Аналіз віршових розмірів

Ямб — віршовий розмір, що складається з двоскладових стоп з наголосом на

другому складі.
Хорей — віршовий розмір, що складається з двоскладових стоп з наголосом
на першому складі.
Дактиль — віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з
наголосом на першому складі.
Амфібрахій — віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з
наголосом на другому (середньому складі).
Анапест — віршовий розмір, що складається з трискладових стоп з
наголосом на третьому складі.

Трискладові:

1) Дактиль

2) Амфібрахій

3) Анапест

Двоскладові:

1) Ямб

2) Хорей
 1. Ямб
І. Котляревський «Енеїда»:

М. Рильський «Пісні» (чотиристопний ямб):

М. Рильський «Порада» (п’ятистопний ямб):

М. Рильський «Ознаки весни» (п’ятистопний ямб):

2. Хорей
Леся Українка «Знов весна, і знов надії»:

О. Близько «Парубоцьке» (шестистопний хорей):

Та́ за/ма́ло / бу́де / ти́хо/ї до/ро́ги. (– U / – U / – U / – U / U U / – U)
Усміх/не́ться / не́ня: / “Ну і / басур/ма́н!” (U U / — U / — U / – U / UU / —)
Нали/га́ю / мі́сяць / на́ сріб/ля́ні / ро́ги, (U U / — U / — U / — U / — U)
Шкере/б́ерть на / ньо́му / поле/чу́ в ту/ма́н. (UU / – U / – U / U U / – U / – )
М. Вороний «Блакитна Панна»:
Ма́є / кри́ла/ми Вес/на́ (–U / –U / UU / –)
За/пашна́, (U / U–)
Ли́не / вся́ в про/зо́рих / ша́тах, (–U / –U / –U / –U)
У сер/па́нках / і бла/ва́тах… (–U / –U / –U / –U)
Ся́є / у́смі/хом при/ма́р / (–U / –U / UU / –)
З-по́за / хма́р, (–U / –)
По/пеля́с/тих, пе/леха́/тих… (U / U– / UU / U– / U)
3. Дактиль
Леся Українка «Талого снігу платочки сивенькії»:

М. Вінграновський «Серпнева елегія» (п’ятистопний дактиль):

Ні́жне тво/рі́ння, те/бе́ я не / за́вжди до/кли́кую, (–UU / –UU / –UU / –UU / –UU)
На́че ту / па́ру з не/ба́чених / ча́ш із ві/кі́в, (–UU / –UU / –UU / –UU / –)
Вде́нь ти ма/ло́ю ста/є́ш, і ста/є́ш уно/чі́ ти ве/ли́кою, (–UU / –UU / –UU / –UU / –UU / –UU)
Чо́м собі / сни́шся вно/чі́ ти ко/су́лею / се́ред вов/кі́в? (–UU / –UU / –UU / –UU / –UU / –)
П. Филипович «Поезії» (двостопний дактиль):
Ле́зами / слі́в (–UU / –)
Зна́чте скар/би́. (–UU / –)
Во́ля і / гні́в – (–UU / –)
Го́лос до/би́. (–UU / –)
4. Амфібрахій
В. Сосюра «Любіть Україну»:
Любі́ть У/краї́ну, / як со́нце / любі́ть,
як ві́тер, / і тра́ви, / і во́ди... /
В годи́ну / щасли́ву / і в ра́дос/ті ми́ть,
любі́ть у / годи́ну / него́ди. /
Любі́ть у / труді́, у / коха́нні, / у бою́, (U — U / U — U / U — U / U U —)
як пі́сню, / що ли́не / зоре́ю… (U — U / U — U / U — U)
Всім се́рцем / любі́ть У/краї́ну / свою́ – (U — U / U — U / U — U / U —)
і ві́чні / ми бу́де/мо з не́ю! (U — U / U — U / U —)
Іван Франко «Зів’яле листя»:

Тарас Шевченко "Мені однаково":

Мені́ од/на́ково, / чи бу́ду (U– U / –UU / U–U)
Я жи́ть в У/краї́ні, / чи ні́. (U–U / U–U / U–)
Чи хто́ зга/да́є, чи / забу́де (U–U / –UU / U–U)
Мене́ в сні/гу́ на чу/жині́. (U–U / –UU / U–)
5. Анапест
М. Вороний «Що зі мною таке...»:

І. Драч «Їй»:
Закиги́/че розлу́/ка над на́/ми, (UU– / UU– / UU– / U)
Розчахне́ / двосисте́м/но навскі́с, (UU– / UU– / UU–)
Заморду́/ється ли́/хо ножа́/ми (UU– / UU– / UU– / U)
Чи зави́с/не в петлі́ / твої́х кіс. (UU– / UU– / U–U)
М. Рильський:
На горі́ / ніби сні́/гом білі́/є давне́з/ний собо́р, (UU– / UU– / UU– / UU– / UU–)
Що склика́/є всі ві́р/ні серця́ / вечора́/ми і зра́н/ку.
(UU– / UU– / UU– / UU– / UU– / U)
Да́вня ра́/туша в зе́м/лю вроста́/є, немо́в / мухомо́р,
(–U– / UU– / UU– / UU– / UU–)
Си́вий ма́йс/тер в льотку́ / замовля́/є вина́ / філіжа́н/ку.
(–U– / UU– / UU– / UU– / UU– / U)
Пірихій
М. Рильський «Бетховен»:

Спондей
М. Рильський «Пісні»:

Білий вірш
1. Патриція Килина:
Біліли зорі, мов кульбаба,
і місяць ріс, мов молочай;
як поле ширшало під вітром,
коні прийшли до водопою (…)
2. В. Марочкін:
Не збагну. Чи наснилось, а може, насправді…
Наче в трави пірнаю, наче в травах тону…
А на поміч не кличу. Немов божевільний,
Вигрібаю чогось на глибінь…
3.
Звучить весняний вітер,
Шелестять зелені гілки,
І шелестить трава.
 Верлібр
1. В. Голобородько «Летюче віконце»:
Діти одягнені у пташині сорочки
летять на подобах весняного сонця
у простір розгорненої книжки
що сміється білим сміхом сіяча
який сіє у полі себе з руки
2.
Земля моя,
Ти вірна подруга,
Ти годуєш мене,
Ти зціляєш мої рани.

Силабічний вірш
Лазар Баранович «В полі робота, до неї охота» (11-складовий вірш):
Начебто списи, колосся по полю,
Люди колосся стинають без болю.
Піт із них ллється, то рать не кривава,
Праця нелегка, жнива – не забава.
Зводяться скирти в полях, мов могили,
Буде чим людям підкріплювать сили…
Ф. Прокопович «Запорожець кающийся» (8-складовий вірш):
Что мні ділать, я не знаю,
А безвістно погибаю:
Забріол в ліси непроходні.
В страни гладні і безводні;
Атамани і гетьмани.
Попал я в ваші обмани.