ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

ДО ІСПИТУ З ДИСЦИПЛІНИ «БІОЛОГІЧНА ХІМІЯ»

1. Ферменти: визначення; властивості ферментів як біологічних каталізаторів.
Будова ферментів. Активний і алостеричний (регуляторний) центри. Кофактори
і коферменти. Будова і властивості коферментів; вітаміни як попередники в
біосинтезі коферментів.
2. Класифікація і номенклатура ферментів, характеристика окремих класів
ферментів. Ізоферменти, особливості будови і функціонування, значення в
діагностиці захворювань. Ензимодіагностика патологічних процесів і
захворювань. Механізми дії ферментів і кінетика ферментативних реакцій:
залежність швидкості реакції від концентрації субстрату, рН і температури.
Специфічність дії ферментів. Регуляція ферментативних процесів. Типи
інгібування ферментів: оборотне (конкурентне, неконкурентне) і необоротне
інгібування. Механізми регуляції алостеричних ферментів; ковалентна
модифікація ферментів. Принципи та методи визначення ферментів в
біооб'єктах. Одиниці виміру активності ферментів.
3. Загальне уявлення про ензимопатії і причини їх виникнення. Ензимотерапія -
використання ферментів, їх активаторів та інгібіторів в медицині.
4. Обмін речовин (метаболізм) - загальні закономірності протікання
катаболічних і анаболічних процесів. Загальні стадії внутрішньоклітинного
катаболізму біомолекул: білків, вуглеводів, ліпідів. Цикл трикарбонових кислот:
локалізація, послідовність ферментативних реакцій, значення в обміні речовин.
Енергетичний баланс циклу трикарбонових кислот. Амфіболічна роль циклу
трикарбонових кислот.
5. Реакції біологічного окислення; типи реакцій (дегідрогеназні, оксидазні,
оксигеназні) і їх біологічне значення. Тканинне дихання: стадії, локалізація в
клітині. Ферменти біологічного окислення в мітохондріях: піридин- та флавін-
залежні дегідрогенази, цитохроми.
6. Послідовність компонентів дихального ланцюга мітохондрій. Молекулярні
комплекси внутрішніх мембран мітохондрій.
7. Окисне фосфорилювання: пункти сполучення транспорту електронів і
фосфорилювання, коефіцієнт окисного фосфорилювання
8. Хеміоосмотична теорія окисного фосфорилювання, АТФ-синтетаза
мітохондрій.
9. Інгібітори транспорту електронів в дихальному ланцюзі. Роз'єднувачі процесів
окисного фосфорилювання і біологічного окислення.
10. Переварювання і всмоктування вуглеводів.
11. Анаеробне окислення глюкози. Послідовність реакцій і ферменти
гліколізу.
12. Аеробне окиснення глюкози. Етапи перетворення глюкози до СО2 и Н2О.
Окислювальне декарбоксилювання пірувата. Ферменти, коферменти та
послідовність реакцій у мультиферментному комплексі.
13. Гліколітична оксидоредукція, субстратне фосфорилювання й човникові
механізми окислення гліколітичного НАДН.
14. Порівняльна характеристика біоенергетики аеробного та анаеробного
окислення глюкози, ефект Пастера.
15. Фосфоролітичний шлях розщеплення глікогену в печінці та м'язах.
Регуляція активності глікогенфосфорилази.
16. Біосинтез глікогену: ферментативні реакції, фізіологічне значення.
Регуляція активності глікогенсинтази.
17. Механізми реципрокної регуляції глікогенолізу та глікогенезу за рахунок
каскадного цАМФ-залежного фосфорилювання ферментних білків.
18. Генетичні порушення метаболізму глікогену (глікогенози, аглікогенози).
19. Глюконеогенез: субстрати, ферменти й фізіологічне значення процесу.
Глюкозо-лактатний (цикл Корі) та глюкозо-аланіновий цикли.
20. Вміст глюкози крові в нормі; причини розвитку гіпо-та гіперглікемії,
глюкозурії. Порушення вуглеводного обміну при цукровому діабеті.
21. Діагностика прихованої (латентної) форми цукрового діабету за визначенням
концентрації глікозильованого гемоглобіну та з використанням
глюкозотолерантного тесту (проба Штауб-Трауготта, метод подвійного
цукрового навантаження).
22. Пентозофосфатний шлях окислення глюкози: схема процесу та біологічне
значення.
23. Метаболічні шляхи перетворення фруктози та галактози; спадкові
ензимопатії їх обміну.
24. Перетравлення і всмоктування ліпідів.
25. Катаболізм триацилгліцеролів в адипоцитах жирової тканини: послідовність
реакцій, механізми регуляції активності тригліцеридліпази.
26. Нейрогуморальна регуляція ліполізу за участю адреналіну, норадреналіну,
глюкагону та інсуліну.
27. Реакції окислення жирних кислот (β-окислення); роль карнітину в транспорті
жирних кислот у мітохондрії.
28. Енергетична цінність β-окислення жирних кислот у клітинах. Окислення
гліцеролу: ферментативні реакції, біоенергетика.
29. Кетонові тіла. Реакції біосинтезу та утилізації кетонових тіл, фізіологічне
значення. Порушення обміну кетонових тіл при фізичних навантаженнях,
голодуванні, при цукровому діабеті.
30. Біосинтез вищих жирних кислот: реакції біосинтезу насичених жирних
кислот (пальмітату) та регуляція процесу.
31. Біосинтез моно- та поліненасичених жирних кислот в організмі людини.
32. Біосинтез триацилгліцеролів і фосфогліцеридів.
33. Метаболізм сфінголіпідів. Генетичні аномалії обміну сфінголіпідів –
сфінголіпідози.
34. Біосинтез холестерину: схема реакцій, регуляція синтезу.
35. Шляхи біотрансформації холестерину: естерифікація; утворення жовчних
кислот, стероїдних гормонів, вітаміну D3.
36. Циркуляторний транспорт та депонування ліпідів у жировій тканині.
Ліпопротеїнліпаза ендотелію.
37. Ліпопротеїни плазми крові: ліпідний і білковий (апопротеїни) склад.
Гіперліпопротеїнемії.
38. Порушення ліпідного обміну при атеросклерозі, ожирінні, цукровому діабеті.
39. Перетравлення білків і всмоктування амінокислот.
40. Пул вільних амінокислот в організмі: шляхи надходження й використання
вільних амінокислот у тканинах.
41. Трансамінування амінокислот: реакції та їх біохімічне значення, механізми
дії амінотрансфераз.
42. Пряме та непряме дезамінування вільних L-амінокислот у тканинах.
43. Альфа-декарбоксилювання L-амінокислот в організмі людини. Фізіологічне
значення утворення продуктів декарбоксилювання - біогенних амінів.
44. Шляхи утворення та знешкодження аміаку в організмі.
45. Біосинтез сечовини: послідовність ферментативних реакцій біосинтезу,
генетичні аномалії ферментів циклу сечовини.
46. Загальні шляхи метаболізму вуглецевих скелетів амінокислот в організмі
людини. Глюкогенні і кетогенні амінокислоти.
47. Глутатіон: структура, біосинтез і біологічні функції глутатіону.
48. Специфічні шляхи метаболізму амінокислот - фенілаланіну і тирозину.
49. Спадкові ензимопатії обміну амінокислот - фенілаланіну і тирозину.
50. Обмін амінокислоти триптофану і його спадкові ензимопатії.
51. Особливості обміну валіну, лейцину і ізолейцину і його порушення.
52. Обмін цистеїну і метіоніну в організмі людини.
53. Якісні реакції на білки і амінокислоти: біуретова реакція, реакція Фоля,
сульфосаліцилова проба. Принципи реакцій.
54. Вивчення специфічності дії ферментів на прикладі амілази слини
(використання йодної проби на крохмаль і реакції Троммера).
55. Термолабільність ферментів на прикладі вивчення цієї властивості у амілази
слини. Накресліть графік залежності активності ферменту від температури
середовища.
56. Вплив модуляторів на активність ферментів на прикладі зміни активності
амілази слини в присутності натрію хлориду і міді (ІІ) сульфату.
57. Визначення активності діастази (амілази) сечі. Принцип методу, норма і
клініко-діагностичне значення.
58. Визначення активності холінестерази плазми крові. Принцип методу, норма
і клініко-діагностичне значення.
59. Принцип методу вивчення активності сукцинатдегідрогенази м'язів. Вкажіть
склад і локалізацію цього ферменту. Інгібування сукцинатдегідрогенази ЦТК
малоновою кислотою. Назвіть тип інгібування. Яким чином можна позбутися від
негативної дії малонової кислоти?
60.Визначення глюкози в розчині реакцією Троммера: принцип методу.
61.Визначення глюкози крові глюкозооксидазним методом. Принцип методу,
нормальний вміст глюкози в крові людини.
62.Визначення фруктози реакцією Селіванова. Принцип методу.
63.Визначення кінцевого продукту анаеробного гліколізу - молочної кислоти -
методом Уффельмана. Принцип метода.
64.Визначення вмісту піровиноградної кислоти в сечі колориметричним
методом. Принцип методу і клініко-діагностичне значення.
65.Визначення ацетону (кетонових тіл) в сечі реакціями з нітропрусидом натрію
та ферум (ІІІ) хлоридом. Виявлення кетонових тіл в крові і сечі. Значення
визначення кетонових тіл в крові і сечі для діагностики захворювань.
66.Визначення загального холестерину методом Ілька (з реактивом Лібермана-
Бурхарда). Принцип методу. Норма вмісту холестерину в крові людини.
67.Визначення активностей аланінамінотрансферази і аспартатаміно-
трансферази в сироватці крові. Принцип методу. Клініко-діагностичне значення
визначення активності цих ферментів в плазмі крові.
68. Метаболізм порфіринів: структура гема; схема реакцій біосинтезу
протопорфірину ІX і гема. Спадкові порушення біосинтезу порфіринів, типи
порфірій.
69. Катаболізм гемоглобіну і гема (схема); утворення і структура жовчних
пігментів. Патобіохімія і види жовтяниць; біохімічна діагностика жовтяниць.
70. Азотисті основи, нуклеозиди та нуклеотиди. Будова і біологічна роль.
Мінорні азотисті основи.
71. Вільні нуклеотиди та їх похідні (АТФ, ГТФ, УТФ, ЦТФ, НАД, НАДФ, ФАД,
ФМН, ц-АМФ, ц-ГМФ) - структура і функції.
72. Біосинтез пуринових нуклеотидів: схема реакцій, регуляція процесу.
73. Біосинтез піримідинових нуклеотидів: схема реакцій, регуляція процесу.
74. Біосинтез дезоксирибонуклеотидов: схема реакцій, регуляція процесу.
Синтез d-ТМФ, інгібітори його біосинтезу.
75. Катаболізм пуринових нуклеотидів. Порушення обміну пуринів. Подагра.
Катаболізм піримідинових нуклеотидів. Кінцеві продукти їх розпаду.
76. Нуклеїнові кислоти - структура, біологічні функції, класифікація.
Молекулярна організація ядерного хроматину еукаріот: нуклеосоми, гістони та
негістонові білки. Порівняльна характеристика ДНК і відмінності типів РНК:
особливості будови (первинна, вторинна, третинна структури, модель Уотсона-
Кріка, правила Чаргаффа), локалізація, функції.
77. Молекулярні механізми реплікації ДНК. Типи реплікації. Етапи і ферменти
реплікації ДНК у про- і еукаріот.
78. Загальна характеристика і типи мутацій. Механізми дії мутагенів. Механізми
репарації ДНК. Поняття про молекулярні хворобах, спадкові хвороби і
ензимопатії. Генна інженерія. Генетичний код і його властивості.
79. Сучасні уявлення про механізм транскрипції. РНК-полімерази про- і
еукаріот. Сигнали транскрипції. Пост-транскрипційний процесинг м-РНК у
еукаріот.
80. Біохімічний склад, структура та функції біологічних мембран. Рідинно-
мозаїчна модель і асиметрія мембран. Роль ліпідів в їх складі.
81. Рибосомальна білоксинтезуюча система клітини.
82. Роль м-РНК, т-РНК і р-РНК в біосинтезі білка.
83. Механізм трансляції та його етапи: ініціація, елонгація і термінація. Фактори
ініціації, елонгації та термінації у про- і еукаріот.
84. Активація амінокислот: механізм, роль аміноацил-тРНК-синтетази.
85. Енергозабезпечення синтезу білка. Пост-трансляційний процесинг
поліпептидних ланцюгів. Регуляція трансляції.
86. Сучасні уявлення про внутрішньоклітинну регуляцію експресії генів
прокаріотів (гіпотеза оперона Ф. Жакоба і Ж.Моно). Поняття про механізм
індукції і репресії генів.
87. Антибіотики - інгібітори різних етапів біосинтезу білка: інгібітори ініціації
(стрептоміцин), елонгації (еритроміцин, хлорамфенікол, тетрациклін,
циклогексимид, пуромицин) і термінації (лінкоміцин, аміцетін, еритроміцин,
хлорамфенікол).
88. Гормони: загальна характеристика, будова, властивості, сучасні методи
дослідження. Роль гормонів та інших біорегуляторів в забезпечнні міжклітинної
інтеграції функцій організму людини.
89. Класифікація гормонів. Співвідношення структури та механізму дії гормонів.
90. Поняття про органи- і клітини-мішені гормонів. Типи рецепторів:
особливості структури і локалізації в клітині. Мембранні (іонотропні,
метаботропні) і цитозольні рецептори.
91. Взаємозв'язок і регуляція секреції гормонів. Принципи прямого і зворотного
зв'язків в регуляції секреції гормонів, довгі і короткі ланцюги зворотного зв'язку.
92. Біохімічні системи внутрішньоклітинної передачі гормональних сигналів: G-
білки, вторинні посередники (ц-АМФ, кальцій/кальмодулін, інозитол-1,4,5-
трифосфат, диацилгліцерол), аденілатциклаза, фосфоліпаза С, протеїнкінази.
93. Мембранний механізм дії білково-пептидних гормонів.
94. Мембранно-внутрішньоклітинний механізм дії гормонів. Функції
компонентів системи передачі гормонального сигналу в клітину.
95. Цитозольний механізм дії ліпофільних (стероїдних і тиреоідних) гормонів.
96. Гормони гіпоталамуса - ліберіни і статини: особливості структури, секреції і
впливу на гіпофіз.
97. Нейропептиди (вазопресин, окситоцин): структура, синтез і секреція,
функції. Нецукровий діабет.
98. Гормони передньої долі гіпофіза: хімічна природа, регуляція секреції, вплив
на обмін речовин. Патологічні процеси, пов'язанні з порушенням їх синтезу
99. Гормони гіпофіза - продукти пост-трансляційного процесингу про-
опіомеланокортину. Їх хімічна структура і вплив на обмін речовин. Патологічні
процеси, які пов'язані з порушенням їх синтезу.
100. Гормони кори надниркових залоз - глюкокортикоїди і мінералокортикоїди.
Структура, вплив на обмін речовин. Патологічні процеси, які пов'язані з
порушенням їх синтезу.
101. Катехоламіни. Структура, вплив на обмін речовин. Патологічні процеси, які
пов'язані з порушенням їх синтезу.
102. Жіночі статеві гормони (естрогени, прогестерон): структура, вплив на обмін
речовин, регуляція секреції в залежності від фази овуляційного циклу. Чоловічі
статеві гормони (андрогени): структура, вплив на обмін речовин.
103. Тиреоїдні гормони: структура, особливості синтезу, вплив на обмін
речовин. Гіпо- і гіпертиреоз.
104. Гормони підшлункової залози (інсулін, глюкагон). Структура, вплив на
обмін речовин. Патологічні процеси, які пов'язані з порушенням їх синтезу.
Ростостимулюючі ефекти інсуліну.
105. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію при дії паратгормону,
кальцитоніну, кальцитріолу. Їх структура, регуляція секреції, вплив на тканини-
мішені. Особливості обміну кальцію і фосфатів при зміні концентрації цих
гормонів.
106. Ейкозаноїди (простагландини, простацикліни, тромбоксани, лейкотрієни).
Структура, шляхи утворення, ефекти. Препарати - регулятори обміну
ейкозаноїдів.
107. Медіатори та гормони імунної системи (цитокіни, інтерферони): хімічна
природа, синтез, ефекти.
108. Біологічна роль і класифікація вітамінів.
109. Особливості всмоктування водорозчинних вітамінів в шлунково-
кишковому тракті. Екзо- та ендогенні причини вітамінної недостатності.
Авітамінози.
110. Особливості всмоктування жиророзчинних вітамінів у шлунково-
кишковому тракті. Поняття про гіпервітамінози.
111. Вітаміни В1, В2, В3, В5 (РР), В6, В9, В12, Н: структура коферментів
(простетичних груп), механізм дії, добова потреба, джерела. Прояви
недостатності.
112. Вітаміни С і Р: структура, участь в обміні речовин, добова потреба, джерела.
Прояви недостатності.
113. Вітаміноподібні речовини. Роль карнітину, убихинону і ліпоєвої кислоти в
метаболізмі. Вітамін F (комплекс поліненасичених вищих жирних кислот):
структура, участь в обміні речовин, добова потреба, джерела. Прояви
недостатності.
114. Вітаміни групи А і каротини: структура, участь в обміні речовин, добова
потреба, джерела. Прояви гіпо- та гіпервітамінозу. Вітаміни групи Е: структура,
участь в обміні речовин, добова потреба, джерела. Прояви недостатності.
115. Вітаміни групи D: структура, участь в обміні речовин, добова потреба,
джерела. Прояви гіпо- та гіпервітамінозу. Вітаміни групи К: структура, участь в
обміні речовин, добова потреба, джерела. Аналоги і антагоністи вітаміну К як
лікарські недержавні препарати.
116. Використання вітамінних препаратів в профілактиці і лікуванні
захворювань. Поняття про антивітаміни і механізми їх дії.
117. Загальна характеристика хімічного складу м'язової тканини. Білки
саркоплазми, міофібрил і строми. Небілкові азотисті і безазотисті речовини
м'язів.
118. Молекулярні механізми м'язового скорочення. Роль іонів кальцію та АТФ в
механізмі м’язового скорочення.
119. Шляхи синтезу АТФ в різних типах м'язів. Синтез і роль креатинфосфату в
енергозабезпеченні м'язового скорочення. Креатинін.
120. Загальні уявлення про хімічний склад сполучної тканини. Білки (колаген,
еластин, протеоглікани, глікопротеїни) і гетерополісахариди сполучної тканини.
121. Порушення метаболізму в сполучній тканині. Мукополісахаридози і
колагенози.
122. Хімічний склад і біохімічні функції крові. Клініко-біохімічна
характеристика основних фракцій білків плазми і сироватки крові. Поняття про
гіпо-, гіпер-, пара- і диспротеїнемії.
123. Клініко-біохімічна характеристика транспортних білків, білків гострої фази
та інгібіторів протеолізу в плазмі крові.
124. Класифікація ферментів плазми, їх використання при діагностиці
захворювань. Клініко-біохімічна характеристика основних небілкових
безазотистих компонентів плазми.
125. Мінеральний склад плазми крові. Методи визначення, клініко-діагностичне
значення.
126. Буферні системи крові. Кислотно-основна рівновага і її порушення, типи і
механізми виникнення ацидозу і алкалозу.
127. Роль печінки в обміні вуглеводів, ліпідів, білків.
128. Жовчоутворювальна функція печінки. Роль печінки в обміні жовчних
пігментів.
129. Реакції кон'югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне
значення.
130. Реакції мікросомального окислення. Цитохром Р450; електронно-
транспортні ланцюги в мембранах ЕПР гепатоцитів. Детоксикаційна функція
печінки; типи реакцій біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів.
131. Визначення, класифікація і біологічна роль ксенобіотиків, шляхи їх
надходження, біотрансформації та виведення з організму.
132. Будова кісткової тканини і зубів.
133. Механізми мінералізації кісткової тканини і зубів.
134. Порушення метаболізму кісткової тканини. Біохімічні тести оцінки
порушень. Шляхи метаболічної корекції остеопорозу.
135. Будова та особливості обміну речовин в емалі, дентині і цементі.
136. Хімічний склад, фізичні властивості і біологічна роль слини. Механізми і
регуляція секреції слини. Види порушень хімічного складу та секреції слини.
137. Гормональна регуляція метаболізму ротової порожнини.
138. Клініко-біохімічна характеристика гінгівальної, ясенної і ротової рідин.
139. Біохімічні механізми розвитку карієсу, пародонтиту. Принципи
профілактики і лікування.
140. Біохімічні механізми розвитку сіалоаденіта і сіалоза. Принципи
профілактики і лікування.
141. Визначення вмісту сечової кислоти в біологічних рідинах (кров, сеча).
Принципи методів. Клініко-діагностичне значення визначення показника.
142. Визначення загального, прямого та непрямого білірубіну в сироватці крові.
Принцип методу. Клініко-діагностичне значення визначення показників.
143. Визначення жовчних пігментів у сечі реакцією Гмеліна. Пояснити шлях
утворення жовчних пігментів в організмі.
144. Визначення уробіліну в сечі за реакцією Богомолова. Принцип методу.
145. Визначення загального кальцію в сироватці крові трилонометричним
титруванням у присутності мурексида. Принцип методу, клініко-діагностичне
значення визначення показника.
146. Визначення креатиніну в сироватці крові й у сечі. Поясніть принцип
методів.
147. Тимолова проба. Принцип методу.
148. Визначення загального білка крові у сироватці. Принцип методу.
Діагностичне значення визначення цього показника.
149. Визначення загальної кислотності сечі. Клініко-діагностичне значення.
150. Виявлення білку в сечі реакціями із сульфосаліциловою та нітратною
кислотами. Клінічне застосування цих методів.