СТАТИСТИКА-Базовий НП

Л.О.
Волощук
СТАТИСТИКА:
ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА
Навчально-методичний
посібник для самостійного
вивчення дисципліни
2-е видання
3
ЗМІСТ
ВСТУП……..………………………………………………………. 5
Тема 1. Предмет та метод статистики …………………………... 7
1.1 Сутність та особливості статистики як науки……………… 7
1.2 Основні категорії статистики……….……………………… 8
Ключові поняття теми: ………………………………….… .. 10
Практикум до теми 1: тести ……………………………….… 11
Тема 2. Статистичне спостереження ……..…… 12
2.1 План статистичного спостереження……………………..…….. 12
2.2 Види та форми статистичного спостереження………...………. 16
Ключові поняття теми: …………………….……………….. 19
Практикум до теми 2 : ………………………….. 19
• тести ……………………………………………………… 19
• завдання для самостійного вирішення ……………….… 21
Тема 3 Зведення та угруповання статистичних даних …………… 23
3.1 Сутність статистичного зведення…….….……………………. 23
3.2 Статистична угруповання…..………………………………. 24
3.3 Ряди розподілу…………..………………………………... 25
3.4 Статистичні таблиці та графіки…………………………... 27
Ключові поняття теми: …………….……………………….. 31
Практикум до теми 3 : ………………………………… 32
• приклади вирішення типових завдань 32
• тести ……………………………………………………… 35
Тема 4. Статистичні показники.
Абсолютні та відносні величини ……….………… 41
4.1 Абсолютні величини…………….………………………….. 41
4.2 Відносні величини………….………………………….. 42
Ключові поняття теми:………………………………………….. 46
Практикум до теми 4 46
• тести ……………………………………………………… 49
Тема 5. Середні величини ……………..………………………………. 54
5.1 Сутність статистичної середньої та її види…………..……. 54
5.2 Структурні середні: мода та медіана……..…………….…… 60
Ключові поняття теми: ………………………………….….. 61
4
Практикум до теми 5 :. ………………………………… 62
• тести …………………………………………………….… 67
• завдання для самостійного вирішення ………………..… 70
Тема 6 Аналіз варіації та форми розподілу …….…………..… 74
6.1 Сутність варіації статистичної сукупності……….….. 74
6.2 Статистичні показники варіації…………………………. 75
Ключові поняття теми: …………..………………………….. 78
Практикум до теми 6 : ………………………………… 78
• тести ………………………………………………….…… 78
• завдання для самостійного вирішення …………….….… 79
Тема 7 Аналіз рядів динаміки ………………………………….…….. 81
7.1 Основні поняття та показники аналізу рядів динаміки. 81
7.2 Середні характеристики рядів динаміки……….…………..... 83
7.3 Визначення основної тенденції динамічного ряду……… 86
Ключові поняття теми: …..………………………………….. 89
Практикум до теми 7 :. ………………………………… 90
• приклади вирішення типових завдань ………….… 90
• тести ………………………………………….…………… 92
• завдання для самостійного вирішення …….………….… 95
Тема 8 Індексний аналіз ……………………………………………… 100
8.1 Основні поняття та категорії індексного аналізу..…….….. 100
8.2 Правила побудови та аналізу статистичних індексів……. 101
8.2.1 Системи індексів абсолютних величин ……………….. 103
8.2.2 Системи індексів середніх величин …………………….. 104
8.2.3 Індексний аналіз у статистиці виробництва …………. 106
Ключові поняття теми: ………………..…………………….. 111
Практикум до теми 8 :. …………………………….. 111
• приклади вирішення типових завдань ……… 111
• тести ……………………………………………………… 121
Методичні вказівки до формування та виконання індивідуальних

завдань……………………. …………….……………………………….…. 133
Список джерел………………………………………….………………..…. 135
5
ВСТУП
Метою дисципліни «Статистика» є набуття студентами знань та навичок

методології статистичного аналізу та оцінки соціально-економічних явищ,
оволодіння основами статистичного виміру, статистичними методами
узагальнення та аналізу інформації про соціально-економічні явища та процеси
та закономірності їх розвитку.
Ринкові перетворення породили нові тенденції та посилили необхідність
вивчення поведінки споживачів, конкурентів та постачальників. Статистика
вивчає не окремі факти, а масові соціально-економічні явища з метою виявлення
в них існуючих залежностей, взаємозв'язків та тенденцій. Для досягнення мети
та виконання завдань статистичного дослідження необхідно: а) вивчити питання
методології та практики статистичного спостереження, зведення та угруповання
статистичних даних; б) освоїти методи узагальнення інформації та визначення
узагальнюючих статистичних показників: абсолютних, відносних, середніх
величин; в) освоїти методи дослідження динаміки розвитку явищ, індексного
аналізу, а також моделювання та прогнозування розвитку соціально-
економічних явищ. Освоєння студентами всіх перерахованих питань є
завданнями дисципліни «Статистика», відповідно до яких і розроблено програму
курсу.
У разі реформ системи вищої освіти відповідно до вимог Болонського процесу
посилюється роль самостійної роботи студентів щодо дисциплін. Навчально-
методичний посібник розроблено з метою забезпечення самостійного вивчення
курсу «Статистика» у двох модулях та структуровано за темами програми курсу.
Модуль 1 – «Статистичні методи зведення, угруповання та узагальнення»
включає теми: 1) Предмет та метод статистики; 2) Статистичне спостереження;
3) Зведення та угруповання статистичних даних; 4) Статистичні показники.
Абсолютні та відносні величини; 5) Середні величини. Модуль 2 - "Статистичні
методи аналізу" включає теми: 6) Аналіз варіації та форми розподілу; 7) Аналіз
рядів динаміки; 8) Індексний аналіз.
В рамках кожної теми розглядаються основні статистичні категорії та методи
розв'язання відповідних завдань статистичного дослідження, наводяться
приклади розв'язання типових практичних завдань. Для закріплення вивченого
матеріалу з кожної теми запропоновані багатоваріантні завдання для
самостійного вирішення у вигляді тестів та завдань.
За ступенем складності тестові завдання поділяються на рівні: 1)
репродуктивний – вимагає розуміння сутності статистичних категорій і
характеристик; 2) розрахунковий - вимагає розуміння сутності та знання
6
розрахункової моделі статистичних характеристик; 3) аналітичний – вимагає
знань як суті та розрахункових моделей, а й взаємозв'язків статистичних
характеристик. При цьому для кожного тестового завдання запропоновано 3-5
варіантів відповіді, тільки один з яких є правильним, а решта правдоподібних.
Завдання розроблені таким чином, щоб їхнє рішення вимагало знання всього
матеріалу теми в комплексі, взаємозв'язків різних статистичних категорій,
показників та моделей їх розрахунку. Виконання самостійних завдань вимагає
від студента ґрунтовних та комплексних знань та розуміння матеріалу. Усі
завдання та тести апробовані у навчальному процесі. На додаток у посібнику
представлені методичні вказівки до формування та виконання індивідуальних
завдань для студентів як денної, так і заочної форм навчання.
Посібник представляє інтерес не тільки для студентів, які самостійно вивчають
дисципліну, а й для викладачів – при підготовці лекційних та практичних занять,
розробці варіантів індивідуальних завдань, поточного та підсумкового
модульного контролю знань студентів, а також усіх, хто цікавиться
методологією статистичних досліджень та аналізу.
7
ТЕМА 1 ПРЕДМЕТ І МЕТОД СТАТИСТИКИ
1.1. Сутність та особливості статистики як науки

1.2. Основні категорії статистики
Ключові поняття теми
Практикум до теми 1
1.1 Сутність та особливості статистики як науки.
Статистика - це наука, що вивчає масові явища і застосовується як спосіб

пізнання закономірностей. Статистика вивчає не окремі факти, а масові
соціально-економічні явища з метою виявлення в них існуючих залежностей,
взаємозв'язків та тенденцій.
Предмет статистики (що вивчає) – кількісна сторона масових суспільних,
соціально-економічних та інших явищ у нерозривному взаємозв'язку з їх якісною
стороною у певних умовах місця та часу.
Об'єктом статистики є людське суспільство, явища та процеси суспільного
життя.
Таким чином, виділяють такі особливості статистики :
– статистика говорить мовою цифр, але ці цифри якісно виражені (наприклад,
50,4 млн. населення;);
– масовість явищ: статистика вивчає самотніх явищ, т.к. у них не виявляються
закономірності, що досліджуються статистикою; у статистиці
використовується математичний закон великих чисел, основним принципом
якого є те, що закономірності масових явищ можуть виявлятися за досить
великої кількості випадків;
– статистика вивчає структуру явища та його динаміку;
– статистика вивчає явища у їх взаємозалежності.
Статистична закономірність – закономірність, у якій необхідність пов'язана
у кожному окремому явищі з випадковістю, і лише у сукупності явищ виявляє
себе як закон.
Закономірності виявляються у таких різновидах:
– закономірності розвитку (динаміка явищ);
– закономірності структурних зрушень (динаміка структури явищ);
– закономірності розподілу елементів сукупності (наприклад, розподіл
населення за віком, статтю тощо);
– закономірності із залежності (зв'язки між явищами).
8
Методологічною основою статистики є:
– теорія пізнання, що вивчає наукові підходи до вивчення явищ природи та
суспільства;
– діалектична логіка, загальнонаукові прийоми синтезу та аналізу;
– системний підхід;
– основи економічної теорії;
– специфічні, властиві лише статистиці методи: статистичне спостереження,
зведення та угруповання, середні, узагальнюючі та аналітичні показники,
балансовий метод, регресійно-кореляційний метод, метод індексів тощо.
Статистика – це багатогалузева наука. Виділяють такі основні розділи
статистики :
– загальна теорія статистики – розглядає загальні поняття, категорії,
принципи та методи кількісного виміру соціальних явищ та процесів;
– економічна статистика – вивчає процеси громадського виробництва,
розподілу та споживання;
– соціально-економічна статистика - вивчає добробут, культуру народу,
загальні відмінності груп народів;
– галузева статистика – вивчає відповідні галузі народного господарства:
статистика промисловості, фінансова статистика, статистика будівництва
тощо.
1.2. Основні категорії статистики.
Об'єктом статистичного дослідження є статистична сукупність.

Статистична сукупність – сукупність елементів (соціально-економічних
об'єктів чи явищ), що мають якусь єдину якісну основу, але відрізняються
окремими ознаками. Кожен окремо взятий первинний елемент сукупності, носій
ознак, які підлягають реєстрації, є одиницею статистичної сукупності
(наприклад, під час перепису населення одиниця сукупності – кожна людина,
щодо проданих квартир – кожна квартира тощо.).
Статистичні сукупності можуть бути однорідними чи різнорідними. Однорідною
називається сукупність якщо чи кілька досліджуваних ознак є однаковими всім
одиниць сукупності, тобто. одна однорідна з погляду саме цих ознак.
Різнорідною є сукупність, куди входять явища різного типу.
Кожна одиниця сукупності має властивості, які називаються ознаками. Ознака -
властивість окремої одиниці сукупності, що відображає її сутність, характер та
особливість.
За характером виявлення ознаки можуть бути двох видів:
9
1. Якісні ознаки (атрибутивні, описові) – які мають безпосереднього кількісного
висловлювання і які у вигляді понять, визначень, які характеризують їх суть,
стан чи якість. Наприклад, сорт продукції, професія, сімейний статус. У разі,
коли є протилежні варіанти ознаки (так, ні), його називають альтернативним –
наприклад, продукція може бути придатною чи бракованою, у шлюбі можна
перебувати чи ні.
2. Кількісні ознаки - мають безпосереднє кількісне вираз, що виражають окремі
значення якісних ознак у числовому вираженні, окремі значення яких
називають варіантами.
Наприклад, при переписі населення реєструються такі атрибутивні ознаки як
стать, місце народження, сімейний стан, освіта і т.д., а при дослідженні проданих
квартир – місце розташування, наявність телефону і т.д. До кількісних ознак тут
належать: вік людини, кількість дітей чи загальна площа квартири, поверх,
кількість кімнат. На відміну від кількісних ознак, які можна виразити
підсумковим значенням, якісні ознаки можуть бути виражені лише числом
одиниць сукупності.
Одиниці сукупності поруч із загальними їм ознаками мають індивідуальними
особливостями, відрізняють їх друг від друга, тобто. існує варіація ознак .
За характером варіації кількісні ознаки може бути дискретними чи
безперервними, а якісні – багатоваріантними, альтернативними.
– Дискретні – ознаки, виражені цілком певними значеннями, без проміжних
значень. Як правило, їх одержують у результаті підрахунку (наприклад,
кількість членів сім'ї).
– Безперервні – ознаки, які набувають будь-яких значень у певних межах (сума
виплачених дивідендів, кредитна відсоткова ставка, тривалість обідньої
перерви).
– Багатоваріантні - характеризуються рангами (шкалою рангів) від більшого
до меншого (наприклад, дуже низький, низький, середній, високий, дуже
високий).
– Альтернативні - взаємовиключні значення: так-ні, позитивне-негативне і т.п.
По відношенню до часу ознаки можуть бути інтервальними та моментними.
– Інтервальні – ознаки, що характеризують результати процесів.
– Моментні – характеризують об'єкт у певний час.
Залежно від зв'язку між ознаками вони бувають факторними та
результативними. Та ознака, що впливає на іншу, є факторною. Той, що підлягає
впливу, – результативним . Наприклад, від рівня кваліфікації працівника
залежить його продуктивність, своєю чергою від продуктивності залежить вести
і т.д.
Статистичний показник - кількісна характеристика соціально-економічних
явищ та процесів в умовах якісної визначеності.
Система статистичних показників – сукупність статистичних показників, що
відбивають взаємозв'язки, що об'єктивно існують між явищами.
10
Статистичні дані – сукупність показників, одержаних внаслідок
статистичного спостереження чи обробки даних.
Прийоми та методи, за допомогою яких статистика вивчає кількісні
закономірності, взаємозв'язки, структуру та динаміку розвитку явищ, утворюють
статистичну методологію. Виділяють 3 основні групи статистичних методів:
1. Методи масових спостережень, що дозволяють зібрати первинну інформацію
про окремі одиниці досліджуваного явища.
2. Методи зведення та угруповання результатів статистичного спостереження,
що дозволяють опрацювати та оформити отриману первинну інформацію.
3. Методи узагальнюючих показників, що дозволяють за допомогою
статистичних величин охарактеризувати статистичні явища та виявити в них
характерні особливості, зв'язки, дати прогнозні оцінки.
Відповідно до перерахованих методів виділяють такі обов'язкові етапи
статистичного дослідження :
1. Статистичне спостереження – збір даних шляхом первинного (вимірювання,
опитування, підрахунок) або вторинного збору;
2. Зведення та угруповання даних та результатів спостережень;
3. Узагальнення показників;
4. Аналіз.
Ключові поняття теми :

▪ Статистика
▪ Предмет статистики
▪ Об'єкт статистики
▪ Статистична закономірність
▪ Статистична ознака
▪ Варіація статистичних ознак
▪ Класифікація статистичних ознак
▪ Статистичний показник
▪ Статистичні дані
▪ Статистичні методи
▪ Етапи статистичного дослідження
♦ ТЕСТИ ♦
1.1 Які з перерахованих ознак належать до атрибутивних?
а) прибуток від реалізації продукції г) тарифний розряд
б) чисельність персоналу д) усі перелічені
в) форма власності підприємства
1.2 Які з цих ознак ставляться до дискретним?
а) підлогу г) всі перераховані
б) сімейний стан д) немає правильної відповіді
в) освіта
11
1.3 На першому етапі статистичного дослідження використовуються методи:
а) узагальнюючих показників; г) усі перелічені методи.
б) масових спостережень д) немає правильної відповіді
в) зведення та угруповання
1.4. Результат процесу за певний період характеризують:
а) атрибутивні ознаки; г) альтернативні ознаки.
б) інтервальні ознаки д) підсумкові ознаки
в) моментні ознаки
1.5. Властивість окремої одиниці сукупності, що відображає її сутність та особливість
це:
а) статистичний показник; г) статистична характеристика
б) варіант д) немає правильної відповіді
в) ознака
1.6. Яка з перелічених сукупностей є різнорідною?
а) діти дошкільного віку г) усі перелічені
б) малі підприємства д) немає правильної відповіді
в) населення
1.7. Статистичне дослідження проводиться у такій послідовності:
а) зведення, спостереження, угруповання, узагальнення, аналіз
б) зведення, угруповання, узагальнення, аналіз
в) збір даних, угруповання, аналіз
г) спостереження, зведення, угруповання, узагальнення, аналіз
д) зведення, угруповання, вторинне угруповання, узагальнення, аналіз.
1.8. Яка з перелічених ознак є результативною?

а) рентабельність; г) рівень конкуренції.
б) продуктивність д) всі перелічені
в) собівартість
12
ТЕМА 2 СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ.
2.1. План статистичного спостереження

2.2. Види та форми статистичного спостереження
2.1 План статистичного спостереження
Щоб вивчити кількісну чи якісну бік явища чи процесу життя, необхідно зібрати
про них якнайбільше інформації. Тому першим етапом будь-якого статистичного
дослідження є статистичне спостереження.
Статистичне спостереження – масове, планомірне, науково-організоване
спостереження явищами соціально-економічного життя, що полягає у реєстрації
відібраних ознак у кожної одиниці сукупності, це науково-організований збір
масових даних про явища і процеси.
Спостереження є статистичним, якщо:
– вивчаються статистичні закономірності (ті закономірності, які виявляються в
масовому процесі у великої кількості одиниць сукупності)
– ведеться реєстрація фактів, що заносяться до відповідних документів та
підлягають подальшому аналізу.
Статистичне спостереження має бути масовим, планомірним, мати певний
характер повторюваності (одноразове, періодичне, систематичне).
Статистичні дані – масові кількісні системні характеристики соціально-
економічних явищ і процесів (обсяг експорту-імпорту товарів, чисельність
безробітних, кількість зареєстрованих шлюбів тощо). Статистичні дані повинні
відповідати таким вимогам : бути достовірними (реальними), повними (за
обсягом та змістом), доступними та своєчасними, порівнянними у часі та
просторі (за складом сукупності, одиницям вимірювання, методикою збору та
обробки).
Статистична інформація – сукупність статистичних даних, що відбивають
соціально-економічні процеси і що у процесі управління економікою; первинний
статистичний матеріал, що формується в процесі статистичного спостереження,
групований, аналізований та узагальнюється, на основі якого робляться
висновки.
Статистичне спостереження проводиться з заздалегідь визначеною метою,
організується за планом, в якому передбачається вирішення всіх питань,
пов'язаних з підготовкою спостереження та його проведенням, обробкою
зібраних матеріалів. Підготовка спостереження починається із складання плану
13
спостереження – сукупності програмно-методологічних та організаційних
питань (рис.2.1).
План статистичного спостереження
Програмно-методологічні Організаційні питання

питання
Ціль спостереження Суб’єкти спостереження
Об’єкт спостереження Місце спостереження
Одиниці сукупності Час та період спостереження
Одиниці спостереження Матеріально-технічне

забезпечення
Програма спостереження
Система контролю
Рисунок 2.1 – Зміст плану статистичного спостереження

Програмно-методологічні питання :
– мета спостереження (навіщо проводиться?);
– об'єкт спостереження (що спостерігається?);
– одиниці сукупності (складові об'єкти);
– одиниці спостереження (джерело інформації);
– програма спостереження (на які питання планується отримати відповіді?).
Організаційні питання :
– суб'єкт спостереження (органи та персонал, які проводять спостереження);
– місце спостереження;
– матеріально-технічне забезпечення (за допомогою чого проводять
спостереження?);
– система контролю та пробні спостереження (способи забезпечення точності
результатів);
– час та період спостереження.
Ціль спостереження – отримання достовірної статистичної інформації для
узагальнення характеристики стану та виявлення закономірностей розвитку
явищ чи процесів з метою підготовки управлінських рішень та розробки
відповідних заходів. Наприклад , метою спостереження суб'єктів малого бізнесу
(СМБ) є визначення стану їхньої фінансово-господарської діяльності для
сприяння подальшому розвитку.
14
Об'єкт спостереження – сукупність явищ, які піддаються спостереженню, чи
точні межі не більше яких будуть реєструватися дані. Для визначення точних
меж об'єкта використовується обмежувальна ознака – ценз (набір кількісних та
якісних обмежувальних ознак). Наприклад, під час спостереження СМБ, які
працюють на єдиному податку, цензом буде чисельність зайнятих не більше 50
осіб та обсяг виручки не більше 1 млн.грн.
Об'єкт спостереження складається з окремих елементів – одиниць сукупності.
Одиниця сукупності - первинний елемент об'єкта, що є носієм ознак, що
підлягають реєстрації. Відомості про ознаки одиниць сукупності збирають від
одиниць спостереження.
Одиниця спостереження – первинна одиниця, від якої одержують інформацію
(наприклад, під час перепису – домогосподарство або окремий його член, при
спостереженні квартир проданих на біржі – одиницею сукупності є біржа).
Одиниці сукупності можуть збігатися з одиницями спостереження. Звітна
одиниця – суб'єкт, від якого надходить інформація про одиницю спостереження.
Програма спостереження – перелік питань, куди необхідно отримати відповіді
під час спостереження, зміст та обсяг яких залежить від мети та можливостей
його проведення. Зазвичай оформляється як бланка (анкети, формуляра,
опитувального листа), куди заносяться первинні дані.
До програми статистичного спостереження пред'являються такі вимоги :
– вона повинна містити ті питання, які безумовно необхідні для даного
дослідження;
– питання мають бути точними та недвозначними;
– питання мають бути розташовані у логічному порядку;
– слід включати питання контрольного характеру для перевірки та уточнення
даних, що збираються;
– програма має бути оформлена у вигляді документа від кожної одиниці
спостереження.
До програми також включаються: розробка статистичного інструментарію,
визначення виду та способу спостереження.
Статистичний інструментарій – набір статистичних формулярів, інструкцій та
роз'яснень щодо проведення спостереження.
Статистичний формуляр - обліковий документ єдиного зразка, що містить
програму та результати спостереження. Титульна частина формуляра містить
найменування статистичного спостереження та органу його провідного,
інформацію про те, хто і коли затвердив формуляр, іноді його номер. Адресна
частина включає адресу одиниці спостереження, її підпорядкованість.
Індивідуальний формуляр – передбачає запис у ньому відповіді питання лише про
одну одиницю спостереження, списковий – про кількох одиницях.
При складанні формулярів враховується як зміст і інформативність ознак, а й
можливість їх статистичної обробки, що забезпечується з допомогою системи
шкал. Шкала – спосіб упорядкування та кількісного вираження ознак.
15
Використовуються такі види шкал:
– Номінальна – шкала найменувань, що встановлює відносини подробиці
елементів, у якому порядок розташування ознак значення немає (наприклад,
класифікатор сфер економічної діяльності, перелік форм власності тощо.).
Статистична обробка ознак номінальної шкали зводиться до числового
вираження якісних ознак («1» або «0» у разі відповіді або її відсутності).
– Порядкова (рангова) – шкала, що встановлює послідовність інтенсивності
прояви ознаки. Застосовується щодо рівня успішності, рівня кваліфікації,
інвестиційної привабливості тощо. Ознаки такої шкали оцифровуються
шляхом присвоєння рангів (балів) окремим значенням у порядку збільшення
або зменшення їхньої інтенсивності.
– Матрична – кількісна шкала, основою якої покладено результати
безпосереднього виміру. Вимірюються обсяги виробництва та реалізації,
чисельність зайнятих тощо.
Час спостереження (об'єктивний) – час, до якого належать дані спостереження.
Якщо об'єктом є процес, визначається інтервал часу, протягом якого
накопичуються дані. Якщо об'єктом є стан – вибирається критичний момент , за
яким реєструються дані. Період спостереження (суб'єктивний) - час, протягом
якого здійснюється реєстрація даних.
Контроль даних спостереження – спосіб попередження, виявлення та
виправлення помилок спостереження, що полягає у перевірці даних на повноту
та достовірність за допомогою логічного та арифметичного контролю. Логічний
контроль – перевірка сумісності даних у вигляді порівняння залежних ознак, яка
встановлює лише наявність помилки. Арифметичний контроль – перевірка
даних у вигляді перерахунків.
16
2.2 Види та форми статистичного спостереження
Класифікація видів статистичного спостереження подано на рис. 2.2.

За ступенем охоплення одиниць виділяють обстеження суцільні та не суцільні.
Суцільні передбачають реєстрацію всіх без винятку одиниць сукупності.
Несуцільні – у яких реєструється лише частина одиниць сукупності, відібрана у
випадковому порядку. До них відносяться: вибіркове спостереження,
обстеження основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг .
Вибіркове спостереження – у якому реєструється певна частина одиниць
сукупності, відібрана у випадковому порядку.
Обстеження основного масиву – реєстрація даних щодо переважної частини
одиниць сукупності, що є основними для характеристики об'єкта спостереження.
Монографічне обстеження – детальне обстеження окремих типових одиниць
сукупності з метою ретельного вивчення, носить описовий характер.
Анкетне спостереження – у якому в повному обсязі поширені реєстраційні
формуляри (анкети) повертаються з відповідями.
Моніторинг – спеціально організоване систематичне спостереження станом
певного середовища.
Види статистичного спостереження
За рівнем охвату За часом реєстрації За джерелами

одиниць даних статистичних даних
суцільні поточне первічне
несуцільні: периодичне вторинне
- вибіркове
спостереження одноразове
- обстеження
основного масиву
- монографічне
- анкетне
- моніторинг
Рисунок 2.2 – Класифікація статистичних спостережень

За часом реєстрації даних спостереження бувають поточними, періодичними,
одноразовими.
17
Поточне спостереження – систематична реєстрація фактів щодо явищ або
безперервних процесів.
Періодичне – спостереження, що здійснюється через певні проміжки часу.
Одноразове – що проводиться у міру виникнення потреби в інформації.
Статистичне спостереження може бути первинним чи вторинним. Первинне – це
реєстрація даних, які надходять безпосередньо від об'єкта, що їх виробляє.
Вторинне – збір раніше зареєстрованих та оброблених даних.
Основні організаційні форми та методи статистичних спостережень представлені
рисунку 2.3.
Форми та способи статистичних спостережень
Організаційні форми спостережень Способи статистичних спостережень
Звітність Безпосередній облік
Спеціально-організовані Документальний облік
- перепис
- обліки Опитування
- спеціальні обстеження
- опитування - експедиційне
- самореєстрація
- кореспондентський
Статистичні реєстри - анкетний
Експертні оцінки
Рисунок 2.3 – Організаційні форми та способи статистичних спостережень
Використовуються такі організаційні форми спостереження : звітність,

спеціально організовані спостереження, реєстри.
Звітність – форма спостереження за якої кожен суб'єкт діяльності повинен
регулярно подавати свої дані до державних органів статистики у вигляді звітів
спеціально затвердженої форми.
Спеціально-організовані спостереження – форма спостережень, що охоплюють
сфери життя, які не відображаються звітністю. До них належать переписи,
опитування, обліки, спеціальні обстеження.
Перепис - суцільне спостереження масових явищ з метою визначення розміру та
складу на певну дату.
18
Обліки – суцільні спостереження масових явищ, засновані на даних опитувань,
оглядів та документальних записів (наприклад, облік об'єктів незавершеного
будівництва тощо)
Спеціальні обстеження – несуцільні спостереження окремих масових явищ з
певної тематики, які здійснюються одноразово чи періодично.
Опитування – несуцільні спостереження думок, мотивів, оцінок, які
реєструються зі слів респондентів. Винятком є суцільне опитування населення –
референдум.
Статистичні регістри – списки або переліки одиниць певного об'єкта
спостереження з позначенням необхідних ознак, які постійно оновлюються та
доповнюються (реєстр населення – поіменний список мешканців регіону з їхніми
паспортними даними тощо).
Статистичні спостереження здійснюються такими способами : безпосередній
облік фактів, документальний облік, опитування, експертні оцінки .
Безпосередній облік фактів здійснюється безпосередньо обліковцем шляхом
підрахунку, виміру, оцінки, огляду (реєстрація товарних запасів, облік готівки).
Документальний облік – реєстрація фактів здійснюється за даними, зазначеними
у документах первинного обліку (складання статистичної звітності про обсяги
ресурсів, показники діяльності тощо)
Опитування – здійснюється експедиційним шляхом, самореєстрацією,
кореспондентським чи анкетним способом.
Експедиційне опитування – реєстрація фактів спеціально підготовленими
обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації.
Самореєстрація – реєстрація фактів самими респондентами
Кореспондентські опитування – реєстрація фактів на місцях виникнення
особами, які добровільно надсилають інформацію до відповідних інстанцій.
Анкетне опитування – реєстрація думок, намірів та мотивів респондентів
шляхом їх самостійного заповнення анкети.

▪ Статистичне спостереження
▪ Статистичні дані
▪ Статистична інформація
▪ Мета статистичного спостереження
▪ Об'єкт статистичного спостереження
▪ Одиниця статистичної сукупності
▪ Одиниця статистичного спостереження
▪ Програма статистичного спостереження
▪ Час та період статистичного спостереження
▪ Суцільне та несуцільне статистичне спостереження
▪ Види несуцільних статистичних спостережень
19
▪ Первинне та вторинне статистичне спостереження
▪ Організаційні форми статистичного спостереження
▪ Способи статистичного спостереження
♦ ТЕСТИ ♦
2.1 Спостереження є статистичним якщо:
а) здійснюється державними органами статистики
б) вивчає масові явища та процеси
в) має періодичний характер
г) якщо виконується хоча б одна з перерахованих умов
д) якщо виконуються усі перелічені умови
2.2. До програмно-методологічних питань плану спостереження належать:
а) об'єкт спостереження; г) період спостереження
б) суб'єкт спостереження д) все перераховане
в) місце спостереження
2.3. До організаційних питань плану спостереження відносять:
а) мета спостереження; г) одиниці спостереження
б) об'єкт спостереження д) всі перелічені
в) суб'єкт спостереження
2.4. Об'єктом статистичного спостереження є:
а) явища, що піддаються обстеженню
б) сукупність елементів, що піддаються обстеженню
в) первинний елемент, від якого одержують інформацію
г) первинний елемент, ознаки якого реєструються
д) орган або особа, яка проводить спостереження
2.5. Одиницею статистичного спостереження є:
а) соціально-економічне явище, що вивчається
б) первинна одиниця сукупності від якої отримують інформацію
в) одиниця виміру статистичної ознаки
г) статистичний реєстр (звіт, анкета, облікова карта тощо)
д) орган або особа, яка проводить спостереження
2.6. Цензом у статистиці називають
а) орган, який здійснює статистичне спостереження
б) особа, яка здійснює статистичне спостереження
в) набір кількісних та якісних обмежувальних ознак
г) мета статистичного спостереження
д) одиницю виміру статистичної ознаки
2.7. Програмою спостереження є:
а) перелік робіт, які слід провести
б) перелік питань, куди слід отримати відповіді
в) перелік відповідей, отриманих у результаті спостереження
20
г) перелік статистичних показників, які необхідно визначити
д) перелік одиниць сукупності, від яких необхідно отримати інформацію
2.8. Критичним моментом статистичного спостереження є:
а) крайній термін закінчення статистичного спостереження
б) час проведення статистичного спостереження
в) момент реєстрації даних статистичного спостереження
г) момент, станом на який реєструються дані
д) час, до якого належать статистичні дані
2.9. Яке із наведених спостережень є суцільним?
а) перепис населення регіону
б) анкетування студентів вузу
в) моніторинг цін на ринках міста
г) усі перелічені
д) немає правильної відповіді
2.10. Який із наведених спостережень відноситься до спеціально-організованих?
а) перепис населення регіону
б) облік військовозобов'язаних осіб
в) анкетування студентів ВНЗ
г) усі перелічені
2.11.Під час інвентаризації кредиторської заборгованості клієнтів комерційних банків
об'єктом спостереження є:
а) обсяги кредиторської заборгованості
б) комерційні банки
в) кредити
г) клієнти-позичальники
д) середня величина кредиторської заборгованості на одного клієнта банку
2.12. При опитуванні мешканців сільської місцевості з питання їхнього ставлення до
приватизації землі одиницею спостереження є:
а) усі жителі сільської місцевості
б) мешканці, які не приватизували землю
в) мешканці, які приватизували землю
г) земля, що підлягає приватизації
д) земельний фонд сільської місцевості
2.13. Реєстрація новонароджених провадиться не пізніше місяця від дня народження.
Об'єктивним часом є:
а) день реєстрації
б) день народження
в місяць
г) звітний календарний рік
2.14. Перепис населення України 2001 року проводився станом на 0 годин з 4 на 5
грудня та тривав з 5 по 14 грудня. Суб'єктивним часом є:
21
а) 5 грудня
б) 0 годин з 4 на 5 грудня
в) десять днів (з 5 до 14 грудня)
г) 2001 рік
д) 14 грудня
♦ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РІШЕННЯ ♦
2.1. Проводиться обстеження інвестиційної привабливості об'єктів готельного

комплексу регіону. Визначте: а) мету спостереження; б) об'єкт спостереження; в)
одиницю сукупності; г) одиницю спостереження.
2.2. Визначте об'єкт, одиницю спостереження та одиницю сукупності спостережень: а)
оцінка якості підготовки студентів з професійних дисциплін у державних та
недержавних навчальних закладах; б) перепис виробничих площ у державних
підприємствах промисловості; в) врахування наявності касових апаратів у
комерційних торгових пунктах міста.
2.3. Визначте об'єктивний, суб'єктивний час спостереження та критичний момент: а)
пробний перепис населення з 17 на 18 лютого (станом на 0 годин) протягом 10
днів; б) дані обліку дебіторську заборгованість банків початку року мають бути
подані протягом 15 днів із початку наступного года;
2.4. Визначте об'єктивний, суб'єктивний час спостереження та критичний момент: а)
дані обліку дебіторської заборгованості банків на початок року мають бути подані
протягом 15 днів з початку наступного року; б) термін подання місячних звітів про
виробничо-фінансову діяльність державних підприємств – не пізніше 10 числа
наступного місяця.
2.5. Визначте вид статистичного спостереження за рівнем охоплення одиниць та за
часом реєстрації даних: а) облік числа зареєстрованих злочинів; б) реєстрація
даних торгів на універсальних біржах;
2.6. Визначте вид статистичного спостереження за рівнем охоплення одиниць та за
часом реєстрації даних: а) реєстрація рівня цін на сільськогосподарські продукти,
що продаються на ринках великих міст; б) облік числа новонароджених; в)
опитування молодих сімей регіону з питань планування сім'ї.
2.7. Визначте організаційну форму та спосіб спостереження: а) перелік усіх
зареєстрованих економічних структур із позначенням їх реквізитів, виду та сфер
діяльності; б) обстеження звітів клієнтів, які обслуговують станції автосервісу;
2.8. Визначте організаційну форму та спосіб спостереження: а) щомісячний облік
обсягів виробництва та реалізації продукції підприємств промисловості; б)
бухгалтерські баланси підприємств окремих галузей народного господарства; в)
маркетингове дослідження насиченості ринку аудит-відео технікою.
22
2.9. За даними таблиці визначте форму та види статистичних спостережень.
Форма Вид
За За часом
рівнем реєстрації
спеціально-організоване
охоплен фактів
ня
№ Статичне спостереження одиниць
одноразове
періодичне
поточний
непогане
звітність
суцільне
реєстр
2.9 Анкетне опитування пасажирів
авіакомпанії, яка обслуговує
щотижневі рейси
2.10 Список всіх релігійних організацій
країни
2.11 Місячний звіт колективних
господарств області про виробництво
продукції
2.12 Обстеження фінансової діяльності
інвестиційної компанії
2.13 Списки виборців регіональних
виборчих округів
2.14 Реєстрація розлучень у РАГСах
2.15 Опитування окремих учасників
презентації фірми
23
ТЕМА 3. ЗВЕДЕННЯ І ГРУПУВАННЯ
СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ
3.1. Сутність статистичного зведення

3.2. Статистичне угруповання
3.3. Ряди розподілу
3.4. Статистичні таблиці та графіки
Контрольні поняття теми
3.1 Сутність статистичного зведення
Зведення – це комплекс послідовних дій з узагальнення конкретних одиниць

даних, що утворюють сукупність, з метою виявлення характерних рис і
закономірностей, властивих явищу, що вивчається в цілому. Суть
статистичного зведення полягає у класифікації та агрегуванні первинних
статистичних даних. На етапі зведення елементи сукупності за принципом
схожості та відмінності певних ознак поєднуються у групи; Для характеристики
виділених груп використовують систему показників. Результати зведення
оформлюються як статистичних таблиць.
Таким чином, завдання зведення – охарактеризувати досліджуваний об'єкт за
допомогою систем статистичних показників, виявити та виміряти таким шляхом
його суттєві риси та особливості.
Зведення може бути простим і складним. Просте зведення – це простий
підрахунок підсумків первинних статистичних даних. Складне зведення
передбачає угруповання одиниць спостереження (встановлення групувального
ознаки та меж угруповання), підрахунок групових та узагальнюючих підсумків,
а також подання результатів зведення у вигляді статистичних таблиць або
графіків.
Основні етапи проведення зведення :
1) вибір групувального ознаки;
2) визначення порядку формування груп;
3) розробка статистичних показників для характеристики груп та об'єкта в
цілому;
4) розробка макетів статистичних таблиць для представлення результатів
зведення.
24
3.2 Статистичне угруповання
Угруповання є одним із найбільш важливих методів статистики, тому що
пропустивши етап угруповання застосування інших методів стає неможливим.
Угруповання у статистиці – це розподіл одиниць статистичної сукупності на
однорідні за певними ознаками групи.
Залежно від цілей дослідження та складності масового процесу групувальних
ознак може бути одна, дві та більше. Угруповання за однією ознакою називають
простою , а за декількома ознаками – комбінованою .
Угруповання виконує такі основні завдання :
– вивчення структури та структурних зрушень;
– виявлення соціально-економічних типів та явищ;
– дослідження взаємозв'язків та залежностей між явищами та їх ознаками.
Відповідно до перерахованих завдань виділяють угруповання:
– структурні;
– типологічні;
– аналітичні.
Структурне угруповання характеризує розподіл якісно однорідної сукупності
за певною ознакою, обсяги явища та вагомість окремих груп. З її допомогою
вивчають склад населення за віком, статтю, освітою тощо; склад сімей за
розміром, кількістю дітей, доходом; склад підприємств за кількістю працівників,
виробництвом продукції тощо.
Типологічна угруповання – розподіл якісно неоднорідної сукупності на класи,
соціально-економічні типи, однорідні групи. Вона дозволяє виділити найбільш
характерні групи, типи явищ, у тому числі складається неоднорідна статистична
сукупність, визначити суттєві відмінності з-поміж них, і навіть ознаки, які є
спільними всім груп. Її використовують щодо розподілу підприємств за формами
власності, для угруповання населення за соціальними групами.
І структурні, і типологічні угруповання є описовими, вони характеризують
структуру сукупності, виділяючи її характерні риси та особливості, але
відрізняються за метою дослідження та рівнем якісних відмінностей між
групами.
Аналітичне угрупування (факторна) призначене для виявлення наявності і
напрями зв'язку між двома ознаками, у тому числі один представляє результат, а
інший – чинник. Сукупність поділяється на групи за факторною ознакою, у
кожній групі визначається середній рівень результуючої ознаки .
Перегрупування раніше згрупованих даних називається вторинним. Цей метод
використовують тоді, коли в результаті початкового угруповання нечітко
виявився характер розподілу сукупності, а також приведення до порівняльного
виду угруповань з різними інтервалами з метою їх порівняння. У цьому випадку
роблять укрупнення чи зменшення інтервалів.
25
Існують загальноприйняті методологічні стандарти розподілу сукупності на
групи – чітко визначені ознаки та сформульовані вимоги щодо формування груп
– класифікації. Наприклад, класифікація галузей промисловості, форм власності,
організаційно-правових форм тощо.
Класифікація - систематизований розподіл явищ і процесів на певні групи,
класи, розряди на основі їх схожості або відмінності - є особливим видом
угруповання. Класифікації відрізняється від угруповання тим, що групувальною
основою є якісна ознака, вони більш стійкі та стандартні.
3.3 Ряди розподілу

Після обробки кількісних значень та його систематизації виходить певний
цифровий ряд, що має назву статистичного. Він має дві форми: ряд розподілу та
динамічний ряд.
Ряд розподілу - це впорядкований розподіл сукупності на групи за певною
ознакою, що варіює, розташованому в певному порядку (зростання, спадання, і
т.п). Виділяють атрибутивні та варіаційні ряди розподілу. В основу
атрибутивних покладено якісну ознаку (наприклад, розподіл населення на
міське та сільське). Варіаційний – це низка розподілу одиниць сукупності,
основою якого покладено кількісний ознака. Варіаційний ряд складається з двох
елементів: варіантів та частот.
Варіант – числове значення розмірів кількісної ознаки, конкретне значення
групувального ознаки.
Частота – кількість одиниць сукупності, яким властиві окремі варіанти.
Частоти можуть виражатися як і абсолютних, і відносних одиницях (% до
результату). Відносні частоти називають частками.
Акумулятивна (накопичена) частота - накопичення частот (часток) у міру
зростання (зменшення) ознаки. Приклад визначення накопиченої частоти
наведено у таблиці 3.1
Залежно від варіації ознаки, варіаційні ряди розподілу можуть бути дискретними
та інтервальними . У дискретному ряду розподілу кількісна ознака набуває
лише цілі значення, в інтервальному ряду значення варіантів виражені у вигляді
інтервалу.
Таблиця 3.1
Групи сімей – варіант Кількість сімей – частота Акумулятивна частота
1 80 80
2 20 100
3 350 450
4 45 495
5 5 500
26
За характером розподілу варіаційні ряди можуть бути симетричними та
асиметричними. Симетричний – ряд розподілу, де частоти спочатку зростають,
та був спадають. Несиметричний – ряд розподілу, де частоти розподілені
несиметрично в середині ряду.
Класифікація рядів розподілу представлена рисунку 3.1.
Ряди розподілу
Атрибутивні Вариаційні
(за якісною ознакою) (за кількісною ознакою)
Дискретні
(цілі значення ознаки)
Інтервальні
(інтервальні значення ознаки)
Симетричні
Асиметричні
Рисунок 3.1 – Класифікація рядів розподілу

При формуванні груп стає питання про їх кількість і межі кожної групи. Кількість
груп залежить від ступеня варіації групуючої ознаки та обсягу сукупності. Якщо
групувальна ознака атрибутивна, кількість груп зазвичай визначається кількістю
найменувань ознак.
У процесі формування груп за варіаційною ознакою необхідно встановити їх
інтервали та визначити межу кожного з такою точністю, щоб розподіл
сукупності був однозначним. Інтервали бувають рівними та нерівними,
відкритими та закритими.
Рівні інтервали використовують за умови, що значення ознаки x діапазоні
варіації змінюється рівномірно. Ширина такого інтервалу визначається як
xmax − xmin
h=
n
де x max , x min – відповідно максимальне та мінімальне значення ознаки
n - кількість груп
Наприклад , прибутковість активів банків коливається від 5 до 45%. При
кількості груп n = 4 ширина інтервалу становить: h = (45-5) / 4 = 10 а межі
інтервалів відповідно 5-15 , 15-25, 25-35, 35 і більше (35-45). Нижню межу
закритого інтервалу слід вважати "включно", а верхню "виключно".
27
Якщо досліджувана сукупність велика, число груп можна визначити за
формулою Стердржесса:
n = 1,00 + 3,22 lg N
де N – число одиниць сукупності
Нерівні інтервали використовують тоді, коли діапазон значень ознаки дуже
широкий і розподіл сукупності нерівномірний. Наприклад, розподіл сіл за
кількістю жителів, тис. чол: до 3; 3-5; 5-10; 10-20; 20-50.
3.4 Статистичні таблиці та графіки
Статистична таблиця – це форма найбільш раціонального, наочного та

систематизованого викладу кількісних результатів зведення та угруповання
статистичних матеріалів. За логічним змістом статистична таблиця є
«статистична пропозиція», де підлягає об'єкт дослідження, статистична
сукупність чи його частина, характеризуємося чисельними показниками, а
присудком – система показників, характеризуючих цей об'єкт. Зазвичай підлягає
розташовується у першому лівому стовпці таблиці, а присудок – у «шапці»
(верхній рядку чи кількох рядках таблиці).
Залежно від структури таблиці, що підлягає, може бути простою, груповою або
комбінаційною . Підлягає простий таблиці перелік елементів сукупності,
територіальний чи хронологічний ряд. У груповий таблиці підлягає групування
за однією ознакою, в комбінаційній – за двома або більше ознаками.
Складання статистичної таблиці відбувається у два етапи. У першому етапі
проектується макет таблиці, другою таблиця заповнюється аналітичними
даними.
Макет статистичної таблиці – комбінація горизонтальних рядків та
вертикальних граф, на перетині яких утворюються клітини. Ліві бічні та верхні
клітини призначені для переліку складових підмету та присудка, а інші – для
кількісних даних. Основний зміст таблиці вказується у назві. Основні елементи
статистичної таблиці наведено рисунку 3.2.
28
Найменування таблиці
Зміст рядків Найменування стовбців Підсумковий
(верхні заголовки) стовбець
1 2 3
Підмет
Найменування рядків
(бічні заголовки)
Підсумковий рядок
Присудок таблиці
Рисунок 3.2 – Елементи статистичної таблиці
Статистична таблиця містить три види заголовків: загальний, верхні та бічні.

Загальний заголовок відбиває зміст всієї таблиці, розташовується над макетом
таблиці і зовнішнім заголовком. Ліві бічні і верхні клітини (внутрішні заголовки)
призначені для словесних заголовків – переліку складових підлягає і присудка,
інші клітини призначені для числових даних.
Підмет таблиці – об'єкт вивчення, що характеризується цифрами. Присудок –
система показників, якими характеризується об'єкт вивчення.
При оформленні таблиці необхідно дотримуватися наступних правил:
– таблиця повинна бути компактною і мати ті вихідні дані, які
безпосередньо відображають досліджуване явище;
– заголовок таблиці, назва граф та рядків повинні бути зрозумілими,
чіткими, лаконічними та закінченими;
– якщо назви окремих граф (рядків) повторюються, мають однакові терміни
або однаковий зміст, їх доцільно поєднати загальним заголовком;
– у графах допускаються скорочення лише за необхідності;
– у верхніх або бічних заголовках вказують одиниці виміру з
використанням загальноприйнятих скорочень; загальну всім одиницю виміру
вказують над таблицею;
– таблиця повинна бути замкненою і мати підсумковий рядок, який може
перебувати і на початку таблиці;
– графи нумеруються арабськими цифрами, а підлягає – латинськими
літерами;
– якщо явище повністю відсутнє, то у клітині де має бути його значення
ставиться прочерк, якщо немає доступних даних – ставиться «н.д», якщо ця
клітина не заповнюється, у ній ставиться «хрестик».
Графіком у статистиці називають наочне зображення статистичних величин за
допомогою геометричних ліній та фігур (діаграми).
У кожному графіку слід розрізняти такі елементи:
29
– графічний образ;
– поле графіка - це місце, де розташовані графічні образи;
– просторові орієнтири, що визначають розміщення геометричних знаків
на полі;
– масштабні орієнтири, що дають цим знакам кількісну визначеність;
– експлікація графіка, що включає його назву і відповідні пояснення
окремих його частин.
Графічний образ характеризує мову графіка. Залежно від застосовуваних
геометричних знаків графіки поділяються на точкові, як графічних образів
застосовуються сукупності точок; лінійні, коли використовуються лінії;
стовпчикові, смугові, квадратні, кругові і т.д. Графіки бувають і у вигляді
негеометричних постатей (рисунків, окремих предметів, силуетів), такі графіки
називають фігурними.
Поле графіка характеризується розмірами та пропорціями. Розмір поля залежить
від призначення графіка, а щодо пропорцій, то найчастіше застосовуються
графіки з нерівними сторонами, хоча застосовуються і графіки як квадратів.
Просторові орієнтири задаються як системи координатних сіток. Зазвичай
застосовується система прямокутних (декартових) координат.
Масштабні орієнтири визначаються системою масштабних шкал. Масштабом
графіка називається умовна міра переведення числової величини в графічну.
Масштабна шкала – це лінія, окремі точки якої можуть бути відповідно до
прийнятого масштабу прочитані як певне значення статистичного показника. У
статистичних графіках зазвичай використовуються прямолінійні масштабні
шкали, які розташовуються по осях координат. Але є шкали та криволінійні,
наприклад, кругові, які застосовуються у секторних діаграмах. Масштабні шкали
бувають також рівномірними та нерівномірними. У статистичних графіках часто
застосовуються рівномірні шкали, у яких відрізки пропорційні числам (якщо
число подвоїться, те й відрізок шкали може бути вдвічі більше).
Експлікація графіка – це словесне пояснення його змісту. Воно включає назву
графіка, підписи вздовж масштабних шкал, пояснення до окремих частин
графіка.
Статистичні графіки класифікують із різних точок зору. З погляду розв'язуваних
завдань статистичні графіки поділяються на: графіки порівняння статистичних
показників, графіки структури та структурних зрушень, графіки динаміки,
графіки контролю за виконанням плану тощо.
Побудова графіків у сучасних умовах значно спростилася. За допомогою
графічних засобів Microsoft Excel для Windows можна моделювати та будувати
графіки та діаграми.
Найбільш поширеними у сучасній статистичній практиці види графічних
зображень: лінійні графіки, гістограми, кругові графіки. Лінійні графіки
застосовуються для відображення динаміки показників, тобто змін у часі.
Гістограми застосовуються для порівняння значень за категоріями, тобто для
30
порівняння величин статистичного показника, що характеризує різні об'єкти.
Структуру явища, що вивчається, зручніше представити за допомогою кругової
діаграми (тобто вся величина явища приймається за 100%), яка показує внесок
кожного значення в загальну суму (тобто розраховуються частки окремих його
частин у відсотках).
Ключові поняття теми:
▪ Статистичне зведення
▪ Просте та складне статистичне зведення
▪ Етапи статистичного зведення
▪ Статистичне угруповання
▪ Просте та комбіноване статистичне угруповання
▪ Структурне, типологічне та аналітичне статистичне угруповання
▪ Класифікація
▪ Ряд розподілу
▪ Атрибутивний та варіаційний ряд розподілу
▪ варіант
▪ Частота, акумулятивна частота
▪ Дискретний та інтервальний ряд розподілу
▪ Симетричний та несиметричний ряд розподілу
▪ Визначення ширини рівних інтервалів у варіаційному ряду
▪ Статистична таблиця
▪ Види статистичної таблиці
▪ Підлягає і присудок статистичної таблиці
▪ Статистичний графік
▪ Елементи статистичного графіка
31
♦ ПРИКЛАДИ РІШЕННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ ♦

У таблиці 3.3 представлені дані про чисельність членів 20 домогосподарств, загальний
грошовий та середньодушовий місячний дохід. За цими даними згрупуємо
домогосподарства за першими двома ознаками окремо й у комбінації.
Таблиця 3.3
Загальний
Порядковий номер Чисельність членів Середньодушовий
грошовий дохід,
домогосподарства домогосподарства дохід, тобто.
тобто.
1 2 185 92,5
2 3 268 89,3
3 4 539 134,7
4 2 193 96,5
5 3 473 157,6
6 3 324 108,0
7 4 710 177,5
8 3 172 57,3
9 4 248 62,0
10 2 350 175,0
11 3 516 172,0
12 3 374 124,7
13 4 450 112,5
14 3 603 201,0
15 3 229 76,3
16 2 368 184,0
17 4 313 78,3
18 3 346 115,3
19 3 447 149,0
20 4 392 98,0
Чисельність членів домогосподарств є дискретною ознакою та угруповання
проводиться для підрахунку числа домогосподарств для кожного значення ознаки
(табл.3.4).
Таблиця 3.4
Чисельність членів домогосподарства Кількість домогосподарств
2 4
3 10
4 6
Усього 20
32
Грошовий місячний дохід домогосподарства - ознака безперервний, і межі його варіації
досить широкі - від 172 до 710 ВО, тому доцільно скласти інтервальний ряд розподілу,
враховуючи характер розподілу. Сформуємо 4 інтервали: менше 200; 200-400; 400-600;
600 і більше (табл.3.5).
Таблиця 3.5
Загальний грошовий прибуток
Кількість домогосподарств
домогосподарств, тобто.
Менш 200 3
200-400 10
400-600 5
600 і більше 2
Усього 20
Угруповання домогосподарств одночасно за двома ознаками представлено у
комбінаційної таблиці 3.6.
Таблиця 3.6
Загальний грошовий прибуток
Чисельність членів домогосподарства, тобто.
Усього
домогосподарства 600 і
До 200 200-400 400-600
більше
2 2 2 - - 4
3 1 5 3 1 10
4 - 3 2 1 6
Усього 3 10 5 2 20
Підсумовування та усереднення ознак у кожній групі поглиблює аналіз даних.
Наприклад, на основі даних про чисельність домогосподарств та грошовий дохід у
кожній групі можна визначити середній дохід на одне домогосподарство та на одного
члена домогосподарства (табл..3.7).
Таблиця 3.7
Сумарна Дохід протягом місяця, тобто.

Чисельність
Кількість чисельність В середньому
членів
домогоспода- членів Загальний
домогоспо- На одне На одного
рств домогоспо- грошовий
дарств домогоспо члена домого-
дарства
дарство сподарства
2 4 8 1096 274,0 137,0
3 10 30 3752 375,2 125,1
4 6 24 2652 442,0 110,5
В цілому 20 62 7500 375,0 121,0
За даними таблиці із зростанням кількості членів домогосподарств зростає середній
грошовий дохід домогосподарства, проте середньодушовий дохід зменшується.
33
На основі первинних даних про рівень середньодушового доходу (табл.3.3) складемо
типологічне угруповання, виділивши групи бідних, середнього достатку та заможних
домогосподарств. До групи бідних відносять домогосподарства, середньодушовий
дохід у яких вбирається у 2/3 середнього рівня за сукупністю загалом (у разі межа
бідності – 2/3*121 = 81 д.е.). До групи середнього достатку віднесемо
домогосподарства, середньодушовий дохід становить 121 121/3, тобто. від 81 до 161
д.о. Домогосподарства із середньодушовим доходом понад 161 д.о. визначаються як
заможні.
Таблиця 3.8
Кількість Загальний
Середньодушовий грошовий Середньодушовий
дохід, гр.од. домогоспо- членів прибуток дохід, гр.од.
дарств домогосподарств домогосподарств,
До 81 4 14 962 68,7
81-161 11 34 3991 117,4
161 і більше 5 14 2547 181,9
В цілому 20 62 7500 121,0
Як видно, заможних домогосподарств виявилося 5 (або 25%), середнього достатку 11
(або 55%), за межею бідності – 4 (або 20%); дохід заможних домогосподарств у 2,6 разу
перевищує дохід бідних.
Іноді виникає потреба у перегрупуванні даних для порівняння структур двох
угруповань, виділення типів тощо. Перегрупування здійснюється або шляхом
об'єднання або розщеплення інтервалів первинного угруповання. Результати
перегрупування називають вторинним угрупованням. Якщо межі інтервалів
збігаються, частоти інтервалів, які об'єднуються, просто підсумовуються. У разі
розщеплення інтервалів частоти розподіляються в такій самій пропорції, як і ширина
розщепленого інтервалу. Наприклад, на основі первинного угруповання підприємств
регіону за кількістю зайнятих необхідно створити нові групи з іншими інтервалами.
Таблиця 3.9
Первинне угруповання Вторинне угруповання
Кількість зайнятих, Кількість Кількість
Кількість підприємств
людина підприємств зайнятих, людина
Менш ніж 100 4 Менш 200 4+1/2 * 16 = 12
101-300 16 201-500 ½*16 + 2/7*35 = 18
301-1000 35 501-1000 5/7 * 35 = 25
1001-2000 28 1001-3000 28 +1/3 * 12 = 32
2001-5000 12 3001 і більше 2/3*12 + 5 = 13
5001і більше 5
Усього 100 Усього 100
34
♦ ТЕСТИ ♦
3.1 Комплекс послідовних дій щодо узагальнення конкретних одиниць даних, що
утворюють сукупність – це
а) класифікація
б) розподіл
в) угруповання
г) зведення
3.2 Статистична ознака використовується з метою
а) збору статистичних даних
б) узагальнення одиниць статистичних даних
в) формування статистичних таблиць
г) угруповання статистичних даних
д) усі відповіді правильні
3.3 Результатом угруповання виступає
а) узагальнення одиниць статистичної сукупності
б) просте зведення
в) складне зведення
г) статистична таблиця
д) ряд розподілу
3.4. Багаторівневий розподіл сукупності за атрибутивною ознакою з чітко визначеними
умовами віднесення елементів до тієї чи іншої групи – це
б) номенклатура
в) угруповання
г) складне угруповання
д) атрибутивний розподіл
3.5. Що з перерахованого не стосується видів статистичного угруповання?
б) аналітичне угруповання
в) типологічне угруповання
г) структурне угруповання
д) усі перелічені відносяться
3.6. Розподіл однорідної сукупності за значенням ознаки, що варіює, проводиться за
допомогою:
а) типологічного угруповання;
б) структурного угруповання;
в) аналітичного угруповання;
г) атрибутивного угруповання
д) будь-якого виду угруповання
35
3.7. Розподіл неоднорідної сукупності на якісно однорідні групи проводиться за
допомогою:
а) типологічного угруповання
б) структурного угруповання
в) аналітичного угруповання;
г) атрибутивного угруповання
д) будь-якого виду угруповання
3.8. Для виявлення зв'язку між ознаками використовують:
а) типологічне угруповання
б) структурне угруповання
в) аналітичне угруповання
г) комбіноване угруповання
д) будь-який вид угруповання
3.9. Угруповання підприємств за формою власності представляє
а) атрибутивний ряд розподілу
б) варіаційний ряд розподілу
в) дискретний ряд розподілу
г) інтервальний ряд розподілу
д) симетричний ряд розподілу
3.10. Угруповання підприємств за обсягом реалізації продукції представляє
а) атрибутивний ряд розподілу
б) варіаційний ряд розподілу
в) дискретний ряд розподілу
г) інтервальний ряд розподілу
д) симетричний ряд розподілу
3.1. За даними таблиці 3.1 згрупувати підприємства за величиною прибутку від

реалізації утворивши не менше 5-х груп та визначити: а) кількість та відсоток
підприємств у кожній групі; б) загальну та середню величину прибутку по кожній
групі; в) загальний та середній обсяг виробництва продукції за кожною групою; г)
загальну та середню вартість основних фондів за кожною групою. Зробіть висновки
про взаємозв'язки показників.
3.2. За даними таблиці 3.1 згрупувати підприємства за середньорічною вартістю
основних фондів утворивши не менше 5 груп та визначити: а) кількість та відсоток
підприємств у кожній групі; б) загальну та середню величину вартості основних фондів
у кожній групі; в) загальний та середній обсяг виробництва продукції за кожною
групою; г) загальну та середню величину прибутку за кожною групою. Зробіть
висновки про взаємозв'язки показників.
36
Таблиця 3.1 - Показники господарської діяльності промислових підприємств
Номер Середньо- Обсяг Прибуток Фондово- Рівень Продукти
підприє річна виробництва від озброєність механізації вність
мства вартість продукції, реалізації одного виробничого праці
основних млн. грн. продукції, робітника, процесу, % одного
фондів, млн..грн. тис.грн робітника
млн. грн. , тис.грн.
1 3,2 3,0 1,4 18 36 12
2 9,6 7,0 3,0 32 63 23
3 2,0 1,5 0,4 10 22 6
4 3,9 4,2 1,3 19 46 13
5 6,4 6,2 1,7 31 69 26
6 2,8 1,8 1,1 12 30 5
7 9,4 6,5 2,6 41 58 32
8 8,9 6,6 2,1 42 60 28
9 2,5 2,0 0,7 24 27 16
10 4,7 3,5 1,7 26 42 21
11 2,7 2,3 0,9 11 31 8
12 3,3 1,4 0,3 15 37 9
13 3,2 3,0 1,2 14 28 10
14 3,1 2,5 0,8 18 33 11
15 3,2 3,0 1,1 17 29 14
16 7,9 3,5 1,3 35 45 19
17 3,8 3,4 2,0 21 46 17
18 8,0 5,6 2,7 38 63 25
19 3,5 2,5 0,6 23 40 13
20 4,0 2,8 1,5 26 41 14
21 9,6 6,1 3,1 37 67 26
22 3,0 2,8 1,4 15 29 12
23 3,1 3,0 1,8 19 43 15
24 2,7 2,3 0,5 11 26 7
25 4,7 3,5 1,6 33 40 21
3.3. За даними таблиці 3.1 згрупувати підприємства за обсягом виробництва продукції
утворивши не менше 5 груп та визначити: а) кількість та відсоток підприємств у кожній
групі; б) загальний та середній обсяг виробництва продукції з кожної групи; в) загальну
та середню величину вартості основних фондів у кожній групі; г) загальну та середню
величину прибутку за кожною групою. Зробіть висновки про взаємозв'язки показників.
37
3.4. За даними таблиці 3.1 згрупувати підприємства за фондоозброєністю одного
робітника утворивши не менше 6 груп та визначити: а) кількість та відсоток
у кожній групі; в) загальний та середній обсяг виробництва продукції з кожної групи;
Зробіть висновки про взаємозв'язки показників.
3.5. За даними таблиці 3.1 згрупувати підприємства за рівнем механізації виробничого
процесу утворивши не менше 6 груп та визначити: а) кількість та відсоток підприємств
у кожній групі; б) загальний та середній обсяг виробництва продукції за кожною
групою; в) загальний та середній обсяг прибутку від реалізації продукції з кожної групі.
3.6. За даними таблиці 3.1 згрупувати підприємства за рівнем продуктивності праці
одного робітника утворивши не менше 6 груп та визначити: а) кількість та відсоток
у кожній групі; в) загальний та середній обсяг виробництва продукції з кожної групи.
3.7. За даними таблиці 3.1 згрупувати підприємства за рівнем фондовіддачі (обсяг
виробництва продукції у розрахунку на 1 гривню середньорічної вартості основних
фондів) утворивши не менше 5 груп та визначити: а) кількість та відсоток підприємств
у кожній групі; б) середню фондовіддачу в кожній групі; в) загальну та середню
величину вартості основних фондів у кожній групі;. Зробіть висновки про
взаємозв'язки показників.
3.8. За даними таблиці 3.2 згрупувати банки за кількістю років діяльності та визначити:
а) кількість та відсоток банків у кожній групі; б) загальну та середню величину капіталу
в кожній групі; в) загальну та середню суму активів у кожній групі; г) загальну та
середню суму прибутку в кожній групі. Зробіть висновки про взаємозв'язки показників.
3.9. За даними таблиці 3.2 згрупувати банки за кількістю років діяльності та визначити:
а) кількість та відсоток банків у кожній групі; б) загальну та середню суму прибутку в
кожній групі; в) загальну та середню суму активів у кожній групі; г) середню
прибутковість активів у кожній групі (як відношення загальної суми прибутку до
загальної суми активів за кожною групою). Зробіть висновки про взаємозв'язки
показників.
3.10. За даними таблиці 3.2 згрупувати банки за кількістю років діяльності та
величиною капіталу, утворивши за останньою ознакою не менше 6 груп та визначити
число банків у кожній групі. Результати подати у вигляді комбінаційної таблиці.
Згрупувавши банки за величиною капіталу також визначити: а) кількість банків у
кожній групі; б) середню величину капіталу кожної групи; в) загальну та середню
величину прибутку в кожній групі. Зробіть висновки про взаємозв'язки показників.
38
Таблиця 3.2 – Основні показники діяльності банків України (дані умовні)
Число
Прибуткові Прибуткові
Номер років Капітал, Активи, Прибуток,
сть активів, сть
банку діяльност млн. грн. млн. грн. млн. грн.
% капіталу, %
і
1 4 27,0 147,0 13,8 9,4 51,3
2 4 22,1 96,4 4,6 4,7 20,6
3 6 21,2 44,3 1,4 3,2 6,7
4 5 21,0 108,5 7,7 7,1 36,5
5 3 19,1 102,6 19,6 19,1 102,6
6 5 18,9 59,0 5,3 9,1 28,2
7 3 18,8 66,9 9,8 14,7 52,1
8 3 18,2 54,8 11,4 20,9 62,9
9 3 17,6 43,4 0,6 1,3 3,2
10 3 15,6 35,5 3,3 9,4 21,4
11 5 14,7 71,0 8,7 12,2 59,1
12 3 14,5 69,1 4,1 6,0 28,7
13 6 14,2 86,5 8,5 9,9 59,9
14 3 14,1 99,5 7,0 7,1 50,0
15 2 13,9 63,2 4,2 6,7 30,4
16 5 11,9 32,0 1,8 5,9 15,9
17 5 11,8 32,6 5,2 16,1 44,3
18 5 11,6 60,3 2,4 3,9 20,3
19 3 11,3 21,2 4,3 20,2 37,8
20 2 10,7 47,4 5,1 10,7 47,1
21 3 10,4 57,0 2,3 4,1 22,3
22 6 10,3 38,6 2,1 5,4 20,2
23 6 9,3 32,0 4,4 13,7 46,9
24 4 9,1 30,7 1,1 3,7 12,5
25 3 8,9 60,6 3,7 12,5 41,8
3.11. За даними таблиці 3.2 згрупувати банки за величиною активів утворивши 5 груп
та визначити: а) кількість банків у кожній групі; б) загальну та середню величину
капіталу в кожній групі; в) загальну та середню величину активів у кожній групі; г)
середню прибутковість активів у кожній групі. Зробіть висновки про взаємозв'язки
показників.
39
3.12. За даними таблиці 3.2 згрупувати банки за прибутковістю активів утворивши 6
груп та визначити: а) кількість та відсоток банків у кожній групі; б) загальну та середню
величину активів у кожній групі; в) загальну та середню величину капіталу в кожній
групі; г) загальну та середню величину прибутку в кожній групі. Зробіть висновки про
3.13. За даними таблиці 3.2 згрупувати банки за прибутковістю капіталу утворивши 6
груп та визначити: а) кількість та відсоток банків у кожній групі; б) загальну та середню
величину активів у кожній групі; в) загальну та середню величину капіталу в кожній
групі; г) загальну та середню величину прибутку в кожній групі. Зробіть висновки про
3.14. За даними таблиці 3.2 згрупувати банки за прибутковістю активів та
прибутковості капіталу утворивши 6 груп за кожною ознакою та визначити число та
відсоток банків у кожній групі, середню прибутковість активів та капіталу у кожній
групі, представивши результати угруповання у комбінаційній таблиці. Згрупувати
банки за прибутковістю капіталу та кількістю років діяльності та визначити кількість
банків у кожній групі.
3.15. За даними таблиці 3.2 згрупувати підприємства за рівнем фондовіддачі (обсяг
виробництва продукції з розрахунку на 1 гривню середньорічної вартості основних
фондів) утворивши не менше 5 груп та визначити: а) кількість та відсоток підприємств
у кожній групі; б) середню фондовіддачу в кожній групі; в) середню продуктивність
праці у кожній групі; г) середній рівень механізації у кожній групі. Зробіть висновки
про взаємозв'язки показників.
За виконання завдань 3.1 – 3.15. інтервали угруповання повинні бути обрані таким
чином, щоб кожна виділена група включала достатню кількість одиниць сукупності
(більше 2-х). При виділенні груп слід звернути увагу на вид групувального ознаки.
Якщо ознака дискретна і варіює у вузьких межах, будується дискретний ряд розподілу.
За безперервною ознакою або дискретною, що варіює в широких межах, будуються
інтервальні ряди розподілу з рівними або нерівними інтервалами в залежності від
характеру варіації ознаки. Для зручності побудови ряду розподілу доцільно мати
заокруглені до цілого числа величини інтервалів та їх меж. Результати побудови ряду
розподілу необхідно оформити у вигляді таблиць, які повинні мати заголовки, назву
підлеглого та присудка, одиниці виміру та підсумкові результати.
40
ТЕМА 4. СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ.
АБСОЛЮТНІ І ВІДНОСНІ ВЕЛИЧИНИ
4.1. Абсолютні величини

4.2. Відносні величини
4.1 Абсолютні величини

Статистичний показник – це узагальнююча характеристика соціально-
економічного явища чи процесу, у якій поєднуються якісна та кількісна
визначеність останнього. Якісне зміст показника залежить від суті явища і
знаходить свій відбиток у назві (народжуваність, прибутковість і т.д.). Кількісну
сторону явища представляють число та його вимірник.
За способом обчислення виділяють первинні та похідні показники. Первинні
визначаються шляхом зведення та угруповання та подаються у формі
абсолютних величин. Похідні обчислюються з урахуванням первинних чи
вторинних показників і мають форму відносних чи середніх величин.
За ознакою часу показники поділяються на інтервальні та моментні .
Інтервальні характеризують явище за певний період (обсяг виробництва за рік),
моментні характеризують явище на певний момент часу (залишки готової
продукції на складі на перше число місяця).
Серед статистичних показників існують пари взаємозворотних величин, які
характеризують те саме явище. Прямий показник зростає зі збільшенням явища,
зворотний – зменшується (наприклад, вироблення продукції одиницю часу
(продуктивність, прямий) і час на виробництво одиниці виробленої продукції
(трудомісткість, зворотний).
Абсолютні величини - Це показники, що відображають у певних умовах місця
та часу розмір даного явища у відповідній йому конкретній формі, це іменовані
числа.
Абсолютні величини поділяються на індивідуальні та сумарні. Індивідуальні - це
абсолютні величини, що характеризують розміри окремих одиниць сукупності
(наприклад, кількість деталей, виготовлених одним робітником за зміну,
кількість дітей в окремій сім'ї тощо). Вони виходять безпосередньо у процесі
статистичного спостереження та фіксуються у первинних облікових документах.
Сумарні абсолютні величини характеризують величину тієї чи іншої ознаки всіх
одиниць сукупності чи окремих її груп, і виходять зазвичай шляхом
підсумовування окремих індивідуальних величин.
41
Абсолютні величини завжди мають певну розмірність. Виділяють три види
одиниць виміру : натуральні, трудові, вартісні.
Натуральні вимірники характеризують явища у властивій їм натуральній формі
та виражаються у заходах довжини, ваги, об'єму тощо. чи кількістю одиниць,
числом подій. Іноді використовуються комбіновані (комплексні) одиниці :
кіловат-годинник, тонно-кілометри і т.п. Для отримання сумарних абсолютних
величин, якщо індивідуальні величини характеризують окремі різновиди
продукції, близькі за своїми споживчими властивостями, використовують умовні
натуральні вимірювачі . При цьому один з різновидів продукції приймається за
умовний вимірювач і до неї за допомогою переказних коефіцієнтів, що
виражають співвідношення споживчих властивостей окремих різновидів,
наводяться всі різновиди даного продукту. Наприклад, паливний баланс
становлять у тоннах умовного палива. Еталоном служить кам'яне вугілля,
теплова здатність якого становить 7000 кал на 1 кг. Коефіцієнт донецького
вугілля становить 0,9, газу – 1,2 тощо.
Трудові одиниці виміру використовують для характеристики показників, що
відображають наявність, розподіл та використання трудових ресурсів
(чисельність працівників, відпрацьований людино-день тощо).
Натуральні та трудові вимірники не завжди дозволяють отримати сумарні
абсолютні показники в умовах різноманітної продукції. У цьому плані
універсальними виступають вартісні (грошові) одиниці виміру, що
характеризують вартість певної продукції або обсягу виконаних робіт
(наприклад, національний дохід, ВВП, ВНП).
4.2 Відносні величини

Відносні величини – узагальнюючі показники, що характеризують кількісні
співвідношення однойменних та різноїменних статистичних показників.
Обчислюються як відношення двох чисел і завжди є дріб, де чисельником є
порівнювана величина, а знаменником – база порівняння. Відносна величина
показує у скільки разів порівнювана величина більша за базисну або яку частину
вона становить у базисній, або скільки одиниць однієї величини припадає на 100,
1000, 10 000 або 100 000 одиниць іншої. Відносні величини можуть бути
виражені у вигляді коефіцієнта, у відсотках, промілі або децепромілі. Проміллі
використовуються переважно в демографічній статистиці та розраховуються на
1000 одиниць сукупності.
Усі безліч відносних величин можна розділити на дві групи:
– по-перше, виділити два класи в залежності від показників взятих при
розрахунку;
– по-друге, у кожному класі згрупувати показники залежно від їхнього
аналітичного призначення (табл..4.1).
42
Таблиця 4.1 - Класифікація відносних величин
Класи відносних величин Види відносних величин
– Планового завдання
– Виконання плану
1. Відносини між однойменними – Динаміки
показниками – Структури
– Порівняння
2. Відносини між різноіменними – Координації
показниками – Інтенсивності
Відносна величина планового завдання (ВВПЗ) – являє собою відношення

передбаченого планом рівня або обсягу до відповідного показника, фактично
досягнутого у звітному періоді та прийнятого за базу порівняння. Наприклад ,
прибуток у базисному періоді (факт) склав 420 тис.у.о. На плановий (звітний)
період передбачено збільшення прибутку до 450 тис. у. Відносна величина
планового завдання становить 450/420 = 1,07 чи 107%, тобто. планом
передбачено підвищення прибутку на 7% по відношенню до базисного періоду.
Звідси, якщо передбачено підвищення прибутку на 10%, то відносна величина
планового завдання становитиме 1,1 або 110%, а запланована величина прибутку
420 1,1 = 462 тис.у.о.
Відносна величина виконання плану (ВВВП) - Відбиває ступінь виконання
планового завдання і розраховується як відношення фактично виконаного плану
до встановленого планового завдання. Наприклад , планова величина обсягу
виробництва становила 120 тис. виробів. Фактично було вироблено 126 тис.
виробів. Відносна величина виконання плану становила 126/120 = 1,05 чи 105%,
тобто. план було перевиконано на 5%. Якщо було вироблено 118 тис. виробів,
відносна величина виконання плану становитиме 118/120 = 0,98 чи 98%, тобто.
план було недовиконано на 2%.
Відносна величина динаміки (темп зростання - ВВД) характеризує напрямок і
інтенсивність зміни явища в часі, показує ставлення досягнутого рівня розвитку
явища до рівня, що існував до того, або щодо еталона, норми, стандарту.
Наприклад , обсяг реалізації продукції базисному року становив 12800 тис.у.о., а
звітному року – 14200 тис.у.о. Відносна величина динаміки (темп зростання)
становив 14200/12800 = 1,109 чи 110,9%, тобто. обсяг реалізації збільшився на
10,9%. Прибуток у базисному періоді становила 520 тис.у.о, а звітному 460 тис.у.
прибуток знизився на 11,5%.
Між величинами планового завдання, виконання плану та динаміки існує
взаємозв'язок (рис.4.1).
43
Фактичний рівень Відносна величина Плановий рівень
базисного періоду  планового завдання = звітного (планового)
Ф0 (ВВПЗ) періоду (П1)
Фактичний рівень Плановий рівень Відносна величина

звітного (планового) = звітного (планового)  виконання плану
періоду (Ф1) періоду (П1) (ВВВП)
Фактичний рівень Фактичний рівень Відносна величина

звітного (планового) = базисного періоду  динаміки (темп
періоду (Ф1) Ф0 росту, ВВД)
Відносна величина Відносна величина Відносна величина

динамики (темп = планового завдання  виконання плану
росту, ВВД) (ВВПЗ) (ВВВП)
Рисунок 4.1 - Взаємозв'язок відносних величин динаміки,

планового завдання та виконання плану.
Наприклад, за планом передбачалося збільшення обсягу реалізації на 10%,
фактично план було виконано на 105% (тобто перевиконано на 5%). Відносна
величина динаміки обсягу реалізації за фактом склала: ВВД = ВВПЗ ∙ ВВВП =
1,10 ∙ 1,05 = 1,155 або 115,5%, отже фактично обсяг реалізації збільшився на
15,5%.
Відносні величини динаміки показників співвідносяться між собою як і
абсолютні величини цих показників. Наприклад , питома витрата матеріалу
визначається як відношення загальної витрати матеріалу до обсягу виробництва,
тоді темп зростання питомої витрати матеріалу може бути визначений як
відношення темпу зростання загальної витрати матеріалу до темпу зростання
обсягу виробництва; аналогічно темпи зростання середньої заробітної плати
може бути визначено як відношення темпу зростання фонду заробітної плати до
темпу зростання чисельності працівників, а темпи зростання фонду заробітної
плати відповідно як добуток темпів зростання середньої заробітної плати та
чисельності працівників тощо. (рис.4.2).
Наприклад , обсяг реалізації продукції зріс на 20% за зниження ціни реалізації на
3%. Відносна величина динаміки виручки від реалізації продукції складе добуток
відносних величин динаміки обсягу реалізації та ціни:
Тр виручки = Тр реалізації ∙ Тр ціни = 1,20 ∙ 0,97 = 1,164 або 116,4%,
в такий спосіб виручка від продукції зросла на 16,4%.
44
Темп росту ху Темп росту х Темп росту у
ТХУ = ТХ * ТУ
Темп росту ху Темп росту х Темп росту у

= /
ТХ/У ТХ ТУ
Рисунок 4.2 – Взаємозв'язок відносних величин динаміки

Наприклад , при зростанні чисельності працюючих на 10% фонд заробітної плати
зріс на 18%, що свідчить про зміну середньої заробітної плати. Відносна
величина динаміки середньої заробітної плати визначається як відношення
темпу зростання фонду заробітної плати до темпу зростання чисельності:
ТрФЗП 1,18
ТрЗП = = = 1,073 или 107,3% ,
ТрЧ 1,10
у такий спосіб середня заробітна плата зросла на 7,3%.
Відносна величина структури (питома вага, частка) характеризує склад,
структуру сукупності за певною ознакою, розраховується як відношення
складової частини до загального результату, що приймається за 100%.
Виражається як коефіцієнтом, і у відсотковому вигляді. Наприклад , вартість усіх
активів фірми складає 1886 тис.грн., а вартість запасів – 364 тис.грн. Питома вага
запасів у структурі активів становитиме 0,193 чи 19,3 % (364/1886 = 0,193).
Відносна величина порівняння – показує відношення однойменних величин, що
належать до різних територій чи об'єктів за один і той самий період або на один
момент часу. Наприклад , у країні А виробництво ВВП душу населення
становить 3533 дол. США, а країні В – 5280 дол.США. Якщо взяти за базу
порівняння країну А, то можна стверджувати, що в країні рівень ВВП на душу
населення в 1,5 рази вище ніж в країні А (5280 / 3533 = 1,5). Якщо базою
порівняння прийняти країну, то країни А рівень ВВП душу населення становить
2/3 рівня країни (3522/5280 = 0,67).
Відносна величини координації – співвідношення між складовими сукупності
(частинами одного цілого), показує скільки одиниць однієї частини сукупності
посідає 1 чи 100 одиниць інший, прийнятої за основу порівняння. Наприклад, у
сукупному капіталі фірми величиною 400 тис.у.о. власний капітал становить 260
тис.у.о. або 65%, а залучений – 140 тис.у.о. чи 35%. Співвідношення власного та
залученого капіталу показує, що на 100 у.о. власного капіталу доводиться 54 у.
залученого (140/260 = 35/65 = 0,539).
Відносна величина інтенсивності – показник, що характеризує міру
поширення чи розвитку даного явища у певному середовищі, розраховується як
відношення абсолютної величини даного явища до розміру середовища, в якому
воно розвивається. Наприклад, ВВП душу населення, демографічні коефіцієнти
45
народжуваності, смертності на 1000 осіб населення, захворюваність на 100 000
осіб і т.і.
Ключові поняття теми .

▪ Статистичний показник
▪ Прямі та похідні статистичні показники
▪ Інтервальні та моментні статистичні показники
▪ Прямі та зворотні статистичні показники
▪ Абсолютні величини
▪ Індивідуальні та сумарні абсолютні величини
▪ Одиниці виміру абсолютних величин: натуральні, трудові, вартісні
▪ Відносні величини
▪ Відносна величина планового завдання
▪ Відносна величина виконання плану
▪ Відносна величина динаміки
▪ Взаємозв'язок відносних величин динаміки
▪ Відносна величина структури
▪ Відносна величина порівняння
▪ Відносна величина координації
▪ Відносна величина інтенсивності
Приклад 4.1.
Є такі дані про чисельність населення, ВВП та доходи Зведеного та Державного
бюджету України:
Базовий Звітний період
Показник
період за планом фактично
Чисельність населення, млн. чол. 49,7 - 49,3
ВВП, млрд. грн. 127,1 139,8 173,0
Доходи Зведеного бюджету, млрд.грн. 42,1 42,3 47,1
В тому числі Доходи Держбюджету, млрд.
25,6 34,0 34,7
грн.
Обчисліть усі можливі види відносних величин та вкажіть, до якого виду вони
належать.
46
Рішення.
Відносні величини планового завдання :
– за ВВП: 139,8/127,1 = 1,10 чи 110%
– за доходами Зведеного бюджету: 42,3/42,1 = 1,005 чи 100,5%
– за доходами Держбюджету: 34,0/25,6 = 1,328 чи 132,8%
Відносні величини виконання плану :
– за ВВП: 173,0/139,8 = 1,238 чи 123,8%
– за доходами Зведеного бюджету: 47,1/42,3 = 1,113 чи 111,3%
– за доходами Держбюджету: 34,7/34,0 = 1,021 чи 102,1%
Відносні величини динаміки :
– чисельності населення: 49,3/49,7 = 0,992 чи 99,2% (- 0,8%)
– ВВП: 173/127,1 = 1,361 чи 136,1%
– доходів Зведеного бюджету: 47,1/42,1 = 1,119 чи 111,9%
– доходів Держбюджету: 34,7/25,6 = 1,355 чи 135,5%
Відносні величини структури :
– частка (питома вага) доходів Державного бюджету у доходах Зведеного бюджету:
– у базисному році: 25,6/42,1 = 0,608 або 60,8%
– за планом на звітний рік: 34,0/42,3 = 0,804 чи 80,4%
– фактично у звітному році: 34,7/47,1 = 0,737 чи 73,7%
Відносна величина інтенсивності :
– рівень ВВП на душу населення у базисному році: 127,1/49,7 = 2,5 тис.грн. на 1 особу
– рівень ВВП на душу населення у звітному році: 173,0/49,3 = 3,5 тис. грн. на 1 особу
Приклад 4.2.
У базисному року обсяг реалізації продукції становив 12860 тис. виробів. На плановий
період передбачено збільшення обсягу реалізації на 5%. Фактично було вироблено та
реалізовано 13730 тис. виробів.
Визначити планову величину обсягу реалізації, відносну величину виконання плану та
відносну величину динаміки обсягу реалізації продукції.
Рішення.
Визначимо плановий обсяг реалізації : 12860 * 1,05 = 13503 тис. виробів.
Визначимо відносну величину виконання плану : 13730/13503 = 1,017 або 101,7%.
Отже, план було перевиконано на 1,7%.
Визначимо відносну величину динаміки обсягу реалізації (темп зростання) двома
способами:
– через відношення фактичного обсягу планового періоду до фактичного обсягу
базисного періоду: 13730/12860 = 1068 або 1068%;
47
– через взаємозв'язок відносних величин динаміки, планового завдання та виконання
плану: 1,05*1,017 = 1,068 або 106,8%.
Отже, фактично обсяг реалізації зріс на 6,8% порівняно з базисним періодом, при цьому
план підвищення обсягу реалізації був перевиконаний на 1,7%.
Приклад 4.3.
Обсяг виробництва виробів за звітний період збільшився вдвічі, а загальна витрата
матеріалів виробництва виробів – на 80%. Визначити, наскільки змінилася питома
витрата матеріалу на один виріб за звітний період?
Рішення.
Питома витрата матеріалу m визначається як відношення загальної витрати М до
кількості вироблених деталей N.
m = М/ N
Необхідно дізнатися відносну величину динаміки питомої витрати матеріалів (темп
зростання Тm ) як відношення питомої витрати звітного періоду m1 до питомої витрати
базисного періоду m0 .
m1 M 1  N 0
Tm = =
m0 M 0  N 1
Абсолютні величини М 1 , N 0 , М 0 , N 1 невідомі, але відомі величини їхньої динаміки:
обсяги виробництва збільшився вдвічі, тобто. темпи зростання Т N = 200% або 2,0; отже:
N 1 = 2,0 N 0
загальна витрата матеріалу збільшилася на 80%, тобто. ТМ = 180% або 1,8; отже: М 1 =
1,8 М 0
1,8M 0  N 0 1,8
Tm = = = 0,9 чи 90%.
M 0  2,0 N 0 2,0
або Т m = Т М / Т N = 0,9 чи 90%
Таким чином, питома витрата матеріалу на одиницю виробу знизилася на 10%.
Приклад 4.4.
У 2020 році на 1 курс факультету надійшло 256 студентів, зокрема 50 іноземних. У
2021 році чисельність іноземних студентів збільшилася на 22% та становила 20% у
структурі студентів факультету. Визначити структуру студентів факультету у 2020 та
2021 році, загальну чисельність студентів, що надійшли у 2021 році, динаміку
чисельності.
Результати розрахунків подамо в таблиці.
48
Структура студентів, що надійшли
Надійшло 2020 рік 2021 рік
студентів
людина питома вага людина питома вага
- українські 206 206 = 0,805 или 80,5% 300-60 = 240 100-20 = 80%
256
- іноземні 50 50 = 0,195 или 19,5% 50  1,22 = 60 0,2 або 20%

256
60  100%
Усього 256 100% = 300 100%
20%
Темп зростання чисельності студентів становив: Тр = 300 256 = 1,172 или 117,2%.
♦ ТЕСТИ ♦
4.1. Показники, які характеризують обсяги та розміри соціально-економічних явищ –
це
а) абсолютні величини, що виражаються натуральними, трудовими, вартісними
одиницями
б) відносні величини, що виражаються натуральними, трудовими, вартісними
одиницями
в) абсолютні величини, що виражаються коефіцієнтами або відсотками
г) відносні величини, що виражаються коефіцієнтами або відсотками
д) усі перелічені статистичні величини.
4.2. Показники, що характеризують кількісні співвідношення явищ – це
а) абсолютні показники, щодо яких співвідносяться лише однойменні величини
б) відносні показники, щодо яких співвідносяться як однойменні і різноіменні
величини
в) абсолютні показники, щодо яких співвідносяться як однойменні і різноіменні
величини
г) відносні показники, щодо яких співвідносяться лише однойменні величини
д) будь-які статистичні показники, щодо яких співвідносяться лише однойменні
величини.
4.3. Відношенням різноїменних показників розраховуються величини:
а) інтенсивності г) динаміки
б) структури д) усі перелічені
в) порівняння
4.4. Відношенням однойменних показників розраховуються величини:
а) структури г) планового завдання
б) порівняння д) усі перелічені
в) динаміки
4.5. Вкажіть відносні величини інтенсивності:
а) кількість чоловіків на 1000 жінок складає 895
49
б) кількість новонароджених на 1000 жінок дітородного віку становить 13,5
в) ВВП душу населення країни А вдвічі більше ніж у країні Б
г) усі перелічені відносні величини
4.6. Вкажіть відносні величини координації:
а) кількість чоловіків на 1000 жінок складає 895
б) кількість новонароджених на 1000 мешканців складає 13,5
в) ВВП душу населення країни А вдвічі більше ніж у країні Б
г) усі перелічені відносні величини
4.7. Вкажіть відносні величини динаміки:
а) інвестиції у промисловість протягом року зросли на 40%
б) обсяги видобутку вугілля протягом року збільшилися на 210 млн.тонн.
в) оборотні активи підприємства протягом року зросли на 80 тис.грн.
г) середній термін погашення дебіторської заборгованості підприємства знизився на
5 днів
д) усі перелічені величини є відносними величинами динаміки.
4.8. Вкажіть відносні величини структури:
а) інвестиції у промисловість протягом року зросли на 40%
б) інвестиції у промисловість склали 40% валових інвестицій
в) у структурі майна фірми оборотні активи у 2,5 рази перевищують необоротні
г) величина позикового капіталу на 30% перевищує величину власного капіталу
буд) всі перелічені величини є відносними величинами структури.
4.9. Частка зернових культур у спільній посівній площі становить 34%, а частка озимої
пшениці у посівній площі зернових – 75%. Яка частка озимої пшениці у загальній
посівній площі?
а) 2,20; б) 45,3; в) 41,0; г) 25,5; д) немає правильної відповіді.
4.10. На кінець року у добувній промисловості працювало 20% загальної кількості
зайнятих у промисловості, з них 12% – у вугільній. Визначте питому вагу зайнятих у
вугільної промисловості, у загальному числі зайнятих у промисловості країни.
а) 2,4; б) 0,6; в) 1,7; г) 32; д) немає правильної відповіді.
4.11. Планове завдання з виробництва становило 106%, показник динаміки обсягу
виробництва становив 115%. Визначити величину виконання плану виробництва
продукції.
а) 9%; б) 8,5%; в) 2,5 рази; г) – 9%; д) 0,92.
4.12. Планове завдання з виробництва продукції становило 104%, план було виконано
на 102,5%. Визначити фактичний обсяги виробництва, якщо обсяги виробництва у
попередньому періоді становив 100 тис. виробів.
а) 104 тис.вир. г) 106,6 тис.вир.
б) 106,5 тис.вир. д) 101,5 тис.вир.
50
в) 102,5 тис.вир.
4.13. У базовому періоді обсяг виробництва виробів становив 94,4 тис.вир. У звітному
періоді планувалося збільшення обсягу виробництва на 43%. Фактично у звітному році
обсяг виробництва становив 145 тис. виробів. План було виконано на:
а) 107,4%; б) 106%; в) 153,6%; г) 124,6%; д) 93,1%.
4.14. У базовому періоді обсяг виробництва виробів становив 94,4 тис.вир. У звітному
періоді планувалося збільшення обсягу виробництва на 43%. Фактично у звітному році
обсяг виробництва становив 145 тис. виробів. Темп зростання обсягу виробництва
становив:
а) 107,4%; б) 106%; в) 153,6%; г) 124,6%; д) 93,1%.
4.15. На звітний період заплановано збільшення чисельності робітників на 5% та
середньої заробітної плати на 4%. Наскільки за планом збільшиться фонд заробітної
плати для підприємства?
а) на 20%; б) на 9,2%; в) на 9%; г) на 1%; буд) на 4%.
4.16. На звітний період заплановано збільшення обсягу виробництва продукції на 10%
та зниження ціни продукції на 5%. Наскільки за планом зміниться прибуток від
реалізації продукції?
а) зростання на 15% г) зниження на 5%.
б) зростання на 5% д) зростання на 4,5%.
в) зростання на 50%
4.17. За звітний період вартість активів підприємства зросла на 40%, а прибуток зріс на
12%. Як змінилася рентабельність активів підприємства?
а) зросла на 28% г) не змінилася
б) знизилася на 28% д) зросла на 25%.
в) знизилася на 20%
4.18 Витрати на виробництво продукції становили 120 тис.грн у базисному періоді та
138 тис.грн. у звітному періоді. Рентабельність продукції базисному періоді становила
12%, а звітному – 10%. Визначити темпи зростання прибутку від продукції. а) 104,4%;
б) 95,8%; в) 83,3%; г) 115%; д) 31,7%.

4.1. План реалізації продукції 2019 року передбачав збільшення обсягу реалізації
продукції порівняно з 2018 роком на 7,2%. Фактично план реалізації було
перевиконано на 2,8%. Визначити плановий і фактичний обсяг реалізації продукції
2019 року, темпи зростання і приросту обсягу реалізації, якщо 2018 він становив 24860
тис. виробів. Наскільки змінилася виручка від реалізації продукції, якщо відомо, що
ціна виробу в 2019 році знизилася на 3 % порівняно з 2018 роком ?
51
4.2. Валова продукція у базисному періоді становила 660 млн.грн. у звітному періоді
продуктивність праці зросла на 16%, відпрацьований час збільшився на 8%. Визначити
величину валової продукції у звітному періоді, абсолютний приріст та темп зростання
валової продукції за період.
4.3. У базовому періоді фонд заробітної плати становив 328 тис.грн. У звітному періоді
середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу знизилася на 12%,
а середня заробітна плата одного працюючого зросла на 3,5%. Визначте величину
фонду заробітної плати у звітному періоді, абсолютний приріст (економію) та темпи
зростання фонду заробітної плати за період.
4.4. Планом передбачалося підвищення випуску продукції на 5%, фактично було
вироблено на 10,25% більше, ніж у базовому періоді. Показник динаміки витрат
робочого дня становив 104%. Визначити відсоток виконання плану з випуску
продукції, темпи зростання продуктивності праці та трудомісткості продукції.
4.5. Валова продукція у звітному році становила 800 млн.грн, зростання
продуктивності праці та витрат робочого часу склали 18% та 6% відповідно. Визначити
темпи зростання та абсолютний приріст валової продукції у звітному періоді, відсоток
виконання плану зростання обсягу виробництва, якщо планувалося зростання валової
продукції на 4%.
4.6. Фонд заробітної плати працюючих підприємства зріс протягом року на 5,8%, а
середньооблікова чисельність працюючих зменшилася на 3,5%. Визначити, як
змінилася середня заробітна плата працюючих за період. Якою є абсолютна величина
цих показників, якщо в базисному році середня заробітна плата становила 900 грн., а
середньооблікова чисельність – 120 осіб.
4.7. Питома витрата матеріалу у звітному періоді знизилася на 5% порівняно з базовою,

а загальні витрати матеріалу зросли на 2,8%. Визначте як змінився випускати
продукцію у період, темпи зростання і абсолютний приріст продукції, якщо у
базисному року випуск становив 120 тис.тон. Як змінилася виручка від продукції, якщо
ціна за 1 тис.тон зросла на 12%?
4.8. У звітному періоді за рахунок впровадження нових технологій трудомісткість
одиниці виробу знизилася на 6%, а приріст сумарних витрат робочого часу становив
3,2%. Визначити як змінився обсяг випуску продукції, виконання плану випуску
продукції, якщо планове завдання становило 108%.
4.9. У базисному періоді виробництва 1000 тон продукції було витрачено 500 людино-
годин, а звітному виробництва 1800 тон продукції – 600 людино-годин. Визначте
показники динаміки обсягу виробництва, витрат робочого дня, продуктивність праці,
трудомісткості продукції.
4.10. Середньооблікова чисельність працюючих у звітному році знизилася на 8%,
середня заробітна плата зросла на 10,2%. Визначте, як змінився фонд заробітної плати.
Скільки відсотків економії фонду заробітної плати може бути отримано за рахунок
зниження чисельності за незмінного рівня середньої заробітної плати?
4.11. У 2018 р. обсяг виробництва виробів на підприємстві становив 108,4 тис.од. У
2019 році планувалося збільшення обсягу виробництва на 25%. Фактично обсяг
виробництва у 2019 р. становив 154 тис.од. Визначити відносну величину виконання
52
плану та показники динаміки фондовіддачі, якщо відомо, що вартість основних фондів
у 2019 р. збільшилась на 28% порівняно з 2018 р.
4.12. На основі наступних даних визначити обсяг фактично виробленої продукції в
кожному кварталі та відносну величину виконання плану за рік, динаміку фондовіддачі
та фондомісткості, якщо вартість основних виробничих фондів у 2-му півріччі
збільшилася на 10% порівняно з 1-м.
Квартали
Показники за 2020р.
1 2 3 4
Плановий обсяги виробництва
740 760 750 770
продукції, млн.грн.
Виконання плану, % 101,0 102,5 103,4 101,2
4.13. На основі наступних даних визначити відносну величину виконання плану

поквартально та за рік, динаміку фондовіддачі та фондомісткості, якщо вартість
основних виробничих фондів у 2-му півріччі зменшилася на 5,6% порівняно з 1-м. .
Квартали
Показники за 2020 рік
1 2 3 4
Плановий обсяг випуску продукції, млн.
600 620 640 620
грн.
Фактичний обсяг випуску, млн. грн. 612,0 604,5 665,6 626,2
4.14 . Питома вага трьох підприємств промислового об'єднання у загальному обсязі

валової продукції у 2014 році склала відповідно 24,3%, 25,6%, 50,1%, а вартість валової
продукції у 2019 році порівняно з 2014 збільшилася по першому підприємству на 10%,
за другим – на 16,7%, за третім – на 22,1%. Визначити наскільки збільшилася вартість
валової продукції по всьому об'єднанню та питома вага продукції кожного
підприємства у загальному обсязі у 2009 році. Вихідні та отримані дані подати у
вигляді таблиці.
4.15 Структура чисельності робітників промислового об'єднання на трьох

підприємствах у 2019 році склала 30%, 25,8%, 44,2% відповідно. Відносні величини
динаміки чисельності робітників у 2019 році порівняно з 2017 становили по
підприємствах 112,3%, 120,6% та 110,4% відповідно. Визначити наскільки збільшилася
загальна чисельність працюючих в об'єднанні за період з 2017-го до 2019 роки, а також
питому вагу окремих підприємств у загальній чисельності у 2017 році. Вихідні та
отримані дані подати у таблиці.
53
ТЕМА 5. СЕРЕДНІ ВЕЛИЧИНИ
5.1. Сутність статистичної середньої та її види

5.2. Структурні середні: мода та медіана.
5.1 Сутність статистичної середньої та її види
Середня величина в статистиці – це узагальнюючий показник, що характеризує

типовий рівень ознаки, що варіює, у розрахунку на одиницю аналізованої
однорідної сукупності. Умовами застосування середніх є наявність якісно
однорідної сукупності та досить великий її обсяг.
У статистичній практиці використовуються такі види середніх : середня
арифметична, середня гармонійна, середня геометрична, середня квадратична
. Кожна з них може мати дві форми : просту та зважену . Якщо середня
розраховується за первинними (незгрупованими) даними, то використовується
проста форма, якщо за вторинними (згрупованими) – зважена. Також під час
аналізу рядів розподілу використовуються звані структурні середні – мода і
медіана.
Використання кожного виду середніх залежить від двох обставин:
1) від характеру індивідуальних значень ознаки (прямий, зворотний,
квадратичний, відносний);
2) від характеру алгебраїчного зв'язку між індивідуальними значеннями ознаки
та її загальним обсягом (сума, твір, ступінь, квадратний корінь), що є
визначальною властивістю сукупності та відображається у логічній формулі
усередненої ознаки. Таким чином, вид середньої визначається на підставі
логічної формули усередненої ознаки.
Найпростішим видом статистичної середньої є середня арифметична , яка
використовується для усереднення прямих значень ознак шляхом їх
підсумовування. Логічна формула такої середньої має вигляд для дискретного
ряду :
Объем ( сумма значений) признака
x=
Объем ( количество единиц) совокупности
Середня арифметична використовується в тих випадках, коли обсяг варіюючої
ознаки (визначальна ознака) для всієї сукупності є сумою індивідуальних
значень її окремих елементів. У загальному випадку обчислення середньої
арифметичної зводиться до підсумовування всіх значень варіюючої ознаки та
поділу отриманої суми на загальну кількість одиниць сукупності.
54
Середня арифметична проста використовується у випадках, коли дані не
згруповані , тобто. зустрічаються лише один раз.
n
x
i =1
i
x пр =
n
де х i - окремі значення ознаки , n - обсяг сукупності
Наприклад, статутний фонд акціонерного товариства сформований 6
засновниками, розмір внеску кожного з них складає у млн. грн.: 6; 10; 12; 9; 7; 4.
Середній внесок одного засновника складає:
Сума внесків 6+10+12+9+7+4
𝑥пр = = = 8 млн. грн.
Число засновників 6
Якщо дані згруповано, тобто. повторюються, використовується середня
арифметична зважена :
x f
x взв = або x взв = xd
i i
f i
i i
де: f i - Частота (вага) ознаки, тобто. скільки разів зустрічаються в сукупності

відповідні варіанти,
d i - Частота ознаки (відношення частот до їх суми).
Наприклад , за результатами іспиту студентами групи були отримані такі
результати за п'ятибальною шкалою:
Оцінка, балів хi 5 4 3 2 Усього

Кількість оцінок fi 8 12 6 4 30
Питома вага оцінок di 0,267 0,400 0,200 0,133 1,00
Середній бал оцінок у групі можна визначити за формулою середньої виваженої:
5  8 + 4  12 + 3  6 + 2  4
на підставі частот: x взв = = 3,8 бали
30
чи підставі частостей: xвзв = 5  0,267 + 4  0,40 + 3  0,20 + 2  0,133 = 3,8 бали.
Визначення середнього рівня недискретного ряду

При визначенні середньої арифметичної недискретному ряду розподілу, тобто
коли значення ознаки представлені в інтервальному вигляді, також
використовується середня арифметична зависла. При цьому інтервальний ряд
трансформується на дискретний: дискретне значення ознаки х визначається як
серединне значення інтервалу; якщо інтервал відкритий – його ширина
приймається рівною ширині наступного (для першого) або попереднього (для
останнього) інтервалу, і він закривається.
55
Наприклад , на підставі даних угруповання необхідно визначити середню
заробітну плату працівників:
Угруповання за розміром До 100 100- 120-140 140- 160 Усього
зарплати, у.о. 120 160
Кількість працівників, чол. 80 250 320 230 120 1000
Перетворимо інтервальний ряд на дискретний шляхом визначення середини
інтервалу; перший та останній відкриті інтервали «закриємо»: оскільки ширина
другого та передостаннього інтервалу дорівнює 20, перший інтервал
становитиме 80-100, а останній – 160-180.
Угруповання за розміром 80- 100- 120- 140- 160- Усього
зарплати 100 120 140 160 180
Середина інтервалу х i 90 110 130 150 170 -
Кількість працівників f i 80 250 320 230 120 1000
Фонд заробітної плати x i f i 7200 27500 41600 34500 20400 131200
Визначимо середню заробітну плату, використовуючи середню арифметичну
зважену:
x=
 x f
i i
=
90  80 + 110  250 + 150  230 + 170  120 131200
= = 131,2 у.о.
f i 1000 1000
Часто результати угруповання атрибутивних ознак представляються як рангових

рядів розподілу, коли значення ознаки оцифровується як порядковий ранг
(1,2,3,… n ) чи центрований ранг (-2;-1;0;1;2). Для визначення середнього рівня
такого ряду також використовується середня зважена арифметична, при цьому
середній центрований бал відрізняється від середнього порядкового на величину
( R max + R min )/2.
Наприклад , дані результати опитування населення про рівень довіри до мас-
медіа:
Ранги
Частка
Відповіді респондентів Порядковий
відповідей, % Центрований R 0
Ri
Повністю довіряю 32 3 1
Частково довіряю 47 2 0
Не довіряю 21 1 -1
Усього 100  
Середній порядковий ранг визначимо за формулою середньої арифметичної зваженої:
R = R i d i = 3∙0,32 +2∙0,47 + 1∙0,21 = 2,11;
Середній центрований ранг визначимо за формулою середньої арифметичної
зваженої:
R 0 = 1 ∙ 0,32 + 0 ∙0,47 + (-1)∙ 0,21 = 0,11
або на основі взаємозв'язку із середнім порядковим рангом:
56
R 0 = R - ( R max + R min ) / 2 = 2,11 - (3 +1) / 2 = 0,11
Як бачимо, середній рівень довіри до мас-медіа невисокий.
Середня арифметична має певні математичні властивості :

1) алгебраїчна сума відхилень всіх варіантів від середньої дорівнює нулю;
2) якщо кожну варіанту збільшити або зменшити в раз, то середня
збільшитися або зменшитися в ті ж k раз . Наприклад, якщо внески
громадян до ощадбанку скоригувати на індекс інфляції, що становить 1,2,
то й середня величина внеску збільшиться відповідно у 1,2 раза.
3) якщо частоти всіх варіантів помножити або розділити на довільне число,
то середня не зміниться.
Середня гармонійна використовується усереднення індивідуальних значень
зворотних ознак шляхом підсумовування, тобто. коли підсумовування
підлягають самі варіанти, а зворотні їм числа. Наприклад , витрати на
виготовлення однієї деталі чотирма робітниками склали 0,5; 0,5; 0,2; 1,0 годин.
Отже, кожен із новачків за годину виготовив відповідно 2, 2, 5 і 1 деталь, тобто.
за годину усі четверо робітників виготовили 10 деталей. Середня арифметична
цих чисел, тобто. кількість деталей виготовлених у середньому за годину
становить 2,5 (прямий показник), тоді на виготовлення однієї деталі в
середньому витрачалося 0,4 години (зворотний показник). Цей результат можна
отримати без проміжних обчислень використовуючи формулу середньої
гармонійної простої :
n
x гарм.пр =
1
x
У цьому прикладі середня трудомісткість складе:
4 4
x гарм .пр = = = 0,4 години.
1 1 1 1 2 + 2 + 5 +1
+ + +
0,5 0,5 0,2 1,0
Середня гармонійна зважена використовується тоді, коли дані згруповані, але
показник, що є статистичною вагою f i відсутня, і його слід додатково обчислити
на основі відомих варіантів ( х ) і добутку варіантів на частоту ( х f ).
x гарм.взв =
x f
i i
Формула середньої гармонійної зваженої має вигляд: x f
 xi i
Наприклад , окупність витрат на розвиток новаторських робіт характеризується

такими даними:
57
Окупність 1 млн. грн.
Дохід від використання,
Новаторські роботи витрат на розвиток
млн. грн. x i f i
новаторства ( х )
Винаходи 391 4,6
Раціоналізаторські
377 6,5
пропозиції
Усього 768 х
Логічна формула шуканої середньої окупності витрат на розвиток новаторських
робіт матиме вигляд:
∑дохід від використання робіт
Середня окупність 𝑥 =
∑витрати на розвиток робіт
Тому що в ролі ваги f i (Знаменника) виступають витрати на розвиток робіт, які

у вихідних даних відсутні, то логічна формула перетворюється таким чином:
∑дохід від використання робіт
𝑥= дохід від використання робіт
∑
окупність робіт
768 768
Використовуємо середню зважену гармонічну: x = = = 5,37 грн.
391 377 143
+
4,6 6,5
Розраховувати середню можна й у разі, коли окремі значення варіантів невідомі,

а відомі лише підсумки логічної формули. Для нашого прикладу сумарні витрати
391 377
на розвиток новаторських робіт становлять 143 млн. грн. ( + = 143,0 ).
4,6 6,5
Тоді середня окупність робіт становитиме: x = 768 = 5,37

143
Середня геометрична визначається як добуток відносних величин динаміки.
Формула середньої геометричної простий має вигляд:
n
x=n x
i =1
i
Наприклад : кількість зареєстрованих злочинів за чотири роки зросла в 1,25 рази,

у тому числі за перший рік – у 1,07 разів, за другий рік – 1,06, за третій – 1,06, за
четвертий – 1,04. Середньорічний темп зростання кількості зареєстрованих
злочинів становитиме:
x = 4 1,07  1,06  1,06  1,04 = 4 1,25 = 1,057

тобто. кількість зареєстрованих злочинів зростала щорічно в середньому на
5,7%.
58
Таблиця 5.1 - Основні види статистичних середніх та моделі розрахунку
Модель розрахунку
Проста
Зважена (для
Види середніх Основне призначення (для
згрупованих
незгрупованих
даних)
даних)
Середній рівень прямих n

x f
 xi x=
i i
ознак, якщо результат
Середня
арифметична
ознак сукупності x= i =1 f i
дорівнює сумі їх n
окремих варіантів x =  xi d i
Середній рівень
Середня
зворотних ознак, коли
підсумовуються не самі x=
n
x=
x f i i
1
гармонійна варіанти, а зворотні x x f
 x i i
числа, а значення ваг i i

відсутні
Середній рівень
відносних величин n n
Середня
геометрична
динаміки, результат
ознак дорівнює добутку
x= n
x
i =1
i x= n
x
i =1
mi
i
варіант
Середня xi2 xi2 f i

Середній рівень варіації x= x=
квадратична n  fi
5.2 Структурні середні: мода та медіана.
Середні величини який завжди збігаються з одним із реально існуючих варіантів.

Тому, крім розглянутих середніх у статистичному аналізі, доцільно
використовувати величини конкретних варіантів, що займають у ряді розподілу
цілком певне положення. Серед таких величин найбільш використовуються мода
(М 0 ) і медіана (М е ), Звані описовими або структурними середніми.
Мода – це поширене значення ознаки досліджуваної сукупності, тобто. варіанта,
що у ряді розподілу має найбільшу частоту. Цей показник використовується в
тих випадках, коли потрібно охарактеризувати найбільш часто зустрічається
величину ознаки.
59
У дискретному ряду мода визначається візуально за максимальною частотою чи
частотою, тобто. модою є варіант, що володіє найбільшою частотою. Наприклад
, в результаті опитування населення про рівень матеріального стану за чотирма
градаціями (хороший, задовільний, незадовільний, нестерпний) більшість
респондентів позначили свій стан як незадовільний. Або у розподілі сімей за
кількістю дітей найпоширенішими є малодітні сім'ї з однією дитиною.
Бувають ряди, що мають дві моди (бімодальний ряд) або кілька (полімодальний).
Наприклад, на фондовому ринку однаковим попитом користуються як
найдешевші акції, і дорогі.
В інтервальному ряду найбільшою частотою визначається модальний інтервал .
Конкретне значення моди у цьому інтервалі визначається за такою формулою:
( f m − f m−1 )
M 0 = x0 + h 
( f m − f m−1 ) + ( f m − f m+1 )
де x 0 і h - відповідно нижня межа та ширина модального інтервалу; f m , f m -1 ,
f m +1 – відповідно частота модального, передмодального та після модального
інтервалів.
Медіана – це варіанта, яка припадає на середину впорядкованого ряду розподілу,
ділить його на дві рівні за обсягом частини таким чином, що по обидва боки від
неї є однакова кількість одиниць сукупності. При цьому в однієї половини
одиниць сукупності значення менше за медіану, а в іншої – більше.
Медіана, як і мода, залежить від крайніх значень варіант і застосовується для
характеристики центру низки розподілу з невизначеними границями. Для
визначення медіани у ряді використовують кумулятивні (накопичені) частоти S
f або частоти S d .
У дискретному ряді медіаною буде значення ознаки, для якої кумулятивна

частота перевищує половину обсягу сукупності Sf  
fi
або кумулятивна
2
частина S d ≥ 0,5.
В інтервальному ряду таким чином визначається медіанний інтервал. Конкретне
значення медіани у цьому інтервалі визначається за такою формулою:
0,5 f i − S m −1
M e = x0 + h 
f me
де x 0 і h – відповідно нижня межа та ширина медіанного інтервалу; f me - Частота
медіанного інтервалу; S m -1 – кумулятивна частота до медіанного проміжку.
В аналізі рядів розподілу використовуються також інші порядкові
характеристики: квартілі і децилі. Квартілі Q – це значення варіант, які ділять
упорядкований ряд на чотири рівні частини, а децилі D – на десять рівних частин.
Таким чином, у ряді розподілу зустрічається 3 квартилі та 9 децилів. Медіана є
60
одночасно другим квартилем та п'ятим децилем. Розрахунок квартилів та
децилів, аналогічно медіані, ґрунтується на кумулятивних частотах.

▪ Статистична середня
▪ Види статистичних середніх
▪ Форми статистичних середніх
▪ Середня арифметична: проста та зважена
▪ Середній рівень недискретного ряду
▪ Середній рівень рангового ряду розподілу
▪ Математичні властивості арифметичної середньої
▪ Середня гармонійна: проста та зважена
▪ Середня геометрична
▪ Структурні середні: мода та медіана
▪ Мода в дискретному та інтервальному ряду . Модальний інтервал
▪ Медіана в дискретному та інтервальному ряду. Медіанний інтервал.

Приклад 5.1.
На основі наведених даних про обсяги реалізації продукції на чотирьох підприємствах
холдингу визначити середній показник виконання плану.
Підприємство 1 2 3 4 Усе
План реалізації продукції, тис. 600 800 1500 1100 4000
Відсоток виконання плану, % 100 101 106 102 ?
Логічна формула шуканої середньої має вигляд:
Середня відносна величина виконання плану ( ВВВП) =
Сумарний фактичний обсяг реалізації
=
Сумарний плановий обсяг реалізації
Так як фактичний обсяг реалізації невідомий, його необхідно знайти на підставі даних
про плановий обсяг реалізації та відсоток виконання плану щодо кожного
підприємства. Логічна формула набуде вигляду:
∑(Плановий обсяг реалізаціїи𝑖 ⋅ВВВП𝑖 )
ВВВП =
Сумарний плановий обсяг реалізацїї
Як видно, дана модель відповідає середній арифметичній зваженій, де ознакою х є

відсоток виконання плану, а частотою f i - план реалізації продукції.
x=
x f
i i
=
600  1,0 + 800  1,01 + 1500  1,06 + 1100  1.02
= 1,03 чи 103%.
f i 4000
61
Таким чином, у середньому по холдингу план реалізації продукції перевиконано на 3%.
Приклад 5.2.
На основі наведених даних про обсяги реалізації продукції на чотирьох підприємствах
холдингу визначити середній показник виконання плану.
Підприємство 1 2 3 4 Усе
Фактичний обсяг реалізації, тис. 600 808 1590 1122 4120
Відсоток виконання плану, % 100 101 106 102 ?
Так як показник, що знаходиться в знаменнику логічної формули шуканої середньої
(сумарний плановий обсяг реалізації) невідомий, його необхідно знайти на підставі
даних про фактичний обсяг реалізації та відсоток виконання плану щодо кожного
підприємства. Логічна формула середньої набуває вигляду:
∑фактичний обсяг реалізації
ВВВП =
фактичний обсяг реалізації
∑
ВВВП𝑖
Як видно, дана модель відповідає середній зваженій гармонійній, де фактичний обсяг
реалізації відповідає x i f i .
x=
x f
i i
=
600 + 808 + 1590 + 1122
=
4120
= 1,03 чи 103%.
x f 600 808 1590 1122 4000
 xi i
+ +
1,0 1,01 1,06 1,02
+
i
Приклад 5.3.
На основі наведених даних по двох вузах визначити середню частку студентів,
прийнятих на стаціонар у 2017 та 2018 роках.
2017 2018
ВНЗ Прийнято на
Усього прийнято Прийнято на Прийнято на
стаціонар,
студентів, людей стаціонар, % стаціонар, %
людина
1 1817 58,8 1134 65,3
2 2646 62,8 1574 66,3
Логічна формула шуканої середньої має вигляд:
Загальна кількість студентів стаціонару
Середня частка студентів стаціонару =
Загальна кількість студентів що вступили
Для визначення середньої у 2017 році використовуємо модель середньої арифметичної

зваженої, де ознакою x i виступає питома вага студентів стаціонару, а частотою f i -
Кількість прийнятих студентів.
x=
x f i i
=
0,588  1817 + 0,628  2646
= 0,612 чи 61,2%.
f i 1817 + 2646
62
Середня питома вага студентів стаціонару у двох вишах у 2017 році склала 61,2%.
Для визначення середньої у 2018 році використовуємо модель середньої гармонійної
зваженої , оскільки величина частот f i невідома і її необхідно знайти на основі відомого
твору x i f i (кількість прийнятих студентів стаціонару) та значень ознаки x i (питома вага
студентів стаціонару).
x=
x f
i i
=
1134 + 1574
=
2708
= 0,659 чи 65,9%.
x f 1134 1574 4111
 xi i
+
0,653 0,663
i
Середня питома вага студентів стаціонару у двох вишах у 2018 році склала 65,9%.
Приклад 5.4.
На основі місячних даних по двох підприємствах, що виробляють одну і ту ж
продукцію, необхідно визначити: 1) середню собівартість одиниці продукції; 2)
середній виробіток на одного робітника по двох підприємствах.
Витрати Собівартість Середнє вироблення

Підприємство виробництва всієї одиниці продукції, однієї робочого,
продукції, грн. грн. прим.
1 150000 3,0 500
2 300000 2,5 800
1) Логічна формула середньої собівартості одиниці виробленої продукції C має вигляд:
Суммарні витрати на виробництво
𝐶=
Суммарний обсяг виробництва
Оскільки обсяги виробництва невідомі, його необхідно знайти на підставі витрат на

виробництво всієї продукції та собівартості одиниці продукції.
Таким чином, для визначення середньої собівартості в даному випадку використовуємо
модель середньої зваженої гармонічної, де ознакою xi виступає собівартість одиниці
продукції на кожному підприємстві, а добутком xi fi - витрати на виробництво продукції
на кожному підприємстві.
x=
x f i i
=
150000 + 300000
=
45000
= 2,65 грн.
x f 150000 300000 170000
 x i i
3,0
+
2,5
i
Середня собівартість одиниці виробленої продукції по двох підприємствах за звітний

місяць склала 2,65 грн.
2) Логічна формула середнього виробітку на одного робітника має вигляд:
Сумарний обсяг виробництва
Середнє вироблення 1-го робітника =
Сумарна кількість робітників
Так як кількість робочих (частота ознаки) невідома, його необхідно визначити як

відношення обсягу виробництва по кожному підприємству до середнього вироблення
одного робітника підприємства. Отже визначення середньої використовуємо середню
63
гармонійну зважену, де ознакою x i виступає середня вироблення однієї робочого
кожному підприємстві, а твором x i f i - обсяг виробництва кожному підприємстві.
x=
x f i i
=
50000 + 120000 170000
= = 680 штук.
x f 50000 120000
 x
250
i i
+
i 500 800
Середній виробіток на 1-го робітника по двох підприємствах у звітному місяці

становила 680 виробів.
Приклад 5.5.
На основі наведених даних визначити середнє, модальне та медіанне значення термінів
корисного використання нематеріальних активів на фірмі.
Термін використання,
1 2 3 4 5 6 Усього
років
Відсоток до загальної суми
2,6 10,2 39,2 40,0 6,8 1,2 100
нематеріальних активів
1) Для визначення середнього терміну корисного використання нематеріальних активів
використовуємо формулу середньої арифметичної зваженої, де ознакою x i є термін
корисного використання кожної групи активів, а частістю d i - відсоток кожної групи у
загальній сумі нематеріальних активів.
x =  xi d i =1  0,026 + 2  0,102 + 3  0,392 + 4  0,4 + 5  0,068 + 6  0,012 = 3,778 чи 3,8 року.
Середній термін корисного використання нематеріальних активів фірмі становить 3,8

року.
2) Моду визначаємо візуально за значенням ознаки (терміну використання), якому
відповідає максимальне значення частоти (відсотка групи до загальної суми активів).
У цьому прикладі мода становить 4 роки, оскільки до цієї групи потрапляє 40%
нематеріальних активів.
3) Для визначення медіани визначимо ряд кумулятивних частостей S d .
Термін використання,
1 2 3 4 5 6 Усього
років
Відсоток до загальної
суми нематеріальних 2,6 10,2 39,2 40,0 6,8 1,2 100,0
активів
Кумулятивна частина S d 2,6 12,8 52,0 92,0 98,8 100,0
Медіаною буде значення ознаки, для якої кумулятивна частина перевищує половину
об'єму сукупності S d ≥ 50. Медіанне значення корисного терміну використання
нематеріальних активів становить 3 роки і означає, що половина нематеріальних
активів фірми має термін корисного використання менше 3-х років, а друга половина –
понад 3 роки.
64
Приклад 5.6.
За даними про результати розміщення державних облігацій протягом місяця необхідно
визначити середній термін погашення облігацій, модальний та медіанний термін
погашення облігацій.
Термін погашення,
До 2 2-4 4-6 6-8 8-10 ≥ 10 Усього
місяців
Кількість проданих
15 13 29 22 12 9 100
облігацій, тис. од.
1) Для визначення середнього терміну погашення облігацій необхідно знайти дискретні

значення ознаки з урахуванням наведеного інтервального ряду.
До 2 2-4 4-6 6-8 8-10 ≥ 10 Усього
місяців
Середній варіант, міс.
1 3 5 7 9 11
xi
15 13 29 22 12 9 100
облігацій, тис. од. f i
Далі використовуємо формулу середньої арифметичної зваженої:
x=
x f i i
=
15 + 39 + 145 + 154 + 108 + 99 560
= = 5,6 місяців.
f i 100 100
2) За даними таблиці найбільшим попитом користуються облігації з терміном

погашення інтервалі 4-6 місяців. Це модальний інтервал, ширина якого становить h =
2, нижня межа x 0 = 4, частота f m = 29, передмодальна частота f m -1 = 13, післямодальна
f m +1 = 22.
Модальний термін погашення облігацій складає:
( f m − f m−1 ) 29 − 13
M 0 = x0 + h  = 4+2 = 5,4 місяців.
( f m − f m−1 ) + ( f m − f m+1 ) (29 − 13) + (29 − 22)
3) Для визначення медіани необхідно визначити медіанний інтервал на основі низки

накопичених частот.
До 2 2-4 4-6 6-8 8-10 ≥ 10 Усього
місяців
15 13 29 22 12 9 100
облігацій, тис. од.
Накопичена частота 15 28 57 79 91 100 
Медіанний інтервал відповідає терміну погашення 4-6 місяців, тому що для нього
кумулятивна частота S f = 57 перевищує половину обсягу сукупності S f  f i /2, що
дорівнює 50. Це означає, що п'ятдесята початку ряду облігація знаходиться в інтервалі
4-6 з частотою 29.
65
Медіанний термін погашення облігацій становить:
0,5 f i − S m−1 50 − 28
M e = x0 + h  = 4 + 2 = 5,5 місяців.
f me 29
Таким чином, половину облігацій продано зі строком погашення менше 5,5 місяців, а
другу половину – зі строком погашення понад 5,5 місяців.
♦ ТЕСТИ ♦
5.1. Середня величина є узагальнюючою характеристикою ознаки, що варіює

а) лише у якісно-неоднорідній сукупності
б) лише у якісно-однорідній сукупності
в) у будь-якій сукупності
5.2. Значення середньої залежить:
а) від індивідуальних значень ознаки
б) від ваги значень ознаки
в) від індивідуальних значень ознаки та її ваги.
5.3. Проста форма середньої використовується:
а) у незгрупованих дискретних рядах
б) у незгрупованих інтервальних рядах
в) у згрупованих дискретних та інтервальних рядах
г) у незгрупованих дискретних та інтервальних рядах
д) у будь-яких рядах
5.4. Зважена форма середньої використовується:
а) у незгрупованих дискретних рядах
б) у незгрупованих інтервальних рядах
в) у згрупованих дискретних та інтервальних рядах
г) у незгрупованих дискретних та інтервальних рядах
д) у будь-яких рядах
5.5. Темп зростання обсягу випуску продукції за роками становив 1,06; 1,02; 0,98; 1,03;
1.04. Для визначення середньорічного темпу зростання обсягу випуску продукції
використовуємо:
а) середню арифметичну просту
б) середню геометричну просту
в) середню гармонійну просту
г) середню арифметичну зважену
д) середню гармонійну зважену
5.6. На основі даних про помісячний процентний приріст (зниження) собівартості
продукції за півріччя необхідно визначити середньомісячну зміну собівартості. Для
цього використовуємо:
66
5.7. Чотири групи експертів, у кожній з яких було по 5 фахівців, оцінили ступінь
інвестиційного ризику в балах: 15; 35; 28; 32. Для визначення середнього балу
інвестиційного ризику використовуємо:
б) середню арифметичну зважену
г) середню гармонійну зважену
д) середню геометричну просту
5.8. Три групи експертів, у кожній з яких було відповідно 5, 4 та 7 фахівців, оцінили
ступінь інвестиційного ризику в балах: 15; 35; 22. Для визначення середнього балу
інвестиційного ризику використовуємо:
б) середню арифметичну зважену
г) середню гармонійну зважену
д) середню геометричну просту
5.9. По кожному з трьох підприємств є дані про сумарні витрати на виробництво
продукції та собівартості 1-ці продукції. Для визначення середньої собівартості
одиниці виробленої продукції використовуємо:
5.10. По кожному з трьох підприємств є дані про сумарні витрати на виробництво
продукції та обсяги виробництва продукції. Для визначення середньої собівартості
одиниці виробленої продукції використовуємо:
5.11. По кожному з п'яти підприємств є дані про фонд заробітної плати та чисельність
працівників. Для визначення середньої чисельності працівників використовуємо:
67
5.12. По кожному з п'яти підприємств є дані про фонд заробітної плати та чисельність
працівників. Для визначення середньої заробітної плати працівників використовуємо:
5.13. Темп зростання обсягу випуску продукції за роками становив 1,06; 1,02; 0,98; 1,03;
1.04. Середньорічний темп зростання обсягу випуску продукції становив:
а) 1,026; б) 5,13%; в) 1135; г) 5 1,135; д) 1,135; е) 5 5,13;
5.14. Протягом півроку ціна продукції змінювалася наступним чином (порівняно з
попереднім місяцем): січень – зросла на 2%, лютий – зросла на 3%; березень - зросла
на 5%; квітень – не змінилася; травень – знизилася на 3%; червень – не змінилася.
Середньомісячна зміна (темп зростання) ціни склала:
а) 7%; б) 1,4%; в) 6 1,07; г) 7; д) 4 1,07; е) 1,78%
5.15. При обчисленні середньої в інтервальному ряду значення ознаки x i відповідає:
а) нижній межі інтервалу
б) верхній межі інтервалу
в) середині інтервалу
г) середнього значення між нижнім кордоном першого і верхнім кордоном
останнього інтервалу
д) середині закритого інтервалу та нижній або верхній межі відкритого інтервалу
5.16. При обчисленні моди в інтервальному ряду значення ознаки x0 відповідає :
а) нижній межі першого інтервалу
б) верхній межі останнього інтервалу
в) середині першого інтервалу
г) нижній межі інтервалу з найбільшою частотою
д) середині інтервалу з найбільшою частотою
5.17. Кількість рекламних оголошень розміщених у бізнес газеті протягом кварталу
становила: у липні – 186, у серпні – 200, у вересні – 235. Середньомісячний темп
зростання рекламних оголошень становив:
а) 207; б) 13,2%; в) 26,3%; г) 12,4; д) 3 1,263;
5.18. Щорічний видобуток нафти за останні три роки становив, млн.т.: 6,1; 5,9; 5,6.
Середньорічний темп зростання видобутку нафти становив:
а) - 0,5; б) - 2,5; в) – 4,2%; г) - 8,2%; д) 3 0,918;
68
5.19. Комерційний банк залучив депозити під такі відсотки:
Депозитна ставка,% 15 18 20 23 Усього
Відсоток вкладів, % 16 30 34 20 100
Середня депозитна ставка складає: а) 19,2; б) 19,0; в) 20,0; г) 25,0; д) 25,3.
5.20. Станом на 1 січня процентні кредитні ставки комерційних банків становили:
Комерційні банки Кредитна ставка,% Сума наданих кредитів,
млн.
А 40 15
Б 48 5
У 35 20
Середня кредитна ставка: а) 41%; б) 41,5%; в) 38,5%; г) 12,5%; д) 40,0%.
5.21. Варіанта, що визначається візуально за найбільшою частотою або частотою – це:
а) медіана у дискретному ряду
б) мода у дискретному ряду
в) медіана в інтервальному ряді
г) мода в інтервальному ряді
д) середня у дискретному ряду
5.22. Варіанта дорівнює середині низки накопичених частот – це:
а) медіана у дискретному ряду
б) мода у дискретному ряду
в) медіана в інтервальному ряді
г) мода в інтервальному ряді
д) середня у дискретному ряду
5.1. По цехах заводу є такі дані про заробітну плату працівників. Необхідно обчислити
середньомісячну заробітну плату по заводу в базисному та звітному періоді, темпи
зростання середньомісячної заробітної плати по заводу за період.
Базисний період Звітний період
Середня Середня Фонд
Цех Число робітників
заробітна плата, заробітна плата, заробітної
у цеху, людина
грн. грн. плати, грн.
1 3130 200 3560 747600
2 3340 220 3870 870750
3 3870 300 4150 1452500
69
5.2. Місячне вироблення продавців за трьома відділами магазину за три місяці
характеризується такими даними. Необхідно визначити середньомісячний виробіток
продавця по кожному відділу та по всьому магазину в цілому.
1 відділ 2 відділ 3 відділ
Середнє
Вироблення Число Вироблення Число Число
Місяць вироблення
з відділу, продавці з відділу, продавці продавці
продавця,
тис.грн. в тис.грн. в в
тис.грн.
Січень 285 3 300 3 112 2
Лютий 330 3 260 2 125 2
Березень 270 3 320 4 85 4
5.3. Є такі дані про посівну площу, врожайність та валовий збір зернових культур у 2-
х районах області. Необхідно визначити середню врожайність у кожному районі.
Перший район Другий район
Радгоспи Валовий збір, Врожайність, Врожайність, Посівна
ц. ц/га ц/га площа, га
1 6300 31,5 30 320
2 6480 27,0 26 460
3 4800 32,0 - -
5.4. Є такі дані про виконання плану виробництва продукції на підприємствах двох
виробничих об'єднань. Визначити середній відсоток виконання плану щодо кожного
об'єднання.
Перше об'єднання Друге об'єднання
П/п План Відсоток П/п Фактичне Відсоток
виробництва, виконання виробництво, виконання
тис. вид. плану, % тис. вид. плану, %
1 120 102,0 1 211,2 96,0
2 132 100,0 2 143,5 102,5
3 160 97,0 3 92,7 103,0
4 84 105,0 4 120,6 100,5
5.5. Є такі дані про обсяги виробництва та кількість підприємств із різною чисельністю
працівників в одному з районів області. Необхідно визначити середню кількість
працівників на одному підприємстві району, середній обсяги виробництва у
розрахунку на одне підприємство й одного працівника з кожної групи і загалом по
району.
70
групи підприємств за
Сумарний обсяг
кількістю працівників, Кількість підприємств
виробництва, млн. грн.
чол.
До 50 72 620
50-100 38 1286
100-200 26 1250
200-500 12 3270
500-1000 5 4220
Понад 1000 2 3872
5.6. На основі місячних даних по трьох підприємствах, що виробляють одну і ту ж

продукцію, необхідно визначити середню собівартість одиниці продукції, середню
кількість робітників по кожному підприємству, середній виробіток на одного робітника
по трьох підприємствах.
Витрати Собівартість одиниці Середнє
Підприємство виробництва всієї виробленої вироблення однієї
продукції, тис. грн. продукції, грн. робочого, прим.
1 180 3,0 500
2 300 2,5 800
3 154 2,8 550
5.7. Рівень рентабельності підприємств легкої промисловості характеризується такими

даними. Визначте середній рівень рентабельності у галузі, модальний та медіанний
рівень рентабельності. Зробіть висновки про характер розподілу підприємств за рівнем
рентабельності.
Рівень рентабельності, % До 5 5-10 10-15 15-20 20-25 25-30 30
Частка підприємств, % до 3 8 16 22 24 18 9
підсумку
5.8. Рівень рентабельності підприємств харчової промисловості характеризується

такими даними. Визначте середній рівень рентабельності у галузі, модальний та
медіанний рівень рентабельності. Зробіть висновки про характер розподілу
підприємств у галузі за рівнем рентабельності.
підсумку
5.9. Рівень ліквідності (за коефіцієнтом загальної ліквідності) підприємств-

позичальників характеризується такими даними. Визначте середній коефіцієнт
ліквідності, модальний та медіанний коефіцієнт ліквідності, зробіть висновки.
71
Коефіцієнт загальної ліквідності До 1,5 1,5-1,7 1,7-1,9 1,9-2,1 2,1-2,5 2,5
Частка підприємств, % до 5 10 20 45 12 8
підсумку
5.10. Результати обстеження домогосподарств, що у житловому будинку,

характеризуються такими даними. Визначте середню житлову площу на одного члена
домогосподарства, модальну та медіанну житлову площу, зробіть висновки.
Житлова площа на 1
11- 13-
члена домогосподарства, До 5 5-7 7-9 9-11 15 Усього
13 15
м2
Кількість
12 34 47 50 26 18 13 200
домогосподарств
5.11. За наведеними фінансовими показниками трьох банків регіону визначте середню

частку високоліквідних активів та середню рентабельність активів (відношення
прибутку до суми активів).
активи, млн. грн. Рентабельність
Банки
всього в т.ч. високоліквідні активів, %
А 1366 116 4,8
Б 1120 77 2,7
В 1074 74 6,5
5.12. За наведеними результатами діяльності малих підприємств різних форм власності
визначте середній розмір балансового прибутку та середній рівень окупності витрат
(ставлення прибутку до витрат на виробництво) у розрахунку на одне підприємство
загалом за сукупністю.
Витрати
Кількість Балансовий прибуток,
Форма власності виробництва,
підприємств, тис. млн. грн.
млн.грн
Державна 4 13 44
Колективна 34 168 637
Приватна 40 125 542
Змішана 2 10 41
5.13. На акції трьох різних компаній очікується щорічний прибуток (%): 12, 20,17.
Інвестори розподілили свої інвестиції в акції цих компаній у наведених пропорціях (у%
до загальної суми інвестицій). Визначте прибуток кожного інвестора від такого
портфеля акцій (середню прибутковість акцій портфеля, %).
Відсоток інвестицій в акції компанії
Інвестор
1 2 3
А 50 30 20
Б 40 30 30
В 30 20 50
72
5.14. За наведеними даними про розподіл підприємств галузі за кількістю
встановленого обладнання визначити середню кількість обладнання на одне
підприємство галузі, модальне та медіанне число одиниць встановленого обладнання.
Кількість одиниць обладнання До 100 100-500 500-1000 1000-1500 1500
Число підприємств 180 240 280 120 160
5.15. За даними про рівень зносу основних засобів у галузі визначте середньогалузевий
рівень зносу, модальний та медіанний рівень зносу у 2017 та 2018 роках, зміну рівня
зносу за період.
Середній рівень зносу, % До 10 10-20 20-30 30- 40-50 50-70 70
40
Число 2017 рік 180 240 280 120 70 28 12
підприємств 2018 рік 198 255 274 114 60 24 10
73
ТЕМА 6. АНАЛІЗ ВАРІАЦІЙ І ФОРМИ РОЗПОДІЛУ
6.1 Сутність варіації статистичної сукупності

6.2 Статистичні показники варіації
6.1 Сутність варіації статистичної сукупності
Ряд розподілу, отриманий в результаті зведення та угруповання, характеризує

склад та структуру сукупності за певною ознакою. Елементами ряду розподілу
виступають варіанти - значення ознаки х і частоти f i . У співвідношенні варіант і
частот проявляється закономірність розподілу, яка описується рядом
статистичних характеристик:
– частотні характеристики (частота, частота, накопичена частота);
– характеристики центру розподілу (середня, мода, медіана);
– абсолютні характеристики варіації (варіаційний розмах, середнє лінійне та
середнє квадратичне відхилення, дисперсії);
– відносні характеристики варіації чи нерівномірності розподілу
(коефіцієнти варіації, нерівномірності, локалізації, концентрації).
Варіація – це зміна ознаки одиниць сукупності, коливання, мінливість значень
ознаки. Є одним із ключових властивостей статистичної сукупності.
Середня величина є узагальнюючим показником, що характеризує сукупність,
але вона показує, як навколо середньої величини розташовуються варіанти. В
одному випадку індивідуальні значення мало відрізняються від середньої, а в
іншому - ці відмінності великі і виникає необхідність оцінити поряд з
характеристиками середньої величини міру та ступінь варіації. Чим менша
варіація, тим одноріднішою є сукупність і більше надійні і типові середні
величини. Вивчення варіації має значення для оцінки сталості та диференціації
соціально-економічних явищ і широко використовується у статистиці, а й
математичному аналізі (кореляційно-регресійний аналіз, оцінка ризиків тощо.).
6.2 Статистичні показники варіації
Для кількісної оцінки варіації використовується ряд абсолютних та відносних

показників: розмах варіації, середнє лінійне відхилення, середнє відхилення
квадратичне, дисперсія, лінійний коефіцієнт варіації, квадратичний коефіцієнт
варіації. Відносні показники варіації дають відносну оцінку мінливості ознаки та
дозволяють порівнювати ступеня варіації ознак у варіаційних рядах з різним
рівнем середньої, а також варіації різних явищ.
74
Розмах варіації характеризує діапазон змін ознаки та визначається як різницю
між максимальним та мінімальним значенням ознаки.
R = x max – x min
В інтервальному ряду розподілу розмах варіації визначається як різниця між
верхньою межею останнього інтервалу та нижньою межею першого (якщо ці
інтервали закриті) або як різницю між середніми значеннями цих інтервалів. Ця
характеристика є найбільш простою, але її надійність невисока, оскільки вона
ґрунтується на двох крайніх значеннях ознаки, які часто не є типовими для
сукупності і можуть мати випадковий характер. У випадках коли крайні
характеристики не є типовими для сукупності, можна використовувати
квартильні або децильні розмахи. Квартильний ( R = Q 3- Q 1) охоплює 50%
обсягу сукупності, а децильні ( R = D 8- D 2 або R = D 9- D 1) охоплюють 60% і
80% сукупності відповідно.
Узагальнюючою мірою варіації є середнє відхилення індивідуальних значень
ознаки центру розподілу. Так як алгебраїчна сума відхилень, виходячи з
математичних властивостей середньої, дорівнює нулю, в розрахунках
використовують модулі або квадрати відхилень.
Середнє лінійне відхилення – це середня арифметична з абсолютних значень
(модулів) відхилень окремих варіантів від середньої величини. Існують дві
форми середнього лінійного відхилення:
1) проста форма використовується, якщо кожен варіант зустрічається один
раз або дані не згруповані:
| xi − x |
d=
n
2) зважена форма використовується, якщо дані згруповані:
d=
| x − x | f i i
f i
Дисперсія – це середній квадрат відхилень варіантів від середньої величини,

також може мати просту і зважену форму для несгрупованих і згрупованих даних
відповідно. Дисперсія – це розрахункова величина, яка має одиниць виміру.
( xi − x) 2 ( xi − x ) 2 f i
Проста форма:  =
2
Зважена форма:  =
2
n  fi
x f   xi f i
2
2

За формулою різниці квадратів:  = − 
2 i i
f i
 f
 i


Як і будь-яка середня, дисперсія має певні математичні властивості :
– якщо всі значення ознаки зменшити чи збільшити певну величину, то
дисперсія не зміниться;
– якщо всі значення ознаки змінити До разів, то дисперсія зміниться До 2 разів;
75
– якщо замінити частоти частостями дисперсія не зміниться.
Для альтернативної ознаки, варіація якого має два взаємовиключні значення –
«1» і «0», а розподіл характеризується відповідно двома частостями d 1 і d 0
дисперсія розраховується як добуток частостей : 2 = d 1 d 0 = d 1 (1- d 1 )
Середнє квадратичне відхилення – це квадратне коріння з дисперсії, що показує
абсолютний розмір коливань ознаки:  =  2
Насправді середнє квадратичне відхилення використовується частіше, ніж
середнє лінійне. Обидва є іменованими числами і виражаються в одиницях
вимірювання ознаки. За своїм змістом ідентичні, але через математичні
властивості  d . У симетричному, близькому до нормального розподілу = 1,25
d а R = 6 .
У таблиці 6.1. наведено розрахунок абсолютних характеристик варіації з
прикладу терміну звернення облігацій.
Таблиця 6.1 - Розрахунок показників варіації
Термін обігу Кількість
облігацій, міс. проданих xi xi − x | xi − x | f i | ( xi − x ) 2 f i
облігацій, тис. f i
До 2 15 1 - 4,6 69,0 317,40
2-4 13 3 - 2,6 33,8 87,88
4-6 29 5 - 0,6 17,4 10,44
6-8 22 7 1,4 30,8 43,12
8-10 12 9 3,4 40,8 138,72
10 і більше 9 11 5,4 48,6 262,44
Усього 100   240,4 860,00
Середній термін обігу облігацій становить 5,6 місяців. Середнє лінійне
відхилення становить: d =240,4/100 = 2,4 місяці, тобто. термін обігу окремих
облігацій від середнього терміну відрізняється у середньому на 2,4 місяці.
Дисперсія становить 2 = 860/100 = 8,6; середнє відхилення  = 8,6 = 2,9 місяців,
тобто. термін обігу окремих облігацій від середнього строку відрізняється в
середньому на 2,9 місяця. Частка облігацій із терміном обігу менше ніж 2 місяці
становить d 1 = 0,15. Дисперсія частості дорівнює 2 = 0,15 (1-0,15) = 0,1275.
Для порівняння варіацій різних ознак чи однієї ознаки у різних сукупностях

використовуються відносні характеристики варіації.
Коефіцієнти варіації розраховуються як відношення абсолютних характеристик

варіації (розмаху, середньо лінійного та середньо квадратичного відхилення) до
центру розподілу (середньої) і виражаються у відсотковому чи коефіцієнтному
вигляді.
R
Коефіцієнт осциляції : KR =  100
x
76
d
Лінійний коефіцієнт варіації: Kd =  100
x

Квадратичний коефіцієнт варіації : K =  100
x
Квадратичний коефіцієнт варіації використовується як критерій однорідності
сукупності. Вважається, що якщо K менше або дорівнює 33%, то сукупність
однорідна та розподіл близько до нормального.
Наприклад , за даними обстежень домогосподарств середньодушові витрати на
продукти харчування та придбання промислових товарів становили 80 та 35 грн.
відповідно, а дисперсії – 256 та 196 відповідно. Необхідно порівняти ступінь
варіації витрат домогосподарств на продукти харчування та придбання
промтоварів.
Використовуємо квадратичний коефіцієнт варіації:
256 196
для продуктів K = = 20%; для промтоварів K = = 40%
80 35
таким чином, рівень варіації витрат на придбання промтоварів значно вищий, а
розподіл витрат на продукти харчування близький до нормального і становить
однорідну сукупність.
Найбільш простим заходом асиметричності розподілу є відхилення між
характеристиками центру розподілу. Так як в симетричному ряду розподілу
середнє значення ознаки дорівнює моді і медіані, то чим помітніше асиметрія,
тим більше відхилення середнього рівня від моди ( x - M 0 ). Стандартне
відхилення називають коефіцієнтом асиметрії: As = ( x - M 0 ) / . У разі
правосторонньої асиметрії As 0, а лівосторонній As 0.

▪ Варіація
▪ Розмах варіації
▪ Середнє лінійне відхилення
▪ Дисперсія
▪ Середнє квадратичне відхилення
▪ Коефіцієнт варіації
▪ Ознаки однорідності сукупності
77
♦ ТЕСТИ ♦
6.1. Закономірність розподілу характеризується:
а) варіантами індивідуальних ознак
б) кількістю груп як складових сукупності
в) частотами груп
г) співвідношенням варіантів та частот
д) усі відповіді вірні
6.2. Варіація – це
а) різноманітність значень певної ознаки у статистичній сукупності;
б) відмінності значень різних ознак окремого елемента сукупності;
в) відхилення середнього значення від модального та медіанного
г) немає правильної відповіді
д) усі відповіді вірні
6.3. Середні значення ознаки у двох сукупностях однакові. Чи може бути різна варіація
в цих сукупностях? а) так; б) ні.
6.4. Середні значення ознаки у двох сукупностях різні. Чи може бути однаковою
варіація ознаки у цих сукупностях? а) так; б) ні.
6.5. Чи ідентичні за змістом середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення? а) так;
б) ні.
6.6. Чи однакові за абсолютною величиною середнє лінійне та середнє квадратичне
відхилення? а) так; б) ні.
6.7. Дисперсія – це:
а) модуль відхилення індивідуальних значень ознаки від середньої
б) середній квадрат цих відхилень
в) сума квадратів цих відхилень.
6.8. Дисперсію можна визначити:
а) тільки для кількісної ознаки
б) для кількісної та альтернативної ознаки
в) для кількісної та атрибутивної ознаки
6.9. Коефіцієнт варіації можна розраховувати на основі:
а) середнього квадратичного відхилення
б) середнього лінійного відхилення
в) варіаційного розмаху
г) усі відповіді вірні
6.10. Коефіцієнт варіації використовують для:
а) однієї ознаки у різних сукупностях
б) різних ознак в одній сукупності
в) обидві відповіді вірні.
78
6.1 . Рівень рентабельності підприємств легкої промисловості характеризується такими
даними. Визначте середній рівень рентабельності галузі, характеристики варіації.
Зробіть висновки про характері розподілу підприємств за рівнем рентабельності.
підсумку
6.2 . Рівень рентабельності підприємств харчової промисловості характеризується
такими даними. Визначте середній рівень рентабельності галузі, характеристики
варіації. Зробіть висновки про характер розподілу підприємств у галузі за рівнем
рентабельності.
підсумку
6.3. Рівень ліквідності (за коефіцієнтом загальної ліквідності) підприємств-
позичальників характеризується такими даними. Визначте середній коефіцієнт
ліквідності, показники варіації, зробіть висновки.
Коефіцієнт загальної До 1,5 1,5-1,7 1,7-1,9 1,9-2,1 2,1-2,5 2,5
ліквідності
Частка підприємств, % до 5 10 20 45 12 8
підсумку
6.4. Результати обстеження домогосподарств, що у житловому будинку,
характеризуються такими даними. Визначте середню житлову площу одного члена
домогосподарства, характеристики варіації, зробіть висновки.
Житлова площа на 1
11- 13-
члена домогосподарства, До 5 5-7 7-9 9-11 15 Усього
13 15
м2
Кількість
12 34 47 50 26 18 13 200
домогосподарств
6.5. За наведеними даними про ступінь використання виробничого обладнання фірмою
визначити середній коефіцієнт використання обладнання та характеристики варіації,
зробіть висновки.
Коефіцієнт використання, % До 80 80-85 85-90 90 і вище Усього
Кількість одиниць обладнання 16 22 8 4 50
6.6. За наведеними даними про рівень використання енергетичного обладнання фірмою
визначити середній коефіцієнт використання обладнання та характеристики варіації,
зробіть висновки.
79
Коефіцієнт використання, % До 60 60-70 70-80 80 і вище Усього
Кількість одиниць обладнання 3 9 23 15 50
6.7. За наведеними даними про частку високоліквідних активів в активах банків
визначити середній відсоток високоліквідних активів, характеристики варіації початку
року
40 і
Високоліквідні активи, % До 10 10-20 20-30 30-40 Усього
вище
Число на початок
1 5 9 3 2 20
банків року
на кінець
- 1 4 9 6 20
року
6.8. За наведеними у задачі 6.7. Даним про частку високоліквідних активів в активах
банків визначити середній відсоток високоліквідних активів, характеристики варіації
на кінець року.
80
ТЕМА 7. АНАЛІЗ РЯДІВ ДИНАМІКИ
7.1 Основні поняття та показники аналізу рядів динаміки

7.2 Середні характеристики рядів динаміки
7.3 Визначення основної тенденції динамічного ряду
7.1 Основні поняття та показники аналізу рядів динаміки

Явлення суспільного життя, вивчені статистикою, перебувають у безперервній
зміні та розвитку. Тому однією з найважливіших завдань статистики вивчення
зміни суспільних явищ у часі, тобто. процесу їх розвитку та динаміки. Це
завдання вирішують шляхом побудови та аналізу рядів динаміки.
Ряд динаміки – це розміщені у хронологічній послідовності значення певного
статистичного показника. Складовими динамічного ряду є ознаки часу t (Момент
або інтервал) та числові значення показника – рівні yt .
Відповідно до класифікації показників за ознакою часу динамічні ряди
поділяють на моментні та інтервальні. У моментних рядах рівні фіксують стан
явища певні моменти часу, а інтервальних – агрегований результат за певний
проміжок часу (декада, місяць, квартал, рік тощо.). Наприклад , суми резервів
іноземної валюти на кінець кварталу, залишки готової продукції на складах на
кінець/початок місяця, валюта балансу підприємства на кінець/початок року – це
моментні ряди; поквартальні обсяги експорту товарів, місячні обсяги
виробництва, добовий обсяг споживання електроенергії, кількість
новонароджених протягом місяця – інтервальні ряди.
Найпростішими показниками, які використовують при аналізі рядів динаміки є:
абсолютний приріст, темп зростання (індекс) і темп приросту, а також абсолютне
значення одного відсотка приросту.
Розрахунок цих показників ґрунтується на порівнянні рівнів динамічного ряду.
У цьому рівень, із яким виробляється порівняння називається базисним, т.к. він
є базою порівняння. Зазвичай за основу порівняння приймається або попередній,
або попередній рівень, наприклад перший рівень ряду. Якщо кожен рівень ряду
порівнюється з попереднім, отримані при цьому показники називаються
ланцюговими . Якщо всі рівні порівнюються з тим самим рівнем, що виступає як
постійна база порівняння, то отримані при цьому показники називають
базисними .
Абсолютний приріст (зменшення) – це різниця рівнів динамічного низки,
показує скільки одиниць збільшився (зменшився) рівень проти базисним, тобто.
за певний проміжок часу, і вимірюється у тих самих одиницях, що й самі рівні.
81
Ланцюговий абсолютний приріст:  t = y t – y t -1
Базовий абсолютний приріст:  t = y t – y 0
Очевидно, що сума ланцюгових абсолютних приростів дорівнює кінцевому
базисному:
( y t – y t -1 ) = y n – y 0
Темп зростання (індекс, відносна величина динаміки) - розраховується як
відношення рівнів ряду і показує у скільки разів збільшився рівень порівняно з
базисним, а у разі зменшення – яку частину базисного рівня становить рівень, що
порівнюється, і виражається коефіцієнтом або відсотком (Відсоток зростання =
Коефіцієнт зростання ∙ 100%).
yt y
Ланцюговий темп зростання : Т р.ц. = або t  100%
yt −1 yt −1
yt y
Базисний темп зростання : Т р.б = або t  100%
y0 y0
Між ланцюговими та базисними темпами зростання існує взаємозв'язок: добуток

ланцюгових темпів зростання дорівнює кінцевому базисному:
yt yn
y =
y0
t −1
Темп приросту показує скільки відсотків збільшився (зменшився) рівень проти

базисним, прийнятим за 100% і характеризують відносну величину приросту.
Може розраховуватися як ставлення абсолютного приросту до бази порівняння
чи безпосередньо виходячи з темпи зростання і виявляється у відсотках.
t
Т пр = ∙100% = (Т р - 1) ∙ 100% = Т р (%) - 100.
y t −1
Абсолютне значення одного відсотка приросту показує кількісне зміст одного

відсотка приросту (в одиницях виміру рівня) і розраховується як співвідношення
абсолютного приросту темпу приросту.
А % = t / Т пр = y t-1 /100
Для базисних темпів приросту значення А % однакові.
Приклад аналізу низки динаміки наведено у прикладі 7.1 . практикуму до теми
Якщо абсолютна або відносна швидкість динаміки в межах періоду, що
вивчається, не однакова, то порівнянням однойменних характеристик за різні
інтервали часу вимірюється прискорення (уповільнення) динаміки .
Різниця абсолютних ланцюгових приростів характеризує абсолютне
прискорення чи уповільнення динаміки. Для позитивних абсолютних приростів
можна визначити відносне прискорення чи уповільнення. Якщо інтервали часу
неоднакові, використовують середні абсолютні прирости відповідних інтервалів.
82
На основі базисних або середніх темпів зростання проводять порівняльний
аналіз інтенсивності динаміки паралельних рядів (наприклад, вантажообіг
залізничного та автомобільного транспорту, динаміка обсягів виробництва у
різних галузях тощо). Для такого порівняння інтенсивності розвитку явищ
використовують коефіцієнт випередження - Співвідношення темпів зростання
різних об'єктів за однакові проміжки часу.
Тр А
k оп =
Тр В
Якщо лави динаміки взаємопов'язані, тобто. їх рівні представляють фактор х і

результат у , то із співвідношення темпів приросту цих ознак визначають на
скільки відсотків змінюється результат у зі зміною фактора х на 1%. За змістом
співвідношення темпів приросту є коефіцієнтом еластичності:
Тр у
k эл =
Тр х
-3
Наприклад , ціни на товар зросли на 5%, а попит знизився на 3%. k эл = = −0,6 ,
5
тобто. зі збільшенням ціни 1 % попит зменшується на 0,6%.
7.2 Середні показники рядів динаміки.

З часом змінюються як рівні явищ, а й показники їх динаміки. Тож
узагальнюючої характеристики розвитку явищ використовують середні
показники динамічного низки – середні рівні, середні абсолютні прирости,
середні темпи динаміки.
Метод розрахунку середнього рівня ряду динаміки залежить від характеру
показника, що лежить в основі ряду, тобто. від виду низки динаміки (моментний
чи інтервальний).
Середній рівень інтервального ряду абсолютних величин обчислюється за
формулою простої середньої арифметичної:
Y=
y t
n
де n - Число фактичних рівнів за послідовні рівні відрізки часу.
Середній абсолютний приріст показує на скільки одиниць збільшувався
(зменшувався) рівень порівняно з попереднім у середньому за одиницю часу
(щомісяця, щорічно тощо) і розраховується як середня арифметична проста
ланцюгова абсолютна приросту або відношення сумарного абсолютного
приросту до кількості періодів.
=
 t
n −1
83
Середній темп зростання , виражений у формі коефіцієнта, показує у скільки
разів збільшувався (зменшувався) рівень порівняно з попереднім із середньом за
одиницю часу, і визначається за формулою середньої геометричної.
Tp = n −1  Tpi
де Tpi - Ланцюгові темпи зростання, n - 1 - кількість періодів.

Середній темп приросту (зниження) , виражений у відсотках, вказує на скільки
відсотків збільшувався (зменшувався) рівень порівняно з попереднім у
середньому за одиницю часу та розраховується на підставі середнього темпу
зростання.
Т пр = (Т р - 1) 100% = Т р (%) - 100.
Аналіз середніх показників низки динаміки розглянуто у прикладі 7.1.
практикуму до теми
Визначення середнього рівня моментного ряду .
При обчисленні середнього рівня моментного ряду динаміки залежно від
вихідних даних використовують різні види середніх.
1. Якщо відомі повні, вичерпні дані про зміну моментного ряду, його середній
рівень обчислюється за формулою середньої арифметичної зваженої :
Y=
yt i
t
де у - рівні, що збереглися без зміни протягом часу t .
Наприклад , вартість основних фондів підприємства на 1 січня становила 110
тис.грн., 11 січня було введено в експлуатацію фонди вартістю 20 тис.грн., а 26
січня виведено з експлуатації фонди вартістю 10 тис.грн.
Середньомісячна вартість основних фондів становитиме:
110  10 + (110 + 20)  15 + (110 + 20 − 10)  6
Y= = 121,6 тис.грн.
31
2. Якщо відомі лише рівні на початок і кінець аналізованого періоду, то середній
рівень моментного ряду динаміки визначається як середня арифметична цих
двох рівнів:
y нач + у кон
Y=
2
Наприклад , валюта балансу на 1 січня 2008 року становила 284520 тис.грн., а на
1 січня 2009 року – 269540 тис.грн. Середньорічна вартість майна підприємства
у 2008 році становила: Y = (284520 + 269540)/2 = 277030 тис.грн.
3. Якщо крім рівнів на початок та кінець періоду відомі також рівні на деякі
проміжні дати і при цьому проміжки часу між сусідніми датами дорівнюють
84
один одному (день, тиждень, місяць, квартал, рік тощо), то середній рівень
моментного ряду визначається за формулою середньої хронологічної :
y1 y
+ y 2 + y 3 + ... + n
Y= 2 2
n −1
Наприклад , є дані про чисельність персоналу підприємства за 6 місяців 2009
року:
Дата 01.01.09 01.02.09 01.03.09 01.04.09 01.05.09 01.06.09 01.07.09
Чисельність 1450 1460 1461 1444 1448 1450 1454
Середня чисельність персоналу за півріччя складе:
1450 + 1460 + 1461 + 1444 + 1448 + 1450 + 1454
Y= 2 2 = 1453
людини
6
4. Якщо відомі рівні на деякі проміжні дати і при цьому проміжки часу між
сусідніми датами нерівні , спочатку розраховуються середні рівні за проміжки
часу між двома сусідніми датами, а потім на основі проміжних середніх рівнів
визначається середній рівень за період за формулою середньої арифметичної
зваженої, де вагами є проміжки часу між двома сусідніми датами:
Y=
yt i
t
де yi – середні рівні проміжки часу між сусідніми датами, t – величини цих
проміжків.
Наприклад , вартість основних фондів 1 січня становила 110 тис.грн., 15 січня –
130 тис.грн., 31 січня – 120 тис.грн. Для розрахунку середньомісячної вартості
визначимо середні рівні за 2 проміжні періоди: з 1 по 15 січня y1 = (110+130)/2 =
120 тис.грн., з 16 січня по 31 січня y 2 = (130+120)/2 = 125 тис. грн. грн.
Середньомісячна вартість основних фондів підприємства складе:
120  15 + 125  16 3800
Y= = = 122,58 тис.грн.
31 31
7.3 Визначення основної тенденції динамічного ряду
Тенденція (тренд) – це основний напрямок розвитку певного явища. У деяких

випадках тенденцію можна встановити за значеннями рівня низки: рівномірне
зростання (зниження), уповільнене зростання (зниження), прискорене зростання
(зниження). У випадках, коли тенденція розвитку через коливання рівня
виявляється недостатньо виразною, використовуються спеціальні методи її
виявлення – методи згладжування коливань вирівнювання динамічних рядів.
Вирізняють три основні способи вирівнювання динамічного ряду: а) укрупнення
інтервалів динамічного ряду та їх характеристики середніми рівнями; б) метод
85
ковзної середньої; в) аналітичне вирівнювання (вирівнювання за аналітичними
формулами).
Укрупнення інтервалів - полягає у перетворенні початкових рядів динаміки на
більші за тривалістю часових періодів, та переході від інтервалів менш тривалих
до більш тривалих (наприклад, від доби до тижнів, від місяців до кварталів
тощо), що дозволяє чіткіше виявити дію Основні тенденції (основні фактори)
зміни рівнів. По інтервальним рядам підсумки обчислюються шляхом простого
підсумовування рівнів початкових рядів або характеризуються середніми
рівнями. Для моментних рядів розраховують середні величини укрупнених рядів
(змінна середня), використовуючи формулу простої середньої арифметичної.
При укрупненні інтервалів кількість рівнів динамічного ряду скорочується, у
результаті рух рівня всередині укрупненого інтервалу випадає з поля зору.
Ковзна середня - це така динамічна середня, яка послідовно розраховується при
пересуванні на один інтервал при заданій тривалості періоду, тобто. кожна ланка
ковзної середньої це середній рівень за відповідний період. Якщо, припустимо,
тривалість періоду дорівнює 3, то ковзні середні розраховуються так:
y1 + y 2 + y 3 y + y3 + y 4
y1 = ; y2 = 2 і т.д.
3 3
Першу розраховану середню відносять до другого періоду, другу – до третього,
третю – до четвертого тощо. Порівняно з фактичним згладженим рядом стає
коротше на (m - 1)/2, де m - число рівнів інтервалу.
Цей метод має ряд недоліків:
– залежно від періоду усереднення губляться 1, 2, 3 та більше рівнів ряду;
– підраховані нами показники не відносяться до якогось конкретного
періоду часу, через що не представляється можливим здійснювати
прогнозування розвитку явищ, що вивчаються.
Методи укрупнення інтервалів та ковзної середньої дозволяють якісно виявити
основну тенденцію розвитку явища. Застосування цих методів розглянуто у
прикладі 7.2. практикуму до теми
Для виявлення та кількісного вираження основної тенденції розвитку явища
використовують метод аналітичного вирівнювання ряду динаміки, що
дозволяє отримати опис плавної лінії розвитку ряду у вигляді певної функції
"трендової кривої". Вигляд функції залежить від специфіки процесу конкретного
характеру динаміки його розвитку: рівномірний, прискорений чи уповільнений
зростання чи зниження рівнів ряду. Його можна визначити як теоретично, і
практично. Теоретичний аналіз ґрунтується на розрахованих показниках
динаміки. Практичний аналіз – на дослідженні лінійної діаграми. Завдання
полягає в тому, щоб підібрати для конкретного ряду динаміки таку логарифмічну
криву, яка найбільш точно відображала б риси фактичної динаміки. Вирішення
цієї задачі часто пов'язане з методом найменших квадратів, т.к. найкращим
вважається таке наближення вирівняних даних до емпіричних, за яких сума
квадратів їх відхилень є мінімальною:
86
min ( Yt – f ( t ) ) 2
Насправді найчастіше використовуються функції, параметри яких означають
абсолютну чи відносну швидкість розвитку:
1) лінійна функція : У t = a 0 + a 1 t ,
де a 0 - Початковий рівень ряду, a 1 - середньорічний абсолютний приріст.
Лінійна залежність вибирається у тих випадках, коли у вихідному часовому ряду
спостерігаються більш менш постійні абсолютні ланцюгові прирости, що не
виявляють тенденції ні до збільшення, ні до зниження.
2) статечна функція : У t = a 0 ∙ a 1 t
де a 0 – початковий рівень низки, a 1 – середньорічний темпи зростання.
3) параболічна функція : У t = a 0 + a 1 t + a 2 t 2
де a 0 - Початковий рівень ряду, a 1 - Початковий абсолютний приріст.
Параболічна залежність використовується, якщо абсолютні ланцюгові прирости
власними силами виявляють деяку тенденцію розвитку, але абсолютні ланцюгові
прирости абсолютних ланцюгових приростів (різниці другого порядку) ніякої
тенденції розвитку виявляють.
Техніка аналітичного вирівнювання по прямій має найпростіший вираз.
na 0 + a 1 t = y t
a 0 t + a 1 t 2 = y t t
Система рівнянь спрощується, якщо значення t підібрати в такий спосіб, щоб t
i = 0 ( де t i - відхилення від середини відліку кожного періоду), тобто. перенести
початок відліку в середину аналізованого періоду:
a 0 = y t / n a 1 = y t t / t 2
Розглянемо застосування методу з прикладу аналізу обсягів виробництва за
п'ятирічку.
Рік 2014 2015 2016 2017 2018 Усього
тис.шт , yt 140 224 196 237 189 986
t -2 -1 0 1 2 0
y tt -280 -224 0 237 378 111
Уt 175 186,1 197,2 208,3 219,4 986
a 0 = yt /n = 986/5 = 197,2; t 2 = (4+1+0+1+4) = 10; a 1 = y t t/ t 2 = 111/10 = 11,1
Таким чином, лінія тренду має вигляд У t = 197,2 +11,1 t
Як видно, трендові значення рівнів значно відрізняються від початкових, проте
відображають тенденцію рівномірного зростання, при цьому результат обсягів
виробництва за п'ятирічку, що аналізується, залишився незмінним. Значні
відмінності між отриманими та початковими даними можуть свідчити, що
розвиток цього явища не може бути достовірно відображено лінійною функцією.
87
Рівняння лінії тренду використовуються для заповнення відсутніх значень рівнів
як усередині, так і поза рядом. Визначення відсутніх проміжних рівнів ряду
здійснюється за допомогою інтерполяції з урахуванням певної функції розвитку
явища у період. Визначення кількісних значень поза ряду проводиться з
допомогою екстраполяції (прогнозування) . Найбільш простим методом
прогнозування є розрахунок середніх характеристик зростання (середній
абсолютний приріст, середній темпи зростання і т.д.) і перенесення їх на
майбутні дати. Прогнозування з урахуванням аналітичного вирівнювання є
найпоширенішим методом.
Аналіз рядів динаміки передбачає і дослідження сезонної нерівномірності -
сезонних коливань , під якими розуміють більш-менш стійкі внутрішньорічні
коливання, причиною яких є численні фактори. Сезонні коливання вимірюються
за допомогою відносних величин - індексів сезонності , які розраховуються як
відношення кожного рівня y t до середнього рівня ряду (за відсутності тенденції)
або як відношення фактичних рівнів y t до теоретичних У t (за наявності
тенденції).
yt yt
I сез = або I сез =
y Yt
З індексів сезонності можна побудувати графіки сезонності. Абсолютним
показником сезонних коливань є амплітуда коливань , що визначається як
різниця між максимальним та мінімальним індексом сезонності.
Наприклад , проведемо аналіз сезонної хвилі з прикладу числа зареєстрованих
шлюбів.
Місяць

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Шлюбів, 776 768 672 760 648 805 868 890 979 832 819 763 9600
од.
I сез. , % 97 96 84 95 81 101 109 111 122 104 102 98 -
( I сез -100) 9 16 256 25 361 1 81 121 484 16 4 4 1378

2
Середньомісячна кількість зареєстрованих шлюбів становить 9600/12 = 800. Індекси

сезонності розраховані як відношення кількості зареєстрованих шлюбів за місяць до
середньомісячного значення та наведені у відсотках. Як видно, найнижчий рівень
реєстрації шлюбів посідає березень і травень, а найвищий – на серпень-вересень.
Амплітуда сезонних коливань становить 122-81 = 41%.
88
Ключові поняття теми.
▪ Ряд динаміки
▪ Моментні та інтервальні ряди динаміки
▪ Ланцюгові та базисні показники рядів динаміки
▪ Абсолютний приріст
▪ Темп зростання, тема приросту
▪ Взаємозв'язок ланцюгових та базисних показників динаміки
▪ Коефіцієнт випередження
▪ Середні характеристики рядів динаміки
▪ Середній рівень моментного ряду динаміки. Середня хронологічна.
▪ Тенденція, тренд
▪ Метод укрупнення інтервалів
▪ Метод ковзної середньої
▪ Метод аналітичного вирівнювання
▪ Інтерполяція та екстраполяція
▪ Амплітуда сезонних коливань, індекс сезонності

Приклад 7.1.
Дано низку динаміки обсягу експорту товарів за 4 квартали звітного року.
Показник 1 квартал 2 квартал 3 квартал 4 квартал Усього за рік
Обсяг
експорту, 2,8 3,5 3,9 4,2 14,4
млрд. $
Визначити ланцюгові, базисні та середні показники динаміки експорту у звітному році.
Результати розрахунків показників динаміки подаємо у вигляді таблиці:
Аналіз динаміки обсягів експорту у звітному році
Абсолютний
Обсяг Темп зростання Темп приросту,% А%,
приріст, млрд. $
Квартал експорту, млрд.
млрд. $ ланцю- базисний ланцю- базисний ланцю- базисний $
говий говий говий
1 2,8 - - 1,0 1,0 - - -
2 3,5 0,7 0,7 1,25 1,25 25 25 0,28
3 3,9 0,4 1,1 1,11 1,39 11 39 0,35
4 4,2 0,3 1,4 1,08 1,50 8 50 0,39
Усього 14,4 1,4  1,50    
Аналіз абсолютного приросту : у другому кварталі обсяг експорту зріс на (3,5 - 2,8) =
0,7 млрд. дол. в порівнянні з першим кварталом; у третьому кварталі обсяг експорту
зріс на 0,4 млрд дол. порівняно з першим кварталом (базисний абсолютний приріст); у
четвертому кварталі обсяг експорту зріс на 0,3 млрд.дол (4,2 – 3,9) порівняно з третім
кварталом (ланцюговий абсолютний приріст) та на 1,4 млрд.дол (4,2 – 2,8) за порівняно
89
з першим кварталом (базисний абсолютний приріст); таким чином, за три квартали
обсяг експорту збільшився на 1,4 млрд. дол.
Аналіз темпів зростання: експорт у другому кварталі зріс у 1,25 (3,5 : 2,8) разів у
порівнянні з першим кварталом, у третьому кварталі зріс у 1,11 разів (3,9 : 3,5)
порівняно з другим кварталом та в 1,39 разів (3,9 : 2,8) порівняно з першим кварталом,
у четвертому кварталі експорт зріс у 1,08 разів (4,2 : 3,9) порівняно з третім кварталом
та у 1 ,5 рази (4,2: 2,8) ін. порівняно з першим кварталом, таким чином за аналізований
період обсяг експорту збільшився у півтора рази.
Аналіз темпів приросту : експорт у другому кварталі зріс на 25% (125-100) порівняно
з першим, у третьому кварталі зріс на 11% (111-100) порівняно з другим та на 39% (139-
100) порівняно з першим першим, у четвертому кварталі зріс на 8% порівняно з третім
та на 50% порівняно з першим, таким чином за аналізований період експорт зріс на
50%.
Аналіз абсолютного значення 1% приросту: у другому кварталі у кожному відсотку
приросту обсягу експорту містилося 0,28 млрд.дол (2,8: 100), у третьому кварталі – 0,35
млрд.дол. (3,5: 100), у четвертому - 0,39 млрд.дол (3,9: 100). Як видно при тому, що
поквартальні абсолютні прирости і темпи приросту зменшувалися, абсолютне значення
1% приросту збільшувалося.
Середньоквартальний рівень експорту за аналізований рік становив:
2,8 + 3,5 + 3,9 + 4,2
Y= = 3,6 млрд.дол.
4
0,7 + 0,4 + 0,3

Середньоквартальний абсолютний приріст становив:  = = 0,46 млрд.дол.,
3
тобто. щокварталу обсяг експорту зростав у середньому на 460 млн. доларів.
Середній темпи зростання обсягів експорту становив: Tp = 3 1,25  1,11  1,08 = 3 1,5 = 1,145 ,
тобто. щоквартально обсяг експорту зростав у середньому у 1,145 разів.
Середній темп приросту обсягу експорту становив 14,5% ((1,145-1)∙100% = 14,5%),
тобто. щокварталу обсяг експорту зростав у середньому на 14,5%.
Приклад 7.2.
Наявні такі дані про виробництво виробів підприємством за 10 років
Рік 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Тис.шт 181 168 223 196 140 224 196 237 189 179
За наданими даними складно виявити тенденцію, т.к. рівні змінюються
стрибкоподібно.
Укрупнення інтервалів по п'ятирічках дасть такі результати: за період з 1997 по 2001
було вироблено 908 тис. виробів при середньорічному рівні 182 тис. виробів; за період
з 2002 по 2006 вироблено 1025 тис. виробів за середньорічного рівня 205 тис. виробів.
90
Таким чином, укрупнення дозволило виявити основну тенденцію зростання обсягів
виробництва.
Застосування методу ковзної середньої дасть такі результати.
П'ятирічки 97-2001 98-2002 99-2003 00-2004 01-2005 02-2006
Виробництво, за 5 років 908 951 979 993 986 1025
тис.вид. середньорічне 182 190 196 199 197,2 205
Таким чином, ковзна середня має вигляд:
Рік 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
Ковзна
- - 182 190 196 199 197,2 205 - -
середня
Як видно, підтвердилися результати отримані при укрупненні інтервалів – виявлено
основну тенденцію зростання обсягів виробництва, але водночас виділився інтервал
(2001-2005), на який відбувалося тимчасове скорочення виробництва, після чого
тенденція зростання відновилася.
♦ ТЕСТИ ♦
7.1. Моментним рядом динаміки не є:
а) залишки готової продукції на складах підприємства на 1 число місяця
б) сума капіталу банку на 1 січня звітного періоду
в) обсяг реалізації готової продукції за період станом на звітну дату
г) ліквідність підприємства на кінець звітного періоду
д) усі перелічені
7.2. Інтервальним рядом динаміки є:
а) залишки готової продукції на складах підприємства на 1 число місяця
б) сума капіталу банку на 1 січня звітного періоду
в) обсяг реалізації готової продукції за період станом на звітну дату
г) ліквідність підприємства на кінець звітного періоду
7.3. Різниця рівнів динамічного ряду, що вимірюється в тих же величинах, що й самі
рівні – це
а) темп зростання
б) темп приросту
в) абсолютний темп приросту
г) абсолютний приріст
д) один відсоток приросту
7.4. Відношення рівнів динамічного ряду – це
а) темпи зростання г) абсолютний приріст
б) темп приросту д) один відсоток приросту
в) абсолютний темп приросту
91
7.5. Різниця абсолютних ланцюгових приростів характеризує
а) один відсоток приросту; г) абсолютний темп приросту
б) абсолютне прискорення д) немає правильної відповіді
в) відносне прискорення
7.6. Характеризують відносну величину приросту та показує на скільки відсотків
збільшився (зменшився) рівень порівняно з базисним:
а) один відсоток приросту; г) темп приросту
б) абсолютне прискорення д) абсолютний приріст
в) відносне прискорення
7.7. Співвідношення темпів приросту двох взаємозалежних рядів динаміки за однакові
проміжки часу відображає
а) коефіцієнт еластичності; г) індекс сезонності
б) коефіцієнт випередження д) немає правильної відповіді
в) коефіцієнт прискорення (уповільнення)
7.8. Співвідношення темпів зростання різних об'єктів за однакові проміжки часу
відображає
а) коефіцієнт еластичності; г) індекс сезонності
б) коефіцієнт випередження д) немає правильної відповіді
в) коефіцієнт прискорення (уповільнення)
7.9. Між ланцюговими та базисними показниками існує взаємозв'язок:
а) сума ланцюгових абсолютних приростів дорівнює базисному абсолютному
приросту
б) добуток ланцюгових абсолютних приростів дорівнює базисному абсолютному
приросту
в) корінь квадратний твори ланцюгових темпів зростання дорівнює базисному темпу
зростання
г) сума ланцюгових темпів приросту дорівнює базисному темпу приросту
7.10. Між базисними та ланцюговими показниками існує взаємозв'язок:
а) добуток ланцюгових темпів зростання дорівнює базисному темпу зростання
б) добуток ланцюгових абсолютних приростів дорівнює базисному абсолютному
приросту
в) корінь квадратний твори ланцюгових темпів зростання дорівнює базисному темпу
зростання
г) сума ланцюгових темпів приросту дорівнює базисному темпу приросту
7.11. Середній рівень інтервального ряду обчислюється за формулою
а) середньої арифметичної зваженої г) середньої гармонійної
б) середньої арифметичної простий д) середньої геометричної
в) середньої хронологічної
92
7.12. Середній рівень моментного ряду з рівними інтервалами обчислюється за такою
формулою:
7.13. Середній рівень моментного ряду з нерівними інтервалами обчислюється за такою
формулою:
7.14. Середній темп зростання обчислюється за такою формулою:
7.15. Виявити та кількісно висловити основну тенденцію розвитку явища дозволяє:
а) метод укрупнення інтервалів; г) метод аналітичного вирівнювання.
б) метод ковзної середньої д) всі перераховані
в) метод інтерполяції
7.16. Виявити та кількісно висловити більш-менш стійкі відхилення рівнів від
середнього значення ряду дозволяють
а) укрупнені середні г) індекси сезонності
б) ковзні середні д) коефіцієнти випередження
в) лінії тренду
7.17. Визначення рівнів ряду, що відсутні, проводиться за допомогою
а) аналітичного вирівнювання г) методу укрупнення інтервалів
б) інтерполяції д) методу ковзної середньої
в) екстраполяції
7.18. Прогнозування рівнів ряду проводиться за допомогою
а) аналітичного вирівнювання г) методу укрупнення інтервалів
б) інтерполяції д) методу ковзної середньої
в) екстраполяції
7.19. Темп зростання обсягу реалізації продукції А за період становив 1,05, а темпи
зростання обсягу реалізації продукції Б - 1,02. Коефіцієнт випередження попиту
продукцію А становив:
а) 1,03; б) 0,97; в) 2,5; г) 0,4; д) немає правильної відповіді
7.20. Темп зростання ціни продукції за період становив 1,04, а темпи зростання обсягу
реалізації – 0,98. Коефіцієнт еластичності попиту становив:
а) 1,06; б) -2,0; в) -0,5; г) 0,94; д) немає правильної відповіді
7.21. Виробництво продукції минулого року зросло у 1,25 рази, а поточного – на 80%.
Темп зростання виробництва за 2 роки становив:
93
а) 105%; б) 205%; в) 0%; г) 100%; д) немає правильної відповіді
7.22. У 2018 році інвестиції у галузь становили 200 млн.грн., у 2019 році обсяг
інвестицій збільшився на 36, а у 2007 – на 52 млн.грн. Середньорічний темп приросту
інвестицій за два роки становив:
а) 20%; б) 22%; в) 21%; г) 44 млн.грн.; д) 44%
7.23. Оборот підприємства у 2018 році становив 40 млн.грн., за 2019 рік цей показник
зріс на 14%, за 2007 рік – на 25%. Середньорічний абсолютний приріст обороту за два
роки становив:
а) 19,5%; б) 7,8 млн. грн.; в) 8,5 млн. грн.; г) 42,5%; д) немає правильної відповіді
7.24. Абсолютний приріст імпорту продукції за 2018 рік становив 0,2 тис.тон, за 2019
рік - 0,1 тис.тон. Визначте темп приросту імпорту за 2 роки, якщо 2017 року було
імпортовано 20 тис.тонн.
а) 1,5%; б) 0,3 тис.тон; в) 1,5 тис.тон; г) 0,75%; д) немає правильної відповіді
7.25. Вартість залишків незавершеного виробництва підприємства на 1 число місяця
становила: січень – 142 тис.грн., лютий – 80 тис.грн., березень – 84 тис.грн. квітень –
92 тис.грн., травень – 110 тис.грн., червень – 108 тис.грн., липень – 130 тис.грн.
Середньомісячна вартість НЗП у 1 кварталі становила:
а) 124,3 тис.грн
б) 102 тис. грн.
в) 102,7 тис. грн.
г) 93,7 тис. грн.
7.1. За даними про кількість працюючих та обсяги виробництва на підприємстві:

а) визначте типи динамічних рядів;
б) визначте середні рівні динамічних рядів, вказавши який вид середнього
використання;
в) побудуйте низку динаміки похідного показника – продуктивність праці;
г) для кожного ряду визначте ланцюгові та базисні характеристики динаміки
(абсолютні прирости, темпи зростання, темпи приросту, один відсоток приросту) та
середні характеристики динаміки (середній абсолютний приріст, середній темп
зростання, середній темп приросту).
Минулий рік, квартал Поточний
Показник рік, 1 кв.
1 2 3 4
Кількість працюючих на
82 78 74 76 78
початок кварталу, людина
Обсяг виробництва, тис.д. 2816 2774 2835 3003 3045
94
7.2. За даними про капітал та прибуток комерційного банку:
а) визначте типи динамічних рядів;
б) визначте середні рівні динамічних рядів, вказавши який вид середнього
використання;
в) побудуйте ряд динаміки похідного показника - прибутковості капіталу;
г) для кожного ряду визначте ланцюгові та базисні характеристики динаміки
(абсолютні прирости, темпи зростання, темпи приросту, один відсоток приросту) та
середні характеристики динаміки (середній абсолютний приріст, середній темп
зростання, середній темп приросту).
Минулий рік, квартал Поточний
Показник, млн.. рік, 1 кв.
1 2 3 4
Капітал на початок кварталу 384 403 615 776 1210
Прибуток 185 218 242 306 344
7.3. За наведеними даними: а) відновіть низку динаміки обсягів перевезення вантажів

автотранспортом; б) визначте ланцюгові та базисні характеристики динаміки
(абсолютні прирости, темпи зростання, темпи приросту, один відсоток приросту); в)
середні показники динаміки (середній абсолютний приріст, середній темпи зростання,
середній темп приросту); г) абсолютну та відносну швидкість зростання (падіння)
обсягів.
Ланцюгові характеристики динаміки
Перевезено
Рік вантажів, Абсолютний
Темп Темп 1% приросту,
млн.т. приріст,
зростання приросту, % млн.т.
млн.т.
2014 300
2015 20
2016 5
2017
2018 1,1 3,6
7.4. За наведеними даними: а) відновіть низку динаміки обсягів виробництва товарів;

б) визначте ланцюгові та базисні характеристики динаміки (абсолютні прирости, темпи
зростання, темпи приросту, один відсоток приросту); в) середні показники динаміки
(середній абсолютний приріст, середній темпи зростання, середній темп приросту); г)
абсолютну та відносну швидкість зростання (падіння) обсягів.
Базисні характеристики динаміки
Виробництво,
Рік Абсолютний Темп Темп
тис.т.
приріст, тис.т. зростання,% приросту, %
2014 600
2015 -2
2016 -28
95
2017 97
2018 -6
7.5. На підставі наведених даних: а) відновіть ряд динаміки вартості обладнання

підприємства на підставі середньорічних рівнів та рівнів на початок (кінець) року; б)
за даними одного з отриманих рядів визначте ланцюгові та базисні характеристики
динаміки (абсолютні прирости, темпи зростання, темпи приросту, один відсоток
приросту) та середні характеристики динаміки (середній абсолютний приріст, середній
темп зростання, середній темп приросту), абсолютну та відносну швидкість динаміки.
Показник, млн.. 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Вартість обладнання:
- Середньорічна 220 245 280 320
- на кінець року 368 390 420 484
7.6. На підставі наведених даних: а) відновіть ряди динаміки величини власного

капіталу підприємства на підставі середньорічних рівнів та рівнів на початок (кінець)
року; б) за даними одного з отриманих рядів визначте ланцюгові та базисні
характеристики динаміки (абсолютні прирости, темпи зростання, темпи приросту,
один відсоток приросту) та середні характеристики динаміки (середній абсолютний
приріст, середній темп зростання, середній темп приросту), абсолютну та відносну
швидкість динаміки.
Показник, тис.гр.од 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019
Вартість власного
капіталу:
- Середньорічна 1183 1202 1218 1268
- на початок року 1220 1264 1188 1160
7.7. На основі даних про динаміку залишків коштів на розрахунковому рахунку

підприємства та величині кредиторської заборгованості визначте: а) середню величину
грошових коштів та кредиторську заборгованість за кожен квартал і за півріччя,
вказавши який вид середньої використаний; б) показник платоспроможності
(ставлення середнього рівня коштів до середньої кредиторської заборгованості) за
кожний квартал та за півріччя.
Рух коштів на рахунку
Дата 01.01. 11.01 17.02 06.03 12.04 05.05 20.05 10.06 20.06
Рух
грошових 1003 -560 +200 +420 -480 -110 + 30 -600 +390
коштів
Розмір кредиторської заборгованості
Дата 01.01. 01.02. 01.03 01.04 01.05 01.06 01.07
Розмір
3800 4260 4180 4630 2570 2380 2120
заборгованості
96
7.8. На основі даних про величину залишків коштів на розрахунковому рахунку
підприємства та величині кредиторської заборгованості визначте: а) середню величину
грошових коштів та кредиторську заборгованість за кожен квартал і за півріччя,
вказавши який вид середньої використаний; б) показник платоспроможності
(ставлення середнього рівня коштів до середньої кредиторської заборгованості) за
кожний квартал та за півріччя.
Залишок коштів на рахунку, тис.грн
Дата 01.01. 10.01 01.02 05.03 10.04 05.05 20.05 01.06 20.06
Сума 62 58 30 12 26 40 48 54 50
Розмір кредиторської заборгованості, тис.грн
Дата 01.01. 01.02. 01.03 01.04 01.05 01.06 01.07
Сума 610 500 140 180 320 300 450
7.9. На підставі даних про облікову чисельність працівників та вартість основних

фондів підприємства за місяцями визначте: а) середньомісячну чисельність
працівників за кожен квартал, півріччя та за рік; б) середньомісячну вартість основних
фондів за кожний квартал, півріччя та за рік; в) на підставі середніх квартальних даних
побудуйте ряд динаміки рівня фондоозброєності (вартість основних фондів на одного
робітника) та проведіть аналіз ланцюгових та середніх характеристик його динаміки.
Облікова кількість робітників (на 1 число місяця)
міс. 1 1
2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
2018 2019
Осіб 900 900 908 906 906 910 916 912 910 914 912 908 904
Вартість основних фондів підприємства за місяцями
Місяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
млн.грн. 1,22 1,20 1,15 1,18 1,26 1,26 1,30 1,34 1,36 1,28 1,32 1,32
7.10. На підставі даних про вартість основних фондів підприємства та виручку від
реалізації продукції за місяцями визначте: а) середньомісячну вартість основних
фондів за кожен квартал, півріччя та за рік; б) середньомісячний розмір виручки від за
кожний квартал, півріччя, і протягом року; в) на підставі середніх квартальних даних
побудуйте ряд динаміки показника фондовіддачі (сума виручки від реалізації на 1 д.е.
вартості основних фондів) та проведіть аналіз базисних та середніх характеристик його
динаміки.
Вартість основних фондів підприємства (на 1 число місяця), тис.грн
міс. 1 1
2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
2018 2019
тис.грн 520 524 522 535 540 568 560 580 602 600 630 636 632
Виторг від реалізації продукції за місяцями, тис.грн.
Місяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Тис.грн. 468 450 436 440 486 502 560 584 614 620 652 678
97
7.11. На підставі наведених індексів сезонності реалізації кондитерських виробів: а)
визначте амплітуду коливань та середньоквадратичне відхилення індексів сезонності;
б) побудуйте низку динаміки обсягів реалізації, якщо відомо, що обсяг продажів у січні
становив 12,56 млн.грн.; в) визначте ланцюгові та середні характеристики отриманого
ряду динаміки.
Індекс сезонності обсягів реалізації кондитерських виробів, %
Місяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
I 125,6 115,2 103,3 105,4 90,1 81,7 85,4 71,3 79,4 100,5 110,1 132,0
сез,%
7.12. На підставі наведених індексів сезонності реалізації морозива: а) визначте

амплітуду коливань та середньоквадратичне відхилення індексів сезонності; б)
побудуйте низку динаміки обсягів реалізації, якщо відомо, що обсяг продажів у травні
становив 13,48 млн.грн.; в) визначте ланцюгові та середні характеристики отриманого
ряду динаміки.
Індекс сезонності обсягів реалізації морозива, %
Місяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
I
49,8 52,6 75,9 92,2 134,8 175,2 160,5 155,4 124,6 82,0 60,7 36,3
сез,%
7.13. За даними про рівень урожайності плодово-ягідних культур за останні 10 років: а)

визначте ланцюгові та середні характеристики динаміки; б) визначте тенденцію зміни
врожайності методом укрупнення інтервалів (2-річний період) та методом ковзної
середньої (5-річний період).
Рік 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Врожайність, ц/га 43,1 34,6 29,8 37,2 45,9 27,4 35,8 40,2 35,6 37,8
7.14. За даними про рівень урожайності винограду за останні 10 років: а) визначте

ланцюгові та середні характеристики динаміки; б) визначте тенденцію зміни
врожайності методом укрупнення інтервалів (2-річний період) та методом ковзної
середньої (5-річний період).
Рік 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Врожайність, ц/га 49,3 52,2 44,7 30,9 56,0 48,5 54,4 56,3 54,0 52,9
7.15. За даними про базові темпи приросту обсягу реалізації продукції за місяцями
поточного року: а) визначте місячні рівні обсягів реалізації, якщо відомо, що у січні він
становив 810 тис.грн.; б) на основі побудованого ряду динаміки визначте ланцюгові та
середні характеристики динаміки; в) визначте індекси сезонності, амплітуду коливань
та середньоквадратичне відхилення індексів сезонності за поточний рік.
Місяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Тпр% 0 6 12 22 28 20 26 34 45 40 20 8
98
ТЕМА 8. ІНДЕКСНИЙ АНАЛІЗ
8.1. Основні поняття та категорії індексного аналізу

8.2. Правила побудови та аналізу індексів.
8.2.1. Системи індексів абсолютних величин.
8.2.2. Системи індексів середніх величин
8.2.3. Індексний аналіз у статистиці виробництва
8.1 Основні поняття та категорії індексного аналізу
Індекс - це відносна величина, що характеризує зміну рівня явища в часі

(динамічні індекси), просторі (територіальні індекси) або в порівнянні з планом,
нормою (міжгрупові).
У всіх випадках зіставляються між собою розміри однойменних показників, що
мають однаковий економічний зміст (наприклад, товарообіг базисного та
звітного періоду, фактичний та плановий, першої та другої філії тощо). У
чисельнику індексного відношення перебуває порівнюваний чи звітний рівень, а
знаменнику - базисний рівень, з яким проводиться порівняння. Вибір основи
залежить від мети дослідження. Таким чином, індексами є будь-які відносні
величини динаміки, виконання плану та порівняння. Як відносна величина
індекс подається у формі коефіцієнта чи відсотка. Назва індексу відбиває його
соціально-економічний зміст, а числове значення – інтенсивність змін чи ступінь
відхилення. Показник (ознака), зміна якого характеризує індекс називається
індексованим. Ознака-вага виконує функцію ваги по відношенню до
індексованої ознаки.
Індекси виконують 2 функції :
– синтетичну - узагальнююча характеристика зміни явища;
– аналітичну – зміна впливу різних чинників зміну явища. Більшість індексів
виконують обидві функції одночасно.
У статистиці розрізняють кілька видів індексів. Залежно від характеру та змісту
індексованих величин розрізняють індекси кількісних (об'ємних) показників та
індекси якісних показників .
За рівнем охоплення елементів сукупності розрізняють індивідуальні та зведені
індекси. Індивідуальні індекси характеризують співвідношення рівнів лише
елемента сукупності чи однорідної групи (наприклад, зміна обсягу виробництва
чи собівартості одного виду продукції).
99
Зведені індекси – співвідношення рівнів показника, куди входять різнорідні
елементи (наприклад, зміна обсягу випуску кількох видів продукції, зміна
товарообігу у галузі тощо.). Зведені, своєю чергою, поділяються на загальні та
групові . Якщо досліджувана сукупність складається з кількох груп, то зведені
індекси, кожен із яких характеризує зміна рівнів окремої групи, є груповими (
субіндексними ), а зведений індекс, що охоплює всю сукупність – загальним
(тотальним) індексом. За своєю формою зведені індекси поділяються на
агрегатні та середньозважені . Вибір тієї чи іншої форми залежить від мети та
наявної інформації.
Залежно від виду індексованої величини виділяють індекси абсолютних
величин та індекси середніх величин (наприклад, індекс собівартості та індекс
середньої собівартості).
Статистичні індекси
Індивідуальні Зведені
Абсолютних величин Агрегатні Групові
Середніх величин Середньозважені Загальні
Рисунок 8.1 – Класифікація статистичних індексів
8.2 Правила побудови та аналізу індексів.

При використанні індексного методу аналізу необхідно дотримуватися певних
позначень величин, що індексуються, прийнятих у міжнародній статистиці
(табл.8.1.).
Індивідуальні індекси – це типові відносні величини. Наприклад, i q = q 1 / q 0 –
індекс динаміки обсягів виробництва продукції, i p = p 1 / p 0 – індекс динаміки
ціни певної продукції, iq = qпл / q0 – індекс планового завдання обсягу виробництва
продукції, iq = q1 / qпл - індекс виконання плану. Аналогічно будуються
індивідуальні індекси будь-яких інших показників. Умовою розрахунку
індивідуальних індексів є сумісність значень чисельника та знаменника, тобто.
вони мають виражатися у однакових одиницях виміру.
Зведені індекси припускають порівняння не індивідуальних, а агрегованих
(зведених) показників за сукупністю, елементи якої мають різні одиниці виміру
та їх значення не можуть бути підсумовані.
100
Таблиця 8.1. – Умовні позначення, які використовуються при побудові
статистичних індексів
Позначення Зміст, значення показника, що індексується
Фізичний обсяг, кількість виробленої (реалізованої) продукції
q
певного виду у натуральному вираженні
p Ціна одиниці продукції
z Собівартість одиниці виробленої продукції
Товарообіг, загальна вартість виробленої (реалізованої)
pq
продукції цього виду
Загальна собівартість, загальні витрати на виробництво цього
zq
виду продукції
Загальні витрати робочого дня виробництва даного виду
T
продукції
w Продуктивність праці
t Трудомісткість одиниці виробленої продукції ( T / q )
Загальна витрата сировини на виробництво продукції цього
M
виду
Питома витрата сировини виробництва одиниці виробленої
m
продукції ( M / q )
«1» Підрядковий знак показника звітного (поточного) періоду
«0» Підрядковий знак показника базисного (попереднього) періоду
«пл» Підрядковий знак планового рівня показника
i Індивідуальний індекс
I Зведений індекс
Для виконання умови сумісності (порівняльності) показники, що індексуються,

зважують за допомогою показників – ваг. Наприклад, фізичні обсяги призводять
до порівняльного виду за допомогою ваг вартісного характеру (ціна,
собівартість) або трудового (трудомісткість). Побудова зведених індексів
провадиться за таким правилом: в індексах динаміки якісних (інтенсивних)
показників (наприклад, ціна, собівартість, трудомісткість тощо) ваги (кількісні
показники) фіксуються на рівні звітного (поточного) періоду, а в індексах
динаміки кількісних ( екстенсивних показників (наприклад, фізичного обсягу)
ваги (якісні показники) фіксуються на рівні базисного періоду.
Агрегатні індекси дають змогу проводити порівняльну характеристику рівнів
складного явища, яке входить ряд різнорідних елементів. Це узагальнюючі
показники, з яких можна охарактеризувати динаміку явища. В окремих випадках
вивчити динаміку явища за допомогою агрегатної форми індексів неможливо
через відсутність певних вихідних даних. Тоді використовується зважена форма
зведеного індексу (арифметична чи гармонійна).
101
8.2.1. Системи індексів абсолютних величин.
Найбільш поширеними системами індексів абсолютних величин є індекси

товарообігу та сумарних витрат на виробництво (табл.8.2).
Таблиця 8.2. - Основні системи індексів динаміки абсолютних величин
Індекс Агрегатна форма Зважена форма
Індекс товарообігу ( I pq ) Ipq =

pq1 1

p q
0 0
Індекс фізичного обсягу ( I q ) Iq =

p q
0 1
Iq =
i p q
q 0 0
p q
0 0 p q 0 0
Ip =
pq1 1
Ip =
pq 1 1
Індекс цін ( I p ) p q
0 1
pq
 i 1 1
Взаємозв'язок індексів Ipq = Ip  Iq

Індекс витрат на виробництво Izq =
z q 1 1

( I zq ) z q0 0
Індекс фізичного обсягу ( I q ) Iq =

 z 0 q1 Iq =
i z q
q 0 0
 z 0 q0 z q 0 0
Iz =
 z1q1 Iz =
z q 1 1
Індекс собівартості ( Iz )
 z0 q1 zq
 i 1 1
Взаємозв'язок індексів Izq = Iz  Iq

Аналогічно можуть будуватися системи індексів інших абсолютних величин
(наприклад, валовий збір, врожайність, посівна площа; фонд заробітної плати,
заробітна плата, чисельність; тощо).
Виконання синтетичної та аналітичної функції наведених систем індексів
полягає в наступному.
Індекс товарообігу показує, наскільки змінився товарообіг у аналізованому
періоді порівняно з базисним за рахунок зміни двох факторів – ціни продукції та
обсягів її реалізації.
Індекс фізичного обсягу показує, наскільки змінився товарообіг за рахунок зміни
обсягів виробництва продукції при постійних (зафіксованих на базисному рівні)
цінах на продукцію.
Індекс цін показує, наскільки змінився товарообіг за рахунок зміни цін на
продукцію (при зафіксованих на рівні звітного періоду обсягах виробництва).
102
Сумарний вплив кожного фактора (зміни цін та зміна обсягів виробництва) на
агреговану величину товарообігу відображається математичним взаємозв'язком
індексів Ipq = Ip  Iq . Таким чином, у рамках системи взаємопов'язаних індексів
визначається роль кожного окремого фактора у відносній або абсолютній зміні
агрегату.
Абсолютна зміна визначається як різниця між чисельником та знаменником
відповідного індексу. Наприклад, абсолютна зміна товарообігу в цілому
pq =  p1 q1 −  p0 q0 розкладається на дві складові:
за рахунок зміни цін : p =  p1q1 −  p0 q1

та за рахунок зміни фізичного обсягу продукції: q =  p0 q1 −  p0 q0
Взаємопов'язаними є і індекси прямих і зворотних величин , наприклад , індекс
трудомісткості та продуктивності праці, або індекс споживчих цін та купівельної
спроможності грошової одиниці. Наприклад , якщо споживчі ціни на товари
зросли на 7,5%, то купівельна спроможність грошової одиниці знизилася на 7%:
I 1 / p = 1: 1,075 = 0,93.
Приклад індексного аналізу товарообігу із застосуванням агрегатної та
виваженої форми індексів наведено у прикладі 8.1. практикуму на тему.
8.2.2 Системи індексів середніх величин

Окрему групу індексів представляють індекси середніх величин , що
характеризують відносну зміну середнього значення показника х . Рівень
середньої залежить від значень ознаки x i співвідношення ваг f i або d i .
Відповідно, динаміка середньої визначається зміною значень x i структурними
змінами d i . Оцінка впливу кожного з факторів проводиться у рамках системи
індексів середніх величин: змінного складу, фіксованого складу та структурних
зрушень (табл..8.3).
Індекс змінного складу характеризує відносне зміна середньої величини загалом
з допомогою обох чинників: зміни значень ознаки і структури сукупності.
Індекс фіксованого складу показує зміна середньої величини з допомогою зміни
лише значень ознаки за постійної структурі сукупності (зафіксованої лише на
рівні звітного періоду).
Індекс структурних зрушень показує зміна середньої величини з допомогою
змін у структурі сукупності при постійному рівні ознаки (зафіксованого лише на
рівні базисного періоду).
103
Таблиця 8.3 - Система індексів середніх величин.
Індекс Форма
x f  x f = x d  x d
x1
Ix = =  
1 1 0 0
Індекс змінного складу
f f
1 1 0 0
x0 1 0
Індекс фіксованого складу x f  x f = x d  x d

I =  
1 1 0 1
f f
x 1 1 0 1
1 1
Індекс структурних зрушень x f  x f = x d  x d

I =  
0 1 0 0
f f
d 0 1 0 0
1 0
Взаємозв'язок індексів Ix = Ix  Id
Індекси фіксованого складу та структурних зрушень є різнозваженими, що
забезпечує їх взаємозв'язок у системі індексів.
Різновидом індексів середніх величин є територіальні індекси , у яких середні
рівні порівнюються за окремими територіями, об'єктами. Територіальний індекс
за об'єктами А та В обчислюється за формулою:
xa  xa f a  xb f b
Ix = =  =  xa d a   xb d b
xb  a  b
f f
Система індексів середніх величин використовується не тільки в статистиці

продукції (при аналізі середньої ціни та собівартості), а й у статистиці
продуктивності праці (аналіз продуктивності та трудомісткості), статистиці
оплати праці (аналіз середньої заробітної плати), статистиці основних фондів
(аналіз фондоозброєності), статистиці ефективності виробництва (аналіз
оборотності та рентабельності).
Приклад індексного аналізу середньої ціни з використанням системи індексів
середніх величин наведено у прикладі 8.2. практикуму на тему.
8.2.3 Індексний аналіз у статистиці виробництва

▪ Індексний аналіз продуктивності та трудомісткості праці
▪ Індексний аналіз оплати праці
▪ Індексний аналіз фондоозброєності, фондовіддачі та фондомісткості
Індексний аналіз продуктивності та трудомісткості праці .

Продуктивність праці , як економічна категорія, характеризує ефективність
використання робочої сили та може бути виражена кількістю споживчої вартості
виробленої за одиницю робочого часу або зворотним показником –
трудомісткістю витратами робочого часу на виробництво одиниці споживчої
вартості
104
Прямою характеристикою рівня продуктивності праці є кількість продукції,
q
виробленої за одиницю часу: w = , де w - продуктивність праці, q - загальна
T
кількість виробленої за період продукції, Т - сумарні витрати робочого часу в
цьому періоді.
T
Зворотною характеристикою продуктивності є трудомісткість t = , яка
q
характеризує витрати на виробництво одиниці продукції:
Індивідуальні індекси продуктивності праці відображають її зміну на окремих
об'єктах (структурних підрозділах, підприємствах) та розраховуються як
відносна величина динаміки продуктивності по кожному об'єкту:
w
iw = 1 .
w0
За групами об'єктів, що виробляють однакову продукцію, зведені індекси
продуктивності побудовані у формі індексів середньозважених величин,
оскільки чисельність робітників і, відповідно, сумарні витрати часу виробництва
на різних об'єктах, як правило, різні.
При цьому середню продуктивність праці за групою об'єктів визначають за
такою формулою:
w=
 q =  wT або w=
 wN ,
T T N
де N - Середньооблікова кількість працюючих (робітників) по кожному об'єкту.
Вирази wT та wN є сумарна кількість продукції, а Т і N - відповідно загальні
витрати робочого часу та загальна чисельність працюючих.
Збудуємо систему індексів середніх величин для аналізу середньої
продуктивності.
Індекс продуктивності праці змінного складу показує, як змінилася середня
продуктивність по групі об'єктів у звітному періоді порівняно з базисним:
Iw =
w1
=
wT  w T
1 1 0 0
w0 T  w1 0
Індекс фіксованого складу відбиває вплив зміни продуктивність праці кожному

об'єкті її загальний рівень:
Iw =
wT  w T = wT
1 1 0 1 1 1
T T  w T
1 1 0 1
Індекс структурних зрушень характеризує їх вплив на середній рівень

продуктивності:
105
Id =
w T  w T
0 1 0 0
T 1T 0
Вплив зміни продуктивності на зміну сумарних витрат робочого часу може бути
визначений на основі зведеного агрегатного індексу продуктивності , що
визначається за формулою:
Iw =
i T =  q t
w 1 1 0
,
T  q t
1 11
де i w - індивідуальні індекси продуктивності, t - трудомісткість,  q1t1 - фактичні

витрати праці на виробництво у звітному періоді,  q1t0 - можливі витрати праці
на виробництво у звітному періоді за базової продуктивності.
Як видно, він є зворотним індексом трудомісткості системи індексів сумарних
трудовитрат на виробництво продукції, в якій:
– індекс сумарних трудовитрат матиме вигляд: IT =

t q
1 1
,
t q
0 0
– індекс фізичного обсягу: I q =

t q 0 1
,
t q 0 0
– індекс трудомісткості: I t =
t q .
1 1
t q0 1
Приклад індексного аналізу середньої продуктивності та її впливу на зміну

сумарних витрат робочого часу та обсягу випуску продукції наведено у
прикладах 8.3., 8.4 та 8.5 практикуму на тему.
Індексний аналіз оплати праці .

Фонд оплати праці залежить від середньої заробітної плати та чисельності
працівників: F = z  N . За аналогією з аналізом змін обсягів випуску продукції,
сумарних витрат робочого часу, розглянутих вище, абсолютна зміна фонду
заробітної плати за рахунок зміни чисельності працівників визначатиметься на
основі моделі:
F ( N ) = ( N1 − N 0 )  z0 ,
де F - фонд оплати праці, N – чисельність працівників, z – середня зарплата.
Відповідно, абсолютна зміна фонду заробітної плати за рахунок зміни середньої
заробітної плати визначатиметься: F ( z ) = ( z1 − z0 )  N1
Для характеристики динаміки середньої зарплати сукупності працівників за
кількома об'єктами використовується система індексів середніх величин .
106
Індекс середньої заробітної плати змінного складу відображає загальну
фактичну зміну середньої заробітної плати:
Iz =
z1
=
z N  z N
1 1 0 0
z0 N N 1 0
Індекс середньої заробітної плати фіксованого складу відображає вплив змін

заробітної плати по кожному об'єкту на зміну середньої:
Iz =
z N  z N
1 1 0 1
N N 1 1
Індекс середньої заробітної плати структурних зрушень відображає вплив зміни

структури чисельності працівників на загальну зміну середньої заробітної плати:
Id =
z N  z N
0 1 1 1
N N 1 1
Абсолютна зміна середньої заробітної плати за рахунок кожного фактора

визначається як різниця між чисельником та знаменником відповідного індексу.
Абсолютна зміна фонду заробітної плати за рахунок індивідуальних змін
заробітної плати визначається множенням абсолютної зміни середньої заробітної
плати (отриманого з індексу фіксованого складу) на сумарну кількість
працівників звітного періоду. Абсолютна зміна фонду заробітної плати за
рахунок змін структури чисельності працівників визначається множенням
абсолютної зміни середньої заробітної плати (отриманого з індексу структурних
зрушень) на сумарну кількість працівників звітного періоду.
Індексний аналіз фондоозброєності, фондовіддачі та

фондомісткості.
Одним з основних загальних показників ефективності використання основних
фондів підприємства є фондовіддача, яка відображає вартість продукції вартості
основних фондів, що припадає на одну гривню, і визначається як відношення
обсягу випуску продукції (виручки) до середньої вартості основних фондів в
аналізованому періоді:
ВП
fо =
ОФ
Для характеристики динаміки фондовіддачі за окремими об'єктами застосовують
індивідуальні індекси. Динаміку фондовіддачі за сукупністю об'єктів
характеризують за допомогою системи індексів середніх величин, при цьому
якісною ознакою є фондовіддача по кожному об'єкту f i а кількісним – частка
вартості основних фондів об'єкта у загальній вартості основних фондів
сукупності d i .
107
fd
Індекс середньої фондовіддачі змінного складу : I f =
1 1
fd 0 0
Індекс середньої фондовіддачі фіксованого складу : I =

fd 1 1
f d
f
0 1
Індекс середньої фондовіддачі структурних зрушень : I =

fd 0 1
fd
d
0 0
Абсолютна зміна середньої фондовіддачі за рахунок різних факторів

визначається як різниця між чисельником та знаменником відповідного індексу.
Абсолютний приріст випуску продукції за рахунок збільшення вартості основних
фондів та за рахунок кращого їх використання визначається на основі наступних
моделей.
ВП = ОФ  fo  ВП = ВП(ОФ) + ВП(fo)
Приріст випуску продукції за рахунок зростання середньорічної вартості
основних фондів:
ВП( ОФ ) = (ОФ1 − ОФ0 )  fo
Приріст випуску продукції за рахунок зростання середньої продуктивності:
ВП( fo ) = ( f 1 - f0 )  ОФ1
Наприклад, валова продукція у базовому періоді становила 16,5 млн.грн., а у

звітному – 18,0 млн.грн., середньорічна вартість основних фондів у звітному
періоді становила 46 млн.грн., а у звітному – 47,1 млн.грн. грн. Необхідно
визначити абсолютний приріст продукції внаслідок збільшення вартості
основних фондів та за рахунок кращого їх використання (підвищення
фондовіддачі).
Сумарний приріст продукції становив ВП=1,5 млн.грн.
Приріст продукції за рахунок зростання продуктивності складе:
18,0 16,5
ВП( fo ) = ( f 1 - f0 )  ОФ1 = ( − )  47,1 = (0,382 − 0,359)  47,1 = 1,085 млн. грн.
47,1 46
Приріст продукції за рахунок зростання вартості основних фондів:
ВП( ОФ ) = (ОФ1 − ОФ0 )  fo = (47,1 − 46)  0,359 = 0,395 млн.грн.
Приклад індексного аналізу середньої фондовіддачі наведено у прикладі 8.6.

практикуму до теми
Фондомісткість є зворотним показником фондовіддачі, що відображає вартість
основних фондів, що міститься в одній грошовій одиниці вартості продукції, і
розраховується як відношення середньорічної вартості основних фондів до
вартості продукції:
108
1 ОФ
fe = = .
fo ВП
Оскільки фондомісткість і фондовіддача є оберненими величинами, то відповідні
індекси є також оберненими величинами. Тож, якщо індекс середньої
фондовіддачі змінного складу дорівнює 1,266, то індекс середньої
фондомісткості змінного складу дорівнює 1:1,266 = 0,79, тобто. зростання
фондовіддачі на 26,6% означає зниження фондомісткості на 21%.
Фондоозброєність характеризує рівень озброєності праці основними фондами,
вартість основних фондів припадає на одного працівника, і розраховується як
відношення середньої за період вартості основних фондів до чисельності
працівників:
ОФ
fN =
N
Система індексів середньої фондовоозброєності будується за аналогією системі
індексів середньої фондовіддачі, де якісною ознакою є рівень фондоозброєності
за кожним об'єктом, а кількісним – частка працівників кожного об'єкта у тому
загальної чисельності.
Застосування методів індексного аналізу дозволяє вивчати динаміку
економічних показників, і навіть вплив різних чинників з їхньої зміна. Система
індексів може бути побудована для багатьох «об'ємних» показників, що
відображають розвиток соціально-економічних явищ і мають прямо пропорційну
залежність від двох факторів, і використана не тільки для ретроспективного
аналізу, але й для прогнозування.
Ключові поняття теми:
▪ Статистичний індекс
▪ Індивідуальні індекси
▪ Індекси кількісних та якісних показників
▪ Зведені індекси
▪ Агрегатна та середньозважена форма індексів
▪ Індекси абсолютних величин
▪ Індекси середніх величин
▪ Система індексів товарообігу
▪ Система індексів сумарних витрат за виробництво
▪ Система індексів середніх величин
▪ Взаємозв'язок індексів
▪ Індекси продуктивності праці
▪ Індекси оплати праці
▪ Індекси фондовіддачі та фондоозброєності
▪ Абсолютна зміна валових та середніх показників
109

Приклад 8.1.
Проведемо аналіз динаміки товарообігу фірми з урахуванням представлених даних.
Продано за період, Ціна на одиницю,

Марка тис. од. грн.
продукту базисний звітний базисний звітний
q0 q1 p0 p1
Продукт1 100 95 1,0 1,2
Продукт2 140 150 1,5 1,6
Продукт3 70 100 2,0 2,3
    
Для розрахунку системи індексів товарообігу, ціни та фізичного обсягу необхідно
визначити:
- валовий товарообіг звітного періоду у фактичних цінах ( p 1 q 1 ),
- валовий товарообіг базисного періоду в базисних цінах ( p 0 q 0 )
- валовий товарообіг звітного періоду в цінах базисного періоду ( p 0 q 1 ).
Результати проміжних розрахунків подаємо у вигляді таблиці:
Марка Товарообіг, тис.грн.

продукту p 0q 0 p 1q 1 p 0q 1
Продукт1 100 114 95
Продукт2 210 240 225
Продукт3 140 230 200
 450 584 520
Індекс товарообігу I pq = 584/450 = 1,298 показує, що вартість проданої продукції

загалом підприємству збільшилася на 29,8%, а абсолютний приріст вартості
реалізованої продукції становив pq = 584 – 450 = 134 тис.грн.
Індекс цін I p = 584/520 = 1,123 показує, що за рахунок зміни цін товарообіг зріс на
12,3%, а абсолютний приріст товарообігу за рахунок підвищення цін становив p = 584
- 520 = = 64 тис.грн.
Індекс фізичного обсягу становив I q = 520/450 = 1,156, тобто. за рахунок зміни
фізичного обсягу продажів товарообіг збільшився на 15,6%, а абсолютний приріст
товарообігу за рахунок зростання обсягів продажів становив q = 520 – 450 = 70 тис.
грн.
110
Перевіримо результати розрахунків через взаємозв'язок індексів та абсолютних змін:
Ipq = Ip  Iq = 1,123 ∙ 1,156 = 1,298
pq = p + q =64+70=134 тис.грн.
Проведемо аналіз динаміки товарообігу тієї ж фірми з урахуванням інших вихідних
даних.
Товарообіг, тис.грн. Індекс
Індекс
Марка фізичного
базисний звітний ціни
продукту обсягу
p 0q 0 p 1q 1 ip
iq
Продукт1 100 114 1,2 _ 0,95
Продукт2 210 240 1,067 1,0714
Продукт3 140 230 1,15 1,429
 450 584  
Як видно, агрегатна форма індексу може бути використана тільки для розрахунку
індексу товарообігу:
I pq =
pq 1 1
=
584
= 1,298
p q 0 0 450
Для розрахунку індексів цін та фізичного обсягу агрегатна форма не може бути
використана через відсутність вихідних даних p 0 і q 1 . У такому разі необхідно
використовувати зважену форму індексу, в якій умовний товарообіг p 0 q 1 може бути
визначений на основі індивідуальних індексів цін за формулою середньої гармонійної
зваженої або індивідуальних індексів фізичного обсягу за формулою середньої
арифметичної зваженої.
pq 114 + 240 + 230 584

Індекс цін (зважений): Ip = = = = 1,123
1 1
pq 114 240 230 520

 i 1 1
p
+ +
1,2 1,067 1,15
Індекс фізичного обсягу (зважений):
Iq =
i p q
q 0 0
=
0,95  100 + 1,0714  210 + 1,429  140 520
= = 1,156
p q
0 0 100 + 210 + 140 450
За відсутності даних про динаміку фізичного обсягу (індивідуальних індексів)

зведений індекс фізичного обсягу може бути визначений на основі індивідуальних
індексів цін:
111
p1q1
 114 240 230
+
ip
+
1,2 1,067 1,15 520
Iq = = = = 1,156
 p0q0 100 + 210 + 140 450
I pq 1,298
або за допомогою взаємозв'язку індексів: Ipq = Ip  Iq → I q = = = 1,156
Ip 1,123
Таким чином, зважена форма індексів використовується у разі, якщо вихідних

абсолютних величин ціни та фізичного обсягу недостатньо для визначення умовного
товарообігу фактичного періоду у базисних цінах, і для його визначення необхідно
використовувати відносні величини динаміки цін або фізичного обсягу (індивідуальні
індекси).
Приклад 8.2
Проведемо аналіз динаміки середньої ціни акцій за результатами їх продажу двома
філіями банку у 2017 та 2018 роках на основі наступних даних.
Кількість проданих акцій, тис. Ціна однієї акції, грн.

Філія
2017 2018 2017 2018
1 300 390 120 150
2 200 300 140 160
Усього 500 690  
Зміну середньої ціни акцій по двох філіях у 2018 році порівняно з 2017 роком загалом
визначимо за допомогою індексу змінного складу:
390  150 + 300  160
Ip =
p1
=
 p1q1 
 p0q0 = 690 =
154,35
= 1,206 або 120,6%
p0 q 1 q 0
300  120 + 200  140 128
500
Таким чином, у 2008 році порівняно з 2007 р. середня ціна акцій по двох філіях банку
збільшилася на 20,6%.
Зміна середньої ціни акції по двох філіях за рахунок зміни цін по кожній філії
визначимо за допомогою індексу фіксованого складу:
390  150 + 300  160
Ip =
 p1q1 
 p0q1 = 690 =
154,35
= 1,199 або 119,9%
q 1 q 1
390  120 + 300  140 128,7
690
Таким чином, середня ціна акцій по двох філіях банку тільки за рахунок зміни цін по
кожній філії збільшилася на 19,9%.
Зміна середньої ціни акцій за рахунок зміни структури продажів (частки кожної філії у
загальному обсязі продажів акцій) визначимо за допомогою індексу структурних
зрушень:
112
390  120 + 300  140
Id =
 p0q1 
 p0q0 = 690 =
128,7
= 1,006 чи 100,6%.
q 1 q 0
300  120 + 200  140 128
500
Таким чином, середня ціна акцій за двома філіями лише за рахунок зміни структури та
кількості проданих акцій по кожній філії збільшилася на 0,6%.
Перевіримо результати розрахунків через взаємозв'язок індексів:
Ix = Ix  Id = 1,199 ∙ 1,006 = 1,206

Абсолютний приріст середньої ціни акцій, у тому числі за рахунок зміни цін по кожній
філії та структурі продажів, може бути визначений як різниця між чисельником і
знаменником відповідного індексу.
Таким чином, зміна середньої ціни склала:  p = 154,35 − 128 = 26,35 грн., у тому числі:
за рахунок зміни цін:  p( p) = 154,35 − 128,7 = 25,65 грн.;
за рахунок зміни структури продажу:  p(d ) = 128,7 − 128 = 0,7 грн.

Як видно, зміна структури продажу практично не вплинула на середню ціну.
Приклад 8.3
Є дані про випуск продукції по двох підприємствах у 2017 та 2018 роках.
2017 2018
Випуск Чисельність Випуск Чисельність
Підприємство
продукції, працівників, продукції, працівників,
тис. од. чол. тис. од. чол.
А 12800 1600 21600 2400
Б 14400 2400 11200 1600
Разом 27200 4000 32800 4000
Необхідно визначити: 1) індивідуальні індекси продуктивності; 2) індекси динаміки

середньої продуктивності; 3) зміна загального випуску продукції за рахунок зміни
середньої продуктивності та за рахунок зміни чисельності працівників; 4) зведений
індекс продуктивності та абсолютна зміна трудовитрат за рахунок зміни
продуктивності.
1. Продуктивність праці на підприємстві А склала:
в базовому періоді: 8 тис. од./осіб, (12800/1600 = 8),
у звітному – 9 тис.од./осіб, (21600/2400).
113
Відповідно, індивідуальний індекс продуктивності на підприємстві А становив:
iwA = 9 = 1,125 .
8
Продуктивність праці на підприємстві Б у базовому періоді становила 6 тис.од./чел., а
звітному – 7 тис.од./чел. Індекс продуктивності по підприємству Б: iwB = 7 6 = 1,167
2. Середня продуктивність по двох підприємствах визначається як відношення

загального випуску продукції до загальної чисельності працівників:
у 2017 р. середня продуктивність становила: 6,8 тис.од./чол. (27200/4000 = 6,8),
а 2018: 8,2 (32800/4000=8,2).
Індекс динаміки середньої продуктивності змінного складу становив:
w1 8,2
Iw = = = 1,206 або 120,6%
w0 6,8
Він може бути визначений і на основі індивідуальних значень продуктивності:
9  2400 + 7  1600
Iw =
 w1T1 
 w0T0 = 2400 + 1600 = 8,2 = 1,206 або 120,6%
T 1 w 0
8  1600 + 6  2400 6,8
1600 + 2400
Індекс фіксованого складу становив:
Iw =
wT  w T
1 1 0 1
=
8,2
=
8,2
= 1,139 або 113,9%
T T1 1
8  2400 + 6  1600 7,2
2400 + 1600
Індекс структурних зрушень становив: I d =

w T  w T
0 1 0 0
=
7,2
= 1,059 або 105,9%
T 1 T 0 6,8
Відповідно, абсолютний приріст продуктивності становив:

w = 1,4 тис.од/осіб., у тому числі:
за рахунок зростання продуктивності по кожному підприємству:  w(w) = 1,0

тис.од./чол., та за рахунок зміни структури працюючих:  w(d ) = 0,4 тис.од./чол.
3. Взаємозв'язок обсягу випуску продукції, середньої продуктивності праці та

чисельності працівників може бути виражений наступним чином:
Q = wN ,
де Q - загальний випуск продукції, N – загальна кількість працюючих.
114
Абсолютна зміна випуску продукції складе:
Q = Q1 − Q0 = w1  N1 − w0  N 0 = 32800 − 27200 = 5600 тис.од.
в тому числі: за рахунок зміни середньої продуктивності :

Q( w) = ( w1 − w0 )  N1 = (8,2 − 6,8)  4000 = 1,4  4000 = 5600 тис.од.
за рахунок зміни чисельності робітників :

Q( N ) = (N1 − N 0 )  w0 = (4000 − 4000)  6,8 = 0 тис.од.
У цьому прикладі, оскільки загальна кількість працюючих не змінилася абсолютний

приріст валової продукції був забезпечений лише зміною середньої продуктивності
праці.
Абсолютний приріст валової продукції за рахунок зміни індивідуальних рівнів
продуктивності по кожному підприємству може бути визначений як добуток
абсолютного приросту середньої продуктивності за рахунок даного фактора на
загальну чисельність працюючих:
Q( w) =  w( w)  N1 = (8,2 − 7,2)  4000 = 1,0  4000 = 4000 тис.од.
Аналогічно визначається абсолютний приріст валової продукції за рахунок зміни
структури працюючих , що вплинула на рівень середньої продуктивності:
Q( w) =  w(d )  N1 = (7,2 − 6,8)  4000 = 0,4  4000 = 1600 тис.од.
Таким чином, приріст валової продукції 5600 тис.од., був на 71,4% (4000 тис.од.)
забезпечений зростанням рівня продуктивності на кожному підприємстві та на 28,6%
(1600 тис.од.) – зміною структури працюючих.
4. Зведений індекс продуктивності визначимо за формулою агрегатного індексу
(зворотного індексу трудомісткості):
q1 N 0 21600  1600 11200  2400

 q t 
q0
+
4567
Iw = 1 0
= = 12800 14400 = = 1,142 або 114,2%
 q1t1  q1N1 21600  2400 + 11200  1600 4000
q1 21600 11200
або за формулою середньозваженого індексу (на основі індивідуальних індексів

продуктивності):
Iw =
i Tw 1
=
1,125  2400 + 1,167  1600 4567
= = 1,142 або 114,2%
T 1 4000 4000
Економія витрат робочої сили становила N = 4567-4000 = 567 чол., отже задля
забезпечення обсягів виробництва звітний період за збереження продуктивності на
базисному рівні потрібно було б залучити додатково 567 людина.
115
Приклад 8.4.
Є дані про випуск продукції та витрати робочого часу на підприємстві.
Загальні витрати робочого

Вироблено продукції, тис. од.
Вид продукції часу, тис. осіб
2017 2018 2017 2018
Продукт А 10 18 8 12
Продукт В 30 40 15 16
Необхідно визначити: 1) індивідуальні індекси продуктивності та трудомісткості; 2)
зведений індекс динаміки продуктивності праці: агрегатний та середньозважений; 3)
абсолютну суму економії робочого часу досягнуту в результаті зростання
продуктивності праці при виробництві кожного виду продукції та загалом за двома
видами продукції; 4) індекс сумарних трудовитрат, фізичного обсягу та трудомісткості.
1. Результати розрахунків індивідуальних рівнів продуктивності та трудомісткості, та
індексів їх динаміки подамо в таблиці:
Продуктивність Трудомісткість
Продукт
2017 2018 Індекс i w 2017 2018 Індекс i t
Продукт А 1,25 1,5 1,2 0,8 0,67 0,84
Продукт В 2,0 2,5 1,25 0,5 0,4 0,80
2. Зведений агрегатний індекс продуктивності визначимо за такою формулою:
Iw =
q t 1 0
=
18  0,8 + 40  0,5 34,4
= = 1,229 або 122,9%
q t 11 18  0,67 + 40  0,4 28
Зведений середньозважений індекс продуктивності визначимо за такою формулою:
Iw =
i T w 1
=
1,2  12 + 1,25  16 34,4
= = 1,229
T 1 28 28
3. Абсолютна економія витрат робочого часу за рахунок зростання продуктивності

(зниження трудомісткості) за двома видами продукції склала:
Е(Т) = 34,4 - 28 = 6,4 тис. люд-днів.
Отже, при збереженні продуктивності на базисному рівні витрати на виробництво
становили б не 28 тис. осіб, а 34,4 тис. осіб, тобто на 6,4 тис. осіб більше.
Абсолютний приріст витрат робочого часу по кожному виду продукції розраховується
за такою формулою: Т i = ( t 1 - t 0 ) q 1 .
Для товару А: Та = (0,67-0,8) * 18 = - 2,4 тис.люд-днів, економія становила 2,4
тис.люд-днів.
116
Для товару В: Тв = (0,4-0,5) * 40 = - 4,0 тис.люд-днів, тобто. економія склала 4 тис.
люд-днів
4. Індекс сумарних трудовитрат складе:
12 + 16 28
I tq = = = 1,217 або 121,7%.
8 + 15 23
тобто. сумарні витрати виробництва двох видів продукції зросли на 21,7% чи 5
тис.люд-днів.
Індекс фізичного обсягу I q =

t q 0 1
=
0,8  18 + 0,5  40 34,4
= = 1,496 :
t q 0 0 23 23
тобто. зростання обсягів виробництва призвело до зростання сумарних витрат
робочого часу на 49,6% або 11,4 тис. люд-днів.
Індекс трудомісткості: I t =
t q 1 1
=
28
= 0,814 81,4%.
t q 0 1 34,4
Таким чином, зниження трудомісткості (зростання продуктивності праці) призвело до

зниження сумарних витрат робочого часу на 18,6% або 6,4 тис. люд-днів.
Сукупний вплив факторів відображається взаємозв'язком індексів та абсолютних змін:
I tq = 1,496  0,814 = 1,217 ; Т = 11,4 - 6,4 = 5,0 тис. люд-днів.
Приклад 8.5.
Відомо, що у 2017 році на виробництво 1000 тон продукції на підприємстві витрачено
500 осіб, а в 2018 році на виробництво 1800 тон продукції – 600 осіб.
Необхідно визначити: 1. Скільки тон та відсотків загального приросту продукції
одержано за рахунок: а) збільшення витрат робочого часу; б) зростання продуктивність
праці. 2. Як змінилися загальні витрати за рахунок: а) збільшення обсягу продукції; б)
зниження її трудомісткості.
1 . Загальний приріст продукції становив 800 тон.
Взаємозв'язок обсягу випуску продукції, середньої продуктивності праці та витрат
робочого часу може бути виражений таким чином:
Q = w  T  Q = Q(w) + Q(T ) ,
Тоді приріст продукції за рахунок зміни продуктивності визначається за формулою:

1800 1000
Q( w) = ( w1 − w0 )T1 = ( − )  600 = 1,0  600 = 600 тон чи 75% загального приросту.
600 500
Приріст продукції за рахунок зміни витрат робочого часу визначаємо за такою
формулою:
117
Q(T ) = (T1 − T0 )  w0 = (600 − 500)  2 = 200 тон чи 25% загального приросту.
2. Загальний приріст витрат праці становив 100 людино-годин.

Взаємозв'язок витрат праці, обсягу продукції та трудомісткості виражається:
T = q  t  T = T (q) + T (t )
Тоді зміна сумарних витрат часу за рахунок зміни трудомісткості становитиме:

600 500
T (t ) = (t1 − t0 )  q1 = ( − )  1800 = (0,333 − 0,5)  1800 = −300 людино-днів.
1800 1000
Зміна сумарних витрат часу за рахунок зміни обсягів виробництва становитиме:
T (q) = (q1 − q0 )  t0 = (1800 − 1000)  0,5 = 400 люд.днів.
T = T (q) + T (t ) = 400 − 300 = 100 люд.днів.
Приклад 8.6.
Необхідно визначити індекси середньої фондовіддачі на основі даних:
Вартість ОФ, тис. грн Фондовіддача
2017 2018 2017 2018
№1 512 735 2,1 2,3
№2 2688 2765 0,5 0,6
Усього 3200 3500  
Спочатку визначимо структуру основних фондів об'єднання та частки основних фондів
кожного підприємства у загальній вартості основних фондів у 2017 та 2018 роках.
Вартість ОФ, тис. Частка ОФ в
Фондовіддача
Підприємство грн об'єднанні, %
2017 2018 2017 2018 2017 2018
№1 512 735 2,1 2,3 16 21
№2 2688 2765 0,5 0,6 84 79
Усього 3200 3500    
Індекс середньої фондовіддачі змінного складу визначимо за формулою:
If =
fd 1 1
=
2,3  21 + 0,6  79 95,7
= = 1,266 ,
f d0 0 2,1  16 + 0,5  84 75,6
тобто. середня фондовіддача зросла на 26,6%

Індекс середньої фондовіддачі фіксованого складу складе:
If =
fd1 1
=
2,3  21 + 0,6  79 95,7
= = 1,145 , тобто. за рахунок змін фондовіддачі на
f d
0 1 2,1  21 + 0,5  79 83,6
кожному підприємстві середня фондовіддача по об'єднанню збільшилася на 14,5%.
118
Індекс фондовіддачі структурних зрушень складе I d =
f d 0 1
=
83,6
= 1,106 :
f d 0 0 75,6
тобто, за рахунок зміни структури основних фондів в об'єднанні середня фондовіддача
збільшилася на 10,6%.
♦ ТЕСТИ ♦
8.1. В індексі фізичного обсягу реалізованої продукції індексованим показником є:
а) прибуток від реалізації продукції
б) обсяг виробництва у натуральному вираженні
в) вартість одиниці виробленої продукції
г) собівартість одиниці виробленої продукції
д) витрати на виробництво продукції
8.2. В індексі фізичного обсягу реалізованої продукції показником-вагою є:
а) прибуток від реалізації продукції
б) обсяг виробництва у натуральному вираженні
в) вартість одиниці виробленої продукції
г) собівартість одиниці виробленої продукції
д) витрати на виробництво продукції
8.3. Індекс цін на хліб «Обідній» виробництва 1-го хлібозаводу є:
а) індивідуальним індексом
б) зведеним індексом
в) індексом середніх величин
8.4. Індекс цін на всю хлібопродукцію 1-го хлібозаводу є:
а) індивідуальним індексом
б) зведеним індексом
в) груповим індексом
г) загальним індексом
д) індексом середніх величин
8.5. В індексі врожайності показник-вага фіксується:
а) на рівні базисного періоду
б) на рівні звітного періоду
в) не фіксується
8.6. В індексі товарообігу показник-вага фіксується:
8.7. В індексі загальних трудовитрат на виробництво продукції показник-вага
фіксується:
119
8.8. В індексі фізичного обсягу виробництва продукції показник-вага фіксується:
8.9. За рахунок зміни ціни на продукцію товарообіг підприємства виріс на 5%, а за
рахунок зміни обсягу продажу – на 4%. Індекс товарообігу склав:
а) 109%; б) 120%; в) 109,2%; г) 101%; д) немає правильної відповіді
8.10. За рахунок зміни собівартості продукції сумарні витрати на виробництво
знизилися на 4%, а за рахунок зміни обсягів продажу зросли на 10%. Зведений індекс
витрат за виробництво продукції становив:
а) 105,6%; б) 140%; в) 106%; г) 114%; д) немає правильної відповіді
8.11. Валовий збір зернових збільшився на 15%, індекс посівної площі становив 1,1.
Індекс урожайності становив:
а) 105%; б) 5%; в) 16,5%; г) 116,5%; д) 104,6%
8.12. Загальна витрата матеріалів збільшилася на 4%, індекс фізичного обсягу
виробництва становив 120%. Індекс питомої витрати матеріалів становив:
а) 124%; б) 86,7%; в) 116%; г) 115,4%; д) немає правильної відповіді
8.13. Відносна зміна середнього значення показника характеризує:
а) індекс фізичного обсягу
б) агрегатний індекс
в) зважений індекс
г) індекс структурних зрушень
д) індекс змінного складу
8.14. Відносна зміна середнього значення показника при незмінній структурі
сукупності характеризує:
а) індекс фізичного обсягу
б) індекс фіксованого складу
в) індекс змінного складу
г) зважений індекс
д) агрегатний індекс
8.15. Наведено дані про величину товарообігу в базисному та звітному періоді та

індекси цін на групи продукції підприємства. Для розрахунку зведеного індексу
товарообігу використовуємо:
а) агрегатну форму індексу
б) виважену форму індексу
в) взаємозв'язок зведених індексів ціни та фізичного обсягу
г) взаємозв'язок індивідуальних індексів ціни та товарообігу
д) будь-яку з наведених форм
120
індекси цін на групи продукції підприємства. Для розрахунку зведеного індексу ціни
використовуємо:
в) взаємозв'язок зведених індексів товарообігу та фізичного обсягу
г) взаємозв'язок індивідуальних індексів ціни
індекси цін на групи продукції підприємства. Для розрахунку зведеного індексу
фізичного обсягу використовуємо:
в) взаємозв'язок зведених індексів ціни та товарообігу
г) взаємозв'язок індивідуальних індексів ціни та товарообігу
8.18. Наведено дані про величину сумарних витрат на виробництво у базисному та
звітному періоді та індекси собівартості на групи продукції підприємства. Для
розрахунку зведеного індексу витрат за виробництво використовуємо:
в) взаємозв'язок зведених індексів собівартості та фізичного обсягу
г) взаємозв'язок індивідуальних індексів собівартості
8.19. Трудомісткість виробництва у звітному періоді знизилася на 20%. Індекс
продуктивності праці становив:
а) 0,8; б) 1,2; в) 0,92; г) 1,25; д) неможливо визначити
8.20. Споживчі ціни товарів за звітний період зросли на 35%. Індекс купівельної
спроможності грошової одиниці становив:
а) 0,65; б) 0,74; в) 1,35; г) 0,69; д) неможливо визначити
8.21. Абсолютний приріст товарообігу підприємства становив 20 тис.гр.од. Індекс
фізичного обсягу становив 1,1. Визначте індекс ціни продукції підприємства, якщо
товарообіг базисного періоду становив 200 тис.гр.од.
а) 220; б) 0,1; в) 110%; г) 0%; д) 100%.
8.22. Абсолютний приріст товарообігу з допомогою зміни фізичного обсягу
виробництва становив 20 тис.гр.од. Індекс цін становив 1,2. Визначте абсолютний
приріст товарообігу, якщо товарообіг у базисному періоді становив 200 тис.гр.од.
а) 24 тис.гр.од.; г) 64 тис.гр.од.;
б) 220 тис.гр.од.; д) неможливо визначити
в) 16,7 тис.гр.од.;
121
8.23. Фактичні витрати робочого дня у звітному періоді склали 20 тис.людино-днів.
Зведений індекс продуктивність праці становив 1,25. Яка економія сумарних витрат
робочого дня за рахунок зростання продуктивності праці?
а) 4 тис. люд-днів; г) 25 тис. люд-днів;
б) 5 тис. люд-днів; д) немає відповіді
в) 16 тис. люд-днів;
8.24. Фактичні витрати робочого дня у звітному періоді склали 30 тис.люд-днів.
Зведений індекс продуктивність праці становив 1,10. Яка економія сумарних витрат
робочого дня за рахунок зростання продуктивності праці?
а) 3 тис. люд-днів; г) 27,3 тис. люд-днів;
б) 2,7 тис. люд-днів; д) немає відповіді
в) 3,3 тис. люд-днів;
8.25. Середня продуктивність одного робітника склала 4 тис. виробів у базисному
періоді та 5 тис. виробів у звітному. Чисельність робітників зросла з 1000 до 1200
чоловік. Абсолютна зміна випуску продукції за рахунок зростання середньої
продуктивності дорівнює:
а) 1200 тис.од.; б) 1000 тис.од.; в) 1500 тис.од.; г) 1250 тис.од.; д) немає відповіді
8.26. Середня продуктивність одного робітника склала 4 тис. виробів у базисному
періоді та 5 тис. виробів у звітному. Чисельність робітників зросла з 1000 до 1200
чоловік. Абсолютна зміна випуску продукції за рахунок зростання чисельності
дорівнює:
а) 1000 тис. од.; б) 4800 тис. од.; в) 6000 тис. од. г) 800 тис. од.; д) немає відповіді
8.1. Реалізація продукції підприємства характеризувалася такими даними:

Товарообіг у цінах відповідного
Ціна за одиницю, грн
Товари періоду, тис. грн.
базисний звітний базисний Звітний
Товар 1 84,0 99,0 1,6 1,5
Товар 2 11,7 12,0 0,9 0,8
Товар 3 8,7 9,0 2,0 1,6
Визначте: 1) загальні індекси фізичного обсягу, цін, вартості реалізованих товарів,
покажіть взаємозв'язок між обчисленими індексами; 2) абсолютна зміна товарообігу
внаслідок зміни цін та фізичного обсягу реалізованих товарів
122
8.2. Виробництво продукції підприємством у 2017-2018 роках характеризувалося
Собівартість одиниці виробленої
Найменування Об'єм виробництва, шт.
продукції, грн.
продукції
2017 2018 2017 2018
Виріб 1 500 520 38 40
Виріб 2 220 300 250 230
Визначте загальні індекси: фізичного обсягу продукції, собівартості продукції, витрат
за виробництво продукції. Покажіть взаємозв'язок між обчисленими індексами та
зробіть висновки. Визначте абсолютну зміну витрат за рахунок зміни кожного з
чинників окремо і обох чинників у сукупності.
Загальні витрати на виробництво, тис.
Види Вироблено продукції, од
грн.
виробів
базисний звітний базисний звітний
Виріб 1 500 540 210 216
Виріб 2 16000 18000 160 162
Базисний період Звітний період
Обсяг
Товари Обсяг Обсяг товарообігу, Обсяг товарообігу,
продажів,
продажів, тон тис.грн тис.грн
тон
Товар 1 100 30,0 140 35,0
Товар 2 50 25,0 80 32,0
Товар 3 30 24,0 60 36,0
Визначте: загальні індекси фізичного обсягу продукції, цін, товарообігу, абсолютну
зміну товарообігу за рахунок зміни цін та обсягу продажу. Покажіть взаємозв'язок між
обчисленими індексами та поясніть отримані результати.
8.5 . Є такі дані щодо реалізації товарів супермаркетом:
Зміна цін у 2018 р.
Товарні групи Товарообіг 2018 р., тис. грн.
порівняно з 2017 р., %
Група1 374 + 10
Група 2 874 -5
Група 3 490 - 15
Визначте індекс цін, фізичного обсягу та товарообігу через взаємозв'язок індексів,
якщо абсолютний приріст товарообігу становив 42 тис. грн. Поясніть результати.
123
8.6. Динаміка витрат за виробництво продукції представлена даними:
Витрати виробництва, тис.гр.од. Індекс
Група
фізичного
продуктів 1 квартал 2 квартал собівартості
обсягу
Група 1 10 14 0,70 2,0
Група 2 12 20 0,64 2,6
Група 3 18 42 0,80 2,9
Визначте: зведені індекси витрат за виробництво, собівартості, фізичного обсягу;
абсолютний приріст (економію) витрат за рахунок зміни собівартості та фізичного
обсягу. Поясніть взаємозв'язок індексів.
8.7. Оптова реалізація окремих харчових продуктів характеризувалася такими даними:
Товарообіг у фактичних цінах, тис. грн. Товарообіг
поточного періоду у
Продукт
Базисний період Звітний період незмінних цінах,
тис.грн.
Цукор 126 283 122
Олія 214 380 268
Визначте: 1) індивідуальні індекси цін; 2) загальні індекси товарообігу, цін та
фізичного обсягу. Відобразіть взаємозв'язок отриманих індексів та проаналізуйте
отримані результати.
8.8 . Є такі дані щодо реалізації товарів магазином:
Товарообіг за 3-й квартал, Групові індекси цін (3-й
Товарні групи
тис.грн. квартал порівняно з 2-м)
Група1 128,4 1,07
Група 2 525,0 1,05
Група 3 215,0 0,80
Визначити: 1) середню зміну ціни товарних груп по магазину у 3-му кварталі порівняно
з 2-м та абсолютну суму економії від середнього зниження цін; 2) абсолютна зміна
товарообігу, якщо відомо, що індекс товарообігу склав 1,14; 3) індекс фізичного обсягу
та абсолютна зміна товарообігу за рахунок зміни обсягу випуску.
8.9 . Є такі дані про витрати на виробництво продукції та про зміну її собівартості у
2018 році.
Загальні витрати на
Індекси собівартості (2-е
Найменування виробів виробництво продукції у
півріччя порівняно з 1-м)
2-му півріччі, тис.грн.
Виріб 1 78,4 0,94
Виріб 2 105,0 1,03
Виріб 3 92,6 1,0
Обчисліть: 1) середня зміна собівартості продукції по підприємству у 2-му півріччі
порівняно з 1-м та абсолютну економію витрат за рахунок зміни собівартості; 2)
абсолютна зміна витрат на виробництво, якщо відомо, що індекс сумарних витрат
становив 1,26; 3) індивідуальні та зведені індекси фізичного обсягу.
124
8.10. Динаміка прямих витрат праці виробництва продукції характеризується такими
даними:
Витрати праці на 1 ц.
Валовий збір культур у
Сільськогосподарські продукції у період, осіб-
період, тис. ц.
культури годин.
базовий звітний базовий звітний
Зернові 0,9 0,7 14 16
Зернобобові 1,5 1,6 6 3
Визначте зведені індекси загальних трудовитрат, трудомісткості та продуктивності
праці, фізичного обсягу; абсолютний обсяг економії загальних трудовитрат загалом і
рахунок зміни трудомісткості.
8.11. Обсяги продажу одягу у фірмовому магазині становили:

Група товарів Товарообіг базисного Індекс фізичного обсягу
періоду, тис.гр.од продажу
Традиційні 18 1,24
Ексклюзивні 5 1,126
Спортивні 7 1,15
Визначте: зведені індекси фізичного обсягу, цін та товарообігу за умови, що у звітному
періоді товарообіг зріс на 15,2%; абсолютний приріст товарообігу за рахунок зміни цін
та структури продажів; Індивідуальні індекси цін.
8.12. Обсяги виробництва характеризуються даними:

Витрати виробництво Зміна обсягу
Виріб
базисного періоду, тис.гр.од. виробництва, %
А 120 +8
Б 55 +10
В 185 -3
Визначте: зведені індекси фізичного обсягу, собівартості та витрат на виробництво за
умови, що у звітному періоді витрати на виробництво зросли на 20,5%; абсолютний
приріст (економію) витрат виробництва за рахунок зміни собівартості та структури
продукції; індивідуальні індекси собівартості
8.13. Урожайність виноградників підприємства характеризується даними

Валовий збір за період,
Врожайність, тис. т/га.
Сорт винограду тис. тон.
Сорт 1 1,0 0,7 14 16
Сорт 2 1,5 1,8 6 10
Сорт 3 1,2 1,4 8 14
Визначте: 1) індивідуальні індекси врожайності та посівної площі; 2) зведені індекси
валового збору, врожайності та посівної площі; 3) абсолютний приріст валового збору
125
винограду, у тому числі за рахунок зміни посівної площі та врожайності. Поясніть
результати.
8.14. На основі наступних даних про оптову реалізацію окремих товарів визначте: 1)
індивідуальні індекси цін та фізичного обсягу; 2) загальні індекси товарообігу, цін та
фізичного обсягу. Відобразіть взаємозв'язок отриманих індексів та проаналізуйте
отримані результати.
Товарообіг у фактичних цінах, тис. грн. Товарообіг
поточного періоду у
Товар
Базисний період Звітний період незмінних цінах,
тис.грн.
Товар 1 160 180 174
Товар 2 220 202 210
Товар 3 250 275 266
8.15. Виробництво продукції підприємством у 2017-2018 роках характеризувалося

Собівартість одиниці виробленої
Найменування Обсяг виробництва, тис.
продукції, грн.
продукції
2017 2018 2017 2018
Виріб 1 400 460 18 20
Виріб 2 620 600 12 15
Виріб 3 280 320 36 40
8.16. Є такі дані про випуск виробу та його собівартість по двох підприємствах.
Вироблено виробів, тис. шт. Собівартість 1-го виробу, грн
Підприємства
3-й квартал 4-й квартал 3 квартал 4-й квартал
№1 8 00 87 0 9,7 8,5
№2 6 00 6 40 8,4 8, 7
Обчисліть індекси середньої собівартості: змінного складу; постійного складу;
структурних зрушень, абсолютна зміна середньої собівартості за рахунок зміни
собівартості та структурних зрушень Перевірте взаємозв'язок між обчисленими
показниками та поясніть отримані результати
126
8.17. Динаміка продажу товару у торгових точках у серпні-вересні 2008 року
характеризувалася такими даними:
Серпень Вересень
Торгові
Об'єм продажів, Об'єм продажів,
точки Ціна за кг, грн. Ціна за кг, грн.
тис. кг. тис. кг.
№1 40 0,9 42 0,85
№2 30 0,8 38 0,7
Визначте індекси середньої ціни: - змінного складу; постійного складу; структурних
зрушень Перевірте взаємозв'язок між індексами та поясніть отримані результати.
Визначте абсолютну зміну середньої ціни за рахунок зміни структури продажу.
8.18. По двох господарствах області є такі дані:

2017 2018
Господарства Посівна площа, Врожайність, Посівна площа, Врожайність,
га (ц. з 1-го га) га (ц. з 1-го га)
№1 400 30 600 48
№2 600 30 750 45
Обчисліть індекси середньої врожайності змінного складу; постійного складу;
структурних зрушень Перевірте взаємозв'язок між обчисленими індексами та поясніть
отримані результати. Визначте абсолютну зміну середньої врожайності.
8.19. Є дані про діяльність основних виробничих цехів підприємства за 2 роки.

Середньооблікова чисельність,
Виробництво продукції, прим.
Цех чол.
2017 2018 2017 2018
Механічний 60000 70000 250 300
Складальний 9000 14000 80 150
Визначте: індивідуальні індекси продуктивність праці; індекси динаміки середньої
продуктивності праці; загальний індекс продуктивності праці та абсолютну економію
витрат робочої сили за рахунок зміни продуктивності.
8.20. Є такі дані з двох основних цех підприємства:

Фондоозброєність,
Чисельність робітників, осіб.
Цех тис.грн./особу
2017 2018 2017 2018
Механічний 18 18 700 1000
Ливарний 20 15 800 900
Визначте: 1) індекси середньої фондоозброєності змінного складу, фіксованого складу
та структурних зрушень; 2) абсолютне зміна середньої фондоозброєності з допомогою
зміни структури чисельності та індивідуальних рівнів фондоозброєності. Покажіть
взаємозв'язок отриманих показників та поясніть результати.
127
8.21. Діяльність двох підприємств із випуску аналогічних виробів характеризувалася
Витрати робочого дня на весь
Випуск виробів, прим.
Підприємство випуск, людино-годин.
2017 2018 2017 2018
№1 30000 40000 120000 140000
№2 20000 50000 40000 75000
Визначте: 1) індивідуальні індекси продуктивність праці в кожному підприємству; 2)
абсолютна зміна обсягу випуску за рахунок зміни продуктивності щодо кожного
підприємства; 3) індекси середньої продуктивності змінного складу, фіксованого
складу, структурних зрушень; 4) загальний індекс продуктивності (агрегатний та
середньозважений).
8.22. Є такі дані щодо виробничого об'єднання:

Вартість ОПФ, тис.грн Випуск продукції, тис. грн.
2017 2018 2017 2018
№1 30000 40000 120000 140000
№2 20000 50000 40000 10000
Визначте: 1) обсяг виробництва продукції по об'єднанню у 2017 та 2018 роках. та його
динаміку; 2) абсолютна зміна обсягу виробництва за рахунок зростання вартості
основних фондів та підвищення ефективності їх використання; 3) індекси середньої
фондовіддачі змінного та фіксованого складу, структурних зрушень. Поясніть
результати.
8.23. Діяльність двох підприємств із випуску аналогічних виробів характеризувалася

Витрати робочого дня на весь
Випуск виробів, прим.
Підприємство випуск, людино-годин.
2017 2018 2017 2018
№1 8200 9100 12000 14000
№2 1800 2500 4000 6000
Визначте: 1) індивідуальні індекси продуктивність праці в кожному підприємству; 2)
абсолютна зміна обсягу випуску за рахунок зміни продуктивності щодо кожного
підприємства; 3) індекси середньої продуктивності змінного складу, фіксованого
складу, структурних зрушень; 4) загальний індекс продуктивності (агрегатний та
середньозважений).
8.24. Є такі дані щодо двох підприємств

За планом Фактично
Показник на підприємствах
№1 №2 №1 №2
Валова продукція в оптових цінах, млн. грн. 16,5 20 18,0 22
Середньорічна вартість ВПФ, млн.грн. 46,0 50,0 47,2 50,0
Середньооблікова чисельність працівників, чол. 812 840 860 868
128
Визначте: 1) Планові та фактичні показники використання основних фондів, величини
виконання плану за цими показниками по кожному підприємству та двом
підприємствам в цілому; 2) Приріст продукції внаслідок збільшення основних фондів
та за рахунок кращого їх використання порівняно з планом по кожному підприємству
та по двох підприємствах; 3) індекси середньої фондовіддачі.
8.25. Діяльність двох промислових підприємств за квартал характеризується такими

даними:
№1 №2 №1 №2
Випуск продукції в оптових цінах, тис.грн 862 624 844 630
Місячний фонд оплати праці, тис. грн. 240 188 232 204
Середньооблікова чисельність працівників, осіб. 120 100 112 96
Визначте: 1) середній виробіток та середню зарплату одного працівника та відносну

величину виконання плану за цими показниками по кожному підприємству та по двох
підприємствах в цілому; 2) вплив на зміну фонду заробітної плати зміни чисельності та
середньої зарплати працівників по кожному підприємству та по двох підприємствах; 3)
індекси динаміки середньої зарплати.
8.26. Ціна на продукцію у різних регіонах характеризуються даними:
Ціна на одиницю, грн. Товарообіг, тис.грн.
Регіон
2017 2018 2017 2018
А 90 100 126 148
Б 85 95 107,1 131,1
У 95 110 125,4 136,95
Визначте: 1) індивідуальні індекси цін та обсягів продажу; 2) індекси динаміки
середньої ціни; 3) абсолютна зміна середньої ціни за рахунок зміни цін та зміни
структури продажів. Покажіть взаємозв'язок отриманих показників та зробіть
висновки.
8.27. Відомо, що у 2017 р. виробництво 1200 тон продукції було витрачено 600 людино-
годин, а 2018 р. виробництво 1800 тон продукції – 680 людино-годин. Визначте: 1)
Скільки тон та відсотків загального приросту продукції отримано за рахунок: а)
збільшення витрат робочого часу; б) зростання продуктивності праці. 2) Як змінилася
загальні витрати за рахунок: а) збільшення обсягу продукції; б) зниження її
трудомісткості.
8.28. Оплата праці на двох підприємствах характеризується такими даними:

№1 №2 №1 №2
Середня заробітна плата, грн. 1120 1240 1460 1680
Середньооблікова чисельність працівників, осіб. 560 800 620 760
129
Визначте: 1) індивідуальні індекси середньої зарплати, чисельності та фонду оплати
праці; 2) вплив на зміну фонду заробітної плати зміни чисельності та середньої
зарплати працівників по кожному підприємству та по двох підприємствах; 3) індекси
динаміки середньої зарплати.
8.29. Виготовлення виробів за різної технології характеризується даними:

Витрата міді на одну деталь,
Кількість деталей, тис.
Технологія кг.
Традиційна 400 200 1,8 1,6
Нова 350 600 0,6 0,5
Визначте середні витрати міді на одну деталь, індекси динаміки середньої витрати міді,
абсолютну економію сумарних витрат міді за рахунок зниження середньої витрати, у
тому числі структурних зрушень і зниження витрати за кожною технологією.
8.30. Динаміка депозитних ставок для юридичних та фізичних осіб характеризується

даними:
Сума депозитів, тис. грн. Середня депозитна ставка, %
Вкладники
базисний звітний базисний звітний
Юридичні 820 950 30 26
Фізичні 180 450 25 20
Визначте: індивідуальні індекси суми депозитів та середньої депозитної ставки за
групами вкладників; середню депозитну ставку у базисному та звітному періоді;
індекси середньої депозитної ставки; абсолютна зміна середньої депозитної ставки за
рахунок її зміни щодо кожної групи вкладників та зміни структури вкладів.
130
Методичні вказівки до формування та виконання
індивідуальних завдань
Вибір варіанта
Варіант індивідуального завдання вибирається студентом за першою літерою
прізвища:
Літера № варіанта Літера № варіанта Літери № варіанта

А, Р 1 Е, Х 6 Л, Щ 11
Б, С 2 Ж, Ц 7 М, Є 12
В, Т 3 З, Ч 8 Н, Ю 13
Г, У 4 І, Ш 9 О, Я 14
Д, Ф 5 К 10 П 15
Структура та склад індивідуального завдання
Індивідуальне завдання складається з двох частин: теоретичної (тестової) та
практичної, кожна з яких включає комплекс питань та практичних завдань з усіх
тем курсу. У сукупності індивідуальне завдання включає 69 тестових питань та
8 практичних завдань.
При виконанні теоретичної частини студент дає відповіді на низку тестових
питань, наведених після кожної теми. Для варіантів з непарним номером
вибираються тести з непарними номерами, а для варіантів з парним номером
відповідно тести з парними номерами.
При виконанні практичної частини завдання студент вирішує за одним
практичним завданням за темами 2-7 та двома завданнями по темі 8 відповідно
до номера свого варіанту. За темою 6 для варіантів завдань з номером більше 8
завдання вибирається як n -8, де n – номер варіанта. За темою 8 перше завдання
вибирається відповідно до номерів варіанта, друге як 15+ n .
Перелік завдань за варіантами наведено у таблиці:
№ Завдання № Завдання
1 2.1, 3.1, 4.1, 5.1, 6.1, 7.1, 8.1, 8.16 9 2.9, 3.9, 4.9, 5.9, 6.1, 7.9, 8.9, 8.24
2 2.2, 3.2, 4.2, 5.2, 6.2, 7.2, 8.2, 8.17 10 2.10, 3.10, 4.10, 5.10, 6.2, 7.10, 8.10, 8.25
3 2.3, 3.3, 4.3, 5.3, 6.3, 7.3, 8.3, 8.18 11 2.11, 3.11, 4.11, 5.11, 6.3, 7.11, 8.11, 8.26
4 2.4, 3.4, 4.4, 5.4, 6.4, 7.4, 8.4, 8.19 12 2.12, 3.12, 4.12, 5.12, 6.4, 7.12, 8.12, 8.27
5 2.5, 3.5, 4.5, 5.5, 6.5, 7.5, 8.5, 8.20 13 2.13, 3.13, 4.13, 5.13, 6.5, 7.13, 8.13, 8.28
6 2.6, 3.6, 4.6, 5.6, 6.6, 7.6, 8.6, 8.21 14 2.14, 3.14, 4.14, 5.14, 6.6, 7.14, 8.14, 8.29
7 2.7, 3.7, 4.7, 5.7, 6.7, 7.7, 8.7, 8.22 15 2.15, 3.15, 4.15, 5.15, 6.7, 7.15, 8.15, 8.30
8 2.8, 3.8, 4.8, 5.8, 6.8, 7.8, 8.8, 8.23
131
Оформлення індивідуального завдання
Індивідуальне завдання може бути оформлене як у письмовому, і у
машинописному варіанті. Допускається приведення тестових питань та умов
задач у машинописному варіанті, а відповідей та рішень – у письмовому.
При оформленні відповідей на тестові питання обов'язково вказується номер та
назва теми, номери відповідних тестів, саме тестове питання та обраний
студентом варіант відповіді повністю: із зазначенням його коду (літери),
варіанта відповіді та відповідних розрахунків (якщо вибір варіанта відповіді
передбачає проведення розрахунків).
При оформленні практичної частини обов'язково вказується номер та назва теми,
номер відповідної задачі, наводиться повна умова задачі, хід її вирішення,
остаточні отримані результати рішення та висновки.
Без вчасно зданого та зарахованого індивідуального завдання до підсумкового
контролю студент не допускається . Завдання мають бути здані викладачеві не
пізніше ніж за 2 тижні до підсумкового контролю.
132
Навчально-методичне видання
Волощук Лідія Олександрівна
Статистика: теорія та практика.

Навчально-методичний посібник для самостійного
вивчення дисципліни.
133

СТАТИСТИКА-Базовий НП

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

You might also like

СТАТИСТИКА-Базовий НП

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

СТАТИСТИКА-Базовий НП

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Л.О.

посібник для самостійного

Методичні вказівки до формування та виконання індивідуальних

Список джерел………………………………………….………………..…. 135

Метою дисципліни «Статистика» є набуття студентами знань та навичок

1.1. Сутність та особливості статистики як науки

1.1 Сутність та особливості статистики як науки.

Статистика - це наука, що вивчає масові явища і застосовується як спосіб

1.2. Основні категорії статистики.

Об'єктом статистичного дослідження є статистична сукупність.

Ключові поняття теми :

1.8. Яка з перелічених ознак є результативною?

2.1. План статистичного спостереження

2.1 План статистичного спостереження

План статистичного спостереження

Програмно-методологічні Організаційні питання

Ціль спостереження Суб’єкти спостереження

Об’єкт спостереження Місце спостереження

Одиниці сукупності Час та період спостереження

Одиниці спостереження Матеріально-технічне

Рисунок 2.1 – Зміст плану статистичного спостереження

Класифікація видів статистичного спостереження подано на рис. 2.2.

Види статистичного спостереження

За рівнем охвату За часом реєстрації За джерелами

суцільні поточне первічне

несуцільні: периодичне вторинне

Рисунок 2.2 – Класифікація статистичних спостережень

Форми та способи статистичних спостережень

Організаційні форми спостережень Способи статистичних спостережень

Звітність Безпосередній облік

Спеціально-організовані Документальний облік

Рисунок 2.3 – Організаційні форми та способи статистичних спостережень

Використовуються такі організаційні форми спостереження : звітність,

Ключові поняття теми :

♦ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РІШЕННЯ ♦

2.1. Проводиться обстеження інвестиційної привабливості об'єктів готельного

3.1. Сутність статистичного зведення

3.1 Сутність статистичного зведення

Зведення – це комплекс послідовних дій з узагальнення конкретних одиниць

3.3 Ряди розподілу

Рисунок 3.1 – Класифікація рядів розподілу

3.4 Статистичні таблиці та графіки

Статистична таблиця – це форма найбільш раціонального, наочного та

Рисунок 3.2 – Елементи статистичної таблиці

Статистична таблиця містить три види заголовків: загальний, верхні та бічні.

Ключові поняття теми:

♦ ПРИКЛАДИ РІШЕННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ ♦

Сумарна Дохід протягом місяця, тобто.

♦ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО РІШЕННЯ ♦

3.1. За даними таблиці 3.1 згрупувати підприємства за величиною прибутку від

4.1. Абсолютні величини

4.1 Абсолютні величини

4.2 Відносні величини

Відносна величина планового завдання (ВВПЗ) – являє собою відношення

Фактичний рівень Плановий рівень Відносна величина

Фактичний рівень Фактичний рівень Відносна величина

Відносна величина Відносна величина Відносна величина

Рисунок 4.1 - Взаємозв'язок відносних величин динаміки,

Темп росту ху Темп росту х Темп росту у