МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИКО-

ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
ХІРУРГІЧНОЇ ОСВІТИ

Реферат
за темою: “Особливості підготовки хворих до екстрених
операцій”

Виконала:
студентка 3-го курсу 1 групи
спеціальності «Педіатрія»
Викладач:
доц., к.мед.н. Бамбизов Л. М.

Запоріжжя 2023

Передопераційний період поділяється на:

1. Діагностичний період, під час якого уточнюють діагноз, визначають
показання до операції. В діагностичний період вивчають також стан, резервні
можливості основних органів та систем хворого, що готується до операції.
2. Період власне передопераційної підготовки, яка включає комплекс
лікувальних заходів, спрямованих на зменшення важкості перебігу
захворювання, покращення роботи основних органів і систем, підвищення
реактивності організму.

Якщо хворому показана екстрена операція, слід негайно приступати до

підготовчого етапу, який при екстрених операціях триває від кількох хвилин
до 1-2 годин.
Основні показання до екстреної операції: асфіксія, кровотеча будь-якої
етіології та гострі захворювання запального характеру. Лікар має пам'ятати,
що затримка операції з кожною хвилиною погіршує її результат. При
кровотечі, що триває, наприклад, чим швидше розпочато втручання і
припинено крововтрату, тим більше шансів на врятування життя хворого.

Водночас у деяких випадках потрібна короткочасна передопераційна

підготовка. Її характер спрямований на стабілізацію функцій основних
систем організму, насамперед серцево-судинної, таку підготовку проводять
індивідуально. Наприклад, при наявності гнійного процесу, ускладненого
сепсисом з тяжкою інтоксикацією та артеріальною гіпотензією, доцільно
протягом 1-2 годин провести інфузійну та спеціальну терапію і лише потім
виконати операцію.

При підготовці до екстреної операції зазвичай обмежуються лише

сухим голінням волосяного покриву у зоні операції. При необхідності
(сильне забруднення, наявність згустків крові) можна виконати часткову
санітарну обробку.

При гострих захворюваннях органів черевної порожнини, що

вимагають невідкладної операції (гострий апендицит, холецистит, проривної
виразка, кишкова непрохідність, позаматкова вагітність тощо), хворим
забороняється прийом їжі й рідини, тобто призначається голод.

Перед екстреними операціями робити клізму не потрібно, бо на це

немає часу, та й процедура ця важка для хворих, які перебувають у
критичному стані. Виконувати ж клізму при екстрених операціях з приводу
гострих захворювань органів черевної порожнини не можна, оскільки
підвищення тиску всередині кишки може призвести до розриву стінки,
механічна міцність якої може бути знижена внаслідок запального процесу.
 Спорожнити сечовий міхур слід перед будь-якою операцією. Для
цього у переважній більшості випадків достатньо, щоб хворий перед
операцією самостійно помочився. Необхідність катетеризації сечового міхура
виникає рідко, в основному при екстрених операціях. Це необхідно, якщо
стан хворого тяжкий, він непритомний, або при виконанні особливих видів
оперативних втручань (операції на органах малого тазу).

План підготовки хворого до екстреної операції індивідуальний.

Хворого обстежують, проводять короткий огляд, аускультацію, перкусію,
загальний аналіз крові, сечі. Визначають групу крові, резус-фактор. А такі
додаткові методи дослідження, як електрокардіографія, рентгенологічне
обстеження інше, проводять за показаннями.
 Слід пам’ятати, що, згідно з існуючим положенням, усі діагностичні,
організаційні і тактичні питання при наданні ургентної допомоги хворим
повинні бути вирішені протягом двох - максимум чотирьох годин
(реанімаційна допомога повинна розпочинатись терміново, з моменту
госпіталізації пацієнта). Передопераційна підготовка у таких хворих повинна
бути інтенсивною нетривалою.

Доставка хворого в операційну проводиться на каталці. В екстрених

випадках під час транспортування може проводитися інфузійна терапія,
штучна вентиляція легень.