70-х років Деніс Рітчі (Dennis M. Ritchie), співробітник фірми Bell Telephone Laboratories (США).
Початково мова створювалась як
ефективний професійний інструментарій, призначений для програмування операційної системи UNIX.
Попередниками С були мови
BCPL та B.
Першим де-факто стандартом
мови стала її реалізація у 7-й версії UNIX, описана Б. Керніганом (Brian W. Kernigkhan) та Д. Рітчі в книзі "The C Programming Language" (1978 р.). Цю версію мови С прийнято позначати K&R. Мова С захопила програмістів, її стали широко використовувати у різних сферах. З’явилося багато версій і діалектів мови, часто несумісних між собою. У 1983 р. було сформовано комітет із розроблення стандарту мови С. Шість років створювався стандарт С, який був затверджений Американським національним інститутом стандартизації (ANSI – American National Standards Institute) у 1989 р., а в наступному році – Міжнародною організацією стандартизації (ISO – International Standards Organization). Цей стандарт мови С називають ANSI / ISO С та позначають умовно як С89 / С90. Мовою С розробляють програми практично для усіх типів комп’ютерів: великих універсальних ЕОМ (мейнфреймів), міні-ЕОМ та персональних комп’ютерів, включаючи IBM-сумісні та комп’ютери Macintosh (Apple), а також для різних операційних середовищ: MS DOS, UNIX, Windows, Linux, Mac OS, OS/2 та інших. Створюються інтегровані середовища розробки (ICP) для С. У 1999 р. затверджено новий стандарт С99, який дещо доповнив деякі конструкції мови та розширив стандартні бібліотеки С. Наступні стандарти: С11 (2011р.) та С18 (2018р.) в основному доповнили бібліотеки засобами кросплатформності програм. За кількістю створеного програмного забезпечення та кількості програмістів, котрі її знають, С є найпопулярнішою у світі мовою програмування. Мова С стала основою створення і розвитку ряду мов об’єктно-орієнтованого програмування, зокрема: С++, Java, C#, Objective-C, Swift. Першою назвою мови С++ була “С з класами”, чим підкреслювалось, що С є базисом нової мови, а саму мову С, навіть, оголосили підмножиною С++, проте потім їх визнали двома самостійними мовами.
Загальна характеристика мови С
С – універсальна процедурна, імперативна мова програмування середнього рівня, призначена для створення прикладних (ужиткових) програмних продуктів та системних компонентів програмного забезпечення комп’ютерів. Основні риси мови С: потужність і гнучкість (універсальність); ефективність (можливістю безпосереднього доступу до даних); структурованість (процедурна мова); орієнтація на професіоналізм програміста (низька надійність); мобільність (кросплатформність).