Улас Самчук

Аналіз твору “Марія”

Улас Самчук народився 7 (20) лютого 1905 року в селі Дермань
Дубенського повіту Волинської губернії (нині – Рівненський район
Рівненської області) в родині, як на той час, заможних селян – Олексія
Антоновича та Настасії Ульянівни Самчуків.
Світогляд майбутнього письменника формували родина і довкілля.
Згадуючи дитинство, він писав: «Дермань для мене центр центрів на
планеті. І не тільки тому, що десь там і колись там я народився... Але
також тому, що це справді «село, неначе писанка», з його древнім
Троїцьким монастирем, Свято-Феодорівською учительською
семінарією, садами, парками, гаями, яругами, пречудовими переказами
та легендами».
 У 1921 році Улас вступив до Крем’янецької української мішаної
приватної гімназії імені Івана Стешенка і навчався там до 1925 р. Про
ці роки він зробив запис: «… мені приємно ствердити, що Крем'янець
був гідним місцем для мого юначого визрівання, так само, як і
Дермань був щедрою колискою дитячих вражень. Ці місця сильно
позначені печаттю духа давньої творчої культури і творять той
клімат, в якому найкраще може розвинутись неспокійний інтелект,
який чогось шукає і до чогось прагне».

ПЕРЕД САМИМ ЗАКІНЧЕННЯМ ГІМНАЗІЇ УЛАСА САМЧУКА

ПРИЗВАЛИ ДО ПОЛЬСЬКОГО ВІЙСЬКА, ЗВІДКИ 23 СЕРПНЯ
1927 РОКУ ВІН ІЗ ІДЕЙНИХ МІРКУВАНЬ ДЕЗЕРТИРУВАВ Й
УТІК ДО НІМЕЧЧИНИ. ЗГОДОМ – ОСЕЛИВСЯ У МІСТІ
БРЕСЛАУ (ВРОЦЛАВІ), ПРАЦЮВАВ І ПАРАЛЕЛЬНО
НАВЧАВСЯ ЯК ВІЛЬНИЙ СЛУХАЧ У БРЕСЛАВСЬКОМУ
УНІВЕРСИТЕТІ. ЗОКРЕМА, ВИВЧАВ НІМЕЦЬКУ КЛАСИЧНУ
ФІЛОСОФІЮ, ЧИТАЮЧИ ЇЇ ТВОРИ В ОРИГІНАЛІ. ІММАНУЇЛ
КАНТ СТАВ УЛЮБЛЕНИМ ФІЛОСОФОМ САМЧУКА.
МОЖЛИВО,ВІН І САМ МІГ БИ СТАТИ ФІЛОСОФОМ, АЛЕ
ОБРАВ ХУДОЖНЮ ЛІТЕРАТУРУ, ЯКУ ТРАКТУВАВ ЯК
«ПОПУЛЯРНУ ФІЛОСОФІЮ».
У житті кожної людини, – зазначав Самчук, – є
час і місце, що творять вісь її буття. У моєму
житті таким місцем була Прага». Саме там він
в и з р і в я к п и с ь м е н н ­и к , п і з н а в л ю д е й
однорідного мислення, і під їхнім впливом
формувався не лише як митець, а й як політик-
мислитель. «Я не належав до породи
пристрасних політиків, але силою фактів був
втягнутий в цю атмосферу молодих людей,
яким здавалося все можливим і які
майстрували фантастичні плани свого
майбутнього», – писав Самчук. Тривалий час
він присвятив роботі над епопеєю «Волинь»
(1934–1937), а також створив ще два романи –
«Кулак» (1932) і «Марія» (1934).
 Своє перше оповідання – «На старих стежках» – Улас Самчук
опублікував 1926-го року у варшавському журналі «Наша бесіда»,
став відомим як письменник у 30-х роках XX ст. завдяки трилогії
«Волинь» і роману «Марія», який став першим художнім твором
про Голодомор 1932–1933 років в Україні.
Перебуваючи на чужині, прозаїк болісно переживав розлуку з
близькими для нього людьми. Саме туга за рідним краєм,
батьківським домом, батьками, сестрою стали головним поштовхом
і бажанням створити епічний, широко розгорнутий роман про
людей, між якими він виріс, яких знав і любив. У трилогії «Волинь»
письменник змалював понад 450 персонажів.

ЗАГАЛОМ САМЧУК НАПИСАВ 11 РОМАНІВ, У ЯКИХ

НАМАГАВСЯ ОСМИСЛИТИ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
УКРАЇНСТВА І ТІ ВИКЛИКИ, З ЯКИМИ УКРАЇНЦЯМ
ДОВЕЛОСЯ ЗІТКНУТИСЯ У ХХ СТОЛІТТІ. ОДНІЄЮ
З ГОЛОВНИХ ТЕМ, ЯКІ ПОРУШУВАВ, БУЛА ТЕМА
ПРОТИСТОЯННЯ ДОБРА І ЗЛА.
 Роман “Марія”
РІК НАПИСАННЯ – 1933
ЖАНР:РОМАН-ХРОНІКА
ТЕМА “МАРІЯ”: ХРОНІКА ЖИТТЯ
УКРАЇНСЬКОЇ ЖІНКИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ
Д О Л І С Е ­Л Я Н С Т В А .

ІДЕЯ “МАРІЯ”: ЗВЕЛИЧЕННЯ ПРАЦІ,

ЛЮБОВІ, МАТЕРИНСТВА, УКРАЇНИ.

РОМАН-ХРОНІКА - РОМАН, У ЯКОМУ

ПОСЛІДОВНО ВИКЛАДАЮТЬСЯ ПОДІЇ
ПЕВНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ЕПОХИ,
ВИКОРИСТАНО ДОКУМЕНТАЛЬНІ
ДЖЕРЕЛА.
Роман «Марія» має конкретну присвяту: «Матерям, які
загинули голодною смертю на Україні в роки 1932–1933»
і підзаголовок: «хроніка одного життя». Змальовуючи
нелегке сирітське життя Марії – головної героїні твору,
Улас Самчук наводить нас на думку, що подібною до її
долі була історія України кінця XIX – початку XX
століття, яка після поразок минулих віків залишилася
сиротою, бідною вдовою на узбіччі світової історії.
 ПЕРШОЮ Є "КНИГА ПРО НАРОДЖЕННЯ МАРІЇ", ДЕ РОЗПОВІДАЄТЬСЯ
ПРО ЇЇ СИРІТСЬКЕ ДИТИНСТВО, НАЙМИТСЬКЕ ЖИТТЯ, ПЕРШЕ КОХАННЯ
ДО КОРНІЯ, ЯКОГО НЕВДОВЗІ ЗАБИРАЮТЬ У МАТРОСИ, ШЛЮБ З
НЕЛЮБОМ ГНАТОМ ТА ВТРАТУ ЇХНІХ ДІТОЧОК: РОМАНА ТА НАДІЙКИ.
ЗАВЕРШУЄТЬСЯ КНИГА ТИМ, ЩО МАРІЇ НЕСИЛА ЖИТИ З ГНАТОМ Й
ВОНА ВІД НЬОГО ЙДЕ ДО СВОГО КОХАНОГО КОРНІЯ, ЩО ПОВЕРНУВСЯ
ЗІ СЛУЖБИ. ДРУГА ЧАСТИНА МАЄ НАЗВУ "КНИГА ДНІВ МАРІЇ", ДЕ
ЙДЕТЬСЯ ПРО ПОДАЛЬШЕ ЖИТТЯ МАРІЇ З КОРНІЄМ, ЙОГО АДАПТАЦІЮ
ДО ЖИТТЯ СЕЛЯНИНА, НАРОДЖЕННЯ ЇХНІХ ДІТЕЙ: ДЕМКА, МАКСИМА І
НАДІЙКИ, ЛАВРІНА. КОЖЕН З СИНІВ ЙДЕ СВОЇМ ШЛЯХОМ. ТРЕТЯ
ЧАСТИНА "КНИГА ПРО ХЛІБ" РОЗКРИВАЄ ЖАХЛИВІ КАРТИНИ
ДУХОВНОГО ТА ФІЗИЧНОГО ЗАНЕПАДУ УКРАЇНИ. БІЛЬШОВИЦЬКІ
ПРІОРИТЕТИ ТА ПРИМАРНІ ОБІЦЯНКИ "КРАЩОГО МАЙБУТНЬОГО"
НАСПРАВДІ МАЮТЬ ЗА МЕТУ КОРІННУ РУЙНАЦІЮ ТРАДИЦІЙНОЇ
МОДЕЛІ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА, ЩО МАЄ ЗА ОСНОВУ КУЛЬТ
СІМ'Ї, ПРАЦЕЛЮБНІСТЬ, НАБОЖНІСТЬ, ПОВАГУ ДО БАТЬКІВ ТА
ПРЕДКІВ. СИН МАРІЇ МАКСИМ, ПЕРЕЙНЯВШИСЬ КОМУНІСТИЧНИМИ
ІДЕЯМИ ЗАВДАЄ БАГАТО ЛИХА СВОЇМ БАТЬКАМ, СПОЧАТКУ ВИГНАВШИ
ЇХ З ХАТИ, ПОТІМ ВИКРИВШИ СВОГО Ж БРАТА ЛАВРІНА, ЯКИЙ БУВ
ЗААРЕШТОВАНИЙ.
 РОМАН НЕВЕЛИКИЙ ЗА ОБСЯГОМ, АЛЕ ОХОПЛЮЄ
КІЛЬКА ДЕСЯТИЛІТЬ. АВТОР ХУДОЖНЬО ОСМИСЛЮЄ
СУСПІЛЬНІ КАТАКЛІЗМИ, ЛЮДСЬКІ ДРАМИ Й ТРАГЕДІЇ,
ПОЧИНАЮЧИ З ДОРЕВОЛЮЦІЙНОГО ПЕРІОДУ – АЖ ДО
БІЛЬШОВИЦЬКИХ РЕФОРМ 30-Х РОКІВ, НАСЛІДКОМ
ЯКИХ БУВ ГЕНОЦИД. РОМАН НАПИСАНИЙ У ВИГЛЯДІ
СУВОРОГО ОПИСУ ЖИТТЯ МАРІЇ. ТВІР-ХРОНІКА З
МАКСИМАЛЬНОЮ ДОСТОВІРНІСТЮ ВІДОБРАЖАЄ ПОДІЇ
НЕ ТІЛЬКИ ЖИТТЯ МАРІЇ, А Й ЦІЛОГО НАРОДУ. ЧИСЛО
ПРОЖИТИХ ДНІВ – НАЙБІЛЬША ТАЄМНИЦЯ ЗЕМНОГО
БУТТЯ – ОДРАЗУ СПОВІЩАЄТЬСЯ АВТОРОМ. ТАКИМ
ЧИНОМ, ВІН НІБИ ОДРАЗУ ПЕРЕДБАЧИВ ЗА
НАРОДЖЕННЯМ СМЕРТЬ ГЕРОЇНІ, А ОТЖЕ, СПОВНИВ
ОСОБЛИВИМ ЗМІСТОМ КОЖЕН ДЕНЬ ЖИТТЯ МАРІЇ.
 «Марія» Улас Самчук критика
«МАРІЯ» ПОСІДАЄ ОСОБЛИВЕ МІСЦЕ В НАШІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ЦЕ, ЗДАЄТЬСЯ,
ПЕРШИЙ МИСТЕЦЬКИЙ ТВІР, ДЕ ВІДТВОРЕНО ГОЛОДОВУ ТРАГЕДІЮ
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 1933 P. І НАПИСАНИЙ ВІН ТОГО Ж СТРАШНОГО 1933-
ГО. АВТОР НЕ БУВ СВІДКОМ ТОГО НЕЛЮДЯНОГО ШАЛЕНСТВА, ЩО
В І Д Б У В А Л О С Я В Т І Р О К И В У К Р А Ї ­Н І . П Р О Т Е Й О Г О Т В О Р Ч А У Я В А З
Н Е Й М О В І Р Н О Ю П Р А В Д И В І С Т Ю Н А Б Л И З И Л А Ч И Т А ­Ч І В Д О Т І Є Ї Б Е З П Р Е Ц Е Д Е Н Т Н О Ї
Т Р А Г Е Д І Й Н О Ї П О Д І Ї . В І Н Д А В Т В І Р В Е Л И К О Ї Ж И Т Т Є ­В О Ї Й М И С Т Е Ц Ь К О Ї
ПРАВДИ. ЙОГО ПРИСВЯТА КНИГИ: «МАТЕРЯМ, ЩО ЗАГИНУЛИ ГОЛОДНОЮ
СМЕРТЮ НА УКРАЇНІ В РОКАХ 1932-1933» — ЗВУЧИТЬ І ЗВУЧАТИМЕ ВІЧНО ЯК
М Е М Е Н Т О М О Р І , Я К В І Ч Н Е П Р О К Л Я Т Т Я Й О С К А Р Ж Е Н Н Я Т И Х , Щ О Д О П Р О ­-
ВАДИЛИ ЛЮДЕЙ ДО ТАКОГО СТАНУ.

РОМАН РОЗГОРТАЄТЬСЯ У ДВОХ ПЛАНАХ: З ОДНОГО БОКУ — У ПЛАНІ СУТО

ЛЮДСЬКОМУ, ОСОБИСТОМУ, ПСИХОЛОГІЧНОМУ. ЛЮДЕЙ ЗОБРАЖЕНО З УСІМА
ВЛАСТИВИМИ ЇМ ВИСОКИМИ Й НИЗЬКИМИ ІНСТИНКТАМИ, СИЛЬНИМИ Й
СЛАБИМИ РИСАМИ ХАРАКТЕРУ, ДОБРИМИ Й ПОГАНИМИ ВЧИНКАМИ. З ІНШОГО
— У ПЛАНІ СОЦІАЛЬНИХ, СУСПІЛЬНИХ СТОСУНКІВ І ПОДІЙ, У РАМКАХ ЯКИХ
Л Ю Д И Н А П Р О В А ­Д И Т Ь С В О Є О С О Б И С Т Е Ж И Т Т Я . П О Д А Т И В Р Е А Л Ь Н І Й
МИСТЕЦЬКІЙ ЄДНОСТІ ЦІ ДВА ПЛАНИ — ЦЕ ВЕЛИКА ТРУДНІСТЬ ДЛЯ КОЖНОГО
АВТОРА. УЛАС САМЧУК, ТОДІ ЩЕ ЗОВСІМ МОЛОДИЙ АВТОР, УСПІШНО ПЕРЕМІГ
ЦЮ ТРУДНІСТЬ. СПРИЯЛИ ЦЬОМУ, НА НАШУ ДУМКУ, ТРИ МИСТЕЦЬКІ
КОМПОНЕНТИ:
 властивий тільки
Самчукові творчо
виявлений стиль ліричного
глибока синівська монологу, що, як
любов і пошана електричний струм,
проймає весь сюжет
автора до свого
п о в і с т і й т р и ­м а є ч и т а ч а в
народу, знання його постійному напруженні.
характеру, його
життя, його душі,
його воління;

неповторно авторові,
пристрасно-життєдайні,
ми б сказали,
рубенсівські, а дехто
твердить —
довженківські, образи
у к р а ї н с ь к и х л ю ­д е й ,
української природи;
Саме ці три компоненти
творять високомистецьку
цілість сюжету, Де людина,
природа й соціальне життя
виступають як органічні
склад­ники процесу.
 Дякую
за
увагу 💋
ПІДГОТУВАЛА :ЄЛЕНЕЦЬ ЮЛІАНА