Professional Documents
Culture Documents
Збірник ПЗ-МАМЕДОВ
Збірник ПЗ-МАМЕДОВ
МЕТОДИЧНЙ ПОСІБНИК
для виконання практичних робот з дисциплін
ЕЛЕКТРОНІКА ТА СХЕМОТЕХНІКА
Київ - 2022р.
Практичне заняття №1
Спектри сигналів.
Рішення
Побудуємо тимчасову діаграму сигналу.
0.6
0.4
s( t )
0.2
0
5 0 5 10
t
Рисунок 1.
В аналітичному виді сигнал на протязі одного періоду може бути
записаний
{
s ( t )= Vm , 0<t< τ
0 , τ <t <T
Для отримання спектру сигналу, тимчасова діаграма якого показана на
рис. 1, необхідно розкласти його в ряд Фур'є.
Визначимо коефіцієнти розкладання в ряд Фур'є a k і bk
N
s ( t ) a
0 ak cos (1kt) b k sin(1kt)
k 1
2π
де N – число гармонік; ω 1= T - частота першої (головної) гармоніки.
Розрахуємо частоти перших п’яти гармонік, як ω k =k × ω 1:
6
3.142 10
1
6
6.283 10
2
6
9.425 10
3
7
1.257 10
4
7
1.571 10
5
номер гармоніки.
T t0 T
a 0=
1
∫ Vm dt= T1 ∫ Vm dt + T1 ∫ Vm dt= Vm
T 0 0 t0 T
t t 0=
0
Vm ×t 0
T T |
t 0 Vm
−0=Vm =
η
T
де η= t 0 – скважність імпульсів.
Vm
a 0= =0.25
2
Для прикладу розрахуємо значення коефіцієнтів a k і bk першої гармоніки
|
T
2
t0
2
t0
2
T −T
2
a 1= ∫ Vm ∙ cos ( ω 1 ∙t ) dt= ∫ Vm × cos ( ω 1 ∙t ) dt=
T −t 0
2 Vm
T ∙ω 1
sin ( ω 1∙ t ) 2 =
−t 0
2 ∙ Vm
T ∙ ω 1
sin ω 1 ∙
t0
2
−
2
T ( )
2 2
2
|
T
2
t0
2
t0
2
b 1= ∫ Vm ∙ sin ( ω 1∙ t ) dt=
T −T
2
T
∫
−t 0
Vm ∙sin ( ω 1 ∙ t ) dt=
−2Vm
T ∙ω1
cos ( ω 1∙ t ) 2 =
−2 ∙Vm
−t 0 T ∙ ω 1 (
cos ω 1 ∙
t0
+
2 T )
2 2
2
T
2
2
Всі коефіцієнти b 1= ∫ Vm ∙ sin ( ω 1∙ t ) dt=0 тому що підінтегральна функція -
T −T
2
непарна.
Ряд Фур'є запишемо для заданого сигналу у вигляді:
U c ( t ) =0.25+0.32 cos ( π ∙10 6 t )−0.106 cos ( 3 π ∙ 106 t ) +0.0 .06 cos ( 5 π ∙106 t )−…
Спектр цієї послідовності наведені на рис.2.
0.1 0.3
0.05 0.2
ak 0 bk 0.1
0.05 0
0.1 0.1
0 2 4 6 8 10 0 2 4 6 8 10
k k
Рисунок 2.
2π 2π 3 2
ω 2=2 ∙ =2 ∙ =3.14 ∙10 рад /с f 2= =0.5 кГц
T 4 ∙10
−3
4 ∙ 10
−3
2π 2π 3 3
ω 3=3 ∙ =3∙ =4.71∙ 10 рад /с f 3= =0.75 кГц
T 4 ∙ 10
−3
4 ∙ 10
−3
2π 2π 3 4
ω 4=4 ∙ =4 ∙ =6.28 ∙ 10 рад /с f 4 = =1 кГц
T 4 ∙ 10
−3
4 ∙10
−3
2π 2π 3 5
ω 5=5 ∙ =5 ∙ =7.85 ∙10 рад/с f 5 = =1.25 кГц
T 4 ∙ 10
−3
4 ∙ 10
−3
|
2 2
2 2 2 At 2 2 Aτ 2 Aτ 2 Aτ 2 A 2∙ 1
a 0=
T
∫ s(t )dt= ∫ Adt =
T −τ
= +
T −τ 2 T 2 T
=
T
= a=
η 0 4
=0.5
−T
2 2
2
T τ
τ sin ω i
τ sin ω i
−τ
( ) ( ( ))
|
2 2
2 2 2 A sin ( ωi t ) 2 2 A 2 2A 2 4
a i= ∫ s(t )cos ( ωi t ) dt= ∫ Acos ( ωi t ) dt= = − =
T −T T −τ T ωi −τ T ωi T ωi
2 2
2
T τ
τ −2 Acos ω τ 2 Acos ω i −τ
( ) ( ( ))
|
2 2
−2 A cos ( ωi t ) 2 2
i
2 2 2
b i= ∫ s (t )sin ( ω i t ) dt= ∫ Asin ( ω i t ) dt = = + =
T −T T −τ T ωi −τ T ωi T ωi
2 2
2
( ) ( ( ))
τ
де cos ω i 2 =cos ωi 2
−τ
a i=
4 Asin ωi ( 2τ )= 4 Asin (i 2Tπ τ2 ) = 2 Asin( iπ Tτ )
T ωi 2π iπ
Ti
T
a 1=
(
2 ∙ sin 1 ∙ π ∙
1
4 ) =0.45 a = 2∙ sin ( 2∙ π ∙ 14 ) =0.32
2
1∙ π 2∙π
a 3=
2 ∙ sin 3 ∙ π ∙(1
4 )
=0.15 a4 =
2∙ sin 4 ∙ π ∙
1
4(=0
)
3∙π 4 ∙π
a 5=
2 ∙ sin 5 ∙ π ∙
1
4(=−0.09
)
5∙π
Ряд Фур'є запишемо для заданого сигналу у вигляді:
s ( t )=0.5+0.45 cos ( 1.57 ∙103 t ) +0.32 cos ( 3.14 ∙ 103 t ) + 0.15 cos ( 4.71 ∙ 103 t )−0.09 cos ( 7.85 ∙10 3 t )
Спектр цієї послідовності показаний на рис. 2.
Рішення
Cередньоквадратична похибка дискретизації визначається енергією
спектральних складових сигналу, що лежать за межами частоти, яку ми
вибрали в якості верхньої (граничної) частоти.
Визначимо спектр заданого сигналу, використовуючи інтегральне
перетворення Фур'є:
∞ ∞
1
S ( jω )=∫ x ( t ) e dt =¿ ∫ e
− jωt −αt − jωt
e dt=¿ ;¿¿
0 0 α + jω
Знайдемо квадрат модуля спектра
1 (α− jω) α ω
S ( jω )= = = 2 2 −j 2 2 ;
α + jω (α + jω)(α− jω) (α +ω ) (α + ω )
[ ][ ]
2 2
2 α ω α 2 +ω 2 1
|S( jω)| = 2 2 + 2 2 = 2 2 2 = 2 2
( α +ω ) (α + ω ) (α + ω ) α + ω
∫ |S ( jω )| dω ≤ ε 0
2
ωmax
|
∞
1 1 ω ∞ π 1 ωmax
ε= ∫ 2 2
dω= arctg = − arctg
ωmax α +ω α α ωmax 2α α α
Навчальні питання
1. Будова атома. Квантові числа. Електронні формули елементів
2. Процеси переносу зарядів в напівпровідниках.
Cl−1 s 22 s 2 p 63 s 2 p 5 Cl−1 s 22 s 2 p 63 s 2 p 6
Cl−1 s 22 s 2 p 63 s 2 p 5 Cl−1 s 22 s 2 p 63 s 2 p 6
3p 3p
3s ↑↓ ↑↓ ↑ 3s ↑↓ ↑↓ ↑↓
↑↓ 2p ↑↓ 2p
2s ↑↓ ↑↓ ↑↓ 2s ↑↓ ↑↓ ↑↓
↑↓ ↑↓
1s 1s
↑↓ ↑↓
Рішення
На підставі закону Ома отримуємо рівняння для відношення повного струму до
його діркової складової:
I e ∙( n ∙ μn + p ∙ μ p) n ∙ μn
β p= = =1+
Ip e ∙ p ∙ μp p ∙ μp
де n і p – концентрації електронів и дірок відповідно.
У власному (чистому) напівпровіднику n=p , тоді,
μn 0.39
β p=1+ =1+ =3.05
μp 0.19
Приклад 2. Розрахувати щільність дрейфового струму електронів власного
напівпровідника кремнію в електричному полі напруженості E=5 В .
Рішення
Щільність дрейфового струму
j n др=q e ∙ n∙ v nдр
3
де n - концентрація електронів в 1 см ; qе - заряд електрона, дрейфова швидкість
v nдр=μn ∙ E .
Тому щільність дрейфового струму електронів
2
1 м Кл А ∙ с А
[ jn др ]=Кл∙ 3
∙ ∙ В= = =
м В∙с м ∙с м∙с м
−19 15 −4 А
j n др=q e ∙ n∙ μn ∙ E=1.602∙ 10 ∙5.81 ∙ 10 ∙ 0.13 ∙5=6.05 ∙10
м
Рішення
Коефіцієнт дифузії електронів пов'язаний з рухливістю електронів за
формулою:
2 2 2
Дж ∙ К ∙ м Дж ∙ м ∙ Кл м
[ Dn ]= =
К ∙ Кл ∙ В ∙ с Кл ∙ Дж ∙ с
=
с
−23
K ∙T 1,380 649 ⋅10 ∙ ( 30+273 ) −3 м
2
D n= ∙ μn = ∙0.13=3.39 ∙10
q 1.602 ⋅10−19 с
Рішення
а) Визначим питомий опір матеріалу:
−3 −3
R ∙ S 150 ∙ 1∙ 10 ∙ 2∙ 10
ρ= = −3
=0 , 03 Ом ⋅ м .
l 10 ∙ 10
Питомий опір кремнію n-типу визначається враженням
1
ρ=
q e ∙(n∙ μn + p ∙ μ p )
Тоді
1 20
0.03= −19
=¿ ( n ∙0.12+ p ∙ 0.05 )=2.08 ∙ 10
1.6 ∙ 10 ∙(n ∙ 0.12+ p ∙ 0.05)
2
Так, як n ∙ p=n отримуємо
i
16 2
0.12 ∙ n + 0.05 ∙ ( 1.5 ∙ 10 ) −2.08 ∙ 10 ∙ n=0
2 20
21 −3
n=1.73 ∙10 м
Конденсатор теж має деякий опір втрат, але вони дуже малі і ними
зазвичай нехтують. Тому залишимо тільки одне опір втрат котушки R0. Тоді
схема реального коливального контуру прийме ось такий вигляд:
R0 L1
IO2 IO1
C1
Завдання
За схемами паралельного та послідовного LC-фільтрів наведеним на рис.
1.
Вариант 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
C, мкФ 20 10 5 12 2 3,5 150 200 50 100
L, мГн 0,44 0,12 0,5 0,032 0,89 0,67 0,41 0,25 0,91 0,012
Теоретична частина
Практична частина.
Задача № 1.
Розрахувати схему випрямлювача без згладжувального фільтру для
випрямлення синусоїдальної напруги з діючим значенням U = 700 В, вико-
ристовуючи діоди, зворотна напруга яких складає 300 В. Значення величин,
необхідних для розрахунків, вибираються із таблиці 1. Після проведення
розрахунків необхідно навести приклад розрахованої схеми.
Рішення.
Спочатку необхідно визначити амплітудне значення синусоїдальної
напруги, яке розраховується за формулою:
U max =√ 2 ∙U В
U max =√ 2 ∙276 ≈ 390 В
Ця напруга в схемі випрямлення буде зворотною. В зв’язку з тим, що
максимальна зворотна напруга U зв max для діодів при максимальній робочій
температурі складає 300 В, то для випрямлення необхідно використати ланцюг
послідовно з’єднаних діодів. Зворотний опір діодів одного й того ж типу
можуть відрізнятися в декілька разів, тому їх необхідно шунтувати
Rш1 Rш2 Rш3
D1 D2 D3
V1
Rн
Варіан 1 2 3 4 5 6 7 8 9
т
U ,В 30 66 137 205 276 342 418 557 698
kп 0,55 0,6 065 0,7 0,75 0,8 0,55 0,6 0,65
Задача №2.
Скласти та розрахувати випрямний ланцюг, який дозволяє отримати
випрямний струм I випр max=400 мА при використанні діодів з данною потужністю.
Значення величин, необхідних для розрахунків, вибираються із таблиці 2.
Рішення.
В зв’язку з тим, що випрямлений струм перевищує максимально
допустиме значення струму одного діода ( I пр max=200 мА ), необхідно з’єднати
декілька діодів паралельно. Розрізненість прямих опорів діодів одного типу
може складати десятки відсотків, тому для вирівнювання струмів, які
протікають через діоди, необхідно послідовно з діодами включати додаткові
резистори.
Необхідна кількість діодів визначається за формулою:
I випр max
n=
k c I пр max
де k c – коефіціент навантаження по струму, складає 0.5 0.8
При k c =0.8 кількість діодів дорівнює:
360
n= =2.2
0.8∙ 200
Приймаємо n=3.
Значення опорів додаткових резисторів знаходиться за формулою:
U пр ср ∙(n−1)
Rдод ≥ , Ом
n ∙ I пр max −1.1∙ I випрmax
Значення опорів додаткових резисторів для діодів даного типу буде
дорівнювати:
1 ∙ (2−1 )
Rдод ≥ −3 −3
=250 , Ом
2∙ 200 ∙ 10 −1.1 ∙360 ∙ 10
Приймаємо Rдод=13 Ом .
In
D1 D2 D3
Out
Контрольні питання.
I Iн
I ст
Додаток 1.
Zener current IZ mA PV /V Z