M3 Ua

You might also like

Download as docx, pdf, or txt
Download as docx, pdf, or txt
You are on page 1of 78

Пацієнт, 66 років, скаржиться на біль в лівій привушно-жувальній області,

прогресуючу асиметрію обличчя, яку виявив 2-3 місяці тому. Пацієнт худий,
блідий. Спостерігається парез лівих мімічних м'язів обличчя. Попереду
мочки вуха – інфільтрат без чітких меж, розміром 4х5 см. Шкіра над ним
цианотичного кольору, напружена, спаяна з підлеглими тканинами. З
протоки лівої привушної слинної залози слини отримати не вдалося. На
оглядовій рентгенограмі нижньої щелепи порушень структури кістки не
знайдено. Вкажіть найвірогідніший діагноз?
Аденокарцинома.
Актиномікоз лівої привушної області.
Псевдопаротит Герценберга.
Змішана пухлина привушної залози.
Загострення хронічного паротиту.

При рентгенологічному обстеженні на рентгенограмі в проекції верхівки


кореня 2.7 зуба виявлена деструкція кісткової тканини круглої форми з
чіткими рівними межами розмірам 0,7х0,7 см. Ваш діагноз.
Кістогранульома.
Одонтома.
Кіста.
Гранульома.
Остеома.

При огляді пацієнта виявлено деформацію альвеолярного відростка верхньої


щелепи в межах 2.2, 2.4 зубів, 2.3 зуб відсутній. Перехідна складка в межах
цих зубів згладжена, слизова оболонка блідо-рожевого кольору, при
пальпації щільної консистенції, безболісна. На рентгенограмі 2.2, 2.4 зубів
відмічається деструкція кісткової тканини округлої форми з чіткими рівними
контурами. В проекції цієї деструкції знаходиться коронка зуба. Поставте
діагноз.
Фолікулярна кіста.
Глобуломаксилярна кіста.
Радикулярна кіста.
Носо-піднебінна кіста.
Одонтома.

1
У чоловіка, 65 років, скарги на біль під час вживання їжі, обмеження
рухомості язика, наявність виразки в задньому відділі дна порожнини рота
зліва, втрату ваги. Об`єктивно: пацієнт користується частковим знімним
протезом на нижній щелепі. В ділянці лівого щелепно-язикового жолобка –
виразка у вигляді щілини до 1,6 см з вивернутими краями, вкрита сіро-
жовтим нальотом, інтимно спаяна з інфільтратом, що виявляється при
бімануальній пальпації. В лівій піднижньощелепній і верхньо-боковій
областях шиї пальпуються збільшені малорухомі лімфатичні вузли. Ваш
діагноз.
Рак слизової оболонки дна порожнини рота.
Декубітальна виразка дна порожнини рота.
Туберкульозна виразка дна порожнини рота.
Третинний сифіліс (гумозна виразка).
Актиномікоз дна порожнини рота.

Пацієнтка скаржиться на потовщення тіла нижньої щелепи. Об’єктивно:


обличчя асиметричне за рахунок потовщення нижнього відділу лівої щоки.
Зуби 3.5, 3.6, 3.7 рухомі. Ліва половина тіла нижньої щелепи веретеноподібно
вздута. Пальпаторно досить тверда, поверхня її гладка, безболісна. На
рентгенограмі лівої половини нижньої щелепи в ділянці її тіла є зона
деструкції у вигляді колоподібної порожнини з достатньо чіткими
контурами. Корені 3.5, 3.6 3.7 зубів резорбованi на 1/4 своєї довжини. Ваш
діагноз.
Остеобластокластома нижньої щелепи.
Радикулярна кіста нижньої щелепи.
Хронічний остеомієліт нижньої шелепи.
Адамантинома нижньої щелепи.
Фіброзна остеодисплазія.

Чоловік, 56 років, скаржиться на біль в лівій привушно-жувальній ділянці, на


прогресуючу асиметрію обличчя, яку виявив місяць тому. Під час огляду:
парез лівих мімічних м'язів. Спереду від мочки вуха є інфільтрат без чітких
меж. Шкіра над ним синюшна, натягнута. Збільшені шийні лімфовузли зліва.
Відкривання рота обмежене до 2,5 см. З протоки лівої привушної залози
слина не виділяється. Для якого захворювання найхарактерніший наведений
клінічний стан?
Аденокарцинома.

2
Хронічний лімфаденіт.
Змішана пухлина.
Кіста залози.
Туберкульоз залози.

Пацієнт, 42 років, хворіє біля 1 року. Об'єктивно: асиметрія обличчя


внаслідок деформації верхньої щелепи. Шкірні покрови над деформацією не
змінені. В підочній області оніміння шкіри. З носу смердюче гнійно-
геморагічне виділення. В порожнині рота 2.4, 2.5, 2.6, 2.7 зуби рухомі III ст.
Регіонарні лімфатичні вузли не збільшені, рухомі. На Rg-грамі придаткових
пазух носа виявлено затемнення лівої верхньощелепної пазухи та резорбція її
зовнішньої стінки. Визначте вірогідний діагноз?
Злоякісна пухлина лівої верхньої щелепи.
Остеобластокластома лівої верхньої щелепи.
Перелом лівої верхньої щелепи.
Хронічний одонтогенний лівобічний гайморит.
Актиномікоз лівої верхньої щелепи.

У чоловіка 49 років через два роки після променевої терапії діагностовано


рецидив раку нижньої губи. Об’єктивно: в ділянці правої половини нижньої
губи є новоутворення розміром 1х2 см з виразкою в центрі. В правій
підщелепній області виявляються 2 збільшених, щільних, безболісних
лімфовузла круглої форми. Вкажіть стадію захворювання.
T2 N1 M0.
T2 N0 M0.
T1 N1 M0.
T1 N2 M0.
T1 N0M0.

Чоловік, 35 років, звернувся зі скаргами на потовщення альвеолярного


відростка верхньої щелепи. Попередній діагноз: «радикулярна кіста верхньої
щелепи». Що буде виявлено під час пункції альвеолярного відростка в
ділянці «потовщення» у пунктаті?
Жовтувата рідина.
Кров.
Гній.
Епітелій.

3
Каламутний інфільтрат.

Чоловік, 56 років, скаржиться на біль в лівій привушно-жувальній ділянці, на


прогресуючу асиметрію обличчя, яку виявив місяць тому. У пацієнта
діагностовано рак привушної залози T2N2. Який метод лікування
найоптимальніший у даному випадку?
Комбінований метод.
Хірургічне видалення новоутворення.
Променева терапія.
Хіміотерапія.
Видалення лімфовузлів.

У пацієнта, 55 років, в ділянці видаленого 4.6 виникло безболісне, горбисте,


синюшного кольору пухлиноподібне новоутворення на ніжці розміром
2,0х1,0х1,5см. Відкривання рота вільне. На внутрішньоротовій R-грамі
альвеолярного відростка в ділянці видаленого 4.6 є осередок деструкції
кісткової тканини. Який найвірогідніший діагноз?
Гігантоклітинний епуліс.
Тверда одонтома нижньої щелепи.
Гіпертрофічний гінгівіт.
Папілома слизової оболонки в ділянці видаленого 4.6.
Амелобастома нижньої щелепи.

У чоловіка, 49 років, через два роки після променевої терапії діагностовано


рецидив раку нижньої губи. Об’єктивно: в області правої половини нижньої
губи є новоутворення розміром 1х2 см з виразкою в центрі. В правій
підщелепній області наявні 2 збільшених, щільних, безболісних лімфовузли
круглої форми. Який метод лікування у даному випадку найоптимальніший?
Комбінований метод.
Операція Ванаха.
Клиноподібна резекція нижньої губи.
Прямокутна резекція нижньої губи.
Трапецієподібна резекція нижньої губи.

У пацієнта під час обстеження виявлено новоутворення округлої форми в


підпідборідній області. Шкіра над новоутворенням у кольорі не змінена,

4
збирається у складку. Після пункції в пунктаті виявляється рідина солом’яно-
жовтого кольору з холестерином. Встановіть попередній діагноз.
Вроджена серединна кіста.
Ліпома.
Лімфаденіт.
Ретенційна кіста під'язикової слинної залози.
Дермоїдна кіста.

Пацієнт скаржиться на наявність новоутворення в області правої бокової


поверхні шиї. Новоутворення вперше виявив 4 місяці тому. До лікаря не
звертався. Об’єктивно: наявна асиметрія обличчя за рахунок новоутворення
правої верхньої третини бокової поверхні шиї. Пальпаторно відмічається
безболісне новоутворення округлої форми розміром 3х3,5см. Утворення
щільно-еластичної консистенції, шкіра над ним у кольорі не змінена,
береться у складку. Новоутворення з оточуючими м’якими тканинами не
спаяне, розташоване по ходу переднього краю груднино-ключично-
соскоподібного м’язу. Пункція: рідина світло-жовтого кольору, тягуча.
Діагноз?
Бокова кіста шиї.
Ліпома бокової поверхні шиї.
Флегмона бокової поверхні шиї.
Хронічний лімфаденіт бокової поверхні шиї.
Гострий серозний лімфаденіт бокової поверхні шиї.

Пацієнт звернувся зі скаргами на посилення росту пухлини з вродженого


невусу на щоці, який доволі часто травмувався під час гоління. Виявлено
бородавчасту пігментовану пухлину розміром 1,5х1 см. Регіонарні
лімфатичні вузли не збільшені. Встановіть попередній діагноз.
Меланома.
Базаліома.
Плоскоклітинний рак.
Бородавчастий передрак.
Запалення невусу

Під час обстеження пацієнта встановлено, що пухлина на язиці займає


більшу його частину, рухомість язика обмежена, виявляються поодинокі
реґіонарні лімфатичні вузли на боці ураження. Після цитологічного

5
дослідження встановлено діагноз: рак язика T2N1M0. Яке лікування
необхідно застосувати у цього хворого?
Комбінований метод.
Променева терапія.
Хірургічне видалення новоутворення.
Хіміотерапія.
Видалення лімфовузлів.

У пацієнта, 24 років, під час лікування періодонтиту 3.6 зуба з діагностичною


метою було проведено рентгенологічне обстеження. На рентгенограмі
виявлено наявність гомогенної тіні округлої форми з чіткими межами, яка за
своєю щільністю наближалася до тканин зуба. По периферії тінь оточена
зоною просвітлення товщиною до 1 мм. Встановіть попередній діагноз.
Одонтома.
Цементома.
Остеома.
Радикулярна кіста.
Міксома.

Жінка, 50 років, скаржиться на наявність новоутворення на нижній губі зі


сторони порожнини рота. Утворення з’явилось місяць тому, збільшується в
розмірах. Об’єктивно: в товщі нижньої губи утворення круглої форми,
еластичне, безболісне. Слизова оболонка в кольорі не змінена. Ваш діагноз?
Ретенційна кіста нижньої губи
Фіброма губи.
Абсцес губи.
Папілома губи.
Ліпома губи.

У пацієнта, 60 років, на червоній каймі нижньої губи та її боковій поверхні є


ерозія овальної форми розміром 0,5см. Вона безболісна, поверхня її вкрита
кров’яними кірками, кровоточить при травмуванні. З’явилась 2 місяці тому.
Лімфовузли не збільшені. Встановіть діагноз.
Абразивний прекарцинозний хейліт Манганотті.
Справжня пухирчатка.
Ерозивно-виразкова форма червоного плаского лишаю.
Ерозивна лейкоплакія.

6
II період сифілісу.

У пацієнта, 50 років, на нижній губі є утворення круглої форми в діаметрі до


1 см з чіткими контурами. Слизова оболонка над утворенням має синюшний
відтінок. При пальпації утворення безболісне, м’якої консистенції, трохи
виступає над рівнем слизової оболонки нижньої губи. Регіонарні лімфовузли
не пальпуються. Діагноз?
Ретенційна кіста нижньої губи.
Папілома нижньої губи.
Гемангіома нижньої губи.
Фіброма нижньої губи.
Лімфангіома нижньої губи.

Пацієнт звернувся зі скаргами на виразку дна порожнини рота. Вона


розташована від 4.5 до 3.5 зубів між тілом нижньої щелепи та під’язиковим
валиком, вона утруднює рухомість язика та вживання їжі (функції). При
огляді – щільний конгломерат підщелепних та підпідборідних лімфатичних
вузлів, визначаються лімфатичні вузли в середньо-боковому відділі шиї
справа. Клінічний діагноз?
Рак дна порожнини рота.
Декубітальна виразка дна порожнини рота.
Туберкульозна виразка дна порожнини рота.
Виразково-некротичний стоматит.
Сифілітична виразка.

До хірурга-стоматолога звернувся пацієнт зі скаргами на асиметрію обличчя.


Об’єктивно: в ділянці привушної слинної залози виявлено безболісну,
рухому, округлої форми з горбистою поверхнею пухлину щільної та
еластичної консистенції. Пухлина повільно збільшувалась впродовж
декількох років. Якому захворюванню характерна така клінічна картина?
Плеоморфна аденома.
Хвороба Мікуліча.
Мукоепідермальна пухлина.
Кавернозна гемангіома.
Хронічний паренхіматозний сіалоаденіт.

7
Пацієнт, 35 років, звернувся зі скаргами на припухання в під’язиковій
ділянці. Це утруднює мовлення та викликає дискомфорт при вживанні їжі.
Припухання з’явилось близько 1 тижня тому. Об’єктивно: в під’язиковій
ділянці справа кулеподібне вибухання розмірами до 3 см в діаметрі. Слизова
над вибуханням не гiперемована, в центрі – симптом флюктуації. Язик дещо
піднятий. При пункції – прозора тягуча рідина. Якому захворюванню
відповідають ці симптоми?
Ретенційна кіста правої під’язикової слинної залози.
Ретенційна кіста правої підщелепної слинної залози.
Гострий сіалоаденіт підщелепної слинної залози.
Хронічний сіалоаденіт під’язикової слинної залози.
Хвороба Шегрена.

Пацієнт, 62 років, скаржиться на біль у рані на боковій поверхні язика. Рана


існує півроку. При огляді є язва розміром 0,5х1,5 см, поверхнева,
неправильної форми. Прилеглі тканини та основа її гіперемовані та
інфільтровані. Пальпація утворення безболісна, порожнина рота не санована.
Регіональні лімфатичні вузли збільшені, безболісні при пальпації. Визначте
попередній діагноз.
Ракова виразка бокової поверхні язика.
Декубітальна виразка бокової поверхні язика.
Туберкульозна виразка бокової поверхні язика.
Сифілітична виразка бокової поверхні язика.
Ерозивна форма лейкоплакії правої бокової поверхні язика.

Жінка звернулася зі скаргами на безболісне новоутворення на альвеолярному


відростку лівої верхньої щелепи. Під час огляду: в ділянці премолярів
яскраво-червона пухлина, що розташована по обидва боки альвеолярного
гребеня, пухлина на широкій основі, щільно-еластичної консистенції,
безболісна. Який найвірогідніший діагноз?
Периферійна форма остеобластокластоми
Папиллома.
Центральна форма остеобластокластоми.
Фіброматоз ясен.
Фіброзний епулід.

8
Пацієнт, 47 років, звернувся до лікаря зі скаргами на наявність пухлини в
правій щічній ділянці. Пухлина свербить та значно збільшилась за останній
час. При огляді виявлена пухлина неправильної форми та розміром до 1,5 см,
чорного кольору, блискуча. Який попередній діагноз можна встановити?
Меланома шкіри.
Пігментний невус.
Базаліома шкіри.
Рак шкіри.
Шкірний ріг.

У пацієнта, 45 років, 10 років тому виникло новоутворення у передньому


відділі піднебіння. Слизова оболонка над ним в кольорі не змінена. Зуби 1.3,
1.2, 1.1, 2.1, 2.2, 2.3 інтактні. На внутрішньоротовій рентгенограмі верхньої
щелепи відмічається один осередок деструкції кісткової тканини з чіткими
контурами розміром 2,5х1,5 см. Періодонтальна щілина в ділянці 1.3, 1.2, 1.1,
2.1, 2.2, 2.3 визначається добре. Який найвірогідніший діагноз?
Кіста носо-піднебінного каналу.
Радикулярна кіста.
Глобуломаксилярна кіста.
Резідуальна кіста
Фолікулярна кіста.

Пацієнт, 23 років, звернувся зі скаргами на неприємні відчуття в ділянці 1.2


зуба. На рентгенограмі в ділянці верхівки кореня 1.2 зуба визначається
розрідження з чіткими межами діаметром до 8-10 мм. Який метод
хірургічного лікування є найдоцільнішим?
Резекція верхівки кореня.
Цистотомiя.
Ампутація кореня.
Гемісекція.
Видалення зуба.

Пацієнт, 17 років, звернувся зі скаргами на відсутність ікла на лівій верхній


щелепі. При огляді 2.3 зуб в зубній дузі відсутній. На R-грамі визначається
гомогенне розрідження кісткової тканини овальної форми з чіткими межами
в порожнині якого знаходиться зуб що не прорізався. Яка кіста у пацієнта?
Фолікулярна кіста.

9
Радикулярна.
Епідермальна.
Парадентальна.
Зубовміщуюча.

Пацієнт, 43 років, звернувся у клініку хірургічної стоматології зі скаргами на


наявність деформації альвеолярного відростка лівої верхньої щелепи. При
огляді виявлено: коронкова частина 2.3 зуба на 2/3 відновлена
пломбувальним матеріалом, перкусія безболісна, позитивний симптом
Дюпюїтрена. Рентгенологічно відмічається вогнище резорбції кісткової
тканини з чіткими межами, розміром 1,8 см, яке пов’язане з верхівкою
кореня 2.3 зуба. Встановіть діагноз.
Радикулярна кіста лівої верхньої щелепи.
Кіста носо-піднебінного каналу.
Глобуломаксилярна кіста.
Носо-губна кіста.
Фолікулярна кіста.

Пацієнт, 25 років, скаржиться на припухлість в ділянці правого кута нижньої


щелепи. Обличчя асиметричне за рахунок потовщення нижньої щелепи в
області правого кута. Пальпація безболісна. Відкривання рота вільне,
безболісне. При R-графії правої половини нижньої щелепи визначається
ретенований 4.8 зуб, навколо нього просвітлення кісткової тканини з чіткими
контурами, овальної форми 2х3 см. Поставте попередній діагноз.
Фолікулярна кіста нижньої щелепи.
Радикулярна кіста нижньої щелепи.
Остеобластокластома нижньої щелепи.
Одонтома.
Адамантінома.

Пацієнт, 43 років, скаржиться на потовщення тіла нижньої щелепи.


Об’єктивно: обличчя асиметричне за рахунок потовщення нижньої щелепи
зліва. Зуби 3.5, 3.6,
3.7 рухомі. В області перехідної складки з вестибулярного боку визначається
безболісне вибухання кісткової тканини. На R-грамі нижньої щелепи у лівій
боковій проекції – ділянки деструкції кісткової тканині округлої форми з

10
чіткими межами. Корені 3.5,3.6,3.7 резорбованi. Який найвірогідніший
діагноз?
Остеобластокластома нижньої щелепи.
Радикулярна кіста нижньої щелепи.
Хронічний остеомієліт нижньої щелепи.
Фіброзна остеодисплазія.
Фолікулярна кіста нижньої щелепи.

Пацієнт, 20 років, скаржиться на періодичний біль в області правої верхньої


щелепи та вибухання на альвеолярному відростку в області 1.1 зуба. 4 роки
тому була травма, після чого коронка 1.1 зуба потемніла. Об'єктивно:
перкусія зуба безболісна. На рентгенограмі визначається вогнище деструкції
кісткової тканини округлої форми з чіткими межами в області верхівки
кореня 1.1 зуба, діаметром 2 см. При пункції виходить рідина жовтого
кольору з кристалами холестерину. Який діагноз найвірогідніший?
Радикулярна кіста верхньої щелепи.
Амелобастома верхньої щелепи.
Хронічний остеомієліт верхньої щелепи.
Остеобластокластома верхньої щелепи.
Кіста різцевого каналу.

Пацієнт, 35 років, скаржиться на біль в зубах і потовщення тіла нижньої


щелепи. Об'єктивно: ліва половина нижньої щелепи потовщена. В ділянці
перехідної складки з вестибулярного боку на рівні 3.6, 3.7 зубів визначається
симптом Дюпюїтрена. На рентгенограмі лівої половини нижньої щелепи
визначається ділянка деструкції кісткової тканині округлої форми із чіткими
межами. Корені 3.6, 3.7 зубів резорбовані. При пункції отримана рідина
бурого кольору. Який діагноз найвірогідніший?
Остеобластокластома тіла нижньої щелепи.
Рак нижньої щелепи.
Амелобластома тіла нижньої щелепи.
Фіброзна остеодисплазія.
Саркома нижньої щелепи.

У пацієнта, 64 років, з'явилися кров'яні виділення з лівої половини носа,


рухливість зубів лівої верхньої щелепи. Пацієнт впродовж 2-х останніх років
відчуває ниючий біль в лівій верхній щелепі. На лівій бічній поверхні шиї

11
визначається щільне пухлиноподібне утворення. Пацієнт виснажений. Який
найвірогідніший діагноз?
Рак лівої верхньої щелепи.
Лівосторонній гайморит.
Кіста лівої верхньої щелепи.
Хронічний остеомієліт лівої верхньої щелепи.
Остеобластокластома лівої верхньої щелепи.

Пацієнт, 20 років, скаржиться на періодичний біль в ділянці правої верхньої


щелепи, випинання альвеолярного відростка в області 1.1 зуба. 4 роки тому
була травма. Коронка 1.1 зуба після цього поступово потемнішала
Об'єктивно: перкусія зуба безболісна. На рентгенограмі: розрідження
кісткової тканини в області верхівки кореня 1.1 округлої форми з чіткими
контурами діаметром до 1,5 см. При пункції: рідина з кристалами
холестерину. Який найвірогідішний діагноз?
Радикулярна кіста верхньої щелепи.
Амелобластома верхньої щелепи.
Хронічній остеомієліт верхньої щелепи.
М'яка одонтома верхньої щелепи.
Остеобластокластома верхньої щелепи.

Пацієнтка, 48 років, звернулася до лікаря зі скаргами з приводу виразки


бокової поверхні язика. З’явилася виразка близько 6 місяців тому. Появу
виразки пов’язує з тим, що язик в цьому місці часто травмується об зламану
коронку 4.7 зуба. Об’єктивно: на бічній поверхні язика в середній третині –
виразка розміром 1,5х2,0х0,5 см з підритими кратероподібними краями.
Праві піднижньощелепні лімфатичні вузли – збільшені та малорухомі. Який
найвірогідніший діагноз?
Рак язика.
Декубітальна виразка язика.
Ураження язика при лейкозі.
Туберкульозна виразка язика.
Сифілітична виразка язика.

Пацієнт, 66 років, скаржиться на наявність в області кінчика носа щільного


утворення, що виступає. Виступаюча частина утворення нерідко
відламується. На цьому місці викає нове зростання. Об'єктивно: в ділянці

12
кінчика носа вогнище ураження діаметром до1 см. Від основи цього вогнища
відходить виступ заввишки до 1-1,2 см, коричнево-сірого кольору, щільної
консистенції. Який діагноз?
Шкірний ріг.
Кератоакантома.
Ринофіма.
Фіброма.
Тверда папілома.

Під час проведення пункційної біопсії новоутворення верхньої щелепи


отримали кашоподібний вміст з неприємним запахом. Для якого
новоутворення це характерно?
Холестеатоми.
Радикулярної кісти.
Остеобластокластоми.
Адамантіноми.
Атероми.

Пацієнт, 56 років, звернувся зі скаргами на наявність припухлості в правій


привушній ділянці та біль. Припухлість існує 5-6 місяців. Об'єктивно: парез
мімічних м'язів правої половини обличчя. Пальпаторно визначається
горбиста пухлина, спаяна з навколишніми тканинами, помірно болісна. В
центрі пухлини – розм'якшення. Піднижньощелепні та шийні лімфовузли
справа збільшені, ущільнені. Рот відкриває вільно. З протоки правої
привушної слинної залози виділення слини немає. Який діагноз можна
припустити?
Аденокарцинома правої привушної слинної залози.
Хронічний лімфаденіт правої привушної області.
Хронічний неепідемічний паротит.
Змішана пухлина правої привушної слинної залози.
Актиномікоз правої привушної слинної залози.

Пацієнт, 42 років, хворіє майже рік. Об'єктивно: асиметрія обличчя внаслідок


деформації верхньої щелепи . Шкірні покрови над деформацією не змінені. У
підочній області оніміння шкіри. З носу – смердюче гнійно-геморагічне
виділення. У порожнині рота 2.4, 2.5, 2.6, 2.7 зуби рухомі III ст. Регіонарні
лімфатичні вузли не збільшені та рухомі. На R-грамі приносових пазух є

13
затемнення верхньощелепної пазухи та резорбція її зовнішньої стінки.
Визначте вірогідний діагноз?
Злоякісна пухлина лівої верхньої щелепи.
Остеобластокластома лівої верхньої щелепи.
Перелом лівої верхньої щелепи.
Хронічній одонтогенний гайморит зліва.
Актиномікоз лівої верхньої щелепи.

Чоловік, 35 років, звернувся зі скаргами на потовщення альвеолярного


відростка верхньої щелепи. Попередній діагноз: радикулярна кіста верхньої
щелепи. Що буде виявлено під час пункції альвеолярного відростка в області
“потовщення” у пунктаті?
Жовтувата рідина.
Крихти.
Гній.
Епітелій.
Каламутній інфільтрат.

Чоловік, 56 років, скаржиться на біль в лівій привушно-жувальній області, на


прогресуючу асиметрію обличчя, яку виявив місяць тому. У пацієнта
діагностовано рак привушної залози T2N2. Який метод лікування
найоптимальніший у даному випадку?
Комбінованій метод
Хіміотерапія.
Хірургічне видалення новоутворення.
Променева терапія.
Видалення лімфовузлів.

У чоловіка, 49 років, через два роки після променевої терапії діагностовано


рецидив раку нижньої губи. Об’єктивно: в області правої половини нижньої
губи є новоутворення розміром 1х2 см з виразкою в центрі. У правій
підщелепній області виявляються 2 збільшених, щільних та безболісних
лімфовузла круглої форми. Який метод лікування у даному випадку
найоптимальніший?
Комбінованій метод.
Операція Ванаха.
Клиновидна резекція нижньої губи.

14
Прямокутна резекція нижньої губи.
Трапецієподібна резекція нижньої губи.

У пацієнтки, 25 років, є веретеноподібне потовщення тіла нижньої щелепи та


оніміння нижньої губи зліва. Пухлина з'явилася біля 3 місяців тому. За
останній місяць значно збільшилася в розмірах. Рік тому був удар у ліву
половину нижньої щелепи. На рентгенограмі нижньої щелепи в ділянці
1.5,1.6,1.7 зубів визначається деструкція кісткової тканини 3х2 см.
Деструкція без чітких меж подібна “цукру, що тане”. Вищезазначені зуби
інтактні, рухомі III ступеню. Ваш діагноз.
Злоякісна пухлина нижньої щелепи.
Радикулярна кіста нижньої щелепи зліва.
Остеобластокластома нижньої щелепи.
Хронічний дифузний одонтогенний остеомієліт.
Адамантинома нижньої щелепи зліва.

У пацієнта, 29 років, після клінічного і рентгенологічного обстеження


встановлено діагноз:“остеобластокластома нижньої щелепи (кiстозна
форма)”. Діагноз підтверджений характером пунктату (бура рідина). Пухлина
не виходить за межі кортикальної пластинки – остання стоншена. Який метод
лікування доцільно застосувати у даному випадку?
Екскохлеацiя пухлини разом з оболонкою.
Резекція нижньої щелепи з одномоментною кістковою пластикою.
Цистотомія.
Цистектомія.
Вискрібати пухлину в межах здорових тканин.

Жінка, 37 років, скаржиться на наявність пухлини на нижній губі з боку


порожнини рота. Вона з'явилась біля 2 тижнів тому, збільшувалась, заважала
при рухах губи. Об’єктивно: у товщі нижньої губи ущільнення, обмежене,
еластичне, безболісне, округлої форми, яке спаяне зі слизовою оболонкою,
слизова над ним прозора, навколо не змінена. Регіонарні лімфатичні вузли не
збільшені. Який найімовірніший діагноз?
Ретенційна кіста губи.
Фіброма губи.
Абсцес губи.
Ліпома губи.

15
Папілома губи.

Пацієнтка, 35 років, скаржиться на біль в зубах та потовщення тіла нижньої


щелепи. Об’єктивно: обличчя асиметричне за рахунок потовщення нижнього
відділу лівої щоки. 3.6 зуб відсутній. Коронки 3.5 і 3.7 конвергують. Ліва
половина тіла нижньої щелепи веретеноподібно роздута, пальпаторно –
досить тверда, поверхня її гладка та безболісна. На рентгенограмі лівої
половини нижньої щелепи в ділянці тіла – зона деструкції у вигляді багатьох
дрібних колоподібних порожнин. Вони відокремлені одна від одної
кістковими перетинками. Малюнок має дрібнопористий характер. Корені 3.5,
3.6 зубів резорбовані на 1/3 своєї довжини. При пункції – рідина бурого
кольору. Який найімовірніший діагноз?
Остеобластокластома тіла нижньої щелепи.
Остеома тіла нижньої шелепи.
Адамантинома тіла нижньої щелепи.
Резідуальна кіста нижньої щелепи.
Фіброзна остеодисплазія.

Пацієнт, 17 років, скаржиться на наявність пухлини на нижній губі. З


анамнезу з'ясовано що пухлина була виявлена відразу після народження,
росла повільно. За останній рік різко збільшилася у розмірі. При огляді на
нижній губі є пухлина червоного кольору, вона м'яка, при натисканні
спустошується та блідне. Який попередній діагноз?
Гемангіома нижньої губи.
Лімфангіома нижньої губи.
Пігментний невус.
Травматична кіста нижньої губи.
Ретенційна кіста нижньої губи.

Пацієнт, 20 років, скаржиться на припухлість в ділянці нижньої щелепи зліва.


На знімку нижньої щелепи в лівій боковій проекції на рівні кута і гілки
визначається інтенсивна тінь (по щільності відповідає зубу) облямована
округлими виступами та нагадує тутову ягоду, а далі смужка прояснення,
склерозу. Попередній діагноз?
Одонтома нижньої щелепи зліва.
Адамантинома нижньої щелепи зліва.
Радикулярна кіста нижньої щелепи зліва.

16
Остеобластокластома нижньої щелепи зліва.
Фолікулярна кіста нижньої щелепи зліва.

Пацієнт, 32 років, скаржиться на наявність припухлості в області лівого кута


нижньої щелепи. При огляді нижньої щелепи на рівні відсутнього 3.8 зуба
виявляється потовщення кістки, слизова оболонка альвеолярного відростка
не змінена, пальпація безболісна. Регіонарні лімфатичні вузли не збільшені.
На рентгенограмі визначається вогнище прояснення кісткової тканини
округлої форми до 3,5 см в діаметрі з чіткими рівними контурами, а по
периферії обідок склерозованої тканини. У порожнину вогнища прояснення
обернена коронкова частина ретенованого 3.8 зуба. Поставте попередній
діагноз.
Фолікулярна кіста нижньої щелепи зліва.
Адамантинома нижньої щелепи зліва.
Радикулярна кіста нижньої щелепи зліва.
Остеобластокластома нижньої щелепи зліва.
Одонтома нижньої щелепи зліва.

Пацієнт, 48 років, скаржиться на пухлиноподібне утворення на твердому


піднебінні. При огляді: у передньому відділі піднебіння напівкулясте
випинання із чіткими межами. 1.1, 2.1 зуби інтактні. Рентгенологiчно –
вогнище гомогенного розрідження кісткової тканини з чіткими межами,
розмірами 3,5х2,5 см. На тлі розрідження кісткової тканини проектуються
корені інтактних 1.1, 2.1 зубів, перiодонтальна щілина простежується.
Поставте попередній діагноз.
Кіста носо-піднебінного каналу.
Фолікулярна кіста верхньої щелепи.
Радикулярная кіста верхньої щелепи.
Амелобластома верхньої щелепи.
Остеобластокластома верхньої щелепи.

При проведенні панорамної рентгенографії щелеп у пацієнта, 57 років, в


ділянці верхівки кореня 2.2 виявлено вогнище прояснення кісткової тканини
округлої форми 1 см в діаметрі з чіткими рівними контурами. Яке з
перерахованих захворювань можна припустити?
Радикулярна кіста.
Одонтома.

17
Парадентальна кіста.
Кіста носо-піднебінного каналу.
Хронічний гранульоматозний періодонтит.

Пацієнт, 33 років, скаржиться на наявність пухлиноподібного утворення в


лівій піднижньощелепній області. Утворення поволі збільшується в розмірі.
Об'єктивно: у лівій піднижньощелепній області пальпується безболісна
пухлина м'яко-еластичної консистенції, яка при стисканні пальцями міняє
свою конфігурацію. Шкіра над пухлиною в кольорі не змінена та рухома. З
боку порожнини рота змін не виявлено. Слинні залози функціонують
нормально. Симптом наповнення відсутній. Визначте найвірогідніший
діагноз.
Ліпома.
Гемангіома.
Бічна кіста шиї.
Ретенційна кіста лівої слинної залози.
Хронічний лімфаденіт.

Пацієнт, 32 років. скаржиться на наявність пухлиноподібного утворення на


слизовій оболонці лівої щоки. Місцево: слизова оболонка щік нормального
кольору. У дистальній частині є утворення округлої і злегка витягнутої
форми на ніжці. Воно м'якої консистенції та еластичне. Розмір – 0,5х1,5 см.
Визначте діагноз.
Папілома.
Ліпома.
Гемангіома.
Плеоморфна аденома.
Фіброма.

У пацієнта, 45 років, після клінічного обстеження та інцизійної біопсії


діагностована кiстозна форма амелобластоми тіла нижньої щелепи в ділянці
4.6, 4.7, 4.8 зубів (значних розмірів). Який вид хірургічного лікування
показаний?
Резекція тіла нижньої щелепи з одномоментною остеопластикою.
Екскохлеацiя пухлини з пластикою дефекту.
Цистектомiя з пластикою дефекту.
Резекція тіла нижньої щелепи з відстроченою пластикою.

18
Пластична цистектомія.

Пацієнт звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на наявність


одиночного утворення на обличчі. При об'єктивному обстеженні пальпаторно
в ділянці щоки визначається безболісна напівкуляста пухлина, має гладку
поверхню і спаяна зі шкірою. Поставте попередній діагноз?
Атерома.
Лімфангіома.
Фіброма.
Папілома.
Ліпома.

До лікаря звернувся пацієнт, 28 років, зі скаргами на наявність


пухлиноподібного новоутворення в правій привушній області. З'явилося
утворення майже 2 роки тому, повільно збільшується. При пальпації
визначається безболісне пухлиноподібне утворення з чіткими рівними
межами, спаяно зі шкірою. Який попередній діагноз?
Атерома.
Ліпома.
Папілома.
Міома.
Фіброма.

Пацієнт, 40 років, звернувся зі скаргами на наявність безболісного


пухлиноподібного новоутворення на нижній щелепі зліва. При пальпації тіла
нижньої щелепи визначається симптом Рунге-Дюпюїтрена. На рентгенограмі
тіла нижньої щелепи зліва визначається вогнище деструкції кісткової
тканини з чіткими контурами в ділянці верхівок 3.6 зуба, розміром 2х1,5 см.
Який найвірогідніший діагноз?
Радикулярна кіста нижньої щелепи.
Фолікулярна кіста нижньої щелепи.
Остеобластокластома нижньої щелепи.
Кератокіста нижньої щелепи.
Амелобластома нижньої щелепи.

У 50-річного пацієнта в анамнезі травма. 3 місяці тому на нижній губі


з’явилось утворення круглої форми в діаметрі до 1 см із чіткими контурами.

19
Слизова оболонка над утворенням слабко синюшна, пальпація безболісна,
утворення м’якої консистенції, дещо виступає над рівнем слизової оболонки
нижньої губи. Регіонарні лімфовузли не збільшені. Поставте діагноз:
Ретенційна кіста нижньої губи.
Папілома нижньої губи.
Гемангіома нижньої губи.
Фіброма нижньої губи.
Лімфангіома нижньої губи.

Пацієнтка, 65 років, звернулась до стоматолога зі скаргами на наявність


новоутворення в області лівої носо-губної складки. Воно виникло місяць
тому. Об’єктивно: на шкірі лівої носо-губної складки новоутворення сірого
кольору з яскраво вираженим кератозним компонентом розміром 3,0х0,5х0,3
см. Основа новоутворення безболісна щільно-еластичної консистенції. Який
найвірогідніший діагноз?
Шкірній ріг носо-губної складки.
Кератоакантома лівої носо-губної складки.
Звичайна бородавка лівої носо-губної складки.
Віковий кератоз в області носо-губної складки.
Туберкульозний вовчак.

Пацієнт, 52 років, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на наявність


пухлиноподібного утворення в області червоної облямівки нижньої губи.
При огляді на червоній облямівці нижньої губи зліва виявлено кругле
пухлиноподібне утворення діаметром близько 0,5 см з гладкою поверхнею.
Воно на тонкій ніжці, рухоме, безболісне, м'якої консистенції. Поставте
діагноз.
Папілома нижньої губи.
Шкірний ріг.
Лейкоплакія.
Бородавчастий передрак червоної облямівки нижньої губи.
Абразивний прекарцинозний хейліт Манганотті.

Пацієнт, 55 років, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на наявність в


області червоної облямівки нижньої губи пухлиноподібного утворення
округлої форми діаметром близько 1 см. При огляді відмічено, що
пухлиноподібне утворення виступає над навколишньою червоною

20
облямівкою на 5 мм, воно щільнуватої консистенції, сірувато-червоного
кольору. На поверхні утворення є тонкі лусочки, які знімаються з трудом.
Поставте діагноз.
Бородавчастий передрак червоної облямівки губи.
Хвороба Боуена.
Абразивний прекарцинозний хейліт Манганотті.
Обмежений передраковий гіперкератоз червоної облямівки.
Ерітроплазія Кейра.

До хірурга звернувся пацієнт, 20 років, з пухлиною на лівій щоці. Утворення


існує з народження. При огляді на шкірі лівої щоки є пласка округлої форми
пляма. Пляма до 1,5 см в діаметрі, рожево-червоного кольору. При
натисненні на пухлину пальцем або інструментом утворення блідне.
Поставте попередній діагноз.
Гемангіома.
Невус.
Лімфангіома.
Нейрофіброматоз.
Пігментна родима пляма.

У пацієнта на червоній облямівці нижньої губи є новоутворення на ніжці.


Розміром 0,5х0,5 см, колір його звичайний, під час пальпації воно м’яке,
безболісне. Встановіть попередній діагноз.
Папілома.
Хейліт.
Гіперкератоз.
Шкірний ріг.
Хронічна тріщина.

У пацієнта з’явилася виразка на нижній губі (внаслідок куріння). Лікувався


консервативно впродовж 2 місяців, покращення стану не має. Яке
обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?
Цитологічне дослідження.
Висічення.
Пункція утворення.
Аспіраційна біопсія.
Зішкріб з поверхні виразки.

21
До лікаря-стоматолога звернулася пацієнтка зі скаргами на появу “рани” на
нижній губі, яка розміщується по середній лінії і ніби розділяє губу на дві
рівні частини та зрідка кровоточить. При пальпації губа набрякла та злегка
болюча. Якому діагнозу відповідає дана клінічна картина?
Хронічна тріщина нижньої губи.
Ерозивно-виразкова лейкоплакія.
Лейкоплакія Таппейнера.
Ерозивно-виразкова форма червоного плаского лишаю.
Метеорологічній хейліт.

До лікаря-стоматолога звернувся пацієнт, 60 років, зі скаргами на появу в


ділянці шкіри підборіддя зліва виступу, що звужується до верхівки на конус.
Довжина приблизно 1,5 см, ширина до 0,8 см. Пальпація безболісна, межі
чіткі, колір сіро-коричневий, при пальпації м’яких тканин біля основи
виросту відмічається потовщення. Який попередній діагноз є правильним ?
Шкірний ріг.
Меланома.
Хвороба Боуена.
Папілома.
Кератоакантома.

Пацієнтка, 44 років, звернулася зі скаргами на припухлість обличчя в області


нижньої щелепи справа та рухомість зубів. М’які тканини не змінені,
реґіонарні лімфатичні вузли не пальпуються. Альвеолярній відросток та тіло
нижньої щелепи в області 4.6, 4.7, 4.8 зубів потовщений, при пальпації
безболісний, горбистий, зуби в ділянці потовщення рухомі. При пункції було
отримано рідину бурого відтінку без кристалів холестерину. Поставте
попередній діагноз.
Остеобластокластома.
Адамантінома.
Остеома.
Фолікулярна кіста.
Одонтома.

До хірурга-стоматолога звернувся пацієнт, 47 років, із скаргою на наявність


новоутворення на нижній губі. Новоутворення помітив півроку тому, воно

22
повільно збільшується. Об’єктивно: на нижній губі є одинарний роговий
виступ конічної форми спаяний із шкірою до1,5 см в діаметрі. При пальпації
відчуваються щільні рогові маси. Який попередній діагноз можна
встановити?
Шкірний ріг.
Бородавчастий передрак губи.
Обмежений гіперкератоз.
Папілома губи.
Абразивний преканцерозний хейліт Манганотті.

Пацієнтка, 35 років, звернулася зі скаргами на наявність новоутворення в


ділянці кінчика язика. Вона травмує язик зубами і язик то збільшується, то
зменшується в розмірі. На кінчику язика має місце новоутворення. Воно
округле, діаметр його 0,5 см. Межі чіткі, утворення на широкій основі, колір
не відрізняється від кольору слизової язика. Поставте діагноз.
Папілома язика.
Абсцес язика.
Ліпома язика.
Гемангіофіброма язика.
Фіброма язика.

У пацієнта, 48 років, з'явилося місяць тому сукровичне виділення з правого


носового ходу. У це й же час були видалені 2.5, 2.6 зуби з приводу
“загострення” хронічного періодонтиту. З лунок видалених зубів вибухають
грануляції. Попередній діагноз?
Рак верхньої щелепи.
Гострий одонтогенний гайморит
Хронічний риногенний гайморит.
Одонтогенний перфоративный гайморит.
Хронічний остеомієліт верхньої щелепи.

Пацієнтка, 18 років, звернулась до лікаря-стоматолога на консультацію з


приводу наявності новоутворення лобної області. В лобній області наявна
рожево-червона пляма шкіри напівкруглої форми із чіткими контурами та
розміром 3-4 см. При натискуванні на цю ділянку пальцями шкіра
змінюється у кольорі – стає білішою. При зупинені тиску шкіра набуває
попереднього рожево-червоного кольору. При нахилі голови пляма стає

23
більш насиченою в кольорі і збільшується в об’ємі. Коли пацієнтка піднімає
голову – пляма поступово набуває червоно-рожевого кольору. Ваш діагноз.
Капілярна гемангіома.
Кавернозна гемангіома.
Родима пляма (невус).
Лімфангіома.
Нейрофіброматоз.

Пацієнтка, 52 років, близько 8 років тому виявила в правій привушно-


жувальній області болісну ділянку, яка поступово збільшується. Об'єктивно:
новоутворення щільне, з горбистою поверхнею, малорухливе, діаметр 4 см,
розташоване глибоко, не пов'язане зі шкірою. Функція лицевого нерва не
порушена. Слина виділяється вільно. Який найвірогідніший діагноз?
Змішана пухлина (плеоморфна аденома) привушної слинної залози.
Паротит Герценберга.
Рак привушної слинної залози.
Слиннокам'яна хвороба.
Хронічний паренхіматозний паротит.

Пацієнт, 27 років, звернувся зі скаргами на асиметрію обличчя. З його слів


асиметрія обличчя з'явилася в 15 років, поступово збільшувалася. При
об'єктивному дослідженні встановлено збільшення об'єму тканин у правому
піднижньощелепному трикутнику. При пальпації тканини в цій ділянці м'яко-
еластичної консистенції. Шкірні покриви над утворенням із синюшним
відтінком, симптом “Стиснення і наповнення” позитивний. Про який
патологічний процес слід думати?
Кавернозна гемангіома.
Кістозна лімфангіома.
Проста лімфангіома.
Капілярна гемангіома.
Гілляста гемангіома.

Пацієнт, 46 років, госпіталізований у відділення щелепно-лицевої хірургії


для оперативного лікування з приводу прикореневої кісти нижньої щелепи в
ділянці 4.6, 4.7 зубів. З метою уточнення клінічного діагнозу йому проведена
пункція пухлиноподібного утворення. Вкажіть характер отриманого
пунктату (кіста не ускладнена запаленням).

24
Жовтувата рідина з кристалами холестерину.
Незмінена кров.
Рідина бурого кольору.
Рідина, яка містить остеобласти й остеокласти.
Рідина, яка містить циліндри й зірчасті клітини.

До хірурга-стоматолога звернувся пацієнт, 45 років, зі скаргами на


пухлиноподібне утворення в правому піднижньощелепному трикутнику.
Виявив новоутворення рік назад. Об'єктивно: у правому
піднижньощелепному трикутнику визначається пухлиноподібне утворення
округлої форми до 3,5 см в діаметрі, безболісне, м'якої консистенції з
чіткими межами, рухоме разом з піднижньощелепною слинною залозою. З
боку порожнини рота змін немає. Рот відкривається вільно. При пункції
отримана безбарвна в'язка рідина. Який попередній діагноз?
Ретенційна кіста піднижньощелепної залози.
Аденома.
Ліпома.
Дермоїдна кіста.
Лімфангіома.

Пацієнт, 45 років, скаржиться на наявність безболісної деформації нижньої


щелепи та мозкового черепу. Виявив деформацію близько 5 років тому. При
огляді обличчя має вигляд “левиної морди“. При рентгенологічному
дослідженні визначається картина дифузного збільшення тіла нижньої
щелепи зліва з деструкцією кістки у вигляді множинних ділянок ущільнення
та розрідження, картина у вигляді “кучерів” чи “шматків вати”. Визначте
діагноз.
Хвороба Педжета.
Хвороба Енгеля-Реклінхгаузена.
Хвороба Брайцева-Ліхтенштейна.
Херувізм.
Хвороба Таратинова.

У пацієнтки, 42 років, на слизовій щоки є новоутворення блідо-рожевого


кольору округлої форми на ніжці діаметром біля 1,0 см, безболісне, під час
пальпації м’яко-еластичної консистенції. Слизова оболонка навколо основи
ніжки не змінена. Який з методів верифікації діагнозу слід застосувати?

25
Ексцізійна біопсія.
Пункційна біопсія.
Трепанобіопсія.
Інцізійна біопсія.
Аспіраційна біопсія.

Пацієнтка, 61 року, звернулась зі скаргами на виражену асиметрію обличчя,


яка з’явилася 8 років тому. Об’єктивно: веретеноподібне потовщення
нижньої щелепи, шкіра над припухлістю у кольорі не змінена, береться в
складку. Пальпація безболісна. Піднижньощелепні лімфовузли незначно
збільшені. На рентгенограмі визначаються ряд округлих порожнин 0,6х1; 1х2
та 1х1,5 см. Вони відділені одна від одної кістковими перетинками.
Встановлено діагноз: амелобластома нижньої щелепи. Який вид лікування
показаний?
Резекція нижньої щелепи з одномоментною кістковою пластикою.
Променева терапія.
Екскохлеація пухлини.
Хіміотерапія.
Кріодеструкція пухлини.

Пацієнт, 65 років, скаржиться на біль в язикові, болісне ковтання.


Об’єктивно: на латеральному боці ближче до кореня язика локалізується
виразка розміром 5,0 см. Навколо виразки відзначається значна іфільтрація
тканин без чітких меж. Який найімовірніший діагноз?
Рак кореня язика.
Сибірка.
Трофічна виразка язика.
Туберкульозна виразка.
Нома.

Пацієнт, 65 років звернувся до хірурга-стоматолога зі скаргами на


новоутворення на шкірі лівої виличної області. Виявив утворення 2 місяця
тому. При огляді визначається округле, безболісне новоутворення до 1,5 см в
діаметрі, м’яке, зв’язане зі шкірою. Колір шкіри майже не змінений. Який
попередній діагноз встановить лікар?
Атерома виличної ділянки.
Кератоакантома виличної ділянки.

26
Шкірний ріг виличної ділянки.
Ліпома виличної ділянки.
Фіброма виличної ділянки.

Пацієнт, 63 років, звернувся до лікаря зі скаргами на наявність пухлини на


нижній губі. Під час огляду виявлено на нижній губі близько до лівого кута
рота пухлину конусоподібної форми. До 1 см у діаметрі, сіруватого кольору,
на широкої основі, тверду і безболісну, нерухому. Який попередній діагноз
можна встановити?
Шкірний ріг.
Бородавчастий передрак.
Папілома губи.
Верукозна лейкоплакія.
Хвороба Боуена.

Пацієнт, 64 років, скаржиться на кров'яні виділення з лівої половини носа і


рухливість зубів верхньої щелепи. З анамнезу: впродовж 2 останніх років
відчував постійний ниючий біль в області лівої верхньої щелепи. При огляді
– ліва очна щілина дещо ширше, ніж права, екзофтальм. При огляді
порожнини рота – альвеолярний відросток деформований, рухомі 2.5, 2.6, 2.7
зуби. Який діагноз найвірогідніший?
Рак верхньої щелепи.
Хронічний остеомієліт верхньої щелепи.
Кіста лівої верхньощелепної пазухи.
Холестеатома лівої верхньої щелепи.
Лівобічний хронічний гайморит.

Пацієнт, 30 років, звернувся в ООД зі скаргами на наявність пухлини на


нижній щелепі справа, рухливість зубів, інтенсивний біль. У анамнезі: 2
місяці тому отримав сильну травму, після чого з'явилася болісна припухлість
нижньої щелепи і вона швидко збільшувалася. Об'єктивно: асиметрія
обличчя за рахунок потовщення і деформації тіла нижньої щелепи справа.
Пальпаторно пухлина нерухома щільно-еластичної консистенції, на
рентгенограмі – вогнище деструкції кісткової тканини щелепи, неправильної
форми з нерівними контурами. Встановіть діагноз.
Остеосаркома.
Остеома.

27
Фіброзна дисплазія.
Хондрома.
Остеобластокластома.

Пацієнт, 20 років, скаржиться на періодичний біль в області правої верхньої


щелепи. В анамнезі: 4 роки назад була травма, після чого коронка 1.1 зуба
потемніла. Об'єктивно: 1.1 інтактний, але змінений в кольорі, нерухомий,
перкусія безболісна. Альвеолярний відросток верхньої щелепи в області 1.2,
1.1 потовщений, слизова оболонка не змінена. На рентгенограмі 1.1 зуба є
вогнище деструкції з рівними межами в області кореня зуба. Вкажіть
попередній діагноз.
Радикулярна кіста верхньої щелепи.
Одонтома верхньої щелепи.
Остеобластокластома верхньої щелепи.
Хронічний осередковий остеомієліт альвеолярного відростка верхньої
щелепи.
Амелобластома верхньої щелепи.

У пацієнта по перехідній складці в області 4.5 є безболісна деформація


альвеолярного відростка. Пальпаторно визначається симптом Дюпюїтрена.
Коронка 4.5 зруйнована на 1/3. На рентгенограмі альвеолярного відростка
верхньої щелепи визначається зона розрідження в кістковій тканині округлої
форми з чіткими межами в d до 1,5 см в області верхівки кореня 4.5. При
пункції отримана рідина ярко-жовтого кольору. Який діагноз
найвірогідніший?
Радикулярная кіста.
Остеобластокластома.
Резидуальная кіста.
Адамантинома.
Фолікулярна кіста.

Пацієнт скаржиться на наявність утворення в під'язиковій ділянці, виявив


його 2 місяці тому. Воно збільшується в розмірах, через деякий час відмітив
виділення великої кількості в'язкої прозорої рідині без запаху і смаку. Після
чого утворення зменшилося в розмірах, а потім знов стало збільшуватися.
Об'єктивно: у під'язиковій ділянці зліва визначається утворення округлої

28
форми 3х3 см, м'яко-еластичній консистенції, безболісне. Слизова оболонка
над ним стоншена, напівпрозора, з голубуватим відтінком. Поставте діагноз.
Ретенційна кіста під'язикової слинної залози.
Гемангіома під'язикової ділянки.
Дермоїдна кіста під'язикової ділянки.
Посттравматична кіста під'язикової ділянки.
Плеоморфна аденома під'язикової слинної залози.

Пацієнт скаржиться на наявність м'якої безболісної пухлини на слизовій


оболонці лівої щічної ділянки. Вона з'явилася близько 3 місяців тому після
неодноразового прикушування щоки при зубному протезуванні. На межі
слизової оболонки нижньої губи і щоки зліва визначається новоутворення
1х1 см округлої форми, безболісне із чіткими контурами, обмежено рухоме.
Слизова оболонка над ним стоншена, напівпрозора. Встановіть
найвірогідніший діагноз.
Ретенційна кіста слизової оболонки щоки.
Дермоїдна кіста.
Фіброма.
Кавернозна гемангіома.
Папілома.

У пацієнта, 29 років, після клінічного і рентгенологічного обстеження


встановлений діагноз: «Остеобластокластома нижньої щелепи (кiстозна
форма)». Діагноз підтверджений характером пунктату (бура рідина). Пухлина
не виходить за межі кортикальної пластинки, хоча остання стоншена. Який
метод лікування доцільно застосувати при цьому виді пухлини?
Екскохлеація пухлини.
Резекція нижньої щелепи з одномоментною кістковою пластикою.
Цистотомія.
Цистектомія.
Хіміотерапія.

У пацієнта з'явилися кров'яні виділення з лівої половини носа та рухливість


зубів лівої верхньої щелепи. Пацієнт впродовж 2 останніх років відчуває
ниючий біль в лівій верхній щелепі. На лівій бічній поверхні шиї
визначається щільне пухлиноподібне утворення. Пацієнт виснажений. Який
найвірогідніший діагноз?

29
Рак лівої верхньої щелепи.
Лівобічний гайморит.
Кіста лівої верхньої щелепи.
Хронічний остеомієліт лівої верхньої щелепи.
Остеобластокластома лівої верхньої щелепи.

При рентгенологічному обстеженні на рентгенограмі в проекції верхівки


кореня 2.7 зуба визначається деструкція кісткової тканини круглої форми з
чіткими рівними межами розміром 0,7х0,7 см. Встановіть діагноз.
Кістогранульома.
Одонтома.
Кіста.
Гранульома.
Остеома.

При огляді пацієнта виявлено деформацію альвеолярного відростка верхньої


щелепи в межах 2.2,2.4 зубів. 2.3 зуб відсутній. Перехідна складка в межах
цих зубів згладжена, слизова оболонка блідо-рожевого кольору, при
пальпації щільної консистенції, безболісна. На рентгенограмі 2.2, 2.4 зубів
визначається деструкція кісткової тканини округлої форми з чіткими рівними
межами. В проекції цієї деструкції знаходиться коронка зуба. Встановіть
діагноз.
Фолікулярна кіста.
Глобуломаксилярна кіста.
Радикулярна кіста.
Носо-піднебінна кіста.
Одонтома.

У чоловіка, 65-ти років, скарги на біль під час вживання їжі, обмеження
рухомості язика, наявність виразки в задньому відділі дна порожнини рота
зліва, втрату ваги. Об`єктивно: пацієнт користується частковим знімним
протезом на нижню щелепу. В ділянці лівого щелепно-язикового жолобка
відмічається виразка у вигляді щілини до 1,6 см у діаметрі з вивороченими
краями, вкрита сіро-жовтим нальотом, інтимно спаяна з інфільтратом, що
виявляється при бімануальній пальпації. В лівій піднижньощелепній і
верхньо-боковій ділянках шиї пальпуються декілька збільшених
малорухомих лімфатичних вузлів. Встановіть діагноз.

30
Рак слизової оболонки дна порожнини рота.
Декубітальна виразка дна порожнини рота.
Туберкульозна виразка дна порожнини.
Третинний сифіліс (гумозна виразка).
Актиномікоз дна порожнини рота.

Пацієнт, 41 року, скаржиться на потовщення тіла нижньої щелепи.


Об’єктивно: обличчя хворої асиметречне за рахунок потовщення нижнього
відділу лівої щоки. 3.5, 3.6, 3.7 зуби рухомі. Ліва половина тіла нижньої
щелепи веретеноподібно вздута. Пальпаторно досить тверда, поверхня її
гладка, безболісна. На рентгенограмі лівої половини нижньої щелепи в
ділянці тіла – зона деструкції у вигляді колоподібної порожнини з достатньо
чіткими контурами. Корені 3.5, 3.6 3.7 зубів резорбовані на 1/4 своєї
довжини. Встановіть діагноз.
Остеобластокластома нижньої щелепи.
Радикулярна кіста нижньої щелепи
Хронічний остеомієліт нижньої шелепи.
Адамантинома нижньої щелепи.
Фіброзна остеодисплазія.

Пацієнтка, 48 років, звернулася до лікаря зі скаргами з приводу виразки


боковій поверхні язика, яка з’явилася близько 6 місяців тому. Появу виразки
пов’язує з тим, що язик в цьому місці часто травмується об зламану коронку
4.7 зуба. Об’єктивно: на бічній поверхні язика в середній третині – виразка
розміром 1,5х2,0х0,5 см з підритими, кратероподібними краями. Праві
піднижньощелепні лімфатичні вузли – збільшені малорухомі. Який
найвірогідніший діагноз?
Рак язика.
Декубітальна виразка язика.
Ураження язика при лейкозі.
Туберкульозна виразка язика.
Сифілітична виразка язика.

Пацієнт скаржиться на рухомість 2.6,2.7,2.8 зубів, періодичний біль, відчуття


важкості в відповідній половині верхньої щелепи, геморагічні виділення з
лівої половини носу. Хворіє 4 місяці. Впродовж останнього місяця біль
посилився, з’явилась загальна слабкість. В порожнині рота рухомість

31
2.6,2.7,2.8 зубів ІІ ступеню. При пальпації горба верхньої щелепи явища
відсутності кісткової стінки. На рентгенограмі – гомогенне затемнення
верхньощелепної пазухи, з відсутністю чітких контурів кісткових структур у
вигляді розталого цукру. Якій найвірогідніший діагноз?
Рак верхньої щелепи.
Адамантинома верхньої щелепи.
Саркома верхньої щелепи.
Хронічний одонтогенний гайморит.
Остеобластокластома верхньої щелепи.

Під час проведення пункційної біопсії новоутворення верхньої щелепи,


отримано кашоподібний вміст з неприємним запахом. Для якого
захворювання це характерно?
Холестеатоми.
Радикулярної кісти.
Остеобластокластоми.
Адамантиноми.
Атерома.

У пацієнта, 20 років, асиметрія обличчя за рахунок пухлини верхньої губи


зліва. Шкіра над нею синюшного відтінку, позитивний симптом “стиснення”
та “наповнення”. Який найімовірніший діагноз?
Кавернозна гемангіома.
Гілляста гемангіома.
Капілярна гемангіома.
Лімфангіома.
Пігментна пляма.

У чоловіка, 65-ти років, скарги на біль під час вживання їжі, обмеження
рухомості язика, наявності виразки в задньому відділі дна порожнини рота
зліва, втрату ваги. Об`єктивно: пацієнт користується частковим знімним
протезом на нижню щелепу. В ділянці лівого щелепно-язикового жолоба є
виразка у вигляді щілини до 1,6 см по довжині з вивороченими краями,
вкрита сіро-жовтим нальотом, інтимно спаяна з інфільтратом, що
виявляється при бімануальній пальпації. В лівій піднижньощелепній і
верхньо-боковій ділянках шиї пальпуються декілька збільшених
малорухомих лімфатичних вузлів. Встановіть діагноз.

32
Рак слизової оболонки дна порожнини рота.
Туберкульозна виразка дна порожнини рота.
Декубітальна виразка дна порожнини рота.
Третинний сифіліс (гумозна виразка).
Актиномікоз дна порожнини рота.

Пацієнтка, 41 рік, скаржиться на потовщення тіла нижньої щелепи.


Об’єктивно: обличчя асиметречне за рахунок потовщення нижнього відділу
лівої щоки. 3.5, 3.6, 3.7 зуби рухомі. Ліва половина тіла нижньої щелепи
веретеноподібно вздута. Пальпаторно досить тверда, поверхня її гладка,
безболісна. На рентгенограмі лівої половини нижньої щелепи в ділянці тіла -
зона деструкції у вигляді колоподібної порожнини з достатньо чіткими
контурами. Корені 3.5, 3.6, 3.7 зубів резорбовані на 1/4 своєї довжини.
Встановіть діагноз.
Остеобластокластома нижньої щелепи.
Радикулярна кіста нижньої щелепи.
Хронічний остеомієліт нижньої шелепи.
Адамантинома нижньої щелепи.
Фіброзна остеодисплазія.

Пацієнтці, 48 років, проведено паротидектомію з приводу доброякісної


пухлини привушної слинної залози . У післяопераційному періоді
спостерігається опущення кута рота, зміщення серединної лінії в здорову
сторону, утруднення мовлення . Яка з гілок лицевого нерву уражена при
оперативному втручанні?
Крайова гілка нижньої щелепи.
Щічна гілка.
Вилична гілка.
Шийна гілка.
Скронева гілка.

Жінка, 37 років, скаржиться на наявність пухлини на нижній губі з боку


порожнини рота, яка з’явилась біля 2-х тижнів тому, збільшувалась, заважала
при рухах губи. Об’єктивно: в товщі нижньої губи ущільнення, обмежене,
еластичне, безболісне, округлої форми, спаяне зі слизовою оболонкою, яка
над ним прозора. Слизова навколо не змінена. Регіонарні лімфатичні вузли не
збільшені. Який найімовірніший діагноз?

33
Ретенційна кіста губи.
Фіброма губи.
Абсцес губи.
Ліпома губи.
Папілома губи.

Пацієнтка,35 років, скаржиться на біль в зубах та потовщення тіла нижньої


щелепи. Об’єктивно: обличчя асиметричне за рахунок потовщення нижнього
відділу лівої щоки. 3.6 зуб відсутній. Коронки 3.5 і 3.7 конвергують. Ліва
половина тіла нижньої щелепи веретеноподібно вздута, пальпаторно – досить
тверда, поверхня її гладка, безболісна. На рентгенограмі лівої половини
нижньої щелепи в ділянці тіла – зона деструкції у вигляді багатьох дрібних
колоподібних порожнин, відокремлених одна від одної кістковими
перемичками; малюнок має дрібнокомірковий характер. Корені 3.5, 3.6 зубів
резорбовані на 1/3 своєї довжини. При пункції – рідина бурого кольору. Який
найімовірніший діагноз?
Остеобластокластома тіла нижньої щелепи.
Адамантінома тіла нижньої щелепи.
Остеома тіла нижньої шелепи.
Резідуальна кіста нижньої щелепи.
Фіброзна остеодисплазія.

Пацієнт, 24 років, скаржиться на наявність новоутворення в області правої


бокової поверхні шиї. Новоутворення вперше виявив 4 місяці тому, до лікаря
не звертався. Об’єктивно: відмічається асиметрія обличчя за рахунок
новоутворення правої верхньої третини бокової поверхні шиї. Пальпаторно
визначається безболісне новоутворення округлої форми, розміром 3х3,5см,
щільно-еластичної консистенції, шкіра над новоутворенням у кольорі не
змінена, береться в складку. Новоутворення з оточуючими м’якими
тканинами не спаяне, розташоване по ходу переднього краю груднино-
ключично-соскоподібного м’язу. Пункція: рідина світло-жовтого кольору,
тягуча. Встановіть діагноз.
Бокова кіста шиї.
Флегмона бокової поверхні шиї.
Хронічний лімфаденіт бокової поверхні шиї.
Ліпома бокової поверхні шиї.

34
Гострий серозний лімфаденіт бокової поверхні шиї.

У 50-річного чоловіка після травми, яку отримав 3 місяці тому, на нижній


губі з’явилось утворення круглої форми в діаметрі до 1 см, з чіткими
межами. Слизова оболонка над утворенням слабко синюшна, пальпація
безболісна, утворення м’якої консистенції, дещо підвищується над рівнем
слизової оболонки нижньої губи. Регіонарні лімфовузли не пальпуються.
Ваш діагноз.
Ретенційна кіста нижньої губи.
Папілома нижньої губи.
Гемангіома нижньої губи.
Фіброма нижньої губи.
Лімфангіома нижньої губи.

Пацієнтка, 65 років, звернулась до стоматолога зі скаргами на наявність


новоутворення в ділянці лівої носо-губної складки, яке виникло місяць тому.
Об’єктивно: на шкірі лівої носо-губної складки новоутворення сірого
кольору з яскраво вираженим кератозним компонентом розміром 3,0х0,5х0,3
см. Основа новоутворення безболісна щільно-еластичної консистенції. Ваш
діагноз.
Шкірний ріг лівої носо-губної складки.
Звичайна бородавка лівої носо-губної складки.
Віковий кератоз в ділянці лівої носо-губної складки.
Кератоакантома лівої носо-губної складки.
Туберкульозний вовчак.

На рентгенограмі у пацієнтки виявлено вогнище деструкції кісткової тканини


тіла нижньої щелепи розмірами 3 х 5 см у вигляді великої кількості малих
порожнин різної величини та форми, що розділені перегородками. Під час
пункції пухлини отримано буру рідину. Ваш попередній діагноз?
Остеобластокластома.
Одонтома м’яка.
Амелобластома.
Рак нижньої щелепи.
Радикулярна кіста нижньої щелепи.

35
У пацієнта на нижній губі є щільна безболісна пухлина розміром 2,5 х 0,8 см,
в її центрі – виразка, дно якої вкрито активними грануляціями. В
підпідборідній області під час пальпації виявлено збільшений, безболісний
лімфовузол. Хворіє впродовж 3-х місяців. Встановіть попередній діагноз.
Ракова виразка.
Туберкульозна виразка.
Кератоакантома.
Актиномікоз.
Трофічна виразка.

У пацієнта на червоній облямівці нижньої губи є новоутворення на ніжці.


Розміром 0,5х0,5 см, колір звичайний, під час пальпації - м’яке, безболісне.
Встановіть попередній діагноз.
Папілома.
Гіперкератоз.
Шкіряний ріг.
Хейліт.
Хронічна тріщина.

У пацієнта, в наслідок куріння з’явилася виразка на нижній губі. Лікувався


консервативно впродовж 2-х місяців, покращення стану не має. Яке
обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?
Цитологічне дослідження.
Висічення.
Пункція утворення.
Аспіраційна біопсія.
Зішкряб з поверхні виразки.

Під час обстеження пацієнта встановлено, що пухлина на язиці займає


більшу його частину, рухомість язика обмежена, виявляються поодинокі
піднижньощелепні лімфатичні вузли на боці ураження. Після цитологічного
дослідження встановлено діагноз: рак язика T2N1M0. Яке лікування
необхідно застосувати?
Комбінований метод.
Променева терапія.
Хірургічне видалення новоутворення.
Хіміотерапія.

36
Видалення лімфовузлів.

До лікаря-стоматолога з’явилася на прийом пацієнтка М., 30 років, зі


скаргами на появу “рани” на нижній губі, що розміщується по середній лінії,
і ніби розділяє губу на дві рівні частини, зрідка кровоточить. При пальпації
губа набрякла та злегка болісна. Якому діагнозу відповідає дана клінічна
картина ?
Хронічна тріщина нижньої губи.
Лейкоплакія Таппейнера.
Ерозивно-виразкова лейкоплакія.
Ерозивно-виразкова форма червоного плаского лишая.
Метеорологічний хейліт.

До лікаря-стоматолога звернувся пацієнт В., 60 років, зі скаргами на появу в


ділянці шкіри підборіддя зліва виступу, що конічно звужується до верхівки.
Довжина приблизно 1,5 см, ширина – 0,8 см. Пальпація безболісна, межі
чіткі, колір сіро-коричневий, при пальпації м’яких тканин біля основи
виросту відмічається потовщення. Який попередній діагноз є правильним ?
Шкірний ріг.
Хвороба Боуена.
Папілома.
Кератоакантома.
Меланома.

Пацієнтка П., 44 років, звернулася зі скаргами на припухлість обличчя в


області нижньої щелепи справа, та рухомість зубів. М’які тканини не змінені,
реґіонарні лімфатичні вузли не пальпуються. Альвеолярний відросток та тіло
нижньої щелепи в ділянці 4.6, 4.7, 4.8 зубів потовщені, при пальпації
безболісні, горбисті, зуби в ділянці потовщення рухомі. При пункції було
отримано рідину бурого відтінку без кристалів холестерину. Ваш попередній
діагноз:
Остеобластокластома.
Адамантінома.
Остеома.
Фолікулярна кіста.
Одонтома.

37
У дівчини, 24 років, під час лікування періодонтиту 3.6 зуба з діагностичною
метою було проведено рентгенологічне обстеження. На рентгенограмі
виявлено наявність гомогенної тіні округлої форми з чіткими межами, яка за
своєю щільністю наближалася до щільності тканин зуба. По периферії утвір
оточений зоною просвітлення, товщиною до 1 мм. Ваш попередній діагноз:
Одонтома.
Цементома.
Остеома.
Радикулярна кіста.
Міксома.

До хірурга-стоматолога звернувся пацієнт, 47 років, із скаргою на наявність


новоутворення на нижній губі. Новоутворення виявлено півроку тому,
відмічено повільне його збільшення. Об’єктивно: на нижній губі
спостерігається одинарний роговий виступ конічної форми, спаяний зі
шкірою, до1,5 см в довжину, при пальпації відчуваються щільні рогові маси.
Ваш попередній діагноз.
Шкірний ріг.
Бородавчатий передрак губи.
Обмежений гіперкератоз.
Папілома губи.
Абразивний преканцерозний хейліт Манганотті.

Пацієнт, 35 років, звернувся зі скаргами на наявність новоутворення в ділянці


кінчика язика, яке він травмує зубами, і воно то збільшується, то
зменшується в розмірі. На кінчику язика має місце новоутворення, округле,
діаметр його 0,5 см, межі чіткі, на широкій основі, колір не відрізняється від
кольору слизової язика. Ваш діагноз.
Папілома язика.
Шкірний ріг.
Бородавчастий передрак губи.
Обмежений гіперкератоз.
Абразивний преканцерозний хейліт Манганотті.

Пацієнтка, 57 років, звернулась до лікарні зі скаргами на наявність пухлини в


лівій привушній області, яку уперше виявив 3 роки тому. За останні півроку
пухлина значно збільшилась. При огляді в лівій привушній області

38
виявляється малорухома пухлина, часточкова, виявляється легкий біль при
пальпації. Шкіра над нею береться в складку, верхній її відділ має чіткі межи,
нижній йде в товщу залози. Розміри пухлини 3х2,5см. Попередній діагноз?
Змішана пухлина.
Хронічний паротит.
Фіброма.
Кіста.
Рак привушної залози.

У пацієнта, 60 років, на червоній каймі нижньої губи, ближче до кута рота, є


ерозія овальної форми, розміром 0,5см; безболісна, поверхня вкрита
кров’яними кірками, кровоточить при травмуванні. Лімфовузли не збільшені.
Ваш діагноз.
Абразивний прекарцинозний хейліт Манганотті.
Справжня пухирчатка.
Ерозивно-виразкова форма червоного плаского лишаю.
Ерозивна лейкоплакія.
II період сифілісу.

Пацієнт, 33 років, звернувся зі скаргами на виразку дна порожнини рота, яка


розташована від 4.5 до 3.5 зубів між тілом нижньої щелепи та під’язиковим
валиком. Вона утруднює рухомість язика, мовлення та вживання їжі. При
огляді виявлено щільний конгломерат піднижньощелепних та підпідборідних
лімфатичних вузлів, визначаються лімфатичні вузли в правому середньо-
боковому відділі шиї. Визначте клінічний діагноз.
Рак дна порожнини рота.
Декубітальна виразка дна порожнини рота.
Туберкульозна виразка дна порожнини рота.
Виразково-некротичний стоматит.
Сифілітична виразка.

Пацієнт, 62 років, скаржиться на біль та рану на боковій поверхні язика, яка


існує півроку. При огляді має місце язва розміром 0,5-1,5 см, поверхнева,
неправильної форми. Оточуючі тканини та основа її гіперемовані та
інфільтровані. Пальпація утворення безболісна, порожнина рота не санована.
Регіональні лімфатичні вузли збільшені, безболісні при пальпації. Визначте
попередній діагноз.

39
Ракова виразка правої бокової поверхні язика.
Декубітальна виразка правої бокової поверхні язика.
Туберкульозна виразка правої бокової поверхні язика.
Сифілітична виразка правої бокової поверхні язика.
Ерозивна форма лейкоплакії правої бокової поверхні язика.

Пацієнт, 47-ми років, звернувся до лікаря зі скаргами на наявність пухлини в


правій щічній області, яка свербить та значно збільшилась за останній час.
При огляді виявлена пухлина неправильної форми, розміром до 1,5 см,
чорного кольору, блискуча. Який попередній діагноз можна встановити?
Меланома шкіри.
Пігментний невус.
Базаліома шкіри.
Рак шкіри.
Шкірний ріг.

Пацієнтка, 65 років, звернулась до стоматолога зі скаргами на наявність


новоутворення в області лівої носо-губної складки, яке виникло місяць назад.
Об’єктивно: на шкірі лівої носо-губної складки новоутворення сірого
кольору з яскраво вираженим кератозним компонентом розміром 3,0х0,5х0,3
см. Основа новоутворення безболісна, щільно-еластичної консистенції. Який
найвірогідніший діагноз?
Шкірний ріг лівої носо-губної складки.
Звичайна бородавка лівої носо-губної складки.
Віковий кератоз в області лівої носо-губної складки.
Кератоакантома лівої носо-губної складки.
Туберкульозний вовчак.

Пацієнтка, 68 років, звернулась до стоматолога зі скаргами на наявність


новоутворення в ділянці чола, яке виникло більше місяця тому. Об’єктивно:
на шкірі чола новоутворення в вигляді напівкулястого вузла сіро-червоного
кольору розміром 0,5х0,3х0,2 см. Новоутворення блюдцеподібної форми з
чіткими межами. В центральній частині заглиблення, яке заповнено
кератозними масами. Основа новоутворення безболісна щільно-еластичної
консистенції. Який найвірогідніший діагноз?
Кератоакантома в області чола.
Шкірний ріг в області чола.

40
Звичайна бородавка в області чола.
Віковий кератоз в області чола.
Фіброма в області чола.

До стоматолога звернувся пацієнт, 67 років у якого в області скроні на межі з


волосистою частиною виникло чітко обмежене безболісне утворення темного
кольору колоподібної форми діаметром 3 см на широкій основі. Поверхня
його бородавчаста. Після видалення утворення отримано гістологічний
висновок: папіломатоз з акантотичним епідермісом, гіперкератозом і
утворенням інвагінаційних рогових кіст. Сформулюйте клінічний діагноз.
Акантотична форма себорейного кератозу скроні.
Базальноклітинна форма себорейного кератозу скроні.
Гиперкератотична форма себорейного кератозу скроні.
Базаліома скроні.
Папілома скроні.

У пацієнтки, 45 років, на шкірі виличної області пігментоване утворення, яке


повільно та нерівномірно збільшується впродовж 3 років. Основа
новоутворення безболісна звичайної консистенції. Який найвірогідніший
діагноз?
Меланотична пляма Гетчинсона.
Актинічний кератоз.
Пігментна ксеродерма.
Хвороба Боуєна.
Радіаційний дерматоз.

Пацієнт, 25 років, скаржиться на наявність на шкірі тіла та обличчя плям, які


мають забарвлення "кави з молоком". В області обличчя деформація шкірних
покровів. При пальпації новоутворень – сидром "вермішелі ". Якій нозології
відповідають данні симптоми?
Нейрофіброматоз (хвороба Реклінгхаузена-Recklinhausen).
Кістовидна лімфома (синдром Летюляя-Letulle).
Хвороба Брілла-Бекетова.
Пігментна ксеродерма (синдром Рида-Reed).
Лімфангіома щелепно-лицевої області.

41
В клініку хірургічної стоматології звернулась жінка, 26 років, в якої
діагностовано кавернозну гемангіому привушно-жувальної ділянки
розмірами 3 х 5 сантиметрів. Для лікування заплановано застосувати
методику за Агаповим В.С. Застосування яких медикаментозних засобів
передбачає дана методика?
70 мл 95% етилового спирту + 1,0 новокаїну + 29 мл дистильованої води.
Уретану - 0,6; хініну - 1,25; дистильованої води - 10 мл.
5мл 90% трихлороцтовтої кислоти + 1 мл. 2% дикаїну.
5 мл 3% преднізолону.
5мл 0,5% бензойної кислот + 5 мл. 1% пропанідину.

Які з перерахованих доброякісних пухлин не належать до одонтогенних?


Остеобластокластома.
Адамантинома.
Одонтома м’яка.
Одонтома тверда.
Одонтогенна фіброма.

В клініку хірургічної стоматології звернулась пацієнтка зі скаргами на


потовщення нижньої щелепи в ділянці молярів. З її слів – потовщення
з’явилось близько 1 року тому та повільно збільшувалось. На рентгенограмі
виявлено вогнище деструкції кісткової тканини тіла нижньої щелепи
розмірами 3 х 5 см у вигляді великої кількості малих порожнин різної
величини та форми, що розділені перегородками. Під час пункції пухлини
отримано буру рідину. Яке захворювання може бути?
Остеобластокластома.
Одонтома м’яка.
Одонтома щільна.
Рак нижньої щелепи.
Радикулярна кіста нижньої щелепи.

В стоматологічній поліклініці під час профілактичного огляду у пацієнта


виявлено верукозну лейкоплакію бокової поверхні язика розміром 1х0,8 см.
Яка тактика лікаря-стоматолога повинна бути обрана у цьому випадку?
Направити пацієнта до онкологічного диспансеру для подальшого лікування
та диспансеризації.
Хірургічне видалення новоутворення, диспансеризація.

42
Консервативна терапія.
Догляд та лікування в разі появи ознак малігнізації.
Кріодеструкція.

Пацієнт звернувся до хірурга-стоматолога з приводу тріщини нижньої губи,


яка виникла більш ніж місяць тому. Краї тріщини щільні, інфільтровані.
Оберіть план лікування.
Хірургічне лікування.
Тільки консервативне лікування.
Консервативне лікування впродовж 2-х тижнів, а в разі відсутності успіху –
хірургічне лікування.
Променева терапія.
Хіміотерапія.

Під час огляду пацієнта в поліклініці встановлено попередній діагноз: ліпома


щоки. Де і в якому обсязі повинно бути проведено лікування.
Спостереження в динаміці у стоматологічній поліклініці
Видалення пухлини в стоматологічному стаціонарі.
Видалення пухлини хірургом багатопрофільної поліклініки.
Комбіноване лікування в онкологічному диспансері.
Консервативне лікування в стоматологічній поліклініці.

У пацієнта на червоній облямівці нижньої губи є новоутворення


напівкулеподібної форми, розміром 1 х 1 см. З чіткими межами,
бородавчастою поверхнею, червоного кольору. Під час пальпації –
безболісне. Встановіть попередній діагноз.
Бородавчастий передрак.
Шкірний ріг.
Папілома.
Обмежений передраковий гіперкератоз.
Хейліт Манганотті.

У пацієнта впродовж 3-х років на слизовій оболонці щоки спостерігалася


папілома. Останнім часом, після травми, з’явилася болісність. Під час огляду
виявлено наявність виразки на фоні гіперемованої слизової оболонки. Яка
повинна бути тактика хірурга?
Виключення малігнізації папіломи. Видалення папіломи.

43
Протизапальна терапія, після чого видалення папіломи.
Протизапальна терапія з наступним спостереженням.
Направити до онколога.
Видалення папіломи. Післяопераційна променева терапія.

Хірург-стоматолог в поліклініці зробив зішкряб з пухлини язика. Під час


цитологічного дослідження виявлено характерні ознаки плоскоклітинного
раку. Як зветься цей етап діагностики і яка тактика лікаря?
Попередня діагностика. Хворий направляється до стоматологічного
стаціонару.
Уточнена діагностика. Хворий направляється до онкодиспансеру.
Первинна діагностика. Хворий направляється до онкодиспансеру.
Попередня діагностика. Хворий направляється до онкодиспансеру.
Уточнена діагностика. Хворий направляється до стоматологічного
стаціонару.

Під час обстеження пацієнта в поліклініці встановлено діагноз – рак язика та


хронічний бронхіт. Де повинне проводитися лікування цього пацієнта?
Онкологічний диспансер.
Стоматологічний стаціонар.
Хірургічне відділення лікарні.
Терапевтичне відділення лікарні.
Стоматологічна поліклініка.

Пацієнт госпіталізований до онкологічного диспансеру з попереднім


діагнозом – пухлина верхньої щелепи. Які методи обстеження необхідно
провести для уточнення діагнозу?
Рентгенографія, цитологічне та гістологічне дослідження.
Ультразвукове обмеження.
Біохімічний аналіз крові.
Електроодонтодіагностика.
Риноскопія, гайморографія.

Пацієнт госпіталізований до онкодиспансеру з приводу злоякісної пухлини


верхньої щелепи (IV клінічна група). Який вид лікування необхідно
застосувати?
Паліативне.

44
Комбіноване.
Хіміотерапія.
Променева терапія.
Хірургічне.

У хірурга-стоматолога обласної поліклініки на диспансерному обліку


перебувають пацієнти з пухлинами щелепно-лицевої ділянки, які пройшли
лікування в онкостоматологічному відділенні. Яка повинна бути
документація на цих пацієнтів?
Амбулаторна картка пацієнта, контрольна картка диспансерного нагляду.
Історія хвороби стаціонарного пацієнта.
Виписка з медичної картки пацієнта.
Амбулаторна картка пацієнта, журнал обліку пацієнтів, яких направлено зі
стаціонару.
Документація ЛКК.

Пацієнт звернувся зі скаргами на посилення росту пухлини з природженого


невусу на щоці, який доволі часто травмувався під час гоління. Виявлено
бородавчасту пігментовану пухлину розміром 1,5 х 1 см. Регіонарні
лімфатичні вузли не збільшені. Встановіть попередній діагноз.
Меланома.
Базаліома.
Плоскоклітинний рак.
Бородавчастий передрак.
Запалення невусу.

У пацієнта в області підборіддя є щільна безболісна пухлина розміром 2,5 х


0,8 см, в центрі – виразка, дно якої вкрито активними грануляціями. В
підпідборідній області під час пальпації виявлено збільшений, безболісний
лімфовузол. Хворіє впродовж 3-х місяців. Встановіть попередній діагноз.
Плоскоклітинний рак.
Базальноклітинний рак.
Кератоакантома.
Актиномікоз.
Трофічна язва.

45
В онкодиспансері пацієнту встановлено діагноз рак шкіри щічної області
(T1N0M0). До якої клінічної групи він належить.
І клінічна група.
ІІ клінічна група.
ІII клінічна група.
ІV клінічна група.
Клінічна група не надається.

Після комбінованого радикального лікування рака шкіри щоки ІІ клінічної


групи пацієнт знаходиться під диспансерним наглядом. Як часто він повинен
проходити обстеження?
Перший рік – 1 раз на квартал, другий рік 1 раз на півріччя, подальше – 1 раз
на рік.
1 раз на півріччя.
1 раз на рік.
Перший рік – 1 раз на півріччя, подальше – 1 раз на рік.
Що кварталу протягом 5 років.

У пацієнта після опіку впродовж 10 років існує рубцева деформація обличчя.


Два місяці тому на рубці в щічній ділянці справа з’явилася виразка. На
теперішній час виразка сягає розмірів 0,8 х 0,5 см. Встановіть попередній
діагноз.
Рак шкіри.
Променева виразка.
Хронічний остеомієліт.
Трофічна язва шкіри обличчя.
Актиномікоз.

У пацієнта на червоній облямівці нижньої губи є новоутворення на ніжці.


Розміром 0,5 х 0,5 см, колір звичайний, під час пальпації – м’яке, безболісне.
Встановіть попередній діагноз.
Хронічна тріщина.
Папілома.
Гіперкератоз.
Шкірний ріг.
Хейліт.

46
У пацієнта, в наслідок постійного прикурювання, з’явилася виразка на
нижній губі. Лікувався консервативно впродовж 2-х місяців, покращення
стану не має. Яке обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?
Цитологічне дослідження.
Висічення
Пункція утворення.
Аспіраційна біопсія.
Зішкряб з поверхні виразки.

У пацієнта на бічній поверхні язика є виразка, яка розповсюджується на його


нижню поверхню та тканини дна порожнини рота. Діагноз – рак язика. Який
тип метастазування буде розвиватися у цьому випадку?
Лімфогенний.
Гематогенний.
Контактний.
Імунодефіцитний.
Змішаний.

До лікаря-стоматолога звернувся пацієнт В., 60 років, зі скаргами на появу в


області шкіри підборіддя зліва виступу, що конічно звужується до верхівки.
Довжина приблизно 1,5 см, ширина – 0,8 см. Пальпація безболісна, межі
чіткі, колір сіро-коричневий, при пальпації м’яких тканин біля основи
виросту відмічається потовщення. Який попередній діагноз є правильним?
Шкірний ріг.
Хвороба Боуена.
Папілома.
Кератоакантома.
Меланома.

У пацієнтки К., 39 років, після клінічного та рентгенологічного обстеження


встановлено діагноз амелобластоми тіла нижньої щелепи справа. Діагноз
підтверджений пункційною біопсією. Який метод лікування доцільно
застосувати при даному виді пухлини?
Резекція нижньої щелепи з одномоментною кістковою пластикою.
Екскохлеація пухлини разом з оболонкою.
Цистотомія.

47
Цистектомія.
Вишкрібання пухлини в межах здорових тканин.

Пацієнтка, 35 років, проходила лікування з приводу гострого гнійного


пульпіту 3.4 зуба. При контрольній рентгенографії в ділянці відсутнього 3.5
зуба було виявлено гомогенну тінь неправильної форми з чіткими межами,
яка за своєю щільністю наближалася до тканин зуба. По периферії утворення
оточене зоною просвітлення. Було вставлено діагноз: тверда одонтома тіла
нижньої щелепи зліва. Визначте метод лікування:
Видалення одонтоми разом з капсулою.
Видалення одонтоми.
Рентгенопромінення.
Резекція щелепи.
Резекція щелепи в поєднанні з рентгентерапією.

Пацієнт С., 42 років, звернувся зі скаргами на наявність припухлості обличчя.


При обстеженні в ділянці тіла нижньої щелепи відмічається гладке
випинання щільної консистенції, безболісне, з чіткими межами, не
зміщується при пальпації. Слизова оболонка над новоутворенням в кольорі
не змінена, рухома. Рентгенологічно визначається вогнище гомогенного
затемнення округлої форми з відносно чіткими межами, утвір не пов’язаний з
зубами. Встановіть попередній діагноз:
Остеома.
Одонтома.
Хондрома.
Калькульозний субмаксиліт.
Остеобластокластома.

Пацієнт П., 45 років, звернувся зі скаргами на припухлість обличчя. При


обстеженні в ділянці тіла нижньої щелепи відмічається новоутворення
щільної консистенції з чіткими межами, безболісний, нерухомий, слизова
оболонка над ним не змінена. Рентгенологічно – вогнище деструкції
кісткової тканини з нечіткими межами. Корені зубів, що знаходяться в
патологічному вогнищі резорбовані, наявні ділянки оссифікації та
петріфікати. Встановіть попередній діагноз:
Хондрома.
Одонтома.

48
Калькульозний субмаксиліт.
Остеобластокластома.
Остеома.

У пацієнта С., 56 років, результат гістологічного обстеження показав стійку


зміну морфо-фізіологічних властивостей сполучної тканини (метаплазію).
Який процес супроводжується даними змінами?
Злоякісні пухлини.
Радикулярна кіста.
Гранульоматоз Вегенера.
Гемангіома.
Міксома.

У пацієнта Д, 36 років, діагностована пухлина, яка характеризується


інвазивним ростом, інфільтрацією навколишніх тканин, утворює
періфокальні вогнища запалення, часто метастазує в навколишні лімфатичні
вузли та віддалені тканини. Для якого типу пухлин характерний такий
механізм розвитку?
Злоякісні пухлини.
Некласифіковані пухлини.
Доброякісні пухлини.
Гострі запальні процеси щелепно-лицевої ділянки.
Актиномікоз обличчя та шиї.

Пацієнт М., 56 років, госпіталізований у стаціонар із попереднім діагнозом:


«Рак нижньої губи». Об’єктивно: в ділянці нижньої губи зліва виразка
круглої форми, із заглибленим дрібнозернистим дном, валикоподібно
підвищеними краями. На основі клінічних даних, гістологічного дослідження
діагноз підтвердився. З якими захворюваннями слід проводити
диференційовану діагностику виразкової форми раку губи:
Туберкульоз та сифіліс.
Хейліт Манганотті та бородавчастий передрак.
Обмежений гіперкератоз.
Кератоакантома.
Гемангіоперицитома та ангіосаркома.

49
Пацієнт С., 36 років, скаржиться на тупі ниючі болі в області правої верхньої
щелепи, пекучість та підвищення температури тіла. Через 6 днів з’явилась
рухомість 1.7, 1.6, 1.5 зубів, припухлість в даній області, загальне
підвищення температури тіла. Для якої злоякісної пухлини ці симптоми
найхарактерніші?
Саркома Юїнга.
Ретикулярна саркома.
Лімфосаркома.
Фібросаркома.
Плазмоцитома.

До стоматолога-хірурга звернувся пацієнт, 65 років, з припухлістю в


привушній ділянці. Після проведення контрастного рентгендослідження на
сіалограмі виявлено, що нормальний рисунок розгалужень протоків різко
обривається на межі з патологічним процесом. Для якого захворювання
характерна така сіалограма?
Злоякісної пухлини.
Хронічного інтерстиціального паротиту.
Хронічного паренхіматозного паротиту.
Змішаної пухлини.
Хвороби Шегрена.

До стоматолога-хірурга звернувся пацієнт, 36 років, з припухлістю


привушної області. Після проведення контрастного рентгендослідження на
сіалограмі наявний чітко обмежений дефект наповнення ацинусів і протоків
залози відповідно до локалізації і розмірів пухлини, порушення
безперервності протоків не виявлено. Для якого захворювання характерна
така сіалограма?
Змішаної пухлини.
Хвороби Шегрена.
Злоякісної пухлини.
Хронічного паренхіматозного паротиту.
Хронічного інтерстиціального паротиту.

У пацієнта, 63 років, на слизовій переднього відділу дна порожнини рота


виявлено неправильної форми кратероподібну виразку з щільними
валикоподібними краями. Дно вкрито фібринозним нальотом і кірками, під

50
якими наявна червона грануляційноподібна тканина, що легко кровоточить.
Для виразки якого ґенезу характерна така клінічна картина?
Ракової.
Сифілітичної.
Туберкульозної.
Посттравматичної.
Актиномікотичної.

Під час мікроскопічного дослідження видаленої пухлини щоки виявлено, що


вона складається із зрілої сполучної та жирової тканини. Для якої пухлини
характерна така гістологічна будова?
М’якої фіброми.
Твердої фіброми.
Ангіофіброми.
Десмоїдної фіброми.
Гістіоцитоми.

У пацієнта на обличчі діагностовано шкірний ріг. Внаслідок розростання


якого шару шкіри він утворився?
Епідермісу.
Сосочкового шару дерми.
Сітчастого шару дерми.
Всіх шарів шкіри.
Гіподерми.

До хірурга-стоматолога звернувся пацієнт, 57 років, із скаргою на асиметрію


обличчя. Об’єктивно: в ділянці привушної слинної залози виявлено
безболісну, рухому, округлої форми з горбистою поверхнею пухлину щільно-
еластичної консистенції. Пухлина має тенденцію до повільного збільшення.
Який попередній діагноз можна встановити у даному випадку?
Поліморфна аденома.
Мономорфна аденома.
Аденолимфома.
Мукоепідермоїдна пухлина.
Циліндрома.

51
До хірурга-стоматолога звернувся пацієнт, 57 років, із скаргою на асиметрію
обличчя. Об’єктивно: в ділянці привушної слинної залози виявлено
безболісну, рухому, округлої форми з горбистою поверхнею пухлину щільно-
еластичної консистенції. Пухлина має тенденцію до повільного зростання.
Який метод додаткового обстеження провести найраціональніше?
Пункційну біопсію.
Цитологічне дослідження слини.
Інцізійну біопсію.
Аспіраційну біопсію.
Рентгенологічне дослідження.

До хірурга-стоматолога звернувся пацієнт, 57 років, із скаргою на асиметрію


обличчя. Об’єктивно: в ділянці привушної слинної залози виявлено
безболісну, рухому, округлої форми з горбистою поверхнею пухлину щільно-
еластичної консистенції, до 2 см в діаметрі. Пухлина має тенденцію до
повільного зростання. Який метод лікування необхідно обрати у даному
випадку?
Часткова паротидектомія із збереженням цілості гілок лицевого нерву.
Тотальна паротидектомія із збереженням цілості гілок лицевого нерву.
Тотальна паротидектомія без збереження цілості гілок лицевого нерву.
Променеве лікування з курсом поліхіміотерапії.
Тотальна паротидектомія з видаленням шийних лімфатичних вузлів.

До хірурга-стоматолога звернувся пацієнт, 59 років, із скаргами на наявність


болючої виразки на слизовій лівої щоки. Виразка існує майже півроку, має
тенденцію до збільшення. Об’єктивно: виразка округлої форми з щільною
основою та підритими краями, до 2 см в діаметрі, вкрита некротичними
тканинами, що легко знімаються. Поверхня виразки кровоточить при дотику,
дно нагадує грануляційну тканину. Який метод дослідження рекомендовано
провести для встановлення діагнозу?
Інцізійну біопсію.
Ексцизійну біопсію.
Пункційну біопсію.
Аспіраційну біопсію.
Тепловізорне дослідження.

52
До хірурга-стоматолога звернувся пацієнт, 55 років, із скаргами на наявність
болючої виразки на слизовій лівої щоки. Виразка існує майже півроку, має
тенденцію до збільшення. Об’єктивно: виразка округлої форми зі щільною
основою та підритими краями, до 2 см в діаметрі, вкрита некротичними
тканинами, що легко знімаються. Поверхня виразки кровоточить при дотику,
дно нагадує грануляційну тканину. Регіональні лімфатичні вузли не
пальпуються. Встановіть стадію розвитку пухлини?
T1N0M0.
T1N1M0.
T2N0M0.
T1N1M1.
T0N1M0.

До хірурга-стоматолога звернувся пацієнт, 52 років, із скаргою на наявність


новоутворення на нижній губі. Новоутворення виявлено півроку тому,
відмічено повільне його зростання. Об’єктивно: на нижній губі є одинарний
роговий виступ конічної форми, спаяний зі шкірою, до1,5 см в ширині, при
пальпації відчуваються щільні рогові маси. Який попередній діагноз можна
встановити?
Шкірний ріг.
Бородавчатий передрак губи.
Обмежений гіперкератоз.
Папілома губи.
Абразивний преканцерозний хейліт Манганотті.

До хірурга-стоматолога звернувся пацієнт, 47 років, із скаргами на наявність


довготривалої (до півроку) виразки на нижній губі. Виразка має тенденцію до
збільшення. Для встановлення діагнозу, лікарем було зроблено
інфільтраційну анестезію, знято некротичні тканини із виразкової поверхні,
висічено кусочок тканини із центру виразки, зафіксовано у 10%
нейтральному формаліні, матеріал направлено у патоморфологічну
лабораторію. Які дії лікаря на Ваш погляд були неправильними?
Необхідно було висікти препарат на межі здорової та патологічно зміненої
тканини.
Зафіксувати препарат у 40 % формаліні.
Необхідно було висікти всю виразково змінену тканину.
Непотрібно було робити знеболення.

53
Непотрібно було знімати некротично змінені тканини із поверхні виразки.

Жінка, 50 років, скаржиться на наявність затвердіння на нижній губі з боку


порожнини рота, яке з’явилося місяць тому, та збільшується в розмірах.
Об’єктивно: в товщі нижньої губи утворення округлої форми, еластичне,
безболісне. Слизова оболонка в кольорі не змінена. Ваш діагноз?
Ретенційна кіста нижньої губи.
Абсцес губи.
Папілома губи.
Фіброма губи.
Ліпома губи.

Пацієнтка ,35 років, звернулася зі скаргами на наявність новоутворення в


ділянці кінчика язика, яке вона травмує зубами і яке то збільшується, то
зменшується в розмірі. На кінчику язика має місце новоутворення, округле,
діаметр його 0,5 см, межі чіткі, на широкій основі, колір не відрізняється від
кольору слизової язика. Встановити діагноз.
Папілома язика.
Абсцес язика.
Ліпома язика.
Гемангіофіброма язика.
Фіброма язика.

Пацієнтка, 57 років, звернулась до лікарні зі скаргами на наявність пухлини в


лівій привушній області, яка існує 3 роки. За останні півроку пухлина значно
збільшилась. При огляді в лівій привушній області виявляється малорухома
пухлина, часточкова, дещо болісна при пальпації. Шкіра над нею береться в
складку, верхній її відділ має чіткі межі, нижній – йде в товщу залози.
Розміри пухлини 3х2,5см. Визначте попередній діагноз.
Мукоепідермоїдна пухлина.
Хронічний паротит.
Фіброма.
Аденома.
Рак привушної залози.

Пацієнтка, 41 рік, звернулась зі скаргами на новоутворення в дистальному


відділі піднебіння, яке викликає біль. Пухлина виявлена 3 місяці тому. На

54
межі твердого та м’якого піднебіння зліва пухлиноподібне новоутворення,
яке йде вглибину м’якого піднебіння та в бік перитонзилярного простору. В
передньому відділі межі пухлини чіткі, далі добре не простежуються.
Слизова оболонка не змінена. Яке дообстеження потрібно провести, щоби
встановити остаточний діагноз?
Рентгенографію піднебіння та пункцію пухлини.
Рентгенографію піднебіння.
Рентгенографію приносових пазух.
Пункція пухлини.
Біопсія пухлини.

Пацієнтка,53 роки , скаржиться на пухлину в правій привушній ділянці.


Пухлина виявлена півроку тому; за цей період збільшилась вдвічі. В правій
привушній області новоутворення розміром 1,5х2см, щільне, бугристе, зі
шкірою не спаяне, безболісне. З протоку привушної слинної залози
виділяється прозора слина. При пункції нічого не отримали. Якому
захворюванню найвірогідніше відповідає наведена клінічна картина?
Плеоморфна аденома привушної слинної залози.
Хронічний лімфаденіт привушно-жувальної області.
Ретенційна кіста привушної слинної залози.
Фіброма привушно-жувальної області.
Ліпома привушно-жувальної області.

Пацієнт, 28 років, звернувся зі скаргами на припухлість в під’язиковій


області справа, яка обмежує рухомість язика, ускладнює мовлення. Виявив її
тиждень тому. В під’язичній області справа – кульоподібне вибухання
розміром 2х2,5 см, з чіткими межами, в центрі прозора, розтягнута слизова
оболонка. Пальпаторно визначається флюктуація. Язик дещо піднятий
догори. Встановіть діагноз.
Ретенційна кіста під’язикової слинної залози.
Слиннокам’яна хвороба підщелепної слинної залози.
Хронічний сіалоденіт підщелепної слинної залози.
Гострий сіалоденіт підщелепної слинної залози.
Ретенційна кіста правої підщелепної слинної залози.

Пацієнт звернувся до лікаря з приводу набряку та гіперемії ясен, рухомості


зубів фронтального відділу нижньої щелепи, відчуття свербіння в зубах та

55
альвеолярному відростку, погане самопочуття. Має місце рухливість 4.3,
4.2,4.1, 3.1, 3.2, 3.3 зубів ІІІ ступеню, набряк ясен в цій області, з зубо-
ясенних кишень виступають грануляції яскраво червоного кольору. Коронки
вказаних зубів інтактні. На ортопантомограмі нижньої щелепи визначається
резорбція альвеолярного краю в межах фронтальної групи зубів без чітких
контурів. В картині крові виявлено підвищення кількості еозинофільних
гранулоцитів (15%) та помірний лейкоцитоз.
Еозинофільна гранульома нижньої щелепи.
Загострення локалізованого парадонтиту.
Гострий одонтогенний остеомієліт нижньої щелепи.
Хвороба Хенда-Шуллера –Крісчена.
Рак нижньої щелепи.

Пацієнтка звернулась до лікаря зі скаргами на наявність червоної плями на


шкірі підборіддя. Із анамнезу відомо, що два місяці тому була травма. Після
розсмоктування травматичного набряку на шкірі з’явилась червона цятка, яка
поступово збільшується у розмірі. Об’єктивно: обличчя симетричне, на шкірі
підборіддя є неправильної форми винного кольору пляма розміром 2х1,5см,
яка при натисненні біліє, больові відчуття при цьому відсутні.
Капілярна гемангіома.
Пігментний невус.
Меланома.
Гематома.
Телеангіектазія.

Пацієнт, 66 років, скаржиться на затвердіння та обмеження рухомості язика,


виразку в під’язиковій області справа, втрату ваги. Відкривання рота
обмежене до 3 см. Пацієнт користується повним знімним протезом на нижню
та верхню щелепи. В ділянці правого щелепно-язикового жолоба
відмічається тверда виразка до 3 см з вивороченими дуже щільними краями.
Вона вкрита жовто-сірим нальотом. В лівій піднижньощелепній і верхньо-
боковій ділянках шиї пальпуються збільшені малорухомі лімфатичні вузли.
Встановіть діагноз.
Рак слизової оболонки дна порожнини рота .
Туберкульозна виразка дна порожнини рота.
Декубітальна виразка дна порожнини рота.
Третинний сифіліс (гумозна виразка).

56
Актиномікоз дна порожнини рота.

У пацієнта N – поодиноке бородавчасте утворення на верхній губі


кульовидної форми, діаметром 1см на ніжці. Поверхня нерівна,
дрібнозерниста, сірувато-коричневого кольору. Нагадує кольорову капусту.
Волосяний покрив відсутній. При пальпації м’яке, безболісне.
Папілома.
Папіломатозна вада розвитку епідермісу.
Вульгарна бородавка.
Себорейна бородавка.
Реактивні папіломатозні утворення.

У пацієнта, 45 років, є утворення на нижній губі, що має форму півкулі


діаметром 1см, щільної консистенції. Утворення виступає над червоною
каймою на 0,5см. Поверхня сірувато-рожевого кольору з невеликою
кількістю щільно розташованих білуватих лусочок. При пальпації безболісне.
Поставте діагноз.
Бородавчастий (вузликовий) передрак червоної кайми губ.
Звичайна бородавка.
Папілома.
Піогенна гранульома.
Хейліт Манганотті.

Пацієнт У., 50 років звернувся до лікаря зі скаргами на утворення на слизовій


оболонці нижньої губи зліва, яке вперше виявив 3 місяці тому. Утворення
поступово збільшується у розмірах. Розвиток захворювання пов’язує із
травмою. Об’єктивно: утворення круглої форми, в діаметрі до 1 см з чіткими
межами. Слизова оболонка над утворенням має синюшний відтінок. При
пальпації утворення безболісне, м’якої консистенції, трохи виступає над
рівнем слизової оболонки нижньої губи. Регіонарні лімфовузли не
пальпуються. Встановіть діагноз:
Ретенційна кіста нижньої губи.
Папілома нижньої губи.
Гемангіома нижньої губи.
Фіброма нижньої губи.
Лімфангіома нижньої губи.

57
У пацієнта, 45 років, при огляді порожнини рота на слизовій оболонці
щічних ділянок справа та зліва визначається пляма білуватого кольору по
лінії змикання зубів, яка не підвищується над оточуючими запаленими
набряклими тканинами. Поверхневі шари утворення не знімаються при
зішкрябуванні. Пацієнт курить впродовж 20 років, в середньому по три пачки
цигарок у день. Визначте діагноз.
Пласка лейкоплакія слизової оболонки правої щічної області.
Ерозивна лейкоплакія слизової оболонки правої щічної області.
Пухирчатка слизової оболонки порожнини рота.
Фіброма слизової оболонки правої щічної області.
Папілома слизової оболонки правої щічної області.

Пацієнтка, 53 років, скаржиться на наявність новоутворення слизової


оболонки в ділянці нижніх бокових зубів справа. Зазначає, що раніше вже
проводилось оперативне лікування з приводу цього новоутворення. В ділянці
4.6 та 4.7 зубів на слизовій оболонці визначається новоутворення круглої
форми, синюшного кольору, зв’язане з періодонтом зубів, безболісне при
пальпації. Визначте діагноз.
Ангіоматозний епуліс в ділянці 4.6 та 4.7 зубів.
Фіброматозний епуліс в ділянці 4.6 та 4.7 зубів.
Гігантоклітинний епуліс в ділянці 4.6 та 4.7 зубів.
Фіброма слизової оболонки в ділянці 4.6 та 4.7.
Папілома слизової оболонки в ділянці 4.6 та 4.7.

Пацієнтка, 35 років, звернулась зі скаргами на наявність безболісної


деформації нижньої щелепи та мозкового черепу, яку виявила майже 5 років
тому. При огляді обличчя має вигляд “левиної морди“. При
рентгенологічному дослідженні визначається картина дифузного збільшення
тіла нижньої щелепи зліва з деструкцією кістки у вигляді множинних ділянок
ущільнення та розрядження, картина у вигляді “кучерів” чи “комків вати”.
Визначте діагноз.
Деформуючий остеоїд.
Гіперпаратиреоїдна остеодистрофія.
Фіброзна дисплазія.
Внутришньокісткова фіброма.
Еозинофільна гранульома.

58
Пацієнтка, 35 років, звернулась зі скаргами на помірну припухлість в ділянці
правої привушної залози, котру виявила випадково, біль не турбує. В товщі
правої привушної залози визначається обмежене утворення, 2,5 см в діаметрі,
спаяне з навколишніми тканинами, безболісне, шкіра над ним зміщується.
Виділення слини з протоку залози не порушено. Визначте попередній
діагноз.
Змішана пухлина правої привушної залози.
Злоякісна пухлина правої привушної залози.
Кіста правої привушної залози.
Хронічний паротит.
Паротит Герценберга.

Пацієнт, 33 років, звернувся зі скаргами на масивну виразку дна порожнини


рота, яка розташована від 4.5 до 3.5 зубів між тілом нижньої щелепи та
під’язиковим валиком. Виразка розповсюджується на нижню поверхню
язика, що утруднює рухомість язика, мовлення та вживання їжі. При огляді
виявлено щільний конгломерат підщелепних та підпідборідних лімфатичних
вузлів, визначаються лімфатичні вузли в середньо-боковому відділі шиї
справа. Визначте клінічний діагноз.
Рак дна порожнини рота.
Декубітальна виразка дна порожнини рота.
Туберкульозна виразка дна порожнини рота.
Остеомієліт нижньої щелепи, дифузна форма.
Остеобластокластома нижньої щелепи.

Пацієнт, 35 років, звернувся зі скаргами на наявність припухлості в області


нижньої щелепи, рухомість зубів, біль, який турбує переважно по ночах.
Пухлину виявив 2 місяці тому, тиждень тому з’явилось оніміння нижньої
губи. Об’єктивно: пухлина нерухома, щільної консистенції, слизова оболонка
над нею бліда. На рентгенограмі: визначаються ділянки ущільнення кістки з
нечіткими межами та наявність кісткових голок, розташованих
перпендикулярно до поверхні щелепи. Про яке захворювання можна думати?
Саркома нижньої щелепи.
Рак нижньої щелепи.
Остеобластокластома нижньої щелепи.
Амелобластома.
Загострення хронічного остеомієліту.

59
У пацієнтки по перехідній складці в області 4.5 є безболісна деформація
альвеолярного відростку. Пальпаторно визначається симптом Дюпюїтрена.
Коронка 4.5 зруйнована на 1/3. На рентгенограмі альвеолярного відростка
верхньої щелепи визначається ділянка розрідження в кістковій тканині
округлої форми з чіткими межами, d до 1,5 см в області верхівки кореня 4.5.
При пункції утворення отримано рідину світло-жовтого кольору. Який
діагноз найвірогідніший?
Радикулярна кіста.
Остеобластокластома.
Злоякісне новоутворення.
Адамантинома.
Хронічний остеомієліт.

У пацієнта, 64 років, з’явились кров’янисті виділення з лівої половини носа,


відмічається рухомість зубів лівої верхньої щелепи. Пацієнт впродовж 2-х
останніх років відчуває ниючі болі в лівій стороні верхньої щелепи. На лівій
боковій поверхні шиї визначається щільне пухлиноподібне утворення.
Хворий виснажений. Який найвірогідніший діагноз?
Рак лівої верхньої щелепи.
Лівобічний гайморит.
Кіста лівої верхньої щелепи.
Хронічний остеомієліт лівої верхньої щелепи.
Остеобластокластома лівої верхньої щелепи.

Чоловік, 56 років, скаржиться на біль в лівій привушно-жувальній області, на


прогресуючу асиметрію обличчя, котру помітив місяць тому. Під час огляду:
парез мімічних м'язів зліва. Спереду від мочки вуха є інфільтрат без чітких
меж. Шкіра над ним синюшна, натягнута. Збільшені шийні лімфовузли зліва.
Відкривання рота обмежене до 2,5 см. З протоки лівої привушної залози
слина не виділяється. Для якого захворювання найхарактерніший наведений
клінічний стан?
Аденокарцинома.
Змішана пухлина.
Кіста залози.
Туберкульоз залози
Хронічний лімфаденіт.

60
Пацієнт, 56 років, звернувся зі скаргами на наявність припухлості в правій
привушній області, біль. Припухлість виявив 5-6 міс. тому. Об’єктивно:
визначається парез мімічних м’язів правої половини обличчя. Пальпаторно
визначається горбиста пухлина, спаяна з оточуючими тканинами, помірно
болісна. У центрі пухлини – розм’якшення. Піднижньощелепні та шийні
лімфовузли справа збільшені, ущільнені. Рот відкриває вільно. З протоки
правої привушної слинної залози виділення слини немає. Який діагноз можна
припустити?
Аденокарцинома правої привушної слинної залози.
Хронічний неепідемічний паротит.
Хронічний лімфаденіт правої привушної області.
Змішана пухлина правої привушної слинної залози.
Актиномікоз правої привушної слинної залози.

У чоловіка, 49 років, через два роки після променевої терапії діагностовано


рецидив раку нижньої губи. Об’єктивно: в області правої половини нижньої
губи є новоутворення розміром 1х2 см з виразкою в центрі. В підщелепній
області справа виявляються 2 збільшених, щільних, безболісних лімфовузли
круглої форми. Вкажіть стадію захворювання.
T2 N1 M0.
T2 N0 M0.
T1 N1 M0.
T1 N2 M0.
T1 N0M0.

У пацієнта, 58 років, на боковій поверхні середньої третини язика зліва


утворилася виразка, яка переходить на дно порожнини рота. Виразка
неправильної форми з нерівними підритими краями. Оточуючі тканини
ущільнені, хрящоподібної консистенції. Дно виразки покрито брудно-сірим
нальотом. Неприємний запах з рота. Ліві піднижньощелепні лімфовузли
збільшені, щільні, обмежено рухомі. Яке захворювання можна припустити?
Рак язика.
Актиномікоз язика.
Виразково-некротичний стоматит.
Туберкульозна виразка язика.
Сифілітична виразка язика.

61
Пацієнт, 43 років, скаржиться на наявність виразки на нижній губі, яка довго
не гоїться. Хворіє майже 2 місяці. Курить. До лікаря не звертався.
Об’єктивно: в області червоної кайми нижньої губи зліва виразка округлої
форми діаметром до 2см. Краї виразки підняті у вигляді валика білуватого
кольору, ущільнені. В лівій піднижньощелепній області пальпуються
збільшені безболісні щільні лімфовузли обмеженої рухомості. Який
найвірогідніший діагноз?
Рак нижньої губи.
Лейкоплакія, верукозно-виразкова форма.
Сифілітична виразка.
Кератоакантома.
Фіброма нижньої губи.

У пацієнта, 55 років, в ділянці видаленого 4.6 виникло безболісне, горбисте,


синюшного кольору пухлиноподібне новоутворення на ніжці розміром
2,0х1,0х1,5 см. Відкривання рота вільне. На внутрішньоротовій Rg-грамі
альвеолярного відростка в ділянці видаленого 4.6 відмічається осередок
деструкції кісткової тканини. Який найвірогідніший діагноз?
Гігантоклітинний епуліс.
Тверда одонтома нижньої щелепи.
Гіпертрофічний гінгівіт.
Папілома слизової оболонки в ділянці видаленого 4.6.
Амелобастома нижньої щелепи.

Пацієнту, 48 років, проведено паротидектомію з приводу доброякісної


пухлини привушної слинної залози. В післяопераційному періоді
спостерігається опущення кута роту, зміщення серединної лінії в здорову
сторону, утруднення мовлення. Яка з гілок лицевого нерву уражена при
оперативному втручанні?
Крайова гілка нижньої щелепи.
Щічна гілка.
Вилична гілка.
Шийна гілка.
Скронева гілка.

62
Пацієнтка, 27 років, скаржиться на наявність припухлості в області нижньої
щелепи справа. Об’єктивно: обличчя дещо асиметрично за рахунок
потовщення тіла нижньої щелепи справа. Відсутній 4.5. На рентгенограмі
правої половини нижньої щелепи в боковій проекції визначається осередок
просвітлення кісткової тканини овальної форми 2х3 см з чіткими рівними
контурами. В порожнину осередку просвітлення обернена коронкова частина
горизонтально розташованого ретенованого 4.5. Який найвірогідніший
діагноз?
Фолікулярна кіста нижньої щелепи.
Одонтома нижньої щелепи.
Адамантинома нижньої щелепи.
Остеобластокластома нижньої щелепи.
Саркома нижньої щелепи.

Пацієнт, 17 років, скаржиться на наявність на передній поверхні шиї нориці,


яка існує з народження. Періодично з нориці виділяється невелика кількість
слизоподібного відокремлюваного. Діагностовано серединну норицю шиї.
Яка тактика лікування має бути?
Висічення норицевого ходу з резекцією тіла під’язикової кістки.
Висічення норицевого ходу без резекції тіла під’язикової кістки.
Прошивання вустя норицевого хода за типом кисетного шва.
Кріодеструкція епітелію норицевого ходу.
Склерозування епітелію норицевого ходу.

Чоловікові, 48 років, під час санації порожнини рота зроблено рентгенограму


нижньої щелепи. Виявлена деструкція кісткової тканини з рівними чіткими
межами в області кута нижньої щелепи, що не пов’язана з коренями зубів.
При діагностичній пункції отримано ексудат коричневого кольору, без
кристалів холестерину. Який попередній діагноз?
Остеобластокластома.
Гемангіома щелепи.
Адамантинома.
Кіста щелепи.
Холестеатома.

Пацієнт скаржиться на тяжкість в лівій половині голови, біль у 2.6 зубі.


Об'єктивно: коронка 2.6 зуба зруйнована на дві третини каріозним процесом,

63
перкусія його слабко позитивна. На рентгенограмі придаткових пазух носа
ліва верхньощелепна пазуха наполовину завуальована, з чітким
куполоподібним контуром. На рентгенограмі 2.6 периодонтальна щілина у
верхівки піднебінного кореня відсутня. Який найімовірніший діагноз?
Радикулярна кіста, яка вросла в верхньощелепну пазуху.
Риногенний гайморит.
Одонтогенний гайморит.
Кіста слизової верхньощелепної пазухи.
Злоякісне новоутворення верхньої щелепи.

Пацієнт, 28 років, скаржиться на наявність пухлини на нижній губі. З


анамнезу з’ясовано, що пухлина була виявлена відразу після народження,
зростала повільно, але за останній рік різко збільшилася у розмірах. При
огляді на нижній губі є пухлина червоного кольору, м’яка, при стисканні
спустошується та блідне. Якій попередній діагноз?
Гемангіома нижньої губи.
Лімфангіома нижньої губи.
Пігментний невус.
Травматична кіста нижньої губи.
Ретенційна кіста нижньої губи.

Пацієнт, 24 років, скаржиться на пухлину в області тіла нижньої щелепи, яка


зростає. Хворіє впродовж 5 місяців. При огляді: в області кута нижньої
щелепи має місце здуття. Реґіонарні лімфатичні вузли не збільшені. На
рентгенограмі визначається деструкція кісткової тканини на рівні 4.6, 4.7, 4.8
зубів і в області гілки, з чіткими контурами, у вигляді окремих порожнин з
кістковими перегородками. Корени 4.6, 4.7, 4.8 зубів резорбовані. Поставте
попередній діагноз.
Остеобластокластома нижньої щелепи справа.
Адамантинома нижньої щелепи справа.
Фолікулярна кіста нижньої щелепи справа.
Радикулярна кіста нижньої щелепи справа.
Одонтома нижньої щелепи справа.

Пацієнтка, 33 років, скаржиться на наявність пухлиноподібного утворення в


лівій піднижньощелепній області, яке повільно збільшується у розмірах.
Об’єктивно: в лівій піднижньощелепній області пальпується пухлина м’яко-

64
еластичної консистенції, котра при стисканні пальцями змінює свою
конфігурацію, безболісна. Шкіра над пухлиною в кольорі не змінена, рухома.
З боку порожнини рота змін не виявлено. Слинні залози функціонують
нормально. Симптом наповнення відсутній. Визначте найвірогідніший
діагноз.
Ліпома.
Бокова кіста шиї.
Ретенційна кіста лівої піднижньощелепної слинної залози.
Гемангіома.
Хронічний лімфаденіт.

Пацієнт С., 52 років, скаржиться на біль і припухлість в правій привушній


області. Хворіє майже 2 роки. За останній місяць припухлість збільшилась,
біль посилився. Об’єктивно: обличчя асиметричне за рахунок щільного
інфільтрату в правій привушній області, який спаяний з оточуючими
тканинами, без чітких меж, болісний при пальпації. В області шиї справа
попереду та позаду кивального м’язу визначаються збільшені, щільні, рухомі
лімфовузли. Права носо-губна складка згладжена, кут рота опущений. Рот
відкриває вільно. Виражені симптоми парезу правого лицевого нерва. Який
діагноз можна припустити?
Аденокарцинома привушної слинної залози.
Хронічний паротит.
Актиномікоз привушно-жувальної області.
Хронічний лімфаденіт.
Плеоморфна аденома привушної залози.

У пацієнта Н., 45 років, після клінічного обстеження та інцизійної біопсії


діагностована велика кiстозна форма амелобластоми тіла нижньої щелепи в
області 4.6, 4.7, 4.8 зубів. Який вид хірургічного лікування показаний:
Резекція тіла нижньої щелепи з одночасною остеопластикою.
Екскохлеація пухлини з пластикою дефекту.
Цистектомія з пластикою дефекту.
Резекція тіла нижньої щелепи з відстроченою пластикою.
Пластична цистектомія.

Пацієнт В., 40 років, звернувся зі скаргами на наявність безболісного


пухлиноподібного новоутворення на нижній щелепі зліва. При пальпації тіла

65
нижньої щелепи визначається симптом Рунге-Дюпюїтрена. На рентгенограмі
тіла нижньої щелепи зліва визначається осередок деструкції кісткової
тканини з чіткими контурами в області верхівок 3.6 зуба, розміром 2х1,5 см.
Який найвірогідніший діагноз?
Радикулярна кіста нижньої щелепи.
Остеобластокластома нижньої щелепи.
Кератокіста нижньої щелепи.
Фолікулярна кіста нижньої щелепи.
Амелобластома нижньої щелепи.

У пацієнтки, 56 років, ерозія красної кайми нижньої губи, яка має овальну
форму з гладкою поверхнею, насичено червоного кольору. На поверхні ерозії
кров’яні шкірочки, які знімаються із зусиллям. Після зняття шкірочок
виникає незначна кровотеча. Легка травматизація ерозії в місцях, де
шкірочки відсутні, не викликає кровотечі. Визначте вид передраку нижньої
губи?
Абразивний прекарцинозний хейлит Манганотті.
Бородавчастий передрак красної кайми губи.
Обмежений передраковий гіперкератоз красної кайми губи.
Хвороба Боуэна.
Еритроплазія Кейра.

Пацієнт, 54 років, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на наявність


пухлиноподібного утворення на красній каймі нижньої губи зліва. При огляді
виявлено чітко обмежену ділянку ураження красної кайми неправильної
форми розмірами 1х1,5 см. Осередок ураження не підвищується над рівнем
оточуючої червоної кайми, сірувато-білого кольору, вкритий тонкими щільно
сидячими лусочками. Поставте діагноз.
Обмежений передраковий гіперкератоз нижньої губи.
Абразивний прекарцинозний хейліт Манганотті.
Бородавчатий передрак красної кайми нижньої губи.
Хвороба Боуэна.
Еритроплазія Кейра.

Пацієнт, 51 року, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на появу


плями на красній каймі нижньої губи зліва. Осередок ураження має вид
тонкої, мов би наліпленої плівочки з чіткими, але неправильними контурами.

66
Поверхня ураження сірого кольору, злегка шорстка. Розміри ураження 1,5х1
см. При гістологічному дослідженні характерним є "чистий" паракератоз.
Визначте вид ураження нижньої губи.
Пласка лейкоплакія.
Хвороба Боуэна.
Еритроплазія Кейра.
Верукозна лейкоплакія.
Ерозивна форма лейкоплакії.

Пацієнт, 55років, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на наявність в


області красної кайми нижньої губи пухлиноподібного утворення округлої
форми діаметром майже 1 см. При огляді виявлено, що пухлиноподібне
утворення виступає над оточуючою червоною каймою на 5 мм, щільної
консистенції, сірувато-червоного кольору. На поверхні утворення є тонкі
лусочки, які важко знімаються. Поставте діагноз.
Бородавчастий передрак красної кайми губи.
Абразивний прекарцинозний хейліт Манганотті.
Обмежений передраковий гіперкератоз красної кайми.
Хвороба Боуэна.
Еритроплазія Кейра.

До хірурга звернувся пацієнт, 25 років, з пухлиноподібним утворенням в


лівій привушній області. Наявність пухлини зазначає з народження. Розміри
пухлини не змінюються. Клінічно в лівій привушній області визначається
утворення округлої форми до 2,0 см в діаметрі, що підноситься над шкірою,
поверхня утворення горбиста, коричневого кольору. При надавлюванні колір
її не змінюються. Вкажіть попередній діагноз.
Бородавчастий невус.
Гемангіома.
Лімфангіома.
Меланома.
Нейрофіброма.

Пацієнт звернувся зі скаргами на посилення росту пухлини з природженого


невусу на щоці, який доволі часто травмувався під час гоління. Виявлено
бородавчасту пігментовану пухлину розміром 1,5 х 1 см. Реґіонарні
лімфатичні вузли не збільшені. Встановіть попередній діагноз.

67
Меланома.
Базаліома.
Плоскоклітинний рак.
Бородавчастий передрак.
Запалення невусу.

У пацієнта в ділянці нижньої губи є щільна безболісна пухлина розміром 2,5


х 0,8 см, в центрі котрої виразка, дно якої вкрито активними грануляціями. В
підпідборідній області під час пальпації виявлено збільшений, безболісний
лімфовузол. Хворіє впродовж 3-х місяців. Встановіть попередній діагноз.
Ракова виразка.
Туберкульозна виразка.
Кератоакантома.
Актиномікоз.
Трофічна виразка.

До хірурга-стоматолога звернувся пацієнт зі скаргами на асиметрію обличчя.


Об’єктивно: в області привушної слинної залози виявлено безболісну,
рухому, округлої форми з бугристою поверхнею пухлину щільної еластичної
консистенції. Пухлина повільно впродовж декількох років збільшувалась.
Якому захворюванню характерна така клінічна картина?
Плеоморфна аденома.
Мукоепідермальна пухлина.
Кавернозна гемангіома.
Хронічний паренхіматозний сіалоаденіт.
Хвороба Мікуліча.

У пацієнта, 45 років, в анамнезі хронічна травма слизової оболонки право


щоки гострими краями зубів. Об’єктивно: на слизовій щоки по лінії змикання
зубів є білувата пляма, що не підвищується над оточуючими запальними
набряклими тканинами; поверхневі шари утворення не знімаються при
зішкрябуванні. Встановіть діагноз.
Пласка лейкоплакія.
Верукозна форма лейкоплакії.
Травматична виразка слизової щоки.
Папилломатоз.
Верукозно-ерозивна форма лейкоплакії.

68
Пацієнтка, 52 років, майже 8 років тому виявила в правій привушно-
жувальній області болісну пухлину, яка поступово збільшувалася.
Об’єктивно: новоутворення щільне з горбистою поверхнею, малорухоме,
діаметр 4 см, розташовано глибоко, не пов’язане зі шкірою. Функція
лицевого нерва не порушена. Слина виділяється вільно. Який
найвірогідніший діагноз?
Змішана пухлина (плеоморфна аденома) привушної слинної залози.
Несправжній паротит Герценберга.
Рак привушної слинної залози.
Слинно-кам’яна хвороба.
Хронічний паренхіматозний паротит.

У пацієнта, 46 років, при огляді порожнини рота на слизовій оболонці правої


щічної області визначається новоутворення розміром 1,0х1,0 см, м’якої
консистенції, безболісне при пальпації, кольору слизової оболонки ротової
порожнини. З’явилося декілька років тому. Визначте діагноз.
Фіброма слизової оболонки щічної області.
Ерозивна лейкоплакія слизової оболонки щічної області.
Пухирчатка слизової оболонки щічної області.
Пласка лейкоплакія слизової оболонки щічної області.
Ретенційна кіста слизової оболонки щічної області.

Пацієнт, 62 років, скаржиться на біль та рану на боковій поверхні язика, яка


існує півроку. При огляді має місце виразка розміром 0,5-1,5 см, поверхнева,
неправильної форми. Оточуючи тканини та основа її гіперемовані та
інфільтровані. Пальпація утворення безболісна, порожнина рота не санована.
Регіональні лімфатичні вузли збільшені, безболісні при пальпації. Визначте
попередній діагноз.
Ракова виразка правої бокової поверхні язика.
Декубітальна виразка правої бокової поверхні язика.
Туберкульозна виразка правої бокової поверхні язика.
Сифілітична виразка правої бокової поверхні язика.
Ерозивна форма лейкоплакії правої бокової поверхні язика.

Пацієнт, 45 років, скаржиться на наявність безболісної деформації нижньої


щелепи та мозкового черепу, яку виявив майже 5 років тому. При огляді

69
обличчя має вигляд “левиної морди“. При рентгенологічному дослідженні
визначається картина дифузного збільшення тіла нижньої щелепи зліва з
деструкцією кістки у вигляді множинних ділянок ущільнення та розрідження,
картина у вигляді “кучерів” чи “шматків вати”. Визначте діагноз.
Хвороба Педжета.
Хвороба Енгеля-Реклінхгаузена.
Хвороба Брайцева-Ліхтенштейна.
Херувізм.
Хвороба Таратинова.

У пацієнтки, 42 років, на слизовій щоки наявне одиночне новоутворення


блідо-рожевого кольору, округлої форми, на ніжці діаметром 1,0 см,
безболісне під час пальпації, м’яко-еластичної консистенції. Слизова
оболонка навколо основи ніжки не змінена. Який з методів верифікації
діагнозу треба застосувати?
Ексцізійна біопсія.
Пункційна біопсія.
Трепанобіопсія.
Інцізійна біопсія.
Аспіраційна біопсія.

Жінка, 56 років, звернулася зі скаргами на безболісне новоутворення на


альвеолярному гребені лівої верхньої щелепи. Під час огляду: на ясні в
ділянці премолярів яскраво-червона пухлина, що розташована по обидва
боки альвеолярного гребеня, пухлина на широкій основі, щільно-еластичної
консистенції, безболісна. Який найвірогідніший діагноз?
Периферійна форма остеобластокластоми.
Центральна форма остеобластокластоми.
Фіброматоз ясен.
Фіброзний епулід.
Папілома.

Пацієнт, 65 років, звернувся до хірурга-стоматолога зі скаргами на


новоутворення на шкірі лівої виличної ділянки, яке виявив 2 місяця тому.
При огляді у виличній області визначається округле, безболісне
новоутворення до 1,5 см в діаметрі, м’яке, зв’язане зі шкірою. Колір шкіри
майже не змінений. Який попередній діагноз встановить лікар?

70
Атерома виличної області.
Кератоакантома виличної області.
Шкірний ріг виличної області.
Ліпома виличної області.
Фіброма виличної області.

Пацієнт Д., 30 років, звернувся в ООД зі скаргами на наявність пухлини на


нижній щелепі справа, рухомість зубів, інтенсивні болі. В анамнезі: 2 місяці
тому отримав сильну травму, після чого з’явилась болісна припухлість
нижньої щелепи, яка швидко збільшувалась. Об’єктивно: асиметрія обличчя
за рахунок потовщення і деформації тіла нижньої щелепи справа.
Пальпаторно пухлина нерухома, щільноеластичної консистенції, на
рентгенограмі – осередок деструкції кісткової тканини щелепи, неправильної
форми з нерівними контурами. Встановіть діагноз.
Остеосаркома.
Остеома.
Фіброзна дисплазія.
Хондрома.
Остеобластокластома.

Пацієнт, 35 років, звернувся зі скаргами на наявність пухлини в області


нижньої щелепи, рухомість зубів, біль, який не купується анальгетиками,
переважно вночі. Пухлину виявив 2 місяці тому, тиждень тому – з’явилось
оніміння нижньої губи. Об’єктивно: пухлина нерухома, щільної консистенції,
слизова оболонка над нею бліда. На рентгенограмі: видно ділянки
ущільнення кістки з нечіткими межами та наявність кісткових голок,
розташованих перпендикулярно до поверхні щелепи. Про яке захворювання
можна думати?
Саркома нижньої щелепи.
Остеобластокластома нижньої щелепи.
Рак нижньої щелепи.
Радикулярная кіста.
Гіпертрофічна форма хронічного остеомієліту.

Пацієнт Е., 58 років, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на


наявність ”бородавки” на губі, стан дискомфорту. Об’єктивно: на незмінній
червоній облямівці нижньої губи визначається вузол напівкулястої форми з

71
горбистою поверхнею, підвищеній над рівнем епітелію на 4 мм. Зверху вузол
покритий щільно прикріпленими сірими лусочками. Пальпація безболісна.
Встановіть діагноз.
А. Бородавчастий передрак червоної облямівки губи.
Кератоакантома.
Екзематозний хейліт.
Фіброкератома Унна.
Верукозна лейкоплакія.

Пацієнт, 63 років, скаржиться на наявність ерозії на червоній облямiвцi


нижньої губи, яка існує давно, інколи спонтанно епiтелiзується, а потім
з’являється на тому самому мiсцi. Пацієнт страждає на хронічний
гiперацидний гастрит, курить. Об’єктивно: на червоній облямiвцi нижньої
губи збоку визначається ерозія неправильної форми, з гладенькою, ніби
полірованою, поверхнею, насичено-червоного кольору. При пальпації
безболісна, ущільнення тканин в основі відсутнє. Лiмфатичнi вузли не
збiльшенi. Вкажіть найiмовiрніший попередній діагноз.
Абразивний преканцерозний хейліт Манганотті.
Ерозивна форма лейкоплакії.
Ерозивно-виразкова форма червоного вовчака.
Ерозивно-виразкова форма червоного плескатого лишаю.
Хронічний рецидивуючий герпес.

У пацієнтки, 56 років, ерозія червоної облямівки нижньої губи овальної


форми, з гладкою поверхнею, насиченого червоного кольору. На поверхні
ерозії кров’яні кірочки, які знімаються з утрудненням. Після зняття кірок
виникає невелика кровотеча. Легке травмування ерозії у місцях, де кірки
вiдсутнi, не викликає кровотечі. Визначте вид передраку нижньої губи.
Абразивний прекарцинозний хейліт Манганотті.
Бородавчастий передрак червоної облямівки губи.
Обмежений передраковий гіперкератоз червоної облямівки губи.
Хвороба Боуена.
Еритроплазія.

Пацієнт, 55 років, звернувся до лiкаря-стоматолога зi скаргами на наявність у


дiлянцi червоної облямівки нижньої губи пухлиноподібного утворення
округлої форми діаметром близько 1 см. Об’єктивно: пухлиноподібне

72
утворення виступає над оточуючою червоною облямівкою на 5мм,
щільнуватої консистенції, сiрувато-червоного кольору, на поверхні
утворення наявні тонкі лусочки, які знімаються з утрудненням. Який
найiмовiрніший діагноз?
Бородавчастий передрак червоної облямівки губи.
Абразивний прекарцинозний хейліт Манганотті.
Обмежений передраковий гіперкератоз червоної облямівки.
Хвороба Боуена.
Еритроплазія Кейра.

Пацієнт, 28 років, звернувся зi скаргами на припухлість в правій пiд’язиковiй


дiлянцi, яка обмежує рухомість язика, ускладнює мовлення. Виявив її
тиждень тому. Об’єктивно: пiд’язиковiй дiлянцi справа кулеподібне
вибухання розміром 2,0х2,5 см, з чіткими межами, в центрі прозора,
розтягнута слизова оболонка. Пальпаторно визначається флюктуація. Язик
дещо піднятий догори. Який найiмовiрніший діагноз?
Ретенційна кіста під’язикової слинної залози.
Слиннокам’яна хвороба під’язикової слинної залози.
Хронічний сiаладенiт під’язикової слинної залози.
Гострий сiаладенiт під’язикової слинної залози.
Ретенційна кіста підщелепної слинної залози

У пацієнта, 46 років, при огляді порожнини рота на слизовій оболонці щічної


ділянки справа визначається новоутворення розміром 1,0х1,0 см, м’якої
консистенції, безболісне під час пальпації, кольору слизової оболонки
ротової порожнини. Новоутворення з’явилося декілька років тому. Який
найiмовiрніший діагноз?
Фіброма слизової оболонки щічної ділянки.
Ерозивна лейкоплакія слизової оболонки щічної ділянки.
Пухирчатка слизової оболонки щічної ділянки.
Пласка лейкоплакія слизової оболонки щічної ділянки.
Ретенційна кіста слизової оболонки щічної ділянки.

Пацієнт, 42 років, будівельник, скаржиться на наявність на нижній губі


бородавчастого розростання, яке виникло 1,5 мiсяцi тому i за останній
тиждень почало значно збільшуватись у розмірах. Об’єктивно: червона
облямівка нижньої губи синюшно-червоного кольору, iнфiльтрована, з

73
поодинокими щільно прикріпленими лусочками. В центрі – чітко обмежене
напівсферичної форми утворення, діаметром 8 мм, висотою 4 мм, сiрувато-
синюшно-червоного кольору, з шорсткою поверхнею за рахунок тонких
лусочок, що щільно прикрiпленi до його поверхні та ущiльненi в основі.
Регiонарнi лiмфатичнi вузли збiльшенi, рухомі, безболiснi, щiльнi. Який
найiмовiрніший діагноз?
Рак нижньої губи.
Бородавчатий передрак.
Піогенна гранульома.
Кератоакантома.
Вірусна бородавка.

Хворий, 63 років, звернувся до лікаря зi скаргами на наявність пухлини на


нижній губі. Під час огляду виявлено на нижній губі ближче до лівого кута
рота пухлину конусоподібної форми, до 1 см, сіруватого кольору, на широкій
основі, тверду, безболісну, нерухому. Який попередній діагноз можна
встановити?
Шкірний ріг.
Бородавчастий передрак.
Папілома губи.
Верукозна лейкоплакія.
Хвороба Боуена.

Пацієнт скаржиться на наявність м’якого безболісного утворення на слизовій


оболонці лівої щічної ділянки, яке з’явилося близько 3 мiсяцiв пiсля
неодноразового прикушування щоки при зубному протезуванні. На межі
слизової оболонки нижньої губи i щоки зліва визначається новоутворення
1х1 см округлої форми, безболісне, з чіткими контурами, обмежено-рухливе.
Слизова оболонка над ним витончена, напівпрозора. Який найiмовiрніший
діагноз?
Ретенційна кіста слизової оболонки щоки.
Дермоїдна кіста.
Фіброма.
Кавернозна гемангіома.
Папілома.

74
У пацієнтки, 29 років, пiсля клiнiчного i рентгенологічного обстеження
встановлений діагноз: остеобластокластома нижньої щелепи (кiстозна
форма). Діагноз підтверджений характером пунктату (бура рідина), пухлина
не виходить за межі кортикальної пластинки, хоча остання стоншена. Який
метод лікування доцільно застосувати при цьому виді пухлини?
Екскохлеацiя пухлини.
Резекція нижньої щелепи з одномоментною кістковою пластикою.
Цистотомiя.
Цистектомiя.
Хiмiотерапiя.

Пацієнт, 43 років, скаржиться на потовщення тіла нижньої щелепи.


Об’єктивно: обличчя асиметричне за рахунок потовщення нижньої щелепи
зліва. 3.5, 3.6, 3.7 зуби рухливі. У дiлянцi перехідної складки з
вестибулярного боку визначається безболісне вибухання кісткової тканини.
На рентгенограмі нижньої щелепи зліва – ділянки деструкції кісткової
тканини округлої форми з чіткими межами. Корені 3.5,3.6, 3.7 резорбованi.
Який найiмовiрніший діагноз?
Остеобластокластома нижньої щелепи.
Радикулярна кіста нижньої щелепи.
Хронічний остеомiєлiт нижньої щелепи.
Фіброзна остеодисплазія.
Фолікулярна кіста нижньої щелепи.

Пацієнт звернувся зі скаргами на наявність безболісного пухлиноподібного


новоутворення на нижній щелепі. Пальпаторно визначається симптом
Дюпюїтрена. Коронка 3.6 зуба з глибокою каріозною порожниною. На
Rграмі – зона деструкції кісткової тканині з чіткими межами, розташована в
ділянці верхівок коренів 3.6 зуба розміром 2х2 см. Який найвірогідніший
діагноз?
Радикулярна кіста нижньої щелепи.
Остеобластокластома.
Кератокіста нижньої щелепи.
Фолікулярна кіста нижньої щелепи.
Амелобластома нижньої щелепи.

На рентгенограмі у пацієнта визначається вогнище деструкції кісткової


тканини тіла нижньої щелепи розміром 3х4 см. Вогнище у вигляді великої
кількості дрібних порожнин різної величини і форми,які розділені

75
перегородками. При пункції пухлини отримали буру рідину. Який діагноз
найвірогідніший?
Остеобластокластома нижньої щелепи.
Рак нижньої щелепи.
Радикулярна кіста нижньої щелепи.
М'яка одонтома нижньої щелепи.
Амелобластома нижньої щелепи.

Пацієнт скаржиться на деформацію альвеолярного відростка лівої верхньої


щелепи. Об’єктивно: коронка 2.5 зуба зруйнована каріозним процесом. На
рентгенограмі приносових пазух ліва верхньощелепна пазуха наполовину
завуальована з чіткою куполоподібною межею. На рентгенограмі 2.5 зуба
періодонтальна щілина біля верхівки піднебінного кореня відсутня. Який
діагноз найвірогідніший?
Радикулярна кіста, що проросла у верхньощелепну пазуху.
Хронічний риногенний гайморит.
Хронічний одонтогенний гайморит.
Кіста слизової оболонки верхньощелепної пазухи.
Рак верхньої щелепи.

Пацієнт, 66 років, скаржиться на біль в лівій привушно-жувальній області,


прогресуючу асиметрію обличчя. Асиметрію відмітив 2-3 місяці тому.
Хворий худий, блідий. Визначається парез мімічних м'язів обличчя зліва.
Попереду мочки вуха інфільтрат без чітких меж розміром 4х5 см. Шкіра над
ним цианотичного кольору, напружена, спаяна з підлеглими тканинами. З
протоки лівої привушної слинної залози слини отримати не вдалося. На
оглядовій рентгенограмі нижньої щелепі порушень структури кістки немає.
Вкажіть найвірогідніший діагноз.
Аденокарцинома.
Актиномікоз лівої привушно-жувальної області.
Псевдопаротит Герценберга.
Змішана пухлина лівої привушної слинної залози.
Загострення хронічного паротиту.

Пацієнт, 54 років, звернувся зі скаргами на наявність пухлиноподібного


утворення в області нижньої губи. З'явилося утворення 1-1,5 місяця тому.
Об'єктивно: на червоній облямівці нижньої губи справа пухлиноподібне
утворення округлої форми діаметром до 1 см із валикоподібними краями,
підведеними над рівнем червоної облямівки. У центрі утворення –
скориночка бурого кольору, після видалення якої в центрі утворення є
воронкоподібне поглиблення. Не кровоточить. Безболісне. Регіонарні
лімфовузли не збільшені. Вкажіть діагноз.
Кератоакантома.
76
Рак нижньої губи.
Папілома нижньої губи.
Фіброма нижньої губи.
Вузликовий /бородавчастий/ передрак.

У пацієнта по перехідній складці в ділянці 4.5 є безболісна деформація


альвеолярного відростка. Пальпаторно визначається симптом Дюпюїтрена.
Коронка 4.5 зруйнована на 1/3. На рентгенограмі альвеолярного відростка
верхньої щелепи визначається зона розрідження в кістковій тканині округлої
форми з чіткими межами, d до 1,5 см в області верхівки кореня 4.5. При
пункції утворення отримана рідина яскраво-жовтого кольору. Який діагноз
найвірогідніший?
Радикулярна кіста.
Хронічний остеомієліт.
Остеобластокластома.
Злоякісне новоутворення.
Адамантинома.

Чоловік, 35 років, звернувся зi скаргами на потовщення альвеолярного


відростка верхньої щелепи. Попередній діагноз: радикулярна кіста верхньої
щелепи. Що буде виявлено під час пункції альвеолярного відростка в області
”потовщення” щічної області?
Жовтувата рідина.
Кров.
Гній.
Епiтелiй.
Каламутний інфільтрат.

Пацієнт скаржиться на безболісне новоутворення на нижній губі, що


з’явилося 2 тижні тому пiсля травми. Об’єктивно: безболісне, пружне
новоутворення. Який найiмовiрніший діагноз?
Ретенційна кіста малої слинної залози.
Декубітальна виразка.
Поліп.
Трофічна виразка.
Епуліс.

До лiкаря-стоматолога хірурга звернулися батьки 17-рiчного пiдлiтка зi


скаргами на новоутворення на верхній губі зліва, яке з’явилось кілька мiсяцiв
тому. Об’єктивно: бородавкоподiбне розростання на нiжцi, чітко
відмежоване від оточуючих тканин. Поверхня горбиста, крупнозерниста, за
своїм виглядом нагадує ”цвітну капусту”. Який попередній діагноз?
Папілома.
77
Атерома
Бородавчастий передрак.
Шкірний ріг
Фіброма.

У пацієнта, 48 років, на слизовій оболонці щоки виявлені бородавчасті,


щiльнi, сiрувато-бiлi розростання, що пiдiймаються над прилеглими
тканинами, оточені ділянками ороговіння сiрувато-бiлого кольору, які не
зiшкрiбаються. Встановiть попередній діагноз:
Верукозна лейкоплакія.
Ерозивна лейкоплакія.
Хвороба Боуена.
Еритроплазія Кейра.
Папiломатоз.

У пацієнта діагностовано фiбропапiлому шкіри обличчя. Який метод


лікування необхідно застосувати?
Хiрургiчний.
Променевий.
Фiзiотерапевтичний.
Медикаментозний.
Комбінований.

Чоловік, 43 років, звернувся до щелепно-лицевого хірурга зi скаргами на


естетичний дефект. При огляді виявлено надлишкове утворення жирової
тканини в області шиї та верхньої частини тулуба у вигляді коміра без чітких
меж, вiдмiчається обмежена рухомість шиї. З анамнезу відомо, що такі ж
симптоми присутні у батька пацієнта. Встановiть попередній діагноз:
Хвороба Маделунга.
Ліпома.
Нейрофіброматоз.
Фіброма.
Лiмфангiома.

78

You might also like