1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет «Львівська політехніка»
Навчально-науковий інститут адміністрування та післядипломної роботи
Кафедра теоретичної та прикладної економіки

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

з дисципліни «Мікроекономіка»

на тему: «Стан споживчої рівноваги»

(варіант № 19)

Виконав (ла):
Студент (ка) групи

______________________
Керував (ла):

Львів-20
 2

Лабораторна робота № 3
«Стан споживчої рівноваги»

Мета роботи: Вивчення понять корисність, споживча рівновага,

визначення оптимального споживчого кошика та максимальної корисності за
умов обмеженого бюджету, обчислення ефектів доходу та заміщення
Технічні засоби: комп’ютер, калькулятор, графічні засоби.

1.1. Зміст роботи:

1. Ознайомлення з вихідними даними до лабораторної роботи.

2. Визначення початкового стану споживчої рівноваги, його графічне
зображення.
3. Визначення стану споживчої рівноваги за умов зміни ціни на один
із товарів, його графічне зображення.
4. Визначення структури оптимального споживчого кошика за
початкового рівня корисності, графічне зображення стану споживчої рівноваги.
5. Визначення ефектів доходу і заміщення.

1.2. Порядок виконання лабораторної роботи:

1. Вихідні дані:
Певний споживач купує два товари А та В.
Ціна товару А становить 2N грн., ціна товару В – 3N грн.
На купівлю цих товарів він витрачає
100 N ²+100 грн .
Функція загальної корисності споживача задана таким чином:
AB
TU =
N
N – номер варіанту = 19

2. Отже, споживач купує два товари А та В.

 3

Ціна товару А становить = 2*№=2*19=38 грн., ціна товару В =3*№=3*19=

57 грн.
На купівлю цих товарів він витрачає
2
100 N ²+100 грн .=100∗19 + 100=36200 грн
Функція загальної корисності споживача задана таким чином:
AB
TU =
19
Для обчислення оптимального споживчого кошика, потрібно
скористатись правилом максимізації корисності:
MuA MuB
=
PA PB

Функції граничних корисностей кожного із товарів, MU, записують:

'
MU =T U
Використовуючи також бюджетне обмеження:
I=P A A+P B B
– потрібно записати систему цих двох рівнянь і обчислити оптимальні
значення товарів.

{
I =P A∗A + PB∗B
M U A MUB
=
PA PB

{
Tu A
MuA=
19
Tu B
Рівняння бюджетної лінії має такий вигляд:
MuB=
19

I=P A A+P B B
36200 =38А + 57В

{
В А
=
57∗19 38∗19
36200=38 A+57 B

{
В А
=
1083 722
36200=38 A+57 B
 4

{36200=38
А=1 , 5 B
А+57 В
36200 =38*1,5B + 57B
36200 =57B + 57B
114B=36200
Bopt1=317,544
Аопт1 = 317,544*(57*19)/(38*19) = 476,316

В нашому випадку: Аопт1=476,316; Вопт1=317,544

Величина задоволення обчислюється з функції загальної корисності:
AB 476,316∗3 17 , 544
TU 1= = =7960,594
N 19
36200 =38А + 57В

A B
0 635,088
952,632 0

Нижче зображена ця бюджетна лінія.

I1
1200

1000

800

600

400

200

0
0 100 200 300 400 500 600 700

I1

Рис. 3.1. Бюджетна лінія

 5

AB
Виходячи із функції загальної корисності:TU = 19 , – беремо декілька

значень кількостей товарів А та В для побудови кривої байдужості, враховуючи

і оптимальні кількості товарів, та будуємо модель споживчої рівноваги (крива
байдужості власне дотикатиметься до бюджетної лінії в точці оптимуму, який
обчислений вище).
Діапазон значень для кривих байдужості
AB
TU=
19

Аопт1=476,316; Вопт1=317,544
476,316∗3 17 ,544
TU ( A , B)= =7960,594
19

TU 0=7960,594

Рівняння кривої байдужості

AB
TU=
19
AB
7960,594=
19

19∗TU 19∗7960,594 151251,286

В= = =
А А А

A B
276 548,012
376 402,264
476,316 317,543
576 262,589
676 223,745
776 194,912
 6

900

800

700

600 Аопт1=476,316;
Вопт1=317,544
500

400

300

200

100

0
150 200 250 300 350 400 450 500 550 600

I1 U

Рис. 3.2. Початковий стан рівноваги

3. Нехай ціна на товар А зростає на 10 грн, тобто буде становити

38+10=48 грн. Зрозуміло, що зростання ціни на товар за незмінного рівня
бюджету призведе до зміни до структури оптимального споживчого кошика.
Для обчислення оптимального споживчого кошику за нової ціни треба
здійснити всі аналогічні обчислення, що і в попередньому пункті.
Рівняння бюджетної лінії має такий вигляд:
36200 =48А + 57В

{
В А
=
57∗19 48∗19
36200=48 A +57 B

{
В А
=
1083 912
36200=48 A +57 B

{36200=48
A=1.188 B
А +57 В
 7

Bopt2=317,477
Аопт2 = 317,477*(57*19)/(48*19) = 377,004

В нашому випадку: Аопт2=377,004; Вопт2=317,477

Отже, оптимальний кошик споживача міститиме 377,004 од. товару А, і
317,477 од. товару В, тобто зростання ціни товару А призвело до зниження
споживання цього товару і до відповідної зміни структури споживчого кошика.
Зрозуміло, що за меншої кількості товару А величина задоволення
споживача зменшиться і буде становити:
AB 377 , 004∗317,477
TU 2= = =6299,479Нове рівняння бюджетної лінії матиме
N 19
такий вигляд:
36200 =48А + 57В
Нижче зображена ця нова бюджетна лінія.

I2
800

700

600

500

400

300

200

100

0
0 100 200 300 400 500 600 700

I2

Рис. 3.3. Бюджетна лінія після зростання ціни товару А

За аналогією із попереднім пунктом будуємо модель рівноваги споживача

після зростання ціни товару А.
19∗TU 19∗6299,479 119690,101
В= = =
А А А

A B
 8

177 676,215
277 432,094
377,004 317,477
477 250,923
577 207,435
677 176,795

800

700

600 Аопт2=377,004;
Вопт2=317,477
500

400

300

200

100

0
100 200 300 400 500 600 700 800

I2 U2

Рис. 3.4. Новий стан рівноваги після зміни ціни товару А

4. Якщо споживач не бажає зменшувати величину свого задоволення,

то абсолютно зрозуміло, що після зростання ціни товару А він повинен
витрачати більше грошей. Для того, щоб визначити структуру оптимального
споживчого кошика, треба записати систему з таких трьох рівнянь:

{
B A
19 19
=
48 57
I =48 A +57 B
AB
7960,594=
19

Розв’язками цієї системи є нова структура споживчого кошика:

Аопт3=423,895; Вопт3=356,814, та величина витрат, потрібна для купівлі такої
кількості товарів:
 9

I 2=48∗423,895+57∗356,814=40685,358

Рівняння цієї бюджетної лінії матиме такий вигляд:

40685,358=48 A+ 57 B
Нижче зображені нова бюджетна лінія та новий стан споживчої
рівноваги.

400
I3
350
300
250
200
150
100
50
0
0 50 100 150 200 250 300 350 400

I3

Рис. 3.5. Бюджетна лінія після зростання ціни товару А і при більшому
бюджеті споживача

800

700
Аопт3=423,895;
600 Вопт3=356,814
500

400

300

200

100

0
0 200 400 600 800 1000 1200 1400

I3 U3

Рис. 3.6. Новий стан рівноваги після зміни ціни товару А за незмінного
початкового рівня корисності
 10

5. В результаті проведених обрахунків у п. 1–3 можна встановити, що

діяли два ефекти: доходу і заміщення. Для обчислення кількісних величин цих
ефектів треба пам’ятати, в чому їхня суть. Отже:
a. ефект доходу показує, як впливає зміна ціни товару на реальний дохід
споживача, і, отже, на кількість придбаного товару; при цьому номінальний
дохід залишається незмінним, а кількість задоволення змінюється;
b. ефект заміщення ілюструє вплив зміни ціни товару на його відносну
ціну стосовно іншого товару, і відповідно на обсяг споживання; при цьому
номінальний дохід змінюється, а рівень задоволення залишається незмінним.
В початковій ситуації оптимальний кошик мав таку структуру:
Аопт1=476,316; Вопт1=317,544. Згодом, після зростання ціни товару А, кількість
обох товарів становила: Аопт2=377,004; Вопт2=317,477. В даному випадку
спостерігається загальний ефект від зростання ціни товару А, який
становитиме: 377 , 004 – 476,316=−99,312
Однак загальний ефект складається з двох ефектів:
І - зниження споживання товару А відбулось внаслідок відносного
подорожчання товару А відносно товару В, і в такому випадку діє ефект
заміщення (порівняння 1 та 3 станів рівноваги, Аопт3=423,895; Вопт3=356,814),
який становитиме:
для товару А:
423,895 – 476,316=−52,421 .
для товару B:
356,814 – 317 , 544=39 ,27
II - обсяг споживання товару А також знизився і внаслідок зниження
реального доходу споживача (порівняння 2 та 3 станів рівноваги), в даному
випадку діє ефект доходу, який становитиме:
377 , 004−423,895=−46,891
 11

Висновки
У цій лабораторній роботі було вивчено поняття еластичності та вплив
зміни ціни на зміну виручки фірми. Ця робота спрямована на вивчення понять
споживчої рівноваги та її зміни при зміні цін на товари. У процесі виконання
було ознайомлено з вихідними даними та проведено графічне зображення
початкового стану споживчої рівноваги. Далі, визначено зміну стану споживчої
рівноваги при зміні ціни на один з товарів, а саме збільшення та проведено
графічне зображення цього стану. Також було визначено структуру
оптимального споживчого кошика та проведено графічне зображення стану
споживчої рівноваги при початковому рівні корисності. На кінець, було
визначено загальний ефект від зростання ціни товару А: 377,004–476,316= -
99,312
Однак, як відомо, загальний ефект складається з двох ефектів:
І - зниження споживання товару А відбулось внаслідок відносного
подорожчання товару А відносно товару В, і в такому випадку діє ефект
заміщення (порівняння 1 та 3 станів рівноваги, Аопт3=423,895; Вопт3=356,814),
який становитиме:
для товару А:
423,895–476,316= -52,421.
для товару B:
356,814–317,544= 39,27
II - обсяг споживання товару А також знизився і внаслідок зниження
реального доходу споживача (порівняння 2 та 3 станів рівноваги), в даному
випадку діє ефект доходу, який становитиме:
377,004-423,895= -46,891
Ця робота є корисною для розуміння того, як зміни цін на товари
впливають на споживчу рівновагу та як можна визначити оптимальний
споживчий кошик.