Download as docx, pdf, or txt
Download as docx, pdf, or txt
You are on page 1of 196

Тема № 1

МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ


ЗДОРОВЯ У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА. ВИБІР ЗОН СПОСТЕРЕЖЕННЯ. КОМПЛЕКСНА
ОЦІНКА СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА
ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ ПРОФІЛАКТИКИ.

1. Що таке державний соціально-гігієнічний моніторинг:


A. Це система спостереження стану здоров’я населення та середовища
та прогнозу
B. Це система аналізу стану здоров’я населення та середовища
C. Це система оцінки та прогнозу стану здоров’я населення та
середовища
D. Це система спостереження та попередження
E. Це система спостереження, аналізу, оцінки і прогнозу стану здоров’я
населення та середовища, а також виявлення причинно-наслідкових зв’язків

2. Крім даних спостережень за станом здоров’я населення та факторів


впливу на нього середовища життєдіяльності людини і природно-
кліматичних факторів у рамках проведення моніторингу використовують
дані спостережень за:
A. Радіаційним станом та станом охорони праці
B. Радіаційним станом, соціальним середовищем, станом охорони
праці, структурою та якістю харчування
C. Структурою і якістю харчування, соціальним середовищем,
радіаційним фоном
D. Соціальним середовищем та структурою і якістю харчування
E. Станом охорони праці та соціальним середовищем

3. Важливість врахування вікових особливостей пов’язана з наявністю


у людини періодів підвищеної чутливості до дії навколишнього середовища.
У дітей до таких періодів належать:
A. Періоди 3-5 років, 7-10 років, 11-12 років
B. Періоди 0-3 роки, 5-7 років, 10-11 років, 13-15 років, 16-17 років
C. Періоди 0-3 роки, 5-7 років, 11-12 років
D. Періоди 3-5 років, 7-10 років, 11-12 років, 16-17 років
E. Періоди 0-3 роки, 13-15 років

4.Визначте загальну кількість етапів комплексної методики вивчення


поширеності факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань у дітей
та підлітків:
A. 15
B. 5
C. 7
D. 3
E. 4

5. Вкажіть перший етап комплексної методики вивчення поширеності


факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань у дітей та підлітків:
A. Робоча класифікація та номенклатура хвороб і станів
B.Уніфіковані методи дослідження і діагностики
C.Нові форми медичної документації для масових обстежень
D. Забезпечення репрезентативності і випадковості вибірки
E. Єдина схема поетапного епідеміологічного обстеження дитячого
населення

6. Вкажіть другий етап комплексної методики вивчення поширеності


факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань у дітей та підлітків:
A. Робоча класифікація та номенклатура хвороб і станів
B.Уніфіковані методи дослідження і діагностики
C.Нові форми медичної документації для масових обстежень
D. Забезпечення репрезентативності і випадковості вибірки
E. Єдина схема поетапного епідеміологічного обстеження дитячого
населення

7. Вкажіть третій етап комплексної методики вивчення поширеності


факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань у дітей та підлітків:
A. Робоча класифікація та номенклатура хвороб і станів
B.Уніфіковані методи дослідження і діагностики
C.Нові форми медичної документації для масових обстежень
D. Забезпечення репрезентативності і випадковості вибірки
E. Єдина схема поетапного епідеміологічного обстеження дитячого
населення

8. Вкажіть четвертий етап комплексної методики вивчення


поширеності факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань у дітей
та підлітків:

A. Робоча класифікація та номенклатура хвороб і станів


B.Уніфіковані методи дослідження і діагностики
C.Нові форми медичної документації для масових обстежень
D. Забезпечення репрезентативності і випадковості вибірки
E. Єдина схема поетапного епідеміологічного обстеження дитячого
населення

9. Вкажіть п’ятий етап комплексної методики вивчення поширеності


факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань у дітей та підлітків:
A. Єдина схема поетапного епідеміологічного обстеження дитячого
населення
B.Уніфіковані методи дослідження і діагностики
C.Нові форми медичної документації для масових обстежень
D. Забезпечення репрезентативності і випадковості вибірки
E. Робоча класифікація та номенклатура хвороб і станів

10. Вкажіть шостий етап комплексної методики вивчення поширеності


факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань у дітей та підлітків:
A. Єдина схема поетапного епідеміологічного обстеження дитячого
населення
B.Уніфіковані методи дослідження і діагностики
C.Нові форми медичної документації для масових обстежень
D. Забезпечення репрезентативності і випадковості вибірки
E. Масове обстеження дітей з використанням скринінгів для виявлення
осіб із підозрою на захворювання

11. Вкажіть сьомий етап комплексної методики вивчення поширеності


факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань у дітей та підлітків:
A. Єдина схема поетапного епідеміологічного обстеження дитячого
населення
B.Уніфіковані методи дослідження і діагностики
C.Поглиблене обстеження осіб, що були відібрані на попередньому
етапі
D. Забезпечення репрезентативності і випадковості вибірки
E. Масове обстеження дітей з використанням скринінгів для виявлення
осіб із підозрою на захворювання

12. Визначте, з якої кількості етапів складається функціональна схема


алгоритму моніторингу стану здоров’я дітей та підлітків:
A. 3
B. 10
C. 5
D. 7
E. 12

13. Вкажіть перший етап функціональної схеми алгоритму моніторингу


стану здоров’я дітей та підлітків:
A. Збирання інформації про стан здоров’я дитячого населення та стан
навколишнього середовища
B. Статистична обробка й аналіз отриманої інформації
C. Виявлення критичних змін стану здоров’я дітей та навколишнього
середовища
D. Формування робочої гіпотези про причинно-наслідкові зв’язки між
здоров’ям та станом довкілля
E. Пошук і обґрунтування факторів ризику, що призводять до порушень
стану здоров’я
14. Вкажіть другий етап функціональної схеми алгоритму моніторингу
стану здоров’я дітей та підлітків:
A. Збирання інформації про стан здоров’я дитячого населення та стан
навколишнього середовища
B. Пошук і обґрунтування факторів ризику, що призводять до
порушень стану здоров’я
C. Виявлення критичних змін стану здоров’я дітей та навколишнього
середовища
D. Формування робочої гіпотези про причинно-наслідкові зв’язки між
здоров’ям та станом довкілля
E. Статистична обробка й аналіз отриманої інформації

15. Вкажіть третій етап функціональної схеми алгоритму моніторингу


стану здоров’я дітей та підлітків:
A. Збирання інформації про стан здоров’я дитячого населення та стан
навколишнього середовища
B. Пошук і обґрунтування факторів ризику, що призводять до
порушень стану здоров’я
C. Виявлення критичних змін стану здоров’я дітей та навколишнього
середовища
D. Формування робочої гіпотези про причинно-наслідкові зв’язки між
здоров’ям та станом довкілля
E. Статистична обробка й аналіз отриманої інформації

16. Вкажіть четвертий етап функціональної схеми алгоритму


моніторингу стану здоров’я дітей та підлітків:
A. Збирання інформації про стан здоров’я дитячого населення та стан
навколишнього середовища
B. Пошук і обґрунтування факторів ризику, що призводять до
порушень стану здоров’я
C. Виявлення критичних змін стану здоров’я дітей та навколишнього
середовища
D. Формування робочої гіпотези про причинно-наслідкові зв’язки між
здоров’ям та станом довкілля
E. Статистична обробка й аналіз отриманої інформації

18. Вкажіть шостий етап функціональної схеми алгоритму моніторингу


стану здоров’я дітей та підлітків:
A. Розробка цільової профілактичної програми
B. Пошук і обґрунтування факторів ризику, що призводять до
порушень стану здоров’я
C. Виявлення критичних змін стану здоров’я дітей та навколишнього
середовища
D. Оцінка ефективності проведення профілактичних заходів
E. Статистична обробка й аналіз отриманої інформації
19. Вкажіть сьомий етап функціональної схеми алгоритму моніторингу
стану здоров’я дітей та підлітків:
A. Розробка цільової профілактичної програми
B. Пошук і обґрунтування факторів ризику, що призводять до
порушень стану здоров’я
C. Виявлення критичних змін стану здоров’я дітей та навколишнього
середовища
D. Оцінка ефективності проведення профілактичних заходів
E. Статистична обробка й аналіз отриманої інформації

20. Що таке скринінг?


A. Це попереднє визначення з певною імовірністю прихованих форм
захворювань
B. Це попереднє визначення ще не встановлених форм захворювань
C. Це попереднє визначення з певною імовірністю прихованих та не
встановлених форм захворювань, а також чинників ризику, що сприяють
розвитку стійких порушень
D. Це попереднє визначення чинників ризику, що сприяють розвитку
стійких порушень
E. Це встановлення різних форм захворювань

21. В ході проведення моніторингу можуть бути застосовані такі види


скринінгу:
A. Індивідуальний, масовий, однопрофільний
B. Індивідуальний, масовий, перспективний
C. Однопрофільний, багатопрофільний, індивідуальний
D. Масовий, перспективний, однопрофільний, багатопрофільний
E. Масовий, перспективний, однопрофільний, багатопрофільний,
індивідуальний

22. Вкажіть наслідки несприятливого впливу екологічних факторів на


здоров’я людини:
A. Гострі інтоксикації
B. Гострі та підгострі інтоксикації
C. Підгострі і хронічні стани
D. Безсимптомні форми
E. Гострі і підгострі інтоксикації, підгострі і хронічні стани,
безсимптомні форми

23. Для якого типу наслідків несприятливого впливу екологічних


факторів характерні розлади імунної системи, алергічні реакції, зниження
стійкості до інфекцій, зниження рівня й погіршення гармонійного росту та
розвитку, зниження фізичної та розумової працездатності:
A. Гострі інтоксикації
B. Гострі та підгострі інтоксикації
C. Підгострі і хронічні стани
D. Безсимптомні форми
E. Гострі і підгострі інтоксикації, підгострі і хронічні стани,
безсимптомні форми

24. Для якого типу наслідків несприятливого тривалого впливу


екологічних факторів є характерними раннє виникнення процесів інволюції
та скорочення тривалості життя:
A. Гострі інтоксикації
B. Гострі та підгострі інтоксикації
C. Підгострі і хронічні стани
D. Безсимптомні форми
E. Гострі і підгострі інтоксикації, підгострі і хронічні стани,
безсимптомні форми

25. Вкажіть види екологічного стану території в залежності від стану


довкілля:
A. Зона екологічного благополуччя та зона екологічної катастрофи
B. Зона екологічного ризику та екологічної кризи
C. Зона екологічного благополуччя, зона екологічного ризику та
нейтральна зона
D. Зона екологічного благополуччя, зона екологічного ризику, зона
екологічної кризи та екологічної катастрофи
E. Зона екологічного благополуччя та зона екологічного ризику

26. Який вид екологічного стану території може бути оцінений за


наступними показниками: збільшення перинатальної смертності, збільшення
дитячої смертності, збільшення частоти вроджених вад розвитку, збільшення
спонтанних викидів в 1,5 і більше разів:
A.Зона благополуччя
B. Зона ризику
C. Зона екологічної кризи
D. Зона екологічної катастрофи
E. Нейтральна територія

27. Який вид екологічного стану території може бути оцінений за


наступними показниками: збільшення перинатальної смертності, збільшення
дитячої смертності, збільшення частоти вроджених вад розвитку, збільшення
спонтанних викидів в 1,3 – 1,5 рази:
A.Зона благополуччя
B. Зона ризику
C. Зона екологічної кризи
D. Зона екологічної катастрофи
E. Нейтральна територія
28. Який вид екологічного стану території може бути оцінений за
наступними показниками: збільшення частки дітей з відхиленнями фізичного
розвитку не менше 50% та збільшення частки дітей із відхиленнями
психічного розвитку не менше 20%
A.Зона благополуччя
B. Зона ризику
C. Зона екологічної кризи
D. Зона екологічної катастрофи
E. Нейтральна територія

29. Який вид екологічного стану території може бути оцінений за


наступними показниками: збільшення частки дітей з відхиленнями фізичного
розвитку 30-50% та збільшення частки дітей із відхиленнями психічного
розвитку 10-20%:
A.Зона благополуччя
B. Зона ризику
C. Зона екологічної кризи
D. Зона екологічної катастрофи
E. Нейтральна територія

30. Що таке феномен гормезису:


A. Стимуляція фізіологічних функцій під впливом низьких рівнів
радіації або концентрацій хімічних речовин
B. Стимуляція фізіологічних функцій під впливом низьких рівнів
радіації
C. Стимуляція фізіологічних функцій під впливом низьких рівнів
концентрації хімічних речовин
D. Затримка нервово-психічного розвитку і виникнення патології мозку
E. Затримка фізіологічних функцій під впливом високих рівнів радіації
або концентрації хімічних речовин

31. Вкажіть головні прояви гормезису:


A. Збільшення маси жирової або кісткової тканини
B. Затримка статевого дозрівання
C. Передчасне статеве дозрівання, гетерохронія розвитку органів,
омолодження деяких захворювань
D. Затримка статевого розвитку у хлопчиків
E. Синдром андрогенії у дівчат

32. Найбільш діяльний шар живої речовини, в якому зосереджена


основна маса організмів (у тому числі людська популяція) і відбувається
найбільш активна взаємодія між усіма екологічними компонентами отримав
назву:
A. Біострома
B. Біосфера
C. Ноосфера
D. Необіосфера
E. Палеобіосфера

33. Частина навколишнього середовища, що визначає суспільні,


матеріальні, духовні умови формування, існування та діяльності людини
отримала назву:
A. Соціальне середовище
B. Незмінене природне навколишнє середовище
C. Змінене навколишнє середовище
D. Штучне навколишнє середовище
E. Навколишнє середовище

34. При визначенні показників забруднення атмосферного повітря у


межах житлової забудови міста Р. встановлено, що показник фактичного
забруднення повітря в 2 рази перевищує показник гранично допустимого
забруднення. Оцініть ступінь небезпечності атмосферного повітря міста для
здоров’я населення?
A. Небезпечний
B. Безпечний
C. Помірно-небезпечний
D. Слабко-небезпечний
E. Дуже небезпечний

35. В місті з інтенсивним автомобільним рухом, яке розташоване в


долині, після встановлення сонячної безвітряної погоди впродовж 5 днів, в
лікувальні заклади почали звертатися місцеві жителі, працівники ДАЇ, водії зі
скаргами на різь в очах, сльозотечу, сухий кашель, задишку, головний біль.
Яка причина даних скарг?
A. Наявність підвищеного вмісту в повітрі окиду сірки
B. Наявність підвищеного вмісту в повітрі СО
C. Наявність підвищеного вмісту в повітрі СО2
D. Наявність підвищеного вмісту в повітрі озону
E. Наявність підвищеного вмісту в повітрі фотооксидантів

36. При вивченні динаміки зміни концентрацій атмосферних


забруднень в населеному пункті Н на стаціонарних постах були проведені
спостереження і встановлені середньомісячні концентрації. За якою
програмою були проведені спостереження ?
A.Повною
B.Добовою
C.Неповною
D.Скороченою
E.Регулярною
37. У селітебній зоні без урахування санітарних розривів встановлено
неекранований трансформатор. Мешканці будинків зазнають впливу
електромагнітних хвиль, що належать до:
A. Електромагнітного поля діапазону радіочастот
B. Електромагнітного поля промислової частоти 50 Гц
С. Електростатичного поля
D.Лазерного випромінювання
E.Постійного магнітного поля

38. На розгляд та погодження до міської СЕС надійшов проект, що


передбачає розташування на промисловому майданчику антенного
комплексу станції спостереження за літаками, пункту телефонного зв’язку,
екранованого трансформатора, робочих місць операторів обладнання. Яке з
переліченого обладнання є джерелом електромагнітних полів для населення.
A. Робочі місця операторів обладнання
B. Трансформатор
C. Антенний комплекс
D. Антенний комплекс та трансформатор
E. Жодне

39. Атмосферне повітря промислового міста інтенсивно забруднюється


викидами кількох промислових підприємств. Аналіз захворюваності міського
населення показав, що найбільш часте захворювання – хронічна пневмонія,
особливо у дітей. Така картина захворюваності зумовлена викидами
A. Сполук свинцю
B. Сполук кадмію
C. Метил ртуті
D. Оксидів сірки
E. Сполук миш'яку

40. Серед населення, яке мешкає поблизу підприємства по виробництву


пестицидів, динамічно підвищується рівень вроджених вад розвитку, що
проявляються в центральному паралічі, ідіотії та сліпоті новонароджених.
Сполуки якого забруднювача навколишнього середовища можуть зумовити
розвиток даної патології?
A. Хром
B. Стронцій
C. Кадмій
D. Залізо
E. Ртуть

41. У населеному пункті, який знаходиться поблизу підприємства


чорної металургії, реєструють підвищений рівень марганцю в атмосферному
повітрі, питній воді та продуктах харчування рослинного походження. Яка
дія вказаного чинника на здоров’я населення?
А. Комплексна
В. Комбінована
С. Ізольована
D. Поєднана
Е. Синергічна

42. У місті, яке розташоване в долині (улоговині), впродовж декількох


днів вулиці були переповнені автомобілями. На другий день після
встановлення сонячної безвітряної погоди в поліклініку звернулися мешканці
міста зі скаргами на сильне подразнення кон`юнктиви очей, верхніх
дихальних шляхів, що супроводжувалось сльозотечею та кашлем. Причиною
захворювання, що виникло у мешканців міста, найбільш вірогідно є:
A. Підвищення вмісту у повітрі фотооксидантів
B. Підвищення вмісту у повітрі діоксиду вуглецю
C. Підвищення вмісту у повітрі оксиду вуглецю
D. Підвищення вмісту у повітрі оксиду азоту
E. Підвищення вмісту у повітрі озону

43. У населеному пункті, в якому переважають північні та північно-


західні вітри (70 % днів упродовж року), а південні вітри майже відсутні,
обирається земельна ділянка під будівництво цементного комбінату ІІ класу
шкідливості, який за проектною документацією забруднюватиме атмосферне
повітря пилом. З якого боку від населеного пункту найдоцільніше
розташувати підприємство?
A. Західного
B. Східного
C. Південно- східного
D. Північно-західного
E. Північного

44. Промислове підприємство забруднює атмосферне повітря


населеного пункту діоксидом сірки (SO2). Якого негативного впливу на
населення слід передусім очікувати?
A. Подразнювального
B. Канцерогенного
C. Гепатотоксичного
D. Нефротоксичного
E. Фіброгенного

45. Кратність перевищення ГДК токсичної речовини в атмосферному


повітрі складає 100. Які зміни в стані здоров`я населення слід очікувати ?
A. Виражені фізіологічні зрушення в органах та системах
B. Гострі отруєння
C. Зростання специфічної та неспецифічної захворюваності
D.Незначні зміни у стані здоров’я за окремими функціональними
показниками
E. Зміни у здоров`ї населення виявлятися не будуть

46. В атмосферному повітрі населеного пункту виявлено підвищені


концентрації фотооксидантів. При трансформації якої хімічної сполуки
утворюються ці речовини?
A. Сірководню
B. Діоксиду сірки
C. Діоксиду вуглецю
D. Оксиду вуглецю
E. Діоксид та оксид азоту

47. З метою покращення якості атмосферного повітря міста були


впроваджені заходи по переведенню котлів ТЕС металургійного комбінату на
природний газ замість твердого палива. Які інгредієнти будуть превалювати
у викидах комбінату при спалюванні природного газу?
A. HCHO
B. SO2
C. CO
D. NO2
E. CO2

48. Котельня хімічного заводу працює на рідкому паливі (мазуті). Які


інгредієнти будуть превалювати у викидах при спалюванні мазуту?
A. Оксиди сірки, оксиди азоту
B. Тверді частинки
C. Оксиди вуглецю
D. Вуглеводні
E. Сажа

49. Санепідслужбою було проведено визначення впливу викидів


(висота джерела викиду - 50 м, температура газоповітряної суміші -100 0С )
гірничо-хімічного комбінату на стан повітряного басейну міста. Проби
повітря відбирали по 8 румбах на відстані 100-2000 м від комбінату з
підвітряного і навітряного боку з реєстрацією швидкості вітру. За значенням
якої швидкості вітру (м/с) можна очікувати найбільші концентрації домішок
в атмосферному повітрі?
A. Швидкість вітру 0 - 1 м/с
B. Швидкість вітру 4 - 6 м/с
C. Швидкість вітру 2 - 3 м/с
D. Швидкість вітру 8- 10 м/с
E. Швидкість вітру 12 - 16 м/с
50. Відповідно до генплану передбачено будівництво заводу чорної
металургії з повним технологічним циклом (Ікл.). Переважаючими
напрямами вітру в цій місцевості є Пд та ПдЗ. В яких напрямках ( румбах )
по відношенню до сельбищної зони розташування заводу буде відповідати
гігієнічним вимогам ?
A .Пн, ПнСх
B. ЗПдЗ, ПдЗ, ПдСх
C. З, ПдПдЗ, Пд
D. З, Сх,ПнЗ,ПдСх
E.З, ПдЗ, Сх

51. Дія на організм людини атмосферного повітря, забрудненого


поліхлорованими біфенілами супроводжується різними клінічними ознаками.
Які шкіряні прояви характерні при дії цих речовин ?
А. Пухирці
В. Хлоракне
С. Чорні плями
D. Коричнева пігментація
Е. Пустули

52. В районі розміщення промислового підприємства, де атмосферне


повітря інтенсивно забруднюється діоксидом сірки, реєструється зростання
загальної захворюваності населення. Яку дію забрудненого атмосферного
повітря на організм людини можна очікувати ?
А. Хронічну неспецифічну
В. Гостру специфічну
С. Гостру неспецифічну
D. Хронічну специфічну
Е. Комбіновану

53. Промислове підприємство забруднює атмосферне повітря


населеного пункту діоксидом сірки. Яку дію забрудненого автмосферного
повітря на населення слід перед усім очікувати ?
А. Резорбтивну
В. Рефлекторну
С.Канцерогенну
D. Гепатотоксичну
Е. Нефротоксичну

54. У промисловому районі одного з індустріальних міст у дітей


дошкільного віку почастішали захворювання на хронічний астматичний
бронхіт та бронхіальну астму. Дія якої із наведених забруднюючих речовин,
що викидаються промисловим підприємством в атмосферне повітря може
бути причиною цих захворювань ?
А. Свинець
В. Оксид вуглецю
С. Діоксид сірки
D. Оксиди азоту
Е. Пероксибензоїлнітрат
55. У містах з інтенсивним рухом транспорту за відповідних метеоумов
утворюється “свинцевий смог”. Які зміни в стані здоров'я населення можна
при цьому очікувати ?
A. Поява еритроцитів з базофільною зернистістю, зниження активності
альвеолярних макрофагів.
B. Втрата чутливості, мови
C. Судоми, набряк легень
D. Порушення координації рухів, позагрудинні болі, зниження
еластичності легень
E. Парези, паралічі, порушення зору

56. Санепідслужбою було проведено визначення впливу викидів


автотранспорту на стан повітряного басейну міста. За значенням якої
швидкості вітру (м/с) можна очікувати найбільші концентрації інгредієнтів
відпрацьованих газів автотранспорту в приземному шарі повітря ?
A. Швидкість вітру 12-18 м/с
B. Швидкість вітру 2 - 4 м/с
C.Швидкість вітру 4 – 6 м/с
D.Швидкість вітру 8 – 10 м/с
E. Швидкість вітру 0 – 1 м/с

57. Дати визначення „гігієни”.


A. Це міждисциплінарна галузь знань, наука про структуру
багаторівневих систем у природі
B. Це міждисциплінарна галузь знань, наука про структуру
багаторівневих систем у природі, суспільстві та їх взаємозв’ язок
C. Це спільний науковий підрозділ соціоекології та медицини, що
вивчає медико-біологічні аспекти гармонізації взаємовідносин суспільства та
природи
D. Це наука, що вивчає закони впливу на організм людей соціальних,
природних і штучних чинників навколишнього середовища, а також
внутрішнього середовища для виявлення закономірностей позитивного і
негативного їх впливу на організм, здійснює на цій підставі наукове
розроблення запобіжних і оздоровчих заходів.
E. Це міждисциплінарна галузь знань, наука про структуру
багаторівневих систем у природі та суспільстві

58. Що таке „екологія”?


A. Це міждисциплінарна галузь знань, наука про структуру
багаторівневих систем у природі
B. Це міждисциплінарна галузь знань, наука про структуру
багаторівневих систем у природі, суспільстві та їх взаємозв’ язок
C. Це спільний науковий підрозділ соціоекології та медицини, що
вивчає медико-біологічні аспекти гармонізації взаємовідносин суспільства та
природи
D. Це наука, що вивчає закони впливу на організм людей соціальних,
природних і штучних чинників навколишнього середовища, а також
внутрішнього середовища для виявлення закономірностей позитивного і
негативного їх впливу на організм, здійснює на цій підставі наукове
розроблення запобіжних і оздоровчих заходів.
E. Це міждисциплінарна галузь знань, наука про структуру
багаторівневих систем у природі та суспільстві

59. Що таке екологія людини?


A. Це міждисциплінарна галузь знань, наука про структуру
багаторівневих систем у природі
B. Це міждисциплінарна галузь знань, наука про структуру
багаторівневих систем у природі, суспільстві та їх взаємозв’ язок
C. Це спільний науковий підрозділ соціоекології та медицини, що
вивчає медико-біологічні аспекти гармонізації взаємовідносин суспільства та
природи
D. Це наука, що вивчає закони впливу на організм людей соціальних,
природних і штучних чинників навколишнього середовища, а також
внутрішнього середовища для виявлення закономірностей позитивного і
негативного їх впливу на організм, здійснює на цій підставі наукове
розроблення запобіжних і оздоровчих заходів.
E. Це міждисциплінарна галузь знань, наука про структуру
багаторівневих систем у природі та суспільстві

60. Що таке навколишнє середовище?


A. Сукупність сил і явищ природи
B. Діяльність людини
C. Сукупність всіх матеріальних тіл, сил та явищ природи, її речовина і
простір, вся діяльність людини, що виявляють вплив на людину та її
господарство
D. Склад компонентів природи
E. Сукупність всіх матеріальних тіл

61. Опрацювання дійових заходів щодо запобігання захворюванням


вимагає правильного розуміння законів взаємодії соціальних, природних і
біологічних умов та їх впливу на здоров’я. Перший закон полягає в тому:
A. Негативному впливу діяльності людей на навколишнє середовище
B.Негативному впливу на навколишнє середовище природних
екстремальних явищ
C. Позитивному впливу на навколишнє середовище людського
суспільства
D. Що порушення здоров’я людини може виникнути лише за наявності
трьох причин – джерела шкідливості, чинника його передачі та
сприйнятливого організму.
Е. Негативному впливу забрудненого природного середовища на
здоров’я людини

62. Опрацювання дійових заходів щодо запобігання захворюванням


вимагає правильного розуміння законів взаємодії соціальних, природних і
біологічних умов та їх впливу на здоров’я. Другий закон полягає в:
A. Негативному впливу діяльності людей на навколишнє середовище
B.Негативному впливу на навколишнє середовище природних
екстремальних явищ
C. Позитивному впливу на навколишнє середовище людського
суспільства
D. Що порушення здоров’я людини може виникнути лише за наявності
трьох причин – джерела шкідливості, чинника його передачі та
сприйнятливого організму.
Е. Негативному впливу забрудненого природного середовища на
здоров’я людини

63. Опрацювання дійових заходів щодо запобігання захворюванням


вимагає правильного розуміння законів взаємодії соціальних, природних і
біологічних умов та їх впливу на здоров’я. Третій закон полягає в:
A. Негативному впливу діяльності людей на навколишнє середовище
B.Негативному впливу на навколишнє середовище природних
екстремальних явищ
C. Позитивному впливу на навколишнє середовище людського
суспільства
D. Що порушення здоров’я людини може виникнути лише за наявності
трьох причин – джерела шкідливості, чинника його передачі та
сприйнятливого організму.
Е. Негативному впливу забрудненого природного середовища на
здоров’я людини

64. Опрацювання дійових заходів щодо запобігання захворюванням


вимагає правильного розуміння законів взаємодії соціальних, природних і
біологічних умов та їх впливу на здоров’я. Четвертий закон полягає в:
A. Негативному впливу діяльності людей на навколишнє середовище
B. Негативному впливу на навколишнє середовище природних
екстремальних явищ
C. Позитивному впливу на навколишнє середовище людського
суспільства
D. Що порушення здоров’я людини може виникнути лише за наявності
трьох причин – джерела шкідливості, чинника його передачі та
сприйнятливого організму.
Е. Негативному впливу забрудненого природного середовища на
здоров’я людини

65. Опрацювання дійових заходів щодо запобігання захворюванням


вимагає правильного розуміння законів взаємодії соціальних, природних і
біологічних умов та їх впливу на здоров’я. П’ятий закон полягає в:
A. Негативному впливу діяльності людей на навколишнє середовище
B.Негативному впливу на навколишнє середовище природних
екстремальних явищ
C. Позитивному впливу на навколишнє середовище людського
суспільства
D. Що порушення здоров’я людини може виникнути лише за наявності
трьох причин – джерела шкідливості, чинника його передачі та
сприйнятливого організму.
Е.Негативному впливу забрудненого природного навколишнього
середовища на здоров’я людини

66. З метою дослідження навколишнього середовища обирають


методи?
A. Натурного експерименту
B.Метод санітарного обстеження з наступним санітарним описом та
інструментально-лабораторні методи
C. Епідеміологічний метод
D. Метод експериментального дослідження
E. Натурного експерименту та санітарного обстеження

67. З метою вивчення впливу навколишнього середовища на організм і


здоров’я людини обирають методи:
A. Натурного експерименту
B. Метод санітарного обстеження з наступним санітарним описом та
інструментально-лабораторні методи
C. Епідеміологічний метод
D. Методи експериментального дослідження та методи натурального
спостереження
E. Натурного експерименту та санітарного обстеження

68. Провідним методом гігієнічних досліджень є епідеміологічний.


Одним із способів реалізації цього методу є:
A. Санітарна експертиза
B. Санітарно-статистичні дослідження
C. Санітарне обстеження
D. Санітарне спостереження
E. Лабораторний гігієнічний експеримент

69. Що таке гігієнічний норматив?


A. Чітко визначений діапазон параметрів чинника навколишнього
середовища, який є оптимальним або безпечним з точки зору збереження
нормальної життєдіяльності і здоров’я людини, людської популяції і
майбутніх поколінь
B. Чітко визначений діапазон параметрів чинника навколишнього
середовища, який є оптимальним для здоров’я дорослої людини
C. Чітко визначений діапазон параметрів чинника навколишнього
середовища, який є оптимальним для здоров’я чутливих осіб
D. Чітко визначений діапазон параметрів чинника навколишнього
середовища, який є небезпечним для здоров’я людей
E. Чітко визначений діапазон параметрів чинника навколишнього
середовища, який є небезпечним для життєдіяльності і здоров’я людини,
людської популяції і майбутніх поколінь

Тема 2
Практичні навички з гігієнічної оцінки навколишнього
середовища та методи його дослідження. Методи санітарного обстеження
та санітарного опису.
1. Провідним методом гігієнічних досліджень є епідеміологічний.
Одним із способів реалізації цього методу є:
A.Санітарно-статистичні дослідження
B.Санітарна експертиза
C.Санітарне обстеження
D.Санітарне спостереження
E.Лабораторний гігієнічний експеримент

2. Вид впливу несприятливих факторів на організм:


А. Сімбіотичний
В. Біотичний
C. Комбінаційний
Д. Сочетаний
Е. Абіотичний

3. Класифікація факторів ризику захворювань:


А. Кліматогеографічні, екологічні, промислові, психогенні, генетичні
В. Урбанізовані, соціальні, екологічні
C. Природні, штучні, змішані
Д. Суб’єктивні, об’ъективні і змішані
Е.Спосіб життя, генетичні, екологічні і медичні фактори
4. Метод виявлення впливу забруднення довкілля на здоров’я
населення:
А.Кореляційний аналіз
В. Корректурні проби
C. Розрахунок етіологічних індексів
Д. Оціночна номограмма
Е. Метод інтегрування

5. Медичний прогноз стану здоров’я населення при збільшенні рівня


атмосферних забруднень в 2-3 рази:
А. Змін здоров’я населення не відмічається
В. Зростання специфічної захворюваності
С. Зростання неспецифічної захворюваності
Д. Деякі функціональні зміни в стані здоров’я
Е. Виражені фізіологічні зрушення

6.Вид впливу несприятливих факторів на організм:


А. Симпатикотонічний
В. Комплексний
C. Ваготонічний
Д. Комбінований
Е. Етіологічний

7. У токсикологічну лабораторію надійшла синтетична речовина, яку


планують використовувати в сільському господарстві в якості пестициду.
Який із токсикометричних показників повинен визначатися при остаточному
експериментальному обґрунтуванні ГДК речовини у повітрі робочої зони?
A.Поріг хронічної дії
B.Поріг гострої дії
C.Середньосмертельна доза
D.Середньосмертельна концентрація
E. Доза хронічної дії

8. Який з перерахованих факторів ризику відносять до групи „спосіб


життя”?
А.Гіпокінезія
В. Забруднення грунту
C. Неефективні профілактичні заходи
Д. Групова належність крові
Е. Шкідливі умови праці

9. Метод многофакторного математичного аналізу, який


використовується для оцінки впливу довкілля на здоров’я населення?
А. Метод оціночних шкал
В. Кореляційний метод
C. Метод інтегрування
Д. Регресійний аналіз
Е. Дисперсійний аналіз

10. Який з перерахованих факторів ризику відносять до генетичних?


А. Низька якість медичної допомоги
В. Забруднення води
C. Вживання наркотиків
Д.Групова належність крові
Е. Психогенні

11. Медичний прогноз стану здоров’я населення при збільшенні


атмосферних забруднень в 4-7 раз:
А. Змін здоров’я населення не відмічається
В. Зростання загальної захворюваності
С. Зростання неспецифічної захворюваності
Д. Деякі функціональні зміни в стані здоров’я
Е. Виражені фізіологічні зрушення

12. Що дозволяє установити кореляційний аналіз при оцінці впливу


довкілля на здоров’я населення?
А. Долю впливу окремого фактора від сумми
В. Силу впливу
С. Коефіцієнт регресії
Д. Варіабельність впливу
Е. Можливість впливу

13. Кореляційний аналіз дозволяє:


А. Вивести рівняння регресії і визначити прогнозуємий рівень здоров’я
в залежності від інтенсивності діючих чинників
В. Установити вплив факторов середовища
С.Установити ступінь впливу факторів середовища
Д. Установити об’єктивність впливу факторів середовища
Е. Вивести рівняння кореляції, згідно якому прогнозується рівень
здоров’я населення

14. Який з перерахованих факторів ризику відносять до екологічних?


А. Соціально-побутові умови
В. Забруднення повітря, води, грунту
C. Низька якість медичної допомоги
Д. Паління
Е. Нераціональне харчування

15. Напрям зв’язку при кореляційному аналізі може буть:


А. Прямим і зворотнім
В. Ірраціональним
C. Позитивним
Д. Прямим
Е. Вірогідним і невірогідним

16. Медичний прогноз стану здоров’я населення при збільшенні


атмосферних забруднень в 8 - 10 раз:
А. Змін здоров’я населення не відмічається
В. Зростання загальної захворюваності
C. Зростання неспецифічної захворюваності
Д. Деякі функціональні зміни в стані здоров’я
Е. Виражені фізіологічні зрушення

17. При прямому кореляційному зв’язку:


А. Із збільшенням інтенсивності фактора рівень захворюваності
населення збільшується
В. Із збільшенням інтенсивності фактора рівень здоров’я населення
погіршується
C. Зі зниженням інтенсивності фактора рівень здоров’я населення
стабілізується
Д. Зі зниженням інтенсивності фактора рівень здоров’я населення
збільшується
Е. Зміни здоров’я населення відсутні

18. Внесок факторів ризику в формування рівня здоров’я населення :


А. 20-25% ;18-22%; 45-59%; 17-20%
В. 49-53%; 17-20%; 18-22%; 8-10%
С. 10-15%; 55%; 25-30%; 10-15%
Д. 50%; 5%; 35%; 10%
Е. 5-10%; 40-45%; 3 - 5%; 52%

19. При зворотньому кореляційному зв’язку:


А. Із збільшенням інтенсивності фактора рівень захворюваності
населення збільшується;
В. Із збільшенням інтенсивності фактора рівень здоров’я населення
стабілізується;
C. Зі зниженням інтенсивності фактора рівень здоров’я населення
знижується;
Д. Зі зниженням інтенсивності фактора рівень здоров’я населення
збільшується;
Е. Зміни здоров’я населення відсутні.

20.Вкажіть термін-синонім поняття «Забруднене навколишнє


середовище»:
А. Абіотичне
В. Техногенне
С. Ентропія
Д. Біотичне
Е. Екологічне

21.Соціально-гігієнічне значення забруднення навколишнього


середовища:
А. Прискорення урбанізації
В. Небезпека глобальних наслідків для біосфери
С. Посилення міграції населення в міста
Д. Вплив на санітарні умови життя і здоров'я людей
Е. Індустріалізація будівництва в містах

22.Основна складова частина навколишнього середовища, що впливає


на здоров'я людини:
А. Вода
В. Вуглекислий газ в атмосфері
С. Ксенобіотики
Д. Пестициди в грунті
Е. Вологість повітрі

23.Різновиди чинників навколишнього середовища за походженням:


А. Етіологічні, екологічні, біологічні
В. Чинники етіологічні і чинники ризику
С. Соціальні, біотичні і абіотичні
Д. Хімічні, фізичні, біологічні і соціальні
Е. Географічні і етнографічні

24.У чому полягає суть чинника ризику?


А. Визначає характер виникнення захворювання
В. Це причина патологічного процесу
С. Діє на організм людини, сприяючи захворюванню, як його причина
Д. Додаткова дія на організм, посилююча етіологічна і сприяюча
розвитку захворювання
Е. Вплив на організм, що ослабляє дію етіологічного чинника

25. Забруднювач навколишнього середовища - будь-який природний


або антропогенний агент, який:
А. Знаходиться в кількості, відповідній фоновій
В. Зустрічається в природному середовищі, знаходячись в кількості, що
перевищує фонову
С. Екзогенний чинник, що зустрічається в неналежному місці, в
неналежний час і в неналежній кількості
Д. Природний агент фізичної, хімічної або біологічної природи, що
знаходиться в навколишньому середовищі
Е. Природний агент фізичної і хімічної природи, що перевищує по
кількості безпечний рівень

26. Визначення поняття «здоров'я» (індивідуальне):


А. Високий рівень компенсаторно-пристосовних механізмів організму
В. Певний рівень захворюваності населення
С. Певний рівень патологічної ураженості населення
Д. Стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя за
відсутності хвороб
Е. Відсутність у людини хвороб

27. Дайте визначення поняття «здоров'я» (населення):


А. Статистичне поняття, що характеризує комплексом соціально-
економічних, демографічних і медичних показників певної групи людей
В. Рівень фізичного розвитку населення району спостереження
С.Уровень патологічної ураженості
Д. Відсутність хвороб серед населення в районі спостереження
Е.Рівень функціонування адаптаційних механізмів людини

28. Пряма дія забруднювача навколишнього середовища на організм це:


А. Один забруднювач безпосередньо впливає на організм одним
шляхом (способом)
В. Один забруднювач впливає на організм через різні шляхи і способи,
включаючи чинники ризику
С. Один забруднювач впливає на організм через різні шляхи
надходження (вода, повітря, їжа)
Д. Декілька забруднювачів однієї природи з одного середовища
впливають на організм
Е. Декілька забруднювачів різної природи впливають на організм

29.Опосередкована дія забруднювача на організм це:


А.Один забруднювач безпосередньо впливає на організм одним шляхом
(способом)
В. Один забруднювач впливає на організм через різні шляхи і способи,
включаючи чинники ризику
С. Один забруднювач впливає на організм через різні шляхи
надходження (вода, повітря, їжа)
Д. Декілька забруднювачів однієї природи з одного середовища
впливають на організм
Е. Декілька забруднювачів різної природи впливають на організм

30. Що називається зоною спостереження в епідеміологічних


дослідженнях?
А. Досліджувана територія з певними клімато-географічними
особливостями
В. Район спостереження, що характеризується необхідною чисельністю
населення
С. Місцевість, що характеризується різними умовами проживання,
промисловістю і чисельністю населення
Д. Район, де постійно реєструється підвищений рівень специфічної
захворюваності
Е. Досліджувана територія з необхідною чисельністю населення,
схожими умовами проживання, але з різною поширеністю і інтенсивністю
етіологічних чинників, що вивчаються

31. У чому полягає суть вибору зон спостереження в епідеміологічних


дослідженнях?
А. Вибір зон спостереження з однаковим рівнем смертності
В. Вибір зон спостереження з різним рівнем смертності
С. Вибір зон спостереження з однаковим рівнем захворюваності
Д. Вибір досліджуваної і контрольної зон спостереження, що
відрізняються інтенсивністю досліджуваного етіологічного чинника в 2-4
рази
Е. Вибір такої досліджуваної зони спостереження, в якій інтенсивність
етіологічного чинника вища, ніж в контрольній зоні

32. Методика гігієнічної оцінки атмосферного повітря за інтегральними


показниками полягає в розрахунку:
А. Коефіцієнта забруднення
В. Інтенсивності сумарного атмосферного забруднення в балах
С. Інтенсивності сумарного атмосферного забруднення в мг/м3
Д.Інтенсивності забруднення по лімітуючому інгредієнту
Е. Інтенсивності забруднення по найбільш токсичній речовині

33. Інтегральний показник ступеня забруднення атмосферного повітря


це:
А.Середньодобова концентрація забруднювача
В. Гранично-допустима концентрація забруднювача
С. Максимально-разова концентрація забруднювача
Д. Сумарне атмосферне забруднення в балах
Е. Ступінь небезпеки забруднюючих речовин

34. Методика визначення інтегрального показника забруднення


атмосферного повітря в балах:
А. Визначення серед забруднювачів найбільш токсичного
В. Визначення забруднюючої речовини, присутньої в найбільшій
концентрації
С. Розрахунок загальної суми кратності перевищення ГДК речовини на
його ваговий коефіцієнт залежно від класу небезпеки і на пріоритетний
індекс середовища;
Д. Встановлення ступеня забруднення повітря по лімітуючій речовині з
урахуванням кількості викидів в атмосферу
Е. Розрахунок суми середньорічних концентрацій на підставі
середньодобових для всіх забруднюючих речовин

35. Методика комплексної гігієнічної оцінки забруднення


навколишнього середовища полягає в:
А.Підсумовуванні долі забруднення всіх чинників в загальному рівні
забруднення
В. Підсумовуванні долі забруднення всіх чинників в атмосферному
повітрі
С.Виявлення пріоритетних забруднювачів в навколишньому
середовищі
Д.Визначення лімітуючих речовин-забруднювачів в навколишньому
середовищі
Е. Нівеляції суми забруднення всіх чинників в загальному рівні
антропогенного забруднення навколишнього середовища

36. Основна умова доцільності епідеміологічних досліджень здоров'я


населення у зв'язку із забрудненням навколишнього середовища методом
епідеміологічного аналізу - вибір:
А. Зон спостереження з однаковим рівнем забруднення навколишнього
середовища
В.Вибір 2-х зон спостереження з однорідними клімато-погодними
умовами
С. Вибір 4-х зон спостереження з однаковою чисельністю населення
Д. Контрольної і дослідної зон спостереження з різницею інтенсивності
забруднення навколишнього середовища не менше, чим в 2-4 рази
Е. Контрольної і дослідної зон спостереження з однаковою чисельністю
проживаючого населення

37. Метод виявлення впливу забруднення навколишнього середовища


на здоров'ї людини:
А.Метод середніх величин
В. Метод коректурних проб
С.Методом багатофакторного математичного аналізу
Д.По таблицях стандартів
Е. Метод імовірнісної статистики

38. Суть методики виявлення забруднення навколишнього середовища


на здоров'ї населення по оцінних шкалах:
А. Залежність вірогідної зміни здоров'я населення від кратності
перевищення ГДК забруднюючих речовин
В. Розрахунок коефіцієнтів кореляції
С. Виконання регресійного аналізу
Д. Побудова кореляційних грат
Е. Залежність кратності перевищення ГДК забруднюючих речовин від
вірогідної зміни стану здоров'я населення

39. Вкажіть терміни-синоніми поняття «Забруднене навколишнє


середовище»:
А.Топічне
В. Єйтропічне
C. Денатуроване
Д. Антропобіотичне
Е. Мезотропічне

40. Види поточного санітарного нагляду:


А. Поглиблений
В. Початковий
С. Кінцевий
Д. Епізодичний
Є. Функціональний

41. Види поточного санітарного нагляду:


А. Плановий
В. Початковий
С. Інструментальний
Д. Епізодичний
Є. Лабораторний

42. Види поточного санітарного нагляду:


А. Спорадичний (рейдовий)
В. Промисловий
С.Експресний
Д. Епізодичний
Є. Особовий

43. Які методи використовують при проведенні санітарного обстеження


об’єкта:
А. Експресні інструментальні
В. Кореляції
С.Метод середніх величин
Д.Метод коректурних проб
Е. Динамометрії

44. Які методи використовують при проведенні санітарного обстеження


об’єкта:
А. Розрахункових методів якісної та кількісної оцінки факторів об’єкта
В. Кореляції
С. Метод середніх величин
Д. Метод коректурних проб
Е. Динамометрії

45. Кінцевою метою поглибленого санітарного обстеження об’єкта є:


А. Складання санітарного опису об’єкта
В. Складання технічної документації об’єкта
С. Складання акту санітарних порушень
Д. Складання карт-схем об’єкта
Е. Складання акта санітарного обстеження

46. Кінцевою метою поточного періодичного планового обстеження


об’єкта є:
А. Складання санітарного опису об’єкта
В. Складання технічної документації об’єкта
С. Складання акту санітарних порушень
Д. Складання карт-схем об’єкта
Е. Складання акта санітарного обстеження

47. Кінцевою метою поточного періодичного рейдового обстеження


об’єкта є:
А. Складання санітарного опису об’єкта
В.Складання технічної документації об’єкта
С. Складання акту санітарних порушень
Д. Складання карт-схем об’єкта
Е. Складання акта санітарного обстеження

48. Кінцевою метою поточного періодичного позапланового


екстреного обстеження об’єкта є:
А. Складання санітарного опису об’єкта
В. Складання технічної документації об’єкта
С.Складання акту санітарних порушень
Д.Складання карт-схем об’єкта
Е. Складання акта санітарного обстеження

49. У яких випадках проводиться поточне поглиблене санітарне


обстеження об’єкта:
А. При прийманні в експлуатацію після будівництва
В. На підставі скарг населення
С. При складанні проекту будівництва об’єкта
Д. При відводі землі під будівництво об’єкта
Е. Під час нагляду за будівництвом об’єкта

50. У яких випадках проводиться поточне поглиблене санітарне


обстеження об’єкта:
А. При екстрених санітарних обстеженнях та аварійних ситуаціях
В.На підставі скарг населення
С.При складанні проекту будівництва об’єкта
Д. При відводі землі під будівництво об’єкта
Е. Під час нагляду за будівництвом об’єкта

Тема № 3.
Методика гігієнічної оцінки впливу клімато-погодних умов на здоров‘я
населення.

1.Що таке акліматизація?


А. Комплекс фізіологічних зрушень організму в зв’язку зі зміною
клімату
В. Випадкова реакція організму на зміну клімату
С. Сукупність фізіологічних змін, спрямованих на підтримку постійної
температури тіла
Д. Зрушення фізичної та хімічної терморегуляції під дією
навколишнього середовища
Е. Зміна рівнів тактильної, больової та температурної чутливості під
дією клімату

2. Вкажіть основні кліматоутворюючі фактори:


А. Хімічний склад грунту, його геомагнітні властивості
В. Географічна довгота і широта, характер вистилаючої поверхні та її
рельєфу
С. Висота над рівнем моря
Д. Характер грунту даної місцевості
Е. Геомагнітна активність сонця

3.Що таке погода?


А. Середній багаторічний стан метеофактів даної місцевості
В. Сукупність середньодобових метеорологічних та геомагнітних
факторів даної місцевості у даний час
С. Стан хімічних властивостей повітря на даній території у даний час
Д. Електромагнітний стан атмосфери, характерний для даної місцевості
Е. Багаторічний режим фізичних та геомагнітних параметрів даної
місцевості

4.Клінічний тип погоди за Г.П.Федоровим:


А. Бальнеологічний
В. Комфортний
С. Зберігаючий
Д. Оптимальний
Е. Загартовуючий
5.Які метеопатичні реакціі можуть спостерігатися у метеолабільних
людей?
А. Болі в суглобах, збудженість, тривожність
В. Болі в суглобах, діарея, збудженість
С. Болі в суглобах, безсоння, висипання на шкірі
Д. Диспептичні порушення, тривожність
Е. Болі в області серця, збудженість, підвищений діурез

6. Що називається кліматом?
А. Багаторічні метеорологічні зміни погоди, що виникають в
результаті антропогенного впливу
В. Багаторічне спостереження за ландшафтом даної місцевості
С. Багаторічний режим погоди певної території
Д. Сукупність метеорологічних спостережень на протязі року
Е. Середньомісячні показники метеорологічних досліджень на
визначеній місцевості

7.Фази акліматизації людини (за Г.М. Данишевським):


А. Гостра фаза, фаза напруження, фаза спокою
В. Реактивна фаза, фаза рівноваги, фаза стійкої акліматизації
С. Початкова фаза, фаза перебудови динамічного стереотипу, фаза
стійкої акліматизації (фаза зриву акліматизації )
Д. Фаза напруження , фаза екзальтації, фаза спокою (фаза зриву
акліматизації)
Е. Низька фаза акліматизації, середня фаза зниженої акліматизації,
фаза адаптації

8.Фактори, які спонукають розвиток метеотропних реакцій:


А. Підвищення радіаційного фону
В. Поступова зміна атмосферного тиску
С. Надлишок ультрафіолетового випромінювання
Д. Різка зміна температури повітря , вологості, швидкості руху
повітря атмосферного тиску та геліомагнітних характеристик
Е. Недостатній рівень природнього освітлення

9.Клінічний тип погоди за Г.П.Федоровим:


А. Оптимальний
В. Загартовуючий
С. М’який
Д. Стимулюючий
Е. Індиферентний

10.У регіоні спостереження середньомісячна температура червня


складала 18°С, а січня - 12°С, опади малі, кількість сонячних днів за місяць -
25, швидкість вітру - 8-12 м/с. До якого кліматичного поясу можна віднести
цю територію?
А. Клімат помірний по середньомісячній температурі червня та січня
В. Клімат помірний по середньомісячній температурі червня та
кількості сонячних днів
С. Клімат помірний по середньомісячній температурі січня та кількості
опадів
Д. Клімат помірний по середньомісячній температурі червня та
швидкості вітру
Е .Клімат помірний по середньомісячній температурі та швидкості
вітру

11.Клімат 3-го кліматичного пояса характеризується середньорічною


температурою червня 20°С. Які кліматоутворюючі фактори цьому
сприяють?
А. Кут падіння сонячних променів, характер вистилаючої поверхні,
зелені насаждення
В. Астрономічні показники дня та ночі, кут падіння сонячних
променів, вміст СО2 в повітрі
С. Кут падіння сонячних променів, географічна широта, характер
вистилаючої поверхні
Д. Кут падіння сонячних променів, забруднення атмосфери,
географічна широта
Е. Геліомагнітні характеристики місцевості, кут падіння сонячних
променів, хімічний склад грунту, характер рослинності

12.Лікар терапевтичного відділення винайшов схему часткової


профілактики метеопатій у хворого ревматоїдним артритом, яка включає
постільний режим, лікарські засоби, вітаминотерапію, фізичні вправи ,
масаж, фізіотерапію. Які з перерахованих методів більш доцільні?
А. Постільний режим, лікарські засоби, вітамінотерапія
В. Постільний режим, вітамінотерапія, масаж
С. Постільний режим, вітамінотерапія, фізіотерапія
Д. Постільний режим, фізичні вправи, вітамінотерапія
Е. Хіміотерапевтичні засоби, масаж, фізіотерапія

13.Під час ранкового огляду у хворого з артритом колінних суглобів (60


років) з’явилися скарги на посилення в них болі, роздратованість,
тривожність, послаблення кишечника, на тілі з’явились рожеві висипання.
Які з перерахованих симптомів відносяться до метеопатичних реакцій?
А. Посилення болі в суглобах, шкірні висипання, диспептичні
порушення
В. Посилення болі в суглобах, роздратованість, шкірні висипання
С. Посилення болі в суглобах, роздратованість, диспептичні
порушення
Д. Посилення болі в суглобах, роздратованість, тривожність
Е. Посилення болі в суглобах, тривожність, шкірні висипання

14.Хворий з гіпертонічною хворобою ІІ А ст.тяжкості скаржиться на


головні болі, біль в області серця , задишку, загальну слабкість, які з’явились
у нього зранку. Напередодні було значне погіршення погоди – значне
підвищення вітру - 9-10 м/с, хмарність, коливання електромагнітного поля,
змінена температури на 8°С та атмосферного тиску. Які фактори
спричинили погіршення стану хворого?
А. Зміна електромагнітного поля та атмосферного тиску
В. Зміна температури та атмосферного тиску, хмарність
С. Зміна температури, атмосферного тиску, підвищення вітру
Д. Зміна температури повітря, підвищення вітру, хмарність,
Е. Зміна температури повітря та магнітного поля Землі, підвищення
вітру

15.До профілактичних заходів медичного характеру по попередженню


метеопатичних реакцій відносять:
А. Медичний прогноз погоди, щадящий стиль життя, лікарську
терапію
В. Медичний прогноз погоди, загартовування, фізіотерапію
С. Хіміотерапію, масаж, постільний режим
Д. Медикаментозне лікування, медичний прогноз погоди, фізичні
вправи
Е. Організаційні заходи, умови праці та відпочінку, оптимізацію
стилю життя

16. Що називається метеотропними реакціями?


А. Комплексні реакції організму на зміну кліматичних умов
В. Ряд адаптаційних змін в організмі при зміні клімату
С. Специфічні нейрогуморальні, фізіологічні, психічні та інші реакції
організму на різку зміну фізичних властивостей повітря і геліомагнітніх
характеристик
Д. Комплекс фізіологічних зсувів в організмі у зв’язку зі зміною
клімату
Е. Випадкова реакція адаптації до зміненого клімату

17.Заходи по профілактиці метеотропних реакцій:


А. Серологічне дослідження крові хворих
В. Достроковий медичний прогноз погоди
С. Виявлення метеостабільних людей та хворих
Д. Дотримання денного режиму
Е. Раціональне планування житлових приміщень та населених пунктів
18.До профілактичних заходів соціального характеру по попередженню
метеопатій відносять:
А. Медичний прогноз погоди
В. Раціоналізація умов праці, відпочинку та стилю життя
С. Вітамінотерапія та загартовування
Д. Особиста гігієна та загартовуючи заходи
Е. Організаційні та лікувально-профілактичні заходи

19. Біологічні та клінічні дії у період геомагнітної бурі:


А. Прискорення пульсу, дихання
В. Зміна кісткової тканини (остеохондроз, остеомаляція)
С. Збільшення кількості еритроцитів, лейкоцитів
Д. Прискорення згортання крові
Е. Фотоофтальмія

20.Клінічний тип погоди за Г.П.Федорову:


А. Стимулюючий
В. М′який
С. Оптимальний
Д. Загартовуючий
Е. Індиферентний

21.Що називається фронтом погоди?


А. Стійка синоптична ситуація
В. Нестабільна синоптична ситуація
С. Прикордонна границя між двома різними за складом повітряними
масами атмосфери
Д. Прикордонна границя між двома однаковими за складом
повітряними масами атмосфери
Е. Різка зміна погодних умов на протязі кількох днів

22.Фактори, які утворюють погоду:


А. Сонячне випромінювання, циркуляція повітряних мас, вистилаючі
поверхні
В. Сонячне випромінювання, циркуляція повітряних мас, склад
атмосфери
С. Сонячне випромінювання, хмарність, фронт оклюзії
Д. Поглинання атмосферою теплового випромінювання, циклонічні
процеси, атмосферний тиск
Е. Фронтальність повітряних мас, поглинання атмосферою теплового
випромінювання, циклонічні процеси

23.Які погодні умови обумовлюють циклон?


А. Постійність температури, знижена вологість, опади
В. Постійність температури, підвищення вологості, опади
С. Стабільність тиску, підвищення вологості, опади
Д. Знижений тиск , перепади температури, підвищення вологості,
нестабільність погоди
Е. Перепади температури та вологості, стабільність погоди,
підвищення вологості

24.Які погодні умови обумовлюють антициклон?


А. Стабільність погоди, підвищений тиск,безхмарність
В. Перепади тиску, нестабільність погоди, хмарність, опади
С. Стабільність погоди, понижений тиск, безхмарність
Д. Нестабільність погоди, хмарність, понижений тиск
Е. Постійність тиску, зниження вологості, надмірні опади

25.Яким приладом вимірюється динаміка атмосферного тиску?


А. Психрометром
В. Барометром
С. Барографом
Д. Анемометром
Е. Кататермометром

26.Фактори, які утворюють погоду:


А. Природні
В. Соціальні
С. Біологічні
Д. Технічні
Е. Антропогенні

27.Фронтальний тип погоди супроводжується:


А. Повільною зміною синоптичної ситуації
В. Швидкою зміною синоптичної ситуації на протязі доби
С. Стійкістю фізичних показників повітря
Д. Інтермітиручою синоптичною ситуацією
Е. Швидкою зміною синоптичної ситуації на протязі 3-х діб

28.Яким приладом вимірюється температура повітря?


А. Люксметром
В. Психрометром
С. Кататермометром
Д. Анемометром
Е. Метеостанцією

29.У регіоні спостереження середньомісячна температура червня


складала 18°С, а січня - 12°С, опади малі, кількість сонячних днів за місяць -
25, швидкість вітру - 8-12 м/с. До якого кліматичного поясу можна віднести
цю територію?
А. Клімат помірний по середньомісячній температурі червня та січня
В. Клімат помірний по середньомісячній температурі червня та
кількості сонячних днів
С. Клімат помірний по середньомісячній температурі січня та кількості
опадів
Д. Клімат помірний по середньомісячній температурі червня та
швидкості вітру
Е. Клімат помірний по середньомісячній температурі та швидкості
вітру

30.Основні частини формування повітряних мас на Землі:


А. Степова, лісова, гірна, тропічна
В. Арктична, антарктична, тропічна, екваторіальна
С. Морська, континентальна, гірна, арктична
Д. Пустинна, арктична, гірна, тропічна
Е. Степова, лісова, зона пустель, тропічна

31.З чим пов’язаний електричний стан атмосфери?


А. Неіонізуючим електромагнітним випроміненням Сонця
В. Порою року
С. Фазою Місяця
Д. Наявністю азоту у повітрі
Е. Наявністю водяних парів у повітрі

32.Які бувають види метеотропних реакцій у метеозалежних людей:


А. Загострення хронічних хвороб
В. Амнезія
С. Булемія
Д. Алергічні висипи на шкірі
Е. Діарея

33.Лікарські заходи по профілактиці метеотропних становищ:


А. Масаж
В. Щадящий режим
С. Госпіталізація
Д. Дієтотерапія
Е. Профілактичний курс гімнастики

34.З чим пов’язаний електричний стан атмосфери?


А. Наявністю кисню у повітрі
В. Порою року
С. Електричним полем Землі
Д. Запиленістю повітря
Е. Температурою повітря
35.Тип випромінювання спектру, який входить в склад
електромагнітного неіонізуючого випромінювання Сонця:
А. Низькочастотне
В. Гамма- випромінювання
С. Нейтронне
Д. Альфа- випромінювання
Е. Рентгенвипромінювання

36.Яким приладом вимірюється динаміка температури повітря?


А. Психрографом
*В. Термографом
С. Барографом
Д. Анемометром
Е. Психрометром

37.З чим пов’язаний електричний стан атмосфери?


А. Наявністю кисню у повітрі
В. Порою року
С. Фазою Місяця
Д. Наявністю азоту у повітрі
Е. Іонізацією повітря

38. Вплив статичного електричного поля на організм:


А. Ниркова недостатність
В. Негативна дія на кровотворення
С. Астено-вегетативний синдром
Д. Порушення функцій печінки
Е. Зміна в слуховому аналізаторі

39.Тип випромінювання спектру, який входить в склад


електромагнітного неіонізуючого випромінювання Сонця:
А. Радіохвилі
В. Гамма- випромінювання
С. Бета- випромінювання
Д. Рентгенвипромінювання
Е. Альфа- випромінювання

40.Біологічні ефекти при дії неіонізуючих електромагнітних


випромінювань:
А. Генетичні і тератогенні ефекти
В. Променева хвороба
С. Неврит слухового нерву
Д. Метаболічні та структурні зміни зі сторони ЖКТ
Е. Поліневрит
41.Біологічні ефекти при дії неіонізуючих електромагнітних
випромінювань:
А. Функціональні порушення в сечостатевій системі
В. Променева хвороба
С. Неврит слухового нерву
Д. Поведінкові, метаболічні та структурні ефекти зі сторони ЦНС
Е. Поліневрит

42.Тип випромінювання спектру, який входить до складу


електромагнітного неіонізуючого випромінювання Сонця:
А. Нейтронне випромінювання
В. Гамма - випромінювання
С. Бета - випромінювання
Д. УВЧ-, СВЧ-, КВЧ- випромінювання
Е. Рентгенвипромінювання

43. Лікарські заходи по профілактиці метеотропних становищ:


А. Масаж
В. Щадящий режим
С. Госпіталізація
Д. Дієтотерапія
Е. Профілактичний курс гімнастики

44. Яскраві клінічні прояви при дії неіонізуючих електромагнітних


випромінювань:
А. Порушення в слуховому апараті
В. Атрофічна зміна у м’язах
С. Кістково-суглобові зміни
Д. Алергічні реакціі
Е. Загальна астенізація організму

45. Джерела іонізації повітря в життєвих та продуктивних комплексах:


А. Використання барокамер
В. Шум
С. Процес горіння (відкрите полум'я)
Д. Інфрачервоне випромінювання
Е. Вібрація

46.Тип випромінювання спектру, який входить в склад


електромагнітного неіонізуючого випромінювання Сонця:
А. Альфа- випромінювання
В. Нейтронне випромінювання
С. Високочастотні радіохвилі
Д. Бета- випромінювання
Е. Рентгенвипромінювання

47.Клінічні прояви при дії неіонізуючих електромагнітних


випромінювань:
А. Гіпертонічна хвороба, гіпоксія, ішемія міокарда
В. Поліневрит
С. Вторинна реакція (порушення серцево-судинної системи:гіпотонічні
стани)
Д. Зниження м’язової маси тіла
Е. Лейкоцитоз, тромбоцитоз, ретикулоцитопенія

48.Яким приладом вимірюється температура повітря?


А. Люксметром
В. Психрометром
С. Кататермометром
Д. Анемометром
Е. Метеостанцією

49.Фактори аероіонізаціі:
А. Шум, низька температура повітря
В. Випромінювання(гамма-, альфа-, бета-, космічні хвилі,
ультрафіолетове)
С. Вібрація, низька освітлюваність
Д. Високий повітряний тиск
Е. Ультразвук, інфразвук

50.Біологічні ефекти при дії неіонізуючих електромагнітних


випромінювань:
А. Генетичні і тератогенні ефекти
В. Променева хвороба
С. Неврит слухового нерву
Д. Метаболічні та структурні зміни зі сторони ШКТ
Е. Поліневрит

Тема № 4.
Методи психогігієни, психопрофілактики, медичної біоритмології
та хроногігієни.

1. Що таке особиста гігієна?


A. Наука, що вивчає закономірності впливу довкілля на організм
людини і суспільне здоров'я
B. Розділ загальної гігієни, що вивчає питання збереження і зміцнення
здоров'я людини шляхом дотримання гігієнічного режиму в її особистій
діяльності та житті
C. Розробка гігієнічних нормативів, що забезпечують оптимальні умови
для збереження суспільного здоров'я
D. Розділ гігієни, що розробляє гігієнічні норми і правила для
збереження здоров'я людини в процесі навчання
E. Наука, що вивчає вплив гігієнічних умов трудової діяльності на
працездатність і здоров'я

2. Що таке особиста гігієна?


А. Наука, що вивчає закономірності впливу довкілля на організм
людини і суспільне здоров'я
B. Розділ загальної гігієни, що вивчає питання збереження і зміцнення
здоров'я людини в процесі вчення
C. Розробка гігієнічних нормативів, що забезпечують оптимальні умови
для збереження суспільного здоров'я
D. Розділ гігієни, що розробляє гігієнічні правила для повсякденної
діяльності і життя людини
Е. Наука, що вивчає вплив гігієнічних умов трудової діяльності

3. Основні проблеми, що розробляються особистою гігієною:


А. Гігієнічні вимоги до індивідуальних засобів захисту на виробництві
B. Гігієна спецодягу і спецвзуття
C. Гігієнічна оцінка хімічних речовин, що мають контакт зі шкірою на
виробництві
D. Гігієнічні вимоги до житла
Е. Гігієнічні вимоги до певних режимів (дня, харчування, праці і
відпочинку)

4. Основні проблеми, що розробляються особистою гігієною:


А. Гігієнічні вимоги до індивідуальних засобів захисту на виробництві
B. Гігієна одягу, взуття
C. Гігієнічна оцінка хімічних речовин, що мають контакт зі шкірою на
виробництві
D. Гігієнічні вимоги до житла
Е. Гігієнічні умови в лікувальних установах

5. Основні проблеми, що розробляються особистою гігієною:


А. Гігієнічні вимоги до індивідуальних засобів захисту на виробництві
B. Гігієна спецодягу і спецвзуття
C. Гігієнічна оцінка матеріалів побуту, що мають контакт зі шкірою
D. Гігієнічні вимоги до житла
Е. Гігієнічні вимоги до режимів (дня, харчування, праці і відпочинку)
6. Основні проблеми, що розробляються особистою гігієною:
А. Гігієнічні основи фізкультури і загартування
B. Гігієнічна характеристика умов виробничого стану, що має контакт
зі шкірою людини
C. Гігієнічні вимоги до житла
D. Гігієна лікувально-профілактичних установ
Е. Гігієнічні вимоги до індивідуальних засобів захисту на виробництві

7. Основні проблеми, що розробляються особистою гігієною:


А. Гігієнічні умови в дитячих установах
B. Гігієнічна характеристика умов виробничого стану, що має контакт
зі шкірою людини
C. Гігієнічні вимоги до житла
D. Гігієна шкіри тіла, волосся, порожнини рота, зубів
Е. Гігієнічні вимоги до індивідуальних засобів захисту на виробництві

8. Чинник довкілля, що визначає формування біологічних ритмів:


А. Температура атмосферного повітря
B. Запилення атмосферного повітря
C. Вміст вуглекислого газу в повітрі
D. Зміна вологості повітря
Е. Запилення повітря

9. Чинник навколишнього середовища, що визначає формування


біологічних ритмів:
А. Запилення і загазованість повітря
B. Видиме світло
C. Вміст вуглекислого газу в повітрі
D. Зміна вологості повітря
Е. Інтенсивність ультрафіолетової радіації

10. Чинник довкілля, що визначає формування біологічних ритмів:


А. Вміст вуглекислого газу в повітрі
B. Зміна вологості повітря
C. Зміна атмосферного тиску
D. Зміна швидкості вітру
Е. Запилення повітря

11. Чинник довкілля, що визначає формування біологічних ритмів:


А. Вміст вуглекислого газу в повітрі
B. Зміна вологості повітря
C. Зміна рівня шуму
D. Зміна вмісту кисню в повітрі
Е. Запилення повітря
12. Види біоритмів:
А. Дезадаптаційні (патологічні)
B. Адаптивні (екзогенні)
C. Біохімічні (ендемічні)
D. Кліматичні
Е. Стабільні

13. Види біоритмів:


А. Дезадаптаційні (патологічні)
B. Переривисті
C. Біохімічні (ендемічні)
D. Кліматичні
*Е. Функціональні (ендогенні)

14. Види екзогенних біоритмів:


А. Метеорологічні
B. Щомісячні
C. Аперіодичні
D. Виробничі
Е. Біогеохімічні

15. Види екзогенних біоритмів:


А. Метеорологічні
B. Переривисті
C. Добові
D. Виробничі
Е. Біогеохімічні

16. Види екзогенних біоритмів:


А. Виробничі
B. Біогеохімічні
C. Метеорологічні
D. Вікові
Е. Сонячної активності

17. Види екзогенних біоритмів:


А. Виробничі
B. Біогеохімічні
C. Метеорологічні
D. Сезонні (річні)
Е. Статеві
18. Годинник функціонального спаду (зниження працездатності)
протягом доби (згідно теорії єдиного внутрішньодобового біологічного
ритму):
А. 3, 8, 12, 16, 20
B. 5, 11, 16, 20, 24
C. 1, 7, 10, 16, 21
D. 4, 6, 10, 17, 24
Е. 2, 9, 14, 18, 22

19. Годинник функціонального підйому (підвищення працездатності)


протягом доби (згідно теорії єдиного внутрішньодобового біологічного
ритму):
А. 3, 8, 12, 16, 20
B. 5, 11, 16, 20, 24
C. 1, 7, 10, 16, 21
D. 4, 10, 13, 17, 21
Е. 2, 9, 14, 18, 22

20. Знання біоритмів, необхідне лікареві лікувального профілю для:


А. Діагностики захворювань
B. Оздоровлення умов праці
C. Оцінки фізичного розвитку дітей
D. Оздоровлення умов в лікувальній установі
Е. Охорони довкілля

21. Знання біоритмів, необхідне лікареві лікувального профілю для:


А. Поліпшення гігієнічних умов в дитячих установах
B. Оздоровлення умов праці
C. Лікування захворювань
D. Оцінки фізичного розвитку дітей
Е. Охорони довкілля

22. Знання біоритмів, необхідне лікареві лікувального профілю для:


А. Поліпшення гігієнічних умов в лікарнях
B. Оздоровлення умов праці
C. Оцінки фізичного розвитку дітей
D. Профілактики захворювань
Е. Охорони довкілля

23. Зміни в організмі при гіпокінезії:


А. Зменшення кількості еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну в крові
B. Гіпертрофія м'язів, зменшення виведення азотистих речовин з
організму
C. Збільшення поглинання тканинами кисню
D. Зменшення частоти і хвилинного об'єму дихання
Е. Збільшення частоти і хвилинного об'єму дихання

24. Зміни в організмі при гіпокінезії:


А. Збільшення кількості формених елементів крові
B. Розпад білкових структур м'язів, збільшення виведення азотистих
речовин з організму
C. Збільшення поглинання тканинами кисню
D. Зменшення частоти і хвилинного об'єму дихання
Е. Збільшення кількості гемоглобіну і холестерину в крові

25. Зміни в організмі при гіпокінезії:


А. Збільшення кількості формених елементів крові
B. Гіпертрофія м'язів, зменшення виведення азотистих речовин з
організму
C. Збільшення поглинання тканинами кисню
D. Збільшення хвилинного об'єму дихання
Е. Зменшення частоти дихання і пульсу

26. Зміни в організмі при гіпокінезії:


А. Збільшення основного обміну
B. Зменшення основного обміну
C. Збільшення вироблення антитіл, фагоцитарної активності лейкоцитів
D. Збільшення енерговитрат
Е. Збільшення лейкоцитів в крові

27. Зміни в організмі при гіпокінезії:


А. Зменшення основного обміну
B. Збільшення енерговитрат
C. Зменшення вироблення антитіл і фагоцитарної активності
лейкоцитів
D. Збільшення лейкоцитів в крові
Е. Збільшення кількості гемоглобіну в крові

28. Гігієнічні вимоги до занять фізкультурою:


А. Займатися постійно і систематично
B. Починати займатися з 16-ти років
C. Займатися систематично з семирічного віку
D. Займатися з частотою 1 раз в 10 днів
Е. Враховувати азотистий баланс організму

29. Гігієнічні вимоги до занять фізкультурою:


А. Враховувати вміст холестерину в крові
B. Починати займатися з 16 років
C. Займатися систематично з 7 літнього віку
D. Займатися з частотою 1 раз в 10 днів
Е. Враховувати індивідуальні особливості організму

30. Гігієнічні вимоги до занять фізичною культурою:


А. Займатися з частотою 1 раз в 10 днів
B. Постійно зменшувати фізичне навантаження
C. Не змінювати величину фізичного навантаження
D. Створити оптимальні гігієнічні умови для занять
Е. Заняття можна проводити з 16 до 60 років

31. Гігієнічні вимоги до занять фізичною культурою:


А. Займатися з частотою не рідше 1 раз в 10 днів
B. Постійно збільшувати фізичне навантаження
C. Не змінювати величину фізичного навантаження
D. Постійно зменшувати фізичне навантаження
Е. Заняття можна проводити з 16 до 60 років

32. Ознаки загартування організму:


А. Збільшення частоти пульсу і дихання
B. Слабовиражена рефлекторна реакція на місцеве охолодження
C. Сильна рефлекторна реакція на місцеве охолодження
D. Повільне відновлення температури шкіри після охолодження
Е. Повільне відновлення тактильної чутливості шкіри після
охолодження

33. Ознаки загартування організму:


А. Збільшення частоти пульсу і дихання
B. Виражена рефлекторна реакція на загальне охолодження
C. Сильна рефлекторна реакція на місцеве охолодження
D. Повільне відновлення температури шкіри після охолодження
Е. Швидке відновлення температури шкіри після охолодження

34. Види загартування організму:


А. Водою, сонячними променями
B. Зменшенням атмосферного тиску
C. Сонячними променями, зміною атмосферного тиску
D. Збільшенням кисню в повітрі
Е. Зменшенням вуглекислоти в повітрі

35. Види загартування організму:


А. Коливаннями атмосферного тиску
B. Паром
C. Зниженням концентрації кисню в повітрі
D. Місцеві водні процедури (обмивання ніг, полоскання носоглотки)
Е. Збільшенням концентрації вуглекислого газу в повітрі
36. Основний гігієнічний принцип загартування організму:
А. Починати не раніше, ніж з 3-х літнього віку
B. Поступово, систематично, комплексно
C. Систематично, лише після їжі
D. Не застосовувати в літньому віці
Е. Комплексно, обов'язково з прийомом холодного пиття

37. Умова проведення загартування:


А. Достатня інтенсивність термічного подразника
B. Інтенсивність термічного подразника має бути мінімальною
C. Загартування проводити при температурі повітря не нижче 20ºС
D. Загартування проводити при швидкості руху повітря не більше 0,5
м/с
Е. Незмінна інтенсивність термічного подразника

38. Умова проведення загартування:


А. Загартування проводити при температурі повітря не нижче 16ºС
B. Інтенсивність термічного подразника має бути мінімальною
C. Швидка зміна термічного подразника
D. Загартування проводити при швидкості руху вітру не більше 0,5 м/с
Е. Незмінна інтенсивність термічного подразника

39. Умова проведення загартування:


А. Загартування проводити при температурі повітря не нижче 16ºС
B. Інтенсивність термічного подразника має бути мінімальною
C. Загартування проводити при швидкості руху повітря не більше 0,2
м/с
D. Враховувати кліматичні і індивідуальні особливості
Е. Незмінна інтенсивність термічного подразника

40. Основна функція шкіри:


А. Нервово-емоційна
B. Є органом чуття
C. Травна
D. Гуморальна
Е. Антитоксична

41. Основна функція шкіри:


А. Нервово-емоційна
B. Гуморальна
C. Травна
D. Бар'єрна (захисна)
Е. Антитоксична

42. Основна функція шкіри:


А. Нервово-емоційна
B. Гуморальна
C. Травна
D. Антитоксична
E. Видільна

43. Основна функція шкіри:


А. Депо крові
B. Гуморальна
C. Нервово-психічна
D. Травна
Е. Антитоксична

44. Основна функція шкіри:


А. Гуморальна
B. Участь в обміні речовин
C. Нервово-психічна
D. Травна
Е. Антитоксична

45. Основна функція шкіри:


А. Гуморальна
B. Антитоксична
C. Нервово-психічна
D. Травна
Е. Терморегуляторна

46. Основна функція шкіри:


А. Участь в газообміні
B. Антитоксична
C. Нервово-психічна
D. Травна
Е. Перешкоджає поглинанню кисню організмом і виділенню СО2

47. Основна функція шкіри:


А. Антитоксична
B. Участь в створенні імунітету
C. Нервово-психічна
D. Травна
Е. Перешкоджає поглинанню кисню організмом і виділенню СО2
Тема № 6
МЕТОДИ ОЦІНКИ СТАНУ ЗДОРОВ’Я ТА ФІЗИЧНОГО
РОЗВИТКУ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА
ОЦІНКА ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
НА ЗДОРОВ´Я ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ, ВИЗНАЧЕННЯ ГРУПИ ЗДОРОВ
´Я ТА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ.

1. Що таке фізичний розвиток дітей та підлітків:


А. Комплекс показників, які формують шкільну зрілість дитини
В. Комплекс показників, які характеризують розвиток сили м’язів
дитини
C. Комплекс показників, які характеризують психологічний стан
дитини
D. Сукупність морфологічних та функціональних властивостей
організму, що характеризують процес його росту та дозрівання
Е. Результати вимірювань функціональних проб

2. Вкажіть головні цілі вивчення фізичного розвитку дітей та підлітків:


А. Оцінка рівня фізичного розвитку
В. Оцінка стану здоров’я дитини
С. Розробка стандартів фізичного розвитку дітей та підлітків
D. Оцінка впливу факторів оточуючого середовища на здоров’я дітей та
підлітків
Е. Усе перераховане

3. Вкажіть головні ознаки, на яких базується формування однорідних


груп дітей, які мешкають в неоднакових умовах оточуючого середовища при
вивченні фізичного розвитку:
А. Стать, національність
В. Вік, кліматичний район
С. Регіональність мешкання
D. Соціально-побутові умови мешкання
Е. Усе перераховане

4.Визначте інтервал часу, згідно з яким формують однорідні вікові


групи дітей грудного віку:
А. Інтервал часу складає 3 місяця
В. Інтервал часу складає 1 місяць
С. Інтервал часу складає 2 місяця
D. Інтервал часу складає 1 рік
Е. Інтервал часу складає 1 місяць, 29 днів

5.Визначте інтервал часу, згідно з яким формують однорідні вікові


групи дітей від 1-го до 3 –х років:
А. Інтервал часу складає 3 місяця
В. Інтервал часу складає 1 місяць
С. Інтервал часу складає 2 місяця
D. Інтервал часу складає 1 рік
Е. Інтервал часу складає 1 місяць, 29 днів

6.Визначте інтервал часу, згідно з яким формують однорідні вікові


групи дітей від 3-х до 7-ми років:
А. Інтервал часу складає 3 місяця
В. Інтервал часу складає 1 місяць
С. Інтервал часу складає 2 місяця
D. Інтервал часу складає 1 рік
Е. Інтервал часу складає 6 місяців

7. Визначте інтервал часу, згідно з яким формують однорідні вікові


групи дітей шкільного віку:
А. Інтервал часу складає 3 місяця
В. Інтервал часу складає 1 місяць
С. Інтервал часу складає 2 місяця
D. Інтервал часу складає 1 рік
Е. Інтервал часу складає 6 місяців

8. Які умови повинні виконувати лікарі-педіатри при дослідженні


фізичного розвитку дітей та підлітків?
А. Проводити дослідження тільки в теплу пору року
В. Проводити дослідження при наявності люмінесцентного освітлення
у приміщенні
С. Проводити дослідження після прийому їжі
D. Проводити дослідження в першу половину дня на дітях, оголених до
поясу
Е. Проводити дослідження в першу половину дня на дітях, повністю
оголених

9. Вкажіть головні показники, що вимірюються при проведенні


соматометрії:
А. Окружність голови
В. Довжина тіла, маса тіла, окружність грудної клітки
С. Терміни прорізування молочних зубів та розмір кінцівок
D. Розмір кінцівок
Е. Рівень статевого дозрівання та терміни прорізування молочних зубів

10. Вкажіть показники, які належать до додаткових при проведенні


соматометрії:
А. Окружність голови, стегна, плеча, розміри таза
В. Довжина тіла, маса тіла, окружність грудної клітки
С. Терміни прорізування молочних зубів та розмір кінцівок
D. Розмір кінцівок, окружність голови та стегна
Е. Рівень статевого дозрівання та терміни прорізування молочних зубів

11. Фізіометричні дослідження включають:


А. Динамометрію
В. Вимірювання максимальної життєвої ємності легенів
С. Спірометрію
D. Вимірювання станової м’язової сили
Е. Усе позначене

12. Вкажіть, яке розташування тіла дитини є правильним в разі


визначення довжини тіла у положенні стоячи за допомогою вертикального
ростоміру:
А. Дитина повинна торкатися пристрою трьома частинами тіла:
п’ятками, сідницями та міжлопатковою ділянкою
В. Дитина повинна торкатися пристрою двома частинами тіла: п’ятками
та потиличною частиною голови
С. Дитина не повинна торкатися ростоміра
D. Дитина повинна торкатися тільки п’ятками
Е. Дитина повинна торкатися п’ятками та міжлопатковою ділянкою

13. Обвід грудної клітки вимірюють:


А. Тільки у стані спокою
В. Тільки у стані максимального вдиху
С. Тільки у стані максимального видиху
D. Тільки при горизонтальному положенні тіла
Е. В стані спокою, максимального вдиху та максимального видиху

14. В ході вимірювання обводу грудної клітки у дівчаток, вимірювальну


стрічку слід розташувати:
А. Позаду – на рівні нижніх кутів лопаток, попереду - вздовж
четвертого ребра
В. Позаду – на рівні 7 хребця, попереду - по четвертому ребру
С. Позаду – на рівні нижніх кутів лопаток, попереду – по нижньому
краю соскового кільця
D. Позаду – на рівні 7 хребця, попереду – по середній частині грудної
клітки
Е. Позаду – на рівні 7 хребця, попереду – по верхньому краю соскового
кільця

15. В ході вимірювання окружності грудної клітки у хлопчиків,


вимірювальну стрічку слід розташувати:
А. Позаду – на рівні нижніх кутів лопаток, попереду - по четвертому
ребру
В. Позаду – на рівні 7 хребця, попереду - по четвертому ребру
С. Позаду – на рівні нижніх кутів лопаток, попереду – по нижньому
краю соскового кільця
D. Позаду – на рівні 7 хребця, попереду – по середній частині грудної
клітки
Е. Позаду – на рівні 7 хребця, попереду – на рівні верхнього сегмента
біля соска

16. Як правильно слід розташовувати руки дитині при вимірюванні


м’язової сили:
А. Руку слід зігнути під кутом 45
В. Рука повинна бути прямою, злегка відведеною від тулуба
C. Руку слід зігнути під кутом 90
D. Рука повинна бути прямою, відведена від тулуба під кутом 45
Е. Рука повинна бути прямою, прилеглою до тулуба

17. Який результат після вимірювань м’язової сили у дитини слід


зареєструвати:
А. Середній із 3 вимірювань
В. Максимальний із 3 вимірювань
С. Середній із 2 вимірювань
D. Середній з максимального та мінімального вимірювань
Е. Мінімальний із 3 вимірювань

18. Що таке стоматоскопічне дослідження:


А. Це огляд тіла дитини
В. Це антропометричні вимірювання
С. Це функціональні дослідження
D. Це опис анамнезу життя
Е. Це оцінка психічного стану дитини

19. До складу стоматоскопічних показників не належать:


А. Розвиток мускулатури
В. Форма грудної клітки
С. Форма ніг та стопи
D. Тип кістяку
Е. Зріст

20. Вкажіть, за якими ознаками оцінюється статевий розвиток дівчаток:


А. За ступенем оволосіння під пахвами, часом появи менструацій,
розвитку молочних залоз
В. За часом появи менструацій та ступенем появи волосся на лобку
С. За ступенем оволосіння на лобку, під пахвами та часом появи
менструацій, розвитку молочних залоз
D. За мутацією голосу
Е. За розвитком м’язів грудної клітки
21. Вкажіть, за якими ознаками оцінюється статевий розвиток
хлопчиків:
А. Оволосіння на обличчі
В. Оволосіння на лобку та під пахвами
С. За розвитком м’язів грудної клітки
D. За мутацією голосу та розвитком щитоподібного хряща гортані
Е. Усе перераховане

22. Яким чином визначають ступінь жировідкладання:


А. Вимірюванням товщини жирової складки над лопаткою
В. Визначенням маси тіла
С. Вимірювання товщини жирової складки по середній лінії черева
D. За ступенем розвитку м’язової системи верхньої частині тіла
Е. Вимірюванням товщини жирової складки на череві (на рівні пупка,
5-6 см вбік від нього)

23. Скільки блоків можна визначити у сучасній системі управління


станом здоров’я дитячих та підліткових колективів:
А. слід визначити 2 блоки
В. слід визначити 3 блоки
С. слід визначити 4 блоки
D. слід визначити 8 блоків
Е. слід визначити 10 блоків

24. Вкажіть 1 блок в сучасній системі управління станом здоров’я


дитячих та підліткових колективів:
А. Проведення щорічних медичних оглядів
В. Установлення причинно-наслідкового зв’язку між провідними
чинниками, що формують здоров’я
С. Здійснення запобіжного та поточного санітарного нагляду в дитячих
та підліткових установах на пдставі існуючих гігієнічних норм і правил
D. Розробка комплексу профілактичних заходів та їх реалізація шляхом
цілеспрямованого впливу на організм та довкілля
Е. Отримання статистичної інформації про стан здоров’я дитячих та
підліткових колективів за даними проведення щорічних медичних оглядів

25. Вкажіть 2 блок в сучасній системі управління станом здоров’я


дитячих та підліткових колективів:
А. Проведення щорічних медичних оглядів
В. Установлення причинно-наслідкового зв’язку між провідними
чинниками, що формують здоров’я
С. Здійснення запобіжного та поточного санітарного нагляду в дитячих
та підліткових установах на підставі існуючих гігієнічних норм і правил
D. Розробка комплексу профілактичних заходів та їх реалізація шляхом
цілеспрямованого впливу на організм та довкілля
Е. Отримання статистичної інформації про стан здоров’я дитячих та
підліткових колективів за даними проведення щорічних медичних оглядів

26. Вкажіть 3 блок в сучасній системі управління станом здоров’я


дитячих та підліткових колективів:
А. Проведення щорічних медичних оглядів
В. Установлення причинно-наслідкового зв’язку між провідними
чинниками, що формують здоров’я
С. Здійснення запобіжного та поточного санітарного нагляду в дитячих
та підліткових установах на підставі існуючих гігієнічних норм і правил
D. Розробка комплексу профілактичних заходів та їх реалізація шляхом
цілеспрямованого впливу на організм та довкілля
Е. Отримання статистичної інформації про стан здоров’я дитячих та
підліткових колективів за даними проведення щорічних медичних оглядів

27. Вкажіть 4 блок в сучасній системі управління станом здоров’я


дитячих та підліткових колективів:
А. Проведення щорічних медичних оглядів
В. Установлення причинно-наслідкового зв’язку між провідними
чинниками, що формують здоров’я
С. Здійснення запобіжного та поточного санітарного нагляду в дитячих
та підліткових установах на підставі існуючих гігієнічних норм і правил
D. Розробка комплексу профілактичних заходів та їх реалізація шляхом
цілеспрямованого впливу на організм та довкілля
Е. Отримання статистичної інформації про стан здоров’я дитячих та
підліткових колективів за даними проведення щорічних медичних оглядів

28. Вкажіть, в чому полягає індивідуалізуючий метод вивчення


фізичного розвитку:
А. В проведенні оцінки фізичного розвитку дитини методом
сигмальних відхилень
В. В проведенні динамічного нагляду за фізичним розвитком дитини
С. В проведенні оцінки фізичного розвитку за шкалами регресії
D. Одночасне дослідження дітей, які мешкають в певній місцевості
Е. Проведення оцінки фізичного розвитку дитячого колективу

29. Вкажіть, в чому полягає генералізуючий метод вивчення фізичного


розвитку:
А. В проведенні оцінки фізичного розвитку дитини методом
сигмальних відхилень
В. В проведенні динамічного нагляду за фізичним розвитком дитини
С. В проведенні оцінки фізичного розвитку за шкалами регресії
D. В масовому, одночасному дослідженні фізичного розвитку дітей, які
мешкають в певній місцевості
Е. Проведення оцінки фізичного розвитку дитячого колективу

30. Вкажіть головні типи костяку:


А. Тонкий, середній, масивний
В. Сутулуватий, правильний
С. Кіфотичний, лордотичний, правильний
D. Астеничний, товстий, нормальний
Е. Пропорційний, непропорційний

31. Вкажіть основні типи постави:


А.Нормальна, конічна, астенічна, лордотична
В. Фізіологічна, астенічна, нормостенична, патологічна
С. Пропорційна, непропорційна, дисгармонійна
D. Правильна, лордотична, кіфотична, сутулувата, випрямлена
Е. Конічна, астенічна, лордотична, сутулувата

32. Вкажіть основні форми грудної клітки:


А. Астенична, гіперстенична, правильна
В.Нормальна, конічна, випрямлена, лордотична
С.Циліндрична, конічна, плоска, змішана
D. Здавлена, правильна, неправильна
Е. Конічна, лордотична, кіфотична

33. В разі вивчення фізичного розвитку, дітей якого віку слід віднести
до вікової групи 11-річних:
А. від 11 до 11 років 6 місяців
В. від 11 до 12 років
С. від 11 до 11 років 5 місяців 29 днів
D. від 10 років 5 місяців 29 днів до 11 років 6 місяців
Е. від 10 років 6 місяців до 11 років 5 місяців 29 днів

34. В разі вивчення фізичного розвитку, дітей якого віку слід віднести
до вікової групи 13-річних:
А. від 12 років 6 місяців до 13 років 5 місяців 29 днів
В. від 12 до 13 років
С. від 13 до 13 років 5 місяців 29 днів
D. від 12 років 5 місяців 29 днів до 13 років 6 місяців
Е. від 13 до 13 років 6 місяців

35. Вкажіть методи оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків:


А. Метод сигмальних відхилень, кореляційний, комбінований
В. Дисперсійний, кореляційний, метод сигнальних відхилень
С. Метод сигмальних відхилень, за шкалами регресії, комплексний
D. Метод сигмальних відхилень,
Е. Дисперсійний, кореляційний

36. За допомогою метода сигмальних відхилень можна встановити:


А. Гармонійність та пропорційність розвитку
В. Стан працездатності
С.Рівень фізичного розвитку за окремими антропологічними ознаками
та пропорційність розвитку
D. Рівень біологічного розвитку та пропорційність розвитку
Е. Опірність організму та біологічний вік

37. Для розрахунків сигмального відхилення необхідно знати:


А. Коефіцієнт кореляції та середньоквадратичне відхилення
В. Коефіцієнт детермінації та середньоквадратичне відхилення
С. Похибку середньоарифметичної зваженої величини
D. Фактичне відхилення антропометричного показника від
стандартного та середньоквадратичне відхилення
Е. Усе перелічене

38. Що таке профіль фізичного розвитку дитини?


А. Це проекція тіла дитини при вертикальному положенні
В. Це фронтальна проекція тіла при вертикальному положенні
С. Графічне зображення у стані стоячи та сидячи
D. Графічне зображення величин сигмальних відхилень основних
антропометричних ознак
Е.Співвідношення маси тіла до росту

39. Вкажіть, на чому базується визначення фізичного розвитку дітей за


допомогою шкал регресії?
А. На використанні індивідуальних карт фізичного розвитку
В. На використанні стоматоскопічних ознак
С. На графічному зображення основних антропометричних ознак
D. На використанні показників біологічного віку дитини
Е. На урахуванні кореляційної залежності між ростом, масою тіла та
обводом грудної клітки

40. Коефіцієнт регресії Ру/х визначає:


А. Максимальне відхилення маси тіла від стандартної величини
В. На скільки зміниться маса тіла (у) при зміні росту на 1 см (х)
С. Співвідношення маси тіла щодо росту
D. На скільки зміниться обвід грудної клітки (z) при зміні росту на 1 см
(х)
Е. Співвідношення росту у стані «стоячи» до стану «сидячи»

41. Коефіцієнт регресії Рz/х визначає:


А. Максимальне відхилення маси тіла від стандартної величини
В. На скільки зміниться маса тіла (у) при зміні росту на 1 см (х)
С. На скільки зміниться обвід грудної клітки (z) при зміні росту на 1 см
(х)
D. Співвідношення маси тіла до обводу грудної клітки
Е. Співвідношення росту у стані «стоячи» до стану «сидячи»

42. Що визначає сигма регресії?


А. Максимальне відхилення маси тіла від стандартної величини
В. Значення нормальних коливань індивідуального антропометричного
показника відносно росту
С. Дає оцінку біологічному віку дитини
D. Співвідношення маси тіла до обводу грудної клітки
Е. Співвідношення росту у стані «стоячи» до стану «сидячи»

43. У промисловому районі одного із індустріальних міст серед дітей


дошкільного віку почастішали захворювання на хронічний астматичний
бронхіт та бронхіальну астму. Який із постійних забруднювачів
атмосферного повітря міста міг стати їх причиною?
A. Діоксид сірки
B. Оксид вуглецю
C. Свинець
D. Оксиди азоту
E. Продукти фотохімічних реакцій

44. У хлопчика 10 років величина сигмального відхилення за довжиною


тіла -1,44σ, за масою тіла -1,52σ, за окружністю грудної клітки -1,32σ.
Профіль фізичного розвитку вкладається в одну сигму. Дайте оцінку
фізичного розвитку дитини.
A. Фізичний розвиток середній, пропорційний.
B. Фізичний розвиток за довжиною, масою тіла та окружністю грудної
клітки нижче середнього, пропорційний.
C. Фізичний розвиток низький, гармонійний.
D. Фізичний розвиток середній, непропорційний.
E. Фізичний розвиток за довжиною, масою тіла та окружністю грудної
клітки низький, негармонійний.

45. У хлопчика 8 років величина сигмального відхилення за довжиною


тіла -0,78σ, за масою тіла +0,83σ, за окружністю грудної клітки +0,51σ.
Профіль фізичного розвитку вкладається в дві сигми. Дайте оцінку фізичного
розвитку дитини.
A. Фізичний розвиток хлопчика за вказаними ознаками вище
середнього, непропорційний.
B. Фізичний розвиток хлопчика за вказаними ознаками вище
середнього, пропорційний.
C. Фізичний розвиток хлопчика за вказаними ознаками низький,
гармонійний.
D. Фізичний розвиток хлопчика за довжиною, масою тіла та
окружністю грудної клітки середній, непропорційний.
E. Фізичний розвиток хлопчика за довжиною, масою тіла та
окружністю грудної клітки низький, негармонійний.

46. У дівчинки 13 років величина сигмального відхилення за довжиною


тіла +2,17σ, за масою тіла +2,08σ, за окружністю грудної клітки +2,11σ.
Профіль фізичного розвитку вкладається в одну сигму. Дайте оцінку
фізичного розвитку школярки.
A. Фізичний розвиток за вказаними ознаками високий, негармонійний.
B. Фізичний розвиток за довжиною, масою тіла та окружністю грудної
клітки середній, негармонійний.
C. Фізичний розвиток за вказаними ознаками вище середнього,
гармонійний.
D. Фізичний розвиток за довжиною, масою тіла та окружністю грудної
клітки вище середнього, непропорційний.
E. Фізичний розвиток за довжиною, масою тіла та окружністю грудної
клітки високий, пропорційний.

47. У дівчинки 11 років величина сигмального відхилення за довжиною


тіла +0,23σ, за масою тіла +1,99σ, за окружністю грудної клітки +1,89σ.
Профіль фізичного розвитку вкладається в дві сигми. Дайте оцінку фізичного
розвитку школярки.
A. Фізичний розвиток дівчинки за довжиною, масою тіла та
окружністю грудної клітки середній, негармонійний.
B. Фізичний розвиток дівчинки за довжиною тіла середній, за масою
тіла та окружністю грудної клітки вище середнього, непропорційний.
C. Фізичний розвиток дівчинки за вказаними ознаками вище
середнього, гармонійний.
D. Фізичний розвиток дівчинки за довжиною тіла середній, за масою
тіла та окружністю грудної клітки високий, негармонійний.
E. Фізичний розвиток дівчинки вказаними ознаками високий,
негармонійний.

48. За шкалами регресії було встановлено, що у дівчинки 13 років


індивідуальні показники довжини тіла вище середнього, маси тіла +2,31σR та
обводу грудної клітки +2,17σR. Дайте оцінку фізичного розвитку школярки.
A. Фізичний розвиток дівчинки різко дисгармонійний, за рахунок
підвищеного жировідкладення.
B. Фізичний розвиток дівчинки дисгармонійний.
C. Фізичний розвиток дівчинки за вказаними ознаками гармонійний.
D. Фізичний розвиток дівчинки високий, гармонійний.
E. Фізичний розвиток дівчинки високий, дисгармонійний.
49. У дівчинки 7 років індивідуальні показники маси тіла +0,57σR та
обводу грудної клітки +0,43σR. Дайте оцінку фізичного розвитку школярки
за шкалами регресії.
A. Фізичний розвиток дівчинки дисгармонійний.
B. Фізичний розвиток дівчинки гармонійний
C. Фізичний розвиток дівчинки середній.
D. Фізичний розвиток дівчинки високий.
E. Фізичний розвиток дівчинки вище середнього.

50. Величина довжини тіла хлопчика 10 років знаходиться в межах від


М+1σ до М+2σ. Індивідуальні показники маси тіла +1,33σR та обводу грудної
клітки +1,12σR. Дайте оцінку фізичного розвитку школяра за шкалами
регресії.
A. Фізичний розвиток дитини вище середнього, дисгармонійний.
B. Фізичний розвиток дитини різко дисгармонійний.
C. Фізичний розвиток дитини середній, гармонійний.
D. Фізичний розвиток дитини високий, гармонійний.
E. Фізичний розвиток дитини вище середнього, гармонійний.

51. За шкалами регресії довжина тіла учня 14 років була віднесена до


показників, які знаходиться в межах від М+2σ та вище. Показники маси тіла
+1,98σR та обводу грудної клітки +1,78σR. Дайте оцінку фізичного розвитку
школяра.
A. Фізичний розвиток дитини різко дисгармонійний.
B. Фізичний розвиток дитини вище середнього, гармонійний.
C. Фізичний розвиток дитини середній, гармонійний.
D. Фізичний розвиток дитини високий, гармонійний.
E. Фізичний розвиток дитини високий, дисгармонійний

52. Хлопчик 8 років має довжину тіла 130,1 см (+0,36σ), масу тіла 28,5
кг (+0,12σ), обвід грудної клітки 63,0 см (+0,10 σ). Біологічний рівень
розвитку відповідає календарному віку. Функціональні показники в межах
±1σ. Оцініть фізичний розвиток дитини комплексним методом.
A. Фізичний розвиток дитини високий, гармонійний.
B. Фізичний розвиток дитини вище середнього, гармонійний.
C. Фізичний розвиток дитини високий, дисгармонійний.
D. Фізичний розвиток дитини середній, гармонійний.
E. Фізичний розвиток дитини різко дисгармонійний.

53. Для вивчення фізичного розвитку дітей та підлітків широко


використовують антропометричні дослідження. Виберіть з наведеного
фізіометричний метод досліджень.
А. Визначення маси тіла
В. Вимірювання довжини тіла
С. Визначення життєвої ємності легень
D. Визначення форми хребта
Е. Визначення форми грудної клітки

54. В учня 4 класу виявлено різко дисгармонійний фізичний розвиток.


Хлопчик страждає хронічним бронхітом у стадії компенсації. Протягом року
гострими захворюваннями не хворів. До якої групи здоров’я відноситься
хлопчик?
А. 3 група здоров’я
В. 1 група здоров’я
С. 2 група здоров’я
D. 4 група здоров’я
Е. 5 група здоров’я

55. У дівчинки 10 років рівень фізичного розвитку високий (М+3δ),


довжина тіла збільшилась за рік на 10 см (в два рази більше, як для її віку),
кількість постійних зубів відповідає віку (20), розвиток вторинних статевих
ознак випереджає вікові строки (Ма2, Р2, Ах2, Menarche). Випередження
біологічного віку може бути внаслідок:
А. Акселерації
В. Ендокринних порушень
С. Складу раціону харчування
D. Занять спортом
Е. Недоліків у гігієнічному вихованні

56. Після проведення поглибленого медичного огляду у п’ятому класі


загальноосвітньої школи діти були розподілені за групами здоров’я. До якої
групи здоров’я слід віднести детей, які часто хворіють, і мають морфологічні
та функціональні відхилення після перенесених захворювань?
А. 1 група здоров’я
*В. 2 група здоров’я
С. 3 група здоров’я
D. 4 група здоров’я
Е. 5 група здоров’я

57. Для вивчення показників фізичного розвитку дітей та підлітків


широко використовують антропометричні та фізіометричні методи
дослідження. Оберіть з наведеного соматометричний метод дослідження.
А. Визначення життєвої ємності легень
В. Вимірювання довжини тіла
С. Визначення форми грудної клітки
D. Визначення форми хребта
Е. Визначення м’язової сили
58. Оцінка фізичного розвитку дитини дошкільного віку показала:
фізичний розвиток – середній, за масою тіла, обводом грудної клітки –
гармонійний, біологічний вік відповідає календарному. Хронічні
захворювання відсутні. Протягом року хворів 5 разів гострими
респіраторними захворюваннями. До якої групи здоров’я відноситься
хлопчик?
А. 2 група здоров’я
В. 1 група здоров’я
С. 3 група здоров’я
D. 5 група здоров’я
Е. 4 група здоров’я

59. При проведенні медичного огляду всім учням 7 класу визначали


відповідність біологічного розвитку календарному віку. Який з
перерахованих критеріїв є найбільш інформативним показником біологічного
віку?
А. Кількість постійних зубів
В. Довжина тіла
С. Щорічне збільшення довжини тіла
D. Осифікація кісток кисті
Е. Розвиток вторинних статевих ознак

60. Аналіз захворюваності школярів вікових груп 7-10 років, 11-14


років та 15-17 років виявив, що один з класів захворювань має найбільш
широке розповсюдження у всіх вікових періодах. Які це хвороби?
А. Інфекційні захворювання
В. Травми і отруєння
С. Хвороби органів травлення
D. Хвороби шкіри
Е. Хвороби органів дихання

61. При вивченні фізичного розвитку дітей переддошкільного віку


оцінювали ряд показників. Який із перерахованих показників відноситься до
основних антропометричних показників фізичного розвитку?
А. Форма хребта
В. Показники гемодинаміки
С. Обвід грудної клітки
D. Форма грудної клітки
Е. Динамометрія

62. Під час розподілу дітей на медичні групи в одного з учнів


установлено захворювання на бронхіальну астму в стадії компенсації. До
якої групи занять з фізичного виховання можна віднести цього учня?
А. Підготовча група
В. Основна група
С. Спеціальна група
D. Заняття лікувальною фізкультурою
Е. Заборонити заняття

63. З метою підвищення загартованості організму учнів школи-


інтернату лікар розробив програму, в основу якої покладені наступні
принципи: поступовість, індивідуальність, комплексність. Який з основних
принципів загартовування не включив лікар у програму?
А. Нарощування інтенсивності впливу
В. Підвищення резистентності
С. Нарощування сили впливу
D. Систематичність
Е. Підвищення стійкості

64. Підліток 15 років має наступні показники, що характеризують його


біологічний вік: щорічне збільшення довжини тіла - на 1 см нижче за
показники цієї вікової групи, на 2 - менше постійних зубів, ступінь розвитку
вторинних статевих ознак відстає на 2 роки (Р, Ахо, Vo, Fo, Lo). Оцініть
біологічний вік підлітка.
А.Випереджає календарний вік
В.Відповідає календарному
С.Відстає від календарного
D.Низький
Е.Високий

65. Всі діти перед вступом до школи повинні пройти медичний огляд.
Вкажіть термін проведення медогляду для дітей 6-ти років, які поступають у
1 клас.
А. За 1 рік до школи
В. За 3 місяці до школи
С. За 2 тижні до школи
D.За 6 місяців до школи
Е. За 1 тиждень до школи

66. Після перенесення гострих вірусних інфекцій дітей та підлітків


відсторонюють від занять фізичною культурою. Вкажіть строк, з якого учням
дозволяється відвідувати ці заняття.
А. Через 3 дні від початку відвідувань учбового закладу
В. Через 1-3 тижні від початку відвідувань учбового закладу
С. Через 10 днів від початку відвідувань учбового закладу
D. Через 7 днів від початку відвідувань учбового закладу
Е. Через 1 день від початку відвідувань учбового закладу

67. Для кожного вікового періоду виділяють кілька найбільш


інформативних показників біологічного розвитку. Для раннього й
дошкільного віку крім довжини тіла та її річного збільшення є характерними
показники:
А. Розвитку вторинних статевих ознак
В. Розвитку вторинних статевих ознак та терміни прорізування та зміни
молочних зубів
С. Нервово-психічного розвитку та терміни прорізування та зміни
молочних зубів
D. Терміни прорізування та зміни молочних зубів
Е. Нервово-психічного розвитку

68. Для кожного вікового періоду виділяють кілька найбільш


інформативних показників біологічного розвитку. Для молодшого шкільного
віку крім довжини тіла та її річного збільшення є характерними показники:
А. Число постійних зубів
В. Розвитку вторинних статевих ознак та терміни прорізування та зміни
молочних зубів
С. Нервово-психічного розвитку та терміни прорізування молочних
зубів
D. Розвитку вторинних статевих ознак
Е. Нервово-психічного розвитку

69. Інтенсивність процесів акселерації спостерігалась протягом 60-70


років минулого століття, з 80 –х років починають відзначати сповільнення
темпів та їх стабілізацію у 90-х. Для сучасних дітей найбільш характерні:
А. Тенденція до дефіциту маси тіла та більш пізнє настання статевого
дозрівання
В. Тенденція до збільшення маси тіла та більш пізнє настання статевого
дозрівання
С. Тенденція до дефіциту маси тіла та ранішого статевого дозрівання
D. Випередження біологічного віку від календарного
Е. Тенденція до збільшення маси тіла та випередження біологічного
віку від календарного

70. Виділіть головну мету щорічних медоглядів дітей та підлітків


А. Розробка оздоровчих заходів
В. Перелік дітей, що часто хворіють
С. Своєчасна діагностика груп ризику та класифікація за станом
здоров’я та рівнем фізичної підготовки
D. Допуск до занять фізкультури
Е. Оцінка соматоскопічних показників

71. Вкажіть методики, що використовуються шкільними лікарями при


оцінці фізичного розвитку дітей та підлітків
А. Вимірювання грудної клітки та голови
В. Вимірювання частоти пульсу, тиску та сили м’язів
С. Опис рівня біологічного розвитку
D. Соматометрія, фізіометрія, соматоскопія
Е. Знаходження концентрації уваги

72. Вкажіть головний санітарно-гігієнічний захід щодо попередження


розвитку відхилень з боку функціонування зорового аналізатору у школярів
А. Висота розташування світильників
В. Нормування інтервалів виконання письмових робіт
С. Використання письма під нахилом або прямого
D. Забезпечення оптимального рівня освітлення робочого міста
Е. Розташування за партою учнів згідно з ростовим показником

73. Які існують сучасні гіпотези щодо пояснення такого явища як


акселерація?
А. Використання надзвичайно калорійних сумішей для харчування
В. Урбанізація міст, екологічні впливи
С. Геліогенні, аліментарні, соціально-економічні
D. Гетеролокальні браки, раннє статеве дозрівання
Е. Специфічна профілактика, успіхи в педіатрії

74. Вкажіть головні критерії за якими визначається адаптація дитини до


дошкільного заходу
А. Термін нормалізації психічного та емоціонального стану
В. Продовження захворювань
С. Стать дитини
D. Частота захворювань
Е. Термін нормалізації поведінки та психічного і емоціонального стану,
частота та продовження захворювань

75. Які показники фізичного розвитку дитини можна оцінювати як


відхилення від стандарту?
А. Низький зріст
В. Дефіцит маси тіла
С. Зайва вага
D. Дефіцит та надлишок маси тіла
Е. Низький зріст, дефіцит маси, зайва вага

76. Які показники враховуються при використанні комплексного


методу оцінки стану фізичного розвитку дітей та підлітків?
А. Психологічний статус
В. Морфофункціональний стан та рівень біологічного розвитку
С. Ступінь опірності організму та рівень біологічного розвитку
D. Наявність генетичних захворювань та рівень біологічного розвитку
Е. Ступінь загартовування
77. Біологічний вік дитини встановлюється за показником:
А. Щорічне збільшення довжини тіла
В. Термін зміни зубів на постійні
С. Ступінь розвитку вторинних статевих ознак
D. Термін осифікації кісток кисті
Е. Усе перераховане

78. Комплексний метод оцінки фізичного розвитку дозволяє оцінити:


А. Розвиток хронічних захворювань
В. Психологічний статус
С. Ступінь загартовування
D. Ступінь опірності організму
Е. Відповідність календарного віку дитини рівню біологічного розвитку

79. Вкажіть головну мету проведення масових досліджень фізичного


розвитку дитячих колективів?
А. Для встановлення дітей, які часто хворіють
В. Для визначення груп дітей з фізичного виховання
С. Для встановлення ступеня загартовування організму
D. Для розробки стандартів фізичного розвитку дітей в окремому
регіоні та оцінки впливу екологічних умов на здоров’я
Е. Для визначення дітей, які довго хворіють

80. Яких дітей слід віднести до категорії «часто хворіючих»?


А. Тих, що хворіли у попередньому році 1 раз на місяць
В. Тих, що хворіли у попередньому році 4 рази та більше
С. Тих, що хворіли у попередньому кварталі не менше 3 разів
D. Тих, що хворіли у попередньому році не менше 5 разів
Е. Тих, що хворіли у попередньому році не менше 6 разів

81. Які з показників найчастіше використовуються для характеристики


стану здоров’я дитячих та підліткових колективів:
А. Захворюваність на інфекційні хвороби
В. Показники народжуваності та індекс здоров’я
С. Показники смертності та індекс здоров’я
D. Патологічна ураженість та індекс здоров’я
Е. Індекс здоров’я

82. Дайте визначення, що таке показник «захворюваність за


звертальністю»
А. Це кількість захворювань, які встановлені в процесі поглиблених
медичних оглядів в дитячих закладах
В. Це сукупність випадків захворювань за визначений термін, з
приводу яких були звертання в ЛПЗ
С. Це кількість гострих інфекційних захворювань, з приводу яких були
звертання в ЛПЗ
D. Питома вага звертань до педіатрів з приводу загострень хронічних
захворювань
Е. Розповсюдженість хронічних захворювань

83. Дайте визначення, що таке показник «патологічна ураженість»?


А. Це кількість гострих захворювань, які встановлені в процесі
поглиблених медичних оглядів в дитячих закладах
В. Це сукупність випадків захворювань за визначений термін, з
приводу яких, були звертання в ЛПЗ
С. Це кількість гострих інфекційних захворювань, з приводу яких були
звертання в ЛПЗ
D. Питома вага звертань до педіатрів з приводу загострень хронічних
захворювань
Е. Це розповсюдженість хронічних захворювань та різних
функціональних відхилень

84. Які питання слід вирішити при організації медичного контролю за


фізичним вихованням у школі?
А. Медичне дослідження стану здоров’я
В. Визначення групи фізичного виховання
С. Контроль за відповідністю фізичного навантаження функціональним
здібностям організму
D. Контроль за місцями проведення уроків фізкультури та умовами
спортивних змагань
Е. Усе викладене

85. Яких дітей шкільного віку слід віднести до основної групи з


фізичного виховання?
А. Першої групи здоров’я
В. Другої групи здоров’я
С. Третьої групи здоров’я
D. Дітей нетренованих та незагартованих
Е. Дітей незагартованих

86. Яких дітей шкільного віку слід віднести до підготовчої групи з


фізичного виховання?
А. Першої групи здоров’я
В. Другої групи здоров’я
С. Третьої групи здоров’я
D. Дітей нетренованих та незагартованих
Е. Дітей незагартованих
87. Яких дітей шкільного віку слід віднести до спеціальної групи з
фізичного виховання?
А. Першої групи здоров’я
В. Другої групи здоров’я
С. Третьої групи здоров’я
D. Дітей нетренованих та незагартованих
Е. Дітей четвертої групи здоров’я

88. Які питання слід вирішити при організації медичного контролю за


фізичним вихованням у дошкільному дитячому закладі?
А. Медичний контроль за реакцією організму щодо фізичного
навантаження
В. Медичний догляд перед початком загартовування
С. Медичний контроль за умовами проведення фізкультури
D. Встановлення групи фізичного виховання
Е. Усе викладене

89. Яких дітей дошкільного віку за станом здоров’я слід віднести до


першої групи фізвиховання?
А. Дітей з затримкою фізичного розвитку
В. Дітей першої групи здоров’я
С. З анемією
D. Дітей другої групи здоров’я
Е. Дітей після гострого інфекційного захворювання

90. Яких дітей дошкільного віку за станом здоров’я слід віднести до


другої групи фізвиховання?
А. Дітей з затримкою фізичного розвитку
В. Дітей першої групи здоров’я
С. З анемією
D. Дітей другої групи здоров’я
Е. Дітей реконвалесцентів

91. Яких дітей дошкільного віку за станом здоров’я слід віднести до


другої групи фізвиховання?
А. Дітей другої групи здоров’я
В. Дітей з середнім рівнем фізичного розвитку
С. З анемією будь-якої етіології
D. З хронічними захворюваннями нирок
Е. Дітей з гострими запальними процесами

92. Яких дітей дошкільного віку за станом здоров’я слід віднести до


третьої групи фізвиховання?
А. З гострими захворюваннями нирок
В. Дітей з затримкою фізичного розвитку
С. Дітей другої та третьої групи здоров’я
D. Дітей, з компенсованими вадами розвитку серця
Е. Дітей з вадами серця в стадії субкомпенсації

93. Яких дітей дошкільного віку за станом здоров’я слід віднести до


другої групи фізвиховання?
А. Дітей з гострими запальними процесами
В. З хронічними захворюваннями нирок
С. Дітей з вадами серця в стадії субкомпенсації
D. Дітей, вадами розвитку серця в стадії компенсації
Е. Усе перераховане

94. В ході проведення фізичного виховання для дітей, які належать до


другої групи фізвиховання слід дотримуватися особливих вимог. Вкажіть їх?
А. Фізвиховання проводять з обмеженням м’язового навантаження
В. Не слід проводити загартовування за допомогою води
С. Проводять без обмежень
D. Загартовування проводять зі зниженням температури повітря та води
Е. Усе перераховане

Тема № 7
МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ВІКОВИХ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ
ОСОБЛИВОСТЕЙ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ. ГІГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА
НАВЧАЛЬНО–ВИХОВНОГО РЕЖИМУ ДІТЕЙ
РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП
1. Приміщення дитячого садка, що розташоване у житловому
мікрорайоні на відстані 30 м від найближчого житлового будинку, передано
підприємству “Хімчистка” (5 клас підприємств згідно санітарної
класифікації). На якій відстані від житлових будинків допускається
розташовувати подібне підприємство?
A. На відстані 100 м
B. На відстані 10 м
C. На відстані 30 м
D. На відстані 300 м
E. На відстані 50 м

2. Під час експертизи проекту будівництва гаражів на 250 легкових


автомобілів та СТО встановлено відстань до приміщення дитячого садка 30
м. На якій відстані від дитячих дошкільних закладів допускається
розташовувати подібне підприємство?
A. На відстані 300 м
B. На відстані 10 м
C. На відстані 30 м
D. На відстані 50 м
E. На відстані 100 м
3. В місті Н. було заплановано побудувати середню загальноосвітню
школу. Найбільш оптимальною для дитячих закладів є система забудови:
A. Павільйонна
B. Централізована
C. Блочна
D. Децентралізована
E. Компактна

4. В 5 класі середньої загальноосвітньої школи була проведена оцінка


умов перебування дітей у класі. Зокрема були отримані такі величини
показників мікроклімату: температура повітря в класі – 240С, радіаційна
температура 210С, швидкість руху повітря – 0,1 м/с, відносна вологість
повітря – 65%. Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату в класі.
A. Мікроклімат комфортний
B. Мікроклімат дискомфортний, перегріваючий
C. Мікроклімат дискомфортний зі зниженою швидкістю повітря
D. Мікроклімат дискомфортний зі зниженою радіаційною
температурою
E. Мікроклімат дискомфортний охолоджуючого типу

5. При проведенні поточного санітарного нагляду в 3 класі середньої


школи було виявлено, що маркування парт відсутнє, в класі наявні парти
одного розміру. Невідповідність меблів довжині тіла дітей може привести до:
A. Порушення постави
B. Психоемоційного навантаження
C. Зниження уваги
D. М’язової асиметрії
E. Травматизму

6. В зимовий період була проведена оцінка мікрокліматичних умов у 6


класі загальноосвітньої школи. Були отримані такі величини показників
мікроклімату: температура повітря в класі – 180С, радіаційна температура
150С, швидкість руху повітря – 0,3 м/с, відносна вологість повітря – 50%.
Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату в класі.
A. Мікроклімат комфортний
B. Мікроклімат дискомфортний, перегріваючий
C. Мікроклімат дискомфортний зі зниженою вологістю
D.Мікроклімат дискомфортний з підвищеною швидкістю руху повітря
E. Мікроклімат дискомфортний, охолоджуючого типу

7. В кабінеті хімії середньої загальноосвітньої школи виникла


необхідність оцінити ефективність вентиляції. Запропонуйте показники, які
потрібно використати для виконання цього завдання.
A. Визначити об’єм та кратність вентиляції
B. Визначити необхідну та фактичну кратність вентиляції
C. Визначити систему вентиляції
D. Визначити кубатуру приміщення
E. Визначити концентрацію СО2

8. В населеному пункті К. запланували збудувати дитячий навчальний


заклад. При експертизі проекту середньої загальноосвітньої школи було
вказано, що найбільш прийнятна поверховість шкільної споруди це:
A. Не вище 2-х поверхів
B. Не вище 3-х поверхів
C. 4-5 поверхова
D. Не більше 6-ти поверхів
E. Одноповерхові корпуси

9. В середню школу завезли столи та стільці для обладнання класів


молодшої школи. Вкажіть основний показник, який потрібно врахувати для
того щоб правильно розташувати меблі в класі.
A. Положення тіла при користуванні меблями
B. Відповідність розмірів меблів довжині тіла дитини
C. Відстань від переднього краю поверхні столу до спинки стільця
D. Відповідність меблів сучасному дизайну
Е. Стіл та стілець з`єднані в єдине ціле чи ні

10. В 7 класі гімназії провели гігієнічну оцінку ефективності вентиляції.


Який з показників врахували для того, щоб розрахувати необхідну кратність
повітрообміну в шкільному класі:
A. Час перебування учнів у класі
B. Концентрацію СО2 в повітрі
C. Систему вентиляції
D. Кубатуру приміщення
E. Орієнтацію вікон

11. Приміщення 8 класу середньої школи площею 50 м2. В класі три


вікна. Затінення за вікнами відсутнє. Який з показників природного
освітлення необхідно врахувати при плануванні кількості рядів парт (столів)
у класі:
A. Кут затінення
B. Площу вікон
C. Світловий коефіцієнт
D. Коефіцієнт заглиблення
E. Освітленість

12. У приміщенні навчального класу середньої школи провели


гігієнічну оцінку природному освітленню. Дайте рекомендації відносно
гігієнічних вимог, щодо умов природного освітлення шкільного класу:
A. Кут падіння променів світла не менше 500
B. Яскравість не більше 2000 Кд/м.кв
C. Рівномірність освітлення 1:2
D.Світловий коефіцієнт не менше 1:10
E. Коефіцієнт природного освітлення не менше 1,5%

13. В класній кімнаті розмірами 6×10 м2 встановлено 6 світильників


прямого світла, обладнаних лампами розжарювання потужністю 150 Вт
кожна. Освітленість на робочих місцях коливається у межах 30-70 лк. Дайте
гігієнічну оцінку штучного освітлення класу.
А. Освітленість на робочих місцях достатня
В. Рівномірне: освітленість на робочих місцях низька
С. Нерівномірне та достатнє
D. Нерівномірне та недостатнє
Е. Освітленість на робочих місцях низька

14. В навчальному кабінеті середньої школи площею 5×10 м2


встановлено 8 світильників з люмінесцентними лампами потужністю 40 Вт
кожна. Освітленість на робочих місцях коливається у межах 50-70 лк. Дайте
гігієнічну оцінку штучного освітлення класу.
А. Нерівномірне та достатнє: освітленість на робочих місцях достатня
В. Нерівномірне та недостатнє: освітленість на робочих місцях низька
С. Рівномірне та недостатнє: освітленість на робочих місцях низька
D. Рівномірне та достатнє: освітленість на робочих місцях достатня
Е. Рівномірне та достатнє: освітленість на робочих місцях низька

15. В першому класі гімназії була проведена оцінка мікроклімату з


метою його оптимізації. Були отримані такі величини показників
мікроклімату: температура повітря в класі – 200С, радіаційна температура
190С, швидкість руху повітря – 0,2 м/с, відносна вологість повітря – 50%.
Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату в класі.
A. Мікроклімат дискомфортний з підвищеною швидкістю руху повітря
B. Мікроклімат дискомфортний, перегріваючий
C. Мікроклімат дискомфортний зі зниженою вологістю
D. Мікроклімат комфортний
E. Мікроклімат дискомфортний охолоджуючого типу

16. У груповій дитячого навчального закладу, що побудована за


типовим проектом, установлено, що мікрокліматичні умови і штучна
освітленість відповідають гігієнічним вимогам, а рівень природної
освітленості нижчий норми. Зміна якого з показників зовнішнього
середовища впливає на показники освітленості?
А. Кута отвору
В. Питомої потужності електроосвітлення
С. Коефіцієнта аерації
D. Коефіцієнта заглиблення
Е. Коефіцієнта природного освітлення

17. Медичний контроль за трудовим навчанням школярів 6-го класу


показав: уроки в столярній майстерні проводяться в п’ятницю, четвертим і
п’ятим уроком, загальною тривалістю 90 хв., щільність 1-го уроку – 69%,
2-го – 65%. Чи відповідає організація уроку праці гігієнічним вимогам?
А. Відповідає вимогам
В. Не відповідає за тривалістю заняття
С. Не відповідає за моторною щільністю 1-го уроку
D. Не відповідає за моторною щільністю 2-го уроку
Е. Не відповідає за спареністю уроку

18. У дитячому навчальному закладі (ДНЗ) для ігор використовуються


хутряні іграшки „Ведмідь”: маса – 200 г, забарвлення матеріалу стійке,
токсичні речовини відсутні, запах – 3 бали. Чи відповідає іграшка гігієнічним
вимогам для використання в ДНЗ?
А. Не відповідає по запаху
В. Відповідає
С. Не відповідає по масі
D. Не відповідає по стійкості барвника
Е. Не відповідає по матеріалу

19. У класній кімнаті розмірами 6×10 м2 встановлено 8 світильників,


обладнаних лампами розжарювання потужністю 100 Вт кожна. Освітленість
на робочих місцях коливається у межах 30-80 лк. Дайте гігієнічну оцінку
штучного освітлення класу.
А. Рівномірне та достатнє: освітленість на робочих місцях достатня
В. Рівномірне: освітленість на робочих місцях низька
С. Нерівномірне та достатнє: освітленість на робочих місцях достатня
D. Нерівномірне та недостатнє: освітленість на робочих місцях низька
Е. Рівномірне та достатнє: освітленість на робочих місцях низька

20. У приміщенні навчального класу школи концентрація СО2 у повітрі


– 0,2%, світловий коефіцієнт – 1:5, температура – 20,00С, вологість – 55%.
Загальне освітлення лампами розжарювання – 200 лк. Які функціональні чи
патологічні відхилення найбільш імовірні?
А. Порушення зору
В. Простудні захворювання
С. Зниження працездатності, головний біль
D. Сколіози
Е. Вегето-судинна дистонія
21. З метою профілактики порушень постави школярів пересаджують з
першого ряду в третій і навпаки (відповідно номеру шкільних меблів і
довжині тіла), не рідше:
А. 4-х разів на рік
В. 3-х разів на рік
С. 2-х разів на рік
D. 6-ти разів на рік
Е. Не пересаджують взагалі

22. Відстань по горизонталі від переднього краю сидіння до проекції на


площину сидіння заднього краю стільниці стола має бути:
А. Від’ємною
В. Нульовою
С. Позитивною
D. Від’ємною та нульовою
Е. Нульовою та позитивною

23. Як називається відстань по горизонталі від переднього краю сидіння


до проекції на площину сидіння заднього краю стільниці стола:
А. Диференція
*В. Дистанція сидіння
С. Дистанція спинки
D. Висота спинки
Е. Висота стола

24. Як називається відстань від заднього краю стільниці стола до


площини сидіння по вертикалі:
А. Диференція
В. Дистанція сидіння
С. Дистанція спинки
D. Висота спинки
Е. Висота стола

25. Відстань від заднього краю стільниці стола до площини сидіння по


вертикалі повинна дорівнювати відстані:
А. Від площини сидіння до ліктя вільно опущеної руки з додаванням 5-
6 см.
В. Від площини сидіння до ліктя вільно опущеної руки з додаванням 15
см.
С. Від площини сидіння до ліктя вільно опущеної руки
D. Від площини сидіння до ліктя вільно опущеної руки з відніманням 5-
6 см
Е. Від площини сидіння до ліктя зігнутої руки з додаванням 5-6 см.
26. Відстань від спинки стільця до заднього краю стільниці стола має
назву:
А. Диференція
В. Дистанція сидіння
С. Дистанція спинки
D. Висота спинки
Е. Висота стола

27. Відстань від спинки стільця до заднього краю стільниці стола


мусить бути:
А. Більшою за передньо-задній розмір грудної клітки школяра на 30 см
В. Меншою за передньо-задній розмір грудної клітки школяра на 6 см
С. Більшою за передньо-задній розмір грудної клітки школяра на
ширину дитячої долоні
D. Дорівнювати передньо-задньому розміру грудної клітки школяра
Е. Більшою за передньо-задній розмір грудної клітки школяра на 20 см

28. На дотримання фізіологічно раціональної пози та забезпечення умов


для зорової роботи впливає розташування класної дошки. Крім відстані від
дошки до перших та останніх парт враховують:
А. Висоту нижнього краю дошки над підлогою
В. Кут розглядання дошки
С. Висоту нижнього краю дошки над підлогою та кут розглядання
дошки
D. Висоту верхнього краю дошки над підлогою та кут розглядання
дошки
Е. Висоту нижнього краю дошки від стелі та кут розглядання дошки

29. Що таке кут розглядання дошки:


А. Від краю дошки завдовжки 3 м до середини крайнього місця
школяра за переднім столом
В. Від середини дошки завдовжки 3 м до середини крайнього місця
школяра за переднім столом
С. Від краю дошки завдовжки 3 м до крайнього місця школяра за
заднім столом
D. Від середини дошки завдовжки 3 м до середини крайнього місця
школяра за заднім столом
Е. Від краю дошки завдовжки 3 м до середини ближнього місця
школяра за переднім столом

30. Відповідно до ДСТУ № 1729-1:2004 „Стільці та столи для


навчальних закладів” кольорове маркування столів та стільців надається за
розмірами меблів від:
А. 0 до 7 розміру меблів (8 розмірів)
В. 1 до 6 розміру меблів (6 розмірів)
С. 1 до 7 розміру меблів (7 розмірів)
D. 0 до 8 розміру меблів (9 розмірів)
Е. 1 до 10 розміру меблів (10 розмірів)

31. Загальні розміри земельної ділянки дошкільних закладів мають


відповідати їх місткості з розрахунку на одне місце, не менше:
А. 45-35 м. кв.
В. 35-25 м. кв.
С. 25- 15 м. кв.
D. 15-10 м. кв.
Е. 10-5 м. кв.

32. У дошкільних закладах площа озеленення земельної ділянки має


становити з розрахунку на одне місце, не менше:
А. 20-12 м2
В. 12-10 м2
С. 10- 8 м2
D. 8-5 м2
Е. 5 м2

33. Враховуючи основне призначення, земельна ділянка дошкільних


закладів поділяється на такі функціональні зони:
А. Групових майданчиків, спортивно-ігрова, забудови.
В. Групових майданчиків, спортивно-ігрова, забудови та господарська.
С. Групових майданчиків, спортивно-ігрова, забудови, юних
натуралістів
D. Групових майданчиків, спортивно-ігрова, юних натуралістів.
Е. Групових майданчиків, спортивно-ігрова, юних натуралістів,
забудови та господарська

34. Аналіз кривої фізіологічного навантаження дітей 6 років у


дошкільному закладі засвідчив, що під час вступної частини пульс
прискорився на 15% порівняно з початковим рівнем, під час основної – на
50%, а під час рухливої гри – на 80%. У заключній частині заняття частота
пульсу знизилась, але перевищила на 10% показник на початку заняття. Чи
правильно побудовано заняття?
А. Велике навантаження під час всіх частин заняття
В. Недостатнє навантаження основної частини
С. Велике навантаження в заключній частині
D. Правильно побудоване заняття
Е. Недостатнє навантаження вступної частини

35. Аналіз кривої фізіологічного навантаження дітей 6 років у


дошкільному закладі засвідчив, що під час вступної частини пульс
прискорився на 5% порівняно з початковим рівнем, під час основної – на
20%, а під час рухливої гри – на 50%. У заключній частині заняття частота
пульсу знизилась до рівня на початку заняття. Чи правильно побудовано
заняття?
А. Велике навантаження під час всіх частин заняття
В. Недостатнє навантаження основної частини
С. Недостатнє навантаження всіх частин заняття
D. Велике навантаження в заключній частині
Е. Недостатнє навантаження вступної частини

36. Для гігієнічної оцінки організації заняття з фізичного виховання


застосовують такий показник як загальна щільність заняття. Що це за
показник?
А. Відношення у відсотках часу, витраченого на виконання рухів до
загальної тривалості заняття
В. Відношення у відсотках часу, витраченого на виконання рухів,
пояснення вихователя до загальної тривалості заняття
С. Відношення у відсотках часу, витраченого на виконання рухів,
пояснення вихователя, розташування дітей до загальної тривалості заняття
D. Відношення у відсотках часу, витраченого на виконання рухів,
пояснення вихователя, розташування дітей, прибирання спортивного
знаряддя до загальної тривалості заняття
Е. Відношення часу, витраченого на виконання рухів до тривалості
основної частини заняття

37. Для гігієнічної оцінки організації заняття з фізичного виховання


застосовують такий показник як моторна щільність заняття. Що це за
показник?
А. Відношення часу, витраченого дитиною на виконання рухів до
загальної тривалості заняття
В. Відношення у відсотках часу, витраченого на виконання рухів,
пояснення вихователя до загальної тривалості заняття
С. Відношення у відсотках часу, витраченого на виконання рухів,
пояснення вихователя, розташування дітей до загальної тривалості заняття
D. Відношення у відсотках часу, витраченого на виконання рухів,
пояснення вихователя, розташування дітей, прибирання спортивного
знаряддя до загальної тривалості заняття
Е. Відношення часу, витраченого на виконання рухів до тривалості
основної частини заняття

38. Уроки фізичного виховання у спеціальній групі мають певні


особливості і організуються за спеціальною програмою з урахуванням
характеру і тяжкості захворювання, а саме:
А. Вступна частина триває 10 хв. у повільному темпі, основна - 30 хв.,
заключна – 5 хв.
В. Вступна частина триває 20 хв. у повільному та середньому темпі,
основна - 20 хв., заключна – 5 хв.
С. Вступна частина триває 5 хв. у повільному темпі, основна - 35 хв.,
заключна – 5 хв.
D. Вступна частина триває 5 хв. у повільному темпі, основна - 20 хв.,
заключна – 20 хв.
Е. Вступна частина триває 10 хв. у повільному темпі, основна - 25 хв.,
заключна – 10 хв.

39. З метою збереження працездатності дітей та попередження розвитку


перевтоми регламентується тривалість уроків та перерв. Згідно з вимогами
Закону України „Про загальну середню освіту” №651 –ХIV 13,05.1999 р. та
ДСанПіН 5.5.2.008-01 для учнів 1 класу тривалість уроку повинна
становити:
А. Тривалість уроку - 30 хвилин
В. Тривалість уроку - 35 хвилин
С. Тривалість уроку - 25 хвилин
D. Тривалість уроку - 45 хвилин
Е. Тривалість уроку - 40 хвилин

40. З метою збереження працездатності дітей та попередження розвитку


перевтоми регламентується тривалість уроків та перерв. Згідно з вимогами
Закону України „Про загальну середню освіту” №651 –ХIV 13,05.1999 р. та
ДСанПіН 5.5.2.008-01 для учнів 2-4-го класу тривалість уроку повинна
становити:
А. Тривалість уроку - 30 хвилин
В. Тривалість уроку - 35 хвилин
С. Тривалість уроку - 25 хвилин
D. Тривалість уроку - 45 хвилин
Е. Тривалість уроку - 40 хвилин

41. З метою збереження працездатності дітей та попередження розвитку


перевтоми регламентується тривалість уроків та перерв. Згідно з вимогами
Закону України „Про загальну середню освіту” №651 –ХIV 13,05.1999 р. та
ДСанПіН 5.5.2.008-01 для учнів 5-12-го класу тривалість уроку повинна
становити:
А. Тривалість уроку - 30 хвилин
В. Тривалість уроку - 35 хвилин
С. Тривалість уроку - 25 хвилин
D. Тривалість уроку - 45 хвилин
Е. Тривалість уроку - 40 хвилин

42. Вкажіть, які дитячі закладі слід розташовувати на території


селітебної зони міста:
А. Дитячі дошкільні заклади
В. Школи-інтернати
С. Туберкульозні санаторії
D. Дитячий дім
Е. Дитячий санаторій

43. Вкажіть, чому буде дорівнювати радіус обслуговування для


дитячого дошкільного закладу у місті?
А. Радіус обслуговування до 1,5 км
В. Радіус обслуговування до 2,5 км
С. Радіус обслуговування до 0,5 км
D. Радіус обслуговування до 1 км
Е. Радіус обслуговування до 250 м

44. Вкажіть, чому буде дорівнювати радіус обслуговування для учнів


молодших класів загальноосвітнього закладу у місті?
А. Радіус обслуговування до 1,5 км
В. Радіус обслуговування до 2,5 км
С. Радіус обслуговування до 0,75 км
D. Радіус обслуговування до 1 км
Е. Радіус обслуговування до 250 м

45. Вкажіть, чому буде дорівнювати радіус обслуговування для учнів


середнього та старшого віку загальноосвітнього закладу у місті?
А. Радіус обслуговування до 1,5 км
В. Радіус обслуговування до 2,5 км
С. Радіус обслуговування до 0,75 км
D. Радіус обслуговування до 1 км
Е. Радіус обслуговування до 250 м

46. Вкажіть, якому рівню повинен дорівнювати рівень шуму на


території розташування дитячого закладу?
А. Біля 45 дБ
В. Біля 55 дБ
С. Біля 40 дБ
D. Біля 20 дБ
Е. Біля 25 дБ

47. На якій відстані від червоної лінії слід розташовувати будівництво


школи?
А. На відстані не менше 10 м
В. На відстані не менше 15-20 м
С. На відстані не менше 8 м
D. На відстані не менше 5 м
Е. На відстані не менше 12 м
48. Який принцип повинен бути використаний в разі будівництва та
експлуатації дитячих дошкільних закладів?
А. Використання блочного типу забудівлі
В. Використання централізованого типу забудівлі
С. Забудівля повинна забезпечити групову ізоляцію
D. Слід використовувати тільки одноповерхові будівлі
Е. Повинна бути садова зона

49. Визначте основні типи класних кімнат?


А. Вбудовані
В. Ізольовані
С.Комбіновані
D. Периметричні
Е. Продольні

50. Яка площа класної кімнати задовольняє гігієнічним нормативам?


А. Біля 20 м2
В. Біля 30 м2
С. Біля 40 м2
D. Біля 50 м2
Е. Біля 60 м2

51. Вкажіть оптимальну відстань від дошки до першого ряду парт?


А. Оптимальна відстань - 2,65 м
В. Оптимальна відстань - 1,65 м
С. Оптимальна відстань 2,25 м
D. Оптимальна відстань 3 м
Е. Оптимальна відстань 3, 2 м

52. Вкажіть гігієнічні вимоги щодо розташування гімнастичного залу у


школі?
А. Розташування на першому поверсі в ізольованому блоці
В. Повинна бути можливість сквозного провітрення
С. Висота не менше 5,4-6 м
D. Повинні бути передбачені душеві кабінки та туалети
Е. Усе викладене

53. Яку систему опалення слід обрати у школі?


А. Парове
В. Кондукційне
D. Водяне
С. Повітряне
Е. Децентралізоване
54. Вкажіть гігієнічний норматив температури повітря в класних
кімнатах?
А. Норматив температури повітря -26 0С
В. Норматив температури повітря -20 0С
D. Норматив температури повітря -12 0С
С. Норматив температури повітря -16 0С
Е. Норматив температури повітря -18 0С

55. Вкажіть гігієнічний норматив температури повітря в спортивному


залі?
А. Норматив температури повітря-25-26 0С
В. Норматив температури повітря -19-20 0С
D. Норматив температури повітря -12 -13 0С
С. Норматив температури повітря -15-16 0С
Е. Норматив температури повітря -17-18 0С

56. Що таке «шкільна зрілість» дитини?


А. Це вміння малювати людину, складати слова та фрази, рахувати до
10
В. Це здатність дитини спокійно сидіти та підтримувати вертикальну
позу на протязі 45 хвилин
D. Це такий рівень фізичного, соціального та психічного розвитку, що
забезпечить дитині систематичність навчання без негативного впливу на
здоров’я дитини
С. Це вміння дитини спілкуватися в колективі
Е. Це здатність дитини уважно слухати та запам’ятовувати

57. Вкажіть показники «шкільної зрілості»


А. Морфологічне визрівання нервової системи та зростання
працездатності клітин кори
В. Збільшення рухливості та врівноваженості сили нервових процесів
С. Вдосконалення другої сигнальної системи
D. Високий рівень диференційованого гальмування в корі мозку
Е. Все перелічене

58. Вкажіть анатомо-фізіологічні особливості дітей дошкільного віку?


А. Уповільнення інтенсивності процесів росту щодо періоду
переддошкільного віку
В. Уповільнення процесів осифікації
С. Превалювання кістної частини хребта над хрящовою
D. Завершення формування кривизни в шийному та грудному відділах
хребта
Е. Все перелічене

59. Вкажіть функціональні особливості ЦНС у дітей дошкільного віку?


А. Превалювання іррадіації гальмування в корі головного мозку щодо
періоду шкільного віку
В. Уповільнення інтенсивності розвитку процесів внутрішнього
гальмування в корі головного мозку щодо періоду шкільного віку
С. Починається розвиток другої сигнальної системи
D. Превалювання іррадіації збудження в корі головного мозку щодо
періоду шкільного віку
Е. Все перелічене

60. Вкажіть морфофункціональну особливість дітей дітей дошкільного


віку:
А. Прискорення інтенсивності росту у порівнянні з переддошкільним
періодом розвитку
В. Розвиток м‘язів кіcток кисті, що сприяє письму та малюванню
С. Відсутність ізгибів в шийному відділу
D. Превалювання кістної частини хребта над хрящовою у порівнянні з
шкільним віком
Е. Все перераховане

Тема № 9
ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА РОЗМІЩЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ
ОКРЕМИХ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ЛІКАРНІ ЗА
МАТЕРІАЛАМИ ПРОЕКТУ.

1. Під час обстеження операційної хірургічного відділення обласної


клінічної лікарні проведено вимірювання показників мікроклімату.
Результати проведених досліджень: середня температура повітря складає
22оС, відносна вологість повітря – 50%, швидкість руху повітря – 0,1 м/с.
Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату операційної.
A.Мікроклімат комфортний
B.Мікроклімат дискомфортний перегрівний
C.Мікроклімат дискомфортний з підвищеною вологістю
D.Мікроклімат дискомфортний охолоджувальний
E.Мікроклімат дискомфортний з підвищеною швидкістю руху повітря

2. До інфекційного відділення центральної районної лікарні поступив


хворий з діагнозом „Черевний тиф”. Який шлях передачі цього
захворювання є провідним?
A. Крапельний
B. Водний і харчовий
C. Водний і побутовий
D. Побутовий
E. Водний

3. Міська лікарня складається з головного корпусу, в якому розміщені


хірургічне і терапевтичне відділення та декілька окремих будинків, які
призначені для інфекційного, пологового та дитячого відділень. Вкажіть
систему забудови лікарні.
А. Змішана
B. Централізована
C. Децентралізована
D. Централізовано-блочна
E. Компактна

4. Повітря палат хірургічного відділення, в яких перебувають хворі з


нагноєнням ран, забруднене гнійною мікрофлорою в кількостях, що
перевищують допустимі рівні. З метою попередження забруднення повітря
операційної хірургічного відділення має бути передбачена вентиляція:
А. Припливно-витяжна, з однаковим об’ємом припливу та витяжки
B. Тільки припливна
C. Тільки витяжна
D. Припливно-витяжна с превалюванням припливу
E. Припливно-витяжна с превалюванням витяжки

5. Площа, що відведена під забудову лікарняними корпусами, займає


19% земельної ділянки, площа озеленення - 62%. Зелені насадження
розміщені по периметру ділянки шириною 15 м. Відстань від
патологоанатомічного корпусу до палатних корпусів складає 32 м. Який з
наведених показників не відповідає гігієнічним вимогам?
А. Площа озеленення
В. Площа забудови
C. Площа садово-паркової зони
D. Ширина зелених насаджень по периметру ділянки
E. Відстань від палатних корпусів до патологоанатомічного корпусу

6. На земельній ділянці при змішаній системі будівництва лікарні


виділяють головний корпус, поліклініку, акушерсько-гінекологічний корпус,
інфекційний корпус, харчоблок, господарські будівлі, паталогоанатомічний
корпус, лікарняний сад зі смугою зелених насаджень. Вкажіть максимальний
відсоток забудови лікарняної ділянки.
А. Забудова лікарняної ділянки - 35%
В. Забудова лікарняної ділянки - 20%
С. Забудова лікарняної ділянки - 15%
D. Забудова лікарняної ділянки - 10%
E. Забудова лікарняної ділянки - 25%
7. Під час планового внутрішньо-лікарняного контролю за
дотриманням санітарно-гігієнічного режиму у палатах терапевтичного
відділення відібрано проби повітря для лабораторного аналізу за хімічними
та бактеріологічними показниками. Отримано наступні дані: вміст діоксиду
вуглецю - 0,2%; окиснюваність - 15,0 мг О2/м3 ; загальна кількість
мікроорганізмів у 1м3 - 1500; золотистий стафілокок - 3. Встановіть ступінь
чистоти повітряного середовища палат.
А. Забруднене
B. Слабко забруднене
C. Задовільної чистоти
D. Чисте
E. Дуже чисте

8. Стан повітря в приміщенні операційної оцінювали за вмістом


діоксиду вуглецю (СО2), кількості гемолітичних стрептококів та стафілококів
у 1 м3 повітря, загальному мікробному обсіменінню. Який головний критерій
чистоти повітря в операційній кімнаті?
А. Кількість гемолітичних стрептококів в 1м3 повітря
В. Загальне мікробне обсіменіння (мікробне число)
C. Кількість гемолітичних стафілококів в 1м3 повітря
D. Вміст діоксиду вуглецю (СО2)
E. Кількість коккобактерій в 1 м3 повітря

9. Передбачається будівництво багатопрофільної лікарні в одному із


центральних районів міста N. У даному випадку найбільш доцільна наступна
система забудови:
А. Блочна
B. Централізована
C. Децентралізована
D. Змішана
E. Централізовано-блочна

10. Під час реконструкції міської лікарні в місті, розташованому нижче


о
52 п.ш. планується перенесення хірургічного блоку з цокольного на І поверх
будівлі. На яку частину світу необхідно зорієнтувати вікна нової операційної
зали для створення оптимальних умов праці хірургічного персоналу?
А. Північ
B. Схід
C. Захід
D. Південь
E. Південний захід

11. При лабораторному дослідженні повітря лікарняної палати


встановлено: загальна кількість мікроорганізмів у повітрі 2500 на 1 м3, із них
125 – гемолітичного стрептококу. Найдоцільнішими заходами з метою
знезаражування повітря у палаті є:
A. Ультрафіолетове опромінювання бактерицидними лампами
B. Інфрачервоне опромінювання повітря
C. Розпилення 0,5% розчину хлораміну у повітрі
D. Електроаероіонізація повітря
E. Кондиціонування

12. У дитячій інфекційній лікарні реєструються випадки виникнення


внутрішньолікарняних гострих респіраторно-вірусних захворювань.
Припливно-витяжною вентиляцією палати лікарні не обладнані. Наявність
боксів та напівбоксів згідно з проектними рішеннями не передбачена. Дані
лабораторного аналізу повітря дозволили виявити такий вміст діоксиду
вуглецю (СО2) в лікарняних палатах: в палаті №1 — 0,15%, в палаті №2 —
0,25%, в палаті №3 — 0,07%. Укажіть в повітрі якої палаті вміст СО2
відповідає гігієнічним вимогам:
A. В жодній палаті
B. В палаті №1
C. В палаті №2
D. У всіх палатах
E. В палаті №3

13. У лікарняній палаті розміром 5 х 3,5 м2 є два вікна. Провітрювання


палати здійснюється шляхом 4-х разового відкривання кватирок протягом
дня. Визначення вмісту діоксиду вуглецю проводили шляхом пропускання
балончиків з повітрям через склянки Дрекселя з лужним розчином. Назвіть
допустимий вміст діоксиду вуглецю (СО2) в повітрі палати.
A. Вміст діоксиду вуглецю (СО2) 0,07-0,1%
B. Вміст діоксиду вуглецю (СО2) 0,04 %
C. Вміст діоксиду вуглецю (СО2) 0,01 %
D. Вміст діоксиду вуглецю (СО2) 0,15 %
E. Вміст діоксиду вуглецю (СО2) 0,20 %

14. З метою оцінки мікрокліматичних умов палати терапевтичного


відділення за дорученням лікаря медична сестра провела вимірювання.
Результати вимірювань: середня температура повітря – 20°С, швидкість руху
повітря – 0,2 м/с, відносна вологість повітря – 58%. Дайте гігієнічну оцінку
мікроклімату палати.
А. Мікроклімат дискомфортний охолоджувального типу
B. Мікроклімат комфортний
C. Мікроклімат дискомфортний нагрівного типу
D. Мікроклімат дискомфортний з підвищеною вологістю повітря
E. Мікроклімат дискомфортний з підвищеною швидкістю повітря
15. Повний бокс інфекційного відділення має площу 22 м2. На яку
максимальну кількість ліжок він може бути розрахований?
A. Кількість ліжок -3
B. Кількість ліжок -2
C. Кількість ліжок -1
D. Кількість ліжок -4
E. Кількість ліжок -5

16. В операційній обласної клінічної лікарні проведено вимірювання


мікрокліматичних показників. Результати проведених досліджень: середня
температура повітря складає 22оС, відносна вологість повітря – 48%,
швидкість руху повітря – 0,1 м/с. Дайте гігієнічну оцінку мікроклімату
операційної.
A. Мікроклімат комфортний
B.Мікроклімат дискомфортний
C.Мікроклімат дискомфортний з підвищеною вологістю
D.Мікроклімат дискомфортний охолоджуючий
E.Мікроклімат дискомфортний з підвищеною швидкістю руху повітря

17. При бактеріологічному дослідженні повітря в палаті терапевтичного


відділення визначено високий рівень забруднення. У палаті площею 28 м2
розмішені 4 ліжка, проводиться провітрювання через кватирки двічі на день,
вхід у відділення обладнано шлюзом, видалення сміття двічі на день, вологе
прибирання зранку та ввечері. Які причини підвищення бактеріального
забруднення повітря палати?
A. Недостатня кратність вологого прибирання
B. Недостатня площа на 1 ліжко
C. Недостатня кратність видалення сміття
D. Недостатнє провітрювання
E. Відсутність механічної вентиляції

18. Під час санітарного обстеження обласної інфекційної лікарні було


встановлено, що вона побудована за децентралізованою (павільйонною)
системою. Відділення складаються з боксів, напівбоксів і боксованих палат.
Площа кожного боксу і напівбоксу 20 м2, орієнтація вікон на схід, світловий
коефіцієнт (СК) 1:5, коефіцієнт природного освітлення (КПО) – 1,0%. Який
із приведених параметрів не відповідає гігієнічним вимогам?
A. Система забудови
B. Площа боксів та напівбоксів
C. Орієнтація вікон
D. Світловий коефіцієнт
E. Коефіцієнт природного освітлення (КПО)

19. При санітарному обстеженні земельної ділянки районної для


побудови багато-профільної лікарні на 400 ліжок було встановлено, що її
площа складає 4 га, озеленення 65 %, забудова – 10 %, природний ухил
рельєфу 150. На територію лікарні організовано 3 в’їзди. Який з приведених
показників не відповідає гігієнічним вимогам?
A. Площа земельної ділянки
B. Відсоток забудови
C. Відсоток озеленення
D. Природний ухил
E. Кількість в’їздів

20. При реконструкції міста було вирішено винести у приміську зону


наступні лікувальні та оздоровчі заклади: тубдиспансер, психоневрологічний
диспансер, дитячу лікарню, туристичну базу, пансіонат. Який з
перерахованих закладів не можна розміщувати у приміській зоні?
A. Дитячу лікарню
B. Тубдиспансер
C. Психоневрологічний диспансер
D. Туристичну базу
E. Пансіонат

21. У палаті кардіологічного відділення районної лікарні припливно-


витяжна вентиляція забезпечує приток повітря в об’ємі 50 м3 на 1 пацієнта в
годину. Оцініть достатність вентиляції палати.
A. Об’єм вентиляції незадовільний, норма – не менш 40 м3/час на 1
пацієнта
B. Об’єм вентиляції незадовільний, норма – не менш 60 м3/час на 1
пацієнта
C. Об’єм вентиляції незадовільний, норма – не менш 50 м3/час на 1
пацієнта
D. Об’єм вентиляції незадовільний, норма – не менш 80 м3/час на 1
пацієнта
E. Об’єм вентиляції незадовільний, норма – не менш 100 м3/час на 1
пацієнта

22. Персонал фізіотерапевтичного відділення лікарні, що виконує


терапевтичні процедури на УВЧ і СВЧ установках, зазнає впливу
електромагнітного поля (ЕМП). Назвати, які дані необхідно отримати для
оцінки умов праці персоналу процедурних приміщень.
A. Тривалість робочого часу протягом дня
B. ГДР ЕМП радіочастот
C. Стан здоров’я персоналу (скарги, об’єктивні дані)
D. Результати вимірювання напруженості ЕМП на робочих місцях та
тривалість робочого часу протягом дня
E. Технічні характеристики приладів, що генерують ЕМП
23. До територіальної СЕС надійшов на розгляд проект відводу
земельної ділянки під будівництво приміської дитячої лікарні відновного
лікування на 100 ліжок. Площа ділянки складає 3 га, озеленення - 45 %,
забудова – 10 %, природний ухил 50. На територію лікарні організовано 3
в’їзди. Який з приведених показників не відповідає гігієнічним вимогам?
A. Відсоток озеленення
B. Відсоток забудови
С. Природний ухил
D. Площа земельної ділянки
Е. Кількість в’їздів

24. При санітарному обстеженні земельної ділянки під будівництво


районної багатопрофільної лікарні на 300 ліжок було встановлено, що її
площа складає 4 га, озеленення – 65 %, забудова – 10 %, природний ухил 1,50,
рівень стояння ґрунтових вод 0,9 м, середній еквівалентний рівень шуму – 60
дБА. На територію лікарні організовано 3 в’їзди. Який з приведених
показників не відповідає гігієнічним вимогам?
А. Відсоток забудови
В. Середній еквівалентний рівень шуму
С. Відсоток озеленення
D. Рівень стояння ґрунтових вод
Е. Площа земельної ділянки

25. До територіальної СЕС надійшов на розгляд проект будівництва


багатопрофільної лікарні на 400 ліжок. В якій зоні може розміщуватися
служба приготування їжі?
А. В зоні поліклініки
В. В садово-парковій зоні
С. В господарській зоні
D. В зоні лікувальних корпусів для інфекційних хворих
Е. В зоні патолого-анатомічного корпусу

26. До територіальної СЕС надійшов на розгляд проект будівництва


багатопрофільної лікарні на 400 ліжок. Як на ділянці рекомендується
розміщуватися поліклінічний корпус?
А.На периферії ділянки
В.В центрі ділянки
С.В садово-парковій зоні
D. Біля лікувальних корпусів для неінфекційних хворих
Е.Біля лікувальних корпусів для інфекційних хворих

27. При санітарному обстеженні територіальною СЕС багато-


профільної лікарні на 400 ліжок було встановлено, що в садово-парковій зоні
знаходиться ресторан-банкетний комплекс на 40 відвідувачів. В якій зоні він
має розміщуватися?
А. В господарській зоні
В.В зоні лікувальних корпусів для неінфекційних хворих
С.В зоні поліклініки
D. В садово-парковій зоні
Е. Не дозволяється розміщення в жодній із зон

28. До територіальної СЕС надійшов на розгляд проект будівництва


багатопрофільної лікарні. Проектом передбачено будівництво в
акушерському стаціонарі групи приймальних приміщень спільних для всіх
відділень. Як правильно мають розміщуватись дані приміщення?
А. Спільно для обсерваційного та гінекологічного відділень
В.Спільно для фізіологічного відділення та відділення патології
вагітності
С. Окремо для обсерваційного та гінекологічного відділень та спільно
для фізіологічного відділення та відділення патології вагітності
D. Окремо для фізіологічного відділення та відділення патології
вагітності та спільно для обсерваційного та гінекологічного відділень
Е.Жодна відповідь невірна

29. До територіальної СЕС надійшов на розгляд проект будівництва


багатопрофільної лікарні. Проектом передбачено будівництво палатних
секцій на 30 ліжок, палат на 4 ліжка – 20 %, палат на 2 ліжка – 20 %, палат на
1 ліжко – 60 %, буфетна на 20 посадкових місць, співвідношення площі
допоміжних приміщень до площі палат - 1. Який з наведених показників не
відповідає гігієнічним нормативам?
А. Кількість ліжок у секції
В. Відсоток палат на 4 ліжка
С.Відсоток палат на 2 ліжка
D. Співвідношення площі допоміжних приміщень до площі палат
Е.Кількість посадкових місць у буфетній

30. При санітарному обстеженні терапевтичного відділення багато-


профільної лікарні виявлено: палатна секція на 30 ліжок складається з палат
на 4 ліжка – 60 %, палат на 2 ліжка – 20 %, палат на 1 ліжко – 20%, відстань
від поста чергової медсестри до найвіддаленішої палати - 15 м., загальна
площа допоміжних приміщень – 50%, додаткові ліжка розміщені в
допоміжних приміщеннях. Де дозволяється розміщувати додаткові ліжка?
А.Не дозволяється ніде
В.В будь-яких палатах
С.В палатах на 1 ліжко
D. В коридорі
Е. В допоміжних приміщеннях

31. При санітарному обстеженні операційної багато-профільної лікарні


виявлено: площа операційної 38 м2, вікна орієнтовані на південь, загальне
освітлення люмінесцентними лампами – 400 лк, температура повітря в
операційній – 200 С, кратність обміну повітря – 10 раз за 1 годину,
передбачена подача стерильного повітря. Який з наведених показників не
відповідає гігієнічним нормативам?
А. Кратність обміну повітря
В. Площа операційної
С. Вид та рівень освітлення
D. Температура повітря
Е. Орієнтація вікон

32. При санітарному обстеженні операційної багато-профільної лікарні


виявлено: площа операційної 38 м2, вікна орієнтовані на північ, загальне
освітлення люмінесцентними лампами – 200 лк., температура повітря в
операційній – 220 С, кратність обміну повітря – 10 раз за 1 год., передбачена
подача стерильного повітря. Який з наведених показників не відповідає
гігієнічним нормативам?
А. Орієнтація вікон
В. Рівень освітлення
С.Площа операційної
D. Температура повітря
Е.Кратність обміну повітря

33. При санітарному обстеженні операційної багато-профільної лікарні


виявлено: площа операційної 38 м2, вікна орієнтовані на північ, загальне
освітлення люмінесцентними лампами – 400 лк., температура повітря в
операційній – 270 С, кратність обміну повітря – 10 раз за 1 год., передбачена
подача стерильного повітря. Який з наведених показників не відповідає
гігієнічним нормативам?
А. Вид освітлення та рівень освітлення
В.Орієнтація вікон
С. Температура повітря
D. Площа операційної
Е.Кратність обміну повітря

34. До територіальної СЕС надійшов на розгляд проект будівництва


багатопрофільної лікарні на 400 ліжок. Площа ділянки складає 4 га,
озеленення 65 %, забудова – 15 %, природний ухил 50. Розриви між
корпусами та іншими будівлями не перевищують 20 м. Який з приведених
показників не відповідає гігієнічним вимогам?
А. Природний ухил
В.Відсоток забудови
С.Відсоток озеленення
D. Площа земельної ділянки
Е. Розриви між корпусами та іншими будівлями
35. До територіальної СЕС надійшов на розгляд проект будівництва
інфекційної лікарні на 50 ліжок. Проектом передбачено 1 приймально-
оглядовий бокс, 1 приміщення для виписки хворих, 10 палат, реанімаційне
відділення, окремий вихід для виписаних хворих. Який з наведених
показників не відповідає гігієнічним нормативам?
А. Кількість палат
В.Приміщення для виписки хворих
С. Кількість приймально-оглядових боксів
D. Реанімаційне відділення
Е.Окремий вихід для виписаних хворих

36. В палаті терапевтичного відділення клінічної лікарні №1 проведено


відбір проб повітря. З метою недопущення спалаху інфекційних захворювань
в лікарняній палаті повинні дотримуватися мікробіологічні нормативи,
зокрема вміст гемолітичного стрептококу. Який допустимий вміст
гемолітичного стрептококу в повітрі лікарняної палати (шт/м3)?
А.Вміст гемолітичного стрептококу - 16
В.Вміст гемолітичного стрептококу - 45
С.Вміст гемолітичного стрептококу - 55
D. Вміст гемолітичного стрептококу - 75
Е.Вміст гемолітичного стрептококу - 100

37. Старшою медичною сестрою хірургічного відділення складено


графік проведення вологого прибирання палат. З метою забезпечення
санітарно-гігієнічного режиму в лікарні повинно проводитись вологе
прибирання з застосуванням дезінфікуючих засобів. Скільки разів на день
треба проводити в палаті прибирання?
А. Треба проводити – 4 рази
В. Треба проводити - один раз
С. Треба проводити - 3рази
D. Треба проводити – не менше 2 разів
Е. Треба проводити - не менше 5 разів

38. Начальником міського відділу управління охорони здоров‘я


проаналізовано стан захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції. Які
контингенти хворих, що підпадають під найбільший ризик інфікування
умовно патогенними мікроорганізмами /УПМ/, були відібрані в першу чергу
для комплексного аналізу ситуації по місту Н.?
А. Хворі гематологічних відділень
В.Особи, ослаблені хірургічними втручаннями
С.Хворі терапевтичних стаціонарів
D. Особи, що тривалий час лікувались антибіотиками
Е. Новонароджені
39. В місті Х. планується збудувати онкогематологічний центр для
надання допомоги населенню міста і області. Для профілактики
внутрішньолікарняної інфекції основними санітарно-технічними заходами,
які слід врахувати у проекті центру є:
А.Вентиляція з повітряподачeю, кондиціювання та ламінарні прилади
В.Вентиляція
С.Кондиціювання
D. Використовування ламінарних приладів
Е.Ультрафіолетове випромінювання

40. Бактеріологічна лабораторія обласної клінічної лікарні приводить


щомісячний контроль якості передстерилізаційної обробки та стерилізації
інструментарію, застосовуючи, зокрема, проби з тест-індикаторами. Який
показник контролюється за допомогою цих проб?
А.Температуру в автоклаві
В.Загальне мікробне обсіменіння
С.Залишки крові
D. Залишки миючих речовин
Е.Тиск в автоклаві

41. Акушерське відділення розташоване у триповерховій будівлі.


Перший поверх займає обсерваційне відділення, другий – відділення
фізіології вагітності, третій – відділення патології вагітності. Всі поверхи
сполучаються каналами витяжної вентиляції. Якого перепланування вимагає
акушерське відділення?
А. Розташування відділення фізіології вагітності на третьому поверсі
В. Розташування обсерваційного відділення на третьому поверсі
С.Усунення відділення патології вагітності
D. Розташування обсерваційного відділення на другому поверсі
Е.Усунення обсерваційного відділення

42. Для контролю за якістю передстерилізаційної обробки медичного


інструментарію від крові та лужних компонентів синтетичних миючих
засобів застосовують проби: фенолфталеінову, ортотолуідинову,
азопірамову, бензідинову, бензоатнатрієву. Яка з них є чутливою при
виявленні слідів крові і водночас безпечною для медичного персоналу і
навколишнього середовища?
А. Бензідинова
В. Фенолфталеїнова
С. Азопірамова
D. Бензоат натрієва
Е. Ортотолуїдинова

43. Під час санітарної експертизи проекту інфекційної лікарні було


встановлено, що основними архітектурно-планувальними елементами є
бокси і напівбокси. Відсутністю якого елементу напівбокс відрізняється від
боксу?
А.Шлюзу та входу з відділення
В. Санітарного вузла
С. Входу з вулиці
D. Шлюзу
Е. Входу з відділення

44. В клінічній лікарні №18 міста Р. тривалий період спостерігається


зростання рівнів захворюваності на внутрішньолікарняні інфекції. Який з
методів специфічної профілактики внутрішньолікарняних інфекцій є
найбільш доцільним для запобігання подальшого зростання рівнів
захворюваності?:
А. Екстрена імунізація
В. Ізоляція секцій, операційних блоків та ін.
С. Раціональне розташування відділень за поверхами
D. Зонування лікарняної ділянки
Е. Санітарно-протиепідемічні заходи

45. Відділом лікарняної гігієни СЕС О. району міста К. було складено


план відбору проб в пологових стаціонарах району. Які основні джерела
збудника інфекції в пологових стаціонарах необхідно врахувати для точного
лабораторного контролю ситуації :
А.Медичний персонал та породіллі
В.Хворі діти
С.Відвідувачі
D. Діти-носії збудників
Е.Породіллі

46. Для профілактики внутрішньолікарняної інфекції в лікарнях


повинні дотримуватися нормативи вмісту загальної кількості мікроорганізмів
по сезонам. Який допустимий вміст загальної кількості мікроорганізмів
(ЗКМ) в повітрі лікарняних приміщень влітку (шт/м3)?
А. ЗКМ 15.500
В.ЗКМ 6.500
С.ЗКМ 4.500
D. ЗКМ 2.500
Е.ЗКМ 10.500

47. Під час експертизи проекту «Дитячої лікарні майбутнього» в СЕС


міста Ц. було з‘ясовано, що відсутня інформація по архітектурно-
планувальним рішенням. В профілактиці внутрішньолікарняної інфекції
загальними архітектурно-планувальними заходами в проектах будуть
наступні:
А. Зонування території, ділянки
В. Зонування території, ізоляція секцій, раціональне розміщення
відділень по поверхам, зберігання потоку хворих та персоналу
С.Зберігання потоку хворих
D. Ізоляція секцій, палат, операційних блоків
Е.Раціональне розміщення відділень по поверхам

48. Вологе прибирання палати гнійного післяопераційного відділення


здійснюється 1 раз на добу з застосуванням 1 % розчину хлораміну,
провітрювання палати – чотири рази на добу, заміна білизни – раз на
тиждень, а в разі забруднення її виділеннями з рани – негайно, гігієнічний
душ хворі приймають раз на тиждень. Виявіть недолік санітарно-гігієнічного
режиму відділення.
А.Недостатня частота прибирання палати
В.Недостатнє провітрювання
С.Недостатня концентрація хлораміну
D. Невчасна заміна білизни
Е.Недостатня частота миття хворих

49. З метою забезпечення поточного санітарного нагляду на належному


рівні у великій клінічній лікарні була введена ставка лікаря епідеміолога та
трьох лаборантів. Визначаючи обсяг роботи цей лікар дав вказівку
лаборантам про те, що при проведенні систематичних гігієнічних досліджень
повітряного середовища палат не обов'язковим є дослідження:
А. Параметрів мікроклімату
В. Вмісту чадного газу
С.Вмісту вуглекислого газу
D. Повітря на мікробне забруднення
Е.Змивів з рук хворих і персоналу, з одягу, меблів на наявність і ступінь
забруднення кишковою паличкою

50. Вміст мікроорганізмів у повітрі операційної до операції становив


1500 КУО/м3, а після операції склав 3500 КУО/м3. Проводиться санація
повітря бактерицидними лампами. На скільки повинен зменшитись вміст
мікроорганізмів, щоб санація вважалась ефективною?
А.На 80%
В.На 20%
С.На 40%
D. На 60%
Е.На 99%

51. В обласному центрі є 1 туберкульозний і 1 шкірно-венерологічний


диспансери, 3 лікарні з хірургічними відділеннями. Вкажіть найбільш
доцільні з огляду профілактики внутрішньолікарняної інфекції шляхи
поводження з відходами шкірно-венерологічних, хірургічних та
туберкульозних відділень:
А. Закопувати на ділянці лікарні
В.Вивозити на обладнанні за межами місця звалища.
С.Вивозити на спеціально виділені місця на цвинтарях
D. Заборонити до вивозу
Е. Спалювати в спеціальних сміттєспалювальних печах на ділянці
лікарні

52. У хірургічному корпусі лікарні на першому поверсі розташоване


відділення гнійної хірургії, на другому - відділення торакальної хірургії, на
третьому - відділення загальної хірургії, на четвертому - гінекологічне
відділення. Чи є порушення в розташуванні відділень?
А.Невірно розташоване відділення гнійної хірургії
B. Невірно розташоване гінекологічне відділення
С.Невірно розташоване відділення торакальной хірургії
D. Невірно розташоване відділення загальної хірургії
E. Порушень немає

53. Обсерваційне відділення пологового будинку розташовано на


першому поверсі під родильним блоком. У складі відділення 10 палат на 2
ліжка, 2 на 1 ліжко. Загальна місткість відділення 22 ліжка. Надходження
вагітних відбувається через ізольований шлюз приймального відділення. Які
порушення чинних санітарно-гігієнічних вимог звернули вашу увагу?
A. Загальна місткість
В.Склад відділення
С. Розташування відділення
D. Порядок надходження вагітних і породілей
Е.Порушень немає

54. В терапевтичному відділенні дитячої клінічної лікарні №6


зафіксовано спалах внутрішньолікарняної інфекції, з симптомами діареї,
викликаної умовно патогенною мікрофлорою. Бактеріологічною
лабораторією СЕС плануються мікробіологічні дослідження з метою
з‘ясування джерела інфекції і її виду. Які мікроорганізми входять до складу
нормальної мікрофлори кишечника?
А. Анаероби, біфідумбактерії, протей
В.Молочнокислі палички, ентеробактерії, протей
С.Кишечні палички, стафілококи
D. Молочнокислі палички, біфідумбактерії
Е.Протей, кишечні палички, анаероби
ТЕМА № 10.
ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА УМОВ ПЕРЕБУВАННЯ ХВОРИХ ТА ГІГІЄНА ПРАЦІ
МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В ЛІКУВАЛЬНО -ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДАХ.
Гігієна одежі.

1. При проведенні капітального ремонту лікарні було передбачено


відновити колірне оформлення лікарняних приміщень, так як останнє має
велике психологічне і естетичне значення. Стіни палат для хворих вирішили
пофарбувати з урахуванням:
А. Профілю лікарні
B. Орієнтації вікон
C. Захворювань хворих, які були госпіталізовані в ці палати
D. Коефіцієнта віддзеркалення стін
E. Створення затишку персоналу лікарні

2. При плануванні будівництва багатопрофільної міської лікарні,


предпологается обладнати основні її приміщення системою кондиціонування
повітря виходячи з таких показників: середня темперетура 20-26ºС, відносна
вологість 40-70%, швидкість руху повітря не більш 1,15м/с, кратність
повітрообміну 1,5р/годин. Який з вказаних показників не відповідає
гігієнічним вимогам?
A. Середня темперетура повітря
B. Відносна вологість повітря
C. Швидкість руху повітря
D. Кратність повітрообміну
E. Всі показники відповідають гігієнічним вимогам

3. При санітарно-гігєнічном обстеженні операційних блоків декількох


лікарень виялені розбіжності в організації вентиляції асептичної операційної
зали. Вкажіть варіант в якому не порушені санітарно-гігієнічні вимоги?
A. Автономна рецеркулююча система вентиляції
B. Припливно-витяжна система вентиляції з переважання припливу на
10%
C. Припливно-витяжна система вентиляції з переважання витяжки на
30%
D. Припливно-витяжна система вентиляції з переважання припливу на
20%
E. Витяжна система вентиляциї з кратністью повітрообміну 2,5р/годин.

4. У маніпуляційному кабінеті проведена санація повітря за допомогою


УФЛ опромінювання. При цьому оздоровлення повітряного середовища
вважається ефективним, якщо ступінь ефективності (наскільки відсотків
зменшилося число мікроорганизмів в 1м3 повітря після процедури) не
менший ніж:
А. 70%
B. 80%
C. 90%
D. 60%
E. 95%

5. В ході поточного медичного огляду персоналу лікарні у сташней


медсестри опікового відділення выялено ОРЗ, посів показав наявність
Str.aures. Відомо, що ні у кого з пацієнтів не відмічені випадки ускладнення
основного захворювання даним штамом збудника. Ваші рекомендації:
A. Усунути від праці до повного одужання. Контрольний посів.
B. Призначити курс антибиотикотерапии співробітниці відділення.
C. Провести превентивну пасивну імунізацію пацієнтів відділення.
D. Провести всі вищеперелічені заходи.
E. Проведення додаткових заходів не доцільне.

6. Оздоровлення повітряного середовища лікарняних палат вважається


ефективним, якщо коефіцієнт ефективності (що показує в скільки разів
зменшилась кількість мікроорганізмів 1 м3 повітря) не менше:
A. 3
B. 5
C. 15
D. 20
E. 7

7. У операційній септичного хірургічного відділення проведена


ампутація гомілки хворому гангреною. Яким чином утілізуются відходи
операційно-акушерського походження в лікарнях?
А. Спалюються в спеціальних печах
B. Вивозяться на смітники твердих побутових відходів
C. Вивозяться на спеціально відведені місця на кладовищах
D. Закопуються на території лікарні
E. Подрібнюються і змиваються в каналізацію

8. Одним з методів специфічної профілактики внутрішньолікарняних


інфекцій є:
А. Екстренная імунізація
B. Ізоляція секцій, оперблоков і інше.
C. Раціональне розміщення відділень на поверхах
D. Зонування лікарняної ділянки
E. Санітарно-протиепідемічні заходи

9. Медична сестра 46 років маніпуляційного кабінету терапевтичного


відділення при проходженні періодичного медичного огляду пред'явила
скарги на нездужання, слабкість, «хронічну втому», зниження
працездатності. Вказані симптоми з'явилися впродовж останнього місяця,
поступово мали наростаючий характер. Впродовж останніх двох тижнів
з'явилася дратівливість, емоційна нестабільність, безсоння, тремор рук. При
огляді лабільність пульсу, тремор пальців рук, червоний дермографізм,
гиперсаливация, цианотичная облямівка уздовж ясен, їх кровоточивість.
Печінка збільшена, болезненна. У периферичній крові наголошується лимфо
і моноцитоз. У сечі солей важких металів не виявлено. З розпитування стало
відомо, що 5 тижнів тому в маніпуляційному кабінеті був опрокинутий стіл з
медичним приладдям і посудою, одержані незначні порізи Вкажіть основні
чинники, які привели до розвитку даної патології.
A. Перевтома і навантаженість праці
B. Вікові особливості
C. Вторинна ранева інфекція
D. Отруєння ртуттю
E. Жоден з вище перерахованих

10. Де встановлюється так звана «червона межа» в операційному блоці?


A. Між загальнолікарняною зоною і зоною обмеження
B. Між зоною строгого режиму і зоною обмеження
C. Між загальнолікарняною і стерильною зоною
D. Між зоною строгого режиму і стерильною зоною
E. На вході в операційний блок

11. Робота хірурга торакального відділення 5-ої міської лікарні


пов'язана з виконанням полосної операції, тривалість якої склала 6,5 годин
(при 8 годинному робочому дні) або 80% робочого часу. Оценіть характер
роботи лікаря за эргономічними показниками.
A. Фізична праця середнього ступеня тяжкості по динамічному
навантаженню
B. Напружена розумова праця по інтелектуальній напрузі
C. Розумова праця середнього ступеня наряженности по емоційній
напрузі
D. Надзвичайно важка фізична праця по статичному навантаженню
E. Надзвичайно напружена розумова праця по частоті тих сигналів, що
вимагають обробки

12. Вкажіть особливості роботи лікаря рентгенолога кабінету


рентгеноскопії?
A. Необхідно на протязі всього робочого дня носити спецодяг (гумовий
просвинцованный фартух)
B. Необхідно на протязі всього робочого дня носити спецодяг (маску)
C. Двічі в день необхідного приймати радіопротекторні засоби
D. На протязі робочого дня при виході з кабінету одягати сонцезахисні
окуляри
E. Двічі на протязі робочого дня (на початку і кінці робочої зміни)
приймати теплий душь використовуючи миючі засоби
13. При введенні в експлуатацію нової ЦРЛ встало питання про
раціональну організацію транспортних потоків стаціонару. Що з
перерахованого нижче не відносится до цієї категорії.
A. Переміщення пациетнов і персоналу
B. Видалення відходів з території лікарні автомобільним транспортом
C. Доставка медикаментів, перев'язувального матеріалу і м'якого
інвентаря у відділення
D. Відвідини пацієнтів родичами
E. Доставка їжі у відділення

14. Вкажіть які біологічні відходи (ділянки тканин узятих для біопсії,
ампутовані кінцівки, похідні крові) категорично заборонено утилізувати
шляхом кремації:
A. Біологічні відходи хірургічного відділення
B. Біологічні відходи терапевтичного відділення
C. Біологічні відходи інфекційного відділення
D. Біологічні відходи радіологічного відділення
E. Біологічні відходи пологового будинку

15. Вкажіть які категорії пацієтів під час вступу до стаціонару


багатопрофільної лікарні минуть проходження приймального відділення
A. Тільки інфекційні хворі
B. Ургентні хворі
C. Пацієнти при повторному зверненні в лікарню з тим же діагнозом
D. Вагітні, інфекційні хворі і діти
E. Співробітники даної лікувальної установи

16. Одним з чинників розвитку внутрішньолікарняної інфекції є –


поліпрагмазія. Це:
A. Не обгрунтоване призначення великої кількості антибактеріальних
препаратів «групи резерву» одному пацієнтові
B. Повторне використання полевалентной сироватки у одного і того ж
пацієнта
C. Розвиток полиорганной недостатності і як наслідок зниження
загальної резистентності організму пацієнта
D. Відсутність приемственості в лікуванні хворого при переході з
одного відділення в інше
E. Недостатнє проведення комплексних заходів щодо санації
приміщень лікарні і дезинфекції інвентаря

17. При розробці річного плану санітарно-профілактичних заходів


багатопрофільноъ клінічноъ лікарні слід враховувати, що зміна
дезінфекціоних засобів для обробки поверхонь з урахуванням чутливості
мікрофлори повинна здійснюватися не рідше:
A. Одного разу на місяць
B. Одного разу на рік
C. Одного разу на 3 місяці
D. Одного разу в 6 місяця
E. Кожного разу при проведенні прибирання

18. Робота хірурга абдомінального відділення обласної клінічної лікарні


пов'язана з виконанням полосної операції, тривалість якої склала 1,5 години
(при 8 годинному робочому дні). В ході операції виникли такі ускладнення,
що хірург був повинен переглянути попередню схему операції і розробити
іншу. Оценіть характер роботи лікаря за эргономічними показниками.
A. Фізична праця середнього ступеня тяжкості по динамічному
навантаженню
B. Надзвичайно напружена праця розумова по інтелектуальній напрузі
C. Розумова праця середнього ступеня наряженности по емоційній
напрузі
D. Надзвичайно важка фізична праця по статичному навантаженню
E. Напружена розумова праця по частоті тих сигналів, що вимагають
обробки

19. Особливістю функціонування дитячих стаціонарів є:


A. Обов'язкове перебування дітей в стаціонарі разом зі своїми батьками
B. Наявність в лікарні гімнастичного спортивного залу для проведення
дітьми оздоровчої гімнастики
C. Наявність в стаціонарі ігрових, учбових кімнат зі ставкою педагога-
методиста в штатному розкладі
D. Обов'язкова наявність в дитячому відділенні «молочної кухні»
E. Допускається тільки самостійне перебування дітей в стаціонарі (без
батьків)

20. Загальна штучна освітленість в операційній 80 лк, освітленість


(місцева) на операційному столі 900лк. Природніше освітлення операційною
здійснюється двома вікнами з площею заскленої поверхні 15,5м2. Світловий
коефіцієнт 1/3, КПО 6%. Дайте гігієнічну оцінку світловому режиму
операційної.
A. Світловому режиму операційної відповідає гігієнічним вимогам
B. Світловому режиму операційної не відповідає гігієнічним вимогам
по параметрам природнього освітлення
C. Світловому режиму операційної не відповідає гігієнічним вимогам
по параметрам штучного освітлення
D. Світловому режиму операційної не відповідає гігієнічним вимогам
по параметрам природнього освітлення
E. Світловому режиму операційної не відповідає гігієнічним вимогам
21. Максимально допустимый рівень шума у стаціонарі після 23.00
повинен бути:
A. Не більш 65-80дБ
B. Не більш 35-40дБ
C. Не більш 5-10дБ
D. Не більш 80-140дБ
E. Не регламентується

22. У перев'язувальному кабінеті опікового відділення провели


дослідження показників чистоти повітря. Результати наступні: вміст СО2 –
0,05%, окисляємость – 3О2мг/м3, мікробне число – 4 м/о в м3, концентрація
пилу – менше 0,05мг/м3.Оцініть отримані результати.
A. Всі показники чистоти повітря відповідають гігієнічним вимогам
B. Показники чистоти повітря відповідають гігієнічним вимогам, окрім
вмісту СО2
C. Показники чистоти повітря відповідають гігієнічним вимогам, окрім
окисляємості
D. Показники чистоти повітря відповідають гігієнічним вимогам, окрім
мікробного числа
E. Показники чистоти повітря не відповідають гігієнічним вимогам

23. Робота хірурга травмотологічного відділення обласної клінічної


лікарні пов'язана з виконанням полосної операції, тривалість якої склала 2,5
години (при 8 годинному робочому дні). На протязі всього часу операції
лікар повинен був відстежувати показники життєдіяльності хворого (АТ,
ЧСС, насиченість крові киснем та ін.), а таком керувати асестующим
персоналом. Оценіть характер роботи лікаря за эргономічними показниками.
A. Фізична праця середнього ступеня тяжкості по динамічному
навантаженню
B. Надзвичайно напружена праця розумова по інтелектуальній напрузі
C. Розумова праця середнього ступеня наряженности по емоційній
напрузі
D. Надзвичайно важка фізична праця по статичному навантаженню
E. Напружена розумова праця по частоті тих сигналів, що вимагають
обробки

24. У перев'язувальному кабінеті опікового відділення провели


дослідження показників чистоти повітря. Результати наступні: вміст СО2 –
0,15%, окисляємость – 10О2мг/м3, мікробне число – 30 м/о в м3, концентрація
пилу – 1,05мг/м3. Оцініть отримані результати?
A. Всі показники чистоти повітря відповідають гігієнічним вимогам
B. Показники чистоти повітря відповідають гігієнічним вимогам, окрім
вмісту СО2
C. Показники чистоти повітря відповідають гігієнічним вимогам, окрім
окисляємості
D. Показники чистоти повітря відповідають гігієнічним вимогам, окрім
мікробного числа
E. Всі показники чистоти повітря не відповідають гігієнічним вимогам

25. Загальна штучна освітленість в операційній 300лк, освітленість


(місцева) на операційному столі 3500лк. Природніше освітлення
операційною здійснюється двома вікнами з площею заскленої поверхні 8,5
м2. Світловий коефіцієнт 1/7, КПО 0,3%. Дайте гігієнічну оцінку світловому
режиму операційної.
A. Світловому режиму операційної відповідає гігієнічним вимогам
B. Світловому режиму операційної не відповідає гігієнічним вимогам
по параметрам природнього освітлення
C. Світловому режиму операційної не відповідає гігієнічним вимогам
по параметрам штучного освітлення
D. Світловому режиму операційної відповідає гігієнічним вимогам по
параметрам природнього освітлення
E. Світловому режиму операційної не відповідає гігієнічним вимогам

26. Тканини одягу повинні мати такі основні гігієнічні якості, окрім:
А. Низьку теплопровідність (для зимового одягу)
В. Пористість
С. Писоку теплопровідність (для літнього одягу)
D. Гизьку гігроскопічність
Е. Високу гігроскопічність

27. Тканини одягу повинні мати такі основні гігієнічні якості:


А. Низьку гігроскопічність
В. Низьку паропровідність
С. Низьку випаровуючу здатність
D. Низьку теплопровідність (для літнього одягу)
Е. Всі відповіді вірні

28. Тканини одягу повинні мати такі основні гігієнічні якості:


А. Високу (для літнього одягу) теплопровідність
В. Високу паропровідність
С. Високу випаровуючу здатність
D. Високі абсорбційні властивостіу відношенні до хімічних сполук
Е. Відповіді А,В,С вірні

29. Тканини одягу повинні мати такі основні гігієнічні якості, окрім:
А. Пористість
В. Легкість
С. Низьку гігроскопічність
D. Високу водоємкість
Е. Протиелектростатичні властивості

30. Тканини одягу повинні мати такі основні гігієнічні якості, окрім:
А. Низькі абсорбційні властивості у відношенні до хімічних сполук
В. Низьку гігроскопічність
С. Низьку водоємкість
D. Низьку водопроникність
Е. Низьку паропровідність

31. Тканини одягу повинні мати такі основні гігієнічні якості:


А. Високі абсорбційні властивості у відношенні до хімічних сполук
В. Низьку водоємкість
С. Високу водопроникність
D. Низьку паропровідність
Е. Відповіді А,В,С вірні

32. Тканини одягу повинні мати такі основні гігієнічні якості:


А. Низьку (для зимового одягу) або високу (для літнього одягу)
теплопровідність
В. Низькі гігроскопічність, водоємкість, водопроникність
С. Низькі паропровідність та випаровуючу здатність
D. Відповіді А,В,С вірні
Е. Відповіді А,В вірні

33. Тканини одягу повинні мати такі основні гігієнічні якості, окрім:
А. Низькі гігроскопічність, водоємкість, водопроникність
В. Пористість
С. Високі паропровідність та випаровуючу здатність
D. Високі абсорбційні властивості у відношенні до хімічних сполук
Е. Протиелектростатичні властивості

34. Тканини одягу повинні мати такі основні гігієнічні якості:


А. Міцність
В. Носкість
С. Пористість
D. Легкість
Е. Відповіді А,В,С,D вірні

35. Тканини одягу повинні мати такі основні гігієнічні якості, окрім:
А. Низькі гігроскопічність, водоємкість, водопроникність
В. Високі паропровідність та випаровуючу здатність
С. Низьку (для літнього одягу) теплопровідність
D.Високу паропровідність
Е. Високу випаровуючу здатність
36. В тканинах одягу при її носінні можуть накопичуватисяі зберігати
вірулентність бактерії, грибки, паразити, окрім:
А. Збудники туберкульозу
В. Збудники сибірки
С. Збудники лепри
D. Збудники дифтерії
Е. Збудники черевного тифу

37. Скільки груп включає виробничий спецодяг масового пошиття?


А. 5
В. 7
С. 9
D. 11
Е. 13

38. Індивідуальні засоби захисту органів дихання поділяються на:


А. Фільтруючи
В. Ізолюючі
С. Змішані
D. Відповіді А,В вірні
Е. Відповіді А,В,С вірні

39. До лабораторії надішла партія дитячої білизни, виготовлена з


бавовни. Під час санітарно-гігієнічної експертизи було встановлено: товщина
1,3 мм гігроскопічність 6%, вологопровідність 100г/м2, повітропроникність
60 дм3/м2, сек. Який з показників не відповідає гігієнічним вимогам?
А. Товщина
В. Гігроскопічність
С. Вологопровідність
D. Повітропроникність
Е. Відповіді В, С вірні

40. Протигази з якими фільтруючими коробками застосовуються для


захисту органів дихання при великих концентраціях (але не більше 0,5 об %)
вуглеводів, ефірів, спиртів, альдегідів, інших летких органічних сполук ?
А. Марки А (коричневе забарвлення з білою смугою)
В. Марки В (жовте забарвлення з білою смугою)
С. Марки Г (чорно-жовте забарвлення з білою смугою)
D. Марки КД (сіре забарвлення з білою смугою)
Е. Марки Е (чорне забарвлення з білою смугою)

41. Протигази з якими фільтруючими коробками застосовуються для


захисту органів дихання при великих концентраціях (але не більше 0,5 об %)
миш’яковистого (АsH3) та фосфористого (РН3) водню ?
А. Марки А (коричневе забарвлення з білою смугою)
В. Марки В (жовте забарвлення з білою смугою)
С. Марки Г (чорно-жовте забарвлення з білою смугою)
D. Марки КД (сіре забарвлення з білою смугою)
Е. Марки Е (чорне забарвлення з білою смугою)

42. Протигази з якими фільтруючими коробками застосовуються для


захисту органів дихання при великих концентраціях (але не більше 0,5 об %)
парів аміаку, сірководню та пилу, диму, туманів?
А. Марки А (коричневе забарвлення з білою смугою)
В. Марки В (жовте забарвлення з білою смугою)
С. Марки Г (чорно-жовте забарвлення з білою смугою)
D. Марки КД (сіре забарвлення з білою смугою)
Е. Марки Е (чорне забарвлення з білою смугою)

43. Протигази з якими фільтруючими коробками застосовуються для


захисту органів дихання при великих концентраціях (але не більше 0,5 об %)
кислих газів: SO2, HCl, НF, HCN?
А. Марки А (коричневе забарвлення з білою смугою)
В. Марки В (жовте забарвлення з білою смугою)
С. Марки Г (чорно-жовте забарвлення з білою смугою)
D. Марки КД (сіре забарвлення з білою смугою)
Е. Марки Е (чорне забарвлення з білою смугою)

44. Протигази з якими фільтруючими коробками застосовуються для


захисту органів дихання при великих концентраціях (але не більше 0,5 об %)
парів ртуті і її сполук?
А. Марки А (коричневе забарвлення з білою смугою)
В. Марки В (жовте забарвлення з білою смугою)
С. Марки Г (чорно-жовте забарвлення з білою смугою)
D. Марки КД (сіре забарвлення з білою смугою)
Е. Марки Е (чорне забарвлення з білою смугою)

45.Заглушки-вкладиші виготовляються з наведених нижче матеріалів,


окрім:
А. Вати
В. Пластмаси
С. Фільтрувального полотна (ФП)
D. Ізолюючого полотна (ІП)
Е. Ультратонкої скловати

46. До лабораторії надішла партія шкарпеток. Під час дослідження


природи волокон методом кип’ятіння з 10% розчин NaOH волокна тканин
розчинилися. З якого волокна була виготовлена дана продукція?
А. Бавовна
В. Льон
С. Шерсть
D. Лавсану
Е. Візкоза

47. Текстильні волокна, якого походження використовують для


виготовлення одягу?
А. Натуральні
В. Штучні
С. Хімічні
D. Синтетичні
Е. Відповіді А,В,С,D вірні

48. При температурі навколишнього середовища 18-22ºС рекомендують


наступнине значення температури підодягового мікраклімату:
А. 35,5-36,5ºС
В. 32,5-34,5ºС
С. 30,5-31,5ºС
D. 27,5-29,5ºС
Е. 23,5-25,5ºС

49. При температурі навколишнього середовища 18-22ºС рекомендують


наступнине значення відносної вологості підодягового мікраклімату:
А. 30-40%
В. 45-50%
С.55-60%
D. 65-70%
Е. 70-80%

50. До натуральних рослинних волокон належать всі перелічені, окрім:


А. Льон
В. Бавовна
С. Джут
D. Візкоза
Е. Сизаль

51. До натуральних рослинних волокон належать всі перелічені, окрім:


А. Льон
В. Бавовна
С. Лавсан
D. Конопля
Е. Сизаль

52. Які з перелічених волокон відносяться до синтетичних


гетероцидних?
А. Капрон
В. Нейлон
С. Перлон
D. Ксилон
Е. Відповіді А,В,С,D вірні

53. До синтетичних карбіцидних волокон належать всі, окрім:


А. Хлорин
В. Вінол
С. Лавсан
D. Нітрон
Е. Вінілон

54. До синтетичних гетероцидних волокон не належать:


А. Капрон
В. Нейлон
С. Лавсан
D. Куралон
Е. Дактрон

55. Повітропроникність тканини не залежить від:


А. Ступеня зволоження
В. Товщини
С.Ступення чистоти
D. Структури
Е. Пористості

56. Яка ступінь пористості у вітрозахисних матеріалів?


А. 1250,1 л/(м2*с) та більше
В. 125,1-1250 л/(м2*с)
С. 50,1 - 125 л/(м2*с)
D. 25,1 - 50 л/(м2*с)
Е. 3,57 - 25 л/(м2*с)

57. Високий ступінь пористості матеріалів дорівнює:


А. 1250,1 л/(м2*с) та більше
В. 125,1-1250 л/(м2*с)
С. 50,1 - 125 л/(м2*с)
D. 25,1 - 50 л/(м2*с)
Е. 3,57 - 25 л/(м2*с)

58. Малий ступінь пористості матеріалів дорівнює:


А. 1250,1 л/(м2*с) та більше
В. 125,1-1250 л/(м2*с)
С. 50,1 - 125 л/(м2*с)
D. 25,1 - 50 л/(м2*с)
Е. 3,57 - 25 л/(м2*с)

59. Середній ступінь пористості матеріалів дорівнює:


А. 1250,1 л/(м2*с) та більше
В. 125,1-1250 л/(м2*с)
С. 50,1 - 125 л/(м2*с)
D. 25,1 - 50 л/(м2*с)
Е. 3,57 - 25 л/(м2*с)

60. Який відсоток вологи утримують бавовняні тканини у звичайних


температурно-вологосних умовах?
А. 2-4%
В. 4-5%
С. 7-10%
D. 9-11%
Е. 11-13%

61. Який відсоток вологи утримують льняні тканини у звичайних


температурно-вологосних умовах?
А. 2-4%
В. 4-5%
С. 7-10%
D. 9-11%
Е. 11-13%

62. Який відсоток вологи утримують віскозні тканини у звичайних


температурно-вологосних умовах?
А. 2-4%
В. 4-5%
С. 7-10%
D. 9-11%
Е. 11-13%

63. Який відсоток вологи утримують капронові тканини у звичайних


температурно-вологосних умовах?
А. 2-4%
В. 4-5%
С. 7-10%
D. 9-11%
Е. 11-13%

64. Який відсоток вологи утримують ацетатні тканини у звичайних


температурно-вологосних умовах?
А. 2-4%
В. 4-5%
С. 7-10%
D. 9-11%
Е. 11-13%

65. До переваг синтетичних волокон не належать:


А. Висока гігроскопічність
В. Механічна міцність
С. Антимікробні властивості
D. Еластичність
Е. Стійкість до витирання

66. Які основні компоненти входять у поняття пакету одягу?


А. Білизна
В. Костюми та плаття
С. Верхній одяг
D. Відповіді А,В,С вірні
Е. Відповіді А,В вірні

67. Оптимальна висота каблука, виходячи с того, щофізіологічне таке


розміщення ступні і гомілки, при якому вони утворюють кут, рівний 120-
125º, становить:
А. 1-3см
В. 3-5см
С. 5-7см
D. 7-9см
Е. 9-11см

68. Оптимальна висота каблука, виходячи с того, щофізіологічне таке


розміщення ступні і гомілки, при якому вони утворюють кут, рівний 120-
125º, повина становити:
А. 1/10 довжини ступні
В. 1/12 довжини ступні
*С. 1/14довжини ступні
D. 1/16довжини ступні
Е. 1/20 довжини ступні

69. Яка температура всередині взуття вважаеться оптимальною для


збереження балансу між теплоутворенням і тепловіддачею?
А. 16-18ºС
В. 18-20ºС
С. 20-22ºС
Д. 22-24ºС
Е. рівная температурі атмосферного повітря
70. Яка відносна вологість повітря всередині взуття вважаеться
оптимальною для збереження балансу між теплоутворенням і
тепловіддачею?
А. 20-40 %
В.40-60%
С. 60-80%
D. Відповіді А,В,С вірні
Е. Відповіді А,В вірні

71. Які з перелічених матеріалів найбільш доцільно використовувати


для підошви взуття щоб забезбечити найкращий теплозахист?
А. Натуральна шкіра
В. Полівінілхлорид
С. Мікропориста гума
D. Відповіді А,В,С вірні
Е. Відповіді А,С вірні

72. Які гігієнічні властивості мають матеріали з натуральної шкіри?


А. Еластичність
В. Низька повітропроникність
С. Резорбтивна дія на шкіру
D. Подразнююча дія на шкіру
Е. Всі відповіді вірні

73. Які гігієнічні властивості мають матеріали з натуральної шкіри?


А. Низька еластичність
В. Низька повітропроникність
С. Резорбтивна дія на шкіру
D. Подразнююча дія на шкіру
Е. Не виділяють у взуттєвий простір шкідливі речовини

74. Які гігієнічні властивості мають матеріали з натуральної шкіри?


А. Низька еластичність
В. Помірна повітропроникність
С. Резорбтивна дія на шкіру
D. Подразнююча дія на шкіру
Е. Всі відповіді вірні

75. Враховуючи фізіологічне видовження і розширення ступні


наприкінці дня, нове взуття слід взуття доцільно купувати довше ступні на :
А. 0,5-1см
В. 1-1,5см
С. 1,5-2см
D. 2-2,5см
Е. 2,5-3см
76. При відносній вологості повітря 60-70% і використанні спецодягу
при виконанні легкої роботи рекомендують наступні показники температури
підодягового повітря:
А. 22-27 ºС
В. 20-25ºС
С. 18-22ºС
D. 17-23ºС
Е. 16-21ºС

77. При відносній вологості повітря 60-70% і використанні спецодягу


при виконанні роботи середньої важкості рекомендують наступні показники
температури підодягового повітря:
А. 22-27 ºС
В. 20-25ºС
С. 18-22ºС
D. 17-23ºС
Е. 16-21ºС

78. При відносній вологості повітря 60-70% і використанні спецодягу


при виконанні важної роботи рекомендують наступні показники температури
підодягового повітря:
А. 22-27 ºС
В. 20-25ºС
С. 18-22ºС
D. 17-23ºС
Е. 16-21ºС

79. До недоліків синтетичних тканин не відносяться:


А. Висока гігроскопічність
В. Здатність затримувати непріємні запахи
С. Міграція компонентів тканин в навколишне середовище
D. Міграція компонентів тканин в підодяговий простір
Е. Високі електроізоляційні властивості

80. До недоліків синтетичних тканин не відносяться:


А. Низька гігроскопічність
В. Здатність затримувати непріємні запахи
С. Міграція компонентів тканин в навколишне середовище
D. Міграція компонентів тканин в підодяговий простір
Е. Низькі електроізоляційні властивості

81. Яку дію на шкіру можуть спричиняти компоненти синтетичних


тканин?
А. Подразнюючу
В. Канцерогенну
С. Токсичну
D. Фіброгенну
Е. Відповіді А,В,С,D вірні

82. Яку дію на шкіру можуть спричиняти компоненти синтетичних


тканин?
А. Токсичну
В. Канцерогенну
С. Резорбтивну
D. Фіброгенну
Е. Відповіді А,В,С,D вірні

83.Яку дію на шкіру можуть спричиняти компоненти синтетичних


тканин?
А. Токсичну
В. Канцерогенну
С. Фіброгенну
D. Алергічну
Е. Відповіді А,В,С,D вірні

84. З якої тканини найбільш доцільно виготовляти перший шар пакету


одягу?
А. Хлоринове волокно
*В. Бавовна
С. Джут
D. Візкоза
Е. Сизаль

85. З якої тканини найбільш доцільно виготовляти перший шар пакету


одягу?
А. Хлоринове волокно
В. Льон
С. Джут
D. Візкоза
Е. Сизаль

86. З якої тканини найбільш доцільно виготовляти перший шар пакету


одягу?
А. Натуральної
В. Синтетичної
С. Змішаних
D. Відповіді А,В,С вірні
Е. Відповіді А,В вірні
87. Рекомендоване значення максимальної водоємністі в грамах
матеріалів для першого шару пакету одягу дорівнює:
А. 1
В. 2
С. 2,5
D. 3
Е. 3,5

88. Рекомендоване значення максимальної водоємністі в грамах


матеріалів для третього шару пакету одягу дорівнює:
А. 1
В. 2
С. 2,5
D. 3
Е. 3,5

89. Рекомендоване значення повітропроникністі [в мл/(см2*с) при


Р=4,12Па ] матеріалів для третього шару пакету одягу дорівнює:
А. 1-1,5
В. 3-5
С. 6-10
D. 10-20
Е. Більше 20

90. Рекомендоване значення повітропроникністі [в мл/(см2*с) при


Р=4,12Па ] матеріалів для першого шару пакету одягу дорівнює:
А. 1-1,5
В. 3-5
С. 6-10
D. 10-20
Е. Більше 20

91. Рекомендоване значення повітропроникністі [в мл/(см2*с) при


Р=4,12Па ] матеріалів для другого шару пакету одягу дорівнює:
А. 1-1,5
В. 3-5
С. 6-10
D. 10-20
Е. Більше 20

92. До лабораторії надішла партія костюмів. Під час дослідження


природи волокон була проведена ксантопротеінова реакція. В резудьтаті якої
через 10 хвилин волокна пофарбулися у жовтий колір. З якого волокна була
виготовлена дана продукція?
А. Бавовна
В. Льон
С. Шерсть
D. Лавсану
Е. Візкоза

93. До лабораторії надішла партія жакетів, виготовлена з шерсті. Під


час санітарно-гігієнічної експертизи було встановлено: гігроскопічність 12-
13 %, вологопровідність 100г/м2, повітропроникність 70 дм3/м2, сек. Який з
показників не відповідає гігієнічним вимогам?
А. Товщина
В. Гігроскопічність
С. Вологопровідність
D. Повітропроникність
Е. Відповіді В, С вірні

Тема 11.
Лікувально-санітарний контроль за організацією харчування в
лікувально-профілактичних установах.

1. За організацію і адекватне призначення лікувального харчування в


ЛПЗ відповідає:
A. Лікар-дієтолог або дієтсестра, у відсутності посади лікаря-дієтолога
в ЛПЗ.
B. Мед. сестра.
C. Головний лікар.
D. Терапевт.
E. Зав. виробництвом (шеф-повар).

2. У ЛПУ з числом ліжок від 100 і вище створюється рада з лікув


A. Головний лікар, лікар-дієтолог.
B. Шеф-повар.
C. Терапевт.
D. Мед. сестра.
E. Лікар-алерголог.

3. У ЛПУ з числом ліжок від 100 і вище створюється рада з


лікувального харчування, яка є дорадчим органом. У його склад входять:
A. Зав. виробництвом.
B. Заст. головного лікаря з госп. частини, дієтсестра, зав.
виробництвом.
C. Мед. сестра.
D. Фахівець з гігієнічної експертизи.
E. Постачальники харчової продукції.
4. У ЛПУ з числом ліжок від 100 і вище створюється рада з
лікувального харчування, яка є дорадчим органом. У його склад входять:
A. Мед. сестра.
B. Представники служби захисту прав споживачів.
C. Зав. відділеннями – лікарі, лікарі: анестезіолог-реаніматолог,
гастроентеролог, терапевт, трансфузіолог, хірург.
D. Представники обл.держ.адміністрації.
E. Представники прокуратури.

5. Основними завданнями ради з лікувального харчування є:


A. Вдосконалення організації лікувального харчування в ЛПЗ,
впровадження нових технологій профілактичного, дієтичного і ентерального
харчування.
B. Затвердження номенклатури дієт і сумішей для ентерального
харчування, що підлягають впровадженню в даній установі охорони здоров'я.
C. Затвердження семиденних меню, в основному 4-х-кратного-режиму
харчування.
D. Контроль за організацією лікувального харчування і аналіз
ефективності дієтотерапії при різних захворюваннях.
E. Все перераховане

6. Номенклатура постійно дійсних дієт в кожному ЛПЗ:


A. Встановлюєтся відповідно до його профілю та затверджується на
раді з лікувального харчування.
B. Передивляється раз в 2 роки.
C. Складається виходячи з недільного набору продуктів.
D. Включає можливість заміни одного продукту іншим.
E. Включає 10 основних дієт.столів.

7. Середньодобові набори продуктів, що рекомендуються, яляются


основою для складання лікувальних дієт в ЛПЗ. За відсутності повного
набору продуктів на харчоблоці, передбаченого звітним семиденним меню,
можлива заміна одного продукту іншим :
A. Відповідно до встановлених норм взаємозамінюваності продуктів.
B. Без врахування можливого дисбалансу хімічного складу.
C. Невраховуючи повного збереження енергетичної цінності раціонів.
D. Без вивчення алергологічного статусу пацієнт.
E. За власним бажанням пацієнта.

8. Гігієнічний нагляд за підприємствами громадського харчування


здійснюється на основі таких законодавчих і нормативних документів:
A. Санітарні правила для підприємств громадського харчування,
включаючи кондитерські цехи і підприємства, що виробляють м'яке
морозиво СанПіН 42-123-5777-91.
B. Наказ МОЗ Україні № 280 від 23 липня 2002 р. «Щодо організації
проведення обов'яз-кових профілактичних медичних оглядів працівників
окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з
обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних
хвороб».
C. Умови, терміни зберігання продуктів, які швидко псуються СанПіН
42-123-4117-86.
D. Все перераховане.
E. ДБН А. 2.2-3-2004. Склад, порядок оформлення, узгодження та
затвердження проектної документації для будівництва.

9. Рівень санітарного благоустрою та вимоги до його влаштування


визначені документами:
A. ДБН А. 3.1-3-94. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених
будівництвом об'єктів. Основні положення.
B. ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки».
C. ДСТУ 4281-2004 «Заклади ресторанного господарства».
D. СНиП 2.04.01-85 «Внутренний водопровод и канализация зданий»,
СНиП 2.04.05-91 «Ото-пление, вентиляция и кондиционирование».
Е. Все перераховане.

10. Особливо епідемічно небезпечними є об'єкти громадського


харчування, що характери-зуються:
A. Значною поширеністю, тісним контактом між персоналом і
відвідувачем.
B. Концентрацією багатьох технологічних процесів на відносно малих
виробничих площах.
C. Сприятливими умовами для збереження та розмноження
мікроорганізмів.
D. Певними термінами реалізації готових страв.
E. Все перераховане.

11. Чинниками ризику виникнення «ланцюгової бактеріологічної


реакції» є:
A. Забруднена сировина.
B. Персонал, хворий на інфекційні хвороби, або бактеріоносії
патогенних чи умовно-патогенних мікроорганізмів.
C. Порушення регламентів технологічного процессу.
D. Оптимальні умови для розмноження мікроорганізмів (подрібнення
та перемішування сировини).
E. Все перераховане.

12. Забруднення готової продукції відбувається такими шляхами:


A. Контактний (руки персоналу – готові вироби).
B. Аерогенний (персонал – готові вироби).
C. Технологічний (збереження мікрофлори в готовій страві в разі
недотримання регламентів кулінарного оброблення).
D. Опосередкований (руки персоналу – посуд, устаткування,
обладнання – готові вироби).
E. Все перераховане.

13. Чинниками ризику виникнення «ланцюгової бактеріологічної


реакції» є:
A. Порушення термінів реалізації готових страв, не дотримання правил
товарного сусідства
B. Не дотримання технологічних регламентів оброблення посуду,
сировини та інвентарю
C. Низький рівень санітарного благоустрою та утримання об'єкту
D. Не виконання заходів поточної та остаточної дезінфекції
Е. Все перераховане.

14. Запобігання забруднення готових страв базується на таких заходах:


A. Просторовий та часовий розподіл технологічних процесів.
B. Використання температурного чинника для регуляції інтенсивності
мікробіологічних процесів в продовольчій сировині та готових стравах.
C. Дотримання порядку та термінів реалізації сировини і готових страв.
D. Дотримання принципів товарного сусідства.
E. Все перераховане.

15. Харчові продукти вітчизняного виробника, які потрапляють на


підприємства грома-дського харчування згідно з контрактом, обов'язково
супроводжуються посвідченням якості на партію продукту. В якості окрім
реквізитів виробника вказують:
A. Перелік продуктів, обсяг партії (кількість одиниць продукту та їхню
загальну масу).
B. Дату і час виготовлення, умови транпортування, зберігання,
реалізації, кінцевий термін реалізації.
C. Посилання на нормативний документ (ДСТУ, ТУ), згідно з яким
виробляють продукт і в якому прописані показники його якості та безпеки.
D. Копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи
МОЗ України на кожне найменування продукції, в яких зазначений термін їх
дії.
E. Все перераховане.

16. На продукцію, яку підприємство громадського харчування


закуповує в торговій мережі магазин видає:
A. Чек на придбаний товар, в якому зазнаначений перелік продуктів,
їхня кількість та вартість.
B. Чек засвідчується печаткою торговельного підприємства.
C. Копії посвідчень якості на всі придбані товари вітчизняного
виробництва.
D. Сертифікати відповідності на імпортні товари.
E. Все перераховане.

17. Під час поточного санітарного нагляду за об'єктами громадського


харчування з метою оцінювання ризиків виникнення інфекційних
захворювань з аліментарним чинником передачі чи харчових отруєнь
використовують бальну систему оцінок ризиків. Бальна оцінка:
A. Допомагає виявити найсутніші санітарно-епідемічні чинники
ризику.
B. Допомагає виявити харчові отруєння.
C. Допомагає спрямувати профілактичні заходи.
*D. Все перераховане.
E. Нівелює поширення інфекційних захворювань.

18. Запобігання забруднення готових страв базується на таких заходах:


A. Недопущення потрапляння на об'єкт патогенних та умовно-
патогенних мікроорганізмів.
B. Дотримання уніфікованих технологічних процесів миття столового
та кухонного посуду, дефростації м'яса та риби, оброблення яєць та
приготування найбільш епідемічно небез-печних страв (з м'яса, м'яса птиці,
риби, холодцю, млинців та пиріжків з м'ясною начинкою), які детально
описані в СанПіН 42-123-5777-91.
C. Виконання заходів щодо поточної та остаточної дезінфекції
виробничих столів й устатку-вання.
D. Забезпечення високого рівня санітарного благоустрою об’єкту,
проведення ефективних заходів боротьби з мухами, тарганами і гризунами.
E. Все перераховане

19. Згідно з наказом МОЗ України № 280 від 23.07.02р. зав.


виробництвом, кухарі, офіціанти проходять обстеження в таких лікарів:
A. Терапевт, отоларінголог, дерматовенеролог, стоматолог (попереднє,
два рази на рік).
B. Алерголог, психіатр, фтізіатр, окуліст (попереднє, два рази на рік).
С. Терапевт, хірург, фтізіатр, окуліст (попереднє, один раз в два роки).
D. Дерматовенеролог, стоматолог, отоларінголог (попереднє, один раз
на рік).
E. Травматолог, психіатр, дерматовенеролог (попереднє, один раз в два
роки).

20. Згідно з наказом МОЗ України № 280 від 23.07.02р. проводяться


такі клінічні та лабора-торні дослідження:
A. Флюорографія (попередня, один раз на рік), кров на сифілис, мазки
на гонорею (попередні, один раз на рік).
B. Бактеріоносійство (попереднє, один раз на рік), серологічне
дослідження на черевний тиф (попереднє).
C. Дослідження на гельмінтози (попереднє, один раз на рік).
D. Мазок з горла та носа на наявність патогенного стафілококу
(попереднє, один раз на рік).
E. Все перераховане.

21. Керівник підприємства громадського харчування несе


відповідальність за:
A. Правильність технології приготування ЛПХ.
B. Вітамінізацію ЛПХ.
C. Видачу ЛПХ за призначенням.
D. Збереження і видачу молока.
E. Все перераховане.

22. Забороняється залишати на слідуючий день:


A. Салати, вінігрети, паштети, холодці, заливні блюда, вироби з крему.
B. Супи молочні, солодкі, холодні, супи-пюре.
C. М'ясо варене порційне для перших блюд, млинці з м'ясом та сиром,
рублені вироби з м'яса, птиці, риби, соуси.
D. Омлети, картопляне пюре, відварені макаронні вироби, напої
власного виробництва.
E. Все перераховане.

23. Салати, вінігрети, гастрономічні продукти та інші холодні блюда та


напої повинні:
A. Виставлятися в порційному вигляді.
B. Виставлятися в охолоджувальний прилавок-вітрину.
C. Реалізовуватися протягом 1 години.
D. Відповідати технологічним нормам приготування, та бути якісними
та безпечними для споживача.
E. Все перераховане.

24. «С» - вітамінізація проводитися:


A. Дієтсестрою.
B. Шляхом внесення в продукцію водного розчину витаміну «С», який
готується в розрахунковій концентрації.
C. Шеф-кухарем, протягом приготування готової продукції.
D. Все перераховане.
E. Безпосередньо перед роздачею готових блюд (третіх рідких блюд).

25. Відбір готових блюд для лабораторного аналізу (визначення


хімічного складу та енергетичної цінності) проводитися:
A. Фахівцями СЕС.
B. У плановому порядку.
C. У присутності лікаря-дієтолога даного підприємства.
D. У випадку екстренного повідомлення про харчове отруєння.
E. Все перераховане.

26. У ЛПЗ в зимово-весняний період внаслідок недостачі в овочевих


блюдах аскорбінової кислоти (руйнується під час зберігання) проводиться
щоденно С-вітамінізація готової продукціі з розрахунку:
A. 80 міліграм вітаміну «С» на 1 дорослого пацієнта, 100 міліграм для
вагітних та 120 міліграм для тих, що годують груддю.
B. 60 міліграм вітаміну «С» на 1 дорослого пацієнта, 90 міліграм для
вагітних та 110 міліграм для тих, що годують груддю.
C. 70 міліграм вітаміну «С» на 1 дорослого пацієнта, 80 міліграм для
вагітних та 100 міліграм для тих, що годують груддю.
D. 100 міліграм вітаміну «С» на 1 дорослого пацієнта, 110 міліграм для
вагітних та 120 міліграм для гих, що годують груддю.
E. 90 міліграм вітаміну «С» на 1 дорослого пацієнта, 100 міліграм для
вагітних та 110 міліграм для гих, що годують груддю.

27. Лікувальне харчування повинне бути різноманітним та відповідати


лікувальному призначенню за:
A. Хімічним складом.
B. Енергоцінністю.
C. Асортиментом продуктів.
D. Режимом харчування.
E. Все перераховане.

28. До початку видачі їжі у відділеннях якість готових блюд повинна


підлягати перевірці:
A. Шеф-кухарем та бракеражною комісією.
B. Фахівцями СЕС.
C. Адміністратором закладу.
D. Черговим лікарем.
E. Дієтсестрою.

29. До складу бракеражної комісії входять:


A. Лікар-дієтолог, в його відсутность – дієтсестра.
B. Зав. виробництвом (шеф-кухар).
C. Черговий лікар лікарні.
D. Головний лікар ЛПЗ.
E.Все перераховане.

30. Бракераж проводиться:


A. Для кожної нової партії блюд та кулінарних виробів.
B. У присутності виробника продукції (шеф-кухаря).
C. До моменту видачі готової харчової продукції спочивачеві.
D. Головним лікарем ЛПЗ в різний час і незалежно від проби, яку
проводили члени бракеражної комісії.
E. Все перераховане.

31. Бракеражний журнал повинний бути пронумерований,


прошнурований, скріплений печаткою та включає:
A. Порядковий номер партії блюд (виробів), назва блюд, які отримали
зауваження з якості.
B. Час виготовлення партії та проведення бракеражу.
C. Суть зауважень, оцінка якості продукції в балах.
D. Прізвище кухаря, який приготував партію або окреме блюдо.
E. Все перераховане.

32. Добова проба, яка необхідна в якості основи для мікробіологічного


та санітарно-хімічного дослідження при можливості розслідування спалаху
харчового отруєння включає в себе:
A. Всі приготовлені продукти та блюда в якості кількох порцій, які
зберігаються в холоди-льній камері протягом слідуючих 48 годин.
B. Готові вироби в кількості 5-10 порцій, які зберігаються в
холодильній камері протягом 24 годин.
C. Всі приготовлені продукти та блюда в якості 2-3 порцій, які
зберігаються в холодильній камері протягом 36 годин.
D. Всі приготовлені продукти та блюда в якості 5-7 порцій, які
зберігаються в холодильній камері протягом 72 годин.
E. Всі приготовлені продукти та блюда в якості кількох 4-6 порцій, які
зберігаються в холодильній камері протягом 12 годин.

33. У випадку вимушеного зберігання їжі, яка залишилася, вона


повинна бути:
A. Охолоджена не пізніше ніж через 3-години після її приготування.
B. Зберігатися при температурі не вище 2 - 4ºС.
C. Термін зберігання не більше 18 годин.
D. Кількість залишків їжі повинна бути записана в журналі перехідних
залишків їжі.
E. Все перераховане.

34. У випадку повторної видачі блюд на роздачу вони повинні бути


добре перевірені. При нормальних органолептичних показниках блюда
підлягають повторній тепловій обробці:
A. Перші блюда - кип'ятять.
B. Другі – прожарюють в духовій шафі.
C. Термін реалізації цих блюд не більше 1 години.
D. Категорично забороняється змішувати залишки їжі вчорашнього дня
зі свіжою партією продукції.
E. Все перераховане.
35. Категорично забороняється:
A. Змішувати залишки їжі вчорашнього дня зі свіжою партією
продукції.
B. Подовжувати термін реалізації блюд після повторної теплової
обробки на більше ніж 1год.
C. Залишати на завтрашній день : салати, млинці з сиром, суп-пюре.
D.Залишати на завтрашній день : паштети, рублені м'ясні вироби.
E. Все перераховане.

36. Перевіряючи температуру блюд при видачі, користуються


лабораторним термометром, проградуйованим від 0 до + 100ºС. При видачі:
D. Напої – не вище 15 ºС.
A. Перші блюда повинні мати температуру не вище 75ºС.
B. Другі блюда – не вище 65ºС.
C. Холодні блюда – не вище 14ºС.
E. Все перераховане.

37. Готові блюда:


A. Відбирають з числа підготовлених для роздачі.
B. Зважують окремо в кількості - 3 порцій.
C. Розраховують середню масу блюда.
D. Повинні відповідати технологічним правилам приготування.
E. Все перераховане.

38. Санітарний лікар при проведенні перевірки об'єкту на дотримання


санітарного законо-давства перевіряє наявність і правильність ведення
документів:
A. Журналу регістрації медичних оглядів працівників харчового
об'єкту, власних медичних книжок працівників харчового об'єкту.
B. Журналу «Здоров'я» з відмітками про відсутність в робітників ангіни
та гнійничкових захворювань шкіри і даних оперативного епіданамнезу.
C. Журналу «С» - вітамінізації блюд.
D. Журналу контролю за якістю готової продукції.
E. Все перераховане.

39. Найбільша ефективність дієтичного харчування виявляється при


його організації:
A. У вигляді 2-х кратного харчування – до або після роботи і під час
перерви на обід та неменше 5% дієт.місць від загального їх числа в їдальнях.
B. У вигляді 3-х-кратного харчування та не менше 5% дієт.місць від
загального їх числа в їдальнях.
C. У вигляді 4-х-кратного харчування та не менше 10% дієт.місць від
загального їх числа в їдальнях.
D. У вигляді 5-х-кратного харчування та не менше 7% дієт.місць від
загального їх числа в їдальнях.
E. У вигляді 6-х-кратного харчування та не менше 3% дієт.місць від
загального їх числа в їдальнях.

40. Дієтичне харчування в системі громадського харчування


відрізняється від лікувального харчування в ЛПЗ використанням:
A. Тільки загальних, найменш суворих варіантів дієт.
B. Призначених цих дієт для профілактики загострень в стадії ремісії.
C. Забезпеченням збалансованного харчування у відповідності з
фізіологічними потребами.
D. Все перераховане
E. Використанням дієт-1, 2, 4в, 5, 7, 8, 9, 10, 15.

41. У обов'язки дієтсестри входить:


A. Постійний облік призначення дієтичного харчування.
B. Контроль виконання 10-денних меню.
C. Постійний бракераж.
D. Обов'язкова С-вітамінізація.
E. Все перераховане.

42. Особи, які мають хронічні неінфекційні захворювання в стадії


ремісії повинні:
A. Постійно організовувати свій харчовий раціон відповідно з
дієтичними вимогами.
B. Підтримувати аналогічні принципи харчування і вдома.
C. Проводити час відпустки в санаторіях.
D. Проводити періодичні реабілітаційні періоди в профілакторіях.
E. Все перераховане.

43. До моменту видачі перші і другі блюда можуть бути на горячій


плиті:
A. До 2 годин.
B. До 3 годин.
C. До 5 годин.
D. До 4 годин.
E. До 1 години.

44. Добова проба готової продукції:


A. Зберігається в побутовому холодильнику.
B. Термін зберігання - не більше 24 годин.
C. Зберігається в прокип'ячених банках з кришками.
D. Все перераховане.
E. Після 24-годинного зберігання утилізується разом з харчовими
відходами.
45. Автотранспорт для перевезення харчових продуктів:
A. Забороняється його використання в інших цілях.
B. Повинний бути чистим, його помивка проводиться в гаражі на
прощадці зі стоком в ливневу каналізацію.
C. Мати санітарний паспорт (дозвіл СЕС).
D. Обробка від забруднення та після кожного перевезення харчових
продуктів та готових страв проводиться щоденно.
E. Все перераховане.

46. Для транспорту готової їжі у буфетні відділення лікарні


використовують:
A. Термоси.
B. Тележки-термоси.
C. Мармітні візки.
D. Герметичний посуд.
E. Все перераховане.

47. У буфетних відділеннях повинно бути:


A. Два окремих приміщення (не менше як - 9м2). Мийна посуду (не
менше як - 6м2) з установкою 5 - гніздної ванни.
B. Мийна посуду (не менше як - 16м2) з установкою 4 - гніздної ванни.
С. Два окремих приміщення (не менше як - 15м2). Мийна посуду (не
менше як - 9м2) з установкою 3 - гніздної ванни.
D. Два окремих приміщення (не менше як - 7м2)
Е. Мийна посуду (не менше як - 8м2) з установкою 3 - гніздної ванни.

48. Роздачу їжі хворим проводять:


A. Буфетчиці, чергові медичні сестри відділення.
B. Персонал в халатах з маркіровкою «для роздачі їжі».
C. Контроль роздачі їжі у відповідності з празначеними дієтами
здійснює старша медична сестра.
D. Не допускається до роздачі їжі молодший мед.персонал.
E. Все перераховане.

49. Щоденно чергова медична сестра відділення перевіряє:


A. Дотримання правил і термінів зберігання харчових продуктів, які
зберігаються в холодильнику.
B. Дотримання правил і термінів зберігання харчових продуктів, які
зберігаються в тумбочці хворих.
C. Контролює прийом передач харчових продуктів від родичів
пацієнтів щодо відповідності списку дозволених продуктів.
D. Все перераховане
E. Відповідність харчових продуктів їх дієт.призначенню.
50. Режим миття столового посуду:
A. Механічне видалення залишків їжі щіткою.
B. Миття щіткою у воді в 1-ому гнізді, з температурою-50ºС, з
добавленням соди.
C. Знезараження посуду - методом кипятіння протягом 15 хвилин або
занурення протягом 30 хвилин в 0,5% розчині хлораміну.
D. Споліскують в 3-у гнізді ванни горячою проточною водою з
температурою не нижче 65ºС.
E. Все перераховане.

51. Режим миття посуду із скла:


A. Механічне очищення.
B. Миття з використанням дозволених миючих і дезінфікуючих засобів
та знезараження.
C. Знезараження проводять методом кипятіння протягом 30-хв. у 0,5%
розчині хлораміну.
D. Споліскування посуду в 2-у гнізді ванни горячою проточною водою
з температурою не нижче 65ºС.
E. Все перераховане.

52. Режим миття столових приборів:


A. Механічне очищення.
B. У 1-е-гніздо добавляють миючий та дезінфікуючий засіб.
C. Кипятять 15 хв, або занурюють на 30 хв в 0,5% р-н хлораміну.
D. Споліскують прибори в 2-у гнізді ванни з горячою проточною водою
з температурою не нижче 65ºС.
E. Все перераховане.

53. Режим миття столового посуду:


A. Механічне видалення залишків їжі щіткою.
B. Миття щіткою у воді в 1-ому гнізді, з температурою-30ºС, з
добавленням 2% тринатрій-фосфату.
C. Знезараження посуду методом кипятіння протягом 5 хвилин або
занурення протягом 20 хвилин в 0,5% розчині хлораміну.
D. Споліскують прибори в 3 -у гнізді ванни з горячою проточною
водою з температурою не нижче 60ºС.
E. Все перераховане.

54. Принципи організації дієтичного харчування в санаторіях


відповідають дійсним для об'єктів громадського харчування, але
відрізняються:
A. Дають більше можливостей в плані асортименту продуктових
наборів.
B. Дозволяють проводити комплексні оздоровчі заходи.
C. Дозволяють використання дієт, проводити рухову активність.
D. Використання функціональних та лікувальних процедур.
E. Все перераховане.

55. Режим миття посуду із скла:


A. Просушування посуду на спеціальних полицях або решітках.
B. Миття з використанням дозволених миючих і дезінфікуючих засобів
та знезараження.
C. Знезараження проводять методом кипятіння протягом 40-хв. у 2,5%
розчині хлораміну.
D. Споліскують посуд в 2-у гнізді ванни горячою проточною водою з
температурою не нижче 45ºС.
E. Все перераховане.

56. Режим миття кухонного посуду:


A. Кастрюлі, відра, термоси – підлягають механічній обробці.
B. Ветош – кипятять протягом 15 хв.
C. Ветош – заливають 1% р-ном хлораміну на 1 годину.
D. З дозволеними миючими засобами, потім споліскуються горячою
водою не нижче 65ºС.
E. Все перераховане.

ТЕМА 13.
МЕТОДИКА КОНТРОЛЮ ПРОТИРАДІАЦІЙНОЇ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ ТА
РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ НАСЕЛЕННЯ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ІОНІЗУЮЧИХ
ВИПРОМІНЮВАНЬ У ВИРОБНИЦТВІ , НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ,
ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

1. Основна причина широкого використання у світовому масштабі


атомної енергії, не дивлячись на небезпеку аварії:
А. Замінник твердої природної органічної сировини
B. Замінник рідкої природної органічної сировини
C. Замінник газової природної органічної сировини
D. Виснаження світових запасів всіх видів природної органічної
сировини
E. Економічно вигідніше

2. Як називається радіоактивне джерело, при використанні якого


можливе попадання радіоактивних речовин, що містяться в ньому, в
зовнішнє середовище ?
A. Відкритим
B. Небезпечним
C. Закритим
D. Зовнішнім
E. Аварійним
3. Як називається число розпадів, що відбуваються в радіоактивній
речовині за одиницю часу ?
A. Дозою випромінювання
B. Потужністю дози випромінювання
C. Радіоактивним ефектом
D. Іонізацією
E. Активністю речовини

4. Які з перерахованих джерел випромінювання не можуть створювати


радіоактивного забруднення навіть в умовах виникнення радіаційної аварії?
А. Гама-терапевтичні апарати
B. Генератори короткоіснуючих радіонуклідів
C. Рентгено-діагностичні апарати, рентгенівські дефектоскопи
D. Радіонуклідні дефектоскопи
E. Кожне джерело випромінювання потенційно небезпечне

5. Запропонуйте найбільш оптимальний варіант поводження з РАВ-


радіоактивні відходи (відпрацьоване паливо) атомного реактора.
A. Повернути експортеру
B. Поховати РАВ у відповідності з правилами
C. Переробити відпрацьоване паливо, залишки захоронити у
відповідності з правилами
D. Відпрацювати паливо на 100% і поховати разом з побутовими
відходами
E. Жоден з перелічених

6. Одна з причин «плям радіоактивності» при аварії на ЧАЕС:


А. Тривалий викид радіонуклідів (до 10 діб)
B. Швидкий (протягом 1 доби) викид основних радіонуклідів
C. Незначна зміна напряму вітру у момент аварії і в наступні дні
D. Рівномірне звільнення атмосфери від радіонуклідів
E. Відсутність опадів в період викиду радіонуклідів

7. Які види радіоактивного випромінювання мають найбільшу


іонізуючою здатність ?
A. Альфа-частки
B. Бета-частки
C. Гамма-випромінювання
D. Нейтрони
E. Позитрони

8. Як називається відношення дози випромінювання за проміжок часу


до цього проміжку часу?
A. Радіоактивним коефіцієнтом
B. Активністю
C. Радіаційним ефектом
D. Потужністю дози
E. Іонізаційним коефіцієнтом

9. Укажіть основний шлях надходження радіонуклідів до організму при


проживанні на забруднених територіях:
А. Через шкіру
B. Через слизові оболонки
C. Через органи дихання
D. Через органи травлення
E. Жоден з перелічених

10. До якої категорії відносяться військовослужбовці, що залучаються


до участі в ліквідації наслідків радіаційно-ядерної аварії?
A. До категорії В
B. До категорії Б
C. До категорії А
D. До категорії А і Б
E. Ні до якої

11. Радіоактивний цезій-137 представляє велику небезпеку для


організму, оскільки він:
А. Є джерелом зовнішнього опромінювання на протязі 30 років
B. Є джерелом зовнішнього опромінювання на протязі тижня
C. Є джерелом зовнішнього опромінювання на протязі 9 років
D. Є джерелом зовнішнього опромінювання на протязі більше 50 років
E. Є джерелом зовнішнього опромінювання на протязі більше 100 років

12. Вкажіть одиницю поглиненої дози іонізуючого випромінювання.


A. Рад або Грей
B. Рентген або Кулон на кілограм
C. Беккерель
D. Бер або Зіверт
E. Кюрі

13. Вкажіть річний ліміт ефективної дози зовнішнього і внутрішнього


опромінювання для осіб категорії Б :
A. Ліміт складає 1 мзв
B. Ліміт складає 2 мзв
C. Ліміт складає 3 мзв
D. Ліміт складає 5 мзв
E. Ліміт складає 6 мзв
14. Які матеріали найбільш ефективно ослаблюють рентгенівське
випромінення?
А. З великим атомним номером і малою щильністю
B. З великим атомним номером і великою щільністю
C. З великою щільністю
D. З малим атомним номером
E. З малим атомним номером і великою щільністю

15. На ліквідацію аварії з отриманням планового підвищеного


опромінення слід направити працівника. Кому можна дозволити планове
підвищене опромінення?
A. Жодному з названих
B. Чоловікові 29-річного віку
C. Чоловікові 21-річного віку
D. Жінці 40-річного віку
E. Жінці 20-річного віку

16. У перший тиждень після Чорнобильської аварії найбільшу


небезпеку для організму представляв:
А. Cтронцій-90
B. Цезій-137
C. Йод-131
D. Дейтерій
E. Тритій

17. Вкажіть одиницю еквівалентної дози іонізуючого випромінювання.


A. Рад або Грей
B. Рентген або Кулон на кілограм
C. Беккерель
D. Бер або Зіверт
E. Кюрі

18. Які матеріали є кращими для захисту від бэта-випромінювання ?


A. Бетон, гіпс
B. Вода
C. Алюміній, пластмаса
D. Парафін
E. Воздух та інертні гази

19. Яке джерело випромінення є приривчастим?


А. Рентген-терапевтична установка
B. Гама-терапевтична установка
C. Полоній-берилієве джерело
D. Кобальтові голки
E. Бета-випромінюючий аплікатор
20. В скільки разів допустимі рівні для осіб категорії Б відрізняються
від аналогічних для категорії А?
A. В 10 разів більші
B. В 10 разів меньші
C. В 2 раза більші
D. В 2 раза меньші
E. Однакові

21. Найбільше гігієнічне значення мають радіонукліди, що входять до


складу викидів на ЧАЕС:
А. Тритій, дейтерій, йод - 131
B. Йод - 131, стронцій - 90, цезій -137
C. Радіоактивний вуглець, тритій, стронцій - 90
D. Стронцій - 90, цезій -137, дейтерій
E. Йод - 131, тритій, радіоактивний вуглець

22. Як називається кількісна міра поглиненої речовиною енергії ?


A. Активністю
B. Дозою
C. Періодом
D. Потужністю
E. Ефектом

23. В скількі разів відносна біологічна ефективність у альфа-


випромінення вище ніж у гама-випромінення?
A. В 20 разів
B. В 10 разів
C. В 2 рази
D. Рівні
E. Не можна порівнювати

24. Що визначає характер та тяжкість радіаційних уражень?


А. Доза випромінювання
B. Вид та енергія випромінювання
C. Розподіл дози щодо об'єму тіла
D. Розподіл дози щодо часу опромінювання
E. Сукупність всього перерахованого

25. Вагітна отримала при рентген-дослідженнях 0,1 Грей на плод. Дайте


їй рекомендації
A. Терміново перервати вагітність
B. Провести курс лікування радіопротекторами
C. Перейти на дієту, бідну калієм для зменшення внутрішнього
опромінення
D. Збільшити вживання пектинмістящих продуктів харчування
E. Обмежитися раціональним харчуванням і спостереженням лікаря

26. Радіоактивний цезій - 137 представляє велику небезпеку для


організму, оскільки він:
А. Кумуліруєтся в м'язах і печінці
B. Кумуліруєтся у всіх паренхиматозних органах
C. Кумуліруєтся в кістковій тканині
D. Кумуліруєтся в жировій тканині
E. Кумуліруєтся в сполучній тканині

27. Вкажіть одиницю експозиційної дози іонізуючого випромінювання.


A. Радий або Грей
B. Рентген або Кулон на кілограм
C. Беккерель
D. Бер або Зіверт
E. Кюрі

28. Як зміниться маса радіоактивного препарату при зниженні його


активності в 2 рази?
A. Зменшиться в 2 рази
B. Збільшиться в 2 рази
C. Залишиться практично не змінною
D. Зменшиться в 4 рази
E. Залежить від виду радіоактивного розпаду

29. Який вид випромінювання створює більш тяжке ураження при


рівномірному зовнішньому опроміненні всього тіла в однаковій дозі?
А. Гама-випромінювання
B. Альфа-випромінювання
C. Бета-випромінювання
D. Нейтронне випромінювання
E. Альфа- і бета-випромінювання

30. Що робити, якщо у медсестри радіоізотопної лабораторії


встановлена вагітність?
A. Перевести на роботу не пов'язану з джерелами
B. Після 5 місяців вагітності відправити у декретну відпустку
C. Обмежити опромінення 1 бер за будь-які 2 місяця
D. Перевести на роботу з закритими джерелами
E. Перервати вагітність

31. Екстрена «йодна профілактика» впливу радіоактивного йоду (на


протязі перших 7-9 днів після аварії АЕС або при загрозі застосування
ядерної зброї) здійснюється:
А. Таблетированим йодистим калієм
B. Будь-яким з'єднанням йоду в пігулках
C. Будь-яким з'єднанням йоду у будь-якому вигляді
D. Порошкоподібним йодистим кальцієм
E. Таблетірованимі йодистим кальцієм

32. Як формулюється основний закон радіоактивного розпаду ?


A. У рівних масах різних радіоактивних речовин рівна активність
B. Із збільшенням активності речовини збільшується час напіврозпаду
C. У рівні проміжки часу відбувається ядерне перетворення рівних доль
активних атомів ізотопу
D. Із збільшенням часу і відстані відбувається ядерне перетворення
рівних доль радіоактивних речовин
E. Радіоактивне перетворення речовини прямо пропорціонально часу і
кількості доль активних атомів ізотопу

33. Вкажіть ліміт ефективної дози за рік для категорії В:


A. Ліміт складає 0,1 мзв
B. Ліміт складає 0,5 мзв
C. Ліміт складає 1 мзв
D. Ліміт складає 2 мзв
E. Ліміт складає 3 мзв

34. За допомогою якої величини можна порівнювати опромінення


окремого органа з опроміненням всього тіла?
А. Коефіцієнта якості (радіаційного фактора)
B. Зважувального коефіцієнта (тканинного фактора)
C. Коефіцієнта поглинання
D. Коефіцієнта ризику
E. Не можна порівнювати

35. Який механізм радіопротекціної дії рослин, багатих пектинами?


A. Комплексоутворення
B. Покращення перистальтики кишечника
C. Зв'язування в ЖКТ іонів металів
D. Поліпшення забезпечення вітамінами
E. Всі перераховані

36. Профілактичні заходи по відношенню до населення, що проживає


на територіях, що піддаються радіаційному забрудненню унаслідок
Чорнобильської катастрофи:
А. Ррозробка спеціальних дієт для ліквідаторів
B. Дезактиваційні роботи у всіх 4-х зонах території, прилеглої до
Чорнобиля
C. Розробка раціональних режимів праці і відпочинку ліквідаторів
D. Пріоритетний напрям профілактичних заходів, направлених на
зниження внутрішнього опромінювання
E. Пріоритетний напрям профілактичних заходів, направлених на
зниження зовнішнього опромінювання

37. Як називається радіоактивне джерело, пристрій якого виключає


вихід з нього радіоактивних речовин в зовнішнє середовище ?
A. Відкритим
B. Безпечним
C. Мобільним
D. Закритим
E. Ізольованим

38. Через скільки періодів напіврозпаду активність радіонукліду


знизиться в 4 рази?
A.Через 2
B. Через 4
C. Через 16
D. Через 8
E. Через 32

39. Які процеси відбуваються в початковій фізичній фазі дії іонізуючих


випромінювань?
А. Виникнення вільних радикалів та перекісних сполук
B. Взаємодія вільних радикалів та перекісних сполук з біомолекулами
C. Іонізація та збудження атомів і молекул
D. Розвиток біохімічних порушень за рахунок реакцій окислення
E. Виникнення порушень на клітинно-тканинному та організменному
рівнях

40. Чи можна працювати вагітній жінці з джерелом іонізуючого


випромінювання?
A. Можна з будь-яким
B. Не можна
C. Можна з додержанням правил безпеки
D. Можна тільки з джерелами певної активності
E. Можна при умові не перевищення допустимої дози

41. Профілактичні заходи по відношенню до населення що проживає на


територіях, що піддаються радіаційному забрудненню унаслідок
Чорнобильської катастрофи:
А. Дезактиваційні роботи у всіх 4-х зонах території, прилеглої до
Чорнобиля;
B. Розробка раціональних режимів праці і відпочинку ліквідаторів
C. Розробка спеціальних дієт для ліквідаторів
D. Пріоритетний напрям профілактичних заходів, направленнних на
зниження зовнішнього опромінювання
E. Поглиблені медогляди населення

42. Вкажіть ліміт ефективної дози за рік для категорії А (особи, які
постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих
випромінювань) відповідно до норм радіаційної безпеки (НРБ–97)
A. Ліміт складає 20 мЗв/рік (2 бер/рік)
B. Ліміт складає 40 мЗв/рік (4 бер/рік)
C. Ліміт складає 2 мЗв/рік (0,2 бер/рік)
D. Ліміт складає 10 мЗв/рік (1 бер/рік)
E. Ліміт складає 5 мЗв/рік (0,5 бер/рік)

43. Якому виду випромінення притаманна найбільша проникаюча


властивість в повітрі?
A. Бета-віпромінення
B. Альфа-віпромінення
C. Позитронне віпромінення
D. Рентгенівське віпромінення
E. Гама-випромінення

44. Що зветься радіонуклідом?


А. Радіоактивний елемент
B. Радіоактивний різновид атома
C. Будь-який різновид атома
D. Атом, у якому кількість протонів дорівнює кількості нейтронів
E. Атоми з однаковими хімічними властивостями

45. Який процес відбувається у водному розчині при його радіолізі?


A. Востановлення окислених субстратів
B. Окислення субстратів, що присутні в розчині
C. Радіоліз води не впливає на субстрати розчину
D. Субстрат спочатку окіслюється, а потім самодовільно
востановлюється
E. Утворення нових складних молекул біосубстрата

46. Відповідно до Закону України «Про правовий режим території...»


прилегла територія біля Чорнобиля, ділиться на:
А. Три зони: 1) строгого режиму, 2) безумовного відселення, 3)
спостереження
B. Чотири зони: 1) відчуження, 2) безумовного відселення, 3)
гарантованого добровільного відселення, 4) посиленого радіоекологічного
контролю
C. Чотири зони: 1) строгого режиму, 2) гарантованого добровільного
відселення, 3) посиленого радіоекологічного контролю, 4) спостереження
D. Три зони: 1) відчуження, 2) строгого режиму, 3) спостереження
E. Три зони 1) строгого режиму, 2) посиленого радіо-екологичеського
контролю, 3) спостереження

47. Які будівельні матеріали можуть створювати високі рівні


іонізірущего випромінювання усередині приміщень?
A. Ізвестняк
B. Пісок
C. Цеглина червона
D. Глина
E. Будівельний матеріал (граніт, туф, гнейси)

48. Вкажіть види радіоактивних перетворень.


A. Синтез, розкладання, ділення.
B. Полімеризація і кристалізація
C. Розкладання і з'єднання
D. Розпад, ділення, синтез
E. Сінергізм, комуляція

49. Як зміниться товщина необхідного екрану при розрахунку захисту


від рентгенівського випромінення, при збільшені напруги в 2 рази?
А. Збільшиться в 2 рази
B. Збільшиться, розрахувати по таблиці
C. Зменшиться, розрахувати по таблиці
D. Зменшиться в 2 рази
E. Не зміниться

50. Укажіть вік, при якому спостерігається найбільша


радіорезистентність?
A. Ембріональний період
B. До 18 років
C. 18-21 рік
D. 21-50 років
E. Старше 50 років

51. Суть генетичних ефектів (наслідки) аварії на ЧАЕС:


А. Мутация в хромосомах
B. Появи «незрілих» кліток з порушенням генетичного коду
C. Зниження загальної резистентності організму
D. Ураження клітин червоного кісткового мозку (генетична аберація в
них)
E. Ураження перш за все ядер кліток щитовидної залози, що є
причиною генетичної аберації
52. Згідно НРБУ-97 (норми радіаційної безпеки України-97), до
радіаційно-гігієнічних регламентів 1 групи відносяться:
A. Предельно допустимі рівні
B. Ліміти доз і допустимі рівні
C. Регламенти при медичному опромінюванні
D. Регламенти в умовах радіаційних аварій
E. Допустимі рівні

53. Що таке радіоактивність?


A. Мимовільне перетворення одних елементів ядерної оболонки на інші
елементи
B. Моллекулярная хімічна реакція в радіоактивних речовинах з
утворенням нових хімічних речовин
C. Мимовільне перетворення ядер атомів одних хімічних елементів на
інших, що супроводжується іонізуючим випромінюванням
D. Фізичний процес в атомах окремих хімічних елементів, який
супроводжується поглинанням елементарних частинок
E. Властивість ізотопів випромінювати радіохвилі

54. Яка максимальна проникаюча властивість альфа-частинок в


біологічній тканині?
А. Декілька мікрометрів
B. Декілька міліметрів
C. Декілька сантиметрів
D. Декілька метрів
E. Пронизує будь-яку тканину

55. Що характеризує тканиний фактор?


A. Відносну біологічну ефективність різних видів випромінювання
B. Відносний стохастичний ризик опромінення окремої тканини
C. Іонізуючу здібність різних видів випромінювання
D. Проникну здібність різних видів випромінювання
E. Іонізуючу та проникну здібність різних видів випромінювання

56. Особливістю соматичних ефектів (наслідків) аварії на ЧАЕС є те,


що вони:
А. «Вимикають» дезінтоксикационную функцію печінки
B. Сприяють біологічному старінню організму
C. Виявляються найбільшою мірою в дитячому віці;
D. Передаються по спадку;
E. Не передаються по спадку.

57. Яка середня потужність дози («фону») на території України?


A. Від 3-5 мікрорентген/рік
B. Від 10-20 мікрорентген/рік
C. Від 25-30 мікрорентген/рік
D. Від 2-4 мікрорентген/рік
E. Від 30-40 мікрорентген/рік

58. Як зміниться потужність дози при зміні джерела з більшою


активністю на джерело з меншою активністю?
A. Зменшиться в квадратичній залежності від активності
B. Зменшиться в лінійній залежності від активності
C. Зменшиться в експоненційній залежності від активності
D. Зменшиться в логаріфмічній залежності від активності
E. Активність не впливає на потужність дози випромінювання

59. За рахунок якого виду випромінення від природних джерел людина


отримує найбільшу ефективну дозу?
А. Космічне випромінення
B. Вдихання радону
C. Внутрішнього опромінення від продуктів харчування і води
D. Радону, розчиненого в крові
E. Всі джерела рівнозначні

60. Як впливає на накопичення і виведення радіонуклідів дієта,


сбагачена білком?
A. Збільшує накопичення радіоцезію
B. Зменшує накопичення радіоцезію
C. Збільшує накопичення радіостронцію
D. Зменшує накопичення радіостронцію
E. Не впливає

61. Стронцій-90 як радіонуклід представляє велику небезпеку для


організму, оскільки він:
А. Кумуліруєтся в жирах і ліпідах, вражаючи перш за все клітки ЦНС
B. Кумуліруєтся в печінці, вимикаючи її антитоксичну функцію
C. Кумуліруєтся в нирках, порушуючи їх функцію виділення
D. Кумуліруєтся в кістках, вражаючи червоний кістковий мозок
E. Кумуліруєтся у всіх паренхиматозних органах, викликаючи
первинний рак

62. Ліміт дози для персоналу радіодіагностичних кабінетів при


опромінюванні всього тіла складає:
A. Ліміт складає 0,1 мзв/рік
B. Ліміт складає 0,5 мзв/рік
C. Ліміт складає 1,5 мзв/рік
D. Ліміт складає 3,0 мзв/рік
E. Ліміт складає 20,0 мзв/рік
63. Сім’я пенсіонерів Л., яка була евакуйована після аварії на ЧАЕС до
Харківської області, вирішила повернутися для постійного проживання до
села К. , яке знаходиться в зоні безумовного (обов’язкового) відселення. Які
рекомендації є найбільш правильними в даному випадку:
A. Постійне проживання категорично заборонено
B. Заборонене проживання більше 1 року
C. Заборонено проживання більше 3 років
D. Заборонено проживання більше 5 років
E. Заборонено проживання без прийняття додаткових профілактичних
заходів

64. Як зміниться доза віпромінення при збільшенні часу експозиції?


А. Збільшиться в лінійній залежності від активності
B. Збільшиться в квадратичній залежності від активності
C. Збільшиться в експоненційній залежності від активності
D. Збільшиться в логарифмічній залежності від активності
E. Час експозициї не впливає на потужність дози випромінювання

65. Для чого використовується одиниця «ефективна доза»?


A. Для порівняння біологічного ефекту (ступеня ризику) при
загальному і локальному опроміненні
B. Для визначення ступеня ризику при загальному опроміненні
C. Для визначення кількості наслідків опромінення в малих дозах
D. Для порівняння ефекту дії у різних людей
E. Показує рівень небезпечної дози

66. Експерти ВОЗ указують на наступні три види наслідків


Чорнобильської аварії:
А. Паренхиматозні, стохастичні, ембріотоксичні
B. Соматичні, тератогенні, генетичні
C. Паренхиматозниє, генетичні, ембріогені
D. Мутагенні, генетичні, соматичні
E. Соматичні, стохастичні, генетичні

67. Як часто проводиться поточний індивідуальний дозиметричний


контроль для груп підвищеного ризику у відділеннях контактної променевої
терапії?
A. Щоденно
B. Кожен місяц
C. Кожен квартал
D. Один раз на рік
E. У разі виникнення потреби (скарги на самопочуття)
68. До органів санітарно-епідемічної служби звернувся громадянин Д. ,
який працює на об’єкті з радіаційно-ядерною технологію, з проханням
роз’яснити принцип розрахунку ліміту дози для осіб категорії А. Завідуючий
радіологічним відділенням відповів, що ліміт дози розраховується за сумою
ефективних доз опромінення від усіх індустріальних джерел
випромінювання. До цієї суми не включають (вкажіть найбільш правильний
варіант):
A. Дозу, яку одержують при медичному обстеженні або лікуванні
B. Дозу опромінення від природних джерел випромінювання
C. Дозу, що пов’язана з аварійним опроміненням населення
D. Дозу опромінення від техногенно-підсиленних джерел природного
походження
E. Всі перераховані дози

69. Як зміниться потужність дози при зменшенні відстані від точечного


джерела гама-випромінення?
А. Не зміниться
B. Збільшиться пропорційно відстані
C. Збільшиться пропорційно квадрату відстані
D. Зменшиться пропорційно квадрату відстані
E. Коливатиметься, тому що гама-випромінювання - електромагнітні
хвилі

70. З якою метою використовується еквівалентна доза?


A. Для оцінки поглиненої дози з урахуванням біологічної ефективності
даного випромінення
B. Для оцінки біологічного ефекту при опроміненні одного органа
C. Для порівняння біологичного ефекту від гама - і бета-випромінення
D. Для оцінки вирогідності виникнення радіаційно-біологічних
пошкоджень в тканинах
E. Показує рівень небезпечної дози

71. Природа рентгенівського випромінювання:


А. Електромагнітне випромінювання з довгої хвилі від 280 до 400нм
B. Механічні коливання частинок будь-якого пружного середовища
C. Електромагнітне випромінювання з довгої хвилі від 480 до 760нм
D. Корпускулярне випромінювання речовини при його радіоактивному
розпаді
E. Електромагнітне випромінювання з довгої хвилі від 10-5 до 10-2 нм

72. Які патологічні стани відносяться до соматико-стохастических


радіаційних ефектів?
A. Гостра променева хвороба
B. Променеві опіки
C. Тератогена дія
D. Лейкоз, скорочення тривалості життя
E. Хронічна променева хвороба

73. В результаті аварії на АЕС, яка супроводжувалась викидом


радіаційного палива в атмосферу відбулося забруднення великої території
радіонуклідами, що призвело до підвищення фону іонізуючого
випромінювання, Збільшення яких захворювань у населення цих територій
слід очікувати у майбутньому?
A. Новоутворення злоякісні
B. Захворювання шлунково–кишкового тракту
C. Серцевосудинні захворювання
D. ЛОР захворювання
E. Хвороби органів зору

74. Як можна порівняти за масою два радиоактивни препорати, що


складаються з малої кількості радіоактивної речовини?
А. За активністю препарату
B. За потужністю дози
C. За масою, що виражається в мікрограмах
D. Здійснити не можливо
E. Необхідно враховувати коефіціент біологічної дії

75. Який із зазначених видів випромінення відноситься до


непрямоіонізуючих?
A. Альфа випромінення
B. Поток електронів
C. Поток бета-частинок
D. Поток ядер гелію
E. Поток нейтронів і фотонів

76. Властивості рентгенівського випромінювання як електромагнітних


коливань:
А. Іонізація середовища, фотографічна дія
B. Прямолінійне розповсюдження, розсіяння в середовищі пропорційно
квадрату відстані, іонізація середовища
C. Люмінесцентна і біологічна дія
D. Не прямолінійне розповсюдження, іонізація середовища
E. Ослаблення в середовищі, люмінесцентний і фотографічний ефект

77. Яка з перерахованих якостей радіонукліда визначає його


радіотоксичність?
A. Швидке всмоктування в шлунково-кишковому тракті
B. Швидке виведення з організму
C. Високий рівень накопичення в щитовидній залозі
D. Період напіврозпаду
E. Індивідуальна чутливість

78. Для збирання врожаю картоплі сільськогосподарському


підприємстві “Мрія”, яке знаходиться в зоні гарантованого добровільного
відселення планується залучити школярів 10-11 класів. Яке рішення повинна
прийняти дирекція школи з даного питання?
A. Заборонити роботу школярів
B. Заборонити роботу школярів тривалістю більше 2 годин
C. Заборонити роботу школярів тривалістю більше 6 годин
D. Заборонити залучення до роботи дівчат
E. Заборонити залучення до роботи школярів 10 класу

79. Від якого вида випромінення гумові рукавички є надійним


захистом?
А. Не від якого
B. Від гамма-випромінення
C. Від бета-випромінення
D. Від альфа-випромінення
E. Від нейтронного випромінення

80. Що характеризує радіаційний фактор?


A. Відносну біологічну ефективність різних видів випромінювання
B. Відносний стохастичний ризик опромінення окремої тканини
C. Іонізуючу здібність різних видів випромінювання
D. Проникну здібність різних видів випромінювання
E. Іонізуючу та проникну здібність різних видів випромінювання

ТЕМА 14.
РОЗРАХУНКОВІ МЕТОДИ ОЦІНКИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА
ПАРАМЕТРІВ ЗАХИСТУ ВІД ЗОВНІШНЬОГО ОПРОМІНЕННЯ . ГІГІЄНІЧНА
ОЦІНКА ПРОТИРАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ І РАДІАЦІЙНОЇ
БЕЗПЕКИ ПАЦІЄНТІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РАДІОНУКЛІДІВ ТА ІНШИХ
ДЖЕРЕЛ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ В ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
1. Директивними i регламентуючими документами для лабораторiї
радiонуклiдної дiагностики є:
А. Накази головного лiкаря лiкарняного об'єднання
B. Розпорядження зав лабораторією
C. Накази Кабінету міністрів України
D. ОСПУ, НРБУ, накази Мiнiстерства охорони здоров'я
E. Все зазначене

2. На чому заснований принцип захисту відстанню при роботі


персоналу радіологічних відділень з джерелами іонізуючого
випромінювання:
A. На тому, що потужність випромінювання назад пропорційна
квадрату відстані між джерелом випромінювання і робочим місцем
B. На тому, що різні матеріали володіють різною здатністю поглинати
іонізуюче випромінювання
C. На проведенні робіт з як можна менш інтенсивним джерелом
випромінювання
D. На проведенні заходів щодо радіаційної асептики, періодичних
медоглядів персоналу
E. На зменшенні тривалості опромінювання за рахунок підвищення
його кваліфікації і тренування

3. Елементи захисту від первинного рентгенівського випромінювання в


рентгенкабінете:
A. Створення однорідного і вузького пучка випромінювання за
допомогою фільтру, діафрагми або тубуса
B. Захисне скло на екрані, заборона внутрішньої обробки стін
процедурною масляною фарбою і кахлем
C. Захисні ширми на робочих місцях, спецодяг лікаря рентгенолога з
просвінцованной гуми
D. Використання сірчанокислого барію при внутрішній обробці
приміщень (додавання в штукатурку і білення)
E. Створення однорідного і вузького пучка випромінювання за
допомогою діафрагми або тубуса, ширми на робочих місцях

4. Який процес є найбльш вирогідним при отримані дози 150 рад на


протязі 1 доби?
А. Лейкоз
B. Рак
C. Легкий ступень променевої хвороби
D. Летальний ісход
E. Всі в рівній мірі

5. Хто із вказаних осіб отримує найбільшу дозу опромінення при


проведенні рентген-діагностичного дослідження
A. Лікар рентгенолог
B. Пацієнт
C. Лікар-лаборант
D. Санітарка
E. Всі в однаковій мірі

6. Яке з тверджень щодо рентгенiвського випромiнювання невiрно?


А. Електронне випромінювання
B. Електромагнiтне випромiнювання
C. Хвильове випромiнювання
D. Електромагнiтне випромiнювання хвильової природи
E. Різновид некарпускулярного віпромінювання

7. Дані, необхідні для розрахунку дози опромінювання, отриманою


персоналом радіологічних відділень:
A. Активність джерела випромінювання, відстань від нього до робочого
місця, потужність поглиненої дози
B. Активність джерела випромінювання, потужність поглиненої дози,
коефіцієнт ізотропної
C. Активність джерела випромінювання, коефіцієнт ізотропної,
відстань від джерела до робочого місця
D. Активність джерела випромінювання, тривалість опромінювання
потужність поглиненої дози
E. Активність джерела випромінювання, відстань від нього до робочого
місця, тривалість опромінювання

8. Елементи захисту від вторинного рентгенівського випромінювання в


рентгенкабінете:
A. Захисні ширми на робочих місцях, спецодяг лікаря рентгенолога з
просвінцованной гуми
B. Створення однорідного і вузького пучка випромінювання за
допомогою фільтру, діафрагми або тубуса
C. Одностороння спрямованість пучка випромінювання, хороша
темновая адаптація при скопії
D. Скорочення часу обстеження при скопії, дотримання шкіряно-
фокусної відстані при терапії
E. Стаціонарне заземлення рентгенаппарата, обмінна витяжна для
приточування вентиляція

9. В чому суть безпорогової концепції біологічної дії іонізуючих


випромінень?
А. Хромосомні аберації виникають при будь-яких дозах
B. Розрив хромосом виникає при будь-яких дозах
C. Iонізація атомів і молекул виникає при будь-яких дозах
D. Мутації можуть виникати при будь-яких дозах
E. Жоден з перелічених

10. Який найбiльш ефективний спосiб, що зменшує надходження в


органiзм радiоактивного цезiю?
A. Прийом препаратiв, що мiстять калiй
B. Прийом сiркокислого барiю
C. Призначення сорбентiв
D. Промивання шлунково-кишкового тракту
E. Призначення йодіду калія

11. В якому випадку жінка має право вийти на пенсію?


А. Вік 40 років, стаж в радіологічному відділенні 8 років
B. Вік 45 років, стаж в радіологічному відділенні 7,5 років
C. Вік 50 років, стаж в радіологічному відділенні 7 років
D. Вік 35 років, стаж в радіологічному відділенні 7,5 років
E. Ні в жодному з перерахованих

12. Засоби, вживані в радіологічних відділеннях для захисту відстанню


персоналу радіологічних відділень:
A. Халат, нарукавники, рукавички, маска
B. Окуляри, респіратор «Пелюстка»
C. Комбінезон-скафандр
D. Інструментарій і устаткування з подовженими ручками, дистанційні
маніпулятори
E. - місцева витяжна вентиляція, герметизація устаткування

13. На яких основних принципах грунтується радіаційна безпека та


протирадіаційний захист?
A. Зменшення кількості радіологічних об'єктів та, скорочення
радіаційно-ядерних технологій
B. Зменшення кількості опромінених осіб та індивідуальних доз
опромінення
C. Виправданість практичної діяльності, неперевищення дозових
лімітів та оптимізація захисту
D. Використання заходів захисту, проведення радіаційного моніторінгу
та облік доз
E. Всі вище перелічені засоби

14. Які речовини практично не є радіопротектором?


А. Алкоголь
B. Каротин
C. Аскорбінова кислота
D. Антоциани
E. Пектини

15. Яким видом транспорта заборонено перевозити радіаційні пакунки


будь-яких транспортних категорій?
A. Автомобільно-вантажним
B. Залізничним пасажирськім
C. Громадським
D. Спеціальним
E. Авіатранспортом

16. В яких випадках працюючі не допускаються до роботи з відкритими


ДІВ?
А. Жінки в дітородному віці
B. Чоловіки в репродуктовному віці
C. Жінки та чоловіки у віці 40 і 55 років відповідно
D. Чоловіки, що отримали однократно дозу 250 мЗв
E. Жінки в період грудного годування дитини

17. На чому заснований принцип захисту екрануванням при роботі


персоналу радіологічних відділень з джерелами іонізуючого
випромінювання:
A. На тому, що потужність випромінювання назад пропорційна
квадрату відстані між джерелом вивчення і робочим місцем
B. На проведенні роботи з як можна менш інтенсивним джерелом
випромінювання
C. На особливості різних матеріалів поглинати іонізуюче
випромінювання
D. На зменшенні тривалості опромінювання за рахунок скорочення
часу процедур
E. На проведенні періодичних оглядів і дозиметричного контролю

18. Скільки груп радіаційно-гігієнічних регламентів встановлюють


НРБУ-97?
A. Одну
B. Дві
C. Три
D. Чотири
E. П'ять

19. Які із перерахованих захворювань входять до переліку медичних


протипоказань для роботи з ДІВ (джерелами іонізуючого випромінювання)?
А. Алергічні захворювання, бронхіт
B. Порушення кольорового зору, невротичні захворювання
C Злоякісні пухлини, катаракта, Спонтанні аборти
D. Всі вище перелічені
E. Всі вище перелічені, за винятком – С.

20. Які радіонукліди в продуктах харчування, що вироблені на


радіаційно забруднених територіях, є основним джерелом внутрішнього
опромінення в пізній фазі радіаційно-ядерної аварії?
A. Плутоній-241 і плутоній-239
B. Кюрій-242 і америцій-241
C. Цезій-137 і цезій-134
D. Стронцій-90 і стронцій-89
E. Цезій-137 і стронцій-90

21. Типи радіологічних відділень:


А. Флюорографічні, дистанційній терапії відкритими і закритими
джерелами, рентгенологічні, змішані
B. Рентгенодіагностики, дистанційній променевій терапії, променевій
терапії відкритими і закритими радіоактивними речовинами, діагностичні з
використанням радіоактивних речовин, змішані
C. Рентгенотерапевтичні, рентгенодіагностики, променевій терапії
закритими і відкритими радіоактивними речовинами, змішані
D. Дистанційної променевої терапії, дистанційної променевої
діагностики, флюорографічні, рентгенодіагностики, комбіновані
E. Радіотерапевтичні відкритими джерелами, радіотерапевтичні
закритими джерелами, радіодіагностичні, флюорографічні, комбіновані

22. Додатковий комплекс захисних заходів, вживаних в радіологічних


відділеннях при роботі з відкритими джерелами іонізуючого випромінювань:
A. Захист часом
B. Захист відстанню
C. Медогляди
D. Дозиметричний контроль
E. Радиационная асептика

23. Що відрізняє біологічну дію іонізуючих випромінювань від дії


інших фізичних та хімічних факторів?
A. Відсутність тропності дії
B. Одномоментність дії на різні структури організму
C. Миттєвість поглинення енергії атомами та молекулами
D. Неодмінність змін фізико-хімічних властивостей біомолекул
E. Сукупність приведених властивостей

24. Яка із перерахованих речовин є радіопротектором тому, що має


антиоксидантну активність?
А. Рибофлавін
B. Тіамін
C. Токоферол
D. Пірідоксин
E. Кальціферол

25. Що безумовно вказує на техногенне радіоактивне забруднення


природних середовищ?
A. Вміст в артезіанський воді радія-226
B. Вміст в атмосферному повітрі йоду-132
C. Вміст в продуктах харчування рубідія-87
D. Вміст в грунті калію-40
E. Вміст в атмосферному повітрі йода-131 та в рослинності цезію-137

26. Правильне розміщення радіологічних відділень:


А. На першому поверсі головного корпусу лікарні
B. На останньому поверсі головного корпусу лікарні
C. В будівлі приймального відділення
D. В ізольованій прибудові (блоці) до будівлі лікарні
E. В хірургічному корпусі

27. Суть радіаційної асептики як захисних заходів в радіологічних


відділеннях:
A. Попередження променевих уражень персоналу і додаткового
опромінювання хворих;
B. Проведення дозиметричного контролю і своєчасних медоглядів
персоналу;
C. Збільшення відстані між джерелом випромінювання і робочим
місцем;
D. Попередження забруднення середовища радіологічних відділень
радіоактивними речовинами і запобігання їх надходженню в організм;
E. Зменшення тривалості опромінювання персоналу при його високій
кваліфікації і хорошій адаптації.

28. Яку мету передбачає встановлення радіаційно-гігієнічних


регламентів першої групи НРБУ-97?
A. Обмеження опромінення при нормальній практиці використання
індустріальних ДІВ (джерел іонізуючого випромінювання)
B. Обмеження медичного опромінення
C. Зменшення доз аварійного опромінення населення
D. Зменшення доз опромінення від техногенно-підсилених природних
ДІВ
E. Зменшення доз опромінення від природного радіаційного фону

29. Яка із перерахованих нижче фаз розвитку радіаційного ураження є


найдовшою?
А. Біологічна
B. Хімічна
C. Фізико-хімічна
D. Початкова фізична
E. Продромальна

30. Що покладено в основу національних норм радіаційної безпеки


(НРБУ-97)?
A. Розвиток та розповсюдженість радіаційно-ядерних технологій в
Укаїні
B. Збільшення кількості радіологічних об'єктів та чисельності осіб, що
опромінюються
C. Рекомендації МАГАТЕ та вітчизняні нормативні документи з
радіаційної безпеки (державні і галузеві стандарти та ін.) та ін.
D. Стан радіаційної безпеки на радіологічних об'єктах
E. Аналіз наслідків аварії на ЧАЕС

31. Поняття про зовнішнє опромінювання хворого (персоналу) в


радіологічних відділеннях:
А. Дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин,
що потрапили в організм із зовнішнього середовища
B. Дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин,
що знаходяться усередині організму
C. Дія іонізуючих випромінювань радіологічних речовин, що
потрапили в організм з вдихаємим повітрям із зовнішнього середовища
D. Дія на організм іонізуючих випромінювань від зовнішніх по
відношенню до нього джерел випромінювання
E. Дія іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, що
поступили в організм з водою і їжею

32. Медико-санітарні заходи щодо профілактики променевих уражень у


персоналу радіологічних відділень:
A. Санітарно-дозиметричний контроль, медогляди
B. Використання засобів індивідуального захисту
C. Вентиляція приміщень
D. Дотримання правил радіаційної асептики
E. Дотримання правил збору і поховання радіоактивних відходів

33. Яку мету передбачає встановлення радіаційно-гігієнічних


регламентів другої групи НРБ-97?
A. Обмеження опромінення при нормальній практиці використання
індустріальних ДІВ (джерел іонізуючого випромінювання)
B. Обмеження медичного опромінення
C. Зменшення доз аварійного опромінення населення
D. Зменшення доз опромінення від техногенно-підсилених природних
E. Зменшення доз опромінення від природного радіаційного фону

34. Згідно основному радіобіологічному закону радіочутливість


тканини є:
А. Прямо пропорційна проліферативній активності клітин
B. Обернено пропорційна проліферативній активності клітин
C. Прямо пропорційна ступеню диференціації клітин
D. Обернено пропорційна ступеню диференціації клітин
E. Прямо пропорційна проліферативній активності клітин і обернено
ступеню їх диференціації

35. Вкажіть механізм радіопротекторної та профілактичної дії йодіду


калію під час техногенних аварій на об'єктах, що використовують ДІВ?
A. Конкурентна здібність
B. Адсорбуючи властивості
C. Комплексоутворення
D. Всі перелічені
E. Радіопротекція відсутня

36. Поняття про внутрішнє опромінювання хворого (персоналу) в


радіологічних відділеннях:
А. Дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин,
що знаходяться поза організмом
B. Дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин,
що знаходяться в грунті
C. Дія на організм джерел іонізуючих радіоактивних речовин, що
знаходяться в гідросфері
D. Дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин,
що знаходяться в повітрі
E. Дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин,
що знаходяться усередині організму

37. Категорії осіб, які не допускаються до роботи з іонізуючими


випроміненнями в радіологічних відділеннях:
A. Особи старше 55 років, жінки до 21 року
B. Особи молодші за 21 рік, жінки старше 40 років
C. Особи старше 55 років, інваліди
D. Особи молодше 18 років, вагітні, що годують
E. Особи молодше 18 років і старше 55 років

38. Яку мету передбачає встановлення радіаційно-гігієнічних


регламентів третьої групи НРБ-97?
A. Обмеження опромінення при нормальній практиці використання
індустріальних ДІВ (джерел іонізуючого випромінювання)
B. Обмеження медичного опромінення
C. Зменшення доз аварійного опромінення населення
D. Зменшення доз опромінення від техногенно-підсилених природних
ДІВ
E. Зменшення доз опромінення від природного радіаційного фону

39. Які тканини (Органи) відносяться до найбільш радіочутливих


структур?
А. Хрусталік ока, щитовидна залоза
B. Червоний кістковий мозок, сім'яні залози
C. Жирова тканина, м'язи, печінка, нирки
D. Шкіра, кістки та звязки, передпліччя, гомілки, кисті, ступні
E. Кишковий ендотелій, ендотелій судин
40. Поняття про відкрите джерело випромінювання в радіологічному
відділенні:
А. Радіоактивне джерело випромінювання, пристрій якого виключає
попадання радіоактивних речовин в зовнішнє середовище у відділенні
B. Радіоактивне джерело випромінювання, пристрій якого дозволяє
попадання радіоактивних речовин в робоче приміщення, але в допустимих
межах
C. Радіоактивне джерело випромінювання, пристрій якого виключає
попадання в приміщенні відділення, але не гарантує забруднення
навколишнього середовища
D. Радіоактивне джерело випромінювання, при використанні якого
можливе попадання радіоактивних речовин, що містяться в нім, в зовнішнє
середовище у відділенні
E. Радіоактивне джерело випромінювання, при використанні якого
можливий захист персоналу і пацієнта тільки часом і відстанню

41. Медичні протипоказання до роботи з іонізуючими


випромінюваннями в радіологічних відділеннях:
A. Хронічний тонзиліт, гепатит, панкреатит
B. Хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту
C. Респіраторні захворювання, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет
D. Хвороби крові, вторинна анемія, органічні поразки ЦНС, порушення
менструального циклу
E. Артеріальна гіпертонія, хронічні хвороби жовчовивідних шляхів

42. Яку мету передбачає встановлення радіаційно-гігієнічних


регламентів четвертої групи НРБ-97?
A. Обмеження опромінення при нормальній практиці використання
індустріальних ДІВ (джерел іонізуючого випромінювання)
B. Обмеження медичного опромінення
C. Зменшення доз аварійного опромінення населення
D. Зменшення доз опромінення від техногенно-підсилених природних
ДІВ
E. Зменшення доз опромінення від природного радіаційного фону

43. Хто із персоналу рентгенодіагностичних кабінетів (відділень)


отримує найбільші середньорічні дози опромінення?
А. Лікарі-рентгенолог
B. Рентгенолаборанти
C. Медсестри
D. Санітарки
E. Всі отримують майже однакові дози

44. При роботі з яким джерелом найбільша вирогідність потрапляння


радіонуклідів в молоко жінки?
A. Робота в радіонуклідній лабораторії
B. При роботі з закритими джерелами
C. При проведенні близькофокусної рентген-терапії
D. При роботі з гама-дефектоскопом
E. Вірогідність завжди однакова
E. Вірогідність завжди однакова

45. Основні принципи профілактики при роботі із закритими


джерелами іонізуючого випромінювання в радіологічному відділенні:
А. Захист кількістю, часом, відстанню, екрануванням
B. Використання спецодягу, спецвзутті, захисних окулярів і респіратора
C. Герметизація процесів, правильне внутрішнє планування відділень,
штучна вентиляція
D. Використання заходів радіаційної асептики
E. Санітарно-дозиметричний контроль, медогляд

46. Дані, необхідні для розрахунку захисту екраном персоналу


радіологічних відділень:
A. Доза опромінювання, шар половинного ослаблення екрану,
активність джерела випромінювання
B. Доза опромінювання, шар половинного ослаблення екрану,
тривалість опромінювання
C. Доза опромінювання, матеріал екрану, відстань від джерела
випромінювання
D. Доза опромінювання, матеріал екрану, тривалість опромінювання
E. Доза опромінювання, матеріал екрану і його шар половинного
ослаблення

47. Кого з перелічених нижче слід відносять до категорії А згідно НРБ-


97?
A. Медична сестра відділення контактної терапії
B. Інженер-дозиметрист
C. Хворий, який отримує нуклідну терапію
D. Завідувач відділення, де хворий отримує допомогу
E. Всі перелічені, за винятком завідувача відділення

48. Які із перерахованих джерел можуть створювати радіоактивне


забруднення при звичайних умовах їх експлуатації?
А. Гама-терапевтичні апарати
B. Генератори короткоживучих радіонуклідів
C. Радіонуклідні дефектоскопи
D. Радіофармацевтичні препарати
E. Рентгенівські дефектоскопи
49. У чому полягає захист часом при роботі персоналу із закритим
джерелом іонізуючого випромінювання в радіологічному відділенні?
А. В проведенні робіт з як можна менш інтенсивним джерелом
випромінювання;
B. В проведенні робіт в захисному спецодягу;
C. В зменшенні тривалості опромінювання персоналу за рахунок
обмеження тривалості робочого дня;
D. В зменшенні потужності випромінювання при збільшенні відстані
між джерелом і робочим місцем;
E. В тому, що різні матеріали володіють різними здібностями
поглинання іонізуючого випромінювання.

50. Дані, необхідні для розрахунку захисту відстанню персоналу


радіологічних відділень:
A. Активність джерела випромінювання, потужність поглиненої дози,
доза опромінювання
B. Активність джерела випромінювання, коефіцієнт ізотропної, доза
опромінювання
C. Активність джерела випромінювання, тривалість опромінювання,
гранично допустима доза опромінювання
D. Активність джерела випромінювання, тривалість опромінювання,
доза опромінювання
E. Активність джерела випромінювання, тривалість опромінювання,
відстань від джерела

51. До якої категорії належать особи, які безпосередньо (постійно чи


тимчасово) працюють з ДІВ (джерелами іонізуючого випромінювання) згідно
з НРБ-97 ?
A. До категорії А
B. До категорії Б
C. До категорії В
D. До категорії А і Б
E. До категорії Б або В

52. При роботі з якими ДІВ (джерелами іонізуючого випромінювання)


встановлюється скорочений робочий день?
А. З нерадіонуклідними
B. З радіонуклідними
C. З відкритими радіонуклідними
D. З закритими радіонуклідними
E. З будь-якими

53. Поняття про закрите джерело випромінювання в радіологічному


відділенні:
А. Радіоактивне джерело випромінювання, робота з яким дозволена
тільки в закритому (ізольованому) приміщенні
B. Радіоактивне джерело випромінювання, пристрій якого виключає
попадання радіоактивних речовин в зовнішнє середовище у відділенні
C. Радіоактивне джерело випромінювання, при роботі з яким
обов'язкова місцева витяжна вентиляція, що виключає викиди в навколишнє
середовище
D. Радіоактивне джерело випромінювання, при роботі з яким можливе
попадання радіоактивних речовин, що містяться в нім, тільки в робочу зону
персоналу радіологічного відділення
E. Радіоактивне джерело випромінювання, що виключає попадання
радіоактивних речовин в зовнішнє середовище, але допускається
забруднення робочих місць персоналу радіологічних відділень

54. Дані, необхідні для розрахунку захисту часом персоналу


радіологічних відділень:
A. Доза випромінювання, відстань від джерела випромінювання,
тривалість опромінювання;
B. Доза випромінювання, потужність поглиненої дози, відстань від
джерела випромінювання;
C. Доза випромінювання, відстань від джерела випромінювання, його
активність
D. Доза випромінювання, коефіцієнт ізотропної активністі джерела
E. Доза випромінювання, відстань від джерела випромінювання,
гранично допустима доза

55. До якої категорії можуть належати особи, які безпосередньо не


працюють з ДІВ (джерелами іонізуючого випромінювання) згідно з НРБ-97 ?
A. До категорії А
B. До категорії Б
C. До категорії В
D. До категорії А і Б
E. До категорії А або В

56. Яка норма площі радіологічної лабораторії на 1 робоче місце при


роботі з відкритими ДІВ?
А. Більше 5 кв.м
B. Більше 10 кв.м
C. Не меньш 20 кв.м
D. Не регламентується
E. Не важливо

57. У чому полягає принцип захисту кількістю при роботі із закритими


джерелами іонізуючого випромінювання в радіологічному відділенні?
А. В проведенні роботи в захисному спецодягу
B. В зменшенні тривалості опромінювання при хорошій темнової
адаптації
C. В тому, що потужність випромінювання назад пропорційна квадрату
відстані між джерелом випромінювання і робочим місцем
D. В тому, що різні матеріали володіють різною здатністю поглинати
іонізуюче випромінювання
E. В проведенні роботи з як можна менш інтенсивним джерелом
випромінювання

58. Які дані необхідні для розрахунку захисту персоналу радіологічного


відділень «кількістю» або «активністью»
A. доза випромінювання, відстань від джерела випромінювання,
тривалість опромінювання
B. доза випромінювання, активність джерела випромінювання,
тривалість опромінювання
C. доза випромінювання, потужність поглиненої дози, відстань від
джерела випромінювання
D. доза випромінювання, коефіцієнт ізотропної, відстань від джерела
випромінювання
E. доза випромінювання, активність джерела випромінювання,
потужність поглиненої дози

59. До якої категорії, згідно з НРБ-97 відноситься персонал


рентгенодіагностичного кабінету?
A. До категорії А
B. До категорії Б
C. До категорії В
D. До категорії А і Б
E. До категорії А, Б і В

60. Який раціон лікувально-профілактичного харчування


передбачається для осіб, що працюють з ДІВ в особливо шкідливих умовах?
А. Раціон N1
B. Раціон N2
C. Раціон N3
D. Раціон N4
E. Раціон N5

61. У чому полягає принцип захисту часом при роботі із закритими


джерелами іонізуючого випромінювання в радіологічному відділенні?
А. В зменшенні тривалості опромінювання персоналу за рахунок
обмеження кількості виконуваних за зміну процедур
B. В проведенні робіт з як можна менш інтенсивним джерелом
випромінювання
C. В тому, що різні матеріали володіють різною здатністю поглинати
іонізуюче випромінювання
D. В тому, що потужність випромінювання назад пропорційна квадрату
відстані між джерелом випромінювання і робочим місцем
E. В проведенні роботи в захисному одязі

62. Де не допускається розміщення рентгенівських кабінетів?


A. В хірургічному відділенні
B. В приймальному відділенні
C. В житлових будинках
D. В консультативних поліклініках
E. В стоматологічних поліклініках

63. До якої категорії, згідно з НРБ-97належить персонал, що працює в


суміжних з рентгенодіагностичним кабінетом приміщеннях?
A. До категорії А
B. До категорії Б
C. До категорії В
D. До категорії А і Б
E. До категорії А, Б і В

64. Протягом якого часу повинні зберігатись на об'єкті карточки обліку


індивідуальних доз опромінення персоналу?
А. Протягом всього періоду роботи на даному об'єкті
B. Протягом 30 років після звільнення працівника
C. Протягом 50 років після звільнення працівника
D. Протягом 70 років після звільнення працівника
E. Не регламентується

65. Хто із персоналу рентгенодіагностичних кабінетів (відділень)


отримує найбільші середньорічні дози опромінення?
А. Лікарі-рентгенологи
B. Рентгенолаборанти
C. Медсестри
D. Санітарки
E. Всі отримують майже однакові дози

66. У чому полягає принцип захисту часом при роботі із закритими


джерелами іонізуючого випромінювання в радіологічному відділенні?
А. В проведенні заходів щодо радіаційної асептики і дозиметричному
контролю
B. В проведенні робіт з як можна менш інтенсивним джерелом
випромінювання
C. В зменшенні тривалості опромінювання персоналу за рахунок
правильної організації роботи, високої техніки виконання процедур
D. В тому, що різні матеріали володіють різною здатністю поглинати
іонізуюче випромінювання
E. В тому, що потужність випромінювання назад пропорційна квадрату
відстані між джерелом випромінювання і робочим місцем

67. Де не допускається розміщення рентгенівських кабінетів


A. В дитячих установах
B. В стоматологічних поліклініках
C. В консультативних поліклініках
D. В санаторіях
E. В хірургічному відділенні

68. До якої категорії, , згідно з НРБ-97 належить населення, що


проходить рентгенологічне профілактичне обстеження?
A. До категорії А
B. До категорії Б
C. До категорії В
D. До категорії А і Б
E. До категорії А, Б і В

69. З якого боку по відношенню до житлових і громадських будинків,


зон відпочинку і т.п. повинні розташовуватись промислові майданчики
радіаційно-ядерних об'єктів?
А. Північного
B. Південного
C. Підвітряного
D. Будь-якого розташування заборонено
E. Будь-якого розташування дозволено

70. Яка норма площі радіологічної лабораторії на 1 робоче місце при


роботі з відкритими ДІВ?
А. Більше 5 кв.м
B. Більше 10 кв.м
C. Не меньш 20 кв.м
D. Не регламентується
E. Не важливо

71. У чому полягає принцип захисту часом при роботі із закритими


джерелами іонізуючого випромінювання в радіологічному відділенні?
А. В тому, що різні матеріали володіють різною здатністю поглинати
іонізуюче випромінювання
B. В тому, що потужність випромінювання назад пропорційна квадрату
відстані між джерелом випромінювання і робочим місцем
C. В зменшенні тривалості опромінювання персоналу за рахунок
підвищення його кваліфікації і тренування
D. В проведенні заходів щодо радіаційної асептики і дозиметричному
контролю
E. В проведенні робіт з як можна менш інтенсивним джерелом
випромінювання

72. Особливості штучної вентиляції в процедурній рентгенкабінета:


A. Загальнообмінна витяжна для приточування вентиляція з кратністю
повітрообміну 4 рази на годину по притоці і 3 рази на годину по витяжці
B. Місцева витяжна вентиляція з кратністю витяжки 4 рази на годину
C. Місцева вентиляція приточування з кратністю притоки 4 рази на
годину
D. Загальнообмінна витяжна для приточування вентиляція з кратністю
повітрообміну 3 рази на годину по притоці і 4 рази на годину по витяжці
E. Загальнообмінна витяжна для приточування вентиляція з кратністю
повітрообміну 2 рази на годину по притоці і 3 рази на годину по витяжці

73. До якої категорії? згідно з НРБ-97 відносяться маніпуляційні


медсестри і санітарки радіологічного відділення променевої терапії
відкритими радіонуклідними джерелами?
A. До категорії А
B. До категорії Б
C. До категорії В
D. До категорії А і Б
E. До категорії А, Б і В

74. При якому способі дослідження лікар отримує, як правило,


найбільше променеве навантаження?
А. Рентгеноскопія грудної клітини
B. Флюорографія грудної клітини
C. Рентгеноскопія органів черевної порожнини
D. Прицільні знимкі органів черевної порожнини
E. Компьютерна томографія

75. Яка із перерахованих речовин є радіопротектором тому, що має


антиоксидантну активність?
А. Рибофлавін
B. Тіамін
C. Токоферол
D. Пірідоксин
E. Кальціферол
Тема №16.
Гігієна розміщення військ, формувань та населення.

1. Класифікація надзвичайних ситуацій (катастроф):


А. Аварії, війни, соціальні, екологічні
В.Виробничі аварії, економічні
С. Виробничі, транспортні, стихійні, соціальні (специфічні)
Д. Стихійні, екологічні, радіаційні
Е. Із звільненням енергії, надзвичайні, глобальні, регіональні

2.Стихійні катастрофи:
А. Глобальні, регіональні, епізодичні
В. Епідемії, епізоотії, з вивільненням енергії
С. Цунамі, тайфуни, епідемії
Д. Метеорологічні, механічні
Е. Метеорологічні, топологічні, тектонічні

3.Виробничі катастрофи (аварії, що супроводжуються вивільненням)


енергії:
А.Електричної, теплової, біологічної, фізичної
В. Механічної, фізичної, фізіологічної, біохімічної
С. Хімічної, біохімічної, електричної, контактної
Д. Механічної, термічної, радіаційної, хімічної
Е.Біофізичної, електричної, електромагнітної, хімічної

4. До соціальних (специфічних) катастроф відносяться:


А. Вибухи, пожежі, війни, екологічні, епідемії
В. Голод, тероризм, війни, екологічні, епідемії
С. Виверження вулканів, голод, засуха, повінь
Д. Снігова лавина, війни, тероризм, небувалий мороз
Е. Зсув, обвал, авіакатастрофа, епідемії

5. Відмінність гігієни катастроф (військової гігієни) від загальної


гігієни:
А. Нормує чинники зовнішнього середовища за максимально
переносному рівню в короткий термін дії
В. Нормує фізичне навантаження, що приводить до стомлення,
визначуваного за функціональними показниками
С. Нормує чинники зовнішнього середовища за пороговим рівнем
протягом довгого часу
Д. Розробляє заходи щодо попередження розвитку нервово-емоційного
перенапруження
Е. Розробляє заходи захисту, що повністю виключають несприятливі
наслідки впливу чинників на здоров'я
6. Відмінність гігієни катастроф (військової гігієни) від загальної
гігієни:
А. Нормує фізичне навантаження, що приводить до стомлення,
визначуваного за функціональними показниками
В. Нормує (допускає) таке фізичне навантаження, після якого ще
можливе відновлення сил
С. Розробляє заходи захисту, що повністю виключають несприятливі
наслідки впливу чинників на здоров'я
Д. Розробляє заходи щодо попередження розвитку нервово-емоційного
перенапруження
Е. Нормує чинники зовнішнього середовища по пороговому рівню
протягом довгого часу

7.Відмінність гігієни катастроф (військової гігієни) від загальної


гігієни:
А. Нормує чинники зовнішнього середовища по пороговому рівню
протягом довгого часу
В. Розробляє заходи щодо попередження розвитку нервово-емоційного
перенапруження
С. Нормує фізичне навантаження, що приводить до стомлення,
визначуваного за функціональними показниками
Д. Розробляє заходи щодо попередження несприятливих наслідків
нервово-емоційного перенапруження
Е. Розробляє заходи захисту, що повністю виключають несприятливі
наслідки впливу чинників на організм

8.Відмінність гігієни катастроф (військової гігієни) від загальної


гігієни:
А. Розробляє заходи захисту, що повністю виключають несприятливі
наслідки впливу чинників на здоров'ї
В. Нормує фізичне навантаження, що приводить до стомлення,
визначуваного за функціональними показниками
С. Розробляє заходи щодо попередження розвитку нервово-емоційного
перенапруження
Д. Нормує чинники зовнішнього середовища за пороговим рівнем
протягом довгого часу
Е. Розробляє заходи захисту, що знижують рівень дії до переносимого
для виконання необхідного завдання

9. Основні завдання медичної служби по гігієнічному забезпеченню


формувань в екстремальних умовах (військ у військовий час):
А. Організація і проведення санітарно-епідеміологічної розвідки
району, участь в розвідці вододжерел
В. Матеріальне і транспортне забезпечення робіт по наданню медичної
допомоги потерпілим;
С. Ліквідація біологічного зараження, епідемій, епізоотій
Д. Захист населення району екстремальної ситуації від несприятливої
дії шкідливих чинників
Е. Забезпечення готовності до надання спеціалізованій медичної
допомоги потерпілим в польових умовах

10. Основні завдання медичної служби по гігієнічному забезпеченню


формувань в екстремальних умовах (військ у військовий час):
А. Прогнозування масштабів і оцінка обстановки в районі надзвичайної
ситуації
В. Організація і проведення медичних заходів в підготовчий період
С. Організація робіт по екстреній медичній допомозі потерпілим
безпосередньо в районі катастрофи
Д. Організація робіт по евакуації потерпілих в медичні стаціонари
Е. Медичне забезпечення всіх видів пересування військ (формувань)

11. Основні завдання медичної служби по гігієнічному забезпеченню


формувань в екстремальних умовах (військ у військовий час):
А. Захист населення району катастрофи від несприятливої дії
шкідливих чинників, що поступають в довкілля
В. Організація роботи по ліквідації масових інфекційних захворювань
С. Прогнозування масштабів надзвичайної ситуації, матеріально-
технічне забезпечення екстреної медичної допомоги в підготовчий період
Д. Медичне забезпечення умов праці особового складу формувань
Е. Організація робіт по наданню екстреної медичної допомоги
потерпілим

12. Основні завдання медичної служби по гігієнічному забезпеченню


формувань в екстремальних умовах (військ у військовий час).
А .Організація і проведення медичних заходів в підготовчий період
В. Медичне забезпечення розміщення військ в польових умовах
С. Матеріальне і транспортне забезпечення робіт по наданню екстреної
медичної допомоги потерпілим
Д. Прогнозування масштабів і оцінка обстановки в районі надзвичайної
ситуації
Е. Забезпечення готовності до надання кваліфікованої медичної
допомоги потерпілим в стаціонарі

13. Основні завдання медичної служби по гігієнічному забезпеченню


формувань в екстремальних умовах (військ у військовий час):
А. Контроль за банно-пральним обслуговуванням і виконанням правил
особистої гігієни
В. Організація роботи по ліквідації епідемій, епізоотій і масових
інфекційних захворювань
С. Захист населення району катастрофи від несприятливої дії
шкідливих чинників, що поступають в довкілля
Д. Організація робіт по екстреній медичній допомозі потерпілим
безпосередньо в районі стихійного лиха
Е. Організація евакуації потерпілих із району аварії, катастрофи,
стихійного лиха в медичні стаціонари

14. Основні завдання медичної служби по гігієнічному забезпеченню


формувань в екстремальних умовах (військ у військовий час):
А. Організація робіт по наданню екстреної медичної допомоги
потерпілим
В. Прогнозування, моделювання масштабів надзвичайної ситуації,
проведення медичних заходів в підготовчий період
С. Організація роботи по ліквідації епідемій, епізоотій, вогнищ
бактерійного зараження
Д. Медичний контроль за живленням і медичне забезпечення польового
водопостачання
Е. Захист населення району катастрофи від шкідливих чинників
довкілля

15. Основні завдання медичної служби по гігієнічному забезпеченню


формувань в екстремальних умовах (військ у військовий час):
А. Забезпечення готовності до надання спеціалізованої медичної
допомоги потерпілим в стаціонарі
В. Проведення санітарної експертизи води, харчових продуктів, інших
об'єктів зовнішнього середовища
С. Прогнозування масштабів і оцінка обстановки в районі надзвичайної
ситуації
Д. Матеріальне і транспортне забезпечення робіт по наданню екстреної
медичної допомоги потерпілим
Е. Організація і проведення медичних заходів в підготовчий період

16. Основні завдання медичної служби по гігієнічному забезпеченню


формувань в екстремальних умовах (військ у військовий час):
А. Організація роботи по ліквідації епідемій, епізоотій і масових
інфекційних захворювань
В. Захист населення району катастрофи від несприятливої дії
шкідливих чинників довкілля
С. Медичний контроль за виконанням санітарних вимог при ліквідації
осередків масового ураження, очищенні території катастрофи
Д. Організація робіт по екстреній медичній допомозі потерпілим
безпосередньо в районі стихійного лиха
Е. Організація евакуації потерпілих з району аварії в медичні
стаціонари
17.Сили медичної служби військової частин, призначені для
гігієнічного забезпечення військ:
А. Особовий склад медичної служби і медичного пункту
В.Епідеміолог, токсиколог, радіолог, санінструктори
С.Фахівці санітарно-протиепідемічного взводу
Д.Фахівці медико-санітарного батальйону
Е. Хімік-дозиметрист, епідеміолог, бактеріолог, гігієніст

18. Сили медичної служби військового з'єднання (дивізії), призначені


для гігієнічного забезпечення військ:
А. Особовий склад полкового медичного пункту
В. Особовий склад медичної служби, фахівці СПЕВ МЕДСБ
С. Гігієніст, хімік-дозиметрист, профпатолог
Д. Особовий склад окремої роти польового водопостачання
Е. Особовий склад інженерної, хімічної і медичної служби з'єднання
(дивізії)

19. Засоби медичної служби військової частини , призначені для


гігієнічного забезпечення військ:
А.Військова медична лабораторія з майном і укладаннями
В. Лабораторія гігієнічна (ЛГ)
С. Засоби для санітарно-энтомологічних досліджень
Д .Засоби для санітарно-бактеріологічних досліджень
Е .ДП-5А, ПХР-МВ

20.Засоби медичної служби військової частини, призначені для


гігієнічного забезпечення військ:
А.Засоби для санітарно-бактеріологічних досліджень
В.Засоби для санітарно-гельмінтологічних досліджень
С. Лабораторія гігієнічна (ЛГ)
Д. Устаткування і реактиви для визначення залишкового хлору у воді
Е. Військова медична лабораторія з майном і обладанням

21.Засоби медичної служби військової частини, призначені для


гігієнічного забезпечення військ:
А. Гігієнічна лабораторія (ЛГ)
В.ТУФ-200, МАФС-3
С.ПОУ-1, ПОС, РДВ
Д. Пігулки для знезараження води
Е.Засоби для санітарно-бактеріологічних досліджень

22. Засоби медичної служби військової частини, призначені для


гігієнічного забезпечення військ:
А. Засоби для санітарно-бактеріологічних досліджень
В. Устаткування і реактиви для визначення вітаміну С в харчових
продуктах
С. Гігієнічна лабораторія (ГЛ)
Д. Військова медична лабораторія (ВМЛ) з майном і обладанням
Е. Резервуари для води, польова опріснювальна установка

23.Засоби медичної служби військової частини (дивізії), призначені для


гігієнічного забезпечення військ:
А. Устаткування і реактиви для визначення залишкового хлору у воді
В.Пігулки для знезараження води
С. Устаткування і реактиви для визначення вітаміну С в харчових
продуктах
Д. Військова медична лабораторія (ВМЛ) з майном і обладанням
Е.Устаткування і реактиви для визначення вітаміну С в крові

24. Засоби медичної служби військової частини (дивізії), призначені


для гігієнічного забезпечення військ:
А. Пігулки для знезараження води
В.Пігулки для знешкодження їжі
С.Лабораторія гігієнічна (ЛГ)
Д.Устаткування і реактиви для визначення залишкового хлору у воді
Е. Устаткування і реактиви для визначення вітаміну С в крові

25. Засоби медичної служби з'єднання (дивізії), призначені для


гігієнічного забезпечення військ:
А. Устаткування і реактиви для визначення вітаміну С в харчових
продуктах
В. Пігулки для знезараження їжі
С. Засоби для санітарно-бактеріологічних досліджень
Д. Пігулки для знезараження води
Е.Устаткування і реактиви для визначення залишкового хлору у воді

26.Види польового розміщення формувань (військ), що беруть участь в


ліквідації наслідків катастроф:
А. В казармі, в учбовому центрі, змішане
В. Поквартирное, бівуачне, змішане
С.В казармі, у військовому містечку, у військово-технічних спорудах
Д. В учбовому центрі, бівуачне, змішане
Е. У військовому містечку, в учбовому центрі

27.Види польового розміщення формувань (військ), що беруть участь в


ліквідації наслідків катастроф:
А. В учбовому центрі, бівуачне
В. В казармі, бівуачне
С. У військовому містечку, в учбовому центрі
Д. У військово-технічних спорудах, поквартирне
Е. Поквартирне, у військовому містечку

28. Види польового розміщення формувань (військ), що беруть участь в


ліквідації наслідків катастроф:
А.Поквартирне, у військовому містечку
В. У військовому містечку, в учбовому центрі
С. В казармі, бівуачне
Д. Поквартирне, бівуачне, змішане
Е. В казармі, поквартирне

29. До польового житла з найбільш задовільними умовами проживання


відносяться:
А.Намети, інвентарні будівлі, що зводяться;
В.Інвентарні будівлі, що зводяться (контейнерні, пересувні, збірно-
розбірні)
С. Збірно-розбірні будівлі, землянки
Д. Контейнерні будівлі, курені
Е.Снігові укриття, заслін, землянки

30. До польового житла з незадовільними умовами проживання


відносяться:
А. Інвентарні будівлі, що зводяться , намети
В. Намети, землянки
С. Контейнерні будівлі, курені
Д. Збірно-розбірні будівлі, землянки
Е. Заслони, пересувні будівлі (типа вагону)

31. Види землянок:


А. Горизонтальні, вбудовані, односхилі
В. Двосхилі, палаткові, підручні
С. Горизонтальні, напівзаглиблені, заглиблені, косогорні
Д. Заглиблені, глибокі, шахтні
Е. Бурові, шахтні, поверхневі

32. Види польового житла з умовами проживання на рівні виживання:


А. Землянка, перекрита щілина, притулок
В. Намет, землянка, бліндаж
С. Намет, казарма, бліндаж
Д. Курінь, снігове укриття, заслін
Е. Пересувне житло (типау вагона), намет

33.При якому вигляді польового розміщення створюються найбільш


сприятливі умови в протиепідемічному відношенні:
А. При розміщенні в казармі і бівуаком
В. При розміщенні в учбовому центрі і бівуаком
С. При розміщенні у військовому містечку і змішаному
Д. При розміщенні у військово-технічних спорудах і в учбовому центрі
Е. При розміщенні в казармі і в учбовому центрі

34. Види польових фортифікаційних споруд:


А. Намет, притулок, заслін
В. Землянка, перекрита щілина, курінь
С.Бліндаж, казарма, намет
Д. Сховище, казарма, учбовий центр
Е. Перекрита щілина, бліндаж, притулок

35. Види притулків (за призначенням)


А. Невентильовані, батальйонні
В. Вентильовані, роти
С. З регенерацією повітря, спеціальні
Д. Військові, підсобні
Е. Військові, спеціальні.

36.Види сховищ (з гігієнічної точки зору)?:


А. Військові, спеціальні, змішані
В. Спеціальні, медичні, загальнопрофільні
С.Невентильовані, герметичні, спеціальні
Д. З регенерацією повітря, вентильовані, невентильовані
Е. Вентильовані, невентильовані, медичні

37.Гігієнічні межі норм температури повітря у військовому сховищі


(°С):
А. Не більше 18 - 20
В. Не більше 16 - 30
С. Не більше 20 - 25
Д. Не більше 15 - 25
Е. Не більше 20 - 35

38.Гігієнічний норматив відносної вологості повітря в сховищі, не


більш %:
А. Не більше 70
В. Не більше 65
С. Не більше 80
Д. Не більше 60
Е. Не більше 75

39. Гігієнічний норматив об'єму вентиляції на 1 людину в сховищах для


особового складу формувань (військ), м3/год.:
А. Не менше 2
В. Не менше 3
С. Не менше 4
Д. Не більше 2
Е. Не менше 25 - 30

40. Гігієнічний норматив повітряного куба на 1 людину в сховищі ( м3):


А.Не менше 20
В.Не менше 30
С. Не менше 25 - 30
Д .Не менше 4
Е. Не менше 2

41. Гігієнічний норматив вмісту кисню в сховищі для особового складу


формувань (військ) %:
А.Не менше 20 - 21
В. Не менше 0,03 - 0,04
C. Не менше 16-18
Д. Не менше 3 - 4
Е. Не менше 18 - 20

42. Гігієнічний норматив вмісту двоокису вуглецю в сховищі для


особового складу формувань (військ) при роботі ФВА, не більше %:
А. Не більше 0,03
В .Не більше 1
C.Не більше 0,1
Д. Не більше 2
Е. Не більше 0,04

43. Гігієнічний норматив вмісту двоокису вуглецю в сховищі для


особового складу формування (військ) в умовах повної ізоляції, не більше %:
А.Не більше 0,04
В. Не більше 0,1
С. Не більше 1
Д. Не більше 2
Е.Не більше 3

44. У притулку для особового складу формування, що бере участь в


ліквідації наслідків аварії на об'єкті, створюються наступні умови: вміст
кисню в повітрі 15%, вуглекислого газу 3,5%, температура повітря 20°С,
швидкість руху повітря біля ФВА 1 м/с, відносна вологість 78 %. Гігієнічний
висновок:
А. Зниження вмісту кисню і підвищена швидкість руху повітря
В. Зниження вмісту кисню і підвищення концентрації вуглекислого
газу
С.Всі умови відповідають гігієнічним нормам
Д. Всі умови не відповідають гігієнічним нормам
Е. Підвищена швидкість руху повітря і відносна вологість

45. Категорії надзвичайних ситуацій залежно від числа постерпілих :


А.Малі (25-100 постерпілих), середні (101-1000), великі (більше 1000)
В.Обмежені (100-200 постерпілих ), поширені (понад 200 потерпілих)
С.Малі (100-200 постерпілих ), великі (200-500), глобальні (понад 500)
Д. Незначні (до 500 потерпілих), значні (501-1000), величезні (більше
1000)
Е. Дрібні (10-20 потерпілих ), локальні (21-100), великі (більше 100
потерпілих)

47. Тектонічні катастрофи:


А. Землетрус, повінь, виверження вулкану
В. Повінь, зсув, моретрясіння
С. Землетрус, моретрясіння, виверження вулкану
Д. Сель, землетрус, зсув
Е.Снігова лавина, сель, зсув

48.Топологічні катастрофи:
А. Повінь, землетрус, зсув, пожежа
В. Лісова пожежа, землетрус, виверження вулкану
С. Повінь, снігова лавина, зсув, сель
Д. Виверження вулкана, снігова лавина, сель
Е. Зсув, сель, моретрясіння, виверження вулкану

49. Метеорологічні катастрофи:


А.Люті морози, засуха, пожежі
В. Пожежа, снігова буря, сель, повінь
С. Буревій, повінь, землетрус, засуха
Д. Люті морози, засуха, виверження вулкану
Е. Снігова лавина, снігова буря, засуха

50. Гігієнічні нормативи температури, відносної вологості повітря,


швидкості руху повітря в сховищі:
А.Не більше 18-20 0С, 40-60%, 0.1-15 м/с
В.Не більше 18-25 0С, 30-60%, 0.1-0.2 м/с
С.Не більше 16-25 0С, 30-70%, 0.2-0.4 м/с
Д. Не більше 16-27 0С, 30-70%, 0.05-1.0 м/с
Е.Не більше 15-30 0С, 30-55%, 0.5-1.0 мс/
Тема №17.
Водопостачання в польових умовах
1.Вкажіть, в чому полягає гігієнічне значення води в польових умовах?
А. Фізіологічне
В. Як засіб загартування
С. Засіб підтримання чистоти тіла, одежі, посуду, приготування їжі
D.Як засіб дезінфекції
Е. Все перелічене

2. Вкажіть, які існують особливості щодо вимог якості питної води у


надзвичайних ситуаціях?
А. Суворо обов’язкова – безпечність води за органолептичними
показниками і бажана – за оптимальним мінеральним складом
В. Суворо обов’язкова – безпечність води за органолептичними
показниками і бажана – в епідеміологічному відношенні
С. Суворо обов’язкова – безпечність води в епідеміологічному
відношенні, і бажана – за токсикологічними показниками
D. Суворо обов’язкова – безпечність води в епідеміологічному і
токсикологічному відношенні, бажана – за органолептичними показниками
та оптимальному мінеральному складі
Е. Суворо обов’язкова – безпечність води в токсикологічному
відношенні, бажана – за органолептичними показниками

3. В чому полягає епідеміологічне значення води в польових умовах?


А. Участь в механізмах передачі бактерійних, вірусних інфекційних
захворювань
В. Участь в механізмах передачі гельмінтозів
С. Участь в механізмах передачі трансмісійних (анафілогенні водойми)
захворювань
D. Участь в механізмах передачі найпростіших та зоонозів
Е.Все перелічене

4. Вкажіть норми польового водопостачання?


*А. Норми польового водопостачання – 10л у помірному та 15л – у
жаркому кліматичному поясі
В. Норми польового водопостачання – 2,5л у помірному та 3,5л – у
жаркому кліматичному поясі
С. Норми польового водопостачання – 5,5л у помірному та 8,5 л – у
жаркому кліматичному поясі
D. Норми польового водопостачання – 5л у помірному та 10 л – у
жаркому кліматичному поясі
Е. Норми польового водопостачання – 10л у помірному та у жаркому
кліматичному поясі
5. Вкажіть норми польового водопостачання в особливо важких умовах
катастроф чи бойових дій?
А. Норми польового водопостачання – 2,5л у помірному та 4л – у
жаркому кліматичному поясі
В. Норми польового водопостачання – 12,5л у помірному та 14л – у
жаркому кліматичному поясі
С. Норми польового водопостачання – 10л у помірному та у жаркому
кліматичному поясі
D. Норми польового водопостачання – 10л у помірному та 15л – у
жаркому кліматичному поясі
Е. Норми польового водопостачання – 3,5л у помірному та 6,5л – у
жаркому кліматичному поясі

6. Для яких цілей використовується вода в польових умовах?


А. Для пиття
В. Для вмивання
С. Для приготування їжі
D. Для миття кухонної та індивідуальної посуди
Е. Все перелічене

7. Визначте головну мету розвідки води?


А. Отримання відомостей технічного характеру
В. Отримання відомостей санітарного характеру
С. Отримання відомостей епідеміологічного характеру
D. Водозабезпечення формувань доброякісною водою і в достатній
кількості надійними засобами
Е. Все перелічене

8. За участю кого проводиться розвідка джерел водопостачання в


польових умовах?
А.Представника медичної, радіометричної та інженерної служби
В.Представника інженерної, радіометричної та хімічної служби
С.Представника хімічної та радіометричної служби
D.Представника медичної, інженерної та хімічної служби
Е.Представника інженерної служби

9. Вкажіть, хто очолює розвідку джерела водопостачання в польових


умовах?
А. Представник медичної служби
В. Представник радіометричної служби
С. Представник хімічної служби
D. Представник токсикометричної служби
Е. Представник інженерної служби
10. Визначте, в чому полягає перший етап розвідки джерела
водопостачання в польових умовах?
А. Визначення місця розгортання пункту водопостачання та зон
санітарної охорони
В. Розробка маршруту розвідки
С. Обстеження джерел води на місці
D. Збір попередніх даних про гідрогеологічну характеристику району
розвідки
Е. Відбір проб води та її аналіз на місці та направлення проб на
бактеріологічне дослідження

11.Визначте, в чому полягає другий етап розвідки джерела


водопостачання в польових умовах?
А. Визначення місця розгортання пункту водопостачання та зон
санітарної охорони
В. Розробка маршруту розвідки
С. Обстеження джерел води на місці
D. Збір попередніх даних про гідрогеологічну характеристику району
розвідки
Е. Відбір проб води та її аналіз на місці та направлення проб на
бактеріологічне дослідження

12. Визначте, в чому полягає третій етап розвідки джерела


водопостачання в польових умовах?
А. Визначення місця розгортання пункту водопостачання та зон
санітарної охорони
В. Розробка маршруту розвідки
С. Обстеження джерел води на місці
D. Збір попередніх даних про гідрогеологічну характеристику району
розвідки
Е. Відбір проб води та її аналіз на місці та направлення проб на
бактеріологічне дослідження

13. Визначте, в чому полягає четвертий етап розвідки джерела


водопостачання в польових умовах?
А. Визначення місця розгортання пункту водопостачання та зон
санітарної охорони
В. Розробка маршруту розвідки
С. Обстеження джерел води на місці
D. Збір попередніх даних про гідрогеологічну характеристику району
розвідки
Е. Відбір проб води та її аналіз на місці та направлення проб на
бактеріологічне дослідження
14. Визначте, в чому полягає п‘ятий етап розвідки джерела
водопостачання в польових умовах?
А. Визначення місця розгортання пункту водопостачання та зон
санітарної охорони
В. Розробка маршруту розвідки
С. Обстеження джерел води на місці
D. Збір попередніх даних про гідрогеологічну характеристику району
розвідки
Е. Відбір проб води та її аналіз на місці та направлення проб на
бактеріологічне дослідження

15. Визначте, в чому полягає шостий етап розвідки джерела


водопостачання в польових умовах?
А. Визначення місця розгортання пункту водопостачання та зон
санітарної охорони
В. Оформлення донесення про результати розвідки
С. Обстеження джерел води на місці
D. Збір попередніх даних про гідрогеологічну характеристику району
розвідки
Е. Відбір проб води та її аналіз на місці та направлення проб на
бактеріологічне дослідження

16. Що включає в себе обстеження джерел водопостачання води на


місці?
А. Санітарно-епідеміологічне дослідження
В. Санітарно-топографічне дослідження та санітарно-епідеміологічне
дослідження
С. Санітарно-технічне дослідження та санітарно-топографічне
дослідження
D. Санітарно-технічне дослідження та санітарно-епідеміологічне
дослідження
Е. Санітарно-епідеміологічне, санітарно-технічне та санітарно-
топографічне дослідження

17. Які показники слід враховувати при проведенні розвідки та виборі


джерела водопостачання?
А. Кількість особового складу формувань та норми польового
водопостачання
В. Кількість та дебіт джерел водопостачання
С. Якість води та наявність табельних засобів добування, очистки та
знезараження води
D. Накопичення запасів води, транспортування, розгортання пунктів
водорозбору
Е. Все викладене
18. Яким приладом визначають у воді наявність отруйних речовин?
А. Приладом Кротова
В. Приладом Горбачова
С. ПХР-МВ
D. ДП-5А
Е. УГА -2

19. Яким приладом визначають радіоактивне забруднення води?


А. Приладом Кротова
В. Приладом Горбачова
С. ПХР-МВ
D. ДП-5А
Е. УГА -2

20. Вкажіть, які отруйні речовини можна визначити за допомогою


прилада ПХР-МВ?
А. Зарін, зоман, іприт, люїзит, хлорціан
В. Синильну кислоту
С. Фосген, дифосген
D. Миш‘якові похідні, алкалоїди, солі важких металів
Е. Всі перелічені речовини

21. При наявності у воді синильної кислоти, нижня частина реактиву в


трубці забарвлюється в:
А. Малиновий або червоно-фіалковий колір
В.В жовтий колір
С.Рожевий колір
D.В зелений колір
Е.В коричневий колір

22. При наявності у воді зарину, зоману та Vi -газів, нижня частина


реактиву в трубці забарвлюється в:
А. Малиновий або червоно-фіалковий колір
В.В жовтий колір
С.В рожевий або червоний колір
D.В зелений колір
Е.В коричневий колір

23. Для вимірювання радіоактивності зразка води за допомогою ДП-5А


зонд із детектором слід розташувати:
А. На відстані 5 см від поверхні, паралельно їй
В. На відстані 1 см від поверхні, паралельно їй
С. На відстані 10 см від поверхні, будь як
D. На відстані 50 см від поверхні, будь як
Е. На відстані 1 м від поверхні, паралельно їй
24. Для визначення радіоактивного забруднення води перш за все
необхідно визхначити:
А. Натуральний фон повітря
В. Натуральний фон грунту
С. Натуральний фон приладу
D. Натуральний фон поверхонь
Е. Всі показники

25. Яким приладом можна відібрати пробу води для аналізу в польових
умовах?
А. Батометром
В. Пляшкою з тягарем
С.Солдатським казанком
D.Відром
Е.Всі вірні

26. За допомогою якого пристрою в польових умовах проводиться


оцінка забарвлення води?
А. Шкали кольоровості
В. Компаратора
С. Шрифта Снеллена №1
D. Циліндра
Е. Всі відповіді вірні

27. Який показник колірності води нормується в польових умовах?


А. Не більше 10 градусів
В. Не більше 20 градусів
С. Не більше 30 градусів
D. Не більше 36 градусів
Е. Не більше 50 градусів

28. Який показник досліджується у воді при додаванні до 5 мл води 5


крапель 50% розчину сегнетової солі та 5 крапель реактиву Несслера?
А. Окислюваність
В.Лужність
С.Жорсткість
D. Азот нітритів
Е. Амонійний азот

29. Який показник досліджується у воді при додаванні до 5 мл води 5


крапель розчину або кілька кристалів сухого реактиву Грісса?
А. Окислюваність
В. Лужність
С. Загальна жорсткість
D. Азот нітритів
Е. Амонійний азот

30. У чому полягає кількісне визначення у воді азоту амонійного?


А. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку та зверху
від жовтуватого до бурого
В. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку та зверху
від рожевого до яскраво-червоного
С. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку від
жовтуватого до бурого
D. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку від
рожевого до яскраво-червоного
Е. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді зверху від
жовтуватого до бурого

31. У чому полягає кількісне визначення у воді азоту нітритів?


А. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку та зверху
від жовтуватого до бурого
В. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку та зверху
від рожевого до яскраво-червоного
С. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку від
жовтуватого до бурого
D. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді збоку від
рожевого до яскраво-червоного
Е. На порівнянні інтенсивності забарвлення при огляді зверху від
жовтуватого до бурого

32. Що таке пункти водопостачання?


А. Ділянки біля джерела води
В.Табельні засоби добування, підйому води та її очищення,
знезараження
С. Табельні засоби дезактивації, дегазації води
D. Накопичення запасів води та видачі її особовому складу формувань.
Е. Все перелічене

33. Що таке пункти водозабору?


А. Ділянки в районі розміщення формувань, на яких розгортаються
засоби для накопичення запасів води та видачі її особовому складу
формувань
В. Табельні засоби добування, підйому води та її очищення,
знезараження
С. Табельні засоби дезактивації, дегазації води
D. Ділянки біля джерела води
Е. Все перелічене
34. Вкажіть види обробки води у польових умовах?
А. Знезараження
В. Знезараження та дезактивація
С. Опріснення, дезактивація, дегазація, та знезараження
D. Знезараження, освітлення, опріснення, дезактивація, дегазація
Е. Знезараження, опріснення

35. З методів знезараження води у польових умовах при надзвичайних


ситуаціях та в умовах бойових дій можуть бути використані:
А. Кип’ятіння
В. Ультрафіолетове опромінення
С. Хлорування та кип’ятіння
D. Хлорування
Е. Кип’ятіння, хлорування та ультрафіолетове опромінення

36. Який метод знезараження води у польових умовах може бути


використаний на військовій фільтрувальній станції (ВФС-2,5; ВФС-10)?
А. Кип’ятіння
В. Ультрафіолетове опромінення
С. Хлорування та кип’ятіння
D. Хлорування
Е. Кип’ятіння, хлорування та ультрафіолетове опромінення

37. Які способи хлорування води можуть бути вокористані у польових


умовах?
А. Хлорування за хлорпотребою та післяпереломними дозами хлору
В. Хлорування за хлорпотребою та перехлорування
С. Хлорування за хлорпотребою
D. Перехлорування та хлорування з преамонізацією
Е. Перехлорування та післяпереломними дозами хлору

38. Для хлорування води у польових умовах використовують:


А. Хлорне вапно та гіпохлорит кальцію
В. Хлорне вапно та таблетки «аквасепт»
С. Гіпохлорит кальцію та таблетки «пантоцид»
D. Хлорне вапно, гіпохлорит кальцію, таблетки «аквасепт» та
«пантоцид»
Е. Таблетки «аквасепт» та «пантоцид»

39. Найчастіше межі очікуваної хлорпотреби води в польових умовах


складають:
А. Хлорпотреба води складає – 1-2 мг/л
В. Хлорпотреба води складає – 3-4 мг/л
С. Хлорпотреба води складає – 3-5 мг/л
D. Хлорпотреба води складає – 5-10 мг/л
Е. Хлорпотреба води складає - 15-20 мг/л

40. На який обсяг води розраховано використання таблеток «аквасепт»


та «пантоцид»?
А. На 0,25 л
В. На 0,75 л
С. На 0,5 л
D. На 1 л
Е. На 1,25 л

41. У польових умовах при відсутності набору НХК чи необхідних


реактивів хлорпотребу можна визначати шляхом хлорування води:
А. У трьох відрах, вносячи 1, 2, 3 столові ложки 1% розчину хлорного
вапна і вибрати ту дозу, при якій після 30-хвилинної експозиції буде чути
самий слабкий запах хлору
В. У двох відрах, вносячи 1, 2, столові ложки 1% розчину хлорного
вапна і вибрати ту дозу, при якій після 15-хвилинної експозиції буде чути
самий слабкий запах хлору
С. У трьох відрах, вносячи 1, 2, 3 столові ложки 1% розчину хлорного
вапна і вибрати ту дозу, при якій після 10-хвилинної експозиції буде чути
самий слабкий запах хлору
D. У трьох відрах, вносячи 2, 3, 5 столові ложки 1% розчину хлорного
вапна і вибрати ту дозу, при якій після 10-хвилинної експозиції буде чути
самий сильний запах хлору
Е. У трьох відрах, вносячи 2, 3, 5 столові ложки 1% розчину хлорного
вапна і вибрати ту дозу, при якій після 60-хвилинної експозиції буде чути
самий сильний запах хлору

42. Вкажіть дозу хлору, яка може бути використана при перехлоруванні
води, якщо нема підозри на зараження води патогенними мікроорганізмами?
А. Біля 5мг/л
В. Біля 10мг/л
С. Біля 20 мг/л
D. Біля 150 мг/л
Е. Біля 2 мг/л

43. Вкажіть дозу хлору, яка може бути використана при перехлоруванні
води при зараженні вегетативними формами патогенних мікроорганізмів?
А. Біля 5 мг/л
В. Біля 10 мг/л
С. Біля 20 мг/л
D. Біля 150 мг/л
Е. Біля 2 мг/л
44. Вкажіть дозу хлору, яка може бути використана при перехлоруванні
води при зараженні води споровими формами патогенних мікроорганізмів?
А. Біля 5мг/л
В. Біля 10мг/л
С. Біля 20 мг/л
D. Біля 150 мг/л
Е. Біля 2 мг/л

45. Якою повинна бути експозиція хлорування води, якщо є підозра на


зараження води споровими формами патогенних мікроорганізмів?
А. Не менще 15 хвилин
В. Не менще 30 хвилин
С. Не менще 60 хвилин
D. Не менше 2 годин
Е. Не менше 1,5 годин

46. Якою повинна бути стандартна експозиція при проведенні


хлорування води в польових умовах?
А. Не менще 15 хвилин влітку та 30 хвилин взимку
В. Не менще 30 хвилин влітку і взимку
С. Не менще 60 хвилин влітку та 1,5 години взимку
D. Не менше 2 годин взимву та влітку
Е. Не менше 1,5 годин влітку та 3 годин взимку

47. В польових умовах з відомих методів очищення води


використовують:
А. Відстоювання
В. Коагуляцію
С. Фільтрацію
D. Коагуляцію та фільтрацію через табельні або імпровізовані фільтри
Е. Відстоювання та коагуляцію

48. В чому полягає суть стандартного хлоркупоросного методу очистки


і знезараження води за Клюкановим?
А. В воду вносять лише коагулянт у дозі 150 мг/л
В. В воду вносять лише хлорне вапно у дозі 10 мг/л активного хлору
С. В воду одночасно вносять коагулянт у дозі 150 мг/л і хлорне вапно у
дозі 10 мг/л активного хлору
D. В воду одночасно вносять коагулянт у дозі 50 мг/л і хлорне вапно у
дозі 50 мг/л активного хлору
Е. В воду одночасно вносять коагулянт у дозі 150 мг/л і хлорне вапно у
дозі 100 мг/л активного хлору

49. Вкажіть, які засоби відносяться до табельних засобів


водопостачання інженерних підрозділів військових та цивільних формувань?
А. Засоби добування підземної води (МТК -1, установка буріння УРБ-
ЗАМ)
В. Засоби підйому води
С. Засоби обробки води
D. Засоби накопичення та транспортування води
Е. Все перелічене

50. Вкажіть, які засоби обробки води відносяться до табельних засобів


інженерних підрозділів військових та цивільних формувань?
А. ТВФ- 200
В. ВФС-2,5
С. ВФС-10
D. МАФС -3, ПОУ-4, ОПС -2
Е. Все перелічене

51. Вкажіть, які засоби накопичення та транспортування води


відносяться до табельних засобів інженерних підрозділів військових та
цивільних формувань?
А. ТВФ- 200
В. ВФС-2,5
С. ВФС-10
D. МАФС -3, ПОУ-4, ОПС -2
Е. РДВ-50, РДВ-100, РДВ-1000, РДВ-5000, АВЦ-15, АВЦ -28, АВЦ -40

Тема 18. Харчування військ

1. Який з названих заходів застосовується для оцінки якості харчування у


військовій частині?
А. Санітарно-гігієнічна оцінка пайків
В. Оцінка санітарно-гігієнічного стану кухні-їдальні
С. Виявлення симптомів аліментарних захворювань у особового складу
Д. Оцінка санітарно-гігієнічного стану пункту господарського забезпечення
(ПГЗ)
Є. Оцінка санітарно-гігієнічного стану автокухонь

2. Який з названих заходів застосовується для оцінки якості харчування у


військовій частині?
А. Оцінка санітарно гігієнічного стану ПХД
В. Виявлення залежності рівня захворюваності від характеру харчування
С. Санітарно-гігієнічна оцінка пайків
Д. Санітарно-гігієнічна оцінка стану похідних кухонь
Є. Якість штучної С-вітамінізації їжі

3. Яка з названих заходів застосовується для оцінки якості харчування у


військовій частині?
А. Якість штучної С-вітамінізації їжі
В. Оцінка санітарно-гігієнічного стану ПХД
С. Санітарно-гігієнічна оцінка пайків
Д. Санітарно-гігієнічна оцінка автокухонь і похідних кухонь
Є. Визначення адекватності харчування характером військової праці і
відпочинку

4.Що відноситься до особливостей харчування в польових умовах?


А. Централізація харчування
В. Розгортання кухні-їдальні
С. Переважне використання пайків котлового постачання
Д. Децентралізація харчування
Є. Рідкісне використання сухих пайків НЗ

5. Що відноситься до особливостей харчування в польових умовах?


А. Використання польових кухонь
В. Централізація харчування
С. Використання однієї кухні-їдальні на частину
Д. Переважне використання пайків котлового постачання
Є. Рідкісне використання сухих пайків НЗ

6. Метод обробки продуктів при застосуванні зброї масового ураження?


А. Консервування
В. Дезінфекція
С. Дератизація
Д. автоклавування
Є. сублімаційного сушіння

7. Метод обробки продуктів при застосуванні зброї масового ураження:


А. автоклавування
В. Дератизація
С. Дегазація (знешкодження)
Д. сублімаційного сушіння
Є. Консервування

8. Назвіть метод обробки продуктів при застосуванні зброї масового


знищення (ЗМЗ):
А. Дератизація
В. сублімаційного сушіння
С. Консервування
Д. Дезактивація
Є автоклавування

9. Низький вміст вітамінів в їжі в польових умовах обумовлено:


А. Застосуванням, в основному, пайків котлового постачання
В. Застосуванням, в основному, додаткових пайків
С. Збільшенням терміну доставки їжі
Д. Широким застосуванням консервів і концентратів
Є. Порушенням санітарних вимог до переробки їжі

10. Профілактика гіповітамінозу «С» в польових умовах здійснюється:


А. Використанням пайків котлового постачання
В. Використанням овочів і фруктів з високим вмістом вітаміну «С»
С. Використанням додаткових пайків
Д. Штучною С-вітамінізацією їжі
Є. Використанням хвойного настою

11. Профілактика гіповітамінозу «С» в особового складу в мирний час


здійснюється:
А. Використанням додаткових пайків
В. Використовуванням овочів і фруктів з високим вмістом вітаміну «С»
С. Застосуванням хвойного настою
Д. Штучною С-вітамінізацією їжі з 15 квітня по 15 серпня
Є. Штучною С-вітамінізацією їжі з 15 серпня по 15 квітня

12. Назвіть гігієнічну особливість харчування в польових умовах:


А. Підвищення можливості виникнення харчових отруєнь
В. Централізація харчування
С. Застосування, в основному, пайків котлового постачання
Д. Застосування, в основному, додаткових пайків
Є. Зниження можливості виникнення харчових отруєнь

13. Назвіть гігієнічну особливість харчування в польових умовах:


А. Централізація харчування
В. Можливість зараження їжі ОР, РР, БС
С. Зниження можливості виникнення харчових отруєнь
Д. Використання в основному пайків котлового постачання
Є. Використання в основному додаткових пайків

14. Назвіть гігієнічну особливість харчування в польових умовах:


А. Зниження можливості виникнення харчових отруєнь
В. Централізація харчування
С. Використання трофейного продовольства
Д. Штучна С-вітамінізація їжі
Є. Використання, в основному, пайків котлового постачання

15. Назвіть гігієнічну особливість харчування в польових умовах:


А. Використання, в основному, додаткових пайків
В. Штучна С-вітамінізація їжі
С. Централізація харчування
Д. Низький вміст в їжі вітамінів
Є. Зниження можливості виникнення харчових отруєнь

16. Завдання гігієнічної експертизи продовольства при впливі на них ЗМЗ:


А. Комплексне дослідження продовольства для подальшої дезінфекції
В. Комплексне дослідження продовольства для подальшої дегазації
С. Комплексне дослідження продовольства для подальшої дератизації
Д. Комплексне дослідження продовольства для гігієнічної оцінки
Є. Комплексне дослідження продовольства для епідемічної оцінки

17. Зі скількох етапів складається гігієнічна експертиза продовольства при


застосуванні ЗМЗ?
А. З п'яти
В. З чотирьох
С. Із трьох
Д. З двох
Е - з одного

18. Перший етап гігієнічної експертизи продовольства при застосуванні


ЗМУ:
А. Збір інформації
В. Огляд об'єкта та місцевості
С. Дослідження на місці
Д. Відбір проб
Є. Індикація ОР і БС

19. Другий етап гігієнічної експертизи продовольства при застосуванні ЗМУ:


А. Огляд об'єкта та місцевості
В. Дослідження на місці
С. Індикація 0В і БС
Д. Відбір проб
Є. Збір інформації

20. Третій етап гігієнічної експертизи продовольства при застосуванні ЗМУ:


А. Збір інформації
В. Дослідження на місці
С. Відбір проб
Д. Індикація ОР і КС
Є. Лабораторне дослідження

21. Четвертий етап експертизи продовольства при застосуванні ЗМУ:


А. Складання експертного висновку
В. Проведення дезінфекції продовольства
С. Проведення дегазації (знешкодження) продовольства
Д. Проведення дезактивації продовольства
Є. Проведення комплексної обробки продовольства

22. Визначення реального надходження енергії харчових речовин (при оцінці


харчування у військовій частині) проводиться на підставі даних про:
А. Хімічному складі основного пайка
В. Вихід готової їжі
С. Калораж основного пайка
Д. Калораж всіх видів пайка
Є. Калораж сніданку, обіду і вечері

23. Визначення реального надходження енергії харчових речовин (при оцінці


харчування у військовій частині) проводиться на підставі даних:
А. Хімічного складу основного (солдатського) пайка
В. Хімічного складу додаткового пайка
С. Лабораторного аналізу харчових продуктів
Д. Хімічного складу всіх видів пайків
Є. Добові (тижневої) меню-розкладки

24. Оцінка реального надходження енергії харчових речовин (при оцінці


харчування у військовій частині) проводиться на підставі даних:
А. антропометрії особового складу
В. Хімічного складу сніданку, обіду і вечері
С. калораж основного і додаткового пайка
Д. Про залишках їжі на столах
Є. Хімічного складу всіх пайків

25. При оцінці харчування у військових частинах проводиться медичне


обстеження особового складу. Його головна мета?
А. Виявлення симптомів гіповітамінозу «С»
В. Оцінка маси тіла
С. Оцінка зростання та кола грудної клітки
Д. Проведення мовної проби
Є. Виявлення симптомів аліментарних захворювань

26. При оцінці харчування у військовій частині проводиться вивчення


загальної захворюваність особового складу. Його головна мета:
А. Виявлення залежності рівня захворюваності від якості харчування
В. Визначення питомої ваги аліментарних захворювань
С. Визначення питомої ваги гіповітамінозу «С»
Д. Оцінка частоти виникнення харчових інфекцій
Є. Визначення питомої ваги шлунково-кишкової патології

27. При оцінці харчування у військовій частині визначення потреби в енергії


та харчових речовин проводиться в залежності від:
А. Стану здоров'я
В. антропометричних показників
С. Наявності шлунково-кишкової патології
Д. Наявності симптомів гіповітамінозу «С»
Є. Наявності симптомів будь-якої аліментарної патології

28. При оцінці харчування у військовій частині визначення потреби в енргії і


харчових речовинах проводиться в залежності від:
А. Наявності шлунково-кишкової патології
В. Наявності симптомів гіповітамінозу «С»
С. Характеру і інтенсивності бойової підготовки
Д. Наявності симптомів будь-якої аліментарної патології
Є. Стан здоров'я вояків

29. Режим харчування військовослужбовців визначає:


А. Умови військової праці
В. Наявність аліментарних захворювань
С. Вид харчового постачання
Д. Рівень загальної захворюваності
Є. Кількість прийомів їжі протягом доби

30. Режим харчування військовослужбовців визначає:


А. Рівень загальної захворюваності
В. Наявність аліментарних захворювань
С. Умови військової праці
Д. Правильні проміжки між прийомами їжі
Є. Вид харчового постачання

31. Режим харчування військовослужбовців визначає:


А. Вид харчового постачання
В. Наявність аліментарних захворювань
С. Розподіл продуктів протягом дня
Д. Умови військової праці
Є. Рівень загальної захворюваності

32. Режим харчування військовослужбовців визначає:


А. Наявність аліментарних захворювань
В. Прийом їжі суворо у встановлений час доби
С. Умови праці військовослужбовців
Д. Вид харчового постачання
Є. Рівень загальної захворюваності

33. Обов'язки медпрацівника при харчуванні особового складу в польових


умовах:
А. Бере участь у виборі режиму харчування
В. Перевіряє наявність запасів харчових продуктів
С. Розгортає пункт господарського постачання
Д. Контролює доведення норм постачання до особового складу
Є. Забезпечує своєчасну доставку їжі та сухих пайків особовому складу

34. Обов'язки медпрацівника при харчуванні особового складу в польових


умовах:
А. Розгортає пункт господарського постачання
В. Контролює правильність зберігання і якість продуктів і готової їжі
С. Перевіряє наявність пайків «НЗ»
Д. Забезпечує своєчасну доставку готової їжі та сухих пайків особовому
складу
Є. Контролює доведення покладених норм постачання до особового складу

35. Обов'язки медпрацівника при харчуванні особового складу в польових


умовах:
А. Контролює доведення покладених норм постачання до особового складу;
В. Розгортає пункт господарського постачання
С. Контролює своєчасність доставки продуктів і готової їжі та умов роздачі
Д. Перевіряє наявність пайків «НЗ»
Є. Забезпечує своєчасну доставку готової їжі та сухих пайків особовому
складу

36. Обов'язки медпрацівника при організації харчування особового складу в


польових умовах:
А. Перевіряє наявність пайків «НЗ»
В. Веде медичне спостереження за особовим складом господарського взводу
С. Веде медичне спостереження за особовим складом підрозділу
Д. Веде медичне спостереження за кухарським складом
Є. Розгортає пункт господарського постачання

37. Мета оцінки адекватності харчування військовослужбовців:


А. Вміти складати добовий (тижневий) харчовий раціон
В. Вміти складати меню-розкладку добового (тижневого) харчового раціону
С. Знати основні методи профілактики гіповітамінозу «С»
Д. Уміти визначати ознаки гіповітамінозу «С» у військовослужбовців
Є. Знати фізіолого-гігієнічні принципи раціонального харчування
військовослужбовців

38. Мета оцінки адекватності харчування військовослужбовців-вміти:


А. Оцінювати харчовий раціон і розробляти рекомендації щодо його
оптимізації
В. Складати добовий (тижневий) харчовий раціон
С. Визначати ознаки гіповітамінозу «С» та інших гіповітамінозів
Д. Здійснювати профілактику гіповітамінозу «С» в звичайних і польових
умовах
Є. Складати меню-розкладку добового (тижневого раціону)

39. Хто стверджує розкладку продуктів добового (тижневого) харчового


раціону?
А. Медпрацівник
В. Командир частини
С. Командир взводу господарського
Д. Начальник служби тилу
Є. Начальник медичної служби

40. Хто дає дозвіл на вживання продуктів харчування після спеціальної


обробки?
А. Командир частини
В. Командир взводу господарського
С. Начальник медичної служби
Д. Хімік-дозиметрист
Є. Начальник служби тилу

41. Санітарно-гігієнічні заходи з організації харчування і водопостачання в


екстремальних умовах мають на меті:
А. Організацію розвідки вододжерела та раціонального харчування;
В. Підтримання боєздатності (особового складу) та працездатності
(населення);
С. гігієнічну експертизу продовольства і технічних засобів водопостачання;
Д. Санітарний нагляд за польовими кухнями і водопостачанням;
Є. Санітарний нагляд за харчуванням і пунктами водопостачання (ПСБ)

42. Санітарно-гігієнічні заходи з організації харчування і водопостачання в


екстремальних умовах мають на меті:
А. Санітарний нагляд за харчуванням і пунктами водопостачання (ПСВ)
В. Організацію розвідки вододжерела та раціонального харчування
С. Збереження здоров'я особового складу і населення
Д. гігієнічну експертизу продовольства і технічних засобів водопостачання
Є. Санітарний нагляд за польовими кухнями (столовими) і водопостачанням

43. Санітарно-гігієнічні заходи з організації харчування і водопостачання в


екстремальних умовах мають на меті:
А. Санітарний нагляд за польовими кухнями (столовими) і водопостачанням
В. гігієнічну експертизу продовольства і технічних засобів водопостачання
С. Санітарний нагляд за харчуванням і пунктами водопостачання (ПСВ)
Д. Забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя
Є. Організацію розвідки вододжерела та раціонального харчування

44. Основні завдання раціонального харчування і водопостачання в польових


і екстремальних умовах-забезпечення:
А. Особового складу достатньою кількістю питної води та якісними
продуктами харчування
В. Особового складу питною водою та продуктами, безпечними в
епідеміологічному відношенні
С. Особового складу питною водою та продуктами, нешкідливими по
токсико-хімічному складу
Д. Особового складу питною водою та продуктами, безпечними за рівнем
радіоактивності
Є. боєздатності особового складу та санітарного благополуччя у військах

45. Вид пайка військовослужбовців згідно з класифікацією:


А. Солдатський
В. Офіцерський
С. Гірський
Д. Основні (котлові)
Є. Льотні

46. Вид пайка військовослужбовців згідно з класифікацією:


А. курсантські
В. Солдатський
С. Додаткові
Д. Льотні
Є. Гірські

47. Вид пайка військовослужбовців згідно з класифікацією:


А. Гірські
В. Сухі
С. Офіцерський
Д. Солдатський
Є. Курсантський

48. Вид пайка військовослужбовців згідно з класифікацією:


А. Бортові
В. курсантські
С. Офіцерський
Д. Гірський
Є. Солдатський

49. Вид пайка військовослужбовців згідно з класифікацією:


А. Льотний
В. Гірський
С. Офіцерський
Д. курсантські
Є. Аварійний
50. Які пайки використовуються переважно в мирний час?
А. Солдатський та офіцерський
В. Льотний і гірський
С. Курсантський і солдатський
Д. Основні і додаткові
Є. Сухі та НЗ

51. Які пайки використовуються переважно в польових та екстремальних


умовах?
А. Основні і додаткові
В. Солдатський, офіцерський
С. Сухі, бортові
Д. Льотні, гірські
Є. Офіцерський, курсантський

52. Хімічний склад солдатського пайка,%:


А. 50 - вуглеводи, 25 - жири, 25 - білки
В. 65 - вуглеводи, 20 - жири, 15 - білки
С. 70 - вуглеводи, 20 - білки, 10 - жири
Д. 55 - вуглеводи, 30 - білки, 15 - жири
Є. 60 - вуглеводи, 30 - білки, 10 - жири

53. Співвідношення Б: Ж: В у солдатському пайку:


А. 1:1:5
В. 1:1:4
С. 1:1, 2:4, 6
Д. 1:1, 5:4
Є. 1:1:3

54. При складанні основних пайків (котлового постачання) враховують:


А. Епідобстановку
В. Характер військової праці
С. Характер військових дій
Д. Період року
Є. Анропометричні дані

55. При складанні основних пайків (котлового постачання) враховують:


А. Антропометричні дані
В. Характер військових дій
С. Кліматичні умови
Д. Епідобстановку
Є. Період року

56. При складанні основних пайків (котлового постачання) враховують:


А. Період року
В. Характер військових дій
С. Антропометричні дані особового складу
Д. Особливості спеціалізованих родів військ
Є. епідеміологічну обстановку

57. Основні (котлові) пайки мають калорійність (ккал / добу):


А. 2000-5000
В. 2400-6000
С. 2800-6000
Д. 2500-6100
Є. 3500-5100

58. Недолік сучасних пайків:


А. Мало вітамінів С і РР
В. Мало вітамінів групи В і А
С. Мало жирів
Д. Мало білків
Є. Багато вуглеводів

59. Недолік сучасних пайків:


А. Мало білків
В. Малий асортимент продуктів
С. Мало жирів
Д. Мало вітамінів групи В і С
Є. Мало вітамінів А і Д

60. Недолік сучасних пайків:


А. Велика питома вага вуглеводів
В. Велика питома вага рослинних жирів
С. Велику питому вагу консервів і концентратів
Д. Недостатня кількість вітамінів групи В і А
Є. Недостатня кількість білків

61. Розподіл добової калорійності раціону військовослужбовців,%:


А. Сніданок - 15, обід - 65, вечеря - 20
В. Сніданок - 25, обід - 60, вечеря - 15
С. Сніданок - 30, обід - 60, вечеря - 10
Д. Сніданок - 35, обід - 45, вечеря - 20
Є. Сніданок - 25, обід - 50, вечеря - 25

62. Кількість вітаміну С на добу, що забезпечує профілактику гіповітамінозу


(мг):
А. 70
В. 150
С. 100
Д. 120
Є. 80

63. Одне із завдань гігієни харчування військовослужбовців у мирний час:


А. Вітамінізація основних і додаткових пайків
В. Профілактика гіповітамінозу «С» у особового складу
С. Пошук нових раціонів харчування
Д. Боротьба із зайвою вагою певної частини солдатів
Є. Боротьба з наслідками гіповіаміноза «С»

64. Одне із завдань гігієни харчування військовослужбовців у мирний час:


А. Боротьба з наслідками гіповітамінозу «С»
В. Вітамінізація основних і додаткових пайків
С. Профілактика шлунково-кишкових захворювань
Д. Пошук нових раціонів харчування
Є. Профілактика гіповітамінозу «С»

65. Харчування військовослужбовців має особливості в порівнянні з


цивільними умовами:
А. Має захисні функції
В. Є ненормованим
С. Є неорганізованим
Д. Є організованим

66. Харчування військовослужбовців має особливості в порівнянні з


цивільними умовами:
А. Не є диференційованим
В. Є неорганізованим
С. Є ненормованим
Д. Має захисні функції
Е. Є нормованим

Тема №17. Гігієна праці в військах

1. Несприятливі чинники, що впливають на здоров'ї особового складу


формувань при ліквідації аварій на об'єктах атомної енергетики:
А. Світлове випромінювання, ударна хвиля, інфрачервоне випромінювання,
СВЧ-випромінювання
B. Аероіони, електромагнітне випромінювання СВЧ-диапазона, радіонукліди
С. Радіонукліди, світлове випромінювання, ударна хвиля, загазованість
окислом азоту
D. Механічні дії при руйнуваннях, пожежа, радіонукліди, гамма- нейтронне
випромінювання
Е. Ультрафіолетове випромінювання, пил, радіонукліди, світлове
випромінювання

2. Основні принципи попередження радіаційних уражень у особового складу


формувань при ліквідації аварій на об'єктах атомної енергетики:
А. Захист кількістю, часом, відстанню, екрануванням
B. Захист кількістю, часом, фармакологічний протипроменевий захист
C. Індивідуальні засоби захисту, дистанційне керування, захист кількістю
D. Захист екраном, часом, відстанню, фармакологічний протипроменевий
захист
Е. Медикаментозна профілактика, раціональне планування приміщень
об'єкту, екранування

3. Несприятливі чинники впливають на здоров'ї особового складу формувань


при ліквідації аварій на хімічно небезпечних об'єктах :

А. Аероіони, механічні дії, ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання


B. Електромагнітне випромінювання СВЧ-диапазона, радіонукліди, токсичні
речовини
C. Низька освітленість, ударна хвилі, радіонукліди, інфрачервоне
випромінювання
D. Механічні дії при вибухах, пожежа, токсичні речовини
Е. Запилена і загазованість повітря, низька вологість

4. Шкідливі штучні чинники, які можуть викликати військово-професійні


захворювання:
А. Підвищений атмосферний тиск, інтенсивна сонячна радіація
B. Отруйливі речовини, розумове навантаження, низький атмосферний тиск
C. Нагріваючий мікроклімат, технічні рідини, підвищений вміст кисню в
атмосферному повітрі
D. Понижений вміст кисню в атмосферному повітрі, знижений атмосферний
тиск
Е. Технічні рідини, вихлопні і порохові гази, електромагнітні
випромінювання

5. Шкідливі штучні чинники, які можуть викликати військово-професійні


захворювання:
А. Отруйливі речовини, фізична праця
B. Шум, вібрація, перевантаження
C. Низька температура, шум
D. Вібрація, розумове і психічне навантаження
Е. Перевантаження, підвищена температура повітря

6. Шкідливі штучні чинники, які можуть викликати патологічні реакції в


організмі військовослужбовців:
А. Технічні рідини, вихлопні і порохові гази
B. Сонячна радіація, електромагнітні випромінювання СВЧ діапазону
C. Іонізуючі випромінювання, шум, вібрація
D. Перевантаження, підвищений вміст двоокису і окислу вуглецю в повітрі
Е. Підвищений і знижений атмосферний тиск, понижений вміст кисню в
атмосферному повітрі

7. Основні физиолого-гигиенические риси сучасної військової праці:


А. Дія шуму, вібрації, сонячної радіації
B. Фізичні перевантаження, електромагнітні випромінювання
C. Висока нервово-психічна напруга, радіонукліди
D. Збільшена частка розумового навантаження, інтенсивна фізична праця
Е. Контакт з горючемастильними матеріалами і отруйливими речовинами

8. Основні физиолого-гигиенические риси сучасної військової праці:


А. Контакт з горючемастильними матеріалами, отруйливими речовинами
B. Інтенсивна фізична праця, значна нервово-психічна напруга
C. Висока нервово-психічна напруга, радіонукліди
D. Дія іонізуючих випромінювань, фізичні перевантаження
Е. Дія шуму, вібрації, інфрачервоної радіації

9. Переваги ізолюючих засобів захисту шкіри особового складу:


А. Регульований підодежний мікроклімат
B. Не порушують процеси терморегуляції
C. Виготовлені з натуральних тканин
D. Не накопичують статичну електрику
Е. Забезпечення якнайповнішого захисту шляхом ізоляції від зовнішнього
середовища

10. Недоліки ізолюючих засобів захисту шкіри особового складу:


А. Проникні для газоподібних отруйливих речовин
B. Зміни підодежного мікроклімату і порушення процесів терморегуляції
C. Не забезпечують повного захисту від рідких отруйливих речовин
D. Одяг повітропроникний
Е. Не захищають від мікроорганізмів

11. Переваги засобів захисту шкіри особового складу, що фільтрують:


А. Захищають від отруйливих речовин в будь-якому агрегатному стані
B. Одяг воздухопроніцаємий, терморегуляція не порушується
C. Пропускають атмосферне повітря
D. Екранують радіоактивні випромінювання, вологонепроникні
Е. Одяг водухонепроніцаєма, але захищає від будь-якого виду отруйливих
речовин

12. Недоліки засобів захисту шкіри особового складу, що фільтрують:


А. Змінюють підодежний мікроклімат в гіршу сторону
B. Порушуються процеси терморегуляції організму
C. Не захищає від краплинно-рідких ОР
D. Повна ізоляція від навколишнього середовища
Е. Відсутність воздухо- і влагопроніцаємості

13. Особливості дихання в ізолюючих дихальних апаратах


А. Підвищений опір вдиху і знижений опір видиху
B. Склад дихальної суміші відрізняється від атмосферного повітря: 50%
кисню, 2% Со2
C. Підвищений опір вдиху, у складі вдихуваної суміші: 50% кисню, 0,5% Со2
D. Підвищений опір вдиху і видиху, у складі вдихуваної суміші: 80% кисню,
1-2% Со2
Е. Знижений опір вдиху і підвищений опір видиху

14. Основні групи заходів профілактики уражень особового складу


отруйними речовинами:
А. Навчання заходам профілактики; виконання заходів по ходу роботи;
заходи дегазацій після закінчення роботи
B. Освоєння навиків безпечної роботи в процесі навчання; виконання
профілактичних мерів в ході роботи
C. Використання засобів колективного захисту; застосування мерів по
дегазації спецодягу і тіла
D. Використання засобів індивідуального захисту; заходи щодо дегазації
одягу, взуття, тіла після роботи
Е. Заходи попереджувального саннадзора; поточний саннадзор за об'єктами;
заходи індивідуального захисту

15. Періодичність медичних обстежень військових фахівців, що працюють з


отруйними токсичними рідинами:
А. Не менш ніж - 1 раз на рік
B. Не менш ніж - 2 рази на рік
C. Не менш ніж - 3 рази на рік
D. Не менш ніж - 4 рази на рік
Е. Щомісячно

16. Періодичність стаціонарних клінічних обстежень військових фахівців, що


тривалий час працюють з отруйними токсичними рідинами:
А. Не менш ніж - 1 раз на 3 роки
B. Не менш ніж - 1 раз на 2 роки
C. Не менш ніж - 1 раз на рік
D. Не менш ніж - 1 раз на 6 місяців
Е. Щокварталу

17. Гігієнічні особливості умов праці танкістів і мотострільців:


А. Дія рентгенівського випромінювання, шум, вібрація
B. Дія інфрачервоного і ультрафіолетового випромінювання
C. Обмеженість робочого приміщення, вимушена робоча поза, забруднення
повітря
D. Вимушена робоча поза, дія електромагнітного випромінювання СВЧ-
диапазона
Е. Забруднення повітря, вібрація, водействіє рентгенівського
випромінювання.

18. Гігієнічні особливості умов праці танкістів і мотострільців:


А. Забруднення повітря озоном, оксидами сірі
B. Несприятливий мікроклімат, шум, вібрація
C. Несприятливий мікроклімат, рентгенівське випромінювання
D. Електромагнітне випромінювання СВЧ-диапазона
Е. Радіонукліди, іонізуюче випромінювання, шум

19. Гігієнічні особливості умов праці танкістів і мотострільців:


А. Електромагнітне випромінювання СВЧ-диапазона
B. Інфрачервоне і рентгенівське випромінювання, вібрація
C. Контакт з ГMМ, небезпека пожеж, обмеженість поля спостереження
D. Радіонукліди, м'яке рентгенівське випромінювання
Е. Забруднення повітря стиролом, формальдегідом, озоном

20. Основні компоненти порохових газів танка:


А. Склад: 25% окислів вуглецю, 25% оксидів сірі
B. Склад: 40% оксидів азоту, озон, формальдегід
C. Склад: 20% кисню, 78% азоту, 2% озоні
D. Склад: 35% окислів вуглецю, 40% оксидів азоту
Е. Склад: 50% окислів вуглецю, 50% азоту

21. Вміст окислу вуглецю в порохових газах танка і бронетранспортера:


А. Вміст - 50%
B. Вміст - 30%
C. Вміст - 20%
D. Вміст - 10%
Е. Вміст - 5%

22. Гранично допустима концентрація випаровувань нафтопродуктів в танку


(міліграм/л):
А. ГДК 10,0 міліграм/л
B. ГДК 0,8 міліграм/л
C. ГДК 0,3 міліграм/л
D. ГДК 0,1 міліграм/л
Е. ГДК 00,2 міліграм/л

23. Ураження шкіри танкістів і мотострільців, пов'язані з дією бензину:


А. Опіки, фотодерматит, фолікуліт
B. Піодермія, опіки, алергічний дерматит
C. Кератит, дерматит, фолікуліт
D. Дерматит, флегмона, дерматоз
Е. Сухість шкіри, піодермія, екзема

24. Ураження шкіри танкістів і мотострільців, пов'язані з дією змащувальних


масел і важких видів палива:
А. Нейродерматит, піодермія
B. Опік, гіперкератоз
C. Фотодерматит, фолікуліт
D. Фолікуліт, гіперкератоз
Е. Флегмона, екзема

25. Гігієнічний норматив штучної освітленості в танку в денні години роботи


- не менше, лк:
А. Не менше чим 10
B. Не менше чим 20
C. Не менше чим 30
D. Не менше чим 40
Е. Не менше чим 50

26. Гігієнічний норматив штучної освітленості в танку вночі роботи, лк:


А. Не менше чим 10-15
B. Не менше чим 12-17
С. Не менше чим 15-20
D. Не менше чим 2-7
Е. Не менше чим 30-50

27. Специфічні шкідливі чинники праці особового складу станцій


радіолокацій:
А. Рентгенівське випромінювання, шум
B. Вібрація, інфрачервоне випромінювання
С. Іонізуюче випромінювання, низька освітленість
D. Іімпульсне електромагнітне випромінювання надвисокої частоти
Е. Вимушена робоча поза, гіподинамія

28. Неспецифічні шкідливі чинники праці особового складу станцій


радіолокацій:
А. Ультрафіолетове випромінювання, низька температура
B. М'яке рентгенівське випромінювання, шум, вібрація
С. Інфрачервоне випромінювання, забруднення повітря аміаком
В. СВЧ-випромінювання, забруднення повітря дизельним паливом
Е. СВЧ-випромінювання, шум, вібрація

29. Неспецифічні шкідливі чинники праці особового складу станцій


радіолокацій:
А. Забруднення повітря хімічними домішками, несприятливий мікроклімат
В. СВЧ-випромінювання, шум, вібраці
С. Рентгенівське випромінювання, забруднення повітря оксидами сірі
D. СВЧ-випромінювання, забруднення повітря оксидами азоту
Е. Велике навантаження на слуховий і зоровий аналізатор

30. Неспецифічні шкідливі чинники праці операторів станцій радіолокацій:


А. забруднення повітря озоном, аміаком, свинцем
B. СВЧ-випромінювання, м'яке рентгенівське випромінювання
С. шум, вібрація, інфрачервоне і ультрафіолетове випромінювання
D. недостатня освітленість, велике навантаження на зоровий аналізатор і
нервову систему
Е. велике навантаження на м'язи нижніх кінцівок і спини, низька температура
і вологість повітря

31. При якій величині щільності потоку енергії (ППЕ) радіохвиль СВЧ-
диапазона на робочому місці виникає необхідність захисту людей від СВЧ-
випромінювання - більш (мк Вт/см2):
А. Більш чим 2 Вт/см2
B. Більш чим 5 Вт/см2
C. Більш чим 10 Вт/см2
D. Більш чим 15 Вт/см2
Е. Більш чим 20 Вт/см2

32. Гранично допустима потужність рентгенівського випромінювання на


робочому місці оператора РЛС - мр/ч:
А. Не більш - 0,05
B. Не більш - 0,17
C. Не більш - 0,2
D. Не більш - 0,5
Е. Не більш – 5,0

33. Гігієнічний норматив рівня шуму середніх частот в індикаторній РЛС - не


більш, дб:
А. Не більш - 85
B. Не більш - 80
C. Не більш - 75
D. Не більш - 45
Е. Не більш - 65

34. Допустима температура, вологість, швидкість руху повітря на робочому


місці оператора РЛС:
А. Температура 18-20 С, вологість 40-60%, швидкість руху повітря 0.1-15 м/с
B. Температура 18-25 С, вологість 30-60%, швидкість руху повітря 0.1-0.2 м/с
C. Температура 16-25 С, вологість 30-70%, швидкість руху повітря 0.2-0.4 м/с
D. Температура 16-27 С, вологість 30-70%, швидкість руху повітря 0.05-1.0
м/с
Е. Температура 15-30 С, вологість 30-55%, швидкість руху повітря 0.5-1.0 м/с

35. Раціональний режим праці і відпочинку оператора РЛС:


А. Росклад режиму праці: 6 годин роботи за екраном, з 30 хвилинним обіднім
і 5-ти хвилинними перервами в кінці 2 і 5 годин роботи
B. Росклад режиму праці: 6 годин роботи за екраном, з обідньою перервою в
середині зміни в 30 мін
C. Росклад режиму праці: 7 годин роботи за екраном, 5 хвилин перерви в
кінці 2,4,6, годин роботи
D. Росклад режиму праці: 5 годин роботи за екраном, 10 хвилин перерви в
кінці кожної години
Е. Росклад режиму праці: 6 годин роботи за екраном з 10 хвилинними
перервами після кожного 2-го годинника

36. Гігієнічні особливості праці артилериста:


А. Шум, вібрація, інфрачервоне випромінювання, пил
B. Рентгенівське і СВЧ-випромінювання, пил, вибухова хвиля
C. Вибухова хвиля, ультрафіолетове випромінювання, пил
D. Фізичне і розумове навантаження, вимушена робоча поза в обмеженому
просторі, радіонукліди
Е. Фізична напруга, струси, дія дульної і вибухової хвиль, контакт з ГММ

37. Склад порохових газів, що утворюються при артилерійській стрілянині:


А. Озон, оксиди вуглецю і фосфору
B. Оксиди азоту, озон, аміак
C. Пил свинцевий, формальдегід, оксид вуглецю
D. Оксиди вуглецю, азоту і сірки
Е. Свинець, оксиди азоту, сірі і заліза

38. Гранично допустима концентрація оксидів азоту в казематі при


артилерійській стрілянині - міліграм/л:
А. ГДК - 0,1
B. ГДК - 0,2
C. ГДК - 0,5
D. ГДК - 0,05
Е. ГДК - 0,005

39. Особливості праці операторів РЛС:


A. Контакт з горючемастильнимі матеріалами
B. Виконання робочих операцій в умовах, коли на організм можуть впливати
високий рівень низькочастотного шуму
C. Виконання робочих операцій в умовах, коли на організм можуть впливати
СВЧ і м'яке рентгенівське випромінювання
D. Робота в умовах дії вібрація і інфразвука
E. Високий рівень запиленої робочих приміщень і несприятливі параметри
мікроклімату

40. При роботі воєнослужбовців мотострілкових частин на них можуть


впливати отруйні речовини, які поступають в організм різними шляхами.
При цьому найнебезпечнішим шляхом надходження необхідно вважати:
A. Інгаляційний шлях.
B. Пероральний шлях (при заковтуванні).
C. Через шкірні покриви (перкутанний шлях).
D. Через слизисті оболонки очей
E. Всі шляхи надходження небезпечні в одімнакової мірі

41. У військовий госпіталь поступив військовослужбовець - командир мосто-


стрелкового взводу. З розмови з ним стало відомо, що напередодні його
підрозділ виконував марш-кидок в ході планових військових навчань.
Особовий склад більше 6 годин провів в БТР. Об'єктивно – працездатність
знижена, астеновегетатівні порушення: головний біль, підвищена
стомлюваність, порушення сну, зниження пам'яті, подовженням латентного
періоду рефлексів, болі гострого і ниючого характеру в області серця, зміною
частоти пульсу, тонусу судин. Які чинники найвірогідніше сприяли появі
даних розладів?
A. Підвищений рівень ЕМВ
B. Високий ступінь фіїзічеськой навантаження (динамічного)
C. Високий ступінь фіїзічеськой навантаження (статичного)
D. Психоемоційне перенапруження
E. Високий рівень шуму та вібрації

42. У госпіталь поступив рядової мотострілкової роти зі скаргами на


головний біль, запаморочення, шум у вухах, апатію, нудоту. Кілька разів до
госпіталізації непритомнів. Стан розвинувся гостро. У течії 40 хвилин був
доставлений в госпіталь. Об'єктивно - підвищена температура тіла,
почастішання пульсу, задишка. Відомо не задовго до появи цих симптомів
він разом з рештою військовослужбовців виконував роботи по організації
фортифікаційних споруд (копав траншей і окопи) на відкритому полегоне.
Час роботи не нормувався, головних уборів не було. Яка причина розвитку
даної патології?
A. Сидорожний синдром в наслідку втрати великої кількості рідини і солей
B. Тепловий удар
C. Низька тренованість організму
D. Сонячний удар
E. Психоемоційний стрес

43. Особливості сучасної військової праці:


A. Скорочення термінів служби особового складу, і як наслідок зниження
адаптації до фізичних навантажень
B. Збільшена частка розумового навантаження, інтенсивна фізична праця,
значна нервово-психічна напруга
C. Підвищення механізації і автоматизації праці військовослужбовців
D. Збільшена частка розумового навантаження, зниження психоемоційної
напруги
E. Стаціонарний характер воєнськой служби

44. Які, з перерахованих нижче чинників, не є профессиональнімі


шшкідливостями воєннослужбовців артелерійських підрозділів?
A. Фізична напруга
B. Дульна, балістична і вибухова хвилі
C. Перенапруження зорового аналізатора
D. Інфразвуки, струси
E. Порохові гази, змащувальні матеріали

45. Після проведення учбової стрілянини у двох військовослужбовців -


расчету дзоту з'явилися наступні симптоми: тяжкість і відчуття здавлення
голови (симптом «обруча»), особливо в скроневій і лобовій областях,
слабкість, нудота, блювота, пригноблюваний стан, відчуття депресії. Крім
того, шкірні покриви і слизисті оболонки придбали яскраве рожеве
забарвлення; тонус м'язів сніжаєн, з'явилося тремтіння пальців витягнутих
рук, розвинулася тахікардія. При цьому концентрація карбоксигемоглобіна
(СоНв) в крові 20-30%. Відомо, що приміщення дзоту, з якого вівся вогонь не
провітрювалося, системою вентиляції не обладнано. Індивідуальні засоби
захисту не використовувалися. Що послужило причиною розвитку даної
патології?
A. Отруєння оксидами азоту, що входять до складу порохових газів
B. Отруєння оксидами сірі, що входять до складу порохових газів
C. Фізичне перенавантаження та шумова контузія
D. Отруєння чадним газом
E. Психоемоційне перенапруження

46. При перельоті десантної групи (у момент набору висоти до 3,5 км.)
швидкісного літака військово-транспортної авіації у частини
воєннослужбовців з'явилися наступні симптоми: відчуття “розпирання”, тиск
на барабанні перетинки, ”закладання” вух, хворобливість в області серця.
Кабіна вантажного літака негерметізірованна, оскільки предпологаєтся
проведення парашутних стрибків. Які рекомендації доцільні в даній
ситуації?
A. Необхідно різко понизити висоту до 1,5 км.
B. Прийом седатівних препаратів
C. Необхідне використання кислороних масок
D. Необхідно зробити ковтальний рух, щоб вирівняти тиск в середньому вусі
E. При даних симптомах подальше проведення військової операції
неможливе

47. Специфічні особливості умов праці танкістів:


A. Обмеженість розмірів робочої зони, вимушена робоча поза,
несприятливий температурний режим, шум і вібрація, поштовхи і струси,
контакт з горючими і змащувальними матеріалами
B. Забруднення і запилена повітря, можливість займання одягу, обмеженість
поля спостереження, електромагнітне і м'яке рентгеносвкоє випромінювання
C. Шум і вібрація, поштовхи і струси, контакт з горючими і змащувальними
матеріалами, «сенсорний голод»
D. Акустична баротравма, обмеженість поля спостереження, вимушена
робоча поза поштовхи і струси
E. Всі вищеперелічені чинники

48. Які заходи не відносяться до профілактики несприятливої дії професійних


шкідливостей артилеристів?
A. Медичний відбір: міцна статура, добре розвинена грудна клітка, висока
гострота слуху і зору
B. Використання протівошумів
C. Щити на знаряддях, щілини, окопи
D. Витяжна приточна вентиляція, яка в казематі створюється повітряний
підпір; швидка убірка остреляних гільз в гильзопріємникі
E. Загартування військовослужбовців

49. Найбільш чутливими до дії ЕМВ в організмі выйськовослужбовців РЛС є:


A. Серцево-судинна система
B. Респіраторна система
C. Жулудочно кишковий тракт і сечостатева система
D. Центральна нервова і нейроендокрінная системи
E. Склад формених елементів крові

You might also like