Тема управління бізнес-процесами (УБП) не є новою.

Перші дискусії на цю тему

розпочалися на початку 90-х років минулого століття, спершу як коротко-термінові
організаційні заходи для швидкої і радикальної зміни окремих виробничих процесів в рамках
окремих проектів (так званий реінжиніринг бізнес-процесів). Сьогодні ж мова йде про
цілісний і неперервний підхід, який приділяє однакову увагу як організаційним так і
технічним аспектам діяльності підприємства. Зауважимо, що менеджмент бізнес-процесів –
це також процес, що складається з чотирьох фаз: стратегії, дизайну, реалізації і контролю.
Результативність та ефективність самого процесу управління підприємством визначає
наскільки результативними і ефективними будуть оперативні процеси підприємства.
На практиці це означає, що управління бізнес-процесів є комплексною тематикою.
Класичним прикладом є оптимізація виробничих процесів. Іншими, менш відомими
прикладами є і перехід від функціонально-орієнтованої організації підприємства до процес-
орієнтованої; і управління та контролю якості, який у випадку стандартів ISO 9000-9002 є
процес-орієнтованим і вимагає використання інтегрованої системи управління. Це і
планування персоналу; і зниження ризиків і затрат з одночасними контролем над такими
факторами успіху, як якість, час, ступінь задоволеності клієнтів. Також це і стандартизація
процесів, інформаційних систем і засобів виробництва підприємства, при чому в даному
випадку вплив на ефективність може бути надзвичайно великим. Також важливим є
управління бізнес-процесами і для розробки інформаційних систем, особливо з переходом до
сервісно-орієнтованої платформи, яка надає максимум гнучкості і інтегрованості, але без
орієнтації на процеси підприємства не може бути успішно впроваджена.
Стає неможливо приймати рішення про аутсорсинг без огляду на процеси підприємства,
оскільки у більшості випадків мова йде про аутсорсинг цілих бізнес процесів, а це вимагає
повної прозорості організації та інформації, що стає можливим лише у випадку застосування
УБП.
Важливим аспектом УБП є оцінка вартості процесів, а дуже часто це є єдиний засіб для
обрахування вартості продукції, особливо у сфері обслуговування. Система показників для
управління підприємством чи неперервного процесу покращення повинна також враховувати
вимір процесу. Дедалі більшого значення набирає контроль за процесами, як це видно з
успіху такої відомої концепції управління як Balanced Scorecards. Системи показників як BSC
чітко показують, чим власне УБП є – підходом для створення стратегічно конформного
підприємства.
Чому власне менеджмент бізнес-процесів?
Ефективність і результативність зовнішніх і внутрішніх бізнес-процесів визначають
економічну успішність підприємства. Основними цілями МБП є відповідно підвищення
задоволеності споживача та підвищення продуктивності та конкурентноздатності. Також
важливим є і зростання вартості підприємства, але це є можливим лише за умови, коли до
уваги приймаються бізнес-процеси підприємства (виробнича діяльність підприємства) і
повністю ланка споживач-споживач.
Ціллю підприємства є виробництво цінностей. Процеси виробництва товарів та послуг
(ключові процеси) напряму впливають на створення цінностей, тоді як управлінчі процеси
уможливлюють створення цінностей, а процеси підтримки допомагають в процесі
виробництва цінностей але, водночас, не повинні призводити до їх втрати.
На практиці основні втрати за рахунок “тертя” трапляються між стратегічним рівнем і
оперативним рівнем. Дуже часто не існує поєднання стратегічного “робити правильні
вчинки” (результативність) і оперативного “правильно діяти” (ефективність). Коли на
стратегічному рівні мова йде про продукти і ринки, на оперативному рівні цілком ефективні
процеси виконуються у функціонально-спланованих відділах. УБП закриває цю щілину за
допомогою сегментів діяльності компанії та відповідних факторів успіху з бізнес-процесами і
цілями, які є необхідні для виробництва цінностей.
На діаграмі показано, що самі цінності можуть бути втрачені, коли орієнтація на процес
обмежується лише окремими ланками виробничого ланцюга. Підрозділи організації націлені
перш за все на підтримання ієрархічної структури організації, а не на сам процес
виробництва. Застосування УБП дозволяє здійснити покроковий перехід до процес-
орієнтованої організації. Процеси, включно з процесами підтримки, постійно розглядаються
з точки зору клієнт-клієнт, і організація перетворюється в процес-орієнтовну організацію з
відповідними областями відповідальності. На рівні інформаційних технологій окремі ланки
ланцюга процесу інтегруються на рівні даних, так що бізнес-процеси відображено у всіх
системах, однак повноцінної інтеграції все ж немає, оскільки внутрішній клієнт –
операційний відділ – має функціонально-орієнтовану структуру, а тому і відповідно і
функціональні вимоги, і надає перевагу відповідним інформаційним системам.