Professional Documents
Culture Documents
Крат Тетяна Курсова робота
Крат Тетяна Курсова робота
ГОНЧАРА
Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства
Кафедра порівняльної філології східних та англомовних країн
КУРСОВА РОБОТА
на тему: «Лексичні особливості японських рекламних текстів»
Національна шкала________________
Члени комісії
1. Ліпіна В. І.
2. Аулова М. В.
3. Толстокорова А. В.
Дніпро 2024
2
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри ___Вікторія__
____ЛІПІНА_________________
“____” _________________2024 року
3
З А В Д А Н Н Я
НА КУРСОВУ РОБОТУ СТУДЕНТУ
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів курсової Строк виконання Примітка
з/п роботи етапів роботи
ЗМІСТ
ВСТУП .................................................................................................................................. 6
ВИСНОВКИ ....................................................................................................................... 39
ДОДАТКИ .......................................................................................................................... 45
6
ВСТУП
У світі сучасних комунікацій реклама відіграє фундаментальну роль у
формуванні споживчих уподобань та впливає на економічну поведінку. Враховуючи
глобалізацію ринків і зростання інформаційних потоків, рекламний дискурс стає
особливо значущим в контексті крос-культурної взаємодії. Рекламний дискурс
вирізняється специфічною мовною організацією, всі елементи якої об'єднані
семантикою переконання та заохочення. Заохочення виступає загальною стратегією
рекламного дискурсу, що реалізується на вербальному рівні через локальні тактики,
зокрема через використання різноманітних лексичних засобів.
Вивчення рекламного тексту як культурного і мовного явища передбачає аналіз
його структурних та семантичних особливостей. Сучасна японська реклама
використовує різноманітні вербальні інструменти, включаючи ігри словами,
психологічні прийоми та культурні референси, що відображають глибокі національні
традиції та ідентичність. З огляду на те що японська реклама, як і будь-яка інша,
функціонує в системі свого соціуму, вона цілком закономірно вбирає в себе всі
досягнення соціокультурного досвіду Японії. В історичному контексті, японська
реклама розвивалася від простих вивісок до складних мультимедійних кампаній,
ілюструючи еволюцію медійних технологій та зміну соціальних норм. Ці особливості
роблять її важливим об'єктом для дослідження в контексті лінгвістичної адаптації та
культурної специфіки.
Велику частину успіху рекламної кампанії становить майстерність написання
та подача рекламного тексту. Для успішної роботи із створення рекламних
повідомлень необхідне глибоке розуміння стратегій рекламного дискурсу та вправне
володіння мовними інструментами, зокрема лексичними.
Вивченням особливостей тексту у межах японської реклами займаються
українські та зарубіжні дослідники, зокрема Кравець К. П. [6], Петриченко І. А. [10],
Чужа Ю. [23], Івамото Н. [21], Фанг М. [26] та інші науковці, однак наявні сьогодні
роботи досі не концентруються саме на лексичних особливостях японських
рекламних текстів.
7
РОЗДІЛ 1.
ПОНЯТТЯ РЕКЛАМНОГО ТЕКСТУ. ЕВОЛЮЦІЯ РЕКЛАМИ В
КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ЯПОНІЇ
1.1. Поняття «рекламний текст», «рекламний дискурс», класифікація
реклами
Реклама визначається «Словником іншомовних слів», «Словником української
мови» та «Словником рекламних термінів» як популяризація товарів чи послуг задля
привернення уваги споживачів за допомогою преси, радіо, телебачення тощо [14, с.
579; 13, с. 493; 22, с. 144].
Реклама реалізує свою функцію у виконанні наступних задач:
1) Викликати інтерес потенційних споживачів, успішно використовуючи
рекламні прийоми, такі як: малюнки, ілюстрації та інші, які є привабливими для
цільової аудиторії.
2) Підтримувати їхню зацікавленість, підкреслюючи вигідність вашої
пропозиції.
3) Викликати бажання або асоціації, які потенційний клієнт ототожнював би
вигодою від придбання рекламованого товару або послуги.
4) Підкреслити переваги товарів і послуг, зазначивши, приміром, що вартість
залежить від кращого обслуговування і вищої якості; необхідно, щоб клієнт відчув
"особливе ставлення" до себе, що викликає в нього відповідні асоціації.
5) Створити комфортні умови придбання товару або послуги: необхідно
надати клієнту інформацію про те, де, як і коли він може скористатися конкретною
пропозицією (щодо продукту або послуги).
6) Дати сигнал до дії: "не марнуй часу", "поквапся", "чудова можливість»,
тобто зацікавити клієнта терміновим виконанням пропонованого.
Залежно від мети, яку переслідує реклама, виокремлюють такі її види:
1) Інформативна реклама (створює первинний попит – інформує ринок про
новий продукт або послугу, створює імідж компанії, описує послуги, що надаються,
принципи роботи продукту тощо);
9
коротким реченням, на початку або в кінці якого стоїть назва рекламованого об’єкта
або бренду. Дане речення має асоціюватися з брендом, відображати його суть та
філософію або суть товару. Деякі успішні слогани також добре перекладаються
різними мовами, наприклад слоган компанії McDonald`s: «I’m lovin’ it» («Я це
люблю»). Окрім цього, слоган – це єдиний елемент рекламного тексту, який може
існувати окремо від нього завдяки своїй повноцінності, експресивності та здатності
спонукати реципієнта до взаємодії з пропонованим продуктом.
Жанрову специфіку феномена реклами становлять спосіб передавання
рекламного оголошення та мета складання рекламного тексту. Текст, занурений у
ситуацію рекламного спілкування, є основою для виокремлення найзагальнішого
значення терміна реклама – рекламний дискурс.
Поняття «дискурс» пов’язане з поняттям «текст» і так само не має одного
визначення, з яким погодилися б усі дослідники. Наприклад, Приходько А. М. у своїх
роботах зазначає, що дискурс – мовлення, реалізоване у вигляді усного чи письмового
висловлювання [12, 2]. Шевченко І. С. пише, що дискурс є єдністю мовного,
когнітивного й комунікативного аспектів[19, 4]. Колісниченко Т.В. розглядає дискурс
як симбіоз вербальних та невербальних знаків, орієнтованих на обслуговування
певної комунікативної сфери [8, 3]. Однак найбільшою підтримкою користується
визначення дискурсу, наведене у «Сучасному лінгвістичному словнику», що
підкреслює комунікативний характер дискурсу, кажучи про те, що дискурс - це
«мовлення, «занурене в життя», використовуючи розгорнуту дефініцію цього поняття
і вказуючи, що дискурс - це "зв'язний текст у сукупності з екстралінгвістичними,
прагматичними та іншими чинниками; текст, узятий у подієвому аспекті, мова, що
розглядається як цілеспрямована соціальна дія, як компонент, що бере участь у
взаємодії людей і механізму їхньої свідомості [5, 146].
З вищезазначеного випливає, що рекламний дискурс – тема актуальна і досі
розвивається, тому усі поняття, дотичні до неї, досі розробляються та мають велику
кількість варіантів. Так само і саме поняття «рекламний дискурс» трактують по-
різному. Колісниченко Т.В. у своїй статті наводить наступні визначення: «рекламний
дискурс – складний соціокультурний феномен, який виступає складником більш
13
митець, спираючись на традиції граверів епохи Едо, перш за все створював об'єкти
мистецтва, на які потім додавалися назви фірм або товарів. У період Шьова починає
формуватися уявлення про візуальні об'єкти як важливий елемент реклами, який
допомагає привернути увагу читача до необхідної інформації та створити певний
психологічний і емоційний настрій для її сприйняття. Виникає функціональний підхід
до дизайну [21,6].
Зі вступом Японії до Другої світової війни удвічі зменшився об’єм газет та
кількість реклами в них. Було введено податок на рекламу, а самі повідомлення
змінилися з безпосередньої реклами товарів на пропагандистські лозунги. У воєнний
період збільшилась кількість реклами, де фігурував воєнний стан та атрибути воєнної
тематики – люди у формі, національні символи, лексика на воєнну тематику. Самі
зображення стали простішими, яскравішими та динамічними, переважала
схематичність та відсутність надмірного використання декоративних елементів [23].
Після війни набирає поширення комерція на радіо, перша реклама на радіо
виходить у 1951 р. Перші повідомлення були написані за структурою газетних, тому
складно сприймалися на слух, однак з часом реклама на радіо почала застосовувати
гумор, пісні, звукове оформлення та чіпкі вирази [25,5].
Телебачення в Японії з’явилося в 1953 р. і майже одразу стало формою розваги.
Післявоєнна реклама мала яскравий відеоряд, легку музику, виразні слогани,
відеоролики часто мали вигляд невеликих комічних історій, чим розважала глядачів
та запам’ятовувалася. Задоволення від перегляду реклами переносилося на товар,
який рекламували і таким чином спонукало споживачів купувати [25, 6].
Життя в період стрімкого економічного росту країни значно змінилося,
порівняно тяжких післявоєнних років. Трансформувалися соціально-економічні
відносини, розширялися споживацькі можливості та об’єми виробництва. У 1960-х
японці отримали можливість виїзду за кордон для туризму. Усі ці перетворення
супроводжувала реклама, яка інформувала громадян про їх нові можливості та
диктувала тенденції способу життя. Вона перетворює товар на подію, чудо, яке дарує
людині, щоб зробити її щасливою. Товар починає цінуватися за те, що він означає
статус, належність до певного класу чи субкультури [25,15].
23
РОЗДІЛ 2.
ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯПОНСЬКИХ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ
Використання ґайрайґо
ґайрайґо є легшими для сприйняття на слух, ніж канґо, яким властива омонімія.
Велику роль у збільшенні популярності ґайрайґо відіграє психологічна особливість
даної лексики, за якої реципієнти сприймають поняття, передані запозиченими
словами, як більш сучасні та престижні. Ґайрайґо тісно пов'язані зі смаками, звичками,
цінностями, що йдуть із Західних країн. Тому дані слова широко застосовуються у
сферах технологій, престижного дозвілля та споживання, а також реклами товарів та
послуг у цих сферах.
ドライブへの気持ちが高まる、 スタイリッシュなコックピット。
допомогою 新型 (shingata) «новий тип, нова модель, новий стиль», однак використане
使う人も使わない人もコレでイイ、ワンプラン
є доречним з точки зору дизайну, оскільки друга частина, записана катаканою, добре
констрастує з першою частиною речення та привертає увагу (рис. 4).
ハートのビートを聞こうぜ!
(bīto) «удар, ритм», які виконують в цьому повідомленні кілька цілей. Слова, записані
катаканою, добре привертають увагу, тим паче, вони візуально схожі, що робить текст
більш візуально гармонійним. Використання ґайрайґо тут зумовлене суцільною ідеєю
рекламного постера – сучасне, модне та стильне нагадування про важливість дбати
про своє здоров’я. У обличчям реклами є відомий японський діджей DJ KOO, що
додатково надає даному оголошенню атмосфери сучасності. Дана рекламна кампанія
орієнтована на аудиторію молоду та середнього віку та спрямована на те, щоб
привчити людей змолоду контролювати своє здоров’я та і таким запобігати хворобам.
В такій ситуації чудово відіграють свою роль завдання стилю як візуальні засоби, так
і текстові, як, наприклад, запозичена лексика, що є популярною серед молоді та є
ознакою сучасності та крутості (рис. 5).
Проаналізувавши подані вище приклади, ми можемо бачити, що ґайрайґо
використовується у текстах рекламних повідомлень досить широко та має спектр
переваг, як з боку психолінгвістики, так і з боку дизайну. Ґайрайго у тексті задає
атмосферу сучасності, престижу, технологічності тощо та викликає у реципієнта
необхідне ставлення до товару. Окрім цього, запозичення у записі займає більше місця,
ніж слова, записані канджі, тому привертає увагу, а також може слугувати для
врівноваження та гармонізації тексту з точки зору дизайну.
Синонімія, антонімія
Синонімія та антонімія є явищами, які визначають зв’язки між значеннями слів
у мові. За найширшого визначення синонімів під ними розуміють слова однієї частини
мови та еквівалентні до слів фразеологічні звороти, які за різного звучання називають
28
етимологічним критерієм.
Великого поширення в рекламі набули контекстуальні синоніми – слова, що
вступають у синонімічні зв’язки лише в певному контексті і поза цим контекстом у
статусі синонімів не функціонують, оскільки їхні значення не є подібними [15, 169].
ぱっと毛穴レス、ふわっと美肌。
собою, однак разом вони є синонімічними, адже описують 美肌 «красиву шкіру» (рис.
Даний набір слів є також не пов’язаним між собою, однак у контексті реклами
напою 爽健美茶 (soukenbicha) слова у слогані, очевидно, стають синонімами на опис
«простий»;
2) антоніми комплементарності (лише два члена, заперечення одного дає
значення іншого), наприклад, 内 (uchi) «всередині» – 外 (soto) «ззовні»;
В даному слогані これから (korekara) «від цього» та これに (koreni) «на це»
Використання ономатопеї
У сучасній японській мові широко використовують звукозображувальну
лексику (або ономатопею) у повсякденному мовленні. Вона активно застосовується у
художній літературі, а також при неформальному спілкуванні. Звукозображувальна
лексика використовується для підвищення емоційності та виразності текстів, а також
для привертання уваги та збільшення попиту на товари та послуги. Найбільшу
популярною класифікацією ономатопеї має поділ на ґіонґо (擬音語), ґісейґо (擬声語)
リ(sukkiri), перший з яких означає звук глибокого, тихого сну або задоволення від
частину композиції, тому можна говорити також про аттрактивну функцію, оскільки
око реципієнта спочатку падає на великий текст катаканою, а після сприймає увесь
слоган і вже за ним інший текст постера (рис.13).
ふわふわの生地に、チーズの風味がアクセント
та застосований тут щоб підкреслити ідею насолоди або досвіду в повному обсязі,
без обмежень чи компромісів. Сам слоган цілком написаний маленьким шрифтом та
не є дуже помітним, порівняно інших елементів брошури, тому можна стверджувати,
що в даному випадку ономатоп とことん проявляє здебільшого експресивну функцію
(рис. 16).
35
kikazaru, iwazaru) «нічого не бачу, нічого не чую, нічого не кажу», що має значення
відчуження від зла, його незаподіяння. В цьому випадку повідомлення соціальної
реклами можна трактувати так: слідування суспільних норм, зокрема у громадському
транспорті, є однією із частин концепції про незаподіяння зла. Таке використання
прецедентних феноменів привертає увагу реципієнта за допомогою інтелектуальної
гри, створюючи певну загадку, для розуміння якої він повинен мати розвинену
ерудицію (рис. 19).
膝が、笑った。
вступають в гру слів, адже дані слова мають однакове читання. Наведений слоган
пов’язує ці два концепти, пропонуючи ідею про те, що японська кухня – це не тільки
про смак, а й про гармонію, баланс та естетику, які притаманні японським
традиційним кольорам. Навколо тексту на зображенні ми можемо бачити велику
кількість традиційних страв японської кухні, кожна з яких має підпис у вигляді назви
страви, а також назви національного кольору, який вона репрезентує. Таке
використання прецедентних феноменів виконує не тільки аттрактивну функцію, а і
інформативну, адже показує особливості японської культури та їх взаємозв’язок,
таким чином підносячи японську ідентичність в свідомості реципієнта (рис. 21).
У результаті дослідження ми побачили, що використання прецедентних
феноменів, зокрема у рекламі, створює своєрідну гру, в якій реципієнт має відновити
інтертекстуальні зв’язки щоб зрозуміти закодоване повідомлення. Ці повідомлення
зазвичай розв’язуються легко, тому споживач отримує швидке задоволення від
успішного мисленнєвого процесу, таким чином формуючи позитивне сприйняття
рекламного повідомлення, а разом із ним і товару. Використання прецедентних
феноменів, через їх належність до певної культурної групи, здатне зробити рекламні
повідомлення більш вузькоспрямованими та ефективно застосовуватися в соціальній
рекламі, наприклад, задля піднесення національних цінностей даної культурної
групки. Та навпаки, феномени, що належать до міжнародної культури (наприклад,
всесвітньовідомі вирази, картини, фільми тощо) здатні створити імідж бренду як
глобалізованого та сучасного. Також прецедентні феномени є одним із ефективних
засобів для привернення уваги до рекламного повідомлення, доповнення
характеристик та якостей рекламованого товару, для створення бажаного образу та
побудови асоціативних ланок у сприйнятті реципієнта. Окрім цього, використання
прецедентних текстів, завдяки їх лаконічності, допомагає скоротити масив
рекламного тексту, що полегшує його сприйняття.
39
ВИСНОВКИ
13. Словник української мови : в 11 т. / редкол. : І. К. Білодід та ін.; Акад. наук Укр.
РСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К. : Наукова думка, 1970–1980. – Т. І–ХІ
14. Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. – К. : УРЕ, 1974. – 775 с.
15. Сучасна японська літературна мова: теоретичний курс: в 2 т. Т.1./ Комарницька
Т.К., Комісаров К.Ю. - Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. - 320 с.
16. Текстознавство : навчальний посібник для студентів-філологів вищих
педагогічних навчальних закладів / уклад. О. В. Дуденко. – 5-е вид., Умань : ВПЦ
«Візаві», 2017. – 124 с.
17. Токійський музей реклами // ア ド ミ ュ ー ジ ア ム 東 京 : веб-сайт. URL:
history.org/2020-spring-women-in-japanese-history/womens-magazines-in-the-late-taisho-
early-showa-periods/. (дата звернення 10.12.2023)
27. Prieler, M., Kohlbacher, F. Characteristics of Japanese Television Advertising. In:
Advertising in the Aging Society. Palgrave Macmillan, London. 2016.
28. Sakabayashi Heralds the New Sake Season // Hakushika Memorial Museum of Sake :
веб-сайт. URL: https://sake-museum.jp/en/saketalk/1155/ (дата звернення 25.12.2023)
45
ДОДАТКИ