3.2.3.2.

Згасаючі коливання матеріальної точки

Розглянута нами теорія вільних прямолінійних коливань матеріальної
тачки зовсім не враховує опору, що виникає в дійсності при її русі в
навколишньому середовищі.

Нехай точка М, масою m, перебуває під дією відновлюючої сили і

сили опору середовища, пропорційної першому ступеню швидкості точки:

. Припустимо, що коливання точки відбуваються вздовж осі

(рис.3.8). Тоді і і диференціальне рівняння руху точки буде

мати вигляд:
.
y

O F R M  x
x
Рис.3.8

Поділимо це рівняння на m і застосуємо позначення:

(3.30)
.
З урахуванням уведених позначень диференційне рівняння дістає
вигляду:
. (3.31)
Цьому диференційному рівнянню відповідає характеристичне рівняння
,
яке має корені:

. (3.32)

Кінцевий вигляд загального розв’язку рівняння (3.31) суттєво залежить від

співвідношення величин n і k . Тут можливі три випадки.
 1. n<k (випадок малого опору). Корені уявні:

.
Тому загальний інтеграл рівняння (3.31) буде:
, (3.33)

або
. (3.33')

Сталі інтегрування , ,Аі визначаються з початкових умов:

; ; ; .
Вираз - колова частота згасаючих коливань.
Період згасаючих коливань:

(3.34)

не залежить від початкових умов і зберігає сталу величину.

Величина називається декрементом коливань. Графічне зображення
згасаючих коливань дано на рис.3.9.

Рис.3.9
2. n>k (випадок великого опору середовища).
Корені характеристичного рівняння (3.32) дійсні і різні. Загальний
інтеграл рівняння (3.31) набуває вигляду:

, (3.35)
 Сталі інтегрування і визначаються з початкових умов (

). Маємо:

де: .
Рух, що визначається рівнянням (3.35) не є коливальним, а зображує
собою аперіодичний затухаючий рух (рис.3.10).

Рис.3.10
3. n=k (граничний випадок). Корені характеристичного рівняння (3.32)

. Розв’язок диференціального рівняння (3.31) буде таким:

. (3.36)

Сталі інтегрування:

.
І в цьому випадку рух не буде коливальним; це аперіодичний згасаючий
рух.

3.2.3.3. Вимушені коливання без урахування опору середовища

Коливальний рух матеріальної точки називається вимушеним, коли на

неї, крім відновлюючої сили , діє певна збурююча сила , що є функцією

часу.
 В техніці найчастіше доводиться зустрічатись з випадками, коли

збурююча сила є періодичною виду ( Н – амплітуда збурюючої

сили, р – колова частота її).
Якщо коливання відбуваються вздовж осі х (рис.3.11), то
диференціальне рівняння руху точки має вигляд:

. (3.37)

O F M Q x
x
Рис. 3.11

Застосовуємо позначення:

, .
Тоді одержимо:

. (3.38)

Загальне розв’язання лінійного неоднорідного диференційного рівняння

складається з інтеграла однорідного рівняння, що відповідає (3.38), і
частинного розв’язку (3.38). Тобто:

.
Загальний інтеграл однорідного диференційного рівняння:

.
Частинний розв’язок шукаємо у вигляді:

.
 Для визначення коефіцієнта В підставимо вирази і в рівняння
(3.38). Знаходимо:

.
Тоді:

(3.39)

і загальне розв’язання рівняння (3.31) буде таким:

(3.40)
.
Отже, при одночасній дії відновлюючої і збурюючої сил матеріальна
точка здійснює рух, складений з двох гармонійних коливань: власного або
вільного коливання і вимушеного коливання.
З формули (3.38) видно, що амплітуда вимушених коливань:

(3.41)
.

Легко бачити, що при амплітуда вимушених коливань зростає, а

при . Це явище називають резонансом.

Якщо вимушені коливання об’єкта спричиняються відцентровою
силою інерції, яка виникає внаслідок обертання незрівноваженої маси, то
кутова швидкість обертання цього об’єкту є коловою частотою
збурюючої сили, тобто .

Кутова швидкість , що відповідає резонансу, називається

критичною. При відсутності опору . Таким чином, для визначення

критичного числа обертів двигуна необхідно знайти тільки колову частоту
вільних коливань пружної опори установки.