1. Философи XVII–XVIII вв. про роль громадського договору, права
людини, розподіл влади на релігійну толерантність. 2. Г. В. Лейбніц: співвідношення релігії, філософії та математики. 3. Вплив позанаукового знання на науку. 4. Етика науки і відповідальність вченого. 5. Роджер Бекон як філософ та науковець. 6. Наукова творчість: поняття, структура, закономірності здійснення. 7. Місце релігії у добу науково-технічного прогресу (ХХ–ХХI ст.) 8. Проблема істини в науковому пізнанні. 9. Еволюція наукової картини світу. 10. Наукове передбачення: сутність, структура, засади. 11. Мова і комунікація в науковому пізнанні. 12. Роль історичної науки в епоху глобалізації та інформатизації. 13. Інформація як загальнонаукова та філософська категорія і її відмінність від знання. 14. Історична логіка періодизації еволюції науки. 15. Абстракція як теоретичний засіб дослідження. 16. Метод ідеалізації в науці. 17. Роль аналогії в науковому пізнанні. 18. Роль метафор в науковому пізнанні. 19. Феміністська критика науки. 20. Історичне взаємовідношення знання і віри. 21. Гра як ставлення до світу та спосіб пізнання. 22. Роль інтуїції в науковому пізнанні. 23. Роль мистецтва у пізнанні світу. 24. Філософські аспекти алхімії. 2 25. Історичні закономірності становлення методології наукового прогнозування. 26. Специфіка трактування сутності лібералізму Ханною Арендт. 27. Соціально-політична доктрина сучасного католицизму. 28. Людина і робот: філософські та соціальні проблеми роботизації. 29. Особистість в перспективі постлюдськості: проблеми та загрози. 30. Лібералізм як соціально-філософська та філософсько-політологічна течія.