Another project by Filimonov&Kashirina
is located on the left bank of the Dnipro
River in the Manuilivskyi residential
district, which used to have a hithe in
виступає за впровадження енергетичної
пасивності в нових будинках.
Розробка нових районів
Сформульовані принципи знайшли
втілення у двох різних районах м. Дніпро
– у сформованому за радянських часів
мікрорайоні та на вільній від забудови
території майже в центрі міста. Обидва
проєкти розроблені у співпраці з
головним архітектором міста та Головним
архітектурно-планувальним управлінням
парків та інфраструктури Дніпра.
Проєкт бюро «Архобраз» розташований
на забудованій ділянці в Мандруківці
на південь від місця злиття р. Дніпро та
р. Самара, на західному березі Дніпра
з лагуною, захищеною штучним валом.
Ця пропозиція базується на ущільненні
місцевої вуличної мережі. Наразі доступу
до берега Дніпра перешкоджає шосе;
рекреаційні та громадські місця в
цьому районі недоступні та занедбані.
Архітектори пропонують нову квартальну
структуру, яка надасть наявним
кварталам більш чіткі межі, включить
громадські простори у єдину систему
та зробить їх доступними. Головні
вулиці району мають бути обсаджені
деревами, щоб з’єднати зелені точки в
систему зелених коридорів. Інвестиції
стимулюватиме лінія електрички, яка
проходитиме крізь центр району з
півніочі на південь паралельно Дніпру.
Автобусні маршрути східно-західного
напрямку покращать транспортне
сполучення в межах району та його
сполучення із західною частиною міста
185
the mid-1970’s. In the 1980’s, the
area was cleared for a new residential
development. Today the 41-ha site is
vacant (fig. 88).
The main tasks of the project were to
propose a scenario for the development
of the area informed by the outlined
(зобр. 86). Архітектори пропонують
скоротити кількість смуг шосе до
чотирьох та перетворити його на
бульвар, обсаджений деревами, щоб
зробити цю перешкоду більш прохідною
для відвідувачів прибережного парку
(зобр. 87).

Другий проєкт, авторами якого

виступили архітектори Філімонов і
Каширіна, розташований на лівому березі
р. Дніпро в Мануйлівському мікрорайоні,

Fig. 86. Proposed densification and block structure

at Mandrukivka on the right riverbank south of the
river bend and the confluence of the Dnipro and
the Samara rivers; the lagune is separated from the
Dnipro on the right. Image credit: Archobraz 2023
Fig. 87. Vision for the riverfront block development
Зобр. 86. Пропозиція ущільнення та квартальна
in Mandurkivka, Dnipro. Image by Archobraz 2023
структура в Мандруківці на правому березі
Дніпра на південь від вигину та впадіння в Дніпро
Зобр. 87. Бачення розвитку прибережного
р. Самара. Праворуч від р. Дніпра відділяється
кварталу на Мандруківці, Дніпро.
лагуна. Зобр.: бюро «Архобраз» 2023
Зобр.: бюро «Архобраз» 2023

186
principles, to create a computational де в 1975 р. була річкова пристань. У
model, and to calculate the additional 1980-х територію розчистили під новий
load of the new development on the житловий масив. Сьогодні ділянка
city’s engineering infrastructure. The площею 41 га стоїть порожня (зобр. 88).
architects propose a block structure
Основними завданнями проєкту було
with a denser street network lined with
запропонувати сценарій розвитку
trees and composed of the main roads,
території на основі розглянутих
district roads and local roads (fig. 89).
принципів, скласти розрахункову модель
Within this structure, the authors propose
та розрахувати додаткове навантаження
a great variety of housing typologies
від нової забудови на інженерну
to introduce the principle of diversity.
інфраструктуру міста. Архітектори
The new residential neighbourhood is
пропонують квартальну структуру з
expected to become an incentive for the
більш щільною вуличною мережею, яка
development of the whole area.
складається з доріг міського, районного

Fig. 88. The eastern riverbank opposite the old city center in the
Manuilivskyi district. Photo: City of Dnipro 2023

Зобр. 88. Східний берег р. Дніпро навпроти старого центру

міста в Мануйлівському районі. Фото: м. Дніпро 2023

187
To emphasize the uniqueness of the
place, the authors propose to reconstruct
the historic open water channels. They
will perform not only the aesthetic
function, but also serve as a drainage
system to prevent flooding of the
adjacent territories. The project provides
built-in public functions in the first floors
referred to as “vestibules”. Following the
calculations, the new district will have
four kindergartens and one school. The
parking lots are located in the sanitary
noise-protective zone by the highway in
the western part of the site.
The logic of the functional development
is based on the placement of mixed-use
public buildings along the avenue. High-
rise office buildings are proposed as the
front facing the local transit highway/
boulevard. Recreation is arranged along
the riverside park; kindergartens and
schools are placed within the residential
groups. A new bridge will connect the
area to the park on the river island
opposite the embankment. The total
of 13 000 people are expected to
become residents here, with the district
sustaining 12 000 jobs. This project is
now presented by the city at international
investment conferences to find partners’
support in order to resolve the daunting
engineering and environmental
challenges.
The two case studies apply the local
interpretation of the European urban
design standards to the situation in
Dnipro. The research has revealed
some significant discrepancies and
challenges in Dnipro, but it also
188
та місцевого значення, котрі будуть
обсаджені деревами (зобр. 89).
У рамках цієї структури автори
пропонують запровадити принцип
різноманітності, зокрема велике
розмаїття типологій житла. Прогнозують,
що новий мікрорайон стане локомотивом
розвитку всього району. Щоб
підкреслити унікальність місця, автори
пропонують реконструювати історичну
відкриту водойму в цьому районі у
вигляді каналів, які виконували б не
лише естетичну функцію, але й служили
б інженерною дренажною системою
для запобігання підтоплення прилеглих
територій. Проєкт передбачає вбудовані
громадські функції на перших поверхах,
які автори називають «вестибюлями».
Згідно з розрахунками, у новому районі
заплановано чотири дитсадки та одну
школу. Автостоянки розташовані в
санітарно-шумозахисній зоні біля
автошляху в західній частині ділянки.
Логіка схеми функціональної забудови
базується на розміщенні вздовж
проспекту громадської забудови
багатофункціонального призначення
та висотних офісних будівель. Уздовж
прибережного парку розташовані
розважальні функції, всередині житлових
груп – дитячі садки та школи. Новий
міст з’єднає територію з парком на
острівці перед набережною. Очікується,
що загалом тут проживатимуть 13 000 і
працюватимуть 12 000 осіб. Зараз місто
презентує цей проєкт на міжнародних
інвестиційних конференціях для
вирішення надзвичайно складних для
міста інженерних та екологічних питань,
 Fig. 89. The concept for the spatial development of the Manuilivskyi district. Image: ©Filimonov&Kashirina 2023

Зобр. 89. Концепція просторового розвитку Мануйлівського району. Зобр.: ©Філімонов і Каширіна 2023

showcases its aspiration to become які потребують партнерської підтримки.

more European and to integrate the
environmental considerations in the
local architectural culture. Both projects
represent a systematic and rational
approach to urban planning. They invite
architects and engineers from other
European countries to take part in the
development.
Два представлені проєкти є спробою
застосувати місцеву інтерпретацію
європейського стандарту міського
дизайну до ситуації в м. Дніпро. Вони
виявили деякі значні невідповідності
та проблеми, які відчуваються в
Дніпрі, і водночас – бажання стати
ближче до Європи і зробити увагу до
навколишнього середовища невід’ємною
складовою місцевої архітектурної
культури. Обидва проєкти презентують
системний і раціональний підхід до
міського планування, але для реалізації
вимагатимуть участі архітекторів та
інженерів з інших європейських країн.

189
The institutional context of the
transformation
The third section focused on the
broader institutional context of the
transformation. Yuryi Chudnovskyi,
architect and co-founder of the
Foundation for the Future, has presented
the need to (re-)model the spatial
development of Ukraine resulting
from the dissociation with Russia and
alignment with Europe. Ryan Knox,
a Swedish consultant on local and
regional governance from the Swedish
Association of Local Authorities and
Regions (SALAR) has presented their
experience of working as advisors for
the decentralization reform in Ukraine.
Christer Larsson, the President of the
Committee on Planning Research and
Innovation at the Swedish strategic
research agency Formas, has spoken
about strategies for transformation from
within municipal urban practices.
190
Інституційний контекст
трансформації
Третя секція була присвячена ширшому
інституційному контексту трансформації.
Архітектор і співзасновник «Фонду
Майбутнього» Юрій Чудновський говорив
про необхідність (пере)моделювання
просторового розвитку України
внаслідок відриву від Росії та зближення
з Європою. Шведський консультант
з питань місцевого та регіонального
врядування Райан Нокс зі Шведської
асоціації місцевих органів влади та
регіонів (SALAR) поділився досвідом
роботи організації, яка виступила
радником реформи децентралізації в
Україні. Президент Комітету з планування
досліджень та інновацій шведського
агентства стратегічних досліджень
«Formas» Крістер Ларссон розповів про
стратегії трансформації муніципальних
міських практик.
(Re-)Modeling of the spatial
development of Ukraine
Yuryi Chudnovskyi, the regional planner
and methodologist in architectural policy
and institutional reform of the system for
planning and building, has invited the
participants to join a dialogue about the
future of Ukraine.
Chudnovskyi argues that Soviet cities
were built as a system servicing the
industry and that we need to build
cities for people and not to service
manufacturing. The Planning Law of
Ukraine states that the purpose of
planning is territorial organization and
integrated localization of infrastructure
and different functional zones (Art. 4,
Sect. 1, Bulletin of the Verkhovna Rada
of Ukraine, 2011, No. 34, P. 343).
According to Chudnovsyi, Ukraine
can only understand what to do with
the destroyed cities by first asking
this question in a broader context of
the transformation of Ukraine and its
alignment with Europe. He is aware that
the government of Ukraine has its hands
full dealing with the critical questions of
the destroyed infrastructure, the missile
shield and providing local services to the
population. Yet, this leaves the Ukrainian
architects with the painful question: who
would at least start discussing these
challenges? Do we, Ukrainians, see
the future as coming back to what we
had before the war? Chudnovskyi says
that the seminar has become the first
opportunity to initiate such a discussion,
as there is a need to define not only
(Пере)моделювання просторового
розвитку України
До діалогу про майбутнє України
запросив регіональний планувальник
та методолог з питань архітектурної
політики та інституційної реформи
системи планування та забудови Юрій
Чудновський.
Чудновський наголосив, що радянські
міста були побудовані як система
обслуговування промисловості, і що
ми повинні будувати міста для людей,
а не для обслуговування виробництва.
У Законі про планування України
зазначено, що метою планування є
організація території та комплексне
розміщення інфраструктури та різних
функціональних зон (ч. 1 ст. 4, Відомості
Верховної Ради України, 2011, № 34,
с. 343). Можна припустити, що Україна
зрозуміє, що робити зі зруйнованими
містами, лише поставивши це питання
в ширшому контексті трансформації
України та її переорієнтації на Європу. Ми
усвідомлюємо, що уряд України всі свої
зусилля спрямовує на вирішення питань
зруйнованої критичної інфраструктури,
створення протиракетного щита та
забезпечення населення місцевими
послугами. І це ставить перед
українськими архітекторами болюче
питання: хто принаймні почне
обговорювати ці виклики? Адже цей
семінар став першою можливістю
розпочати таку дискусію. Чи бачимо
ми, українці, майбутнє як повернення
до того, що було до війни? Чудновський
наголосив, що важлива не тільки потреба
191
the future vision per se, but also the
procedure to shape that vision.
Chudnovskyi has invited the Swedish
colleagues to share their experience in
Ukrainian media to promote a better
understanding of the Swedish and
European position. He has argued that
the war gives us an impetus to make
a step into the future and exemplified
his idea discussing the case of Kharkiv.
Even though the geographical position
of the city has not changed, the meaning
of the city has changed. Kharkiv is part
of Eastern Ukraine which lies close
to Russia, but the war has drawn the
borderline right there. Now Kharkiv
is a frontier town with all the ensuing
consequences. So, what is the new
purpose and meaning of Kharkiv? Can
we produce machinery in such close
proximity to the enemy? Can Kharkiv
continue to be a center of education at
the frontier line? Who will go there? How
should the energy system be organized
to avoid the horrible events that affected
other cities?
Chudnovskyi has used the case of
Kharkiv to argue that there is a need
to “rethink the structure of organized
life in Ukraine”, which, in his opinion,
is founded on a proposal from the
Commission for the Study of the Natural
Productive Forces organized by the
Russian empire in 1915, headed by
Volodymyr Vernadsky, a scientist from
Ukraine (fig. 90).
192
у визначенні майбутнього бачення, але
також і процедура створення такого
бачення.
Чудновський запросив шведських колег
поділитися своїм досвідом роботи в
українських ЗМІ, щоб сприяти кращому
розумінню шведської та європейської
позиції. Він зазначив, що війна дає нам
поштовх зробити крок у майбутнє, і
пояснив цю думку на прикладі міста
Харків. Навіть якщо географічне
положення міста не змінюється,
змінюється значення міста. Харків
пов’язаний зі східною частиною України
та її організацією, яка з’єднувала Україну
з Росією, проте війна провела лінію
розмежування саме там. Зараз Харків –
прикордонне місто з усіма наслідками,
що з цього випливають. Тож яке нове
призначення і сенс Харкова? Чи можемо
ми виробляти техніку там, поблизу від
ворога? Чи може прикордонний Харків і
надалі залишатися центром освіти? Хто
туди поїде? Як має бути організована там
енергосистема, щоб уникнути жахливих
ситуацій, з якими стикнулись інші міста?
Чудновський використав цей приклад,
щоб зробити висновок про загальну
потребу «переосмислити структуру
організованого життя в Україні».
Структуру, яка за його словами
заснована на пропозиції Комісії з
вивчення природних продуктивних сил,
організованої Російською імперією
в 1915 р. і очоленої вченим з України,
Володимиром Вернадським (зобр. 90)
 Fig. 90. Volodymyr Vernadsky (1863–1945)
as a young man in Paris in 1889.38
38 Volodymyr Vernadsky was a natural scientist
specializing in geology. Vernadskyi was of Ukrainian descent
and founded the Academy of Sciences of Ukraine in 1918.
He strongly influenced the industrial transformation of the
Soviet Union through his work with the Commission for
the Study of the Natural Productive Forces. The strategy
they proposed was adopted by the Russian Imperial
Academy of Sciences in 1915. In his research, he worked on
a systemic understanding of the relation between geology
and the biosphere and predicted the geological influence
of humankind, which he referred to as the ‘noosphere’.
Source:en.wikipedia.org/wiki/Vladimir_Vernadsky
Зобр. 90. Володимир Вернадський (1863-
1945) у юності в Парижі в 1889 р.39
39 За фахом Вернадський був вченим-геологом.
Українець за походженням, він в 1918 р. заснував
Академію наук України і здійснив потужний вплив
на промислову трансформацію Радянського Союзу
через свою роботу в Комісії з вивчення природних
продуктивних сил. Стратегія, яку вони запропонували,
була прийнята Російською імператорською академією
наук у 1915 р. У своїх дослідженнях Вернадський
працював над системним розумінням зв’язку між
геологією та біосферою і передбачив геологічний
вплив людства та позначив його терміном «ноосфера»
Джерело: en.wikipedia.org/wiki/Vladimir_Vernadsky
193
According to Chudnovskyi, this strategic
plan for the development of the
productive forces of Russia became
the basis for the industrialization
and electrification programme of
Ukraine as part of the general spatial
development programme of the Soviet
Union. This scheme kept on developing
and encompassed all other layers and
schemes of society that emerged later
on in the Soviet Union. Now we are
leaving the industrial stage of societal
development and there is no Soviet
Union anymore. This means that the
frame for the ideology of the post-war
stage of recovery of Ukraine must be
reinvented. The experts must make
a proposal and anchor it in society.
Initially, it should be concerned with the
spatial consequences of the political
decision to align Ukraine with Europe,
hence, the whole spatial development
should be re-oriented towards the west.
This premise should inform the whole
new system of spatial development of
Ukraine. “We have been talking about
the Black Sea–Baltic corridor for 25
years now. If it is for real, it changes
the whole system of modeling the
spatial development of Ukraine. This
is not the only project being discussed.
There is also the Black Sea — Caspian
canal project. This project will also
change the spatial relationships and the
development of Ukraine.”
Chudnovskyi has finished his statement
with the following conclusion: “Only
when we understand this perspective
of the future, we can start discussing
the questions: What should we do with
194
Чудновський стверджує, що
цей стратегічний план розвитку
продуктивних сил Росії став основою
для програми індустріалізації та
електрифікації України як складова
загальної програми просторового
розвитку Радянського Союзу. Ця схема
продовжувала розвиватися, охоплюючи
усі інші верства суспільства та галузі,
які пізніше з’явились в Радянському
Союзі. Проте зараз ми виходимо
з індустріального етапу розвитку
суспільства, і Радянського Союзу більше
немає. Це означає, що ідеологічні рамки
повоєнного етапу відновлення України
треба винаходити наново. Експерти
повинні внести пропозицію та закріпити
її в суспільстві. Для початку вона може
стосуватись просторових наслідків
політичного рішення наблизити Україну
до Європи, тож увесь просторовий
розвиток має бути переорієнтовано
на Захід. Ця передумова має лягти
в основу спеціально розробленої
системі просторового розвитку України.
Чудновський зазначив: «Ми вже 25 років
говоримо про Балто-Чорноморський
коридор. Якщо це реально, то це змінює
всю систему моделювання просторового
розвитку України. Це не єдиний проєкт,
який обговорюється. Також є проєкт
Чорноморсько-Каспійського каналу.
Цей проєкт також змінить просторові
відносини та розвиток України».
Чудновський завершив свій виступ
низкою питань: «Тільки коли ми
зрозуміємо цю перспективу майбутнього,
ми зможемо почати обговорення питань:
що нам робити зі зруйнованими містами?
Чи повинні ми відновити їх? Будувати
the destroyed cities? Should we rebuild
them back? Build anew? Build anew
where? What type of cities? And if we
restore them, then on what technological
principles and what will be the meaning
of those restored cities?“
нове? Де будувати нове? Міста якого
типу? І якщо ми їх відновимо, то на яких
технологічних принципах? І який сенс
матимуть такі відновлені міста?»

Реформа децентралізації в Україні

The decentralisation reform in
та досвід « SALAR International »
Ukraine and SALAR International’s
experience
Директор «SALAR International» Раян Нокс
наголосив, що відновлення України має
Ryan Knox, the director of SALAR
здійснюватися на місцях, і що воно має
International, has argued that the
спиратись на фактичні дані, отримані в
recovery of Ukraine should be led locally
ході залучення громадськості до процесів
and that it should be evidence-based on
планування. «SALAR International» є
participatory planning methods. SALAR
складовою Шведської асоціації місцевих
International is part of the Swedish
органів влади та регіонів (SALAR). Нокс
Association of Local Authorities and
переконаний, що до відбудови слід
Regions (SALAR). According to Knox,
застосовувати інтегрований підхід, який
rebuilding should take an integrated
розрізняє між нагальними, тимчасовими
approach differentiating between
та довгостроковими потребами, а
the short-, medium- and long-term
також між коротко-, середньо- та
needs and scenarios for the future,
довгостроковими сценаріями на
which would be based on participatory
майбутнє та ґрунтується на методах
methods. This will result in plans that
залучення громадськості до процесів
are owned by the local community and
планування. Це дозволить створити
facilitate prioritization of needs and
плани за участі місцевої громади і
multi-channel funding. Knox has further
це сприятиме ширшому визначенню
remarked that the housing, land and
пріоритетних потреб та розширенню
property rights of Ukraine constitute a
каналів фінансування. Житлові, земельні
risk for the recovery that needs to be
та майнові права України становлять
further investigated.
ризик для відновлення, який потребує
Knox has proposed an iterative подальшого аналізу. Нокс запропонував
approach, where many different ітераційний підхід, у якому слід піддати
concepts should be tested, assessed тестуванню багато різних концепцій, але
and proved with the support from the їх також слід оцінити та підтвердити в
framework for the recovery. SALAR рамках системи вимог до відновлення.
International has been supporting the «SALAR International» має намір

195
decentralisation of the administrative
system of Ukraine for many years to
strengthen the Hromadas. They are
committed to engage Ukrainian planners
who work directly with municipal
planning. The Association has a broad
network on all decision levels, including
design and reform of the fiscal system,
capacity development of Hromadas,
institutional support to the newly formed
union of municipalities (AATC), advice to
the Parliament on local self-governance
and participation in activities like
extended dialogues with local actors with
the establishment of local service centres
(U-Lead and Prosto) that increase their
understanding of multi-level governance
and local self-government (fig. 91).
залучити українських планувальників,
які безпосередньо працюють з
муніципальним плануванням. «SALAR
International» вже багато років підтримує
децентралізацію адміністративної
системи України для зміцнення громад.
Вони мають широку мережу на всіх
рівнях прийняття рішень. Це передбачає
розробку та реформування фіскальної
системи, розвиток спроможності
громад, інституційну підтримку
нещодавно створеного об’єднання
муніципалітетів (Всеукраїнської асоціації
органів місцевого самоврядування),
консультації Парламенту щодо місцевого
самоврядування та участь у таких
заходах, як розширений діалог із
місцевими учасниками зі створенням
місцевих сервісних центрів («U-Lead»
та «Prosto»), які покращують розуміння
багаторівневого управління та місцевого
самоврядування (зобр. 91).

Fig. 91. A local service centre where citizens can find advice on local self-
government methods and principles. Photo: SALAR International

Зобр. 91. Місцевий центр обслуговування, де громадяни можуть отримати поради

щодо методів і принципів місцевого самоврядування. Фото: «SALAR International»

196
Transformation from within
municipal urban practices
The Swedish perspective on this issue
has been shared by Christer Larsson, the
Chair of the Planning Committee of the
Swedish research agency Formas, former
state architect and head of planning in
Malmö. Larsson has started by asking:
how to integrate all the goals in a
spatial structure? According to Larsson,
architecture can embed so many other
concerns and questions and architectural
visions have a great capacity to catalyze
discussions about what architecture
makes for a city. Planning is a battle for
space for different things. Therefore,
from the very beginning, a city must
have a policy, guiding the planning,
to ask the important questions about
the local issues, sustainability, etc. For
example, the goal for cities to leave
nobody behind is very prominent on
the agenda 2030. A holistic approach
represents a shift in the way we look
at architecture and in the way it can
be mixed with our daily lives. Planning
in general is not only about making
plans: it can also include or embed
other processes such as citizen dialogues
that promote democracy and trust
in democracy, i.e. planning is about
social relations. Hence, the municipality
must own the planning process. Using
the case of the move of the mining
town Kiruna, Larsson argues that the
architectural planning competition is a
good tool to generate and discuss ideas
with the public and with the politicians
(fig. 92).
Трансформація зсередини
муніципальних міських практик
Шведське бачення прокоментував голова
комітету з планування шведського
дослідницького агентства «Formas»,
колишній державний архітектор і
керівник відділу планування в м. Мальме
Крістер Ларссон. Він почав із запитання:
як поєднати всі цілі у просторовій
структурі? Ларссон наголосив, що
архітектура стосується безлічі проблем
і питань; архітектурне бачення має
велику здатність каталізувати дискусії
про те, що архітектура робить для міста,
адже планування – це боротьба за
простір для різних речей. Тому, із самого
початку, місто повинно мати політику,
яка керуватиме плануванням, щоб
можна було ставити важливі питання
про місцеві особливості, сталість тощо.
Зокрема, одним з найважливіших пунктів
на порядку денному розвитку міст до
2030 р. є надання можливостей всім
верствам населення, щоб нікого не
залишити позаду. Отже, цілісний підхід
до планування передбачає зміну нашого
сприйняття архітектури та її ролі в
нашому повсякденному житті.
На думку Ларссона, планування
взагалі полягає не лише в складанні
планів: воно також передбачає інші
процеси, зокрема суспільний діалог,
який сприяє демократії та довірі до
демократії, адже планування насправді
стосується соціальних відносин.
Саме тому процес планування має
контролюватись муніципалітетом. На
прикладі переміщення шахтарського
міста Кіруна, Ларссон продемонстрував,
197
There is also a need to take the academy
on board, because they know things and
always have the long-term perspective.
In general, if we do planning well, we
strengthen the culture and the social
glue between people, because “planning
is the art of creating society.” For this
reason, planning must consider the
needs of children, so there should be a
policy to give children a good start in
their life. Larsson has further referred to
the issues of memory and the Maidan
presented before in the seminar and
argued that the city should belong to its
inhabitants, stressing the importance of
public spaces.
198
що архітектурний конкурс є ефективним
інструментом для генерації та
обговорення ідей з громадськістю та
політиками (зобр. 92).
На думку Ларссона, також дуже важливо
залучити до роботи науковців та освітян,
адже вони завжди бачать довгострокову
перспективу. Загалом, ефективне
планування зміцнює культуру та зв’язок
між людьми, бо «планування — це
мистецтво створення суспільства». Саме
тому планування повинно передбачати
турботу про потреби дітей – потрібна
політика, яка дає дітям високий старт
у житті. Також Ларссон підняв питання
пам’яті і Майдану, згаданих на семінарі,
і наголосив, що місто має належати
мешканцям, саме тому дуже важливими
є громадські місця.
Fig. 92. Planning proposals submitted for the
planning competition for the move of the mining
town of Kiruna. Photo: Christer Larsson
Зобр. 92. Пропозиції, подані на конкурс
планування переміщення шахтарського
міста Кіруна. Фото: Крістер Ларссон
Discussion
The seminar concluded with a panel
discussion with Olena Oliynyk, Vice-
President of the National Union of
Architects of Ukraine (NUAU), Oleg
Drozdov, architect, President of the
Kharkiv School of Architecture, Olga
Podushkina, architect, Chair of the
NUAU Committee on Professional Ethics
and Copyright, Hans Ruin, professor
of philosophy, Södertörns University,
and Helena Bjarnegård, the National
Architect of Sweden at the Boverket
Swedish National Board of Housing,
Building and Planning. The panel
discussion was moderated by Karolina
Keyzer, Director of the Färgfabriken
foundation and exhibition space for
contemporary art and architecture, the
former city architect of Stockholm owner
of the OKK+ consultancy.
The panel discussion focused on the
role of architecture and urbanism in the
transformation of Ukraine. However,
broader questions resulting from this
penetration into the Ukrainian context
have motivated a deeper investigation
of the differences between the legislative
system for planning and architecture in
Ukraine and other European countries
against the background of the current
debates about the planning system in
the government. The regional planning
reform requires a backup of strategic
planning competency on the local level.
So, what is the responsibility of the state
and what can or should be referred to
the regional and local levels? Some of
Обговорення
Семінар завершився панельною
дискусією за участю віце-президентки
Національної спілки архітекторів України
(НСАУ) Олени Олійник, архітектора та
директора Харківської школи архітектури
Олега Дроздова, архітекторки та
голови Комітету з професійної етики
та авторського права НСАУ Ольги
Подушкіної, професора філософії з
Університету Седертерна Ганса Руїна
та Національного архітектора Швеції у
Національному комітеті з питань житла,
будівництва та планування [Boverket]
Гелени Б’ярнегoрд. Модератором
панельної дискусії виступила директорка
фонду та виставкового простору
сучасного мистецтва «Färgfabriken»
Кароліна Кейзер, яка також є колишнім
головним архітектором Стокгольма
та має власну консалтингову
компанію OKK+.
Темою панельної дискусії була
роль архітектури та урбаністики в
трансформації України, проте більш
загальні питання, які виникли в
результаті проникнення в український
контекст, спонукали учасників глибше
дослідити відмінності між законодавчою
системою планування та архітектури в
Україні та інших європейських країнах
на тлі обговорення урядом реформи
системи планування. Регіональна
реформа вимагає, забезпечити
“резервну копію” компетентностей
стратегічного планування на місцевому
рівні. Тому яку відповідальність має
нести держава, а що можна та потрібно
199
those differences were already discussed
during Seminar 1.
The main topics that the participants
of Seminar 3 have discussed included
(1) identity; (2) policy; (3) knowledge
exchange strategies; (4) education of
mayors; and (5) platforms to enable
collaboration between sectors and
decision-making levels to coordinate
rebuilding Ukraine according to the Build
Back Better policy.
The discussion focused on the concept
of the platform for collaboration with
the major strategic question about
the key actors and their responsibility,
in particular, the responsibility of
architects as individuals, companies and
professional organizations (NUAU/AS/
ACE).
Many of the Ukrainian actors, like
NUAU, ReStart Ukraine and Ro3kvit,
posit the importance of sharing
knowledge. But several professional
initiatives, like the Kharkiv Open Institute,
mainly focus on the dialogue with other
experts, even though in an impressively
broad scope. There is also a need for a
forum to discuss rebuilding with financial
and political actors and the public. Here,
a productive frame of reference for
the debate is presented by the Swedish
model.
The discussion continued with a
workshop on the topic of identity and
transformation of the identity of Ukraine
caused by the Russian aggression.
It touched upon the strategies for
knowledge exchange such as the best
200
доручити регіональному та місцевому
рівням? Деякі з цих відмінностей вже
були виділені та обговорені протягом
Семінару 1.
Тому основними темами Семінару 3
стали 1) ідентичність; 2) політика; 3)
стратегії обміну знаннями; 4) навчання
мерів; та 5) платформи для співпраці
між різними секторами та рівнями
прийняття рішень з метою координації
відбудови України відповідно до політики
“відбудувати краще, ніж було”.
У центрі уваги дискусії була концепція
платформи для співпраці. Головне
стратегічне питання також стосувалось
ключових учасників процесу та
розподілу відповідальності, зокрема
відповідальності архітекторів на рівні
окремих осіб, компаній і професійних
організацій (НСАУ/AS/ACE).
Багато українських учасників, зокрема,
НСАУ, «ReStart Ukraine» та «Ро3квіт»,
заявляють про важливість обміну
знаннями. Водночас кілька професійних
ініціатив, наприклад, Відкритий інститут
Харкова, переважно зосереджені на
діалозі з іншими експертами, хоча й
проводять його в широкому масштабі.
Також потрібна платформа для широкої
дискусії про відновлення, в якій би
взяли участь гравці фінансового та
політичного секторів із залученням
громадськості. Тут як систему
координат можна використати модель
Швеції. Дискусію було продовжено на
практичному семінарі, присвяченому
питанням ідентичності та трансформації
ідентичності України внаслідок російської
агресії. Були порушені питання стратегій
practices and the competition and
focused on the need for different kinds
of platforms to facilitate the coordination
of the rebuilding of Ukraine to align with
new values.
Another topic was new architecture
and its forms. According to one of the
participants, the Theatre on Podil in
Kyiv designed by Oleg Drozdov is not
the right way to intervene in traditional
urban centres, whereas others argued
that it could be a pragmatic approach
to reconciliate the tradition with the
modernist legacy in a responsible way
(fig. 93). There was also a discussion
about the proliferation of empty gestures
in architecture, like more deconstructivist
expressive projects. However, the
participants strongly agree about the
importance of establishing good quality
public spaces both in modern residential
districts and traditional city centres.
обміну знаннями, зокрема конкурс та
поширення найкращого досвіду. Проте
основною темою стала потреба в різних
платформах для полегшення координації
відбудови України відповідно до нових
цінностей.
Також на семінарі обговорювалась нова
архітектура та її форми. Зокрема, була
висунута думка, що Театр на Подолі в
Києві, спроєктований Олегом Дроздовим,
не можна вважати належним способом
втручання в традиційний міський центр.
Водночас, інші учасники стверджували,
що цей проєкт демонструє прагматичний
підхід до відповідального поєднання
традиції з модерністською спадщиною
(зобр. 93). Дискусія продовжилась
темою поширення порожніх жестів в
архітектурі, зокрема великої кількості
деконструктивістських експресивних
проєктів. Обговорення завершилось
висловленням учасниками семінару
згоди щодо важливості створення
громадських просторів належної якості
як у сучасних житлових районах, так і в
історичних центрах міст.
Fig. 93. The Theatre on Podil, Kyiv. Architect: Oleg
Drozdov. Photo: Drozdov&Partners website
Зобр. 93. Театр на Подолі в м. Київ. Архітектор:
Олег Дроздов. Фото: сайт «Дроздов і партнери»
201
Summary of strategic insights
about transformation
The starting point for the discussion on
transformation was the definition of
the destruction of the built environment
as a trauma, shared by Alexander
Shevchenko during the Seminar 1.
Presentations and discussions at the
seminar made it clear that this trauma
affects not only the built environment,
but also the memories of the past, which
the internally displaced population
brings along. While planning for
rebuilding, the experts must address
the loss of the tangible framing of
memories, not only new European
ideals, which internally displaced people
will find more difficult to relate to.
1) Identity
One insight concerns the need for
a new education for architects, who
address and re-interpret the soviet
memories for the needs of the present,
while preserving and protecting the
most significant monuments, e. g. the
constructivist architecture from the
1920’s and other objects from later
eras. There is a need to transcend
the dichotomy of demolition versus
conservation with a new interpretative
approach that accepts change and reuse
of buildings to serve the need to express
the present.
202
Резюме стратегічних ідей
щодо трансформації
Точкою відліку дискусії про
трансформацію стало визначення
руйнування антропогенного середовища
як травми, яким поділився під час
першого семінару Олександр Шевченко.
З презентації та обговорення на
конференції стало зрозуміло, що ця
травма стосується не лише забудованого
середовища, але й спогадів про минуле,
які внутрішньо переміщене населення
приносить із собою. Під час планування
реконструкції треба врахувати цю втрату
матеріального обрамлення спогадів і не
обмежуватись новими європейськими
ідеалами, з якими внутрішньо
переміщеним особам буде непросто
знайти зв’язок.
1) Ідентичність
Один з висновків обговорення стосується
необхідності нової освіти для архітекторів,
які звертаються до радянської пам’яті
та переосмислюють її для потреб
сьогодення, водночас зберігаючи та
захищаючи найважливіші пам’ятки,
зокрема, конструктивістську архітектуру
1920-х років та інші об’єкти пізніших
епох. Потрібно вийти за межі дихотомії
«знесення або охорона» за рахунок
нового інтерпретаційного підходу, який
враховує зміни та передбачає повторне
використання таких будівель для
задоволення потреб сьогодення.
 2) Memorialization as a public space
quality
Hans Ruin eloquently promoted the need
to represent the trauma resulting from
the war atrocities to unlock the process
of healing the wounds in the collective
mind. The art works by Elin Strand
Ruin, Bojan Borić and Oleg Drozdov all
contributed to this conviction through
their artistic expression of the situation.
The significance of expressing these
experiences in public space to heal
society is a major strategic insight from
this conference.
The project of the Kharkiv State
Academy of Design and Arts also has
testified to the vitality of the culture of
memorialization in Ukraine.
The strategic insight is that a strategy for
memorialization can be implemented by
projects, in which architects collaborate
with artists to express collective traumas
in the design of public spaces. To be
effective, such projects must become part
of the planning for the recovery of cities
after the war.
3) Sustainable building
The issue of transition to sustainable
building methods and materials has not
been addressed in this conference.
4) Territorial reconfiguration
The presentation of the plans for
territorial reconfiguration of Ukraine
and a potential alignment with Europe
is a major strategic insight from the
2) Меморіалізація як складова
публічного простору
Ганс Руїн красномовно довів: щоб
уможливити процес загоєння ран
у колективній свідомості, травма,
спричинена воєнними злочинами, має
бути репрезентована. Художні роботи
Елін Странд Руїн, Бояна Боріча та Олега
Дроздова надали цій тезі художнє
вираження. Важливість вираження
травматичного досвіду в публічному
просторі з метою оздоровлення
суспільства є однією з головних
стратегічних ідей цього семінару.
Про актуальність культури меморіалізації
в Україні засвідчив також проєкт
Харківської державної академії дизайну і
мистецтв.
Стратегічна ідея полягає в можливості
забезпечити меморіалізацію, зокрема,
проєктами, в яких архітектори можуть
співпрацювати з художниками, щоб
виразити колективні травми в дизайні
громадських просторів. Щоб забезпечити
ефективність таких проєктів, їх треба
зробити складовою планів повоєнного
відновлення міст.
3) Стале будівництво
Питання переходу до екологічно чистих
будівельних методів і матеріалів на цій
конференції не розглядалось.
4) Територіальне перепланування
Презентація планів територіального
перепланування України та наближення
203
conference. The strategic work in
Kharkiv particularly addresses the
need to connect the remaining local
resources in clusters to recover the local
production. Yet, the presentations have
failed to add any insight about the
national territorial transformation, such
as planning for IDPs, production facilities
and infrastructure in the western part of
Ukraine.
5) Capacity for local level
coordination
Another major insight from the
conference is the growing autonomy
of the hromadas as a result of the
administrative reform in Ukraine
supported by the Swedish consultancy
SALAR and SKR. At the same time, the
presentations emphasize the need to
strengthen the capacity for planning,
especially strategical planning, at the
local level, which was also addressed at
Seminar 1.
All the questions resulting from this
penetration into the Ukrainian context
motivate a deeper investigation of
the differences between the legislative
system for planning and architecture in
Ukraine and other European countries.
What is the responsibility of the state and
what can or should be referred to at the
regional and the local levels?
6) Access to data
The potential transformation of the
practice as a result of a data-driven
planning methodology has not been
204
до Європи стала головною стратегічною
ідеєю конференції. Стратегічна
робота в Харкові, зокрема, стосується
необхідності об’єднати наявні місцеві
ресурси у кластери для відновлення
місцевого виробництва. Проте,
презентації не покращили розуміння
національних територіальних
перетворень, таких як планування для
задоволення потреб ВПО, промисловості
та інфраструктури в західній частині
країни.
5) Спроможність до координації на
місцевому рівні
Ще одним стратегічним висновком є
набуття громадами набагато більшої
автономії внаслідок адміністративної
реформи України: процес, якому
сприяють шведські консалтингові
компанії «SALAR» та «SKR». Водночас,
виступи учасників конференції також
виявили необхідність посилення
спроможності планувати на місцевому
рівні. Особливу важливість набуває
місцева спроможність стратегічного
планування, про що також говорилося
протягом Семінару 1.
Усі питання, що виникають у результаті
такого проникнення в український
контекст, спонукають до глибшого
дослідження відмінностей між
законодавчою системою в галузі
планування та архітектури в Україні
та інших європейських країнах. Яку
відповідальність несе держава, а
що можна та потрібно доручити
регіональному та місцевому рівням?
discussed during the conference.
The commitment of the Ukrainian
government to digitalize planning is
clearly stated in the Lugano Plan for
Recovery.
7) Prioritizing people’s needs
The need for a new national policy for
architecture and strategic planning on
the local level has been addressed at
the conference by Olha Podushkina, a
workgroup member of the Roadmap
Project of the National Union of
Architects of Ukraine. She has exposed
the deficiencies of the soviet planning
system and its disregard for the local
stakeholders and people’s real needs,
urging a systemic change. Polushkina
has also expressed her concern about
the tendency for the local government
leaders to instrumentalize urban
planning for their own benefit, ignoring
the needs of the local population.
She has reviewed the case of Uman
with its apparent disregard for the
quality of the public space despite the
relative affluence of the community.
The report from Dnipro indicates a
similar disregard for the public space
quality, including the pollution of the
shared spaces. At the same time,
the presentations also testify to the
great concern for the quality of public
spaces and the long-term sustainable
development of the city shared by the
local community of architects.
8) Interdisciplinary knowledge
6) Доступ до даних
Потенційна трансформація архітектурної
практики, до якої призведе методологія
планування на основі цифрових даних,
під час конференції не обговорювалася.
Зобов’язання уряду перевести
планування у цифровий формат чітко
зазначено в Плані відновлення України,
презентованому в м. Лугано.
7) Пріоритетність потреб населення
Необхідність нової національної політики
у сфері архітектури та стратегічного
планування на місцевому рівні була
доведена Ольгою Подушкіною,
учасницею робочої групи проєкту
«Дорожня карта» Національної спілки
архітекторів України. Вона викрила
недоліки радянської системи планування
та нехтування нею місцевих зацікавлених
сторін і реальних потреб людей і
закликала до системних змін. Також
Подушкіна звернула увагу на тенденцію
місцевої влади використовувати
містобудування для власної вигоди і не
дбати про потреби місцевого населення.
Доповідачка проілюструвала свою тезу
прикладом м. Умань, в якому нехтування
якістю громадського простору було
очевидним, незважаючи на відносний
добробут громади. Приклад із м. Дніпро
вказує на аналогічне ігнорування
якості громадського простору,
включаючи забруднення місць спільного
користування. Але обговорення також
засвідчило велику турботу місцевої
спільноти архітекторів про якість
громадських просторів і довгостроковий
сталий розвиток міста.
205
The report from the Kharkiv Open 8) Міждисциплінарні знання
Institute has testified to the productive
Звіт Відкритого Інституту Харкова
work of this initiative completed since
засвідчив результативність роботи,
Seminar 1. The willingness to participate
проведеної цією ініціативою з моменту
in this kind of discussions indicates
Семінару 1. Готовність брати участь у
openness to interdisciplinary learning
таких дискусіях демонструє відкритість
and collaboration. Yet, there is also a
до міждисциплінарного навчання
certain lack of competency in the field,
та співпраці. Водночас, в цій галузі
which must stimulate the experts to share
спостерігається брак професіональних
knowledge instead of keeping it secret to
знань, що має спонукати експертів
pursue their own business interests.
ділитися інформацією, а не приховувати
The strategic idea that has emerged її для задоволення своїх власних бізнес-
from the discussion concerns the need to інтересів.
establish platforms for interdisciplinary
Стратегічна ідея, яка виникла
collaboration and stakeholder
під час обговорення, полягає в
involvement in Ukraine to coordinate
необхідності створення платформ
various actors, one such specialist
для міждисциплінарної співпраці та
joining the discussion during the last
залучення зацікавлених сторін в Україні,
conference.
які сприятимуть координації основних
гравців. На останній конференції
до дискусії долучився український
спеціаліст саме з цієї сфери.

206
4. SUSTAINABILITY
Seminar 4 was hosted by Gothenburg
City Council and held at the conference
of the County Administration of Västra
Götaland region. It has discussed
significant strategic issues for the
rebuilding of Ukraine through the design
of processes, solutions and institutions.
The seminar has concluded the series,
following the three previous events
dedicated to housing, heritage and
transformation.
The starting point for the discussion
on sustainability was the case of
Gothenburg and details of the planning
system in Ukraine. The topic was
developed by 6 pilot projects presented
at the conference.
The general frame for the seminar
was Swedish work on sustainable
urban development, Agenda 2030,
and how sharing of experience can
contribute to the integration of social
and ecological sustainability with digital
tools and democratic decision-making.
The discussion was enriched with the
comparison of cases from Ukraine,
such as Makariv, Bucha, Kyiv Region
and Kherson, and the Swedish case of
Gothenburg.
The offline seminar was moderated by
Maryna Semenchenko and the online
part conducted in Zoom by Pehr Mikael
Sällström. Simon Wallqvist was also
very helpful with the organization of
the seminar and the workshop on the
second day.
4. СТАЛИЙ РОЗВИТОК
Семінар 4 був організований міською
радою Гетеборга та проведений на
конференції адміністрації лену Вестра-
Йоталанд. Семінар був присвячений
розгляду ключових стратегічних питань
відбудови України в аспекті розробки
процесів, рішень та інституційного
розвитку. Цей семінар завершив серію з
чотирьох семінарів, три попередні з яких
були присвячені темам житла, спадщини
та трансформаціїї.
Початком дискусії щодо сталого
розвитку став приклад Гетеборга та
функціонування системи планування
в Україні. Запропонована тематика
отримала розвиток в презентаціях шести
пілотних проєктів.
Загальною основою для семінару стала
робота Швеції над сталим міським
розвитком, «Порядок денний 2030»,
і те, як обмін досвідом може сприяти
позитивному поєднанню соціального
та екологічного сталого розвитку
з цифровими інструментами та
демократичним підходом до прийняття
рішень. Цього разу дискусія була
сфокусована на порівнянні проєктів
з України, зокрема з Макарова, Бучі,
Київської області та Херсону, і прикладу
шведського міста Гетеборг.
Модераторкою очного семінару
виступила Марина Семенченко,
модерацію віртуального семінару,
який проводився на платформі Zoom,
здійснював Пер Мікаель Сельстрьом.
Значний внесок в організацію семінару
207
Margareta Broang, Deputy Mayor of та модерацію обговорення протягом
Gothenburg, made the opening speech другого дня зробив Сімон Валквіст.
stating how important it was for the city
Заступниця мера міста Гетеборг
to support Ukraine and how proud they
Маргарета Броанг зробила вступну
were to host that important event.
промову, зазначивши, наскільки важливо
Henrik Kant, the Director of the для міста підтримувати Україну та як вони
City Planning Office, welcomed пишаються тим, що мають можливість
the participants to the seminar on провести такий важливий захід.
rebuilding for a sustainable Ukraine.
Директор Департаменту містобудування
He emphasized that the seminar had
Генрік Кант привітав учасників семінару,
brought the participants together not
присвяченого відбудові сталої України.
only to share experiences but also to
Він зазначив, що учасники семінару
inspire each other and that Gothenburg
зібралися не тільки, щоб поділитися
was proud to contribute to the planning
досвідом, але й щоб надихнути один
knowhow and insights. The city aimed
одного. Пан Кант заявив, що Гетеборг
at showcasing practical examples
пишається тим, що робить свій внесок
and processes that could inspire
у розвиток процесів планування,
reconstruction in Ukraine. Kant invited
пропонуючі свої ідеї та методики, а
the participants to seize the opportunity
також практичні приклади та процеси,
to share experience, explore innovative
які можуть надихнути на відбудову
approaches and create resilient
України. Він закликав скористатись
communities fostering social, economic
можливістю поділитися досвідом,
and environmental well-being. He
дослідити інноваційні підходи та
thanked all the participants, speakers
створити сталі спільноти, забезпечені
and organizers for their commitment
соціальним, економічним та екологічним
and wished everyone a productive and
добробутом та подякував всім учасникам,
inspiring seminar.
доповідачам та організаторам за
Björn Ekelund, Vice President of відданість своїй справі та побажав всім
Architects Sweden, also welcomed the продуктивного та надихаючого семінару.
participants to the last seminar in the
Віце-президент Спілки архітекторів
series, which, from his perspective,
Швеції Бьорн Екелунд також привітав
was only the first stepping stone for
учасників останнього семінару в
collaboration between architects in
серії “Образи майбутнього України”,
Sweden and Ukraine. He argued that
але зазначив, що це лише перша
architects speak the same language of
сходинка на шляху співпраці між
the built form and asked the architects
архітекторами Швеції та України. Він
in Ukraine about their vision of the
наголосив, що архітектори Швеції
future images for Sweden. Mr. Ekelund
та України використовують спільну
emphasized that we could learn from
мову архітектурних форм і запитав, як

208
each other through our shared language
of architecture.
The need to reform the
planning system of Ukraine
The first part of the seminar focused on
the need to reform the planning system
on Ukraine. The second introduced
the concept of sustainability and
architectural quality in urban planning in
Sweden with the case of Gothenburg.
The need to systematize urban
planning legislation of Ukraine
Hanna Bondar, the member of the
Verkhovna Rada Ukrainian Parliament
has informed that on March 15, 2023,
the Committee on State Building, Local
Governance, Regional and Urban
Development of the Verkhovna Rada of
Ukraine adopted a decision to establish
a Workgroup for the Development of the
Urban Planning Code of Ukraine.
Bondar has substantiated the need for
the Urban Planning Code Workgroup
with the arguments concerning
the planned accession to the EU,
centralization during the war, excessively
complicated current legal structure,
vocal dissatisfaction with Law on Urban
Planning No. 5655 expressed by
local governments and experts, anti-
construction protests, decline in quality,
large-scale international investments
coming and the majority vote of the
Verkhovna Rada. The MP has further
demonstrated the complexity of the
архітектори в Україні бачать образи
майбутнього Швеції. Пан Екелунд
наголосив, що ми можемо багато чому
навчитись один в одного завдяки нашій
спільній мові архітектури.
Необхідність реформи
системи планування України
Перша частина семінару була
присвячена необхідності реформи
системи планування в Україні. Під час
другої частини учасники познайомились
з концепцією сталого розвитку та якості
архітектури в міському плануванні в
Швеції на прикладі м. Гетеборг.
Потреба систематизувати
містобудівне законодавство
України
Депутатка Верховної Ради України Ганна
Бондар повідомила, що 15 березня
2023 р. Комітет Верховної Ради України
з питань організації державної влади,
регіонального розвитку, місцевого
самоврядування та містобудування
прийняв рішення про створення при
Комітеті Робочої групи з питань розробки
містобудівного кодексу України.
Бондар аргументувала необхідність
створення Робочої групи з розробки
містобудівного кодексу підготовкою до
вступу до ЄС, процесами централізації
під час війни, надмірною складністю
юридичної структури, невдоволенням
Законом № 5655 щодо реформування
містобудівної діяльності серед органів
місцевого самоврядування та експертів,
209
regulation (fig. 94) and proposed that
the reform should focus on the legal
regulation, the technical regulation
and the promotion of technology
development on the market. According
to Bondar, the task of the Workgroup
should be to systematize legislative
acts, to find a fair balance of interests,
to apply the best European practices
and to develop planning for recovery
of Ukraine in order to create safe,
functional, sustainable, ecological and
aesthetically pleasing cities and towns.
Bondar has argued that the reform
process should be based upon the
principles of participation of experts,
citizens, authorities and all other
stakeholder groups. The process should
be based on learning about the best
practices from other countries. It should
follow a European model of dialogue
that respects the experience of each
participant and practise a bottom-up
approach. The time horizon for the
reform work is 2 years and it should be
completed in June 2025. A concept will
be developed through a series of public
hearings from June to December 2023.
A draft of the new text for the Code will
be presented to the committee in July
and a parliamentary hearing will be
held in August 2024. Then the text will
be on two referrals to the public from
September 2024 to April 2025.
Bondar has confessed that there
are several uncertainties about
the timeline such as the effects of
the war, the unknown date of the
next election, reluctance of the line
ministries, general difficulties to form
210
протестами проти забудови, падінням
якості архітектури та містобудування,
великими міжнародними інвестиціями,
та рішенням, ухваленим більшістю
голосів Верховної Ради. Бондар
продемонструвала складність процедури
містобудівного регулювання (зобр. 94) і
запропонувала сфокусувати реформу на
правовому та технічному регулюванні та
просуванні розвитку технологій на ринку.
На її думку, завданням робочої групи
має стати систематизація законодавчих
актів, забезпечення справедливого
балансу інтересів, орієнтація на найкращі
європейські практики та розвиток
планування у процесі відновлення
України для створення безпечних,
функціональних, сталих, екологічних та
естетичних міст. Бондар наголосила,
що процес реформування має
грунтуватись на принципі залучення всіх
зацікавлених сторін: експертів, громадян,
представників влади та ін. Процес
має базуватися на вивченні кращих
практик з інших країн та дотримуватись
європейської моделі діалогу, яка
передбачає повагу до досвіду кожного
учасника та підхід «знизу вгору». Для
роботи над реформою відведено 2 роки,
тож вона має завершитись в червні
2025 р. Розробка концепції передбачає
проведення серії громадських слухань з
червня по грудень 2023 р. Проєкт нового
тексту Кодексу буде представлено
комітету в липні, а парламентські
слухання відбудуться в серпні 2024 р.
Після цього текст Кодексу буде двічи
наданий на розгляд громадськості в
період з вересня 2024 р. по квітень
2025 р.
 Fig. 94. Summary of all the different planning regulations
in Ukraine. Image credit Anna Bondar 2023.

Зобр. 94. Скорочений перелік усіх різних нормативно-правових актів,

які стосуються планування в Україні. Зобр.: Анна Бондар 2023

new policies, destabilization of the text Бондар зізналась, що наразі є певна

in the Verkhovna Rada and lobbying
by individual planning subjects. The
workgroup includes representatives of a
large number of professional institutions.
The international experiences of Poland,
the Baltic countries, Germany, France,
Northern Europe, Great Britain and the
US will be discussed. The essence of the
Code is that it should represent the main
values of the society that created it.
невизначеність щодо часових рамок,
через наслідки війни, невідому
дату наступних виборів, інерцію
відповідних міністерств, загальні
труднощі формування нової політики,
дестабілізацію тексту у Верховній
Раді та лобіювання індивідуальних
суб’єктів планування. Робоча група
формується з представників великої
кількості професійних установ.
Обговорюватиметься міжнародний
досвід Польщі, країн Балтії, Німеччини,
Франції, Північної Європи, Великої
Британії та США. Основна ідея кодексу
полягає в тому, що він має бути носієм
основних цінностей суспільства, яке його
сформувало.

211
Build Back Better – where, how and
what?
Oleksandr Chyzhevskyi, President of
the National Union of Architects of
Ukraine (NUAU), argues that Ukraine
has a good tradition of spatial urban
planning documentation with a clear
hierarchy among the documents. At the
same time, presently Ukraine is facing
the challenge to understand who to
plan for. Chyzhevskyi has referred to a
study conducted by the Department of
Architecture at the Warszaw Polytechnic,
which compared the intensions of
Ukrainian refugees in the Warszaw and
the Lviv regions. It reveals that 70% of
those who have moved to Warszaw
intend to return back home to Ukraine,
while 70% of the IDPs who have
escaped from the war in the eastern
parts to Lviv are planning to stay and
it means that Ukraine cannot continue
working with planning documentation
in the traditional way. Chyzhevskyi has
exemplified this transformation of the
fundamental prerequisites for physical
planning with the national road plan
made twenty years ago (fig. 95).
As the plan demonstrates, twenty
years ago Ukraine was open to any
cross-border collaboration. After the
administrative reform of 2014–2022,
a methodology of documentation for
amalgamated territorial communities
was developed. The focus of the
planning was on communities in
the south and in the west. Such
documentation included general plans,
territorial plans, city plans, master plans
212
Відбудувати краще, ніж було – де,
як і що саме?
Президент Національної спілки
архітекторів України (НСАУ) Олександр
Чижевський стверджує, що Україна має
добрі традиції містобудівної документації
з чіткою ієрархією між документами.
Але проблема для України сьогодні —
це зрозуміти, для кого саме планувати.
Чижевський послався на дослідження
кафедри архітектури Варшавської
політехніки з порівняння намірів
українських біженців у варшавському
та львівському регіонах. Виявилося,
що 70% тих, хто переїхав до Варшави,
мають намір повернутися додому
в Україну, проте у Львові планують
залишитися 70% переселенців, які
переїхали до цього міста через війну
на сході. Це означає, що Україна не
може продовжувати працювати з
планувальною документацією у звичний
спосіб. Чижевський продемонстрував
трансформацію фундаментальної умови
для фізичного планування за допомогою
державного плану доріг, розробленого
20 років тому (зобр. 95).
Як демонструє цей план, на той час
Україна була відкрита для будь-якого
транскордонного співробітництва.
Після адміністративної реформи
у 2014–2022 рр. було розроблено
методику ведення документації для
об’єднаних територіальних громад. У
центрі уваги планування були громади
на півдні та заході України. Новий формат
документації передбачає, що для початку
будівництва офіційно потрібні наявні
генеральні плани, плани територій,
 Fig. 95. National road plan of Ukraine from 2002

Зобр. 95. Державний план доріг України від 2002 р.

for districts and detailed plans. They
are formally required for construction
to begin. For example, in Poltava,
Chyzhevsky’s Institute has tried to draft
a plan for providing remote towns with
services of the same standard, which
is enjoyed by the city. But after the war
the situation has completely changed as
people have become displaced all over
Ukraine. In addition to these instruments,
we also perceive the need for innovative
tools to solve formal problems. We
are eager to engage knowledge from
other fields, like economy and ecology.
Chyzhevskyi has demonstrated that the
плани міст, генеральні плани районів та
детальні плани. Наприклад, у Полтаві
в інституті Чижевського намагалися
скласти план забезпечення послуг
єдиного рівня як для центральних, так
і для віддалених міст. Але після війни
ситуація кардинально змінилася, люди
розселилися по всій території. Окрім
цих інструментів, ми також відчуваємо
потребу в інноваційних інструментах
для вирішення формальних проблем. Ми
зацікавлені в тому, щоб застосовувати
знання з інших галузей, таких як
економіка та екологія. Чижевський
продемонстрував, що законодавство в

213
legislation in Ukraine is overly complex
and has changed a lot and supported
his statement with a list of all the
amendment to the law since 2011.
This list of new laws and regulations
confirms the importance of the work by
Anna Bondar. Chyzhevsky argues that
architects in Ukraine also perceive the
need for qualified staff in the reformed
local communities, capable of leading
them. There is a need for empowerment
to improve their capacity, including
public participation in urban planning
documentation work. The new law
on the comprehensive plan for the
spatial development of the territorial
communities of Ukraine includes both
urban plan documentation and land
management documentation. This is
the key documentation at the local
level which comprises all other types
of planning documentation. Before the
war, Chyzhevskyi made one of the first
comprehensive plans for a district in the
Kharkiv Region. The main difference
now is that the comprehensive plans
must also include information about
minefields, where demining must be
completed before they can be used for
other purposes.
Chyzhevsky has used the case of
Makariv to discuss the topic ‘how to
rebuild’. He argues that in case of
profound destruction, the first step is
to set up block-modules to make it
possible for the residents to live there at
all. The process is largely funded by the
international community and the United
Nations. The construction methods could
214
Україні надто складне і нестабільне та
проілюстрував свою тезу переліком усіх
змін до закону, прийнятих з 2011 р. Цей
перелік нових законів і нормативних
актів підтверджує важливість праці Анни
Бондар. Ще один аспект стосується
того, що архітектори в Україні також
відчувають потребу в кваліфікованих
кадрах, здатних очолити реформовані
місцеві громади. Проте, потрібна
освіта, щоб розвинути їхній потенціал,
включаючи й участь громадськості в
роботі з містобудівною документацією.
Новий закон про комплексний план
просторового розвитку територіальних
громад України визначає, що такий план
передбачає наявність як містобудівної
документації, так і документації із
землеустрою. Такий план є основним
документом місцевого рівня, який
охоплює всі інші види проєктної
документації. Перед війною Чижевський
склав один із перших комплексних
планів району на Харківщині. Основна
відмінність тепер полягає в тому,
що комплексні плани також повинні
містити інформацію про мінні поля, які
необхідно розмінувати, перш ніж їх
можна буде починати використовувати.
Також у своїй доповіді Чижевський
торкнувся того, як саме потрібно
відбудовувати, використавши приклад
Макарова. За його словами, після
припинення руйнування, першим
кроком є встановлення блок-модулів,
які взагалі надають можливість там
жити. Ця програма значною мірою
фінансується міжнародною спільнотою
та ООН. Відбудова може передбачати як
ремонт будівлі, так повну реконструкцію
include either repairing or rebuilding
a private house on the same plot as
before the destruction or planning and
construction of new housing. To answer
the question about where and at what
scale to build, there will be a need for
very detailed urban documentation. A
map of the de-occupied territories gives
an idea where reconstruction can begin
now (fig. 96). In conclusion, Chyzhevsky
has encouraged everyone to start
thinking about the documentation for all
the territorial communities controlled by
Ukraine.
приватного будинку на тому ж місці, де
він стояв до руйнування; також можливо
планування та будівництво нового житла.
Для відповіді на питання, де і в якому
масштабі будувати, потрібна буде дуже
докладна містобудівна документація.
Мапа деокупованих територій дає
уявлення про те, на яких територіях
можна розпочинати відновлення
вже зараз (зобр. 96). На завершення
Чижевський закликав усіх вже зараз
приділити увагу документації для всіх
територіальних громад, підконтрольних
Україні.

Fig. 96. De-occupied territories of Ukraine (green) as of the end of

2022. Image credit Oleksandr Chyzhevskyi 2023

Зобр. 96. Деокуповані території України (зелений) станом на кінець

2022 р. Автор зображення Олександр Чижевський 2023

215
Steps for locally-led and integrated
urban planning and rebuilding in
Ukraine
Ryan Knox and Helena Ohlsson,
representing SALAR International,
have presented insights into their
organization’s extensive experience in
sustainable urban planning and recovery
efforts, both global and Ukraine-based.
Knox, as the Managing Director, has
shared his experience in the planning
contexts of various countries, while
Ohlsson, an Urban Development Expert,
added her expertise to the discussion.
They have highlighted the importance
of a multi-disciplinary approach to
urban recovery, incorporating insights
from their experience in enabling local
communities to manage crises.
Background and Global Context
Ryan Knox began by introducing himself
and the role of SALAR International
as a subsidiary of the Swedish Local
Government Association, emphasizing
their focus on supporting local
governance, decentralization, and
sustainable urban planning. He has
drawn attention to their work spanning
over 25 years, and stressed their
commitment to urban development and
collaboration with architects, particularly
in post-conflict environments. Olsson
has shared her background as an
urban planner with the experience in
UN Habitat, particularly in Afghanistan,
which matches SALAR International’s
216
Кроки для місцевого та
інтегрованого містобудування та
відбудови в Україні
Райан Нокс і Гелена Олссон,
представники компанії «SALAR
International», поділилися великим
досвідом своєї компанії в організації
сталого міського планування та
відновлення як у всьому світі,
так і в Україні. Нокс, як керуючий
директор, розповів про контексти
планування в різних країнах, а Олссон,
експертка з міського розвитку,
додала до обговорення свій досвід.
Доповідачі наголосили на важливості
мультидисциплінарного підходу до
відновлення міст, спираючись на власний
досвід розвитку можливостей місцевих
громад у боротьбі з кризами.
Передумови та глобальний
контекст
Раян Нокс представив «SALAR
International» як дочірню компанію
Шведської асоціації місцевого
самоврядування та наголосив на
їхній зосередженості на підтримці
місцевого управління, децентралізації
та сталого міського планування. Він
зробив огляд роботи компанії, яка
триває понад 25 років, та підкреслив
її сфокусованість на розвитку міст та
співпраці з архітекторами, особливо в
постконфліктних умовах. Гелена Олссон
поділилась своїм досвідом роботи
міської планувальниці в Програми ООН з
населених пунктів «UN-Habitat», зокрема
ethos of community-led development
and reconstruction.
Knox has delved into the challenges of
post-conflict recovery, pointing out the
inadequacies in traditional humanitarian
and reconstruction frameworks. He has
further mentioned the joint declaration
signed by the EU, World Bank, and
UN on recovery and peace-building
assessments, stressing the importance of
bottom-up, evidence-based approaches.
Helena Ohlsson has added that SALAR
International has a long-term experience
working to provide global support
to municipalities in sustainable and
inclusive planning and development
that also includes consideration of
gender perspectives and resilience.
They underscore the need for a holistic
planning approach, integrating local
conditions and contextual analysis with
the global insights.
Turning their attention to Ukraine, Knox
has discussed the company’s eight-year
effort, particularly in the decentralization
reform, administrative service provision,
and supporting hromadas (local
communities). He has commended
Ukraine’s decentralized approach
and its resilience, partly attributed to
the effective transfer of competence
and resources to local governments.
The speakers have acknowledged
the need for further work to prevent
recentralization risks.
Helena Ohlsson has added that they
are preparing a preliminary study,
exploring urban profiling, existing
planning frameworks, and ongoing
в Афганістані, де вона познайомилась
з принципами та цінностями компанії
«SALAR International» щодо процесів
розвитку та реконструкції на чолі з
громадою. Нокс докладно зупинився
на проблемах постконфліктного
відновлення, вказавши на недоліки
традиційної гуманітарної допомоги
та системи відновлення. Він згадав
підписану ЄС, Світовим банком та
ООН спільну декларацію щодо оцінки
відновлення та розбудови миру,
наголосивши на важливості підходів,
що базуються на фактах. Гелена Олссон
додала, що «SALAR International»
має багаторічний досвід роботи з
підтримки муніципалітетів у всьому
світі у сфері сталого та інклюзивного
планування та розвитку, а також
врахування гендерних перспектив та
стійкості. Вони підкреслили необхідність
цілісного підходу до планування, який
поєднує розуміння місцевих умов та
контекстуальний аналіз із глобальною
ідеєю. Торкнувшись роботи на Україні,
Нокс повідомив про восьмирічний
досвід роботи“SALAR International”
над реформою децентралізації,
наданням адміністративних послуг та
підтримкою громад. Він високо оцінив
децентралізований підхід України та
його стійкість, яка частково пояснюється
ефективною передачею компетенції
та ресурсів місцевим органам влади.
Представники «SALAR International»
визнали необхідність подальшої
роботи для запобігання ризикам
рецентралізації. Гелена Олссон додала,
що наразі вони готують попереднє
дослідження, вивчаючи міський профіль,
217
initiatives. This study will help them to
outline a recovery-focused programme
tailored for Ukraine’s unique situation.
SALAR International has proposed to
make 4–5 pilot projects to develop a
specific methodology for recovery in
Ukraine to the Swedish state agency
for international aid SIDA. The idea
is to strengthen municipal capacities
for inclusive urban recovery and
sustainable strategic planning. The
goal is to improve municipal resilience,
service delivery and local economic
development. This will be connected to
local initiatives that have been mapped
by ReStart Ukraine for SALAR (fig. 97).
існуючі рамки планування та поточні
ініціативи. Це дослідження допоможе
їм скласти програму, орієнтовану на
відновлення та адаптовану до унікальної
ситуації в Україні. «SALAR International»
запропонували Шведському державному
агентству з міжнародної допомоги
«SIDA» сформувати 4-5 пілотних проєктів
для розробки конкретної методології
відновлення в Україні. Ідея полягає в
зміцненні спроможності муніципалітетів
для інклюзивного відновлення міст
та сталого стратегічного планування.
Мета полягає в тому, щоб підвищити
стійкість муніципалітетів, стабільність
надання послуг і сприяти місцевому

Fig. 97. A map of ongoing local initiatives by ReStart Ukraine for SALAR International 2023

Зобр. 97. Мапа наявних місцевих ініціатив від ReStart Ukraine для SALAR International 2023

218
SALAR’s Methodology for Recovery економічному розвитку. Така робота
проводитиметься спільно з місцевими
In their collaborative speech, Ryan Knox
ініціативами, інформація про які була
and Helena Ohlsson have presented
надана «SALAR International» групою
a comprehensive argument for their
«ReStart Ukraine» (зобр. 97).
proposed urban recovery programme
in Ukraine. They have combined their
expertise and experiences to emphasize
Методологія відновлення від «SALAR
the importance of multi-disciplinary,
International»
participatory approaches and the need
for collaboration between various У своїй спільній промові Раян Нокс і
stakeholders to achieve holistic and Гелена Олссон представили вичерпну
resilient urban recovery. аргументацію на користь запропонованої
ними програми відновлення міст в
Elaborating on their proposed
Україні. Вони об’єднали свої знання та
methodology, Helena Ohlsson has
досвід, щоб підкреслити важливість
discussed the importance of participatory
мультидисциплінарного підходу, що
local planning for recovery. She has
ґрунтується на залученні громадськості,
detailed a two-phased approach
і необхідність співпраці між різними
involving rapid neighborhood planning
зацікавленими сторонами для досягнення
and multi-disciplinary city-level planning.
комплексного та сталого відновлення міст.
The expert has emphasized the
Розкриваючи запропоновану ними
significance of area-based, community-
методологію, Гелена Олссон наголосила
driven initiatives, which not only address
на важливості для процесів відновлення
infrastructural losses but also encompass
планування на місцевому рівні за участю
social perspectives and resilience. They
громадськості. Вона детально розповіла
have discussed the potential impact of
про двоетапний підхід, що передбачає
quick-win projects, serving as catalysts
швидке планування окремих районів
to demonstrate tangible progress to
та багатопрофільне планування на
communities.
рівні міста. Експертка наголосила на
Helena Ohlsson has presented a важливості місцевих ініціатив, керованих
draft of the methodology based on громадою, які не лише вирішують
an adaptation of the general model проблеми втраченої інфраструктури, але
for recovery of sites after catastrophes й забезпечують соціальні перспективи
developed by UN Habitat (fig. 98).The та стійкість. Доповідачі обговорили
speakers have stressed the principles потенційну важливість результативних
guiding their approach: “do no harm,” коротких проєктів, які демонструють
“building back better”, empowerment, громадам відчутний прогрес та слугують
and human rights protection. They каталізаторами подальшої діяльності.
have spoken about the need to
Гелена Олссон представила проєкт
avoid siloed initiatives, to integrate

219
 Fig. 98. Draft methodology for the steps of an inclusive locally-
led recovery. Image credit SALAR International 2023

Зобр. 98. Проєкт методології поетапного інклюзивного локального

відновлення. Схема: SALAR International 2023

through spatial analysis, and foster відповідної методології на основі

collaboration between neighbouring
municipalities. The speakers have also
noted the importance of supporting
rural communities, gender perspectives,
and integrating both urban and rural
areas in the recovery process. They
invited partnerships and collaborations
with various actors, emphasizing
learning from ongoing initiatives and
sharing expertise. Ryan Knox and
Helena Ohlsson have concluded by
expressing their eagerness to implement
their proposed recovery programme,
dependent on funding from the Swedish
aid government agency SIDA. They
have acknowledged the waiting period
but remained committed to engaging
with Ukrainian stakeholders to achieve
effective urban recovery. The speakers
have highlighted the significance of
адаптації загальної моделі відновлення
місць, постраждалих від катастроф,
розробленої програмою ООН з населених
пунктів «UN Habitat» (зобр. 98).
Доповідачі наголосили на принципах,
якими керується такий підхід: «не
зашкодь», «відбудувати краще, ніж
було», розширення можливостей і
захист прав людини. Вони говорили про
необхідність уникати закритих ініціатив,
використовувати просторовий аналіз для
інтеграції зусиль та сприяти співпраці
між сусідніми муніципалітетами.
Доповідачі також відзначили важливість
підтримки сільських громад, ґендерних
перспектив та інтеграції і рівної
відбудови як міських, так і сільських
територій. Вони підтримали ініціативи
партнерства та співпраці з різними
учасниками, наголошуючи на важливості

220
showcasing successful outcomes to
demonstrate the power of participatory,
evidence-based planning and its impact
on building resilient and sustainable
communities.
Sustainability and architecture
in Swedish planning
In the second part of the seminar, the
National Architect Helena Bjarnegård
introduced the Swedish planning system
and the methodology of strategical work
with the architectural quality of the built
environment. The topic was continued by
Matea Corcovic from the regional level,
who has explained their way to monitor
the planning system.
вивчення поточних ініціатив та обміні
досвідом.
На завершення Раян Нокс і Гелена
Олссон висловили своє бажання
реалізувати запропоновану ними
програму відновлення, яка залежить
від фінансування Шведським урядовим
агентством міжнародної допомоги
«SIDA». Вони визнали, що наразі триває
період очікування, проте наголосили на
своєму незмінному намірі взаємодіяти з
українськими зацікавленими сторонами
для ефективного відновлення міст
України. Доповідачи підкреслили
важливість демонстрації успішних
результатів, щоб переконати в
ефективності спільного, заснованого
на фактичних даних планування та його
значенні на формування стійких та
сталих громад.
Сталий розвиток і архітектура:
шведський досвід планування
У другій частині Національна
архітекторка Швеції Гелена
Б’ярнегорд представила шведську
систему планування та методологію
стратегічної роботи з архітектурною
якістю забудованого середовища.
Тему продовжила Матеа Коркович,
представниця регіонального рівня,
яка поділилась шведським досвідом
контролювання системи планування на
регіональному рівні.
221
Architectural policy in local strategic Архітектурна політика в місцевому
planning in Sweden стратегічному плануванні в Швеції

Helena Bjarnegård, the National Національна архітекторка Швеції

Architect of Sweden, has presented the Гелена Б`ярнегорд представила
Swedish administrative system and the учасникам семінару адміністративну
систему Швеції та використання
архітектурної політики як інструменту

Fig. 99. Different scales where a consideration of holistic aspects through

architectural approaches adds value. Image credit Boverket 2023

Зобр. 99. Різні масштаби, де врахування цілісних аспектів завдяки застосуванню

архітектурних підходів додає цінності. Схема: «Boverket” 2023

use of the architectural policy as an для спрямування планувальних

instrument for guiding processes towards
holistic solutions. She has emphasized
the importance of the values that
architecture gives to society through
holistic consideration of planning of all
scales (fig. 99).
In Sweden, this is the responsibility of
the local governments, the “kommun”
that have what we refer to as “the
planning monopoly”. Sweden has
процесів до цілісних рішень. Б`ярнегорд
підкреслила важливість цінностей, які
архітектура надає суспільству, зробивши
цілісний огляд системи планування на
всіх рівнях (зобр. 99).
У Швеції за процес планування
відповідають місцеві органи влади,
«комуни», які мають те, що ми називаємо
«монополією на планування». У Швеції 290
місцевих органів влади різного масштабу.

222
290 local governments of various
sizes. This means that they adopt
comprehensive plans for the territorial
use of their land and legally binding
Це означає, що вони приймають
комплексні плани територіального
використання своєї землі та детальні
плани розвитку, які мають юридичну силу.
Держава регулює лише процедуру, а

Fig. 100. The administrative level of planning in Sweden.

Image credit: Helena Bjarnegård 2023

Зобр. 100. Адміністративний рівень планування

у Швеції. Схема: Гелена Б’ярнегорд 2023

detailed development plans. The state
regulates only the procedure, but also
provides information through 21 county
administrative boards appointed by the
state. They are parallel to the regional
governments elected by the residents in
each region. The system is supervised by
the state authority “Boverket” (fig. 100).
The planning regulation requires that the
municipality should have a dialogue with
all stakeholders when they are making a
plan (fig. 101).
також надає інформацію через 21 окружну
адміністративну раду, призначену
державою. Такі ради діють паралельно
до регіональних урядів, які обираються
громадянами кожного регіону. Нагляд
за системою здійснює державний орган
«Boverket» (зобр. 100).
Регламент планування вимагає, що
під час складання плану розвитку
муніципалітет має підтримувати діалог
з усіма зацікавленими сторонами
(зобр. 101).

223
The quality of architecture is regulated
by law in several ways, both as a
requirement concerning plans and
buildings. There are also several
other national goals that should be
addressed in a plan, and especially
the comprehensive plan. The policy for
the design of the living environment
states that the role of architecture and
design is to “help with the creation
of a sustainable, equitable and less
segregated society with carefully
designed living environments in which
everyone is well placed to influence the
development of the shared environment”.
The speaker has exemplified this
provision with several inspiring
photographs of projects in Sweden,
from city plans to detailed plans, and
emphasized the holistic view on the
solutions and that they should be useful,
sustainable and beautiful. The Swedish
architectural policy states that “Quality
in architecture, form and design is about
creating value, not only for the customer
and the user, but also for society and
future generations.”
These qualities should also be followed
up from planning to building to
management of the built environment.
This means that architectural quality
must also be identifiable on the abstract
level of the comprehensive plan and not
only in specific solutions. To help the
municipalities to work with architectural
quality Boverket has drawn guidelines
about creating architectural strategies.
These guidelines are underpinned by the
belief in the value of the architectural
policy in every municipality that can
224
Якість архітектури регулюється в
законі в декілька способів: як вимога
до планів, а також до будівель. Існує
також кілька інших національних цілей,
які повинні бути враховані в плані
розвитку, особливо в комплексному
плані. В архітектурній політиці
житлового середовища зазначено, що
роль архітектури та дизайну полягає
в тому, щоб “сприяти створенню
стійкого, справедливого та менш
сегрегованого суспільства з ретельно
розробленим житловим середовищем,
у якому кожен має можливість
впливати на розвиток свого життя”.
Доповідачка проілюструвала цю тезу
кількома надихаючими фотографіями
проєктів у Швеції: від планів міст до
детальних планів. Вона наголосила на
цілісному підході до пошуку рішень та
на тому, що вони мають бути водночас
корисними, сталими та красивими. В
архітектурній політиці Швеції зазначено,
що «якість в архітектурі та дизайні
— це створення цінності не лише
для замовника та користувача, але
й для навколишнього суспільства та
майбутніх поколінь».
Потрібно забезпечувати ці якості на всіх
етапах: від планування до будівництва і
управління архітектурним середовищем.
Це означає, що якість архітектури також
має бути очевидною на абстрактному
рівні комплексного плану, а не лише у
конкретних рішеннях. Щоб допомогти
муніципалітетам забезпечувати якість
архітектури, «Boverket» розробив
інструкції щодо створення стратегій
архітектури. Такі інструкції ґрунтуються
на переконаності, що архітектурна
guide everyday decisions on all levels
of the system. The guidelines describe
the process of creating the strategy, its
possible content, its connection to the
Planning and Building Law (PBL) and the
support it can get from the state. The
speaker has also emphasized the value
of examples as a tool that supports talks
about architecture to guide planning and
building in line with the requirements of
the PBL.
політика важлива для кожного
муніципалітету, адже завдяки їй можна
керувати повсякденними рішеннями на
всіх рівнях системи. В інструкції описано
процес створення стратегії: яким може
бути її зміст, як вона має бути пов’язана
із Законом про планування та забудову і
як вона підтримується державою. Також
доповідачка наголосила на важливості
використання прикладів як інструменту
обговорення архітектури, який може
спрямовувати планування та будівництво
відповідно до вимог Закону про
планування та забудову.

Fig. 101. Stakeholder involvement in planning in Sweden. Image credit Boverket 2023

Зобр. 101. Залучення зацікавлених сторін до процесу планування у Швеції. Схема: «Boverket» 2023

225
Monitoring state interests at the
local level
Matea Corkovic is an urban planner
at the County Administrative Board of
the Västra Götaland Region. She has
explained the role of the 21 county
administrative boards in the Swedish
system. The county administrative board
of Västra Götaland, where Gothenburg
is located, is the largest. The task of
the county administrative board is to
safeguard state interests in the various
processes of the application of the
Planning and Building Law (PBL). They
also have a combined advisory and
supervisory role based on the mandate
to reconsider certain decisions in their
municipality. They are responsible
for and can intervene in cases where
national interests, environmental quality
standards, inter-municipal interests and
issues concerning health and the risk
of accidents, flooding or erosion are
affected by a plan.
There are three stages in the planning
process where the County can formally
intervene: during the public consultation
on a plan proposal, during the
evaluation of the responses and during
the adoption of the plan (fig. 102).
Cultural heritage is defined as one
of the national interests of Sweden.
It can include areas or sites that are
of significant national importance for
the preservation and management of
cultural heritage. Heritage can also
include historically, architecturally,
226
Моніторинг державних інтересів на
місцевому рівні
Експертка з містобудування в
адміністративній раді лену Вестра-
Йоталанд Матеа Коркович пояснила
роль 21 адміністративної ради ленів
в шведській системі планування.
Адміністративна рада лену Вестра-
Йоталанд, в якому розташований
Гетеборг, є найбільшою. Завданням
адміністративної ради лену є захист
державних інтересів відповідно до
Закону про планування та будівництво.
Також адміністративні ради виконують
консультативну та наглядову роль,
що ґрунтується на повноваженнях
переглядати певні рішення в
муніципалітеті та втручастись у випадках,
коли план зачіпає національні інтереси,
стандарти якості навколишнього
середовища, міжмуніципальні інтереси
та питання, що стосуються здоров’я та
ризику аварій, повеней або ерозії.
Існує три етапи процесу планування, на
яких адміністративна рада може офіційно
втрутитися: під час консультацій з
громадськістю щодо пропозиції стосовно
плану, під час оцінки відповідей та під
час ухвалення плану (зобр. 102).
Культурна спадщина визначається
як один із національних інтересів
Швеції. До неї відносять території чи
місця, які мають важливе національне
значення для збереження та управління
культурною спадщиною. До спадщини
відносять історично, архітектурно,
археологічно чи культурно значущі
 Fig. 102. The stages of the planning process where the County
Administrative Board can intervene. Diagram: Matea Corkovic 2023

Зобр. 102. Етапи процесу планування, на яких може втручатися

Адміністративна рада лену. Схема: Матеа Коркович 2023

Fig. 103. Assessment of the impact on heritage and nature by the

West Link infrastructural project for better transport between the
region and the city center. Image: City of Gothenburg

Зобр. 103. Оцінка впливу на спадщину та природне середовище інфраструктурного

проєкту західної гілки метрополітену, спроєктованої для покращення
транспортного сполучення між регіоном і центром міста. Зобр.: м. Гетеборг

227
archaeologically or culturally significant
objects that should be protected and
conserved for future generations. The
cultural, historical or aesthetic values of
designated national heritage interests
are (more or less) described and
often also include guidelines for their
protection. A recent example is the
dialogue with the City of Gothenburg
on the location of a new subway (the
west link project) around the historic city
center (fig. 103).
Gothenburg’s methodology
Simon Wallqvist, deputy city architect
at Gothenburg city planning office has
used the example of Gothenburg to
demonstrate how the planning system
functions in Sweden. He has introduced
Gothenburg as a city open to the world
and highlighted its strategic cooperation
with Oslo and Copenhagen. With its
600 000 inhabitants and a tendency
towards significant growth, Gothenburg
is celebrating its 400th anniversary,
which has been 2 years delayed by the
pandemic.
Wallqvist has described how Gothenburg
has grown from a fortified small town
on Göta älv established in the early
17th century to a trade port and now an
industrial tech-driven city. The speaker
has told about the city’s ongoing
transformation of the central area and
228
об’єкти, які слід охороняти та зберігати
для майбутніх поколінь. Культурні,
історичні чи естетичні цінності
визначених інтересів національної
спадщини (більш-менш) визначені і часто
супроводжуються вказівками щодо
того, як саме їх потрібно охороняти.
Нещодавнім прикладом є діалог з містом
Гетеборг про розташування нового
метро (проєкт західної гілки) навколо
історичного центру міста (зобр. 103).
Методологія м. Гетеборг
Заступник міського архітектора з
Департаменту міського планування
м. Гетеборга Сімон Валквіст представив,
як система планування працює у Швеції
на прикладі м. Гетеборг. Він презентував
Гетеборг як місто, відкрите для світу,
та наголосив на його стратегічній
співпраці з Осло та Копенгагеном. Маючи
600 000 населення, Гетеборг продовжує
зростати. Місто святкує своє 400-річчя,
яке вимушено відклалося на 2 роки
через пандемію.
Валквіст розповів про те, як з маленького
укріпленого містечка на Ґота Ельв,
побудованого на початку XVII століття,
Гетеборг перетворився на торговельний
порт, а потім – на промислове місто
передових технологій. Валквіст також
повідомив про поточну трансформацію
центральної частини міста та концепцію її
the vision for its development for the
next 50 years. Following the strategy
of densification, brownfield sites are
being replaced with a new urban fabric
(fig. 104).
розвитку на наступні 50 років. Відповідно
до стратегії ущільнення, старі забудовані
території замінюються новою міською
тканиною (зобр 104).

Fig. 104. Vision for the development of central Gothenburg for the coming 50 years. Red marks
ongoing planning and construction, orange stands for the near-future development, and
yellow indicates possible future projects. Image: City of Gothenburg/Arvid Forsberg 2023

Зобр. 104. Модель концепції розвитку центральної частини Гетеборга на

найближчі 50 років. Червоний колір позначає планування та будівництво, що
триває, помаранчевий – розвиток у найближчому майбутньому, а жовтий –
можливі майбутні проєкти. Зобр.: Місто Гетеборг/Арвід Форсберг2023

Wallqvist has remarked that this Валквіст заявив, що таке зростання

expansion extends beyond the central
area and also includes the suburbs,
where the city works to improve the
interaction between the social and
the urban fabric. The city planning
authority drives and coordinates the
виходить за межі центральної зони і
також поширюється на передмістя, в
яких місто також намагається покращити
взаємодію між соціальною та міською
тканиною. Фізичним плануванням
м. Гетеборга керує Управління

229
physical planning of Gothenburg. The
authority is responsible for the city’s
regulation of buildings, land, water,
and housing supply and it fosters a
longterm sustainable expansion and
growth throughout the whole city. Their
instruments include the comprehensive
plan, the detailed plan and building
permits and controls. Recently, they have
introduced the digital comprehensive
plan format (fig. 105).
Fig. 105. The diagram of planning and building in Gothenburg. Image by the City of Gothenburg 2023
Зобр. 105. Схема процесу планування та забудови в м. Гетеборг. Зобр.: м. Гетеборг 2023
In its most simple and ideal form, the
process starts with an idea of what to
build. This idea is discussed with the
stakeholders to agree on a statement
whether it can be tested in the planning
230
містобудування. Управління відповідає
за міські нормативи стосовно будівель,
землевідведення, водопостачання
та забезпечення житлом заради
довгострокового сталого розширення
та зростання усього міста. Серед
інструментів, які використовуються
з цією метою, — комплексний план,
детальний план та дозволи на
будівництво та контроль. Нещодавно
управління запровадило цифровий
формат комплексного плану (зобр. 105).
В ідеалі, процес починається з ідеї про
те, що саме потрібно збудувати. Цю
ідею обговорюють із зацікавленими
сторонами, щоб погодити, чи слід її
випробувати процесом планування. Якщо
process. If they agree on this, a detailed
development plan is drawn and put on
public review (“samråd” in Swedish).
Conducting a “samråd” is required
by the Planning and Building Law of
Sweden (PBL). After the responses have
been summarized and evaluated, the
planners at the office refine the plan and
then it is published for a second public
review called “granskning”. This is also
required by the PBL.
Afterwards, the development of the plan
is finalized with the revisions that are
deemed necessary for approval. Then
it is approved by the political system in
a decision about its implementation,
which means that the municipal
government adopts the plan. This starts
a specified period of time when the other
stakeholders can appeal («överklaga”
in Swedish) before the plan gains
full legal force. After that comes the
implementation of the plan, which will
be smooth if the preparation has been
well anchored among the stakeholders
and nothing unexpected happens.
Gothenburg’s development is
underpinned by the goals of
sustainability and openness to the world.
Wallqvist has argued that Gothenburg
residents have a perceived need to
reduce the climate impact of the
built environment. They are therefore
focusing on building with nature,
culture, and history and instilling these
values into the urban fabric. Here
the objectives are to create a vibrant
urban life and to improve and expand
a healthy living environment with a lot
сторони ухвалили позитивне рішення,
складається детальний план розвитку,
який виноситься на громадський розгляд
(шведською – «samråd»). Відповідно до
Закону про планування та будівництва
Швеції (PBL), проведення «samråd»
є обов’язковим. Після узагальнення
та оцінки відповідей учасників
громадського розгляду, планувальники в
офісі вдосконалюють план, а потім його
публікують для повторного публічного
розгляду, який шведською називається
«granskning», що також вимагається
нормативами планування.
Після цього план доопрацьовується,
щоб підготувати його до затвердження.
Далі він затверджується муніципальною
владою, яка ухвалює рішення про
впровадження. С цього моменту
починається визначений період
часу, коли інші зацікавлені сторони
можуть подати апеляцію (шведською
«överklaga»), перш ніж план набуде
повної юридичної сили. За відсутності
такої апеляції починається реалізація
плану, яка проходитиме без затримок,
якщо на стадії підготовки до обговорення
була залучена достатня кількість
зацікавлених сторін та якщо не трапиться
нічого непередбаченого.
Розвиток м. Гетеборг спирається на
цілі сталого розвитку та відкритість
світу. Мешканці Гетеборга відчувають
потребу зменшити кліматичний вплив
архітектурного середовища, тому
будівництво тут враховує природу,
культуру та історію та закладає такі
цінності в міську тканину. Метою
розвитку міста є створення жвавого
231
of greenery supporting environmental
biodiversity, but also livability, public
space accessibility and safe interaction.
Another important objective, one of the
key issues of Gothenburg, considering
its being also the capital of Volvo car
industry, is promoting sustainable travel.
This is one of the more challenging
propositions in the strategy.
The city has had active discussions of
this topic with the public. Yet, many
residents believe that the transition
from a car-dependent traveling system
into a more sustainable one might be
somewhat troubling, though the tech-
driven industry is promoting sustainable
travel. The desired outcome can be
summarized as the concept of a cohesive
and resilient city, fostering proximity.
Densification at Backa suburban area
Wallqvist presented the site of Selma
Lagerlöfs torg and Litteraturgatan in
the close northern suburb Backa as
an example of how the process can
unfold in a relatively complex project.
It is a project for vitalization of a typical
housing district planned in Sweden in
the 1960-70’s with homes for 1 000
more people, largely developed with the
car as the key means of transportation
(fig. 106).
The project gained some national
reputation when it was shortlisted for
the Swedish planning prize in 2018.
The key aspects of the project are social
sustainability and citizen engagement.
Early involvement of stakeholders and
232
міського життя та покращення та
розширення здорового житлового
середовища з великою кількістю зелені,
що підтримує біорізноманіття, а також
забезпечення зручності для життя,
доступності громадського простору та
безпечної взаємодії. Ще одна важлива
мета – сприяти екологічному транспорту,
адже Гетеборг є також столицею
автомобільної промисловості компанії
«Volvo». Це один з найскладніших
аспектів стратегії розвитку міста.
Валквіст повідомив, що місто активно
обговорює цю тему з громадськістю,
проте, багато мешканців відчувають
занепокоєння щодо переходу від
транспортної системи, що спирається на
використання автотранспорту, до більш
сталої системи, хоча промисловість
міста, орієнтована на високі технології,
підтримує екологічний транспорт. Метою
є створення концепції згуртованого
та сталого міста, в якому всі необхідні
функції розташовані поруч.
Ущільнення приміського району Бака
Валквіст презентував проєкт
перепланування району площі Сельми
Лагерльоф та шосе Літератургатан у
північному передмісті Бака як приклад
процесу роботи над відносно складним
проєктом. Це проєкт активізації типового
житлового району, спроєктованого в
Швеції в 1960-70-х рр., який забезпечив
житлом ще 1 000 жителів та в якому
основним видом транспорту був
автомобіль (зобр. 106).

the public was perceived as a key to this
at an early stage. In this project the city
held an unusually active dialogue with
the public both at the site and generally
in the city. To foster this dialogue,
the city even opened a local hub for
communication, the Selma Center,
where the general public was invited to
discuss the plan and where the project
model was exhibited (fig. 107).
The city council agreed on a holistic
approach to the content of the plan,
which integrated housing, service,
Fig. 107. Model of the densification project with
the local Selma Community Centre in the middle.
The model of planned urban development exhibited
at the Center to discuss the vitalization proposal
for Backa, a suburb to the north of Gothenburg
centre. Photo: P.M. Sällström 14.11.2018
Зобр. 107. Модель проєкту ущільнення з місцевим
культурним центром ім. Сельми Лагерльоф
в центрі. Демонстрація макета на виставці
в цьому центрі для обговорення пропозиції
ревіталізації району Бака, північного передмістя
м. Гетеборг. Фото: П.М. Сельстром. 14.11.2018
Fig. 106. View of the area subject to densification
and reuse of traffic infrastructure for the
development of Selma Lagerlöfs torg at Backa,
Gothenburg. Image credit City of Gothenburg 2023
Зобр. 106. Вид зони ущільнення та повторного
використання транспортної інфраструктури
для розвитку площі Сельми Лагерльоф у районі
Бака в м. Гетеборг. Фото: м. Гетеборг 2023
Цей проєкт набув певної відомості після
того, як вийшов у фінал шведського
національного конкурсу на кращий
проєкт у 2018 р. Ключовими аспектами
проєкту є соціальний сталий розвиток і
залучення громадськості, адже автори
проєкту зрозуміли важливість залучення
зацікавлених сторін на ранній стадії
роботи. Валквіст наголосив, що в цьому
проєкті місто вело надзвичайно активний
діалог із громадськістю: як з мешканцями
цього району, так і з жителями інших
районів міста. Щоб сприяти цьому
233
culture, public space, parks, recreation,
transportation and communication within
the planning programme adopted in
2010 after about 2 years of preparation.
The plan was developed as a result of
a planning competition and envisaged
municipal investment in the local park.
The detailed plan for the first stage of
the Selma block development with a
public square and local services was
adopted in 2015.And this is just a part
of the ongoing larger revitalization
of the Backa area. It was originally
characterized by the phenomenal 1960’s
Volvo planning for cars (fig. 108).
діалогу, муніципалітет навіть відкрив
місцевий культурний центр ім. Сельми
Лагерльоф, в який запрошували
широкий загал для обговорення плану
та де можна було побачити макет
запропонованого проєкту (зобр. 107).
Міська рада погодила цілісний підхід
до формулювання змісту плану,
до якого увійшли житло, послуги,
культура, громадський простір, парки,
рекреація, транспорт і комунікація,
згідно з програмою планування,
ухваленою у 2010 р. приблизно після
2 років підготовки. Проєкт плану
був розроблений після проведення

Fig. 108. View of Backa, a suburb to the north of Gothenburg city center with the
Litteraturgatan highway. Photo: City of Gothenburg before 2015

Зобр. 108. Вид на передмістя Бака, розташоване на північ від центру м. Гетеборг,
та шосе Литератургатан. Фото: м. Гетеборг до 2015 р.

234
The second-stage development along планувального конкурсу та передбачав
the Litteraturgatan highway was adopted муніципальні інвестиції в розвиток
in 2017. Construction of the first stage місцевого парку.
was completed around 2020 after
Детальний план першої черги
more than 10 years of planning and
забудови з громадською площею та
construction and the second stage is
місцевими службами був прийнятий
nearing completion now, after about 15
у 2015 р.І це лише частина більш
years. The project was nominated for the
масштабної ревіталізації району
National planning prize in 2018. The
Бака, яка наразі триває. Спочатку
area is now growing new urban fabric to
визначальною характеристикою району
heal and become a more resilient part of
була феноменальна автомобільна
the city that is more focused on proximity
інфраструктура, запроваджена в
(fig. 109).
1960- х рр. компанією «Volvo» (зобр. 108).

Wallqvist concluded his presentation Друга черга розвитку району вздовж

saying that this project exemplifies шосе Літтератургатан була ухвалена в
how the Swedish planning system can 2017 р. Будівництво першої черги було

Fig. 109. Vision for densification at Backa from 2017, based on the winning competition proposal by the
Okidoki architects. The Selma block with the local service center, top right. Image: City of Gothenburg 2017

Зобр. 109. Концептуальний проєкт ущільнення району Бака 2017 року, створений на
основі пропозиції переможців конкурсу проєктів “Okidoki architects”. Місцевий культурний
центр ім. Сельми Лагерльоф нагорі праворуч. Зобр: м. Гетеборг 2017

235
be used to motivate inclusion not only
of stakeholders but also of the public
both at the site and in the whole city. In
this case, the plan is divided into two
stages that are coordinated by the so-
called planning programme. This is an
optional instrument that can be used
to coordinate a larger development of
an urban area causing many concerns.
This project testifies to the capacity of
the Swedish planning system to control
long-term development and the relatively
smooth process of implementation it
enables.
Creating a city of proximity through
densification requires more advanced
planning and involvement of more
stakeholders. This means that
communication becomes a more
prominent element of the planning
process.
236
завершено в 2020 р. після більш ніж 10
років планування та будівництва, а друга
черга наближається до завершення,
приблизно через 15 років від початку
проєкту, який був номінований на
Національну премію Швеції в галузі
планування в 2018 р.Тепер цей район
нарощує нову міську тканину, щоб
перетворитись на більш сталий міський
район, в якому всі потрібні функції
розташовані поруч (зобр. 109).
Цей проєкт є прикладом того, як
шведську систему планування можна
використовувати для залучення не
лише окремих зацікавлених сторін,
але й мешканців як окремого району,
так і всього міста. Тут треба також
зауважити, що в цьому випадку план
розвитку ділиться на два етапи, які
координуються програмою планування.
Це факультативний інструмент, який
можна використовувати для координації
більш масштабних проєктів розвитку
проблемних міських територій
в Швеції. Обговорений проєкт є
свідченням здатності шведської
системи планування контролювати
довгостроковий розвиток і відносно
стабільний процес впровадження,
які забезпечує планування. Щоб за
допомогою ущільнення створити місто,
в якому все поруч, потрібне планування
високого рівня складності із залученням
більшої кількості зацікавлених сторін.
Це означає, що комунікація стає ще
більш важливим компонентом процесу
планування.
Landscape planning for public
spaces
Johan Rehngren, the City Landscape
Architect of Gothenburg, has argued
for the importance of quality of public
spaces in city planning and emphasized
the need to address climate change and
enhance biodiversity in urban areas.
Rehngren has stated that preserving
and developing public spaces could
contribute to ecosystem conservation
and at the same time improve social
interactions and generate economic
values for the city.
Rehngren has underscored the
importance of creating a positive spiral
of interaction between ecological
functions, ecosystem services, and
societal benefits that results in values
and welfare for the city inhabitants
(fig. 110).
This requires a combination of activities
that support the functioning of the
ecosystems to provide various services,
regulate the ecosystems to adapt to
Fig. 110. Diagram of the methodology for planning
public spaces in Gothenburg. The model is a local
adaptation of the cascade model proposed by
Potschin and Haines-Young 2010.40 Diagram credit
City of Göteborg/Rehngren 2023
Зобр. 110. Схема методології планування
громадських просторів у м. Гетеборг. Модель
є локальною адаптацією каскадної моделі,
запропонованої Potschin & Haines-Young
2010. Схема: м. Гетеборг/Ренгрен 2023
Ландшафтне планування
громадських просторів
У своєму виступі Йохан Ренгрен,
головний ландшафтний архітектор
м. Гетеборг, доводить важливість якості
громадських місць для плануванні міста.
Він наголошує на необхідності вирішення
проблеми кліматичних змін та збільшення
біорізноманіття в містах та підкреслює,
що збереження та розвиток громадських
просторів може сприяти збереженню
екосистем, а також покращувати
соціальну взаємодію та створювати для
міста економічні цінності.
Ренгрен наголошує на важливості
створення позитивної спіралі
взаємодії між екологічними функціями,
збереженням екосистем та суспільними
вигодами, що сприяє формуванню нових
цінностей і підвищенню добробуту
жителів міста (зобр. 110).
Ренгрен припускає, що для цього
потрібно поєднання заходів, які сприяють
функціонуванню екосистем для надання
різноманітних послуг, регулюванню
237
climate change and provide natural
goods to sustain re-cycling and human
interest in the products of nature
and also cultural benefits like health
and wellbeing. Maintenance of local
ecosystem services is crucial to many of
the Agenda 2030 goals (fig. 111).
40 Haines-Young, Roy & Potschin-Young,
Marion. (2010). The links between biodiversity,
ecosystem service and human well-being. DOI 10.1017/
CBO9780511750458.007
238
екосистем для адаптації до зміни клімату,
наданню природних благ для підтримки
переробки та інтересу людини до
продуктів природи, а також переваг,
таких як здоров’я та добробут. Підтримка
місцевих екосистемних послуг має
вирішальне значення для багатьох цілей
Порядку денного до 2030 р. (зобр. 111).
Fig. 111. Diagram of the relations between the four
different kinds of ecosystem services and the Agenda 2023
goals. Image credit City of Gothenburg/Rehngren 2023
Зобр.111. Схема зв’язків між чотирма різними видами
екосистемних послуг і цілями Порядку денного до
2023 року. Схема: м. Гетеборг/Ренгрен 2023
Rehngren has argued that this
combination includes economy,
society and the biosphere and used
Gothenburg’s Green Plan to prove his
point. The Plan serves as a guide to
achieve the strategic goals for the built
environment, climate and equity of the
city. The strategic directions of the plan
are based on a combination of the
Comprehensive Plan of Gothenburg, the
Environment and Climate Programme
for 2021–2023 and the Equal City
Programme for 2018–2026. This
motivates its focus on creating close,
cohesive, and robust public spaces
(fig. 112).
Rehngren has also stressed the need for
accessible public spaces that cater to
people of all ages and highlighted the
importance of comprehensive planning
and management that considers the
connectivity of green structures across
the city.
Fig. 112. The park belt around the
moat of Gothenburg historic city center.
Photo: City of Gothenburg 2023
Зобр. 112. Паркова смуга навколо рову
в історичному центрі м. Гетеборг.
Фото: м. Гетеборг 2023
За словами Ренгрена, це стосується як
економіки, суспільства, так і біосфери.
Він ілюструє свою точку зору Планом
озеленення м. Гетеборг, який слугує
орієнтиром для досягнення стратегічних
цілей щодо антропогенного середовища,
клімату та справедливості в місті.
Стратегічні напрямки плану ґрунтуються
на поєднанні комплексного плану
м. Гетеборг, програми “Навколишнє
середовище та клімат” на 2021–2023 рр.
та “Програми рівноправного міста” на
2018–2026 рр. Принципи цих документів
спрямовані на створенні згуртованих та
міцних громадських просторів (зобр. 112).
Ренгрен також наголошує на
необхідності забезпечення доступності
громадських місць для людей будь-
якого віку і на важливості комплексного
планування та управління, яке враховує
зв’язок зелених зон у всьому місті.
Доповідач пояснив ці принципи на
прикладі об’єднання старого центру
міста та його південної частини за
допомогою докладного плану зелених
зон (зобр. 113).
Докладний план озеленення південного
району міста конкретизує загальний
план озеленення окремої частини
міста, в якій він дає змогу визначити
доступ до зелених насаджень і
потенціал для розвитку екосистеми. Це
стратегічна підтримка розвитку міст та
управління громадським простором.
Муніципалітет Гетеборга ухвалив
рішення, що кожний мешканець повинен
жити на відстані не більше 300 м від
парку чи природної території площею
щонайменше 0,2 га та на відстані
239
Rehngren has exemplified the
connectivity between the old city center
and the south part of the city with a
detailed green plan (fig. 113).
The detailed green plan for the city
south district applies the general Green
Plan specifically to a limited part of the
city, where it identifies access to green
spaces and the potential for ecosystem
development. It is a strategic support for
urban development and management
of public space. The city has agreed
that every citizen should live within max. Fig. 114. Diagram representing a green structure
300 m walking distance from at least a analysis for a new project (red) in a local area.
0.2-hectare park or natural area and Image credit City of Gothenburg/Rehngren 2023

within max. 1 000 m walking distance Зобр. 114. Схема, що презентує аналіз
from at least 2-hectare park (fig. 114). зеленої структури для нового проєкту
(позначеного червоним) на місцевості.
Зобр.: м. Гетеборг/Ренгрен 2023

не більше 1 000 м від парку площею

Fig. 113. Detailed green plan for the southern
part of Gothenburg city center. Image credit
City of Gothenburg/Rehngren 2023
Зобр. 113. Докладний план зелених зон
південного району центру м. Гетеборг.
Схема: м. Гетеборг/Ренгрен 2023
щонайменше 2 га (зобр. 114). План
також дає змогу визначити можливості
розвитку існуючої екосистеми, а також
прогалини, які необхідно заповнити,
щоб відновити функції екосистеми.
Цей метод ґрунтується на аналізі
екологічної та рекреаційної цінності
зеленої інфраструктури, позначеної
на мапі-схемі, необхідності додаткової
зеленої інфраструктури та визначенні
стратегії дій для поточного проєкту,
яка повинна бути розроблена на ранніх
стадіях процесу планування, зокрема
концептуальним проєктом.

240
The plan also identifies opportunities to Ренгрен проілюстрував результати
develop the existing ecosystem as well as такого підходу кількома проєктами
gaps that need to be filled or “bridged” зелених зон з різних стадій проєктування
to restore the ecosystem functions. This (концептуальний проєкт парку
method is based on the analysis of the Квіллепаркен в районі Бакаплан, де
ecological and recreational values of the очікується, що водойми покращать
green structure on the mapped territory, стійкість до зміни клімату (зобр. 115).
the need for additional green structure,
and the identification of an action
strategy for the current project to be
made early in the planning process.
The speaker has exemplified the
application of this approach with several
park projects and different stages
such as the vision for Kvilleparken at
Backaplan where flooding areas are
expected to improve the resilience to
climate change and higher rainfall
(fig. 115).

Fig. 115. Vision for Kvilleparken. Image credit Mareld Architects,

the City of Gothenburg 2023

Зобр. 115. Концептуальний проєкт Квиллепаркен.

Автор зображення Mareld Architects, місто Гетеборг 2023

241
The Digital Twin of Göteborg
In response to the previous discussion
about the possibility to develop a more
data-driven approach to planning in
Ukraine, the city of Gothenburg has
contributed a brief introduction to their
new digital planning methodology,
presented by Eric Jeansson, Geo Data
Strategist at the Gothenburg City
Planning Office. Jeansson has delved
into the intersection of urban planning,
parametric modeling, and digital twins
to address the pressing challenges
facing cities like Gothenburg. Jeansson
has identified a multifaceted problem
underpinned by climate change, urban
segregation, and urban sprawling. He
stated that parametric modeling of
the city would contribute to a smarter
and more efficient planning, control,
management and experience of the
city. A Digital Twin enables a better
understanding of the challenges of the
city, creates consensus on problems
and solutions and facilitates necessary
decisions for building a sustainable city.
Jeansson’s argument has centered on
the dynamic capabilities of parametric
modeling. He has emphasized that
traditional 3D models, while visually
appealing, lack adaptability. In contrast,
parametric models empower planners
to manipulate and experiment with
various aspects of a city’s design in
real time. This flexibility is essential for
accommodating new transportation
needs, addressing climate change
effects, and fostering more inclusive
242
Цифровий двійник м. Гетеборг
У відповідь на запити про можливість
розробки інформаційно-орієнтованого
підходу до планування в Україні на
попередніх семінарах, м. Гетеборг
доручило Еріку Йенссону, спеціалісту
зі стратегічного використання
геоданих з Департаменту планування
м. Гетеборг, презентувати нову
методологію цифрового планування.
Йенссон зробив огляд можливостей
використання параметричного
моделювання та цифрових двійників
для міського планування, щоб вирішити
нагальні виклики, з якими стикаються
такі міста, як Гетеборг. Такі виклики
є багатогранними, адже зумовлені
зміною клімату, міською сегрегацією та
надмірним розвитком міст та ін. Проте
параметричне моделювання міста
може зробити планування, контроль та
управління містом більш раціональним та
ефективним. Цифровий двійник (Digital
Twin) дозволяє краще зрозуміти виклики
міста, досягти консенсусу щодо проблем
і рішень і полегшити процес прийняття
рішень, потрібних для побудови сталого
міста.
Йенссон розкриває динамічні можливості
параметричного моделювання та
підкреслює, що традиційні 3D-моделі,
незважаючи на візуальну привабливість,
не здатні адаптуватись, в той час як
параметричні моделі дають можливість
планувальникам маніпулювати різними
аспектами проєктування міста та
змінювати їх в режимі реального
часу. Така гнучкість необхідна для
urban development. In the urban
planning context, the Digital Twin also
combines the 3D with the GIS map data
and turns it into a model where the data
can be varied to study the overall effect
on the whole system. The presentation
has highlighted several advantages
of using digital twins: they enable
simulation of alternatives in physical
planning, historical reconstruction,
stakeholder involvement, multicriteria
decision-making, citizen engagement,
and climate adaptation. Eventually
the Digital Twin can enable the city
to provide services to the citizens in a
metaverse, a “Gothenverse”.
Parametric planning methodology
Jeansson explains the concept of
the parametric model as a semantic
representation of the city which,
in contrast to a photo-realistic
representation, can be changed through
separate control of its parameters. It is
therefore more useful for planning to
test different possible future scenarios.
This is possible on condition that the
visual or functional representation of the
city is connected to all the information
available to the city. Real-time data
about actual events, like traffic and
water levels, can also be accessed
and visualized in the model to identify
the necessary actions to control the
function of the city. Data analysis can
be enhanced with artificial intelligence,
which can also be used to collect
the data and connect it to the model
(fig. 116).
задоволення нових транспортних потреб,
подолання наслідків зміни клімату та
сприяння більш інклюзивному розвитку
міст. У контексті міського планування
Цифровий двійник (Digital Twin) поєднує
3D-дані з картографічними даними ГІС і
перетворює їх на модель, де дані можна
варіювати для вивчення впливу на
систему в цілому.
Презентація висвітлює кілька переваг
використання цифрових двійників,
наприклад, для моделювання
альтернативних варіантів фізичного
планування, історичної реконструкції,
залучення зацікавлених сторін,
багатокритеріального прийняття рішень,
залучення громадян та адаптації до змін
клімату. Урешті-решт, розвиток технології
може дозволити місту надавати
послуги громадянам у метавсесвіті –
“Гетеборгсвіті”.
Методологія параметричного
планування
Йенссон пояснив концепцію
параметричної моделі як семантичної
репрезентації міста, яку, на відміну від
фотореалістичного представлення,
можна змінювати, контролюючи кожний з
окремих параметрів. Тому параметричне
моделювання корисніше для тестування
різних можливих майбутніх сценаріїв.
Але умовою для використання
такого інструменту є забезпечення
зв’язку візуальної або функціональної
репрезентації міста з усією інформацією,
яке таке місто має. Також така модель
потребує доступу в режимі реального
243
 часу до даних про фактичні події, такі
як дорожній рух і рівень води; тоді їх
можна візуалізувати в моделі, щоб
визначити необхідні дії для контролю
функціонування міста. Аналіз даних
також можна покращити за допомогою
штучного інтелекту, який також можна
використовувати для збору даних і
підключення їх до моделі (зобр. 116).

Доповідач продемонстрував, як таке

Fig. 116. The procedure for the use of a city digital параметричне моделювання можна
twin. Diagram: City of Gothenburg 2023/Jeansson.
використовувати для планування міських
Зобр. 116. Процедура використання районів на прикладі нового району
міського цифрового двійника. Фріхамнен. Після створення 3D-моделі
Схема: м. Гетеборг 2023/Йенссон.
об’ємів за данними карти-плану,
можна трансформувати різні типові
Jeansson demonstrates how this параметри планування, наприклад,
parametric logic can be used in типи будівель, типи зонування та
modeling of urban districts using the текстури, щоб протестувати різні
example of planning a new area, варіанти. Також можна перевірити різні
Frihamnen, a few years ago. After варіанти щільності в новому районі.
a 3D-model of the volumes was Параметрична модель дозволяє легко
constructed from the plan map, they
could transform different typical
planning parameters (kinds of buildings,
kinds of zoning and texture) to test
different options. They could also test
the result of different densities in the new
area. Such modeling enables changing
the size of buildings and the form of the
plots and the streets and immediately
getting updated information on the total
building area for various functions that
the specific urban form corresponds to. Fig. 117. A menu for adjustment of some
parameters for the parametric model of
The façades can also be changed Frihamnen. Image: Eric Jeansson 2023
parametrically to test different
Зобр. 117. Меню для налаштування
architectural urban design schemes for деяких параметрів параметричної моделі
the public spaces (fig. 117). Jeansson Фріхамнена. Зобр.: Ерік Йенссон 2023

244
has mentioned that they have also tested
the parametric approach to explore
the potential of an historical master
plan from the 19th century to see what
Gothenburg would have looked like if
the plan had been fully implemented.
This example has showcased that
the parametric model also enables
perspective views and flyovers to
communicate the plan proposal (fig.
118).
змінювати розміри будівель і форми
ділянок і вулиць, і одночасно надає
оновлену інформацію про загальну
площу забудови для різних функцій, яким
відповідає конкретна міська форма.
Також можна міняти параметри фасадів,
щоб протестувати різні архітектурні
схеми міського дизайну громадських
просторів (зобр. 117).
Йенссон повідомляє, що також
випробовував параметричне
моделювання, щоб дослідити потенціал
історичного генерального плану ХІХ-
го століття та побачити, як виглядав би
Гетеборг, якби цей план був повністю
реалізований. На цьому прикладі він
продемонстрував, що параметрична
модель також дозволяє створювати
перспективі та динамічний вид згори
для кращої передачі пропозиції плану
(зобр. 118).

Fig. 118. View of a possible realization of a 19th century general plan for Gothenburg using the addon City
Engine to generate perspectives from the parametric model. Image: City of Gothenburg 2023/Jeansson

Зобр. 118. Можлива реалізація генерального плану м. Гетеборг 19-го століття,

утвореного з використанням аддона “City Engine” для генерування перспектив
на основі параметричної моделі. Зобр.: м. Гетеборг 2023/Йенссон.

245
Stakeholder and citizen involvement
Such digital tools facilitate collaborative
efforts among diverse stakeholders, like
architects, engineers, and the general
public. These virtual environments
enable multidisciplinary teams to
contribute collectively to urban planning.
To enable this, all data must be
connected to specific visual objects and
this requires structuring of data with what
is referred to as ‘the City Information
Model’.
This enables the Digital Twin to be
connected to all kinds of existing
geographic data in the departments
of the city to get an overview of their
interaction that can guide more specific
inter-disciplinary discussions on how to
balance the different aspects. Jeansson
also argues that citizens can be invited
to comment on the city and present
their ideas, connected to specific
geographical locations, interactively.
The parametric model can be used to
balance multicriteria together to facilitate
a more equal and transparent validation
of proposals in decision-making
(fig. 119).
246
Залучення зацікавлених сторін та
громадськості
Цифрові технології можна
використовувати для консолідації зусиль
різних зацікавлених сторін, зокрема
архітекторів, інженерів та представників
громадськості. Ці віртуальні середовища
дозволяють міждисциплінарним
командам колективно працювати над
міським плануванням. Проте, для цього
усі дані мають бути пов’язані з певними
візуальними об’єктами, що вимагає
структурування даних за допомогою так
званої «Інформаційної моделі міста».
Це дає змогу підключити Цифрового
двійника до всіх типів існуючих
географічних даних у департаментах
міста, щоб зрозуміти, як саме вони
взаємодіють, що може сприяти
оптимізації міждисциплінарних дискусій
про те, як збалансувати різні аспекти.
Також можна запрошувати громадян
залишати свої коментарів про місто
та представляти свої ідеї стосовно
конкретних географічних місць в
інтерактивному режимі.
Параметричну модель можна
використовувати для балансування
багатьох критеріїв одночасно, щоб
сприяти більш рівноправній і прозорій
перевірці пропозицій під час прийняття
рішень (зобр. 119).
 Fig. 119. Multicriteria analysis of plan proposals within the framework of sustainability.41 Diagram: Jeansson 2023

Зобр. 119. Багатокритеріальний аналіз пропозицій планувальних рішень

на підставі сталого розвитку.41 Схема: Йенссон 2023

Testing city resilience Перевірка стійкості міста

Jeansson has also argued that digital
twins allow for real-time integration of
data, including traffic flow and climate
patterns. The data-driven approach,
coupled with AI analysis, empowers
decision-makers with insights into
На думку Йенссона, цифрові двійники
дозволяють інтегрувати дані в
режимі реального часу, включаючи
транспортний потік та кліматичні моделі.
Підхід, заснований на застосуванні
всіх наявних даних, у поєднанні з їхнім

41 Rosén, L. ; Norrman, J. ; Norberg, T. et al. (2013) Environmental Technologies—2013. Second International

“SCORE: Multi-Criteria Analysis (MCA) for Sustainability Symposium on Bioremediation and Sustainable
Appraisal of Remedial Alternatives”. R.R. Sirabian and Environmental Technologies (Jacksonville, FL; June 10–13,
R. Darlington (Chairs), Bioremediation and Sustainable 2013)

247
potential outcomes of different scenarios.
It can act as a virtual lab where new
solutions for an inclusive and climate-
neutral city can be tested, displayed and
put into action. But this requires that
all the relevant data are available and
could be connected to the model.
The target level for the digital twin of
Gothenburg is to enable the quality of a
gaming engine and to simulate different
scenarios on eye-height level in the
streets of the city (fig. 120). The objective
is to achieve this level of detailing within
a couple of years. The total geographic
model covers 800 sq m area around
Gothenburg, but with varying density
of information. Yet, most importantly,
it enables planners to crash-test the
resilience of the city similarly to crash-
testing a car.
аналізом за допомогою штучного
інтелекту, дає особам, які приймають
рішення, можливість зрозуміти
потенційні результати різних сценаріїв.
Цифровий двійник може діяти як
віртуальна лабораторія, де нові рішення
для інклюзивного та кліматично-
нейтрального міста можна тестувати,
демонструвати та вводити в дію. Але для
цього потрібно мати усі відповідні дані,
які можна підключити до моделі.
Цільовим рівнем для цифрового
двійника м. Гетеборг є досягнення якості
компьютерної гри та імітація різних
сценаріїв, які розгортаються на вулицях
міста на рівні очей (зобр. 120). Мета
полягає в тому, щоб досягти такого рівня
деталізації протягом двух-трьох років.

Fig. 120. Degree of realism of the digital model. The target level of detail (LOD)
with a gaming image applied at Linnégatan. Image: Jeansson 2023

Зобр. 120. Ступінь реалістичності цифрової моделі. Цільовий рівень деталізації

(LOD), застосований до вул. Ліннегатан. Зобр.: Йенссон 2023

248
Jeansson exemplified this with a
dramatized simulation of flooding on
Linnégatan, using the gaming engine
(fig. 121).
Fig. 121. Simulation of storm flooding of
Linnégatan. Image Jeansson 2023
Зобр. 121. Моделювання затоплення вул.
Ліннегатан внаслідок грози. Зобр.: Йенссон 2023
In essence, Eric Jeansson’s presentation
underscored the critical potential of
parametric modeling and digital twins
for addressing dynamic and complex
urban challenges. He insisted that by
embracing these innovative tools, cities
can navigate complex urban planning
issues, foster inclusive development, and
prepare for a future defined by resilience
and adaptability.
Загальна географічна модель охоплює
800 км2 території Гетеборга, але
щільність наявної інформації різна. Проте
найголовніше, що це дає можливість
проєктувальникам протестувати місто
на стійкість, як під час краш-тесту
перевіряють безпеку автомобіля.
Йенссон продемонстрував, як
користуватись системою, інсценувавши
за допомогою ігрової платформи
ситуацію затоплення вул. Ліннегатан
(зобр. 121).
Виступ Еріка Йенссона підкреслює
потенціал параметричного моделювання
та цифрових двійників для вирішення
динамічних і складних міських проблем.
Використовуючи ці інноваційні
інструменти, міста можуть краще
орієнтуватися в складних питаннях
міського планування, сприяти
інклюзивному розвитку та готуватися до
майбутнього, яке визначається сталим
розвитком та адаптивністю.
249
Ukraine’s pilot projects
This section presents six Ukrainian
cases of strategic holistic planning
for recovery of the built environment.
The review starts with the presentation
of a strategic proposal for Kherson
by Serhyi Diachenko from the NGO
Urban Re-Public, followed with a
presentation by Alexander Shevchenko
from ReStart Ukraine of the outcome
of his pilot project for Chernihiv which
he introduced at Seminar 1. Then the
focus is transferred to the Kyiv Region,
represented by Mykhailyna Skoryk-
Shkarivska, Deputy Mayor of Bucha, who
shares her experience and methodology
for Bucha reconstruction as an example
for other communities, and Lydia
Chyzhevska, who presents her initial
work on a strategic plan for recovery of
the neighbouring community of Makariv,
severely damaged in the first phase of
the Russian attack on Kyiv in 2022.
Maksym Holovko from Urbanyna
presents a handbook for urban design
in small towns based on the perceived
need for a standardized approach to
ensure a sufficient quality of the towns
around Kyiv. Svitlana Usychova from
Ro3kvit Urban Coalition for Ukraine
and Milano Politechnico presents their
pilot project for a regional plan of Kyiv.
Finally, the ongoing work on strategies
for the recovery of Kharkiv by the Open
Institute Kharkiv is presented by Ihor
Lialiuk.
250
Українські пілотні проєкти
На цій секції було представлено шість
проєктів комплексного стратегічного
планування відновлення антропогенного
середовища України. Огляд починається
з презентації стратегічної пропозиції для
м. Херсон від Сергія Дяченка з ГО «Urban
Re-Public» і продовжується презентацією
результатів пілотного проєкту для
Чернігова, який його автор, Олександр
Шевченко з «ReStart Ukraine», представив
на першій конференції. Далі обговорення
переходить до проєктів з Київської
області, перший з яких представлений
заступницею мера м. Буча Михайлиною
Скорик-Шкарівською, яка поділилась
своїм досвідом та методологією
реконструкції Бучі як прикладом
для інших громад. Лідія Чижевська
презентує попередні результати роботи
над стратегічним планом відновлення
сусіднього м. Макарів. Обидва містечка,
Буча та Макарів сильно постраждали
під час першого етапу російської атаки
на Київ у 2022 р. Максим Головко
з «Урбанина» презентує загальний
посібник із міського проєктування
в малих містах, який грунтується на
усвідомленій потребі малих міст навколо
Києва мати стандартизований підхід
для забезпечення достатньої якості
архітектурного середовища. Світлана
Усичова, яка представляє коаліцію
«Ро3квіт» та Міланську політехніку
виносить на обговорення пілотний
проєкт регіонального плану Києва.
Нарешті, Ігор Лялюк звітує про поточну
роботу Відкритого інституту Харкова над
стратегіями відновлення м. Харків.
Bucha community experience after Досвід громади м. Буча після
the occupation окупації

Mykhailyna Skoryk-Shkarivska, Deputy Заступниця Бучанського міського

Mayor of Bucha, has shared Bucha
recovery experience. Bucha is situated
only 15 km from Kyiv near Hostomel
airport, which was a reason for its
occupation. It is a lush neighbourhood
with a big green park, which is a
popular week-end destination for Kyiv
holiday-makers. The town’s original
population numbered 55 000 people.
During the occupation 422 civilians
were killed, including 12 children; 3 156
buildings were damaged, including
2 309 private houses. When the town
was deoccupied, it was in havoc
(fig. 122).
голови Михайлина Скорик-Шкарівська
поділилась досвідом відновлення м. Буча,
яке знаходиться всього в 15 км від
м. Київ біля аеропорту Гостомель, що й
стало однією з причин його окупації. Це
привітна місцевість із великим зеленим
парком, який є популярним серед киян
місцем проведення вихідних. До війни
в місті проживало 55 000 населення.
За час окупації тут загинуло 422
мирних жителя, у тому числі 12 дітей,
пошкоджено 3 156 будівель, у тому числі
2 309 приватних. Коли українська армія
звільнила місто, воно було розгромлене
(зобр. 122).

Fig. 122. A street in Bucha after the deoccupation of the town by the Ukrainian army. Photo: Houses of the
Oireachtas from Ireland/Bucha City/Courtesy of Reuters & Alex Kent, CC BY 2.0, via Wikimedia Commons

Зобр. 122. Вулиця Бучі після відвоювання міста українськими військовими. Фото: Houses of the Oireachtas
from Ireland/Bucha City/Агентство “Рейтер” та Алекс Кент, CC BY 2.0, Wikimedia Commons

251
Skoryk-Shkarivska shared the
methodology employed for the
emergency response:
1) Identification of the killed residents.
2) Emergency repair of critical
infrastructure.
3) Emergency humanitarian aid for
vulnerable groups.
4) Demining.
5) Restart of public institutions,
schools, and hospitals.
6) Return of residents and businesses.
7) Emergency repair of residential
buildings.
With the international support, now
the streets have been cleaned and
some buildings have been renovated.
The next phase envisages starting a
comprehensive recovery programme
referred to as “Home is Best”, which
should include:
1) Damage assessment
2) Repair & reconstruction
3) Security
4) Development
5) Infrastructure
6) Energy efficiency
7) Smart City
8) Education and medicine
9) Ecology
10) Memory
252
Скорик-Шкарівська поділилася
методикою реагування Бучі на
надзвичайні ситуації:
1) ідентифікація вбитих жителів;
2) аварійний ремонт критичної
інфраструктури;
3) екстрена гуманітарна допомога
незахищеним верствам населення;
4) розмінування;
5) відновлення діяльності державних
установ, шкіл, лікарень;
6) повернення мешканців та бізнесу;
7) аварійний ремонт житлових
будинків.
Вже зараз за міжнародної підтримки
прибрано вулиці та відремонтовано
деякі будівлі. Наступним етапом має
бути створення програми комплексного
відновлення під назвою «Вдома краще»,
складовими якої будуть:
1) оцінка збитків;
2) ремонт та реконструкція;
3) безпека;
4) розвиток;
5) інфраструктура;
6) енергоефективність;
7) розумне місто;
8) освіта і медицина;
9) екологія;
10) пам’ять.
With reference to the above plan,
Skoryk-Shkarivska has asked for support
for Bucha infrastructure and said that
the town wants to cooperate with other
countries to make Bucha better and to
stop its being associated only with the
terrible events. The Deputy Mayor has
informed that they are cooperating
with architects from “Ro3kvit” Urban
Coalition for Ukraine, and France and
suggested that the philosophy of building
Bucha back better would encourage
people to come back: creating a smart
living space will make people want to
come back without fearing the dead. The
Deputy Mayor’s objective is to transform
Bucha into a symbol of recovery and a
better Ukraine of the future. The speaker
has concluded her presentation with a
request for international support and
attention and invited everyone to come
and contribute. Bucha’s aspiration is to
become a model for all the small towns
in Ukraine.
Заступниця міського голови Бучі
попросила допомоги для відновлення
інфраструктури та розповіла, що місто
хоче співпрацювати з іншими країнами,
щоб зробити Бучу кращою і більше не
асоціювати її лише з жахливими подіями.
Вона розповіла, що муніципалітет
співпрацює з архітекторами України
(коаліція «Ро3квіт») та Франції та
висловила припущення, що філософія
відбудови Бучі «краще, ніж було»,
спонукатиме людей повертатися:
зокрема створення розумного
простору для життя може змусити
людей повернутись, не відчуваючи
страху до мертвих. Мета міста – стати
символом відновлення та майбутньої
кращої України. На завершення, Скорик-
Шкарівська наголосила, що для цього
Бучі потрібна міжнародна підтримка
та увага, та запросила всіх бажаючих
завітати та зробити свій внесок. Буча
сподівається стати зразком для всіх
малих міст України.
253
Kherson: problems of urban Херсон: проблеми містобудування
development and ways to overcome та шляхи їх подолання
them

Про проблеми, з якими стикнулось

Serhii Diachenko from the Kherson NGO
“Urban Re-Public” has discussed the
problems faced by the city of Kherson
during the war. He has drawn attention
to the city’s problems that existed prior
to the conflict and emphasized the need
to consider these challenges in the
post-war recovery process. Among other
issues, such challenges include lack of
care for Kherson’s cultural heritage, lack
of convenient public transportation, and
lack of green spaces (fig. 123).
місто Херсон під час війни, розповів
Сергій Дяченко з ГО «Urban Re-Public»,
м. Херсон. Дяченко звернув увагу на
проблеми міста, які існували ще до
конфлікту, і наголосив на необхідності
враховувати ці виклики у процесі
післявоєнного відновлення. До таких
викликів доповідач відносить недостатню
увагу до культурної спадщині, відсутність
зручного громадського транспорту та
недостатню кількість зелених насаджень
(зобр. 123).

Fig. 123. The building of the Philharmonic and the first cinema hall
in Kherson (1908–1911) in one of its historic streets: they have been
in this state for 20 years. Photo: Serhii Diachenko 2010

Зобр. 123. Будинок філармонії та першого кінотеатру в Херсоні

(1908–1911) на одній з історичних вулиць. У такому стані вони
знаходяться вже 20 років. Фото: Сергій Д’яченко 2010

254
Diachenko has introduced Kherson as
a city with a shrinking population; the
shrinking process has been exacerbated
by the recent shelling and occupation.
He stressed that it is important to
acknowledge that not all of those
who left are likely to return, because
other locations may offer better living
conditions and employment prospects.
According to him, solutions may include
the revival of urban planning councils,
administrative districts reform, and the
establishment of a local restoration
workshop. He has highlighted the pre-
war problems for the urban development
in Kherson, like the destruction of
the historic centre, lack of restoration
efforts to conserve cultural heritage
monuments, inadequate maintenance
of residential buildings, low-standard
public transportation, insufficient area of
green spaces, and a lack of connectivity
between different areas of the city and
between the historic city center and the
river (fig. 124)
Diachenko argues that obstacles of
the local and national level prevent
these problems from being solved.
Imperfect laws, corruption, and a lack
of professionalism have also been
mentioned as national challenges. At the
local level, inadequate urban planning
practices, a lack of competition, and
administrative ineffectiveness contribute
to Kherson’s urban woes.
Diachenko emphasizes the need for
an integrated approach, taking into
account the city’s historic, cultural,
ecological, and economic dimensions.
Дяченко презентує Херсон як місто,
в якому зменшується кількість
населення, – процес, який посилився
внаслідок обстрілів та окупації. Дяченко
підкреслює необхідність визнати, що не
всі, хто виїхав, повернуться, адже в інших
місцях перспективи працевлаштування
та умови життя можуть бути кращими за
херсонські. За його словами, відповісти
на цей виклик можна відродженням
містобудівних рад, реформуванням
адміністративних районів і створенням
місцевої реставраційної майстерні.
Доповідач наголошує на існуючих
проблемах міського розвитку Херсона,
таких як руйнування історичного центру,
недостатня реставрація пам’яток
культурної спадщини, відсутність
належного обслуговування житлових
будинків, неналежний громадський
транспорт, недостатня кількість зелених
насаджень та відсутність сполучення
між різними районами міста та між
історичним центром міста та р. Дніпром
(зобр. 124).
Дяченко наголошує, що вирішенню
цих проблем заважають перешкоди як
місцевого, так і національного рівнів.
Серед національних викликів він називає
недосконале законодавство, корупцію
та непрофесіоналізм; на місцевому
рівні він виділяє неналежну практику
містобудування, відсутність конкуренції
та адміністративну неефективність.
Також Дяченко наголошує на
необхідності комплексного підходу з
урахуванням історичного, культурного,
екологічного та економічного аспектів
міста. Доповідач запропонував низку
255
 Fig. 124. A view of the historic city center of Kherson from the river. It shows that the public
space is cut off from the river by industrial facilities. Photo: Serhii Diachenko 2015

Зобр. 124. Вид на історичний центр м. Херсон з боку р. Дніпро. На ньому видно, що
громадський простір відрізано від ріки промисловими об’єктами. Фото: Сергій Дяченко 2015

The speaker presents a series of шляхів відродження Херсона та закликав

solutions for Kherson’s revival and urges
to remember these aspects during the
city recovery, including the administrative
districts reform, reviving urban planning
councils, promoting protection of cultural
heritage, enhancing ecological aspects
through green spaces, prioritizing means
of individual mobility, like bicycles,
improving intra-city communication
for pedestrians, relocating industrial
facilities away from the historic centre,
and fostering economic ties with the
neighbouring areas (fig. 125).
під час відновлення міста врахувати
ці аспекти, включаючи реформу
адміністративних районів, відновлення
містобудівних рад, сприяння захисту
культурної спадщини, сприяння
розвитку екології за допомогою
зелених насаджень, надання пріоритету
індивідуальним засобам мобільності,
таким як велосипеди, покращення
пішохідного внутрішньоміського
сполучення, перенесення промислових
об’єктів подалі від історичних центрів
та розвиток економічних зв’язків із
сусідніми районами (зобр. 125).

256
In conclusion, Diachenko has suggested
that Kherson’s post-war recovery
should address not only the immediate
destruction caused by the conflict but
also the underlying urban development
challenges, plaguing the city since
before the conflict.
На завершення Дяченко підкреслив, що
післявоєнне відновлення Херсона має
не лише подолати недавні руйнування,
спричинені конфліктом, але й усунути
основні проблеми міського розвитку, які
мучили місто до початку конфлікту.

Fig. 125. A proposal by the Kherson NGO Urban Re-Public to divide the city into autonomous districts
with their own specific historic and urban-planning features. Diagram by Serhii Diachenko 2023

Зобр. 125. Пропозиція ГО «Urban Re-Public» щодо поділу міста на автономні райони, кожен
з яких має свої історичні та містобудівні особливості. Схема: Сергій Дяченко 2023

257
Learning from a holistic pilot
project for Chernihiv by “ReStart
Ukraine”
Alexander Shevchenko from the NGO
“ReStart Ukraine” has presented the
ongoing work on their pilot project for
strategic recovery planning at Chernihiv,
introduced during Seminar 1.
Shevchenko has framed his presentation
with the methodology presented at
Seminar 1, which focuses on 9 activities
(fig. 13) and three different timelines:
immediate, intermediate and long-term
(fig. 14) that should all be integrated
within the planning approach. The
approach is underpinned by the
principles of evidence-based decisions,
anticipation of possible and the most
probable future challenges to guide
project activities, and its focus on the
critical prerequisites, which would enable
its former residents to come back to the
city as soon as possible. Shevchenko
has stressed that all the timelines and
activities must be integrated into the
strategic plan to prevent immediate and
intermediate actions from blocking the
long-term sustainable development.
Hence, at Seminar 1, he stressed the
importance of using remote sensing
technologies to assess and evaluate
local geographical data, like the extent
of destruction, types of buildings,
mine fields, pollution, local population
whereabouts, important memories of
recent events connected to specific
places, and access to local services
ranging from technical services of water
258
Досвід пілотного проєкту для
Чернігова від ініціативи «ReStart
Ukraine»
Олександр Шевченко з громадської
організації «ReStart Ukraine» повідомив
про продовження роботи над пілотним
проєктом щодо стратегічного
планування відновлення в м. Чернігів,
представленого на Семінарі 1.
Презентація Шевченка ґрунтувалась на
методології, розробленій на першому
семінарі, що передбачає 9 видів
діяльності (зобр. 13) та три різні часові
перспективи: найближчу, тимчасову
та довгострокову (зобр. 14), які треба
інтегрувати у проєкт. Робочий підхід
проєкту передбачає принцип прийняття
рішень, які ґрунтуються на фактичних
даних, врахуванні можливих та найбільш
ймовірних майбутніх викликів, щоб мати
змогу керувати діями, прагненні зробить
процес щонайскорішого повернення
можливим і привабливим для людей, для
чого треба зосередитись на критично
важливих умовах. Шевченко підкреслює,
що всі ці часові рамки та заходи мають
бути інтегровані до стратегічного плану,
щоб не дати нагальним і тимчасових
діям заблокувати довгостроковий
сталий розвиток. Тому на Семінарі 1
він також наголосив на важливості
використання технологій дистанційного
зондування для оцінки місцевих
географічних даних про такі речі, як
ступінь руйнування, типи будівель, мінні
поля, забруднення, місцеперебування
жителів, важливі спогади, пов’язані з
місцями останніх подій, а також доступ
supply and waste management to food
supply, transportation, health care,
school education, culture, recreation,
etc. Shevchenko particularly stressed
the importance of blue and green
infrastructure and the opportunity the
recovery offers to expand green zones in
the cities of Ukraine.
For Seminar 4, Shevchenko has come
back to the pilot project that “ReStart
Ukraine” made for Chernihiv and
summarized their insights about the
impact each phase had on strategic
urban planning, referring to it as a
‘nonlinear recovery process experience’.
For the immediate and intermediate
phase he stresses the importance of
debris management, suitable housing
for returning residents, heritage zones
preservation, risks assessment and
resilience profiles, including access to
shelters and evacuation, and adaptation
of the city’s layout to future challenges,
in particular, those posed by the
climate change, by accessibility and
barriers between green, blue and brown
areas, and access to infrastructure and
services already connected to the first
phase of emergency response despite
small budget. Barriers appeared to
be particularly problematic during
the attack, because they stopped
people trying to escape the atrocities.
Shechenko has explained how an
immediate response strategy for
cleaning, based on the reuse of debris,
can be combined with an emergency
response to intermediate housing. He
argued that the general criteria for
intermediate housing should include low
до місцевих послуг, починаючи від
технічних послуг з водопостачання та
управління відходами до забезпечення
продуктами харчування, транспортом,
охороною здоров’я, шкільною освітою,
культурою, відпочинком тощо. Шевченко
окремо наголошує на важливості синьо-
зеленої інфраструктури та необхідності
скористатись можливістю виправити
нестачу зелених насаджень у містах
України, яку надає процес відбудови.
Шевченко повернувся до пілотного
проєкту, який його ініціатива «ReStart
Ukraine» підготувала для м. Чернігів,
і підсумував свої висновки стосовно
впливу кожного етапу на стратегічне
містобудування. Він назває це «досвідом
нелінійного процесу відновлення».
Для етапу нагальних та тимчасових
дій важливо управління відходами,
забезпечення відповідного житла
для мешканців, що повертаються,
збереження зон спадщини, оцінка
ризиків та профілів стійкості, включаючи
доступ до притулків та евакуацію, а
також адаптація плану міста до майбутніх
викликів, у тому числі спричинених
зміною клімату, визначенням доступності
та бар’єрів між зеленими, блакитними та
забудованими зонами, а також доступом
до інфраструктури та послуг, які вже
пов’язані з першим етапом реагування
на надзвичайні ситуації, незважаючи на
невеликий бюджет. Бар’єри виявилися
особливо проблематичними під час
атак, оскільки вони не давали людям
втекти від агресії. Шевченко демонструє,
як стратегію негайного прибирання,
засновану на повторному використанні
сміття, можна поєднати з реагуванням
259
floor ratio and location in significantly
damaged areas, yet close to the city
center. This will help to avoid ghettos
while strategically reserving the areas
for residential blocks and social
infrastructure (fig. 126).
For the long-term strategic perspective
of sustainable recovery, Shevchenko
emphasizes the importance of
integrating nature into the city,
promoting innovation and economic
initiative within neighbourhoods, and
stimulating communities to decentralize
to make cities more agile in response to
challenges. He stresses the importance
of the blue-green strategy to improve
urban resilience by enhancing ecological
corridors with green tree-lined streets,
expanding opportunities for outdoor
recreation on the Desna river, ensuring
15-min. proximity to green areas from
every part of the city, unlocking the
recreational potential of the Stryzhen
river, improving the river ecosystem,
restoring the Yalivshchyna landscape
park and improving walkability and
accessibility of the Desna riverbank
(fig. 127). Shevchenko has also
emphasized the need to integrate such
measures with a long-term strategy to
promote the recovery of a multi-purpose
human-oriented city and prevent
industries from blocking good living
environment.
He proposes to use innovative hubs for
business development and to support the
development of local community centers,
which provide a better access to services
in every part of the city, referring to it as
a “community city” (fig. 128).
260
на надзвичайні ситуації, щоб відновити
території для тимчасового житла.
Шевченко стверджує, що загальні
критерії для тимчасового житла повинні
полягати в тому, що таке житло має
будуватись в низькоповерхових районах,
які зазнали значних руйнувань, проте
розташованих поблизу центру, адже
це дозволить уникнути ситуації гетто
та, водночас, з точки зору стратегії
зарезервує території для житлових
кварталів та соціальної інфраструктури
(зобр. 126).
У межах довгострокової стратегічної
перспективи сталого відновлення
Шевченко наголошує на важливості
інтеграції природи в місто,
сприяння інноваціям та економічній
життєдіяльності в районах, а також
активізації децентралізації громад, щоб
міста могли більш гнучко реагувати на
виклики. Ще одним важливим аспектом
відновлення є синьо-зелена стратегія
для покращення стійкості міста шляхом
зміцнення екологічних коридорів із
зеленими вулицями, розширення
можливостей для відпочинку на природі
на р. Десна, забезпечення 15-хвилинної
доступності зелених зон з усіх частин
міста, розкриття рекреаційного
потенціалу р. Стрижень, покращення
річкової екосистеми, відновлення
ландшафтного парку «Ялівщина» та
покращення прохідності та доступності
берегу р. Десна (зобр. 127).
Шевченко підкреслює, що ці заходи
мають поєднуватись з довгостроковою
стратегією відновлення багатоцільового
міста, орієнтованого на людей, адже
Fig. 126. Strategic locations for intermediate housing
in Chernihiv. Diagram by “ReStart Ukraine” 2023
Зобр. 126. Стратегічні місця для тимчасового
житла в м. Чернігів. Схема: «ReStart Ukraine» 2023
Shevchenko suggests that a unit, which
he refers to as the “resilient block”,
with combined housing and services,
like kindergartens and sport facilities,
could be the fundamental element of
the development. Finally, he argues that
Chernihiv would need activities for the
youth, related to cultural heritage sites
and buildings, such as the Chernihiv
library at the sports field, open spaces
for art and other activities and a network
of sports facilities. However, when they
communicated their proposal to the
local administration, they perceived that
their approach was not fully understood.
There was also a lack of political will,
because of a difficult political situation:
a confrontation between the mayor of
Fig. 127. Green plan strategy for Chernihiv.
Diagram by “ReStart Ukraine” 2023
Зобр. 127 Стратегія зеленого плану для
м. Чернігів. Схема: «ReStart Ukraine»2023
промисловості не можна дозволяти
блокувати гарне середовище для життя.
Він припускає, що інноваційні центри
можуть сприяти розвитку бізнесу, тому їх
треба підтримувати разом із розвитком
місцевих громадських центрів, які
забезпечують більш рівномірний доступ
до послуг в місті, котре Шевченко назвав
«містом громади» (зобр. 128).
Шевченко припускає, що
фундаментальним елементом розвитку
може стати те, що він називає «стійким
блоком», в якому поєднуються житло
та послуги, наприклад, дитячий садок
і спортивні споруди. Насамкінець
Шевченко наголосив, що Чернігову
знадобляться місця для молоді, пов’язані
261
Chernihiv and the President’s party.
In conclusion, Shevchenko has shared
that the key lesson learned from the
Chernihiv project is the need for
political will and strong connections with
local municipalities. In the next stage,
Shevchenko will develop the concept
with other municipalities where the
relation with the leadership is good. At
present, “ReStart Ukraine” has started
strategic planning work in Voznesensk
and they will try to engage international
partners in this meaningful work.
262
з об’єктами культурної спадщини та
будівлями, наприклад, чернігівська
бібліотека на спортивному полі, відкриті
простори для мистецьких та інших
заходів та мережа спортивних споруд.
Проте, коли пропозицію було передано
місцевій владі, команда «ReStart Ukraine»
зіткнулась з нерозумінням. Для реалізації
проєкту забракло політичної волі
внаслідок складної політичної ситуації,
що складась через зіткнення між мером
міста і президентською партією.
Ключовий висновок Шевченка,
винесений з чернігівського проєкту,
полягає в необхідності політичної
волі та міцних зв’язків з місцевими
муніципалітетами. На наступному етапі
Шевченко розроблятиме концепцію
з іншими муніципалітетами, де
відбувається ефективна комунікація
з місцевим керівництвом. Зараз у
Вознесенську розпочато роботу зі
стратегічного планування, і вони
намагатимуться залучити до цієї
змістовної роботи міжнародних
партнерів.
Fig. 128. Plan for distributed community centers
as a strategy for recovery based on resilient urban
blocks. Diagram by “ReStart Ukraine” 2023
Зобр. 128. План розподілених по місту
громадських центрів як стратегія
відновлення на основі стійких міських
кварталів. Схема: «ReStart Ukraine» 2023
A strategic planning proposal for
Makariv
Lydia Chyzhevska, Director of the
Planning Committee at the National
Union of Ukrainian Architects
(NUAU), has presented her work on
a comprehensive recovery strategy
for the town of Makariv, completed
in collaboration with the international
consultancy Drees&Sommers. The
goal of the project was to develop new
planning documents and strategies in
line with the decentralization reform in
Ukraine before the outbreak of the war.
The company Chyzhevska works with
bridges gaps, synchronizes energies,
and takes a multidisciplinary approach
to address urban planning challenges.
Chyzhevska emphasizes the company’s
commitment to the cradle-to-cradle
methodology and its potential
application to the recovery of Ukrainian
cities, particularly in terms of waste
management and repurposing of
damaged buildings. Chyzhevska
highlights the importance of learning
from successful recovery efforts in
regions like Bosnia and Herzegovina
to inform Ukraine’s reconstruction
process. She has introduced the
«Rebuilding Europe» project, which
aims at supporting Ukraine’s recovery
efforts, and mentioned her collaboration
with organizations like OSCE to
incorporate elements of peace-keeping
and adaptation to changes caused by
the hostilities into Ukraine’s recovery
process. Her presentation focuses on
Пропозиція стратегічного
планування м. Макарів
Лідія Чижевська, директорка
планувального комітету Національної
спілки архітекторів України,
презентувала свою спільну роботу
з розробки комплексної стратегії
відновлення м. Макарів за участі
міжнародної консалтингової компанії
«Drees&Sommers». Метою проєкту
стала розробка нових планувальних
документів і стратегій відповідно до
реформи децентралізації в Україні
до початку війни. Компанія, в якій
працює Чижевська, зосереджується
на координації, синхронізації зусиль та
застосуванні мультидисциплінарного
підходу до вирішення проблем міського
планування.
Чижевська наголощує на застосуванні
компанією комплексної методології
та її потенційному застосуванні у
відновленні українських міст, зокрема
у сфері поводження з відходами та
перепрофілювання пошкоджених
будівель. Чижевська підкреслює
важливість уроків, винесених з
найкращих практик з відновлення в
таких регіонах, як Боснія та Герцеговина,
для процесу відновлення України. Вона
представила проєкт «Rebuilding Europe»,
спрямований на підтримку зусиль
України у відновленні та згадала про
співпрацю з такими організаціями, як
ОБСЄ, щоб включити елементи підтримки
миру та адаптації до змін у процес
відновлення України після озброєної
агресії. Її виступ був сфокусований
263
the development of a methodology for
comprehensive recovery programmes
and plans for Ukrainian municipalities.
Chyzhevska presents a three-stage
approach, starting with preparatory and
research work, followed by scenario
building and action planning, and
implementation (fig. 129).
Fig. 129. A three-stage method for comprehensive planning. Diagram: Drees&Sommer 2023
Зобр. 129. Трьохетапний метод комплексного планування. Схема: Drees&Sommer 2023
Chyzhevska emphasizes the importance
of public participation in the recovery
planning process, holding workshops,
and considering community input
at any stages and in every format.
She underscores the need to address
several different sectors, including
housing, social infrastructure, critical
infrastructure, and manufacturing, in the
recovery process and the importance
264
на розробці методології комплексних
програм і планів відновлення українських
муніципалітетів. Чижевська представила
трьохетапний підхід, який передбачає
етап підготовчої та дослідницької роботи,
етап розробки сценарію і планування дій,
та їхню реалізацію протягом останнього
етапу (зобр. 129).
Чижевська наголошує на важливості
залучення громадськості до процесу
планування відновлення, проведення
семінарів та врахування внеску громади
на всіх етапах і в різних форматах та
на необхідності звернення у процесі
відновлення до кількох різних секторів,
включаючи житлове будівництво,
соціальну інфраструктуру, критичну
інфраструктуру та виробництво, а також
of participation in drawing the recovery
programmes and plans, making them
not just for the people but with the
people.
The strategic planner Lydia Chyzhevska
has discussed the specific challenges
faced by the Makariv municipality of
the Kyiv region as a case of the method
implementation. Makariv has suffered
occupation of a large portion of its
territory (fig. 130).
The occupation has brought about
damage and destruction of 40% of
the buildings; similarly to Bucha, 200
civilians were killed. Today Makariv
suffers from the loss of income due
to the war. The total of 587 homes
corresponding to 57 086 sq m have
been completely destroyed and 2
159 homes were partly damaged.
The damage has also included 81
damaged social functions and critical
infrastructure: 5 bridges, 5 water supply
facilities, 127 gas supply facilities,
and 176 destroyed manufacturing
enterprises. The consultancy has
also analyzed other factors, like
environment, mobility, infrastructure
and social economy and some tentative
architectural visions in different scales.
Now the project is entering the scenario
stage and the project team is planning
for multi-stakeholder engagement and
deciding on who to involve and how. The
toolbox includes teamwork in taskforces
of experts, workshops and city labs. The
key stakeholders are the mayor and the
city architect, the action recovery group
and local and international experts.
залучення громадськості до розробки
програм і планів відновлення, створюючи
їх не лише для людей, а й разом з ними.
Чижевська також обговорює конкретні
виклики, з якими стикається Макарівська
міська рада Київської області як приклад
застосування розробленого методу.
Макарів пережив окупацію значної
частини своєї території (зобр. 130).
Це призвело до пошкодження та
знищення 40% будівель, 200 мирних
жителів були вбиті, а громада наразі
страждає від втрати доходу через
війну. Повністю зруйновано 587
будинків або 57 086 м2 житлової
площи та частково пошкоджено 2 159
будинків. Також пошкоджено 81 будівлю
соціального призначення та критичну
інфраструктуру, зокрема, 5 мостів, 5
об’єктів водопровідної мережі та 127
об’єктів газопостачання, зруйновано 176
виробничих об’єктів. Увагу консультантів
також привернули інші фактори, такі як
навколишнє середовище, мобільність,
інфраструктура та соціально-економічна
сфера, а також деякі попередні
архітектурні концепції різного масштабу.
Зараз проєкт виходить на етап розробки
сценарію та проєктна група планує
залучення багатьох зацікавлених
сторін, тому наразі приймається
рішення, кого саме залучати та як.
Планується застосувати командну
роботу в робочих групах експертів, на
семінарах та в міських лабораторіях.
Основними зацікавленими сторонами
є мер Макарова та міський архітектор,
група відновлення, а також місцеві та
міжнародні експерти. Реалізація плану
265
 Fig. 130. The de-occupied zone in Makariv in need of recovery.
Image credit Chyzhevska/Drees&Sommer 2023

Зобр. 130. Деокупована зона в Макарові, яка потребує

відновлення. Зобр.: Чижевська/Drees&Summer 2023

266
The implementation of the plan aims
at a detailed description of the ways to
implement planning activities, including
funding and design guidelines. This is
also the stage to identify the territorial
potential to guide further action and
projects that can develop tourism and
recreation.
In conclusion, Lydia Chyzhevska has
highlighted the importance of combining
planning for recovery with inclusive
comprehensive strategic territorial
planning on the municipal level for the
financial assessment of options.
Urban design guidelines for small
towns by “Urbanyna”
Maksym Holovko from the NGO
“Urbanyna” has addressed urban design
methods for the sustainable rebuilding
of towns, considering the scale of
reconstruction in the post-war Ukraine.
Holovko surmises that architects in
Ukraine would have to work on strategic
projects to find applicable responses to
a number of paradoxical challenges. He
has enumerated a number of strategic
innovation challenges, which, in his
opinion, would require attention beyond
the urban design guidelines. Holovko
mentions a system of shelters, which
will not require significant funding
for its construction and maintenance;
multifunctional buildings to meet the
combined needs of the population
передбачає детальний опис шляхів
реалізації планових дій, включаючи
фінансування та настанови щодо
проєктування. Також буде визначено
потенціал території для спрямування
подальших дій та проєктів, які можуть
розвивати туристичні та рекреаційні
можливості Макарова.
На завершення Чижевська підкреслила
важливість поєднання планування
відновлення з інклюзивним комплексним
стратегічним територіальним
плануванням на муніципальному рівні
для обґрунтування фінансової оцінки
варіантів.
Рекомендації з міського
проєктування малих міст від ГО
«Урбанина»
Максим Головко з ГО «Урбанина»
розповів про методи міського
проєктування для сталої відбудови
міст, враховуючи масштаби відбудови в
повоєнній Україні.
Головко певний, що архітекторам в
Україні доведеться працювати над
стратегічними проєктами, які дозволять
їм знайти застосовні відповіді на
низку парадоксальних викликів. У
своїй промові він перерахував низку
стратегічних інноваційних викликів,
які, на його думку, вимагатимуть уваги
поза керівними принципами міського
дизайну: система укриття, яка не
вимагатиме значного фінансування під
час будівництва та обслуговування;
267
efficiently; sustainable decentralized
energy and heat networks based on
sustainable ecological approaches;
renewable sources of freshwater for
human consumption and sustainable
expansion of urban green zones;
giving a second life to the destroyed
cultural heritage now if its complete
restoration takes decades; a cheap and
safe sustainable mobility network in
the destroyed cities, where the primary
means of transportation is still the car.
Holovko frames the urban design
guidelines in this broader programme as
a contribution to the general strategical
planning for the rebuilding of Ukraine
which is reflected in this report.
To understand the scale of the
destruction, “Urbanyna” has conducted
research in dozens of de-occupied
cities and villages in the Kyiv region.
This research has informed them
about the need to pay attention not
only to big cities, but also to small
towns and villages, because they too
have been significant destroyed, but
do not receive enough attention in
the planning for reconstruction. On
the basis of these data, the project
team has created “Recommendations
for the Reconstruction of Irpin”. The
research conducted onto this case has
enabled them to determine the extent of
destruction of housing and infrastructure
objects more accurately and to plan
reconstruction projects. This experience
has given “Urbanyna” an understanding
of the typical problems that need to be
addressed. Now “Urbanyna” is also
268
багатофункціональні будівлі для
задоволення комбінованих потреб
населення; стійкі децентралізовані
енергетичні та теплові мережі, які
враховують сталі підходи до екології;
відновлювані джерела прісної води
для споживання населенням та стале
озеленення міст; друге життя знищеної
культурної спадщини вже зараз, якщо на
її повне відновлення потрібні десятиліття;
дешева та безпечна мережа сталої
мобільності у зруйнованих містах,
в яких основним видом транспорту
залишається автомобіль.
Головко сформулював керівні принципи
міського дизайну в цій ширшій програмі
як внесок у загальне стратегічне
планування відбудови України, яке
відображено в цьому звіті.
Щоб зрозуміти масштаби руйнувань,
«Урбаніна» провела дослідження десятків
деокупованих міст і сіл Київської області.
Виходячи з цього, ГО вбачає за потрібне
приділяти увагу не лише великим містам,
але й маленьким містечкам і селам, тому
що такі населені пункти теж мають значні
руйнування, проте їм не приділяють
достатньої уваги при плануванні
реконструкції. На основі цих даних
«Урбанина» створила «Рекомендації
щодо реконструкції м. Ірпінь».
Дослідження дозволило точніше
визначити ступінь руйнування житлового
фонду та об’єктів інфраструктури та
спланувати проєкти реконструкції, а
проєктна група дізналась про типові
проблеми, які потребують вирішення.
Зараз члени «Урбанини» також
працюють над потребами міст, які
working on the needs of the cities,
which have not been heavily affected
by the war, but which are also facing
difficult challenges. One such example
is Vinnytsia, where “Urbanyna” has
conducted research to identify the areas
in which new social housing construction
for internally displaced people could be
located (fig. 131).
Holovko motivates the guidelines with
the importance of understanding the
contradictions between the available
resources, the extent of destruction
in Ukrainian cities and the need to
make good quality choices. He stresses
the value of simplicity in solution
зазнали незначних ушкоджень, проте
також зіткнулися з важкими викликами.
Наприклад, проєктна група досліджувала
м. Вінницю, щоб визначити райони,
де можна побудувати нове соціальне
житло для внутрішньо переміщених осіб
(зобр. 131).
Головко пояснює рішення створити
«Рекомендації» важливістю розуміння
суперечностей між наявними ресурсами,
масштабами руйнації українських міст
і необхідністю робити правильний
вибір. Він підкреслив цінність простих
рішень, що дозволяють зосередитись
на практичних і простих у реалізації
підходах. Головко припускає, що

Fig. 131. Geographic mapping of sites available for social

housing in Vinnytsia. Diagram by “Urbanyna” 2023

Зобр. 131. Географічне відображення вільних місць для соціального

житла у м. Вінниця. Схема «Урбанина» 2023

269
development, focusing on practical and
easy-to-implement approaches and
further identified scalability as the key
principle.
Holovko has concluded that there is
a need for systemic solutions, which
can be applied across a wide range of
affected areas in Ukraine. He has also
argued that the cities in Ukraine are built
according to the last-century principles.
These principles have lost their relevance
during the ongoing military attack. It
has turned out that there is a shortage
of safe and comfortable bomb shelters,
water, energy and heat networks are
vulnerable, the traffic system is too
restricted and so on.
Therefore, the goal for the reconstruction
must be to ensure that the next
generation will live better than before the
war. But to achieve this goal, Holovko
argues that Ukraine must be aware
of the limited resources and the scale
of destruction. He calls for innovative
solutions to these complex issues, inviting
international architects and experts to
join in finding answers. Based on those
findings, they have concluded that there
is a need for simplicity, scalability, and
innovative solutions in urban planning
to enable a recovery at a sufficient scale
and speed.
Together with 50 experts, “Urbanyna”
has compiled the “Urban Recovery
Guide”, in which they have collected
the best global solutions for urban
development and adapted them to the
Ukrainian context (fig. 132).42
270
ключовим принципом тут є можливість
масштабувати отримані результати.
Головко наголошує на потребі в
системних рішеннях, які можна
застосувати на широкому спектрі
постраждалих територій України.
Також він стверджує, що міста в Україні
будуються за принципами минулого
століття. Ці принципи втратили свою
актуальність під час військової агресії.
Виявилося, що не вистачає безпечних
і комфортних бомбосховищ, водо-,
енергетичні та теплові мережі вразливі,
система транспортного руху занадто
обмежена тощо.
Таким чином, мета реконструкції –
забезпечити наступній генерації краще
життя, ніж до війни. Але для досягнення
цієї мети, за словами Головко, Україна
повинна усвідомлювати обмеженість
ресурсів і масштаби руйнувань.
Доповідач закликав до інноваційних
рішень цих складних питань, запросивши
іноземних архітекторів і експертів
приєднатися до пошуку відповідей.
На основі цих міркувань «Урбанина»
наголошує на потребі в простоті,
придатності до масштабування та
інноваційних рішеннях у міському
плануванні, щоб забезпечити швидке
відновлення в достатньому масштабі.
Разом із 50 експертами вони створили
«Посібник з відновлення міст», у якому
зібрали найкращі глобальні рішення
для розвитку міст та адаптували їх до
українського контексту (зобр. 132).43
 Fig. 132. An example of an urban design solution guideline for a
narrow district street. Image credit “Urbanyna” 2023

Зобр. 132. Зразок містобудівного рішення вузької

районної вулиці. Зобр. «Урбанина» 2023

42 The guide can be downloaded for free from
https://www.urbanyna.com/en/urban-recovery-guide
It is a rich source of inspirational examples and practical
solutions numbering 400 pages. It celebrates the value of
good public spaces of various scales. In that sense, it acts
as an architectural design programme for the public spaces
of the future cities of Ukraine. But it does not include any
argument about how these solutions are connected to the
strategic challenges of sustainable urban reconstruction,
even though they often reflect solutions adopted to meet
such challenges.
43 Посібник можна завантажити безкоштовно
на сайті https://www.urbanyna.com/en/urban-recovery-
guide ; це сбірка надихаючих прикладів та практичних
рішень обсягом в 400 стор. Посібник ілюструє важливість
гарних проєктів публічних просторів різного масштабу
та виконує функцію архітектурної програми публічних
просторів майбутніх міст України. Проте, в ньому не
обгрунтовано, як саме запропоновані рішення пов’язані
зі стратегічними викликами сталої міської відбудови,
хоча багато наведених в ньому проєктів і є відповіддю на
такі виклики.

271
Holovko has suggested that this guide
can be used by international architects
to get a better understand of the
context of Ukrainian cities. Ukrainian
architects can use it to find the right
solution quickly and to be sure that it
can be implemented. Town managers
and residents can use it to agree on a
common vision of their town’s future
development. Holovko is positive that a
data-driven approach enables accurate
planning for reconstruction projects
and allows for better allocation of
resources. He argues that achieving such
goals, while considering the limitations
and contradictions architects will find
themselves in, will also require finding
new innovative solutions to complex and
sometimes paradoxical tasks where this
guide can only start the discussion.
272
На думку Головка, цей посібник могли б
використовувати іноземні архітектори,
щоб краще зрозуміти контекст
українських міст. За його допомогою
українські архітектори зможуть швидко
знайти правильне рішення і бути
впевненими, що його можна реалізувати.
Керівництво міста та громадяни можуть
використовувати його, щоб сформувати
спільне бачення того, як їхнє місто має
розвиватися в майбутньому. Головко
наголошує, що підхід, який грунтується
на фактичних даних, дозволяє більш
ефективно планувати проєкти
реконструкції та краще розподіляти
ресурси. На завершення Головко
зауважив, що досягнення цих цілей із
урахуванням обмежень та протиріч, з
якими стикаються архітектори, також
вимагатиме пошуку нових інноваційних
рішень для складних і, часом,
парадоксальних завдань, у якому цей
посібник може стати лише початком
дискусії.
A participatory approach to
strategic planning for the recovery
of the Kyiv region
Svitlana Usychenko from “Ro3kvit” Urban
Coalition for Ukraine has presented the
recommendations for the Comprehensive
Recovery Programme for the Kyiv region
and discussed possible pilot projects.
Usychenko argues that this value-focused
methodology using layered thematic
documentation to identify possible spots
for public infrastructural investments to
improve the combined postwar ecology,
security, economy and recreational
social values of the region can also be
useful for other regions. The speaker
began by explaining the method of the
comprehensive recovery programme
highlighting its basis in development
strategies, damage assessments, and
the involvement of various experts and
organizations. She has pointed out the
need for integration in the recovery
programme, as different departments
have been developing separate plans,
resulting in a lack of cohesion. Her
proposal focuses on spatial planning
and integrated design as a tool to bridge
the gap between the actors in the system
and ensure a more holistic recovery
process.
Regional planning proposal
Usychenko has explained the process
of analyzing seven thematic fields with
geographic maps – governance, social
demand, ecology, economy, security,
Підхід до стратегічного планування
відновлення Київської області за
участі громадськості
Світлана Усиченко з коаліції «Ро3квіт»
представила рекомендації до Програми
комплексного відновлення Київської
області та обговорила можливі пілотні
проєкти. Вона наголошує, що ця
орієнтована на цінності методологія
з використанням багатошарової
тематичної документації для визначення
можливих місць для інвестицій у
державну інфраструктуру з метою
покращення спільної післявоєнної
екології, безпеки, економіки та
рекреаційних соціальних цінностей
регіону також може стати в нагоді іншим
регіонам.Усиченко пояснила метод
комплексної програми відновлення,
висвітливши її основи стосовно стратегії
розвитку, оцінки збитків та залучення
різних експертів та організацій.
Доповідачка вказує на необхідність
інтегрованої програми відновлення, адже
різні департаменти розробляють окремі
плани, що призводить до відсутності
згуртованості. Її пропозиція зосереджена
на просторовому плануванні та
інтегрованому дизайні як інструменті
подолання розриву між учасниками
системи та забезпечення більш цілісного
процесу відновлення.
Пропозиція регіонального
планування
Усиченко докладно описує процес
273
culture and recreation, infrastructure,
and mobility – through the pre-war and
the wartime lenses (fig. 133).
This analysis has been instrumental in
identifying the key problem areas and
intersections between different issues on
specific sites in the region. The speaker
then has described the implications
of these maps and the spatial data,
аналізу семи тематичних полів за
допомогою географічних карт —
управління, соціального попиту,
екології, економіки, безпеки, культури
та відпочинку, інфраструктури та
мобільності – крізь призми довоєнного
та воєнного часу (зобр. 133). Цей аналіз
допоміг визначити ключові проблемні
зони та точки перетину між різними

Fig. 133. Methodology for drafting and piloting the strategy in

the Kyiv region. Diagram “Ro3kvit”/Usychenko 2023

Зобр. 133. Методологія розробки та пілотування стратегії в

Київській області. Схема: «Ро3квіт»/Усиченко 2023

274
 Fig. 134. The ecological network of the Kyiv region. Diagram “Ro3kvit”/Usychenko 2023

Зобр. 134. Екомережа Київської області. Схема: «Ро3квіт»/Усиченко 2023

including areas of intervention and проблемами на конкретних ділянках

practical recommendations for regional
authorities. For example, the ecological
map has highlighted conflicts between
ecological networks and infrastructure
development, showcasing intersections
of war damages, floods, and pre-war
issues (fig. 134).
у регіоні. Потім Усиченко описує
висновки з цих мап і просторових даних,
включаючи втручання на обласному
рівні, та практичні рекомендації для
регіональних органів влади. Наприклад,
екологічна карта висвітлює конфлікти між
екологічними мережами та розвитком
інфраструктури, демонструючи, як

275
In a similar way, the economic cluster
and international corridor map has
demonstrated potential dynamics and
potential redefinition in recovery, as well
as the expansion of agricultural activities.
In total, Usychenko’s group has
proposed five potential projects within
the region, such as the reactivation
of connections within settlements,
mobility system development, flood
area recovery, new forest planting,
and unlocking the cultural and tourist
potential. The main kinds of interventions
include enhancing ecological network,
developing the industrial cluster,
unlocking the tourist potential, restoring
cultural heritage, improving the
recreational system, strengthening local
and regional security, and planning for
integrated mobility.
Regional strategy recommendation
Usychenko has also elaborated on five
recommendations for the strategy of the
Kyiv region recovery derived from the
methodology: apply integrated strategy
with aggregated layers of thematic
geographic analysis, design pilot project
for the identified sites of intersecting
thematic concerns, implement the pilot
project and review its results through
assessments of the thematic areas and
sites of intervention. She has explained
the value-focused method, which starts
276
перетинаються воєнні збитки, повені та
довоєнні проблеми (зобр. 134).
Подібним чином, карта економічних
кластерів і міжнародних коридорів
демонструє потенційну динаміку
та потенційне перевизначення
відновлення, а також розширення
сільськогосподарської діяльності.
Загалом, група Усиченко пропонує для
Київського регіону п’ять потенційних
проєктів, зокрема відновлення зв’язків
у населених пунктах, розвиток
системи мобільності, відновлення
зони затоплення, висадка нових лісів
та розкриття культурно-туристичного
потенціалу. Основні види втручань
стосуються розширення екологічної
мережі, розвитку промислових кластерів,
реалізації туристичного потенціалу,
відновлення культурної спадщини,
покращення рекреаційної системи,
посилення місцевої та регіональної
безпеки та інтегрованого планування
мобільності.
Рекомендація регіональної
стратегії
Усиченко також зупинилася на п’яти
рекомендаціях до стратегії відновлення
Київської області, які випливають із
методології: застосування інтегрованої
стратегії з агрегованими шарами
тематичного географічного аналізу,
розробка пілотного проєкту для
визначених місць перетину тематичних
проблем, впровадження пілотного
проєкту та перегляд результатів
через оцінки тематичних зон і місць
 Fig. 135. The Hybrid Practical Value model proposed by Svitlana Usychenko is based on the following source:
“Value-focused thinking a path to creative decision analysis”, Keeney, 1992. Diagram “Ro3kvit”/Usychenko 2023

Зобр. 135. Модель гібридної практичної цінності, запропонована Світланою Усиченко на основі джерела
“Value-focused thinking a path to creative decision analysis”, Keeney, 1992. («Мислення, орієнтоване на
цінності, шлях до аналізу творчих рішень», Кіні — прим. пер.). Схема: ”Ро3квіт”/Усиченко 2023

277
with the identification of potential
value creation, as an alternative to the
traditional regional decision process
The traditional regional planning in
Ukraine starts when a problem occurs
and derives identification of possible
solutions and evaluation of those
alternatives from the problem and
not the value. Instead, Usychenko has
proposed a method where the objectives
for the problem treatment are identified
as the second step after defining the
value as the objective, with the third
step as a structuring of objectives and
the fourth step identifying the decision
opportunities.
This results in what Usychenko refers to
as the ‘Hybrid Practical Value model’.
This means that the first step is to
make the value explicit through SWOT
analysis and stakeholder analysis and
then to iterate between the creation
of alternative possibilities and the
identification of decision opportunities in
terms of strategies to guide the solution
(fig. 135).
Usychenko underscores that the success
of these projects lies within the scope of
territorial community administrations.
The projects are strategically designed
to add value across different thematic
fields and locations, aiming at systemic
changes in the entire region’s recovery
process.
278
втручання. Дослідниця пояснила
метод, орієнтований на цінності,
застосування якого починається з
виявлення можливості створення
цінності, як альтернативу традиційному
регіональному процесу прийняття
рішень. Традиційний підхід до
регіонального планування в Україні
починають застосовувати, коли виникає
проблема, тож визначення можливих
рішень та оцінка цих альтернатив
виводяться з проблеми, а не зі
можливості створити цінність. Замість
цього, Усиченко пропонує метод, за яким
вирішення проблеми визначається як
другий крок після визначення цінності
як мети проєктної діяльності. За цим
методом, третій крок є структуруванням
цілей, а четвертий стосується
визначення можливостей прийняття
рішення. Такий метод лежить в основі
того, що Усиченко називає «моделлю
гібридної практичної цінності».
Це означає, що перший крок полягає
в тому, щоб виявити цінність за
допомогою SWOT-аналізу та аналізу
зацікавлених сторін, а потім повторювати
ітерації «створення альтернативних
можливостей/виявлення можливостей
прийняття рішень з точки зору стратегій,
які керують рішенням» (зобр. 135).
Усиченко підкреслює, що успіх таких
проєктів полягає у компетенції управлінь
територіальних громад. Проєкти
стратегічно розроблені для створення
додаткової цінності в різних тематичних
областях та місцях та спрямовані на
системні зміни в процесі відновлення
всього регіону.
Discussion Обговорення

At the workshop in Gothenburg most На заключном семінарі в м. Гетеборг

of the speakers from Seminar 4 have
met with the project group in a hybrid
event to share opinions and reflections
on the presentations from the seminar
(fig. 136).
більшість доповідачів попередніх
семінарів зустрілась з групою проєкту
на заході, який проводився в гібридному
форматі, та отримала можливість
поділитися думками та міркуваннями
щодо презентацій (зобр. 136).

Fig. 136. Workshop setting at the Gothenburg City Planning

Office on June 1, 2023. Photo: P.M. Sällström

Зобр. 136. Проведення практичного семінару в офісі Відділу міського

планування м. Гетеборг 1 червня 2023 р. Фото: П.М. Сельстрьом

They have discussed the best ways in
which Sweden can support a democratic
and sustainable recovery of Ukraine and
the role of comprehensive planning to
achieve a holistic integrated approach
to rebuilding. The discussion was
moderated by the urban planner Maryna
Semenchenko.
The City Planning Office has presented
the planning methodology which
is referred to in the review of the
speeches. The workshop also included
two critical reflections on the concept
of sustainability and the general issue
of a shared vocabulary and a more
Учасники обговорили, як Швеція може
в найефективніший спосіб підтримати
демократичне та стійке відновлення
України, а також яку роль відіграє
комплексне планування у забезпеченні
цілісного підходу до відновлення.
Модерувала дискусію урбаністка Марина
Семенченко.
Відділ міського планування м. Гетеборг
поділився своєю методологією
планування, стислий зміст якої
наведено вище. На семінарі також
пролунали критичні роздуми щодо
концепції стійкості, загального питання
спільної мови, більш точного розуміння

279
precise understanding of the similarities
and differences and ways to establish
common ground for collaboration by
the organizers Pehr Mikael Sällström
and Pavel Nagorny. The discussion has
focused on finding common ground
for international collaboration, the
lack of capacity to draw integrated
plans for the rebuilding at the local
level, the advantage of a participatory
approach for fast recovery, the dilemma
of planning for immediate needs
of recovery, longterm democratic
sustainable development, and the
pilot project as a strategy for building
practical knowledge through action.
There has also been a slightly confused
discussion about whether informal
planning by local initiatives, often driven
by architects, can be adopted as formal
plans and to what extent architects
should work directly with influential
mayors or take a more legal approach
to planning. This topic has been
juxtaposed with a discussion about the
best conditions for the implementation of
urban plans in general.
The discussion has testified to a certain
tension between the immediate needs
for recovery expressed in the demand
for efficient and highly prioritized plans
by actors like SALAR, and the longterm
needs to think holistically about a
democratic and sustainable rebuilding
by actors like NUAU and AS.
Voices like “Urbanyna” that spoke for the
intermediate perspective and the need
for standardized and scalable solutions
in planning have been somewhat
280
подібностей та відмінностей і того, як
організатори Пер Мікаель Сельстрьом
та Павло Нагорний можуть створити
спільну основу для подальшої співпраці.
Основними темами для обговорення
стали: знайдення спільної мови для
міжнародної співпраці, відсутність
спроможності розробити інтегровані
плани відновлення на місцевому рівні;
перевага підходу, який передбачає
залучення громадськості заради
швидкого відновлення; розкол між
задоволенням нагальних потреб
відновлення та довгостроковим
демократичним сталим розвитком;
пілотні проєкти як стратегія набуття
практичних знань шляхом дій. Також
відбулась дискусія щодо того, чи
можна неформальне планування
місцевих ініціатив, часто кероване
архітекторами, прийняти як офіційні
плани та чи слід архітекторам працювати
безпосередньо зі впливовими мерами
або застосовувати підхід до планування,
передбачений законом. Ця дискусія
наклалась на розмову про визначення
найкращих загальних умов для реалізації
містобудівних планів.
Дискусія засвідчила певну
напруженість між задоволенням
безпосередніх потреб у відновленні,
виражених у попиті на ефективні
та високопріоритетні плани таких
гравців, як «SALAR», і довгостроковими
потребами комплексного мислення
про демократичну та сталу відбудову
такими колективами, як Національна
спілка архітекторів України та Спілка
архітекторів Швеції.
backgrounded in the discussion.
There is general agreement among the
participants that a democratic rebuilding
must be grounded on inclusion of the
local population and giving the citizens a
voice in rebuilding.
There is also an agreement that
successful implementation of projects
requires that plans are anchored among
both the general public, and also those
stakeholders who have the resources
to implement the plan, and based on
reliable local data about needs and
physical and ecological conditions.
Otherwise the planning activity will
cause increasing mistrust in the local
population.
1) Common ground for
collaboration
Anastasiia Borodienko, who got her
education in Kyiv and has worked
in Sweden as an urban planner for
about 10 years and holds an MSc in
sustainable urban planning and design
from KTH, argues that the project “Future
Images for Ukraine” has offered very
few opportunities to identify common
ground for collaboration. Therefore she
welcomed the critical intervention by Pehr
Mikael Sellstrom and Pavlo Nagornyi,
which opened a more specific discussion
in terms of how we define typical
concepts in the planning discourse,
such as sustainability and quality.
Думки тих, хто як «Урбанина», розмовляв
про проміжну перспективу та потребу
в стандартизованих планувальних
рішеннях які піддаються масштабуванню,
під час дискусії були дещо відсунуті на
другий план.
Учасники дійшли спільної згоди,
що демократична відбудова має
ґрунтуватися на залученні місцевого
населення та наданні громадянам права
голосу в цьому процесі.
Також всі учасники погодились, що
успішна реалізація проєктів вимагає, щоб
вони спирались на інтереси громади, а
також тих зацікавлених сторін, які мають
ресурси для їхньої реалізації. Крім того,
вони мають ґрунтуватись на надійних
місцевих даних про потреби і фізичні та
екологічні умови, інакше планувальна
діяльність викличе в місцевого
населення недовіру.
1) Спільна основа для співпраці
Анастасія Бородієнко, яка здобула освіту
в Києві, працює у Швеції урбаністом
близько 10 років і має ступінь магістра
сталого міського планування та дизайну
від KTH, висловила думку, що проєкт
”Образи майбутнього України” пропонує
дуже мало можливостей визначити
спільну основу для співпраці. Тому вона
привітала критичні виступи Пера Мікаеля
Сельстрьома та Павла Нагорного, які
відкрили більш конкретну дискусію про
наше визначення типових концепцій,
281
Borodienko states that the Swedish
system is grounded on a comparatively
stable historical experience, which
underpins the understanding of concepts
like sustainability and the belief that
the goal of planning is the creation
of a stabile future that can preserve
the present living conditions and
lifestyle. Borodienko suggests that this
understanding can be contrasted with
the concept of resilience, which refers
to the capacity of a system to recover
after a disaster. She further argues that
if the understanding of sustainability
is not very well developed in Ukraine,
the understanding of resilience is much
higher than in Sweden. The capacity
of Ukrainian society to cope with
promptly changing living conditions
during the war testifies to this. Ukraine
has been going through crises every
5 years for the past 40 years since the
Chernobyl catastrophy and the collapse
of the Soviet Union and discussing
and planning for sustainability in this
context is very challenging. Instead,
during the war the people in Ukraine
are demonstrating a capacity to adapt to
change.
Borodienko has proposed that if Ukraine
and Sweden should learn something
together, there is a need for a common
case and common ground to understand
where we match and where we are
different.
This requires recognition of the fact that
we are exposed to very different levels
of insecurity and safety. An even harder
insight is that there will probably not
282
таких як сталий розвиток та якість
в дискурсі планування. Бородієнко
наголосила, що шведська система
ґрунтується на відносно стабільному
історичному досвіді, і припустила, що
така історична ситуація зумовлює
розуміння такого поняття, як сталість,
і віру в те, що метою планування є
створення стабільного майбутнього,
яке може зберегти нинішні умови та
спосіб життя. Бородієнко запропонувала
порівняти таке розуміння з концепцією
стійкості, яка відноситься до здатності
системи відновлюватися після
катастрофи, та наголосила, що якщо
в Україні розуміння сталого розвитку
не дуже розвинене, то розуміння
стійкості набагато вище, ніж у Швеції.
Про це свідчить здатність суспільства
адаптуватись до швидких змін умов
життя під час війни, адже Україна
проходила через кризи кожні 5 років за
останні 40 років після Чорнобильської
катастрофи та розпаду Радянського
Союзу. За словами Бородієнко,
обговорювати та планувати сталий
розвиток в цьому контексті дуже
складно, проте, натомість під час війни
люди в Україні демонструють здатність
адаптуватися до змін.
На думку Бородієнко, якщо Україна
та Швеція планують навчатись разом,
то потрібна спільна справа та спільна
основа, щоб зрозуміти, в чому ми
схожі, а в чому ми різні. Для цього
потрібно визнати, що ми знаходимось
на дуже різних рівнях незахищеності та
небезпеки. Ще важче усвідомити, що
в Україні, ймовірно, не буде ідеального
дня перемоги, коли суспільство
be a perfect day of victory in Ukraine,
with society returning to the pre-war
state. Therefore Borodienko predicts that
Ukraine will have to develop a capacity
to do city planning based on the
acceptance of the remaining conditions
of insecurity and instability. She argues
that we need to consider the possibility
that the Swedish safety will perhaps
never be the case in Ukraine.
According to Borodienko, collaboration
between our two countries must be
based on an understanding of the
capacity of each of the parties, which are
coping with the current situation. This
has been stressed by all the Ukrainian
and the Swedish participants. What
Sweden can do is introduce ideas from
the Swedish context, but they must be
adapted to the conditions in Ukraine.
The Ukrainian participants also have
argued that Sweden can try to implement
some of its experiences of flexibility and
crisis management. In an increasingly
less predictable world of climate change
those capacities will also be in demand
in Sweden. And perhaps a new mode of
planning for coping with more dynamic
living conditions, such as more extreme
heat and rainfall, will gradually become
topical for both countries. Common
ground for collaboration can be formed
around the concept of resilience. But
apart from that, Ukraine and Sweden
also share many general concerns for
the quality of the built environment and
an understanding that this requires a
holistic and integrated approach. This
is what unites us as a profession, as
argued by Haris Piplas.
повернеться до довоєнного стану. Тому
Бородієнко передбачає, що Україні
доведеться розвивати спроможність
впроваджувати містобудування, яке
ґрунтується на прийнятті умов небезпеки
та нестабільності, що залишатимуться
актуальними. Вона наголосила на
можливості того, що Україна ніколи не
матиме такої стабільності та безпеки, які
панують в Швеції.
Бородієнко зауважила, що співпраця
між нашими країнами має базуватися
на розумінні можливостей кожної зі
сторін, щоб впоратися з поточною
ситуацією. На цьому наголошували всі
українські та шведські учасники. Швеція
може запровадити ідеї зі шведського
контексту, але їх треба адаптувати до
умов в Україні. Українські учасники
також стверджували, що Швеція може
спробувати застосувати їхній досвід
гнучкості та кризового менеджменту.
У все менш передбачуваному світі
кліматичних змін ці потужності
знадобляться також у Швеції. І, можливо,
в обох країнах поступово стане
необхідним новий спосіб планування
для подолання більш динамічних
умов життя, таких як екстремальна
спека та опади. Стійкість може стати
спільною основою для співпраці. Але
крім цього, Україна та Швеція також
поділяють багато занепокоєння щодо
якості антропогенного середовища та
розуміння того, що ця проблема вимагає
цілісного інтегрованого підходу. Це
те, що об’єднує нас як спеціалістів, за
словами Харіса Піпласа.
Бородієнко зауважує, що розуміння
283
Borodienko proposed that an поєднання стійкості та сталого розвитку
understanding of the combination of могло б стати точкою, з якої ми могли б
resilience and sustainability could be a почати обмін знаннями та досвідом на
point where we could start an exchange рівних. За її словами, не лише Україна, а
of knowledge and experience on the й Швеція мають сформулювати цілі для
same footing. She argues that not обміну знаннями.
only Ukraine, but also Sweden should
Модераторка Марина Семенченко
formulate goals for the knowledge
також нагадала учасникам про заяву
exchange. The moderator Maryna
Національної архітекторки Гелени
Semenchenko has also reminded the
Б’ярнегорд про те, що Швеція також
participants of the statement by the
прагне змін. Вона зазначила, що
National Architect Helena Bjarnegård
шведська система не є досконалою,
that Sweden is also seeking change.
хоча вона дуже добре налагоджена
She has states that the Swedish system
та функціональна. Але ми, як людство,
is not perfect, even though it is very well
проходимо крізь зміни, і нам потрібно
established and functional. The humanity
співпрацювати, щоб зробити наступний
is going through change and so we need
крок, до якого Україна може перейти
to collaborate to reach the next step,
безпосередньо.
which Ukraine can take directly.
Павло Нагорний, який з травня 2022 р.
Pavlo Nagorny, who has been living in
перебуває у Швеції, а з вересня 2022 р.
Sweden for one year since May 2022,
виконувує обов’язки українського
and since September 2022, working as
координатора проєкту “Образи
a part-time coordinator of the project
майбутнього України”, поділився своїми
“Future Images of Ukraine”, has shared
міркуваннями щодо основних понять
his reflections on the basic concepts of
стійкості, довіри, якості, суб’єктивності
sustainability, trust, quality, subjectivity
та клімату. За його словами, Україна
and climate. He argues that Ukraine
розуміє екологічні проблеми більш
has a more local understanding of
локально, а Швеція – більш глобально.
environmental problems, while Sweden’s
understanding is more global. Щоб пояснити різницю в розумінні
концепції сталого розвитку, Нагорний
To explain the difference in the
зазначив, що сталий розвиток
understanding of ‘sustainability’ as a
визначається як збалансований розвиток
concept Nagornyi defines sustainability
у Польщі та як комплексне планування
as balanced development in Poland
в Україні. Також він наголосив, що
and as complex planning in Ukraine.
Швеція працює з оглядом на 30-річну
He has also remarked that Sweden
перспективу, тоді як в Україні цей
adopts a 30-year perspective, whereas
термін обмежений 10 роками. Далі він
the timeframe is limited to 10 years in
зазначив, що інструмент комплексного
Ukraine and further observed that the
планування є обов’язковим та дуже

284
instrument of comprehensive planning is
very strictly regulated and mandatory in
Ukraine, while in Sweden comprehensive
planning is a creative and less formal
process that is not mandatory for the
detailed planning, which also engages
the public to make such projects
influential. In contrast to this, public
participation in the comprehensive
planning in Ukraine is only a formal
procedure. Nagornyi has also observed
that in Sweden the local government
holds the planning monopoly, whereas
in Ukraine planning regulations on
the regional and national levels are
the mandatory framework for local
planning. This limits the freedom of
the local level to adapt plans to local
needs and situations much more than in
Sweden.
While commenting on the importance
given to ‘trust’ in sustainable planning
and urban development as underscored
by Christer Larsson, Nagornyi remarks
that such trust is lower in Ukraine. In
particular, it is manifested by the 48%
participation in the 2019 national
elections in Ukraine, in contrast to 84%
participation in Sweden in 2022. This
has guided a discussion about the need
of making plans in local communities
that are implemented in real projects
and not remain plans forever.
Nagornyi has also commented on the
concept of ‘quality’ and that in a UN
poll the quality of life in Sweden is
listed as the 5th highest in the world,
whereas Ukraine is listed as the 56th.
Sweden tries to create a society of
регламентованим в Україні, в той час
як стратегичне планування у Швеції є
творчим і менш формальним процесом,
не обов’язковим для детального
планування. Ще однією відмінністю
є громадська участь, адже для
комплексного планування в Україні це
лише формальна процедура. Крім того,
у Швеції місцева влада має монополію
на планування, тоді як в Україні правила
планування на регіональному та
національному рівнях є для місцевого
планування обов’язковою основою.
Це набагато більше обмежує свободу
місцевого рівня адаптувати плани до
місцевих потреб і умов, ніж у Швеції.
Нагорний наголосив, коментуючи
зауваження Крістера Ларссона, що
довіра до сталого планування та міського
розвитку в Україні нижча, ніж в Швеції.
Як індикатор, можна використати участь
населення у національних виборах, яка в
2019 року в Україні становила лише 48%,
тоді як у Швеції у 2022 р. вона злетіла
до 84%. Це зауваження скеровувало
дискусію на необхідність створення
планів у місцевих громадах, які
реалізуються в реальних проєктах: щоб
вони не залишались просто планами.
Нагорний також прокоментував поняття
якості, пославшись на рейтинг ООН, за
яким за якістю життя Швеція посідає
5-те місце у світі, тоді як Україна – 56-те.
На думку Нагорного, Швеція намагається
створити суспільство рівності, тоді як
в Україні суспільство дуже розділене.
В індексі громадянських прав ООН
Швеція отримує 100 балів, а Україна –
60. Проілюструвати цю різницю можна
285
equality whereas in Ukraine society is
very segregated. In the UN index of
civil rights, Sweden gets 100 points,
whereas Ukraine gets 60. Nagorny has
exemplified the difference with the Pride
parade. In Stockholm, it is a celebration
with thousands of participants in the
streets. In Kyiv or Kharkiv, it is a small
demonstration protected by police,
which looks more like a fight for
people’s rights. According to Nagornyi,
Ukrainians prefer to think that they are
as free as people in Sweden, but in fact
they are not.
Nagorny has also briefly commented on
the formation of subjectivity mentioned
by Ihor Lialiuk. He argues that in
Ukraine citizens are understood as
objects of the power of the state, which
is the subject, deciding everything.
Therefore Ukrainians tend to expect that
the authorities will solve the problem
and that “they know better at the top”. In
Sweden, people assume that they are the
subjects who have rights and who can
make demands to the government.
Finally Nagorny has explained that
Ukrainians perceive climate as
something that has a direct local impact
on their daily life, like a factory that
pollutes the air or water that is not clean
enough in a river nearby. They assume
that the solution is very simple, such as
installing filters on a sewage system, and
not something that requires complex
coordination of many actors both
horizontally and vertically.
According to Nagornyi, Sweden is one
of the leaders that sets the standards
286
прикладом параду сексуальних меншин.
У Стокгольмі це свято з сотнями тисяч
учасників на вулицях, у Києві чи Харкові
це невелика демонстрація під охороною
поліції, «яка більше схожа на боротьбу
за права людей». Нагорний робить
висновок, що українці схильні думати, що
вони такі ж вільні, як і населення Швеції,
але насправді це не так.
Нагорний також коротко коментує
згадане Ігорем Лялюком формування
суб’єктності. За його словами, в Україні
під громадянами розуміють об’єкти
влади держави, яка є суб’єктом, котрий
усе вирішує. Тому українці схильні
очікувати, що влада вирішить проблему
і що «нагорі знають краще». У Швеції
люди вважають себе суб’єктами, котрі
мають права і можуть висувати вимоги
до уряду.
Нарешті, Нагорний пояснив, що
українці сприймають клімат як щось,
що безпосередньо впливає на їхнє
повсякденне життя на місцевому рівні,
як фабрику, що забруднює повітря, або
недостатньо чисту воду в річці неподалік
від них. Вони припускають, що рішення
кліматичних проблем дуже просте:
наприклад, встановлення фільтрів на
каналізацію чи щось подібне, а не те, що
вимагає складної координації багатьох
гравців як по горизонталі, так і по
вертикалі.
За його словами, Швеція є одним із
лідерів, які встановлюють стандарти
кліматичних заходів у всьому світі.
Швеція підходить до цього з дуже
глобальної та стратегічної перспективи,
сприймаючи себе як частину планети,
for climate action in the whole world.
Sweden approaches this from a very
global and strategic perspective,
perceiving itself as part of the planet.
This means that they consider the entire
supply chain and the CO2 load of
production in the overall circuit.
Pehr Mikael Sällström has approached
the concept of sustainability in a
completely different way, with an
observation that after 20 years, Sweden
has generally failed to meet the national
environmental quality goals that
were set in 1998, the so-called one-
generation goals. He has presented
the critical discussion of the global
concepts of sustainability proposed by
the Brundtland commission (Brundtland
1987)42 and its unfortunate levelling
of economy as an equal concern
to the social and ecological goals
(Moore 2007).
Moore foregrounds the global
perspective and the lack of anchoring
in local differences. Sällström has also
discussed the relative merits of the
doughnut model presented by Kate
Raworth (2017, 2012)44 where economy
is discussed as a lubricant between
the social aspirations of mankind and
material planetary boundaries defined
by researchers, like Johan Rockström,
to frame the planning for sustainable
development (Rockström & Wijkman
2011).46 He has argued with Rockström
(Rockström, Miller & Klum 2015)47
that this model, like the previous one,
backgrounds the dynamic potential
of technology to change the balance
враховуючи весь ланцюг поставок
і навантаження виробництва CO2 в
загальній схемі.
Пер-Мікаель Сельстрьом підійшов до
концепції сталого розвитку зовсім по-
іншому. Він обґрунтував свою думку
спостереженням, що після пройдених
20 років Швеція загалом не досягла
національних цілей якості навколишнього
середовища, які були встановлені в
1998 році — так званих «цілей одного
покоління». Він представив критичне
обговорення глобальних концепцій
сталого розвитку, запропонованих
комісією Брундтланд (Brundtland 1987),43
і її невдалого сприйняття інтересів
економіки як, рівною мірою, соціальних
та екологічних цілей (Moore 2007).
Мур висуває на перший план глобальну
перспективу, прив’язка до місцевих
відмінностей в нього відустня.
Сельстрьом також обговорює відносні
переваги моделі пончика, представленої
Кейт Раворт (2017, 2012),45 за якою
економіка розглядається як мастило
між соціальними прагненнями людства
та матеріальними планетарними
кордонами, визначеними дослідниками,
такими як Йохан Рокстрем, для
створення плану для сталого розвитку
(Rockström & Wijkman 2011).46 Сельстрьом
посперечався з Рокстромом (Rockström,
Miller & Klum 2015),47 що ця модель, як і
попередня, ґрунтується на динамічному
потенціалі технології для зміни балансу
між ресурсами та добробутом людини
шляхом більш ефективного виробництва,
а також трансформації людського
сприйняття та прагнень як таких (Moore
287
between resources and human welfare
through more efficient production,
but also transformations of human
perception and aspirations as such
(Moore 2007, Latour 1987).48 Economic
models for calculating the cost for
transformation depend on statistical
data about the existing technologies
(Jackson 2009).49 This approach makes
it impossible to evaluate the economic
potential in new technologies, but some
examples, like solar and wind energy,
indicate that after an initial investment,
markets can be incentivized to invest
and turn them into viable alternatives.
This points to the necessity to have a
long-term investment perspective on
transformation to sustainable cities.
Sällström has argued that the seeming
contradiction between economic
calculation of the cost for green tech
and architectural quality of public
spaces can be neutralized with a
sufficiently long-term perspective on the
investment of, say, 30 years. He has
argued with Carl Mossfeldt, the Head
for Sustainability in Gothenburg, that, in
principle, there is no difference between
42 See Our common future. The world commission
on environment and development, Paris 1987. The
commission was chaired by Gro Harlem Brundtland and
consisted of representatives from 20 countries including
China, India, Brazil, Indonesia, Nigeria, Saudi Arabia, the US
and the USSR.
44 See Kate Raworth (2017). Doughnut Economics.
Seven Ways to Think Like a 21st-Century Economist. Penguin
Random House Business Books, UK. See also Kate Raworth
(2012). A Safe and Just Space for Humanity: can we live
within the doughnut? Oxfam discussion paper. Oxford:
Oxfam international.
288
2007, Latour 1987).48 Економічні моделі
для розрахунку вартості трансформації
залежать від статистичних даних про
існуючі технології (Jackson 2009).49
Цей підхід унеможливлює оцінку
економічного потенціалу нових
технологій, але деякі приклади, такі як
сонячна та вітрова енергія, вказують
на те, що після початкових інвестицій
ринки можуть стимулювати інвестиції
та перетворювати їх на життєздатні
альтернативи. Це вказує на необхідність
мати довгострокову інвестиційну
перспективу для перетворення міста на
місто сталого розвитку.
Сельстрьом наголосив, що уявне
протиріччя між економічними
розрахунками вартості зелених
технологій та архітектурною якістю
громадських просторів можна
нейтралізувати за допомогою досить
довгострокової перспективи інвестицій,
скажімо, 30 років. Він посперечався
з Карлом Мосфельдтом, керівником
відділу сталого розвитку Гетеборгу,
про те, що, в принципі, цінності
соціально та екологічно стійкого
середовища розуміються архітекторами,
43 Див. Our common future. The world commission
on environment and development, Paris 1987. Комісію, в
яку входили представники 20 країн, включаючи Китай,
Індію, Бразілію, Індонезію, Нігерію, Саудівську Аравію,
США та СРСР, очолював Гро Гарлем Брундтланд.
45 Див. Kate Raworth (2017). Doughnut Economics.
Seven Ways to Think Like a 21st-Century Economist. Penguin
Random House Business Books, UK. Див. також: Kate
Raworth (2012). A Safe and Just Space for Humanity: can we
live within the doughnut? Oxfam discussion paper. Oxford:
Oxfam international.
the understanding of the values of a
socially and ecologically sustainable
environment among architects, planners
and economists. The difference is the
care for the risk connected to long-term
investments and that normal actors,
not even municipal governments, are
prepared or even capable of, taking
such large risks. In comparison,
countries like Denmark, Norway or
Dubai have institutional public actors
who are organized to handle this
risk. The success of these countries
demonstrates how this could potentially
also be a successful business strategy
for large enough private enterprises. But
architects and planners seldom include
economy in their arguments other than
as a general critique of the regime of
infinite growth.
Sällström has concluded that from the
economic point of view a good plan for
sustainable urban development, which
is validated in proper assessments of
its combined social, ecological and
economic affectivity, reduces the risk for
the investor. Banks require documents
that address the way they take care
of these risks as well as the relative
benefits on the combined short and
long-term. This makes plans bankable.
46 Anders Wijkman and Johan Rockström (2011).
Bankrupting Nature – Denying our Planetary Boundaries. A
Report to the Club of Rome. Earthscan UK and the US 2012.
47 Johan Rockström, Mattias Klum and Peter Miller
(2015). Big World Small Planet. Välfärd inom planetens
gränser. Max Ström Bokförlag, Stockholm.
планувальниками та економістами
приблизно однаково. Різниця полягає
в увазі до ризику, пов’язаного з
довгостроковими інвестиціями, і в
тому, що звичайні гравці, навіть не
муніципальні органи влади, готові чи
здатні прийняти такі великі ризики.
Для порівняння, у таких країнах, як
Данія, Норвегія чи Дубай, є інституційні
громадські гравці, які займаються
безпосередньо боротьбою з цим
ризиком. Успіх цих країн показує, що це
потенційно також може бути успішною
бізнес-стратегією для досить великих
приватних підприємств. Але архітектори
та проєктувальники згадують про
економіку у свої аргументації лише коли
треба покритикувати режим невпинного
зростання.
Сельстрьом доходить висновку, що
з економічної точки зору хороший
план сталого розвитку міст, який
підтверджується належними оцінками
його сукупної соціальної, екологічної та
економічної ефективності, зменшує ризик
для інвестора. За його словами, банки
вимагають документи, які описують,
як вони подолають ці ризики, а також
відносні вигоди в короткостроковій і
48 Steven Moore (2007). Alternative Routes to the
Sustainable City. Lexington Books. Bruno Latour (1987).
Science in Action. How to Follow Scientists and Engineers
through Society. Harvard University Press, Cambridge MA
49 Tim Jackson (2009). Prosperity Without Growth.
Economics for a Finite Planet. Earthscan, UK and the US.
289
But planners do not learn the skills to
foreground those aspects of the plan. A
typical comprehensive plan may not be
perceived as sufficiently clear from the
investor’s perspective. This requires a
determined commitment to the feasibility
of the plan and a transparent argument
about its priorities and choices.
Here Christer Larsson has made a
personal reflection that after working
in the field for over 40 years, Malmö
has relied extremely much on the
Brundtland commission. At the same
time, they preferred to use the concept
of environmental quality, instead of
ecology, because ‘environmental’ is a
broader concept which also includes
the built environment. He also said that
sustainable planning in Sweden, like the
national environmental quality goals
adopted by the parliament in 1998, has
been driven by politicians at the national
level. Around 2000, Sweden had a
lot of systems that promoted a green
transformation of society. Even if it was
not regulated, there were drivers in the
economy and in the public funding. He
has argued that the experiments in the
Western Harbour in Malmö, which later
won worldwide recognition, would not
have been at the forefront if they had
not had the funding from the national
level. Now Sweden has transferred
the frame of reference to the Agenda
2023 SDGs. Larsson has remarked
that he liked the SDGs because they
constitute a platform for discussion;
especially the key question that “no one
should be left behind” and concluded
that with participatory planning
290
довгостроковій перспективі. Це робить
плани прибутковими. Але планувальники
ще не навчились виводити ці аспекти
плану на перший план.
Типовий комплексний план може
здаватись інвестору незрозумілим. Це
вимагає рішучої відданості здійсненню
плану та прозорих аргументів щодо його
пріоритетів і вибору.
У відповідь на виступ Пера-Мікаеля
Сельстрьома Крістер Ларссон висловив
особисту думку про те, що після понад
40 років роботи в цій галузі м. Мальме
занадто покладалось на висновки
комісію Брундтланда. Водночас,
Ларссон зазначив, що вони вважають
за краще використовувати концепцію
якості навколишнього середовища, а
не екології, тому що екологія є більш
широким поняттям, яке також включає
в себе архітектурне середовище. За
його словами, стале планування у
Швеції, як і національні цілі щодо якості
навколишнього середовища, ухвалені
парламентом у 1998 р., скеровувались
політиками на національному рівні.
Близько 2000 р. в Швеції було багато
систем, які сприяли екологічній
трансформації суспільства. Навіть
за недостатнього регулювання, були
стимули в економіці, в державному
фінансуванні: експерименти в
Західній гавані в Мальме, які згодом
отримали всесвітнє визнання, не були
б передовими, якби вони не мали
фінансування на національному рівні. На
думку Ларссона, тепер наша система
відліку – це Порядок денний до 2023
року. Йому подобаються ЦСР, тому
processes we build democracy from the
inside. According to him, “planning is
something that really should engage
the people in the field, the basic level if
you could say so, because when we are
working with the existing building stock,
the people are already living there and
they have the knowledge from the sites.”
2) Lack of local capacity to
coordinate recovery
що вони є платформою для дискусії,
особливо ключова теза про те, що «ніхто
не повинен бути осторонь». Ларссон
доходить висновку, що за допомогою
процесів спільного планування ми
будуємо демократію зсередини:
«планування — це те, що насправді має
залучати людей на місцях, базовий
рівень, якщо можна так сказати, тому що
коли ми працюємо з існуючим фондом
будівель, люди вже там живуть і вони
мають знання про місцевість».

There is some disparity in the

understanding of the role of architects 2) Недостатня спроможність на
as representing a unified national місцях координувати відновлення
point of view or the local community
that “SALAR” spoke for. Yet, there is
Певна розбіжність спостерігалась
an agreement on the importance of
у розумінні ролі архітекторів як
the unfinished decentralization reform,
представників єдиної національної точки
which has agglomerated about 3 500
зору або як представників місцевої
former hromadas into about 1 600 in
громади (точка зору, яку підтримував
2020, and the need to improve their
«SALAR»). Утім, більшість учасників
capacity to coordinate planning and
погодилась щодо важливості не повністю
building activities on their territories. If
завершеної реформи децентралізації,
we use the case of the Lviv region as a
яка сприяла агломерації близько 3 500
reference, about 30% of those have no
колишніх громад у приблизно 1 600 у
access to architectural competency in
2020 році та необхідності покращення їх
the house, but depend on consultancies,
спроможності координувати діяльність
central institutes or developers. At the
з планування та будівництва на своїй
same time, there are many indicators
території. Якщо взяти приклад Львівської
that the situation is even worse. Many
області, можна припустити, що
hromadas have no professional capacity
близько 30% громад не мають власних
to do urban planning. A consequence of
спеціалістів з архітектури та планування,
the ongoing war is that many architects
а залежать від консультацій, центральних
have left, and those who stay, like the
інститутів або розробників. Утім, є
volunteer Serhii Diachenko in Kherson,
багато індикаторів того, що ситуація
have very small chances to influence the

291
planning for the rebuilding. Therefore,
the President of the National Union
of Architects of Ukraine, Oleksandr
Chyzhevskyi, has concluded that Ukraine
must invest in large scale education of
municipal architects and planners.
The participants agree that investment
in capacity building at all levels would
be a good, timely strategy. Once
Ukraine is victorious, the need for
capacity will be enormous, considering
that even before the war no more than
500 local administrations engaged in
planning had their own dedicated staff
with at least some formal education in
architecture and planning.
3) Advantages of the participatory
approach
In Ukraine, the decentralization reform
only started after the Maidan revolution
in 2014 and comprehensive planning
was only introduced in 2016 as a tool
for the local governments. By 2021, only
about 100 municipalities completed
a comprehensive plan, and often with
little participation: only one consultation
is legally required, which should be
announced 2 weeks in advance. Often
very few people will participate and
the local governments are not always
very interested in developing this
opportunity to anchor their visions for the
municipality. At best, some 100 persons
292
ще гірша. Багато громад не мають
професійних можливостей займатися
містобудуванням. Наслідком війни,
яка триває, є те, що значна кількість
архітекторів виїхала, а ті, хто залишилися,
як волонтер Сергій Дяченко в Херсоні,
мають дуже незначні шанси вплинути на
планування відбудови. Тому президент
Національної спілки архітекторів України
Олександр Чижевський дійшов висновку,
що Україна має інвестувати у масштабну
освіту муніципальних архітекторів і
планувальників.
Учасники погоджуються, що інвестиції
у розвиток потенціалу на всіх рівнях
були б ефективною стратегією на
даний момент. Після перемоги України
потреба в потужностях буде величезною,
враховуючи, що навіть до війни не
більше 500 місцевих адміністрацій які
займалися плануванням, мали власних
спеціалістів з будь-якою освітою в галузі
архітектури та планування.
3) Залучення громадськості
В Україні реформа децентралізації
почалася лише після революції Майдану
2014 р., а комплексне планування
було запроваджено лише в 2016 р.
як інструмент для місцевої влади. До
2021 р. лише близько 100 муніципалітетів
розробили комплексний план, і часто
з незначною участю громадськості,
або взагалі без неї. За законом, для
ухвалення такого плану потрібна лише
will participate in one communicative
event where the local government
presents its plan proposal and the
participants can give their comments.
But they are even more seldom invited to
co-create the proposal. “Ro3kvit” Urban
Coalition for Ukraine and the Open
Institute Kharkiv are proposing a more
co-creative approach to discuss the
plan with many different stakeholders. A
similar approach is being implemented
together with the local self-government
in the town of Makariv by Lydia
Chyzhevska. Yet, cases like these
remain isolated: for example, the
proposal by “ReStart Ukraine” to make a
participatory strategic recovery plan for
Chernihiv was not supported by the local
government. The initiative is now trying
to apply their efforts in another location.
None of such plan proposals have yet
been adopted as formal comprehensive
plans under the law.
Therefore, Ukraine could consider
adopting a policy about the quality
and procedures for architecture
and planning, as proposed by Olha
Podushkina during Seminar 3. This
would mean a specification of the
requirements for the local competency
to make plans and control building
quality in combination with systems
for monitoring and accountability that
counter the opportunity for corruption
on the local level. Sven Boberg, a legal
counsellor from Gothenburg, and Ryan
Knox from “SALAR”, have emphasized
that countering corruption is a daily
fight that requires due diligence of actor
relations and potential hidden interests
одна консультація, про яку необхідно
повідомити публічно за 2 тижні. Часто в
таких консультаціях бере участь дуже
небагато представників громади, а
органи місцевого самоврядування не
завжди зацікавлені в розвитку такої
можливості обговорення свого бачення
з громадськістю. Навіть у кращому
випадку, в одному комунікаційному
заході, на якому місцева влада
представить свої пропозиції плану, а
учасники зможуть надати свої коментарі,
візьмуть участь не більше 100 осіб. Ще
рідше громадськість запрошують до
спільного створення пропозиції. Коаліція
«Ро3квіт» та Відкритий інститут Харкова
пропонують більш творчий підхід до
обговорення плану з багатьма різними
зацікавленими сторонами, і такий
підхід реалізується Лідією Чижевською
за підтримки місцевої адміністрації м.
Макарів. Але такі випадки – поодинокі:
наприклад, пропозиція ініціативи «ReStart
Ukraine» розробити стратегічний план
відновлення Чернігова з громадською
участю не була підтримана місцевою
владою. Тепер команда «ReStart Ukraine»
намагається реалізувати цей процес в
іншому місці. Жодна з цих планувальних
пропозицій досі не прийнята як офіційний
комплексний план згідно із законом.
Тому на часі для України є ухвалити
політику щодо якості та процедур в
галузі архітектури та планування як це
було запропоновано О. Подушкіною
під час Семінару 3. Це означало б
визначення вимог щодо місцевої
компетенції для розробки планів і
контролю якості будівництва в поєднанні
з системами моніторингу та підзвітності,
293
in projects among administrators and
politicians.
Discussing the idea to have participatory
planning that includes the public in a
co-creative process, Ihor Lialiuk from the
Open Institute Kharkiv has expressed a
concern that it will be hard to identify
local communities ready to communicate
in the present situation of Ukraine. He
remarked that even before the war many
local communities were controlled by
elites who demonstrated little interest
in empowering the local population to
influence the rebuilding.
Maksym Holovko has argued that
formally the planning system in Ukraine
and Sweden are not very different, but
the Swedish system is embodied in the
local culture that is a hundred years
old. It would therefore be interesting to
discuss the Swedish experience more
specifically and the way Sweden was
once dealing with the challenges that
Ukraine is facing now.
4) Recovery planning or
comprehensive planning
The workshop has also focused on
a proposal by Lydia Chyzhevska to
combine comprehensive planning with
recovery planning. The participants
have discussed to what extent longterm
strategies for a democratic and
sustainable rebuilding can or should
be connected to the recovery plans that
294
що усуває можливість для корупції на
місцевому рівні. Юридичний консультант
Свен Боберг з м. Гетеборга, а також
Райан Нокс з «SALAR International»
підкреслили, що запобігання корупції
– це щоденна боротьба, яка вимагає
належної обачності щодо стосунків
між дійовими особами та потенційної
прихованої зацікавленості щодо проєктів
серед адміністраторів і політиків.
Ігор Лялюк з Відкритого Інституту
Харкова висловлює занепокоєння
тим, що буде важко визначити місцеві
громади, з якими можна спілкуватися
в нинішніх умовах в Україні. За його
словами, навіть до війни багато місцевих
громад контролювалися елітами, які
не проявляли великої зацікавленості
в наданні місцевому населенню
можливості впливати на відбудову.
Максим Головко припускає, що хоча
на папері системи планування в Україні
та Швеції не дуже відрізняються, але
шведська система укорінена в віковій
місцевій культурі. Тому було б цікаво
поговорити про шведський досвід більш
конкретно, зокрема про те, як Швеція
відповідала на ті виклики, які зараз
історично постали перед Україною.
4) Планування відновлення або
комплексне планування
На семінарі обговорювалась пропозиція
Лідії Чижевської поєднати комплексне
планування з плануванням відновлення.
are made with a more limited focus
on immediate and intermediate needs
during the war.
Ryan Knox has argued that a plan
can be an instrument for finding more
longterm funding of the comprehensive
plans for a sustainable rebuilding,
but there must also be funding for the
planning process to identify some initial
projects that can be used to demonstrate
the capacity of the municipality to take
responsibility for their own recovery.
Meanwhile, he also cautions that a full
scale implementation of the complex
instruments of comprehensive planning
will not demonstrate positive results
fast enough. Therefore, a strategy
for rebuilding must be based on an
understanding of the need to provide
for iterative assessment of the damage,
identify immediate strategic investments
and then go back to shaping a holistic
approach while going operational on
specific construction projects with a
minimal budget.
Knox has also argued that the local
municipal government should be
mandated to do this on their own,
and not only through application of
funding from central government that
will come with a long list of criteria,
impossible to comply with for most of
the few hromadas. Even if the hromadas
could comply, such fundung format will
deprive them of their local autonomy
and the pro-active initiative that has
been seen to develop during the war.
A better strategy would be to give the
local government a smaller amount
Обговорення стосувалося того,
якою мірою довгострокові стратегії
демократичної та сталої відбудови
можуть або повинні бути пов’язані з
планами відновлення, які складаються з
більш обмеженою увагою до нагальних і
тимчасових потреб під час війни.
Раян Нокс зауважує, що комплексний
план може бути інструментом для пошуку
більш довгострокового фінансування
сталої реконструкції, але також має
бути фінансування для процесу
планування, тож можна визначити
декілька початкових проєктів, які можуть
бути використані для демонстрації
спроможності муніципалітету взяти
відповідальність за своє відновлення.
Водночас Нокс попереджає, що
повноцінне впровадження інструментів
комплексного планування не дасть
швидких позитивних результатів. Тому
він пропонує, щоб стратегія відновлення
ґрунтувалася на розумінні необхідності
багаторазової оцінки збитків, визначення
негайних стратегічних інвестицій, а потім
повернення до подальшого визначення
цілісного підходу, починаючи з виконання
конкретних будівельних проєктів з
мінімальним бюджетом.
Нокс також стверджує, що місцева
муніципальна влада має бути
уповноважена робити це самостійно,
а не лише за умови фінансування
від центрального уряду, яке
супроводжуватиметься довгим
переліком критеріїв, котрим відповідає
дуже незначна кількість громад. У
будь-якому випадку, навіть якщо
громади виконають такі критерії, це
295
of funds that they can use to solve the
most critical needs that they themselves
can identify through an effective (fast)
participatory documentation and
assessment of needs and possibilities
which is highly prioritized. In that way
they can demonstrate that they are
reliable partners for larger rebuilding
funding from aid banks or international
donors that can accept that a local
government determines its own agenda,
instead of just following the directives of
the central government. However, this
will probably only be a complementary
approach to the rebuilding as most
international funding agencies will prefer
to work through the central national
agencies and ministries. The risk with
this is that it will weaken the local level
and the capacity of the system to meet
the real needs of the people, which are
always connected to a specific location.
But the advantage of Ukraine is that the
decentralization reform has constituted
the hromada as an entity with fiscal
competency to take responsibility for
their own economy, and therefore as
an economic partner for international
investors and donors, which makes
Ukraine different from most other
countries exposed to disasters.
5) Pilot projects as a strategy for
capacity building
The final discussion has concerned
296
позбавить їх місцевої автономії та духу
ініціативи, який розвинувся під час
війни. Натомість, за словами Нокса,
кращою стратегією є надавати місцевим
органам влади невеликі кошти, які вони
можуть використати для вирішення
найбільш нагальних потреб, які вони
самі і визначають шляхом ефективного
(швидкого) залучення громадськості,
документування та оцінки потреб
і можливостей, які мають високу
пріоритетність. Таким чином, місцеве
самоврядування може продемонструвати
свою надійність як партнерів для більш
масштабного фінансування відновлення
від банків допомоги або міжнародних
донорів, які можуть погодитись на те,
що місцева влада визначає свій власний
порядок денний, а не лише виконує
вказівки центрального уряду. Проте,
ймовірно, це буде лише додатковим
підходом до реконструкції, оскільки
більшість міжнародних фінансових
установ віддадуть перевагу роботі
через центральні національні агентства
та міністерства. Ризик полягає в тому,
що це послабить місцевий рівень і
здатність системи задовольняти реальні
потреби людей, які завжди пов’язані
з конкретною місцевістю. Проте, на
думку Нокса, перевага в Україні полягає
в тому, що реформа децентралізації
перетворила громаду на орган, який має
фіскальні повноваження брати на себе
відповідальність за власну економіку,
а отже, стає економічним партнером
для міжнародних інвесторів і донорів.
Це відрізняє Україну від більшості інших
країн, що стикнулись з необхідністю
долати наслідки катастроф.
a feasible approach to training field
practitioners. Several participants have
argued that the best method for mutual
learning is to work together in pilot
projects. There can also be a format, in
which Ukrainian experts work together
with international ones. But there is
also a need to define the scope and
legal framework for pilot projects or,
as Christer Larsson said: “How far into
the projects are we going to work?” He
argues that pilot projects can be limited
to prototyping of participatory planning
methods, like the projects by “Ro3kvit”
Urban Coalition for Ukraine and Open
Institute Kharkiv. For a start, there is
need to discuss this way of thinking from
different perspectives and to set up a
mutual learning process. There is no
need to be necessarily making physical
projects. But considering the need to
build trust both horizontally in a local
community and vertically between the
community and international donors, it is
also important for such methodological
experiments to be connected to specific
projects.
The idea of the pilot projects has
generated a lot of enthusiasm, but the
fundamental question of how to fund
them remains unresolved. Therefore,
the importance of a capacity building
programme for practitioners that can
strengthen the administration of the
recovery planning in the hromadas
has become a major insight from
the discussion. This has also given a
substantial input guiding the coming
CPD programme planned by the NUAU
and SA with the support from “Creative
5) Пілотні проєкти як стратегія
розвитку потенціалу
Фінальна дискусія стосувалася
можливого підходу до підготовки
спеціалістів-практиків. На думку
декількох учасників, найкращим методом
взаємного навчання є спільна робота
в пілотних проєктах. Також можливий
формат, коли українські експерти
працюють разом із міжнародними.
Але для створення пілотних проєктів
необхідно визначити обсяг і правові
умови або, як зауважив Крістер Ларссон:
«Як далеко ми збираємося зайти у своїй
роботі над проєктами?» Він зазначає,
що пілотні проєкти можна обмежити
створенням прототипів методів
планування із залученням громадськості,
(див. проєкти коаліції «Ро3квіт» та
Відкритого інституту Харкова). На його
думку, існує потреба обговорити такий
спосіб мислення з різних точок зору та
в процесі спільного навчання – можна
почати саме з цього, без створення
фізичних проєктів. Проте слід пам’ятати
про необхідність будувати довіру в
громаді по горизонталі і по вертикалі
(між громадою та міжнародними
донорами), також важливо, щоб ці
методологічні експерименти були
пов’язані з конкретними проєктами.
Ідея про створення пілотних проєктів
викликала великий ентузіазм, але
фундаментальне питання про те, як їх
фінансувати, залишилося відкритим.
Таким чином, важливим моментом
обговорення стало усвідомлення
важливості програми розвитку
297
Europe” in the European project
“UREHERIT”.
There was a discussion about the
strategy and the need to kick-start pilot
projects with efficient local strategic
planning grounded on participation
from the local population to guide the
immediate needs for reconstruction
of critical infrastructure. There is an
agreement that this should be based
on holistic documentation, analysis
and assessment of the local needs and
available resources. A concern has been
expressed that a transfer of the complex
planning methods used in Sweden, such
as digital twins and relatively complex
procedures for public consultations,
will not match the local level capacity.
At this stage there is a need for more
straight-forward approaches, such as
the methodology outlined by “ReStart
Ukraine”, “Ro3kvit” and Open Institute
Kharkiv.
However, the already existing planning
system in Ukraine is no less complex
than the Swedish one. The Ukrainian
participants argue that so far most of
such planning is done only informally,
and there is even a lack of informal
plans. Such plans typically try to combine
the immediate needs of reconstruction
with more longterm concerns for a
sustainable rebuilding that will address
problems that already existed before
the war, such as access to green spaces
in cities. In Ukraine, a comprehensive
territorial plan for a local community
(hromada) is legally mandatory. As a
result, they will be difficult to make and
298
потенціалу для практиків, яка може
оптимізувати планування відновлення
в громадах. Це також дало значний
внесок у напрямок майбутньої програми
безперервної підготовки професійних
кадрів, яка планується Національною
спілкою архітекторів України та Спілкою
архітекторів Швеції за підтримки
«Creative Europe» у європейському
проєкті «UREHERIT»”.
Учасники обговорили стратегії
та необхідність започаткування
пілотних проєктів з ефективним
місцевим стратегічним плануванням,
заснованим на участі місцевого
населення, для визначення нагальних
потреб у реконструкції критичної
інфраструктури. Була досягнута
домовленість, що такі проєкти
мають базуватися на комплексній
документації, аналізі та оцінці місцевих
потреб і наявних ресурсів. Було
висловлено занепокоєння, що передача
складних методів планування, які
використовуються у Швеції, таких як
цифрові двійники та відносно складні
процедури громадських консультацій,
не відповідатиме спроможності на
місцевому рівні. На цьому етапі є
потреба у більш прямих підходах, таких
як методологія, окреслена ініціативами
«ReStart Ukraine», «Ро3квіт» та Відкритим
інститутом Харкова.
Проте існуюча система планування в
Україні не менш складна, ніж шведська.
Українські учасники стверджують, що
наразі більшість такого планування
є неофіційним, а кількість навіть
неофіційних планів незначна. Зазвичай
adopt within a reasonable timeframe
to attract investors and donators to
support local governments directly. It
also means that local governments are
reluctant to adopt voluntary proposals.
Yet, only if such proposals are adopted
as formal comprehensive plans, they
will be sustainable in the long run and
will survive changes in the local political
leadership.
The opposite, as indicated by the
presentations at the seminar, is often
the case, and therefore the issue of
how to legalize the voluntary proposals
for an efficient approach to strategic
planning composed by voluntary actors
must also be legally addressed. There is
an ongoing legal reform that could be
instrumental, but such ideas also need to
be assessed in pilot projects.
Therefore, it is important to learn from
pilot cases of informal participatory
planning such as Bucha, Makariv,
Chernihiv, Kharkiv or Kherson.
Alexander Shevchenko from “ReStart
Ukraine” has clearly advocated the
idea that voluntary proposals for a
methodology must be connected to
the policy and legal reform process on
the national level. He argues that their
implementation must not depend on
persuading a local mayor; the process
must be legally framed. But at the same
time, to be effective, comprehensive
plans must also be grounded on reliable
local data and knowledge of the local
priorities. This requires anchoring in
local communities through participatory
approaches. Lydia Chyzhevska argues
такі проєкти намагаються поєднати
миттєві потреби реконструкції з більш
довгостроковими турботами щодо сталої
відбудови, яка вирішить ще довоєнні
проблеми, зокрема, доступ до зелених
насаджень у містах. В Україні наявність
комплексного територіального плану
територіальної громади за законом
є обов’язковою. Проте їх може бути
важко розробити та прийняти в розумні
терміни, щоб залучити інвесторів та
донорів для безпосередньої підтримки
органів місцевого самоврядування. Це
також означає, що органи місцевого
самоврядування неохоче приймають
добровільні пропозиції. Але тільки
офіційне ухвалення та надання таким
документам статусу комплексного плану,
забезпечить його довгостроковість та
стійкість до змін місцевого політичного
керівництва.
Презентації на семінарі також виявили
негативний досвід, наявний в цій сфері,
тому процедура передачи добровільних
пропозицій для ефективного підходу до
стратегічного планування добровільними
акторами також має бути законодавчо
оформлена. Це можливо в межах
правової реформи, що триває, проте
такі ідеї також потрібно протестувати за
допомогою пілотних проєктів.
Отже треба вчитися на пілотних
прикладах неформального планування
із залученням громадськості, які
реалізовані в Бучі, Макарові, Чернігові,
Харкові чи Херсоні. Олександр
Шевченко з ініціативи «ReStart Ukraine»
виступає за те, щоб добровільні
пропозиції щодо розробки методології
299
that Ukraine has already had some
experience of such piloting. Before the
requirement for local municipalities
to make comprehensive plans was
adopted, 50 municipalities had tested
this instrument and the regulation was
guided by their experience.
300
були офіційно пов’язані з політикою
та процесом правової реформи на
національному рівні. Він переконаний,
що такий підхід не може залежати
лише від переконання місцевого мера
в необхідності їх реалізації і повинен
мати правове підґрунтя. Проте щоб
забезпечити їм ефективність, такі
плани треба створювати на матеріалі
надійних місцевих даних і знань
місцевих пріоритетів. Для цього
потрібно «закріпити» такі плани в
місцевих громадах, залучаючи їх до
процесу планування. Лідія Чижевська
стверджує, що в Україні вже є певний
досвід такого пілотування. Перш ніж
на законодавчому рівні вимагати від
місцевих муніципалітетів складання
комплексних планів, цей інструмент був
випробований 50 муніципалітетами, і
відповідні нормативні документи були
прийняті на підставі такого досвіду.
Summary of strategic insights
from Seminar 4
The seminar and workshop has resulted
in a set of strategic insights that can be
summarized in five aspects: common
ground for international collaboration,
the dilemma of the immediate needs
vs long-term sustainability, the urgent
need for municipal architects training,
the need for a clear legal framework
for planning and the need to underpin
proposals with relevant local knowledge
through participatory approaches and
pilot projects.
1) Common ground for
collaboration
A major strategic insight from the
discussion is that there is a need to find
common ground for collaboration on the
rebuilding of Ukraine. This includes a
shared vocabulary, but also recognition
of differences. A core insight is that
Ukrainian society has gone through 40
years of turmoil, since the Chernobyl
catastrophe in a sense kick-started the
collapse of the Soviet Union. This means
that Ukrainians have no experience of
living in a stable society for 200 years
and this explains the contrast with the
Swedish understanding of the concept
of sustainability. Instead, Ukraine has
experience in flexible adaptation to
multiple crises.
Therefore the resilience of society to
stand against crises could be a better
Підсумок стратегічних ідей
Cемінару 4
Підсумком семінару є набір стратегічних
ідей, які можна узагальнити в
межах п’яти тем: спільна основа для
міжнародної співпраці, дилема «нагальні
потреби або довгостроковий сталий
розвиток», невідкладна потреба в
підготовці муніципальних архітекторів,
необхідність чіткого правового
підгрунття для планування та потреба
ґрунтувати пропозиції на відповідних
місцевих знаннях за допомогою
залучення громадськості та реалізації
пілотних проєктів.
1) Спільна основа для співпраці
Головний стратегічний висновок дискусії
полягає у визнанні потреби визначити
спільну основу для співпраці з відбудови
України. Тут важливим є пошук спільної
мови, а також визнання наявних
відмінностей. Українське суспільство
пройшло крізь 40 років потрясінь після
Чорнобильської катастрофи, яка в
певному сенсі стала початком розпаду
Радянського Союзу. Це означає, що
українці не мають досвіду життя в
стабільному суспільстві протягом 200
років, який лежить в основі шведського
розуміння концепції стійкості. Натомість
українці мають досвід гнучкої адаптації
до численних криз.
Тому стійкість суспільства, здатного
протистояти кризам, може бути кращою
спільною основою для співпраці, ніж
301
common ground for collaboration than
the Swedish experience of sustainability.
And Sweden also recognizes the need
for change and transformation of the
practice to minimize the impact on
climate and also other environmental
parameters, like dwindling biodiversity
and pollution. It would therefore
be more efficient to think of the
collaboration as a common quest for
the next step of urban planning to
which Ukraine can leapfrog, rather than
learning from the outdated Swedish
experiences.
A general strategic insight from the
pilot projects is that Ukrainian and
Swedish architects share concern for
the quality of public spaces in line with
European practice but with a specific
Ukrainian identity. This includes access
to green spaces, biodiversity, but also
memorialization and a human-oriented
planning for mobility. All the strategic
planning pilot projects address the issue
of how to prioritize among different
concerns and to foreground human
needs before the needs of production,
which used to be the priority in the Soviet
planning.
(2) The dilemma of immediate
recovery vs. long-term
sustainability
In planning for rebuilding, there
must be a differentiation between
planning for recovery, which focuses
on the immediate and most strategic
302
шведський досвід сталого розвитку.
Швеція також визнає необхідність
змін і трансформації практики, щоб
мінімізувати вплив на клімат, а також інші
аспекти навколишнього середовища, такі
як біорізноманіття. Тому було б краще
розглядати співпрацю як спільний пошук
наступного кроку в плануванні міст, який
Україна може зробити, не опрацьовуючи
застарілий шведський досвід.
Загальним стратегічним висновком
пілотних проєктів є те, що серед
українських та шведських архітекторів
існує спільна стурбованість якістю
громадських просторів відповідно
до європейської практики, але зі
специфічною українською ідентичністю.
Це передбачає доступ до зелених
насаджень, біорізноманіття, а також
меморіалізацію та орієнтоване на людину
планування мобільності. Усі пілотні
проєкти стратегічного планування
торкаються питання про те, як визначити
пріоритети серед різних проблем і
поставити на перший план людські
потреби, а не потреб виробництва,
які були пріоритетом у радянському
плануванні.
(2) Дилема «негайне відновлення
або довгостроковий сталий
розвиток»
У плануванні відбудови необхідно
розрізняти планування, яке
зосереджується на безпосередніх і
needs of a community, and the long-
term planning for a democratic and
sustainable rebuilding. It is an open
question whether the instrument of the
comprehensive plan can be combined
with the planning for recovery, or if it is
prohibitive for urgent action. The formal
plan comes with demands for holistic
attention to all social, economic and
ecological aspects of the development,
anchoring with stakeholders and public
consultations that are resource- and time
consuming.
A recovery plan needs to be more
hands-on and focused on prioritizing
the most strategic investments. But still,
even the recovery plan must be based
on participation of the local community
to guide the prioritizing. Otherwise
it will be very difficult to identify the
most effective projects to implement. A
question is also how a local government
can plan for the intermediate timeframe
without unnecessarily blocking long-term
sustainability.
A standardized approach to planning
and urban design can be used
to improve the capacity of local
governments to deliver services in
a sustainable way without too time-
consuming and costly approaches.
But this may stand in contradiction to
the ideal of ensuring investments that
has the highest return for the local
community.
найбільш нагальних потребах громади, і
довгострокове планування демократичної
та сталої відбудови. Залишається
відкритим питання, чи можна поєднати
інструмент комплексного плану з
плануванням відновлення, чи він буде
перешкоджати нагальним діям. Офіційний
план передбачає увагу до всіх соціальних,
економічних та екологічних аспектів
розвитку, прив’язку до зацікавлених
сторін і громадських консультацій, які
потребують ресурсів і часу.
План відновлення має бути більш
практичним і зосередженим на
визначенні пріоритетів найбільш
стратегічних інвестицій. Але все ж навіть
план відновлення має ґрунтуватися на
участі місцевої громади, яка керуватиме
визначенням пріоритетів, інакше буде
дуже важко визначити найефективніші
проєкти для реалізації.
Питання також полягає в тому, як місцева
влада може планувати проміжні часові
рамки, не блокуючи при цьому процеси
довгострокового сталого розвитку.
Стандартний підхід до планування та
міського дизайну можна використати
для покращення спроможності органів
місцевого самоврядування надавати
послуги стабільно та без використання
надто трудомістких чи дорогих
підходів. Але це може суперечити ідеї
забезпечення інвестицій, які пропонують
найвищу віддачу для місцевої громади.
303
 (3) Education of municipal
architects
A major strategic insight is that the
capacity for strategic planning must
be strengthened at the local level in
Ukraine. And even more importantly, it
must be based on a willingness of the
local government to invest in planning
and use it strategically to improve the
standard of living for the whole local
population.
To do this, the local government needs to
have the capacity to manage integrative
and participatory planning and urban
design processes. The capacity for
strategic territorial planning is very
weak at the local administrative level in
Ukraine. Several of the participants have
testified to the importance of education
to support the capacity building to
coordinate rebuilding in Ukraine at the
local level.
The work in Dnipro presented at
Seminar 3 has shown that the large cities
have this capacity, to some extent. Yet,
it is not part of the local government,
it is organized as a civilian initiative by
the local Chamber of Architects. The
cases of Kherson, Bucha, Makariv and,
more broadly, the Kyiv Region, have
also testified to an understanding of
the importance of strategic planning to
guide the recovery. On the other hand,
a pilot project for Chernihiv has failed
to persuade the local government of the
need for this kind of activity in time of
war. The situation in Uman presented at
Seminar 3 is also very uncertain.
304
(3) Підготовка муніципальних
архітекторів
Головна стратегічна ідея полягає в
тому, що спроможність стратегічного
планування має бути посилена в
Україні на місцевому рівні та, що ще
важливіше, вона має ґрунтуватися на
готовності місцевої влади інвестувати
в планування та використовувати його
стратегічно для покращення рівня
життя всього місцевого населення.
Для цього місцева влада повинна мати
спроможність керувати процесами
комплексного та спільного планування
та міського проєктування. Спроможність
до стратегічного територіального
планування дуже слабка на місцевому
адміністративному рівні в Україні. Кілька
учасників засвідчили важливість освіти
для підтримки розбудови потенціалу,
щоб координувати відбудову в Україні
на місцевому рівні. Проєкт в м. Дніпро,
представлений на Семінарі 3, засвідчує,
що великі міста певною мірою мають
такий потенціал, проте не в місцевій
адміністрації: він організований як
цивільна ініціатива місцевою Палатою
архітекторів. Приклади Херсона, Бучі
та Макарова, а також Київської області
взагалі, також свідчать про розуміння
важливості стратегічного планування
для управління відновленням. З іншого
боку, пілотний проєкт для Чернігова
не зміг переконати місцеву владу в
необхідності почати таку планувальну
діяльність вже під час війни. Ситуація
в Умані, обговорена на Семінарі 3,
також дуже невизначена. Стратегічний
висновок полягає у тому, що планування
The strategic insight from this is
that planning is based on the local
community’s trust and that plans will
only be viable and help to improve the
living conditions in the local community
if they stem from local knowledge.
Therefore a rebuilding strategy must also
include iterations between participatory
documentation, analysis and synthesis,
and construction of key strategic projects
that are identified in collaboration with
the local community, with the minimum
available means. If all resources are
spent on making large and complex
plans with modern digital tools, there
is a risk that the local governments will
find making plans too difficult and will
turn directly to developers for rebuilding
without public consultations.
(4) Legal reform to balance
interests and control
architectural quality and
sustainability
This must also be based on a willingness
of the local government to invest in
planning and use it strategically to
improve the living conditions for the
whole local population. Many local
governments do not understand the
benefits of planning and therefore
planners must communicate and
demonstrate the benefits of plans to
local communities with pilot projects and
best practices from other communities.
The strong argument by Olha
ґрунтується на довірі місцевої громади
та що плани будуть життєздатними та
сприятимуть покращенню умов життя
в місцевій громаді лише тоді, коли
вони ґрунтуються на місцевих знаннях.
Тому стратегія відновлення повинна
передбачати ітеративне документування,
аналіз та синтез, а також розробку
ключових стратегічних проєктів, які
визначаються у співпраці з місцевою
громадою, з мінімальним використанням
наявних ресурсів. Якщо всі ресурси
витратити на розробку великих і
складних планів за допомогою сучасних
цифрових інструментів, є ризик, що
процес планування сприйматиметься
місцевою адміністрацією як надто
складний, та вона звертатиметься
безпосередньо до забудовників,
щоб здійснювати реконструкцію без
публічних консультацій.
(4) Правова реформа для
балансування інтересів та
контролю архітектурної якості
та сталого розвитку
Така реформа також має ґрунтуватися
на готовності місцевої влади інвестувати
в планування та використовувати його
стратегічно для покращення умов життя
для всього місцевого населення. Багато
органів місцевого самоврядування не
розуміють переваг планування, тому
планувальники повинні пояснювати та
демонструвати переваги планів місцевим
громадам за допомогою пілотних
проєктів і прикладів з інших громад.
305
Podushkina that the national level must
adopt a stricter policy for architectural
quality to be included in strategic
planning is based on the lack of interest
to take care of this matter in small
towns. Indirectly, the standardized urban
design guidelines for public spaces
compiled by the “Urbanyna” for small
towns, also point at the lack of capacity
in small towns to do more careful
urban planning and design. The same
is apparently the case in Kherson. This
also has testified to the potential interest
among architects in Ukraine to promote
a policy for architecture similar to
Sweden and other European countries to
mobilize architecture and comprehensive
planning as tools for a democratic and
sustainable rebuilding of Ukraine.
The seminar demonstrates that there
are now many voluntary planning
initiatives in Ukraine that develops the
methodology of planning for a high-
quality recovery to build back better
in various ways. At the same time, the
entire legislation is being reformed
and a strong political opinion wants to
lessen the control of the local level. The
strategic insight resulting from this is that
the war has created a momentum for
the planning system reform. Many actors
attempt to influence the policy which
can be connected to the legal reform.
Yet, it is also a matter of how informal
plan proposals can be considered in the
formal planning process. That is how it
can become more creative, for example,
with co-creative workshops to identify the
goals and objective of the plan, and not
only a very formal public consultation.
306
Вагомий аргумент Ольги Подушкіної
про те, що на національному рівні має
бути прийнята більш жорстка політика
щодо включення архітектурної якості до
стратегічного планування, ґрунтується
на відсутності зацікавленості в малих
містах. Стандартизовані рекомендації
щодо міського дизайну громадських
просторів, розроблені ініціативою
«Урбанина» для малих міст, також
вказують на відсутність у малих містах
потенціалу для більш ретельного
міського планування та дизайну. Така
само ситуація, мабуть, склалась і в
Херсоні. Це підтверджує потенційний
інтерес серед архітекторів в Україні
просувати політику архітектури,
подібну до політики Швеції та інших
європейських країн, щоб мобілізувати
архітектуру та комплексне планування як
інструмент для демократичної та сталої
відбудови України. Семінар засвідчує,
що зараз в Україні існує багато ініціатив
з волонтерського планування, які
розробляють методологію планування
якісного відновлення. Водночас, треба
враховувати законодавчу реформу
та сильне політичне лобі, спрямоване
на зменшення контролю на місцевому
рівні. Стратегічний висновок з цього,
полягає в тому, що війна створила
імпульс для реформування системи
планування. Багато дійових осіб
намагаються вплинути на політику,
пов’язану з правовою реформою.
Проте залишається питання, як увести
неофіційні планові пропозиції в офіційний
процес планування. Саме так його можна
зробити більш креативним, наприклад, за
допомогою спільних творчих семінарів
All the strategic planning pilots address
the issue of how to prioritize among
different concerns and to foreground the
human needs in favour of the needs of
production which was the priority in the
Soviet planning.
In response to this interest, the National
Architect Helena Bjarnegård introduced
the Swedish planning system and the
methodology for strategical work with
the architectural quality of houses,
public spaces and landscape plans for
local communities. She argues that an
architectural strategy at the local level is
a tool for community building and a way
to concretize the comprehensive plan.
It enables local talk about architecture
to raise awareness about general
interests in the built environment. This
is the foundation for improving the
architectural quality of projects at all
levels and in all scales. At the same time,
the question remains how local private
initiatives can be invited to participate in
this decision process.
(5) Local knowledge through
participation, digital sharing
and piloting
The participants in the seminar agree
that the best way to develop new
practical local knowledge about
the relation between participatory
approaches to planning and improved
feasibility of plans is to initiate local pilot
projects connected to a specific location.
But all pilot projects struggle with
для визначення цілей і завдань плану,
і не обмежуватись проведенням
формальних громадських консультацій.
Усі пілотні проєкти стратегічного
планування торкаються питання про
визначення пріоритетів і виведення на
перший план людських потреб, а не
потреб виробництва, яке це було за часи
радянського планування. У відповідь
на таку зацікавленість, Національна
архітекторка Швеції Гелена Б’ярнегорд
зробила огляд шведської системи
планування та методології стратегічної
роботи з архітектурною якістю будинків,
громадських місць і ландшафтних планів
для місцевих громад. За її словами,
стратегія архітектури на місцевому
рівні є інструментом для розбудови
громади та способом конкретизації
комплексного плану. Це дозволяє
підвищити обізнаність про загальні
інтереси в антропогенному середовищі
та архітектурну якість проєктів будь-
якого масштабу. Але питання полягає в
тому, як можна залучити місцеві приватні
ініціативи до участі в цьому процесі
прийняття рішень.
(5) Розвиток потенціалу на
місцевому рівні за рахунок
залучення громадськості,
цифровізації та пілотних
проєктів
Учасники семінару погодилися, що
найкращий спосіб розвинути нові
практичні місцеві знання про зв’язок
між підходами до планування за участю
громади та підвищенням ефективності
307
adopting a participatory method. In the
case of Ukraine, it is difficult to identify
the community that can be invited to
participate in the planning process not
only as consultees, but also as co-
creators.
Knowledge sharing between
stakeholders, experts and a local
community can be facilitated
efficiently with a digital twin planning
methodology. This digital tool can
enable easier identification of shared
points of interest and sharing of
knowledge about a site among the
stakeholders in a simulated environment.
But there is also a concern that this
advanced methodology will be difficult
to adapt to the planning situation
in Ukrainian municipalities and that
the data about different aspects of
communal services is not available in
Ukraine anyway. Therefore, the primary
focus must be on data collection with
scanning and participatory methods
both for informant gathering and
evaluation. An important strategic insight
from Seminar 3 in this respect is that
the planning tradition from the Soviet
period is not focused on stakeholder
involvement and local decisions, but
rather promotes a centralized expert-
driven hierarchic planning methodology.
This makes it difficult to adapt and
anchor plans to local situations.
The better access to data and
combinations of data, enabled by
digital technologies and open sharing,
makes it possible to do research and
project development in a new and
308
планів – це реалізувати місцеві пілотні
проєкти, пов’язані з конкретним місцем.
Проте для всіх пілотних проєктів
складно застосовувати метод залучення
громадськості. В умовах України важко
визначити громаду, яку можна запросити
до участі в процесі планування не
лише як об’єкт консультування, а як
повноцінних спів-планувальників.
Обмін знаннями між зацікавленими
сторонами, експертами та
місцевою громадою можна зробити
продуктивнішим за допомогою
методології цифрових двійників.
Цей цифровий інструмент сприяє
виявленню спільних інтересів та
обміну знаннями про місце реалізації
проєкту між зацікавленими сторонами у
змодельованому цифровому середовищі.
Проте існує занепокоєння, що цю
передову методологію буде важко
адаптувати до умов планування в
українських муніципалітетах, та що в
Україні наразі немає наявних даних про
різні аспекти комунальних послуг. Тому
основну увагу треба зосередити на зборі
даних за допомогою методів сканування
та залучення до цього процесу громади.
Ще один важливий стратегічний
висновок Семінару 3 полягає в тому,
що планування радянського періоду не
орієнтоване на залучення зацікавлених
сторін і ухвалення рішень на місцевому
рівні; воно просуває централізовану
ієрархічну методологію планування під
керівництвом експертів, що ускладнює
адаптацію та прив’язку планів до
місцевого контексту.
Цифрові технології, відкритий обмін,
more comprehensive way. This will also
constitute a framework for the education
of the next generation of municipal
architects.
The strategic significance of mutual
learning and knowledge sharing also
points towards the need for a more
institutional arrangement to build
capacity in the long term both for
practice and education. There is a need
to build a system to get feedback from
pilot projects and practice in general to
reform the legal system, the development
of standards, public investment
programmes and other state activities
in the field. Such feedback practice will
benefit from the engagement of research
institutes and universities with the pilot
projects. This will add a meta-theoretical
level of critical understanding of how
the knowledge that is used to inform
decisions in the practice is constituted
and can be developed. It improves the
capacity for innovation.
A good way to achieve this is provided
by local pilot projects, where different
stakeholders can meet international
experts in a mutual process of learning
and exchange of knowledge and ideas.
This must be supported by networks
for knowledge exchange and support
to capacity building at the local level
with universities and lifelong learning
activities for practitioners.
і кращий доступ до даних та їхнє
комбінування дозволяє проводити
дослідження та розробку проєктів по-
новому та більш комплексно, що також
має закласти основу для навчання
наступного покоління муніципальних
архітекторів.
Стратегічне значення взаємного
навчання та обміну знаннями також
вказує на потребу в більш інституційних
механізмах для нарощування потенціалу
в довгостроковій перспективі як для
практики, так і для освіти. Необхідно
побудувати систему зворотного зв’язку
від пілотних проєктів і практики загалом
для реформування правової системи,
розробки стандартів, державних
інвестиційних програм та інших
державних заходів у цій сфері. Такий
зворотній зв’язок буде більш цінним,
якщо долучати до пілотних проєктів
дослідницькі інститути та університети.
Їхня участь додасть метатеоретичний
рівень критичного розуміння того, як
формуються та розвиваються знання, що
використовуються для обґрунтування
практичних рішень, і посилюватиме
здатність до інновацій. Оптимально цього
можна досягти проведенням місцевих
пілотних проєктів, в рамках яких різні
зацікавлені сторони зможуть зустрітись з
міжнародними експертами та долучитись
до процесу взаємного обміну знаннями
та ідеями. Цей процес треба підтримати
системою заходів для обміну знаннями
та розвитку потенціалу на місцевому
рівні за участі університетів та організації
можливостей безперервного навчання
для спеціалістів-практиків.
309
STRATEGIC INSIGHTS FOR THE
FUTURE OF UKRAINE
This summary features strategic insights
about the needs for a democratic and
sustainable rebuilding of Ukraine,
discussed in the Project.
(1) Sustainable and democratic
rebuilding
During the war, Ukraine has set two
clear goals for itself: to become a
European democracy and to have
a sustainable future. The work of
Ukrainian architects during the war-
time testifies to the fact that these goals
have become their common ground for
practical thinking. These goals motivate
Ukrainian architects to develop their
professional competences and learn
more about architectural practice in
other European countries, focusing on
sustainable construction, sustainable
cities, participatory planning and systems
for monitoring quality and sustainability.
Even though the focus must be on the
immediate needs for shelter and basic
services, a strategic understanding
must also be developed of how and
where reconstruction will be most
effective to enable an efficient recovery
on the intermediate timescale, while
enabling the long-term construction
of a sustainable city. Sustainable
construction implies using technologies
310
СТРАТЕГІЧНИЙ ПОГЛЯД НА
МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ
Нижче представлені стратегічні висновки
про потреби сталого демократичного
відновлення України, обговорені в рамках
Проєкту.
(1) Стала демократична
відбудова
Стати європейською демократією та
мати стале майбутнє — такі дві цілі
викристалізувались в Україні протягом
війни. Діяльність українських архітекторів
під час війни свідчить про те, що ці цілі
створили основу для їхньої практичної
роботи. Вони спонукають українських
архітекторів до професійного розвитку
та викликають у них активний інтерес
стосовно досвіду інших європейських
країн, зокрема в галузі сталого
будівництва, сталих міст, міського
планування із залученням громадськості
та систем моніторингу якості та сталого
розвитку. Незважаючи на те, що увага
має бути зосереджена на безпосередніх
потребах у житлі та базових послугах,
необхідно також розвинути стратегічне
розуміння того, яким чином і де
саме реконструкція буде найбільш
ефективно забезпечувати відновлення
в середньостроковій перспективі,
не перешкоджаючи довгостроковій
побудові сталого міста. Стале
будівництво передбачає використання
технологій, котрі зменшують відбиток,
that reduce the urban environmental
footprint, toxicity, and carbon emissions
and promote urban biodiversity. This
requires transformation of infrastructure,
application of new building technologies
and new materials and planning
approaches which could integrate
them into urban design. Sustainable
construction reuses the current built
environment and materials mined from
destructed buildings. It also requires
documentation of the tangible remains
of important sites and buildings to assess
the extent of their damage, their need
for conservation and their potential for
reconstruction. Sustainable construction
can use timber structures, 3D-printed
houses and their elements, smart
panels or reuse concrete panels and
foundations (fig. 137).
який міста лишають на довкіллі,
включаючи викиди токсичних речовин
і Карбону та знищення біорізноманіття.
Розвиток сталого будівництва вимагає
трансформації інфраструктури,
запровадження нових будівельних
технологій, нових будматеріалів
та нових підходів до планування,
які уможливлюють їх інтеграцію в
рамках міського проєктування. Все це
передбачає повторне використання
наявного забудованого середовища та
матеріалів, отриманих зі зруйнованих
будівель. Також стале будівництво
вимагає документування матеріальних
залишків важливих ділянок та будівель,
що дозволяє оцінити збитки, потреби в
охороні та потенціал для реконструкції.
Серед таких технологій та матеріалів
можна згадати використання деревини,
3D-друк будинків та їхніх елементів,
застосування розумних панелей або
повторне використання бетонних
панелей та фундаментів (зобр. 137).
Fig. 137. The vision for 3D-printed infill rebuilding at
North Saltivka, Kharkiv, by the architect Kostiantyn
Rusiev. Image used by permission of “RP Project”
Зобр. 137. Бачення відбудови на Північній
Салтівці із застосуванням 3D-друку від
архітектора Костянтина Русієва. Зображення
використовується з дозволу «RP Project»
311
Sustainable cities require developing
climate-friendly smart mobility and
blue-green public spaces that improve
the city resilience to climate change and
its manifestations: heatwaves, wildfires,
torrential rains and storm flooding. At
the same time, sustainable cities require
bomb shelters and multiple access roads
to improve their resilience to hostilities.
Participatory planning is a more
democratic approach that requires
localized decisions and a communicative
practice to include stakeholders and
local communities in the planning and
design of buildings and cities.
Monitoring the quality and sustainability
implies setting up transparent systems
for tracking and assessment of
performance indicators of sustainability
and architectural quality, including the
standard of services. This is a process of
monitoring local environmental situation,
like the quality of air and water, the
extent of biodiversity, architectural
quality, effective territorial use, and
regional and global issues like carbon
emissions and use of toxic materials.
312
Сталі міста потребують розвитку
сприятливої для клімату розумної
мобільності, озеленення громадського
простору, благоустрою блакитної
інфраструктури, що покращує
стійкість міст до проявів зміни клімату:
аномальної спеки, лісових пожеж, злив
та масштабних повенів. Водночас треба
пам’ятати про необхідність забезпечення
бомбосховищ та численних під’їзних
шляхів, які підвищують стійкість міст до
наслідків військових дій.
Участь громади в плануванні – це більш
демократичний підхід, який вимагає
локальних рішень і комунікативної
практики, яка залучає зацікавлені
сторони та місцеві громади до планування
та проєктування будівель і міст.
Моніторинг якості та сталого розвитку
передбачає створення прозорих систем
для відстеження та оцінки показників
ефективності сталого розвитку та
якості архітектури, зокрема стандарту
якості надання послуг. Такі системи
застосовуються для моніторингу
місцевих екологічних проблем, щоб
запобігти забрудненню повітря та водних
ресурсів та зменшенню біорізноманіття,
забезпечувати високу архітектурну
якість забудови, територіальну
функціональність, а також регіональних
і глобальних проблем, включаючи
карбоновий відбиток та використання
токсичних матеріалів.
 (2) Architectural identity and
memorialization of public
space
One of the key concerns expressed by
the Project participants is in what way
new architecture could channel the
ambition of the Ukrainian nation for a
sustainable and democratic future.
From the point of view of sustainability,
the role of architecture is to enable
people to live in a more resource-
efficient way, avoiding pollution, and
to translate this lifestyle into a local
tradition. The knowledge exchange
facilitated by the Project indicates that
such eco-consciousness has not yet
established itself in Ukraine. The richness
and diversity of the cultural heritage and
the memories of the people of Ukraine is
an important resource for its rebuilding.
The destruction of the built environment
can be seen as a trauma, which has
physical, mental and social dimensions.
The trauma is preserved in the memories
which people displaced by the war
take with themselves, consciously or
subconsciously. The disconnection of
memories from the material environment
needs to be addressed in the recovery
planning. There is a crucial need to
memorialize the traumatic events of the
ongoing war as well as of the recent
Soviet period in the public space to
mediate the process of reconciliation
and mental recovery. The trauma
resulting from the war atrocities must
be represented to unlock the process of
healing in the collective mind.
(2) Архітектурна ідентичність і
меморіалізація громадського
простору
Основним питанням для учасників
проєкту є те, як нова архітектура може
відобразити прагнення української нації
сталого та демократичного майбутнього.
З точки зору сталого розвитку роль
архітектури полягає в тому, щоб
надати людям можливість більш
активно зберігати ресурси та уникати
забруднення довкілля у своєму
повсякденному житті та перетворити
цю практику на місцеву традицію.
Обмін інформацією показує, що в
Україні така екологічна свідомість
ще не сформувалася. Багатство та
різноманітність культурної спадщини
та пам’яті народу України є важливим
ресурсом для відбудови України.
Руйнування архітектурного середовища
можна розглядати не лише як фізичну,
але й як психічну та соціальну травму.
Водночас, щоб сприяти процесу
примирення та психічного відновлення,
травматичні події, які відбуваються
зараз, під час війни, що триває, а також
які трапились протягом нещодавнього
радянського періоду, важливо увічнити
в публічному просторі. Щоб уможливити
процес загоєння ран у колективній
свідомості, травму, спричинену
війною, треба екстеріорізувати.
Травма зберігається в спогадах про
минуле, які люди свідомо чи підсвідомо
уносять з собою, коли внаслідок
війни змушені залишати свої домівки.
При плануванні відновлення треба
313
This can be done with a strategy for
memorialization in which architects
collaborate with artists to memorialize
collective traumas in the public spaces
design (fig. 138). It is also connected
to the restoration of monuments that
represent the past. A strategically
important insight is also provided by
the visible effect, which 30 years of
neoliberal regime have had on the Kyiv
skyline (fig. 139).
Poor architectural and urban quality
of this new housing development
враховувати таку відірваність спогадів
від їх матеріального оточення. Цього
можна досягти за допомогою стратегії
меморіалізації, коли архітектори у
співпраці з художниками працюють
над увічненням колективних травм в
дизайні громадських просторів (зобр.
138). Це також пов’язано з реставрацією
пам’яток минулого. Стратегічно
важливий висновок унаочнено лінією
горизонту м. Київ, яка сформувалась
внаслідок тридцяти років панування
неоліберального режиму (зобр. 139).

Fig. 138 “There is no such thing as an empty space.” An artistic installation, in which Elin Strand
Ruin, a Swedish artist and architect, processes the first months of the war experience by Anastasia,
who was escaping the bombing in the streets of Lviv. Photo Elin Strand-Ruin May 2022

Зобр. 138. «Свято місце порожнім не буває». Мистецька інсталяція, в якій шведська
художниця та архітекторка Елін Странд Руїн опрацювала перші місяці війни Анастасії,
котра рятувалася від бомбардувань на вулицях м. Львова. Фото Елін Странд Руїн 2022

314
demonstrates that despite the thirty years
of independence, Ukraine as a nation
has not yet found its ideology, culture
or architecture. Ukraine is characterised
by a certain dualism: a growing self-
awareness of an independent nation
combined with its dependence on
entrenched Soviet imperial traditions
and close affiliation with Russia and the
dualism of the market reform combined
with the Soviet centralistic tradition.
This has resulted in a specific form of
oligarchic capitalism which is on its way
to disenfranchise the people and limit
their liberties. But the many initiatives
during the war also suggest that a more
democratic approach could emerge after
the war if it is actively promoted by new
institutions.
The construction of a new architectural
identity will require a re-interpretation
of the Soviet legacy that served as the Fig. 139 A new district in Kyiv: dense high-
background for local Ukrainian heritage. rise development with little care for public
For example, the Constructivism of spaces or shared local services. Photo: Eugene
(@lifeinkyiv), 2019. Source: Unsplash.
the 1920’s was a local Ukrainian
invention that connected Ukraine Зобр. 139. Новий район у м. Київ: щільна
to the international movement and висотна забудова ігнорує необхідність
публічного простору чи спільних місцевих
not exclusively to Russia. Later this
центів надання послуг. Фото: Eugene (@
creative impulse was condemned lifeinkyiv), 2019. Source: Unsplash.
by the Soviet Union and so several
important Constructivist monuments
from the period have been rebuilt within Низька архітектурна та містобудівна
the monumental classicist imperial якість цього нового житла свідчить,
style. This can be exemplified with the що за тридцять років незалежності
multiple transformations of the regional Україна як нація ще не знайшла своєї
administration building in Kharkiv, which ідеології, культури та архітектури. Для
started as a seat of the Russian Imperial України характерний певний дуалізм:
provincial government, underwent зростаюче самоусвідомлення незалежної
Constructivist transformation to become нації в поєднанні з її залежністю від
the Communist party headquarters укорінених радянських імперських

315
and was reshaped yet again into an
administrative building (fig. 140, 141
and 142).
The monumental Soviet legacy is
another key concern. Many participants
have expressed their wish to introduce
the European scale and intimacy to
public spaces in Ukraine. The European
approach to making urban space can
be illustrated by the market square in
the city of Drohobych, typical for the
western part of Ukraine. Today this
public space represents the idea of local
self-governance. The Russian imperial
legacy in the central and eastern
parts of Ukraine, including the city of
Poltava, is much more monumental
in character as it was intended to
demonstrate the authority of the central
Tsarist government. The Soviet style of
public space planning has left Ukraine
with still more legacy of large-scale
public spaces: though spatially less
well-defined, it still preserves some of
the imposing authority of the Russian
imperial public spaces (fig. 143). This
implies that a critical region-specific
re-interpretation and re-creation of such
vital democratic urban space can be a
way forward. The spirit of collaboration
demonstrated during the Russian
aggression shows that civil society, which
will provide a foundation for a new
democracy after the war, is growing
stronger in Ukraine. The protection,
conservation and re-interpretation
of the built heritage is an important
resource for the reconstruction of the
built environment, infrastructure and
the social communities in Ukraine.
316
традицій і тісних зв’язків з Росією та
дуалізму ринкових економічних реформ
у поєднанні з радянською традицією
централізованого планування. Це
призвело до появи специфічної форми
олігархічного капіталізму, направленого
на позбавлення людей їхніх прав і
обмеження свобод. Але численні
ініціативи, які з’явились під час війни,
також вказують на те, що після війни
можна розраховувати на формування
більш демократичного підхіду, якщо
цьому будуть активно сприяти нові
інституції. Конструювання нової
архітектурної ідентичності вимагатиме
переосмислення радянської спадщини,
яка була тлом для створення місцевої
української спадщини. Наприклад,
конструктивізм 1920-х років був
локальним українським винаходом, який
пов’язував Україну з міжнародним рухом,
а не лише з Росією. Пізніше радянська
влада засудила цей творчий порив,
внасладок чого кілька важливих пам’яток
конструктивізму того періоду були
перебудовані в стилі монументального
класицизму. Це можна проілюструвати
численними трансформаціями будівлі
обласної адміністрації в м. Харків, яка
з губернського управління російської
імперії перетворилась на штаб-квартиру
комуністичної партії, оформлену
в стилі конструктивізму, а потім
трансформувалась в класицистичну
обласну адміністрацію (зобр. 140, 141,
та 142). Монументальність радянської
спадщини також викликає занепокоєння.
Багато учасників Проєкту висловили
бажання запровадити в Україні більш
європейський масштаб та більшу
 Fig. 140. The classicist façade of the Kharkiv Regional Administration destroyed in
2022 by a Russian missile strike. Photo Oleksandr Buriak 2022; UNIAN

Зобр. 140. Класицистичний фасад будівлі Харківської обласної адміністрації, зруйнованої у

2022 р. внаслідок російського ракетного удару. Фото:Марієнко Андрій 2022; УНІАН

Fig. 141 The northern façade of the two-storey

building designed by the architect A.N. Minkus
and constructed in Kharkiv in 1900 for the
provincial tsarist government and the three-
storey extension built by the architect V.V.
Velychko in 1914. The author of the graphics:
Vira Chypurko. Source: Constructivism. Kharkiv.
https://constructivism-kharkiv.com/
Fig. 142 Project of the Сonstructivist
transformation of the government building in
1929-1932 by the architect Jacob Steinberg
Харків. Source: Constructivism. Kharkiv.
https://constructivism-kharkiv.com/

Зобр. 141. Графічне відображення фасаду будівлі
Харківської губернської земської управи. Будівля
збудована в 1900 р. за проєктом архітектора
А. Н. Мінкуса. У 1914 р. архітектор В.В. Величко
прибудував триповерховий корпусом. Авторка
графіки: Віра Чипурко. Джерело: Конструктивізм.
Харків. https://constructivism-kharkiv.com/
Зобр. 142. Проєкт конструктивістської
трансформації урядового будинку 1929-
1932 рр., архітектор Яков Штейнберг.
Джерело: Конструктивізм. Харків.
https://constructivism-kharkiv.com/

317

Fig. 143. Photos of three types of squares, left
to right: the сities of Drohobych, Poltava and
Zaporizhzhia. Image credits Yuryi Verbovetskyi 2022.
Зобр. 143. Фотографії трьох видів площ,
згори вниз: м. Дрогобич, м. Полтава та м.
Запоріжжя. Фото Юрій Вербовецький 2022.
318
інтимність в публічних просторах
Європейський підхід до створення
міського простору може символізувати
ринкова площа в м. Дрогобич, типова
для західної частини України. Сьогодні
такі публічні простори презентують ідею
місцевого самоврядування. Російська
імперська спадщина в центральній та
східній Україні, наприклад, в м. Полтава,
набагато більш монументальна, адже її
мета була продемонструвати авторитет
центрального царського уряду.
Планування громадських просторів у
радянському стилі залишило Україні
додатковий спадок великомасштабних
громадських просторів. Хоча просторово
вони визначені менш чітко, ці простори
все ж таки зберігають в собі частку
авторитарного російського імперіалізму
(зобр. 143).
Це означає, що критична регіональна
реінтерпретація та відтворення такого
життєво важливого демократичного
міського простору може бути кроком
уперед на шляху до поставленої мети.
Дух співпраці, продемонстрований
під час російської агресії, свідчить, що
громадянське суспільство як основа
для створення нової демократії після
закінчення війни, стає сильнішим
в Україні. Охорона, збереження та
реінтерпретація архітектурної спадщини
є важливим ресурсом для реконструкції
не лише антропогенного середовища
та інфраструктури, а й громад в Україні.
Проте наразі спостерігається очевидний
дефіцит міждисциплінарного досвіду,
потрібного місцевим громадам, щоб
визначити стратегічні пріоритети та
вирішувати відповідні завдання.
But there is an obvious shortage of Також потрібні ефективні методи оцінки
multidisciplinary expertise for local випадків пошкодження та знищення
communities to set strategic priorities спадщини та їх документації.
and to implement them in their work.
There is also a need to get access
to the efficient methods of assessing
and documenting the damage and
destruction of heritage.

319
 (3) Reconfiguring national
and regional territorial
functionality
The need for a regional and even
national functional reconfiguration of
Ukraine’s territory in order to align
with Europe is a major strategic insight
facilitated by the Project. The participants
argue that Ukrainian authorities can
only understand what to do with the
destroyed cities by first posing the
question within a broader context of
the transformation of the territorial
organization of Ukraine as a result of the
Russian aggression. Rebuilding cannot
rely on the former national planning for
infrastructure with its now dysfunctional
assumption of peaceful trade with
Russia. This means that the regional
and national territorial zoning must be
reinvented in the short-term, mid-term
and long-term perspective.
The conducted seminars have
convincingly demonstrated that
Ukraine’s rebuilding must consider the
overall redistribution of functions along
its territory resulting from the war. For
example, the development of Western
Ukraine will transform many local
cities, like Uman, and motivate them
to introduce future-oriented visionary
strategical planning (fig. 144).
The functional re-ordering is primarily
driven by practical concerns in the
situation of the ongoing war such as
having production facilities at a safe
distance from the war zone, the need
320
(3) Перевпорядкування
національної та
регіональної територіальної
функціональності
Необхідність регіональної та
навіть національної функціональної
реконфігурації території України для
зближення з Європою є головним
стратегічним висновком Проєкту.
Учасники наголошують, що українська
влада зможе зрозуміти, що робити
зі зруйнованими містами, лише
поставивши питання в ширшому
контексті трансформації територіального
устрою України внаслідок російської
агресії. Відбудова не може
спиратися на попереднє національне
планування інфраструктури з його
нині нефункціональним припущенням
мирної торгівлі з Росією. Це означає,
що регіональне та національне
територіальне зонування має бути
переосмислене в короткостроковій,
середньостроковій та довгостроковій
перспективі.
Семінари переконливо засвідчили, що
при відбудові України треба враховувати
перерозподіл функцій по всій території
України внаслідок війни. Зокрема,
розвиток Західної України охопить багато
міст, наприклад, м. Умань, та спонукатиме
їх до далекоглядного перспективного
стратегічного планування (зобр. 144).
Такий перерозподіл функцій зумовлений
насамперед практичними проблемами,
викликаними війною, що триває:
потребами розташувати виробничі
 Fig. 144. The ‘Ukrainian Aubergine’ used to illustrate the need for national and regional planning for the
expected development of western Ukraine in the Roadmap project by NUAU. Image credit NUAU

Зобр. 144. «Український баклажан» ілюструє необхідність національного та

регіонального планування для забезпечення очікуваного розвитку Західної
України в проєкті Дорожньої карти НСАУ. Зображення надане НСАУ

for a better transportation connection потужності на безпечній відстані від

with Europe and the relocation of the
internally displaced population. But
some of those transformations will
probably be long-lasting, and therefore
need careful consideration. For example,
the refugee camps and intermediate
housing must be considered along the
social and psychological needs of the
displaced population, and the memories
they bring along.
This process of adapting to the new
situation must become part of the
planning at the regional and national
levels and a topic for consultations with
the public and specific stakeholders
and experts. There are several voluntary
зони бойових дій, потребою забезпечити
кращий транспортний зв’язок з Європою,
міграцією внутрішньо переміщеного
населення. Проте імовірно, що деякі
з цих трансформацій виявляться
довгостроковими, і тому вони вимагають
уважного обміркування. Наприклад,
при розгляді питання місць проживання
для переселенців та тимчасового
житла треба враховувати соціальні
та психологічні потреби внутрішніх
переселенців, а також їхні спогади.
Такий процес адаптування до
нової ситуації має бути врахований
при плануванні на регіональному
та національному рівнях, а також

321
initiatives in Ukraine to support this
process, but they must be connected
to the political decision making. This
will ensure a better representation
of the diversity of interests of various
population groups at the regional and
local administrative levels of planning,
while supporting the cohesion of the
national identity within the broader
European context.
This will require a longterm view and a
capacity to work with strategic regional
and even national planning in an
inclusive way which respects the integrity
of local communities at all levels of the
administration.
But the development and
implementation of regional and national
plans will require a clear distribution
of responsibilities and an agency
to coordinate the interest of local
communities with regional and national
interests.
322
обговорений в рамках процесу
консультацій із громадськістю,
конкретними зацікавленими сторонами
та експертами. В Україні працює
кілька добровільних ініціатив, які
можуть забезпечити цей процес,
проте такі організації повинні мати
повноваження для участі в процесі
прийняття політичних рішень. Це
покращить репрезентативність інтересів
різних груп населення при плануванні
на регіональному та місцевому
адміністративному рівнях та водночас
сприятиме національній єдності в
ширшому європейському контексті.
Такий процес вимагає перспективного
бачення та спроможності забезпечити
інклюзивність та повагу до
самовизначення місцевих спільнот
на регіональному та навіть на
національному рівні планування.
Водночас розробка та реалізація
планів розвитку на регіональному та
націонільному рівні потребує чіткого
розподілу обов’язків та наявності
повноважень координувати інтереси
місцевих спільнот з регіональними та
загальнонаціональними інтересами.
 (4) Local capacity to coordinate
recovery
Another major insight of the Project is
that the administrative reform in Ukraine
has vested the local level with more
autonomy and responsibility for the local
territorial development. At the same
time, the seminars reveal that the local
level capacity to guide and coordinate
the actions of public administration and
private investors with the interests of the
local community in mind needs to be
improved.
There is a need in local urban forums
where the challenges and possible
development of the urban fabric and
its spatial qualities, environmental
pollution, architectural heritage and
culture and their combined significance
can be discussed.
For instance, the deficiencies of the
Soviet planning system could be
counterbalanced with a national policy
for architecture to guide strategic
planning at the local level to open for
more consultative approaches. This
could increase local stakeholders’
influence on plans and also result in a
better representation of the real needs of
the local population and local ecology.
Such policy is also needed to
counterbalance the tendency in
local governments to instrumentalize
planning for private interests, while
giving insufficient consideration to the
needs of the local population and local
environmental problems.
(4) Місцева спроможність
координувати відновлення
Проєкт переконливо висвітлює, що
внаслідок адміністративної реформи
в Україні місцевий рівень отримав
більшу автономію та відповідальність
за місцевий територіальний розвиток.
Водночас проведені семінари також
показують, що на місцевому рівні
спроможність координувати та
спрямовувати дії державного управління
і приватних інвесторів, враховуючи
інтереси місцевої громади, потребує
вдосконалення.
Існує потреба в організації місцевих
форумів з питань міського планування,
де можна було б обговорити виклики та
можливий розвиток тканини міста і його
просторові якості, проблеми забруднення
навколишнього середовища, питання
культури та архітектурної спадщини, а
також їхне сукупне значення для міського
життя.
Наприклад, національна політика щодо
архітектури та стратегічного планування
на місцевому рівні могла б виправити
недоліки радянської системи планування
шляхом стратегічного планування на
цьому рівні, з метою більш інтенсивного
застосування консультативних
підходів. Це могло б посилити вплив
місцевих зацікавлених сторін на процес
планування, а також сприяти врахуванню
реальних потреб місцевого населення та
місцевої екології.
Крім того, така політика необхідна, щоб
викоренити поширену в місцевих органах
323
To this end, actors in urban development
in Ukraine need to develop their
communicative skills and have access
to expert knowledge. Local platforms
for expert communication can be
instrumental for this, as demonstrated by
the NGO Open Institute Kharkiv. During
the war-time, local and professional
initiatives are gaining momentum to
develop a new mode of planning and
to eliminate the deficiencies challenging
local communities and cities since before
the war (fig. 145).
The willingness to participate in this kind
of local interdisciplinary discussions
indicates openness to mutual learning
and collaboration to design plans for
the future recovery. There is also a need
to differentiate the responsibilities of
different administrative decision-making
влади тенденцію використовувати
процес планування у приватних цілях,
приділяючи недостатню увагу потребам
місцевого населення та вирішенню
місцевих екологічних проблем. Для цього
суб’єктам міського розвитку в Україні
необхідно розвивати свої комунікативні
навички та мати доступ до професійних
знань. Як демонструє ГО Відкритий
інститут Харкова, вирішальну роль в
цьому відіграють місцеві платформи
професійної комунікації. Під час війни
набули популярності місцеві ініціативи
та професійні проєкти розробки нового
способу планування та врахування
недоліків, які існували в місцевих
громадах та в містах ще до війни
(зобр. 145). Бажання брати участь у таких
локальних міждисциплінарних дискусіях
вказує на готовність до взаємного

Fig. 145 Local initiatives designing plans for the post-war rebuilding are
popping up all over Ukraine. Image by Restart Ukraine 2023

Зобр. 145. Місцеві ініціативи з планування відновлення після війни

з’являються по всій Україні. Зображення Restart Ukraine 2023

324
levels: the framework policy should be
shaped at the national level, the regional
level should provide for the territorial
strategy and the local level should be
responsible for the quality standards,
including the quality of public spaces.
A communicative democratic approach
can be developed in pilot projects with
motivated local communities and regions
with support for knowledge sharing
from the national level. This includes
regulation that promotes innovation,
funding of research, documentation of
experiences and open data sharing.
The rural communities should also be
addressed and supported to develop
their shared local services with pilot
projects.
(5) Methodology for mutual
learning and formation of
data
Another major strategic insight of
the Project is the needs to create a
new participatory and transparent
planning methodology and to unlock
the potential of using digital planning
tools to generate and process data for
a specific geographic location. This
can be understood in terms of a digital
platform for localized collaboration that
connects all the stakeholders to a project
and facilitates their communication and
their access to local data. At the same
навчання та співпраці з метою розробки
планів майбутнього відновлення. Також
існує потреба в диференціації дій різних
адміністративних рівнів прийняття рішень:
на національному рівні має формуватись
загальна політика, на регіональному рівні
− територіальна стратегія, а на місцевому
рівні – стандарти якості, включаючи
якість громадського простору.
Зацікавлені місцеві громади та
регіони можуть в форматі пілотних
проєктів сформувати комунікативний
демократичний підхід до планувальної
діяльності за умови підтримки обміну
знаннями на національному рівні,
зокрема забезпечення регулювання,
яке сприяє інноваціям, фінансування
досліджень, документування досвіду та
відкритого обміну даними. Слід також
звернути увагу на сільські громади та
підтримати в них розвиток спільних
місцевих послуг за допомогою пілотних
проєктів.
(5) Методологія взаємного
навчання та формування
даних
Один з головних стратегічних висновків
Проєкту стосується наявної потреби в
новій прозорій методології планування
за участі громадськості та можливості
використання цифрових інструментів
планування, щоб формувати та
обробляти масиви даних, пов’язаних з
окремою географічною локацією. Такі
інструменти можна використовувати
325
time, it also implies the formation and як цифрову платформу для локальної
selection of such data. Rational planning співпраці, яка долучає всі зацікавлені
must be informed by reliable data. Yet, сторони до окремого проєкту, сприяє
in urban planning data are not only їх спілкуванню та забезпечує доступ до
hard facts about topography, local відповідних місцевих даних. Водночас це
climate and all kinds of local community також передбачає формування та відбір
services. They must also be based on цих даних.
the memories and experiences of the
Раціональне планування ґрунтується на
people living in the community. Their
достовірних даних. Проте дані, потрібні
experiences of their site as well as the
для міського планування, — це не лише
values which enable the community
об’єктивні факти про топографію,
to cooperate in an effective way to
місцевий клімат та всі наявні різвиди
develop the local economy must be
місцевих послуг. Міське планування
represented in the planning process
також має ґрунтуватись на спогадах
and negotiated with other interests in
та досвіді людей, які живуть у громаді.
a balanced way. Therefore planning
Їхнє сприйняття території громади,
must include the local population and
а також цінності, які дозволяють
let them describe and document their
громаді ефективно співпрацювати,
experiences connected to places in the
розвиваючи місцеву економіку, мають
city. Considering the ongoing war and
бути представлені в процесі планування
the Soviet legacy, these experiences
та враховані разом з інтересами інших
will include the traumas connected to
зацікавлених осіб. Тому до процесу
the present and the former atrocities
планування треба долучати місцевих
that have affected the population.
мешканців та надавати їм можливість
But it cannot stop at that. It must also
описувати та документувати свій досвід,
include the public discourse about the
пов’язаний з окремими локаціями міста.
city among the major stakeholders,
Враховуючи війну, що триває, та спадок
which constitutes the shared values
радянського періоду, такий досвід
and agreements for its development.
включатиме травми, спричинені війною
This requires a capacity and agency to
та минулим, які впливають на населення.
interact with a broad range of local,
regional and, in some cases, also Але на цьому не можна зупинятися.
national and international stakeholders Процес планування також має
during the planning process. враховувати публічний дискурс на тему
міста, в якому беруть участь основні
Once all these agents have agreed on
зацікавлені сторони, та який постулює
the formation of data, the data must
спільні цінності та домовленості щодо
also be shared in a way that makes
міського розвитку. Для цього в процесі
them accessible for all kinds of analyses
планування треба мати можливість
by different experts to identify specific
та повноваження взаємодіяти з
possibilities in the project situation.

326
In Ukraine, some of this information is
associated with the territorial objects
of the digital cadastre (real estate
landed property registry). This can
be used to connect general data to
specific geographic locations, but it
will need to be complemented with
various kinds of information about local
opinions, services, culture, economy and
demography. More complex aggregates
of data about specific projects could
potentially be shared in a formal
digital system like a Digital Twin for
the city to make them more accessible
to critical evaluation in research as
well as assessment of the aggregated
consequences of changes in different
parameters (fig. 146).
широким колом зацікавлених сторін
місцевого, регіонального, а іноді й
загальнонаціонального та міжнародного
рівня.
Після того, як усі ці сторони погодили
сформований масив даних, такі дані
треба зробити доступними для різних
експертів для проведення ними всіх
можливих видів аналізу, щоб визначити
конкретні можливості даного проєкту.
В Україні частина такої інформації
занесена до цифрового кадастру
(реєстру земельних ділянок). Кадастр
можна використовувати, щоб прив’язати
загальні дані до певних географічних
локацій, проте ці дані потрібно буде
доповнити різними видами інформації

Fig. 146. Digital Twin principle. Image credit City of Gothenburg 2023

Зобр. 146. Принципова схема системи «Digital Twin» [цифровий двійник].

Зображення надано м. Гетеборг 2023

327
This can be a powerful tool for better
informed local decision-making, but
it will always require an established
conversation and mutual learning
process among the actors needed
to transform their modern city into
a sustainable practice of interaction
between local communities, ecologies
and economies. For this, different kinds
of mapping and scanning technologies
will also be useful. Feedback from their
practical application should be analyzed
to adjust the system for control and
assessment of the rebuilding outcomes.
The start of local projects will also
require platforms to set up consortia and
partnerships bringing together all the
key participants in urban development:
architects and technical consultants,
users and construction companies, but
also many other stakeholders.
(6) Organization of the practice
with local pilot projects
The final important strategic insight
from the project is that there are now
many planning initiatives in Ukraine that
develops the methodology of planning
for recovery in various ways while at the
same time the entire legislation is being
reformed. As a result, for a short time,
the Project has become a platform for
sharing experience from some of such
various initiatives. The report testifies
that the practice of architecture and
planning in Ukraine needs to abandon
328
про місцеву суспільну думку, послуги,
культуру, економіку та демографію.
Теоретично, надати доступ до більш
складними масивів даних про конкретні
проєкти можна також в офіційній
цифровій системі міста на кшталт
«Digital Twin» [цифровий двійник – прим.
пер.], щоб зробити їх більш доступними
для спеціалізованих досліджень, а
також щоб надати можливість оцінити
сукупні наслідки змін різних параметрів
(зобр. 146).
Така система може стати потужним
інструментом для більш обґрунтованого
прийняття рішень на місцевому рівні,
проте для її застосування обов’язково
потрібна платформа для комунікації
та взаємного навчання головних
дійових осіб, які мають взяти участь у
перетворенні сучасного міста на стале
середовище взаємодій між місцевими
громадами, екологією та економікою.
Різноманітні технології мапування
та сканування також стануть тут у
пригоді. Висновки про ефективність
їх практичного застосування треба
використовувати, щоб вдосконалити
систему контроля та оцінки результатів
процесу відбудови. Для формування та
реалізації проєктів місцевого рівня також
потрібні платформи, які сприятимуть
формуванню консорціумів та
партнерств між ключовими учасниками
міського розвитку: архітекторами та
консультантами з технічних питань,
користувачами та будівельними
компаніями, а також багатьма іншими
представниками зацікавлених сторін.
its predominantly soviet-materialistic
mode of operation in favour of a more
democratic communicative mode,
which gives more prominence to the
public opinion and discussion in local
communities. There is also a need to
introduce to Ukraine the latest, more
dynamic models of urban planning,
designed in response to the challenges
of sustainable urban development (fig.
147).
Fig. 147. A vision for the rebuilding of North
Saltivka in Kharkiv by a local architect. Image
credit EGO House Architects 2022
Зобр. 147. Бачення відбудови Північної
Салтівки в м. Харків. Автор зображення
EGO House Architects 2022
A good way to achieve this is local
pilot projects in housing districts
where municipalities make plans for
shared functions like roads, parks
and infrastructure in dialogue with
potential investors and stakeholders.
This makes it easier for investors to
share the risk and to coordinate their
investments with other actors in a way
that contributes to the total urban quality
of the local community. It also helps
(6) Організація практики
з місцевими пілотними
проєктами
Останнім важливим стратегічним
висновком конференції є усвідомлення
того, що зараз в Україні, на тлі загальної
реформи законодавства, існує багато
ініціатив з планування, які розробляють
методології відновлення на основі
різноманітних підходів. В результаті, наш
проєкт на короткий проміжок часу надав
деяким з цих ініціатив платформу для
обміну своїм унікальним досвідом.
Звіт засвідчує необхідність
переведення практики архітектури та
планування в Україні з переважаючого
радянсько-матеріалістичного
способу функціонування до більш
демократичного комунікативного
формату, в якому думки місцевих
громад та публічні обговорення
набувають більшого значення. Також
варто познайомити Україну з новітніми,
більш динамічними моделями міського
планування, розробленими у відповідь на
виклики сталого розвитку міст (зобр. 147)
Ефективним способом досягти цього
є місцеві пілотні проєкти в житлових
районах, де муніципалітети розробляють
плани спільних функцій, таких як
дороги, парки та інфраструктура
для комплексних районів у діалозі
з потенційними інвесторами та
зацікавленими сторонами. Це
полегшує інвесторам розподіл ризику
та координацію своїх інвестицій з
іншими учасниками таким чином,
329
international collaboration, knowledge
sharing and innovation together with
local communities, regional, national
and international actors, businesses
and universities in a mutual process of
learning and exchange of knowledge
and ideas.
It can be argued that planning in
Sweden and Europe is at the threshold
of adopting a new mode, which is more
dynamic and responsive to changes in
the relations between psychological,
social, ecological and material aspects
of a site. However, a transfer to this
mode of planning in Ukraine will
require a new and more systematic
organization of the practice, including
the urban development market, the
planning system and methods to make
them interact in productive ways. To
ensure this, all the actors in urban
development must be accountable for
their actions. Such accountability can be
improved with fair and free competition
of products and services. Apart from
the system of service providers, the
ability of local self-government to
coordinate the territorial development
in their community in a more dynamic,
responsive and transparent way
requires that they should have such
capacity. They will need architects
who can apply various instruments
for the coordination of creative
proposals, including architectural and
urban design competitions, round
tables and pilot programmes. There
is a need for a system of practices,
consultancies, entrepreneurs, and
real estate developers which share an
330
щоб це сприяло загальному розвитку
міської якості місцевої громади. Це
також сприяє міжнародній співпраці,
обміну знаннями та інноваціям разом із
місцевими громадами, регіональними,
національними та міжнародними
гравцями, підприємствами та
університетами у спільному процесі
навчання та обміну знаннями та ідеями.
Можна стверджувати, що планування
у Швеції та Європі знаходиться на
порозі переходу до нового формату,
який є більш динамічним і реагує на
зміни у відносинах між психологічними,
соціальними, екологічними та
матеріальними аспектами території.
Однак перехід до такого формату
планування в Україні потребуватиме
нової, більш системної організації
практики, зокрема ринку містобудування,
системи планування та методів їх
продуктивної взаємодії. Для цього всі
учасники міського розвитку мають
нести відповідальність за свої дії.
Таку підзвітність можна покращити за
допомогою чесної та вільної конкуренції
продуктів і послуг. Окрім системи
постачальників послуг, здатність органів
місцевого самоврядування координувати
територіальний розвиток у своїй громаді
більш динамічно, адаптивно та прозоро
вимагає відповідної спроможності. Їм
знадобляться архітектори, які зможуть
застосовувати різноманітні інструменти
для координації творчих пропозицій,
зокрема архітектурно-містобудівні
конкурси, круглі столи та пілотні
програми. Існує потреба в системі
на місцевому рівні, до якої увійдуть
практикуючі архітектори, консультанти,
understanding of the distribution of
agencies and responsibilities and respect
each other at the local level.
National, regional and local
architectural policies can be used to
guide the practice to better performance
and focus on long-term values for the
citizens. Only then will the system be
productive and resilient to changes.
At the same time, our insight also points
at the need for a more institutionalized
arrangement of such knowledge-sharing
in the longer perspective. A similar
arrangement will also be needed to
share feedback on legal reforms. This
knowledge exchange must be supported
by capacity building for the local level
with universities and lifelong learning
activities for practitioners. In this context,
the public sector should consider
and support the role, which research
institutes and universities could play in
the feedback process. They will also
add a meta-theoretical level of critical
reflection to the process of shaping the
methodology and structuring the relevant
data. Their involvement is also crucial
to ensure self-innovation of the urban
transformation system.
підприємці і забудовники нерухомості,
які мають спільне розуміння розподілу
повноважень і обов’язків і поважають
один одного. Національна, регіональна та
місцева архітектурна політика може бути
використана для того, щоб спрямовувати
практику на підвищення ефективності
та зосередження на довгострокових
цінностях для громадян. Тільки тоді
система буде продуктивною та стійкою
до змін.
Водночас наше розуміння також
вказує на необхідність більш
інституціоналізованої організації такого
обміну знаннями в довгостроковій
перспективі. Подібна домовленість
також знадобиться для обміну
відгуками про правові реформи. Цей
обмін знаннями має підтримуватися
розвитком потенціалу на місцевому
рівні з університетами та безперервним
навчанням для практиків. У цьому
контексті державний сектор повинен
розглянути та підтримати роль, яку
можуть відігравати дослідницькі
інститути та університети в процесі
зворотного зв’язку. Вони також додадуть
метатеоретичний рівень критичної
рефлексії до процесу формування
методології та структурування
відповідних даних. Їхнє залучення
також має вирішальне значення для
забезпечення самоінноваційної системи
міської трансформації.
331
332
REFERENCES / СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Basic texts of the 1972 World Heritage
Convention. UNESCO 2019.
Bina, Olivia; Fokdal, Josefine; Ojamäe,
Liis; Paadam, Katrin and Chiles,
Prue, eds. (2021). Enabling the city –
Interdisciplinary and transdisciplinary
encounters in research and practice.
INTREPID_COST EU research network.
Routledge.
De Roo, Gert (2012). Spatial Planning,
Complexity and a World ‘Out of
Equilibirum’: Outline of a Non-linear
Approach to Planning. In Gert De Roo,
Jean Hillier and Joris Van Wezemael
eds Complexity and Planning Systems,
Assemblages and Simulations. New
Directions in Planning Theory/Routledge
2017.
European Quality Principles for EU-
funded Interventions with potential
impact on Cultural Heritage. ICOMOS
revised ed. November 2020.
Financial Aggregation for Cities. Nicole
Pinko, Priscilla Negreiros, Cooper
Wetherbee, and Bella Tonkonogy. Cities
Climate Finance Leadership Alliance and
Climate Policy Initiative, June 2022.
Moore, Steven (2007). Alternative routes
to the sustainable city. Lexington Books/
Rowman & Littlefield Publishers.
Moussienko, Natalia (2016). Art of
Maidan. Kyiv Huss.
Oliynyk, Olena (2014). Concept for
a National policy for cultural heritage
development in Ukraine (draft). The
project of Regional Co-operation for
Cultural Heritage Development at the
European Commission.
Policy briefs on Ukrainian recovery.
Ukraine Recovery Conference 4-5 July
2022, Lugano, Switzerland.
Ruin, Hans (2019). Being with the Dead
- Burial, Ancestral Politics, and the Roots
of Historical Consciousness. Stanford
University Press.
Scoping Mission to Ukraine 2-14
October 2022. UN Habitat 2022.
The Way Forward. Architects Sweden
2020
Ukraine’s National Recovery Plan.
National Recovery Council July 2022.
Urban Recovery Framework. UN Habitat.
Policy Brief March 2022.
Declaration of principles to promote
international solidarity and cooperation
to preserve World Heritage. UNESCO
2019.
333
Appendix A: National
Architect’s Statement on the
need for home during the war
The concluding speech by the Swedish
National Architect Helena Bjarnegård,
which concerns the basic human needs
that a home provides for a person, can
also be used to represent the discussion
at Seminar 1.
Good afternoon, dear colleagues
from Ukraine and Sweden! Thank
you so much for the invitation. I
hope you have had a good day
together.
My name is Helena Bjarnegård, I
work as the National Architect in
Sweden at Boverket, the National
Agency for Housing, Planning and
Building. I also have a commission
from the government to be the Chair
of the Council for Sustainable Cities.
Boverket´s and The Council for
Sustainable Cities‘s role is to support
cities and regions in Sweden in their
work to develop well designed, long-
term sustainable and good living
environments for all. We are twelve
state agencies working together
with this commission. ArkDes,
the Swedish National Centre for
Architecture and Design, our today’s
host, is one of them. We work
according to Agenda 2030 Goal 11,
Sustainable Cities and Communities,
and according to the National Policy
for Architecture, Cultural Heritage,
Design and Art that is called
334
Додаток A: Заява Національної
архітекторки Швеції про
важливість мати дім в часи
війни
Заключна промова Національної
архітекторки Швеції Гелени Б`ярнегорд
була присвячена основним людським
потребам, які забезпечує дім, та є
підсумком дискусії на Семінарі 1.
Доброго дня, шановні колеги з
України та Швеції! Щиро дякую за
запрошення, сподіваюся, ви добре
провели день разом.
Мене звати Гелена Б`ярнегорд,
я обіймаю посаду Національної
архітекторки Швеції в «Boverket»
– Національному комітеті з
питань житла, будівництва та
планування. Також уряд призначив
мене на посаду Голови Ради з
питань сталого розвитку міст.
Роль Національного комітету
(Boverket) та Ради сталих
міст полягає в тому, щоб
підтримувати зусилля міст
та регіонів Швеції, спрямовані
на розробку високоякісного,
сталого та приємного
житлового середовища для всіх
верств населення. Це завдання
разом виконують дванадцять
державних установ, однією з яких
є наш сьогоднішній господар –
Шведський центр архітектури та
дизайну «ArkDes». Наша робота
організована відповідно до Цілі
11 Порядку денного до 2030 р.,
«Сталі міста та громади», а
Designed Living Environments.
The National Policy says that
development of our living
environments can contribute to a
society that is sustainable in all
perspectives. It takes a holistic
view and really points out that the
main goal is to develop socially
sustainable living environments for
all within the planetary boundaries.
Environments that are sustainable,
inclusive and beautiful for us as
human beings. It points out that this
is not a task anyone can handle
alone, we need to work together
in a multidisciplinary way and at
all levels at the same time, locally,
nationally, and internationally and
that the work specifically needs
people with deep understanding of
the built environment and the skill to
design and create.
When I am in the cities and regions
to talk about this, I often start
focusing on social sustainability and
how our built environment can meet
basic human needs, for example
having:
• a home that you can afford
• a home where you feel safe and
secure
• a home that works for your daily
life
• a home that you like and can
invite your friends to, where you
meet your neighbours when you
step out from the door
також до Національної політики
в галузі архітектури, культурної
спадщини, дизайну та мистецтва,
яка називається «Спроєктоване
житлове середовище».
У Національній політиці
зазначається, що формування
нашого житлового середовища
може сприяти створенню
суспільства, яке є сталим у
всіх аспектах. Цей документ
ґрунтується на цілісному підході
та прямо вказує на те, що
головною метою є формування
соціально сталого житлового
середовища для кожного мешканця
планети. Середовища, котре
ми, як люди, вважаємо сталим,
інклюзивним та красивим. У
Національній політиці сказано,
що з цим завданням неможливо
впоратися поодинці – нам потрібно
працювати всім разом, в усіх
галузях та на всіх рівнях одночасно,
на місцевому, національному та
міжнародному рівнях, і що для цієї
роботи потрібні люди з глибоким
розумінням антропогенного
середовища та вмінням
проєктувати та творити.
Коли я обговорюю ці принципи в
інших містах і регіонах, я часто
зосереджуюсь на соціальному
сталому розвитку та на тому, як
наше антропогенне середовище
може задовольнити основні
потреби людини стосовно житла,
зокрема, потребу мати:
335
 • a home that is close to a school,
grocery store, bus stop or green
park
• a home and a neighbourhood
that you like and feel a sense of
belonging to.
When I talk about the environmental
sustainability I often mention the
importance of beauty that makes
people take care of their living
environment and to re-use and
re-purpose the buildings and
places that we already have...
to save resources but also to take
into consideration that places and
buildings also contain people’s
stories and memories.
When I look at the pictures
from Ukraine published in our
newspapers, which show that homes
and lives are shattered to pieces, it
can all feel hopeless...how can we
even talk about that architecture, in
this time of war?
But when I met you, architects from
Ukraine, in our first meeting, and
listened to what you had to say, I
understood that culture heritage,
architecture and the work that
architects do is more important than
ever. Questions about:
• having a home
• that feels safe and secure
• where you meet your family and
friends
• where you learn to know your
336
• дім, який ви можете собі
дозволити;
• дім, де ви відчуваєте себе в
безпеці;
• дім, який відповідає вашому
способу життя;
• дім, який вам подобається і
куди ви можете запросити
своїх друзів; дім, виходячи з
якого ви зустрічаєте своїх
сусідів;
• дім, поряд з яким є школа,
продуктовий магазин,
автобусна зупинка або зелений
парк;
• дім і район, які вам
подобаються, які ви вважаєте
рідними.
Коли я розмовляю про екологічну
стійкість, я часто згадую
важливість краси, яка змушує
людей дбати про своє житлове
середовище та повторно
використовувати та переробляти
будівлі та місця, які ми вже маємо...
щоб заощадити ресурси, але
також пам’ятайте, що місця та
будівлі містять ще й історії та
спогади людей. Коли я кожного дня
бачу в наших газетах фотографії з
України, на яких видно, що будинки
та життя розбиті вщент, усе
здається безнадійним... як можемо
ми навіть говорити про цю
архітектуру під час війни?
Проте, коли я познайомилась з
вами, архітекторами з України,
під час нашої першої зустрічі, і
 neighbours
• where you feel at home
• that you have a sense of
belonging to.
This is so fundamentally important
for us as human beings, it is part of
our basic needs.
The war is not over yet but when we
look back in history ...the only thing
we can be really sure about is that
one day it will end.
It is hard to know how to help, to
support you during those difficult
times. Gathering here is a way of
saying ...you are not alone and the
skills that you have as architects are
so important right now in the middle
of the crises and also when the war
is over. You answer up to human
basic needs and you also give
people hope for a better future by
doing what you do best – creating
architecture, creating places and
buildings both temporary and,
hopefully, soon ..... long-lasting
places that people can be proud of
for many generations to come.
послухала вас, я зрозуміла, що
культурна спадщина, архітектура
і робота, яку виконують
архітектори, зараз важливіша, ніж
будь-коли. Питання про те,
• як знайти дім,
• в якому ви відчуваєте себе в
безпеці,
• в якому ви зустрічаєтесь зі
своєю родиною та друзями,
• в якому ви знайомитесь із
сусідами,
• в якому ви відчуваєте себе
як вдома, який став для вас
рідним –
• це дуже важливо для нас,
людей... це складова наших
базових потреб
Війна ще не закінчилася, проте,
історія свідчить, що... єдине, в чому
ми можемо бути точно впевнені,
це те, що одного дня війна
скінчиться. Складно зрозуміти, як
саме допомогти, підтримати вас
в ці важкі часи. Наша зустріч тут
– це спосіб сказати, що ви не самі,
і що ваші навички архітекторів
дуже важливі зараз, у розпал кризи,
і будуть важливі також коли війна
закінчилася. Ви забезпечуєте базові
людські потреби, а також даруєте
людям надію на краще майбутнє,
роблячи те, що вмієте найкраще –
створюючи архітектуру,
створюючи місця та будівлі,
наразі тимчасові, та, сподіваюся,
незабаром ..... сталі місця та
будівлі, якими зможуть пишатися
ще багато майбутніх поколінь.
337
Appendix B: Stockholm Додаток Б: Стокгольмська
Statement on urgent заява про нагальний захист
protection of monuments пам’яток

The recognition of heritage as a target Визнання спадщини об’єктом російського

of Russian terror was publicly announced
in the Stockholm Statement. It demands
urgent protection of cultural heritage
in Ukraine. A fundraising campaign to
support cultural workers to stay in the
field has been initiated. It has resulted in
37.000 SEK donations to the Heritage
Solidarity Fellowship of Ukraine.50 The
official published Stockholm Statement is
presented below:
терору було публічно проголошено
у Стокгольмській заяві, яка вимагає
термінового захисту культурної спадщини
в Україні. Було розпочато збір коштів
для підтримки працівників культури, які
залишаються працювати на своїх місцях
в Україні. У результаті було зібрано
37.000 шведських крон на Стипендію
солідарності у збереженні культурної
спадщини України.51 Опублікована
офіційна Стокгольмська заява:

Ukraine is under attack by Russia. Україна потерпає від військової

More than 11 million people have
been displaced by the aggression,
and more than 7 million of these
are staying in Ukraine. They need
shelter and temporary housing,
but also hope and support for their
identity. Helping to protect and
recover the country’s damaged
cultural heritage is not a secondary
need; it is just as important as
military and humanitarian aid
contributions, because a nation
is much more than the territory it
50 See https://www.europanostra.org/heritage-
solidarity-fellowship-for-ukraine-call-for-applications/ The
fellowship is co-organized by the Heritage Emergency
Response Initiative (HERI) and the Ukrainian Fulbright
Alumni Association (KOLO). Applications for support are
assessed by an expert council that includes representatives
of various cultural institutions and volunteer initiatives. The
donors get a report about the applicants who have received
the fellowship.
агресії з боку Росії. Понад 11
мільйонів осіб стали вимушеними
переселенцями внаслідок
агресії; понад 7 мільйонів з
них залишаються в Україні. Їм
потрібний притулок і тимчасове
житло, а також надія та
підтримка їхньої ідентичності.
Допомога із захистом та
відновленням пошкодженої
культурної спадщини України не
є другорядною потребою; це так
само важливо, як військова та
гуманітарна допомога, тому що
нація – це набагато більше, ніж
територія, яку вона займає, навіть
набагато більше, ніж люди, які
51 Див.https://www.europanostra.org/heritage-
solidarity-fellowship-for-ukraine-call-for-applications/
Спів-засновниками Стипендії виступив Штаб порятунку
спадщини (HERI) та Українське Фулбрайтівське коло

338
occupies, much more even than the
people who make it up today and it
gives the people of Ukraine hope.
Ukraine has a rich cultural heritage,
with over 145 000 notable objects
and 401 historical towns and cities.
That heritage is a fundamental,
tangible resource for Ukrainians.
The growing number of visitors
to the national cultural reserves
of Davniy Halych, Chyhyrin and
Baturyn during the war indicates the
importance of this cultural heritage
for the people in Ukraine.
Since 2014, the unprovoked war
on Ukraine has clearly shown
that Russia is in violation of the
1954 Hague Convention, despite
having signed the agreement.
Several cases of destruction even
indicate that Russia is intentionally
destroying Ukraine’s cultural
heritage. Perhaps the most
important of these is the destruction
of the National Literary Memorial
Museum, housed in the last
residence of the eighteenth-century
philosopher Hryhorii Skovoroda
(1722–1794) in a suburb of
Kharkiv, on May 6, 2022.
The Russian missiles that have
been launched all across Ukraine
since 24 February are intended to
destroy all of the civil society in
Ukraine: homes, public services and
infrastructure as well as cultural
heritage. As of August 3, 2022,
(KOLO). Заявки на отримання підтримки розглядає
експертна рада, до складу якої входять представники
різних закладів культури та волонтерських ініціатив.
Донори отримують звіт від стипендіатів.
сьогодні її складають, і це дає народу
України надію. Україна має багату
культурну спадщину, яка нараховує
понад 145 000 визначних об’єктів і
401 історичне місто. Ця спадщина
є фундаментальним матеріальним
ресурсом для українців. Зростання
кількості відвідувачів національно-
культурних заповідників Давній
Галич, Чигирин і Батурин під час
війни свідчить про важливість цієї
культурної спадщини для народу
України. Починаючи з 2014 року,
неспровокована війна проти України
чітко показала, що Росія порушує
Гаазьку конвенцію 1954 р. попри
факт її підписання. Кілька випадків
руйнування навіть свідчать про
те, що Росія навмисно нищить
культурну спадщину України. Чи не
найголовнішим з таких випадків
стало знищення 6 травня 2022 р. в
передмісті м. Харків Національного
літературно-меморіального музею,
розташованого в останньому
помешканні філософа XVIII століття
Григорія Сковороди (1722–1794).
Починаючи з 24 лютого 2022 р.,
Росія запускає по Україні ракети,
щоб знищити все громадянське
суспільство: домівки, громадські
послуги та інфраструктуру,
а також культурну спадщину.
Станом на 3 серпня 2022 р.
Міністерство культури України
підтвердило пошкодження 500
339
 Ukraine’s Ministry of Culture
verified the damage of 500
cultural heritage sites, and since
then the total number has risen
to nearly 550. The most affected
regions are Kharkiv, Donetsk, Kyiv,
Luhansk, Chernihiv and Sumy.
According to the Ministry, the
damage includes 169 religious
sites, 75 cultural centres, theatres,
cinemas and other art centres, 52
memorial monuments and works
of art, 45 libraries, 36 museums
and reserves and more than 108
historical buildings. The scale of the
destruction is unimaginable. These
atrocities deprive the Ukrainian
people of their past, their cultural
identity and sense of belonging,
their source of consolation and
inspiration for the rebuilding of the
country. This is a crime not only
against the people of Ukraine but
also against humanity.
There is an immense need for
immediate action to protect
heritage sites, to document the
damage inflicted to them, and
to collect that documentation
in archives to enable future
reconstruction, either digitally or
tangibly. This must be included in
the aid that is provided and in the
economic plans that are made for
the recovery.
This statement was sent to Johan
Forssell, the Swedish Minister for
International Development Cooperation
and Foreign Trade.
340
об’єктів культурної спадщини,
і відтоді їхня загальна кількість
зросла до майже 550. Найбільше
постраждали Харківська, Донецька,
Київська, Луганська, Чернігівська
та Сумська області. За даними
Міністерства, пошкоджені 169
релігійних об’єктів, 75 культурних
центрів, театрів, кінотеатрів
та інших мистецьких центрів,
52 меморіальні пам’ятники та
твори мистецтва, 45 бібліотек, 36
музеїв та заповідників і понад 108
історичних будівель. Масштаби
руйнувань неможливо уявити. Ці
звірства позбавляють український
народ його минулого, культурної
ідентичності та почуття
національної приналежності,
джерела розради та натхнення
для відбудови країни. Це злочин не
лише проти народу України, а й
проти людства. Існує величезна
потреба в негайних діях для
захисту об’єктів спадщини,
документування завданої їм
шкоди та збору цієї документації
в архівах, щоб уможливити
майбутню реконструкцію, або
в віртуальному або в реальному
форматі. Це повинно стати
складовою допомоги, яка наразі
надається, і економічних планів
відновлення, які зараз складаються.
Текст заяви було надіслано Міністру
розвитку міжнародної співпраці та
міжнародної торгівлі пану Йохану
Форсселю.
ACKNOWLEDGMENTS
The project “Future Images for Ukraine”
has been conceived within the inclusive
approach. As a result, the richness of the
strategic insights presented in this report
stems from the contributions by many
architects from Ukraine and Sweden. We
would like to express our sincere gratitude
to all the participants who have joined the
project team, the editorial board, and the
partnership and who have attended our
seminars both physically in Sweden and
online in Ukraine.
The project would not have been possible
without a generous grant from the Swedish
Institute (Svenska Institutet) and support
from the ArkDes Swedish National Centre
for Architecture and Design, the Boverket
Swedish National Board of Housing,
Building and Planning, “Europa Nostra
Sweden”, the National Heritage Board
(RAÄ), the Färgfabriken foundation and
exhibition space for contemporary art and
architecture, and Gothenburg municipality.
Project team
Pehr Mikael Sällström, project leader at
Architects Sweden
Pavel Nagorny, project coordinator at
Architects Sweden
Maryna Semenchenko, moderator, physical
planning architect at Hafen City University
Elisabet Näslund, press relations
ПОДЯКИ
За своєю концепцією проєкт “Образи
майбутнього України” є інклюзивним,
тому розмаїття стратегічних висновків,
представлених у цьому звіті, є
результатом роботи багатьох архітекторів
з України та Швеції. Ми дякуємо всім
учасникам, які працювали в складі
проєктної групи, редколегії та колектива
партнерів і які взяли участь в проведених
семінарах як фізично в Швеції, так і
онлайн в Україні.
Реалізація проєкту була би неможливою
без щедрого гранту від Шведського
інституту (Svenska Institutet) та підтримки
з боку Шведського центру архітектури
та дизайну “ArkDes”, Національного
комітету з питань житла, будівництва
та планування (Boverket), шведського
відділення загальноєвропейської
федерації культурної спадщини “Europa
Nostra”, Ради національної спадщини
(RAÄ), фонду та виставкого простору
сучасного мистецтва “Färgfabriken” та
муніципалітета м. Гетеборг.
Команда проекту
Пер Мікаель Сельстрьом, керівник
проєкту, Спілка архітекторів Швеції
(Architects Sweden)
Павло Нагорний, координатор проєкту,
Спілка архітекторів Швеції (Architects
Sweden)
Марина Семенченко, модераторка,
архітекторка, університет ГафенСіті
Елізабет Неслунд, прес-аташе
341
Emina Kovacic, President of Architects
Sweden and City Architect at Karlshamn
Björn Ekelund, planning architect, Vice-
President of Architects Sweden
Emma Ekman Flenberg, architect
(volunteer)
Eva Minoura, architect and competency
developer at Architects Sweden
Margareta Wilhelmsson, Head of Policy at
Architects Sweden
Tobias Olsson, Director at Architects
Sweden
Lena Sturesson, translator, Heart
Management AB
Anders Regnell, web editor, Architects
Sweden
Editorial board:
Oleksandr Bouryak, D.Arch. Professor,
Department of Sociology, University of Lodz
Christer Larsson, ark SAR/MSA, KKH, Head
of the Board, National Research Programme
”Sustainable Community Building”
Olena Oliynyk, D.Arch., Professor of
Architecture at the National Academy of Art
and Architecture, Kyiv
342
Еміна Ковачич, Голова Спілки архітекторів
Швеції (Architects Sweden) та головна
архітекторка м. Карлсгамн
Бйорн Екелунд, архітектор-планувальник,
віце-президент Спілки архітекторів Швеції
(Architects Sweden)
Емма Екман Фленберг, архітекторка
(волонтерка)
Єва Мінура, архітекторка та фахівчиня з
розвитку потенціалу в Спілці архітекторів
Швеції (Architects Sweden)
Маргарета Вільгельмсон, директорка з
формування політики Спілки архітекторів
Швеції (Architects Sweden)
Тобіас Олссон, директор, Спілка
архітекторів Швеції (Architects Sweden)
Лена Стурессон, перекладачка з “Heart
Management”
Андерс Регнелл, веб-редактор Спілки
архітекторів Швеції (Architects Sweden)
Редколегія
Олександр Буряк, д.арх., професор
кафедри соціології Лодзинського
університету
Крістер Ларссон, архітектор SAR/MSA,
KKH, голова комітету Національної
дослідницької програми «Стале
будівництво громади»
Олена Олійник, д.арх., професорка
кафедри архітектури Національної
академії образотворчого мистецтва і
архітектури, м. Київ
Partnership
Christian Runeby, Head of Section, RAÄ
(National Board of Antiquities)
Hanna Bondar, MP of the Verkhovna Rada
(the Parliament of Ukraine) and president
of the Verkhovna Rada planning committee
Hanna Palekha, Chair of the Association
of Spatial Planners, National Union of
Architects of Ukraine
Helena Bjarnegård, National Architect,
Boverket
James Taylor-Foster, curator, ArkDes
Lidiya Chyzhevska, Architect and Urban
planner, Drees&Sommer
Oleksandr Chyzhevskyi, President of the
National Union of Architects of Ukraine
Olena Oliynyk, Vice-President of the
National Union of Architects of Ukraine
Simon Wallqvist, Deputy City Architect,
Gothenburg City Planning Office
Партнери
Крістіан Рунебі, керівник секції
Національної ради спадщини (RAÄ)
Ганна Бондар, Народна депутатка
Верховної Ради України
Ганна Палеха, голова Асоціації
просторових планувальників
Національної спілки архітекторів України
(НСАУ)
Гелена Б’ярнегорд, Національний
архітектор, Національний комітет з
питань житла, будівництва та планування
«Boverket»
Джеймс Тейлор-Фостер, куратор
Шведського центру архітектури та
дизайну “ArkDes”
Лідія Чижевська, архітекторка та
урбаністка, “Drees&Sommer”
Олександр Чижевський, Президент
Національної спілки архітекторів України
(НСАУ)
Олена Олійник, Віце-президент
Національної спілки архітекторів України
(НСАУ)
Саймон Валлквіст, заступник головного
архітектора, бюро планування м. Гетеборг
343
Many thanks also to all the architects from
Ukraine and Sweden who have contributed
to the Project by attending the seminars,
making presentations, participating in the
workshops, organizing and advising the
Project.
The list of participants below is alphabetized
without any assigned priority:
Participants:
Bäckstrand, Carl, Vice-CEO, “White
Architects
Barnekow, Carl-Henrik, planning architect,
Norconsult
Beik, Solmaz, architect, KOD Architects
Berggren, Kersti, architect, board member,
“Europa Nostra Sverige”
Bergmark Anders, project developer
“Färgfabriken”
Bevz, Eugenia, architect
Blomberg, Per, planning architect,
Kristianstad (until 2022)
Boric, Bojan, lecturer in Urban Design, KTH
Borodiienko, Anastasiia, planning architect
“Urban Minds”
Chertova, Veronika, landscape architect,
Landskapslaget
Chudnovskyi, Yuryi, regional planner, co-
founder of Foundation for the Future
Corkovic, Matea, planning architect, County
Administrative Board, V. Götaland Region
344
Щира подяка всім архітекторам Швеції та
України, які зробили свій внесок у Проєкт,
виступили на семінарах або взяли участь
в їх організації чи консультаціях.
Список учасників подано в алфавітному
порядку; розташування в списку не надає
жодного пріоритету окремим учасникам:
Учасники:
Бекстранд Карл, заступник виконавчого
директора «White Architects»
Барнеков Карл-Генрік, архітектор-
планувальник «Norconsult»
Беїк Солмаз, архітектор, «KOD Architects»
Берггрен Керсті, архітектор, член
правління шведського відділення
«Europa Nostra»
Бергмарк Андерс, проєктувальник,
«Färgfabriken»
Бевз Євгенія, архітекторка
Бломберг Пер, архітектор-планувальник,
м. Крістіанштад (до 2022 р.)
Борич Боян, викладач міського
проєктування, KTH
Бородієнко Анастасія, архітекторка-
планувальниця, «Urban Minds»
Чертова Вероніка, ландшафтна
архітекторка, «Landskapslaget»
Чудновський Юрій, фахівець з
регіонального планування, співзасновник
«Фонду майбутнього»
Корковіч Матеа, архітекторка-
планувальниця, адміністративна рада
округу Вестра-Йоталанд
Drozdov, Oleg, architect, Director, Kharkiv
School of Architecture relocated to Lviv
Dyachenko, Serhii, architect, “Urban Re-
Public”, Kherson
Eriksson Hildén, Agneta, architect
Filimonov, Serhii, architect,
Filimonov&Kashirina Architects
Fornwall, Gustav, planning architect, White
Örebro
Gelotte Fernandez, Hanna, expert, RAÄ
(National Board of Antiquities)
Granit, Joachim, Artistic Director,
“Färgfabriken” (until 2022)
Gregersdotter, Lina, City Architect,
Söderköping
Haas, Tigran, professor of Regional
Planning, KTH
Hallemar, Dan, journalist and editor,
consultant
Hasan, Suha Babikir, architect, Atelier SH
and AA Visiting School Khartoum
Hejdelind, Veronica, art researcher,
consultant
Hensirovska, Halina, architect
Holovko, Maksym, architect, NGO
“Urbanyna”
Ikhlef, Yvan, architect, AIX Architects
Ivanenko, Kateryna, architect, White
Göteborg
Jeansson, Eric, geo-data strategist,
Gothenburg City Planning Office
Johansson, Lars, senior architect, AIX
Architects
Дроздов Олег, архітектор, Директор
Харківської школи архітектури у м. Львів
Дяченко Сергій, архітектор “Urban Re-
Рublic” м. Херсон
Ерікссон Гілден Агнета, архітекторка
Філімонов Сергій, архітектор,
“Filimonov&Kashirina Architects”
Форнвол Густав, архітектор-
планувальник, «White Örebro»
Гелотте Фернандес Ганна, експертка,
Національна рада спадщини (RAÄ)
Граніт Йоакім, художній директор
«Färgfabriken» (до 2022 р.)
Грегерсдоттер Ліна, головна архітекторка,
м. Содеркопінг
Гаас Тигран, професор регіонального
планування, KTH
Галемар Дан, журналіст та редактор,
консультант
Гасан Суха Бабікір, архітекторка, Atelier SH
and AA, м. Хартум
Гейделінд Вероніка, мистецтвознавиця,
консультантка
Генсіровська Галина, архітекторка
Головко Максим, архітектор, ГО
«Урбанина»
Іхлеф Іван, архітектор, «AIX Architects»
Іваненко Катерина, архітекторка, «White
Göteborg»
Йєнсон Ерік, фахівець зі стратегії в галузі
геоданих, бюро планування м. Гетеборг
Йоханссон Ларс, головний архітектор,
«AIX Architects»
345
Kant, Henrik, Director, Göteborg City
Planning Office
Kashirina, Natalya, architect,
Filimonov&Kashirina Architects
Keyzer, Karolina, architect, OKK+ and
Director of “Färgfabriken” (interim 2023)
Knox, Ryan, Director, “SALAR International”
Kolesnik, Karina, architect
Legeby, Ann, Professor in Applied Urban
Design, KTH
Lialiuk, Ihor, architect and urban planner,
Kharkiv Open Institute
Long, Kieran, Chief Intendent, ArkDes
Lund, Ragnar, PhD, researcher and project
leader, Stockholm Business School,
Stockholm University
Lynch, Peter, architect
Malmström, Joakim, National Antiquarian,
RAÄ (National Board of Antiquities)
Matsevko, Iryna, PhD in History of
Architecture, Vice-Chancellor, Kharkiv
School of Architecture relocated to Lviv
Miroshnychenko, Konstantin, architect,
Mandaworks
Moussienko, Natalia, art researcher,
President of “Europa Nostra Ukraine”
Muratov, Maksym, architect, Ego House
Architects
Nordström, Mikael, expert building
regulation, Boverket (until 2022)
Ohlsson, Helena, planning architect, “SALAR
International”
346
Кант Генрік, Директор бюро планування
м. Гетеборг
Каширіна Наталія, архітекторка,
«Filimonov&Kashirina Architects»
Кейзер Кароліна, архітекторка OKK+ та
директорка «Färgfabriken» (виконуюча
обов’язки, 2023 р.)
Нокс Райан, директор “SALAR
International”
Колесник Карина, архітекторка
Легебі Енн, професорка прикладного
міського проєктування, KTH
Лялюк Ігор, архітектор і урбаніст
Відкритого інституту Харкова
Лонг Кіран, головний інтендант «ArkDes»
Лунд Рагнар, доктор філософії, дослідник
і керівник проєкту Стокгольмської школи
бізнесу Стокгольмського університету
Лінч Пітер, архітектор
Мальмстрьом Йоакім, Національний
антиквар Національної ради спадщини
(RAÄ)
Мацевко Ірина, к.іст.н., ректорка
Харківської школи архітектури у м. Львів
Мірошниченко Костянтин, архітектор,
«Mandaworks»
Мусієнко Наталія, мистецтвознавиця,
Президентка українського відділення
«Europa Nostra»
Муратов Максим, архітектор, «Ego House
Architects»
Нордстром Мікаель, експерт з
будівельних нормативів, «Boverket»
Олссон Гелена, архітекторка-
планувальниця, “SALAR International”
Ozhyhanova, Daria, architect, BA Program
Director, Kharkiv School of Architecture
relocated to Lviv
Podushkina, Olga, architect, Chair of
the Committee on Professional Ethics
and Copyright at the National Union of
Architects of Ukraine
Rehngren, Johan, City Landscape Architect,
Gothenburg
Revskyi, Ivan, PhD in Theory of Architecture
and Restoration, ICOMOS fellow, Head
of the Department of Fundamentals
of Architecture, the Prydniprovska
State Academy of Civil Engineering and
Architecture, Dnipro
Rosenfeld, Maksym, historian of the built
environment, Kharkiv
Ruin, Hans, professor of Philosophy,
Södertörns Högskola
Rusiev, Kostiantyn, architect, RP Project
Salivon, Oksana, planning architect,
(originally from Poltava)
Shevchenko, Alexander, Director of “ReStart
Ukraine”
Shylin, Ruslan, architect
Skoryk-Shkarivska, Mykhailyna, Deputy
Mayor, Bucha
Sobolev, Oleksandr, Director, Kharkiv State
Academy of Design and Art
Stenberg, Erik, architect and lecturer,
KTH School of Architecture and Built
Environment
Strand Ruin, Elin, artist and architect, Dr.
Cand., Manchester University
Ожиганова Дарія, архітекторка,
директорка програми бакалавріата
Харківської школи архітектури у м. Львів
Подушкіна Ольга, архітекторка, голова
Комітету з професійної етики та
авторського права Національної спілки
архітекторів України
Ренгрен Йохан, головний ландшафтний
архітектор, м. Гетеборг
Ревський Іван, к.т.н., член Міжнародної
ради з охорони пам’яток ICOMOS,
зав. кафедрою основ архітектури
Придніпровської державної акаденії
будівництва та архітектури, м. Дніпро
Розенфельд Максим, історик
антропогенного середовища, м. Харків
Руїн Ганс, професор філософії,
університет Содерторн
Русєв Костянтин, архітектор, «RP Project»
Салівон Оксана, архітекторка-
планувальниця, м. Полтава
Шевченко Олександр, директор «ReStart
Ukraine»
Шилін Руслан, архітектор
Скорик-Шкарівська Михайлина,
заступниця міського голови, м. Буча
Соболєв Олександр, Ректор Харківської
державної академії дизайну і мистецтв
Стенберг Ерік, архітектор і викладач
Школи архітектури та антропогенного
середовища, KTH
Стренд Руїн Елін, художниця
та архітекторка, докторантка
Манчестерського університету
347
Teder, Maria, architectural policy expert,
Boverket
Tovatt, Johannes, Chief Architect, Sweco
Treffers, Fulco, planning architect, Ro3kvit
Urban Coalition for Ukraine
Usychenko, Svitlana, planning architect,
Ro3kvit Urban Coalition for Ukraine and
Milano Politechnico
Vanamo, Pilvi, architect
Vasylko, Olena, Chief Architect, Lviv
Regional Administration
Velandia, Per, project manager, MSB (the
Swedish Civil Contingencies Agency).
Verbovetskyi, Yuryi, architect, board
member of the National Union of Architects
of Ukraine, site manager, Svirzh Castle
Wik, Tina, architect, President of “Europa
Nostra Sweden”
Zhukova, Olena, museologist, researcher,
Uppsala University in Visby
348
Тедер Марія, експертка з архітектурної
політики, «Boverket»
Товатт Йоханнес, головний архітектор
«Sweco»
Трефферс Фулко, архітектор-
планувальник, коаліція «Ро3квіт»
Усиченко Світлана, архітекторка-
плануваниця, коаліція «Ро3квіт» та
Міланська політехніка
Ванамо Пілві, архітектор
Василько Олена, головна архітекторка
Львівської ОДА
Веландія Пер, керівник проєктів,
Шведське агентство цивільних
непередбачених ситуацій (MSB)
Вербовецький Юрій, архітектор,
Віце-президент Національної спілки
архітекторів України, керівник ділянки
Свірзький замок
Вік Тіна, архітекторка, Президентка
шведського відділення «Europa Nostra»
Жукова Олена, музеологиня, наукова
співробітниця Упсальського університету
у м. Вісбю
349
The editorial board expresses special Редколегія висловлює окрему подяку
thanks to the organizations that організаціям, які взяли участь в проєкті
participated in the “Future Images for «Образи майбутнього України»:
Ukraine” project:

The project was co-organized by Співорганізаторами проєкту виступили

Architects Sweden and the National Спілка архітекторів Швеції (Architects
Union of Architects of Ukraine 2022- Sweden) та Національна спілка
2023 архітекторів України 2022-2023.

350
The project Future Images for Ukraine Реалізація проєкту “Образи майбутнього
became possible thanks to a major України” стала можливою завдяки
funding from the Swedish Institute. фінансуванню Шведського інституту.

Architects Sweden with the National Union Спілка архітекторів Швеції та Національна
of Architects of Ukraine, спілка архітекторів України,
Stockholm and Kyiv, м. Стокгольм, м. Київ
November 2023 листопад 2023 р.

351
UREHERIT CPD Ukraine