0

ПрАТ «ВНЗ «МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

ПЕРСОНАЛОМ»
Навчально – науковий інститут психології та соціальних наук
(назва інституту/факультету)

Психологія
Кафедра__________________________________________

Реферат
з дисципліни __________________________________
Вступ до спеціальності ̎ Психологія ̎
на тему:
̎ Етичні засади діяльності практикуючого психолога ̎

1 курсу
Виконав: студент (ка) ___
Шифр групи: С-8-22-Б1ПС(4,0з)
Спеціальність: 053 «Психологія»
Бутенко Кароліна Валеріївна
Перевірив:_________________

Київ – 2022
 1

План

Вступ………………………………………………………………………………..2

1. Мета і завдання психологічного консультування…………………………3

2. Сфери застосування психологічного консультування та корекції…......3-6
3. Деонтологія психологічної допомоги : питання професійної етики та
відповідальності психолога…………………………………………….....6-8
4. Етичні засади професійної діяльності практичного психолога…….…9-10

Висновок……………………………………………………………………….…..11

Список використаної літератури…………………………………………………12

 2

Вступ

Специфіка роботи практичного психолога з клієнтами передбачає

дотримання ним ряду правил на принципів. Відповідно до різних проблем, з
якими останні звертаються до психолога, він використовує різні прийоми і
методи роботи, але незалежно від того, з ким має справу психолог, він має
дотримуватися певних обов’язкових етичних принципів і правил своєї
діяльності. Етичний кодекс, який є зводом правил та принципів діяльності
психологів, сприяє більш успішному здійсненню ними своєї професійної
діяльності.

Зокрема, шкільним і вузівським психологам допомагає у підвищенні

ефективності навчання і виховання учнів та студентів; психологам у галузі
охорони здоров'я – у виконанні функцій, пов'язаних з профілактикою
захворювань, лікуванням, реабілітацією пацієнтів; психологам у сфері
державного управління – у психологічному забезпеченні загального і галузевого
управління.

Заснована Товариством психологів України Комісія з етики проводить

роботу, спрямовану на правильне тлумачення психологами Етичного кодексу,
здійснює контроль за його додержанням, забезпечує формування у психологів
сприйняття цього Кодексу як зобов'язання перед громадськістю, як одного з
важливих актів чинного законодавства 6. Особливості роботи практичного
психолога з етичної точки зору розглядають науковці Бондаренко О.Ф.,
Гледдінг С., Горбунова В.В., Долинська .
 3

1. Мета і завдання психологічного консультування

Загальновідомо, що успіх консультування значною мірою залежить від того,

як психолог-консультант вислуховує клієнта, розширює його уявлення про себе
й власну ситуацію, вирішує найважливіші завдання спілкування. Справжньою
проблемою багатьох людей, які звертаються за допомогою до психолога, є те,
що вони практично не мають з ким поговорити відверто, розповісти, не
криючись, усе, що тривожить і хвилює їх у складних життєвих ситуаціях.

Уже те, що консультант може їх уважно вислухати й зрозуміти, — надзвичайно

важливий чинник, і це само по собі сприяє певним позитивним змінам. Крім
того, спокійна й вдумлива розмова з фахівцем дає змогу довідатися й зрозуміти
багато нового про себе та оточуючих людей, що також є важливим моментом,
оскільки одержана інформація може слугувати "їжею" для роздумів про себе й
людей, сприяє розширенню уявлень про людину та її оточення.

Для клієнта, який звертається за допомогою до психолога, такий результат

може виявитися важливим не тільки з погляду підвищення його психологічної
стабільності, але також стати підставою для звернення за подальшою
допомогою до інших фахівців, якщо це необхідно. Існує ще один результат,
досягнення якого в процесі консультативної бесіди має також велике значення:
клієнт бере на себе відповідальність за те, що з ним відбувається. Але про це
йтиметься докладніше в подальшому викладі.

2. Сфери застосування психологічного консультування та корекції

Головні сфери застосування психологічного консультування:

1. Психічний та духовний розвиток дитини. Спеціальними проблемами тут є,

зокрема, психологічна допомога дитині в подоланні комплексу Едипа,
задоволення емоційних запитів у набутті особистісної ідентичності в процесах
 4

культурного, етнічного та етичного самовизначення; психологічна допомога в

уникненні емоційних травм при усвідомленні невідворотності смерті або у
випадку втрати батьків та близьких родичів, сприяння у виробленні стійких
ціннісних та моральних норм, особливо в критичний період розвитку тощо.

2. Екзистенційні та особистісні проблеми підлітка. Головний напрямок роботи

в цій галузі — допомога в подоланні кризи психологічного відокремлення від
батьків та ідентифікація підлітка з іншими значущими для нього особами.
Насправді психолог-консультант стикається тут з усім можливим спектром про
блем підліткового віку — почуттям неповноцінності, усвідомленням обмежених
можливостей батьків, сексуальними проблемами, боротьбою за особистісний та
соціальний статус, процесами трансформації інфантильної релігійної свідомості
та ін.

3. Шлюб та сім'я. Інститут подружнього життя залишається однією з

найнасиченіших сфер діяльності психологів-консультантів та сімейних
психологів. П одружні та батьківські конфлікти, сімейні кризи, стосунки в
родині — звичні проблеми в цій сфері. Традиційні вже 50 % розлучень у
перших шлюбах на додачу до звичних проблем дошлюбного консультування,
звичайної сімейної та подружньої психотерапії за останні десятиліття
висувають на одне з найважливіших місць також проблематику психологічної
допомоги розлученим, незаміжнім та неодруженим, так само як і
консультування та психологічну підтримку під час укладання нових шлюбів.
Причому в США та деяких інших країнах, наприклад, до цього додаються
психологічні проблеми під час укладання шлюбів між особами різних конфесій.

4. Проблематика психічного та особистісного здоров'я. Традиційна превентивна

та поточна допомога у випадках психічних та соматичних захворювань,
душевних та духовних страждань, пов'язаних з розладами настрою,
 5

алкоголізмом, наркоманією, життєвими стресами, конфліктами, граничними

станами тощо.

5. Окремою глибоко розробленою галуззю психологічного консультування є

така важлива й майже повністю відсутня у нас сфера діяльності, як
психологічна допомога помираючому та психотерапія непоправного лиха. В
американській психотерапії тільки за останні кілька років з ’явилося більш як
700 праць, що висвітлюють цю одну з найскладніших проблем психологічного
консультування.

6. Проблеми похилого віку. Вироблення адекватного віку світосприйняття,

задоволення емоційних запитів літніх людей, відгук на актуальні релігійні
проблеми, регулярний патронаж та консультування в організації відповідного
стилю й способу життя — усе це звичайний перелік турбот психологічної опіки
на Заході. Будемо сподіватися, що колись так буде й у нас.

7. Місця ув'язнення, лікарні, казарми, студентські м істечка — давно вже

освоєні галузі психоконсультативної роботи, де проблеми особистості,
спілкування, психічного стану, а також духовності є настільки ж звичними,
наскільки й такими, що вимагають постійних зусиль у цій галузі.

8. Психологічна допомога та підтримка в кризових ситуаціях — це

консультування рідних та близьких у випадках несподіваної смерті, спроби
суїциду, зґвалтування, зради, втрати коханої людини, роботи та ін.

9. Шкільне консультування, що охоплює проблеми стосунків учителя та учня,

учнів між собою, питання стосунків з батьками, шкільної успішності, розвиток
здібностей, відхилення в поведінці та ін.

10. Професійне консультування передбачає як звичайне орієнтування при

виборі тієї чи іншої професії, так і приватні питання: як скласти "резюме” , як і
 6

де отримати іншу професію, де знайти роботу відповідно до своїх можливостей

та ін.

11. Психологічна допомога, що стосується крос-культурної проблематики:

бар'єри в адаптації, подолання етнічних забобонів та стереотипів в емігрантів,
нарешті, самостійна проблема підготовки консультантів для роботи з етнічними
меншинами, що виключає небезпе ку ставлення професіонала до клієнта не як
до особи, а як до представника етносу або раси.

12. Управлінське консультування (консультування в організаціях)

започатковано в 70-ті роки. І понині цей вид суспільно-психологічної допомоги
має широкий спектр можливостей, що передбачають допомогу в прийнятті
управлінських рішень, тренінг комунікативних умінь, відстежування та
розв’язання конфліктів, робота з персоналом та ін.

3. Деонтологія психологічної допомоги : питання професійної етики та

відповідальності психолога

Предмет професійної етики психолога - це спеціальні етичні проблеми, що

виникають в діяльності професійного психолога: в практиці роботи з клієнтами
і пацієнтами, у відносинах з колегами, роботодавцями, населенням. Ця
дисципліна також покликана сформулювати сукупність моральних імперативів
про борг психолога, його моральних обов'язках, про межі його професійної та
особистої свободи як фахівця, чия робота пов'язана з втручанням в особисте
життя людини.

Етика як філософська наука, предметом якої є мораль, вивчає її історію,

узагальнює і систематизує ідеї мислителів минулого і сьогодення про природу і
перспективи моральності суспільства. Мораль (російський еквівалент -
моральність) походить від латинського moralitas , мн. число mores - звичаї
 7

(грец. ethos). Під мораллю прийнято розуміти спосіб життя, реальну поведінку
людей, що піддається оцінці: добрі звичаї, занепад моралі, злочинні звичаї. У
російській мові слово «характер» служить синонімом поняття «характер», що
визначає психологічну оцінку взаємозв'язку вчинків і поведінки людини, їх
особистісну стійкість. Інше значення цього слова - «закон», «правило»,
«припис».

У більш широкому сенсі воно розуміється і як «звичай», «норма». Загальним

для всіх таких різних понять є підкреслюється нормативність. На рівні буденної
свідомості мораль і сприймається як норми, правила поведінки людей в
суспільстві. Однак у понять «мораль», «моральний» існує безліч різних смислів,
наприклад, «мораль байки», «моральне старіння», тому визначень моралі безліч.
У спеціальній літературі зазначається, що «мораль, або моральність ... - це
сукупність норм, цінностей, ідеалів, установок, які регулюють людську
поведінку і є найважливішими складовими культури».

В системі сучасного суспільства це і цінності психологічного благополуччя

людини, його етнічної, релігійної, національної ідентичності, сімейні цінності:
подружня вірність, любов до дітей, турбота про близьких. Медики і психологи
покликані сприяти збереженню та утвердження цих цінностей. При цьому
важливо пам'ятати, що ієрархія цінностей в різних культурах варіюється, що
національна ідентичність (очікуваний патріотизм на основі громадянства) може
прийти в протиріччя з етнічної або релігійної ідентичністю, обумовлювалася
приналежністю до церкви, громаді, діаспорі. Професіоналізм психолога в
зв'язку з цим розуміється і як його культурний кругозір, як вміння оцінити і
криза ідентичності, і її множинність.

Цінності моралі «виростають» з вузько групових, кланових, з

етнокультурних традицій, будучи прийняті всі більш широкими спільнотами в
міру поступового визнання всіма і кожним принципового рівності всіх людей
 8

незалежно ні від чого, неможливості обмеження їх інтересів і гідності, тому

моральна регуляція в сучасному світі ширше будь-якої норми, в тому числі
закону, тобто правової норми. З демократизацією суспільства, уявлення про
мораль індивідуалізуються, людина все менше усвідомлює себе частиною
натовпу, не піддається маніпулюванню: «Моральні судження можуть
висловлюватися індивідом всупереч думці більшості, і при цьому
передбачається, що правота може виявитися на стороні індивіда» .

Підпорядкування меншості більшості, людини - групі, колективу, не означає,

що меншість, особистість завжди неправі, що підпорядкування нс є примусом,
формою конформізму. Лідери, пророки, генії в різних областях діяльності,
висловлюючи оригінальні ідеї, концепції, оцінки, як правило, не відразу і не у
всіх зустрічають розуміння і підтримку. Іноді їх долю можна описати формулою
«горе від розуму». Однак помилятися можуть обидві сторони.

Тому в різних країнах суспільство приходить до розуміння цінності кожної

людини, поваги його думки, прав, гідності, незалежно від статусу, кольору
шкіри, етнічного коріння, релігійних переконань, закликаючи від громадян до
толерантності - терпимості до особливостей, що відрізняє людину від основної
маси населення.

Разом з тим толерантність нс означає права порушувати закони, норми

проживання корінного населення, права ігнорувати громадський порядок.
Психологічні аспекти міжетнічних відносин розглядають етнопсихологія і
конфліктологія.
 9

4. Етичні засади професійної діяльності практичного психолога

Професійна діяльність практичного психолога регулюється не тільки

законодавчо, тобто певними законами, інструкціями та методичними
вказівками, а й конкретними етичними нормами. При цьому існують специфічні
нормативні документи — етичні або деонтологічні кодекси, в яких зведено
основні моральні вимоги до професійної діяльності спеціаліста.

Найважливішою умовою професійної роботи практичного психолога з клієнтом

та його найближчим соціальним оточенням є дотримання етичних норм.
Психолог може не володіти тією чи іншою методикою, не знати про котрусь з
теорій у психології, але принципово важливим для практичного психолога є
відоме гасло — «не зашкодь!». Століттями відпрацьоване законодавство
розвинутих країн, що будується на європейській культурно-правовій традиції,
узгоджується із перевіреними роками практики етичними вимогами до професії
практичного психолога. Усе це унеможливлює завдання свідомої шкоди
клієнтові без серйозного покарання. У даному випадку певні правові інституції,
держава і громадськість, у тому числі і професійна, стають на захист прав
громадянина навіть тоді, коли йому завдано моральної шкоди.

Неетичні дії практикуючого психолога у розвинутих країнах можуть мати

значні наслідки, оскільки дуже часто вони підпадають під такі моральні та
юридичні поняття, як «завдання моральних збитків», «замах на гідність
громадянина», «розповсюдження професійної таємниці», «психологічний
тероризм», «порушення особистісного суверенітету» і т. ін. Такі дії можуть
каратися не тільки великими штрафами, а й припиненням дозволу надавати
психологічні послуги (позбавленням ліцензії). Практично в усіх випадках
грубого порушення етичних норм спеціаліст позбавляється (назавжди або
тимчасово) ліцензії, права на професію. Здійснюється це або відповідними
 10

державними органами, або професійними асоціаціями, яким законодавчо надано

це право (наприклад — Великобританія, Німеччина, Польща, США та ін.).

У нашій країні законодавче регулювання діяльності у сфері психологічної

практики та надання психологічних послуг ще практично не розроблено. Навіть
у процесі професійної підготовки практичних психологів у вищих навчальних
закладах практично не здійснюється навчання основам професійної етики. Усі
ці обставини можуть призвести до непрофесійного застосування психологічних
методів, до того, що психологічну допомогу населенню намагаються надавати
непрофесіо- нали. Тому нині особливої ваги набуває неухильне дотримання
норм професійної етики усіма психологами, педагогами, соціальними
педагогами, особливо це стосується працівників психологічних служб.

Існують професії, для яких не є необхідним дотримання професійної

етики. Точніше — професійна етика у даному випадку збігається із загальними
етичними нормами і правилами поведінки, що прийняті у суспільстві. Це,
наприклад, професії інженера, програміста, економіста, водія. Інша ж група
професій (соціономічні професії) передбачає специфічні етичні правила
поведінки у процесі виконання службових обов’язків. До цієї групи професій
належать лікарі, педагоги, юристи, соціальні працівники, практикуючі
психологи та інші фахівці, професійна діяльність яких пов’язана з наданням
певних послуг іншим людям.
 11

Висновок

У своїй діяльності практичний психолог, надаючи допомогу тим, хто за нею

звернувся, повинен керуватися певними правилами і принципами роботи. Як
було встановлено, практичні психологи мають дотримуватися етичних
принципів діяльності, які включають в себе: принцип добровільного звертання
клієнта по психологічну допомогу; принцип забезпечення конфіденційності;
принцип розмежування особистих і професійних стосунків; принцип
професійної компетентності і вмотивованості та ін.

Також ми дізналися, що крім принципів існують ще й правила надання

психологічної допомоги психологом клієнту, які тісно пов’язуються з його
етичними принципами роботи: - Виконання принципу ненанесення шкоди
клієнту регламентують такі правила: взаємоповаги психолога й клієнта; безпеки
для клієнта застосовуваних методик; попередження неправильних дій; -
Виконання принципу компетентності психолога забезпечується правилами:
співробітництва психолога й замовника; професійного спілкування психолога й
клієнта; обґрунтованості результатів дослідження психолога. - Принцип
неупередженості психолога виконується, якщо виконуються правила:
адекватності методик, застосовуваних психологом; науковості результатів
дослідження психолога; виваженості відомостей психологічного характеру,
переданих замовникові психологом. - Принцип конфіденційності діяльності
психолога виконується в тому випадку, якщо відповідними правилами
регламентується процес обміну інформацією психологічного характеру між
замовником і психологом: правило кодування відомостей психологічного
характеру; правило контрольованого зберігання відомостей психологічного
характеру; правило коректного використання відомостей психологічного
характеру. - Принцип обізнаної згоди вимагає, щоб психолог і клієнт були
сповіщені про етичні принципи й правила психологічної діяльності, цілі, засоби
 12

і передбачувані результати психологічної діяльності й приймали в ній

добровільну участь.

Крім того, в процесі аналізу особливостей роботи практичних психологів

було констатовано, що кожен із спеціалістів має свої орієнтири і пріоритети у
наданні допомоги, у тому, як і коли потрібно застосовувати певні прийоми і
засоби роботи з клієнтами, але всі вони мають підпорядковуватися у своїх діях
загальному етичному кодексу, який трактується як загальний звід правил і
законів здійснення професійної діяльності.

Етичний кодекс практичних психологів складається з 7 розділів:

відповідальність; компетентність; захист інтересів клієнта; конфіденційність;
етичні правила психологічних досліджень; кваліфікована пропаганда
психології; професійна кооперація. Кожен із розділів включає підпункти, які
розшифровують вказані положення. Непрофесійне неетичне ставлення
психолога може принизити гідність учасника дослідження, спровокувати
загрозу для його психічного або фізичного здоров’я.

Список використаної літератури

1. Глэддинг С. Психологическое консультирование. 4-е изд. – СПб.: Питер,

2002. – 736 с.

2. Долинська Л. В., Чепелєва Н. В. Активні методи в роботі практичного

психолога: Навч. посіб. – К.,2004. – 80 с.

3. Климчук В.О. Психологічна деонтологія: етичні кодекси. Хрестоматія. – К.:

МАУП, 2005. – 88 с.

4. Психологічна деонтологія: етичні кодекси. Хрестоматія / Укладач В.О.

Климчук. – Житомир, 2003. – 64 с.