ТЕМА 05

ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ СПИННОГО ТА ГОЛОВНОГО МОЗКУ. ДЕРМАТОМИ І МЕТАМЕРИ.

СПИНАЛЬНИЙ ШОК. СИСТЕМНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМУ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ РУХІВ
ТІЛА.
МЕТА: Сформувати та закріпити знання про закономірності виникнення процесу збудження
у структурах нервової системи і його основними характеристиками, про системну роботу
нервової системи у здійсненні сенсорних, рухових та вегетативних функцій організму.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ
І. Підготовчий етап.
Перевірка рівня засвоєння студентами основних теоретичних положень з теми заняття.
1. Структурно-функціональні особливості спинного мозку, висхідні та низхідні провідні шляхи.
Особливості функціонування пірамідного тракту.
2. Сіра речовина спинного мозку. Спиномозкові рефлекси. Спінальний шок.
3. Спиномозкові та черепно-мозкові нерви.
4. Головний мозок. Децеребраційна ригідність. Статичні, статокінетичні, орієнтовні та сторожові
рефлекси.
5. Структурно-функціональні особливості довгастого мозку, мосту та середнього мозку.
6. Функціональна характеристика ядер таламуса та гіпоталамуса.
7. Роль ретикулярної формації.
8. Функціонально-структурна організація мозочка. Роль мозочка у програмуванні, ініціації та
контролюванні рухів.
9. Функціонально-структурна організація лімбічної системи, її роль у забезпеченні емоцій.
10. Функціональна організація та зв’язки базальних ядер, їхня взаємодія з гіпоталамусом і чорною
субстанцією. Клінічні прояви при ушкодженні базальних ядер.
11. Функціональна організація кори великих півкуль. Сенсорні, моторні та асоціативні зони кори.
Роль кори у формуванні системної діяльності організму.

ІІ. Основний етап:

1. Здійснити категорійний аналіз основних понять теми: сіра і біла речовина спинного і головного
мозку; ядра; нервові волокна (мієлінові і безмієлінові); нерви; ганглії; синапс; нейромедіатори
(збудливі і гальмівні); рефлекторна дуга; нервові центри; провідні шляхи спинного і головного
мозку; рефлекси (спиномозкові, статичні, статокінетичні, орієнтовні, сторожові); метамер;
дерматом; спинальний шок; функціональні зони кори великих півкуль.
2. Дослідити рух нервового імпульсу по ланкам рефлекторної дуги, по провідним шляхам ЦНС і
збудження нервових центрів та механізм передачі імпульсу при здійсненні рефлекторної
діяльності нервової системи.
3. Перегляд навчальних відеороликів про дослідження функціональності структур ЦНС.
4. За допомогою практичних та тестових завдань перевірити рівень засвоєння студентами знань з
теми.

Література:
Базова:
1. Філімонов В.І. Фізіологія людини : підручник / В. І Філімонов. - 4-е вид. - К.: ВСВ Медицина, 2021. -
488 с.
2. Анатомія та фізіологія з патологією: підручник: / за ред.: Я. І. Федонюка, В. Д. Волошина. - Тернопіль :
ТДМУ Укрмедкнига, 2023. - 748 с.
Допоміжна:
1. Джон Е.Гол, Майкл Е.Гол Медична фізіологія за Гайтоном і Голом: підручник у 2-ох томах / Джон
Е.Гол, Майкл Е.Гол. – 14-те вид. - К. ВСВ Медицина, 2022. – 648 с.
2. Філімонов В. І., Маракушин Д. І. Клінічна фізіологія: підручник / В. І.Філімонов, Д. І. Маракушин. – 2-
ге вид. - К.: ВСВ Медицина, 2022. - 776 с.
3. Мотузюк О.П. Практикум з фізіології людини: навчальний посібник (ВНЗ І—III р. а.) / О.П. Мотузюк,
А.І. Хмелькова, І.В. Міщенко. — 2-е вид., випр. - К.: ВСВ Медицина, 2017. - 160 с.
4. Плахтій П.Д. Фізіологія людини: обмін речовин і енергозабезпечення м’зової діяльності. – 2-е вид.,
доп. і перероб. / Плахтій П.Д. – К.: Професіонал, 2006. – 464 с.
 Виконав/ла студент/ка _____Кононученко Денис ________________________________
група ___101ФТБ_________

ПРАКТИЧНІ ТА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

1. Записати структурно-логічну схему «Загальна характеристика нервової системи»
ЦЕНТРАЛЬНА НС
Головний мозок Спинний мозок
структури функції структури функції
Сіра речовина 1.Кора Кора забезпечує зв'язок 1.Передні Рухові соматичні
великих організму з зовнішнім роги центри
півкуль середовищем, є
матеріальною основою
психічної діяльності
людини.
2.Кора Координація 2. Бічні Рухові вегетативні
мозочку рухів,регуляція роги центри
рівноваги,м’язовий
тонус
3.Базальні(пі Регуляція вегетативних 3.Задні роги Тіла вставних
дкіркові) в функцій,судинні нейронів
ядра реакції,обміну
речовин,тепловіддачі

Біла речовина 1.Низсхідні Передають сформовану 1.Передні Провідні шляхи

провідні відповідь на реакцію канатики
шляхі подразника у спинни
мозок через передні
роги
2. Аксони Передача імпульсу 2.Бічні Провідні шляхи
нейронів канатики
3.Задні Провідні шляхи
канатики

відділи функції відділи функції

1. Довгастий Дихальні та серцево 1.Шийний Іннервація шкіри та
мозок судинні НЦ м’язів
потилиці,шиї,верхньої
частини тулуба до
нижнього краю двох
лопаток,та
латеральної частини
Стовбур ГМ верхньої вільної
кінцівки
2.Міст Контролювання міміку
та жування,відведення
очних яблук вбік
 3.Середній Іннервація м'язів очних 2.Грудний Іннервація шкіри та
мозок яблук,зіничний м’язів тулуба
рефлекс.Статокінетичні
рефлекси,рефлекси
виправлення(положення
)

4. Проміжний мозок
Проміжний інтегрує сенсорні,
мозок рухові і вегетативні
реакції,необхідні для
цілісної діяльності
організму.

5.Гіпоталам регулює всі види обміну 3.Попереков Іннервація шкіри та

ус речовин, температуру ий м’язів попереку та
тіла, латеральної частини
нижньої вільної
функції ендокринних кінцівки
залоз, діяльність всіх
систем -
серцево-судинної,
дихальної, травної,
сечостатевої

ядра задньої частини

гіпоталамуса: вищі
підкіркові
вегетативні
Підкірковий відділ ГМ
(симпатичні) центри

ядра передньої частини:

вищі підкіркові
вегетативні
(парасимпатичні)
центри
 6.Таламус Обробляють і проводять
зорові, рухові,
тактильні,
смакові,
інтерорецептивні
сигнали до різних зон
кори
Аксони нейронів
специфічних ядер
утворюють прямі
зв’язки з
нейронами сенсорних та
асоціативних зон кори

7.Кора Вищий аналізатор 4.Крижовий Іннервація шкіри і

великих сигналів від усіх м’язів медіальної
півкуль рецепторів тіла і частини вільних
кінцівок,сідниць і
синтез відповідних промежини
реакцій у біологічно
доцільний
акт.

Вищий орган
координації
рефлекторної діяльності
і
придбання тимчасових
Кірковий відділ
зв’язків — умовних
рефлексів.

Асоціативна функція,
матеріальна основа
психологічної
діяльності людини —
пам’яті,
мислення, емоцій, мови і
регуляції поведінки.
 Лімбічна система бере
участь в регуляції
вегетативних функцій
організму (у зв'язку з
чим лімбічну систему
інколи називають
вісцеральним мозком), в
організації процесів
саморегуляції
поведінки (у тому числі
Лімбічна система
інстинктивної) і
психічної активності
(мотивацій і емоцій), у
процесах збереження
пам'яті і
регулювання станів
бадьорості та сну.

Активація
таламусу,кори,підтримк
и її нейронів в тонусі,що
забезпечує
Ретикулярна формація
активність,ф-ію
неспання,бадьорості

ПЕРИФЕРИЧНА НС
види нервів за складом волокон волокна у складі нервів функції
1.Рухові Рухові Проводять сформовану відповідь до
нервові виконавчого органу
волокна у
складі нерва
2.Чутливі Чутливі Проводять імпульс від рецепторів до
нервові НЦ
ЧМ нерви 12 пар волокна у
складі нерва
3. Змішані Чутливі та рухові Проводять імпульс від рецепторів до
нервові НЦ,проводять сформовану відповідь
волокна до виконавчого органу
у складі
нервів
1.Змішані Чутливі та рухові Проводять імпульс від рецепторів до
СМ нерви 31 пара НЦ,проводять сформовану відповідь
до виконавчого органу
АФЕРЕНТНИЙ ВІДДІЛ ЕФЕРЕНТНИЙ ВІДДІЛ
Вегетативна НС
Соматична НС
(симпатична і парасимпатична)
структури функції структури функції структури функції
1.Рецептори 1.ЧМН
 Сприймають Іннервац 1.Симпатичн Регулює окисні
дію ія м’язів а процеси, споживання
подразника,і та шкіри харчових речовин,
через синапс лиця надходження кисню
передають до м’язів. Він активує
на чутливий вазоконстріктори,
шлях розширює зіницю і
очну щілину,
розслаблює
непосмуговані м’язи
бронхів і шлунково-
кишкового тракту,
затримує
сечовиділення,
викликає запори
2.Чутливі нервові Передають 2. Активує
волокна у складі нервів імпульс 2.СПН Іннервац Парасимпати вазодилятатори,
який ія м’язів чна підвищує
надійшов від та шкіри слиновиділення,
рецепторів всього звужує зіницю,
до кінцевих тіла уповільнює діяльність
галужень серця, робить пульс
більш рідким,
підвищує тонус м’язів
бронхів і шлунково-
кишкового тракту,
розслаблює
сфінктери, викликає
часте сечовиділення,
проноси
3.Кінцеві галуження Через 3.Метасимпа регуляції деяких
синапс тична органів, призначений
передають для відновлення і
імпульс до підтримки гомеостазу
НЦ що реалізує цю
функцію в окремому
органі чи його частині

До завдання 1: «Спинний мозок і регуляція соматичних функцій»

№ Відділ кількість Функції
сегментів

1. C 8 Іннервація шкіри та
м’язів
потилиці,шиї,верхньої
частини тулуба до
нижнього краю двох
лопаток,та латеральної
частини верхньої вільної
кінцівки
2. Th 12 Іннервація шкіри та
м’язів тулуба
 3. L 5 Іннервація шкіри та
м’язів попереку та
латеральної частини
нижньої вільної кінцівки

4. S 5+1 Іннервація шкіри і м’язів

медіальної частини
вільних кінцівок,сідниць
і промежини

4. Пронумерувати підписи до малюнку, вставити пропущені слова:

__ Виконавчий орган - чотирьох головний м’яз

стегна(2)
__ Передні (рухові,8) та задні (чутливі,8) корінці
__ Спинномозковий (9) канал
__ Чутливі нервові волокна,7 у складі
спинномозкового нерва
__ Вставний (контактний) нейрон,4
__ Рецептори,1 колінної зв’язки
__ Передній канатик (біла речовина,5 речовина
спинного мозку, рухові,6 нервові волокна, висхідні ,3
провідні шляхи)
__ Задні роги (тіла чутливих,10 нейронів, сіра
речовина)
__ Бічний канатик (біла,3 речовина спинного мозку,
Чутливі і рухові нервові волокна, низсхідні,3 провідні
шляхи)
__ Рухові,6мієлінові нервові волокна у складі
спинномозкового нерва

5. Пронумерувати підписи до малюнку:

 6 Довгастий мозок
3 Середній мозок
2 Проміжний мозок
1 Великі півкулі
5 Мозочок
4 Міст

6. Рухові (соматичні) рефлекси спинного мозку і стовбура головного мозку. Встановити

відповідність між рефлексами та їх характеристикою. У першому стовпчику зазначити
відділ ЦНС, у якому локалізовані нервові центри зазначених рефлексів.
Відділ ЦНС Рефлекси Характеристика
СМ 1. Рефлекси розтягування А При світовому або звуковому
подразнику відбувається
перерозподіл тонусу м’язів і
підвищується тонус згиначів (для
бігу або нападу)

СМ 2. Шкірно-м’язові рефлекси B Повернення голови і шиї на

звуковий подразник
СМ 3. Ритмічні рефлекси C Повернення голови і шиї на
світловий подразник
СМ 4. Тонічні рефлекси D Відбуваються при переміщенні
тіла у просторі
ГМ 5. Статичні рефлекси E Визначають положення тіла у
просторі
ГМ 6. Статокінетичні рефлекси F Підтримання тонусу м’язів і пози
тіла
ГМ 7. Первинні рефлекси зору G Під час рефлексу розтягнення
гальмується іннервація розгиначів,
відбувається скорочення згиначів
ГМ 8. Орієнтовні рефлекси H Скорочення м’язів при
подразненні шкіри
ГМ 9. Сторожові рефлекси I Скорочення м’язу під час його
розтягнення

Відповідь: 1 І 2Н 3G 4F 5E 6D 7C 8B 9A

5. Описати рівні регуляції соматичних функцій:

№ Відділи ЦНС Структури
І Спинний мозок Передні роги
ІІ Мозочок Кора мозочку
ІІІ Середній мозок червоні ядра,чорна речовина
ІV Великі півкулі Базальні ядра
V Кора великих півкуль Зона рухової активності
6. Заповнити таблицю «Загальна характеристика черепно-мозкових нервів»:
№ Назва пари За складом Від яких рецепторів Місце Які виконавчі
волокон проводять імпульси розташування ядер органи іннервують
до ЦНС
І Нюховий Чутливі Нюхових Великі півкулі Забезпечує
рецепторів носа відчуття нюху
Зоровий Чутливі Рецепторів сітківкиПроміжний Забезпечення ф-ії
ІІ
ока мозок(Метаталамус зору
)
Окоруховий Рухові Починається у Середній мозок Соматичні рухові
вентральній волокна
частині середнього іннервують чотири
мозку, проходить м'язи, що
через верхню забезпечують рух
очноямкову щілину очей: нижній
косий, нижній,
ІІІ медіальний і
верхній прямі.
Парасимпатичні
рухові волокна
іннервують м'яз-
звужувач зіниці та
війковий м'яз, який
регулює опуклість
кришталика.
Блоковий Рухові Починається у Середній мозо Соматичні рухові
дорсальній частині волокна
(єдиний нерв, який іннервують верхній
виходить з косий м’яз ока
дорсальної
поверхні стовбура
ІV мозку) середнього
мозку, прямує
вперед до верхньої
очноямкової
щілини, через який
проходить разом із
окоруховим
нервом.
Трійчастого Чутливі та Очний нерв (V1) Міст Передає сенсорну
рухові (лат. nervus інформацію від
ophthalmicus) — верхньої частини
проходить через обличчя, верхніх
верхню очну повік, носа,
щілину та прямує слизової оболонки
до лобної ділянки, носової
очного яблука, порожнини,
слізної залози, рогівки та слізних
V решітчастої кістки залоз.
і частини її
комірок, частини Передає сенсорну
носової порожнини інформацію від
слизової оболонки
Верхньощелепний носової
нерв (V2) (лат. порожнини,
nervus maxillaris) піднебіння, верхніх
— проходить через зубів, верхньої
круглий отвір та губи, щік, нижніх
виходять в повік.
 крилопіднебінну
ямку. Передає сенсорну
інформацію від
Нижньощелепний нижньої третини
нерв (V3) (лат. обличчя,
nervus підборіддя,
mandibularis) — передньої частини
проходить через язика (крім
овальний отвір смакових
клиноподібної цибулин), нижніх
кістки, віддає зубів. Рухові
рухові гілочки волокна
певним м'язам та іннервують
розгалужується у жувальні м'язи.
нижній третині
обличчя.
Відвідного Рухові Виходить з Міст Містить соматичні
нижньої частини рухові волокна,які
мосту (на межі з іннервують бічний
пірамідою прямий м’яз ока
VI
довгастого мозку)
до ока через
верхню
очноямкову
щілину.
Лицевий Чутливі та Виходить з мосто- Довгастий мозок Рухові волокна
рухові мозочкового кута, іннервують мімічні
входить до м'язи, рухові
скроневої кістки волокна
через внутрішній парасимпатичної
слуховий прохід, нервової системи
деяку відстань іннервують слізні
проходить залози, залози
всередині кістки, носової порожнини
де від нього та піднебіння,
VII
поступово підщелепні та
відходять великий під'язикові слинні
кам'янистий, залози. Чутливі
стремінцевий волокна передають
нерви та барабанна інформацію від
струна. Гілочки до смакових бруньок
мімічний м'язів двох передніх
виходять через третин язика.
шило-
соскоподібний
отвір.
Присінково- Чутливі Присінковий та Довгастий мозок Передає сенсорну
завитковий(слу завитковий нерви інформацію від
ховий) починаються від органів слуху та
волоскових клітин рівноваги
апарату рівноваги
та слухового
VIII
апарату
внутрішнього вуха
відповідно,
проходять через
внутрішній
слуховий прохід,
зливаються в один
 присінково-
завитковий нерв,
що входить до
мозку на межі між
мостом та
довгастим мозком.
Язикоглоткови Чутливі і Починається в Довгастий мозок Рухові волокна
й рухові довгастому мозку, іннервують верхні
через яремний м'язи глотки,
отвір прямує до парасимпатичні
горла, задньої еферентні волокна
третини язика, — привушні слинні
каротидного залози. Чутливі
синуса та слинної волокна передають
залози. інформацію від
IX смакових
рецепторів та
відчуття дотику,
тиску, болю від
глотки і задньої
третини язика,
хеморецепторів
каротидного тільця
і барорецепторів
каротидного
синусу.
Блукаючий Чутливі і Починається в Довгастий мозок Рухові волокна
рухові довгастому мозку, іннервують м'язи
виходить із черепа глотки та гортані.
через яремний Більшість
отвір, після чого еферентних
його гілки волокон є
розгалужуються в парасимпатичними
область шиї, горла, , вони передають
та тулуба. Єдиний нервові імпульси
із черепних нервів, до серця, легень та
що виходить за органів черевної
межі голови і шиї. порожнини.
X Чутливі волокна
доносять
інформацію від
органів черевної та
грудної
порожнини,
барорецепторів
дуги аорти,
хеморецепторів
каротидного та
аортального тілець,
смакових
рецепторів задньої
частини язика.
Додатковий Рухові Утворений двома Довгастий мозок Черепномозкова
корінцями: гілка іннервує
черепномозковим, м'язи глотки,
XI
що відходить від гортані та м'якого
довгастого мозку, піднебіння,
та спинномозкова —
спинномозковим, трапецієподібний
 що відходить від та грудинно-
верхньої частини ключично-
(C1—C5) спинного сосцеподібний
мозку. м'язи.
Спинномозковий
корінець входить у
череп через
великий отвір,
об'єднується із
черепномозковим у
єдиний додатковий
нерв, який після
виходу із черепа
через яремний
отвір знову
поділяється на дві
гілки:
черепномозкова
приєднується до
блукаючого нерва,
а спинномозкова
іннервує м'язи шиї.
Під’язиковий Рухові Починається рядом Довгастий мозок Іннервує м'язи
корінців у язика, котрі
довгастому мозку, забезпечують
XII виходить із черепа перемішування їжі,
через канал ковтання та
під'язикового нерва утворення звуків
і прямує до язика. під час мовлення.
 7. Ситуаційні задачі:
1) У пацієнта центральний параліч обох ніг, втрата всіх видів шкірної чутливості, порушена
функція тазових органів, утворилися пролежні. Який відділ ЦНС уражено?
Відповідь: Ураження одного з поперекового сегментів спинного мозку,що призвело до
спинального шоку
2) У пацієнта центральний параліч верхніх і нижніх кінцівок. Втрата всіх видів шкірної
чутливості, порушена функція тазових органів, утворилися пролежні. Який відділ ЦНС
уражено?
Відповідь:Ураження одного з шийних сегментів спинного мозку,що призвело до
спинального шоку

3) У пацієнта порушення чутливості шкіри голови, шиї, латеральної (зовнішньої) поверхні

верхніх кінцівок. Рухові функції тіла у нормі. Який характер ураження нервової системи?
Відповідь:Ушкодження чутливих задніх корінців в шийному відділі спинного мозку
4) У пацієнта порушення чутливості шкіри медіальної (внутрішньої) поверхні нижніх
кінцівок та стоп. Рухові функції тіла у нормі. Який характер ураження нервової системи?
Відповідь:Ушкодження чутливих задніх корінців в крижовому відділі спинного мозку
5) Тварині в експерименті перерізали передні корінці п’яти сегментів спинного мозку. Які
зміни відбудуться в зоні іннервації?
Відповідь: В тих частинах тіла які іннервують передні корінці 5-ти сегментів,не буде
відбуватися скорочення м’язів
6) У пацієнта після травматичного ураження хребта виникло стиснення правої половини
спинного мозку. Виявлено порушення больової та температурної чутливості від рівня
соска донизу. Дайте відповіді на такі запитання:
a) за яким типом порушена чутливість?
b) з якого боку по відношенню до патологічного вогнища виникло порушення чутливості?
c) ураженням яких структур і на якому рівні пояснюються чутливі розлади?
Відповідь:
а) здавлення відбулось в правій половині грудних і нижче розташованих відділах СМ
b) з протилежного,тобто з лівого боку
с) ураження задніх канатиків починаючи від першого грудного сегменту СМ

7) У хворого спостерігається зниження тонусу всіх м’язів, порушення координації рухів та їх

сповільнення. Змінився почерк, літери стали незграбними, прочитати написане важко. Які
структури головного мозку може бути уражено?
Відповідь: Кора мозочку,базальні ядра
8) Чому вкрай небезпечне для життя ушкодження довгастого мозку?
Відповідь: Тому що в довгастому мозгу знаходиться половина черепномозкових нервів які
регулюють такі важливі функції як дихання,серцебиття,тому після ушкодження
можливий фатальний результат
9) У пацієнта поступово змінився голос, став глухий, гугнявий, мова не розбірлива.
Поперхується під час їди. Рухи язика різко обмежені, атрофії та посіпування м’язів язика.
Рухи м’якого піднебіння знижені. Про ураження яких нервів можна думати?
Відповідь: Язикоглотковий,під'язиковий нервів
10) У пацієнта виявляється частковий птоз (опущення) верхньої повіки правого ока. Зіниця ока
розширена. Про ураження яких нервів можна думати?
Відповідь: Окорухового,блокового,відвідного,зорового нервів
11) Пацієнт скаржиться на біль у шкірі обличчя, слизової губ і рота, а також зубний біль. Йому
важко жувати. Про ураження яких нервів можна думати?
Відповідь: Трійчастого нерву
12) У пацієнта парез (нерухомість) частини обличчя. Про ураження яких нервів можна думати?
Відповідь: Лицевого нерву
 8. Творче завдання.
На прийомі у офтальмолога пацієнт у відповідь на переміщення ліхтарика повертає очні
яблука вбік. Який вид рефлексу? Замалюйте рефлекторну дугу цього рефлексу із зазначенням
усіх типів нейронів, провідних шляхів і нервових центрів.

ІІІ. Заключний етап.

1. Виконання контрольних завдань за посиланням: https://forms.gle/A8yqAbkKYGPtTDoh6
2. Підведення підсумків.
3. Виставлення та коментування оцінки.
Домашнє завдання: Дослідження нервової регуляції вегетативних функцій

Підпис викладача _______________________

ДЛЯ НОТАТОК: