Способи вираження граматичних значень :

синонімічні й омонімічні граматичні способи;

з’ясувати, що таке нульова морфема.

підготувала Присечна Вероніка і Іванюк Ольга

Зміст
• Синонімічний спосіб вираження
граматичних значень
• Ононімічний спосіб
• Нульова морфема
 Синонімічний граматичний спосіб передбачає
використання різних граматичних форм для передачі
одного й того ж значення.
Наприклад, в українській мові дієслова могти і вміти є синонімами в значенні
"бути здатним до чогось". Так, у реченні "Я вмію грати на гітарі" та "Я можу
грати на гітарі" дієслова вміти і могти виконують однакову функцію -
передають можливість виконання дії. Наприклад, родовий відмінок можна
виразити за допомогою закінчення (-а, -я) у жіночих іменниках, а також за
допомогою прийменника "у" у чоловічих іменниках. Таким чином, у реченні
"У хаті була тиша" та "Хата була тиха" граматичне значення роду виражається
синонімічними способами.
Наприклад, в англійській мові присутній синонімічний граматичний спосіб
для вираження майбутньої дії: будь-яке майбутнє дієслово можна виразити з
допомогою допоміжного дієслова "will" або "shall", або за допомогою
присудка, що складається з дієслова в Present Continuous та слова "tomorrow"
(наприклад: "I will go to the store tomorrow", "I am going to the store tomorrow").
Іншим прикладом можуть бути дієслова "look" та "watch" у сучасній
англійській мові, які можуть використовуватися синонімічно для вираження
дії дивитися на щось.

Українська мова також має синонімічний граматичний спосіб, наприклад,

для вираження наказу: "Нехай" та "Хай" можуть використовуватися
взаємозамінно.
Ононімічний граматичний спосіб
Омонімія - це явище, коли в мові існують слова з однаковими
формами, але з різними значеннями.
Онімічний спосіб вираження граматичних значень не є прямо
пов'язаним з омонімією, але він використовується для передачі
різних граматичних значень за допомогою одного слова залежно
від контексту.

Наприклад, слово "біг" може бути дієсловом у Present Simple

tense ("I run every day"), або іменником ("I went for a run this
morning").
Наприклад, слово "беру" може виражати різні граматичні значення
залежно від контексту. У реченні "Я беру книгу" воно використовується
для передачі дії взяття книги в даний момент часу, тобто в дієслівній
формі теперішнього часу. А в реченні "Вода бере кольор блакитний" воно
використовується в значенні "приймати" або "має", тобто в дієслівній
формі третьої особи однини.

Отже, онімічний спосіб вираження граматичних значень передбачає

використання одного слова для передачі різних граматичних значень
залежно від контексту.
Нульова морфема
Нульова морфема - це морфема, яка не має фонетичного виразу або
написання, але має граматичну функцію в мові. Це означає, що вона
використовується для вираження граматичного значення, але не має
самостійної форми.
Нульові морфеми зазвичай зустрічаються в мовах з агглютинаційним
типом морфології, де граматичні категорії виражаються шляхом
приєднання морфем до кореня слів. У таких мовах, нульова морфема
може використовуватися для вираження певних граматичних
категорій, які не потребують окремої морфеми.
 Наприклад, у французькій мові, нульова морфема
використовується для вираження множинного числа деяких
іменників, таких як "poisson" (риба). Одне риба - "un poisson",
але дві риби - "deux poissonS". В цьому випадку, нульова
морфема "S" вказує на множинне число, але не має власного
фонетичного виразу.
Іншим прикладом можуть бути дієслова в англійській мові,
які не мають окремої форми для третьої особи однини в
Present Simple. Наприклад, у реченні "He likeS pizza", нульова
морфема "S" вказує на третю особу однини, але не має
власного написання або вимови.
 Наведено приклад також і в українській мові: у реченні "Я бачив цю
книгу" закінчення "-в" на дієслові "бачив" вказує на минулий час та
першу особу однини, але в закінченні відсутній звук, що відповідає цій
категорії. Тому це закінчення називається нульовою морфемою.
Інший приклад - у реченні "Ці квіти більш дешеві, ніж ті" немає
закінчення на прикметнику "дешеві", оскільки він стоїть в
порівняльній формі, що вказується за допомогою слова "більш". Тому
порівняльна форма прикметника має нульову морфему закінчення в
цьому випадку.
 Отже, відмінність між синонімічним і
ономічним граматичним способом полягає в
тому, чи виражають різні граматичні форми
однакове значення (синонімічний) чи мають
різні значення, але звучать або виглядають
однаково (омонімічний).
Дякую за увагу!