Сучасна японська архітектура

Сташенко Михайло Сергійович

учитель
Саміна Катерина Олексіївна
Духіна Вікторія Сергіївна
студенти
Одеська державна академія будівництва та архітектури
м. Одеса, Україна
katasamina12@gmail.com
vika.dukhina@gmail.com
Введення. Після закінчення Другої світової війни Японія почала
забудовуватися з неймовірними темпами. На той час архітектура та потреби
японського населення змінилися. Зберігши традиційні засади, японські
архітектори внесли нові елементи. Вони пов'язані з високою сейсмічності
острова. Окрім цих змін, варто згадати про вплив нових течій, тенденцій.
Мета роботи. Дізнатися, що саме особливого в сучасній японській
архітектурі та чому їй приділяють стільки уваги.
Матеріали та методи. Для структурування знайденого матеріалу і
формулювання висновків був використаний метод спостереження і аналізу.
Результати та обговорення. Основною характеристикою японських
будівель, що нині споруджуються, стала гнучка структура простору. У
проектах Андо Тадао можна чітко відзначити національні традиції. У
побудованих цим архітектором будинках завжди враховано доступ до
природного освітлення, природного пейзажу. Завдяки цьому мешканці
будівель можуть спостерігати незабутні картини, наприклад, зміну пори
року.
Географічні особливості Японії потребують детального підходу до
будівництва будь-якої будівлі. Розвиток будівельних технологій,
різноманітність матеріалів дозволяє забезпечувати населення надійним
житлом, торговельно-розважальними комплексами. Поєднавши сучасні
потреби та традиції, японські архітектори створили унікальну культуру в
Японії.
З основних особливостей сучасної архітектури:
 1) Сейсмостійкість.
Через потужні землетруси країни місцеві вчені опублікували в засобах
масової інформації цілу низку основних норм будівництва сейсмостійких
споруд. Вони заявили, що насамперед потрібно вибирати симетричні
конструкції. Далі слід звернути увагу на рівномірний розподіл маси та
жорсткості, а також застосовувати лише укріплені збірні деталі. По-третє, так
звані антисейсмічні шви - це кілька рядів несучих стійок і подвійні стіни, які
використовуються для поділу будівлі на відсіки, які не залежать один від
одного. Також заборонено зводити перегородки із цегли, якщо будова має
п'ять і більше поверхів.
З рекомендованих будівельних матеріалів найкращими є панельні
блоки, зроблені на заводі вібраційним способом. При виготовленні
будівельних сумішей у них слід підмішувати добавки, що адгезують, з
різними пластифікаторами. Ще одна особливість полягає в тому, що при
створенні сейсмостійких будинків всі бетонні та цегляні перегородки
потрібно обов'язково армувати та анкерувати по всій довжині.
Для сейсмоактивних зон будівлі можуть мати різну форму, але віддати
перевагу круглі, шестикутні, прямокутні і квадратні будівлі. Японські вчені
вважають, що будівлі-книжки, які мають одну або обидві сторони витягнуті,
дуже небезпечні для житла. Одну з головних ролей відіграє надійність
фундаменту. На даний момент застосовується технологія, згідно з якою з
бетону та полімерних складових роблять сейсмоізолюючу "подушку" і
закладають у фундамент. При землетрусі завдяки нетрадиційній основі
будинок ковзає і не руйнується.

Рис.1 Сейсмостійкі висотки в Токіо

2)данина традиціям.
Незважаючи на численні сучасні технології, нові матеріали, в архітектурі
простежується вплив традицій та звичаїв, характерних для японських
будівель. Сюди відноситься простота форм, симетричність окремих деталей і,
звичайно, гармонія з природою. Японці навіть в епоху скла та бетону живуть
рука об руку зі світом флори та фауни;
Японські архітектори уникають дрібних деталей, у них велика увага до
нюансів – до фактури матеріалів, до виразності ліній та ритмів і навіть
порожнього простору. Через осмислення цього глядач мав дійти розуміння
філософських ідей глобального характеру. Це риса, властива філософії
багатьох культур Середньовіччя.
Японська архітектура перебуває у тісній взаємодії з природою та
гармонійно вписується у ландшафт. Це виявляється у виявленні природних
властивостей матеріалів, у композиційних рішеннях, а також у широкому
використанні відкритих терас та підйомних решіток, що дозволяють
«впускати» простір усередину будівлі. Раніше в інтер'єрі використовували
розсувні стіни – фусума, за допомогою яких можна змінювати розміри
приміщення. У японській архітектурі все дуже раціонально та емоційно
одночасно.
3)досконалість у простоті.
Архітектори вміло поєднують прості та нехитрі форми з вишуканими
деталями, які доповнюють одна одну;
Японське мистецтво – один із високих зразків синтезу різних мистецтв.
Яскравим прикладом можуть служити чайні будиночки для проведення
чайної церемонії. Тут до дрібниць продумувалося, як будуть пов'язані один з
одним текст на свитці та ікебану, розміщені в ніші-токома, кераміка для
чаювання, погода та пора року за вікном, тема бесід. Тобто живопис, поезія,
декоративно-ужиткове мистецтво, архітектура і сама церемонія становили
єдине філософськи та художньо осмислене ціле.
В архітектурі чайних будиночків імітувалися простота і невигадливість
сільського житла, а в самій церемонії звучала тема рівності. Споглядання
різних природних об'єктів та явищ – важливий мотив у японській поезії та
живопису.
4) комфорт.
На перше місце ставиться не зовнішній вигляд будівлі, а практичність
та зручність такої забудови. Тому творці намагаються створювати не окремі
об'єкти, а цілі райони, де панує гармонія між елементами.
Цікаві об'єкти
Крім особливостей японської архітектури, варто звернути увагу на
окремі приклади архітектурної досконалості в Японії. Ми розповімо про
деякі споруди, які справді вважаються світовими шедеврами, представляючи
японську культуру.

Рис.2 Вокзал Кіото

Це один із важливих транспортних вузлів у Японії. Його збудували
1997 року. На вокзалі є багато місць, які дивують досі місцевих жителів, що
вже говорити про туристів. Жителі Японії називають це місце містом у місті.
На вокзалі розташовані багато ресторанів, магазинів. Туристів приваблює
оглядовий майданчик.

Рис.3 Школа зі скла у Канагаві

 Ця будівля – філія технологічного інституту Канагави. Його
спроектував японський дизайнер Джунья Ішігамі. Найцікавіше те, що у
школі кожен відчуває свободу, не бачить перед собою перешкод. У такій
будівлі учні не бачать перешкод розвитку можливостей.

Рис.4 Комерційний центр Mikimoto House в Токіо

Неповторна будівля була спроектована японцем Тойо Іто. Порахувати
поверхи досить важко, але комплекс налічує 24 поверхи. Основні матеріали –
сталь, залізо та бетон. Таке поєднання забезпечує високу міцність
конструкції та привабливий зовнішній вигляд. Задум і незвичайний дизайн
вимагали певних матеріалів, які, окрім високої несучої здатності, по-перше,
дозволили б довільно розмістити фрактал віконних отворів, і, по-друге, мали
б низький коефіцієнт теплового розширення - щоб у сонячні дні вікна просто
не видавлювали з отворів .

Дерево і папір, як і раніше, залишаються основними будівельними

матеріалами, що використовуються в сучасному мистецтві архітектури
Японії. Понад 50% всіх житлових будинків будуються на основі дерев'яних
конструкцій. Провідним спеціалістом у такій галузі вважається Кенго Кума,
володар кількох премій у галузі архітектури. Його роботи (консоль Музею
дерев'яного мосту або павільйон Сані Хіллс у Токіо) демонструють високу
майстерність застосування дерев'яних конструкцій для декорування
простору.
Інший фахівець із роботи з деревом – Тайра Нісідзава. Відомий як
творець грат у спортзалі в Томоті, будівлі церкви Сунн Пу, дах якого
складається з необроблених трісів у вигляді багатошарової поверхні.
 Рис.5Архітектура Кенго Кума
Один із відомих представників сучасної архітектури Японії — Бан,
який створює унікальні паперові конструкції, використовую один із
найдавніших національних будівельних матеріалів, найдешевший та
екологічніший.

Рис.6 Бібліотека Університету мистецтв Тама

Більш сучасні матеріали (залізобетон, скло та пластик) використовує у
своєму мистецтві архітектор Тойо Іто, який збудував будинок Torres Porta
Fira (Барселона, Іспанія), бібліотеку Університет Тама (Токіо) та Медіатеку в
місті Сендай (Японія).
Висновок. Завдання сучасної архітектури Японії, за словами
знаменитого архітектора Тайра Нісідзава, полягає у створенні унікальних
форм і конструкцій таким чином, щоб будівля, люди та довкілля знаходилися
в гармонійному співвідношенні. До виконання цієї мети і прагнуть всі
архітектори Країни сонця, що сходить у 21 столітті.