Зміст • Синонімічний спосіб вираження граматичних значень • Ононімічний спосіб • Нульова морфема Синонімічний граматичний спосіб передбачає використання різних граматичних форм для передачі одного й того ж значення. Наприклад, в українській мові дієслова могти і вміти є синонімами в значенні "бути здатним до чогось". Так, у реченні "Я вмію грати на гітарі" та "Я можу грати на гітарі" дієслова вміти і могти виконують однакову функцію - передають можливість виконання дії. Наприклад, родовий відмінок можна виразити за допомогою закінчення (-а, -я) у жіночих іменниках, а також за допомогою прийменника "у" у чоловічих іменниках. Таким чином, у реченні "У хаті була тиша" та "Хата була тиха" граматичне значення роду виражається синонімічними способами. Наприклад, в англійській мові присутній синонімічний граматичний спосіб для вираження майбутньої дії: будь-яке майбутнє дієслово можна виразити з допомогою допоміжного дієслова "will" або "shall", або за допомогою присудка, що складається з дієслова в Present Continuous та слова "tomorrow" (наприклад: "I will go to the store tomorrow", "I am going to the store tomorrow"). Іншим прикладом можуть бути дієслова "look" та "watch" у сучасній англійській мові, які можуть використовуватися синонімічно для вираження дії дивитися на щось.
Українська мова також має синонімічний граматичний спосіб, наприклад,
для вираження наказу: "Нехай" та "Хай" можуть використовуватися взаємозамінно. Ононімічний граматичний спосіб Омонімія - це явище, коли в мові існують слова з однаковими формами, але з різними значеннями. Онімічний спосіб вираження граматичних значень не є прямо пов'язаним з омонімією, але він використовується для передачі різних граматичних значень за допомогою одного слова залежно від контексту.
Наприклад, слово "біг" може бути дієсловом у Present Simple
tense ("I run every day"), або іменником ("I went for a run this morning"). Наприклад, слово "беру" може виражати різні граматичні значення залежно від контексту. У реченні "Я беру книгу" воно використовується для передачі дії взяття книги в даний момент часу, тобто в дієслівній формі теперішнього часу. А в реченні "Вода бере кольор блакитний" воно використовується в значенні "приймати" або "має", тобто в дієслівній формі третьої особи однини.
Отже, онімічний спосіб вираження граматичних значень передбачає
використання одного слова для передачі різних граматичних значень залежно від контексту. Нульова морфема Нульова морфема - це морфема, яка не має фонетичного виразу або написання, але має граматичну функцію в мові. Це означає, що вона використовується для вираження граматичного значення, але не має самостійної форми. Нульові морфеми зазвичай зустрічаються в мовах з агглютинаційним типом морфології, де граматичні категорії виражаються шляхом приєднання морфем до кореня слів. У таких мовах, нульова морфема може використовуватися для вираження певних граматичних категорій, які не потребують окремої морфеми. Наприклад, у французькій мові, нульова морфема використовується для вираження множинного числа деяких іменників, таких як "poisson" (риба). Одне риба - "un poisson", але дві риби - "deux poissonS". В цьому випадку, нульова морфема "S" вказує на множинне число, але не має власного фонетичного виразу. Іншим прикладом можуть бути дієслова в англійській мові, які не мають окремої форми для третьої особи однини в Present Simple. Наприклад, у реченні "He likeS pizza", нульова морфема "S" вказує на третю особу однини, але не має власного написання або вимови. Наведено приклад також і в українській мові: у реченні "Я бачив цю книгу" закінчення "-в" на дієслові "бачив" вказує на минулий час та першу особу однини, але в закінченні відсутній звук, що відповідає цій категорії. Тому це закінчення називається нульовою морфемою. Інший приклад - у реченні "Ці квіти більш дешеві, ніж ті" немає закінчення на прикметнику "дешеві", оскільки він стоїть в порівняльній формі, що вказується за допомогою слова "більш". Тому порівняльна форма прикметника має нульову морфему закінчення в цьому випадку. Отже, відмінність між синонімічним і ономічним граматичним способом полягає в тому, чи виражають різні граматичні форми однакове значення (синонімічний) чи мають різні значення, але звучать або виглядають однаково (омонімічний). Дякую за увагу!