Перевірив

Розробив
Н.
Затверд.
Контр. Барало С.В.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………… 4
Технічне завдання...........................................................…………………… 5
1. Кінематичний розрахунок приводу, вибір електродвигуна та
визначення вихідних даних дія проектування передач.....……........................ 6
2. Вибір матеріалів і допустимих напружень для зубчастих коліс................. 8
3. Визначення розмірів зубчастих коліс.............................……………............. 9
4. Перевірка зубів зубчастих коліс на витривалість за напруженнями згину...12
5. Попередній розрахунок валів.........................................…………………….14
6. Конструктивні розміри зубчастих коліс........................……………………...15
7. Конструктивні розміри елементів корпуса і кришки……….………………..16
8. Конструктивні розміри валів, підшипникових вузлів і компонування
редуктора…………………………………………………………………………. 18
9. Розрахункова схема швидкохідного вала редуктора………………………… 21
10........................................................................................Розрахунок веденого
вала……………………………………………………. 24
11........................................................................................Перевірка міцності валів.
……………………… 27
12........................................................................................Підбір шпонок
……………………… 29
13.............................................................................Конструкція корпуса редуктора.
Мащення.................................................................……………………………... 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..……………………………… 31

1.0 02.012.003.00.00.000.ПЗ
Зм. Арк. № докум. Підпис Датааааа
Літ. Аркуш Аркушів
Розрахунок циліндричного одноступінчастого редуктора з косозубими колесаи
3 31

ТТЕПФК,131гр.
 ВСТУП

Курсовий проект по технічній механіці є для студентів технікумів та коледжів

першою розрахунково - конструкторською роботою. Ця робота синтезує набуті
знання і навички не тільки з курсу "Деталі машин", а й інших загально-технічних
дисциплін (опір матеріалів, теоретична механіка, креслення, технологія металів,
основи стандартизації та ін.).
Мета курсового проектування - набуття навичок практичного розрахунку і
конструювання деталей та збірних одиниць редукторів та механічних приводів.
Одноступінчасті редуктори, зубчасті і черв'ячні, застосовуються в механічних
приводах транспортерів, а тому в завданнях на курсове проектування включено один
із видів одноступінчастого редуктора.
Редуктором є механізм, який складається із зубчастих коліс, виготовлених у
вигляді окремого агрегата. Редуктор служить для передачі потужності від вала
двигуна до вала робочої машини.
Редуктор складається із корпуса, в якому розміщені елементи передачі, зубчасті
колеса, вали, підшипники. В окремих випадках в корпусі редуктора розміщують
також обладнання для змащування зачеплень і підшипників.
Редуктор проектують для привода певної машини по заданому
навантаженню.
Враховуючи важливе значення редукторів в машинобудуванні темою курсового
проекту є розрахунок одноступінчастого циліндричного редуктора.
До складу курсового проекту входять такі документи:
1. Пояснювальна записка, в якій подається розрахункова частина проекту.
2.Графічна частина, яка складається із креслення загального вигляду на
аркушах формату А-1 та робочих креслень, зв'язаних деталей - веденого вала і

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 колеса на аркушах формату А-3.
3.Специфікація на окремих аркушах формату А-4. Вона являє собою
перелік всієї документації проекту: пояснювальної записки, збірного креслення,
збірних одиниць, деталей, стандартних виробів.
ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ
Спроектувати горизонтальний одноступінчастий циліндричний редуктор
із косозубими колесами за даною схемою.

Вихідні дані:
Потужність на веденому валу Р2 (кВт) .= 3,7; оберти п2 = 145 об/хв.
Редуктор призначений для приводу транспортера

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 1. Кінематичний розрахунок приводу, вибір електродвигуна та
визначення вихідних даних для проектування передач

Розрахунок приводу зводиться до визначення потрібної потужності

двигуна та кутової швидкості його вала, вибору типу електродвигуна,
крутного моменту і потужності на валах.
Потрібна потужність електродвигуна визначається за формулою:

де загальний коефіцієнт корисної дії редуктора;

- к. к. д. зубчастої передачі; згідно рекомендованих даних дорівнює 0,98

- к. к. д. підшипників кочення (для однієї пари беруть 0,99) (дод. 4

табл.3)

тоді 0,98 (0,99)2= 0,96;

Вибираємо електродвигун АІР 132 8 , що відповідає розрахованій
потужності Рдв із мінімальною частотою обертання ротора.
Р1=4,0 кВт; п1=716 об/хв

Передаточне число редуктора

приймаємо стандартне передаточне число и = 5 ,

Дійсна кутова швидкість веденого вала

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 Дійсна потужність на веденому валу:

Крутні моменти на ведучому і веденому валах:

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 2. Вибір матеріалів і допустимих напружень для шестерні і колеса.

Для шестерні беремо сталь 55;

границя міцності: = 640МПа;

границя витривалості при симетричному циклі напружень згину

твердість НВ = (180÷229)кг/мм2; допустиме напруження згину при

пульсуючому циклі

1, 4   1 1, 4  275, 2
 0 зг    183,5МПа
п  К 1,5 1, 4
[п] - допустимий коефіцієнт запасу міцності =1,5

- коефіцієнт концентрації напруг зуба = 1,4

Значення цих коефіцієнтів вибираємо
Допустиме контактне напруження для сталей при НВ < 350

Вибираємо матеріал колеса - сталь 45, термообробка – нормалізація; границя

міцності

= 550МПа; твердість НВ=(167 217) кг/мм2; границя витривалості при

симетричному циклі згину

допустиме напруження згину при пульсуючому циклі

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 допустиме контактне напруження

3. Визначення розмірів зубчастих коліс

Кут нахилу зубів до твірної рекомендується брати в межах ( 0,139 0,261

рад) (8 150); беремо .

Міжосьова відстань з умови контактної міцності

Розрахунковий момент на валу шестерні Мр1=Мкр1 к

к - коефіцієнт навантаження для симетричного розташування коліс
(попередньо беремо к = 1,3)

Коефіцієнт ширини колеса для косозубих коліс приймаємо

= 0,4

кп - коефіцієнт, що враховує підвищення навантаження за рахунок

збільшення довжини контактної лінії кп = 1,35; (НВ < 350; < 250 )
Тоді

Згідно ГОСТу а == 160мм

Нормальний модуль зачеплення

Згідно ГОСТу приймаємо тп = 2,5мм

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 Визначаємо кількість зубів шестерні і колеса
а) сумарна кількість зубів

б)кількість зубів шестерні

;
в) кількість зубів колеса

;
Дійсне передаточне число

;
Конструктивні розміри зубів колеса і шестерні:

Висота головки зуба

Висота ніжки зуба

Висота зуба h=ha+hf=2,5+3=5,5мм
Визначаємо діаметри ділильних кіл шестерні і колеса:

Дійсна міжосьова відстань:

Знаходимо крок зачеплення:

Та ширину колеса в2

Перевіряємо відношення ширини колеса до мінімального діаметра

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 (повинно бути ;
Ширина шестерні в1=в2+5=64+5=69мм

Колова швидкість передачі

V=75 27=2025 мм/с 2м/с де r1=

За даною швидкістю можна взяти 9-й ступінь точності (табл.8, дод.6), але
для зменшення динамічного навантаження беремо 8-й ступінь точності.
Визначаємо діаметри кола вершин шестерні і колеса:
da1=d1+2mn=54+2,5 2,5=59мм;
da2=d2+2mn=265+2,5 2,5=270мм;
Визначаємо діаметри кола впадини шестерні і колеса:
df1=d1-2,5mn=54-2,5 2,5=47,75 48мм;
df2=d2-2,5mn=265-2,5 2,5=258,75 259мм

Уточнюємо коефіцієнт навантаження:

при І симетричному розташуванні коліс, коефіцієнт

концентрації навантажень ккц=1,2 (дод.8 т.13).

Динамічний коефіцієнт при швидкості v=2 м/с (дод. 6 т. 7).

kдин=1,03;k=1,1∙1,03=1,133.
Якщо дійсний коефіцієнт навантаження виявився більший ніж взятий при
розрахунку, то потрібно перевірити робочі контактні напруження:

Передаточне число и=5; розрахунковий момент на шестерні

Ширина колеса в2=64мм.

Тобто

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 4 .Перевірка зубів шестерні й колеса на витривалість за
напруженнями згину

Сили, що діють у зчепленні:

Колове зусилля:

Радіальне зусилля:

Знаходимо фіктивне число зубів шестерні і колеса:

Згідно фіктивної кількості зубів вибирають коефіцієнт форми зуба. Коефіцієнт

форми зуба для шестерні;

Так визначають міцність зубів шестерні і колеса.

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 Як видно із розрахунків, перевіряти потрібно на згин зуби шестерні, які
менш міцні.
Робочі напруження згину:

Розрахункове колове зусилля:

Міцність зубів шестерні і колеса забезпечені.

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 5. Попередній розрахунок валів.

5.1. Визначаємо діаметр вихідного кінця ведучого вала, взявши

Приймаємо dв1=21мм, згідно ГОСТу .

Призначаємо посадочні розміри під ущільнення і підшипники.
Приймаємо діаметр вала під манжетне ущільнення d11=23мм (потрібно
залишити висоту буртика приблизно 1…3 мм для упора торця втулки
півмуфти); діаметр вала під підшипник d1ІІ=25 мм. Приймаємо, що діаметр d1
ІІІ
=30мм; це потрібно, щоб забезпечити висоту упорного буртика 4,5мм для
посадки попередньо призначеного підшипника (конічного роликового середньої
серії) . Оскільки діаметр западин шестерні df1= 48мм перевищує діаметр вала
під підшипник d1ІІ = 25мм, то шестерню доцільно виготовити заодно з валом.
5.2. Визначаємо діаметр вихідного кінця веденого вала.

Приймаємо згідно ГОСТу dв2=36мм , діаметр вала під ущільнення

d21=38мм, діаметр вала під підшипник d2ІІ=40мм, діаметр вала під посадку
маточини зубчастого колеса d2ІІІ=44мм.

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 6. Конструктнвні розміри зубчастого колеса.

Діаметр маточини d2ІV 

 1,5  1, 7  d 2ІІІ  1,5  1, 7   44  66  74,8  мм 

Приймаємо d2ІV=70мм

Довжина маточини

Товщина обода

Приймаємо
Колесо виготовлено з поковки, конструкція дискова.

Товщина диска
Приймаємо е=16мм

Діаметр отворів у диску призначають конструктивно, але не менш як 15

20мм

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 7. Конструктивні розміри елементів корпуса і кришки редуктора.

Корпус і кришку редуктора виготовляють литтям із сірого чавуну.

7.1. Товщина стінки корпуса:

7.2. Товщина стінки кришки корпуса редуктора:

7.3. Товщина верхнього пояса корпуса редуктора:

7.4. Товщина пояса кришки редуктора: ,

приймаємо
7.5. Товщина нижнього пояса корпуса редуктора :

7.6. Товщина ребер жорсткості корпуса редуктора:

7.7. Діаметр фундаментних болтів:

d ф  1,5  2,5     1,5  2,5   8  12  20  мм 

d ф  18 мм.

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 7.8. Ширина нижнього пояса корпуса редуктора ( ширина фланця для
кріплення редуктора до фундамента)
к2  2,1d ф  2,1 18  37,8  мм  ,
к2  38 мм.

7.9. Діаметр болтів, які з’єднують корпус з кришкою редуктора:

Приймаємо =10мм.
7.10. Ширина пояса (ширина фланця) з’єднання корпуса і кришки
редуктора біля підшипників:

к=3 =3 10=30мм.
Ширину пояса к1 призначають на 2 8мм меншого від к, приймаємо
к1=25мм.
7.11. Діаметр болтів, які з’єднують кришку і корпус редуктора біля
підшипників:

приймаємо

ці болти можна брати на (2 4мм) меншими від

7.12. Діаметр болтів для кріплення кришок підшипників до редуктора:

Приймаємо для ведучого і веденого валів.

7.13. Діаметр відтискних болтів можна брати попередньо з діапазону 8…
6 мм; більші значення для важких редукторів.
7.14. Діаметр болтів для кріплення кришки d к 0  6...10 мм;
оглядового отвору приймаємоd к 0  8 мм

7.15. Діаметр різьби пробки (для зливання масла в корпус редуктора)

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 8. Конструктивні розміри валів, підшипників вузлів і компонування
редуктора.

Щоб накреслити компоновку редуктора, перевірити міцність і

жорстокість валів, потрібно орієнтовно знати решту конструктивних розмірів
його деталей і складальних одиниць.
8.1. Зазор між внутрішньою бічною стінкою корпуса і торцем шестерні
визначають із співвідношення:

приймаємо у=8(мм)

Якщо lмат то у беруть від торця маточини.

У нашому випадку lмат=69мм в1=69мм, тобто можна прирівняти
lмат=в1=69мм:
Тому розмір у від торця шестерні той самий (lмат= lст).
8.2. Відстань між внутрішньою стінкою корпуса (кришки) редуктора і
колом вершин зубів колеса і шестерні:

приймаємо у1=20(мм).
Для забезпечення достатньої місткості масляної ванни картера редуктора

відстань від кола вершин картера орієнтовно призначають із

співвідношення приймаємо у’1=30мм

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 8.3. Довжини вихідних кінців швидкохідного ведучого вала l1 і веденого

тихохідного l2, визначають із співвідношення , а тоді уточнюють,

виходячи із довжин маточини деталей складальних одиниць, які насаджують

на ці кінці: приймаємо

приймаємо l2 = 65(мм).
8.4.Призначаємо тип підшипників кочення для ведучого і веденого валів і
визначаємо конструктивні розміри підшипникових вузлів. Згідно попередніх
розрахунків вибрали середню серію підшипника для ведучого і легку серію
для веденого валів.

Розмір Х ; приймаємо ;

для ведучого вала;

для веденого вала.

Так як , то ;

для ;
Відстань від торця підшипника ведучого вала до торця шестерні

lп1 ; приймаємо . Розмір ; приймаємо

Осьовий розмір глухої кришки підшипника тихохідного веденого вала

;приймаємо .
8.5. Визначаємо відстані а1 і а2 за довжиною осі вала від точки
прикладання сил, що виникають у зубчатому зачепленні, до точок
прикладання опорних реакцій, які орієнтовно приймаємо на рівні внутрішніх
торців підшипників у точках А і В осі вала;

а) ведучий вал (швидкохідний) ;

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 приймаємо а1=47мм

б) ведений вал (тихохідний)

приймаємо а2=43мм
8.6. Визначаємо габаритні розміри редуктора:
Визначаёизначаємо довжину редуктора Lp;

Приймаємо довжину редуктора Lp=431 мм

Вивчаємо висоту редуктора Нр;

Нр=
Приймаємо висоту редуктора Нр=345мм

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 9. Виконуємо розрахункову схему швидкохідного вала редуктора.

Із попередніх розрахунків а1 = 47 мм , а2 = 43мм,

Розраховуємо ведучий вал редуктора;

Зусилля в зачепленні:

Колове

осьове
радіальне

Визначаємо реакції опор вала:

а) від колового зусилля:

б) реакції опори А від спільної дії осьового і радіального зусиль

визначаємо з рівняння:

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 ; звідки

в) реакції опори В від спільної дії осьового й радіального зусиль визначаємо з

рівняння

 RAy  Fr  RBy  0;
RBy  Fr  RAy ; RBy  730  465  265 H ; ;

Які видно із розрахунків найбільш навантаженою є опора А.

Підбираємо підшипники ведучого вала:

а) Підшипники для опор беремо однакові, за більш навантаженою

опорою (підшипник опори В недовантажений)

б) сумарна реакція опори А:

Визначаємо зведене навантаження на опору А:

m=1,5; - коефіцієнти навантаження, безпеки,

температурний беремо із дод. 15-16;7 ( табл. 9,10,11,19)

в)Визначаємо потрібний коефіцієнт роботоздатності підшипника:

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 ;

У цій формулі QА виражено в кг/, довговічність беремо для редукторів

За (дод.9 табл.4) вибираємо підшипник середньої серії, роликові, конічні,

однорядні; 7305 для якого

Наближеним методом розрахунку визначаємо діаметр вала в

небезпечному перерізі.
а) крутний момент на валу

б) згинаючий момент від колового зусилля;

від осьового і радіального зусиль:

в) зведений момент в небезпечному перерізі за енергетичною теорією

міцності:

г) визначаємо діаметр вала (матеріал – сталь 45).

Допустиме напруження:

Враховуючи ослаблення вала шпонковою канавкою, його діаметр

збільшуємо на 5 . Беремо d=30мм (що відповідає попередньому

розрахунку), де ;

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 10. Розрахунок веденого вала.

Виконуємо розрахункову схему.

Крутний момент на тихохідному валу

Діаметр вихідного кінця веденого вала - попередньо

розрахований.

Визначаємо реакції опор веденого вала;

а) реакції від колового зусилля:

б) реакції опори Д від спільної дії осьового і радіального зусиль:

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 в) реакцію опори С від дії сил Fa і Fr визначають із рівнянь:

Отже більш навантаженою є опора Д.

Підбираємо підшипники для тихохідного вала:
а) беремо роликопідшипники конічні однорядні;
б) сумарна реакція більш навантаженої опори:

в) зведене навантажених визначаємо за формулою :

Визначаємо коефіцієнт роботоздатності:

оберти п2 визначимо із виразу передаточного числа:

; звідки

Через те, що діаметр вихідного кінця вала тоді треба вибрати

підшипник з внутрішнім діаметром більшим за .

Вибираємо підшипник легкої серії 7208 із коефіцієнтом

роботоздатності С=41,6кН =40мм, Д=80мм, =20мм. Вибір

підшипника з таким коефіцієнтом роботоздатності працюватиме довше ніж
за розрахунком. Наближеним методом визначаємо діаметр вала в
небезпечному перерізі:
а) Круглий момент на веденому валу МКР2 = 256Н∙м;

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 б) Згинаючий момент від колового зусилля:

Від осьового і радіального зусилля:

в) Зведений момент в небезпечному перерізі вала за енергетичною

теорією міцності

г) діаметр вала в небезпечному перерізі:

Враховуючи ослаблення вала шпонковою канавкою беремо:

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 11. Перевіряємо напруження, які виникають в небезпечному
перерізі ведучого і веденого вала

Вал ведучий:
Максимальне напруження згину:

Напруження кручення :

Еквівалентне напруження за ІІІ-ю теорією міцності :

Допустиме напруження
Умова міцності вала в небезпечному перерізі забезпечується.
Вал ведений:
Максимальне напруження згину в небезпечному перерізі визначимо за
формулою:

Напруження кручення:

Еквівалентне напруження:

Так як тихохідний вал виготовляють із сталі 35, то допустиме

напруження ЗГИНУ визначимо із формул. згідно, якщо то
;

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 Тоді допустиме напруження згину визначимо за формулою

; приймаємо - допустимий коефіцієнт запасу міцності;

- границя витривалості. Коефіцієнт концентрації напружень -

приймаємо 1,2; - коефіцієнт режиму навантаження згину

приймаємо

Тоді

Отже ;
Міцність даного вала забезпечена.

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 12.Підбір шпонок.

Згідно ГОСТу 23360-78 вибираємо призматичну шпонку для

швидкохідного ведучого вала діаметром 30мм; розміри шпонки в =

(мм).
Довжину шпонки l беремо на 8 мм меншу від довжини маточини шестерні.
Довжина маточини дорівнює ширині колеса: lм=69мм,l=lм-8=69-8=61мм.
Допустиме напруження зминання шпонкової канавки в місці посадки

шестерні беремо [ ]=100МН/м2;

Перевіряємо шпонку на зминання :

Отже міцність з'єднання забезпечена.

Для тихохідного вала підбираємо шпонку як і для ведучого

швидкохідного. Для =44мм розміри шпонки = 14∙9(мм).

Довжину шпонки беремо на 5мм меншу за довжину маточини колеса;
довжину маточини колеса беремо рівною ширині колеса:

Перевіряємо шпонку на зминання:

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 - тобто міцність з’єднання забезпечена.

13. Конструкція корпуса редуктора. Мащення.

Корпус редуктора виготовляємо із чавуну (СЧ12-28); для зручності

монтажу деталей корпус рознімний, площина рознімання проходить через
геометричні осі вала.
Для підвищення жорсткості корпус підсилюємо ребрами, розташованими
зовні, біля приливків під підшипники. Співвідношення розмірів основних
елементів корпуса розраховані попередньо в п.6. Щоб мастило не витікало
через площину рознімання, на фланці корпуса є канавка для збирання масла, яке
через проріз знову стікає в корпус.
Для піднімання редуктора передбачені два рим-болти.
Для огляду і заливання мастила на кришці корпуса є вікно, яке закривається
кришкою.
Щоб запобігти підвищенню тиску всередині корпуса, на його кришці
передбачена віддушина (сапун), через яку корпус сполучається з атмосферою.
Взаємне положення корпуса й кришки фіксується двома конічними штифтами.
У нижній частині корпуса є отвір з різьбою, призначений для зливання
відпрацьованого масла й промивання редуктора. Отвір закривається пробкою.
Підшипники редуктора закриваються чавунними кришками. Мащення зубів
зачеплення проводиться зануренням, а підшипників - внаслідок розбризкування
масла колесами під час роботи.
При коловій швидкості V=1 2м/с,

а в нас V = 2 м/с мащення здійснюють маслом U-100А.

Для ущільнення підшипників застосовуємо повстяні кільця.

За розрахунковими даними креслимо загальний вигляд редуктора на

форматі А1, та креслення вала і зубчастого колеса на форматі АЗ.

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мархель І.І.Деталі машин: Навч. посібник / І.І.Мархель.-К.: Алерта,

2005.-368с.
2. Міняйло А.В. Деталі машин: Підручник / А.В. Міняйло, Л.М. Тіщенко,
Д.І.Мазоренко та ін. –К.: Агроосвіта, 2013.-448с.
3. Куклин Н.Г. Детали машин: Учебник / Н.Г.Куклин, Г.С.Куклина.-
М.:Высшая школа, 1984.-254с.
4. Пастушенко С.І. Курсове проектування деталей машин: Навч.
посібник /С.І.Пастушенко, О.В. Гольдшмідт, В.Ф.Ярошенко.-К.:
Аграрна освіта, 2003.-291с.
5. Рябець О.В. Курсове проектування деталей машин: Методичні
рекомендації для студентів техн. коледжів / О.В.Рябець .- Тараща,
2000.-52с.
6. Устюгов І.І. Деталі машин: Навч. посібник / І.І.Устюгов.- К.: Вища
школа, 1984.- 399с.
7. Чернилевский Д.В. Детали машин и механизмов. Курсовое
проектирование: Учеб. Пособие / Д.В.Чернилевский. – К.: Выща
шк.,1987.-328с.
8. Шейнблит А.Е. Курсовое проектирование деталей машин:
Учеб.пособие / А.Е.Шейнблит.- М.: Висшая школа, 1991.- 432с.

Арк.

X
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата