Корінь

Корінь – підземний осьовий вегетативний орган рослини, який

забезпечує функцію мінерального харчування та утримує рослину і ґрунті.
Мінеральне харчування – споживання рослиною води та мінеральних
солей з ґрунту.
Види коренів:
 Головний корінь – найбільший та найпотужніший корінь, веде
розвиток з зародкового корінця насінини;
 Бокові корені – починають свій розвиток від головного чи
додаткових коренів, за рахунок них утворюється коренева
система;
 Додаткові корні – ростуть тільки від стебла.
Коренева система – сукупність всіх коренів даної рослини. Буває двох
видів:
 Стрижнева (система головного кореня) – має всі види коренів
(дерева та кущі, деякі дводольні рослини);
 Мичкувата (система додаткових коренів) – не має чітко
вираженого головного кореня, має бокові та додаткові корені
(злаки та трав’янисті рослини).
Видозміна кореня – пристосування кореня до несприятливих умов, в
яких він має виконувати нехарактерні для нього функції.
Основні видозміни коренів:
1) Коренеплід – поживні речовини запасаються в головному корені
(редька, редис, буряк, морква);
2) Кореневі бульби – поживні речовини запасаються в бокових
коренях;
3) Корені-присоски – характерні для рослин-паразитів та
напівпаразитів, які живляться за рахунок рослини-хазяїна
(повитиця, омела);
 4) Повітряні корені – поглинають воду з повітря під час опадів
(монстера, орхідея);
5) Дихаючі корені – поглинають повітря з навколишнього
середовища (кипарис);
6) Опорні корені – підтримують рослину у стоячому положенні
(кукурудза);
7) Корені-прищіпки – допомагають рослині кріпитися до опори
(плющ, фікус);
8) Бульбашки – містять азот фіксуючих бактерій, які поглинають
азот з навколишнього середовища та направляють його у ґрунт
(бобові).
Зони кореня (морфологічна будова кореня):
 Кореневий чохлик – прикриває корінь та захищає його від
механічних ушкоджень, клітин виробляють слиз (коли клітини
злущуються), за рахунок якого корінь просувається в ґрунті
(перешкоджає тертю);
 Зона росту – клітини молоді та постійно діляться, має невеликий
розмір (1-2 мм), тут корінь безпосередньо росте;
 Зона розтягу – при просуванні кореня в ґрунті клітини
розтягуються, за рахунок чого полегшують просування;
 Всисна зона – містить спеціальні вирости (кореневі волоски), які
всмоктують воду та мінеральні речовин з ґрунту;
 Провідна зона – зона, яка розташована безпосередньо під
стеблом, проводить поживні речовини.