Іван Петрович Котляревський.

«Наталка Полтавка». Розкриття образів п’єси за

допомогою пісні
Мета: поглибити знання учнів про творчість І. Котляревського, глибше
вивчити і проаналізувати драму; розкрити образи персонажів п’єси; показати,
що українська пісня має велику силу у розкритті думок і почуттів людини;
розвивати логічне та образне мислення, творчі здібності учнів, вміння
висловлювати свої думки; виховувати високі моральні якості шляхом
глибокого аналізу образів п’єси.

Обладнання: тексти п’єси, портрет І.П. Котляревського, ксерокопії

фотокарток,технологічні засоби, інсценізації, тин, прялка, пісні з п’єси.

Тип уроку: інтегрований (українська література та музичне мистецтво).

Методи та форми роботи: інсценізація, слово вчителя, «Мозковий

штурм», «Мікрофон», дискусія у формі «Займи позицію», літературна
вікторина, музична вікторина, творчі завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.
Звучить пісня «Віють вітри, віють буйні».

Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчення творчості

І.П.Котляревського «Наталка Полтавка». Тому темою уроку є «Іван Петрович
Котляревський. «Наталка Полтавка». Розкриття образів п’єси».

Метою уроку є глибше вивчити і проаналізувати драму; розкрити образи

персонажів п’єси; показати, що українська пісня має велику силу у розкритті
думок і почуттів людини; розвивати логічне та образне мислення, творчі
здібності учнів, вміння висловлювати свої думки; виховувати високі
моральні якості.
 ІІ. Актуалізація опорних знань.
Мозковий штурм

1. До якого літературного роду належить твір І. Котляревського

«Наталка Полтавка»? (драматичний)

2. Яким є жанр твору? (комічна п’єса)

3. Яка життєва основа п’єси? (автор використав епізод із життя

звичайних селян, розкривши образи всього українського народу)

4. У творі ми зустрічаємо багато пісень. Що ви можете сказати про них?

(доповідь учнів за самостійно створеними опорними схемами)

5. У чому, на вашу думку, полягає сила і краса цього твору?

(У надзвичайній простоті, у правді й, найголовніше, у любові автора до

цього народу, у любові, котра із серця Котляревського перейшла на його
твір». «Мікрофон»).

ІІІ. Усвідомлення змісту

1. Слово вчителя української літератури.

Сьогодні ми спробуємо розкрити образи персонажів п’єси за допомогою

пісні. Адже пісні допомагають дійовим особам показати їхній внутрішній
світ. На сьогоднішній урок ви мали підготувати характеристики персонажів
п’єси за планами, записаними у зошиті. Тож працюємо у групах:

І група характеризує образ Наталки;

ІІ група – Горпини Терпилихи;

ІІІ група – Возного;

ІV група – Петра.

Психологічні, портретні та мовні характеристики персонажів у творі

такі, що їх носіїв не можна сплутати ні з ким іншим, вони – неповторні. Нам
пощастило – до нас на урок завітали герої п’єси, вони хочуть розказати нам
про своє життя. Що ж надамо їм слово.
 2. Інсценізація (Наталка і Терпилиха).

Наталка (співає): Ой, я дівчина Полтавка, А зовуть мене Наталка, -

Дівка проста, не красива, З добрим серцем, не спесива. Коло мене хлопці
в’ються І за мене часом б’ються, А я люблю Петра дуже, - До других мені
байдуже.

Терпилиха Ти ізнов чогось сумуєш, Наталко… ізнов щось на думку

спало?

Наталка Мені з думки не виходить наше безталання.

Терпилиха. Що ж робити? Три роки вже, як ми по убожеству свойому

продали дворик свій на Мазурів ці, покинули Полтаву і перейшли сюди
жити; покійний твій батько довів нас до цього.

Наталка. І, мамо!.. Так йому на роду написано, щоб жити багатим до

старості, а вмерти бідним… він не винуватий.

Терпилиха. Лучче б була я вмерла: не терпіла б такої біди, а більш –

через твою непокірність.

Наталка. Через мою непокірність ви біду терпите, мамо?

Терпилиха. Аякже? Скільки хороших людей сваталось за тебе –

розумних і зажиточних, і чесних, а ти всім одказала, - скажи, в яку надію?
 Наталка. В надію на Бога. Лучче посивію дівкою, як піду заміж за тих
женихів, які на мені сватались. Уже нічого сказати – хороші люди!..

Терпилиха. Знаю, чом тобі всі нелюб’язні: Петро нав’яз тобі в зуби.
Дурниця все те, що ти думаєш: чотири годи об нім ні слуху нема, ні
посдушання.

Наталка. Так що ж? адже і він об нас нічого не чує, та ми живемо; то

й він жив і так же пам’ятає об нас та боїться вернутись.

Терпилиха. Ти не забула, як покійний твій батько напослідок

незлюбив Петра і, умираючи, не дав свого благословення на твоє з ним
замужество; так і мого ніколи не буде!

Наталка. (підбігає до матері) ой, мати, мати! Серце не вважає: кого раз
полюбить, з тим і помирає.

Терпилиха Наталко, схаменись!..

Наталка. Мамо, не погуби дочки своєї!

3. Розкриття образів Наталки і її матері.

Один учень з кожної групи коротенько характеризує образи біля дошки

письмово, а інші представники розповідають про персонажів у групах.
Наталка Полтавка
- чесна, роботяща, розумна, скромна, працьовита;
- дотепна, проворна, красива, добра;
- властиве почуття самоповаги, людської гідності;
- любить і шанує матір, поважає старших;
- вірна в коханні;
- готова на самопожертву заради старої матері;
- рішуча у відстоюванні свого щастя

Горпина Терпилиха
- чесна, працьовита, добра, спокійна;
- любить свою доньку;
- убачає щастя Наталки в найшвидшому одруженні з багатим чоловіком;
- неписьменна, наївна, покірна своїй долі;
- виявляє почуття самоповаги й людської гідності;
- суперечливе ставлення до Петра

Слово вчителя української літератури.

Отже, багата дочка міщанина не злякалась труднощів, злиднів. Наталка
розумна, обачна. Вона відмовляє «престижним» женихам, адже для неї
шлюб, сім’я є найвищою цінністю у житті.

Горпина Терпилиха – це правдиво виписана постать жінки-вдови,

побитої злиднями, яка єдиний вихід із даного становища вбачає в одруженні
дочки з багатим чоловіком. У п’єсі присутні і чоловічі персонажі. Одним з
них є образ возного. Надамо йому слово.

4. Інсценізація (монолог возного).

Возний. Нігде – теє-то, як його – правди діти: я люблю Наталку всею

душею, всею мислію і всім серцем моїм; не могу без неї жити, так її образ –
теє-то, як його – за мною слідить… Але Наталка ізлагаєть нерезонії – теє-то,
як його – причини; вона приводить в довод знакомство вола з волом, коня з
конем; нарицаєть себе сиротою, а мене паном, себе бідною, а мене багатим,
себе простою – теє-то, як його – а мене возним, і рішительний приговор
учинила – що я їй, а вона мені не рівня – теє-то, як його. Наталка
неблагорозумна: любить такого чоловіка, котрого – теє-то, як його – може й
кістки погнили. Лучче синиця в жмені, як журавель в небі.
 5. Розкриття образу возного
лукавий, зорієнтований на матеріальне, сухий у почуттях…

7. Інсценізація (монолог Петра)

Петро. Чотири годи вже, як розлучили мене з Наталкою. Я бідний був

тоді, любив Наталку без усякої надії. Тепер, наживши кривавим потом
копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись гідним його дочки; а
вмісто багатого батька – найшов матір і дочку в бідності і без помочі… Все,
здається, близило мене до щастя – і, як на те, треба ж опізнитись одним днем,
щоб горювати всю жизнь! Кого безталання нападе, тому нема ні в чім удачі.
Правду в тій пісні сказано, що сусідові удається, всі його люблять, всі до
його липнуть, а другому все як одрізано. (Співає):

У сусіда хата біла,

У сусіда жінка мила:

А у мене ні хатинки,

Нема щастя, нема жінки.

8. Розкриття образу Петра

Петро легко відмовився від Наталки, бо в ньому переважають надмірна

людська доброта, християнське смирення та всепрощення.
9. Слово вчителя української літератури

Отже, охарактеризувавши героїв п’єси, ми переконалися в тому, що

справжнє почуття любові возвеличувало їх: Наталці надало сили і
впевненості, Петра навчило жертвувати в ім’я благополуччя іншого,
Терпилиху застерегло від фатальної помилки, а возного змусило зробити
єдиний у житті позитивний вчинок. А хто ж з дійових осіб п’єси є
позитивним, а хто – негативним персонажем.

А хто, на вашу думку, здійснив «найбільш високий» моральний вчинок?

(дискусія у формі «Займи позицію»).
 10. Слово вчителя

Котляревський наповнює свою п’єсу українськими народними піснями

та власними стилізаціями народних пісень. На вашу думку, з якою метою це
було зроблено?

а. Пісня доповнює сценічну дію;

б. Допомагає розкрити й показати глядачам духовний, емоційний стан

дійової особи в певному епізоді;

в. Котляревський прагнув за допомогою мови, народних пісень показати

українську культуру, яка не визнавалась та заборонялась.

І ми з вами, як колись Котляревський, спробуємо підібрати до п’єси

народні пісні, які б допомагали розкрити зміст твору.

11. Творче завдання. «Знайди відповідник».

Двом групам з 4-х учнів роздаються збірки народних пісень. Вони

повинні вибрати 3-4 пісні, які б підходили за змістом до певних картин п’єси.
На уроках музики ми з вами розучували українську народну пісню “ Ніч яка
місячна “ ( зачитується ) Ніч яка місячна, зоряна, ясная Видно, хоч голки
збирай Вийди коханая працею зморена Хоч на хвилиночку в гай Сядемо в
купочці тут під калиною І над панами я пан Глянь моя рибонько срібною
хвилею Стелиться в полі туман. Ти не лякайся що змерзнеш лебедонько
Тепло, ні вітру ні хмар Я пригорну тебе до свого серденька А воно палке мов
жар. • До якої дійової особи з п’єси підходить ця пісня? (Петра). • Про яке
почуття ця пісня розповідає? (Кохання).

Заспіваємо цю пісню. (Виконується пісня “ Ніч яка місячна“).

Тепер послухаємо, які пісні вибрали групи. (Учні зачитують по одному

куплету з пісень та вказують, яку дійову особу ця пісня характеризує або до
якої дії з п’єси вона підходить).

12. Творче завдання.

Учитель. Пригадайте, яка тема твору «Наталка Полтавка». (Показ драми

бідної української дівчини-селянки, яка відстоює право на щастя.)

—А .що ж це таке — щастя?

Словник пояснює зміст цього слова так: щастя — це почуття або стан
найвищого повного вдоволення, сприятливий збіг обставин, талант, успіх.

— Тож давайте подумаємо, в ім'я чого жертвує Наталка своїм щастям? (В

ім'я спокійної старості матері.)
Склади вірш – сенкан. Домашнім завданням було скласти сенкан, в
якому б описувалася дійова особа. Послухаємо їх.

( Учні зачитують свої вірші)

Сім’я

Щаслива, повна,

Навчає, виховує, забезпечує,

Сім’я – основа майбутнього дитини,

Родина

ІV. Рефлексія.
Слово вчителя

Музику до п’єси “Наталка Полтавка” писали багато композиторів. Та

найдовершеніше музичне оформлення зробив Микола Віталійович Лисенко,
перетворивши музичну виставу в оперу, де потрібні актори з хорошими
вокальними даними, великий оркестр. Будучи ще молодою людиною, але
палким прихильником українського мистецтва, М. Лисенко прагнув створити
народну оперу. З дитинства він багато чув і знав народних пісень, збирав їх,
записував мелодії, підбирав музичний супровід. Тому робота над оперою
проходила з великим бажанням. М. Лисенко прагнув, щоб музика, яку він
писав, була якнайбільш схожа на народні мелодії. Народні пісні – не
спотворювались, а ще більше розквітали в своїй красі. Велике бажання й
талант композитора зробили свою справу – опера була написана. Послухаємо
уривок з опери. (Звучить пісня виборного “Ой під вишнею”. Під час
прослуховування звернути увагу на оркестровий супровід пісні).
 Котляревський використав в п’єсі 22 пісні. Щоб вона втратила, аби
вилучити з неї пісні? (Втрачається відчуття української народності).

І. Котляревський та М. Лисенко створили твори, в яких українська

народна пісня доповнює образи героїв, допомагає побачити їх з середини,
передає їх емоції, почуття, характеризує моральні якості.

Літературна вікторина
У п’єсі використано різні жанри фольклорних джерел. Окрім пісень
І. Котляревський використовує прислів’я та приказки у мові своїх
персонажів. Відгадайте, кому з героїв п’єси належать ці прислів’я та
приказки:

• Знайся кінь з конем, а віл з волом (Наталка);

• Ат, живемо і маємося, як горох при дорозі: хто не схоче, той не

вскубне (Терпилиха);

• Ніхто не віда, як хто обіда (Наталка);

• Де два б’ються, третій не мішайся (возний);

• Спхнути… із мосту та в воду (Наталка);

• Коли козак в полі, тоді він на волі (Петро);

• Краще синиця в руках, ніж журавель в небі (возний);

• Нав’яз… в зуби (Терпилиха);

• На нас, як на те похиле дерево, і кози скачуть (Терпилиха).

V. Підсумок уроку.
Оцінювання учнів. Слово вчителя української літератури.

З часу надрукування «Наталки Полтавки» в 1838 р. минуло понад

півтора століття, а п’єса Івана Котляревського та опера Миколи Лисенка
користується незмінним успіхом. І нині «Наталка Полтавка» вабить, чарує
нас своєю первозданною свіжістю. Адже, на думку Максима Рильського,
таємниця живучості «Наталки Полтавки» - в глибокій сердечності, у
немеркнучім і чистім, як день, сяєві життєвої правди. Історичне значення
п’єси І. Котляревського в тому, що вона започаткувала нову епоху в історії
драматургії й повела її шляхом народності до вершин світової драматургії.

VI. Повідомлення домашнього завдання.

Підготуватися до написання твору за творчістю І.П. Котляревського.

Тема 3

Іван Котляевський "Наталка Полтавка"

Тест

1.Якою піснею починається п'єса?

А "Всякому городу нрав і права";

Б "Віють вітри, віють буйні ..."

В "Сонце нзенько"
Г "Гомін, гомін по діброві"

2.Хто сказав про себе: "Сирота - без роду, без племені, без талану і без приюту" (п'єса "Наталка
Полтавка")?

А Виборний;

Б Петро;

В Микола;

Г Наталка.

3.Хто мав прізвище Макогоненко?

А виборний;

Б возний;

В Микола;

Г Петро;

4. Хто з героїв п'єси сказав: "Брехати і обманювати других - од Бога гріх, а о людей сором"?

А Микола;

Б Петро;

В вознй;

Г виборний;

5. Хто з дійових осіб п'єси І. Котляревського "Наталка Полтавка" говорить про голову героїню: "Ай,
Наталка! Ай, Полтавка! От дівка, що й на краю пропасті не тільки не здригнулась, а й другого
піддержує"?

А Тетерваковський;

Б Петро;

В Макогоненко;

Г Микола;

6. Хто вмовляє Наталку вийти заміж за возного?

А Виборний;

Б Микола;

В Терпилиха;

Г Петро;

7. Яка пісня в п'єсі є переробкою відомого твору Г. Сковороди?

А "Від юних літ не знав я любові";

Б "Всякому городу нрав і права";

В "Віють вітри, віють буйні";

Г "Де згода в сімействі";

8.Кульмінація п'єси розкривається в епізоді:

А Петро пропонує коханій усі зароблені ним гроші;

Б Наталка категорично відмовляється вийти заміж за возного;

В Возний зрікається Наталки на користь Петра;

Г Розмова матері з Наталкою;

9. Розмістіть епізоди п'єси в порядку їх появи у творі:

А повернення Петра із заробітків;

Б зустріч Наталки з возним, який пропонує їй вийти за нього заміж;

В Микола влаштовує побачення Наталки з Петром, який повернувся із заробітків;

Г розмова Наталки з матір'ю і погодження на шлюб з возним;

ҐПетро пропонує коханій всі зароблені ним гроші;

10. Установіть відповідність між персонажами та назвами пісень, що вони їх виконують.

1 Наталка;

2 Возний;

3. Петро;

4.Микола;

5.Виборний;

А «Від юних літ не знав я любові»;

Б «Ой під вишнею, під черешнею»;

В «Віють, вітри, віють буйні»

Г «Сонце низенько";

Ґ «Гомін, гомін по діброві».

11.Визначте основний конфлікт п'єси.

12. У чому полягає історичне значення п'єси «Наталка Полтавка»?

Пісні з "Наталки Полтавки"

1. "Віють вітри, віють буйні". 12."Чого ж вода каламутна?"

2. "От юних літ не знав я любові". 13."Гомін, гомін по діброві".

3. "Видно шляхи полтавськії"". 14."Сонце низенько, вечір близенько".

4. "Дід рудий, баба руда". 15."Вітер віє горою".

5. "Ой, під вишнею, під черешнею". 16."У сусіда хата біла".

6. "Всякому городу нрав і права". 17."Та йшов козак з Дону".

7. "Ой доля людськая - доля єсть 18."Що за того Петруся".

сліпа".
19."Підеш, Петре, до тієї, яку тепер
 8. "Ой мати, мати! Серце не вважає". любиш".

9. "Чи я тобі, дочко, не добра желаю". 20."Ворскло, річна невеличка".

10."Ей, Наталко". 21."Ой, я дівчина Полтавка".

11 ."Де згода в сімействі". 22."Начинаймо веселитись"

Учитель літератури: Які це пісні за жанровими особливостями?

Учень: За своїм змістом, мотивами і жанровими особливостями серед цих

пісень є ліричні ("Віють вітри, віють буйні", "Сонце низенько, вечір
близенько", "Чого вода каламутна"?), історичні ("Гомін, гомін по діброві"),
бурлацькі ("Та йшов козак з Дону"), жартівливі ("Дід рудий, баба руда", "Ой,
під вишнею, під черешнею"), сатиричні ("Всякому городу нрав і права").
Учитель літератури: Яка роль пісень у п'єсі?

Учень: Наприклад, жартівливо-гумористична пісня "Ой, під вишнею, під

черешнею" дуже пасує до ситуації, що склалася: залицяння підстаркуватого
пана возного до молодої, вродливої Наталки. Влучно і дотепно пісня висміює
цього невдаху-залицяльника.

Звучить пісня "Ой, під вишнею, під черешнею"

Учень: А пісні "Віють вітри, віють буйні", "Видно шляхи полтавськії і славну
Полтаву", "Ой, мати, мати" передають сум і тугу дівчини, розлученої з
коханим.

Звучить пісня "Віють вітри, віють буйні"

Учитель літератури: Так, ці пісні не випадково введені в тканину п'єси. Вони

є органічним елементом її композиції, кожна з них несе певне сюжетне
навантаження, допомагає глибше розкрити образи твору, показати мрії, настрої
і прагнення дійових осіб.

Учитель літератури: Цікаво, звідки взято ці пісні?

Учень: Як встановили дослідники, пісні в "Наталці Полтавці" щодо їх

походження поділяються на 4 групи:

1. Написані самим Котляревським у дусі народних пісень, отже, його власні:

"Віють вітри, віють буйні", "Ой, я дівчина Полтавка" та ін. (всього 9)
2. Котляревський обробив народні пісні, створивши таким чином нові варіанти:
"Сонце низенько, вечір близенько", "Ворскло, річка невеличка" та ін.

3.Котляревський переробив літературні пісні 17-18 ст., наприклад, Г.С.

Сковороди - "Всякому городу - нрав і права".

4. Майже без змін введено в п'єсу народні пісні: "Ой, під вишнею, під
черешнею", "Гомін, гомін по діброві".