МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я РОСІЙСЬКОЇ

ФЕДЕРАЦІЇ
УРАЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ДОДАТКОВОЇ
ОСВІТИ

Є.В. МАЛІНІНА, Є.Є. БУТОРІНА

КЛІНІКО-ПСИХІАТРИЧНІ
АСПЕКТИ ЕПІЛЕПСІЇ
У ТАБЛИЦЯХ І СХЕМАХ
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

ЧЕЛЯБІНСЬК
2003 рік
УРАЛЬСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ДОДАТКОВОЇ
ОСВІТИ
 Розглянуто
на засіданні УМК
Протокол №______ ________________В.А. Романенко
від "___" ________________200_р. ЗАТВЕРДЖЕНО
Голова УМК на засіданні Вченої Ради
"_____"______________200_р.

КЛІНІКО-ПСИХІАТРИЧНІ АСПЕКТИ
ЕПІЛЕПСІЇ У ТАБЛИЦЯХ І СХЕМАХ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

м. Челябінськ
2
АННОТАЦІЯ
 У посібнику коротко викладені (у вигляді схем та таблиць) сучасні дані
про епілепсію. Представлено Міжнародну класифікацію епілептичних
нападів, епілепсій, описано основні форми епілепсій та епілептичних
синдромів, наведено їх принципи лікування. Окремий розділ присвячений
психіатричним аспектам епілепсії, висвітлено психічні розлади з позиції МКБ
№10. Наведено перелік препаратів, що використовуються для лікування
епілепсії.
Посібник призначений для психіатрів, неврологів, фахівців, які
займаються веденням хворих на епілепсію.
Організація-розробник: кафедра дитячої та підліткової психіатрії,
медичної психології з курсом наркології Уральської державної медичної
академії додаткової освіти. Автори посібника: кандидат медичних наук,
доцент Є.В. Малініна, доктор медичних наук, професор Н.Є. Буторіна.

Рецензенти:доктор медичних наук, професор, керівник курсу ФУВ кафедри

нервових хвороб педіатричного факультету РДМУ МОЗ РФ, дійсний член та
експерт Європейської академії епілепсії Му хін К.Ю.,
доктор медичних наук, професор, головний психіатр Уральського
федерального округу Тріфонов Б.А.

3
РОЗДІЛ I. ВИЗНАЧЕННЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ.
ЕПІЛЕПСІЯ- хронічне захворювання головного мозку різної етіології,
що характеризується повторними (2 і більше) непровокованими
епілептичними нападами з порушенням рухових, чутливих, вегетативних,
розумових або психічних функцій, що виникають внаслідок надмірних
нейронних розрядів у корі головного мозку.

ЕПІЛЕПТОЛОГІЯ- це міждисциплінарна наука, що поєднує різні

аспекти неврології, педіатрії, психіатрії, нейрохірургії, нейрофізіології та
соціальної медицини.

ЛІКАР-ЕПІЛЕПТОЛОГ, як правило, невролог, педіатр або психі атр,

який володіє спеціальними знаннями та досвідом у діагностиці, дослідженні,
лікуванні та веденні хворих на епілепсію (рекомендовано Між народною
протиепілептичною лігою).

ОСНОВНІ ЕТИОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ЕПІЛЕПСІЙ (Hauser et al,

1993; Annegers et al, 1995)
Етіологічні фактори епілепсії Частота народження
(%)
Генетичні 65,5
Судинні захворювання мозку 10,9
Пре-, перинатальні ураження нервової системи 8,0
Черепно-мозкова травма 5,5
Пухлини мозку 4,1
Дегенеративні захворювання центральної нервової 3,5
системи
інфекції 2,5

МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ
ЕПІЛЕПТИЧНИХ ПРИСТУПІВ (ILAE, 1981)

I. Парціальні (фокальні, локальні) епілептичні напади

А. Прості парціальні напади (свідомість не порушена)1. З

моторними симптомами
а) фокальні моторні з маршем
b) фокальні моторні без маршу (джексонівські)

4
с) версивні
d) постуральні
е) фонаторні (вокалізація або зупинення мови)
2. З соматосенсорними чи специфічними сенсорними симптомамиа)
 соматосенсорні
b) зорові
с) слухові
d) нюхові
e) смакові
f) напади запаморочення
3. З вегетативними симптомами(відчуття в епігастрії, блідість, пітливість,
почервоніння обличчя, розширення зіниць)
4. З психічними симптомами(порушення вищих кіркових функцій) a)
дисфазичні
b) дисмнестичні (наприклад, deja vu)
c) когнітивні (сновидні стани, порушення відчуття часу)
d) афективні (страх, агресивність тощо)
e) ілюзії (наприклад, макропсія)
f) структурні галюцинації (наприклад, музика, сцени)

В. Складні парціальні напади (свідомість порушена)1.

Починаються як прості парціальні з наступною втратою свідомості
a) з ознаками простих парціальних нападів (А.1-А.4) та після дуючого
порушення свідомості
b) з автоматизмами
2. Починаються з порушення свідомості
a) лише з порушенням свідомості
b) з автоматизмами

С. Парціальні напади із вторинною генералізацією1. Прості

парціальні напади (А) з вторинною генералізацією 2. Складні парціальні
напади (В) з вторинною генералізацією 3. Прості парціальні напади, що
переходять у складні парціальні з наступною вторинною генералізацією

ІІ. Генералізовані епілептичні напади

А. Абсанси
a) лише порушення свідомості
b) із клонічним компонентом
c) з атонічним компонентом
d) з тонічним компонентом
e) з автоматизмами
5
f) з вегетативними симптомами
В. Міоклонічні напади
С. Клонічні напади
D. Тонічні напади
Е. Тоніко-клонічні напади
F. Атонічні (астатичні) напади
 ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ КЛАСИФІКАЦІЇ ЕПІЛЕПСІЙ І
ЕПІЛЕПТИЧНИХ СИНДРОМІВ

1. Принцип етіології:
Ідіопатичні
- відсутні доказові порушення ЦНС
- відома чи можлива генетична схильністьСимптоматичні
- відома етіологія та верифіковані морфологічні порушенняКриптогенні
- причина невідома, прихована
- синдроми не задовольняють критеріям ідіопатичних форм; -
немає доказів симптоматичного характеру.
2. Принцип локалізації:
- локалізаційно-обумовлені (фокальні, локальні, парціальні); - генералізовані
форми
- форми, що мають риси як парціальних, так і генералізованих3. Вік
дебюту нападу:
- форми новонароджених
- дитячі
- дитячі
- юнацькі
4. Основний вид нападів, що визначає картину синдрому:-
пропуски
- міоклонічні абсанси
- інфантильні спазми та ін.
5. Особливості течії та прогнози:
- доброякісні
- важкі (злоякісні)

МІЖНАРОДНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕПІЛЕПСІЙ І

ЕПІЛЕПТИЧНИХ СИНДРОМІВ
(рекомендована в 1989 році Міжнародною лігою проти епілепсії) 1.

ЛОКАЛІЗАЦІЙНО-ОБУСЛОВЛЕНІ (ФОКАЛЬНІ, ПАР-

6
ЦІАЛЬНІ) ЕПІЛЕПСІЇ ТА СИНДРОМИ
1.1. Ідіопатичні форми (початок нападів пов'язаний із віком):-
доброякісна епілепсія дитячого віку з центрально-температурними спайками
- епілепсія дітей із потиличними пароксизмами на ЕЕГ; -
первинна епілепсія читання.
1.2 Симптоматичні форми:
- хронічна прогредієнтна парціальна епілепсія дітей (синдром Кожевнікова);
- синдроми зі специфічними причинами провокації нападів (рефлекторна
епілепсія);
- лобно-, скронево-, тім'яно-, потилично-часткова епілепсія.1.3.
Криптогенні форми (невизначені форми)
2. ЕПІЛЕПСІЯ І СИНДРОМИ З ГЕНЕРАЛІЗОВАНИМИ
ПРИСТУПАМИ
2.1. Ідіопатичні (початок нападів пов'язаний із віком):- доброякісні
сімейні неонатальні судоми; - доброякісні ідіопатичні неонатальні судоми; -
доброякісна дитяча міоклонічна епілепсія; - епілепсія з пікнолептичним
абсансами (пікнолептична, абсанс епілепсія у дітей);
- дитяча абсансна епілепсія;
- ювенільна міоклонічна епілепсія;
- епілепсія з генералізованими тоніко-клонічними судомами під час
пробудження;
- Інші форми генералізованої ідіопатичної епілепсії; - епілепсія зі
специфічними провокуючими факторами (рефлекторна та старт-епілепсія).
2.2 Криптогенні або симптоматичні форми (пов'язані з віком появи
нападів):
- синдром Веста (інфантильні спазми)
- синдром Леннокса-Гасто;
- епілепсія з міоклонічно-астатичними нападами; - Епілепсія
з міоклонічні абсансами.
2.3 Симптоматичні форми:
2.3.1. Неспецифічної етіології
- рання міоклонічна енцефалопатія
- дитяча енцефалопатія з ділянками ізоелектричної ЕЕГ; - інші
симтоматичні генералізовані форми епілепсії.2.3.2 Специфічні
синдроми

3. ЕПІЛЕПСІЯ ТА СИНДРОМИ, НЕВИЗНАЧЕНІ ВІДНОСИНИ ТОГО,

ЧИ Є ВОНИ ФОКАЛЬНИМИ АБО ГЕ НЕРАЛІЗОВАНИМИ

7
3.1. Разом генералізовані та фокальні напади:- Напади
новонароджених;
- тяжка міоклонічна епілепсія раннього дитячого віку; - епілепсія з тривалими
пік-хвилями на ЕЕГ під час повільної фази сну;
- синдром афазії-епілепсії (Ландау-Клеффнера);
- Інші невизначені форми епілепсії.
3.2. Без певних генералізованих та фокальних ознак(багато випадків
генералізованих тоніко-клонічних судом, які за даними клініки та ЕЕГ не
можна віднести до інших форм епілепсії даної класифікації, а також багато
випадків великих судомних нападів під час сну).

4. СПЕЦІАЛЬНІ СИНДРОМИ
4.1. Ситуативні (випадкові) напади:
- Фебрильні судоми
- напади, пов'язанівиключно з гостримвпливом метаболічних або токсичних
факторів, а також депривація (позбавлення) сну, алкоголь, ліки, еклампсія
тощо.
4.2. Ізольовані судоми або ізольований епілептичний статус
 КЛАСИФІКАЦІЯ ЕПІЛЕПСІЙ І ЕПІЛЕПТИЧНИХ
СИНДРОМІВ ПО МКБ №10

G40 Епілепсія
Виключаються:
- синдром Ландау-Клеффнера (F80.3х);
- судомний напад БДУ (R56.8);
- Епілептичний статус (G41.-);
- параліч Тодда (G83.8)
G40.0Локалізована (фокальна) (парціальна) ідіопатична епілепсія та
епілептичні синдроми з судомними нападами з фокальним початком
Включаються:
- доброякісна дитяча епілепсія з піками на ЕЕГ у центрально-
скроневій області;
- дитяча епілепсія, з пароксизмальною активністю на ЕЕГ у
потиличній ділянці.
G40.1Локалізована (фокальна) (парціальна) симптоматична епілепсія та
епілептичні синдроми з простими парціальними при ледарях
Включаються:

8
- напади без зміни свідомості;
- прості парціальні напади, що переходять у повторно генералізовані
напади.
G40.2Локалізована (фокальна) (парціальна) симптоматична епілепсія та
епілептичні синдроми з комплексними парціальними судомними нападами
Включаються:
- напади зі зміною свідомості, часто з епілептичним автоматизмом;
- комплексні парціальні напади, що переходять у вторинно
генералізовані напади.
G40.3Генералізована ідіопатична епілепсія та епілептичні синдроми
Включаються:
- доброякісна міоклонічна епілепсія раннього дитячого віку;
- доброякісні незначні судоми (сімейні); - дитячі епілептичні
абсанси (пікнолепсія);
- епілепсія з великими судомними нападами (grand mal) під час
пробудження;
- ювенільна абсанс-епілепсія;
- ювенільна міоклонічна епілепсія (ювенільний малий напад, grand
mal);
- неспецифічні епілептичні напади атонічні; - неспецифічні
епілептичні напади клонічні; - неспецифічні епілептичні напади
міоклонічні;
- неспецифічні епілептичні тонічні напади; - неспецифічні
епілептичні напади тоніко-клонічні.
G40.4Інші види генералізованої епілепсії та епілептичних синдромів
Включаються:
- епілепсія з міоклонічні абсансами;
- епілепсія з міоклоно-астатичними абсансами;
 - Дитячі спазми;
- синдром Леннокса-Гасто;
- підставка для салаамів;
- симптоматична рання міоклонічна енцефалопатія; - синдром
Веста.
G40.5Особливі епілептичні синдроми
Включаються:
- епілепсія парціальна безперервна (Кожевнікова);
- Епілептичні напади, пов'язані з вживанням алкого ля;
9
- епілептичні напади, пов'язані з вживанням лікарських засобів;
- епілептичні напади, пов'язані з гормональними змінами;
- епілептичні напади, пов'язані із позбавленням сну; - епілептичні
напади, пов'язані з впливом стресових факторів.
G40.6Припадки grand mal неуточнені (з малими припадками або без них)
G40.7Малі напади (petit mal) неуточнені без нападів grand mal
G40.8Інші уточнені форми епілепсії
Включається:
- епілепсія та епілептичні синдроми, не визначені як фокальні або
генералізовані.
G40.9Епілепсія неуточнена
Включаються:
- Епілептичні конвульсії БДУ;
- - Епілептичні напади БДУ;
- - Епілептичні напади БДУ.
G41.1Епілептичний статус
G41.0Епілептичний статус grand mal (судомних
нападів)Вмикається:
- Тоніко-клонічний епілептичний статус.
Виключається:
- Епілепсія парціальна безперервна (Кожевнікова) (G40.5).
G41.1Епілептичний статус реtit mal (малих
нападів)Включається:
- Епілептичний статус абсансів.
G41.2Складний парціальний епілептичний статус
G41.8Інший уточнений епілептичний статус
G41.9Епілептичний статус неуточнений

РОЗДІЛ ІІ. КРИТЕРІЇ ДІАГНОЗУ І ЛІКУВАННЯ ОСНОВ

НИХ ФОРМ ЕПІЛЕПСІЇ

ІДІОПАТИЧНІ ФОРМИ ЕПІЛЕПСІЇ

- генетична схильність (часто наявність сімейних випадків епілепсії)

- лімітований вік дебюту захворювання
 10
- відсутність змін у неврологічному статусі
- нормальний інтелект пацієнтів
- Безпека основного ритму на ЕЕГ
- відсутність структурних змін у мозку при нейровізуалізації - препарати
вибору в лікуванні - похідні вальпроєвої кислоти - відносно сприятливий
прогноз із досягненням терапевтичної ремісії в переважній більшості
випадків

ІДІОПАТИЧНІ ПАРЦІАЛЬНІ ЕПІЛЕПСІЇ

Доброякісна парціальна епілепсія дитячого віку з цін

тротемпоральними спайками (роландична епілепсія) (G 40.0)

Критерії діагностики:
- Вік маніфестації: 3-13 років (пік 5-7);
- клінічна симптоматика нападів: прості парціальні (моторні, сенсорні,
вегетативні), вторинно-генералізовані (нічні); - Рідкісна частота нападів;
- ЕЕГ у міжприступному періоді: нормальна основна активність та пік
хвильова у центрально-темпоральних відділах кори;
- неврологічний статус: без особливостей;
- психічний статус: без особливостей;
- прогноз: сприятливий, після 13 років повна спонтанна ремісія; - терапія: 1)
базовий препарат: вальпроати (30 мг/кг/добу - 40-50- мг/кг/сут); 2) препарат
вибору: карбамазепін (15-20 мг/кг/добу), сультіам (осполот) (4-6 мг/кг/добу),
фенітоїн (дифенін 3-5 мг/кг/добу).

Ідіопатична парціальна епілепсія з потиличними

пароксизмами (епілепсія Гасто) (G 40.0)

Критерії діагностики:
- вік маніфестації: 2-12 років (пік дебюту в 5 та 9 років); - клінічна
симптоматика: а) прості парицальні напади; - моторні (адверсивні), сенсорні
(зорові); , запаморочення; б) складні парціальні (психомоторні); в) вторинно-
генералізовані;
- провокуючі чинники: різка зміна освітленості під час переходу з темного
приміщення у світле;
- ЕЕГ під час нападу: високоамплітудна пік-хвильова активність в одному або
обох потиличних відведеннях, можливо з поширеністю за межі початкової
локалізації;
11
- ЕЕГ поза нападом: нормальна основна активність з високоамплітудними
фокальними спайками, комплексами спайк-хвиля в потиличному
відведенні, що виникає при заплющуванні очей і зникненні епіактивності
при відкритті очей;
- неврологічний статус: без особливостей;
- психічний статус: без особливостей;
- прогноз: сприятливий, ремісія у 95% випадків;
- лікування: 1) базовий препарат: карбамазепін (20 мг/кг/добу); 2) препарат
вибору: вальпроати (30-50 мг/кг/добу), фенітоїн (3-7 мг/кг/добу), сультам
(5-10 мг/кг/добу), ламотриджин (5мг/кг/добу) .

ІДІОПАТИЧНІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНІ ЕПІЛЕПСІЇ Дитяча

абсансна епілепсія (G 40.3)

Критерії діагностики:
- вік маніфестації: від 2 до 10 років (пік 4-6 років), переважання за статтю
дівчаток;
- клінічна симптоматика нападів: типові (прості та складні) абсанси з високою
частотою нападів і у 1/3 хворих генералізовані тоніко-клонічні
пароксизми, рідкісні;
- Провокуючі фактори: гіпервентиляція, депривація сну, емоційна напруга;
- ЕЕГ під час нападу: наявність генералізованих білатерально синхронних
комплексів спайк-хвиля частотою 3 Гц;
- ЕЕГ поза нападом: може бути в межах норми або дифузні зміни у вигляді
білатерально-синхронних повільних, гострих хвиль, комплексів спайк-
хвиля;
- неврологічний статус: без особливостей;
- психічний статус: без особливостей;
- прогноз: сприятливий
- терапія: 1) базовий препарат: етосуксимід (суксилеп) (15 мг/кг/добу) або
вальпроати (30-50 мг/кг/добу); за наявності генералізованих тонів ко-
клонічних нападів, у резистентних випадках політерапія: вальпроати з
сукцинімідами, вальпроати з ламотриджином.

Юнацька абсансна епілепсія (G 40.3)

Критерії діагностики:
- вік маніфестації: 9-12 років (пік у 12 років);

12
- клінічна симптоматика нападів: типові прості абсанси (короткі, рідкісні) та
генералізовані тоніко-клонічні пароксизми (у 80%) при пробудженні або
під час сну;
- провокуючі фактори: гіпервентиляція (у 10% хворих) провокує абсанси,
депривація сну (у 20% хворих) - генералізовані то ніко-клонічні напади;
- ЕЕГ під час нападу: наявність генералізованих білатерально синхронних
комплексів спайк-хвиля частотою 3 Гц і більше (4-5 сек); - ЕЕГ поза нападом:
може бути в межах норми або дифузні зміни у вигляді білатерально-
синхронних повільних, гострих хвиль, комплексів спайк-хвиля;
- неврологічний статус: без особливостей;
- психічний статус: без особливостей;
- прогноз: сприятливий;
- терапія: 1) базовий препарат: вальпроати 30-50 мг/кг/добу, за відсутності
ефекту комбінація з сукцинімідами (20 мг/кг/сут) або ламікта лом (1-5
кг/мг/сут).

Юнацька міоклонічна епілепсія (синдром Янця) (G 40.3)

Критерії діагностики
- Вік маніфестації: 12-18 років (пік 15 років, переважання хворих жіночої
статі);
- клінічна симптоматика нападів: міоклонічні пароксизми білатерально-
синхронні, переважно в руках та плечовому поясі (частіше в ранковий
час); міоклонічно-астатичні – при залученні ніг (присідання чи падіння) –
при збереженій свідомості; генералізовані тоніко-клонічні (у 90%)
переважно пробудження або засинання; абсанси складні із міоклонічним
компонентом;
- провокуючі фактори: депривація сну, ритмічна світлостимуляція, алкоголь,
фізичне та розумове навантаження;
- неврологічний статус: без особливостей, іноді локальна мікросимптоматика;
- Психічний статус: відсутність порушень інтелекту; - ЕЕГ під час нападу:
генералізовані, високоамплітудні комплекси "спайк-хвиля" або "поліспайк-
хвиля" частотою 3-5 ГЦ і вище; - ЕЕГ поза нападом: може бути в нормі або
представлена генералізованою пік-хвильовою активністю;
- прогноз: сприятливий (при дотриманні режиму та терапії); - лікування: 1)
базовий препарат вальпроати (30-50 мг/кг/добу); при рези стентних випадках
- вальпроати з етосуксимідом (15 мг/кг/добу), вальпроати з клоназепамом
(0,15 мг/кг/добу), вальпроати з барбітуратами (1-3 мг/кг/добу), вальпроати з
ламікталом ( 1-5 мг/кг/добу).

13
Епілепсія з ізольованими генералізованими
судомними нападами (G 40.3)

Критерії діагностики:
- вік маніфестації: будь-який пік дебюту в пубертатний період; - клінічна
симптоматика: генералізовані тоніко-клонічні напади приурочені до ритму
сон-неспання з двома піками - період пробудження та засинання з невисокою
частотою нападів (1 раз на рік - 1 раз на місяць);
- Провокуючі фактори: депривація сну;
- ЕЕГ під час нападу: генералізована пік-хвильова активність із частотою 3 Гц
і вище;
- ЕЕГ поза нападом: може бути в межах норми;
- неврологічний статус: без особливостей;
- психічний статус: не характерне зниження інтелекту, можливі
характерологічні особливості, емоційна лабільність; - прогноз: ремісія
досягається у 60-80%;
- лікування: 1) базовий препарат: карбамазепін (15-25 мг/кг/добу); 2)
препарати вибору: вальпроати (20-50 мг/кг/добу), барбітурати (1,5-3,0
мг/кг/добу), фенітоїн (4-8 мг/кг/добу). У резистентних випадках
комбінація: карбамазепін + вальпроати, карбамазепін + ламотриджин,
карба мазепін + барбітурати.

СИМПТОМАТИЧНІ ФОРМИ ЕПІЛЕПСІЇ

- поєднання епілепсії з осередковою неврологічною симптоматикою; -

наявність у пацієнтів когнітивних або інтелектуально-мнестичних порушень.
- регіональне (особливо - продовжене) уповільнення на ЕЕГ; - локальні
структурні порушення в мозку при нейровізуалізації; - необхідність
хірургічного лікування в багатьох випадках.

КРИПТОГЕННІ АБО СИМПТОМАТИЧНІ

ГЕНЕРАЛІЗОВАНІ ЕПІЛЕПСІЇ

Синдром Веста (G 40.4)

Критерії діагностики:
- Вік маніфестації: 4-7 місяців;
- клінічна симптоматика нападів: раптові білатеральні, симетричні
скорочення аксіальних груп м'язів - голови, шиї, тулуба, кінцівок
(флексорні, екстензорні, флексорно-

14
екстензорні), серійні напади, короткі, частіше в період пробудження;
- ЕЕГ поза нападом: гіпсаритмія – високоамплітудні нерегулярні, слабо
синхронізовані аритмічні повільні хвилі з розрядами спайків;
- Психічний статус: виражена затримка психічного розвитку; - неврологічний
статус: різноманітні порушення у руховій сфері (атаксія, геміплегія,
диплегія);
- етіологія: пери-і постнатальні зміни мозку, а) вади розвитку головного
мозку; б) внутрішньоутробні інфекції; в) метаболічні порушення; г)
травматичні зміни головного мозку; д) пухлини; - Форми: криптогенна,
симптоматична;
- прогноз: несприятливий (трансформація до інших форм епілепсій, затримка
психомоторного розвитку);
- лікування: 1) базові препарати: вальпроати (50-70 мг/кг/добу), вігабат рин
(шабріл) (100 мг/кг/добу), АКТГ - 0,1 мг/кг/добу, або преднізолон - 2- 5
мг/кг/добу. Комбінації базових препаратів із ламотриджином, карба
мазепіном або бензодіазепінами.
 Синдром Леннокса-Гасто (G 40.4)

Критерії діагностики:
- Вік маніфестації: 2-8 років (пік в середньому 5 років), частіше хворіють
хлопчики;
- клінічна симптоматика нападів (часті, важкі, поліморфні): а) тонічні
(аксіальні, аксоризомелічні, загальні) з вегетативними порушеннями
(тахікардія, апное, почервоніння обличчя, ціаноз, салівація, сльозотеча),
виникають частіше у нічний час; б) напади падіння (міоклонічні,
міоклонічно-астатичні, атонічні); в) атипові абсанси (неповне порушення
свідомості, повільний початок та закінчення нападу, виражені моторні
феномени, серійне почастішання після пробудження);
- психічний статус: від легких когнітивних порушень до тяжкої розумової
відсталості; різні прояви психоорганічного синдрому (неврозоподібні,
поведінкові розлади);
- неврологічний статус: координаторні порушення, симптоми бенкету мідної
недостатності, церебральні парези;
- ЕЕГ під час нападу: генералізовані спайки та гострі хвилі, спайк-хвильові
комплекси;
- ЕЕГ поза нападом: уповільнення фонової активності, нерегулярна гене
ралізована повільна пік-хвильова активність з частотою 1,5-2,5 Гц; короткі
ритмічні розряди генералізованих і поліспайків з годиною 10 Гц - під час
сну;

15
- нейровізуалізація: локальні структурні порушення в корі головного мозку;
- форми: симптоматична та криптогенна;
- прогноз: несприятливий, у 2/3 випадків – резистентність до терапії; -
Лікування: вальпроати (30-100 мг/кг/добу, порівн. карбамазепіном (при
тонічних 15-30 мг/кг/добу), бензодіа зепінами (клобазам, радедорм,
антелепсин).
- резервні методи: кортикостероїди, імуноглобулін, кетогенна дієта,
хірургічне лікування.

СИМПТОМАТИЧНІ ПАРЦІАЛЬНІ ЕПІЛЕПСІЇ (G 40.1 - G

40.2)

Гетерогенна група захворювань встановленої етіології, при яких

початкові клінічні та електрофізіологічні прояви свідчать про фокальний
характер епілептичних пароксизмів.
Класифікація симптоматичних парціальних епілепсій з анатомічної
локалізації:
- Лобові
- Скроневі
- тім'яні
- Потиличні
 Лобові епілепсії

Клінічна характеристика (Luders, 1993; Chauvel, Bancaud, 1994)-

Виражена стереотипність нападів;
- Раптове початок нападів (частіше - без аури);
- Висока частота нападів з тенденцією до серійності; -
коротка тривалість нападів – 30-60 сек;
- виражені, нерідко незвичайні рухові феномени (педалювання ногами,
хаотичні рухи, складні жестові автоматизми); - відсутність або мінімальна
постприступна сплутаність; - нерідко виникають уві сні;
- Швидка вторинна генералізація.

Симптоматична лобова епілепсія

Форма Локалізація Клінічна симптоматика
Моторна Передня центральна - прості парціальні напади, що
звивина виникають контрлатерально
а) прецентральна вогнище, переважно клонічного
зона характеру (за типом маршу)

16

б) премоторна зона - тонічні напади у верхніх

кінцівках, тонічні повороти
голови та очей.
Постприступна слабкість на
кістках (параліч Тодда)
Оперкулярна Оперкулярна зона - прості ороаліментарні
нижньої лобової автоматизми (смоктувальні,
звивини на стику з жувальні, ковтальні рухи,
скроневою часткою прицмокування, облизування,
покашлювання)
- гіперсалівація
- іпсилатеральне посмикування
м'язів обличчя
- Порушення мови або
вокалізація

Дорсолат Верхня та нижня - адверсивні напади (на сильний

орний лобна звивини поворот голови та очей)
контрлатерально осередку раз
драження
Задні відділи нижньої - Приступи моторної афазії
лобної звивини
(центр Брока)
Орбіто Орбітальна кора - вегетативно-вісцеральні
фронтальна нижньої лобової напади (епігастральні,
звивини кардіоваскулярні, респіраторні)
- фарингооральні автоматизми з
гіперсалівацією
- психомоторні напади
(автоматизми жестів)

Передня Полюс лобових часток - прості парціальні приступи з

фронтополя порушенням психічних функцій
рна
Цингулярна Передня частина - прості парціальні приступи
поясної звивини (дисфоричні)
медіальних відділів - складні парціальні приступи
лобових часток (автоматизми жестів),
- почервоніння обличчя,
переляк, іпси латеральні
моргальні рухи, клонічні судоми
контрлатеральної кінцівки
Вихідна з Додаткова мо торна - прості парціальні приступи,
додаткової зона нічні (моторні, мовні, сенсорні)
моторної зони - напади архаїчних рухів-

17

ній у нічний час

Середня Середні відділи - "лобні абсанси" (атипові
(Медіальна) лобових часток абсанси) порушення свідомості,
раптове переривання мови,
жестові автоматизми, рухова
активність
- складні парціальні приступи

Скроневі епілепсії

Клінічна характеристика (Kotagal, 1993; Duncan, 1995)-

дебют захворювання у будь-якому віці;
- Переважання психомоторних нападів;
- ізольовані аури у 75% випадків;
- ороаліментарні та кистьові автоматизми;
- вторинна генералізація у 50% випадків;
- Відсутність діагностичної значущості рутинного ЕЕГ-дослідження.
 Форми скроневої епілепсії
Мигдалеподібно-гіпокампальний - складні парціальні (психомоторні)
(медіо-базальний, напади - виключення свідомості з
паліокортикальний) амнезією, відсутність реакції на
зовнішні подразники, автоматизми
- Прості парціальні напади
(моторні, сенсорні, вегетативно
вісцеральні, з порушенням
психічних функцій)

Латеральна (неокортикальна) - слухові галюцинації

- зорові галюцинації
- Приступи запаморочення
- напади з порушенням мови -
"скроневі синкопи"

тім'яні епілепсії

Клінічні прояви.
тім'яні епілепсії можуть маніфестувати як у дитячому віці, так і у
дорослих (Williamson et al, 1992). Початкові клінічні прояви тім'яних
пароксизмів характеризуються переважно суб'єктивними відчуттями
(соматосенсорні пароксизми).

18
Соматосенсорні пароксизми:не супроводжуються порушенням
свідомості і, як правило, обумовлені залученням в епілептичний процес
постцентральної звивини (Sveinbjornnsdottir, Duncan, 1993). Сома тосенсорні
пароксизми мають коротку тривалість - від кількох секунд до 1-2 хвилин.
Клінічні прояви соматосенсорних пароксизмів включають:
- елементарні парестезії;
- больові відчуття;
- Порушення температурної перцепції;
- "сексуальні" напади;
- ідеомоторну апраксію;
- Порушення схеми тіла.

Потиличні епілепсії.

Клінічна характеристика
- прості зорові галюцинації;
- Пароксизмальний амавроз;
- Пароксизмальні порушення полів зору;
- суб'єктивні відчуття у сфері очних яблук;
- моргання;
 - Девіація голови та очей.

Лікування симптоматичних епілепсій

I. Базовий препарат: карбамазепін (30 мг/кг/добу).

ІІ. Препарат вибору:
1. Вальпроати (40-70 мг/кг/добу).
2. Фенітоїн (8-15 мг/кг/добу).
3. Фенобарбітал (5 мг/кг/добу).
4. Політерапія: карбамазепін + ламіктал (5-10 мг/кг/добу), карбамазепін +
топамакс (5-7 мг/кг/добу).
ІІІ. Хірургічне лікування.

РОЗДІЛ ІІІ. ДІАГНОСТИКА ЕПІЛЕПСІЇ

СТАНДАРТИ ДІАГНОСТИКИ

1. Підтвердження епілептичного характеру нападів 2. Тип

нападів (генералізовані, парціальні)

19
3. Етіологія епілепсії (ідіопатична, криптогенна, симптоматична)
4. Клініко-нозологічний діагноз епілепсії

ДІАГНОСТИЧНИЙ ПОШУК ПРИ ЕПІЛЕПСІЇ

ПРИСТУП

НЕЕПІЛЕПТИЧНИЙ ЕПІЛЕПТИЧНИЙ

Істеричні (психогенні) провоковані непровоковані

Синкопальні стани Порушення серцевого При екзогенних

Парасомнії ритму інтоксикаціях
Порушення рухової функції Фебрильні судоми
При нейроинфекциях При
(тики)
ЧМТ ЕПІЛЕПСІЯ
мігрень
 СХЕМА ЕТАПІВ ДІАГНОСТИКИ

1. Первинне звернення та збирання актуального анамнезу

2. Загальне соматичне обстеження
3. Неврологічне обстеження
4. Дослідження психічного статусу
5. Експериментально-психологічне та нейропсихологічне дослідження
6. Інструментальні та лабораторні методи дослідження – ЕЕГ
(ЕЕГ-відеомоніторинг, ЕЕГ сну)
-КТ, МРТ
-позитронно-емісійна томографія
-клінічні та біохімічні (аналіз крові, сечі, рівень амінокислот і органічних
кислот у крові та сечі)
-цитогенетичні (каріотипування)
-молекулярно-генетичні
-гематологічні

20
РОЗДІЛ IV. ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ
ЕПІЛЕПСІЇ

Психічні розлади хворих на епілепсію визначаються:- органічним

ураженням головного мозку, що лежить в основі захворювання епілепсії;
- епілептизацією, тобто результатом діяльності епілептичного вогнища,
залежить від локалізації вогнища;
- психогенними, стресовими факторами;
- побічною дією антиепілептичних препаратів – фармакогенні зміни;
- Формою епілепсії (при окремих формах відсутні).

ФАКТОРИ, ЩО СПОСІБНИТЬ ПСИХІЧНИМ

ПОРУШЕННЯМ ПРИ ЕПІЛЕПСІЇ

1. Вроджена або набута поразка головного мозку – травми, нейроінфекції,

пре-, пери- та постнатальна патологія та ін. 2. Патогенетичний вплив
епілептичних нападів
3. Конституційні особливості особистості
4. Побічні ефекти антиепілептичних препаратів
5. Спосіб життя хворого та соціальні обмеження

СТРУКТУРА ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ ПРИ ЕПІЛЕПСІЇ

1. Психічні 1. Провісники у вигляді афективних порушень
порушення в (коливання настрою, тривога, страх, дисфорія),
продромі нападу астенічних симптомів (втомлюваність,
подразливість, зниження працездатності)
2. Аури (соматосенсорна, зорова, слухова, нюхова,
 смакова, психічна)
2. Психічні 1. Синдроми зміни свідомості:
порушення як а) виключення свідомості (кома) - при
компонент нападу генералізованих нападах і вторинно-генералізованих
б) особливі стани свідомості - при простих
парціальних нападах
в) сутінкове затьмарення свідомості - при складних
парціальних нападах
2. Психічні симптоми (порушення вищих коркових
функцій): дисмнестичні, дисфазичні, ідеаторні,
афективні, ілюзорні, галюцинаторні.

21

3. Постприступні 1. Синдроми зміни свідомості (сопор, оглушення,

психічні делірій, онейроїд, сутінки)
порушення 2. Афазія, олігофазія
3. Амнезія
4. Вегетативні, неврологічні, соматичні порушення
5. Астенія
6. Дисфорія

4. Психічні 1. Зміни особистості

порушення в 2. Психоорганічний синдром
міжприступному 3. Функціональні (невротичні) розлади 4. Психічні
періоді порушення, пов'язані з побічним впливом
антиепілептичних препаратів 5. Епілептичні психози

ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ОСОБИСТОСТІ ПРИ ЕПІЛЕПСІЇ

1. Характерологічні:
- егоцентризм
- педантичність
- пунктуальність
- Злопамятність
- мстивість
- гіперсоціальність
- прихильність
- інфантилізм
- поєднання грубості та догідливості
2. Формальні розлади мислення
- брадифренія (глухорухливість, уповільненість)
- ґрунтовність
- схильність до деталізації
- конкретно-описове мислення
- наполегливість
3. Перманентні емоційні розлади
- в'язкість афекту
- Імпульсивність
- експлозивність
- дефензивність (м'якість, догідливість, вразливість)
4. Зниження пам'яті та інтелекту
- легкі когнітивні порушення
- деменція (епілептичне, егоцентричне, концентричне слабке вміння)
5. Зміна сфери потягів та темпераменту
22
- Підвищений інстинкт самозбереження
- підвищення потягів (уповільнений темп психічних процесів) -
переважання похмурого, похмурого настрою

НЕСПЕЦИФІЧНІ ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ЕПІЛЕПСІЇ У

ДИТЯЧОМУ ВІКУ З ПОЗИЦІЇ МКБ-10
Клінічні синдроми Розділ
психічних рас
будівель у
МКБ-10
Гіперкінетичні розлади F 90
Гіперактивність із дефіцитом уваги F 90,0
Гіперкінетичний розлад поведінки F 90.1
Порушення психологічного розвитку F 80
Специфічні розлади розвитку мови F 80,0 -F 80,9
Специфічні розлади розвитку шкільних навичок Ж 81,0 - 81,9

Розлади розвитку рухових функцій: диспрак сія F 82

Дитячий аутизм F 84,0

Синдром Ретт F 84.2
Резидуально-органічний психосиндром F07.9
Церебрастенічний синдром F 06.6
Неврозоподібний синдром (тики, заїкуватість, енурез) Ж 07,8, Ж 95, Ф
98,0, F 98,5
Затримка психічного розвитку F 06.7
Порушення поведінки F 07
Розумова відсталість F 70
Легка розумова відсталість F 70
Помірна розумова відсталість F 71
Органічне розлад особистості F 07.0
Характерологічні F 07.0
Розлади мислення
Перманентні емоційні розлади
Невротичні розлади F 4
Тривожно-фобічні розлади F 40
Панічний розлад F 41,0
Обсесивно-компульсивний розлад F 42,0
Розлади адаптації F 43.2
Дисоціативні (конверсійні) розлади F 44
Афективні розлади настрою F 3
Депресивний розлад F3

23
ЕПІЛЕПТИЧНІ ПСИХОЗИ

Гострі психози
I. З потьмаренням 1. Сутінкові стани:
свідомості 1. після серії тоніко-клонічних нападів 2.
(До кількох діб) триває до кількох діб
3. галюцинаторні та маячні розлади 4.
психомоторне збудження, агресія 2.
Епілептичний делірій
3. Епілептичний онейроїд
ІІ. Без потьмарення 1. Гострий параноїд (гостре чуттєве марення) 2.
свідомості (більше Дисфоричний психоз
доби)
 Хронічні епілептичні психози (шизофреноподібні)

Загальні характеристики:
- розвиваються через 10-15 років та більше після початку
хвороби; - при прогредієнтному перебігу епілепсії;
- за наявності грубих змін особистості, інтелектуального зниження;
- протікають здебільшого і натомість збереженого свідомості; -
тривалість від кількох місяців до кількох років; - Найчастіше
розвиваються при скроневій локалізації вогнища.
1. Паранояльні
2. Галюцинаторно-параноїдні
3. Парафренні
4. Кататонічні

ЕПІЛЕПТИЧНІ ПСИХОЗИ У ДІТЕЙ

(Г.Б. Абрамович, Р.А. Харитонов, 1979)

1. Епілептичні психози (пов'язані з загостренням епілептичного процесу та

погіршенням картини ЕЕГ у міжпароксизмальному періоді): а) статус малих
нападів (присмерковий стан за Ленноксом); б) статус психомоторних нападів;
в) психоз у вигляді затяжних сутінкових станів;
г) психоз у вигляді пролонгованого оглушеного стану; д)
дисфоричні психози;
е) делірій;
ж) гостра церебральна атаксія.

2. Психози при епілепсії (не пов'язані із загостренням епілептичного

процесу):
24
а) психози з шизофренічною та шизофреноподібною картиною; б)
психози з періодичною течією;
в) психози із картиною міжпароксизмального психічного автоматизму; г)
хронічний галюциноз;
д) резидуальне марення;
е) дитячий аутизм.

ПСИХІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ЕПІЛЕПСІЄЮ ПО

МКБ-10
Шифр
МКБ-10
F 02 Деменція Деменція - порушення ряду
вищих коркових функцій
(пам'ять, мислення, орієнтування,
розуміння, рахунок, здатність до
навчання, мова і судження). Як
правило є порушення когнітивних
функцій, яким можуть передувати
порушення емоційного контролю,
соціальної поведінки або
мотивацій. Симптоми присутні не
менше 6 місяців

Ф 02,8х2 Деменція у зв'язку з Деменція виникає як прояв або

епілепсією (G 40. -+) наслідок епілепсії.
F 04 Органічний амнестичний Синдром вираженого порушення
синдром, не викликаний алкоголем пам'яті на недавні та віддалені
або іншими психоактивними події. У той час як безпосереднє
речовинами відтворення збережене, знижена
здатність до засвоєння нового
матеріалу, в результаті чого
з'являється антероградна амнезія і
дезорієнтування в часі.
Сприйняття та інші когнітивні
функції, включаючи
інтелектуальні, зазвичай
збережені.

F 04.2 Органічний амнетичний

синдром у зв'язку з
епілепсією

25

F 05 Делірій, не викликаний алко Синдром, що характеризується з

голем або іншими психоактивними четанним розладом свідомості та
речовинами уваги, сприйняття, мислення,
пам'яті, психомоторної поведінки,
емоцій і ритму.

П 05.02 Делірій не на тлі де

менції у зв'язку з
епілепсією
Ж 05.12 Делірій на фоні За наявності деменції
деменції у зв'язку з
епілепсією
F 05,82 Інший делірій у зв'язку Неможливо встановити наявність
з епілепсією чи відсутність деменції
F 05.92 Неуточнений делірій у Випадки, що не повністю
зв'язку з епілепсією відповідають усім критеріям
делірію.
F 06.0 Органічний галюциноз Постійні або рецидивні
галюцинації, зазвичай зорові або
слухові, що виявляються при ясній
свідомості.
П 06.02 Галюциноз у зв'язку з
епілепсією
F 06.1 Органічне кататонічний Розлад зі зниженою (ступінь) або
стан підвищеною (збудження)
психомоторною активністю, що
супроводжуються кататонічними
синдромами
П 06.12 Кататонічне стан у
зв'язку з епілепсією

F 06.2 Органічне марення (ши Скронева епілепсія. До цієї групи

зофреноподібний розлад) належать епілептичні психози без
порушення свідомості або "ши
зоепілепсія""
Ж 06.22 Маячний (шизофрено
подібний) розлад у
зв'язку з
епілепсієюВключают
ься:
- шизофреноподібний
психоз при епілепсії
F 06.3 Органічні розлади настрою Розлади, що характеризуються
зміною настрою, що зазвичай
супроводжується зміною рівня
загальної активності

26

F 06.302 Психотичний
маніакальний розлад у
зв'язку з епілепсією
F 06.312 Психотичний
біполярний розлад у
 зв'язку з епілепсією
F 06.322 Психотичний
депресивний розлад у
зв'язку з епілепсією
F 06.332 Психотичний
змішаний розлад у
зв'язку з епілепсією
F 06.342 Гіпоманіакальний
розлад у зв'язку з
епілепсією
F 06.352 Непсихотичний
біполярний розлад у
зв'язку з епілепсією
F 06.362 Непсихотичний
депресивний розлад у
зв'язку з епілепсією

F 06.4 Органічний тривожний Розлад, що характеризується

розлад основними ознаками
генералізованого тривожного
розладу (F 41.1), панічного розладу
(F 41.0) або їх комбінації, що
виникають як наслідок органічного
розладу, який здатний викликати
церебральну дисфункцію
(наприклад, скроневої епілепсії).

Ж 06.42 Органічне тривожний

розлад у зв'язку з
епілепсією

27
F 06.5 Організаційний У клініці відзначається втрата
дисоціативний розлад контролю свідомості над
моторикою, сенсорикою та
пам'яттю. Можливі амнестичні
порушення та фуги, що
поєднуються з амнезією, ступор,
транси, сліпота, судоми, анестезія.
Їх особливість виявляється у тому,
що вони розвиваються як відповідь
на незначні або неадекватні
травматичні. Зазначені симптоми з
однаковою силою про є як у
присутності посторонніх, так і на
самоті, супроводжуються
вегетативними порушеннями.

Ж 06.52 Організаційний
диссоціативний розлад
у зв'язку з епілепсією
F 06.6 Органічне емоційно- Основою клініки є астенічний
лабільне (астенічне) розлад синдром, який характеризується
слабкістю, гіперсензитивністю,
запамороченнями, зниженням
моторної активності, швидкою
стомлюваністю, дратівливістю,
порушенням концентрації уваги,
сльозливістю.

F 06.62 Органічне емоційно-

лабільний (астенічний)
розлад у зв'язку з
епілепсією

F 06.7 Легкі когнітивні порушення Зниження когнітивної

продуктивності проявляється у
сферах пам'яті, мислення, мови,
поведінки. У пам'яті воно
проявляється у труднощах
запам'ятовування і відтворення
нового матеріалу, у мисленні - у
скруті формулювання загальних і
абстрактних ідей, у мові - у
утрудненому пошуку слів, у
поведінці - в деякій розгубленості і
афект здивування.
F 06.72 Легкий когнітивний
 розлад у зв'язку з

28

епілепсією

F 06.81 Інші психотичні розлади, обумовлені ушкодженням та

дисфункцією головного мозку або соматичною хворобою
F 06.812 Інші психотичні Включається епілептичний психоз
розлади у зв'язку з БДУ
епілепсією
F 06.82 Інші непсихотичні розлади
F 06.822 Інші непсихотичні
розлади у зв'язку з
епілепсією
F 06.91 Неуточнені психотичні Включаються стани з недостатньо
розлади, обумовлені чіткою синдромальною
пошкодженням та дисфункцією структурою психотичного розладу,
головного мозку або соматичною що не відповідають критеріям
хворобою психопатологічних синдромів,
позначених в інших під рубриках
цього розділу (F 0)
F 06.912 Неуточнені психотичні
розлади у зв'язку з
епілепсією
F 06.92 Неуточнені непсихотичні Включаються стани з недостатньо
розлади, обумовлені ушкодженням чіткою синдромальною
та дисфункцією головного мозку структурою непсихотичного
або соматичною хворобою розладу, що не відповідають
критеріям психопатологічних
синдромів, позначених в інших під
рубриках цього розділу (F 0)
F 06.922 Неуточнені
непсихотичні розлади
у зв'язку з епілепсією

F 06.99 Неуточнені психічні Включаються стани з недостатньо

розлади, обумовлені ушкодженням чіткою синдромальною
та дисфункцією головного мозку структурою психічного розладу,
або соматичною хворобою коли, за тими чи іншими
причинами, неможливо
встановити, чи є розлад
психотичним або непсихотичним.
F 06,992 Неуточнені психічні
розлади у зв'язку з
епілепсією

29

F 07.0 Розлад особистості Характерологічні зміни, що

органічної етіології
виражаються у загостренні пре
морбідних рис особистості, або у
виникненні торпідності, в'язкості,
брадифренії. В емоційному тлі -
або непродуктивна ейфорія (морія),
або дисфорія. Часто на пізніх
етапах - емоційна лабільність або
апатія. Втрачається контроль над
ним пульсами та спонуканнями.
Висловлювання стереотипні,
характерні плоскі та одноманітні
жарти.

П 07.02 Розлад особистості

через епілепсію
F 07.8 Інші органічні розлади Когнітивні, емоційні, особистісні
особистості та поведінки, та поведінкові розлади не
зумовлені хворобою, травмою та кваліфіковані в попередніх
дисфункцією головного мозку рубриках. Відносяться поведінкові
та невротичні порушення в
дитячому та підлітковому віці, що
виникають на резиду ально-
органічному фоні (так називаються
неврозоподібні та
психопатоподібні порушення). Це
фобічні, обсесивні, диссоціативні
порушення, синдроми
розгальмованості та власне
затримки розвитку на резидуально
органічній основі.

F 07,82 Інші органічні розлади

особистості та
поведінки у зв'язку з
епілепсією
F 07.9Органічні розлади Включається органічний
особистості та поведінки, психосиндром.
обумовлені хворобою, травмою та
дисфункцією головного мозку,
неуточнене
F 07,92 Неуточнені органічні
розлади особистості та
поведінки у зв'язку з
епілепсією

30
КЛАСИФІКАЦІЯ ПОРУШЕНЬ ВИЩИХ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ
ПРИ ЕПІЛЕПСІЇ (А.С. Петрухін, 2000)
Сфера Вид порушень Час Локальність
подумки психічної діяльності виникне поразки
ської дія ння (структурні
тельності порушення
мозку або
епілептичний
вогнище)
Порушен
X-й
Дезорієнтованість Ретикулярна
ня Постиктальна сплутана формація
свідомост свідомість стовбура мозку,
і Сплутаність свідомості ϑ неспецифічна
Затьмарена свідомість тала мічна
Гострі порушення система,
свідомості Делірій X-й гіпокамп та інші
лімбічні
Кома
X-й
структури та
неокортекс

Порушен На кордоні
®Xϑ
Лицьова агнозія
ня скроневої та
гнозису потиличної
Аутопогнозія, анозогнозія часткою
Надкрайова
X-й звивина тім'яної
частки субдомі
Порушення право-лівої нантної підлоги
орієнтації шарію
Кутова звивина
тім'яної частки

Xyths
Порушен Неможливість виконання Негативне поле
ня довільних рухів, навіть за X додаткової
праксису наслідуванням при повній моторної зони
свідомості
Порушен Звуження об'єктів Потилична
ня сприйняття X-й частка, скронева
сприйнят Дезорієнтація у просторі та частка
тя часі Лобна частка,
Спотвореність сенсорного X-й височна частка
сприйняття Потилична,
тіменна,
X
Порушення сенсорної скронева частки
моделі сприйняття тім'яна частка

X
Порушен Зниження концентрації Лобна частка
ня уваги та можливості ви
концентр
ації

31

ції уваги
Xyths
зосередження Скронева частка
Звуження обсягу уваги Скронева частка
Порушення довільної уваги
р
Порушен Емоційна лабільність Лобові,
ня емоції Перепади настрою стор медично-
нально Амбівалентність настрою базальні відділи
вольовий стор скроневих
діяльнос часток, лімбічна
ті Відсутність контролю стор система,
емоційної та поведінкової гіталамус
діяльності
Труднощі у прийнятті
самостійних рішень та
доведення дій до кінця
Відсутність елементів Xths
мотивації
Порушення емоційного
сприйняття минулих
активних дій
р Гіпокампів
Здивований погляд коло

Медіально
стор базальні відділи
Мимовільний сміх скроневих долей
Гіпоталамічний
ц ська область,
лобова частка

X
Порушен Двигуні автоматизми
X-й
тім'яна частка
ня Двигуни Лобна частка,
поведінки префронтальна
X-й область
Відсутність програмування Лобна частка
дій
Розгальмованість Лобна частка
Гіперактивність Лобна частка
Відсутність критики та
р Скронева частка
вольових зусиль діяльності
Порушення довільного Лобна частка
регулювання поведінки стор
Агресивність Скронева частка
Амбівалентність поведінки Порушення про
 загальну
®стор активацію та

стор

стор

®ϑs

32

Моріоподібний та апатії функціональног

коабулічний синдром стор о стану мозку,
ступінь тяжкості
залежить від
тривалості
хвороби та
прийому АЕП
Лобна частка

стор

Особистіст Незрілість особистості Лобова,

ь стор скронева частки
ні частіше правої
особливос Підвищення збудливості півкулі
ті Нервовість Порушення
Недовірливість ®стор загальної
активації та
Тривога
функціональног
Інфантилізм ®стор о стану мозку,
Егоцентризм
ступінь тяжкості
Навіюваність
Акайрія стор залежить від
тривалості
®стор
В'язкість хвороби та
дисфорія прийому АЕП
стор

стор

стор
 стор

стор

стор
Відчужене Слухові галюцинації Потилична
помилков Нюхові галюцинації X частка
е сенсорне Дисоціативні розлади Скронева
сприйнят X частка
тя та Заснування
ілюзії Порушення схеми тіла X лобової частки
Дежавю тім'яна частка,
Ніколи не бачив переважно
Xyth
Вже чув субдомінантна
Аутоскопія півкуля тім'яна
частка

Скронева частка

X
Порушен Порушення листа та аграм тім'яна частка
ня матизми р
навчання Порушення виконання ма
(шкільні
р

33
проблеми) тематичного рахунку та Загальні функції
операцій р мозку; ступінь
Дисграфія їх порушення
дислексія р залежить від
Зниження рівня тривалості та
узагальнення та р тяжкості
педагогічного розвитку захворювання та
Труднощі аналізу та характеру
узагальнення матеріалу терапії
антиепілептичн
р ими
препаратами

Порушен Конкретний, ситуаційний Загальні функції

ня та наочно-образний р мозку; ступінь
мислення характер мислення їх порушення
Порушення абстрактної та залежить від
логічної сторони мислення тривалості та
Порушення встановлення тяжкості
причинно-наслідкових
р захворювання та
відносин між поняттями характеру
Обґрунтованість, в'язкість терапії
та уповільнення темпу антиепілептичн
мислення р ими
препаратами

р
Мнестич Порушення слухомовної Префронтальні
ний пам'яті р зони лобової та
розлад скроневої
ських Порушення зорової пам'яті частки
функцій Порушення Потилична
запам'ятовування р частка
просторових відносин
Тіменна частка
Порушення короткочасної на кордоні з
пам'яті (на недавні події; р потиличною та
миттєвого скроневою
запам'ятовування) Порушення
Провали в пам'яті загальної
Зменшення обсягу функції мозку,
пам'яті Контамінація
р порушення
пам'яті загальної
Втрата пам'яті (на кшталт активації
 рет роградної амнезії) функціональног
Порушення консолідації о стану мозку,
ступінь тяжкості
залежить від
Xyth тривалості
хвороби та
прийому АЕП
р

34

слідів пам'яті, порядку за

поминання та відтворення р

Загальне Зниження фонетико Скронева частка

недорозви фонематичного слуху стор
нення Алалія
мови І-ІІІ Сенсорна афазія Скронева частка
рівнів (порушення імпресивної стор
мови) Порушення Задні лобові
Xths
експресивної мови (при частки
зверненні) Скронева частка
Меністична афазія Задні лобові
Моторна афазія відділи лівої
(порушення експресивної стор півкулі мозку (у
мови) правшів)
Органічні та
стор функціональні
Дизартрія порушення
Xths
(псевдобульбарна, стану мозку.
бульбарна) Ступінь
дислексія тяжкості
Синдром Аспергера залежить від
Труднощі у розумінні тривалості
інструкцій до завдання та хвороби та
виконання побутових Xths прийому АЕП
команд Регрес мовних
навичок
стор

стор
 стор

стор

Примітка. Порушення психічної діяльності можуть спостерігатися: X- в

момент припадка; u- при експериментальному нейропсихологічному

дослідженні;®- перед припадком; ϑ- після судом;стор- Порушення, супутнє

епілепсії.

ЕПІЛЕПСІЯ ТА БАГАТОВІСОВА СИСТЕМА КЛАСИФІКАЦІЇ

Номер Клінічна Зміст інформації
осі характеристика
осі
Ось № 1 Розкриває Ж 00 -09, Ж 30-39, Ж 40 -49, Ж 50-59, Ж
психічні 80- 89, Ж 90 -99.
порушення у При необхідності можуть
міжприступному використовуватись рубрики інших
періоді розділів.
Діагностичну задачу вирішує лікар
психіатр з використанням усіх клінічних
та параклінічних методів.

35

Ось № 2 Специфічні Виявляються розлади розвитку мови та

розлади шкільних навичок. У діагностиці беруть
психологічного участь психіатри, логопеди, дефектологи.
розвитку Повне діагностичне визначення так і в
рубриках розділу F 80-89
Ось № 3 Рівень Уточнюється рівень інтелектуального
інтелектуального розвитку від легкого до важкого з
розвитку використанням рубрик F 70-79. Оцінка
рівня когнітивного дефіциту спирається
результати обстеження психіатрів,
клінічних психологів, дефектологів.
Ось № 4 Аспекти Психіатр акцентує увагу на
фізичного захворюваннях, які можуть бути пов'язані
здоров'я з епілепсією (наприклад: туберозний скле
троянд). Діагностика здійснюється
лікарями різних спеціальностей.
Ось № 5 Асоційовані Відбиваються несприятливі
аномальні психосоціальні фактори, які можуть стати
психосоціальні причиною обтяження епілепсії. До
ситуації аномальних психосоціальних ситуацій
відносяться внутрішньосімейні
взаємовідносини, типи неправильного
виховання, гострі життєві ситуації. Дані
фактори виявляються психологом у
процесі психодіагностики та фахівцем із
соціальної роботи.

Ось № 6 Рівень Основується на ступені соціальної

психосоціальної адаптації в якій дитина здатна виконувати
індиві дуалізації різні види діяльності, що узгоджуються з
її віком, психічним здоров'ям і
соціальними обставинами.

РОЗДІЛ V. ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЇ

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПСІЇ

1. Лікування епілепсії слід розпочинати після повторного нападу 2.

Принцип монотерапії
3. Антиепілептичні препарати (АЕП) призначаються строго у відповідності з
формою епілепсії та характером нападів

36
4. Лікування епілепсії необхідно починати з малих доз препарату і поступово
збільшувати дозування до досягнення повного контролю під час падків.
Терапія має бути індивідуальною, безперервною
5. У разі неефективності одного препарату, він повинен бути поступово
замінений іншим АЕП, ефективним при даній формі епілепсії. При
неефективності одного АЕП не можна відразу додавати до нього другий
препарат, тобто переходити на політерапію, не використовуючи всіх
резервів монотерапії
6. Поступове відміна препаратів при досягненні контролю над нападами (2-4
роки відсутності нападів)
7. За потреби комплексність терапії (етіопатогенетичний підхід)
8. Наступність терапії
9. Поліпшення якості життя
 МОНОТЕРАПІЯ І ПОЛІТЕРАПІЯ ПРИ ЕПІЛЕПСІЇ (за Е.
Perruca, 1996)
Переваги монотерапії Переваги політерапії
1. Контроль нападів у 70-80% пацієнтів 1. Контроль нападів
приблизно у 20% хворих, у
яких неефективна монотерапія

2. Менше ймовірність побічних ефектів 2. Можливий адитивний або

та тератогенності синергічний ефект препаратів
у купіруванні нападів
3. Немає проблем з лікарською
взаємодією
4. Зручність застосування
5. Нижче вартість

НЕОБХІДНІ ЗАХОДИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ

АНТИКОНВУЛЬСАНТНОЇ ТЕРАПІЇ

1. Оцінка та документування статусу хворого перед початком терапії:

фізикальне обстеження, лабораторні тести, ЕЕГ (включаючи ЕЕГ сну),
нейрорадіологічне дослідження (якщо необхідно), оцінка пізнавальних
функцій
2. Обговорення терапії, прогнозу та соціальних наслідків (школа, заняття
спортом, усунення провокуючих факторів, вартість лікування) з батьками
3. Узгодження з батьками цілей терапії
4. Вибір адекватного антиконвульсанту (з урахуванням епілептичного
синдрому, типу нападів, можливих побічних ефектів препарату)

37
5. Пояснення батькам потенційного ризику при застосуванні обраного
препарату та ситуацій, коли їм необхідно звертатися до лікаря

ОСНОВНІ ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ

АНТИКОВУЛЬСАНТІВ

1. Лікування хворих з точно встановленим діагнозом "епілепсія" (наявність

повторних не провокованих нападів, виключення нападів неепілептичного
генезу)
2. Лікування хворих з одним пароксизмом (імовірний діагноз "епілепсія") при
сукупності наступних ознак:
∙У хворого є в анамнезі фебрильні судоми
∙Наявність сімейної обтяженості з епілепсії

∙Затримка психічного розвитку

∙Вогнищева неврологічна симптоматика

∙При виявленні "епілептиформних" ЕЕГ-патернів

3. Лікування хворих з одним і більше провокованим нападом внаслідок
гострого захворювання або стану (енцефаліт, синдром відміни, застосування
конвульсогенних препаратів) – поки триває лікування основного
захворювання
4. Профілактичне лікування хворих із захворюваннями або станами, що
мають високу ймовірність виникнення нападів або епілепсії (черепна травма,
нейрохірургічне втручання, інсульт, енцефаліт) – починати протисудомну
терапію слід лише при виникненні епілептичних пароксизмів

ВИБІР ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ У

ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТИПІВ ПРИПАДКІВ
Тип нападу Базовий препарат Препарати
подальшого вибору
Парціальні Карбамазепін вальпроат, фенітоїн,
(прості, складні, ламотриджин,
вдруге топірамат
генералізовані)
Генералізовані
Прогули Цесуксимід вальпроат,
Вальпроат ламотріджин
Міоклонічні вальпроат, цесуксимід, клобазам,
Припадки Клоназепам примідон,
ламотріджин

38

Атонічні вальпроат, фенобарбітал,

Припадки Клоназепам клобазам,
карбамазепін, фенітоїн
Тоніко-клонічні вальпроат, фенобарбітал,
напади Карбамазепін примідон, фенітоїн

МОЖЛИВЕ ПОГІРШЕННЯ АБО ЗБІЛЬШЕННЯ ЧАСТОТИ

ПРИПАДКІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РЯДУ ПРОТИЕПІЛЕПТІ
ЧЕСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ (Perucca et al., 1998)
 Препарат Синдром Припадки, погіршення
яких можливе
Карбамаз Абсансна епілепсія Абсанси, міоклонії
шпилька Ювенільна міоклонічна Міоклонічні напади
епілепсія
Прогресуюча міокло нічна Міоклонії
епілепсія
Роландична епілепсія Комплекси пік-хвиля під час
повільного сну, негативний
міоклонус
Фенітоїн Абсансна епілепсія Прогули
Прогресуюча міокло нічна Мозочкова симптоматика
епілепсія
Фенобарб Абсансна епілепсія Абсанси - за наявності
і тал високих доз
Бензодіазі Синдром Леннокса-Гасто Тонічні напади
піни
Ламотрид Тяжкі міоклонічні епілепсії При призначенні високих
вага Ювенільна міоклонічна
епілепсія доз Міоклонічні напади

Вігабатрин Абсансна епілепсія Прогули

Епілепсія з міоклоніями Міоклонії
Габапентин Абсансна епілепсія Прогули
Епілепсія з міоклоніями Міоклонії

39
РОЗДІЛ VI. АНТИЕПІЛЕПТИЧНІ ПРЕПАРАТИ

ВАЛЬПРОАТИ.Високоефективні при всіх типах епілепсії та

епілептичних нападів.
Механізм діївальпроат багатогранний і включає вплив на різні ланки
патогенезу епілепсії.
Показання.Усі форми епілепсії та епілептичних нападів. Вальпроати —
ПЕП широкого спектра дії та ефективні як при гене ралізованих, так і при
парціальних нападах, а також при важко диференційованих нападах. Як
коректори поведінки при органічних поразках головного мозку. При
профілактиці афективних розладів.
Протипоказання.Хвороби печінки (у стадії загострення), наявність у
сімейному анамнезі випадків тяжкого порушення функції печінки, порфірію,
геморагічний діатез, гіперчутливість.
 Взаємодія.Вальпроати часто збільшують концентрацію в плазмі
активних метаболітів карбамазепіну та ламотриджину, примідону,
фенобарбіталу, фенітоїну (але можуть і зменшувати), іноді збільшують
концентрацію в плазмі етосуксиміду та примідону.
Побічні ефекти.Дозозалежні - тремор, збільшення маси тіла, випадання
волосся, анорексія, диспепсія, нудота, блювання, периферичні набряки,
сонливість, гіперамоніємія. Можливі гострий панкреатит, гепатотоксичність,
тромбоцитопенія, енцефалопатія.
Застереження.Особливо обережно призначати при порушенні функції
печінки та нирок, тенденції до геморагії, перед оперативними втручаннями,
вагітності, водінні автотранспорту. Слід контролювати картину крові.
Дози та застосування при епілепсії(У дорослих) - прийом внутрішньо
починаючи з 500 мг на добу в 2 прийоми з поступовим збільшенням на 260 мг
на тиждень до досягнення підтримуючої дози 1000-3000 мг. Максимальна
доза – 4000 мг/добу. Терапевтична концентрація у плазмі крові – 50-150
мг/мл. Частота прийому – 3 рази на добу. Доцільно застосування ретардних
форм 1-2 рази на добу. У дітей починати з 15-20 мг/кг, підтримуюча доза –
30-50 (іноді до 80) мг/кг на день (пролонгування форми призначають дітям з
масою тіла понад 17 кг).
Раціональні комбінації з іншими АЕП:
депакін (депакін хроно) + фінлепсин (фінлепсин ретард)
депакін (депакін хроно) + топамакс
депакін (депакін хроно) + ламіктал
Нераціональні комбінації:
депакін + фенобарбітал

40
депакін + бензонал
депакін + гексамідин

Вальпроєва кислота (valproic acid)

Вальпроат натрію
• Депакін, Депакін ентерік 300, Депакін-хрон(Sanofi Winthrop Indus trie,
Франція); ліоф. пір. д/приг. р-ну для в/в ін. (флак.), 400 мг; сироп (флак.)
5,7%, 150 мл; табл., покр. кишковорозчинна обол.; 300 мг; табл. пролонгір.
дії, покр. обол., 300 та 500 мг.
• Конвулекс(Gerot Pharmazeutika GmbH, Австрія); капс., 150, 300 та 500 мг;
р-р-краплі для вживання (флак.), 300 мг/мл, 100 мл; сироп для дітей (флак.),
50 мг/мл, 100 мл.
Вальпроат кальцію
• Конвульсофін(Arzneimittelwerk Dresden GmbH, Німеччина); табл., 300 мг.
карбамазепін (карбамазепін)Чинить протиепілептичну, аналгезуючу,
антидепресивну та нормотимічну дію.Показання.Парціальні напади з
вторинною генералізацією чи такою. Первинно-генералізовані тоніко-
клонічні напади (але не інші генералізовані напади). Невралгія трійчастого
нерва, профілактика маніакально-депресивних порушень, резистентних до
лікування препаратами літію. При поведінкових та психічних розладах
органічного генезу.
Протипоказання.Порушення АВ-провідності, порушення кісток
номозкового кровотворення, порфірія, одночасне застосування інгібіторів
МАО та солей літію, абсанси, міоклонічні напади.
Побічні ефекти.Дозозалежні – диплопія, запаморочення, головний біль,
нудота, сонливість, нейтропенія, гіпонатріємія, гіпокальціємія, порушення
ритму серця. Висипання, агранулоцитоз, апластична анемія,
гепатотоксичність, синдром Стівенса-Джонсона, тромбоцитопенія.
Застереження.Обережно призначати при порушенні функції печінки та
нирок, алергічних реакціях, глаукомі, вагітності, водінні, автотранспорту.
Слід контролювати картину крові.
Взаємодія.Часто знижує концентрацію в плазмі клоназепаму,
ламотриджину, фенітоїну (можливе підвищення), вальпроату.Дози та
застосування при епілепсії(У дорослих) - прийом внутрішньо начиная з 200
мг/cyr в 2 прийоми з поступовим збільшенням на 200 мг/тиж до досягнення
підтримуючої дози 600-1200мг. Максимальна доза – 1600 мг/добу.
Терапевтична концентрація у плазмі крові – 4-12 мг/мл. Частота прийому – 3
рази на добу. Доцільно застосування ретардних форм 1-2 рази на добу. У
дітей починати з 10-15 мг/кг, підтримуюча доза - 10-30 мг/кг на день.
Раціональні комбінації з іншими АЕП:
фінлепсин (фінлепсин ретард) + депакін (конвульсофін)
41
фінлепсин (фінлепсин ретард) + топамакс
фінлепсин (фінлепсин ретард) + ламіктал
Нераціональні комбінації з іншими АЕП:
фінлепсин + дифенін
фінлепсин + фенобарбітал
фінлепсин + бензонал
фінлепсин + гексамідин

• Карбамазепін табл. 0,2 г(Росія); табл., 0,2 р.

• Тегретол, тегретол-КР(Novartis Pharma AG, Швейцарія); табл., 200 та 400
мг, табл. ретард, покр. обол., 200 та 400мг.
•Фінлепсин, фінлепсин 200 ретард, фінлепсин 400 ретард(Arznei mittelwerk
Dresden GmbH, Німеччина); табл., 200 мг; табл. ретард., 200 та 400 мг.

Клонозапи (clonazepam). Має протиепілептичну, анксіолітичну,

міорелаксуючу та снодійну дію.Показання.Абсанси (проте, як правило, не є
препаратом вибору внаслідок побічних явищ та можливого звикання). Також
показаний як вихідна або додаткова терапія при атипових абсансах,
атонічних, міоклонічних нападах.
Протипоказання.Гіперчутливість, пригнічення дихального центру,
печінкова та/або ниркова недостатність, міастенія, глаукома.Побічні
ефекти.Дозозалежні - стомлюваність, седативна дія, сонливість,
запаморочення, атаксія, збудливість, агресивність (у дітей), гіперкінези (у
дітей), гіперсалівація, бронхорея, психози. Висипання, тромбоцитопенія.
Застереження.Особливо обережно призначати при порушенні функції
печінки та нирок, дихання, у літніх, при вагітності та годуванні груддю. При
різкій відміні можливе збільшення припадків.
Дози та застосування при епілепсії(У дорослих) - прийом внутрішньо,
починаючи з 1 мг (0,6 мг похилого віку), зазвичай на ніч протягом 4 днів,
потім по статечно збільшити до підтримуючої дози 2-6 мг протягом 2-4
тижнів. Максимальна доза – 20 мг/cyr. Терапевтична концентрація у плазмі
крові – 0,02-0,08 мг/мл. Частота прийому – 3 рази на добу. У дітей віком до 10
років - 0,01-0,03 мг/кг. У віці до 1 року починати з 0,25 мг та збільшувати до
0,5-1 мг, 1-5 років – до 1-3 мг. У дітей 5-12 років починати з 0,5 мг і
збільшувати до 3-6 мг.
•Ривотрил(F.Hoffmann-La Roche Ltd., Швейцарія); табл., 0,5 та 2 мг; р-р д/ін.
(Амп.), 1 мг, 2 мл.
• Клоназепам(Polfa, Tarchomin Pharmaceutical Works SA, Польща); табл., 0,5
та 2 мг.

42
Ламотриджін (lamotrigine).ПЕП широкого спектра дії; за вираженістю
протиепілептичної дії близький до вальпроатів, габапентину, карбамазепіну
та фенітоїну.
Показання.Монотерапія та додаткова терапія парціальних та
генералізованих нападів.
Протипоказання.Печінкова недостатність, гіперчутливість, дитячий вік
(до 2 ліг).
Побічні ефекти.Дозозалежне - сонливість, диплопія, головний біль,
атаксія, тремор, нудота. Висипання, синдром Стівенса-Джонсона. Шкірний
висип спостерігається майже у 10% хворих і нерідко викликає необхідність
відміни препарату. Фармакодинамічна взаємодія з симптомами
нейротоксичності (головний біль та ін) часто спостерігається при призначенні
ламотриджину хворим, які отримували високі дози кар бамазепіну.
Застереження.При призначенні разом з карбамазепіном, фенітоїном,
фенобарбіталом зменшується t1/2 до 15 год, а при сумісному прийомі
вальпроатів t1/2 збільшується до 60 год; при призначенні з вальп роатами
дотримуватись особливої обережності. Ретельно стежити за можливими
алергічними реакціями, контролювати показники крові та функції печінки, не
допускати різкої відміни препарату. Обережно назначати при порушенні
функції печінки та нирок, алергічних реакціях, вагітності.
Дози та застосування при епілепсії.Дози суттєво відрізняються
залежно від супутньої протиепілептичної терапії. Дозу слід збільшувати дуже
повільно, не більше 1 разу на 3 тижні. У приймаючих препарати (індуктори
ферментів печінки) дорослих починають з 50 мг з подальшим підвищенням
на 50 мг до досягнення підтримуючої дози 300-500 мг на 2 прийоми. У дітей
від 2 до 12 років починають з 2 мг/кг на день у 2 прийоми до досягнення
підтримуючої дози 5-15 мг/кг на 2 прийоми. повільно збільшувати дозу на 25
мг до досягнення підтримуючої дози 100-200 мг. Діти починають з 0,15 мг/кг
і повільно підвищують до 1-5 мг/кг. При монотерапії у дорослих починають з
25 мг з подальшим підвищенням на 25 мг, потім на 50 мг до досягнення
підтримуючої дози 100-200 (рідко до 500 мг) на добу в 2 прийоми.
•Ламіктал(Gloxo-Wellcome Operations, Великобританія); табл., 25, 60 та 100
мг; табл. жувальні/розчинні, 5, 25 та 100 мг.
 топірамат. Новий високоефективний ПЕП; не значно пов'язується з
білками плазми, метаболізується в печінці, виводиться переважно із сечею.
Показання.Показаний для дорослих і дітей з парціальними або гене
ралізованими тоніко-клонічними нападами як у режимі моноте-
43
рапії, і у комбінації коїться з іншими ПЭП. Як засіб додаткової терапії у дітей
та дорослих при лікуванні нападів, пов'язаних із синдромом Леннокса-Гаста.
Протипоказання.Гіперчутливість.
Побічні ефекти.Атаксія, порушення концентрації уваги, сплутаність
свідомості, запаморочення, втома, парестезії, сонливість та порушення
мислення. Рідше: збудження, амнезія, анорексія, афазія, Депресія, диплопія,
емоційна лабільність, нудота, нефролітіаз, ністагм, порушення мови,
спотворення смакових відчуттів, порушення зору та зменшення маси тіла.
Застереження.У хворих з помірним або сильно вираженим ураженням
нирок для досягнення стійких концентрацій у плазмі може знадобитися від 10
до 15 днів. У хворих із схильністю до нефролітіазу може підвищити ризик
утворення каменів у нирках. При вагітності та годуванні груддю
застосовувати з урахуванням ризику/користування.
Взаємодія.Взаємодія то-пірамату з іншими ПЕП незначна, але потрібно
враховувати їхню здатність індукувати ферменти печінки.
Дози та застосування.У дорослих зазвичай сумарна добова доза
становить від 200 мг до 600 мг і ділиться на 2 прийоми. Максимальна доза –
1600 мг. Починають з 25 мг на ніч протягом 1 тиж, потім дозу поступово
збільшують на 25-50 мг (2 прийоми). Дітям старше 2 років у перший тиждень
лікування призначають по 0,5-1 мг/кг перед сном, потім дозу поступово
підвищують на 0,5-1 мг/кг/добу (в 2 прийоми).
•Топамакс(Janssen-Cilog Farmaceutica, LDA, Португалія); табл., покр. обол.,
25, 50, 100, 200, 300 та 400 мг.

ФЕНІТОЇН (phenytoin).ПЕП. Ефективний, але не є препаратом вибору

внаслідок досить виражених побічних ефектів.Показання.Усі форми нападів,
крім абсансов.Протипоказання.Печінкова недостатність, серцева
недостатність. кахексія, порфірія, гіперчутливість.Побічні
ефекти.Дозозалежні - ністагм, атаксія, анорексія, диспепсія, нудота,
блювання, агресія, депресія, сонливість, головні болі, парадоксальні напади,
мегалобластна анемія, гіперглікемія, гіпокальціємія, остеомаляція,
неонатальні гемораги. Акне, гіперплазія ясен, грубі риси обличчя, гірсутизм,
вовчаковоподібний синдром, псевдолімфома, периферична невропатія,
висипання, синдром Стівенса Джонсона, контрактура Дюпюїтрена,
гепатотоксичність, тератогенність.Застереження.Обережно призначати при
порушенні функції печінки, вагітності, годуванні груддю, керуванні
автотранспортом. Слід контролювати картину крові, функції печінки,
пам'ятати, що фарма кокінетика фенітоїну відрізняється нелінійним
характером.

44
Дози та застосування при епілепсії(У дорослих) - прийом внутрішньо
під час або після їди, спочатку 150-300 мг на добу в 3 прийоми, потім з
поступовим повільним збільшенням на 100 мг на місяць до досягнення
підтримуючої дози 300-500 мг на добу. Терапевтична концентрація у плазмі
крові – 10-40 мг/мл. У дітей починати з 5 мг/кг на день у 2 прийоми,
підтримуюча доза 4-8 мг/кг на день, максимальна - 300 мг/добу.
•Дифеніну табл. 0,117 г(Росія); табл., 117 мг.

Фенобарбітал (phenobarbital).Досить ефективний, але не є препаратом

вибору внаслідок досить виражених побічних ефектів. Має
протиепілептичну, седативну, снодійну та міорелаксуючу дію.
Показання.Усі типи нападів, крім абсансов.Протипоказання.Печінкова
та/або ниркова недостатність, міастенія, алкоголізм, наркотична залежність,
гіперчутливість.
Побічні ефекти.Дозозалежні - стомлюваність, втома, депресія, безсоння
(у дітей), гіперкієзи (у дітей), збудливість (у дітей), агресивність, погіршення
пам'яті, порушення лібідо, імпотенція, дефіцит фолатів, неонатальні
кровотечі, гіпокальціємія, остеомія. Висипання, ексфоліація, токсичний
епідермальний некроз, гепатотоксичність, тератогенність.
Застереження.Обережно призначати при порушенні функції печінки
та/або нирок, дихання, вагітності, годуванні груддю, у літніх, дітей, осіб з
порушеннями психічного розвитку, при водінні автотранспорту. Слід
контролювати Картину крові, функції печінки та. нирок. Не допускати
різкого припинення прийому препарату.
Дози та застосування при епілепсіїу дорослих - прийом внутрішньо
починаючи з 90 мг у вечірній час або 2 рази на день; Добова доза у дорослих
– 90-250 мг. Терапевтична концентрація у плазмі крові – 10-40 мг/мл. Дітям
призначають 3-6 мг/кг/добу. Дози повільно підвищують та повільно
знижують.
• Фенобарбітал(Росія); табл., 50 та 100 w, табл. для дітей 0,005 г; розчин для
прийому внутрішньо для дітей (флак.) 0,2%, 100 мл.
ПРИМІДОН (primidone).У печінці частково перетворюється на фено
барбітал і фенілетилмалонамід, які мають протиепілептичну активність.
Дози та застосуванняу дорослих - прийом внутрішньо після їди.
Починають зі 100-125 мг у вечірній час, потім кожні 3 дні добову дозу
збільшують на 250 мг до підтримуючої. дози 750–1000 мг. Терапевтична
концентрація в плазмі крові - 5-12 мг/мл. Дітям призначають 12-25 мг/кг/сут
(підтримуюча доза).

45
•Гексамидина табл. (Росія); табл., 125 та 250 мг.

БЕНЗОБАРБІТАЛ (бензобарбітал). Метаболізується до фенобару

біталу.
Дози та застосування при епілепсіїу дорослих - прийом внутрішньо
300 - 600 мг на добу в 3 прийоми. Дітям призначають 4-6 мг/кг/добу.•
Бензонал(Росія); табл., 50 та 100 мг.

Етосуксимід (етосуксимід).Чинить протиепілептичну та аналгетичну

дію.
Показання.Абсансні напади. (Неефективний при генералізованих
тоніко-клонічних нападах. При синдромах ідіопатичного гені ралізованої
епілепсії з наявністю абсансних і генералізованих тони ко-клонічних нападів
можна застосовувати у складі комбінованої терапії).
Протипоказання.Печінкова та/або ниркова недостатність, вагітність,
грудне вигодовування.
Побічні ефекти.Дозозалежні – нудота, анорексія, блювання, збудження,
сонливість, головний біль. Висипання, мультиформна еритема, синдром
Стівена-Джонсона, вовчаково-подібний синдром, агранулоцитоз, апластична
анемія.
Застереження.Обережно призначати при керуванні автотранспортом.
Слід контролювати картину крові та функції печінки.Дози та
застосування(У дорослих) - прийом внутрішньо починаючи з 250-500 мг на
добу з поступовим збільшенням на 250 мг на тиждень до досягнення
підтримуючої дози 1000-1500 мг. Терапевтична концентрація у плазмі крові –
40-120 мг/мл. У дітей віком до 6 років починати з 10 мг/кг (не більше 250
мг/добу), старше 6 років – з 250 мг на день. Підтримуюча доза – 15-30 мг/кг
на день.
•Суксілеп(Jenapharm GmbH & Co. KG, Німеччина); капс., 250 мг.

46
ЛІТЕРАТУРА

1. Г.Б. Абрамович, Р.А. Харитонів. Епілептичні психози у дітей та підлітків.

Ленінград, Медицина, 1979.
2. А.І. Болдирєв. Психічні особливості хворих на епілепсію. - М.: Медицина,
2000.
3. Н.Є. Буторіна, Є.В. Малініна. Резидуально-органічний психосин дром та
багатоосьова система класифікації з позицій дитячої психи атрії. //
Сибірський вісник психіатрії та наркології, 2001 №3.
4. Діагностика та лікування епілепсії у дітей. За редакцією П.А. Теміна, М.Ю.
Ніканорової. - М: Можайськ-Терра, 1997.
5. А. Гасто. Термінологічний словник з епілепсії. Всесвітня організація
охорони здоров'я, Женева, 1975.
6. Л.Р. Зєнков. Клінічна епілептологія (з елементами нейрофізіології). - М:
ТОВ "Медичне інформаційне агентство", 2002. 7. А. Максутова, В. Фрешер.
Психофармакотерапія епілепсії Блеквелл Віссеншафтс-Ферлаг Берлін, 1998.
8. К.Ю. Мухін, А.С. Петрухін. Ідіопатичні форми епілепсії: сис тематика,
діагностика, терапія. - М: Арт-Бізнес-Центр, 2000. 9. К.Ю. Мухін, А.С.
Петрухін. Епілептичні синдроми у дітей: діаг ностика та лікування.
Методичні рекомендації. - Москва, 2002. 10.К.Ю. Мухін, А.С. Петрухін, А.А.,
Аліханов, Е.Г. Мелікян. Діагностика та лікування парціальних форм епілепсії.
Навчально-методичний посібник. - М., РДМУ, 2002.
11.В.Д. Трошин, А.В., Густов, Ю.І., Кравцов, А.Л. Максутова. Епілепсія дітей
та підлітків. - Вид-во.: НДМА, Нижній Новгород, 2002. 12. Федеральне
посібник з використання лікарських засобів (формулярна система). Випуск
ІV. - М: "Відлуння", 2003.

47
13. Епілептологія дитячого віку: Керівництво для лікарів / За редакцією А.С.
Петрухіна. - М: Медицина, 2000.

ЗМІСТ

Розділ І. Визначення. Класифікація………………………………………4

Розділ II. Критерії діагнозу та лікування основних форм епілепсії………10
Розділ III. Діагностика епілепсії…………………………………………..19
Розділ IV. Психічні розлади при епілепсії……………………..21 Розділ V.
Лікування епілепсії………………………………………………..36 Розділ IV.
Антиепілептичні препарати…………………….…………..39
Література…………………………………………………………………….47
Зміст…… ………………………………………………………………48

48