Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр.

1
Лекція 8.2. Суднові кабелі й проводи
Мета заняття. Сформувати в курсантів систему знань про конструкцію й
марки суднових кабелів і проводів, методах прокладки й
кріплення кабелів.

План викладу матеріалу

1. Суднові кабелі й проводи
2. Способи й правила прокладки й кріплення кабелів

Тема й зміст заняття відповідають вимогам IMO MODEL COURSE

№7.08-1.1.5.2, 1.1.5.4 і дозволяють формувати компетенцію 1.1
Спостереження за експлуатацією електричних і електронних систем, а
також систем керування.

Суднові кабелі й проводи

Передача електричної енергії в силових і освітлювальних мережах і
телефонний зв'язок здійснюються за допомогою кабелів і проводів. Кабель
складається з одного або декількох ізольованих провідників, укладених у загальну
захисну, а поверх неї герметичну оболонки. Кабелі можна прокладати в сирих
приміщеннях і на відкритій палубі. Проводи в порівнянні з кабелем має полегшену
захисну оболонку. Тому проводи прокладають тільки в сухих і опалювальних
приміщеннях.
Кабелі й проводи для силових і освітлювальних установок розраховують на
напругу до 700 В змінного або 1000 В постійного струму, для телефонних установок
- на напругу 100 В постійного струму. Крім суднових проводів, усередині приладів і
апаратури застосовують ізольовані монтажні проводи, що допускають безпосередню
прокладку по металевих деталях. Для з'єднання антени суднової радіостанції з
антенним уведенням застосовують різновид неізольованих проводів - антенні
канатики.
До кабелів і проводів пред'являється ряд вимог, обумовлених особливостями
прокладки й експлуатації: підвищена гнучкість (що важливо при прокладці трас в
обмежених по розміру суднових приміщеннях); електрична міцність ізолюючих
оболонок; негорючість; стійкість до впливу води, масла й ін.
Струмоведучі жили скручують із окремих відпалених мідних дротів із
площею поперечного переріза від 0,35 до 625 мм 2 для силових кабелів і проводів і
1 мм2 для телефонних проводів. Жили укладені в ізолюючу оболонку з гуми,
полівінілхлоридного пластикату й поліетилена, скловолокна, фторопласта-4 і ін.
Зовнішні захисні оболонки кабелів виготовляють із маслобензостойкой гуми, що не
поширює горіння, шлангового полівінілхлоридного пластикату й свинцю. Поверх
ізолюючої оболонки кабелі й проведення можуть мати металеві оболонки різного
призначення. Для зменшення перешкод радіоприйманню застосовують оболонки,
що екранують, з мідного лудженого дроту, що охоплюють увесь кабель, жили
усередині кабелю екранують металізованим папером. Для захисту від механічних
Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр. 2
ушкоджень використовують, оплетку, що не экранує зі стальної оцинкованої
проволоки (панцирну оплетку) або металеву броню из стальної стрічки або стрічка
(дріт) намотується спірально й утворює суцільний циліндричний шар. Допускається
застосування кабелів з оболонками з міді, чистого свинцю і його сплавів.
Позначення кабелів і проводів складається з марки, числа жил і площі їх
поперечного переріза, значення допустимої напруги (наприклад, кабель КНРЕ
3x25-500). Букви в марці позначають:
1. Для кабелів силових приймачів і освітлювальних приладів: К - кабель, Н -
негорючий, Р - гумова ізоляція жил і зовнішня оболонка, П - оплітка зі сталевих
оцинкованих дротів, Е -екранований, М - морський, Б - ізоляція на основі
бутилкаучуку, В - полівінілхлоридна оболонка, О - полегшений, к - стійкий до
впливу корозії. На судах для таких приймачів застосовують кабелі типів КНРк,
КНРП, КНРЭ, КБН, КБНЭ, КОВЭ (при нерухливій прокладці) і РШМ, НРШМ ( при
рухливій).
2. Для кабелів управління, зв'язку, телефонії (на додаток до зазначених вище
позначень): С - судновий, М - малогабаритний, Т - телефонний. До таких кабелів
ставляться кабелі типів КНРТ, КНРТП, КНРТЕ, КНРЕТЕ й ін. Якщо буква Е
перебуває усередині марки кабелю, то це означає, що екранується одна або кілька
жил, якщо наприкінці марки, то екранується весь кабель.
Суднові кабелі й проводи мають, як правило, багатодротові жили, що
збільшує їхню гнучкість і виключає переломи жил внаслідок вібрації й інших
механічних впливів. Кількість жил у різних кабелях становить 1, 2, 3, 4, 5, 7, 10, 12,
14, 16, 19, 24, 27, 30, 33, 37, 41, 44, 48, 52 і 61, що задовольняє потребі суднових
електричних мереж будь-якого призначення. У мережах постійного й 1-фазного
змінного струму використовують 1- і 2у- жильні кабелі, причому застосування 2у-
жильних кабелів із площею поперечного переріза більш 6 мм2 уважається
нераціональним. У мережах 3и-фазного змінного струму застосовують, як правило,
3и-жильні кабелі із площею поперечного переріза не більш 240 мм2 (з метою
полегшення монтажу), а для мереж внутрішнього зв'язку, ланцюгів управління й
контрольних ланцюгів використовують багатожильні кабелі.
Впровадження нових видів ізоляції з підвищеними тепловими
навантаженнями (бутілрезинова, кремнійорганічна, мінеральна й ін.) дозволяє
зменшити масу кабельних мереж внаслідок зменшення товщини ізоляційних
оболонок і одночасно збільшити термін служби кабелів. Останнє дозволяє обійтися
без трудомісткого й дорогого ремонту кабельних трас протягом усього періоду
експлуатації судна. Слід помітити, що застосування на суднах кабелів з
мінеральною ізоляцією проблематично. Такі кабелі являють собою мідну трубку,
усередині якої запресовані в непровідному окисі магнію одна або кілька мідних жил.
Ці кабелі вогнестійкі, компактні, довговічні, однак їх недоліком є відсутність
гнучкості.
Сучасні суднові кабелі з ізоляцією з опроміненого поліетилена марок СПОВ,
СПОВ-1, СПОВЕ-1, СПОЕВ, СПОЕВЕ знайшли в цей час широке застосування.
Кабелі призначені для фіксованого монтажу в ланцюгах сигналізації,
управління, зв'язку, освітлення й силових ланцюгах на суднах при напрузі до 690 В
Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр. 3
змінного струму частотою до 400 Гц і 1000 В постійного струму. Довгостроково
припустима температура жили 85º С.
Розглянемо конструкцію кабелів (див. рис. 1).

Струмопровідні жили – круглі

мідні багатодротові.
Ізоляція жил – поліетилен,
зшитий методом радіаційного
модифікування.
Екран жил – повів з мідних
дротів.
Оболонка – теплостійкий
полівінілхлоридный пластикат.
Екран загальний – оплітка з
Рисунок 1 – Конструкція кабелю марки мідного лудженого дроту.
СПОВ
Використовують також кабелі СПОВ-1М, СПОВЕ – 1М, СПОЕВ – 1М,
СПОЕВЕ – 1М з ізоляцією з радіаціонно модифікованого поліетилена.
Довгостроково припустима температура жили цього кабелю 75º С.

Способи й правила прокладки й кріплення кабелів

При проектуванні кабельних трас досить важливе значення має вибір місць їх
прокладки. При цьому звичайно керуються наступними міркуваннями:
1. Шляхи прокладки кабелів між окремими установками, пристроями або
приладами, які вони з'єднують, повинні бути найкоротшими, що диктується
економічними міркуваннями.
2. Траси кабелів повинні бути, як правило, прямолінійними й по можливості
не проходити крізь набір судна (бімси, шпангоути й т.п.); число перетинань трас
повинне бути мінімальним.
3. Місця розташування кабельних трас повинні забезпечувати зручність їх
монтажу, а також можливість огляду й ремонту під час експлуатації.
4. Кабельні траси слід розміщати в таких місцях, де меншою мірою можливі
механічні, хімічні, атмосферні, теплові й інші впливи, що обумовлені міркуваннями
схоронності кабелів (перевага при цьому віддається сухим опалювальним
приміщенням).
Із цією метою, крім прокладки кабелів у жолобах і трубах (про що буде
сказано нижче), необхідно виконувати наступні вимоги:
– траси кабелів, що допускають максимальну робочу температуру жил
65 °С, не слід прокладати ближче 150 мм від ізоляції трубопроводів свіжої пари, 130
мм від ізоляції вихлопних шахт газових турбін і дизелів, 100 мм від ізоляції труб
пари, що відробила, 500 мм від парової арматури;
– у місцях можливих механічних ушкоджень, хімічних і атмосферних впливів
кабельні траси повинні бути захищені знімними кожухами.
Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр. 4
5. Усі кабелі, що прокладаються по зовнішніх просторах судна (стінкам
надбудов, щоглам і т.п.), а також у радіопостах і рубках, екранують із метою захисту
радіоприймальних пристроїв від перешкод. Із цією же метою для мереж
радіозв'язку, радіонавігації, радіотрансляції, проводовий зв'язку, телебачення й
медичного встаткування застосовуються тільки екрановані кабелі.
6. Для виключення впливу полів магнітних матеріалів і постійного струму
поблизу магнітних компасів прокладають тільки двожильні кабелі, що не мають
сталевий оплетки; труби й кожухи, що захищають кабелі, повинні бути з
немагнітних матеріалів.
Залежно від пропонованих вимог і конкретних умов на суднах застосовують
два способи прокладки кабелів – вільний і нерухливий. У першому випадку
конструкції для прокладки кабелів лише орієнтують кабелі по трасі, залишаючи їм
можливість деякого переміщення в поперечному напрямку, а в другому – їх кріплять
нерухомо до корпусних конструкцій. Спосіб прокладки кабелів визначається
робочою конструкторською документацією.
Вільній прокладці відповідає розміщення кабелів у трубах і жолобах.
Прокладку кабелів у трубах роблять із метою їх захисту від механічних ушкоджень
або впливу нафтопродуктів, кислот, лугів, морської води й т.п. (наприклад, на
відкритих палубах, по днищам і знімним настилам машинно-казанових відділень, у
вантажних трюмах, при виході одиночних кабелів у житлові, службові, санітарно-
гігієнічні приміщення й на відкриті простори судна, у приміщеннях з підвищеної
пожаро- і вибухонебезпечністю і т.д.).

Рисунок 2 – Прокладка кабелів: а – у трубі; б – у жолобі.

1 – труба; 2 – жолоб; 3 – кришка жолоба; 4 – дерев'яні протектори; 5 – кабелі

У жолобі кабелі прокладають, як правило, на відкритих палубах, по

перехідним місткам, у вантажних трюмах, в основному для захисту їх від
механічних ушкоджень.
Вільна прокладка кабелів у жолобах (на танкерах – по перехідному містку й на
суднах інших типів у районі ковзного з'єднання) має й іншу важливу мету: шляхом
штучного створення «слабини» кабелів компенсаторами запобігти розривам жил
при деформаціях корпуса під час сильного хвилювання.
В одній трубі або в одному жолобі прокладають кабелі тільки з однаковими
зовнішніми оболонками щоб уникнути їх ушкодження внаслідок тертя один про
іншу. Заповнення кабелями внутрішнього перетину труби не повинне перевищувати
40%, а жолобу – (60 – 80)%. При більшім заповненні зменшення масо-габаритних
характеристик трас не досягається, тому що при цьому погіршуються умови
Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр. 5
охолодження кабелів, що веде до збільшення їх перетинів і зниженню припустимої
щільності струму. Радіуси вигину труб не повинні бути менш припустимих радіусів
вигину кабелів і у всякому разі не повинні бути менше потрійного діаметра труби.
На танкерах кабелі укладають у жолобах рядами, у шаховому порядку, на
дерев'яних протекторах, що запобігають їхній мимовільний бічний зсув, що й
забезпечують доступ до кожного кабелю по всій довжині жолобу. У найбільше
низько розташованих точках труби й жолоби мають отвору для стоку конденсату.
Широко застосовується на судах нерухлива прокладка кабелів по
перебираннях, подволокам, зовнішнім стінкам і деталям набору корпуса, що
виключає тертя кабелів про корпусні конструкції й один про іншу при вібраціях,
трясці й деформаціях корпуса. При нерухливій прокладці кабелі кріплять у
спеціальних конструкціях – кабельних підвісках, на містках, панелях, бон-ках або
безпосередньо до проникних перебирань, зашиття ізоляції або деталям набору
корпуса судна.
У рідких випадках, в основному в пожаро- і вибухонебезпечних приміщеннях,
кабелі прокладають у каналах, при цьому кріплення кабелів роблять у підвісках,
рідше – на мостах. Потім канал заливають бітумним або эпоксидно-тіоколовим
компаундом, щоб у будь-яких умовах була виключена можливість іскроутворення.
При виборі способу кріплення кабельних трас керуються наступними
правилами:
1. У кабельних підвісках кріплять пучки кабелів, поперечний переріз яких
визначається тільки існуючими типорозмірами кабельних підвісок. Підвіски
заповнюють кабелями не більш ньому на 80% я для можливості прокладки
додаткових кабелів під час ремонту або модернізації судна.
2. На мостах, панелях і бонках кріплять пучки кабелів перетином до 80 см2.
При цьому відношення довжини пучка до його ширини повинне бути не менш 2,5:1
при перетині пучка до 40 см2 і не менш 3:1 при перетині пучка від 40 до 80 см2, що є
оптимальним за умовами віброударостійкісті. Відстані між скобами не повинні
перевищувати 200, 300, 400 мм при перетинах пучка відповідно до 20, 40 і 80 см2.
При кріпленні скобами кабелів із пластмасовою оболонкою відстані між ними не
повинні перевищувати 250 мм. Кріплення кабелів на бонках передбачається тільки в
тих випадках, коли економія місця має першорядне значення.
3. По дерев'яним обрешетникам, заповнювачам допускається кріплення
скобами пучків кабелів перетином до 30 см2.
4. До фанерного зашиття ізоляції товщиною не менш 8 мм допускається
кріплення скобами однорядних трас місцевих кабелів, поперечний переріз яких не
перевищує 15 см2. Скоби слід кріпити самонарізними гвинтами діаметром 6 мм.
5. При неможливості встановити конструкції для кріплення кабелів (у
кабельних коробок, групових сальників, на поворотах, виходах кабелів із траси й
т.п.) пучок кабелів обмотують двома шарами прогумованої ізоляційної стрічки й
щільно стягають рядом витків зі шпагату увязочного № 3, а потім покривають
цапон-лаком № 955. Ширину бандажа приймають 60 – 230 мм залежно від перетину
пучка.
Звичайна перевага віддається кріпленню кабелів у кабельних підвісках, що
забезпечують можливість укладання кожного кабелю під час затягування без
Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр. 6
додаткових пристосувань (чому полегшує й прискорюється процес монтажу
кабелів).

Рисунок 3 – Способи кріплення кабелів:

а – у підвісках; б – скобами на мостах; в – скобами на панелях; г– скобами на бон-
ках; д – скобами до фанерного зашиття ізоляції; е –скобами до дерев'яного
обрешетнику.
1 – кабель; 2 – прокладка з губчатої гуми; 3 – прокладка із пресшпану або з листової
гуми; 4 – підвіска; 5 – замок підвіски; 6 – міст; 7 – панель; 8 – скоба; 9 – конструкція
корпуса; 10 – фанерне зашиття ізоляції; 11 – обрешетпик ізоляції; 12 – металеве
зашиття ізоляції.
У підвісках кабелі кріплять замками; на мостах, панелях і бонках – скобами.
Конструкції підвісок, мостів, панелей, бонок і скоб деяких видів нормалізовані.
При кріпленні в підвісках кабелів і проводів будь-яких марок під замок
установлюють прокладку з губчатої гуми; при кріпленні на мостах, панелях і бонках
кабелів у свинцевій, пластмасовій і гумової оболонках і проводів усіх марок під
скоби ставлять прокладки з гуми (у сирих приміщеннях) або із пресшпану (у сухих
приміщеннях). Прокладки призначені для запобігання оболонок кабелів і проводів
від ушкоджень при їхньому кріпленні.
На суднах, призначених для експлуатації в тропічному кліматі, щоб уникнути
сполучення металів, що утворюють неприпустимі гальванічні пари, при кріпленні
кабелів і проводів з металевої опліткою у конструкціях з легких сплавів, по
периметру кабелю або пучка прокладають смугу з полівінілхлориду тропічного
виконання; у випадку кріплення кабелю без металевої оплітки скобами між кабелем
і скобою прокладають смугу із пластикату тропічного виконання.
Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр. 7
Монтаж кабелів слід вести, як правило, при позитивній температурі
навколишнього середовища. У деяких випадках дозволяється виконувати роботи й
при негативних температурах, тому що багато суднових кабелів (наприклад,
марок КНР, КНРП, КНРЕ, НРШМ, НГРШМ, КМВВЕ, КМПВ, КВК, КБНЕ й ін.)
допускають монтаж при температурі до мінус 15 °С (без попереднього підігріву) і
при температурі до мінус 30 °С за умови попереднього підігріву.
У процесі монтажу кабелів необхідно звертати велику увагу на акуратне
укладання їх у пучках і трасах. Безладно прокладен кабелі, що переплітаються в
пучках, косо або хвилясто змонтовані пучки й траси свідчать про допущену при
монтажі недбалості. Створення інженерно правильних і акуратних конструкцій
кабельних трас залежить як від особистого досвіду електромонтажників, так і від
якості робочої документації.
Прокладка суднових кабельних трас неминуче пов'язана з перетинанням ними
проникних і непроникних корпусних конструкцій. При проході кабелів крізь
непроникні конструкції корпуса (в основному палуби й переборки) застосовують так
звані ущільнювальні пристрої: індивідуальні або групові сальники, труби й кабельні
коробки. Після затягування, укладання й кріплення кабелів ущільнювальні пристрої
герметизують прийнятим способом щоб уникнути проникнення води й газів у
суміжні приміщення (що може бути, наприклад, при аварії судна).
Прохід кабелів крізь проникні конструкції корпуса (легкі переборки, настили,
фундаменти) і деталі набору (бімси, шпангоути, карлінгси, рами, флори, кніци та ін.)
здійснюється, як правило, такими способами:
– одиночні кабелі пропускають через просвердлені або вирізані газорізанням
круглі отвори;
– пучки кабелів пропускають через прямокутні або овальні вирізи (вікна);
– отвору й вирізи облицьовують (обрамляють) або обробляють (зенковка,
зняття фаски й т.п.) для запобігання від ушкоджень оболонок кабелів під час
затягування й при експлуатації у зв'язку з вібрацією судна.

?Питання для самоконтролю

1. Чим відрізняється кабель від проводу?
2. Як записується кабель у технічній документації?
3. Що позначає буква Е в середині й наприкінці позначення кабелю?
4. Охарактеризуйте способи кріплення кабелів на судні.
5. Способи проходу кабелів через проникні й водонепроникні перебирання.
6. При прокладці кабелів у трубі, який відсоток заповнення труби повинен
бути забезпечений?
Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр. 8
Лекция 8.2. Судовые кабели и провода
Цель занятия. Сформировать у курсантов систему знаний о конструкции и
марках судовых кабелей и проводов, методах прокладки и
крепления кабелей.

План изложения материала

1. Судовые кабели и провода
2. Способы и правила прокладки и крепления кабелей

Тема и содержание занятия соответствуют требованиям IMO MODEL

COURSE №7.08-1.1.5.2, 1.1.5.4 и позволяют формировать компетенцию 1.1
Наблюдение за эксплуатацией электрических и электронных систем, а также
систем управления.

Судовые кабели и провода

Передача электрической энергии в силовых и осветительных сетях и
телефонная связь осуществляются при помощи кабелей и проводов. Кабель состоит
из одного или нескольких изолированных проводников, заключенных в общую
защитную, а поверх нее герметичную оболочки. Кабели можно прокладывать в
сырых помещениях и на открытой палубе. Провод по сравнению с кабелем имеет
облегченную защитную оболочку. Поэтому провода прокладывают только в сухих и
отапливаемых помещениях.
Кабели и провода для силовых и осветительных установок рассчитывают на
напряжение до 700 В переменного или 1000 В постоянного тока, для телефонных
установок - на напряжение 100 В постоянного тока. Помимо судовых проводов,
внутри приборов и аппаратуры применяют изолированные монтажные провода,
допускающие непосредственную прокладку по металлическим деталям. Для
соединения антенны судовой радиостанции с антенным вводом применяют
разновидность неизолированных проводов - антенные канатики.
К кабелям и проводам предъявляется ряд требований, обусловленных
особенностями прокладки и эксплуатации: повышенная гибкость (что важно при
прокладке трасс в ограниченных по размеру судовых помещениях); электрическая
прочность изолирующих оболочек; негорючесть; стойкость к воздействию воды,
масла и др.
Токоведущие жилы скручивают из отдельных отожженных медных проволок
с площадью поперечного сечения от 0,35 до 625 мм2 для силовых кабелей и
проводов и 1 мм2 для телефонных проводов. Жилы заключены в изолирующую
оболочку из резины, поливинилхлоридного пластиката и полиэтилена,
стекловолокна, фторопласта-4 и др. Наружные защитные оболочки кабелей
изготовляют из маслобензостойкой, не распространяющей горения резины,
шлангового поливинилхлоридного пластиката и свинца. Поверх изолирующей
оболочки кабели и провода могут иметь металлические оболочки различного
назначения. Для уменьшения помех радиоприему применяют экранирующие
Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр. 9
оболочки из медной луженой проволоки, охватывающие весь кабель, жилы внутри
кабеля экранируют металлизированной бумагой. Для защиты от механических
повреждений используют неэкранирующую оплетку из стальной оцинкованной
проволоки (панцирную оплетку) или металлическую броню из стальной ленты или
проволоки. Лента (проволока) наматывается спирально и образует сплошной
цилиндрический слой. Допускается применение кабелей с оболочками из меди,
чистого свинца и его сплавов.
Обозначение кабелей и проводов состоит из марки, числа жил и площади их
поперечного сечения, значения допустимого напряжения (например, кабель КНРЭ
3x25-500). Буквы в марке обозначают:
1. Для кабелей силовых приемников и осветительных приборов: К - кабель, Н
- негорючий, Р - резиновая изоляция жил и наружная оболочка, П - оплетка из
стальных оцинкованных проволок, Э -экранированный, М - морской, Б - изоляция
на основе бутилкаучука, В - поливинилхлоридная оболочка, О - облегченный, к -
устойчивый к воздействию коррозии. На судах для таких приемников применяют
кабели типов КНРк, КНРП, КНРЭ, КБН, КБНЭ, КОВЭ (при неподвижной
прокладке) и РШМ, НРШМ (при подвижной).
2. Для кабелей управления, связи, телефонии (в дополнение к указанным
выше обозначениям): С - судовой, М - малогабаритный, Т - телефонный. К таким
кабелям относятся кабели типов КНРТ, КНРТП, КНРТЭ, КНРЭТЭ и др. Если буква
Э находится внутри марки кабеля, то это означает, что экранируется одна или
несколько жил, если в конце марки, то экранируется весь кабель.
Судовые кабели и провода имеют, как правило, многопроволочные жилы, что
увеличивает их гибкость и исключает переломы жил вследствие вибрации и других
механических воздействий. Количество жил в различных кабелях составляет 1, 2, 3,
4, 5, 7, 10, 12, 14, 16, 19, 24, 27, 30, 33, 37, 41, 44, 48, 52 и 61, что удовлетворяет
потребностям судовых электрических сетей любого назначения. В сетях
постоянного и 1-фазного переменного тока используют 1- и 2-жильные кабели,
причем применение 2-жильных кабелей с площадью поперечного сечения более 6
мм2 считается нерациональным. В сетях 3-фазного переменного тока применяют,
как правило, 3-жильные кабели с площадью поперечного сечения не свыше 240 мм 2
(с целью облегчения монтажа), а для сетей внутренней связи, цепей управления и
контрольных цепей используют многожильные кабели.
Внедрение новых видов изоляции с повышенными тепловыми нагрузками
(бутилрезиновая, кремнийорганическая, минеральная и др.) позволяет уменьшить
массу кабельных сетей вследствие уменьшения толщины изоляционных оболочек и
одновременно увеличить срок службы кабелей. Последнее позволяет обойтись без
трудоемкого и дорогостоящего ремонта кабельных трасс в течение всего периода
эксплуатации судна. Следует заметить, что применение на судах кабелей с
минеральной изоляцией проблематично. Такие кабели представляют собой медную
трубку, внутри которой запрессованы в непроводящей окиси магния одна или
несколько медных жил. Эти кабели огнестойки, компактны, долговечны, однако их
недостатком является отсутствие гибкости.
Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр. 10
Современные судовые кабели с изоляцией из облученного полиэтилена марок
СПОВ, СПОВ-1, СПОВЭ-1, СПОЭВ, СПОЭВЭ нашли в настоящее время широкое
применение.
Кабели предназначены для фиксированного монтажа в цепях сигнализации,
управления, связи, освещения и силовых цепях на судах при напряжении до 690 В
переменного тока частотой до 400 Гц и 1000 В постоянного тока. Длительно
допустимая температура жилы 85º С.
Рассмотрим конструкцию кабелей (см. рис. 1).

Токопроводящие жилы – круглые

медные многопроволочные.
Изоляция жил – полиэтилен,
сшитый методом радиационного
модифицирования.
Экран жил – повив из медных
проволок.
Оболочка – Теплостойкий
поливинилхлозидный пластикат.
Экран общий – оплетка из медной
Рисунок 1 – Конструкция кабеля марки луженой проволоки.
СПОВ
Используют также кабели СПОВ-1М, СПОВЭ – 1М, СПОЭВ – 1М,
СПОЭВЭ – 1М с изоляцией из радиационно модифицированного полиэтилена.
Длительно допустимая температура жилы этого кабеля 75º С.

Способы и правила прокладки и крепления кабелей

При проектировании кабельных трасс весьма важное зндчение имеет выбор
мест их прокладки. При этом обычно руководствуются следующими
соображениями:
1. Пути прокладки кабелей между отдельными установками, устройствами
или приборами, которые они соединяют, должны быть наикратчайшими, что
диктуется экономическими соображениями.
2. Трассы кабелей должны быть, как правило, прямолинейными и по
возможности не проходить сквозь набор судна (бимсы, шпангоуты и т. п.); число
пересечений трасс должно быть минимальным.
3. Места расположения кабельных трасс должны обеспечивать удобство их
монтажа, а также возможность осмотра и ремонта во время эксплуатации.
4. Кабельные трассы следует размещать в таких местах, где в меньшей
степени возможны механические, химические, атмосферные, тепловые и другие
воздействия, что обусловлено соображениями сохранности кабелей (предпочтение
при этом отдается сухим отапливаемым помещениям).
С этой целью, кроме прокладки кабелей в желобах и трубах (о чем будет
сказано ниже), необходимо выполнять следующие требования:
Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр. 11
– трассы кабелей, допускающие максимальную рабочую температуру жил
65 °С, не следует прокладывать ближе 150 мм от изоляции трубопроводов свежего
пара, 130 мм от изоляции выхлопных шахт газовых турбин и дизелей, 100 мм от
изоляции труб отработавшего пара, 500 мм от паровой арматуры;
– в местах возможных механических повреждений, химических и
атмосферных воздействий кабельные трассы должны быть защищены съемными
кожухами.
5. Все кабели, прокладываемые по наружным пространствам судна (стенкам
надстроек, мачтам и т. п.), а также в радиопостах и рубках, экранируют с целью
защиты радиоприемных устройств от помех. С этой же целью для сетей радиосвязи,
радионавигации, радиотрансляции, проводной связи, телевидения и медицинского
оборудования применяются только экранированные кабели.
6. Для исключения влияния полей магнитных материалов и постоянного тока
вблизи магнитных компасов прокладывают только двухжильные кабели, не
имеющие стальной оплетки; трубы и кожухи, защищающие кабели, должны быть из
немагнитных материалов.
В зависимости от предъявляемых требований и конкретных условий на
судах применяют два способа прокладки кабелей — свободный и неподвижный. В
первом случае конструкции для прокладки кабелей лишь ориентируют кабели по
трассе, оставляя им возможность некоторого перемещения в поперечном направ-
ении, а во втором — их крепят неподвижно к корпусным конструкциям. Способ
прокладки кабелей определяется рабочей конструкторской документацией.
Свободной прокладке соответствует размещение кабелей в трубах и желобах.
Прокладку кабелей в трубах производят с целью их защиты от механических
повреждений или воздействия нефтепродуктов, кислот, щелочей, морской воды и т.
п. (например, на открытых палубах, по днищам и съемным настилам машинно-
котельных отделений, в грузовых трюмах, при выходе одиночных кабелей в жилые,
служебные, санитарно-гигиенические помещения и на открытые пространства
судна, в помещениях с повышенной пожаро- и взрывоопасностью и т. д.).

Рисунок 2 – Прокладка кабелей: а – в трубе; б – в желобе.

1 – труба; 2 – желоб; 3 – крышка желоба; 4 – деревянные протекторы; 5 – кабели

В желобах кабели прокладывают, как правило, на открытых палубах, по

переходным мостикам, в грузовых трюмах, в основном для защиты их от
механических повреждений.
Свободная прокладка кабелей в желобах (на танкерах — по переходному
мостику и на судах других типов —в районе скользящего соединения) имеет и
Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр. 12
другую важную цель: путем искусственного создания «слабины» кабелей
компенсаторами предотвратить разрывы жил при деформациях корпуса во время
сильного волнения.
В одной трубе или в одном желобе прокладывают кабели только с
одинаковыми наружными оболочками во избежание их повреждения вследствие
трения один о другой. Заполнение кабелями внутреннего сечения трубы не должно
превышать 40%, а желоба – (60 – 80)%. При большем заполнении уменьшение
массо-габаритных характеристик трасс не достигается, так как при этом
ухудшаются условия охлаждения кабелей, что ведет к увеличению их сечений и
снижению допустимой плотности тока. Радиусы изгиба труб не должны быть менее
допустимых радиусов изгиба кабелей и во всяком случае не должны быть меньше
тройного диаметра трубы.
На танкерах кабели укладывают в желобах рядами, в шахматном порядке, на
деревянных протекторах, предотвращающих их самопроизвольное боковое
смещение и обеспечивающих доступ к каждому кабелю по всей длине желоба. В
наиболее низко расположенных точках трубы и желоба имеют отверстия для стока
конденсата.
Широко применяется на судах неподвижная прокладка кабелей по
переборкам, подволокам, наружным стенкам и деталям набора корпуса,
исключающая трение кабелей о корпусные конструкции и один о другой при
вибрациях, тряске и деформациях корпуса. При неподвижной прокладке кабели
крепят в специальных конструкциях – кабельных подвесках, на мостах, панелях,
бон-ках или непосредственно к проницаемым переборкам, зашивке изоляции или
деталям набора корпуса судна.
В редких случаях, в основном в пожаро- и взрывоопасных помещениях,
кабели прокладывают в каналах, при этом крепление кабелей производят в
подвесках, реже – на мостах. Затем канал заливают битумным или эпоксидно-
тиоколовым компаундом, чтобы в любых условиях была исключена возможность
искрообразования.
При выборе способа крепления кабельных трасс руководствуются
следующими правилами:
1. В кабельных подвесках крепят пучки кабелей, поперечное сечение которых
определяется только существующими типоразмерами кабельных подвесок.
Подвески заполняют кабелями не более нем на 80%—для возможности прокладки
дополнительных кабелей во время ремонта или модернизации судна.
2. На мостах, панелях и бонках крепят пучки кабелей сечением до 80 см2. При
этом отношение длины пучка к его ширине должно быть не менее 2,5: 1 при сечении
пучка до 40 см2 и не менее 3: 1 при сечении пучка от 40 до 80 см2, что является
оптимальным по условиям виброударостойкости. Расстояния между скобами не
должны превышать 200, 300, 400 мм при сечениях пучка соответственно до 20, 40 и
80 см2. При креплении скобами кабелей с пластмассовой оболочкой расстояния
между ними не должны превышать 250 мм. Крепление кабелей на бонках
предусматривается только в тех случаях, когда экономия места имеет
первостепенное значение.
Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр. 13
3. По деревянным обрешетникам, заполнителям допускается крепление
скобами пучков кабелей сечением до 30 см2.
4. К фанерной зашивке изоляции толщиной не менее 8 мм допускается
крепление скобами однорядных трасс местных кабелей, поперечное сечение
которых не превышат 15 см2. Скобы следует крепить самонарезающими винтами
диаметром 6 мм.
5. При невозможности установить конструкции для крепления кабелей (у
кабельных коробок, групповых сальников, на поворотах, выходах кабелей из трассы
и т. п.) пучок кабелей обматывают двумя слоями прорезиненной изоляционной
ленты и плотно стягивают рядом витков из шпагата увязочного № 3, а затем
покрывают цапон-лаком № 955. Ширину бандажа принимают 60 – 230 мм в
зависимости от сечения пучка.
Обычно предпочтение отдается креплению кабелей в кабельных подвесках,
обеспечивающих возможность укладки каждого кабеля во время затяжки без
дополнительных приспособлений (чем облегчается и ускоряется процесс монтажа
кабелей).

Рисунок 3 – Способы крепления кабелей:

а – в подвесках; б – скобами на мостах; в – скобами на панелях; г– скобами на бон-
ках; д – скобами к фанерной зашивке изоляции; е –скобами к деревянному
обрешетнику.
1 – кабель; 2 – прокладка из губчатой резины; 3 – прокладка из прессшпана или из
листовой резины; 4 – подвеска; 5 – замок подвески; 6 – мост; 7 – панель; 8 – скоба; 9
– конструкция корпуса; 10 – фанерная зашивка изоляции; 11 – обрешетпик
изоляции; 12 – металлическая зашивка изоляции.
Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр. 14
В подвесках кабели крепят замками; на мостах, панелях и бонках — скобами.
Конструкции подвесок, мостов, панелей, бонок и скоб некоторых видов
нормализованы.
При креплении в подвесках кабелей и проводов любых марок под замок
устанавливают прокладку из губчатой резины; при креплении на мостах, панелях и
бонках кабелей в свинцовой, пластмассовой и резиновой оболочках и проводов всех
марок под скобы ставят прокладки из резины (в сырых помещениях) или из
прессшпана (в сухих помещениях). Прокладки предназначены для предохранения
оболочек кабелей и проводов от повреждений при их креплении.
На судах, предназначенных для эксплуатации в тропическом климате, во
избежание сопряжения металлов, образующих недопустимые гальванические пары,
при креплении кабелей и проводов с металлической оплеткой в конструкциях из
легких сплавов, по периметру кабеля или пучка прокладывают полосу из
поливинилхлорида тропического исполнения; в случае крепления кабеля без
металлической оплетки скобами между кабелем и скобой прокладывают полосу из
пластиката тропического исполнения.
Монтаж кабелей следует вести, как правило, при положительной температуре
окружающей среды. В некоторых случаях разрешается выполнять работы и при
отрицательных температурах, так как многие судовые кабели (например,
марок КНР, КНРП, КНРЭ, НРШМ, НГРШМ, КМВВЭ, КМПВ, КВН, КБНЭ и др.)
допускают монтаж при температуре до минус 15 °С (без предварительного
подогрева) и при температуре до минус 30 °С при условии предварительного
подогрева.
В процессе монтажа кабелей необходимо обращать большое внимание на
аккуратную укладку их в пучках и трассах. Беспорядочно проложенные,
переплетающиеся в пучках кабели, косо или волнисто смонтированные пучки и
трассы свидетельствуют о допущенной при монтаже небрежности. Создание
инженерно правильных и аккуратных конструкций кабельных трасс зависит как от
личного опыта электромонтажников, так и от качества рабочей документации.
Прокладка судовых кабельных трасс неизбежно связана с пересечением ими
проницаемых и непроницаемых корпусных конструкций. При проходе кабелей
сквозь непроницаемые конструкции корпуса (в основном палубы и переборки)
применяют так называемые уплотнительные устройства: индивидуальные или
групповые сальники, трубы и кабельные коробки. После затяжки, укладки и
крепления кабелей уплотнительные устройства герметизируют принятым способом
во избежание проникновения воды и газов в смежные помещения (что может быть,
например, при аварии судна).
Проход кабелей сквозь проницаемые конструкции корпуса (легкие переборки,
настилы, фундаменты) и детали набора (бимсы, шпангоуты, карлингсы, рамы,
флоры, кницы и пр.) осуществляется, как правило, следующим образом:
– одиночные кабели пропускают через просверленные или вырезанные
газорезкой круглые отверстия;
– пучки кабелей пропускают через прямоугольные или овальные вырезы
(окна);
Растьогіна Г.І. САЕЕС лекція №8.2 стр. 15
– отверстия и вырезы облицовывают (обрамляют) или обрабатывают
(зенковка, снятие фаски и т. п.) для предохранения от повреждений оболочек
кабелей во время затяжки и при эксплуатации в связи с вибрацией судна.

?Вопросы для самоконтроля

1. Чем отличается кабель от провода?
2. Как записывается кабель в технической документации?
3. Что обозначает буква Э в середине и в конце обозначения кабеля?
4. Охарактеризуйте способы крепления кабелей на судне.
5. Способы прохода кабелей через проницаемые и водонепроницаемые
переборки.
6. При прокладке кабелей в трубе, какой процент заполнения трубы должен
быть обеспечен?