РОБОЧИЙ ЗОШИТ З ТЕМИ «УМОВНО-ПАТОГЕННІ

ЕНТЕРОБАКТЕРІЇ»

1.Заповни таблицю:
Вид збудника Морфологія Культуральні властивості Токсини і ферменти
патогеннося

Клебсієли грам-негативна, дрібна МПБ- дифузне помутніння Сахаролітична

паличкоподібна бактерія. Не
утворює спор, нерухома
МПА- утворення S- форми колонії,
крупні,слизисті, випуклі.
Середовище Ендо, Лєвіна,
Плоскірєва –колонії Klebsiella
pneumoniaeта Klebsiella ozaenae
забарвлені в коліріндикатора.
властивість знижується
від Klebsiella pneumoniae,
Klebsiella ozaenae до
Klebsiella rhinoscleromatis
Протеолітичні
властивості: індол, Н² S
не продукують.

Розташування клебсієл в юних

колоніях:

Klebsiella pneumoniae-
петлеподібно

Klebsiella ozaenae- спіралевидно

Klebsiella rhinoscleromatis-
концетрично

Синьогнійна прямі або скривлені палички
паличка розмірами 1-5 х 0,5-1,0 мікрон,
монотрихи. На агарі
Плоскірєва виростають колонії
інтенсивного жовтого кольору,
які через 48 годин стають
коричневими, в'язкими. Росте
при температурах до 42 °C
(оптимум — 37 °C),
облігатні аероби, які добре ростуть
на простих поживних
середовищах. Для виділення
чистої культури застосовують
селективні або диференційно-
діагностичні поживні середовища
з додаванням антисептиків. На
рідкому поживному середовищі
бактерії утворюють характерну
сірувато-сріблясту плівку на
поверхні. Колонії гладкі округлі,
сухуваті або слизові. Характерним
біологічним ознакою бактерій
виду P. aeruginosa є здатність
синтезувати водорозчинні
пігменти (піоціанін синьо-зеленого
кольору), що забарвлюють в
відповідний колір пов'язки хворих
або поживні середовища при їх
культивуванні.

Протей Гр- поліморфні палички, МПБ- дифузне помутніння з Оксидаза –

Попарно або ланцюжками, відс
спори, + перитрих, не рухлива
осадом.
Каталаза+
МПА- ^ О- колонії (окремі S-
форми з рівними краями), Ферментативна
активність знижується

Ієрсінії поліморфні палички, часто
ентерополітіка мають овоїдну форму, але
можуть
бути нитко-, колбо-,
кулькоподібної форми,
розміром 0,5— 0,8x1—3 мкм,
спору не
утворюють, Y.
pseudotuberculosis утворює
капсулоподібні речовини.
Нерухливі за
температури 37 °С, але рухливі
за температури 18—20 °С
(перитрихи),
грамнегативні.
2.Заповнити таблицю:
Вид збудника Патогенез і клініка
Клебсієли Вірулентність клебсієл
пневмонії обумовлена їх
адгезією, пов’язаної з
капсульної полисахаридом,
пілямі і білком зовнішньої
мембрани, наступним
розмноженням і колонізацією
ентероцитів. Капсула також
захищає бактерії від дії
фагоцитуючих клітин. При
руйнуванні бактеріальних
клітин звільняється
ендотоксин (ЛПС).
Синьогнійна 1. фактори адгезії і
паличка колонізації: пили (фимбрии),
екстрацелюлярний слиз,
гліколіпопротеід - захищає
бактерії від фагоцитозу. 2.
токсини: ендотоксин -
розвиток лихоманки;
екзотоксин А - цитотоксин,
викликає порушення
Н- колонії ( вигляд “ роїння ” з
дочірніми відростками)
Як ентеробактерії вони ростуть на
диференціально-діагностичних
середовищах Ендо, ЕМС,
утворюють колонії дрібні, ніжні,
прозорі, з блакитним
відтінком, випуклі, блискучі,
безбарвні (не ферментують
лактозу).
У рідкому поживному середовищі
S-форма утворює рівномірніe
помутніння, R-форма — осад у
вигляді пластівців, середовище
зaлишається
прозорим.
Методи лабораторної діагностики
Мікроскопічний ( виявлення
капсули
методом Буррі - Гінса,
Романовського - Гімза)
Бактеріологічний
Серологічний ( РЗК )
Біологічний
Алергічний ( алерген - склерозан)
Матеріал для дослідження: кров,
гній і ранові відокремлюване,
сеча, харкотиння. Бактериоскопия
- немає, відсутність морф. і
тінктор. особливостей. Основний
метод діагностики -
бактеріологічне дослідження
клінічного матеріалу, дозволяє не
тільки ідентифікувати збудник, а
від Proteus vulgaris до
Proteus inconstans.
мають високу
ферментативну
активність, вони здатні
розщеплювати вуглеводи
(глюкозу, маніт,
мальтозу) до кислоти буз
газу, не утворюють
сірководень, індол
утворюють не
постійно.Ієрсинії стійкі в
навколишньому
середовищі. Вони
тривалий час (декілька
місяців) не тільки
зберігаються, а й
розмножуються в ґрунті,
водопровідній воді,
рослинах.
Профілактика і лікування
Специфічна
вакцинопрофілактика
клебсиеллеза не
розроблена. Для лікування
застосовують антибіотики,
з яких цефалоспорини
третього покоління є
найбільш ефективними.
Антибіотики
(цефалоспорини, ?-
лактами, аміноглікозиди).
Важкі форми - плазма з
крові, імунізованих
полівалентної
корпускулярної
синьогнійної вакциною.
Для місцевого лікування:
 клітинного метаболізму;
екзоензім S; лейкоцідін -
токсична дія на гранулоцити
крові. 3. ферменти агресії:
гемолізіни (термолабільних
фосфоліпаза С і
термостабільний гліколіпіди);
нейромінідаза; еластаза.
Ранові інфекції, опікову
хворобу, менінгіти, інфекції
сечовивідних шляхів, шкіри,
захворювання очей, сепсис.
Протей Патогенез харчової
токсикоінфекції пов’язаний з
масовим руйнуванням
протея в травному тракті і
всмоктуванням в кров
ендотоксину. Ступінь
тяжкості
захворювання залежить від
кількості протея, що потрапив
до організму. Інкубаційний
період триває 4—28 год, у
більшості хворих (до 81 %)
температура тіла піднімається
до 38—39˚ С), випорожнення
частішають до 5—12 разів на
добу, водянисті, жовто-
зеленого кольору, сморідні;
помірно виражені ознаки
загальної інтоксикації
(головний біль, загальна
слабкість, озноб тощо). У
більшості дорослих інфекція
має
легкий перебіг.
Ієрсінії Основним механізмом
ентерополітіка передачі інфекції є фекально-
оральний
й визначити чутливість бактерій
до антимікробних препаратів. При
ідентифікації враховують
зростання на агарі, позитивний
цітохромоксідазной тест,
виявлення термофільна
(зростання при 42С). Для
внутрішньовидової ідентифікації
бактерій застосовують
серотіпірованіе.
Серологічний метод дослідження
спрямований на виявлення
специфічних антитіл до антигенів
палички (зазвичай екзотоксину А
і ЛПС) за допомогою РСК, РПГА.
Бактеріологічний ( посів за
методом Шукевича в
конденсаційну воду скошеного
агару ).
Матеріалом для дослідження є
фекалії, мокротиння, сеча, жовч,
гній,
антисинегнойную
гетерологічний
імуноглобулін. Для
лікування гнійних інфекцій
шкіри, опіків -
синьогнійної бактеріофаг.
Протей стійкий до
багатьох антибіотиків. Для
лікування використовують
препарати
нітрофуранового ряду,
цефалоспорини III
покоління, фторхінолони
після
визначення чутливості до
них збудника. Більш
ефективним є
використання інтесті-
бактеріофага, колі-
протейного бактеріофага.
Для лікування
використовують
антибіотики левоміцетин,
 (аліментарний і водний шляхи
передачі). Основним
фактором передачі є їжа
(м’ясо,
м’ясні вироби, молоко, овочі,
зелень, фрукти), а також вода.
Можливі контактно-
побутовий і повітряно-
пиловий шляхи передачі під
час догляду за тваринами,
оброблення м’яса, шкур.
Захворюваність на кишковий
ієрсиніоз збільшується в
осінньо-зимову, а на
псевдотуберкульоз — у
зимово-весняну пору
року.Збудник проникає в
організм через рот.
виділення з очей, при цефа- лоспорини
генералізованій формі — кров.
Основними методами III і IV поколінь
(цефотаксин, цефтазидин,
лабораторної діагностики є цифтріаксон),
бактеріологічний і серологічний. фторхінолони (абактал,
норфлоксацин,
офлоксацин),
Алергійний метод аміноглікозиди
використовується тільки для (гентаміцин, сизоміцин), а
діагностики також
псевдотуберкульозу. хіміотерапевтичні
Псевдотуберкулін уводять препарати — бактрим.
внутрішньошкірно, результат
враховують через 48 год. Реакція
вважається позитивною у разі
появи набряку і

гіперемії не менше ніж 20 мм у

діаметрі.

3. Дописати речення:

1) Клебсієли мають форму Гр- еліпсовидні палички

2)Спор не утворюють Синьогнійна паличка

3)Джерелом синьо гнійної палички є людина

4) Синьогнійна паличка викликає такі хвороби як менінгіт, остеомієліт, артрит, отит,

пневмонію, емпієму плеври, абсцеси печінки, мозку, запалення сечостатевої системи, сепсис,
септицемію. Летальний наслідок госпітальних септицемій становить 35—75 %. Велику роль вони
відіграють у розвитку гнійно-запальних ускладнень операційних ран, опіків, а також в етіології
харчових токсикоінфекцій. Часто захворювання мають в’ялий перебіг, набувають хронічного
характеру, не піддаються лікуванню, що пов’язано не тільки з різноманітними факторами
патогенності, а й зі стійкістю збудника до антибактеріальних препаратів.

5)Бактеріологічний метод діагностики використовують для діагностики

клебсієли, синьогн палички

6)Факторами патогенності клебсієли є капсула

7)Грамнегативні поліморфні палички це протеї

8)Культуральними та біохімічними властивостями протеїв є щільна сер і ріст

 1. 1. Який матеріал беруть на дослідження від хворого з підозрою на
синьогнійну інфекцію? гній, кров, кал, сеча, мокротиння
2. 2. Які методи мікробіологічної діагностики використовують при
синьогнійній інфекції? бактеріологічний метод
3. 3. Які морфологічні й тинкторіальні властивості має синьогнійна
паличка?
4. 4. За якими особливостями культуральних і біохімічних властивостей
можна ідентифікувати синьогнійну паличку?
Задача1.Під час проведення бактеріологічного методу діагностики
гнійно-септичного захворювання на м’ясопептонному агарі виявлено
ріст мікробів, особливості якого дозволили передбачити наявність
синьогнійної інфекції. В чому заключалась ця особливість
культуральних властивостей?
A. Утворення синє-зеленого пігменту.
B. Утворення повзучого росту.
C. Утворення R- форм колоній у вигляді «мереживної хусточки»
D. Утворення золотистого пігменту.
E. Утворення S – форм колоній у вигляді краплинок ртуті
Задача2Після вживання в їжу салату із зеленої цибулі, що зберігалися в
холодильнику, виникло харчове отруєння. Які мікроорганізми могли його
спричинити?