Методик у навчання іноземни х мо в не можн а ототожнюват

и з лінгводидактикою . Лінгводидактик а і методик а

взаємопов'язані, але автономні науков і галузі. Так , лін
гводидактик а обґрунтову є основн і закономірност і
оволодіння іноземно ю мово ю у навчальних умова х з
позицій учня на основ і філософії мови , лінгвістики, психології,
психолінгвістики, соціології.
Методика , інтерпретуюч и лінгводидактичні закономірності,
досліджу є проц е с навчання, створю є йог о модел ь (систему
) і втілю є її у конкретни х програмах , підручниках , вправа х
тощо . З огляд у на двоплановіст ь навчального процес у
(діяльніст ь вчител я — діяльніст ь учня), ус і методичні
проблем и розв'язуют ь не лиш е з позицій викладання
іноземно ї мови , а й з позицій оволодіння учням и ци м
предметом .

Теоретичні основи методики навчання іноземних мов

Навчання іноземни х мо в ґрунтуєтьс я на лінгвістичних , психологічних , психолінгвістични х т а

дидактичн и х засадах

Пі д лінгвістичним и засадам и розуміют ь мовни й і мовленнєви й матеріал, певни м чино м

відібраний і методичн о організовани й відповідно д о мет и і принципі в навчання .

Добі р матеріал у дл я навчання у методиц і ґрунтуєтьс я н а системному , комунікативному ,

комунікативно - прагматичном у підходах .

Системний – фонетичний. Лексичний морфологічний синтаксичний. Вивчаюч и лексику , важлив о

враховувати синтагматику слова, тобт о сполучуваніст ь з іншим и одиницями

За комунікативног о (лат. communicati o — повідомлення ) підход у д о матеріал у дл я навчання

зараховуют ь готов і реченн я т а правил а ї х вживанн я у процес і спілкування . До комунікативног о
матеріал у дл я навчання належит ь граматик а діалогу , як а охоплю є правил а пов'язуванн я окреми х
висловлюван ь залежн о від інтерак - ційно ї аб о ділово ї комунікації .

З а комунікативно-прагматичног о підхо д у д о добор у матеріал у дл я навчання важлив і так і

принцип и успішно ї комунікаці ї (Г . Грайс): якост і (каж и правду), кількост і (не каж и багато),
доречност і (говори п о суті) т а способ у (говор и ясно). Д о ни х тако ж належит ь принцип увічливості ,
яки й ґрунтуєтьс я на таки х правилах : не нав'язу й своє ї думки ; дай співрозмовник у можливіст ь
вибору ; буд ь доброзичливим . Поря д і з загальним и правилам и комунікативно ї поведінки ц і
принцип и пояснюют ь вживанн я модальни х

Психолінгвістичні засади навчання іноземних мов

Мов а є явище м суспільним , нормативним , постійни м і обов'язкови м дл я всі х людей , а мовленн я

— індивідуальне , не завжд и нормативне , залежит ь від ситуаці ї спілкування .

види мовлення : зовнішн є (до людей) і внутрішнє (монолог) мовлєннєва діяльність це

мова+мовлення. мовлення неможливе без мови, а мова реалізується лише у мовленні.

Мовленнєва діяльність — процес активного, цілеспрямованого, опосередкованого мовою та

обумовленого ситуацією спілкування приймання або надання мовленнєвого повідомлення у
взаємодії людей між собою.

У психологічні й структур і мовленнєво ї діяльност і шкпсремлюют ь так і компоненти :

а ) мотив и — те , заради чог о думк у формулюют ь (комунікативно-пізнавальні потреби);

б ) цілі — конкретни й практични й результат , щ о Планують;

н) предме т — думка , як у формуют ь і формулюють ;

г ) засоб и і способ и — знання , навичк и і вмінн я фор - муиапня і формулюванн я думки ;

ґ ) продук т — висловлювання , текст ;

д ) результа т — реакці я інши х люде й на отримани й результа т (вербальні відповіді; невербальні дії;
викликані почуття)

Мовленнєв а діяльніст ь реалізуєтьс я у таки х видах : пуді юнання (сприйманн я мовленн я на слух),
говоріння , читання т а письмо .

продуктивн і вид и мов леннєво ї діяльност і (говоріння , письмо ) і ре цептивн і (аудіювання ,

читання).
Дидактик а (грец . сіісіактлкоз — повчальний ) розробля є теорі ю освіт и і навчання , розкрива є
закономір ност і засвоєнн я знань , умін ь і навичок , визнача є обся г і структур у зміст у освіти ,
удосконалю є метод и т а організаційн і форм и навчання

Мотив и діяльност і учні в у процес і навчання іноземнії х мов можут ь бути зовнішнім и т а
внутрішніми . Зов нішн і мотив и — ц е вимог и вчителів , батьків , навчиш.них програм . Вон и
ґрунтуютьс я на почутт і обов'язк у перед суспільством , сім'єю , учителями , товаришами , Вну трішн і
мотив и діяльност і учні в зумовлені особистими інтересами, переконаннями , намірами, мріями ,
ідеалами тощо .

Змістом навчання є систем а знань, умінь , навичок , способі в діяльності, фор м поведінки , яким и ма
є оволодіт и учен ь у процес і навчально ї пі)і пі.пості . Вибі р зміст у залежит ь від поставлено ї мет и ra
завдань

Вправ и класифікуют ь з а різним и критеріями . За спрямованістю вправи на приймання або поданн я

інформаці ї розрізняют ь рецептивні , репродуктивн і і продуктивн і тип и вправ . За комун ікати в ніс
тю — некомунікативн і (мовні), умовно-комунікативні і комунікативн і типи . Вправи можут ь бути
усним и та письмовим и (за характером виконання), одномовним и і двомовним и (з а участю рідної
мови), тренувальними і контрольним и (за функцією у навчальному процес і), класними, домашніми,
лабораторними (за місцем виконання).