Усатенко Іванна 11122

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ З «РАДІОЛОГІЇ»
Варіант № 8
1. Дайте визначення поєднано-променевому 6. Вкажіть, яка методика променевого
методу лікування? дослідження має найбільше значення для
А) Використання променевого та хірургічного уточнення функціонального стану клапанного
методів лікування онкологічних хворих апарату серця?
Б) Використання хірургічного та А. Рентгенокімографія;
хіміотерапевтичного методів лікування Б. Ангіокардіографія;
В) Використання променевого методу лікування в В. Ехокардіографія;
поєднанні з хіміо- та гормонотерапією Г. Дуплексна допплерографія;
Г) Поєднання двох різних методів променевого Д. Динамічна радіокардіографія.
лікування – дистанційного та одного із
контактних
Д) Використання хіміо- та гормонотерапії для
лікування онкологічних хворих.
2. Визначте, які ультразвукові ознаки кісти 7. Вкажіть, обов’язковою ознакою якого пороку
нирки? є максимальне збільшення лівого передсердя?
А. Округле анехогенне утворення з чіткими А. Стеноз лівого атриовентрикулярного отвору;
контурами і дорзальним підсиленням УЗ; Б. Недостатність мітрального клапану;
Б. Округле гіперехогенне утворення; В. Недостатність аортального клапану;
В. Неправильної форми гіпоехогенне утворення; Г. Стеноз вустя аорти;
Г. Лінійна анехогенна структура; Д. Звуження перешийка аорти.
Д. Округле анехогенне утворення з чіткими
контурами без дорзального підсилення УЗ.
3. Які рентгенологічні ознаки із 8. Артрографія виконується:
перерахованих нижче характерні для А) без застосування будь-яких засобів
крупозної пневмонії? Б) із застосуванням йодвмістних контрастних
А. Гомогенне затемнення легеневої тканини зі речовин або повітря
зміщенням органів середостіння в бік В) із застосуванням гадоліній-вмістних
затемнення. контрастних речовин або повітря
Б. Гомогенне затемнення легеневої тканини без Г) із застосуванням радіофармпрепаратів
зміщення органів середостіння. Д) достатньо природньої контрастності структур,
В. Збіднення легеневого рисунка. які входять до складу суглобу, та індівідуального
Г. Збільшення прозорості легеневої тканини. підбору технічних умов виконання дослідження.
Д. Збільшення прозорості легеневої тканини зі
зміщенням органів середостіння в бік ураження.
4. Який метод променевого лікування 9. Симптом дефекту наповнення характерний
застосовується при ІІ стадії раку молочної для:
залози (операбельна форма)? А.Виразкової хвороби шлунка;
А) Самостійний. Б.Ендофітної форми раку шлунка;
Б) Комплексний. В.Екзофітної форми раку шлунка;
В) Комбінований. Г.Хронічного гастриту;
Г) Поєднано-променевий. Д.Перфорації виразки шлунку.
Д) Всі.
5. Складки слизової оболонки при екзофітній 10. Яка з променевих методик дослідження
формі раку шлунка: допоможе оцінити функціональний стан
А.Не змінені; печінки та жовчовидільних шляхів:
Б.Обриваються; А. КТ
В.Ригідні; Б. МРТ
Г.Нерівномірно потовщені; В. Оглядова рентгенографія органів черевної
Д.Потоншені. порожнини
Г. Термографія
Д. Динамічна гепатобілісцинтиграфія.
 Усатенко Іванна 11122
11. При сонографії в ІV сегменті печінки 16. Що означає поняття радіочутливість?
виявлено округле утворення 4х6 см, з А) Здатність організму, його систем і органів
нерівними, нечіткими країма; внутрішня сприймати дію іонізуючого випромінювання
структура однорідна —гіпоехогенна; Б) Стійкість організму, його систем і органів до дії
Якому патологічному стану найбільш іонізуючого випромінювання
вірогідно відповідає ця картина: В) Різниця в радіочутливості між пухлиною і
А. Первинна пухлина здоровими тканинами
Б. Абсцес печінки Г) Метод призначеного променевого лікування
В. Метастатичне ураження печінки Д) Здатність організму, його систем і органів не
Г. Ехінококова кіста реагувати на дію іонізуючого випромінювання.
Д. Крововилив.
12. Кіста нирки при УЗД це утворення: 17. Який із радіонуклідних методів
А.ехопозитивне використовується при підозрі на метастази раку
Б.ехонегативне молочної залози в печінну?
В. анахогенне А) Радіоімуний аналіз АФП та РЕА.
Г. гіперехогенне Б) ПЕТ.
Д. все вірно. В) Статична сцинтіграфія печінки.
Г) Динамічна сцинтіграфія печінки.
Д) А та В.
13. Який метод діагностики потрібно провести 18. Який шлях введення радіофармацевтичного
в наступному випадку: «У 30 літньої жінки препарату невірний:
протягом 6 місяців з соску виділяється рідина а) внутрішньовенний
жовтуватого кольору. Менструації з 20 років, б) у лімфатичні судини
нерегулярні, із затримками до 20-25 днів, убогі. в) внутріпухлинний
3 аборти». г) у спино-мозговий канал
А. Сонографія д) підшкірний
Б. Мамографія
В. КТ
Г. МРТ
Д. Радіоімунний аналіз.
14. Які кістки найбільш часто уражаються 19. Що таке ізотопи?:
при остеогенній саркомі? А. це ядра атомів одного й того ж хімічного
А. Довгі; елемента, які різняться числом нейтронів;
Б. Короткі; Б. це ядра атомів одного й того ж хімічного елемента,
В. Пласкі. які різняться числом протонів;
Г. Повітроносні; В. це ядра атомів різних хімічних елементів, які
Д. Люба кістка в скелеті. мають однакове число нейтронів;
Г. це ядра атомів різних хімічних елементів, які
мають однакове число протонів;
В. це ядра атомів різних хімічних елементів, які
мають однакове число і нейтронів і протонів.
15. Для яких патологічних процесів 20. На якій глибині від поверхні шкіри
нейросонографія малоінформативна? знаходиться максимум іонізації при гамма-
А. субарахноідальні та субдуральні терапії?
крововиливи малих розмірів; А) На глибині 0,5 см
Б. ішемічні ураження головного мозку; Б) На поверхні шкіри
В. Геморрагічні ураження головного мозку В) На глибині 1 см
Г. Запальні захворювання головного мозку; Г) На глибині 4см
Д. гідроцефалія. Д) На глибині 10 см
ЗАДАЧА.
При контролі персоналу, з’ясувалося, що маніпуляційна сестра відділення променевої терапії отримала
дозу 30 мЗв/рік.
Яка гранично-припустима доза для персоналу цієї категорії?
Ваші рекомендації?
Скільки існує категорій персоналу і які припустимі дози опромінення для кожної з них?
Відповідь обґрунтувати.
 Усатенко Іванна 11122
В Україні, гранично-припустима доза опромінення для медичного персоналу, який працює з іонізуючим
випромінюванням, становить 20 мЗв ефективної дози на рік. Однак, за певних умов, можливе
збільшення до 50 мЗв за рік, але середньорічна доза за п’ятирічний період не повинна перевищувати 20
мЗв.

1. Категорія А: Індивідуальна річна ефективна доза не повинна перевищувати 20 мЗв. – особи, які
постійно, чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.
2. Категорія Б: Індивідуальна річна ефективна доза не повинна перевищувати 2 мЗв. – особи, які
безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв’язку з
розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об’єктів з
радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення.

Для вагітних жінок та жінок дітородного віку, які віднесені до категорії А, існують додаткові обмеження:
середня еквівалентна доза зовнішнього локального опромінення (зародка та плода) за будь-які два
поточні місяці не повинна перевищувати 1 мЗв, а за весь період вагітності - 2 мЗв.
Якщо маніпуляційна сестра отримала дозу 30 мЗв/рік, це перевищує встановлені ліміти. Мої
рекомендації:

 Переглянути та оптимізувати робочі процедури для зменшення рівня опромінення.

 Забезпечити належне навчання персоналу щодо радіаційної безпеки.
 Використовувати захисне обладнання, таке як свинцеві фартухи та окуляри.
 Регулярно проводити моніторинг рівнів опромінення.
 Забезпечити, щоб індивідуальні дозиметричні контролі проводилися регулярно.

ПИТАННЯ: перерахувати рентгенологічні стадії венозного застою. Описати.

Венозний застій — це стан, при якому кров не може нормально відтікати з вен, що призводить до
набряку та інших симптомів. Рентгенологічні ознаки венозного застою можуть бути помітні на
рентгенограмах, але вони зазвичай не є специфічними для цього стану. Основні методи діагностики
венозного застою включають ультразвукове дуплексне сканування та інші образні дослідження.
У пацієнтів з хронічною венозною недостатністю (ХВН), навіть при наявності підвищеного тиску
заклинювання легеневої артерії (ТЗЛА), як правило, відсутні рентгенологічні ознаки застою у легенях.
Це означає, що на рентгенограмах може не бути видимих змін, пов’язаних саме з венозним застоєм.

1. Первинна стадія (стадія розширення): На рентгенограмі спостерігається розширення вен,

збільшення їх діаметру. Це може бути варикозне розширення вен нижніх кінцівок або інші
венозні патології1.
2. Стадія змішаного венозного застою: У цій стадії помітні ознаки венозного застою на
рентгенограмі. Венозні судини можуть бути розширеними, а також можуть спостерігатися зміни в
структурі тканин.
Стадія венозного застою з ускладненнями: На рентгенограмі можна виявити ускладнення, такі як
трофічні виразки, венозні тромбози або флебіт.
Рентгенологічні стадії венозного застою, які можуть бути виявлені на рентгенограмах грудної клітки,
зазвичай описуються в контексті серцевої недостатності та включають наступні ознаки:

1. Стадія I: Підвищення тиску в легеневій артерії без видимих змін у легенях.

2. Стадія II: Збільшення кровонаповнення легеневих судин, особливо в верхніх долях легень.
3. Стадія III: Інтерстиціальний набряк, що проявляється розширенням інтерлобулярних
перегородок та перибронхіальним набряком.
4. Стадія IV: Альвеолярний набряк з появою повітряних бронхограм, що вказує на заповнення
альвеол рідиною.

Ці стадії відображають прогресування венозного застою в легенях і можуть бути корисними для оцінки
ступеня серцевої недостатності.
У пацієнтів з ХСН, навіть при наявності підвищеного тиску заклинювання легеневої артерії (ТЗЛА), як
правило, відсутні рентгенологічні ознаки застою у легенях.
 Усатенко Іванна 11122
ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ:
1. Який метод дослідження?
2. Що досліджується?
3. Вірогідний діагноз?

Ультразвукова
діагностика правої
нирки
На данному УЗД
знімку правої нирки
наявне розширення
миски , визначається
наявність
конкременту
(гіперехогенні
утворення з чіткими
контурами та
визначається УЗ-
доріжка (акустична
тінь)).
З цього ми можемо
припустити наявність
у людини
гідронефрозу ІI стадії

Гідронефроз – це
хвороба, яка характеризується підвищенням розмірів нирки та її щільності через ускладнення відтоку
сечі з нирки.
При гідронефрозі ІI стадії уже ушкоджується система чашок, тканина нирки здавлюється, відбувається
атрофія функціонально здатної речовини. Розмір самого органу збільшується на 15–20 % від
нормального. Може призвести до зниження функції нирок більш ніж наполовину. Гідронефроз
характеризується ускладненням відтоку сечі з нирки, що може викликати прогресуючу атрофію нирки
без належного лікування. На цій стадії вже слабшає фільтрувальна функція, у крові підвищуються
креатинін, сечовина.