Питання №1:

Заключним періодом кам’яного віку був неоліт, назва походить від двох
грецьких слів «неос»- новий та «літос»-камінь. Цей період в історії людства
пов’язують із переходом до відтворювальних форм господарства, землеробства
та скотарства. В різних регіонах світу цей період датується по-різному,
найраніше перехід до відтворювальних форм господарства відбувся на
Близькому Сході на території «родючого півмісяця», на цій території неоліт
датується ІХ-VIII тис. до н.е. В Європі, у тому числі і в Україні, неолітичні
культури з’являються VI-V тис. до н. е.
В цілому землеробство утворилось, як уже зазначалось на Близькому
Сході, і воно утворилось із збиральництва. Скотарство в свою чергу утворилось
із мисливства, в епоху неоліту було одомашнено: бика, корову, свиней, кіз та
овець. А в наступну епоху, енеоліту, було одомашнено і коня, важливу роль при
цьому відіграли племена Середньостягівської культури що мешкали в
степовому Лівобережжі. Перехід до відтворювальних форм господарства
спонукав до переходу до осілості. Також важливою рисою неоліту була поява
глиняного посуду- кераміки, в Східній Європі вона з’явилась в ІV тис. до н.е
Отже неолітична революція, яка відбулась в епоху неоліту, мала великі наслідки
на всі сфери життя.
В епоху неоліту на території України проживали племена: Буго-
дністровської культури, яка була поширена в середній течії Дніпра і Південого
Бугу. Також були культура Лінійно-стрічкової кераміки. На Лівобережжі та
степовій зоні жили племена Сурської та Дніпро-донецької культур.
В наступну епоху, енеоліту, яка датується в Україні ІV-ІІІ тис. до н.е.
відбулись також важливі зміни, по-перше: людина опанувала перший метал –
мідь, по-друге відбувся перший великий поділ праці, відокремлення скотарства
від землеробства. В цей час в степовій зоні існували племена, які в основну
займались скотарством, тоді як на території Правобережжя існували
землеробські культури, найбільш яскрава з них це – Трипільська культура,
виділена В. Хвойкою. Вона датується ІV-ІІІ тис. до н.е, вона була поширена на
лісостеповому Правобережжі та Прикарпатті.
Основним заняттям трипільців на ранньому та розвинутому етапі свого
існування було землеробство, вони вирощували кілька сортів: пшениці, ячменю
проса. Також вони займались скотарством, яке дуже важливу роль відігравало
на пізніх етапах розвитку вони розводили: Велику рогату худобу, свиней, кіз,
овець. Трипільці також займались обробкою металів, розвивалось прядіння і
ткацтво. Особливої уваги заслуговує кераміка трипільської культури, це
горщики, миски, глечики, орнамент був багатим, багатокольоровим. Також були
елементи малої пластики, це фігурки тварин, жінок, рідше чоловіків.
Важливою особливістю трипільської культури є наявність великих
поселень, так званих протоміст.
Існують великі дискусії стосовно етнічної приналежності трипільців,
проте більшість дослідників, приходять до висновку, що це переселенці із
Балкан
Приблизно так виглядало України в Неоліті та мідному віці.
Питання №2:
У VІІІ ст. до н. е. почалась велика грецька колонізація, яка на
завершальному етапі охопила Північне Причорномор’я. провідну роль в
колонізації Північного Причорномор’я відіграла провінція Іонія, а особливо
місто Мілет. Перше грецьке поселення на Півдні України з’явилось на острові
Березань в VІІ ст. до н. е., це місто Борисфен. Багаті навколишні угіддя
спонукали економічному розвитку міста, розвивалось землеробство, скотарство,
важливу роль в економіці відігравала торгівля. До Греції Борисфен продавав:
дерево, мед віск, рибу. З VІ ст. до н. е. він почав карбувати власну монету.
Проте вже середині V ст. до н. е. життя там припинилось, ймовірно що жителі
Борисфену під постійним тиском скіфів змушені були переселитись до Ольвії.
Ольвія виникла в наслідок наступного великого переселення з Іонії в сер.
VІ ст. до н. е. Основу господарства Ольвії становило аграрне виробництво. Вони
вирощували в передмістях пшеницю, жито, виноград, також вини займались
скотарством. В колонії розвивались різні ремесла, зокрема: ювелірне, ткацьке,
металообробне, деревообробне. Також розвивалась торгівля з Грецькими
полісами.
Також варто згадати про Боспорське царство, яке утворилось в 5 ст. до
н.е. Найбільшого піднесення Боспорське царство отримало ІV ст. до н. е. , воно
було пов’язане з розвитком сільського господарства та активною зовнішньою
торгівлею. Столицею царства було місто Пантікопея. Проте економічне
піднесення було доволі не довгим, через зміни клімату, врожайність змешилась,
що привело до економічної кризи.
Ще одним важливим містом Північного Причорномор’я було місто
Херсонес, воно було засноване в біля сучасного Севастополя. Основною
галузею господарства полісу, як інших було землеробство та скотарство. Також
Херсонес вів активну зовнішню торгівлю, в основному вони продавали,
продукти землеробства і твариництва, також рибу та деревину.
Отже грецька колонізація на пізніх етапах охопила Північне Причорномор’я.
Основу економіки цих полісів становило сільське господарство та торгівля.