15 жовтня

2023 року

«Війна пішла, а горе

залишилося...»:
повсякденне життя
повоєнних років
ВИКОНАЛА УЧЕНИЦЯ 11-АМ КЛАСУ КОСТРІКОВА АННА
 МЕТА ПРОЄКТУ

Проєкт створений з метою дослідження та детального

вивчення особливостей повсякденного життя повоєнного
періоду
(1945-1955 рр.), а також явищ і подій перших післявоєнних
років, які на нього впливали.

Проєкт передбачає збір інформації з різних джерел,

включаючи літературу, архівні документи тощо.
 Житло
Друга світові в Україні створила цілий ряд побутових проблем та незручностей, серед яких особливо
гострою була проблема житла. Майже 10 мільйонів людей залишилися без даху над головою.
Умови проживання у комунальних квартирах були жахливими: не вистачало навіть найпростіших
предметів побуту, таких як столові прибори, кухонне приладдя тощо. Понад третина (31,8%)
міського населення мала житлову площу менше 5-ти квадратних метрів на одну особу, а на одну
квартиру в середньому припадало 1,5 сім'ї.

Десятки тисяч людей у містах України протягом років стояли у чергах, намагаючись отримати житло,
але встановлена черга систематично порушувалася. Всього лише 15-20% громадян отримували
житло відповідно до черги, усі інші – переважно завдяки зв'язкам.

Проблема з житлом залишалася актуальною аж до кінця 1950-х років, коли в країні розпочалося
масове будівництво житла.
Мал. 3. Типовий кухонний інтер’єр київської квартири

Мал. 2. На одній із київських вулиць, 1947 р.

⇠ Мал. 1. Розбір завалів у Києві. 1946 рік.

 Харчування
Як відомо, вночі з 14 на 15 грудня 1947 року відбулася грошова реформа. З метою уникнення
непорозумінь під час торгівлі без карток, владні органи встановили обмеження на кількість товарів, яку
одна особа могла придбати.

Згідно з цими обмеженнями, людина могла купити 2 кілограми печива, 1 кілограм вермішелі, 1 кілограм
м'яса та м'ясних виробів, 0,5 кілограма ковбаси, 6 метрів тканини, 1 котушку ниток, 2 пари шкарпеток,
по 1 парі шкіряного, гумового або текстильного взуття, 1 шматок господарського мила, 2 коробки
сірників.

До речі, в ці часи ціни на продукти харчування виглядали наступним чином: кілограм борошна коштував
від 6 до 9 карбованців, кілограм гречки – від 10 до 15 карбованців, картопля – від 3 до 4 карбованців за
кілограм, молоко – від 2,5 до 3,5 карбованців за літр, сметана – від 10 до 20 карбованців за літр, яйця – від
7 до 11 карбованців за десяток.
 Говорячи про забезпечення харчування, варто також зазначити події 1946-1947 років.

Голод 1947 р. був четвертим і останнім у Радянському Союзі. Він розпочався в липні 1946 р.,
сягнув свого піку в лютому-серпні 1947 р., а потім його інтенсивність швидко зменшилася, хоча
певна кількість голодних смертей ще мала місце в 1948 р. Найбільш достовірні оцінки рівня
надлишкової смертності, що їх можна зробити сьогодні, становлять від 1 до 1,5 млн осіб.
 Одяг
Більшість людей після війни запам'ятали сіро-зелені кольори у повсякденному одязі. Багато
жителів міст та сіл носили шинелі та гімнастерки, взуття, яке вони повернули з фронту, або
перешили з нього. Звичним було бачити людей у ватниках та військових кирзових чоботах.
Придбання верхнього одягу та взуття було особливо складним завданням, тому жінки часто
перешивали старі пальта й костюми попередніх років, а також шили сукні з матеріалів, як-от
парашутів, гардину чи брезенту.

Деякі магазини також пропонували одяг, але за вкрай високі ціни. Наприклад, скромний
чоловічий костюм коштував у середньому 300 карбованців, тоді як шкіряне взуття
обходилося майже так само. Гумове взуття продавалося за 43–45 карбованців, а вовняну
жіночу шапку можна було придбати за суму від 39 до 51 карбованця, а дитячу шапку – від 60
до 80 карбованців.
Мал. 4,5. Одяг повоєнних років.
 Умови праці
Відбудова української промисловості відбувалася досить швидко порівняно з
руйнуваннями, які спостерігалися після війни. Обсяги капіталовкладень в економіку
України за першу повоєнну п'ятирічку склали 6.7 мільярда рублів, що становило
19.2% від загальносоюзного обсягу. Найбільша увага приділялася відновленню
паливно-енергетичної галузі.

Складне життя населення в повоєнні роки підтверджувалося заробітною платою та

високими цінами на продукти харчування, які не забезпечували достатній рівень
життя. Наприклад, працівники гіпсового заводу отримували у середньому 258
карбованців, робітники хімічної фабрики – 307 карбованців, асфальтно-бетонного
заводу – 802 карбованців, а працівники ткацького заводу – 317 карбованців.
 ВИСНОВКИ

У цьому проєкті ми детально вивчили особливості повсякденного

життя населення України в період післявоєнного відновлення.

Отримана інформація розкрила низку проблем, з якими стикалися

люди у цей період, зокрема гостру нестачу житла, складні умови
життя в комунальних квартирах, низькі заробітні плати та високі
ціни на необхідні товари.
Зокрема, зʼясувалася надзвичайно важлива проблема житлової
політики та доступу до житла.
 Список джерел
1. Побут міського населення України в повоєнний період (1945–1955 рр.) – Олена Ісайкіна
(Переяслав-Хмельницький)
2. Система харчування міського населення Української РСР у 1951–1955 рр. – Олексій
Лук’янець (Київ)
3. https://argumentua.com/stati/ki-v-povo-nnii-zhittya-p-slya-okupats-pobut-gorodyan-u-
1943-1945-rokakh
4. https://naurok.com.ua/praktichna-robota-povsyakdenne-zhittya-povoennih-rokiv-
prezentaciya-287939.html
5. https://vseosvita.ua/lesson/praktychne-zaniattia-viina-pishla-a-hore-zalyshylos-
povsiakdenne-zhyttia-povoiennykh-rokiv-156785.html
6. https://apostrophe.ua/ua/news/kyiv/2023-05-20/v-ruinah-i-bez-pamyatnika-leninu-kak-
vyiglyadel-poslevoennyiy-kiev-v-1946-godu/297266