Зміст

1. Поверхневі оптичні ефекти ювелірних мінералів

2. Технологія виготовлення декоративно-художніх виробів з кольорового

каміння

3. Аметисти, цитрини. Ювелірні властивості і використання. Технологія

обробки, вимоги до сировини.
Подп. и дата
Взам. инв.

№
Инв.

№
дубл. Подп. и дата

Лит Изм.№ докум. Подп. Дата

Лит Лист Листов
Инв.

Разраб. Грабовський В.Л Контрольна робота

Пров. Івашкіна Т.П. 1 8
№
Т. контр. ЖДТУ
подп

Н. контр. Гр.. ЗРР-08-1

Утв. Івашкіна Т.П.
 1. Поверхневі оптичні ефекти ювелірних мінералів
У багатьох ювелірних каменів спостерігаються світлові фігури у вигляді
орієнтованих смужок світла, а також кольорові переливання поверхні. Ні ті ні
інші не залежать ні від власного кольору каменю або наявності елементів-
домішок, ні від його хімічного складу. Причиною їх появи є явище відображення,
інтерференції і дифракції світлових хвиль.
Ефект «котячого ока» проявляється у каменів, які являють собою агрегати
паралельно зрослих волокнистих або голкових індивідів або ті,які містять тонкі
паралельно орієнтовані порожні канали. Ефект виникає внаслідок відображення
світла на таких паралельних зростках (або каналах) і заклечається в тому, що
при повороті каменю по ньому пробігає тонка світла полоса, яка викликає у
пам’яті зіницю ока кішки. Найбільше враження від такого ефекту
досягається, якщо камінь відшліфовано у формі кабошона, при чому так, що
плоскі основи кабошону розташовується паралельно волокнистій структурі
каменю. Найціннішим вважається «хризоберилове око кішки». Аналогічний
ефект зустрічається і у інших ювелірних каменях. Найбільш відомими та
популярними являються «кошаче», «соколине» та «тигрове око»
Астеризм – поява на поверхні каменю світлових фігур у вигляді світлових
смужок, які пересікаються в одній точці і нагадують зіркові промені, число цих
променів та кут їх перетину вираховується симетрією кристалів. По своїй
природі він аналогічний ефекту «кошачого ока» з тією лиш різницею, що
відображуючи включення – тонкі волокна, голочки або канавки – мають в різних
дільницях різну орієнтацію. Найбільше вражають шестипроменеві зірки у
кабошонів рубіну та сапфіру. У інших каменів зустрічаються також чотирьох
Подп.
Подп. ии дата

та (в одиничних випадках) дванадцятипроменеві зірки. У рожевого кварцу,

відшліфованого у формі шару, промені проходять кругами по всій поверхні.
Зірчасті камені називають астеріями. Астеризм створюють і у синтетичних
дата

ювелірних каменях.
Адулярисценція голубувато-біле мерехтяще сяйво місячного каменю,
дорогоцінного різновиду адуляру (звідси назва ефекту). При рухові кабошону з
Взам.
Взам. инв.

місячного каменю це сяйво, або відлив, ковзає по його поверхні. Ефект

пояснюється інтерференцією кольору на тонких паралельних пластинках
инв.

ортоклазу і альбіту (криптоніту), з якого побудований місячний камінь.

№
Авантюрисценція – строката кольорова гра блискучих, іскристих відображень
кольору від лускатих вкраплень на непрозорому фоні (в непрозорих каменях). В
Инв.
Инв.

№
авантюриновому польовому шпаті, або сонячному камені, блискучі лусочки
належать гематиту або гетиту, у авантюриновому кварці - лусочки
дубл.
дубл. Подп.

хромоутворючої слюдки (фукситу) або гематиту, у штучному авантюриновому

склі – стружки міді.
Подп. ии дата
дата

Лит Изм.№ докум. Подп. Дата

Лит Лист Листов
Инв.

ШАБЛОН
Шаблон для
для
создания
создания
отчетов
отчетов
попо
ГОСТу
ГОСТу
Инв.

Разраб.
Пров. 31
№
Т. контр. Лист
подп
подп

Н. контр. 32
Утв.
Лит Изм.№ докум. Подп. Дата
 Іризація – веселкова кольорова гра деяких ювелірних каменів. Це результат
розкладу на спектральні кольори білого кольору, переломлюючогося на дрібних
розривах і тріщинках у камені. У гірського кришталю цей ефект посилюється
або навіть викликається штучно шляхом створення тріщинок у камені, так як
іризація збільшує його цінність.
Опалесценція – молочно-білий, тьмяно-голубуватий чи з перловим відливом
звичайний опал (звідси назва ефекту). Опалесценція викликається явищем
відображення і розсіяння світла дрібними частинами кремнезему, причому у
відображуваному світлі домінують короткохвильові, синьо-голубі промені.
Опалізація – мерехтіння кольорових іскр у благородному опалі (звідси назва), які
змінюються в залежності від кута погляду. Ще в 60-ті роки цей ефект
пояснили переломленням світла на тонких пластинках або тріщинках, однак
електронний мікроскоп при 20000-збільшенні виявив справжню причину
опалізаціі . Виявилося, що дрібні шарики (глобули) кристобаліту, включенні в
масу, яка складається із гелю кремнезему і розташовані в благородному опалі
суворо регулярно, діють подібно дифракційній решітці, обумовлюючи
відображення та інтерференцію світлових хвиль.
«Шовк»- шовковистий блиск та переливи у деяких дорогоцінних каменів,
викликані у них паралельно орієнтованих включень тонковолокнистих або
голкових мінералів. Досить ціниться в огранених рубінів та сапфірів. Із
збільшенням кількості включень камінь втрачає прозорість і при належному
шліфуванні може виявити ефект «кошачого ока»
Діастеризм. Зірковий ефект, яки виникає при проходженні світла через
кристал. Так, рожевий кварц може містити мікроскопічні включення рутилу,
завдяки яким у камені виникає ефект діастеризму. Він помітний, якщо
Подп. и дата

розглядати камінь проти світла (на просвіт).

Взам. инв.

№
Инв.

№
дубл. Подп. и дата

Лит Изм.№ докум. Подп. Дата

Лит Лист Листов
Инв.

Разраб. Шаблон для создания отчетов по ГОСТу

Пров. 3
№
Т. контр.
подп

Н. контр.
Утв.
 2. Технологія виготовлення декоративно-художніх
виробів з кольорового каміння
2.1. Виготовлення кабошонів
Загальноприйнятими формами кабошонів являються: овал, круг, багатогранник
(прямокутник, восьмикутник, хрест), сердечко, кулон та підвіска.
Форми кабошонів класифікують не тільки по контуру, але і по характеру
поперечного перерізу Найчастіше кабошони мають плоский низ та округлий
верх. Якщо верх та низ кабошона мають округлу форму, то його називають
подвійним. Тонкий подвійний кабошон називають чечевице видним, оскільки в
перерізі він схожий на боби чечевиці.
Багато мінералів мають особливі ефекти, обумовлені певними властивостями
мінералів або включеннями. Щоб ці ефекти проявились в максимальній степені,
необхідно оброблювати камінь певному напрямку. Виявлення певного напрямку
називається орієнтацією каменю. Кожний із цих ефектів та методів виявлення
в необроблених каменях індивідуальні.
Технологічний процес виготовлення кабошонів:
Заготівельні операції
Зазвичай кабошони роблять із напилених пластин. Їх також можна робити із
кусочків достатньої ширини.
Для вибору найкращого малюнка необхідно виготовити маркірувальний
трафарет та передвигати його по пластині, поки не з’явиться потрібний узор.
Пластинку з нанесеними контурами кабошонів розрізають підрізною пилою на
заготовки. Розмір заготовок повинен мати припуск приблизно 3 мм. Потім
Подп. и дата

заготовки підрізають ще раз, прибираючи сильно виступаючі ділянки і

залишаючи накреслену лінію.
Обдирку по контуру ведуть до тих пір, поки не залишиться ободок шириною 1,5
мм, після чого приступають до утворення фаски. Фаску навколо заготовки
відшліфовують до лінії накресленого контуру. Далі заготовку продовжують
обробляти на оправі.
Взам. инв.

2.2. Виготовлення куль

Виготовлення кулі завжди починається з куба, і попередня обробка сировини на
каменерізальному станку заклечається перш за все в утворенні цього куба.
№
Для видалення залишкового матеріалу при виготовленні куба роблять шаблон.
Находять на куску сировини найменшу сторону, в яку вписується квадрат.
Инв.

№ Поміщають цю сторону на кусок картону і обводять олівцем по контуру. В

середині квадрата проводять діагоналі. В точці перетину діагоналей ставлять
дубл. Подп. и дата

ніжку циркуля і креслять круг, вписаний в квадрат, ніде не заходячи за сторони

квадрата. Проводять дотичні до цієї окружності перпендикулярно діагоналям,
які покажуть, як потрібно відпилити ребра куба. Після цього квадрат
перетворюється у восьмигранник.
Першою серією відпилів видаляють вузькі трьохгранні смужки з чотирьох
паралельних граней куба. Наступна серія – видалення ребер з перпендикулярних
йому стороні, і накінець, третя – видалення гострих країв, які залишилися.
Инв.

№
Лист
подп

8
Лит Изм.№ докум. Подп. Дата
 Отриманий багатогранник являється тепер заготовкою шару, яка готова до
обдирки.
Перший етап обдирки виступів на спиленій заготовці заключається у
сошліфуванні одного набору ребер, паралельних один одному. На заготовці
мається три таких набори.
В результаті першої обдирки заготовка перетворюється в циліндр. Далі
обдирають всі гострі кути, доти поки не отримають приблизну форму шару.
Принцип профілювання будь-якого шару заключається в наступному. Кульову
заготівлю поміщають між двома відрізками труб, що знаходяться під кутом
один до одного, один з яких утримують рукою. Роблячи верхньою трубою
обертальні рухи по поверхні кулі і в той же час примушуючи його обертатися,
сошлифовывают усі виступаючі місця, застосовуючи вільний абразив, внаслідок
чого виходить абсолютно кругла куля.
Видаливши сильно виступаючі ділянки, притискують згори кулю ручним
кільцевим шліфувальником, змушуючи кулю обертатися. Періодично додаючи
порошок.
Можливі два способи полірування. По-перше, вручну, притискаючи кулю до
полірувальнику, що обертається, як у разі обробки інших виробів з каменю. У
останньому випадку шліфує покривають поліруючим матеріалом і проводять
полірування тим же способом, що і шліфування.
2.3. Виготовлення мозаїки
Виготовлення мозаїчних виробів з кольорового каменю включає наступні основні
операції:
 Виконання акварельного малюнка або макету (залежно від характеру
мозаїки);
Подп. и дата

 Розбиття малюнка або макету на окремі елементи мозаїки;

 Підбір кольорового каменю;
 Розмітка кам'яних плиток на заготівлі;
 Різання заготівель;
 Формоутворення заготівель;

Взам. инв.

З'єднання окремих деталей елементу мозаїки;

 З'єднання усіх елементів в загальну композицію, згідно з акварельним
малюнком або макетом;
№
 Шліфовка і поліровка мозаїчного виробу.
Флорентійська мозаїка
Инв.

№ При виготовленні флорентійської мозаїки кожен акварельний малюнок

розбивається на невеликі частини - елементи, які у свою чергу складаються з
дубл. Подп. и дата

деталей (шматочків каменю різних форм і розмірів).

Усі частини мозаїки пришліфовують один до одного і склеюють між собою.
При склеюванні кам'яні пластинки укладають лицьовою стороною вниз на скло.
Між склом і каменем рекомендується покласти лист кальки, щоб запобігти їх
склеюванню. Потім мозаїку рівняють, остаточно шліфують і полірують.
Мозаїчна картина може складатися з багатьох десятків, а іноді сотень
окремих пластин різних форм, які так ретельно мають бути підігнані один до
одного, щоб було повне враження, що мозаїка виконана з одного шматка.
Инв.

№
Лист
подп

8
Лит Изм.№ докум. Подп. Дата
 Римская мозаика
Для римської мозаїки точності розмірів і форми заготівель не мають
особливого значення. Нарізані з різних порід камені сортують за кольором і
тону і розміщують в спеціальній тарі - коробці, розділеній на осередки, що є
своєрідною палітрою.
Для основи мозаїки можна використовувати текстоліт, генатикс товщиною 6-
8 мм і інші матеріали. На підготовлену основу наносячи контури малюнка, який
потім ділять на ділянки-елементи. Розраховують площу кожного елементу і
необхідну кількість кам'яних заготівель. Відповідно до акварельних замальовок,
заготівлі, строго підібрані за кольором і тональність, наклеюють на основу.
Російська мозаїка
Цей вид мозаїки передбачає попереднє виготовлення основи точно за формою
майбутнього декоративного виробу з мармуру і змійовика або металу, шиферу,
гіпсу. Основу облицювання (наклеюють) тонкими пластинками кольорового
каменю, частіше за увесь малахіт, лазурит і яшму. Окремі пластинки за
кольором і природному малюнку мають бути підібрані так, щоб отримати
повне враження моноліту. Мозаїка з лазуриту дещо легша, оскільки тут головне
- підбір кольору лазуритовых пластинок, але в результаті теж має бути
досягнуте повне враження монолітного виробу.
При російській мозаїці, як і при флорентійській, шліфування і полірування
роблять, коли картина вже набрана.
Найскладнішою вважається мозаїка з малахіту.
Російська мозаїка вимагає великої майстерності і виняткового терпіння. Цим
способом виконують вази, колони, чаші із закругленою поверхнею і з рельєфними
орнаментами
Подп. и дата

2.4. Художнє різьблення

Художнє різьблення застосовують в двох випадках: при виготовленні об'ємної
мозаїки і при створенні виробів з рельєфними зображеннями, у тому числі, гем.
Технологія різьблення в основному зводиться до наступного. Робота зазвичай
починається з пошуку сюжету і потім його графічного зображення. Заготівлю
можна виконати на універсальній бабці, вибірку фону і грубу шліфовку
Взам. инв.

(формоутворення) - абразивними кругами, шліфовку і художнє різьблення

(деталізацію) - абразивно-алмазними борами, доведення (тонку шліфовку)
№ мікропорошками електрокорунду (суспензією) - на бормашині з інструментом з
повсті, фетру і дерева, поліровку - фетровими і бавовняними кухлями, на які
Инв.

нанесений окисел хрому або алмазна паста.

№ 2.5. Огранка прозорих каменів на прикладі огранки алмазів в діаманти
дубл. Подп. и дата

Процес виготовлення діамантів включає такі операції: виробниче вивчення і

розмітку алмазної сировини, розколювання, розпилювання, обдирання, огранка.
Виробниче вивчення і розмітка алмазів - перша операція технологічного циклу
виготовлення діамантів, що включає :
 Сортування алмазної сировини під діаманти різних форм;
 Визначення форми діамантів, які можуть бути отримані з кристалів
алмазу (враховувати максимальний вихід придатного і найбільшу вартість
діаманта);
Инв.

№
Лист
подп

8
Лит Изм.№ докум. Подп. Дата
  Визначення порядку технологічної обробки сировини;
 Визначення і розмітку площини розпилювання або розколювання кристалів
алмазу.
Розколювання алмазів. Алмази доцільно розколювати в тих випадках, коли:
 Отримана після розколювання форма кристала дозволяє економічніше
його використовувати в порівнянні з операцією розпилювання;
 Розташування дефектів таке, що вони можуть бути усунені при
розколюванні кристала з мінімальними втратами алмазної сировини;
 Кристали алмазу мають дефекти (тріщини, включення), розташовані по
площинах спайності;
 Кристал алмазу - двійник зрощення з порушеною площиною двійникування;
 Відходи при розколюванні (вершини, пластинки кристалів) можу бути
використані в інших цілях.
Розпилювання алмазу потрібне для розподілу кристалів на частини з метою
раціонального використання алмазної сировини при переробці в діаманти. За
допомогою цієї операції видаляють різні дефекти, що знаходяться на шляхи
пили, а також розташування поблизу площини розпилювання.
Обточування алмазів - одна з найвідповідальніших операцій технологічного
циклу виготовлення діамантів, адже від її проведення значною мірою залежить
коефіцієнт використання алмазної сировини, якість готових діамантів.
Ограновування. Технологічна карта на ограновування діаманта круглої форми
включає операції:
 Перегляд заготівлі перед її обробкою;
 Шліфування і полірування майданчика;
Подп. и дата

 Ограновування нижньої частини діаманта;

 Шліфування і полірування основних і кутових граней низу;
 Ограновування верхньої частини діаманта;
 Шліфування і полірування основних і кутових граней верху;
 Шліфування і полірування верхніх клинів верху;
 Шліфування і полірування нижніх парних клинів верху;
Взам. инв.

 Контроль якості діаманта.

№ 3. Аметисти, цитрини. Ювелірні властивості і

використання. Технологія обробки, вимоги до сировини.
Инв.

№ Цитрин
Колір: від жовтого до золотисто-коричневого, риса: біла, твердість: 7,
дубл. Подп. и дата

щільність: 2,65, спайність: відсутній, злам: раковистий, сингонія: тригональна,

кристали: аналогічні аметисту.
Цитрин зовні схожий з самими різними жовтими ювелірними і ювелірно-
виробами каменями, особливо з берилом, благородним ортоклазом, жовтим
топазом і жовтим турмаліном.
Красиво забарвлені прозорі різновиди використовують в огранованому виді для
ювелірних виробів, менш прозорі - для виготовлення намист, дрібної пластики.
Аметист
Инв.

№
Лист
подп

8
Лит Изм.№ докум. Подп. Дата
 Являє собою двоокис кременя SiO2 належить до низькотемпературного
різновиду кварцу і забарвлений в фіолетовий колір різних відтінків.
Кристалізація в тригональній сингонії, утворюючи вкорочені гексагонально-
призматичні, а також скіпетроподібні кристали, іноді багатоголового росту і
блочної будови. Розміри кристалів, зазвичай, не великі, порівняно крупні,
довжиною до 10-15 см зустрічаються рідко. Непрозорий, або напівпрозорий,
сильно тріщинуватий, і лише невеликі ділянки кристалів прозорі і рівномірно
забарвлені, твердість 7, густина 2,6 г/см3 , злам раковистий, досить крихкий,
володіє слабким плеохроїзмом, дисперсією і двозаломленням. Аметист різних
родовищ, зазвичай, відрізняється відтінками забарвлення.
Аметист широко використовувався в ювелірних виробах, для гравійованих
печаток і гем ще в античні часи. В сучасному ювелірному виробництві аметист
використовується, головним чином, для виготовлення намист, брошок, а також
вставок в каблучки, сережки, запонки. Досить легко розпилюється і добре
полірується, але якщо він здвоєний, то при поліруванні може давати «рябу»
поверхню, краще огранювати на олов’яному кругу. Існують різноманітні
способи обробки каменю: досить густо забарвленні або мутні аметисти
кабошонуються, а прозорі огранюються в ступінчатій, або в кабошонованій
формі.
В різноманітних поробках, сувенірах і колекціях використовують аметисти
світло-бузкового і темно-фіолетового кольору, а також мигдалини ефузивних
порід, заповнені аметистом сумісно з безколірним кварцом і агатом.
Подп. и дата
Взам. инв.

№
Инв.

№
дубл. Подп. и дата
Инв.

№
Лист
подп

8
Лит Изм.№ докум. Подп. Дата
 Міністерство освіти та науки України
Житомирський державний технологічний
університет

Кафедра геотехнологій
ім. проф. Бакка М.Т
Група ЗРР-08-1

Контрольна робота
З предмету «Гемологія»

Виконав Кирилюк Л.І

Перевірив Івашкіна Т.П

2010