Download as docx, pdf, or txt
Download as docx, pdf, or txt
You are on page 1of 2

Гепатит

Гепатит — це гостре або хронічне запалення печінки внаслідок дії різних факторів:
аутоімунного та інфекційного процесу, інтоксикації побутовими речовинами, отрутами,
лікарськими препаратами, алкоголем. Захворювання протікає у різних клінічних варіантах
— від безсимптомного носійства до розвитку цирозу печінки, гепатоцелюлярного раку.
Загальні симптоми — інтоксикація, біль у правому підребер’ї, жовтяничність шкіри та
слизових оболонок. Діагностика гепатиту починається з виявлення симптомів, специфічних
у тому чи іншого захворювання. На жаль, у разі печінкових патологій раннє самостійне
виявлення людиною тривожних ознак практично виключено, оскільки відсутня головний
симптом – біль. Справа в тому, що в органі немає нервових закінчень, які відповідають за
виникнення больового синдрому. Вирішальну роль у діагностиці хвороб печінки грають
біохімічні проби крові, УЗД та біопсія печінки. Лікування включає обов’язкове дотримання
дієти, симптоматичну та патогенетичну терапію.

Вірусні гепатити
Гепатит А або хвороба Боткіна — гостре ураження печінки, що супроводжується
омертвінням гепатоцитів (клітин паренхіми печінки). Має доброякісний перебіг.
Захворювання не переходить у хронічну форму, не викликає постійних ушкоджень
печінкової тканини. Найчастіше розвивається у чоловіків, ніж у жінок. Гепатиту А запобігає
вакцинація.

Гепатит В або сироватковий — це ураження клітин печінки аутоімунного характеру. Після


потрапляння вірусу в кров, йде прихована фаза розмноження та накопичення інфекції. У
міру збільшення концентрації вірусу у печінці виникає клініка гепатиту. Захворювання має
два результати – повне відновлення функцій печінки або хронізація запалення.
Універсальний спосіб захисту – вакцина проти гепатиту В.

Гепатит С викликається РНК-вірусом гепатиту С, який здатний паразитувати тільки в


організмі людини. Інфекція передається через заражену кров та нестерильні інструменти.
Іноді можливе зараження при контакті зі слиною, спермою та сечею носія. На ранній стадії
симптоми не виявляються взагалі або можуть бути помилково прийняті за ознаки іншого
захворювання. Гепатит С схильний до переродження в гепатоцелюлярний рак та цироз
печінки. Вакцини проти гепатиту С немає.

Гепатит D або дельта-гепатит розмножується в печінковій тканині тільки в присутності


вірусу гепатиту В, що значно ускладнює його перебіг і погіршує прогноз. До захворювання
сприйнятливі носії та хворі на вірусний гепатит В. Гострі форми закінчуються одужанням,
рідше розвивається хронічний гепатит, який надалі призводить до цирозу печінки.
Вакцина проти гепатиту В не захищає від зараження вірусом гепатиту D.

Гепатит Е за способами передачі та симптоматики близький до гепатиту А. Проте важкі


результати при гепатиті Е зустрічаються частіше, ніж при хворобі Боткіна. Інфекція дуже
небезпечна для вагітних жінок. Захворювання поширене у тропічних країнах, де
недостатньо постачання населення чистою водою.
Гепатит G провокує HGV-вірус. Збудник за своїми властивостями схожий на вірус гепатиту
С. Основна ознака захворювання — тривала жовтяничність шкіри та слизових протягом
трьох тижнів. Вірус поширений у Західній Африці

Причини гепатиту
Гостре запалення печінкової тканини найчастіше пов’язане з вірусною інфекцією. Вірус
гепатиту впроваджується в організм, перебуває у підщелепних лімфатичних вузлах, далі
через глотку чи кишечник потрапляє у кровоносну систему, звідки зі струмом крові мігрує
до печінки, де починає розмножуватися. У відповідь на дію інфекції розвивається
запальний процес, ушкоджуються гепатоцити, знижується дезінтоксикаційна та бар’єрна
функція печінки.

Причини гепатиту
Гостре запалення печінкової тканини найчастіше пов’язане з вірусною інфекцією. Вірус
гепатиту впроваджується в організм, перебуває у підщелепних лімфатичних вузлах, далі
через глотку чи кишечник потрапляє у кровоносну систему, звідки зі струмом крові мігрує
до печінки, де починає розмножуватися. У відповідь на дію інфекції розвивається
запальний процес, ушкоджуються гепатоцити, знижується дезінтоксикаційна та бар’єрна
функція печінки.

Профілактика гепатиту
Основна профілактика вірусного гепатиту – вакцинація. Відмова від наркотиків, безпечний
секс, проведення лікувальних та косметологічних процедур у сертифікованих установах
мінімізують ризик виникнення вірусних гепатитів.У профілактиці токсичного гепатиту
ефективно недопущення гепатотравмуючих факторів — алкоголю, токсинів лікарських та
наркотичних речовин. Для здоров’я важливо вживати очищену воду, піддавати продукти
ретельній термічній обробці, дотримуватися правил гігієни.

You might also like